Виходячи з положень Конституції України та у зв'язку зі змінами у чинному законодавстві Пленум Верховного Суду України

II. Внести зміни і доповнення в такі постанови Пленуму Верховного Суду України:

1. У постанові від 2 березня 1973 р. N 2 "Про судову практику в справах про обман покупців":

1) в абзаці восьмому преамбули, пунктах 1, 9, 13, 14, 18 і 19 слова "службовим", "службовому", "службовими", "службові", "службових", "службовою" замінити відповідно словами "посадовим", "посадовому", "посадовими", "посадові", "посадових", "посадовою";

2) у п.10 :

в абзаці першому слова "колгоспу або іншої кооперативної організації" замінити словами "колективного сільськогосподарського підприємства або іншої колективної організації";

в абзаці другому слова "колгоспу", "колгоспом" замінити відповідно словами "колективного сільськогосподарського підприємства", "цим підприємством";

3) у п.15 слова "службового", "службової" замінити відповідно словами "посадового", "посадової";

4) у п.20 слова "окремими ухвалами" замінити словами "окремими ухвалами (постановами)".

2. У постанові від 28 вересня 1973 р. N 8 "Про практику застосування судами законодавства про звільнення від відбуття покарання засуджених, які захворіли на тяжку хворобу":

1) пункт 1 після першого речення доповнити реченням такого змісту:

"Перелік захворювань, які є підставою для представлення в суди матеріалів про звільнення засуджених від дальшого відбуття покарання, затверджений Міністерством охорони здоров'я України 21 квітня 1992 року";

2) в абзаці другому п.2 виключити слово "лише", цей абзац доповнити реченням такого змісту:

"Це стосується й тих осіб, які захворіли до засудження, але під час відбуття покарання їхня хвороба внаслідок прогресування набула характеру, зазначеного в Переліку захворювань";

3) пункт 5 викласти в такій редакції:

"5. Законним приводом до розгляду питання про звільнення від відбуття покарання засудженого, який захворів на тяжку хронічну хворобу, є подання начальника виправно-трудової установи чи слідчого ізолятора, спецчастини яких обслуговують лікарні для засуджених. У поданні повинні бути наведені такі відомості про особу засудженого: яким судом, коли, за яким законом його було засуджено; міра покарання; відбутий строк останнього; дані про його поведінку за весь час відбування покарання; відомості про минулі судимості; ступінь відшкодування збитків, заподіяних злочином фізичним, юридичним особам і державі; хвороба, якою він страждає, - а також сформульовано прохання про звільнення засудженого від дальшого відбуття покарання у зв'язку з тим, що він захворів на тяжку хворобу. До подання додаються копія вироку, особова справа засудженого та висновок спеціальної лікарської комісії. На вимогу суду можуть направлятись також інші матеріали, які мають значення для вирішення питання про звільнення засудженого.

Відповідно до статей 408, 409, 411 КПК начальник виправно-трудової установи чи слідчого ізолятора на вимогу суду повинен забезпечити явку в судове засідання для участі в розгляді подання представника адміністрації установи та представника комісії, що дала висновок про стан здоров'я засудженого";

4) доповнити постанову пунктами 2-1 і 7-1 такого змісту:

"2-1. Відповідно до Інструкції про порядок медичного обстеження засуджених, які страждають тяжкими хворобами, та представлення на них матеріалів у суди про звільнення від дальшого відбуття покарання, затвердженої Міністерством внутрішніх справ України 13 травня 1992 р., медичне обстеження таких засуджених здійснюють спеціальні лікарські комісії, склад яких затверджують начальники управлінь Міністерства внутрішніх справ у Автономній Республіці Крим та областях. Огляд хворого та розгляд матеріалів медичного обстеження здійснюються комісією після його обов'язкового лікування і ретельного обстеження в умовах стаціонарних лікувальних установ. Матеріали щодо психічно хворих розглядаються за наявності акта психіатричного обстеження засудженого в стаціонарних умовах психіатричної лікарні, акт затверджується судово-психіатричною експертною комісією.

Засуджені, щодо яких службовою перевіркою встановлено, що їх хвороба є результатом навмисного заподіяння собі ушкоджень під час відбування покарання, на звільнення від дальшого відбуття покарання через хворобу не представляються, за винятком випадків, коли під час заподіяння таких ушкоджень особа перебувала в стані гострого психічного розладу, що підтверджено лікарями-фахівцями".

