Відповідно до законів України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", "Про природні монополії", Бюджетного кодексу України та наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 25 липня 2012 року № 869 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо розроблення планів діяльності головних розпорядників бюджетних коштів (за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України на відповідний бюджетний період) на плановий та два бюджетні періоди, що настають за плановим"

Затвердити План діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на 2021 бюджетний рік та два бюджетні періоди, що настають за плановим (2022-2023 роки), що додається.

Здійснення державного регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України та ЄС.

З часу заснування першого Регулятора енергетичного сектору та сфери комунальних послуг в Україні основні проблеми були пов’язані з відсутністю належного законодавчого забезпечення незалежності, визначення функцій, повноважень та відповідальності органів регулювання енергетики та комунальних послуг. З набуттям у 2011 році статусу Сторони Договору про заснування Енергетичного Співтовариства Україна взяла на себе зобов’язання щодо імплементації acquis communautaire Енергетичного Співтовариства, зокрема положень законодавства ЄС щодо національного органу регулювання енергетики. Такі ж вимоги передбачені положеннями Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їх державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію між Україною та ЄС). У рамках інтеграційного процесу найбільш важливою подією для Регулятора у 2017 році стала реалізація положень Закону України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон про НКРЕКП), який набрав чинності 26 листопада 2016 року. У 2017 році було прийнято Закон України "Про ринок електричної енергії", що разом з раніше прийнятим Законом України "Про ринок природного газу" (2015 рік) забезпечило виконання зобов’язань України щодо прийняття первинного законодавства відповідно до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС. 19.12.2019 було прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення конституційних принципів у сферах енергетики та комунальних послуг", згідно з якими НКРЕКП знову була віднесена до центральних органів виконавчої влади зі спеціальним статусом. Прийняті зміни до законодавства не врегульовують повною мірою питання щодо незалежності Регулятора відповідно до положень Третього пакета енергетичного законодавства ЄС.

Протягом 2019 року основні зусилля Регулятора з метою приведення законодавства України до вимог Третього пакета енергетичного законодавства ЄС були спрямовані на розробку та удосконалення актів вторинного законодавства з реформування ринку електроенергії, більшість з яких була прийнята Регулятором протягом року з дня набрання чинності Законом України "Про ринок електричної енергії" (до 11 червня 2018 року).

Законом України "Про ринок електричної енергії" передбачені положення, зокрема, щодо:

лібералізації ринку (відхід від моделі "єдиного" покупця), створення нових сегментів ринку (ринок двосторонніх договорів, ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг);

відокремлення оператора системи передачі та операторів систем розподілу;

розподілу пропускної спроможності міждержавних електричних мереж та міжнародної координації цього питання;

спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії;

запровадження концепції універсальних послуг та постачання "останньої надії";

захисту прав споживачів.

Відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" у 2019 році розпочалась структурна трансформація ринку електричної енергії, заснована на принципах та засадах, передбачених законодавством Енергетичного Співтовариства, і які на практиці застосовуються на ринках електричної енергії країн ЄС.

З 01.01.2019 стартував роздрібний ринок електричної енергії в Україні за новими правилами та механізмами роботи.

Основні умови діяльності учасників роздрібного ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Правила роздрібного ринку).

Правила роздрібного ринку визначають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов'язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

Взаємовідносини між учасниками роздрібного ринку також визначаються й іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Кодексом системи передачі, Кодексом систем розподілу, Кодексом комерційного обліку.

Так для забезпечення споживання електричної енергії замість договору про постачання (користування) електричної енергії з обленерго споживач укладає договори:

1) про надання послуг з розподілу електричної енергії споживачу із оператором системи розподілу;

2) про постачання електричної енергії споживачу із обраним електропостачальником або про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (для побутових або малих не побутових споживачів) або про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (якщо споживач, у тому числі побутовий, з підстав, визначених статтею 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", залишився без постачальника).

Система договірних відносин у новій моделі роздрібного ринку електричної енергії розроблена Регулятором таким чином, щоб забезпечити максимальну простоту і легкість для споживача, у тому числі побутового та малого непобутового споживача, обирати, змінювати, поєднувати в різні періоди часу найбільш вигідні комерційні пропозиції постачальників електричної енергії.

