5 січня 2017 року набрав чинності Закон України "Про Вищу раду правосуддя".

Відповідно до статті 2 цього Закону статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, цим Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів"; Вища рада правосуддя затверджує регламент Вищої ради правосуддя, положення якого регулюють процедурні питання здійснення нею повноважень.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 2, 30 Закону України "Про Вищу раду правосуддя", Вища рада правосуддя

1. Затвердити Регламент Вищої ради правосуддя (додається).

2. Визнати таким, що втратив чинність, Регламент Вищої ради юстиції, затверджений рішенням Вищої ради юстиції від 30 липня 2015 року № 355/0/15-15, зі змінами, внесеними рішеннями Вищої ради юстиції від 24 вересня 2015 року № 697/0/15-15, від 17 листопада 2015 року № 867/0/15-15, від 9 червня 2016 року № 1179/0/15-16, від 20 жовтня 2016 року № 3017/0/15-16, від 28 листопада 2016 року № 3032/0/15-16.

Регламент Вищої ради правосуддя (далі - Регламент) регулює процедурні питання здійснення нею повноважень, визначених Конституцією України, законами України "Про Вищу раду правосуддя" (далі - Закон), "Про судоустрій і статус суддів", іншими законами України, порядок підготовки, розгляду та прийняття Вищою радою правосуддя (далі - Рада), її Дисциплінарними палатами та іншими органами рішень, а також інші питання діяльності Ради.

1.1. Основними засадами діяльності Ради та її органів є: верховенство права, відкритість, гласність, колегіальність, незалежність та безсторонність, розумність строків.

2.1. Рада на засіданні обирає таємним голосуванням Голову Ради та його заступника зі складу членів Ради не пізніше десяти днів з дня, коли посада Голови стала вакантною.

2.2. Головує на засіданні Ради найстарший за віком член Ради.

Якщо до списку кандидатур на посаду Голови Ради внесено члена Ради, який є найстаршим за віком, то головування на засіданні Ради передається старшому за віком члену Ради, якого не внесено до списку кандидатур.

2.3. Для голосування під час виборів Голови Ради використовується бюлетень за формою, наведеною у Додатку до цього Регламенту.

2.4. Кандидати на посаду Голови Ради пропонуються членами Ради, а також шляхом самовисування. Кандидат має право зняти свою кандидатуру до початку голосування.

2.5. Список кандидатур на посаду Голови Ради, які внесені до бюлетеня, затверджується відкритим голосуванням.

2.6. Рада більшістю голосів від присутніх членів Ради обирає лічильну комісію у складі трьох членів Ради. До складу лічильної комісії не може входити член Ради, який головує на засіданні або балотується. Якщо сформувати лічильну комісію з дотриманням цього правила неможливо, лічильна комісія обирається у складі п’яти осіб.

2.7. Підрахунок голосів при обранні лічильної комісії здійснюється головуючим на засіданні Ради.

2.8. Лічильна комісія забезпечує виготовлення бюлетенів для таємного голосування відповідно до кількості членів Ради. На звороті бюлетенів члени лічильної комісії ставлять підписи, які посвідчуються гербовою печаткою. Бюлетень без підписів членів лічильної комісії та відтиску гербової печатки є недійсним.

2.9. Для проведення виборів Голови Ради лічильна комісія вносить до бюлетенів для таємного голосування в алфавітному порядку прізвища, імена та по батькові кандидатів на посаду Голови Ради.

2.10. Члени Ради засвідчують одержання бюлетенів своїми підписами у відомості видачі бюлетенів, яку підписує головуючий на засіданні. На бюлетенях, що не були отримані членами Ради, члени лічильної комісії роблять напис "Погашено" і засвідчують його своїми підписами. Такі бюлетені не враховуються під час обрахунку результатів голосування.

2.11. До початку голосування члени лічильної комісії надають для огляду членам Ради скриньку для голосування, яку опечатують у їх присутності та розміщують на видному місці у приміщенні, де відбувається засідання Ради.

2.12. Голосування відбувається таємно в окремому приміщенні, в якому заборонено перебувати будь-яким особам, крім члена Ради, який голосує. Член Ради проставляє навпроти прізвища кандидата, за якого він голосує, позначку "плюс" ("+") або будь-яку іншу. Бюлетень, в якому проставлено дві чи більше позначки або не проставлено жодної позначки, є недійсним.

2.13. Після проведення таємного голосування лічильна комісія перевіряє дійсність бюлетенів, підраховує голоси, подані за кожного кандидата, складає протокол про результати голосування, який підписують члени лічильної комісії.

2.14. Рішення про обрання Голови Ради ухвалюється відповідно до частини третьої статті 22 Закону.

Рішення Ради підписує головуючий на засіданні.

2.15. Результати таємного голосування оголошує один із членів лічильної комісії на засіданні Ради.

2.16. Якщо жоден кандидат не набере необхідної кількості голосів, проводяться нові вибори у порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту. До бюлетеня можуть вноситися прізвища і тих кандидатів, які були кандидатами на посаду Голови Ради під час голосувань, що відбулися.

2.17. Лічильна комісія передає головуючому на засіданні Ради бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії. Головуючий опечатує їх у присутності всіх членів Ради. Бюлетені таємного голосування та протоколи лічильної комісії долучаються до протоколу засідання Ради та зберігаються в архіві Ради разом із протоколом засідання.

2.18. Заступник Голови Ради обирається на засіданні Ради відповідно до статті 23 Закону та в порядку, визначеному главою 2 цього Регламенту для виборів Голови Ради.

3.1. Повноваження Голови Ради та заступника Голови Ради припиняються у разі:

- подання ними заяв про припинення повноважень Голови Ради та заступника Голови Ради;

- закінчення строку, на який їх було обрано;

- звільнення з посади члена Ради або припинення повноважень члена Ради.

3.2. Рішення про припинення повноважень Голови Ради або його заступника ухвалюється на засіданні Ради у пленарному складі більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

3.3. Вибори нового Голови Ради або його заступника відбуваються в порядку, передбаченому главою 2 цього Регламенту.

3-1-1. У разі виявлення фактів, які свідчать про вчинення членом Ради діяння, передбаченого пунктами 3 - 6 частини першої статті 24 Закону України "Про Вищу раду правосуддя" , Голова Ради ініціює визначення члена Ради шляхом автоматизованого розподілу справ для здійснення перевірки виявлених обставин. Член Ради готує попередній висновок по суті цього питання, при підготовці якого він вправі опитувати працівників cекретаріату Ради, пропонувати надати пояснення члену Ради, перевірку щодо дій або бездіяльності якого він здійснює, робити запити в порядку, передбаченому статтею 31 Закону, здійснювати інші організаційні дії щодо підготовки цього питання до розгляду. Підготовка попереднього висновку щодо фактів вчинення членом Ради діяння, передбаченого пунктами 3 - 6 частини першої статті 24 Закону, і розгляд питання про внесення подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя до органу, що обрав або призначив члена Ради, здійснюється у межах строку, передбаченого частиною шостою статті 20 Закону.

