На виконання Декретів Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року N 4-93 "Про Єдиний митний тариф України" та N 2-93 "Про порядок обкладення митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну",

1. Затвердити і ввести в дію Інструкцію "Про порядок оподаткування митом товарів, які ввозяться в Україну" (додається).

2. Діючі нормативні акти щодо здійснення митного контролю за переміщенням через митний кордон України товарів (предметів, послуг) застосовувати виключно в частині, яка не суперечить цій Інструкції.

3. Управлінню справами (Ящук В.І.) забезпечити тиражування та відправлення цього Наказу та Інструкції в митні установи.

4. Начальникам митниць інформувати зацікавлені організації, розташовані в зоні діяльності митниць, та громадян про порядок обкладення митом предметів, що ввозяться (пересилаються) в Україну.

Ця Інструкція вводиться в дію згідно з Декретами Кабінету Міністрів України від 11 січня 1993 року N 4-93 "Про Єдиний митний тариф України" та N 2-93 "Про порядок обкладення митом предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами в Україну".

1.1. Товари та інші предмети, що ввозяться на територію України, обкладаються митом за ставками Єдиного митного тарифу України (крім випадків, обумовлених у зазначених Декретах).

1.2. Мито стягується з усіх суб'єктів підприємницької діяльності та фізичних осіб - у відношенні товарів, що ввозяться на територію України, в тому числі в супроводжуваному та несупроводжуваному багажі, а також тих, що пересилаються.

1.3. Мито стягується у відсотках до митної вартості товарів, ввезених на територію України.

Митна вартість визначається згідно зі статтею 16 Закону України "Про Єдиний митний тариф".

1.4. Мито сплачується у національній валюті України.

При визначенні митної вартості і сплаті мита валюта контракту перераховується у національну валюту України за поточним курсом Національного банку України, що діє на день подання митної декларації.

1.5. Мито сплачується митним органом України, а стосовно товарів та інших предметів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, - підприємствам зв'язку.

1.6. Мито сплачується митним органом до або на момент прийняття вантажної митної декларації до митного оформлення.

1.7. За заявою підприємства та при наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення сплати мита на строк, що не перевищує одного місяця.

1.8. Платники мита зобов'язані пред'являти за вимогою посадових осіб митниць всю комерційну, включаючи бухгалтерсько-фінансову, документацію, яка має відношення до розрахунків по зовнішньоекономічних операціях.

1.9. Встановлення пільг та зміна ставок мита здійснюється Кабінетом Міністрів України.

Всі раніше визначені митні пільги (надані до 12 лютого 1993 р.) щодо звільнення суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності від сплати мита, за винятком тих, що встановлені законодавчими актами України та міжнародними договорами України, не застосовуються.

Списки суб'єктів, яким надано право щодо звільнення від сплати мита, а також зміни Єдиного митного тарифу застосовуються митницями тільки після відповідного підтвердження Державного митного комітету України.

1.10. Товари, за які не було сплачене мито, або по сплаті мита не була надана відстрочка, пропуску митними органами не підлягають.

1.11. Від сплати мита звільняються товари та інші предмети, вказані в Класифікаторі звільнень від сплати мита (додаток N 3).

1.12. При ввезенні предметів дитячого асортименту відповідні ставки мита зменшуються на 50 відсотків (додаток N 4).

2.1. Нарахування суми ввізного мита, яка підлягає сплаті, проводиться в графі 47 ВМД і додаткових аркушах до неї у наступному порядку.

2.1.1. В першій колонці графи 47 - "Вид" - вказується шифр платежу:

"ввізне мито" - "20"

2.1.2. В другій колонці графи - "Основа нарахування" вказується вартість товару, що зазначена в графі 42 ВМД і перерахована в національну валюту України по курсу (графа 23 ВМД "Курс валюти"), що встановлюється Національним банком України на день подання ВМД до митного оформлення.

2.1.3. В третій колонці графи - "Ставка" - вказується встановлений розмір ставки ввізного мита згідно з Єдиним митним тарифом України.

2.1.4. В четвертій колонці графи - "Сума" - вказується сума мита, яка підлягає сплаті і розрахована перемноженням даних другої та третьої колонок графи 47 ВМД.

2.1.5. В п'ятій колонці графи - "Спосіб платежу" - вказується спосіб платежу:

- "бг" - безготівковий розрахунок через банк;

- "км" - внесення суми мита готівкою в касу митниці;

- "гб" - надана відстрочка під гарантію уповноваженого банку. При цьому в графі 48 "Відстрочка платежу" вказується дата, до якої надана відстрочка.

2.2.6. В графі "В" "Подробиці розрахунку" - вказується сума сплаченого мита, номер та дата платіжного документа.

