| Генеральний прокурор | І. Венедіктова |
| № | Стандарт | Основні джерела права, на яких ґрунтується стандарт | Основні джерела перевірки дотримання стандарту |
| 1 | Забезпечення законності початку досудового розслідування | ||
| 1 | Прокурор зобов'язаний в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також ужити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила. Прокурор, уповноважений на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язаний прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається. Уповноважений прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання інформації, що може свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Направлення заяв, повідомлень про вчинення кримінального правопорушення до іншого прокурора або органу досудового розслідування для подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань не допускається. Якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування. З метою забезпечення належної кваліфікації правопорушення, а також дотримання правил визначення підслідності та допустимості отриманих доказів на підставі норм КК України дається кримінально-правова оцінка відповідності юридично значущих ознак діяння, які містяться у відомостях та обставинах правопорушення, ознакам складу кримінального правопорушення, передбаченого законом. Під час здійснення нагляду за додержанням законів при проведенні досудового розслідування перевіряється об'єктивність відображення в Єдиний реєстр досудових розслідувань інформації щодо обставин кримінальних правопорушень, осіб, які їх вчинили, та прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень | Ч. 1 ст. 2 КК України ст. ст. 214, 60 КПК України ст. 8 Закону України "Про прокуратуру" накази Генерального прокурора: - від 30.06.2020, № 298 "Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення" - від 06.08.2020 № 363 "Про організацію роботи органів прокуратури з особистого прийому, розгляду звернень і запитів та забезпечення доступу до публічної інформації" - від 30.09.2021 № 309 "Про організацію діяльності прокурора у кримінальному провадженні" - № 409 від 03.09.2020 "Про порядок підготовки, направлення та опрацювання спеціальних повідомлень про кримінальні правопорушення та події, які набули суспільного резонансу" висновок Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, від 01.07.2013 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобцев проти України" від 04.04.2006 (загальні положення досудового розслідування) | Рапорт про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; ухвала слідчого судді про зобов'язання внести відомості про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань; відповідь заявнику за результатами розгляду заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення; ухвала слідчого судді, якою відмовлено у задоволенні скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань рапорт про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо зміни фабули кримінального провадження |
| 2 | Забезпечення проведення досудового розслідування у розумні строки | ||
| Під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені КПК України строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Процесуальні дії мають виконуватися у встановлені КПК України строки. Будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідним положенням цього Кодексу. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд. З метою забезпечення дотримання розумних строків досудового розслідування прокурор доручає слідчому, керівнику органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або дає вказівки щодо їх проведення. Своєчасність виконання вказівок та доручень прокурор контролює особисто. При встановленні фактів неефективного досудового розслідування прокурор ініціює перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування. У разі систематичного невиконання законних вказівок та доручень прокурора, а також інших порушень вимог кримінального процесуального законодавства прокурор повідомляє керівника органу досудового розслідування про наявність підстав для призначення службового розслідування стосовно слідчого, дізнавача або керівника органу досудового розслідування згідно з положеннями ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", ст. 19 Закону України "Про Національну поліцію". Прокурор зобов'язаний закрити кримінальне провадження також у тому разі, коли строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, закінчився та жодній особі не було повідомлено про підозру | Ст. ст. 28, 36, 40, 55, 56, 58, 113, 114, 116, 219, 220, 284, 308 КПК України ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Меріт проти України" від 30.03.2004, §§ 71 - 76 (визначено, що при оцінці розумності строку беруться до уваги поведінка заявника та органів влади) - "Вітрук проти України" від 16.09.2010, §§ 98 - 103 (порушення розумних строків досудового розслідування) - "Юртаєв проти України" від 31.01.2006, §§ 34, 37 - 42 (порушення розумних строків досудового розслідування) - "Петухов проти України" від 21.10.2010, §§139 - 141 (загальні принципи дотримання розумних строків, приклад відсутності порушення з огляду на те, що провадження тривало 3 роки 11 місяців) - "Кобцев проти України" від 04.04.2006 (загальні положення досудового розслідування) - "Антоненков та інші проти України" від 22.11.2005, §§ 41 - 47 (загальні принципи дотримання розумних строків) "Вергельський проти України" від 12.03.2009, §§ 116 - 