На виконання статті 28 Закону України від 1 лютого 1994 р. N 3898-12 "Про Державний бюджет України на 1994 рік", Указу Президента України від 17 березня 1994 року N 96/94 "Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств", постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року N 3951-12 "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору", враховуючи вимоги Декретів Кабінету Міністрів України від 26.12.92 N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" і N 18-92 "Про акцизний збір"

1. Затвердити Інструкцію про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору за товари, ввезені із-за меж митних кордонів України, і товари (роботи, послуги), що експортуються за межі митних кордонів України (додається).

2. Щодо залишків імпортних товарів, які перетнули митні кордони України (були розмитнені) до 18 лютого 1994 року і реалізуються на території України після зазначеної дати застосовується Інструкція "Про порядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість", затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 10 лютого 1993 р. N 3.

3. Вважати такими, що втратили чинність, пункти 10, 29, 30, 55 інструкції "Про порядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 10.02.93 N 3 .

4. Інструкція "Про порядок обчислення та сплати податку на добавлену вартість", затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 10 лютого 1993 р. N 3, щодо оподаткування товарів, імпортованих (що перетнули митні кордони України (розмитнені) починаючи з 18 лютого 1994 року, та товарів (робіт, послуг), експортованих за межі митних кордонів України починаючи з 18 лютого 1994 року, застосовується в частині, яка не суперечить цій Інструкції.

1. Відповідно до статті 28 Закону України від 1 лютого 1994 року N 3899-12 "Про Державний бюджет України на 1994 рік", постанови Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року N 3951-12 "Про перелік товарів (продукції), на які встановлюється акцизний збір, та ставки цього збору", Указу Президента України від 17 березня 1994 року N 96/94 "Про додаткові заходи щодо стабілізації фінансового стану підприємств". Декретів Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. N 14-92 "Про податок на добавлену вартість" та N 18-92 "Про акцизний збір" ця Інструкція визначає порядок сплати до бюджету податку на добавлену вартість та акцизного збору (за підакцизні товари) всіма платниками за імпортні товари, що перетнули митні кордони України (були розмитнені) незалежно від строків складання контрактів, їх оцінки та характеру здійснення імпорту (товарообмінні операції чи з розрахунками у валюті, безпосередньо імпортерами чи через посередника), а також порядок звільнення від оподаткування товарів (робіт, послуг), що експортуються за межі митних кордонів України.

2. За імпортні товари, що ввезено на територію України після 18.02.94 р. за бартерними угодами, складеними до 18.02.94 р., відповідно до яких на 18.02.94 р. було здійснено експорт товарів (робіт, послуг) на всю суму контракту або частково, податок на добавлену вартість митними органами із відповідних здійснених обсягів експорту імпортних товарів (продукції) справляється у вигляді різниці між фактично обчисленим податком на добавлену вартість, виходячи із митної вартості імпортних товарів з урахуванням митних зборів та мита, і податком, фактично сплаченим до бюджету внаслідок експорту товарів (робіт, послуг) за зазначеними контрактами. У вантажній митній декларації теж відображається ця сума різниці податку на добавлену вартість.

Зарахування митними органами фактично сплаченого податку на добавлену вартість за експорт товарів (робіт, послуг) шляхом бартерних операцій проводиться лише при умові обов'язкового подання суб'єктами підприємницької діяльності разом з вантажною митною декларацією копій відповідних контрактів, декларацій на повний чи частковий експорт за бартерними операціями, копій платіжних документів про сплату податку на добавлену вартість при вивезенні товарів (робіт, послуг) та довідки податкової інспекції за його місцезнаходженням про те, що вказана сума податку зарахована до відповідних бюджетів.

3. Платниками податку на добавлену вартість та акцизного збору за імпортні товари є суб'єкти підприємницької діяльності, включаючи громадян, що займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи (декларанти), що ввозять товари (продукцію) як для власних, так і для виробничих потреб з метою реалізації у вільному обігу, на правах комісії та реекспорту, а також тимчасово (якщо інше не передбачено міжурядовими угодами).

