Відповідно до Закону України від 15 вересня 1995 року N 327/95-ВР "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" та на виконання доручення Прем'єр-Міністра України від 31 жовтня 1995 року N 20184/3, N 20185/1,

1. Затвердити погоджене з Міністерством економіки України Положення про порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, що додається.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства фінансів України від 8 червня 1993 року N 30 "Про затвердження Порядку видачі, обліку і погашення векселів, виданих в сплату ввізного та вивізного (експортного) мита по давальницькій сировині".

3. Головній державній податковій інспекції України через засоби масової інформації довести до відома суб'єктів підприємницької діяльності про запровадження цього Положення.

Це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 32, ст.255), надалі - Закон.

Положення визначає єдиний порядок видачі, обліку, погашення та відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання), що видається суб'єктом підприємницької діяльності України при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах, його дія поширюється на всіх суб'єктів підприємницької діяльності, незалежно від форми власності та організаційної форми (надалі - Положення).

1. Терміни, що використовуються в даному Положенні, мають таке значення:

"вексель"- простий вексель, що видається суб'єктом підприємницької діяльності у сплату ввізного (вивізного) мита, податків і зборів, що справляються при ввезенні (вивезенні) давальницької сировини іноземним (українським) замовником на митну територію (з митної території) України при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону;

"письмове зобов'язання" - зобов'язання в письмовій формі, що видається суб'єктом підприємницької діяльності щодо вивезення (ввезення) готової продукції, яка вироблена з давальницької сировини іноземного (українського) замовника з митної території (на митну територію) України, або реалізації на митній території України готової продукції, що вироблена з давальницької сировини іноземного замовника (отримання в повному обсязі валютної виручки від реалізації готової продукції за межами митної території України на валютний рахунок українського замовника в уповноваженому банку України) при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону;

"векселедавець"- суб'єкт підприємницької діяльності, що видає вексель (письмове зобов'язання) при здійсненні операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах відповідно до Закону.

2. Оформлення векселя суб'єктом підприємницької діяльності здійснюється виключно на вексельному бланку, що придбавається в банківській установі та відповідає вимогам постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 10 вересня 1992 року N 528 "Про затвердження Правил виготовлення і використання вексельних бланків". Застосовується простий вексель згідно з додатком N 2 до зазначеної постанови із обов'язковим виділенням окремими рядками найменування і сум мита, податків та зборів, у сплату яких видано вексель. Вексель виписується у валюті контракту на переробку давальницької сировини. Зразок заповнення векселя наведено в додатку N 1 до Положення.

3. Оформлення письмового зобов'язання суб'єктом підприємницької діяльності здійснюється згідно з додатком N 2 до Положення.

4. Вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

5. Місцем, в якому повинен відбутись платіж, визначається місцезнаходження уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця.

6. Векселедержателем виступає державна податкова інспекція за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності.

7. Вексель (письмове зобов'язання) оформляється у трьох примірниках.

8. Відповідальність за правильність зазначення у векселі терміну платежу та своєчасність його оплати несе векселедавець.

9. Державна податкова інспекція за місцезнаходженням суб'єкта підприємницької діяльності веде облік векселя в журналі за формою згідно з додатком N 3 до Положення та облік письмового зобов'язання в журналі за формою згідно з додатком N 4 до Положення. Журнали повинні бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені гербовою печаткою державної податкової інспекції.

10. Оформлений вексель (письмове зобов'язання) суб'єкт підприємницької діяльності подає для взяття на облік до державної податкової інспекції за своїм місцезнаходженням. Взяття векселя (письмового зобов'язання) на облік провадиться в день його подання до державної податкової інспекції.

11. У державній податковій інспекції на звороті векселя (письмового зобов'язання) робиться напис "Взято на облік" із зазначенням дати взяття на облік і облікового номера та засвідченням підписом начальника державної податкової інспекції (заступника начальника) і печаткою державної податкової інспекції.

До облікового номера через дефіс додається літера "І" у разі видачі векселя (письмового зобов'язання) українським виконавцем при здійсненні операції з давальницькою сировиною іноземного замовника, або літера "Е" - у разі видачі векселя (письмового зобов'язання) українським замовником при вивезенні давальницької сировини з митної території України.

