Уряд України та Уряд Киргизької Республіки, що іменуються надалі "Договірні Сторони",

підтверджуючи свою прихильність вільному розвиткові взаємного економічного співробітництва,

враховуючи інтеграційні економічні зв'язки, що склалися між Україною і Киргизькою Республікою, взаємозалежність та взаємодоповнюваність економік двох країн,

прагнучи до розвитку торговельно-економічного співробітництва між Україною та Киргизькою Республікою на основі рівності і взаємної вигоди,

визнаючи, що вільне переміщення товарів і послуг потребує здійснення взаємно погоджених заходів,

підтверджуючи наміри України та Киргизької Республіки стати Договірними Сторонами Генеральної Угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ), поділяючи цілі і принципи ГАТТ та беручи до уваги результати угод та домовленостей, досягнутих у рамках Уругвайського раунду багатосторонніх торгових переговорів,

домовились про нижченаведене:

1. Договірні Сторони не застосовують мито, податки та збори, що мають еквівалентний вплив на експорт та/або імпорт товарів, які походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митної території іншої Договірної Сторони. Вилучення з даного торгового режиму за погодженою номенклатурою товарів оформляються документами, які є невід'ємною частиною цієї Угоди, якщо Договірні Сторони визнають це за необхідне.

2. Для мети цієї Угоди і на період її дії під товарами, що походять з територій Договірних Сторін, розуміються товари, визначені Правилами визначення країни походження товарів від 24 вересня 1993 року, затвердженими Рішенням Ради глав Урядів Співдружності Незалежних Держав.

Кожна Договірна Сторона не буде:

- прямо або посередньо обкладати товари, які підпадають під дію цієї Угоди, внутрішніми податками або зборами, що перевищують відповідні податки або збори, якими обкладаються аналогічні товари внутрішнього виробництва або товари, що походять з третіх країн;

- застосовувати щодо складування, перевантаження, зберігання, перевезення товарів походженням з іншої Договірної Сторони, а також платежів та переказу платежів правила інші, ніж ті, що застосовуються в аналогічних випадках щодо власних товарів або товарів походженням з третіх країн.

Договірні Сторони у взаємній торгівлі утримуватимуться від застосування дискримінаційних заходів, введення кількісних обмежень або еквівалентних їм заходів на експорт та/або імпорт товарів у рамках цієї Угоди.

Сторони можуть встановлювати кількісні чи інші спеціальні обмеження в односторонньому порядку, але тільки в розумних межах і на чітко визначений термін у разі:

- гострого дефіциту цього товару на внутрішньому ринку до стабілізації становища на ринку;

- гострого дефіциту платіжного балансу до стабілізації становища з платіжним балансом;

- якщо якийсь товар імпортується на територію однієї з Договірних Сторін у таких зрослих кількостях або на таких умовах, які завдають або загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам подібних або безпосередньо конкуруючих товарів;

- з метою здійснення заходів, передбачених статтею 4 цієї Угоди.

Ці обмеження повинні мати винятковий характер.

Договірна Сторона, яка застосовує кількісні обмеження відповідно до цієї статті, має по можливості завчасно надати іншій Договірній Стороні повну інформацію про основні причини введення, форми та передбачувані терміни застосування згаданих обмежень, після чого призначаються консультації.

Договірні Сторони згодні в тому, що питання, пов'язані з реекспортом товарів, регулюються Угодою про реекспорт товарів і порядок видачі дозволу на реекспорт від 15 квітня 1994 року.

Договірні Сторони обмінюватимуться на регулярній основі інформацією:

- про закони та інші нормативні акти, пов'язані з економічною діяльністю, в тому числі з питань торгівлі, інвестицій, оподаткування, банківської і страхової діяльності та інших фінансових послуг, з транспортних та митних питань, включаючи митну статистику.

Договірні Сторони негайно повідомляють одна одній про зміни в національному законодавстві, які можуть вплинути на виконання цієї Угоди.

Уповноважені органи Договірних Сторін погоджують порядок обміну такою інформацією.

Договірні Сторони визнають несумісною з метою цієї Угоди несумлінну ділову практику і зобов'язуються не припускатися зокрема, але не виключно таких її методів: