1.1. Двосторонні угоди про вільну торгівлю підписані зі всіма країнами СНД, крім Таджикистану та країнами Балтії.

Станом на 01.01.98 р. зазначені угоди діють у відносинах з Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Азербайджаном, Грузією, Вірменією, Узбекистаном, Туркменистаном, Литвою, Естонією та з Латвією.

Основними положеннями всіх угод є наступні:

1. Незастосування ввізного мита по відношенню до товарів національного виробництва країни-експортера.

2. Застосування ПДВ і акцизного збору при імпорті товарів за ставками, що не перевищують встановлені для аналогічних товарів національного виробництва країни-імпортера.

3. Кількісні обмеження імпорту окремих товарів у разі необхідності застосовуються на обмежений термін за умови надання обгрунтованої мотивації шляхом проведення двосторонніх консультацій.

Протоколом до Угоди з Російською Федерацією від 24.06.93 р. оговорені загальні прямі вилучення з режиму вільної торгівлі, що стосуються експорту товарів, які підпадають під національне законодавство про експортний тариф, а також про квотування і ліцензування експорту.

Іншими угодами прямі вилучення не оговорені, але передбачена можливість введення, у разі необхідності, вилучень по окремих товарних групах за погодженим переліком.

Угоди з Казахстаном (укладена 17.09.94 р.) та з Киргизстаном (укладена 26.05.95 р.) подані до ВР України для ратифікації. Угода про вільну торгівлю з Казахстаном подана на ратифікацію з Протоколом про вилучення, що є невід'ємною частиною Угоди.

1.1.1. Паритетність діючих договорів про вільну торгівлю.

Режим вільної торгівлі з вилученнями діє у відносинах України з Російською Федерацією та Узбекистаном. Предметом вилучень з режиму вільної торгівлі з боку Росії є кількісні обмеження на ввезення цукру білого.

З боку Узбекистану - кількісні обмеження на експорт кольорових та дорогоцінних металів, перлів та бурштину, сирої нафти, бавовноволокна та кількісні обмеження на імпорт лікарських засобів.

З боку України у відносинах з Узбекистаном діють вилучення предметом яких є кількісні обмеження експорту великої рогатої худоби та овець, шкір ВРХ, руд та брухту дорогоцінних та кольорових металів, брухт чорних металів.

Угода про вільну торгівлю з Латвією не розповсюджується на продукцію і товари з 1 по 24 групи за ТН ЗЕД.

Інші угоди про вільну торгівлю діють без вилучень.

Багатостороння Угода про створення зони вільної торгівлі від 15.04.94, підписана всіма країнами-учасницями СНД, ратифікована Молдовою, Казахстаном, Узбекистаном, Киргизстаном, Азербайджаном та Таджикистаном. Україна Угоду не ратифікувала.

1.2. Національний режим квотування і ліцензування у 1998 році.

Перелік товарів, експорт та імпорт яких у 1998 році підлягає квотуванню та ліцензуванню затверджено постановою КМ України від 05.01.98 р. N 7.

Перелік товарів, експорт яких підлягає квотуванню та ліцензуванню*:

**) експорт зазначених товарів безпосередньо Державною скарбницею Національного банку здійснюється без ліцензій.

Переліки товарів, експорт яких до країн-членів, відповідно, Європейського Союзу, Європейського об'єднання вугілля та металу та США підлягає квотуванню та ліцензуванню містять окремі категорії чорних металів і виробів з них; окремі види текстильних товарів, феросиликомарганець, магній необроблений та прокат плоский із заліза та нелегованої сталі.

Перелік товарів, імпорт яких підлягає ліцензуванню:

*) за погодженням з Мінагропрому,

**) за погодженням з Держкоммедбіопрому,

***) за погодженням з Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагропрому,

****) за погодженням з Державним агентством з авторських і суміжних прав при КМ України.

1.3. Особливості торгівлі окремими видами продукції і товарів

Згідно з діючим законодавством України реалізація спирта етилового, коньячного і плодового здійснюється державними підприємствами, уповноваженими на це КМ України при наявності спеціального дозволу (ліцензії).

Реалізація лікарських засобів та особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається КМ України також здійснюється на підставі ліцензій, що видається КМ України або спеціально уповноваженим ним органом виконавчої влади.

Підстава:

1. Закон України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 19.12.95 р.