3-1-2. Зупинення повноважень члена Ради здійснюється в порядку, визначеному частиною шостою статті 20 Закону.

3-1-3. Питання про внесення подання про звільнення члена Вищої ради правосуддя до органу, що обрав або призначив члена Ради, розглядається на пленарному засіданні Ради. Таке рішення вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Вищої ради правосуддя.

4.1. Для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Рада утворює Дисциплінарні палати.

Для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", Рада може утворювати інші органи.

Рішення про утворення органів Ради, їх чисельність ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради.

4.2. Дисциплінарні палати утворюються з числа членів Ради. Склад Дисциплінарної палати має відповідати вимогам частини четвертої статті 26 Закону.

Кількість Дисциплінарних палат, кількісний та персональний склад кожної палати визначаються рішенням Ради.

Для організації роботи Дисциплінарної палати з її складу рішенням Ради обирається Секретар Дисциплінарної палати, який здійснює свої повноваження на постійній основі.

У разі відсутності Секретаря Дисциплінарної палати його обов’язки виконує член Дисциплінарної палати, який є найстаршим за віком.

Голова Верховного Суду не входить до складу жодної Дисциплінарної палати.

Доповідач у дисциплінарній справі входить до складу Дисциплінарної палати, яка розглядає дисциплінарну справу.

4.3. Секретар Дисциплінарної палати організовує роботу палати, призначає засідання палати та головує на ньому, формує порядок денний засідань палати, сприяє здійсненню учасниками дисциплінарної справи їхніх прав та обов’язків, спрямовує розгляд дисциплінарної справи на забезпечення об’єктивного та повного з’ясування обставин справи, вживає необхідних заходів для забезпечення в засіданні належного порядку та здійснює інші повноваження, визначені Регламентом Вищої ради правосуддя.

Питання, що виникають під час розгляду Дисциплінарною палатою дисциплінарної справи, вирішуються більшістю голосів членів палати.

Під час прийняття рішення з кожного питання жоден із членів Дисциплінарної палати не має права утримуватися від голосування та підписання рішення.

4.4. Повноваження інших органів, які створюються Радою для виконання повноважень, визначених Конституцією України, Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів", крім Закону, регулюються положеннями та іншими актами, затвердженими рішенням Ради.

5.1. Формою роботи Ради є засідання у пленарному складі, а її органів - Дисциплінарних палат, а також інших органів - засідання.

Засідання Ради та її органів проводяться відкрито.

5.2. Закрите засідання Ради, Дисциплінарної палати проводиться відповідно до частини першої статті 30, частини другої статті 49 Закону.

5.3. У закритому засіданні, крім учасників, мають право брати участь особи, якщо Радою чи Дисциплінарної палатою їх участь для розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи визнана необхідною. Особи, присутні на закритому засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, повідомляються головуючим на засіданні про обов’язок не розголошувати відомості, що стали їм відомі під час розгляду відповідного питання чи дисциплінарної справи.

Рішення, ухвалені за результатами розгляду питання у закритому засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, оприлюднюються на офіційному вебсайті Ради з виключенням інформації, яка підлягає захисту від розголошення.

5.4. Уся інформація щодо справ, які підготовлені до розгляду Радою, подається доповідачем до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного.

5.5. Відповідний структурний підрозділ секретаріату завчасно (крім організаційних питань) до дня проведення засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати повідомляє членів Ради, членів Дисциплінарної палати про дату його проведення і надсилає їм в електронній формі проект порядку денного, інформаційні матеріали з питань, внесених до нього, за винятками, встановленими Законом та Регламентом.

5.6. Інформація про дату, час і місце проведення засідання, проект порядку денного засідання Ради (крім засідань з організаційних питань) чи Дисциплінарної палати оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради.

5.7. Член Ради на засіданні Ради у пленарному складі чи Дисциплінарної палати, членом якої він є, має право внести пропозиції про включення до проекту порядку денного засідання питань, якщо Закон не вимагає участі у засіданні особи, питання щодо якої пропонується включити до порядку денного засідання.

5.8. Засідання Ради, її Дисциплінарної палати є повноважним, якщо в ньому бере участь більшість від складу Ради або Дисциплінарної палати відповідно. Засідання Ради у пленарному складі, на якому розглядається питання щодо внесення подання про призначення судді на посаду, є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирнадцяти членів Ради.

5.9. Особа, питання щодо якої має розглядатися Радою, Дисциплінарною палатою, повідомляється відповідним структурним підрозділом секретаріату про такий розгляд згідно з частинами п’ятою і шостою статті 30 Закону, частинами четвертою і п’ятою статті 48 Закону.

5.10. Особи, які бажають бути присутніми на засіданнях Ради чи Дисциплінарної палати, допускаються до залу до початку засідання за наявності вільних місць.

5.11. Представники засобів масової інформації, журналісти акредитуються при Раді згідно із Законом України "Про інформацію" в порядку, визначеному відповідним положенням.

5.12. Учасники засідання та учасники дисциплінарної справи можуть брати участь у розгляді питання (справи) самостійно та/або через свого представника.

5.13. Повноваження представників мають бути підтверджені згідно з вимогами закону. Оригінали відповідних документів або їх належним чином засвідчені копії приєднуються до справи.

5.14. Перед початком засідання Ради у пленарному складі чи засідання Дисциплінарної палати відповідний структурний підрозділ секретаріату встановлює особу кожного запрошеного, перевіряє повноваження представників та ознайомлює осіб з їхніми правами та обов’язками.

5.15. Головує на пленарному засіданні Ради її Голова, а в разі його відсутності - заступник Голови Ради, за відсутності Голови Ради та заступника Голови Ради - член Ради, найстарший за віком.

5.16. Засідання Ради у пленарному складі призначається Головою Ради.

Засідання Ради можуть бути призначені Головою Ради з ініціативи члена Ради.

5.17. У призначений час головуючий на засіданні Ради у пленарному складі, перевіривши наявність кворуму, відкриває засідання та оголошує проект порядку денного, ставить на обговорення усі пропозиції, які вносять члени Ради, в порядку їх надходження.

Порядок денний засідання Ради у пленарному складі затверджується Радою відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Ради.

5.18. Розгляд питання порядку денного Ради чи Дисциплінарної палати, якщо інше не визначено Законом, починається з доповіді доповідача, який викладає підстави прийняття матеріалів до розгляду, встановлені та досліджені обставини, висновок по суті питання.

5.19. У разі розгляду питання за відсутності на засіданні Ради запрошеної особи доповідач оголошує її письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень.

5.19-1. У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування матеріалів щодо справи, яка розглядається, розгляд справи (питання порядку денного) може бути відкладено або зупинено.

5.20. До закінчення розгляду справи (питання порядку денного) головуючий на засіданні пропонує обговорити справу (питання порядку денного) на місці або у нарадчій кімнаті, а за наполяганням хоча б одного із членів Ради - у нарадчій кімнаті.

