1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Угода


Угода
між Урядом України та Урядом Республіки Грузія про вільну торгівлю
( Угоду ратифіковано Законом N 168/96-ВР від 05.05.96 ) ( Зміни до Угоди див. в Протоколах від 17.06.2009 від 21.05.2019 )
Дата підписання:
Дата набрання чинності для України:
09.01.1995
04.06.1996
Уряд України та Уряд Республіки Грузія, що надалі іменуються "Договірні Сторони",
підтверджуючи свою прихильність вільному розвиткові взаємного економічного співробітництва,
враховуючи наявні інтеграційні економічні зв'язки України та Республіки Грузія, взаємозалежність та взаємодоповнюваність економік двох країн,
прагнучи до розвитку торгово-економічного співробітництва між Україною та Республікою Грузія на основі рівності і взаємної вигоди,
визнаючи, що вільне переміщення товарів та послуг потребує здійснення взаємно погоджених заходів,
керуючись положеннями Декларації про основи економічних відносин між Україною та Республікою Грузія,
підтверджуючи наміри України та Республіки Грузія стати Договірними Сторонами Генеральної угоди по тарифах і торгівлі (ГУТТ), поділяючи цілі і принципи ГУТТ та беручи до уваги результати угод та домовленостей, досягнутих у рамках Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів,
домовились про нижчевикладене:
Стаття 1
1. Договірні Сторони не застосовують мито і/або імпортне мито, а також податки та збори, що мають з митом еквівалентну дію до товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої ДоговірноїСторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляється документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди, якщо Договірні Сторони визнають це за необхідне.
2. Для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з території Договірних Сторін, розуміються товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Незалежних Держав.
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона не буде:
- прямо або побічно обкладати товари, які підпадають під дію цієї Угоди, внутрішніми податками та зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва або товари, що походять з третіх країн;
- застосовувати щодо складування, перевантаження, зберігання, перевезення товарів походженням з іншої Договірної Сторони, а також платежів та переказу платежів правила інші ніж ті, що застосовуються в аналогічних випадках щодо власних товарів або товарів походженням з третіх країн.
Стаття 3
Договірні Сторони у взаємній торгівлі утримуватимуться від застосування дискримінаційних заходів, введення кількісних обмежень або еквівалентних їм заходів на експорт та/або імпорт товарів у рамках цієї Угоди.
Сторони можуть встановлювати кількісні чи інші спеціальні обмеження в односторонньому порядку, але тільки в розумних межах і на чітко визначений термін.
Ці обмеження повинні мати винятковий характер і можуть застосовуватись тільки у випадках, передбачених угодами в рамках ГУТТ.
Договірна Сторона, яка застосовує кількісні обмеження відповідно до цієї статті, має по можливості завчасно надати іншій Договірній Стороні повну інформацію про основні причини введення, формні та передбачувані, терміни застосування згаданих обмежень, після чого призначаються консультації.
Стаття 4
Договірні Сторони обмінюватимуться на регулярній основі інформацією:
- про закони та інші нормативні акти, пов'язані з економічною діяльністю, в тому числі з питань торгівлі, інвестицій, оподаткування, банківської і страхової діяльності та інших фінансових послуг, з транспортних та митних питань, включаючи митну статистику.
Договірні Сторони негайно повідомляють одна одній про зміни в національному законодавстві, які можуть вплинути на виконання цієї Угоди.
Уповноважені органи Договірних Сторін погоджують порядок обміну такою інформацією.
Стаття 5
Договірні Сторони визнають несумісною з метою цієї Угоди недобросовісну ділову практику і зобов'язуються не припускатися зокрема, але не виключно таких її методів:
- договорів між підприємствами, рішень, прийнятих об'єднаннями підприємств, та спільних методів ділової практики, що мають на меті завадити або обмежити конкуренцію чи порушити умови для неї на територіях Договірних Сторін;

................
Перейти до повного тексту