З 01.07.2019 розпочався новий відлік принципів функціонування оптової частини ринку електричної енергії. Основними структурними змінами в оптовому сегменті ринку електричної енергії, які відбулись у зв’язку з реформою ринку електричної енергії, стали:

перехід від моделі "єдиного покупця" до моделі двосторонніх договорів та балансуючого ринку (поява нових сегментів ринку (ринок "на добу наперед", внутрішньодобовий ринок, балансуючий ринок, ринок допоміжних послуг, двосторонні договори) та лібералізація відносин на них);

поява нових інфраструктурних суб’єктів господарювання, зокрема: ДП "Оператор ринку" (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку "на добу наперед" та внутрішньодобовому ринку), ДП "Гарантований покупець" (гарантування купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об’єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії, за "зеленим" тарифом), ПрАТ "НЕК "Укренерго" (забезпечення організації купівлі-продажу електричної енергії на балансуючому ринку та придбання/надання допоміжних послуг на ринку допоміжних послуг);

поява нового виду учасників ринку - трейдерів (суб’єктів господарювання з перепродажу електричної енергії);

реалізація учасниками ринку покладених на них спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільного інтересу, зокрема, спеціальних обов’язків із забезпечення доступності електричної енергії для населення (постанова Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 483).

З метою запуску нової моделі ринку НКРЕКП проводилась масштабна нормативна та організаційно-технічна робота, зокрема, протягом першого півріччя 2019 року було прийнято такі постанови НКРЕКП:

від 18.01.2019 № 32 "Про надання попередньої згоди на закінчення строку дії Договору між членами Оптового ринку електричної енергії України";

від 05.02.2019 № 156 "Про затвердження Порядку врегулювання спорів, що виникають між суб'єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг";

від 28.02.2019 № 282 "Про затвердження форм звітності НКРЕКП для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення";

від 29.03.2018 № 450 "Про затвердження форм звітності з моніторингу для учасників ринку електричної енергії та інструкцій щодо їх заповнення";

від 22.04.2019 № 586 "Про затвердження Порядку формування тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління";

від 22.04.2019 № 585 "Про затвердження Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії";

від 26.04.2019 № 635 "Про затвердження Методики формування цін на допоміжні послуги";

від 26.04.2019 № 641 "Про затвердження нормативно-правових актів, що регулюють діяльність гарантованого покупця та купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом";

від 26.04.2019 № 642 "Про затвердження Порядку опублікування інформації про частку кожного джерела енергії, використаного для виробництва електричної енергії, та вплив на навколишнє природне середовище, спричинений виробництвом електричної енергії";

від 31.05.2019 № 879 "Про затвердження Змін до Правил ринку та Змін до Правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку";

від 21.06.2019 № 1120 "Про затвердження Змін до Кодексу системи передачі", затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 309;

від 09.07.2019 № 1381 "Про затвердження Методики розрахунку плати за послуги комерційного обліку електричної енергії, що надаються оператором системи розподілу на території здійснення його ліцензованої діяльності".

Крім того, з метою полегшення переходу до нової моделі ринку електричної енергії та з метою недопущення неконтрольованого зростання цін для споживачів, на першому етапі роботи нової моделі ринку НКРЕКП, 24 червня 2019 року прийнято постанови № 1168 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307" та № 1169 "Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 308", якими передбачено, зокрема, встановлення НКРЕКП цінових обмежень на ринку "на добу наперед", внутрішньодобовому ринку та балансуючому ринку.

Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною та ЄС також передбачено проведення реформи ринку природного газу шляхом створення правових, економічних та організаційних засад функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту споживачів та безпеки постачання природного газу, а також інтеграції з ринками природного газу сторін Енергетичного Співтовариства шляхом створення регіонального ринку природного газу.

З прийняттям Закону України "Про ринок природного газу" (далі - Закон) у 2015 році розпочалося реформування ринку природного газу України. Законом визначено засади створення ефективного конкурентного середовища на ринку природного газу з урахуванням основних вимог законодавства ЄС, у тому числі передбачених Директивою 2009/73/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу стосовно спільних правил для внутрішнього ринку природного газу та Регламентом 715/2009 Європейського Парламенту та Ради Європейського Союзу про умови доступу до мереж передачі природного газу.

З часу прийняття Закону Регулятором було прийнято низку актів вторинного законодавства згідно з вимогами Третього пакета енергетичного законодавства ЄС у формі, адаптованій для Енергетичного Співтовариства, на основі якого нині функціонує лібералізований ринок природного газу.