Рішення Ради, Дисциплінарної палати ухвалюється після обговорення.

5.21. На засіданні Дисциплінарної палати в разі коли головуючий є доповідачем, головує член палати, який обирається членами Дисциплінарної палати відкритим голосуванням простою більшістю голосів.

5.22. Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати перед початком засідання оголошує склад присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати, з'ясовує питання щодо відводів та клопотань, оголошує проект порядку денного, ставить на обговорення усі пропозиції, які вносять члени Дисциплінарної палати, в порядку їх надходження.

Порядок денний засідання Дисциплінарної палати затверджується відкритим голосуванням більшістю присутніх на засіданні членів Дисциплінарної палати.

5.23. У разі розгляду питання за відсутності учасника дисциплінарної справи доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень.

5.24. Засідання Ради або Дисциплінарної палати можуть проводитися в режимі відеоконференції за наявності технічної можливості за винятком закритих засідань. Рішення про проведення засідання Ради в режимі відеоконференції приймається Головою Ради (особою, що виконує його обов'язки) з власної ініціативи, за ініціативою члена (членів) Ради, за клопотанням учасника, поданим не пізніше ніж за п'ять днів до засідання.

Якщо учасник подав клопотання про участь у засіданні та з'явився в засідання Ради чи Дисциплінарної палати, він бере участь у засіданні в загальному порядку.

Рішення про проведення засідання Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції приймається Секретарем Дисциплінарної палати.

5.24.1. Засідання Ради, Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції проводиться в порядку, визначеному главою 5 цього Регламенту, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

5.24.2. Одночасно із прийняттям рішення про проведення засідання в режимі відеоконференції Голова Ради, Секретар Дисциплінарної палати доручає відповідним структурним підрозділам секретаріату забезпечити підготовку такого засідання Ради, Дисциплінарної палати.

5.24.3. Для участі у засіданні в режимі відеоконференції із застосуванням власних технічних засобів учасник повинен попередньо зареєструватися з використанням власного електронного підпису в Системі, визначеній Порядком роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженим Державною судовою адміністрацією України.

Учасник, що бере участь у засіданні Ради, засіданні Дисциплінарної палати в режимі відеоконференції із використанням власних технічних засобів, зобов'язаний:

- зайти та авторизуватися в Системі за 15 хвилин до часу засідання;

- активувати технічні засоби (мікрофон, навушники та камера) та перевірити їх працездатність шляхом тестування за допомогою Системи;

- очікувати запрошення.

Підтвердження особи учасника відбувається шляхом його авторизації в Системі із застосуванням електронного підпису.

5.25. Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання, віднесені Законом до їх компетенції, у розумні строки. Якщо Закон і цей Регламент визначають строки розгляду певних категорій справ, Рада та Дисциплінарні палати розглядають питання у ці строки.

5.26. Засідання Ради або Дисциплінарної палати проводяться державною мовою.

Розгляд та вирішення питань на засіданнях Ради або Дисциплінарної палати і ухвалення ними рішень здійснюється колегіально.

5-1.1. Розгляд Радою матеріалів про призначення кандидатів на вакантні посади членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 95 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

5-1.1.2. Попередній розгляд матеріалів про призначення кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює член Вищої ради правосуддя - доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який готує висновок та передає їх до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

5-1.1.3. Кандидат на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право знайомитися із зібраними стосовно нього матеріалами.

5-1.1.4. З метою оцінки відповідності кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України встановленим законом вимогам Рада проводить співбесіду з кандидатом.

5-1.1.5. Розгляд питання про призначення кандидата на вакантну посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у засіданні Ради розпочинається з доповіді члена Вищої ради правосуддя - доповідача та промови кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, після чого члени Ради ставлять кандидату запитання.

5-1.1.6. Розгляд питання про призначення кандидата на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути відкладено для з'ясування обставин, які стали відомі під час співбесіди.

5-1.1.7. За результатами співбесіди Рада ухвалює обґрунтоване і вмотивоване рішення про призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або про відмову у призначенні на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

5-1.1.8. Рішення про призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підписує головуючий на засіданні одноособово.

5-1.1.9. Рада може відмовити кандидату у призначенні на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Радою в передбаченому законом порядку.

5-1.1.10. Рішення про відмову у призначенні на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

5-1.1.11. Рішення про призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України або про відмову у призначенні на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, копія рішення надсилається кандидату на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Конкурсній комісії, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

5-1.2. Розгляд Радою подання про звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 96 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

5-1.2.1. Попередній розгляд матеріалів стосовно звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснює член Вищої ради правосуддя - доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який складає висновок.

5-1.2.2. Запрошення на засідання Ради члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, стосовно якого розглядається питання про звільнення, є обов'язковим.

У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Ради член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може заявити клопотання про відкладення розгляду питання про звільнення його з посади.

5-1.2.3. Розгляд питання про звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України розпочинається з доповіді члена Вищої ради правосуддя - доповідача, визначеного автоматизованою системою розподілу справ.

Після доповіді члена Вищої ради правосуддя - доповідача член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України має право бути заслуханим на засіданні Ради та надати відповідні пояснення. Члени Ради можуть ставити йому запитання.

5-1.2.4. За результатами розгляду питання про звільнення з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює вмотивоване рішення, яке викладається у письмовій формі, підписується усіма членами Ради, що брали участь у його ухваленні.

5-1.2.5. Рішення Ради про звільнення або відмову у звільненні з посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади оприлюднюється на офіційному вебсайті Ради, копія рішення надсилається до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6.1. На засіданнях Ради, Дисциплінарних палат ведуться протоколи та здійснюється повне фіксування технічними засобами, за винятком тієї частини засідання, що проводиться у нарадчій кімнаті.

Відеотрансляція засідань Ради може відбуватися лише за наявності клопотань (згоди) всіх сторін (осіб, щодо яких розглядається питання порядку денного), за результатами розгляду яких Рада ухвалює відповідне рішення.

6.2. Ведення протоколів засідання Ради забезпечує відповідний структурний підрозділ секретаріату, а протоколів засідання Дисциплінарної палати - секретар засідання палати.

6.3. Заступник Голови Ради або інший член Ради за дорученням головуючого на засіданні письмово фіксує результати голосування під час прийняття рішень Радою у нарадчій кімнаті у випадках, визначених Законом та цим Регламентом, та надає їх за своїм підписом секретарю засідання для занесення до протоколу засідання.

6.5. У протоколі зазначаються:

- прізвище, ім’я, по батькові секретаря засідання;

- місце, дата проведення засідання;

- час початку і закінчення засідання;

- склад Ради (Дисциплінарної палати) та інформація про його зміну під час засідання;

- відомості про учасників засідання (учасників дисциплінарної справи);

- послідовність дій Ради (Дисциплінарної палати).

6.6. Протокол повинен бути оформлений та підписаний працівником секретаріату Ради, який виконував обов’язки секретаря цього засідання, не пізніше ніж на сьомий день з дня закінчення засідання.

