- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
Про затвердження Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями
Відповідно до
статей 7,
15 та
56 Закону України "Про Національний банк України",
статей 44 та
66 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями з урахуванням принципів і рекомендацій Базельського комітету з банківського нагляду Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - Положення про визначення розміру кредитного ризику), що додається.
2. Банкам України:
1) розробити внутрішньобанківські положення згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику;
2) станом на 01 вересня 2016 року, 01 жовтня 2016 року, 01 листопада 2016 року, 01 грудня 2016 року та 01 січня 2017 здійснити розрахунок розміру кредитного ризику в тестовому режимі та у строк до 26 вересня 2016 року, 26 жовтня 2016 року, 28 листопада 2016 року, 26 грудня 2016 року та 26 січня 2017 року відповідно проінформувати Національний банк України за встановленою ним формою;
3) починаючи з 03 січня 2017 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику.
3. Вимоги пунктів 48 та 63 розділу IV Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині підтвердження аудитором фінансової звітності боржників/консолідованої фінансової звітності груп юридичних осіб, що перебувають під спільним контролем, застосовуватимуться банком починаючи з фінансової звітності за 2017 рік.
Рекомендувати банкам застосовувати зазначені вимоги починаючи з фінансової звітності за 2016 рік.
3-1. Банки застосовують, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, такі вимоги:
1) абзацу третього підпункту 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику;
2) абзацу п'ятого підпункту 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині невідповідності річної фінансової звітності боржника/групи юридичних осіб під спільним контролем, до якої належить боржник, вимогам абзацу другого підпункту 1 пункту 48 розділу IV цього Положення.
( Постанову доповнено новим пунктом 3-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
4. Банки з метою забезпечення виконання вимог пункту 6
статті 15 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (далі - Закон про тимчасово окуповані території) мають право упродовж строку тимчасової окупації визначати клас боржників за іпотечними кредитами, наданими особам, які проживають на тимчасово окупованій території, визначеній згідно зі
статтею 3 Закону про тимчасово окуповані території, або перемістилися з неї, якщо об’єктом іпотеки є майно (крім нерухомого житлового майна, загальна площа якого перевищує показники, встановлені в
статті 266 Податкового кодексу України), розташоване (зареєстроване) на території, що після укладення такого іпотечного договору була тимчасово окупована, та які на підставі Закону про тимчасово окуповані території звільняються від обов'язку погашення основної суми іпотечного кредиту та нарахованих відсотків за ним, виходячи з інформації, наявної в банку:
на дату набрання чинності
Законом України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про створення вільної економічної зони "Крим" та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України" та внесення змін до деяких законодавчих актів України" - щодо територій, тимчасово окупованих станом на 24 лютого 2022 року;
на дату оцінки кредитного ризику, що передує даті тимчасової окупації, щодо територій, тимчасово окупованих після 24 лютого 2022 року.
5. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2019 року:
3) під час виконання вимоги пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику не застосовувати ознаку боржника/контрагента, визначену в підпункті 3 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику;
4) застосовувати згідно з підпунктом 4 пункту 162 розділу XVII Положення про визначення розміру кредитного ризику значення показника "короткострокових та довгострокових зобов'язань до операційного прибутку (збитку) до відрахування амортизації/операційного прибутку (збитку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) на кінець останнього звітного періоду" - більше 7 за кредитами, наданими банком до набрання чинності цією постановою;
5) під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норм підпункту 3-1 пункту 121 розділу X Положення про визначення розміру кредитного ризику.
5-1. Банки під час застосування норм Положення про визначення розміру кредитного ризику визначають кількість днів визнання активу непрацюючим починаючи з 03 січня 2017 року.
( Постанову доповнено новим пунктом 5-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 26 від 16.03.2018 )
5-2. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2021 року під час визначення класу банку-боржника на підставі оцінки фінансового стану не застосовувати норм підпункту 11 пункту 82 та пункту 85 розділу VI Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині дотримання банком-боржником економічних нормативів (крім нормативів Н7 та Н9), установлених Національним банком.
5-3. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 січня 2022 року:
1) під час визначення класу банку-боржника на підставі оцінки його фінансового стану не застосовувати норм підпункту 1- 1 пункту 82 та пункту 85 розділу VI Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині дотримання банком-боржником економічних нормативів Н7 та Н9, установлених Національним банко.
5-4. Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити до 01 грудня 2021 року під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом під інвестиційний проект самостійно обирати порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи з передбачених у розділах IV та IV- 1 Положення про визначення розміру кредитного ризику.
5-5. Банкам України:
1) до 20 вересня 2021 року розробити/доопрацювати внутрішньобанківські положення щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами;
2) станом на 01 листопада, 01 грудня 2021 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами в тестовому режимі та до 30 листопада, 30 грудня 2021 року відповідно поінформувати Національний банк України за встановленою ним формою про результати розрахунку;
3) починаючи з 31 грудня 2021 року здійснювати розрахунок розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами, наданими після 01 жовтня 2021 року, згідно з вимогами Положення про визначення розміру кредитного ризику щодо визначення розміру кредитного ризику за спеціалізованими кредитами.
( Постанову доповнено новим пунктом 5-5 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
5-6. Банки України мають право до 31 грудня 2023 року (включно) під час розрахунку розміру кредитного ризику:
( Абзац перший пункту 5-6 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 252 від 28.12.2022 )
1) за кредитами під інвестиційний проєкт, наданими до дня набрання чинності цією постановою, застосовувати під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи порядок, передбачений у розділі IV-1 Положення про визначення розміру кредитного ризику в редакції, що діяла до дня набрання чинності цією постановою, або порядок, передбачений у розділі IV Положення про визначення розміру кредитного ризику;
2) не застосовувати норму підпункту 15-2 пункту 5 розділу I Положення про визначення розміру кредитного ризику в частині неперевищення суми коштів, унесених ініціатором проєкту, за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, над сумою внесків, унесених на безповоротній основі.
( Постанову доповнено новим пунктом 5-6 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
5-7. Банкам України, які під час запровадження змін до Положення про визначення розміру кредитного ризику, унесених постановою Правління Національного банку України від 26 січня 2021 року
№ 8 "Про затвердження Змін до Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями", ґрунтуючись на судженні банку, здійснили розформування груп фінансових активів з однорідними характеристиками з їх тимчасовим переведенням на оцінку на індивідуальній основі для подальшого переведення на оцінку за спрощеним підходом, під час прийняття рішення про переведення таких активів на оцінку кредитного ризику за спрощеним підходом дозволити до 01 жовтня 2021 року не застосовувати:
1) ознаку дефолту, визначену в підпункті 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику;
2) інформацію про 10 клас боржника - юридичної особи в Кредитному реєстрі Національного банку України внаслідок визнання банком дефолту за ознакою, визначеною в підпункті 17 пункту 165 розділу XVIII Положення про визначення розміру кредитного ризику.
( Постанову доповнено новим пунктом 5-7 згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 13.08.2021 )
5-8.Банкам України під час застосування Положення про визначення розміру кредитного ризику дозволити під час розрахунку розміру кредитного ризику не застосовувати норми підпункту 3 пункту 107 розділу X цього Положення.
1) до 31 грудня 2024 року - у частині розроблення внутрішньобанківської процедури страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності;
2) до 31 березня 2025 року - у частині наявності договору страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати/пошкодження, вигодонабувачем за яким є банк.
7. Визнати такими, що втратили чинність:
8. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) довести зміст цієї постанови до відома банків України для керівництва та використання в роботі.
9. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на в.о. заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.
10. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пункту 7 цієї постанови, який набирає чинності з 03 січня 2017 року.
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова Правління
Національного банку України
30.06.2016 № 351
ПОЛОЖЕННЯ
про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями
( У тексті Положення посилання на рядки 2 - 26 додатка 6 замінено відповідно посиланнями на рядки 3 - 27 згідно з Постановою Національного банку
№ 113 від 15.11.2017 )
( У тексті Положення та додатках до нього слово "аудитор" у всіх відмінках та числах замінено словами "суб'єкт аудиторської діяльності" у відповідних відмінках та числах згідно з Постановою Національного банку
№ 92 від 10.08.2018 )
( У тексті Положення посилання на таблиці 7-9 додатка 9 замінено посиланнями відповідно на таблиці 8-10 додатка 9 згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
( У тексті Положення слова "економічні нормативи" у всіх відмінках замінено відповідно словами "пруденційні нормативи" у відповідних відмінках згідно з Постановою Національного банку
№ 164 від 16.12.2023 )
I. Загальні положення
1. Це Положення визначає порядок оцінки банками України (далі - банки) розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями (далі - кредитний ризик).
2. Це Положення встановлює мінімальні вимоги до банків щодо визначення розміру очікуваних втрат (збитків) за активними банківськими операціями внаслідок реалізації кредитного ризику.
4. Підходи, визначені цим Положенням, ґрунтуються на принципах і рекомендаціях Базельського комітету з банківського нагляду, включаючи застосування компонентів кредитного ризику (EAD - експозиція під ризиком, PD - імовірність дефолту боржника/контрагента, LGD - втрати в разі дефолту).
5. Терміни, що використовуються в цьому Положенні, уживаються в таких значеннях:
1) активна банківська операція (далі - актив) - операція, що обліковується банком за активними балансовими або позабалансовими рахунками Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року
№ 89 (зі змінами) (далі - План рахунків). До таких операцій належать усі види кредитних операцій, операції з розміщення коштів на кореспондентських рахунках в інших банках, операції з придбання цінних паперів, дебіторська заборгованість, у тому числі дебіторська заборгованість за господарською діяльністю, інші активні банківські операції, уключаючи нараховані за всіма цими операціями доходи;
( Підпункт 1 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018 )
2) аутсорсинг - передавання на договірній основі функції банку щодо перевірок наявності та стану майна на виконання організації будь-якої форми власності за умови, що:
у договорі визначено періодичність, порядок та умови виконання аутсорсером таких перевірок, порядок здійснення банком контролю за належним виконанням аутсорсером цієї функції;
банк затвердив та дотримується внутрішньобанківських процедур щодо передавання аутсорсеру цієї функції, а також щодо контролю за належним виконанням аутсорсером таких перевірок;
банк забезпечив контроль за належною реалізацією аутсорсером таких перевірок на постійній основі;
3) аутсорсер - організація будь-якої форми власності, на виконання якій банк передає функцію щодо перевірки наявності та стану майна, діяльність якої відповідає вимогам законодавства України та вимогам, визначеним банком з урахуванням цього Положення;
4) борг за активом - балансова вартість активу, визначена згідно з нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) з бухгалтерського обліку, збільшена на суму сформованого за ним резерву, а також збільшена/зменшена на суму дисконту та/або уцінки/премії.
( Абзац перший підпункту 4 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018 )
Для коштів на вимогу в інших банках та строкових вкладів (депозитів), що розміщені в інших банках, які обліковуються за амортизованою собівартістю, балансова вартість активу, крім зазначених вище коригувань, додатково має бути збільшена на суму пасивного залишку за рахунком з обліку нарахованих доходів;
( Абзац другий підпункту 4 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018; в редакції Постанови Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
( Підпункт 4 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
5) боржник - сторона в зобов'язанні (юридична особа, включаючи емітента цінних паперів, або фізична особа), яка повинна сплатити борг/виконати вимогу банку згідно з умовами укладеного договору/ зобов'язанням емітента за розміщеними від свого імені цінними паперами;
6) бюджетна установа - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, а також організація, створена ними в установленому порядку, що повністю утримується за рахунок державного чи місцевого бюджету;
7) втрати в разі дефолту (LGD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає рівень втрат (збитків) унаслідок дефолту боржника/контрагента;
8) група пов'язаних контрагентів - два або більше контрагентів - юридичних осіб, що згідно з вимогами глави 1 розділу VI Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 368,
зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 року за № 841/6032 (зі змінами) (далі - Інструкція № 368), визначені як такі, що несуть спільний економічний ризик;
( Підпункт 8 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
9) група юридичних осіб під спільним контролем - дві або більше юридичні особи, що перебувають під спільним контролем та:
складають консолідовану фінансову звітність за Міжнародними стандартами фінансової звітності або
до яких застосовуються вимоги щодо складання консолідованої фінансової звітності згідно з вимогами законодавства України, або
складають комбіновану фінансову звітність із дотриманням Міжнародних стандартів фінансової звітності, у тому числі з метою забезпечення виконання вимог цього Положення;
10) дефолт боржника/контрагента - стан у відносинах між банком і боржником/контрагентом, що характеризується ознаками, визначеними в розділі XVIII цього Положення;
( Підпункт 10 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
10-1) експлуатаційний етап проєкту - етап реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, який починає діяти після завершення передексплуатаційного етапу проєкту, але не пізніше ніж:
за проєктним фінансуванням - у термін, що настав раніше з двох: 365 календарний день із дати запланованого завершення будівництва відповідно до початкового плану - графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 365 календарний день із дати початку генерації грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи внаслідок реалізації проєкту;
за об'єктним фінансуванням - у термін, що настав раніше з двох: 180 календарний день із запланованої дати початку генерації грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи внаслідок реалізації проєкту відповідно до початкового плану-графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 90 календарний день із дати визнання в бухгалтерському обліку боржника - юридичної особи активу об'єктом основного засобу;
за фінансуванням нерухомого майна, що генерує дохід (крім багатоквартирного житлового будинку), - у термін, що настав раніше з двох: 365 календарний день із дати запланованого завершення будівництва відповідно до початкового плану-графіка реалізації проєкту, на підставі якого банком прийнято рішення щодо надання спеціалізованого кредиту, або 180 календарний день із дати визнання в бухгалтерському обліку боржника - юридичної особи активу об'єктом основного засобу / інвестиційною нерухомістю;
за фінансуванням нерухомого майна, що генерує дохід (багатоквартирний житловий будинок), - день уведення об'єкта в експлуатацію;
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 10-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
11) експозиція під ризиком (EAD) - компонент розрахунку розміру кредитного ризику, що відповідає боргу за активом, який перебуває під ризиком дефолту боржника/контрагента;
12) заміна активу - припинення визнання одного активу внаслідок визнання іншого щодо одного й того самого боржника/контрагента;
13) імовірність дефолту (PD) - компонент (коефіцієнт) розрахунку розміру кредитного ризику, що відображає ймовірність припинення виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань;
13-1) інтервальний коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (DebtService Coverage Ratio interval/DSCRi) - показник, який розраховується не рідше ніж один раз на три місяці на підставі даних квартальної фінансової звітності боржника як співвідношення показника "чистий рух коштів від операційної діяльності" і обсягу платежів за зобов'язаннями боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягали сплаті у звітному кварталі, включаючи несплачені платежі, що підлягали сплаті в попередніх періодах;
13-2) коефіцієнт достатності коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи для обслуговування боргу протягом терміну дії кредитного договору (Loan Life Coverage Ratio/LLCR) - показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери);
( Підпункт 13-2 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
13-3) коефіцієнт достатності коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи протягом строку корисного використання (експлуатації) активу/об'єкта для обслуговування боргу за залученими для реалізації проєкту коштами (Project Life Coverage Ratio/PLCR) - показник, який розраховується як співвідношення теперішньої вартості майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення строку корисного використання (експлуатації) активу / об'єкта і сукупного обсягу боргу боржника - юридичної особи на звітну дату за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери);
( Підпункт 13-3 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
14) коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) - коефіцієнт, що відображає кількісну ймовірність того, що експозиція під ризиком за фінансовим зобов'язанням, яке обліковується за позабалансовим рахунком
Плану рахунків, стане балансовою експозицією;
15) коефіцієнт ліквідності забезпечення - кількісний показник, що характеризує зниження ринкової вартості майна, наданого в забезпечення за кредитною операцією, яка може бути отримана за умови продажу такого майна в строк, що є значно коротшим від строку експозиції подібного майна, протягом якого воно може бути продано за ціною, що дорівнює ринковій (справедливій) вартості, а також ураховує мінімальний рівень витрат на реалізацію забезпечення, що ґрунтується на нормах законодавства України;