4. У разі ввезення на територію України імпортних товарів, за винятком майна, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, міжнародними об'єднаннями, включаючи міжнародні неурядові організації, іноземними юридичними особами та громадянами, які від свого імені здійснюють виробничу або іншу підприємницьку діяльність на території України, податок на добавлену вартість та акцизний збір сплачується цими нерезидентами, а в разі відсутності у них розрахункових рахунків в установах банків України і їх постійних представництв в Україні сплата податків провадиться покупцями (замовниками, одержувачами) товарів.*

У разі подальшої реалізації (обміну чи передачі) на території України майна, що ввезено в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями, податок на добавлену вартість та акцизний збір справляється на загальних підставах (згідно з пунктами 13 та 19 цієї Інструкції).

5. У разі надання відстрочки платежів на умовах податкового кредиту, перерахунків платежів, у тому числі у зв'язку з коригуванням митної вартості, у всіх випадках стягнення платежів у безспірному порядку, а також стягнення фінансових санкцій та пені ці суми стягуються з отримувача (імпортера), тобто організації, яка уклала контракт (договір) на імпорт декларованих товарів (графа 8 вантажної митної декларації "Отримувач/імпортер").

6. Об'єктами оподаткування ввезених на територію України товарів є:

а) для акцизного збору на підакцизні товари (крім конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна, скарбів та інших цінностей, що перейшли за правом спадкоємності до держави, імпортних товарів (продукції), що провозяться через територію України транзитом**, а також тих, які використовуються для виробництва підакцизних товарів):

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

При цьому підприємства-виробники, що імпортують підакцизні товари для виробництва підакцизних товарів (наприклад, виноматеріали для виробництва вина, шкіра для виробництва одягу з натуральної шкіри та інше), повинні обов'язково мати довідку податкової інспекції за місцезнаходженням за формою, визначеною додатком N 2 цієї Інструкції, один примірник якої залишається митному органу, а другий примірник додається цими підприємствами до розшифровок неоподатковуваних оборотів податкової декларації.

б) для податку на добавлену вартість (крім конфіскованого, безхазяйного, спадкового майна, скарбів та інших цінностей, що перейшли за правом спадкоємності до держави, та імпортних товарів (продукції), що провозяться через територію України транзитом*):

- їх митна вартість, перерахована за курсом Національного банку України на дату подачі вантажної митної декларації в митний орган, з урахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів та акцизного збору за підакцизні товари.

При цьому рекламні матеріали та сувеніри, що ввозяться в Україну і призначені для представницьких цілей під час проведення в Україні виставок, конкурсів, нарад, семінарів, ярмарків та інших подібних заходів (пропускається за рішенням митного органу в кількості, достатній для забезпечення потреб з урахуванням мети переміщення), не є об'єктом оподаткування.

Не підлягають оподаткуванню податком на добавлену вартість та акцизним збором:

- транспортні засоби, що використовуються для міжнародних перевезень товарів та пасажирів;

- професійне обладнання, майно та інструменти, що належать іноземним юридичним особам, необхідні для надання послуг чи виконання робіт ними на території України;

- зразки товарів, якщо вони залишаються власністю іноземних юридичних осіб і їх використання на території України не має комерційного характеру.

7. Митна вартість ввезених на територію України товарів (графа 42 вантажної митної декларації) визначається статтею 16 Закону України від 05.02.92 N 2097-12 "Про Єдиний митний тариф", тобто при визначенні митної вартості до неї включаються ціна товару, що передбачена договором (контрактом) і зазначена в рахунку-фактурі, а також такі фактичні витрати, якщо їх не включено до рахунку-фактури:

- за транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження та страхування від пункту постачальника до пункту перетину митного кордону України;

- комісійні та брокерські;

- плата, що повинна бути сплачена імпортером прямо або побічно як умова їх ввезення (вивезення) за використання об'єктів інтелектуальної власності, які належать до даних товарів.