6.7. Витяг із протоколу засідання або копія технічного запису надається на підставі відповідних клопотань особам, які є учасниками розгляду справ (матеріалів) Радою чи Дисциплінарною палатою, їхнім представникам, учасникам дисциплінарного провадження або дисциплінарної справи (скаржникам, суддям або їхнім представникам).

Витяг із протоколу засідання засвідчує уповноважена особа секретаріату Ради.

За наявності технічної можливості особі надається копія технічного запису (в разі надання нею відповідного носія інформації) або дистанційний доступ до копії технічного запису, розміщеного у хмарному сховищі.

7.1. Член Ради зобов’язаний відмовитися від участі у розгляді питання з підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону.

У разі встановлення підстав, визначених частиною п’ятою статті 20 Закону, доповідач невідкладно передає матеріали (заяву, скаргу, подання) для повторного автоматизованого розподілу відповідно до Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача).

7.2. Питання про відвід (самовідвід) члена Ради вирішується відповідно до статті 33 Закону.

Заява про відвід члена Ради, заявлена (подана) на стадії вивчення скарги (питання), розглядається Дисциплінарною палатою чи Радою, до повноважень якої віднесено розгляд такої скарги (питання).

7.3. Заява про відвід (самовідвід) подається у письмовій формі щодо кожного члена Ради окремо. Відвід (самовідвід) повинен бути мотивованим.

7.4. Якщо заява про відвід не відповідає вимогам пункту 7.3 цього Регламенту, вона залишається без розгляду, про що постановляється протокольна ухвала.

7.5. Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради чи її органу, шляхом голосування в нарадчій кімнаті, за відсутності члена Ради, питання про відвід (самовідвід) якого вирішується.

7.6. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Ради чи її органу питання розглядається без участі відведеного члена (відведених членів) Ради чи відведеного члена (відведених членів) її органу.

7.7. Якщо після задоволення відводу (самовідводу) члена (членів) Ради відсутній кворум на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати, розгляд питання відкладається.

7.8. У разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) члену (членам) Дисциплінарної палати дисциплінарна справа розглядається палатою тим самим кількісним складом палати без участі відведеного члена (членів) палати або іншим складом Дисциплінарної палати, який визначається у порядку, встановленому частиною п’ятою статті 26 Закону.

7.9. У разі задоволення відводу (самовідводу) члену Ради чи Дисциплінарної палати, який є доповідачем, інший член Ради чи Дисциплінарної палати - доповідач визначається автоматизованою системою розподілу справ.

8.1. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи надають пояснення, відповідають на запитання лише після надання їм слова головуючим на засіданні Ради чи Дисциплінарної палати.

Час надання пояснень кожною стороною становить не більше 20 хвилин.

8.2. Учасники засідання, учасники дисциплінарної справи та інші заінтересовані особи, представники засобів масової інформації зобов’язані:

- виконувати розпорядження головуючого щодо додержання порядку під час засідання;

- не створювати перешкод для нормального ходу засідання та утримуватись під час засідання від пересування по залу, розмов, реплік;

- вимкнути мобільні телефони та будь-які інші пристрої чи технічні засоби, що можуть заважати проведенню засідання.

8.3. Особу, яка допустила порушення дисципліни на засіданні, головуючий попереджає про необхідність додержання порядку на засіданні.

Якщо присутні на засіданні особи протиправно перешкоджають його проведенню, головуючий на засіданні може прийняти мотивоване рішення про позбавлення їх права бути присутніми на засіданні.

9.1. Результатом розгляду питань діяльності Ради та її органів, віднесених Законом до їхньої компетенції, а також вирішення питань організаційної діяльності Ради є рішення, які ухвалюють у таких формах:

а) рішення;

б) ухвала;

в) протокольна ухвала.

Розгляд питання (справи) закінчується ухваленням рішення.

Питання, пов’язані з відкриттям справи, зупиненням провадження у справі, залишенням заяви без розгляду та її поверненням, поверненням дисциплінарної скарги, а також в інших випадках, визначених цим Регламентом, вирішуються шляхом постановлення ухвал.

Рішення Ради чи Дисциплінарної палати з процедурних питань заноситься до протоколу засідання (протокольна ухвала).

9.2. Рішення ухвалюється більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні Ради у пленарному складі чи її органу, якщо інше не визначено Законом.

9.3. Член Ради чи її органу під час ухвалення рішення голосує "за" або "проти".

9.4. Рішення Ради, її органів ухвалюється на засіданні Ради, її органів, якщо інше не визначено Законом.

У випадках, визначених Законом, рішення Ради, її органів ухвалюється у нарадчій кімнаті, бути присутніми у якій іншим особам, крім членів Ради чи Дисциплінарної палати, які мають право голосу при ухваленні рішення, забороняється.

Рішення ухвалюється відкритим голосуванням, якщо інше не встановлено Законом, за допомогою електронної системи в такий спосіб, що унеможливлює голосування іншої особи замість члена Ради.

Після закінчення кожного голосування за допомогою електронної системи його результати висвітлюються на інформаційному табло електронної системи в залі засідань та оголошуються головуючим на засіданні.

У разі відсутності технічної можливості здійснювати голосування за допомогою електронної системи голосування здійснюється шляхом фіксування волевиявлення члена Ради - "За" або "Проти" у протоколі (відомості про голосування) згідно з формою, затвердженою Радою, яка є додатком 3 до цього Регламенту.

Рішення із процедурних або організаційних питань порядку денного може ухвалюватися з голосу (підняттям руки).

Результати голосування оголошуються головуючим на засіданні.

9.5. Рішення у дисциплінарній справі має відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

9.6. Проект рішення готує член Ради чи Дисциплінарної палати, який автоматизованою системою визначений доповідачем у справі з відповідного питання.

Якщо Рада чи Дисциплінарна палата не погодиться з висновком доповідача, за дорученням головуючого на засіданні рішення Ради чи Дисциплінарної палати відповідно виготовляє член Ради, який брав участь у голосуванні.

9.7. Член Ради, який брав участь в ухваленні рішення Ради чи органів Ради, до складу яких він входить, має право висловлювати окрему думку у випадках, визначених у частині сьомій статті 34 Закону.

9.8. Копії всіх актів, ухвалених щодо судді Радою, її органами, членом Ради, надсилаються судді на адресу суду, у якому він обіймає посаду, Вищій кваліфікаційній комісії суддів України та до суду.

Повідомлення про рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду, в день розгляду Радою питання щодо відсторонення судді, у тому числі засобами електронного зв’язку.

Копія рішення про направлення судді до Національної школи суддів України для проходження курсу підвищення кваліфікації надсилається Національній школі суддів України.

9.9. Член Ради, Рада, Дисциплінарна палата можуть своєю ухвалою виправити допущені в ухвалених рішеннях описки, арифметичні помилки.

10.1. Розгляд Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України здійснюється відповідно до статті 36 Закону.

