- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Угода
Угода
між Урядом України й Урядом Республіки Узбекистан про вільну торгівлю
( Угоду ратифіковано Законом
N 425 від 04.11.95 )
( Зміни та доповнення до Угоди див.в
Протоколі
від 25.06.2004 )
Дата підписання: 29.12.1994
Дата набрання чинності для України: 01.01.1996
Уряд України та Уряд Республіки Узбекистан, іменовані далі Договірні Сторони,
підтверджуючи свою прихильність вільному розвитку взаємного економічного співробітництва,
враховуючи сформовані інтеграційні економічні зв'язки України і Республіки Узбекистан,
прагнучи до розвитку торгово-економічного співробітництва між Україною і Республікою Узбекистан на основі рівності і взаємної вигоди,
визнаючи, що вільне переміщення товарів та послуг вимагає здійснення взаємно погоджених заходів,
погодилися про нижченаведене:
СТАТТЯ 1
1. Договірні Сторони надають одна одній режим вільної торгівлі.
Договірні Сторони не застосовують мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на експорт і (або) імпорт товарів, що відправлятимуться з митної території однієї з Договірних Сторін і призначених для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з цього торговельного режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, що є невід'ємною частиною дійсної Угоди.
2. Відповідно до пункту 1 дійсної статті Договірні Сторони щорічно розробляють і погоджують загальний Перелік вилучень з режиму вільної торгівлі, а також методи застосування таких вилучень.
СТАТТЯ 2
Кожна Договірна Сторона не буде:
прямо або опосередковано обкладати товари, що підпадають під дію дійсної Угоди, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва або товари, що відправляються з третіх країн;
застосовувати щодо складання, перевантаження, збереження, перевезення товарів походженням з території іншої Договірної Сторони, а також платежів і перерахунку платежів правила інші, ніж ті, що застосовуються в аналогічних випадках щодо власних товарів або товарів походженням з третіх країн.
СТАТТЯ 3
Договірні Сторони у взаємній торгівлі будуть утримуватися від застосування стосовно іншої Договірної Сторони дискримінаційних заходів, введення кількісних обмежень або еквівалентних їм заходів на експорт і (або) імпорт товарів в рамках дійсної Угоди.
Договірні Сторони можуть установлювати кількісні або інші спеціальні обмеження в однобічному порядку, але тільки в розумних межах і на конкретно визначений термін.
Ці обмеження повинні мати винятковий характер і можуть застосовуватися тільки у випадках, передбачених угодами в рамках
ГУТТ/ВТО.
Договірна Сторона, що застосовує обмеження відповідно до даної статті, повинна по можливості завчасно надати іншій Договірній Стороні повну інформацію про основні причини введення, формах і передбачуваних термінах застосування згаданих обмежень, після чого призначаються консультації.
СТАТТЯ 4
Дійсна Угода не перешкоджає праву кожної з Договірних Сторін в односторонньому порядку приймати загальноприйняті у міжнародній практиці заходи державного регулювання в галузі зовнішньоекономічних зв'язків, що вона вважає необхідними для захисту своїх життєвих інтересів або які безумовно необхідні для виконання міжнародних договорів, учасником яких вона є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:
захисту життя і здоров'я людей, навколишнього середовища, охорони тварин і рослин;
захисту суспільної моралі та суспільного порядку;
забезпечення національної безпеки;
торгівлі зброєю, боєприпасами і військовою технікою;
постачання матеріалів, що розщеплюються, і джерел радіоактивних речовин, утилізації радіоактивних відходів;
торгівлі золотом, сріблом або іншими коштовними металами і камінням;
збереження вичерпних природних ресурсів;
порушення платіжного балансу;
обмеження експорту продукції, внутрішні ціни на яку нижче світових у результаті здійснення державних програм підтримки;
захисту промислової й інтелектуальної власності;
охорони цінностей національного надбання;
заходів, застосовуваних у воєнний час або в інших надзвичайних обставинах у міжнародних відносинах;
дій, спрямованих на виконання зобов'язань на підставі
Статуту ООН для збереження міжнародного миру і безпеки.
Договірна Сторона, що застосовує такі заходи відповідно до дійсної статті, повинна по можливості завчасно надати іншій Договірній Стороні повну інформацію про основні причини введення, форми і передбачувані терміни застосування згаданих обмежень, після чого призначаються консультації.
СТАТТЯ 5
Договірні Сторони будуть обмінюватися на регулярній основі інформацією:
про внутрішнє правове регулювання зовнішньоекономічних зв'язків, у тому числі з питань торгівлі, інвестицій, оподатковування, банківської і страхової діяльності та інших послуг, з транспортних і митних питань, включаючи митну статистику.
................Перейти до повного тексту