Перший примірник векселя (письмового зобов'язання) залишається у державній податковій інспекції. Другий та третій примірники векселя (письмового зобов'язання), взяті на облік (авізовані) податковою інспекцією, повертаються суб'єкту підприємницької діяльності для пред'явлення митним органам та власного обліку.

12. При митному оформленні давальницької сировини (готової продукції) на звороті векселя (письмового зобов'язання) зазначається дата і номер вантажної митної декларації, згідно з якою ввезено (вивезено) давальницьку сировину (готову продукцію), із засвідченням підписом та особистою печаткою інспектора митниці, що оформив декларацію.

13. У разі, коли вантажна митна декларація на давальницьку сировину оформлюється пізніше дня складання векселя (письмового зобов'язання), взятого на облік державною податковою інспекцією, за бажанням суб'єкта підприємницької діяльності складається новий вексель (письмове зобов'язання). При цьому датою складання нового векселя (письмового зобов'язання) визначається дата оформлення вантажної митної декларації на давальницьку сировину.

Новий та первинний (попередній) векселі (письмові зобов'язання) разом з копією вантажної митної декларації на давальницьку сировину подаються для взяття на облік до державної податкової інспекції, яка взяла на облік первинний вексель (письмове зобов'язання).

Перший примірник нового векселя (письмового зобов'язання) та погашений первинний вексель залишаються в державній податковій інспекції. Другий та третій примірники нового векселя (письмового зобов'язання), взяті на облік (авізовані) державною податковою інспекцією, повертаються векселедавцю для пред'явлення митним органам та власного обліку.

14. Для погашення векселя (письмового зобов'язання) векселедавець подає до державної податкової інспекції заяву із зазначенням дати взяття на облік та облікового номера векселя (письмового зобов'язання).

Залежно від виду операції з давальницькою сировиною до заяви додаються документи, передбачені пунктами 36, 38, 42, 45 Положення.

15. Погашення векселя (письмового зобов'язання) здійснюється шляхом проставлення на лицьовому боці векселя (письмового зобов'язання) напису "Погашено", засвідченого підписом начальника (заступника начальника) державної податкової інспекції та печаткою державної податкової інспекції.

16. Якщо, відповідно до Закону, відбувається часткове вивезення готової продукції за межі митної території України, її продаж на території України або ввезення готової продукції чи отримання валютної виручки від її реалізації українським замовником, за бажанням векселедавця, на відповідну частку здійснюється погашення векселя (письмового зобов'язання).

У такому випадку в заяві про часткове погашення векселя (письмового зобов'язання) обов'язково мають виділятися окремими рядками найменування та суми мита, податків та зборів, які підлягають погашенню.

17. У разі непогашення векселя (його частки) у визначені Законом терміни векселедавець зобов'язаний його оплатити. При цьому на кожний вид мита, податків та зборів виписується окреме платіжне доручення.

В тексті платіжного доручення додатково до встановленого зазначається таке:

Після оплати векселя він подається до державної податкової інспекції для погашення.

18. Сплата за векселем провадиться у валюті України, при цьому вексельна сума перераховується у валюту України за офіційним валютним курсом Національного банку України, що діє на день платежу за векселем (день виконання банком розпоряджень про сплату).

19. Якщо до настання терміну платежу за векселем векселедавець не звернувся до державної податкової інспекції із заявою про його погашення, державна податкова інспекція з настанням цього терміну подає до відповідного уповноваженого банку вексель та розпорядження про безспірне стягнення з векселедавця непогашених вексельних сум.

Після списання банком коштів вексель повертається до податкової інспекції для погашення.

20. Якщо оплата векселя векселедавцем або безспірне стягнення з нього непогашених вексельних сум відбувається після настання терміну сплати векселя, державна податкова інспекція на нестягнуті суми нараховує пеню у розмірах, що передбачені чинним законодавством для відповідних платежів. Пеня нараховується з дня, наступного за закінченням терміну сплати векселя.

21. Державна податкова інспекція є уповноваженим органом Міністерства фінансів України, що відповідно до Закону може давати суб'єкту підприємницької діяльності дозвіл на відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання). Такий дозвіл дається на термін не більше 90 днів. У разі подальшої необхідності відстрочення оплати векселя державна податкова інспекція може давати суб'єкту підприємницької діяльності новий дозвіл на відстрочення оплати векселя. Загальний термін відстрочення оплати векселя не може перевищувати 270 днів.

22. Для відстрочення оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання) векселедавець не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення терміну, на який видано вексель (письмове зобов'язання), має звернутись до державної податкової інспекції за його місцезнаходженням з письмовою заявою про таке відстрочення та з зобов'язанням про подальше погашення векселя (письмового зобов'язання).

У заяві зазначається термін, на який векселедавець просить відстрочення, та обгрунтовується його необхідність (у разі потреби - додаються підтверджуючі документи).

23. У разі звернення до державної податкової інспекції у встановлені в попередньому пункті терміни начальник (заступник начальника) державної податкової інспекції зобов'язаний протягом п'яти робочих днів розглянути заяву і прийняти рішення про відстрочення оплати (погашення) векселів (письмових зобов'язань) або про відмову у відстроченні. Заявник повідомляється про прийняте рішення.

24. Рішення приймається з обов'язковим урахуванням висновку про фінансовий стан заявника, що готується управлінням податків і зборів державної податкової інспекції (або іншим її підрозділом, на який покладено виконання цих функцій наказом по державній податковій інспекції). Висновок зберігається у справі державної податкової інспекції разом з заявою.

25. У висновку про фінансовий стан суб'єкта підприємницької діяльності необхідно вказати:

стан розрахунків з бюджетом;

наявність коштів на розрахунковому, валютних та інших рахунках;

наявність заборгованості по експортно-імпортних операціях;

своєчасність подання бухгалтерської звітності, податкових декларацій і розрахунків, декларацій про валютні цінності, доходи та майно, що знаходяться за межами України, та інших обов'язкових для подання до державної податкової інспекції документів.

26. При прийнятті рішення про відмову у відстроченні оплати (погашення) векселя (письмового зобов'язання) у заяві про це робиться позначка з обгрунтуванням причин відмови. Про ознайомлення з причинами відмови представник векселедавця розписується у заяві.

27. При прийнятті рішення про відстрочення погашення письмового зобов'язання оформлюється дозвіл на таке відстрочення згідно з додатком N 5 до Положення.

28. При прийнятті рішення про відстрочення оплати векселя оформлюється дозвіл на таке відстрочення на умовах податкового кредиту згідно з додатком N 6 до Положення.

29. За період відстрочення оплати векселя з векселедавця стягується плата за користування кредитом у розмірі 0.5 облікової ставки Національного банку України, що застосовується на день прийняття рішення про відстрочення оплати.

30. Плата за користування податковим кредитом нараховується та сплачується до бюджету, до якого суб'єкт підприємницької діяльності сплачує податок на прибуток.

31. Плата за користування податковим кредитом суб'єктом підприємницької діяльності відноситься за рахунок прибутку, що залишається у його розпорядженні після оподаткування.

32. Плата за користування податковим кредитом має бути сплачена протягом трьох робочих днів з дати оформлення дозволу на відстрочення. У разі невнесення суб'єктом підприємницької діяльності у зазначений термін плати за користування податковим кредитом державна податкова інспекція в односторонньому порядку скасовує дозвіл на відстрочення і стягує вексельні суми в порядку, передбаченому пунктами 19, 20 Положення.

Після сплати суб'єктом підприємницької діяльності до бюджету відповідної суми за користування податковим кредитом він подає до державної податкової інспекції копію платіжного документа про таку сплату.

Державна податкова інспекція встановлює контроль за погашенням векселя в терміни, зазначені в дозволі на відстрочення.

33. У випадках погашення векселя раніше терміну, на який видавалось відстрочення, державна податкова інспекція проводить на день погашення перерахунок раніше внесеної плати за користування податковим кредитом. Різниця між перерахованою та раніше сплаченою сумою підлягає зарахуванню по відповідних платежах або поверненню суб'єкту підприємницької діяльності на підставі його письмової заяви у 5-денний термін з дня подачі заяви.

34. При ввезенні іноземним замовником на митну територію України давальницької сировини вона обкладається ввізним митом за ставками Єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються при ввезенні такої сировини.

35. Сплата зазначених податків, зборів та мита (крім митних зборів) провадиться українським виконавцем (векселедавцем) шляхом видачі векселя з терміном платежу, що встановлений Законом.

36. Вексель погашається:

у випадках, передбачених пунктами 13, 17, 19 Положення;

при вивезенні готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, з митної території України у визначені Законом терміни та поданні копії вивізної вантажної митної декларації;

при реалізації готової продукції на митній території України та поданні українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої покупцем готової продукції, і копію якої він зобов'язаний передати українському виконавцю, копії відповідного контракту іноземного замовника з покупцем готової продукції та копії акта здачі-приймання готової продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки банку про сплату покупцем готової продукції ввізного мита, податків та зборів, якщо такі запроваджено щодо аналогічних імпортних товарів.

37. При ввезенні іноземним замовником на митну територію України тих видів давальницької сировини, що не обкладаються ввізним митом, податками та зборами, український виконавець подає державній податковій інспекції письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції з митної території України або її реалізації на цій території у встановлені Законом терміни.

38. Письмове зобов'язання погашається:

у випадках, передбачених п.13 Положення;

при вивезенні готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, з митної території України у визначені Законом терміни та поданні копії вивізної вантажної митної декларації;

при реалізації готової продукції на митній території України та поданні українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої покупцем готової продукції, і копію якої він зобов'язаний передати українському виконавцю, копії відповідного контракту іноземного замовника з покупцем готової продукції та копії акта здачі-приймання готової продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки банку про сплату покупцем готової продукції ввізного мита, податків та зборів, якщо такі запроваджено щодо аналогічних імпортних товарів.

39. Після отримання українським виконавцем давальницької сировини, що закуплена іноземним замовником на митній території України у суб'єкта підприємницької діяльності України за іноземну валюту, він зобов'язаний протягом двох днів з дати підписання здавально-приймальних документів на цю сировину подати державній податковій інспекції за своїм місцезнаходженням письмове зобов'язання щодо вивезення готової продукції з митної території України або її реалізації на цій території у встановлені Законом терміни. Для взяття письмового зобов'язання на облік воно подається до державної податкової інспекції разом з копією здавально-приймальних документів на отриману сировину.

40. Період здійснення операції з давальницькою сировиною, що закуплена іноземним замовником за іноземну валюту на митній території України у суб'єкта підприємницької діяльності України, становить не більше 90 календарних днів з дати отримання українським виконавцем такої давальницької сировини (підписання здавально-приймальних документів на цю сировину).

41. Додатковою підставою для митного оформлення готової продукції, що вироблена з використанням давальницької сировини, яка закуплена за іноземну валюту в Україні, і вивозиться з митної території України, є подання українським виконавцем органові митного контролю копії контракту на придбання іноземним замовником сировини в Україні, довідки уповноваженого банку України про надходження іноземної валюти на рахунок українського постачальника сировини та письмового зобов'язання.

42. Письмове зобов'язання погашається:

у випадках, передбачених п.13 Положення;

при вивезенні готової продукції в повному обсязі, передбаченому в контракті, з митної території України у визначені Законом терміни та поданні копії вивізної вантажної митної декларації;

при реалізації готової продукції на митній території України та поданні українським виконавцем державній податковій інспекції ввізної вантажної митної декларації на готову продукцію (без фактичного ввезення її в Україну), оформленої покупцем готової продукції, і копію якої він зобов'язаний передати українському виконавцю, копії відповідного контракту іноземного замовника з покупцем готової продукції та копії акта здачі-приймання готової продукції, взятих на облік державною податковою інспекцією за місцезнаходженням покупця готової продукції, довідки банку про сплату покупцем готової продукції ввізного мита, податків та зборів, якщо такі запроваджено щодо аналогічних імпортних товарів.