15-1) коефіцієнт покриття орендної площі (Vacancy rate/VR) - показник, який відображає частку площі, не зайнятої під оренду, у загальній площі нерухомості під оренду та розраховується як співвідношення кількості квадратних метрів не зайнятої під оренду площі та загальної площі об'єкта оренди;
15-2) коефіцієнт участі ініціатора проєкту у фінансуванні проєкту (фінансовий леверидж) (Debt to Equity Ratio/DER) - показник, який розраховується як співвідношення на звітну дату обсягу зобов'язань боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери, крім коштів, унесених ініціатором проєкту за угодами, умовами яких передбачено повернення цих коштів після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом) і розміру внесків ініціатора проєкту на безповоротній основі / за угодами, умовами яких передбачено повернення цих внесків після повного погашення боржником - юридичною особою зобов'язань за спеціалізованим кредитом, у розмірі, що не перевищує суму внесків, унесених ініціатором проєкту на безповоротній основі;
( Підпункт 15-2 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
15-3) компанія спеціального призначення (SPE) - юридична особа, що не є пов'язаною з банком особою відповідно до вимог
статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", власником якої є ініціатор/ініціатори (далі - ініціатор) проєкту, яка відповідає одночасно таким умовам:
здійснює діяльність з метою реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом на території України. Значення питомої ваги доходу від діяльності за проєктом за спеціалізованим кредитом у загальному обсязі чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) [
ф. 2 (ф. 2-м, 2-мс) р. 2000 гр. 3] за даними квартальної фінансової звітності за останні 12 місяців поспіль становить 90 і більше відсотків;
має контроль над активом/об'єктом, який споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту;
( Підпункт 15-3 пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
16) контрагент банку - будь-яка юридична чи фізична особа, яка має з банком відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з банком відносини іншого характеру, зокрема трудові;
16-1) контроль над активом/об'єктом - спроможність керувати використанням активу/об'єкта та отримувати всі вигоди від нього, включаючи спроможність забороняти іншим суб'єктам господарювання керувати використанням активу/об'єкта та отримувати вигоди від нього, згідно з Міжнародним стандартом фінансової звітності (МСФЗ) 15 "Дохід від договорів з клієнтами";
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 16-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
17) кредитна історія боржника/контрагента - сукупність інформації щодо дисципліни виконання боржником/контрагентом своїх зобов'язань, уключаючи інформацію, отриману з Кредитного реєстру Національного банку (далі - Кредитний реєстр);
( Підпункт 17 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
18) кредитна операція - вид активних банківських операцій, пов'язаних із розміщенням залучених банком коштів таким шляхом: надання їх у тимчасове користування або прийняття зобов'язань про надання певної суми коштів; надання гарантій, порук, акредитивів, акцептів, авалів; розміщення депозитів; проведення факторингових операцій та операцій фінансового лізингу; видача кредитів у формі врахування векселів, у формі операцій зворотного репо; будь-якого продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання щодо сплати процентів та інших зборів за такою сумою (відстрочення платежу); розстрочення платежу за продані банком активи;
18-1) кредитний рейтинг за міжнародною шкалою - довгостроковий кредитний рейтинг боржника/країни місцезнаходження боржника/цінних паперів, визначений одним із таких рейтингових агентств, як "Standard & Poor's", "Fitch Ratings" та "Moody's Investors Service";
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 18-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
19) кредитний ризик (CR) - розмір очікуваних втрат (збитків) (EL) за активом унаслідок дефолту боржника/контрагента;
20) кумулятивний коефіцієнт обслуговування (покриття) боргу (DebtService Coverage Ratio cumulative/DSCRc) - показник, який розраховується як співвідношення майбутніх грошових потоків від операційної діяльності боржника - юридичної особи, які будуть згенеровані виключно внаслідок реалізації проєкту за період часу від звітної дати до дати закінчення дії кредитного договору, і сукупного обсягу платежів за зобов'язаннями боржника - юридичної особи за залученими коштами для реалізації проєкту (кредити, позики, боргові цінні папери), що підлягатимуть сплаті за цей період часу;
20-1) майбутній грошовий потік від операційної діяльності боржника - юридичної особи (Future Cash Flow from Operating activities/FCFO) - показник чистого руху коштів від операційної діяльності боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом згідно з бізнес-планом проєкту, який визначається відповідно до вимог, установлених
Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 1, до визначення показника чистого руху коштів від операційної діяльності
форми № 3 або
№ 3-к "Звіту про рух грошових коштів" та теперішня вартість якого визначається із застосуванням первісної ефективної ставки відсотка за спеціалізованим кредитом (для фінансового зобов'язання з плаваючою процентною ставкою - ефективної ставки відсотка, що була розрахована під час останньої зміни номінальної процентної ставки);
20-2) об'єктне фінансування - фінансування (кредитування) придбання активу/об'єкта, включаючи морські, повітряні судна, супутники, рухомий склад залізничного транспорту / вагони, парк транспортних засобів, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок управління (використання / передавання в оренду/лізинг третій стороні) таким активом/об'єктом;
20-3) передексплуатаційний етап проєкту - етап реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом, протягом якого визначення фінансових показників багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи ґрунтується на прогнозному грошовому потоці;
21) судження банку - задокументоване обґрунтоване рішення управлінського персоналу/колегіального органу банку щодо оцінки кредитного ризику за активною банківською операцією, яке ґрунтується на:
принципах, визначених у пункті 13 розділу II цього Положення;
( Підпункт 21 пункту 5 розділу I доповнено новим абзацом другим згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
відповідності фактичних дій щодо визначення кожного з компонентів оцінки кредитного ризику вимогам цього Положення та внутрішньобанківських положень;
комплексному та об'єктивному аналізі всієї інформації, що впливає на визначення розміру компонентів і факторів (подій, ознак) оцінки кредитного ризику;
власному досвіді банку, що ґрунтується на надійних, безперервних, актуальних, повних та цілісних статистичних даних, період накопичення яких становить щонайменше п'ять останніх років поспіль (для новостворених банків - період від початку діяльності), що передують даті розрахунку кредитного ризику, або за довший період (за наявності) (далі - власний досвід банку). Статистичні дані мають складати раціональний набір первинних даних (уключаючи дані за періоди фаз економічного зростання та кризи), які забезпечують високу репрезентативність, точність прогнозування і не призводять до викривлення підсумкових даних;
забезпеченні повної, своєчасної та об'єктивної оцінки кредитного ризику з дотриманням принципів, визначених цим Положенням;
22) платоспроможність - здатність боржника/контрагента банку здійснювати розрахунки за всіма видами своїх зобов'язань відповідно до умов договорів;
22-1) проєкт - проєкт, фінансування якого здійснюється за одним із видів спеціалізованого кредитування (кредиту);
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 22-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
22-2) проєктне фінансування - фінансування (кредитування) / рефінансування спорудження активів/об'єктів, включаючи атомні станції, електростанції, активи/об'єкти промисловості та інфраструктури, що має форму капітального будівництва, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок використання/експлуатації такого активу/об'єкта;
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 22-2 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
23) процедура фінансової реструктуризації - комплекс заходів щодо реструктуризації заборгованості та/або господарської діяльності боржника шляхом проведення процедури добровільної фінансової реструктуризації або процедури досудової санації, що проводиться з особливостями, установленими законодавством України та/або міжнародною практикою;
24) реструктуризація - зміна істотних умов за попереднім договором з метою пом'якшення вимог до боржника у зв'язку з фінансовими труднощами боржника та необхідністю створення сприятливих умов для виконання ним зобов'язань за активом [зокрема: зміна процентної ставки; часткове прощення боргу; зміна графіка погашення боргу (строків і сум погашення основного боргу, сплати процентів/комісій); зміна розміру комісії] шляхом укладання додаткової угоди з боржником;
24-1) спеціалізований кредит - вид довгострокового фінансування (кредитування) боржника - юридичної особи за одним із таких напрямів: проєктне фінансування, об'єктне фінансування, фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, який відповідає одночасно таким умовам:
наданий боржнику - юридичній особі, який є компанією спеціального призначення (SPE);
фінансування проєкту здійснюється спільно ініціатором і банком/банками - учасниками консорціуму;
банк отримав у заставу корпоративні права боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом (крім об'єктного фінансування) та має першочергове право на набуття їх у власність у разі невиконання боржником зобов'язань за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в проєкті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);
банк має першочергове право на:
отримання грошових потоків / очікуваних грошових потоків боржника - юридичної особи, що генеруються/генеруватимуться внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом;
набуття у власність активу/об'єкта, що споруджується / придбавається / управляється внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом у разі невиконання / неналежного виконання боржником зобов'язань за кредитним договором;
банк отримав у заставу майнові права на актив/об'єкт, що споруджується, або актив/об'єкт, що придбавається/управляється внаслідок реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом (для консорціумного кредитування - пропорційно до частки участі банків - учасників консорціуму в проєкті згідно з умовами договору про консорціумне кредитування);
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 24-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
24-2) стрес-тестування боржника - юридичної особи (далі - стрес-тестування боржника) - аналіз спроможності боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед банком в умовах стресу;
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 24-2 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
( Підпункт 25 пункту 5 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
26) фінансове зобов'язання - зобов'язання банку, що обліковується за активними рахунками позабалансового обліку. До таких зобов'язань належать зобов'язання з кредитування, гарантії, поручительства, акредитиви, акцепти та авалі, що надані банкам і клієнтам, активи до отримання;
( Підпункт 26 пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
27) фінансовий актив - будь-який актив, погашення якого здійснюватиметься з використанням грошей або іншого фінансового інструменту;
27-1) фінансування нерухомого майна, що генерує дохід, - фінансування (кредитування) спорудження/придбання активів/об'єктів нерухомого майна, включаючи торговельні центри, багатоквартирні житлові будинки, виробничі та складські приміщення, офісні будівлі, готелі, джерелом погашення заборгованості за яким є грошові потоки від операційної діяльності, що генеруються внаслідок продажу, управління (використання / передавання в оренду / лізинг третій стороні) активу/об'єкта;
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 27-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
28) цілісний майновий комплекс - об'єкт, сукупність активів якого забезпечує проведення окремої господарської діяльності на постійній і регулярній основі. Цілісними майновими комплексами є підприємства, а також їх структурні підрозділи (цехи, виробництва, дільниці тощо), які можуть бути виділені в установленому порядку в самостійні об'єкти з подальшим складанням відповідного балансу і можуть бути зареєстровані як самостійні суб'єкти господарської діяльності;
28-1) чистий рух коштів від операційної діяльності - показник, який визначається за
формою № 3 або
№ 3-к "Звіт про рух грошових коштів" (рядок 3195 графи 3) або розраховується непрямим методом як чистий рух коштів від операційної діяльності з використанням даних квартальної фінансової звітності боржника [
форми № 1 "Баланс (Звіт про фінансовий стан)" (1-м, 1-мс) та
форми № 2 (2-м, 2-мс) "Звіт про фінансові результати"] відповідно до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 лютого 2013 року № 73, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 лютого 2013 року за № 336/22868 (зі змінами), та нормативно-правовими актами Міністерства фінансів України з питань складання фінансової звітності щодо боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України не складають квартальну фінансову звітність за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів", щодо боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України не складають квартальну фінансову звітність за формою № 3 або № 3-к "Звіт про рух грошових коштів";
( Пункт 5 розділу I доповнено новим підпунктом 28-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
29) член родини боржника - фізичної особи - чоловік або дружина, батьки, діти боржника, родинний зв'язок якого/яких з боржником підтверджено документами, передбаченими законодавством України.
( Пункт 5 розділу I доповнено новим абзацом п'ятдесят шостим згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
Терміни "майбутній об'єкт нерухомості", "неподільний об'єкт незавершеного будівництва", "подільний об'єкт незавершеного будівництва" уживаються в цьому Положенні в значеннях, визначених у
статті 1 Закону України "Про гарантування речових прав на об'єкти нерухомого майна, які будуть споруджені в майбутньому" (далі - Закон про гарантування речових прав).
( Пункт 5 розділу I доповнено новим абзацом сімдесят третім згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2022 )
Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених законами України та нормативно-правовими актами Національного банку.
6. Банк здійснює оцінку кредитного ризику станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, до встановленого строку подання оборотно-сальдового балансу банку (файл 02X), визначеного нормативно-правовим актом Національного банку з питань організації статистичної звітності, що подається до Національного банку, використовуючи при цьому наявну в Кредитному реєстрі інформацію на звітну дату, що передує даті, станом на яку здійснюється оцінка кредитного ризику.
( Абзац перший пункту 6 розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
Банки визначають кредитний ризик у валюті, що відповідає валюті активної банківської операції.
( Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Банки визначають величину кредитного ризику за всіма активними банківськими операціями як сукупний розмір кредитного ризику за цими операціями станом на перше число кожного місяця, наступного за звітним, у гривні (з урахуванням кредитного ризику за активними банківськими операціями в іноземній валюті в гривневому еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком).
( Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Банки визначають кредитний ризик за всіма активними банківськими операціями, крім:
( Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 65 від 07.06.2024 )
( Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 65 від 07.06.2024 )
( Пункт 6 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 65 від 07.06.2024 )
7. Банк за кожним видом фінансових активів, групою фінансових активів, дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю банку та наданими фінансовими зобов'язаннями розробляє та затверджує рішенням уповноваженого органу внутрішньобанківське положення щодо оцінки активу та розрахунку розміру кредитного ризику за таким активом (далі - внутрішньобанківське положення).
Банк розробляє внутрішньобанківські положення, а також на підставі судження встановлює оптимальні, економічно обґрунтовані значення показників оцінки фінансового стану боржників/контрагентів, визначає події/ознаки дефолту, додатково до тих, що встановлені в розділі XVIII цього Положення, що забезпечують своєчасну та адекватну оцінку розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями, з урахуванням законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку, особливостей, видів, обсягів та складності здійснюваних операцій.
( Абзац другий пункту 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
Методики та процедури, визначені в додатку 1 до цього Положення, є обов'язковими і мінімально необхідними для визначення банком у внутрішньобанківських положеннях.
8. Банк за кожним кредитом боржника формує кредитну документацію (справу) боржника із паперових та/або електронних документів відповідно до вимог, визначених цим Положенням.
Банк у разі формування кредитної документації (справи) боржника з електронних документів повинен забезпечити виконання вимог законодавства України щодо виготовлення та засвідчення їх копій на папері.
8-1. Кредитна документація (справа) боржника має містити дані, які є обов'язковими та мінімально необхідними для належної оцінки кредитного ризику. Перелік документів, які мають міститись у кредитній документації (справі), наведено в додатку 2 до цього Положення.
Банк може розширити перелік даних про боржника, попередньо визначивши їх у внутрішньобанківському положенні.
Банк накопичує та зберігає ці дані в хронологічному порядку.
Узагальнена інформація про кредитну операцію формується з часу укладення договору та оновлюється впродовж його дії в частині, що зазнала змін, протягом п'яти робочих днів із дня отримання банком інформації, яка є підставою для внесення таких змін.
( Абзац четвертий пункту 8-1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018 )
( Пункт розділу I в редакції Постанови Національного банку
№ 75 від 04.08.2017 )
9. Банк запроваджує ефективні процеси та контроль, що забезпечують своєчасну ідентифікацію та визначення адекватного розміру кредитного ризику за активом, у тому числі спричиненого належністю боржника/контрагента до групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів, опис яких має міститися у внутрішньобанківському положенні та відповідати вимогам цього Положення.
10. Відповідність внутрішньобанківських положень щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику вимогам цього Положення є предметом оцінки Національним банком.
Банк подає внутрішньобанківські положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику Національному банку на його запит, а також уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки.
11. Національний банк має право під час здійснення банківського нагляду вимагати від банку приведення розміру кредитного ризику за активом/активами у відповідність до вимог цього Положення.
Національній банк має право прийняти рішення про неефективність та неадекватність систем управління кредитним ризиком у банку, а також застосування до банку адекватних заходів впливу в разі відсутності в банку чи неподання для ознайомлення Національному банку на його запит або уповноваженим працівникам Національного банку під час здійснення інспекційної перевірки внутрішньобанківських положень, кредитної документації (справи) боржника/контрагента, суджень банку.
12. Банк із метою визначення розміру кредитного ризику за активом ураховує наявну в нього інформацію щодо кредитної історії боржника/контрагента згідно з вимогами цього Положення.