121 (загальні принципи щодо дотримання розумних строків) постанова пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 11 "Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення" | Постанова прокурора, якою відмовлено у погодженні клопотання слідчого про продовження строків досудового розслідування; постанова прокурора вищого рівня про скасування постанови прокурора про продовження строків досудового розслідування; листи прокурора про ініціювання перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого; клопотання осіб, визначених ч. 6 ст. 28 КПК України, про здійснення кримінального провадження (окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом; доручення та вказівки прокурора; вказівки прокурора у порядку ст. 308 КПК України; постанова прокурора, ухвала слідчого судді, суду про встановлення процесуальних строків; постанова слідчого (прокурора) про закриття кримінального провадження; ухвала слідчого судді про зобов'язання прокурора, слідчого прийняти рішення у порядку ст. 284 КПК України; інформація органів досудового розслідування про виконання вказівок прокурора у кримінальному провадженні; постанова прокурора про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування; постанова прокурора про закриття кримінального провадження; лист про проведення службового розслідування | |
| 3 | Особисте проведення прокурором слідчих (розшукових) та процесуальних дій | ||
| Під час кримінального провадження прокурор, зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, КПК України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог КПК України, є самостійним у своїй процесуальній діяльності. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, у необхідних випадках особисто проводить слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному КПК України. Повноваження прокурора щодо проведення особисто слідчих розшукових дій використовуються "у необхідних випадках", враховуючи, що до функцій органів прокуратури не належить здійснення досудового розслідування, а також недопустимість підміни та дублювання функцій органів досудового розслідування. При встановленні підстави "у необхідних випадках", береться до уваги сукупність чинників, зокрема неналежне виконання слідчим/або дізнавачем обов'язків, передбачених чинним кримінальним процесуальним законодавством, що впливає на швидке, повне і неупереджене досудове розслідування, інші обставини | Ст. 131-1 Конституції України ст. 2 Закону України "Про прокуратуру" ст. 9, ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 36 КПК України | Протоколи про проведення прокурором слідчих дій; клопотання прокурора; постанови прокурора; ухвали слідчого судді про надання права на проведення процесуальних та слідчих дій; постанова прокурора про скасування незаконних постанов слідчого; постанова прокурора про скасування незаконних та необґрунтованих постанов прокурорів нижчого рівня; ухвала слідчого судді про скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора | |
| 4 | Забезпечення додержання прав потерпілого | ||
| Під час здійснення нагляду за дотриманням визначених законом прав потерпілого необхідно враховувати, що права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Прокурором, яким прийнято заяву про вчинення кримінального правопорушення, вручається потерпілому пам'ятка про процесуальні права та обов'язки. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, прокурор має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок | Ст. ст. 36, 40, 55, 56, 58, 220 КПК України Загальна декларація прав людини 1948 року Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року Міжнародний пакт про громадянські та політичні права 1966 року | Постанова прокурора, слідчого про визнання потерпілим у кримінальному провадженні; постанова про повну або часткову відмову у задоволенні клопотання потерпілого у кримінальному провадженні; відомості про виконання вказівок прокурора у кримінальному провадженні; інформація слідчого про виконання плану розслідування кримінального провадження; постанова прокурора, слідчого та /або дізнавача про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні; постанова прокурора про скасування постанови слідчого та/або дізнавача про відмову у визнанні юридичної особи потерпілою у кримінальному провадженні; згода фізичної та юридичної особи на визнання потерпілою у кримінальному провадженні | |
| 5 | Недопущення безпідставного кримінального переслідування | ||
| Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні. Підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Прокурор зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень. Прокурор за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили. При погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених КПК України, а також розгляді скарг учасників кримінального провадження та інших осіб, щодо яких здійснювалось кримінальне провадження, звертати увагу на можливі факти безпідставного внесення до фабули кримінального правопорушення відомостей, а саме на можливе створення хибного уявлення щодо фактів протиправності дій суб'єкта господарювання, законність дій яких не є предметом перевірки досудового розслідування. У разі відсутності достатніх підстав вважати, що підозрюваний причетний до події кримінального правопорушення, прокурор не допускає необґрунтованого кримінального переслідування суб'єктів господарської та інвестиційної діяльності, реалізуючи при цьому повноваження, передбачені КПК України. При