При явній невідповідності заявленої митної вартості товарів вартості, зазначеній у цьому пункті, або у разі неможливості перевірки її обчислення вона визначається послідовно на основі ціни на ідентичні товари та інші предмети, ціни на подібні товари, що діють у провідних країнах-експортерах зазначених товарів.

8. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових, а також інших підприємствах, що безпосередньо самі реалізують імпортні товари або надають посередницькі послуги щодо продажу на території України імпортних товарів, крім їх реалізації за іноземну валюту, об'єктом оподаткування для податку на добавлену вартість є різниця між ціною реалізації, що включає податок на добавлену вартість у розмірі 28 процентів, та митною вартістю із врахуванням сум митних зборів, мита, податку на добавлену вартість і акцизного збору за підакцизні товари.

9. Акцизним збором оподатковуються окремі товари, що ввозяться на територію України, за переліком та ставками, затвердженими постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року (додаток N 1 Інструкції).

10. Обчислення акцизного збору проводиться виходячи з митної вартості товарів, перерахованої за курсом Національного банку України з урахуванням фактично сплачених сум мита і митних зборів та розміру ставок, затверджених за такими формулами:

а) за товари, що підлягають оподаткуванню митом за митними зборами:

б) за інші товари:

де: В - митна вартість в українських карбованцях;

М - мито та митні збори;

А - ставка акцизного збору.

11. Підставою для обчислення та сплати акцизного збору є вантажна митна декларація. Нарахована сума акцизного збору вказується окремим рядком.

12. У разі наступної реалізації (обміну чи передачі), включаючи реалізацію за іноземну валюту імпортних підакцизних товарів, ввезених на територію України, включаючи товари, придбані тимчасово та на правах комісії, по яких був сплачений акцизний збір одночасно із сплатою митних платежів до або під час проведення митних процедур, перерахунок щодо акцизного збору, виходячи з фактичної ціни реалізації цих товарів, не проводиться, а фактично сплачені суми акцизного збору за реалізовані товари на території України за іноземну валюту не відшкодовуються.

13. Якщо ж імпортні підакцизні товари, які були ввезені на виробництво підакцизних товарів і за які відповідно до підпункту "а" пункту 6 або частини другої пункту 4 цієї Інструкції до або під час проведення митних процедур не було сплачено акцизний збір, використовуються не на виробництво підакцизних товарів або реалізуються не на виготовлення підакцизних товарів, то обчислення акцизного збору проводиться виходячи з їх митної вартості, перерахованої за курсом Національного банку України, що діяв на день подачі вантажної митної декларації, з урахуванням фактично сплачених сум мита та митних зборів.

14. Оподатковуваним оборотом для обчислення податку на добавлену вартість, що підлягає сплаті до або під час проведення митних процедур за товари, ввезені на територію України, є вартість, що включає в себе: митну вартість товару, перераховану за курсом Національного банку України, мито, митні збори та суму акцизного збору (за підакцизні товари), який обчислено за порядком, зазначеним у розділі IV цієї Інструкції).

15. Обчислення податку на добавлену вартість проводиться за ставкою 28 процентів від оподатковуваного обороту.

16. Сума податку на добавлену вартість за імпортні товари, що підлягає сплаті до бюджету до або під час проведення митних процедур, обчислюється виходячи із таких формул:

а) товари, що підлягають оподаткуванню митом, митним і акцизним зборами;

б) товари, що підлягають оподаткуванню митом та митним збором, але не оподатковуються акцизним збором;

в) інші товари:

де: В - митна вартість в українських карбованцях;

М - мито, митні збори;

А - акцизний збір;

П - ставка податку на добавлену вартість (28 відсотків).

17. Підставою для обчислення та сплати податку на добавлену вартість є вантажна митна декларація. Нарахована сума податку на добавлену вартість показується окремим рядком.