10.2. Попередній розгляд рекомендації здійснює доповідач, визначений у порядку автоматизованого розподілу, та готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

10.3. За результатами розгляду рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді.

10.4. Рада може відмовити у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду відповідно до пункту 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" тільки на підставі обґрунтованих відомостей, які були отримані Радою в передбаченому законом порядку, якщо:

а) такі відомості не були предметом розгляду Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

б) Вища кваліфікаційна комісія суддів України не дала належної оцінки таким відомостям у межах процедури кваліфікаційного оцінювання щодо відповідного кандидата.

Підстави, зазначені у підпункті 1 частини дев’ятнадцятої статті 79 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , Рада визначає, керуючись власною оцінкою обставин, пов’язаних із кандидатом на посаду судді, та його особистих якостей.

10.5. Рішення про внесення подання Президентові України про призначення на посаду судді або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді приймається після обговорення.

Рішення про внесення подання Президентові України про призначення судді на посаду вважається ухваленим, якщо за нього проголосувало не менше чотирнадцяти членів Ради.

Якщо за рішення про внесення Президентові України подання про призначення судді на посаду проголосувало менше чотирнадцяти членів Ради, вважається, що Радою ухвалено рішення про відмову у внесенні Президентові України подання про призначення судді на посаду.

10.6. У разі відмови у внесенні подання рішення повинне бути вмотивованим, містити посилання на визначені законом підстави, з яких Рада дійшла відповідних висновків.

10.7. Рішення про відмову у внесенні подання підписують усі члени Ради, які брали участь у його ухваленні.

10.8. Рішення про внесення подання підписує головуючий на засіданні одноособово.

10.9. Копія рішення про внесення подання Президентові України або про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді надсилається Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Копія рішення про відмову у внесенні подання Президентові України про призначення на посаду судді направляється до суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді, а також кандидату на посаду судді, який не був присутній у засіданні Ради, в порядку, передбаченому Законом.

10.10. Якщо на час розгляду Радою рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до абзацу п’ятого пункту 13 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону суддя звільнений з посади або його повноваження припинені, доповідач ухвалою залишає рекомендацію про призначення без розгляду.

"Особливості ухвалення Вищою радою правосуддя рішення щодо внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді у період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до Закону України від 4 червня 2020 року № 679-IX "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо відрядження суддів та врегулювання інших питань забезпечення функціонування системи правосуддя в період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України" (далі - Закон № 679-IX)

10.11. У період відсутності повноважного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Рада ухвалює без її рекомендації рішення про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді:

а) якому гарантовано право на переведення відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до суду, визначеного в рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про переведення, у разі закінчення у такого судді п'ятирічного строку повноважень, якщо до набрання чинності Законом № 679-IX такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом;

б) повноваження якого припинилися у зв'язку із закінченням строку, на який його було призначено, якщо до набрання чинності Законом № 679-IX колегією Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було визнано суддю таким, що відповідає займаній посаді.

Відповідно до Закону № 679-IX Рада розглядає заяву судді у відставці щодо внесення Президенту України подання про призначення на посаду судді до суду тієї самої спеціалізації та не вищого рівня (крім Верховного Суду), якщо до набрання чинності цим Законом такий суддя пройшов кваліфікаційне оцінювання в порядку, передбаченому законом.

10.12. Ухвалення рішень про внесення подання Президентові України про призначення судді на посаду, зазначених у підпунктах а) та б) пункту 10.11 Регламенту, здійснюється Радою на підставі рішення колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України за результатами кваліфікаційного оцінювання про відповідність займаній посаді.

10.13. Попередній розгляд питання про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який витребовує з Вищої кваліфікаційної комісії суддів України суддівське досьє та здійснює інші заходи з метою отримання необхідних документів, а також готує висновок, який передає до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для формування порядку денного Ради.

10.14. Розгляд Радою питання про внесення Президентові України подання про призначення на посаду судді здійснюється відповідно до статті 36 Закону з додержанням положень цієї глави.

11.1. Рада відкриває та розглядає справи про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності їх посад із діяльністю або статусом, визначеним Конституцією та законами України (справи щодо несумісності).

11.2. Заяви щодо несумісності подаються до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинні містити відомості, передбачені частиною третьою статті 39 Закону.

Заяви щодо несумісності можуть подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Ради або через модуль "Електронний кабінет" підсистеми "Електронний суд" (далі - модуль "Електронний кабінет"). Заяви щодо несумісності подаються з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Зразок заяви щодо несумісності затверджується Радою.

11.2.1. У разі подання заяви щодо несумісності до Ради в електронній формі в порядку, визначеному абзацом другим пункту 11.2 Регламенту, копія відповідної ухвали, рішення, надсилання яких передбачено у межах розгляду заяви щодо несумісності, надсилається заявнику через модуль "Електронний кабінет".

Копія відповідної ухвали, рішення у паперовій формі додатково може бути надіслана (вручена) заявнику за його заявою.

11.3. Перевірка заяви щодо несумісності на відповідність вимогам частини третьої статті 39 Закону здійснюється членом Ради, визначеним для розгляду відповідної заяви за результатом автоматизованого розподілу матеріалів між членами Ради, у розумні строки;

11.4. За результатами перевірки член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення заявнику заяви щодо несумісності, якщо вона не відповідає вимогам Закону або якщо суддя, стосовно якого надійшла заява, звільнений чи його повноваження припинені, або постановляє ухвалу про відкриття справи щодо несумісності. Копія відповідної ухвали направляється заявнику.

Заява щодо несумісності повертається заявнику ухвалою про залишення без розгляду та повернення заяви щодо несумісності в порядку, встановленому абзацом першим пункту 11.2.1 Регламенту.

11.5. Копія ухвали про відкриття справи щодо несумісності разом із копією заяви направляється судді (прокурору), стосовно якого надійшла заява, у триденний строк із дня її постановлення.

11.6. Підготовка справи до розгляду здійснюється в порядку, передбаченому для розгляду дисциплінарних справ, з урахуванням строків, визначених пунктом 11.8 цього Регламенту.

Член Ради може постановити ухвалу про об’єднання в одну справу декількох справ щодо несумісності, які перебувають у його провадженні. Рада на пленарному засіданні може постановити ухвалу про об’єднання справ щодо несумісності, які перебувають у провадженні різних членів Ради, і передання їх на розгляд одного члена Ради. Копії ухвали про об'єднання справ щодо несумісності надсилаються заявникам та судді (прокурору).

11.7. Справа щодо несумісності розглядається Радою на її засіданні у пленарному складі в порядку, передбаченому статтею 40 Закону.

Рішення у справі щодо несумісності ухвалюється більшістю голосів членів Вищої ради правосуддя, які беруть участь у засіданні. Член Вищої ради правосуддя, визначений доповідачем у справі, не бере участі у голосуванні. Рішення у справі щодо несумісності викладається у письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

11.8. Справа щодо несумісності має бути розглянута Радою протягом дев’яноста днів із дня постановлення ухвали про відкриття справи щодо несумісності.