виявленні фактів безпідставного використання слідчим, прокурором повноважень щодо проведення слідчих (розшукових) та процесуальних дій стосовно суб'єктів, які не є фігурантами кримінального провадження, а також поза межами обставин кримінального провадження або в разі відсутності взаємозв'язку та значення для прийняття рішень у кримінальному провадженні ініціювати проведення службових перевірок за відповідними фактами та за наявності підстав - прийняття рішення про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Під час перевірки підстав для продовження строку досудового розслідування прокурор перевіряє наявність обставин, що свідчать про необхідність додаткового строку для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови, що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об'єктивних причин. У разі невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків, передбачених КПК України, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про закриття кримінального провадження | Ст. ст. 9, 93, 94, 214, 223, 291 КПК України рішення Європейського суду з прав людини у справі "Вергельський проти України" від 12.03.2009, § 116 (розумність тривалості провадження) постанова Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 750/9145/18 від 11.11.2020 (штучне створення умов для проведення негласних слідчих (розшукових ) дій ) | Скарги суб'єктів господарювання; інформація з державних органів щодо надходження запитів від правоохоронних органів щодо діяльності суб'єктів господарювання; витяг із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо фабули кримінального провадження, про рух кримінального провадження; рапорт про внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо зміни фабули кримінального провадження; листи прокурора керівнику органу досудового розслідування щодо вжиття заходів (у порядку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 39 КПК України) за результатами встановлення факту витребування (згідно зі ст. 93 КПК України) слідчим, оперативними підрозділами у суб'єкта господарювання, діяльність якого не пов'язана з предметом досудового розслідування, документів, інформації; лист прокурора керівнику органу досудового розслідування щодо вжиття заходів (у порядку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 39 КПК України) за результатами встановлення факту виклику та допиту слідчим, оперативними підрозділами службових осіб, власників суб'єкта господарювання, діяльність якого не пов'язана з предметом досудового розслідування; лист прокурора керівнику органу досудового розслідування щодо вжиття заходів (у порядку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 39 КПК України) за фактами надання слідчим доручення оперативним підрозділам щодо проведення слідчих та процесуальних дій стосовно суб'єктів господарювання, які не є фігурантами або учасниками кримінального провадження; постанова (лист) прокурора, якою відмовлено у погодженні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей та документів суб'єкта господарювання, службової особи, власника (бенефіціара); рапорт щодо ініціювання проведення службового розслідування стосовно прокурора; рапорт про внесення відомостей до єдиного реєстру досудових розслідувань; клопотання про продовження строків досудового розслідування; клопотання про закриття кримінального провадження; постанова (лист) прокурора яким відмовлено у погодженні повідомлення про підозру, складеного слідчим; постанова про закриття кримінального провадження; ухвала слідчого судді про закриття кримінального провадження | |
| 6 | Забезпечення обґрунтованості проведення обшуку | ||
| Перед зверненням до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку стороні обвинувачення слід використовувати надані кримінальним процесуальним законодавством повноваження зі збирання доказів шляхом проведення слідчих та процесуальних дій, які за своїм змістом та формою не обмежують конституційних прав та свобод людини і громадянина або зводять таке втручання до мінімуму (за винятком невідкладного обшуку). Перед зверненням до слідчого судді з клопотанням про проведення обшуку необхідно розглянути можливість витребувати та отримати речі та документи у порядку, передбаченому ст. 93 КПК України. При відмові виконати законний запит необхідно звернутись із клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів. Ініціювання та проведення обшуку здійснюється лише після всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки сукупності зібраних доказів із точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У клопотанні про проведення обшуку зазначати повні дані та обґрунтування щодо: підстав для обшуку житла, володіння особи або їх частини, де планується проведення обшуку; особи, якій належить житло чи володіння; індивідуальних або родових ознак речей, документів, іншого майна, яке відшукується, та їх розміщення; зв'язку відшуканих речей зі вчиненим кримінальним правопорушенням та їх доказове значення; обґрунтування неможливості доступу до речей, документів або відомостей під час реалізації повноважень, передбачених ст. ст. 93, 159 КПК України, або за допомогою інших слідчих дій, визначених цим Кодексом (за винятком випадків, установлених КПК України). У разі відмови в задоволенні клопотання про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи слідчий, прокурор не має права повторно звертатися до слідчого судді з клопотанням про дозвіл на обшук того самого житла чи іншого володіння особи, якщо у клопотанні не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею. Участь прокурора в суді є обов'язковою, крім випадків, передбачених КПК України. Прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення. У такому разі прокурор, слідчий, дізнавач за погодженням із прокурором зобов'язаний невідкладно після здійснення відповідних дій звернутися до слідчого судді із клопотанням про проведення обшуку. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого, дізнавача про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України | Ст. ст. 36, 84 - 86, 170, 173, 233, 234, 236 КПК України рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Ратушна проти України" від 02.12.2010, §§ 80 - 82 (дотримання правоохоронними органами стандартів під час ініціювання обшуку) - "Войкін та інші проти України" від 27.03.2018, § 159 (неточність та надмірна узагальненість формулювань у постановах про дозвіл на обшук) - "Головань проти України" від 05.07.2012 (загальні засади обшуку) - "Багієва проти України " від 28.04.2016 §§ 50 - 56 (загальні засади обшуку) - "Геращенко проти України" від 07.11.2013 § 129 - 138 (загальні засади обшуку) узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про надання дозволу на проведення обшуку житла чи іншого володіння особи Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2014 | Запит у порядку ст. 93 КПК України; лист про відмову в наданні речей та документів на запит (ненадання відповіді на запит); клопотання про тимчасовий доступ до речей та документів; відмова в наданні доступу до речей та документів; клопотання про проведення обшуку; постанова (лист) прокурора, якою відмовлено у погодженні клопотання слідчого про обшук; ухвала слідчого судді за результатами оскарження бездіяльності слідчого, дізнавача, прокурора щодо неповернення тимчасово вилученого майна, а також нездійснення інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк; ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку; скарги суб'єктів господарювання, у яких проведено обшук, копії протоколів обшуку | |
| 7 | Забезпечення законності проведення обшуку | ||
| Ухвала про дозвіл на обшук може бути виконана слідчим або прокурором. Рішення про особисту участь під час проведення обшуку прокурор приймає у необхідних випадках з урахуванням завдань та загальних засад кримінального провадження. З метою одержання допомоги з питань, що потребують спеціальних знань, прокурор для участі в обшуку має право запросити спеціалістів. Прокурор уживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії прокурор зобов'язаний допустити на місце її проведення захисника чи адвоката. До проведення обшуку залучається об'єктивно необхідна кількість співробітників оперативних підрозділів правоохоронних органів, яка дає змогу досягти мети здійснення цієї слідчої дії, її проведення у розумний строк, забороняється перебування учасників слідчої дії поза межами відеофіксації чи поля зору залучених понятих або службових осіб, які проводять обшук. Прокурор зобов'язаний забезпечити схоронність майна в житлі чи іншому володінні особи та неможливість доступу до нього сторонніх осіб. Демонтаж, пошкодження конструкції житла та іншого володіння, транспортних засобів, застосування заходів фізичного примусу слід здійснювати виключно у разі умисного перешкоджання проведенню слідчої дії. Під час кримінального провадження повинна бути забезпечена повага до людської гідності, прав і свобод кожної особи. Забороняється під час кримінального провадження піддавати особу катуванню, жорстокому, нелюдському або такому, що принижує її гідність, поводженню чи покаранню, вдаватися до погроз застосування такого поводження, утримувати особу у принизливих умовах, примушувати до дій, що принижують її гідність. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації | Ст. ст. 11, 15, 36, 234, 236 КПК України постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах: - від 24.09.2020 № 306/2629/17 (ідентифікаційні ознаки вилучених речей) - від 23.05.2018 № 159/451/16-к (порушення правил проведення обшуку) - від 29.01.2019 № 466/896/17 (виконання ухвали про дозвіл на обшук) рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Ратушна проти України" від 02.12.2010, §§ 80 - 82 (дотримання правоохоронними органами стандартів під час ініціювання обшуку) - "Войкін та інші проти України" від 27.03.2018, § 159 (нечітке та надмірне узагальнення формулювань у постановах про дозвіл на обшук) - "Багієва проти України" від 28.07.2016, §§ 52 - 54 (невжиття заходів щодо повідомлення особи, у якої проводився обшук, про нього, а також втручання непропорційне меті: невстановлення меж обшуку та пошкодження майна під час обшуку) - "Геращенко проти України" від 07.11.2013 § 129 - 138 (загальні засади обшуку) | Клопотання про проведення обшуку; протокол обшуку; письмові вказівки та доручення прокурора; постанова прокурора про скасування незаконних постанов слідчого; ухвала слідчого судді про визнання протиправними дій слідчого, прокурора при проведенні обшуку; ухвала слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку; скарги суб'єктів господарювання, у яких проведено обшук, копії протоколів обшуку | |
| 8 | Забезпечення законності накладення арешту на майно | ||