18. У випадках, коли торговельні, заготівельні, оптові, постачальницько-збутові організації та інші підприємства, що надають посередницькі послуги, в подальшому реалізують (обмінюють чи передають), крім їх реалізації за іноземну валюту, на території України імпортні товари, включаючи товари, придбані на правах комісії чи лізингу за цінами, що перевищують митну вартість, при визначенні якої іноземна валюта перераховується за курсом Національного банку України на день подачі митної декларації, із врахуванням фактично сплачених сум мита, митних зборів, акцизного збору (за підакцизні товари) та податку на добавлену вартість, оподатковуваним оборотом є різниця між фактичною ціною реалізації, що включає в себе податок на добавлену вартість за ставкою 28 процентів, та їх митною вартістю із врахуванням зазначених у цьому пункті податків та зборів.

19. При реалізації на території України (обміні чи передачі) або використанні не на власні виробничі потреби імпортних сировини, матеріалів, комплектуючих, устаткування, які були придбані для власних виробничих потреб, крім їх реалізації за іноземну валюту, оподатковуваний оборот визначається виходячи з їх вартості з урахуванням податку на добавлену вартість та акцизного збору (за підакцизні товари), але не нижчою відповідно їх митної вартості з урахуванням фактично сплачених сум мита, митного та акцизного зборів (за підакцизні товари) та податку на добавлену вартість або ціни придбання з урахуванням податку на добавлену вартість, а по імпортних основних виробничих фондах - не нижчою їх балансової вартості за вирахуванням фактичного зносу та з урахуванням сум податку на добавлену вартість і акцизного збору (за підакцизні товари).

20. У випадках подальшої реалізації (обміну чи передачі) імпортних сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, устаткування, що придбані для власних виробничих потреб за цінами, нижчими цін придбання, від'ємна різниця між податком на добавлену вартість, сплаченим на митниці або постачальникам і одержаним з покупців, покривається за рахунок коштів, що залишились у розпорядженні підприємств.

21. За імпортні енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для виробничих потреб України, податок на добавлену вартість при їх подальшому продажу (передачі або обміну) споживачам для виробничих потреб обчислюється виходячи з валового доходу підприємства, що здійснює продаж, який визначається виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації таких ресурсів та ціною їх придбання або митною вартістю, перерахованою в українські карбованці за курсом Національного банку України на день подачі вантажної митної декларації (у декларантів).

У разі реалізації (використання) зазначених енергоносіїв не на виробничі потреби України (наприклад, реалізація їх у вільному обігу населенню або споживачам для невиробничих потреб) податок на добавлену вартість обчислюється виходячи з їх загальної вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчою їх митної, а у відповідних випадках закупівельної вартості.

22. За імпортні матеріально-технічні ресурси для сільського господарства, зазначені у підпункті "и" пункту 27 цієї Інструкції, що ввозяться для виробничих потреб України, податок на добавлену вартість при їх подальшому продажу (передачі або обміну) сільськогосподарським виробникам обчислюється виходячи з валового доходу підприємства, що здійснює такий продаж, який визначається виходячи з різниці між кінцевою ціною реалізації таких ресурсів та у відповідних випадках ціною їх придбання або митною вартістю, перерахованою в українські карбованці за курсом Національного банку України на день подачі митної декларації.

У разі реалізації (обміну, передачі або використання) зазначених матеріально-технічних ресурсів не для потреб сільського господарства податок на добавлену вартість обчислюється виходячи з їх загальної вартості з урахуванням податку на добавлену вартість, але не нижчою їх митної, а у відповідних випадках закупівельної вартості.

23. Податок на добавлену вартість включається до ціни імпортних товарів за ставкою 28 процентів до оподатковуваного обороту, який не включає податку на добавлену вартість.

24. Обчислення податку на добавлену вартість за реалізацію імпортних товарів у випадках, зазначених у п.п.18-22, проводиться за ставкою 21.875 відсотка до оподатковуваного обороту, що включає податок на добавлену вартість.

25. При реалізації на території України за іноземну валюту імпортних товарів, включаючи товари, придбані на правах комісії, лізингу, за які одночасно із сплатою мита, митних зборів було сплачено податок на добавлену вартість, отримана виручка в іноземній валюті та валовий доход від такої реалізації не підлягають оподаткуванню, при цьому суми податку на добавлену вартість, що було справлено митними органами за ці товари, із бюджету не відшкодовуються.

