Відповідно до частини другої статті 214 Кримінального процесуального кодексу України, з метою приведення порядку формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань у відповідність із законодавством, керуючись статтями 8, 9 Закону України "Про прокуратуру", НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, що додається.

2. Цей наказ набирає чинності з 1 липня 2020 року.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Генеральної прокуратури України від 6 квітня 2016 року № 139 "Про затвердження Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань" (державний реєстр № 680/28810 від 05.05.2016).

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1. Це Положення визначає порядок формування та ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - Реєстр), а також надання відомостей з нього.

2. У цьому Положенні терміни вживаються у значеннях, наведених у Кримінальному, Кримінальному процесуальному кодексах України, Законах України "Про інформацію", "Про захист персональних даних", "Про електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", інших законах і прийнятих відповідно до них нормативно-правових актах.

3. Реєстр - електронна інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, захисту, оброблення, обліку, пошуку, узагальнення даних, зазначених у пункті 1 глави 1 розділу II цього Положення, які використовуються для формування звітності, а також надання інформації про відомості, внесені до Реєстру, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства та законодавства, яким урегульовано питання захисту персональних даних та доступу до інформації з обмеженим доступом.

Реєстр може використовувати засоби інших інформаційно-комунікаційних систем.

4. Реєстр утворений та ведеться відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) з метою забезпечення:

реєстрації кримінальних правопорушень (проваджень) та осіб, які їх учинили, обліку прийнятих під час досудового розслідування рішень та результатів судового провадження;

оперативного контролю за додержанням законів під час проведення досудового розслідування;

формування звітності про стан кримінальної протиправності та результати роботи органів досудового розслідування;

аналізу стану та структури кримінальних правопорушень, вчинених у державі;

інформаційно-аналітичного забезпечення державних органів, у тому числі правоохоронних та судових відповідно до вимог законодавства.

5. Функціональні можливості Реєстру з дотриманням вимог законодавства та цього Положення забезпечують:

реєстрацію відомостей про вчинення кримінального правопорушення у порядку, визначеному статтями 214 та 615 Кримінального процесуального кодексу України та цим Положенням, з метою закріплення правових підстав початку досудового розслідування;

створення електронних форм (внесення інформації до електронних форм, прикріплення (завантаження) процесуальних документів), збирання, зберігання, оброблення, пошук, облік інформації про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень під час досудового розслідування;

автоматизацію процесів логічного контролю повноти та об’єктивності інформації, що вноситься до Реєстру;

автоматизований сервіс даних для здійснення керівником прокуратури, процесуальним прокурором, керівником органу досудового розслідування оперативного контролю за своєчасністю призначення прокурора (групи прокурорів), слідчого (групи слідчих), строками досудового розслідування, тощо;

автоматизоване формування витягу з Реєстру у визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України порядку;

автоматизоване формування звітності про стан кримінальної протиправності та роботу органів досудового розслідування;

автоматизоване формування інформаційно-аналітичних матеріалів;

інформаційну взаємодію з інформаційними системами (реєстрами, кадастрами та банками даних), володільцями інформації у яких є державні органи, з метою використання у роботі Реєстру актуальної і достовірної інформації;

доступ Реєстраторів та Користувачів Реєстру після автентифікації до інформації, що в ньому зберігається, в електронній формі відповідно до диференційованих прав доступу згідно з повноваженнями;

фіксацію і збереження інформації про доступ та дії Користувачів у Реєстрі, їх моніторинг;

зручність інтерфейсів та сервісів, використання класифікаторів, довідників, стандартів для забезпечення ефективного внесення та оброблення інформації;

функціонування публічного аналітичного сервісу "Статистика кримінальної протиправності";

інші функції, передбачені Положенням.

6. Реєстр ведеться в електронній формі державною мовою.

З метою забезпечення автентичності інформації, гарантування її точного оброблення в оригінальному відтворенні (символами або мовою оригіналу) до Реєстру можуть вноситися:

окремі дані, що не мають офіційного відтворення українською мовою, або такі, що за своєю природою не можуть його мати (ідентифікатори, реквізити документів, власні назви, торговельні марки іншомовного походження тощо);

дані, що мають офіційне відтворення українською мовою, але мають іншомовне походження, за умови дублювання відповідних даних українською мовою.

7. До Реєстру не вносяться відомості, що містять державну таємницю.

1. Власником і розпорядником Реєстру є держава в особі Офісу Генерального прокурора (далі - Власник).

2. Володільцем інформації, що обробляється в Реєстрі, є Офіс Генерального прокурора.

3. Офіс Генерального прокурора здійснює:

розробку та удосконалення нормативно-правової бази для функціонування Реєстру;

розробку засобів організаційного, методологічного та програмно-технічного ведення Реєстру;

організацію взаємодії з іншими державними інформаційними ресурсами (системами, реєстрами та базами даних);

виконання функцій адміністратора Реєстру (забезпечення належної роботи обладнання, технічне і технологічне створення та супроводження програмного забезпечення Реєстру, його адміністрування та моніторинг використання інформації, зберігання та захист даних Реєстру, надання та контроль права доступу тощо);

навчання Реєстраторів щодо наповнення та користування Реєстром;

інші функції, передбачені цим Положенням.

4. Для забезпечення формування і ведення Реєстру в Офісі Генерального прокурора визначаються структурні підрозділи, на які покладаються повноваження із забезпечення виконання функцій Власника та адміністратора Реєстру.

5. Виконання окремих функцій адміністратора Реєстру також покладається на уповноважені структурні підрозділи обласних прокуратур (за винятком спеціалізованих), якими забезпечуються надання (обмеження) Реєстраторам і Користувачам доступу до Реєстру у визначених цим Положенням випадках, перевірка дотримання дисципліни та системи безпеки, проведення навчання щодо користування Реєстром, а також виконання інших функцій, передбачених цим Положенням.

6. Реєстратори Реєстру (далі - Реєстратор) - уповноважені службові особи органів прокуратури та органів досудового розслідування, які за допомогою програмних засобів ведення Реєстру з урахуванням повноважень, визначених КПК України та цим Положенням, створюють (редагують) інформацію (електронні форми) про кримінальні правопорушення, осіб, що їх вчинили, та рух кримінальних проваджень, формують витяг з Реєстру тощо.

Реєстраторами є:

прокурори, уповноважені на здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням;

керівники органів прокуратури, які діють у межах повноважень, визначених КПК України;

керівники органів досудового розслідування та органів дізнання, уповноважені на здійснення організації досудового розслідування та дізнання;

службові особи органу Національної поліції, органу безпеки, органу Державного бюро розслідувань, органу Бюро економічної безпеки України, Головного підрозділу детективів, підрозділу детективів, відділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України (далі - Національне бюро), уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень (далі - слідчий);

службові особи підрозділу дізнання органу Національної поліції, органу безпеки, органу Бюро економічної безпеки України, органу Державного бюро розслідувань, Національного бюро у випадках, установлених цим Кодексом, уповноважена особа іншого підрозділу зазначених органів, які уповноважені в межах компетенції, передбаченої КПК України, здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків (далі - дізнавач).

7. Користувачами інформації Реєстру (далі - Користувач) є Реєстратори та інші уповноважені особи органів прокуратури, Міністерства внутрішніх справ України, органів Національної поліції, безпеки, Державного бюро розслідувань, Бюро економічної безпеки України та Національного бюро, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків (оперативних, оперативно-довідкових, дактилоскопічних тощо), що користуються інформацією, яка обробляється в Реєстрі, для виконання покладених на них завдань у межах, визначених адміністратором з урахуванням вимог чинного законодавства.

8. Відомості про Реєстратора та Користувача кожного органу досудового розслідування, дізнання та прокуратури заносяться до довідника організаційної структури Реєстру, який ведеться структурними підрозділами Офісу Генерального прокурора та обласних прокуратур, до повноважень яких належить забезпечення виконання функцій адміністратора Реєстру на відповідній території.

Користувачі і Реєстратори спеціалізованих прокуратур на правах обласних прокуратур чи їх структурних підрозділів, окружних прокуратур чи їх структурних підрозділів, а також органів досудового розслідування чи дізнання, повноваження яких поширюються на декілька областей, обслуговуються в обласних прокуратурах за місцем розташування цих прокуратур чи органів досудового розслідування або дізнання.

9. Кадрові підрозділи органів прокуратури, Національної поліції, Служби безпеки України, Бюро економічної безпеки України, Національного бюро, Державного бюро розслідувань не пізніше наступного робочого дня після підписання наказу про призначення, переведення, покладення виконання обов’язків, надання тривалих відпусток (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та інших відпусток тривалістю більше 45 днів), звільнення чи відсторонення від посади керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування та слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача, іншого користувача інформації Реєстру відповідно до чинного законодавства направляють його засвідчену копію чи витяг особам, відповідальним за ведення довідників зазначених відомств, для внесення до них змін про Реєстратора та Користувача.

Начальник підрозділу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівник органу досудового розслідування не пізніше наступного робочого дня після підписання наказу про уповноваження працівника іншого підрозділу здійснювати досудове розслідування кримінальних проступків або про припинення ним таких повноважень забезпечує направлення його засвідченої копії чи витягу з наказу особам, відповідальним за ведення довідників Реєстру, для внесення до них змін про Реєстратора та Користувача.

Аналогічним чином має повідомлятися інформація про організаційно-штатні зміни у відповідних прокуратурах, органах досудового розслідування чи дізнання, які призводять до припинення, призупинення чи поновлення доступу до Реєстру.

1. Автентифікація у Реєстрі та підписання у ньому електронних документів здійснюється з використанням особистого ключа та відповідного йому кваліфікованого сертифіката відкритого ключа, виданого Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, з дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг.

2. Доступ до Реєстру Реєстраторам та іншим Користувачам надається адміністратором на підставі:

Реєстраторам - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних та документів, які підтверджують право доступу до Реєстру відповідно до норм КПК України та які визначені Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України;

Користувачам, які виконують функції з інформаційно-аналітичного забезпечення правоохоронних органів та ведення спеціальних обліків:

- в органах прокуратури - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також рапорту з обґрунтуванням необхідності надання повного доступу з урахуванням функціональних обов’язків працівника на конкретній посаді, погодженого Генеральним прокурором, керівником обласної, окружної, спеціалізованої прокуратури чи особою, яка виконує їх обов’язки;

- в органах досудового розслідування чи дізнання - заяви із зазначенням власних ідентифікаційних даних і документів, визначених Кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг органів прокуратури України, а також листа з обґрунтуванням необхідності надання доступу з урахуванням функціональних обов’язків працівника на конкретній посаді, підписаного керівником органу досудового розслідування або дізнання чи особою, яка виконує їх обов’язки.

3. У разі зупинення або припинення повноважень Користувача на посаді, за якою надавався доступ до Реєстру, у тому числі відсторонення від посади, переведення, звільнення, а також відрядження для роботи в інших органах у визначених законом випадках, відповідний доступ призупиняється адміністратором Реєстру протягом одного робочого дня з моменту отримання відомостей про такий факт.

Відновлення доступу після минування обставин, що зумовили зупинення повноважень, а також надання доступу працівникам на новій посаді здійснюється на підставі документів, передбачених пунктом 2 цієї глави.

4. Право доступу до відомостей, внесених до Реєстру, мають:

Власник - у повному обсязі з урахуванням повноважень структурних підрозділів Офісу Генерального прокурора, для забезпечення виконання покладених на них завдань;

Директор Національного бюро, перший заступник Директора Національного бюро, керівник Головного підрозділу детективів, керівник підрозділу детективів, керівник управління внутрішнього контролю, керівник відділу детективів Національного бюро - у межах повноважень, визначених статтею 17 Закону України "Про Національне антикорупційне бюро України";

керівники органів прокуратури, прокурори - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких слідчими, дізнавачами піднаглядних їм органів проводиться досудове розслідування;

керівники органів досудового розслідування, дізнання (за винятком посадових осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту), а також слідчі та дізнавачі (уповноважені особи інших підрозділів) органів Національної поліції, безпеки, Державного бюро розслідувань, детективи Національного бюро, органів Бюро економічної безпеки України - у межах кримінальних правопорушень, щодо яких цими органами проводиться досудове розслідування;

Користувачі - у межах наданих адміністратором прав доступу, визначених з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, для отримання інформації, що обробляється в Реєстрі, забезпечення ведення спеціальних обліків, проведення аналізу результатів діяльності правоохоронних органів.

5. Доступ до внесених у Реєстр відомостей щодо захоплення заручників, кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, а також пов’язаних з прийняттям пропозиції, обіцянки одержання або одержанням неправомірної вигоди, незаконним зайняттям гральним бізнесом, створенням або утриманням місць розпусти, звідництвом, сутенерством або втягненням особи в заняття проституцією, збутом наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів, відкривається з моменту повідомлення про підозру особі або прийняття рішення про закриття провадження без оголошення підозри особі.

Винятком із цього правила є Генеральний прокурор, керівник органу прокуратури, прокурор, керівник органу досудового розслідування, керівник органу дізнання, слідчий, дізнавач (уповноважена особа іншого підрозділу), які проводять досудове розслідування, організовують його проведення, здійснюють контроль та нагляд у цьому кримінальному провадженні.

1. До Реєстру вносяться відомості про:

час та дату надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

прізвище, ім’я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника;

інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела;

попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

передачу матеріалів та відомостей іншому органу досудового розслідування, дізнання або за місцем проведення досудового розслідування (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, статті 216, 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України);

прізвище, ім’я, по батькові керівника органу прокуратури, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, керівника органу дізнання, дізнавача, який вніс відомості до Реєстру та/або розпочав досудове розслідування та/або здійснює досудове розслідування чи процесуальне керівництво;

дату та час затримання особи (звільнення);

обрання, зміну та скасування запобіжного заходу (статті 176-178, 200, 201-1, 202, 299, 492, 493, 508, 615, 616 КПК України), застосування обмежувальних заходів до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством (частина шоста статті 194 КПК України);

час та дату повідомлення про підозру, зміну, скасування повідомлення про підозру, особу, яку повідомлено про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (частина четверта статті 278, стаття 279, частина перша статті 298-4, пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України);

час та дату складання повідомлення про підозру, особу, стосовно якої складено повідомлення про підозру, правову кваліфікацію кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність у разі неможливості повідомлення такій особі про підозру з об’єктивних причин (стаття 277, частина перша статті 298-4 КПК України);

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру (частина восьма статті 214 КПК України, стаття 96-3 КК України);

дату та підставу здійснення (скасування) спеціального досудового розслідування (частина шоста статті 297-4 КПК України);

зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України);

оголошення розшуку підозрюваного (стаття 281 КПК України);

об’єднання та виділення матеріалів досудових розслідувань (стаття 217 КПК України);

продовження строків тримання під вартою та досудового розслідування (статті 197, 199, 219, 294, частина перша статті 298-5, пункт 2 частини першої статті 615 КПК України);

встановлені, відшкодовані матеріальні збитки, суми пред’явлених позовів у кримінальному провадженні, вартість арештованого майна;

закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283, стаття 301 КПК України);

інші відомості, передбачені в електронних формах Реєстру.

2. Внесення відомостей здійснюється на підставі матеріалів досудового розслідування шляхом фіксації Реєстратором (введення з клавіатури, вибору з календаря, вибору з довідника, виконання функції) інформації в електронних формах "Кримінальне провадження", "Кримінальне правопорушення" та "Правопорушник", що містять реквізити, передбачені у додатках 1-5 до цього Положення.

3. Результати судового провадження інтегруються з автоматизованої системи документообігу суду.

4. Установлений перелік реквізитів електронних форм, довідників є єдиним для Реєстраторів усіх правоохоронних органів. Унесення змін та доповнень до них здійснює Власник Реєстру.

5. Облік кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, проводиться за територіальним принципом їх вчинення (юрисдикцією місця вчинення кримінального правопорушення) або за визначенням прокурора відповідного рівня згідно з вимогами статті 218 КПК України.

6. Обмін інформацією, що міститься у Реєстрі та інших державних інформаційних системах, реєстрах та базах даних, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

1. Унесення відомостей до Реєстру здійснюється Реєстратором з дотриманням строків, визначених КПК України та цим Положенням, а саме про:

заяву, повідомлення про вчинені кримінальні правопорушення - у термін, визначений частиною першою статті 214 КПК України;

призначення слідчого, дізнавача (уповноваженої особи іншого підрозділу), процесуального керівника, прийняття до провадження (при фактичному отриманні матеріалів досудового розслідування) - невідкладно;

юридичну особу, щодо якої можуть застосовуватися заходи кримінально-правового характеру, - невідкладно після вручення особі повідомлення про підозру у вчиненні від імені та в інтересах такої юридичної особи будь-якого із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 109, 110, 113, 114-2, 146, 147, 151-2 -156-1, 160, 209, 255, 260, 262, 301-1 -303, 306, 369, 369-2, 343, 345, 347, 348, 349, 376-379, 386, 436, 437, 438, 442, 444, 447, частинами другою-четвертою статті 159-1, частинами першою, другою статті 368-3, частинами першою, другою статті 368-4 Кримінального кодексу України (далі - КК України), або від імені такої юридичної особи будь-якого із злочинів, передбачених статтями 111-1, 258-258-6 КК України;

дату складання повідомлення про підозру, дату і час вручення повідомлення про підозру, зміну раніше повідомленої підозри - невідкладно;

дату скасування повідомлення про підозру - невідкладно, але не пізніше 24 годин після набрання рішенням слідчого судді (пункт 1-1 частини другої статті 307 КПК України) законної сили;

передачу матеріалів та відомостей (частина п’ята статті 36, частина сьома статті 214, стаття 216, частина четверта статті 218, пункт 4 частини другої статті 301 КПК України), зупинення та відновлення досудового розслідування (частина четверта статті 280, частина друга статті 281, частина третя статті 282, частина третя статті 298-5, пункт 3 частини першої статті 615 КПК України), об’єднання, виділення матеріалів досудового розслідування (стаття 217 КПК України), закінчення досудового розслідування (частина третя статті 283 КПК, пункт 2 частини другої статті 301 України) - протягом 24 годин з моменту прийняття процесуальних рішень;

продовження строків досудового розслідування прокурором (статті 219, 295, частина друга статті 294, пункт 1 частини третьої статті 294, частина перша статті 298-5, пункт 2 частини першої статті 615 КПК України) - протягом 24 годин з моменту задоволення клопотання з цих питань (винесення постанови) прокурором;