11.9. Копія рішення Ради у справі щодо несумісності надсилається заявнику та судді (прокурору), щодо якого ухвалено рішення.

Копія рішення Ради про визнання порушення суддею вимог щодо несумісності з іншою діяльністю або статусом і звільнення його з посади надсилається до суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

У разі ухвалення рішення про визнання порушення прокурором вимог щодо несумісності Рада вносить подання особі, уповноваженій Законом України "Про прокуратуру" приймати рішення про звільнення прокурора. Подання про звільнення Генерального прокурора з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності Рада вносить Президенту України.

12.1. Дисциплінарне провадження включає:

а) попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, та прийняття рішення про відкриття дисциплінарної справи або відмову у її відкритті;

б) розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності.

12.1.1. Дисциплінарні скарги подаються до Ради у письмовій (паперовій або електронній) формі та повинні містити відомості, передбачені частиною другою статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Дисциплінарні скарги можуть подаватися в електронній формі на офіційну електронну адресу Ради або через модуль "Електронний кабінет". Дисциплінарні скарги подаються з використанням кваліфікованого електронного підпису.

Зразок дисциплінарної скарги затверджується Радою.

Дисциплінарні скарги, які надходять разом із приписами Національного агентства з питань запобігання корупції, звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, окремі ухвали суду стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності розглядаються у порядку та строки, що передбачені Законом та Законом України "Про судоустрій і статус суддів".

12.1.2. У разі подання дисциплінарної скарги до Ради в електронній формі в порядку, визначеному абзацом другим пункту 12.1.1 Регламенту, копія відповідної ухвали, рішення, висновку доповідача, надсилання яких передбачено в межах відповідного дисциплінарного провадження (дисциплінарної справи), надсилається скаржнику через модуль "Електронний кабінет".

Копія відповідної ухвали, рішення, висновку в паперовій формі додатково може бути надіслана (вручена) скаржнику за його заявою.

12.2. З підстав, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 Закону, член Дисциплінарної палати - доповідач постановляє ухвалу про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

Якщо доповідач дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених пунктами 1 - 5 частини першої статті 44 Закону, для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, але Дисциплінарна палата не погодилась із цим висновком, така скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику ухвалою Дисциплінарної палати, копія якої разом із скаргою направляється скаржнику.

У разі залишення без розгляду дисциплінарної скарги, повторний автоматизований розподіл якої було здійснено на підставі абзацу четвертого пункту 2.6 розділу II Положення про автоматизовану систему розподілу справ (визначення члена Вищої ради правосуддя - доповідача), копія скарги поверненню не підлягає, про що зазначається в ухвалі.

Дисциплінарна скарга повертається скаржнику ухвалою члена Дисциплінарної палати - доповідача, Дисциплінарної палати про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 12.1.2 Регламенту.

12.3. Попереднє вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, здійснюється доповідачем у розумний строк.

12.4. Скарга залишається без розгляду та повертається з підстав, передбачених статтею 44 Закону, з урахуванням положень статті 107 Закону України "Про судоустрій і статус суддів."

12.6. Якщо підстави, передбачені пунктами 1-5 частини першої статті 44 Закону, були виявлені після відкриття дисциплінарної справи, така скарга залишається без розгляду, а дисциплінарна справа закривається, про що Дисциплінарна палата постановляє ухвалу. Копія ухвали про закриття дисциплінарної справи з підстав, передбачених цим пунктом, направляється скаржнику у триденний строк з дати її постановлення.

12.7. За наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої статті 44 Закону, доповідач складає висновок із пропозицією залишити без розгляду таку скаргу, який разом зі скаргою передає на розгляд Дисциплінарної палати. Ухвалу про залишення скарги без розгляду постановляє Дисциплінарна палата.

Доповідач не бере участі у голосуванні під час постановлення ухвали. Ухвала Дисциплінарної палати викладається у письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у її постановленні.

Дисциплінарна скарга повертається скаржнику ухвалою Дисциплінарної палати про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги в порядку, передбаченому абзацом першим пункту 12.1.2 Регламенту.

12.8. У разі виникнення сумнівів щодо існування або достовірності підпису особи, яка подала скаргу, доповідач складає висновок, який передає до Дисциплінарної палати. Дисциплінарна палата має право запросити таку особу в засідання для підтвердження скарги. За наслідками розгляду питання щодо підтвердження скарги Дисциплінарна палата може залишити скаргу без розгляду або у разі її підтвердження скаржником передати доповідачу для підготовки висновку.

12.9. За результатами попереднього вивчення матеріалів, що мають ознаки вчинення суддею дисциплінарного проступку, доповідач складає висновок.

Висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи повинен містити:

- дату складання, прізвище, ім'я та по батькові доповідача;

- найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

- прізвище, ім'я та по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя, дату призначення/обрання;

- стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, номер судової справи, якої стосувалась перевірка;

- виклад фактів, обставин чи іншої інформації, що підтверджує обґрунтування наданої у висновку пропозиції;

- посилання на норму закону, яку суддею порушено;

- пропозиції по суті скарги;

- підпис члена Ради.

Висновок із пропозицією про відмову у відкритті дисциплінарної справи повинен містити:

- дату складання, прізвище, ім'я та по батькові доповідача;

- найменування заявника та реєстраційний номер скарги;

- прізвище, ім'я та по батькові судді, назву суду, в якому працює суддя;

- стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка;

- пропозицію доповідача на підставі статті 45 Закону;

- підпис члена Ради.

У разі виявлення під час попередньої перевірки додаткових фактів та підстав для дисциплінарної відповідальності судді, про які не зазначено у скарзі, про це зазначається у висновку;

12.10. Відмова скаржника від скарги не може бути підставою для припинення дисциплінарного провадження.

Відкриття дисциплінарної справи

12.11. Дисциплінарна палата розглядає висновок доповідача та додані до нього матеріали без виклику судді та особи, яка подала дисциплінарну скаргу, та за результатами такого розгляду постановляє ухвалу про відкриття або відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Доповідач не бере участі у голосуванні під час постановлення ухвали. Ухвала Дисциплінарної палати викладається у письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у її постановленні.

12.12. Ухвала про відкриття дисциплінарної справи має містити стислий зміст обставин, з приводу яких проводилася перевірка, та які можуть бути підставою притягнення судді до дисциплінарної відповідальності згідно зі статтею 106 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

12.13. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи постановляється Дисциплінарною палатою на підставі статті 45 Закону та оскарженню не підлягає.

Головуючий на засіданні Дисциплінарної палати оголошує висновки доповідача, які містять пропозицію про відмову у відкритті, шляхом повідомлення: найменування заявника та реєстраційного номера скарги, прізвища, ім’я та по батькові судді, назви суду, в якому працює суддя; підстави відмови у відкритті згідно з частиною першою статті 45 Закону.

Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може містити рішення Дисциплінарної палати стосовно декількох висновків одного доповідача. В ухвалі щодо кожного висновку зазначається: найменування заявника та реєстраційний номер скарги; прізвище, ім’я та по батькові судді, назва суду, в якому працює суддя; підстава відмови у відкритті згідно з частиною першою статті 45 Закону.