26. Від сплати акцизного збору під час проведення митних процедур звільняються:

а) легкові автомобілі спеціального призначення для інвалідів, оплата вартості яких провадиться органами соціального забезпечення;

б) легкові автомобілі спеціального призначення (швидка медична допомога, міліція тощо), за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України, які будуть використані за призначенням.

27. Від сплати податку на добавлену вартість під час проведення митних процедур звільняються:

а) товари, передбачені для офіційного використання іноземних дипломатичних і прирівняних до них представництв, а також для особистого використання дипломатичного та адміністративно-технічного персоналу цих представництв, включаючи членів їх сімей, які живуть разом з ними, якщо таке звільнення для України передбачено іноземною державою;

б) вугілля, вугільні брикети та електроенергія;

в) продукти дитячого харчування та дитяче харчування, що імпортуються виключно для реалізації через молочні кухні;

г) дитячі журнали і газети, учнівські зошити та підручники;

д) лікарські засоби та вироби медичного призначення, що імпортуються виключно для реалізації через аптечні установи (в т.ч. ветеринарні), спеціалізовані магазини ("Оптика", "Медтехніка");

До виробів медичного призначення відносяться предмети догляду за хворими, санітарії та гігієни (крім загальноторгового асортименту), перев'язувальні засоби, шприци, протезно-ортопедичні вироби, аптечний посуд та упаковка, вироби та предмети, дозволені Міністерством охорони здоров'я України для застосування з метою профілактики та лікування захворювань;

е) товари спеціального призначення для інвалідів;

є) поштові марки, крім колекційних, конверти, листівки з поштовими марками, лотерейні білети, марки державного мита та інших знаків;

ж) імпортні сировина, матеріали, комплектуючі вироби, устаткування, що ввозяться резидентами для власних виробничих потреб (вводиться в дію з 1 квітня 1994 року);

з) енергоносії (нафта, нафтопродукти, газ), що ввозяться для виробничих потреб в Україну (вводиться в дію з 1 квітня 1994 року);

и) матеріально-технічні ресурси для сільського господарства (насіння, засоби захисту рослин і тварин та компоненти для їхнього виробництва, сільськогосподарська техніка і обладнання для переробки сільськогосподарської продукції та запасні частини до них), що ввозяться для виробничих потреб в Україну (вводиться в дію з 1 квітня 1994 року).

28. Товари, вказані у пункті 26 та підпунктах "а", "в", "д", "е" пункту 27, звільняються від сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору лише при митному оформленні. У разі використання їх не за призначенням чи на комерційні цілі податок на добавлену вартість та акцизний збір за такі товари справляється за загальновстановленим порядком.

29. У разі використання товарів, зазначених у підпунктах "ж", "з", "и" пункту 27 цієї Інструкції, не на встановлені цілі податок на добавлену вартість обчислюється згідно з пунктами 19-22 цієї Інструкції.

30. Контроль за цільовим використанням та цільовою реалізацією товарів, звільнених від сплати податку на добавлену вартість та акцизного збору, проводять органи державної податкової служби України.

31. Податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення по імпортних сировині, матеріалах, паливу, комплектуючих, вартість яких відноситься на витрати виробництва і обігу за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі імпортні фонди, до витрат виробництва (обігу) не відноситься і враховується при розрахунках з бюджетом за встановленим порядком.

32. На розрахунки з бюджетом податок на добавлену вартість відноситься тільки тоді, коли сума цього податку у вантажній митній декларації вказана окремим рядком і фактично сплачена до бюджету.

Підставою для таких розрахунків є вантажна митна декларація та розрахункові (платіжні) документи.

33. У торговельних, заготівельних, оптових, постачальницько-збутових організаціях та на інших підприємствах, що надають посередницькі послуги, податок на добавлену вартість, фактично нарахований та сплачений до бюджету під час митного оформлення імпортних товарів, на розрахунки з бюджетом не відноситься, а враховується у вартість цих товарів.