Обговоривши матеріали узагальнення практики застосування судами законодавства в справах про розкрадання продовольчих товарів, їх втрату чи псування в системі державної торгівлі та споживчої кооперації, Пленум зазначає, що суди України забезпечують в основному правильне застосування законодавства і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України при розгляді кримінальних справ даної категорії.

Поряд з цим у діяльності деяких судів є недоліки та помилки, що послаблюють ефективність застосування правових заходів у забезпеченні збереження продовольчих товарів та інших товарно-матеріальних цінностей.

Окремі суди ще недооцінюють суспільну небезпечність розкрадань, розбазарювання та псування продовольчих товарів у системі торгівлі, не завжди вживають передбачених законом заходів для виявлення всіх учасників злочину і притягнення їх до відповідальності.

Допускаються помилки в кваліфікації дій винних за способом вчинення розкрадання, розміром (вартістю) викраденого, за ознакою повторності, у відмежуванні розкрадань від інших складів злочинів, закінченого розкрадання від незакінченого, продовжуваного - від повторного.

Трапляється неправильне засудження посадових осіб за халатне виконання посадових обов'язків, у той час як нестача матеріальних цінностей є наслідком привласнення або розтрати їх особою, якій вони ввірені.

Суди не завжди додержують вимог закону про індивідуалізацію покарання. Мають місце факти послаблення в покаранні злісних розкрадачів і осіб, які активно сприяли розкраданню чи збуту викраденого. Не в усіх необхідних випадках винним призначаються додаткові міри покарання - конфіскація майна, позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю.

Не по кожній справі суди виконують вимоги закону про повне і своєчасне відшкодування матеріальних збитків, заподіяних розкраданнями та нестачами продовольчих товарів; іноді залишають цивільні позови без розгляду, а коли позов не заявлений, не приймають рішення про відшкодування збитків з власної ініціативи.

Мають місце помилки у визначенні шкоди при розкраданні, нестачі, втраті та псуванні матеріальних цінностей.

Деякі суди не вживають заходів до виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню злочинів.

Пленум Верховного Суду України

1. Звернути увагу судів України на необхідність рішучого усунення недоліків у їх роботі по розгляду кримінальних справ про розкрадання, втрату і псування продовольчих товарів у системі державної та кооперативної торгівлі на основі неухильного виконання вимог закону і роз'яснень Пленуму Верховного Суду України по його застосуванню.

Своєю діяльністю по розгляду справ даної категорії суди мають сприяти успішному виконанню заходів по сталому постачанню населення всіма видами продовольства.

2. При розгляді кожної справи про розкрадання, втрату чи псування продуктів харчування судам належить вживати заходів до всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин справи, звертаючи особливу увагу на те, щоб усі особи, причетні до злочину, були притягнуті до передбаченої законом відповідальності. При неможливості заповнити в суді прогалини дізнання і попереднього слідства справа має бути повернута для проведення додаткового розслідування.

3. Судам треба мати на увазі, що за змістом закону до суб'єктів злочину, передбаченого ст.84 КК України , належать особи, які вчинили привласнення, розтрату, а так само заволодіння державним або колективним майном, що перебуває у їх правомірному віданні в силу посадового становища, договірних відносин або спеціального доручення державної, кооперативної чи громадської організації.

Виходячи з цього, експедитори, шофери-експедитори, візники та інші особи, яким продовольчі товари були ввірені за разовим документом в підзвіт для транспортування (доставки), винні в їх привласненні чи розтраті, підлягають відповідальності за ст.84 КК України. Коли розкрадання було вчинено особами, яким товари не ввірялися, а вони мали доступ до них у зв'язку з виконуваною роботою (сторожі, підсобні робітники, вантажники та ін.), їх дії слід кваліфікувати як крадіжку за ст.81 КК України .

4. Дії особи (заготовлювач, експедитор, агент по постачанню та ін.), що одержала у підзвіт грошові кошти для закупки продукції сільського господарства або вчинення інших виробничих операцій і своєчасно не звітувала за одержані у підзвіт суми, можуть бути кваліфіковані як розкрадання шляхом привласнення або розтрати лише при доведеності умислу на неоплатне звернення цих коштів у свою власність або власність інших осіб.

5. Роз'яснити, що посадові особи, внаслідок халатності яких допущені розкрадання, втрата чи псування продовольчих товарів та інших матеріальних цінностей, коли ці діяння заподіяли істотну шкоду, повинні нести відповідальність за ст.167 КК України .

6. Працівники контрольно-ревізійного апарату, а також інші посадові особи, які з корисливої чи іншої особистої заінтересованості умисно приховують розкрадання і нестачі, підлягають відповідальності за зловживання посадовим становищем, а якщо такі дії були поєднані із співучастю в розкраданні або з хабарництвом - за сукупністю ст.165 КК України та розкрадання або хабарництва.

7. Дії матеріальновідповідальних осіб по прихованню нестач, допущених ними внаслідок халатності, належить кваліфікувати за відповідною частиною ст.165 і ст.167 КК України . При цьому за ч.2 ст.165 КК України зазначені дії винних підлягають кваліфікації лише в тому разі, коли буде встановлено, що тяжкі наслідки сталися саме через приховання нестач.