Копія з ухвали Дисциплінарної палати надсилається судді та скаржнику.

Копія висновку доповідача (після постановлення Дисциплінарною палатою ухвали про відмову у відкритті дисциплінарної справи) надсилається судді, скаржнику за їхніми клопотаннями.

12.14. Ухвала про відмову у відкритті дисциплінарної справи може бути передана на затвердження Ради на вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із таким рішенням.

Вмотивована вимога члена Дисциплінарної палати оформлюється письмово та не пізніше ніж на третій день із дня ухвалення рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи передається через Секретаря Дисциплінарної палати разом із матеріалами справи до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для включення до порядку денного найближчого засідання Ради.

Доповідачем на засіданні Ради з цього питання є член Дисциплінарної палати, який звернувся з вимогою.

У разі тривалої відсутності члена Дисциплінарної палати, який звернувся з вимогою, через хворобу чи у зв'язку з відпусткою (понад 30 днів) або у разі його звільнення чи припинення повноважень члена Ради його вмотивована вимога передається через Секретаря Дисциплінарної палати разом із матеріалами справи до відповідного структурного підрозділу секретаріату Ради для визначення доповідача автоматизованою системою розподілу справ із числа членів Ради, які не входили до складу Дисциплінарної палати під час ухвалення цього рішення.

12.15. Вимогу члена Дисциплінарної палати, який не згодний із рішенням про відмову у відкритті дисциплінарної справи, Рада розглядає на пленарному засіданні в порядку, передбаченому абзацом другим частини третьої статті 46 Закону.

Якщо Рада не затвердить висновок Дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарної справи, скарга разом із матеріалами повертається доповідачу для підготовки розгляду дисциплінарної справи.

Підготовка дисциплінарної справи до розгляду.

Копія ухвали Ради надсилається судді та скаржнику.

12.16. Після відкриття дисциплінарної справи доповідач здійснює підготовку справи до розгляду Дисциплінарною палатою.

12.17. Під час здійснення підготовки справи до розгляду доповідач, зокрема:

а) визначає свідків та інших осіб, які підлягають виклику або запрошенню взяти участь у засіданні;

б) вчиняє інші дії, необхідні для розгляду дисциплінарної справи.

Копії отриманих на запит матеріалів із судової справи (їх частину) доповідач може визначити як матеріали, які безпосередньо пов'язані зі скаргою, та приєднати до матеріалів дисциплінарного провадження.

12.18. Після завершення підготовки дисциплінарної справи до розгляду доповідач передає матеріали справи іншим членам Дисциплінарної палати для вивчення.

12.21. Скаржник повідомляється про засідання Дисциплінарної палати шляхом надіслання йому такого повідомлення на адресу (поштову або електронну), зазначену у скарзі, у разі надсилання дисциплінарної скарги до Ради в електронній формі в порядку, передбаченому абзацом другим пункту 12.1.1 Регламенту, - через модуль "Електронний кабінет", а також шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Суддя повідомляється про засідання Дисциплінарної палати шляхом надіслання такого повідомлення на адресу його місця проживання чи перебування або на адресу (поштову або електронну) суду, де він обіймає посаду, а також шляхом розміщення повідомлення на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

Розгляд дисциплінарної справи

12.22. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою у порядку, визначеному Законом, з урахуванням вимог Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та цього Регламенту.

12.23. Розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь суддя, скаржник, їх представники.

12.26. У разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи. Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності.

У разі необхідності проведення додаткової перевірки, витребування додаткових матеріалів справи, що розглядається, розгляд такого питання може бути відкладено або зупинено.

Ухвала про відкладення розгляду справи приймається у протокольній формі, а про зупинення - у письмовій. Копія ухвали про зупинення розгляду надсилається судді та скаржнику.

Додаткова перевірка проводиться членом Дисциплінарної палати, який здійснював підготовку зазначеного питання до розгляду.

12.28. Неявка скаржника не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи.

12.29. Суддя має право надати письмові пояснення по суті скарги. У разі розгляду питання за відсутності судді або його представника доповідач оголошує його письмові пояснення (за наявності) або стислий виклад змісту цих пояснень.

12.30. Розгляд справи у засіданні Дисциплінарної палати розпочинається з доповіді доповідача, після чого заслуховуються пояснення судді, скаржника, їхніх представників, допитуються свідки, а також пояснення можуть надати інші особи, які були викликані або запрошені для участі у засіданні. Письмова доповідь долучається до матеріалів дисциплінарної справи.

Час надання пояснень кожною стороною становить не більше 20 хвилин.

Доповідач роз'яснює свідку його права та обов'язки, встановлені Законом, і попереджає свідка під розписку про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання або за відмову від давання показань з не передбачених законом підстав.

12.31. Якщо під час розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата дійде висновку щодо наявності ознак дисциплінарного проступку в діяннях інших суддів або ознак іншого дисциплінарного проступку в діяннях судді, стосовно якого розглядається справа, Дисциплінарна палата може ухвалити рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою. У такому разі Дисциплінарна палата приймає ухвалу про об’єднання справ та доручає підготовку цієї справи до розгляду члену Ради, який раніше визначений доповідачем у скарзі.

12.32. Дисциплінарна палата може своїм рішенням об'єднати в одну дисциплінарну справу кілька дисциплінарних справ, які перебувають у її провадженні, про що постановляється ухвала, копія якої надсилається учасникам об'єднаної дисциплінарної справи.

Об'єднана дисциплінарна справа передається для підготовки на розгляд члену палати, який був доповідачем у дисциплінарній справі, що відкрита першою.

12.33. Рада може ухвалити рішення про об’єднання дисциплінарних справ, які перебувають у провадженні різних Дисциплінарних палат, і передання їх на розгляд однієї Дисциплінарної палати. Підготовку до розгляду об’єднаної справи здійснює член цієї Дисциплінарної палати, який був раніше визначений доповідачем.

Копія ухвали Ради надсилається учасникам об'єднаної дисциплінарної справи.

12.34. Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу (скаргу) протягом строків, визначених Законом, чинним на день надходження дисциплінарної скарги до Ради.

12.35. Розгляд Дисциплінарною палатою питання про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності у разі подання ним заяви про звільнення за загальними обставинами здійснюється у загальному порядку. Якщо на момент розгляду такого питання суддя звільнений або його повноваження припинені з передбачених законом підстав, Дисциплінарна палата закриває дисциплінарну справу.

Рішення у дисциплінарній справі

12.36. Рішення Дисциплінарної палати ухвалюється в порядку, визначеному пунктом 5.20 цього Регламенту.

Доповідач не бере участі в ухваленні рішення Дисциплінарної палати та в обговоренні в нарадчій кімнаті.

Рішення ухвалюється відкритим голосуванням у порядку, передбаченому пунктом 9.4 цього Регламенту.