II. Загальні підходи та принципи до визначення кредитного ризику за активами
13. Банк визначає кредитний ризик за активами з дотриманням таких принципів:
1) переваги сутності здійснюваних банком активних операцій над їх формою, який, зокрема, передбачає, що банк:
забезпечує повну та адекватну оцінку кредитного ризику під час здійснення розрахунку розміру кредитного ризику за активом;
( Абзац третій пункту 13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
установлює для боржника/контрагента економічно обґрунтовані періодичність та розмір сплати ним боргу;
2) своєчасності та повноти виявлення кредитного ризику, який, зокрема, передбачає, що під час оцінки кредитного ризику за активом банк ураховує:
наявну інформацію про боржника/контрагента, у тому числі публічну; інформацію щодо зловживань і шахрайства; репутацію боржника/контрагента; якість менеджменту; відносини боржника/контрагента з іншими банками-кредиторами/контрагентами, у тому числі його кредитну історію;
мету проведення боржником кредитної операції та її відповідність профілю його господарської діяльності;
ступінь взаємозв'язку банку з боржником/контрагентом, включаючи наявність розрахункового рахунку в банку, разові відносини тощо;
макро- та мікроекономічні фактори, що впливають на фінансовий стан та/або бізнес-діяльність боржника/контрагента, поточний стан економіки, стан галузі, до якої належить боржник/контрагент, включаючи його спроможність виконувати свої зобов'язання перед банком, іншими банками-кредиторами/контрагентами, залежність діяльності боржника/контрагента від (специфічних) ринків постачання/збуту продукції/послуг, фактори ризику, пов'язані з об'єктом кредитування тощо;
усю наявну інформацію, необхідну для здійснення банком адекватної оцінки кредитного ризику, у тому числі достовірну фінансову звітність боржника/контрагента;
схильність боржника/контрагента до діяльності в нових, високоризикових сферах діяльності тощо;
ступінь впливу групи юридичних осіб під спільним контролем або групи пов'язаних контрагентів на фінансовий стан боржника - юридичної особи;
прогноз макро- та мікроекономічних факторів, ринкових умов, що впливають на майбутні умови діяльності боржника/контрагента та можуть погіршити його здатність виконувати свої зобов'язання перед банком, зокрема, очікувані: підвищення процентних ставок, збільшення рівня безробіття, зміни в правовому, економічному або технологічному середовищі функціонування боржника/контрагента, зниження попиту на товари/послуги боржника/контрагента;
3) адекватності оцінки розміру кредитного ризику, яка, зокрема, передбачає, що банк під час оцінки кредитного ризику за активом ураховує:
надійність та стабільність платоспроможності боржника/контрагента, що, зокрема, підтверджується результатами аналізу його платоспроможності за останні кілька років, надійності та стабільності бізнесу;
зіставлення розміру боргу боржника/контрагента, валюти та строків погашення боргу з обсягами його діяльності, очікуваними грошовими потоками, що ґенеруватимуться такою діяльністю, що, зокрема, підтверджується фінансовою звітністю/доходами боржника/контрагента, відповідними статистичними даними. Якщо валюта боргу відрізняється від валюти очікуваних грошових потоків для погашення боргу банк ураховує ризик перерахунку однієї валюти в іншу;
( Абзац третій підпункту 3 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
позитивний досвід щодо фактичного стану виконання укладених боржником/контрагентом контрактів/угод, спроможність контрагентів боржника/контрагента забезпечувати виконання зобов'язань перед ним тощо;
спрямування боржником отриманих кредитних коштів на цілі, що відповідають виду, обсягу та складності здійснюваної ним господарської діяльності;
готовність акціонерів/власників боржника/контрагента брати на себе відповідальність за виконання боржником/контрагентом зобов'язань перед банком, що, зокрема, підтверджується наявністю достатнього обсягу власного (акціонерного) капіталу боржника/контрагента, наданими акціонерами/власниками боржника/контрагента гарантіями щодо погашення боргу (за потреби) тощо;
4) застосування банком способів (методів) зниження кредитного ризику, що об'єктивно, з дотриманням принципу обережності, забезпечують його мінімізацію. Зокрема, щодо отриманого банком забезпечення є об'єктивні докази існування (наявності); доступності; оцінки ринкової вартості; страхування; контролю банком за належністю стану, схоронністю, вибуттям/заміною забезпечення; можливістю відчуження забезпечення на користь банку;
( Підпункт 4 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 75 від 04.08.2017 )
5) урахування власного досвіду банку під час оцінки кредитного ризику шляхом застосування судження управлінського персоналу/колегіального органу банку в частині:
розширення за потреби переліку факторів, передбаченого цим Положенням, що впливають на клас боржника/контрагента та спричиняють його коригування в бік пониження (погіршення);
визначення значень компонентів кредитного ризику (PD та LGD) за активом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням, а також складової компонента LGD - обсягу інших надходжень від боржника, крім вартості наданого заставодавцем забезпечення (RC);
визначення значень субфакторів, компонентів субфакторів багатофакторної моделі за спеціалізованим кредитом у межах діапазонів, передбачених цим Положенням;
( Підпункт 5 пункту 13 розділу II доповнено новим абзацом четвертим згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
оцінки впливу на фінансовий стан боржника - юридичної особи ризиків унаслідок його участі в групі юридичних осіб під спільним контролем та/або групі пов'язаних контрагентів;
( Абзац підпункту 5 пункту 13 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
доведення відсутності впливу однієї або більше ознак дефолту, визначених цим Положенням, на дефолт боржника/контрагента;
формування висновків про спроможність боржника/контрагента попри наявні фінансові труднощі обслуговувати борг;
( Абзац підпункту 5 пункту 13 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
розширення за потреби переліку подій та/або ознак дефолту боржника/контрагента, передбачених цим Положенням;
6) достатності та адекватності розроблених банком внутрішніх положень (правил, процедур, контролів), застосування яких забезпечує належну оцінку кредитного ризику за активними банківськими операціями і унеможливлює її викривлення.
14. Банк визначає кредитний ризик за активом починаючи з дня його визнання в бухгалтерському обліку до дня припинення такого визнання.
15. Банк визначає кредитний ризик за активами, що надані таким боржникам/контрагентам:
1) підприємствам та організаціям (крім банків), які відповідно до вимог законодавства України віднесені до категорії великих, середніх та малих підприємств, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків та житлово-будівельним кооперативам (далі - юридичні особи);
( Підпункт 1 пункту 15 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
2) органам державної влади та органам місцевого самоврядування (далі - бюджетні установи);
3) фізичним особам, у тому числі фізичним особам - суб'єктам господарювання;
4) банкам.
( Підпункт 5 пункту 15 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
16. Банк визначає кредитний ризик за такими видами активних операцій:
1) кредити, надані юридичним та фізичним особам, бюджетним установам;
2) кредити та вимоги до банків (включаючи операції зворотного репо, розміщення коштів на кореспондентських рахунках, кошти в розрахунках);
3) фінансова дебіторська заборгованість;
4) дебіторська заборгованість за господарською діяльністю;
5) боргові цінні папери (далі - цінні папери);
( Підпункт 5 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
6) акції та інші фінансові інвестиції (далі - цінні папери);
( Підпункт 6 пункту 16 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
7) похідні фінансові активи.
17. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом.
( Пункт 17 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
18. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику на груповій основі об'єднує фінансові активи в групи з однорідними характеристиками кредитного ризику відповідно до порядку, установленого розділом XI цього Положення.
( Пункт 18 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
19. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за активом відповідно до вимог цього Положення та внутрішньобанківського положення визначає значення кожного з компонентів кредитного ризику (PD, LGD та EAD) залежно від виду боржника/контрагента (юридична особа, фізична особа, бюджетна установа, банк, боржник - емітент цінних паперів), виду активу, виду забезпечення, валюти боргу (національна або іноземна), способу оцінки активу (на індивідуальній, груповій основі або за спрощеним підходом).
( Пункт 19 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
20. Банк установлює значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки своєчасності сплати боргу та з урахуванням інших характеристик, визначених у відповідних розділах цього Положення:
1) боржника за кредитом, оцінка якого здійснюється на груповій основі або за спрощеним підходом;
( Підпункт 1 пункту 20 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
2) контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю, що не перевищує трьох місяців.
21. Банк установлює значення коефіцієнта PD боржника/контрагента:
1) за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю - виходячи з класу контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі кількості календарних днів її визнання в балансі банку;
2) за цінними паперами, зазначеними в пункті 153 розділу XV цього Положення, - виходячи з класу боржника, що є емітентом цінних паперів, визначеного на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою.
22. Банк установлює за іншими боржниками/контрагентами значення коефіцієнта PD виходячи з класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення на підставі оцінки його фінансового стану та скоригованого з урахуванням факторів, наведених нижче:
1) належності боржника/контрагента до:
групи юридичних осіб під спільним контролем (не враховується для боржника - фізичної особи, у тому числі який є суб'єктом господарювання, та боржника - бюджетної установи);
групи пов'язаних контрагентів (не враховується для боржника - бюджетної установи);
2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, установлених розділом XVII цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів у частині, що не суперечить додатковим характеристикам, визначеним у підпункті 5 пункту 22 розділу II цього Положення);
3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента, установлених розділом XVIII цього Положення та внутрішньобанківським положенням;
( Підпункт 3 пункту 22 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
4) своєчасності сплати боргу боржником/контрагентом - кількості календарних днів прострочення погашення боргу (ураховується для боржника/контрагента, в оцінці фінансового стану якого не передбачено врахування цього фактора);
5) додаткових характеристик, визначених у додатку 3 до цього Положення (ураховується для боржників - емітентів цінних паперів);
( Підпункт 6 пункту 22 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
7) інформації з Кредитного реєстру про клас боржника в інших банках (не враховується для банку-боржника), використовуючи, за потреби, таблицю додатка 4 до цього Положення;
( Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
8) характеристик, визначених у пункті 67- 4 розділу IV-1 цього Положення (ураховується для боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом).
( Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом десятим згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
Банк коригує клас боржника на підставі інформації з Кредитного реєстру тільки за умови, якщо зазначений у Кредитному реєстрі клас боржника був визначений унаслідок коригування на фактори, зазначені в підпунктах 1- 6 пункту 22 та в пункті 23 розділу II цього Положення.
( Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
Банк за наявності щодо боржника/контрагента двох або більше факторів, що зумовлюють коригування визначеного на підставі оцінки фінансового стану класу такого боржника/контрагента до різних класів, відносить такого боржника/контрагента до нижчого (гіршого) класу.
( Пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
23. Перелік коригуючих факторів, визначених у пункті 22 розділу II цього Положення, не є вичерпним. Банк, ураховуючи види, обсяг та складність здійснюваних операцій, керуючись судженням банку, має право доповнити перелік факторів та ознак з метою забезпечення своєчасності і повноти виявлення та оцінки кредитного ризику.
Урахування банком таких додаткових факторів не може призводити до підвищення (поліпшення) класу боржника/контрагента, визначеного згідно з вимогами цього Положення.
24. Банк визначає клас боржника - юридичної особи та боржника - емітента цінних паперів, що є юридичною особою, за одним із 10 класів.
( Пункт 24 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
25. Банк визначає клас контрагентів за дебіторською заборгованістю, що є фінансовим активом, строк погашення якої згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців, та контрагентів за дебіторською заборгованістю за господарською діяльністю за одним із двох класів.
26. Банк визначає клас інших боржників/контрагентів за одним із 5 класів.
27. Якщо за результатами оцінки визначений банком клас щодо одного боржника за кількома активами відрізняється, то банк визначає клас такого боржника/контрагента за найнижчим (найгіршим) з них і встановлює значення коефіцієнта PD, що відповідає активу з найнижчим (найгіршим) класом, за винятком, якщо:
1) клас боржника/контрагента визначений на підставі вимог пункту 41 розділу III, пункту 103 розділу IX, пункту 140 розділу XIII, пункту 151 розділу XV та пункту 158 розділу XVI цього Положення;
( Підпункт 2 пункту 27 розділу II виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
3) клас боржника визначений виходячи з оцінки активів на груповій основі, за спрощеним підходом;
4) клас боржника визначений на підставі вимог підпункту 1 пункту 153, абзацу третього пункту 153-2 розділу XVI цього Положення.
( Пункт 27 розділу II доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 150 від 30.11.2020 )
28. Банк із метою визначення класу боржника/контрагента, щодо якого є два або більше активів виходячи з найнижчого (найгіршого), користується таблицею, зазначеною в додатку 4 до цього Положення.
29. Банк установлює значення коефіцієнтів PD, виходячи з визначеного класу боржника/контрагента, ґрунтуючись на судженні банку.
Установлені банком значення коефіцієнтів РD не можуть бути нижчими (кращими) значень коефіцієнтів PD, ніж середні значення діапазонів, визначені цим Положенням для відповідних класів боржника/контрагента (крім боржника за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України/інших країн, органами місцевого самоврядування України/інших країн, що мають кредитний рейтинг за міжнародною шкалою).
( Абзац другий пункту 29 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
Банк має право застосовувати нижчі (кращі) значення коефіцієнтів PD, ніж середні значення діапазонів, визначені цим Положенням для відповідних класів боржника/контрагента, у разі одночасного виконання таких умов:
значення коефіцієнтів РD ґрунтуються на власному досвіді банку щонайменше за п'ять років;
внутрішнє положення/внутрішні положення щодо оцінки активів та розрахунку розміру кредитного ризику за такими активами погоджене/погоджені Національним банком.
Установлені банком значення коефіцієнтів PD для боржників за цінними паперами, емітованими центральними органами виконавчої влади України/інших країн, органами місцевого самоврядування України/інших країн, що мають кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не можуть бути меншими, ніж нижчі (кращі) граничні значення діапазонів PD для відповідних класів таких боржників, передбачених цим Положенням.
( Пункт 29 розділу II доповнено новим абзацом шостим згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
Порядок погодження внутрішнього положення/внутрішніх положень банку встановлюється Національним банком окремим розпорядчим актом.
30. Банк, який здійснює банківську діяльність більше трьох років, установлює значення коефіцієнтів LGD, виходячи з виду застави та рівня покриття боргу заставою, ґрунтуючись на судженні банку. Установлені банком значення коефіцієнтів LGD не можуть бути меншими, ніж нижчі (кращі) граничні значення діапазонів, передбачених цим Положенням.
Банк, який є новоствореним та здійснює банківську діяльність менше трьох років, установлює значення коефіцієнтів LGD, виходячи з виду застави та рівня покриття боргу заставою, ґрунтуючись на судженні банку, але установлені банком значення коефіцієнтів LGD не можуть бути нижчими (кращими), ніж середні значення діапазонів, передбачених цим Положенням.
31. Банк установлює значення коефіцієнтів PD та LGD, що відповідають вищим (гіршим) граничним значенням діапазону, передбаченим цим Положенням для відповідного класу боржника/контрагента та виду забезпечення:
1) якщо немає власного досвіду банку - для банку, який здійснює банківську діяльність більше трьох років;
2) у разі нездійснення/неналежного накопичення власного досвіду банку - для банку, який є новоствореним та здійснює банківську діяльність менше трьох років.
32. Банк визначає розмір експозиції під ризиком (EAD), виходячи з суми боргу за активом, визначеної відповідно до вимог підпункту 4 пункту 5 розділу I цього Положення.
( Абзац перший пункту 32 розділу II в редакції Постанови Національного банку
№ 75 від 04.08.2017 )
Банк визначає EAD за наданим фінансовим зобов'язанням як суму боргу, визначену згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу I цього Положення, зменшену на суму отриманої банком винагороди (без урахування амортизації) і зважену після цього на коефіцієнт кредитної конверсії (CCF) згідно з додатком 5 до цього Положення.
33. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на індивідуальній основі за такою формулою:
( Абзац перший пункту 33 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
яка ґрунтується на такій формулі: CRінд = PDінд х LGDінд х EADінд,
де CRінд - розмір кредитного ризику за активом на індивідуальній основі;
PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника/контрагента за активом, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;
LGDінд = 1 - RRінд,
де RRінд - коефіцієнт, що відображає рівень повернення боргу за активом за рахунок реалізації забезпечення та інших надходжень,
EADінд - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки;
CVi - вартість i -го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику (у разі наявності кількох видів забезпечення за одним активом). Якщо забезпечення немає або не відповідає переліку, критеріям та принципам прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення, то до розрахунку береться значення CV, що дорівнює "0";
ki - коефіцієнт ліквідності i -го виду забезпечення, що визначається банком згідно з додатком 6 до цього Положення. Банк на підставі сформованого судження щодо обсягу витрат на реалізацію забезпечення застосовує нижче (менше) значення коефіцієнта ліквідності забезпечення;
RC - інші надходження, розраховані на основі статистичних даних банку за непрацюючими активами, включаючи страхові виплати (страхове відшкодування); сплату за фінансовою порукою; надходження від реалізації майна боржника/майнового поручителя, крім майна, уключеного до розрахунку значення CV; обсяг грошових надходжень боржника від операційної діяльності.
Розмір RC, що включається до розрахунку розміру кредитного ризику, визначається на підставі судження банку, але не може перевищувати п'яти відсотків від суми боргу, що не покрита вартістю забезпечення (з урахуванням коригування на коефіцієнт ліквідності).
34. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику на індивідуальній основі за активами, боржниками за якими є емітенти цінних паперів, визначені в пункті 153 розділу XVI цього Положення, та/або юридичні особи, у яких держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів прямо та/або опосередковано є власником 51 і більше відсотків статутного капіталу та одночасно має право вирішального впливу на господарську діяльність боржника, застосовуючи формулу 1 або таку формулу:
CRінд = PDінд ? LGDінд ? EADінд |
(далі - формула 2), |
де CRінд - розмір кредитного ризику за активом на індивідуальній основі;
PDінд - коефіцієнт імовірності дефолту боржника, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;
LGDінд = 0,60 - 1,0 - для визначених у пункті 34 розділу II цього Положення боржників, які є емітентами цінних паперів;
LGDінд = 0,45 - для визначених у пункті 34 розділу II цього Положення інших боржників;
EADінд - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.
Банк обирає формулу 1 або формулу 2 для розрахунку розміру кредитного ризику за активами визначених боржників, ґрунтуючись на сформованому банком судженні.
35. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за активами на груповій основі за такою формулою:
( Абзац перший пункту 35 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
де CRгруп - розмір кредитного ризику за групою фінансових активів;
n - загальна кількість кредитів у групі фінансових активів;
m - порядковий номер кредиту в групі фінансових активів;
EAD - експозиція під ризиком на дату оцінки;
PDгруп - коефіцієнт імовірності дефолту боржників/контрагентів, включених до групи фінансових активів, визначений банком згідно з вимогами цього Положення;
LGDгруп - коефіцієнт, що відповідає рівню збитків за групою фінансових активів у разі дефолту, визначений згідно з вимогами цього Положення.
35-1. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом за активами боржника - юридичної особи, боржника - фізичної особи за такою формулою:
СRспрощ = PDспрощ х LGDспрощ х EAD |
далі - формула (4), |
де СRспрощ - розмір кредитного ризику за активом за спрощеним підходом;
PDспрощ - коефіцієнт імовірності дефолту боржників/контрагентів, визначений банком згідно з вимогами розділу XI- 1 цього Положення;
LGDспрощ - коефіцієнт, що відповідає рівню збитків за активом у разі дефолту, визначений згідно з вимогами розділу XI-1 цього Положення;
EAD - експозиція під ризиком за активом на дату оцінки.
( Розділ II доповнено новим пункто 35-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
36. Банк визначає своєчасність сплати боржником/контрагентом боргу виходячи з кількості календарних днів прострочення погашення боргу, що є на дату оцінки активу та розміру простроченої заборгованості за активом.
( Абзац перший пункту 36 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 150 від 30.11.2020 )
Банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу починаючи з наступного робочого дня за днем, коли не відбулося його погашення в термін, передбачений договором, та в розмірі, що перевищує 250 грн. для боржників - фізичних осіб/500 грн. для боржників - юридичних осіб, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату визначення розміру кредитного ризику.
( Абзац другий пункту 36 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 65 від 07.06.2024 )
Банк визначає кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитами овердрафт/кредитними картками з дня, наступного за днем, коли не відбулося внесення/перерахування боржником/контрагентом коштів (не за рахунок кредитних коштів банку) в обсязі, не меншому, ніж сума нарахованих доходів, що визнана банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку, у термін, що настав раніше з двох:
( Абзац третій пункту 36 розділу II в редакції Постановою Національного банку
№ 150 від 30.11.2020 )
1) граничний термін погашення обов'язкового регулярного платежу, установлений умовами договору;
2) 30 календарний день від дня нарахування доходів.
Якщо кількість календарних днів прострочення за основною сумою боргу та за нарахованими доходами є різними, то банк визначає кількість календарних днів прострочення боргу виходячи з більшої кількості календарних днів прострочення.
37. Банк із метою визначення кредитного ризику за активами використовує кредитні рейтинги за міжнародною шкалою у порядку, визначеному цим Положенням, залежно від виду боржника.
38. Банк під час визначення кредитного ризику використовує кредитні рейтинги за міжнародною шкалою таким чином. За наявності одночасно:
1) рейтингу боржника та рейтингу цінних паперів - ураховує нижчий (гірший) рівень рейтингу;
2) рейтингу країни місцезнаходження боржника та рейтингу боржника - ураховує нижчий (гірший) рівень рейтингу;
3) двох різних рейтингів боржника - ураховує рейтинг того рейтингового агентства (компанії), рівень якого є нижчим (гіршим);
4) трьох різних рейтингів боржника - ураховує рейтинг того рейтингового агентства (компанії), рівень якого є нижчим (гіршим) із двох найвищих.
39. Активи, клас боржників/контрагентів за якими з урахуванням вимог пунктів 24 - 26 розділу II цього Положення визначений банком як 10, 2 та 5, є непрацюючими активами.
( Пункт 39 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
III. Загальні вимоги до визначення кредитного ризику за кредитами на індивідуальній основі
40. Банк визначає кредитний ризик за: кредитами, наданими юридичним особам, банкам, бюджетним установам, фізичним особам; коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках, коштами банків за рахунками умовного зберігання (ескроу) і коштами банків у розрахунках (далі - кошти, розміщені в інших банках), які обліковуються за балансовими рахунками таких груп:
1) строкові вклади (депозити), що розміщені в інших банках, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
2) кредити, що надані іншим банкам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
3) кредити, що надані іншим банкам, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;
4) кредити, що надані іншим банкам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
5) кошти на вимогу інших банків (активні залишки);
6) кошти на вимогу в інших банках;
6-1) кошти банків у розрахунках;
( Пункт 40 розділу III доповнено новим підпунктом 6-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
7) кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
8) кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
9) вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
10) придбані (створені) знецінені кредити суб'єктів господарювання, що обліковуються за амортизованою собівартістю;
11) кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
12) фінансовий лізинг (оренда), що наданий суб'єктам господарювання, який обліковується за амортизованою собівартістю;
13) іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
14) кредити, що надані органам державної влади, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
15) кредити, що надані органам місцевого самоврядування, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
16) іпотечні кредити, що надані органам державної влади, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
17) іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
18) придбані (створені) знецінені кредити, що надані органам державної влади та органам місцевого самоврядування, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
19) кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
20) фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам, який обліковується за амортизованою собівартістю;
21) кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
22) іпотечні кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
23) придбані (створені) знецінені кредити фізичних осіб, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
24) кредити в поточну діяльність суб'єктів господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
25) кредити, що надані за операціями репо суб'єктам господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
26) кредити, що надані за врахованими векселями суб'єктам господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
27) вимоги, що придбані за операціями факторингу із суб'єктами господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
28) фінансовий лізинг (оренда) суб'єктів господарювання, який обліковується за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
29) іпотечні кредити суб'єктів господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
30) кредити органам державної влади, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
31) кредити органам місцевого самоврядування, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
32) кредити, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;
33) кредити, що надані суб'єктам господарювання, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;
34) кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
35) фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам, який обліковується за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
36) кредити, що надані за врахованими векселями фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
37) іпотечні кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід;
38) кредити, що надані фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки;
39) кошти на вимогу суб'єктів господарювання (активні залишки);
40) кошти на вимогу фізичних осіб (активні залишки);
41) кошти небанківських фінансових установ (активні залишки);
42) кредити, що надані за операціями репо фізичним особам, які обліковуються за амортизованою собівартістю;
( Пункт 40 розділу I доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 29.04.2022 )
43) кредити, що надані за операціями репо фізичним особам, які обліковуються за справедливою вартістю через інший сукупний дохід.
( Пункт 40 розділу I доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 29.04.2022 )
( Пункт 40 розділу III в редакції Постанови Національного банку
№ 3 від 23.01.2018 )
41. Банк визначає клас 1 боржника та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0" за:
1) коштами в Національному банку;
2) операціями з Публічним акціонерним товариством "Розрахунковий центр з обслуговування договорів на фінансових ринках" із провадження ним клірингової діяльності;
( Підпункт 2 пункту 41 розділу III в редакції Постанови Національного банку
№ 57 від 22.06.2021 )
3) коштами в центральних банках країн, що мають інвестиційний рівень кредитного рейтингу за міжнародною шкалою;
4) операціями з Національним банком.
42. Банк визначає клас боржника на підставі оцінки його фінансового стану.
43. Банк - учасник консорціуму для розрахунку кредитного ризику за кредитом, наданим у межах консорціумного кредитування, визначає EAD у розмірі частки його участі в консорціумному кредиті.
Головний банк консорціуму/банк-учасник, відповідальний за виконання договору, визначає EAD для розрахунку кредитного ризику за кредитом у розмірі частки власної участі в консорціумному кредиті.
44. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за кредитом, наданим боржнику - юридичній особі, банку, бюджетній установі, що є нерезидентом, ураховує його кредитний рейтинг за міжнародною шкалою.
45. Банк визначає розмір кредитного ризику за кредитом, наданим боржнику в банківських металах, згідно з вимогами, установленими цим Положенням щодо визначення кредитного ризику за кредитами в іноземній валюті.
46. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за операцією фінансового лізингу (оренди) ураховує актив, переданий ним у фінансовий лізинг (оренду), як заставу за умови належності такого активу до переліку прийнятної застави та з коефіцієнтом ліквідності, які визначені в додатку 6 до цього Положення.
46-1. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за факторинговою операцією з регресом визначає сторону в зобов'язанні (боржника) на підставі сформованого ним судження.
( Розділ III доповнено новим пунктом 46-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 75 від 04.08.2017 )
47. Банк під час визначення розміру кредитного ризику за кредитною операцією, що здійснюється в рамках кредитної лінії, оцінює кожен наданий в її межах транш як окремий кредит у межах ліміту за кредитною лінією згідно з умовами, визначеними договором.
IV. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом)
48. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи, здійснює оцінку фінансового стану:
( Абзац перший пункту 48 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
1) боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України складають квартальну та річну фінансову звітність, - не рідше ніж один раз на три місяці (боржників - юридичних осіб, які є сільськогосподарськими товаровиробниками, - на підставі даних річної фінансової звітності, не рідше ніж один раз на 12 місяців).
Річна фінансова звітність боржника/консолідована/комбінована фінансова звітність групи (у разі належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/пов'язаних контрагентів) має бути підтверджена суб'єктом аудиторської діяльності, звіт якого містить немодифіковану думку/модифіковану думку із застереженнями, якщо боржник - юридична особа є резидентом і сукупна експозиція під ризиком (EAD) за всіма активами такого боржника становить 200000 тис. грн або більше;
( Абзац другий підпункту 1 пункту 48 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 3 від 23.01.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
2) боржників - юридичних осіб, які відповідно до вимог законодавства України складають тільки річну фінансову звітність, - не рідше ніж один раз на 12 місяців;
3) групи юридичних осіб під спільним контролем, учасником якої є боржник/контрагент, - не рідше одного разу на 12 місяців;
( Підпункт 3 пункту 48 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
4) юридичних осіб, що входять до групи пов'язаних контрагентів, що несуть спільний економічний ризик, учасником якої є боржник/контрагент, - з урахуванням положень підпунктів 1 та 2 пункту 48 розділу IV цього Положення, із використанням даних річної консолідованої фінансової звітності групи (за наявності)/комбінованої фінансової звітності групи, складеної банком відповідно до розробленого ним порядку, який має ґрунтуватися на економічній сутності операцій.
( Підпункт 4 пункту 48 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи/групи юридичних осіб під спільним контролем, учасником якої є боржник - юридична особа, з установленою у пункті 48 розділу IV цього Положення періодичністю, але не пізніше трьох наступних календарних місяців після встановленого законодавством України/країни місцезнаходження материнської компанії/контролера терміну подання боржником - юридичною особою/материнською компанією/контролером фінансової звітності до органів державної влади.
( Абзац сьомий пункту 48 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи/групи юридичних осіб під спільним контролем, учасником якої є боржник - юридична особа, на якого/яку не розповсюджуються вимоги абзацу сьомого пункту 48 розділу IV цього Положення, не рідше одного разу на 12 місяців.
49. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - юридичної особи шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника (далі - інтегральний показник).
50. Банк розраховує інтегральний показник із застосуванням логістичної моделі (далі - логістична модель) за такою формулою:
( Абзац перший пункту 50 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
де Z - інтегральний показник;
xі - показники, що визначаються на підставі фінансових коефіцієнтів, розрахованих за даними фінансової звітності боржника - юридичної особи, з урахуванням установлених Національним банком діапазонів для кожного фінансового показника;
бета i - коефіцієнти логістичної моделі, що визначаються з урахуванням вагомості показників;
бета 0 - вільний член логістичної моделі, значення якого актуалізується Національним банком.
Величини xi, бета 0, бета i щороку актуалізуються Національним банком на підставі даних фінансової звітності боржників - юридичних осіб. Банк для актуалізації логістичної моделі подає до Національного банку дані про класифікацію боржників - юридичних осіб, а також дані їх фінансової звітності, за формою та в строки, установлені Національним банком.
( Пункт 50 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
51. Банк розраховує інтегральний показник з урахуванням пояснень щодо визначення моделі розрахунку інтегрального показника боржника - юридичної особи, наведених у додатку 7 до цього Положення, виходячи з належності підприємства відповідно до законодавства України до великого, середнього або малого та виду його економічної діяльності.
53. Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що належить до малого підприємства, яке складає фінансову звітність відповідно до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1, використовує дані цієї звітності.
54. Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи/групи юридичних осіб під спільним контролем, який є нерезидентом, здійснює адаптацію даних фінансової звітності до
Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 або 25 виходячи з економічної сутності операцій, які відображаються за відповідними статтями/рахунками.
55. Фінансова звітність, що подається до банку боржником - юридичною особою, що є резидентом, повинна бути підписана керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади). Копія фінансової звітності, що подається до банку боржником - юридичною особою, що є резидентом, повинна бути завірена керівником або головним бухгалтером (за наявності такої посади).
Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що є резидентом, може використовувати фінансову звітність боржника, що розміщена на його офіційному сайті або в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, або оприлюднена у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних, або опублікована в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
( Пункт 55 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 118 від 15.11.2021 )
Банк для розрахунку інтегрального показника фінансового стану боржника - юридичної особи, що є нерезидентом, може використовувати фінансову звітність боржника, що розміщена на його офіційному сайті або в інших відкритих офіційних джерелах.
( Пункт 55 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
56. Банк визначає вид економічної діяльності боржника - юридичної особи згідно з
Класифікацією видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженою наказом Держспоживстандарту України від 11 жовтня 2010 року
№ 457 (зі змінами) (далі - ДК 009:2010), на підставі даних річної фінансової звітності боржника - юридичної особи виходячи з максимального значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] з урахуванням вимог, визначених у додатку 7 до цього Положення.
57. Банк визначає клас боржника - юридичної особи залежно від значення інтегрального показника згідно з таблицями 4 та 5 додатка 7 до цього Положення.
58. Банк визначає клас боржника - юридичної особи, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 49-57 розділу IV цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.
