Обговоривши результати узагальнення судової практики, Пленум Верховного Суду України зазначає, що суди України в основному правильно застосовують законодавство, спрямоване на подолання пияцтва і алкоголізму, викоренення самогоноваріння.

Разом з тим в їх діяльності ще мають місце серйозні недоліки та упущення, що знижують ефективність застосування законодавства. Деякі суди не пред'являють належної вимогливості до якості дізнання і попереднього слідства, приймають до провадження поверхово розслідувані справи і неналежно оформлені матеріали цієї категорії. Нерідко самі при розгляді справ неглибоко досліджують обставини, що мають істотне значення для їх правильного вирішення, в справах про самогоноваріння не завжди з'ясовують дійсну мету виготовлення самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і не встановлюють усіх осіб, причетних до злочину, допускають факти неправильної кваліфікації вчиненого і призначення необгрунтовано м'яких мір покарання. Іноді не досліджуються обставини, пов'язані з необхідністю застосування примусового лікування до особи, яка вчинила злочин на грунті алкоголізму.

В справах про злочини, вчинені неповнолітніми в стані сп'яніння, недостатньо повно з'ясовуються обставини, пов'язані з придбанням і споживанням підлітками спиртних напоїв, роль дорослих у втягненні їх у пияцтво.

При призначенні покарання за вчинення злочину в стані сп'яніння ця обставина всупереч вимогам закону не завжди враховується як така, що обтяжує відповідальність.

При розгляді матеріалів про направлення до лікувально-трудових профілакторіїв осіб, що хворіють на алкоголізм, суди не повною мірою виконують вказівки постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1981 р. N 11 "Про практику застосування судами України законодавства про примусове лікування і трудове виховання хронічних алкоголіків".

Допускаються помилки при розгляді справ про визнання громадян обмежено дієздатними.

Мають місце випадки неякісного розгляду в судах адміністративних справ про правопорушення, пов'язані з пияцтвом і алкоголізмом.

Потребує значного поліпшення профілактична робота судів при розгляді справ цієї категорії.

Пленум Верховного Суду України

1. Судам України забезпечити точне і неухильне додержання законодавства, спрямованого на подолання пияцтва та алкоголізму, викоренення самогоноваріння, та усунути недоліки, які є в діяльності по розгляду справ про злочини та інші правопорушення, що вчинюються на грунті пияцтва і алкоголізму.

2. Зобов'язати суди підвищити вимогливість до якості дізнання та попереднього слідства в справах про злочини, вчинені в стані сп'яніння і на грунті алкоголізму. При розгляді справ про самогоноваріння особливу увагу слід звертати на повноту і всебічність дослідження даних про джерело придбання сировини і продуктів для виготовлення самогону або інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення, притягнення до відповідальності пособників, підмовників та інших осіб, причетних до злочину.

3. Розглядаючи кримінальні справи, суди мають з'ясовувати, чи не пов'язаний злочин зі вживанням особою спиртних напоїв. При встановленні факту вчинення особою злочину в стані сп'яніння судам необхідно мати на увазі, що відповідно до п.11 ст.41 КК України дана обставина визнається як така, що обтяжує відповідальність.

Залежно від характеру злочину суд може не визнати дану обставину як таку, що обтяжує відповідальність, лише у випадках, коли вчинення злочину особою в стані сп'яніння не вплинуло на ступінь суспільної небезпечності вчиненого або не пов'язано з наслідками, що настали, а також з врахуванням особливих умов, за яких винний опинився в такому стані (наприклад, при доведенні неповнолітнього дорослою особою до стану сп'яніння).

Визнання чи невизнання стану сп'яніння обставиною, що обтяжує відповідальність, суд повинен мотивувати у вироку при призначенні винному покарання.

4. В справах про злочини, вчинені на грунті алкоголізму, суди повинні суворо виконувати вимоги ст.14 КК України і враховувати, що застосування примусових заходів медичного характеру до алкоголіка, який вчинив злочин, є можливим лише за наявності необхідних даних, зокрема, мотивованого висновку медичної комісії про те, що особа хворіє на алкоголізм, потребує такого лікування і для його застосування нема протипоказань. Висновок судово-психіатричної експертизи про можливість застосування примусового лікування від алкоголізму може розглядатись як підстава для направлення на таке лікування, коли воно відповідає вимогам, що пред'являються до медичного висновку, про необхідність застосування до особи лікування.