2. Положення про порядок надання державним підприємствам повноважень на експорт, імпорт та оптову торгівлю спиртом етиловим, коньячним і плодовим затверджено постановою КМ України від 30.07.96 р. N 850.

3. Закон України "Про внесення зміни до Закону України "Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами" від 23 грудня 1997 року N 775/97-ВР.

4. Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про підприємництво" від 23 грудня 1997 року N 762/97-ВР.

2.1. Оподаткування та порядок стягнення податків.

Згідно з законодавством України експорт товарів, в основному, звільнений від сплати мита, акцизів та ПДВ за умови здійснення розрахунків у іноземній валюті.

У відповідності з діючим законодавством підставою для переміщення через митний кордон України товарів, що імпортуються, є сплата наступних податків, якщо вказані податки стосуються даного товару згідно з чинним законодавством України:

- мито;

- акцизи;

- податок на додану вартість;

- митні збори за митне оформлення.

Об'єктом оподаткування при визначенні суми податку є митна вартість товарів, визначена у відповідності з установленим порядком. Таким чином, у системі застосування внутрішньодержавних податків Україна додержується принципу призначення, згідно з яким експорт товарів, в основному, звільняється від стягнення всіх видів податків і оподатковується імпорт товарів на митну територію держави. Зазначений принцип встановлений у зовнішньоторговельних відносинах між державами - членами СОТ.

Справляння, контроль за правильністю обчислення та своєчасністю сплати акцизного збору та податку на додану вартість при імпорті товарів покладено на органи Держмитслужби. Сплата податків здійснюється при митному оформленні товарів одночасно зі справлянням мита та митних зборів.

2.2. Мито.

Експортне мито в Україні діє на окремі товарні позиції - живу худобу та шкіряну сировину. Порядок справляння вивізного (експортного) мита при експорті живої худоби та шкіряної сировини суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності регулюється Законом України від 07.05.96 р. N 180/96-ВР "Про вивізне (експортне) мито на живу худобу та шкіряну сировину" та постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.97 р. N 182 "Про порядок експорту живої худоби сільськогосподарськими товаровиробниками - юридичними особами без сплати вивізного (експортного) мита".

Імпорт товарів супроводжується стягненням мита. Ставки ввізного мита і перелік товарів, у відношенні до яких вони застосовуються, визначені "Єдиним митним тарифом України" та змінами і доповненнями до нього.

Ставки ввізного мита встановлюються ї змінюються Законами ВР України.

Ставки ввізного мита, які слід використовувати у роботі, надані у підготовленому Держмитслужбою систематизованому зводі ставок ввізного мита (лист ДМК України від 30.08.96 р. N 11/2-6451) враховуючи наступні зміни і доповнення.

При ввезенні товарів з країн у відношеннях з якими діють угоди про вільну торгівлю, мито не стягується. Діючий порядок при цьому передбачає підтвердження походження товарів з наданням документів за встановленою формою.

Преференції з ввізного мита поширюються також на товари, походженням з митних територій країн СНД які поставляються в рамках Угоди про загальні умови і механізм підтримки розвитку виробничої кооперації підприємств і галузей держав-учасниць СНД від 23 грудня 1993 року.

2.3. Акцизні збори.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 "Про акцизний збір" товари, що експортуються за умови розрахунків в іноземній валюті, звільняються від оподаткування акцизним збором.

Товари, які імпортуються в Україну, обкладаються акцизним збором згідно з чинним законодавством України. Перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір та ставки цього збору встановлені:

1. Законом України від 06.02.96 р. N 30/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби".

2. Закон України від 12.06.97 р. N 339/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої".

3. Законом України від 24.05.96 р. N 216/96-ВР "Про ставки акцизного збору та ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них".

4. Закон України від 23.12.97 р. N 767/97-ВР "Про внесення змін до Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)".

Перелік підакцизних товарів наведений у додатку N 1.

Порядок обчислення і сплати податку визначений у наступних документах:

1. Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 18-92 "Про акцизний збір".

2. "Інструкція про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України", затверджена наказом ГДПІ від 31.05.94 N 44.

3. "Порядок справляння податку на добавлену вартість та акцизного збору у разі ввезення товарів на митну територію України", затверджений постановою КМ України від 27.01.97 р. N 66.

4. Інструктивний лист ДПА України від 13.01.97 р. N 16-1142/10-262 "Про податок на додану вартість і акцизний збір".

Ввезення на митну територію України підакцизних товарів - вино-горілчаних та тютюнових виробів можливе за умови обов'язкового їх маркування. Зазначені товари повинні маркуватися спеціальною маркою, яка підтверджує легальність ввозу і право на реалізацію цих товарів на території України.

Підстава:

1. "Положення про виробництво, зберігання, продаж марок акцизного збору і маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджене постановою КМ України від 24.10.96 р. N 1284.

Маркірування спирту харчового, вино-горілчаних виробів, тютюну та тютюнових виробів при ввезенні на митну територію держави законодавчо введені також в Російській Федерації та інших країнах СНД.

2.4. Податок на додану вартість.

У міжнародній практиці існує два механізми справляння ПДВ в зовнішньоторговельних відносинах, які грунтуються на наступних принципах:

а) принцип призначення - товари оподатковуються за місцем їх споживання, тобто при споживанні у країні-імпортері.

б) принцип походження - товари оподатковуються за місцями їх виробництва, тобто стягнення податків в даному випадку відбувається при експорті товарів. Вадою принципа походження є відмінність між механізмами та рівнями оподаткування товарів, що імпортуються, та вітчизняних товарів, особливо якщо у країні походження при експорті застосовується інша ставка.

Застосування принципа походження тягне необхідність врегулювання питання "подвійного оподаткування зовнішньої торгівлі" у зовнішньоекономічних стосунках, що пов'язане з високим рівнем податкової координації між країнами та передбачає прийняття системи розподілу податків.

Застосування принципу призначення у механізмі оподаткування імпорту податком на додану вартість згідно з діючими у країнах СОТ домовленостями передбачає, що ставка податку на додану вартість не повинна перевищувати внутрішню при реалізації вітчизняних товарів.

Перевагою принципу призначення є можливість додержання та контролювання однакового рівня оподаткування на момент кінцевої реалізації по відношенню до імпортуємих та національних товарів.

Податок на додану вартість застосовується відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР.

Експорт товарів за межі митної території України законодавчо звільнений від ПДВ (податок обчислюється за нульовою ставкою).

Згідно із змінами до Закону введеними Законом України від 26.09.97 N 550/97-ВР до 1 січня 1999 року у разі експорту товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних операцій сума податку у зв'язку з придбанням товарів не збільшує податковий кредит, а відноситься до валових витрат платника податку.

Товари, які імпортуються в Україну, обкладаються податком на додану вартість згідно з чинним законодавством. Ставка податку на додану вартість встановлена Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 N 168/97-ВР і становить 20% об'єкта оподаткування.

Згідно з встановленим порядком ПДВ не стягується митними органами при ввезенні товарів (послуг) з митної території Росії та Білорусії.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість є митна вартість товарів, що імпортуються на територію України, з урахуванням сум мита та митних зборів, а по товарах на які законами України встановлено акцизний збір, - і сум акцизного збору.

До 1 січня 1999 року ввезення товарів критичного імпорту для вітчизняного виробництва (крім їх ввезення на умовах переробки давальницької сировини) здійснюється без сплати ПДВ.

Перелік товарів критичного імпорту визначений постановою КМ України від 07.10.97 N 1106 "Про перелік товарів критичного імпорту, ввезення яких здійснюється без сплати податку на додану вартість".

Порядок обчислення і сплати податку визначені Інструкцією про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України, затвердженою наказом ГДПІ від 31.05.94 N 44.

2.5. Митні збори за митне оформлення.

За митне оформлення товарів і транспортних засобів, а також товарів не для комерційних цілей, що переміщуються у несупроводжуваному багажі, у міжнародних поштових відправленнях і вантажем при вартості товарів більш ніж 1000 дол.США стягуються митні збори у розмірі 0.2% митної вартості товарів, але не більш еквівалента 1000 дол.США.

Митні збори нараховуються по вантажній митній декларації і справляються при кожному здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів за вантажною митною декларацією, з урахуванням положень "Порядку справляння митних зборів, які нараховуються за вантажною митною декларацією", затвердженого наказом Держмитслужби України від 21.02.97 N 81.

Ставки митних зборів установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.97 р. N 65 "Про ставки митних зборів".

Всі митні платежі сплачуються у національній валюті України за курсом Національного банку на час сплати.

2.6. Реєстрація (облік) зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Облік (реєстрація) окремих видів зовнішньоекономічних контрактів запроваджена згідно з постановою КМ України від 24.10.94 р. N 734 "Про лібералізацію експортних операцій" та Указу Президента України від 07.11.94 р. N 659/94 "Про облік окремих видів зовнішньоекономічних договорів (контрактів) в Україні".

Порядок здійснення реєстрації зовнішньоекономічних договорів (контрактів) Міністерством зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України (z0121-96 ) та інструкції по заповненню свідоцтв затверджені наказом МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а (з наступними змінами і доповненнями).

Облік (реєстрація) зовнішньоекономічних договорів здійснюється відповідно до зазначеного Указу Президента, Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах".

Діючими нормативними актами визначено конкретний перелік товарів та випадків, присутність яких у договорі (контракті) потребує обліку останніх у МЗЕЗторзі України:

- товари, експорт яких здійснюється відповідно до конкретних заходів з метою запобігання антидемпінгових процедур (перелік товарів наведений у додатку N 7 до наказу МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а та у таблиці 2.6.1.)

- товари походженням з України, щодо яких міжнародними договорами передбачено добровільні обмеження експорту та на імпорт яких введені односторонні кількісні обмеження деякими державами і економічними угрупуваннями (перелік товарів наведений у додатках NN 6 і 8 до зазначеного наказу та у таблиці 2.6.2) в разі, коли експорт здійснюється до країн, в яких (або щодо яких) існують відповідні кількісні обмеження експорту товарів (перелік таких країн наводиться у додатку N 9 до наказу та у таблиці 2.6.3)

- контракти (договори), на підставі яких здійснюються операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносин, обліку (реєстрації) не підлягають за винятком випадків, коли контрактом передбачена реалізація готової продукції в країні виконавця або вивезення її до іншої країни;

- товари походженням з України, експорт яких здійснюється в рамках бартерних (товарообмінних) операцій, чи операцій з зустрічною торгівлею, в разі, якщо предметом експортної частини цих договорів є товари зазначені у додатках N 7 і N 8, та у додатку N 6 (в разі здійсненні товарообмінних (бартерних) операцій з країнами, перелік яких наведений у табл. 2.6.3)

Діюча законодавчо-нормативна база у сфері обліку (реєстрації) зовнішньоекономічних договорів (контрактів): Указ Президента України від 07.11.94 р. N 659/94 (ст.1) із змінами, внесеними Указом Президента України від 17.11.94 р. N 681/94; наказ МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а, спільний наказ МЗЕЗторгу та Мінпрому України від 08.07.96 р. N 368/127 "Про порядок здійснення обліку (реєстрації) договорів (контрактів) на експорт відходів та брухту чорних і кольорових металів", наказ МЗЕЗторгу від 23.12.96 р. N 797 "Про внесення змін і доповнень до наказу МЗЕЗторгу від 24.02.96 р. N 133-а", наказ МЗЕЗторгу від 28.03.96 р. N 174-а, наказ МЗЕЗторгу від 05.02.97 р. N 77, наказ МЗЕЗторгу від 29.01.97 р. N 25, наказ МЗЕЗторгу від 26.09.97 р. N 504, наказ МЗЕЗторгу від 15.12.97 р. N 651.

2.7. Митний контроль.

2.7.1. Визнання країни походження товарів у зовнішній торгівлі України з країнами СНД і Балтії.

У відношенні товарів, які походять з країн СНД і обертаються в рамках угод про вільну торгівлю між цими державами, застосовуються Правила визначення країни походження товарів, затверджені Рішенням Ради глав урядів СНД від 24.09.93. Підтвердженням походження товару є подання митним органам країни призначення декларації-сертифікату (сертифікат форми СТ-1) про походження товару, виданого уповноваженим органом країни походження товару.

Непредставлення належно оформленого сертифіката або відомостей про походження не є підставою для непропуску вантажу на митну територію України. Пільги по стягненню податків у цьому разі не надаються.

В Україні походження товарів як з країн СНД, так і Балтії може визначатися на підставі маркування, товаросупровідних та інших документів, які свідчать про походження товарів. У випадках ввезення товарів з наданням пільг, передбачених двосторонніми угодами про вільну торгівлю, укладеними Україною з країнами СНД та Балтії, для визначення країни походження застосовуються положення відповідної угоди про вільну торгівлю. При цьому пред'явлення сертифіката форми СТ-1 (для країн СНД) чи сертифіката EUR.1 (для країн Балтії) потребується у відповідності до вимог міжнародної угоди про вільну торгівлю.

Підстава:

Доручення КМ України від 23.02.98 р. за N 19534/45.

Підтвердженням походження товару у разі його ввезення на митну територію України в рамках Загальної системи преференцій є сертифікат походження за формою А.

Підстава:Угода про Правила визначення походження товарів країн, що розвиваються при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій від 12.04.96 р.

Верифікація (встановлення достовірності) сертифікатів про походження товарів з України здійснюється виключно Державною митною службою України. Сертифікати видаються та засвідчуються ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами. Перевірка сертифікатів про походження товарів з України провадиться митними органами a posteriori за зверненням митних адміністрацій зарубіжних країн.

Підстава:

1. Постанова КМ України від 30.07.96 р. N 846 "Про верифікацію сертифікатів про походження товарів з України";

2. Положення про проведення митними органами верифікації сертифікатів про походження товарів з України (затверджене наказом Держмитслужби від 01.04.97 р. N 143).

2.7.2. Основні митні документи і підтвердження.

Основними документами і підтвердженнями, контроль за якими при митному оформленні експортно-імпортних операцій покладено на митні органи України, є наступні:

1. Вантажна митна декларація.

Основний документ при митному оформленні товарів.

Підстава:

1. Митний кодекс України (1970-12 ).

2. Наказ Держмиткому України від 30.12.91 р. N 7.

3. Постанова КМ України від 09.06.97 р. N 574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію".

2. Книжка МДП (при TIR-перевезеннях).

Підстава:Конвенція МДП 1975 року.

3. Документ про сплату ПДВ, акцизів і мита.

До заповненої декларації повинен додаватися екземпляр платіжного доручення з відміткою банку про прийняття до сплати, що підтверджує здійснення проплати, обов'язкової при імпорті товарів.

Підстава:

1. Наказ ДМС України від 21.02.97 р. N 81 (митні збори).

2. Наказ ДМК України від 31.05.93 р. N 132 (мито).

3. Лист ДМК України від 27.06.96 р. N 11/3-4429 (акциз, ПДВ).

4. Декларація про валютні цінності, що знаходяться на рахунках в іноземних банках, підтверджена регіональним управлінням Національного банку України та органами податкової інспекції.

Підстава:

1. Указ Президента України від 18.06.94 р. N 319/94.

5. Вантажні і товаросупровідні документи.

(коносамент, міжнародна товарно-транспортна накладна про перевезення міжнародним автотранспортом, міжнародна авіаційна накладна, залізнична накладна та інші).

Підстава:Митний кодекс України.

6. Сертифікат походження товару.

При ввезенні товару на митну територію України сертифікат про походження товару обов'язково подається при наданні пільг, передбачених двосторонніми угодами про вільну торгівлю, укладеними з країнами СНД та Балтії.

Довідка. Походження товарів з Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Туркменистану по не підакцизним товарам може визначатись на основі товаросупровідних документів та маркування. При цьому, у разі неможливості визначення походження по представленим документам та маркуванню, застосовується сертифікат СТ-1.

Сертифікат про походження товару також подається:

- на товари, завезення яких з даної країни регулюється кількісними обмеженнями (квотами) або іншими заходами регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

- якщо це передбачено міжнародними угодами, в яких Україна бере участь, а також законодавством України в галузі охорони природи, здоров`я населення, захисту прав українських споживачів, громадського порядку, державної безпеки та інших життєво важливих інтересів України;

- у випадках, коли в документах відсутні відомості про походження товарів.

Сертифікати про походження товарів з України видаються та засвідчуються ТПП України та регіональними торгово-промисловими палатами. Ці сертифікати подаються митним органам України у разі надання митних пільг, умовою для застосування яких є підтвердження українського походження товару.

7. Сертифікат відповідності для товарів, що підлягають обов'язковій сертифікації при ввезенні в Україну, а також при їх вивозі до країн СНД і Балтії, які ввели цю вимогу до визначеної номенклатури товарів.

8. Картка реєстрації контракту. Видається МЗЕЗторгом України і територіальними управліннями зовнішньоекономічних зв'язків. Номенклатура товарів, при експорті яких реєстрація контрактів є обов'язковою, визначається МЗЕЗторгом України.

3.1. Нормативно-законодавча база для здійснення міждержавних розрахунків.

В розрахунках з суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності країн СНГ і Балтії використовується іноземна валюта або українська гривня. Правові підстави для використання української грошової одиниці як засобу платежу викладені в інструктивному листі Національного банку України та Кабінету Міністрів України від 26.04.93 р. N 19029/730, N 100146 а також у інструктивних листах НБУ та КМ України від 01.08.96 р. N 13-109/1189-4265 та від 06.08.96 р. N 63-2093/98, інструктивному листі НБУ від 27.08.96 р. N 13-120/1336 "Про розрахунки у російських рублях при здійсненні ЗЕД".

Україна, а також Російська Федерація, Казахстан, Молдова, Киргизстан, Узбекистан приєдналися до VIII статті Статуту МВФ, чим фактично ввели в дію режим конвертованості своїх національних валют за поточними (експортно-імпортними) операціями.

Соціальнозначимі платежі на основі двосторонніх домовленостей здійснюються з Російською Федерацією, Білоруссю, Молдовою, Казахстаном, Туркменистаном, Литвою, Азербайджаном, Вірменією та Узбекистаном.

Валюта платежу, в якій суб'єкти господарської діяльності України можуть здійснювати розрахунки з контрагентами з країн СНД та Балтії, обумовлена в діючих міжбанківських угодах:

3.2. Діючі вимоги до порядку проведення розрахунків та санкції, які застосовуються до суб'єктів ЗЕД при їх порушенні.

У відповідності з спільною постановою КМ України та НБ України від 14.04.97 р. N 335 вимогу щодо попередньої оплати за зовнішньоекономічним договором (контрактом) відповідно до постанови КМ України від 09.08.93 р. N 609 скасовано.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23.09.94 р. "Виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, з моменту підписання акту або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності". Перевищення зазначеного терміну потребує індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Порушення резидентами зазначених термінів тягне за собою стягнення пені у розмірі 0.3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожний день прострочення у іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України.

Перевищення терміну (90 днів) ввезення товарів, що імпортуються за бартерним договором потребує висновку МЗЕЗторгу щодо можливості подовження терміну виконання бартерного контракту. Порушення строків ввезення товарів тягне за собою стягнення пені у розмірі 0.3 відсотка від вартості неодержаних товарів. Застосування штрафних санкцій покладено на органи Державної податкової Адмінінстрації.

Перевищення терміну (90 днів) ввезення продукції при операціях з давальницькою сировиною також тягне за собою застосування штрафних санкцій - стягнення пені у розмірі 0.3 відсотка від митної вартості давальницької сировини.

Підстава:

1. Указ Президента України від 27.01.95 р. N 84/95

2. Указ Президента України від 26.07.95 р. N 660/95

3. Указ Президента України від 19.12.95 р. N 1163/95

4. Постанова КМ України від 30.08.95 р. N 699

5. Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" від 15.09.95 р. N 327/95-ВР 6. Наказ Мінфіну від 13.02.96 р. N 26 "Про затвердження Положення про порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах"

7. Наказ МЗЕЗ від 25.09.95 р. N 54 (z0356-95 ) "Про порядок видачі разового індивідуального дозволу (ліцензії) на перевищення установлених термінів ввезення товарів (виконання роьіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними договорами"

Підготовку висновків щодо обгрунтованості перевищення термінів повернення виручки в іноземній валюті за зовнішньоекономічними договорами консигнації покладено на МЗЕЗторг України.

Для надання висновків щодо обгрунтування перевищення термінів повернення валютної виручки по договорам консигнацій суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності України (консигнант), що є стороною зовнішньоекономічного договору (контракту), подає до МЗЕЗторгу (при вартості договору (контракту) вище 500000 дол.США), до Міністерства торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків та захисту прав споживачів АР Крим, обласні, Київське та Севастопільське міські управління ЗЕЗ (в залежності від вартості договору (контракту) на загальних підставах наступні документи:

- лист-звернення з обгрунтуванням причин перевищення термінів повернення валютної виручки;

- копію контракту, завірену у встановленому порядку;

- копії документів, що посвідчують стан виконання контракту на дату звернення до МЗЕЗторгу (копії вантажних митних декларацій, довідку консигнатора щодо залишків товарів на складах на зазначену дату, довідку банка щодо надходження платежів);

- документи, які підтверджують обгрунтованість причин затримки розрахунків по договору (контракту).