Для підвищення ефективності споживання природного газу та надання можливості споживачам оцінити власне газоспоживання у порівнянні з користуванням електричною енергією і обрати найбільш прийнятний та економічно вигідний ресурс для забезпечення своїх потреб НКРЕКП було розроблено та внесено зміни до законодавства, які регламентують порядок переведення обсягу спожитого газу в енергетичні одиниці, що були розроблені на підставі європейських стандартів та найкращих практик. Відповідно до зазначених змін Оператори газорозподільних систем зобов’язані щомісячно у платіжних документах зазначати поряд із звичними для споживача об’ємами споживання в кубічних метрах обсяги споживання в одиницях енергії (кВт·год, Гкал, МДж).

З метою імплементації Регламенту (ЄС) № 312/2014 від 26.03.2014, яким запроваджується мережевий кодекс балансування газу в газотранспортних мережах, який є частиною стандартних правил роботи на європейських ринках природного газу, Регулятором за участі суб’єктів ринку природного газу було розроблено та прийнято постанову НКРЕКП від 27 грудня 2017 року № 1437 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП щодо впровадження добового балансування на ринку природного газу та процедури розробки, подання і затвердження Плану розвитку газотранспортної системи на наступні 10 років", запроваджено добове балансування на ринку природного газу України.

Положення зазначеної постанови направлені на стимулювання постачальників самостійно врегульовувати власні небаланси, стимулювання розвитку оптового ринку газу, що значно збільшує привабливість українського газового ринку для енергетичних компаній та сприятиме швидкій інтеграції до європейського газового ринку.

Для стабільного та ефективного функціонування ринку природного газу в умовах добового балансування постановою НКРЕКП від 12 квітня 2019 року № 558 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП" внесено зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема в частині визначення порядку укладення угоди про алокацію та створення балансуючої групи.

Укладення угоди про алокацію надає право споживачам природного газу, що не є побутовими, на одночасне укладення декількох договорів постачання природного газу на один об’єкт газоспоживання в одному розрахунковому періоді з різними постачальниками, але за умови укладення угоди про алокацію між такими постачальниками.

Введені НКРЕКП норми щодо створення балансуючої групи дозволяють декільком замовниками послуг транспортування об’єднатися в балансуючу групу, у рамках якої виникає взаємна відповідальність за утворені добові небаланси в газотранспортній системі.

Також, Регулятором запроваджено процедуру доступу до потужностей з обмеженнями (Short haul services), що забезпечує можливість трейдерам транспортувати газ транзитом через територію України між країнами ЄС за зниженими тарифними ставками та надає доступ до газосховищ для зберігання природного газу в режимі "митний склад" (можливість зберігання природного газу в підземних газосховищах України протягом 1095 днів без сплати податків та митних зборів).

Зазначені зміни сприяють підвищенню рівня завантаження українських газосховищ, потужність яких є найбільшою в Європі.

У 2020 році НКРЕКП продовжує роботу з удосконалення нормативно-правової бази ринку природного газу шляхом внесення змін до основних документів: Кодексу газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), Методики визначення та розрахунку тарифів на послуги транспортування природного газу для точок входу і точок виходу на основі багаторічного стимулюючого регулювання, Правил постачання природного газу.

Так, НКРЕКП було прийнято постанову від 11.02.2020 № 370 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП", якою передбачено впровадження Регламенту (ЄС) № 2017/450 від 16 березня 2017 року, Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30 квітня 2015 року та Рішення Комісії ЄС від 24 серпня 2012 року № 2012/490.

Крім того, Регулятором було погоджено вибір Оператором ГТС аукціонних платформ для розподілу потужності у точках входу/виходу на міждержавних з’єднаннях, GSA платформа для розподілу потужності на кордоні з Польщею та платформа RBP на кордонах з Угорщиною, Словаччиною, Румунією, Молдовою, Росією та Білоруссю. Перший аукціон з розподілу потужностей на міждержавних з’єднаннях заплановано на 06.07.2020.

Таким чином, Регулятором у повній мірі здійснено імплементацію Третього пакета енергетичного законодавства ЄС у частині розподілу потужності на точках входу/виходу до/з газотранспортної системи.

Крім того, Регулятором впроваджено зміни у правилах врегулювання договірних перевантажень згідно з вимогами Рішення Комісії (ЄС) № 2012/490 від 24 серпня 2012 року, а також передбачено зобов’язання оператора ГТС укладати угоди про взаємодію (interconnection agreements) з операторами ГТС суміжних країн згідно з вимогами Регламенту Комісії (ЄС) № 2015/703 від 30 квітня 2015 року.