59. Банк коригує визначений на підставі розрахунку інтегрального показника фінансового стану клас боржника - юридичної особи, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:
( Абзац перший пункту 59 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
1) своєчасності сплати боргу боржником - юридичною особою з дотриманням таких вимог:
у разі наявності факту прострочення боргу від 31 до 60 днів - банк визначає клас не вище 5;
від 61 до 90 днів - не вище 8;
91 та більше днів - не вище 10;
2) належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;
3) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;
4) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;
( Підпункт 5 пункту 59 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
6) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:
якщо клас боржника 9 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на два класи, але не нижче 9;
якщо клас боржника 10 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на три класи.
( Пункт 59 розділу IV доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
60. Банк у разі наявності в боржника - юридичної особи, який не належить до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, коригуючих факторів, що відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.
61. Банк коригує клас боржника - юридичної особи з урахуванням фактора належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем з дотриманням зазначених у пункті 61 розділу IV цього Положення вимог.
Банк здійснює оцінку фінансового стану групи юридичних осіб під спільним контролем:
( Абзац другий пункту 61 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
1) шляхом розрахунку інтегрального показника фінансового стану такої групи або
( Абзац пункту 61 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
2) на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою материнської компанії/контролера.
( Абзац пункту 61 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
Банк розраховує інтегральний показник фінансового стану групи юридичних осіб під спільним контролем на підставі консолідованої/комбінованої фінансової звітності групи з дотриманням вимог цього Положення. Банк визначає вид економічної діяльності групи юридичних осіб під спільним контролем згідно з
ДК 009:2010 на підставі даних консолідованої/комбінованої річної фінансової звітності групи виходячи з максимального значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] групи, з урахуванням вимог, визначених у додатку 7 до цього Положення. Банк визначає вид економічної діяльності групи юридичних осіб під спільним контролем, материнською компанією/контролером якої є нерезидент, та щодо якої в банку немає інформації про максимальне значення питомої ваги доходу від певного виду діяльності (у процентах) у загальному обсязі операційного доходу [чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та інших операційних доходів] групи, таким самим, що і вид економічної діяльності боржника - юридичної особи, що є учасником цієї групи. Банк визначає клас групи юридичних осіб під спільним контролем на підставі інтегрального показника, згідно з таблицями 4 та 5 додатка 7 до цього Положення.
Банк має право визначати клас групи юридичних осіб під спільним контролем на підставі кредитного рейтингу, якщо материнська компанія/ контролер має дійсний на дату оцінки кредитного ризику кредитний рейтинг за міжнародною шкалою не нижчий ніж:
( Пункт 61 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
рівень "B-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard&Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "B3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service" та
( Пункт 61 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
кредитний рейтинг України за міжнародною шкалою.
( Пункт 61 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
Банк до боржника - юридичної особи, який належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, застосовує коригуючі фактори в такий спосіб та в такій послідовності:
1) коригує клас групи юридичних осіб під спільним контролем, визначений на підставі розрахунку інтегрального показника фінансового стану, з урахуванням факторів, визначених у розділі XVII цього Положення, які застосовуються до групи;
2) коригує клас боржника - юридичної особи з урахуванням фактора його належності до групи юридичних осіб під спільним контролем - згідно з вимогами пунктів 61 - 63 розділу IV цього Положення;
3) коригує клас боржника - юридичної особи з урахуванням факторів, визначених у розділах XVII та XVIII цього Положення, на які не впливає належність такого боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем;
4) коригує клас боржника - юридичної особи на інші коригуючі фактори, визначені в пункті 59 розділу IV цього Положення.
Банк у разі наявності в боржника - юридичної особи, який належить до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, коригуючих факторів, що відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.
62. Якщо клас боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, є вищим (кращим), ніж клас групи, то банк формує судження щодо ризиків, на які наражається боржник унаслідок участі в такій групі, та їх можливого впливу на платоспроможність боржника.
Якщо банк на підставі судження доходить висновку, що приналежність боржника - юридичної особи до групи юридичних осіб під спільним контролем не має вагомого впливу на його фінансовий стан, то банк може визначити його клас на рівні, не вищому, ніж на один клас від класу групи.
Якщо такого судження немає, то банк визначає клас боржника на рівні, не вищому, ніж клас групи.
63. Якщо клас боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, є нижчим (гіршим), ніж клас групи, то банк на підставі судження може підвищити клас такого боржника до вищого рівня, але не вище ніж клас групи, за одночасного дотримання таких умов:
1) належність боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем підтверджена консолідованою/комбінованою фінансовою звітністю групи, аудит якої проведено суб'єктом аудиторської діяльності, що включений до Реєстру аудиторів та суб'єктів аудиторської діяльності та має право відповідно до вимог законодавства України проводити обов'язковий аудит фінансової звітності, або входить до міжнародної аудиторської мережі аудиторських фірм, представлених у цьому реєстрі, та аудиторський звіт якого містить немодифіковану думку/модифіковану думку із застереженням;
2) аудиторський звіт не містить застережень щодо периметра консолідації/комбінації фінансової звітності групи юридичних осіб під спільним контролем;
( Підпункт 2 пункту 63 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 92 від 10.08.2018 )
3) борг боржника - юридичної особи в повній сумі забезпечено:
безумовною та безвідкличною гарантією/фінансовою порукою материнської компанії/контролера та учасника групи юридичних осіб під спільним контролем, фінансова звітність якого свідчить, що він генерує грошові потоки групи або володіє/розпоряджається активами групи (якщо він не є материнською компанією/контролером), наданою безпосередньо на користь банку. Борг боржника може бути забезпечений фінансовою порукою, якщо гарантія не може бути надана материнською компанією/контролером/учасником групи юридичних осіб під спільним контролем виходячи з вимог законодавства країни її/його місцезнаходження, або
безвідкличним резервним акредитивом, що виконує функцію фінансової гарантії, випущеним банком, що має інвестиційний рівень кредитного рейтингу за міжнародною шкалою, на замовлення материнської компанії/контролера/учасника групи юридичних осіб під спільним контролем.
( Абзац третій підпункту 3 пункту 63 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
Банк має сформоване судження про відповідність такої гарантії/поруки/резервного акредитива вимогам законодавства країни місцезнаходження учасника групи, який узяв на себе зобов'язання щодо відповідальності за невиконання зобов'язань боржника, про відсутність будь-яких юридичних обмежень щодо виконання взятого зобов'язання та про спроможність, у тому числі фінансову, гаранта/поручителя/банку, що випустив резервний акредитив, виконати надане зобов'язання.
( Підпункт 3 пункту 63 розділу IV в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Банк має сформоване судження про відповідність наданої гарантії вимогам законодавства країни учасника групи, який взяв на себе зобов'язання щодо відповідальності за невиконання зобов'язань боржника, та про відсутність будь-яких юридичних обмежень щодо виконання зобов'язань за такою гарантією.
64. Банк коригує (понижує) клас боржника - юридичної особи з урахуванням фактора належності боржника до групи пов'язаних контрагентів згідно з розробленою банком методикою, яка забезпечує своєчасне виявлення та адекватну оцінку ризику на підставі судження банку щодо ризиків, на які наражається боржник унаслідок участі в такій групі, та їх впливу на платоспроможність боржника.
Банк у разі наявності в боржника - юридичної особи, який належить до групи пов'язаних контрагентів, коригуючих факторів, що відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.
( Пункт 65 розділу IV виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
66. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту:
1) боржника - юридичної особи - згідно з таблицею 1 додатка 9 до цього Положення, виходячи зі скоригованого класу та виду економічної діяльності боржника (крім випадків, визначених у підпунктах 2, 3 пункту 66 розділу IV цього Положення);
( Підпункт 1 пункту 66 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
2) боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, клас якої визначено на підставі інтегрального показника згідно з вимогами пункту 61 розділу IV цього Положення, скоригований клас якого є результатом належності такого боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів, - згідно з таблицею 1 додатка 9 до цього Положення, виходячи зі скоригованого класу боржника та виду економічної діяльності групи;
3) боржника - юридичної особи, що належить до групи юридичних осіб під спільним контролем, клас якої визначено на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою згідно з вимогами пункту 61 розділу IV цього Положення, скоригований клас якого є результатом належності боржника до такої групи, - згідно з таблицею 12 додатка 9 до цього Положення, виходячи зі скоригованого класу боржника та виду економічної діяльності групи [фінансова, страхова, інша (крім фінансової та страхової)].
( Пункт 66 розділу IV доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
67. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD також ураховує: динаміку фактичних значень інтегрального показника, якість менеджменту боржника - юридичної особи, наявність та активність ринків збуту продукції, наявність та стан виконання бізнес-плану, інші події та обставини, що можуть впливати на припинення виконання боржником своїх зобов'язань.
( Абзац перший пункту 67 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Порядок урахування впливу такої інформації в межах передбаченого цим Положенням для боржника - юридичної особи діапазону банк визначає у внутрішньобанківському положенні.
( Пункт 67 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
IV-1. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом
67-1. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом визначає клас такого боржника:
1) на передексплуатаційному етапі проєкту та до 365 (включно) календарного дня після початку дії експлуатаційного етапу проєкту - із застосуванням багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом;
2) починаючи з 366 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту - згідно з вимогами розділу IV цього Положення.
67-2. Банк здійснює оцінку фінансового стану та визначає клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом із застосуванням багатофакторної моделі оцінки фінансового стану боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом (далі - багатофакторна модель), яка включає фактори, субфактори, компоненти субфакторів для відповідних видів фінансування та етапів проєкту.
Банк визначає показник багатофакторної моделі відповідно до формули 6 цього Положення:
де |
Z sl |
- |
показник багатофакторної моделі; |
|
a i |
- |
вага фактору. Сума ваг факторів дорівнює 1,0; |
|
F i |
- |
значення фактору. |
Банк у багатофакторній моделі враховує такі фактори:
|
F 1 |
- |
характеристики фінансової стабільності боржника; |
|
F 2 |
- |
правове середовище та характеристики проєкту; |
|
F 3 |
- |
характеристики фінансової стійкості ініціатора та/або забудовника; |
|
F 4 |
- |
забезпечення банком належного захисту своїх інтересів. |
Банк визначає значення ваг факторів багатофакторної моделі для відповідних етапів проєкту згідно з таблицею 1 додатка 10 до цього Положення.
Банк визначає значення фактору багатофакторної моделі за формулою 7 цього Положення:
де |
n |
- |
кількість субфакторів; |
|
v i |
- |
вага субфактору. Сума ваг субфакторів дорівнює 1,0; |
|
? i |
- |
значення субфактору. |
Банк визначає значення фактору характеристики фінансової стабільності боржника (F1 ) не вище значення субфактору фінансові показники (f1 ).
Банк визначає значення фактору забезпечення банком належного захисту своїх інтересів (F4 ) не вище значення субфактору контроль банку за грошовими потоками боржника (f 13 ).
Банк визначає у внутрішньобанківському положенні, ґрунтуючись на власному досвіді, значення ваг субфакторів багатофакторної моделі для відповідних видів фінансування та етапів проєкту в межах діапазонів, визначених у таблиці 2 додатка 10 до цього Положення.
Банк визначає значення субфактору ? i багатофакторної моделі за формулою 8 цього Положення:
де |
? i |
- |
значення субфактору; |
|
m |
- |
кількість компонентів субфактору; |
|
w i |
|
вага компонента субфактору. Сума ваг компонентів субфактору дорівнює 1,0; |
|
c i |
- |
значення компонента субфактору. |
Банк, ґрунтуючись на власному досвіді, визначає у внутрішньобанківському положенні значення ваг компонентів субфакторів багатофакторної моделі для відповідних видів фінансування та етапів проєкту в межах діапазонів, визначених у таблиці 2 додатка 10 до цього Положення.
Банк здійснює округлення отриманого значення субфактору за математичними правилами округлення з точністю до сотих.
Банк визначає значення компонентів субфакторів багатофакторної моделі для відповідних видів фінансування та етапів проєкту згідно з таблицею 3 додатка 10 до цього Положення.
Банк визначає клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом за результатом узагальненої оцінки факторів багатофакторної моделі згідно з таблицею 4 додатка 10 до цього Положення.
67-3. Банк здійснює контроль за відповідністю реалізації проєкту за спеціалізованим кредитом техніко-економічним, технологічним, дозвільним умовам/вимогам з періодичністю залежно від етапу реалізації проєкту та класу боржника - юридичної особи:
1) протягом передексплуатаційного етапу проєкту: для боржника - юридичної особи, клас якого визначено банком не нижче (гірше) 2, - не рідше ніж один раз на шість місяців, інших боржників - не рідше ніж один раз на три місяці;
2) протягом експлуатаційного етапу проєкту: для боржника - юридичної особи, клас якого визначено банком не нижче (гірше) 2, - не рідше ніж один раз на 12 місяців, інших боржників - не рідше ніж один раз на шість місяців.
67-4. Банк протягом строку дії передексплуатаційного етапу проєкту та до 365 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту на регулярній основі, але не рідше одного разу на 12 місяців здійснює оцінку бізнес-плану проєкту та формує судження щодо реалістичності його виконання у визначені бізнес-планом строки з урахуванням відповідності функціонування боржника / активу / об'єкта правовому / економічному / технологічному / екологічному / соціальному середовищу, у якому функціонує боржник / функціонуватиме актив/об'єкт.
67-5. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:
1) своєчасної сплати боргу боржником з дотриманням таких вимог:
у разі наявності факту прострочення боргу від 31 до 60 днів - банк визначає клас не вище 3;
у разі наявності факту прострочення боргу від 61 до 90 днів - банк визначає клас не вище 4;
у разі наявності факту прострочення боргу 91 та більше днів - банк визначає клас не вище 5;
2) належності боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем / групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61-64 розділу IV цього Положення;
3) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;
4) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;
5) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника, якщо клас боржника 5 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на два класи.
67-6. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом:
1) на передексплуатаційному етапі проєкту / до 365 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту - виходячи зі скоригованого класу боржника згідно з таблицею 10 додатка 9 до цього Положення;
2) починаючи з 366 календарного дня після визначення банком експлуатаційного етапу проєкту - виходячи зі скоригованого класу боржника, визначеного згідно з розділом IV цього Положення.
( Розділ IV-1 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
67-7. Банк може ухвалити рішення про продовження дії строків, визначених у підпунктах 1 та 2 пункту 67-6 розділу IV-1 цього Положення, на строк до 365 календарних днів, якщо банк на підставі судження довів, що боржник - юридична особа спроможний протягом цього строку забезпечити вихід на повну проєктну потужність відповідно до початкового бізнес-плану / плану-графіка реалізації проєкту.
( Розділ IV-1 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
67-8. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом у межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29-31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD також ураховує: результати моніторингу стану виконання реалізації проєкту; спроможність боржника ефективно продовжити/завершити реалізацію проєкту та досягти запланованих результатів; динаміку фактичних значень фінансових показників; якість менеджменту боржника - юридичної особи; відповідність функціонування боржника / активу / об'єкта правовому / економічному / технологічному / екологічному / соціальному середовищу, в якому функціонує боржник / функціонуватиме актив / об'єкт; визначені банком ризики, що можуть виникнути впродовж строку користування кредитом, та інші події та обставини, що можуть негативно вплинути на виконання боржником своїх зобов'язань.
Банк визначає у внутрішньобанківському положенні порядок урахування впливу такої інформації в межах передбаченого цим Положенням діапазону.
( Розділ IV-1 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
67-9. Банк під час здійснення стрес-тестування боржника - юридичної особи забезпечує належну оцінку потенційних ризиків залежно від виду та етапу реалізації проєкту із застосуванням стрес-тестування за несприятливим сценарієм з урахуванням можливого впливу на діяльність боржника - юридичної особи несприятливих змін у мікро- та макроекономічному середовищі.
Банк забезпечує узгодженість підходів до сценарію стрес-тестування боржника - юридичної особи зі сценарієм, що застосовується банком для управління ризиками.
Банк формує за результатом проведення стрес-тестування боржника - юридичної особи судження щодо спроможності боржника своєчасно та в повному обсязі виконувати свої зобов'язання перед банком в умовах стресу.
( Розділ IV-1 доповнено новим пунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
( Положення доповнено новим розділом IV-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
V. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи
68. Банк із метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи, у тому числі тієї, яка є суб'єктом господарювання, (далі - боржник - фізична особа) здійснює оцінку його фінансового стану на підставі таких кількісних та якісних показників.