3. Порядок нарахування та сплати мита

3.1. Як підтвердження про сплату мита, до заповненої вантажної митної декларації повинен додаватися примірник платіжного доручення з відміткою банку.

3.2. Сума мита зараховується на депозитний рахунок митниці. Митниця контролює надходження коштів на депозитний рахунок по випискам банку.

Сума мита, що надійшли на депозитний рахунок, до 10 числа кожного місяця перераховуються в доход державного бюджету на розділ 8, параграф 14, символ 10.

3.3. Митниця має право надати відстрочку сплати мита на строк, що не перевищує 30 днів з дати прийняття ВМД до митного оформлення.

Відстрочка надається при наявності заяви підприємства та гарантійного зобов'язання банку.

3.4. У відповідності до Закону України "Про Єдиний митний тариф" ввізне мито є диференційованим:

3.4.1. До товарів та інших предметів, що походять з країн, які входять разом з Україною до митних союзів, або утворюють з нею спеціальні митні зони, і при встановленні будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами з участю України, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються (додаток N 1), за винятком товарів, які належать до товарних груп 25-97, застосовуються преференційні ставки Тарифу.

При звільненні від сплати мита товарів в межах товарних груп 1-24, що ввозяться та походять з країн, що розвиваються, походження товарів повинно бути засвідчено Сертифікатом походження форми А.

Якщо фактурна вартість товару не перевищує еквівалент 5000 доларів США, пред'явлення Сертифікату не обов'язково.

Тарифні преференції встановлюються на товари, які походять з країн, що розвиваються, і на які поширюється тарифний преференційний режим, при умові безпосередньої закупки в цих країнах.

3.4.2. До товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних союзів, які користуються в Україні режимом найбільшого сприяння (додаток N 2 Єдиного митного тарифу, а також до товарів та інших предметів, що походять з країн, що розвиваються (в межах товарних груп 25-97) застосовуються пільгові ставки Тарифу.

3.4.3. До решти товарів та інших предметів, а також предметів, які ввозяться (пересилаються) громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, застосовуються повні ставки Тарифу.

3.5. Країною походження товарів вважається країна, де товари було повністю вироблено або піддано достатній переробці чи обробці.

Товарами, повністю виробленими в даній країні, вважаються такі:

а) корисні копалини, видобуті в межах її території або економічної зони;

б) рослинна продукція, вирощена на її грунті;

в) живі тварини, вирощені в ній;

г) продукція, одержана в ній від живих тварин;

д) вироблена в ній продукція мисливського, рибальського і морського промислу;

е) продукція морського промислу, добута або вироблена у Світовому океані суднами даної країни, а також суднами, орендованими (зафрахтованими) нею;

є) вторинна сировина і відходи, які є результатом виробничих та інших операцій, здійснюваних у даній країні;

ж) товари, вироблені в даній країні виключно з продукції, зазначеної в пунктах "а" - "є" цієї статті.

3.6. Переробка або обробка товарів у даній країні вважається достатньою, якщо:

декларовані товари класифікуються в тарифній позиції іншій, ніж матеріали або вироби, що походять з третіх країн і були використані для їх виготовлення;

у вартості декларованих товарів частка добавленої вартості становить не менш як 50 відсотків.

Не можуть визнаватися як достатня переробка товарів такі технологічні операції:

щодо схоронності товарів під час їх зберігання чи транспортування;

підготовка товарів до продажу і транспортування (подріблення партії, формування відправлень, сортування та переупакування);

прості складальні операції;

змішування товарів (компонентів) без надання одержаній продукції характеристик, що істотно відрізняють її від вихідних складових.

Визначення країни походження у разі ввезення товарів з країн, що розвиваються, які користуються преференціями, відбувається на основі Угоди "Про уніфіковані правила, які визначають походження товарів з країн, що розвиваються, при наданні тарифних преференцій у рамках Загальної системи преференцій", 1980 року.

4. Особливості стягнення імпортного мита з фізичних осіб:

4.1. Предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства (надалі - громадяни), підлягають обкладенню митом за повними ставками Єдиного митного тарифу (за винятком випадків, окремо визначених Декретами Кабінету Міністрів).

4.2. Звільняються від сплати мита такі предмети, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України громадянами:

4.2.1. Товари (крім вино-горілчаних і тютюнових виробів) загальною вартістю, еквівалентною 5000 доларів США включно;

4.2.2. Предмети особистого користування (за винятком транспортних засобів індивідуального користування та запасних частин до них), що тимчасово ввозяться на митну територію України;

4.2.3. Речі, що ввозяться (пересилаються) при переселенні на постійне місце проживання в Україну;