продовження строків досудового розслідування слідчим суддею (статті 219, 295-1, частина перша статті 294, пункти 2, 3 частини третьої статті 294 КПК України) - протягом 24 годин з моменту постановлення ухвали про задоволення слідчим суддею клопотання з цих питань;

оголошення розшуку (стаття 281 КПК України) - протягом 24 годин з моменту винесення прокурором або слідчим відповідної постанови;

вжиті заходи забезпечення кримінального провадження (статті 131, 298-3 КПК України), відкриття матеріалів досудового розслідування іншій стороні (стаття 290 КПК України), направлення матеріалів дізнання прокурору (частина перша статті 301 КПК України) - протягом 24 годин з моменту вчинення процесуальної дії;

повернення судом кримінального провадження, обвинувального акта, клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, клопотання про застосування примусових заходів виховного або медичного характеру у порядку частини третьої статті 314, частини четвертої статті 288, частини другої статті 407 КПК України, підпункт п’ятий пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2617-VII від 22.11.2018 - упродовж 24 годин з моменту надходження із суду матеріалів до прокурора;

інші відомості, передбачені в електронних формах, - упродовж 24 годин з моменту прийняття процесуального рішення або набрання чинності рішенням слідчого судді (суду).

1. Формування Реєстру розпочинається з моменту внесення до нього Реєстратором відповідних відомостей про кримінальне правопорушення, зазначених у заяві чи повідомленні про його вчинення або виявлених ним самостійно з будь-якого джерела. Усні заяви заносяться слідчим, дізнавачем (уповноваженою особою іншого підрозділу) або прокурором до протоколу, який підписується заявником.

2. Відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам пункту 4 частини п’ятої статті 214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

3. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському, річковому судні чи військовому кораблі, а також миротворчим контингентом та персоналом, що перебуває за межами України, під час виконання міжнародних миротворчих місій поза межами України досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про правопорушення вносяться до Реєстру за першої можливості (частина третя статті 214 КПК України).

4. У разі введення в Україні або окремих її місцевостях (адміністративній території) воєнного стану та якщо відсутня технічна можливість доступу до Єдиного реєстру досудових розслідувань рішення про початок досудового розслідування приймає дізнавач, слідчий, прокурор шляхом винесення постанови про початок досудового розслідування, яка повинна містити відомості, передбачені частиною п’ятою статті 214 КК України.

Відомості про початок досудового розслідування підлягають внесенню до Реєстру за першої можливості (пункт 1 частини першої статті 615 КПК України).

1. Облік кримінальних правопорушень за заявами, повідомленнями, які надійшли до органів прокуратури, досудового розслідування чи дізнання, або щодо виявлених прокурором, слідчим, дізнавачем з інших джерел обставин, що свідчать про вчинення кримінального правопорушення, здійснюється Реєстратором за дорученням керівника органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання шляхом внесення до Реєстру відомостей, визначених частиною п’ятою статті 214 КПК України.

2. На етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми "Правопорушення" здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними.

При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями:

прізвище, ім’я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення;

дата вчинення правопорушення;

територія вчинення правопорушення.

3. Керівник органу прокуратури, органу досудового розслідування, органу дізнання після перевірки внесених до Реєстру відомостей реєструє кримінальне провадження. У Реєстрі автоматично фіксується дата обліку інформації та присвоюється номер кримінального провадження. Факт реєстрації кримінального правопорушення (провадження) настає з моменту підтвердження керівником органу прокуратури або органу досудового розслідування, органу дізнання таких відомостей.

4. Номер кримінального провадження складається із 17 цифр, які містять такі реквізити: код відомства, орган якого розпочав досудове розслідування (1); рік реєстрації (4); код території регіону (2) та ідентифікатор органу прокуратури чи досудового розслідування у межах регіону, де він розташований (3); номер кримінального провадження (7). Реквізити номера кримінального провадження зберігаються на всіх стадіях досудового розслідування.

5. Інформація про територію, на якій вчинено кримінальне правопорушення (населений пункт, громада, район, область), вноситься Реєстратором до Реєстру одночасно з відомостями, перелік яких визначено частиною п’ятою статті 214 КПК України. Перелік територій є єдиним для всіх органів досудового розслідування та визначається відповідно до Кодифікатора адміністративно-територіальних одиниць та територій територіальних громад.

6. Відомості про декілька вчинених кримінальних правопорушень, зазначених в одній заяві, повідомленні або виявлених безпосередньо прокурором, слідчим, дізнавачем чи працівником іншого підрозділу, незалежно від часу їх учинення, наявності осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, вносяться до Реєстру за кожним правопорушенням окремо.