| Вилучене під час обшуку майно набуває статусу тимчасово вилученого до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або про його спеціальну конфіскацію у порядку, встановленому законом. Предмети, вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від того, чи стосуються вони кримінального провадження. Клопотання про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено. При ініціюванні перед слідчим суддею питання про арешт тимчасово вилученого майна враховуються розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна. Завданням накладення арешту на майно є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою протидії потребам досудового розслідування, зокрема ухилення від санкцій, передбачених кримінальним та кримінальним процесуальним законодавством. Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Прокурор здійснює нагляд за дотриманням законів слідчим під час виконання постанови прокурора та ухвали слідчого судді про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна та повідомлення слідчого суддю про її виконання. При недотриманні розумних строків вчинення процесуальних дій щодо повернення майна прокурор дає слідчому, керівнику органу досудового розслідування письмові вказівки або доручення про проведення відповідних процесуальних дій із зазначенням строків їх виконання. При цьому визнання речей та документів речовими доказами у кримінальному провадженні не є підставою для невиконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо повернення тимчасово вилученого майна. Прокурор перевіряє обґрунтованість ініціювання питання про накладення арешту на майно з метою спеціальної конфіскації, наявність достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Прокурор після отримання судового рішення про відмову в задоволенні або про часткове задоволення клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, судового рішення про повне або часткове скасування арешту тимчасово вилученого майна повинен негайно вжити заходів щодо виконання судового рішення та направити повідомлення про його виконання слідчому судді. Прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації | Ст. ст. 84 - 86, 96-2, 132, ст. ст. 167 - 171, 173, 174, 177, 235, 236 КПК України постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах: - від 28.02.2019 № 154/2906/15 (проведення обшуку неуповноваженою особою, залучення понятого, який брав участь у попередніх слідчих діях) - від 29.01.2019 № 466/896/17 (виконання ухвали про обшук) - від 26.02.2019 № 266/4000/14-к (щодо порядку проведення огляду) - від 19.03.2019 № 380/157/14-к (проведення обшуку під виглядом огляду місця події) - від 01.03.2018 № 398/5735/14-к (порушення порядку оформлення вилучених предметів під час проведення обшуку) - від 10.09.2019 № 630/515/17 (згода на проведення огляду житла та іншого приміщення) - від 21.05.2019 № 753/24114/16-к (отримання дозволу слідчого судді після проведення огляду житла чи іншого володіння) - від 14.06.2018 № 366/1872/17 (справедливу рівновагу між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб при вирішенні питання про конфіскацію майна) ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікований 17.07.97) рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Уелч проти Сполученого Королівства" від 09.02.95 (загальні положення щодо справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб при вирішенні питання про конфіскацію майна) - "Садоча проти України" від 11.07.2019, §§ 31 - 33 (непропорційне вилучення незадекларованих готівкових коштів) | Протокол обшуку; клопотання про накладення арешту на майно; апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді про накладення арешту на майно, або скасування арешту майна; ухвала апеляційного суду; вказівки прокурора слідчому про повернення тимчасово вилученого майна його власнику; постанова прокурора про повернення тимчасово вилученого майна; постанова про скасування постанови про визнання речовими доказами; ухвали слідчого судді, якими відмовлено прокурору, слідчому у задоволенні клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно; ухвали слідчого судді, якими скасовано арешт на майно; ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно (тимчасово вилучене майно); постанова прокурора вищого рівня про скасування постанови прокурора про визнання речовими доказами; клопотання прокурора про застосування спеціальної конфіскації майна суб'єктів господарювання | |
| 9 | Забезпечення зберігання речових доказів | ||
| Збереження речових доказів, схоронність вилученого та арештованого майна і документів, запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження забезпечується шляхом негайного виконання ухвали про арешт майна, а також організації щоквартальних перевірок стану та умов зберігання керівником слідчого підрозділу, підрозділу дізнання. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов'язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За клопотанням володільця документа слідчий, прокурор, суд можуть видати копії цього документа, за необхідності - його оригінал, долучивши, замість них, до кримінального провадження засвідчені копії. Відповідальним за зберігання речових доказів, що зберігаються разом з матеріалами кримінального провадження, є слідчий, дізнавач, який здійснює таке провадження. У визначених законодавством випадках вживаються невідкладні заходи щодо передання активів Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів | Ст. ст. 84 - 86, 100, 170, 173 КПК України - від 30.09.2021 № 309 "Про організацію діяльності прокурора у кримінальному провадженні" постанова Великої Палати Верховного Суду у справі від 15.09.2020 № 352/1802/18 (щодо арешту майна та порядок управління арештованим майном) ст. ст. 