"7-1. Судам слід мати на увазі, що в разі погіршення стану здоров'я засудженого після відмови судом у його звільненні від дальшого відбуття покарання через хворобу повторно таке подання може бути надіслано до суду на підставі відповідного висновку комісії незалежно від часу винесення судом рішення про відмову".

5. У постанові від 26 грудня 1975 р. N 10 "Про практику застосування судами України законодавства про умовно-дострокове звільнення від покарання і заміну покарання більш м'яким" в абзаці третьому преамбули, пунктах 7, 13-16 слова "комісій у справах неповнолітніх", "комісії у справах неповнолітніх" замінити відповідно словами "служб у справах неповнолітніх", "служби у справах неповнолітніх".

6. У постанові від 2 липня 1976 р. N 4 "Про питання, що виникли в судовій практиці в справах про знищення та пошкодження державного і колективного майна шляхом підпалу або внаслідок порушення правил пожежної безпеки":

1) у п.7-а слово "службові" замінити словом "посадові";

2) у п.10 слова "окремих ухвал" замінити словами "окремих ухвал (постанов)".

11. У постанові від 25 грудня 1981 р. N 11 "Про практику застосування судами України законодавства про примусове лікування і трудове виховання хронічних алкоголіків":

1) в абзаці восьмому преамбули слова "Обласні та Київський міський суди" замінити словами "Верховний суд Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські суди";

2) пункт 9 після слів "Судам необхідно" доповнити словами "посилити контроль за виконанням органами внутрішніх справ постанов про направлення на примусове лікування хронічних алкоголіків".

15. У постанові від 24 червня 1983 р. N 3 "Про практику застосування судами України законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату і псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації":

1) в абзаці п'ятому преамбули, пунктах 3, 5, 6, 13 і 14 слова "службових осіб", "службового", "службові", "службовим" замінити відповідно словами "посадових осіб", "посадового", "посадові ", "посадовим";

2) у п.7 слово "осіб" замінити словами "посадових осіб";

3) у першому та другому реченнях п.14 слова "окремих ухвал" замінити словами "окремих ухвал (постанов)".

19. У постанові від 11 жовтня 1985 р. N 7 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння":

1) у пунктах 9, 11 і 12 слова "службових", службовою", "службовим", "службова" замінити відповідно словами "посадових", "посадовою", "посадовим", "посадова";

2) в абзаці другому п.21 слова "товариського суду" виключити;

3) у п.22 слова "окремих ухвал" замінити словами "окремих ухвал (постанов)".

20. У постанові від 27 грудня 1985 р. N 11 "Про додержання судами України процесуального законодавства, яке регламентує судовий розгляд кримінальних справ" у абзаці першому преамбули слова "конституційних принципів правосуддя" замінити словами "закріплених у ст. 129 Конституції України основних засад судочинства".

22. У постанові від 27 червня 1986 р. N 6 "Про практику застосування судами України законодавства про протокольну форму досудової підготовки матеріалів":

1) в абзаці другому п.2 літери й цифри " ч.1 ст.148, ч.1 ст.161, ч.1 ст.196-1 "замінити літерами й цифрами "ч.1 ст.80, ст.148-3, ч.1 ст.155-6, ч.1 ст.161, ч.1 ст.196-1, частинами 1 і 2 ст.199".

24. У постанові від 3 жовтня 1986 р. N 10 "Про практику застосування судами України законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння і виконання постанови Пленуму Верховного Суду України з цього питання" у п.7 слова "окремих ухвал" замінити словами "окремих ухвал (постанов)".

25. У постанові від 27 березня 1987 р. N 2 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про розкрадання державного та колективного майна на підприємствах і в організаціях агропромислового комплексу":

1) в абзаці другому преамбули слово "законної" замінити словом "юридичної";

2) в абзаці четвертому преамбули, пунктах 6 і 15 слова "службовими", "службових", "службовим", "неслужбових", "службового" замінити відповідно словами "посадовими", "посадових", "посадовим", "непосадових", "посадового";

3) в абзаці четвертому преамбули і п.18 слова "окремими ухвалами", "окремих ухвал" замінити відповідно словами "окремими ухвалами (постановами)", "окремих ухвал (постанов)";

4) у п.4 слово "бригадирами" замінити словами "посадовими особами";

5) у п.6 слова "колгоспові або радгоспові" замінити словами "державному або колективному сільськогосподарському підприємству";

6) абзаци четвертий і п'ятий п.8 викласти в такій редакції:

"Дрібне розкрадання державного або колективного майна шляхом крадіжки з проникненням у приміщення чи інше сховище слід кваліфікувати за ч.3 ст.81 КК, а якщо його було вчинено у такий самий спосіб особливо небезпечним рецидивістом - за ч.4 цієї статті.