7. На виявлене під час досудового розслідування кримінальне правопорушення в рамках одного кримінального провадження слідчий, дізнавач за Довідником 1 "Перелік інших джерел, з яких виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення" (додаток 7) вносить до Реєстру інформацію про джерело, з якого виявлено кримінальне правопорушення, та відомості про кримінальне правопорушення. Кримінальному провадженню за цим правопорушенням присвоюється новий номер.

8. При реєстрації кримінальних правопорушень за рішеннями судів про зобов’язання внесення до Реєстру відомостей про кримінальне правопорушення (раніше не зареєстроване за заявами фізичних і юридичних осіб) обов’язково зазначається підстава початку досудового розслідування шляхом заповнення поля "Досудове розслідування розпочате за зверненням" значенням "на підставі рішення суду України про зобов’язання внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР". При цьому в полі "Заявник" вказується інформація про фізичну чи юридичну особу, яка звернулася до органу досудового розслідування чи прокуратури із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, та відомості про яке до Реєстру не внесені відповідно до вимог статті 214 КПК України, а у фабулі вказується номер та дата судового рішення про зобов’язання внесення до ЄРДР відомостей про це кримінальне правопорушення, джерело надходження інформації про нього, а також короткий виклад обставин, який міститься у заяві (повідомленні) про кримінальне правопорушення.

9. При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об’єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус "дублікат".

10. Обліку підлягають кримінальні правопорушення, щодо яких кримінальні провадження надійшли в установленому законом порядку з органів досудового розслідування іноземних держав за місцем учинення кримінального правопорушення (стосовно громадян України), якщо відомості про це кримінальне правопорушення раніше не було внесено до Реєстру.

Облікованим кримінальним правопорушенням (провадженням) цієї категорії присвоюється реквізит "у кримінальному провадженні, що надійшло для проведення досудового розслідування з іноземних держав".

11. При виділенні з кримінального провадження матеріалів щодо окремої особи у випадку вчинення кримінального правопорушення групою осіб (усіма її членами) відомості про правопорушення у Реєстрі обліковуються шляхом застосування функції "Виділення правопорушника". Новоствореному кримінальному провадженню автоматично присвоюється новий номер, а ознака правопорушення "врахувати" (використовується для статистичних цілей) заповнюється значенням "виділено".

12. При виділенні досудового розслідування стосовно особи, яка входила до складу групи осіб, але кримінальне правопорушення вчинила самостійно, використовується функція "Виділення правопорушення".

При цьому в першому кримінальному провадженні, з якого виділяється, правопорушення, вчинені цією особою, автоматично виключаються і обліковуються із заповненими у ньому реквізитами (ознака "врахувати" не змінюється) "основна" або "кримінальні правопорушення, які на день набрання чинності КПК України перебувають у провадженні", або "кримінальні правопорушення минулих років та щодо яких прийнято рішення" у новому кримінальному провадженні, якому системою у загальному порядку присвоюється новий номер.

13. При внесенні до Реєстру відомостей про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (фабули), в обов’язковому порядку відображаються дата, час, адреса, місце, спосіб, знаряддя, засоби та інші особливості вчинення кримінального правопорушення, розмір збитків, прізвище фізичної особи (осіб) або дані про юридичну особу (осіб), яка (які) є потерпілою (потерпілими), дані про осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, інші необхідні відомості.

14. У разі якщо невідомі дата та час учинення кримінального правопорушення, зазначається дата реєстрації заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення.

Відомості, невідомі на час реєстрації кримінального правопорушення, вносяться до Реєстру після їх встановлення відповідно до порядку, визначеного главою 10 цього розділу.

15. Відомості про кримінальні правопорушення, у яких заявником є викривач, а також щодо осіб, стосовно яких вжито заходів забезпечення безпеки, вносяться до Реєстру з дотриманням вимог Законів України "Про запобігання корупції" та "Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". Доступ до них може бути обмежено адміністратором Реєстру на підставі відповідного процесуального рішення.

16. За наявності підстав одночасно з визначенням правової кваліфікації підлягають внесенню до Реєстру додаткові відмітки для статей КК України, визначених у Довіднику 9 "Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень" додатка 7 до цього Положення.

17. При реєстрації відповідно до вимог чинного законодавства відомостей за фактами смерті людей, а саме кримінальних правопорушень, передбачених статтями 115-118 КК України (в редакції 2001 року), статтями 94-98 КК України (в редакції 1960 року), обов’язково відображаються додаткові відмітки щодо розмежування очевидних вбивств, у тому числі у ході бойових дій, фактів природної смерті, самогубств, зникнення безвісти, нещасних випадків.

18. При внесенні відомостей про визначені у примітці до статті 45 КК України кримінальні корупційні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410 КК України, підлягає обов’язковому заповненню інформація про додаткову відмітку до кваліфікації про їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем.