Змінено підходи до надання послуг розподілу за принципом визначення величини потужності для споживачів природного газу, що надає можливість зменшення фінансового навантаження на споживачів природного газу протягом опалювального сезону та забезпечує рівномірне надходження коштів для забезпечення сталого функціонування газорозподільної системи. З 01.01.2020 діють тарифи на послуги розподілу природного газу, встановлені Регулятором, з урахуванням нових підходів визначення величини замовленої потужності для обєктів споживача.

Украй важливим процесом становлення повномасштабного ринку природного газу є створення незалежного оператора газотранспортної системи, що є однією з основних вимог Директиви 2009/73/ЄС.

Регулятором прийнято рішення про сертифікацію оператора ГТС. Так, з 01.01.2020 на ринку природного газу України діє незалежний оператор ТОВ "Оператор ГТС України".

У свою чергу з урахуванням досвіду тарифоутворення країн ЄС та положень Регламенту ЄС № 2017/460 Регулятором з 01.01.2020 встановлено тарифи на послуги транспортування природного газу для точок входу/виходу в/з газотранспортну(ої) систему(и) на наступні 5 років для оператора ГТС.

Варто зазначити, що за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Україна взяла на себе зобов’язання імплементувати акти законодавства Енергетичного Співтовариства у сфері енергетики.

Положеннями Додатка XXVII-A та Додатка XXVII-B до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС визначено перелік актів Європейського Союзу та Енергетичного Співтовариства, якими передбачено зобов’язання щодо транспозиції Регламентів ЄС, які стосуються мережевих кодексів у газовому секторі (Регламенти Комісії (ЄС) № 2015/703; №2017/459; № 2017/460; № 312/2014; Рішення Комісії ЄС щодо умов доступу до гаотранпортних систем від 24 серпня 2012 року щодо внесення змін до Додатка I Регламенту (ЄК) № 715/2009 Європейського Парламенту та Ради). Регулятором було транспоновано зазначені Регламенти ЄС (постанова НКРЕКП від 29.11.2019 № 2586).

Слід зазначити, що з метою удосконалення процедури зміни постачальника природного газу побутовими споживачами Регулятором була прийнята постанова від 10.06.2020 № 1080 "Про затвердження Змін до деяких постанов НКРЕКП та внесення змін до Кодексу газорозподільних систем", відповідно до положень якої спрощено процедуру зміни постачальника побутовим споживачам. При цьому для того, щоб пришвидшити зазначену процедуру як для нового постачальника, так і для споживача, перехід до нового постачальника буде відбуватися через інформаційну платформу Оператора ГТС.

Порядок формування тарифів на транспортування нафти та нафтопродуктів магістральними трубопроводами (далі - Порядок № 690) затверджено постановою НКРЕКП від 25.05.2017 № 690 (із змінами і доповненнями). Главою 10 Порядку № 690 передбачено запровадження механізму поетапного перегляду тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами для споживачів України. Так, постановою НКРЕКП 11.10.2019 № 2108 "Про встановлення тарифів на транспортування нафти магістральними трубопроводами АТ "УКРТРАНСНАФТА" для споживачів України на перехідний період з 01.11.2019 Регулятором встановлено тарифи на транспортування нафти магістральними трубопроводами АТ "УКРТРАНСНАФТА" для споживачів України на перехідний період (3 роки).

Державне регулювання комунального сектору в Україні на національному рівні започатковане у 2011 році. Тривалий період регулювання цього сектору органами місцевого самоврядування значно загострив проблему неефективності його функціонування, оскільки практично всі об’єкти централізованого теплопостачання, водопостачання та водовідведення перебувають у комунальній власності міських та районних рад, зумовив неминучий конфлікт інтересів, коли один і той самий суб’єкт володіє, управляє і при цьому ж здійснює регулювання суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках. Завдяки переходу до моделі державного регулювання сектору комунальних послуг забезпечено:

єдиний для всіх регіонів держави підхід до формування тарифів;

самоокупність діяльності ліцензіатів за рахунок встановлення тарифів на підставі економічно обґрунтованих планованих витрат;

контроль за діяльністю суб’єктів природних монополій та суб’єктів на суміжних ринках.