За відповідними частинами ст.82 або 86 КК має кваліфікуватися також дрібне розкрадання державного або колективного майна, вчинене шляхом грабежу або розбою";

7) у п.12:

абзаци другий - четвертий виключити;

абзац п'ятий викласти в такій редакції:

"Роз'яснити, що вартість вилученої у розкрадача і повернутої власнику сільськогосподарської продукції, придатної для використання або реалізації, зараховується в покриття завданих збитків";

8) пункт 14 викласти в такій редакції:

"14. Суди повинні мати на увазі, що при кваліфікації дій винних необхідно виходити з вартості викраденого на момент вчинення злочину відповідно до законодавства про ціни і ціноутворення. При кваліфікації дій винного вартість викраденої худоби, свиней, овець, кіз та інших тварин визначається в однократному розмірі за існуючими на момент вчинення злочину закупівельними цінами".

27. У постанові від 24 червня 1988 р. N 5 "Про хід виконання судами України вимог законодавства, спрямованого на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння, а також постанов Пленуму Верховного Суду України з цього питання":

1) в абзаці сьомому преамбули друге речення виключити;

2) у другому реченні п.5 слово "службові" замінити словом "посадові".

28. У постанові від 24 червня 1988 р. N 6 "Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення":

1) у преамбулі:

в абзаці першому слова "адміністративних органів" замінити словами "органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення"; слова "та правил співжиття" замінити словами "прав і свобод, честі й гідності інших людей";

в абзаці другому слово "республіки" замінити словом "України", друге речення виключити, а третє речення перед словами "не завжди" доповнити словами "разом з тим";

2) в абзацах першому і третьому преамбули, пунктах 1-4, 6-9, 13, 14, 16 слова "службових", "службовою", "службової" замінити відповідно словами "посадових", "посадовою", "посадової";

3) у п.1 слова "республіки", "точного і неухильного додержання закону, поваги до прав, честі і гідності громадян, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством" замінити відповідно словами "України", "неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, свобод, честі й гідності інших людей, сумлінного виконання своїх обов'язків";

4) у п.2:

в абзаці першому виключити слова "комісією в справах неповнолітніх";

в абзаці другому виключити слова "у вигляді штрафу" і друге речення;

абзац третій виключити;

абзац четвертий вважати абзацом третім;

5) в абзаці другому п.16 слова "Обласним і Київському міському" замінити словами "Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласним, Київському та Севастопольському міським".

30. У постанові від 31 березня 1989 р. N 3 "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна":

1) у преамбулі:

у першому реченні абзацу другого слова "окремими ухвалами" замінити словами "окремими ухвалами (постановами)";

в абзаці третьому слова "трудового і колгоспного" замінити словами "і трудового";

2) в абзаці третьому п.5 слова "соціального забезпечення" замінити словами "соціального захисту населення";

3) в абзаці першому п.8 цифри "7-10" замінити цифрами "7 - 7-2, 9, 10";

4) у п.9:

абзац перший викласти в такій редакції:

"Роз'яснити, що, вирішуючи при постановленні вироку питання про відшкодування матеріальної шкоди, суд має керуватися відповідними нормами цивільного, трудового та іншого законодавства, які регулюють майнову відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам, підприємствам, установам, організаціям, державі";

абзац другий доповнити реченням такого змісту:

"Слід також враховувати роз'яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1992 р. N 14 "Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками" (зі змінами, внесеними постановою Пленуму від 28 березня 1997 р. N 3;

5) у п.10 виключити слова "і п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 травня 1975 р. N 5 "Про практику розгляду судами України цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди";

6) абзац перший п.11 замінити двома абзацами такого змісту:

"Розмір шкоди, заподіяної розкраданням, нестачею, умисним знищенням, умисним псуванням матеріальних цінностей, визначається відповідно до Закону України від 6 червня 1995 року "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), недостачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей" і Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. N 116 (зі змінами, внесеними постановами від 27 серпня 1996 р. N 1009 та від 20 січня 1997 р. N 34, до інших нормативно-правових актів щодо цін і ціноутворення.

При визначенні розміру шкоди суд має виходити з цін на майно, що діють у даній місцевості на час розгляду справи, і застосовувати встановлені нормативно-правовими актами для даних випадків кратність, коефіцієнти, індекси, податок на добавлену вартість, акцизний збір тощо";

абзац другий цього пункту вважати абзацом третім.

7) у п.19 слова "заняття забороненим промислом" замінити словами "заняття забороненими видами підприємницької діяльності";

8) у п.24 слова "окремими ухвалами", "ухвал" замінити відповідно словами "окремими ухвалами (постановами)", "ухвал (постанов)";

9) у п.25 слова "обласним і Київському міському судам" замінити словами "іншим судам касаційної і наглядної інстанцій".

32. У постанові від 12 жовтня 1989 р. N 8 "Про практику розгляду судами України кримінальних справ у касаційному порядку":

1) абзац перший п.1 після слів "Верховного Суду України" доповнити словами "Верховного суду Автономної Республіки Крим";

2) в абзаці першому п.13 слова "і постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 квітня 1977 р. N 2 про практику призначення судами додаткових мір покарання" замінити словами "і пунктів 8-11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 р. N 22 "Про практику призначення судами кримінального покарання";

3) в абзаці другому п.23 слова "службових осіб" замінити словами "посадових осіб";

4) пункт 24 перед словом "Обласним" доповнити словами "Верховному суду Автономної Республіки Крим".

35. У постанові від 29 червня 1990 р. N 5 "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку":

1) в абзаці першому преамбули слова "конституційних принципів правосуддя" замінити словами "закріплених у ст.129 Конституції України основних засад судочинства";

2) у п.28 слова "окрему ухвалу" замінити словами "окрему ухвалу (постанову)".

37. У постанові від 21 грудня 1990 р. N 11 "Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироків", у п.14 в другому реченні абзацу другого слово "комісії" замінити словом "служби".

38. У постанові від 22 лютого 1991 р. N 1 "Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя, виходячи з вимог постанови Верховної Ради Української РСР від 29 листопада 1990 р. "Про невідкладні заходи по зміцненню законності і правопорядку в республіці":

1) назву постанови викласти в такій редакції:

"Про завдання судів України по підвищенню рівня правосуддя";

2) у преамбулі:

абзаци перший та другий викласти в такій редакції:

"Зростання злочинності та інших порушень закону, загрозливе погіршення криміногенної ситуації, збільшення кількості тяжких злочинів, поєднаних з насильством, жорстокістю, зухвальством, незадовільна боротьба з організованими формами злочинності й корупцією, порушеннями громадського порядку та іншими правопорушеннями загострюють соціальну напруженість в Україні, завдають моральної і матеріальної шкоди суспільству, дезорганізують роботу підприємств, установ, організацій, призводять до зневіри людей у дієвості закону та гарантованості захисту прав і свобод державою.

Все це вимагає докорінного поліпшення роботи судів, які своєю діяльністю по розгляду цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення покликані сприяти зміцненню законності й правопорядку в Україні, надійно захищати права та свободи людини і громадянина";

в абзаці п'ятому слова "районних (міських)" замінити словами "нижчого рівня";

3) пункт 1 викласти в такій редакції:

"1. Судовим колегіям Верховного Суду України, Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласним, міжобласному, Київському та Севастопольському міським, районним (міським), а також військовим судам України відповідно до вимог Конституції України рішуче домагатись підвищення рівня своєї діяльності, ефективності правосуддя, забезпечувати своєчасний розгляд судових справ і скарг громадян, правильне й однакове застосування законодавства.

В умовах несприятливої криміногенної ситуації, викликаної загрозливим зростанням злочинності та інших правопорушень, судам належить шляхом точного і неухильного застосування законодавства забезпечити надійний захист прав та свобод людини і громадянина, прав та охоронюваних законом інтересів державних і громадських підприємств, установ, організацій від порушень і протиправних посягань";

4) у п.2:

друге і третє речення абзацу першого викласти в такій редакції:

"Судді повинні поліпшити організацію своєї роботи, підвищити рівень культури судових процесів, виявляти високу принциповість і непримиренність до будь-яких порушень законності та правопорядку, чуйне й уважне ставлення до людей, їх звернень, листів і заяв. Слід рішуче протидіяти спробам впливу на суддів у будь-який спосіб і втручання посадових осіб у вирішення конкретних судових справ, порушувати перед відповідними органами питання про притягнення таких осіб до юридичної відповідальності";