19. При визначенні правової кваліфікації злочину, передбаченого статтею 438 КК України (порушення правил та звичаїв війни), обов’язковою є фіксація відміток про тип порушення, перелік яких міститься у Довіднику 9 "Додаткові відмітки щодо кваліфікації правопорушень" додатка 7 до цього Положення.

При цьому слід керуватися положеннями КК України та нормативно-правовими актами у сфері міжнародного гуманітарного права, які ратифіковані Верховною Радою України.

20. При заповненні додаткової відмітки до кваліфікації кримінальних правопорушень, пов’язаних з бюджетними коштами, слід враховувати, що до цієї категорії належать кримінальні правопорушення, вчинені при складанні, розгляді, затвердженні й виконанні бюджетів Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Рахунковою палатою, органами державної влади та органами місцевого самоврядування, а також при здійсненні ними контролю за виконанням бюджету, використанням на підприємствах, в установах та організаціях асигнувань, виділених їм з відповідного бюджету, тобто кримінальні правопорушення, пов’язані з порушенням законодавства про бюджетну систему; привласненням, розтратою або заволодінням фінансовими ресурсами шляхом зловживання службовим становищем, шахрайства, де предметом посягання є бюджетні кошти; службовою діяльністю посадових осіб державних установ, які завдали істотної шкоди державним, громадським інтересам або інтересам юридичних осіб, при виконанні чи невиконанні ними своїх службових обов’язків, де предметом посягання є бюджетні кошти.

21. При віднесенні кримінальних правопорушень до таких, які вчинено у сфері кібербезпеки (кіберзлочинів), потрібно керуватися вимогами КК України та Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".

До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері кібербезпеки (кіберзлочинів), належать:

- правопорушення, передбачені розділом XVI Особливої частини КК України, а також статтею 190 (вчинені шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки) цього Кодексу,

інші кіберзлочини (комп’ютерні злочини), тобто суспільно небезпечні винні діяння у кіберпросторі та/або з його використанням, відповідальність за які передбачена законом України про кримінальну відповідальність та/або які визнано міжнародними договорами України.

22. Під кримінальним провадженням, пов’язаним з інтересами дітей, розуміється кримінальне провадження про кримінальні правопорушення, вчинені стосовно дітей, а також у сфері охорони дитинства.

До кримінальних правопорушень, вчинених стосовно дітей, належать правопорушення, якими неповнолітній особі завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, або якщо унаслідок правопорушення порушено чи може бути порушено її інтереси. Зокрема, в яких неповнолітня особа безпосередньо залучена як потерпілий або у разі, коли відповідно до вимог частини шостої статті 55 КПК України потерпілими визнаються особи із числа близьких родичів чи членів сім’ї дитини, а також про діяння, в яких законом про кримінальну відповідальність окремо передбачено захист прав і свобод неповнолітньої особи.

До кримінальних правопорушень у сфері охорони дитинства належать правопорушення, об’єктом посягання яких є охоронювані законом суспільні відносини у сфері захисту прав дітей, як соціальної групи, у тому числі, які стосуються житлових та майнових прав, соціального забезпечення, освіти, охорони життя і здоров’я, опіки, піклування та усиновлення, праці, захисту інтересів держави щодо збереження мережі, майна та земельних ділянок дитячих установ, забезпечення законності використання бюджетних коштів і проведення державних закупівель, умисного невиконання судових рішень, одержання неправомірної вигоди тощо.

23. При визначенні та внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, пов’язані з домашнім насильством, необхідно керуватися Кримінальним, Сімейним, Житловим кодексами України та Законом України"Про запобігання та протидію домашньому насильству".

При цьому слід ураховувати, що до цієї категорії належать будь-які кримінальні правопорушення, обставини вчинення яких свідчать про наявність у діяннях хоча б одного з елементів (ознак), наведених у ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", незалежного від того, чи вказано їх в інкримінованій статті (частині статті) КК України як ознаки основного або кваліфікованого складу злочину.

24. До кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища належать:

- передбачені розділом VIII Особливої частини КК України, а також статтею 441 цього Кодексу;

- вчинені особами, які надають публічні послуги, службовими особами юридичних осіб приватного права, працівниками правоохоронних органів, а також органів, які здійснюють державний контроль, нагляд та управління у галузі охорони навколишнього природного середовища, пов’язані із виконанням вимог законодавства про екологічну та радіаційну безпеку; про оцінку впливу на довкілля; про охорону земель; про охорону і раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів; про охорону атмосферного повітря; про охорону, захист, використання та відтворення лісів; про використання, охорону і відтворення рослинного світу; про охорону, раціональне використання та відтворення тваринного світу; про природно-заповідний фонд; про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів; про охорону та раціональне використання надр; про поводження з відходами; щодо ліцензування (у тому числі видачі дозволів, лімітів та квот) на спеціальне використання природних ресурсів, дотримання їх умов; про біологічну та генетичну безпеку щодо біологічних об’єктів природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, що посягають на охоронювані законом інтереси у сфері охорони навколишнього природного середовища;