69. Кількісні показники:
1) сукупний чистий дохід: регулярні доходи, отримувані на території України та з джерел за межами України у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, що сплачуються відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору, доходів від надання в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаний до розташованих в Україні портів, з відрахуванням податків та обов'язкових платежів; пенсії; соціальна допомога; проценти, дивіденди, роялті та будь-які інші пасивні (інвестиційні) доходи з відрахуванням податків; дохід від діяльності фізичної особи як суб'єкта господарювання або від здійснення незалежної професійної діяльності з відрахуванням податків і щомісячних сукупних витрат, пов'язаних із веденням господарської діяльності;
1-1) сукупний обсяг боргового навантаження: сукупний обсяг платежів боржника, що підлягають сплаті відповідно до умов договорів про надання кредитів, укладених боржником із банком, іншими банками та небанківськими фінансовими установами;
2) накопичення на рахунках у банку (інформація надається боржником - фізичною особою за бажанням);
3) коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом (співвідношення обсягу боргу за кредитом до вартості об'єкта кредитування; співвідношення щомісячних витрат боржника на обслуговування боргу до обсягу його щомісячних доходів тощо). Оптимальні значення цих коефіцієнтів банк установлює самостійно з урахуванням видів кредитів і залежно від форми їх надання, цільового призначення, строку користування, наявності забезпечення, способу сплати тощо.
( Підпункт 3 пункту 69 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
69-1. Банк має право під час розрахунку розміру кредитного ризику за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, заставою за яким є предмет іпотеки (далі - іпотечний кредит), включити до сукупного чистого доходу боржника - фізичної особи сукупний чистий дохід члена родини боржника - фізичної особи за одночасного дотримання таких умов:
1) член родини боржника - фізичної особи відповідно до договору поруки є поручителем за іпотечним кредитом, наданим боржнику - фізичній особі;
2) договором поруки передбачено зобов'язання члена родини боржника - фізичної особи забезпечити виконання зобов'язання за іпотечним кредитом у повному обсязі, уключаючи сплату основного боргу, процентів та інших платежів, передбачених договором;
3) договір поруки передбачає право банку вимагати від поручителя виконання договірного зобов'язання в разі прострочення боржником виконання будь-якого з платежів з погашення боргу за іпотечним кредитом;
4) факт отримання членом родини боржника - фізичної особи доходів протягом дії договору поруки підтверджується достовірними документами, визначеними в пункті 70 розділу V цього Положення;
5) банк отримав інформацію щодо зобов'язань члена родини боржника - фізичної особи за кредитними договорами/договорами поруки, укладеними з банком, іншими банками та небанківськими фінансовими установами;
6) банк визначає кількісні показники боржника - фізичної особи, визначені в пункті 69 розділу V цього Положення, з урахуванням інформації (даних) щодо члена родини боржника - фізичної особи, уключаючи отриману банком відповідно до підпункту 5 пункту 69-1 розділу V цього Положення;
7) банк забезпечує актуалізацію даних/показників, зазначених у підпунктах 4-6 пункту 69-1 розділу V цього Положення, не рідше ніж один раз на рік;
8) кредитна історія члена родини боржника - фізичної особи засвідчує, що на дату оцінки кредитного ризику немає інформації про 5 клас члена родини боржника - фізичної особи;
9) прострочення погашення боргу за наданим банком іпотечним кредитом на дату оцінки кредитного ризику не перевищує 60 календарних днів.
( Розділ V доповнено новим пунктом 69-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
70. Банк для розрахунку кількісних показників ураховує доходи, факт отримання яких протягом дії договору підтверджується достовірними документами, виданими третьою особою [довідка з місця роботи, довідка/декларація про доходи/податкова декларація, виписка (довідка) банку з рахунку про рух коштів] або банком-кредитором, який є роботодавцем боржника - фізичної особи або здійснює обслуговування його рахунку.
( Пункт 70 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
71. Якісні показники:
1) загальний матеріальний стан клієнта (тобто наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу);
2) соціальна стабільність клієнта (тобто наявність постійної роботи, ділова репутація, сімейний стан тощо);
3) вік клієнта;
4) кредитна історія боржника.
72. Банк оцінює якісні показники на підставі достовірних документів, у тому числі відповідних копій документів, засвідчених у встановленому законодавством порядку.
73. Оцінка фінансового стану боржника - фізичної особи, яка є суб'єктом господарювання, має здійснюватися банком також з урахуванням аналізу податкової декларації, що подається ним як суб'єктом господарювання за встановленими законодавством України формами. Аналіз податкової декларації боржника - фізичної особи, який є суб'єктом господарювання, має враховувати динаміку показників його діяльності щонайменше за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику за кредитом.
( Пункт 73 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
74. Питома вага кількісних показників у загальній оцінці фінансового стану боржника - фізичної особи має становити не менше ніж 70 відсотків.
Оптимальні значення кількісних показників, характеристики якісних показників, порядок їх урахування під час оцінки фінансового стану боржника - фізичної особи, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються банком у внутрішньобанківському положенні.
( Абзац другий пункту 74 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
75. Банк визначає періодичність здійснення оцінки поточного фінансового стану боржника - фізичної особи самостійно з урахуванням стану обслуговування боргу, але не рідше ніж один раз на рік.
76. Банк визначає клас боржника - фізичної особи на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик, у тому числі з урахуванням фактора своєчасності сплати боргу.
1) клас 1 - фінансовий стан високий: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 50 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує сім днів; наявні підстави вважати, що і надалі виконання зобов'язань боржником здійснюватиметься на високому рівні; наявність у власності майна, крім майна, переданого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, яке за рівнем ліквідності відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, перевищують їх оптимальні значення;
2) клас 2 - фінансовий стан добрий: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 60 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 8 до 30 днів; наявні підстави вважати, що надалі стан виконання зобов'язань боржником не погіршиться; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, не нижчі, ніж їх оптимальні значення;
( Підпункт 2 пункту 76 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 70 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; простежуються інші негативні тенденції (зміна місця роботи з погіршенням умов, зростання обсягу зобов'язань боржника - фізичної особи, що свідчить про підвищення ймовірності несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів; наявні підстави очікувати надалі погіршення стану виконання боржником зобов'язань; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, не завжди відповідають оптимальним значенням;
( Підпункт 3 пункту 76 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи не перевищує 80 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; наявні негативні зміни щодо загального матеріального стану клієнта та/або його соціальної стабільності; зростання обсягу зобов'язань боржника - фізичної особи свідчить про високу ймовірність несвоєчасного та/або в неповній сумі погашення боргу; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, є несуттєво нижчими, ніж їх оптимальні значення;
( Підпункт 4 пункту 76 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
5) клас 5 - фінансовий стан критичний: сукупний обсяг боргового навантаження боржника - фізичної особи перевищує 80 відсотків обсягу його сукупного чистого доходу за відповідний період; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів; коефіцієнти, що характеризують поточну платоспроможність боржника - фізичної особи і його фінансові можливості виконати зобов'язання за кредитом, нижчі, ніж їх оптимальні значення.
( Підпункт 5 пункту 76 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
77. Банк у разі наявності в боржника - фізичної особи характеристик, які відповідають різним класам, відносить такого боржника до нижчого класу.
78. Банк визначає клас боржника - фізичної особи, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 68-77 розділу V цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.
( Пункт 78 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
79. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - фізичної особи, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:
( Абзац перший пункту 79 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
1) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;
( Підпункт 2 пункту 79 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 75 від 04.08.2017 )
3) вимог щодо визнання/припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;
( Підпункт 4 пункту 79 розділу V виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
5) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:
якщо клас боржника 5 - банк визначає клас цього боржника не вище 5.
( Пункт 79 розділу V доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
80. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи виходячи зі скоригованого класу боржника згідно з таблицею 2 додатка 9 до цього Положення.
81. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - фізичної особи в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD ураховує також інші події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.
Банк у внутрішньобанківському положенні визначає такі події та обставини, а також порядок урахування їх впливу в межах установленого цим Положенням діапазону значень PD для боржника - фізичної особи.
VI. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника
82. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника здійснює оцінку його фінансового стану на підставі даних фінансової і статистичної звітності банку-боржника та з урахуванням інформації щодо:
( Підпункт 1 пункту 82 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
1-1) дотримання банком-боржником (резидентом) пруденційних нормативів протягом останніх 12 місяців поспіль;
2) аналізу якості активів і пасивів;
3) стану ліквідності;
4) аналізу прибутків і збитків;
5) виконання банком-боржником зобов'язань у минулому;
6) наданих та отриманих міжбанківських кредитів;
7) щорічного аудиторського звіту;
8) іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов'язань.
83. Банк здійснює оцінку фінансового стану банку-боржника щомісяця протягом дії договору про надання кредиту на підставі аналізу абсолютних і відносних показників поточної фінансової і статистичної звітності (горизонтальний аналіз) у динаміці, структури активів і пасивів шляхом визначення питомої ваги за окремими статтями в підсумкових даних (вертикальний аналіз) у динаміці щонайменше за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику за кредитом.
84. Оптимальні значення абсолютних показників, характеристики відносних показників, порядок їх урахування під час оцінки кредитного ризику банку-боржника, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються банком у внутрішньобанківських положеннях.
85. Банк визначає клас банку-боржника на підставі результатів оцінки його фінансового стану відповідно до наведених характеристик, уключаючи фактор своєчасності сплати боргу:
1) клас 1 - фінансовий стан високий: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, прибуткова; пруденційних нормативів, установлених Національним банком, дотримується; динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є стабільно позитивною; звіт суб'єкта аудиторської діяльності містить немодифіковану думку; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує трьох днів; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не нижчий, ніж рівень "A-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "A3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";
( Підпункт 1 пункту 85 розділу VI і з змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
2) клас 2 - фінансовий стан добрий: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, прибуткова; пруденційних нормативів, установлених Національним банком, дотримується; динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є переважно позитивною; звіт суб'єкта аудиторської діяльності містить немодифіковану думку/модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не нижчий, ніж рівень "ВВВ-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "ВааЗ" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";
3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, має нестабільну динаміку, проте позитивний фінансовий результат є переважаючим; пруденційних нормативів, установлених Національним банком, переважно дотримується, проте наявні випадки порушень (не більше двох порушень); динаміка абсолютних і відносних показників фінансової звітності є різноспрямованою; звіт суб'єкта аудиторської діяльності містить модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує 15 днів; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не нижчий, ніж рівень "В-" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "ВЗ" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";
( Підпункт 3 пункту 85 розділу VI і з змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, збиткова; наявні випадки порушень пруденційних нормативів, установлених Національним банком (три і більше порушень); абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають негативну динаміку; звіт суб'єкта аудиторської діяльності містить модифіковану думку із застереженнями; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує 30 днів; наявні випадки невиконання в строк розрахункових документів з вини банку; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою, не нижчий, ніж рівень "С" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівень "Са" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service", або боржник (нерезидент) не має кредитного рейтингу за міжнародною шкалою;
5) клас 5 - фінансовий стан критичний: діяльність за результатом останніх 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику, збиткова; пруденційні нормативи, встановлені Національним банком, порушуються (три і більше порушень); абсолютні та відносні показники фінансової звітності мають стабільно негативну динаміку; звіт суб'єкта аудиторської діяльності містить негативну думку/відмову від висловлення думки або його немає (крім банку зі строком діяльності менше ніж один рік); кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше З0 днів; наявні розрахункові документи не виконані в строк з вини банку; банк-боржник (нерезидент) має кредитний рейтинг за міжнародною шкалою рівня "D" за класифікацією рейтингового агентства "Standard & Poor's" або рейтингового агентства "Fitch Ratings"/рівня "С" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service", або боржник (нерезидент) не має кредитного рейтингу за міжнародною шкалою.
86. Банк у разі наявності в банку-боржника характеристик, що відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.
87. Банк визначає клас банку-боржника, що є нерезидентом, за класом, нижчим із двох: визначеним згідно з пунктами 82-86 розділу VI цього Положення та визначеним на підставі кредитного рейтингу за міжнародною шкалою країни місцезнаходження боржника, згідно з таблицею додатка 8 до цього Положення.
( Пункт 87 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
88. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас банку-боржника з урахуванням вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у тому числі:
1) належності банку-боржника до групи юридичних осіб під спільним контролем/групи пов'язаних контрагентів - згідно з вимогами пунктів 61 - 64 розділу IV цього Положення;
2) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;
3) вимог щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення.
( Підпункт 4 пункту 88 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
89. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника виходячи зі скоригованого класу:
боржника, що є резидентом, - згідно з таблицею 3 додатка 9 до цього Положення;
боржника, що є нерезидентом, - згідно з таблицею 4 додатка 9 до цього Положення.
90. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту банку-боржника в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значень PD ураховує також інші події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.
Такі події та обставини, а також порядок урахування їх впливу в межах передбаченого цим Положенням для банку-боржника діапазону банк визначає у внутрішньобанківському положенні.
( Пункт 90 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
VII. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи
91. Банк з метою визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи здійснює оцінку його фінансового стану на підставі даних фінансової і бюджетної звітності боржника - бюджетної установи та з урахуванням інформації щодо:
1) стану виконання бюджету боржника - бюджетної установи (далі - бюджет) з урахуванням вимог бюджетного законодавства;
2) обсягу, структури та динаміки загального боргового навантаження бюджету;
3) передбачених у бюджеті витрат на обслуговування та/або погашення наявних зобов'язань;
4) іншої інформації, що може свідчити про наявність ризиків несвоєчасного виконання зобов'язань.
92. Банк здійснює оцінку фінансового стану боржника - бюджетної установи не рідше ніж один раз на три місяці на підставі аналізу абсолютних та відносних показників поточної фінансової і бюджетної звітності в динаміці щонайменше за останні 12 місяців поспіль, що передують даті оцінки кредитного ризику за кредитом.
93. Оптимальні значення абсолютних показників, характеристики відносних показників, порядок їх врахування під час оцінки кредитного ризику боржника - бюджетної установи, а також спосіб (принцип) їх вбудовування до власної системи класифікації кредитних операцій визначаються банком у внутрішньобанківських положеннях.
94. Банк визначає клас боржника - бюджетної установи на підставі оцінки його фінансового стану та іншої інформації, визначеної в пункті 91 розділу VII цього Положення, відповідно до наведених нижче характеристик, а також з урахуванням фактору своєчасності сплати боргу:
1) клас 1 - фінансовий стан високий: абсолютні та відносні показники фінансової і бюджетної звітності є позитивними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років є позитивно стабільною; фінансові можливості свідчать про спроможність своєчасного виконання зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 90 відсотків від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов'язань забезпечують покриття витрат на виконання зобов'язань за кредитом, а також інших зобов'язань; кількість календарних днів прострочення погашення боргу не перевищує семи днів; немає іншої інформації, що свідчить про ризики несвоєчасного виконання зобов'язань.
Очікується, що і надалі фінансова діяльність здійснюватиметься на високому рівні;
2) клас 2 - фінансовий стан добрий: характеристики віднесення боржника - бюджетної установи до цього класу близькі за характеристиками до класу 1, проте ймовірність підтримки окремих із них на високому рівні впродовж наступних не менше ніж трьох місяців є низькою; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 80 відсотків від планового; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 8 до 30 днів;
3) клас 3 - фінансовий стан задовільний: абсолютні та відносні показники фінансової і бюджетної звітності погіршуються, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років є різноспрямованою; фінансові можливості свідчать про наявні труднощі зі своєчасним виконанням зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 70 відсотків від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов'язань не забезпечують повного покриття витрат на виконання зобов'язань за кредитом, а також інших зобов'язань; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 31 до 60 днів; наявна інша інформація, що свідчить про ризики несвоєчасного виконання зобов'язань;
4) клас 4 - фінансовий стан незадовільний: окремі абсолютні та відносні показники поточної фінансової і бюджетної звітності є незадовільними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного звітних років має тенденцію до погіршення; фінансові можливості свідчать про високу ймовірність несвоєчасного та/або не в повній сумі виконання зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного звітних років становить не менше ніж 60 відсотків від планового; передбачені в бюджеті витрати на обслуговування та погашення наявних зобов'язань не покривають витрати на виконання зобов'язань за кредитом, а також інших зобов'язань; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить від 61 до 90 днів; наявна інша інформація про ризики несвоєчасного виконання зобов'язань;
5) клас 5 - фінансовий стан критичний: абсолютні та відносні показники поточної фінансової і бюджетної звітності є стабільно незадовільними, їх динаміка впродовж попереднього та поточного років не має позитивних тенденцій; фінансові можливості свідчать про високу ймовірність невиконання зобов'язань відповідно до умов договору; фактичне виконання дохідної частини бюджету впродовж попереднього та поточного років становить менше ніж 60 відсотків від планового; кількість календарних днів прострочення погашення боргу становить більше 90 днів.