15, 19, 20, 21 Закону України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів" Порядок зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 № 1104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, §§ 215 - 218 (свавільне втручання податкових органів у право власності заявника) | Постанова про визнання речовим доказом; клопотання про арешт майна; ухвала про арешт майна; постанова прокурора про скасування постанови слідчого про визнання речовими доказами; постанова прокурора вищого рівня про скасування постанови прокурора про визнання речовими доказами; вказівки прокурора слідчому про повернення майна; постанова прокурора про повернення тимчасово вилученого майна; доручення прокурора; рапорт на внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за фактом незаконного відчуження арештованого майна, реалізації його за заниженою вартістю | |
| 10 | Застосування заходів забезпечення кримінального провадження | ||
| При ініціюванні перед слідчим суддею питання про застосування, зміну або скасування заходу забезпечення кримінального провадження прокурор перевіряє, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування. Для оцінки потреб досудового розслідування прокурор враховує можливість їх досягнення без застосування заходу забезпечення кримінального провадження. Прокурор не має права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України). | Ст. ст. 132, 148, 150, 155, 177 КПК України рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Зеленчук і Цицюра проти України" від 22.08.2018, § 101 (справедлива рівновага між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб при вирішенні питання про конфіскацію майна) - "East/West Alliance Limited проти України" від 02.06.2014, §§ 168, 204 (вилучення, конфіскація майна та відповідність принципу співмірності та справедливої рівноваги між вимогами загального інтересу і захисту фундаментальних прав осіб при вирішенні питання про конфіскацію майна; (загальні положення щодо пропорційності втручання); | Клопотання про обрання запобіжного заходу; постанова (лист) про відмову в погодженні клопотання про обрання запобіжного заходу; ухвала слідчого судді про обрання (відмову в обранні) запобіжного заходу; ухвала слідчого судді про тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом та відсторонення від посади; апеляційна скарга; ухвала апеляційного суду | |
| 11 | Забезпечення законності проведення негласних слідчих (розшукових) дій | ||
| Під час перевірки наявності законних підстав для звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій встановлюються обставини, що свідчать про неможливість отримання відомостей про кримінальне правопорушення та особу, яка його вчинила, в інший спосіб. Єдиною метою проведення негласних слідчих (розшукових) дій є можливість одержання під час їх проведення доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для з'ясування обставин кримінального правопорушення або встановлення осіб, які його вчинили. Якщо в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії виявлено ознаки кримінального правопорушення, яке не розслідується у відповідному кримінальному провадженні, то отримана інформація може бути використана в іншому кримінальному провадженні тільки на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за клопотанням прокурора. У клопотанні зазначаються обставини, що свідчать про законність отримання інформації та наявність достатніх підстав вважати, що виявлено ознаки кримінального правопорушення. Під час перевірки наявності законних підстав для звернення до слідчого судді з клопотанням про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій прокурор перевіряє, чи не існують ризики безпідставного (штучного) внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення з кваліфікацією тяжкого, особливо тяжкого злочину. Прокурор зобов'язаний прийняти рішення про припинення подальшого проведення негласної слідчої (розшукової) дії, якщо в цьому відпала необхідність. Особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а також підозрюваний, його захисник мають бути письмово повідомлені прокурором або за його дорученням слідчим про таке обмеження. Конкретний час повідомлення визначається із урахуванням наявності чи відсутності загроз для досягнення мети досудового розслідування, суспільної безпеки, життя або здоров'я осіб, які причетні до проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Відповідне повідомлення про факт і результати негласної слідчої (розшукової) дії повинне бути здійснене протягом дванадцяти місяців з дня припинення таких дій, але не пізніше від звернення до суду з обвинувальним актом. Відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 255 та ст. 256 КПК України. Забороняється використання зазначених у частині першій цієї статті матеріалів для цілей, не пов'язаних з кримінальним провадженням, або ознайомлення з ними учасників кримінального провадження чи будь-яких інших осіб. Під час підготовки та проведення заходів із контролю за вчиненням злочину забороняється провокувати (підбурювати) особу на вчинення цього злочину з метою його подальшого викриття, допомагаючи особі вчинити злочин, який вона би не вчинила, якби слідчий цьому не сприяв, або з цією самою метою впливати на її поведінку насильством, погрозами, шантажем. Здобуті в такий спосіб речі і документи не можуть бути використані у кримінальному провадженні. Кожен, кому наданий доступ до інформації про приватне життя, зобов'язаний запобігати