- щодо протиправного заволодіння, відчуження, приватизації чи розпорядження майном, коштами, що призначені для використання і охорони природних ресурсів, захисту та відновлення навколишнього природного середовища;

- пов’язані із ввезенням на територію України чи транзитом через її територію відходів без належного дозволу, незаконним обігом радіоактивних матеріалів, їх незаконним поводженням, а також з порушенням вимог радіаційної безпеки;

- за фактами ухилення від сплати екологічного податку; рентної плати за спеціальне використання води, лісових ресурсів, користування надрами;

- інші кримінальні правопорушення, що посягають на охоронювані законом інтереси у сфері охорони навколишнього природного середовища та земельних відносин, а саме: земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; земель лісогосподарського призначення; земель водного фонду; земель рекреаційного призначення.

25. До кримінальних правопорушень, вчинених у сфері земельних правовідносин, належать правопорушення, пов’язані з набуттям права, володінням, користуванням і розпорядженням землею (вилучення, викуп, передача, приватизація земельних ділянок, погашення заборгованості за землю, земельний податок, орендна плата, оренда земельних часток (паїв), реформування сільгосппідприємств на засадах приватної власності на землю), тобто правопорушення, об’єктом яких є земля.

26. При внесенні відомостей до Реєстру про кримінальні правопорушення, вчинені у складі організованих груп та злочинних організацій, потрібно керуватися розділом VI Загальної частини КК України , Законом України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю".

Додатково злочинні угруповання можуть характеризуватися за етнічним (національним) складом, наявністю міжрегіональних, транснаціональних та корумпованих зв’язків у кримінально протиправному середовищі.

До організованих груп та злочинних організацій з міжрегіональними зв’язками належать організовані групи та злочинні організації (далі - ОГ та ЗО), кримінально протиправна діяльність яких охоплює територію двох або більше регіонів України (Автономна Республіка Крим, області, міста Київ та Севастополь).

До організованих груп та злочинних організацій з транснаціональними зв’язками належать ОГ та ЗО за умови вчинення ними хоча б одного злочину, що має транснаціональний характер:

за кордоном або на території двох чи більше держав;

на території однієї держави, але істотна частина його підготовки, планування, керівництва або контролю має місце в іншій державі;

на території однієї держави, але за участю організованої групи або злочинної організації, яка здійснює злочинну діяльність на території двох або більше держав;

на території однієї держави, але його істотні наслідки мають місце в іншій державі.

До організованих груп та злочинних організацій з корумпованими зв’язками належать ОГ та ЗО, учасники яких для підготовки, вчинення або приховування кримінальних правопорушень використовують зв’язки в правоохоронних та контролюючих органах, органах законодавчої, виконавчої, судової влади та місцевого самоврядування.

До організованих груп та злочинних організацій, сформованих на етнічній основі, належать ОГ та ЗО, учасники яких учиняли кримінальні правопорушення на території України та до складу яких входила більшість осіб - представників національних меншин.

27. До кримінальних правопорушень, вчинених в умовах збройного конфлікту, в тому числі пов’язаних з проведенням антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил, віднесені злочини проти основ національної безпеки України, громадської безпеки, миру, безпеки людства і міжнародного правопорядку, недоторканності державних кордонів та інші кримінальні правопорушення, які пов’язані зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

28. До кримінальних правопорушень, пов’язаних з катуванням або іншим видом неналежного поводження, вчиненого представником держави, належать кримінальні правопорушення, передбачені частиною третьою статті 127 (в редакції від 01.12.2022), а також статті 127 (в редакції до 01.12.2022), частинами другою та третьою статті 365 КК України або іншими статтями Особливої частини КК України за умови, якщо вони вчинені представниками держави, визначеними у примітці до статті 127 КК України, при виконанні службових обов’язків та супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями.

29. До кримінальних правопорушень, вчинених у правоохоронній / пенітенціарній сфері, належать:

передбачені статтями 127, 146-1, 365, 371, 373, 374 КК України, вчинені працівниками правоохоронних органів, за фактами порушень прав людини, пов’язаних із катуванням, перевищенням влади або службових повноважень, якщо вони супроводжувалися насильством або погрозою його застосування, застосуванням зброї чи спеціальних засобів або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, завідомо незаконних затримань, приводів, домашніх арештів або тримань під вартою, примушувань давати показання, порушень права на захист;