Рішення Дисциплінарної палати викладається у письмовій формі, підписується членами Дисциплінарної палати, які брали участь у його ухваленні.

12.37. За результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

12.38. Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

12.39. Рішення Дисциплінарної палати повинне відповідати вимогам частини восьмої статті 50 Закону.

При ухваленні рішення Дисциплінарна палата може надати дозвіл скаржнику на оскарження рішення палати, зокрема у разі, якщо рішення прийнято не одноголосно та/або якщо прийняте рішення не співпадає з позицією доповідача.

У рішенні про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Дисциплінарна палата може встановити порядок його виконання.

Рішення про закриття дисциплінарної справи у зв’язку із звільненням судді або припиненням його повноважень має містити тільки посилання на ці обставини.

Рішення про застосування до судді дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади, про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя, про переведення судді до суду нижчого рівня Секретарем Дисциплінарної палати передається для розгляду до Ради.

12.40. Копія рішення Дисциплінарної палати у триденний строк з дня оголошення його резолютивної частини вручається чи надсилається судді та скаржнику. Копія рішення Дисциплінарної палати про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності надсилається до суду, в якому працює суддя, для оприлюднення на веб-сайті суду.

Особливості розгляду заяв (скарг) щодо притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", заяв (скарг), які передані Вищій раді правосуддя Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, а також звернень та скарг на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності.

12.41. Попередня перевірка заяв (скарг) щодо поведінки суддів, які надійшли до Вищої ради юстиції до набрання чинності Законом України "Про судоустрій і статус суддів", та заяв (скарг), які передані Раді Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності Законом, на відповідність вимогам, визначеним на день їх подання, здійснюється членом Ради, визначеним автоматизованим розподілом між членами Вищої ради юстиції, проведеним до створення дисциплінарних органів Ради. Якщо заяви (скарги) передані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України Раді після набрання чинності Законом, така перевірка здійснюється членом Ради, який входить до складу Дисциплінарної палати та визначений автоматизованим розподілом.

12.42. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, щодо яких станом на 29 вересня 2016 року сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Залишені без розгляду заяви (скарги) направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.43. Член Ради постановляє ухвалу про залишення без розгляду заяви (скарги) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.44. Ухвала члена Ради про залишення заяви (скарги) без розгляду оскарженню не підлягає.

12.45. Дисциплінарні справи, відкриті Вищою радою юстиції, передаються на розгляд до Дисциплінарної палати, до складу якої входить член Ради, який є доповідачем у цій справі, та розглядаються в порядку, передбаченому пунктом 32 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" , з урахуванням особливостей, визначених Регламентом.

12.46. Дисциплінарна палата приймає рішення про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за заявами (скаргами) на дії суддів, щодо яких сплив строк притягнення до дисциплінарної відповідальності, окрім заяв (скарг) на дії суддів, визначені в статті 3 Закону України "Про відновлення довіри до судової влади в Україні". Заяви (скарги), щодо яких дисциплінарні справи закриті, направляються до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та долучаються до суддівського досьє.

12.47. Дисциплінарна палата приймає рішення про закриття дисциплінарних проваджень, відкритих за заявами (скаргами) на дії суддів, які на день проведення перевірки звільнені або їх повноваження припинені.

12.48. Дисциплінарна палата проводить засідання з питань, визначених у пунктах 12.46 та 12.47 Регламенту, без виклику судді та скаржника.

12.49. Рішення Дисциплінарної палати про закриття дисциплінарних проваджень оскарженню не підлягає.

13.1. Право оскаржити рішення Дисциплінарної палати до Ради не пізніше десяти днів із дня його ухвалення має суддя, а також за наявності дозволу Дисциплінарної палати - скаржник.

13.2. Питання про надання дозволу скаржнику на оскарження рішення Дисциплінарної палати вирішується під час постановлення нею рішення у дисциплінарній справі.

13.3. Скарга на рішення Дисциплінарної палати подається у письмовій формі суддею, скаржником виключно до Ради.

13.4. Скарга на рішення Дисциплінарної палати має містити:

- найменування органу, до якого подається скарга;

- назву або прізвище, ім'я та по батькові судді (скаржника), місце проживання (перебування, реєстрації), номери засобів зв'язку;

- дату ухвалення рішення та його номер;

- мотиви, із яких суддя (скаржник) не погоджується із рішенням Дисциплінарної палати;

- виклад вимог щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;

- підпис особи, яка подала скаргу.

Якщо скарга подається представником судді (скаржника), до неї додається документ, що підтверджує його повноваження.

13.5. Попередню перевірку скарги здійснює доповідач, визначений автоматизованою системою розподілу справ, який не входить до складу Дисциплінарної палати, що ухвалила оскаржуване рішення (щодо судді).

13.6. Залишення скарги без розгляду і повернення її особі, яка подала скаргу, з підстав, визначених пунктами 1-3 частини шостої статті 51 Закону, вирішується доповідачем, а з підстав, визначених пунктами 4-5 частини шостої статті 51 Закону, - Радою. Копія ухвали разом зі скаргою надсилається особі, що подала скаргу.

13.7. У разі відсутності підстав для залишення скарги без розгляду доповідач складає висновок і передає скаргу на розгляд Раді.

Якщо скарга подана з пропуском строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати і особа, яка її подала, порушує питання про поновлення цього строку, доповідач у висновку зазначає про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку.

13.8. Рада більшістю членів Ради, які беруть участь у засіданні, може поновити особі, яка подала скаргу, строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

Якщо Рада відмовила у поновленні строку на оскарження рішення Дисциплінарної палати, скарга залишається без розгляду.

Скарга також залишається Радою без розгляду, якщо особа, яка подала скаргу, не порушує питання про поновлення такого строку.

13.9. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у порядку, визначеному статтею 49 Закону, з урахуванням положень частини восьмої статті 51 Закону.

13.10. Скарга на рішення Дисциплінарної палати розглядається у строк, визначений частиною сьомою статті 51 Закону.

13.11. За результатами розгляду скарги Рада ухвалює рішення відповідно до частини десятої статті 51 Закону. Копія рішення Ради, ухваленого за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати, у триденний строк із дня ухвалення вручається чи надсилається судді та скаржнику або їх представникам, а також до суду, в якому такий суддя обіймає посаду.

Рішення Ради викладається у письмовій формі, підписується членами Ради, які брали участь у його ухваленні.

14.1. Прокурор може оскаржити рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до Ради протягом тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Особа, яка подала дисциплінарну скаргу про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, має право оскаржити рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження до Ради за наявності дозволу відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження на таке оскарження.

14.2. Скарга на рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження подається до Ради у письмовій формі.

14.3. Скарга має містити:

- найменування органу, до якого подається скарга;

- прізвище, ім’я та по батькові особи, яка подала скаргу на рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, місце проживання (перебування), номери засобів зв’язку;

- дату ухвалення рішення та його номер;

- мотиви, з яких особа не погоджується з рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження;

- вимоги щодо суті рішення за результатами розгляду скарги;