розголошенню такої інформації | Ст. ст. 15, 246, 249, 253, 255, 256, 257, 271 КПК України рішення Європейського суду з прав людини: - "Волохи проти України" від 02.11.2006 (загальні положення щодо "пропорційності" втручання у приватне життя, його винятковий та тимчасовий характер) - "Michaud проти Франції" від 06.12.2012 §118 - 119 ( професійна таємниця адвокатів) - "Раманаускас проти Литви", від 05.02.2008, §§ 49 - 74 (принцип недопустимості провокації злочинів) постанови Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справах: - від 21.03.2018 № 751/7177/14 (допустимість доказів) - від 11.11.2020 № 750/9145/18 (штучне створення умов для проведення негласних слідчих (розшукових ) дій) від 01.04.2020 № 607/15414/17 (допустимість доказів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових ) дій ) | Клопотання про отримання дозволу на приведення негласних слідчих (розшукових ) дій; доручення на проведення негласних слідчих (розшукових ) дій; постанова про проведення негласних слідчих (розшукових ) дій; клопотання про надання дозволу на використання доказів, зібраних у результаті негласних слідчих (розшукових ) дій в іншому кримінальному провадженні; ухвала слідчого судді апеляційного суду про надання дозволу на використання доказів, зібраних у результаті негласних слідчих (розшукових ) дій в іншому кримінальному провадженні; постанова (лист) прокурора про відмову у погодженні клопотання слідчого про проведення негласних слідчих (розшукових ) дій; постанова (лист) прокурора про заборону проведення або припинити подальше проведення негласних слідчих (розшукових) дій; постанова (лист) прокурора про відмову у погодженні клопотання слідчого у негласному отриманні зразків, необхідних для порівняльного дослідження; постанова (лист) прокурора про відмову слідчому у погодженні клопотання у продовженні строку проведення негласних слідчих (розшукових ) дій; постанова (лист) прокурора про відмову слідчому у погодженні клопотання у проведенні негласних слідчих (розшукових ) дій до постановлення ухвали слідчого судді; постанова прокурора вищого рівня, якою скасовано постанову прокурора про контроль за вчиненням злочину | |
| 12 | Забезпечення права на свободу та особисту недоторканність | ||
| Під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених КПК України. Кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою. Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз'яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування відповідно до положень ст. 213 КПК України, вимагати перевірку обґрунтованості затримання та інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, обов'язково складається протокол. Уповноважена службова особа зобов'язана доставити затриману особу до найближчого підрозділу органу досудового розслідування, в якому негайно реєструються дата, точний час (година і хвилини) доставлення затриманого та інші відомості, передбачені законодавством. Прокурор під час законного затримання та тимчасового вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, або негайно після їх здійснення зобов'язаний скласти відповідний протокол у порядку, визначеному КПК України. Після складення протоколу про тимчасове вилучення документів, які посвідчують користування спеціальним правом, прокурор зобов'язаний передати тимчасово вилучені документи на зберігання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України | Ст. ст. 12, 149, 208, 210 КПК України Рішення Конституційного Суду України: - від 29.06.2010 № 1-25/2010 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу восьмого п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію" - № 12-рп/2003 від 26.06.2003 у справі за конституційним поданням 56 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень ч. ч. 1, 3, ст. 80 Конституції України, ч. 1 ст. 26, ч. ч. 1 - 3 ст. 27 Закону України "Про статус народного депутата України" та за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України про офіційне тлумачення положення ч. 3 ст. 80 Конституції України стосовно затримання народного депутата України (справа про гарантії депутатської недоторканності) - 1-28/2011 від 11.10.2011 у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про міліцію" (справа про строки адміністративного затримання) - № 1-28/2017 від 23.11.2017 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення ч. 3 ст. 315 КПК України лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 № 511-550/0/4-13 "Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України" постанова Пленуму Верховного Суду України від 25.04.2003 № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства" висновок Конституційного Суду України від 30.10.2003 № 1-40/2003 у справі про надання висновку щодо відповідності проекту Закону України "Про внесення змін до Конституції України", направленого Головою Верховної Ради України, вимогам ст. 157 і 158 Конституції України (справа про внесення змін до ст. ст. 29, 59, 78 та інших Конституції України) узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 4 "Про узагальнення судової практики розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження" рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Ель-Масрі проти колишньої Югославської Республіки Македонія" від 13.12.2012 § 230 (гарантії індивідуальної свободи) - "Василева проти Данії" від 25.09.2003 § 33 (гарантії проти свавільного позбавлення свободи) - "Бєлоусов проти України" від 07.11.2014 §§ 79 - 82, 85, 87, 88 (законність, недопущення