Вирішуючи питання про направлення особи на примусове лікування від алкоголізму, суди мають ретельно перевіряти обгрунтованість медичного висновку і в разі незгоди з ним наводити у вироку відповідні мотиви. Враховуючи, що ст.14 КК України не пов'язує можливість застосування лікування з віком, треба мати на увазі, що воно може бути застосовано до будь-якої особи, що потребує лікування, незалежно від віку.

5. Особливу увагу суди мають приділяти розгляду справ про злочини, вчинені неповнолітніми в стані сп'яніння чи на грунті пияцтва. Виходячи з вимог ст.433 КПК України, судам належить ретельно досліджувати обставини, пов'язані з розпиттям ними спиртних напоїв, вживати заходів до встановлення дорослих осіб, які довели неповнолітніх до стану сп'яніння, продали їм спиртні напої, гостро реагувати на такі факти і ставити питання про притягнення цих осіб до передбаченої законом відповідальності.

6. Розглядаючи справи про самогоноваріння, суди повинні враховувати, що кримінальна відповідальність за ст.149 КК України настає лише за виготовлення або зберігання самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення з метою продажу або виготовлення з цією метою апаратів для їх вироблення, а так само за торгівлю зазначеними спиртними напоями чи апаратами. Тому в судовому засіданні необхідно ретельно досліджувати ці обставини, оскільки їх з'ясування має важливе значення для висновку про наявність в діях особи складу злочину.

Вирішуючи питання про наявність мети продажу при виготовленні самогону чи інших міцних спиртних напоїв, необхідно враховувати кількість виготовлених напоїв, алкогольної маси для їх наступного виготовлення, а також інші обставини.

7. Приготування алкогольної маси й інших продуктів бродіння для наступного виготовлення самогону або інших міцних спиртних напоїв слід кваліфікувати як замах на їх виготовлення.

При виготовленні винним хоч би з частини алкогольної маси міцного спиртного напою або приготування закваски і одночасне зберігання ним самогонного апарата дії його належить кваліфікувати як закінчений злочин.

Виготовлення міцних напоїв домашнього вироблення або апаратів для їх вироблення з метою продажу вважається закінченим злочином незалежно від того, чи почав винний їх продаж.

8.

9. Роз'яснити, що дії посадових осіб, які відпускають сировину, продукти і матеріали, надають транспортні засоби або приміщення завідомо для виготовлення або зберігання з метою продажу самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення або виготовлення з цією метою апаратів для їх вироблення, належить кваліфікувати за ст. 19 і ст. 149 КК України, а якщо вони завдали істотної шкоди державним чи громадським інтересам, то додатково і за ст.165 КК України.

10. Судам належить перевіряти додержання органами дізнання і попереднього слідства законодавства, що регламентує порядок вилучення, огляду, зберігання і приєднання до матеріалів справи про самогоноваріння речових доказів, оскільки їх дослідження впливає на висновок про винність осіб і правильність кваліфікації дій.

За протокольною формою досудової підготовки матеріалів питання про приєднання речових доказів повинно бути вирішено в постанові або ухвалі про порушення справи і віддання правопорушника до суду.

11. Роз'яснити судам, що продаж працівником торговельного підприємства або підприємства громадського харчування, який не є посадовою особою, спиртних напоїв, завідомо для спекуляції, що тягне кримінальну відповідальність, кваліфікується за статтями 19, 154 КК України.

Коли ці дії вчинюються посадовою особою і в них містяться ознаки зловживання службовим становищем, то вони підлягають кваліфікації за статтями 165 та 19 і 154 КК України.

Скуповування з метою продажу і наступний перепродаж самогону чи інших міцних спиртних напоїв домашнього вироблення і апаратів для їх вироблення підлягає кваліфікації за ст.149 КК України за ознаками зберігання або торгівлі зазначеними спиртними напоями чи апаратами.

12. При розгляді справ про порушення правил торгівлі спиртними напоями необхідно мати на увазі, що:

а) дії осіб, які реалізують спиртні напої зі складів, баз, підсобних та інших приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування), інших державних підприємств (організацій), споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само під час транспортування, при наявності ознак злочину, слід кваліфікувати за ст.155-3 КК України;