( Підпункт 5 пункту 94 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
95. Банк у разі наявності в боржника - бюджетної установи характеристик, що відповідають різним класам, має віднести такого боржника до нижчого класу.
96. Банк коригує визначений на підставі оцінки фінансового стану клас боржника - бюджетної установи, застосовуючи коригуючі фактори, визначені в пункті 22 розділу II цього Положення, а саме щодо:
( Абзац перший пункту 96 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
1) ознак, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;
2) вимог щодо визнання, припинення визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;
( Підпункт 3 пункту 96 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
4) інформації з Кредитного реєстру про нижчий (гірший) від визначеного банком клас боржника:
якщо клас боржника 5 - банк понижує визначений ним клас цього боржника на два класи.
( Пункт 96 розділу VII доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
97. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи виходячи зі скоригованого класу боржника згідно з таблицею 5 додатка 9 до цього Положення.
98. Банк під час визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника - бюджетної установи в межах установленого діапазону відповідно до вимог пунктів 29 - 31 розділу II цього Положення та згідно з методикою банку щодо визначення значення PD ураховує також події та обставини, що можуть спричинити припинення виконання боржником своїх зобов'язань.
Банк у внутрішньобанківському положенні визначає такі події та обставини, а також порядок урахування їх впливу в межах установленого цим Положенням діапазону значень PD для боржника - бюджетної установи.
VIII. Вимоги до визначення розміру кредитного ризику за придбаними кредитами
99. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами, що придбані в іншому банку або небанківській фінансовій установі (далі - придбані кредити), залежно від умов їх первісного визнання банком.
100. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за придбаними кредитами, за якими під час первісного визнання банк на підставі судження визначив, що погашення боргу здійснюватиметься виключно шляхом реалізації забезпечення, за формулою:
де CRпридб - розмір кредитного ризику за придбаним кредитом;
PDпридб - коефіцієнт імовірності дефолту боржника за придбаним кредитом. Банк визначає значення коефіцієнта PD, що дорівнює "1,0", і не застосовує встановлені цим Положенням процедури щодо визначення ймовірності дефолту боржника;
EADпридб - експозиція під ризиком за придбаним кредитом на дату оцінки;
CVi - вартість i -го виду забезпечення, що береться до розрахунку кредитного ризику (у разі наявності кількох видів забезпечення за одним придбаним кредитом), обчислена згідно з вимогами пункту 120 розділу Х цього Положення, починаючи з дати визнання кредиту непрацюючим та незалежно від того, яким банком кредит визнано непрацюючим. Якщо забезпечення немає або не відповідає переліку, критеріям та принципам прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення, то до розрахунку береться значення CV, що дорівнює 0;
( Абзац п’ятий пункту 100 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019 )
ki - коефіцієнт ліквідності i -го виду забезпечення, що визначається банком згідно з додатком 6 до цього Положення.
( Пункт 100 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
101. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за придбаними кредитами, за якими під час первісного визнання банк на підставі судження визначив, що погашення боргу здійснюватиметься виключно за рахунок внесків боржника або як за рахунок внесків боржника, так і за рахунок реалізації забезпечення, аналогічно до розрахунку кредитного ризику за кредитами, що надані банком.
IX. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника за наданим фінансовим зобов'язанням
102. Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за наданими фінансовими зобов'язаннями на індивідуальній основі або за спрощеним підходом. Банк здійснює оцінку кредитного ризику за наданими фінансовими зобов'язаннями, які обліковуються за позабалансовими рахунками таких груп:
( Абзац перший пункту 102 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 13.08.2021 )
1) надані гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти;
2) зобов'язання з кредитування, що надані банкам;
3) зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам;
4) валюта та банківські метали до отримання;
5) валюта та банківські метали до отримання за контрактами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу);
6) цінні папери до отримання за операціями андерайтингу;
7) активи до отримання за контрактами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу);
8) активи до отримання.
103. Банк визначає клас 1 боржника/контрагента та значення коефіцієнта PD, що дорівнює "0", за:
1) зобов'язаннями з кредитування, що надані клієнтам (крім банків), які є відкличними і безризиковими, тобто умовами договору, за якими визначено безумовне право банку без попереднього повідомлення боржника в односторонньому порядку відмовитися від подальшого виконання взятих на себе зобов'язань, уключаючи обставини щодо погіршення фінансового стану боржника та/або несвоєчасного виконання ним договірних зобов'язань перед банком;
2) зобов'язаннями Національного банку за договорами, які обліковуються за справедливою вартістю через прибутки/збитки, розрахунки за якими здійснюються на нетто-основі (без поставки базового активу).
104. Банк бере до розрахунку розміру кредитного ризику за наданим фінансовим зобов'язанням, що є безвідкличним, експозицію під ризиком (EAD), визначену згідно з вимогами пункту 32 розділу II цього Положення, застосовуючи значення CCF залежно від терміну дії, виду та характеристик фінансового зобов'язання згідно з таблицею додатка 5 до цього Положення.
105. Банк визначає значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника за наданим фінансовим зобов'язанням, що є безвідкличним, залежно від виду боржника (боржник - юридична особа, боржник - фізична особа, банк-боржник, боржник - бюджетна установа, боржник - юридична особа за спеціалізованим кредитом) згідно з вимогами розділів IV - VII (відповідно) та розділу XI- 1 цього Положення.
106. Банк відносить до класу 1 боржника за наданим фінансовим зобов'язанням, що є безвідкличним, до часу його виконання, якщо на нього не поширюються:
( Абзац перший пункту 106 розділу IX із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
1) ознаки, що свідчать про високий кредитний ризик боржника/контрагента, - згідно з розділом XVII цього Положення;
2) вимоги щодо визнання банком дефолту боржника/контрагента - згідно з розділом XVIII цього Положення;
( Підпункт 3 пункту 106 розділу IX виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
4) інформація з Кредитного реєстру про клас боржника 10 (для боржників - юридичних осіб, крім боржників - юридичних осіб за спеціалізованим кредитом)/5 (для інших боржників, крім банків).
( Пункт 106 розділу IX доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 58 від 22.06.2021 )
X. Критерії та принципи прийнятності забезпечення за кредитними операціями з метою зменшення кредитного ризику
107. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість застави, яка є прийнятним забезпеченням за умови її належності до переліку забезпечення, визначеного в додатку 6 до цього Положення, та одночасного дотримання таких принципів:
1) принцип безперешкодного стягнення. Передбачає, що предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності:
( Абзац перший підпункту 1 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
наданий банку на строк не менший, ніж строк дії кредитного договору;
оформлений у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності відповідно до вимог законодавства України;
( Абзац третій підпункту 1 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
має вищий пріоритет обтяження на користь банку у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України на строк не менше ніж строк дії кредитного договору;
не має обмежень щодо звернення банком стягнення на заставне майно/забезпечення на підставі права довірчої власності та подальшої його реалізації в разі невиконання боржником зобов'язань за договором. Обмеженнями є: наявність законодавчих обмежень щодо прийняття в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності або звернення стягнення на предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, або реалізації предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності (за винятком обмежень, передбачених Законами України
"Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті",
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті",
"Про фінансову реструктуризацію" та
"Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у частині застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що розташована на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року
№ 32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях"); наявність судового рішення, яке позбавляє банка-кредитора права на звернення стягнення на предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, яке набрало законної сили та не було оскаржено банком-кредитором у встановленому законодавством України порядку; втрата банком-кредитором права на звернення стягнення на предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності внаслідок несвоєчасного подання кредиторських вимог або відмови від прийняття застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у власність під час виконавчого провадження тощо; інші обмеження, визначені банком;
не може бути відчуженим заставодавцем без попереднього погодження з банком відповідно до вимог законодавства України;
не наражається на специфічні ризики втрати [наприклад, майно, що не має активного ринку збуту; майно з короткими строками експлуатації/зберігання (до трьох місяців); майно, на яке поширюються законодавчо визначені особливості його правового регулювання, зумовлені специфічною природою такого майна, тощо];
( Абзац сьомий підпунукту 1 пункту 107 розділу X і з змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 17 від 11.02.2020 )
у формі нерухомого майна [включаючи неподільний об'єкт незавершеного будівництва, подільний об'єкт незавершеного будівництва (далі - об'єкт незавершеного будівництва), майбутні об'єкти нерухомості], цілісного майнового комплексу, устаткування - за умови, що вони розташовані на території України;
( Абзац восьмий підпункту 1 пункту 107 розділу X в редакції Постанови Національного банку
№ 214 від 05.10.2022 )
у формі транспортних засобів - за умови, що вони зареєстровані на території України;
2) принцип справедливої оцінки. Передбачає здійснення банком оцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за вартістю, яка не перевищує ринкової (справедливої) вартості та забезпечує можливість її продажу сторонньому покупцеві. Тобто, є ринок, на якому застава/забезпечення на підставі права довірчої власності може бути реалізована в разі звернення на неї стягнення або застава/забезпечення на підставі права довірчої власності може бути спрямована безпосередньо на погашення зобов'язань боржника.
( Абзац перший підпункту 2 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
Переоцінка вартості застави/забезпечення на підставі права довірчої власності має здійснюватися банком на регулярній основі, зокрема, нерухомого майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування - не рідше одного разу на дванадцять місяців; товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не рідше одного разу на місяць; іншого майна - не рідше одного разу на шість місяців.
Якщо від дати останньої оцінки/перегляду вартості предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності відбулися суттєві зміни в умовах його функціонування, фізичному стані та/або стані ринку подібного майна (пошкодження, знищення, знецінення, завершення реконструкції, уведення в експлуатацію тощо) та/або зміна цільового призначення (використання), то банк має забезпечити проведення переоцінки такого майна незалежно від установленої вище періодичності.
Банк з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує ринкову (справедливу) вартість забезпечення у вигляді:
цінного папера - визначену з урахуванням вимог розділів XV та XVI цього Положення;
нерухомого майна (включаючи об’єкти незавершеного будівництва, майбутні об’єкти нерухомості), об’єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, майнових прав (крім майнових прав на грошові кошти), товарів в обороті або в переробці, біологічних активів - визначену відповідно до вимог законодавства України (включаючи законодавство України щодо оцінки майна) суб’єктом оціночної діяльності або оцінювачем майна - працівником банку, який має кваліфікаційне свідоцтво оцінювача, які не є пов’язаними з банком особами (афілійованими, спорідненими, асоційованими). Використовується ринкова (справедлива) вартість забезпечення без урахування податку на додану вартість.
( Абзац шостий підпункту 2 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 214 від 05.10.2022; в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
Банк має право використовувати ринкову (справедливу) вартість визначених видів забезпечення з метою розрахунку розміру кредитного ризику, якщо суб'єкт оціночної діяльності, який її визначив, відповідає одночасно таким критеріям:
банк отримав інформацію про суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, що виконують оцінку в його складі, розміщену на веб-сайті Фонду державного майна України (адреса сайта - http://www.spfu.gov.ua/), про:
уключення суб'єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності;
наявність у суб'єкта оціночної діяльності чинного сертифіката за напрямами оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність з оцінки визначених видів забезпечення;
досвід практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності на ринку України з оцінки майна не менше ніж п'ять років, з яких не менше ніж три роки за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;
досвід практичної діяльності оцінювачів, які виконують оцінку в складі суб'єкта оціночної діяльності, не менше ніж два роки, з яких не менше ніж один рік за напрямами оцінки майна визначених видів забезпечення;
відсутність упродовж трьох останніх років, що передують даті, на яку здійснюється оцінка кредитного ризику, інформації про суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які виконують оцінку в його складі, щодо порушень нормативно-правових актів з оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні; фактів порушень обмежень щодо проведення оцінки майна, установлених законодавством України; рецензій на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний;
банк за запитом отримав інформацію від Національного банку про те, що в Національному банку упродовж останніх трьох років, що передують даті її надання, немає інформації про рецензію на звіт про оцінку майна, що класифікується за такою ознакою: звіт про оцінку майна не відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, є неякісним та (або) непрофесійним і не може бути використаний.
( Абзац чотирнадцятий підпункту 2 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 24 від 05.03.2020 )
Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на шість місяців;
нерухомого майна (включаючи об'єкти незавершеного будівництва, майбутні об'єкти нерухомості), земельних ділянок, транспортних засобів, устаткування, що визначена в договорі купівлі-продажу, - у разі їх придбання не раніше ніж за три місяці до дати укладення договору застави/забезпечення на підставі права довірчої власності. Таку вартість банк може використовувати до дати її перегляду відповідно до встановленої в цьому пункті періодичності;
3) принцип збереження. Передбачає наявність договору страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності від втрати/пошкодження, вигодонабувачем за яким є банк. Дія цього принципу поширюється на види застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, визначені в рядках 13-15, 18, 20-22, 24, 27, 28, 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення.
Банк має розробити внутрішньобанківську процедуру страхування предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що, зокрема, повинна містити:
( Абзац другий підпункту 3 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
критерії та порядок відбору страхових компаній;
мінімальні вимоги до договорів страхування, зокрема мінімальний перелік ризиків, від яких повинен бути застрахований кожний із видів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності.
( Абзац четвертий підпункту 3 пункту 107 розділу в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
Банк на підставі сформованого судження визначає у внутрішньобанківській процедурі страхування мінімальний перелік ризиків для кожного із видів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з урахуванням:
( Абзац підпункту 3 пункту 107 розділу в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
класів страхування;
( Абзац підпункту 3 пункту 107 розділу в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
видів страхових ризиків, наведених у підпункті 9 пункту 1 додатка 1 до цього Положення;
( Абзац підпункту 3 пункту 107 розділу в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
положень спеціальних законів з регулювання ринку страхування та нормативно-правових актів Національного банку з питань визначення характеристик і класифікаційних ознак класів страхування, ризиків у межах класів страхування;
( Абзац підпункту 3 пункту 107 розділу в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024з )
4) принцип наявності. Передбачає здійснення банком/аутсорсером перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на регулярній основі. Документами, що засвідчують факт контролю, є: договір страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, - для майна, визначеного в рядках 13, 18 таблиці додатка 6 до цього Положення/акт, засвідчений працівником банку/аутсорсером, - для майна, визначеного в рядках 13, 15, 16, 18, 19, 23 таблиці додатка 6 до цього Положення/судження банку, що відповідає вимогам пункту 116-2 розділу X цього Положення, - для майна, визначеного в рядках 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення/акт, засвідчений працівником банку/аутсорсером та заставодавцем/уповноваженою особою, яка на законних підставах володіє (користується) майном, отриманим банком у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності/керівником юридичної особи, яка забезпечує охорону (зберігання) майна, отриманого банком у заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, - для іншого майна, визначеного в додатку 6 до цього Положення, або договір страхування майна, умовами якого встановлено, що банк-заставодержатель виконує функції страхового посередника між страховою компанією та заставодавцем, і підписання якого сторонами договору засвідчує проведення банком перевірки наявності та стану заставленого майна/забезпечення на підставі права довірчої власності. Період від дати останньої перевірки до дати визначення розміру кредитного ризику не може перевищувати: для нерухомого майна (крім об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості), об'єктів у формі цілісного майнового комплексу, земельних ділянок, транспортних засобів та устаткування - дванадцять місяців; для товарів в обороті або в переробці та біологічних активів - не більше одного місяця; для іншого майна - шість місяців; для об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості - чотири місяці.
Банк/аутсорсер у разі отримання відомостей про ризик втрати/зміни цільового призначення (використання) майна здійснює позачергову перевірку наявності та стану такого забезпечення.