свавільного позбавлення свободи) - "Акопян проти України" від 05.06.2014 §§ 67 - 69 (елементи поняття позбавлення свободи) | Клопотання про дозвіл на затримання; ухвала слідчого судді про дозвіл на затримання; ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про дозвіл на затримання; протокол про затримання особи; відомості про реєстрацію дати та часу доставлення затриманого до підрозділу досудового розслідування ("Інформаційний портал Національної поліції України, журнал ЄО); клопотання про обрання запобіжного заходу; ухвала слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу; ухвала слідчого судді щодо тимчасового обмеження у користуванні спеціальним правом; письмове повідомлення про підозру; обвинувальний акт; скарги про незаконне позбавлення свободи; апеляційні скарги; судові рішення суду апеляційної інстанції | |
| 13 | Забезпечення права на захист | ||
| Прокурор зобов'язаний роз'яснити підозрюваному, обвинуваченому його права та забезпечити право на кваліфіковану правову допомогу з боку обраного ним або призначеного захисника. Прокурор зобов'язаний надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв'язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв'язку для запрошення захисника. Прокурор зобов'язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника. При повідомленні особі про підозру та направленні обвинувального акта до суду оцінюється належність, допустимість, достовірність доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. У разі відмови у погодженні повідомлення про підозру прокурор вичерпно викладає в постанові обставини, мотиви, обґрунтування, які послугували підставами для прийняття такого рішення. У разі відсутності події або складу кримінального правопорушення в діях підозрюваного прокурор до закінчення строку досудового розслідування приймає процесуальне рішення про закриття кримінального провадження. Якщо прокурор не погодиться з обвинувальним актом, складеним слідчим, дізнавачем, обвинувальний акт може бути складений прокурором Обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, за винятком випадків, передбачених ч. 2 цієї статті, покладається на прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає | Ст. ст. 20, 48, 92, 284, 291, 338, 340 КПК України рішення Європейського суду з прав людини у справах: - "Вергельський проти України" від 12.03.2009, §§ 116 - 121 (загальні принципи дотримання розумних строків) - "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21.04.2011, §§ 279 - 280 (допустимість доказів) | Постанова (лист) прокурора якою відмовлено у погодженні повідомлення про підозру, складеного слідчим; постанова прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного; новий обвинувальний акт, складений прокурором; клопотання прокурора у підготовчому засіданні про повернення обвинувального акта прокурору; обвинувальний акт; змінений обвинувальний акт; постанова прокурора про відмову від підтримання публічного обвинувачення в суді; постанова про закриття кримінального провадження; ухвали суду | |
| 14 | Забезпечення законності здійснення спеціального досудового розслідування | ||
| Зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження з урахуванням особливостей, встановлених законом. Сторона обвинувачення зобов'язана використати всі передбачені законом можливості для дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого (зокрема, прав на захист, на доступ до правосуддя, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя) у разі здійснення кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia). При ініціюванні перед слідчим суддею питання про спеціальне досудове розслідування перевіряється наявність у матеріалах досудового розслідування відомостей про те, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук. Повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов'язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора. Підозрюваний (обвинувачений) має бути поінформований про встановлення спеціального порядку досудового розслідування, копії процесуальних документів, що підлягають врученню підозрюваному, направляються захиснику. Відомості щодо підозрюваних, стосовно яких слідчим суддею постановлено ухвалу про здійснення спеціального досудового розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після постановлення ухвали, вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань і публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора | Ст. ст. 7, 297-1, 297-4, 297-5, 323 КПК України ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод рішення Європейського суду з прав людини у справі: "Сейдовіч проти Італії" (Sejdovic v. Italy) від 01.03.2006, §§ 81 - 95 (загальні принципи відправлення правосуддя in absentia ); резолюція Комітету Міністрів Ради Європи (75)11 від 19.01.73 "Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого" наказ Генерального прокурора від 07.06.2021 № 187 "Про затвердження Порядку організації публікації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора повісток про виклик окремої категорії осіб та відомостей щодо підозрюваних, стосовно яких надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування" | Повідомлення про підозру; клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування; лист (постанова) прокурора про відмову у погодженні клопотання слідчого про здійснення спеціального розслідування; ухвала слідчого судді про здійснення спеціального досудового розслідування; відомості з ЄРДР | |