Договір страхування нерухомого майна (нерухомості), що є предметом іпотеки за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, обов’язкова наявність якого визначена законодавством України, є документом, що засвідчує факт контролю, за умови, що:
забезпечується безперервне страхування предмета іпотеки протягом усього строку дії іпотечного договору, що передбачає наявність на дату оцінки кредитного ризику чинного договору страхування;
( Абзац підпункту 4 пункту 107 розділу X в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
страхова сума за таким договором визначається в розмірі, не меншому ніж вартість, зазначена в іпотечному договорі;
( Абзац підпункту 4 пункту 107 розділу X в редакції Постанови Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
вигодонабувачем за таким договором є банк;
( Абзац пункту 107 розділу X в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
кількість календарних днів прострочення погашення боргу за кредитом, наданим боржнику - фізичній особі, забезпеченим предметом іпотеки, не перевищує 90 календарних днів;
( Абзац пункту 107 розділу X в редакції Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
( Підпункт 4 пункту 107 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018 )
5) принцип належного захисту банком своїх інтересів як кредитора. Передбачає, що банком ужито адекватних заходів зі стягнення та/або реалізації предметів застави/забезпечення на підставі права довірчої власності шляхом використання його прав, що забезпечують дотримання принципу безперешкодного стягнення майна відповідно до підпункту 1 пункту 107 розділу X цього Положення. Дія цього принципу поширюється на предмети, що є заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за непрацюючими активами.
108. Банк має право передати проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг за умови:
1) прийняття рішення уповноваженим органом банку щодо передавання проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг та обґрунтування необхідності прийняття такого рішення;
2) визначення структурного підрозділу/відповідальних осіб, який/які здійснюватиме/здійснюватимуть контроль за реалізацією аутсорсером проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності;
3) визначення у внутрішньобанківських нормативних документах вимог цього Положення щодо параметрів якості аутсорсингу, порядку проведення верифікації аутсорсера, порядку здійснення контролю за належним виконанням послуг аутсорсером;
4) визначення у внутрішньобанківських нормативних документах вимог цього Положення щодо порядку дій банку в разі порушення аутсорсером умов договору або відмови банку від аутсорсингу, виконання якого забезпечить безперервність процесу перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, банком самостійно;
5) забезпечення належного контролю за якістю виконання перевірок наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, переданих на аутсорсинг;
6) забезпечення моніторингу та контролю за ризиками, пов'язаними з передаванням проведення перевірки наявності та стану майна, отриманого в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, на аутсорсинг.
( Пункт 108 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
109. Банк під час визначення кредитного ризику за кредитними операціями використовує вартість прийнятного забезпечення з урахуванням коефіцієнтів ліквідності відповідно до додатка 6 до цього Положення.
110. Банки - учасники консорціуму з метою розрахунку розміру кредитного ризику розподіляють вартість забезпечення, наданого заставодавцями/довірчими засновниками, згідно з умовами договору про консорціумне кредитування між банками - учасниками консорціуму пропорційно до частки їх участі в консорціумному кредитуванні.
( Пункт 110 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
111. Банк - учасник консорціуму з метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує забезпечення за умови наявності документів, що підтверджують:
1) обтяження забезпечення на користь одного з банків - учасників консорціуму у відповідному реєстрі згідно з вимогами законодавства України;
2) право банку - учасника консорціуму на частину коштів від реалізації такого забезпечення, що відповідає частці його участі в консорціумному кредитуванні, у разі невиконання боржником своїх зобов'язань.
112. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення у вигляді грошового покриття, що розміщене в банку-кредиторі, у розмірі незнижувального залишку, установленого умовами договору та підтвердженого фактичним рівнем залишку коштів на рахунку.
113. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті або в переробці за одночасного дотримання таких умов:
( Абзац перший пункту 113 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
1) є заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за кредитом, загальний строк дії кредитного договору за яким, у тому числі з урахуванням унесених до нього змін, не перевищує 12 місяців;
2) договір про надання кредиту та/або договір застави/договір про встановлення довірчої власності визначають: докладний опис предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності; періодичність здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з дотриманням термінів, передбачених у цьому розділі; право банку/аутсорсера на постійній основі здійснювати одноосібно контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною товарів на інші;
( Підпункт 2 пункту 113 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
3) право власності заставодавця на товари підтверджене документально;
4) наявність товарів, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, підтверджується даними фінансової звітності заставодавця/довірчого засновника, що подається до банку;
( Підпункт 4 пункту 113 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
5) товари, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, зберігаються в приміщеннях/на складах/у резервуарах, що забезпечують їх належну схоронність та якість, ураховують строки та умови збереження (підтримання оптимальних: вологості, температурного режиму, циркуляції повітря тощо);
6) банк/аутсорсер здійснює належний контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною товарів на інші. Такий контроль передбачає, що вибуття/заміна товарів на інші не можуть бути здійснені без згоди банку/аутсорсера; уключає відстеження запасів товарів, їх динаміки, суттєвих змін видів і характеристик товарів (кількісних та якісних, які впливають на їх ринкову вартість), що надходять замість тих, що вибувають.
( Абзац перший підпункту 6 пункту 113 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
( Абзац другий підпункту 6 пункту 113 розділу X виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.
( Абзац другий підпункту 6 пункту 113 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
114. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді товарів в обороті або в переробці за умови їх відповідності вимогам пункту 113 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.
115. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за одночасного дотримання таких умов:
( Абзац перший пункту 115 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
1) договір про надання кредиту та/або договір застави/договір про встановлення довірчої власності визначають: докладний опис предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності; періодичність здійснення переоцінки застави/забезпечення на підставі права довірчої власності з дотриманням термінів, передбачених у цьому розділі; право банку/аутсорсера на постійній основі здійснювати контроль за наявністю/належною схоронністю/вибуттям/заміною біологічних активів на інші;
( Підпункт 1 пункту 115 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
2) біологічні активи, що передаються в заставу/забезпечення на підставі права довірчої власності, зберігаються в умовах, що забезпечують їх належну схоронність та якість (спеціальні приміщення), ураховують строки та умови збереження (підтримання оптимальних вологості, температурного режиму, циркуляції повітря тощо);
( Підпункт 2 пункту 115 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
3) банк/аутсорсер здійснює належний контроль за наявністю/ належною схоронністю/вибуттям/заміною біологічних активів на інші. Такий контроль передбачає, що вибуття/заміна біологічних активів на інші не можуть бути здійснені без згоди банку/аутсорсера; уключає відстеження запасів біологічних активів, їх динаміки, суттєвих змін видів і характеристик (кількісних та якісних, які впливають на їх ринкову вартість), що надходять замість тих, що вибувають.
( Абзац перший підпункту 3 пункту 115 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
( Абзац другий підпункту 3 пункту 115 розділу X виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
Порядок організації та забезпечення належного контролю за заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів банк визначає у внутрішньобанківських положеннях.
( Абзац другий підпункту 3 пункту 115 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
116. Банк приймає до розрахунку кредитного ризику вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді біологічних активів за умови їх відповідності вимогам пункту 115 розділу X цього Положення; в обсязі, що відповідає середньомісячному залишку за останні три календарних місяці поспіль, які передують звітній даті, але не більше, ніж вартість, визначена в договорі застави/договорі про встановлення довірчої власності; за нижчою між балансовою та ринковою вартостями; з коефіцієнтом ліквідності згідно з додатком 6 до цього Положення.
116-1. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення, визначеного в рядку 31 таблиці додатка 6 до цього Положення, у вигляді гарантій/договорів страхування ПрАТ "Експортно-кредитне агентство" (далі - ЕКА) за одночасного дотримання таких умов:
1) сукупний обсяг зобов'язань ЕКА за всіма укладеними ЕКА угодами (сума угод) щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами не перевищує розміру власного капіталу ЕКА;
2) ЕКА не має невиконаних більше 90 календарних днів поспіль зобов'язань за укладеними ЕКА угодами щодо страхування, перестрахування, гарантування, компенсації відсоткової ставки за експортними кредитами за підстав інших, ніж визначені в частині другій
статті 11 Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" (далі - Закон про стимулювання експорту).
( Підпункт 2 пункту 116-1 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
Банк визначає дотримання умов, зазначених в підпунктах 1, 2 пункту 116-1розділу X цього Положення, на підставі інформації:
наданої ЕКА банку відповідно до умов наданих гарантій/договорів страхування;
оприлюдненої ЕКА відповідно до вимог
статті 10 Закону про стимулювання експорту;
( Абзац шостий пункту 116-1 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
отриманої банком з інших відкритих офіційних джерел.
( Розділ X доповнено новим пунктом 116-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 95 від 09.05.2022 )
116-2. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість застави/забезпечення на підставі права довірчої власності у вигляді об'єктів незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості за одночасного дотримання таких умов:
1) на об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості поширюються вимоги Закону про гарантування речових прав;
2) замовник будівництва/девелопер будівництва/управитель фонду фінансування будівництва об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості забезпечує дотримання вимог Закону про гарантування речових прав;
3) банк здійснює контроль за станом виконання графіка будівництва за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості. Така інформація актуалізується банком не рідше одного разу на чотири місяці;
4) графік будівництва за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості виконується в строк або із затримкою не більше ніж на 120 календарних днів;
5) загальна кількість днів урахування вартості об'єкта незавершеного будівництва, майбутніх об'єктів нерухомості під час розрахунку розміру кредитного ризику не перевищує 1095 календарних днів від зазначеного в Реєстрі будівельної діяльності дня початку виконання будівельних робіт за об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості;
6) банк у внутрішньобанківських положеннях визначив порядок та процедури роботи банку із забезпеченням у вигляді об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості, які забезпечують дотримання банком критеріїв та принципів прийнятності забезпечення, визначених цим Положенням;
7) банком з дотриманням внутрішньобанківських положень, зазначених у підпункті 6 пункту 116-2 розділу X цього Положення, сформовано судження щодо відповідності об'єкта незавершеного будівництва, майбутнього об'єкта нерухомості вимогам цього Положення.
( Розділ X доповнено новим пунктом 116-2 згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2022 )
116-3. Банк під час розрахунку розміру кредитного ризику приймає вартість забезпечення, визначеного в рядку 34 таблиці додатка 6 до цього Положення, за одночасного дотримання таких умов:
2) Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві не має невиконаних більше 90 календарних днів зобов’язань за наданими гарантіями;
3) договором між банком та Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві передбачено надання на регулярній основі банку інформації, необхідної для оцінки кредитного ризику, включаючи інформацію, зазначену в підпункті 2 пункту 116-3 розділу X цього Положення.
( Розділ X доповнено новим пунктом 116-3 згідно з Постановою Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
116-4.Банк визначає дотримання умов, зазначених у пункті 116-3 розділу X цього Положення, на підставі інформації:
1) наданої банку Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві відповідно до умов договору між банком та цим Фондом;
2) оприлюдненої Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві;
3) отриманої банком з інших відкритих офіційних джерел.
( Розділ X доповнено новим пунктом 116-4 згідно з Постановою Національного банку
№ 39 від 06.04.2024 )
117. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику використовує вартість забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, яка є забезпеченням за двома (або більше) кредитними операціями, у тому числі за договорами наступної застави, якщо першочергове право вимоги за договором забезпечення/застави/забезпечення на підставі права довірчої власності як заставодержателю належить банку у частині, пропорційній розміру експозиції під ризиком (EAD) за кожною кредитною операцією.
118. Якщо погашення боргу за одним із таких кредитів прострочено понад 30 календарних днів, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності може братися до розрахунку величини кредитного ризику за всіма кредитами за умови, що в договорах про надання кредитів, забезпеченням за якими є один предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, у разі невиконання боржником умов одного з договорів передбачено право банку на дострокове стягнення боргу за всіма іншими кредитами та/або його дострокового погашення за рахунок реалізації предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності. Якщо такої умови в договорах про надання кредиту немає, то предмет застави/забезпечення на підставі права довірчої власності використовується з метою зменшення ризику за одним із кредитів, погашення боргу за яким прострочено понад 30 календарних днів.
( Пункт 118 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
119. У разі погашення простроченого боргу за кредитом використання банком цього предмета застави/забезпечення на підставі права довірчої власності за іншими кредитами в одному банку з метою зменшення ризику відновлюється.
( Пункт 119 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
120. Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за непрацюючим активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно/майнові права, визначені в пунктах 13 - 28 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку їх вартість:
1) від 1 дня визнання активу непрацюючим до 730 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;
( Підпункт 1 пункту 120 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 26 від 16.03.2018 )
2) від 731 до 1095 днів уключно - в обсязі не більше 70 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;
( Підпункт 2 пункту 120 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 26 від 16.03.2018 )
3) від 1096 до 1460 днів уключно - в обсязі не більше 50 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;
( Підпункт 3 пункту 120 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 26 від 16.03.2018 )
4) від 1461 днів - 0%.
( Підпункт 4 пункту 120 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 26 від 16.03.2018 )
Банк із метою розрахунку розміру кредитного ризику за непрацюючим активом, заставою/забезпеченням на підставі права довірчої власності за яким є майно, визначене в рядках 32, 33 таблиці додатка 6 до цього Положення, бере до розрахунку його вартість:
( Пункт 120 розділу X доповнено новим абзацом шостим згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2 022 )
від 1 дня визнання активу непрацюючим до 180 днів уключно - в обсязі не більше 100 відсотків;
( Пункт 120 розділу X доповнено новим абзацом сьомим згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2 022 )
від 181 до 270 днів уключно - в обсязі не більше 70 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;
( Пункт 120 розділу X доповнено новим абзацом восьмим згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2 022 )
від 271 до 365 днів уключно - в обсязі не більше 50 відсотків за умови наявності документально підтвердженого обґрунтованого судження щодо ймовірності реалізації забезпечення;
( Пункт 120 розділу X доповнено новим абзацом дев'ятим згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2 022 )
від 366 днів - 0 відсотків.
( Пункт 120 розділу X доповнено новим абзацом десятим згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2 022 )
Вимоги пункту 120 розділу X цього Положення не поширюються на предмети застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, звернення стягнення/реалізація на які/яких обмежена Законами України
"Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті",
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті",
"Про фінансову реструктуризацію" та
"Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" у частині застави/забезпечення на підставі права довірчої власності, що розташована на території районів та міст обласного значення, не включених до переліку, затвердженого Указом Президента України від 07 лютого 2019 року
№ 32/2019 "Про межі та перелік районів, міст, селищ і сіл, частин їх територій, тимчасово окупованих у Донецькій та Луганській областях".
Банк здійснює відлік зазначених в абзацах другому - п'ятому пункту 120 розділу Х цього Положення строків починаючи з дня, наступного за днем припинення відповідних законодавчих обмежень, визначених в абзаці одинадцятому пункту 120 розділу Х цього Положення.
( Пункт 120 розділу X доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 214 від 05.10.2022 )
( Пункт 120 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
121. Банк не бере до розрахунку розміру кредитного ризику вартість забезпечення, якщо воно:
1) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31, 34 додатка 6 до цього Положення, і надано за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 90 днів поспіль (крім умов, зазначених у підпунктах 2 та 3 цього пункту);
2) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31, 34 додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 365 днів поспіль, і наданим боржнику, щодо якого запроваджено процедуру фінансової реструктуризації, учасниками якої є банки - резиденти України, за умови, що строк дії забезпечення не менше ніж строк фінансової реструктуризації боржника та банк зберігає право звернути стягнення на таке забезпечення як протягом проведення процедури такої реструктуризації, так і після її завершення;
3) належить до переліку, визначеного в пунктах 1, 2, 29-31, 34 додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 1095 днів поспіль, і наданим боржнику щодо якого запроваджено процедуру фінансової реструктуризації, учасниками якої є банки - резиденти України, банки-нерезиденти, іноземні державні експортні кредитні агенції, міжнародні фінансові організації, утримувачі єврооблігацій, за умови, що строк дії забезпечення не менше ніж строк фінансової реструктуризації боржника та банк зберігає право звернути стягнення на таке забезпечення як протягом проведення процедури такої реструктуризації, так і після її завершення;
3-1) надано банку заставодавцем/довірчим засновником, який є пов'язаною з ним особою відповідно до вимог
Закону України "Про банки і банківську діяльність", за кредитом, прострочення погашення боргу за яким становить більше ніж 30 календарних днів;
( Пункт 121 розділу X доповнено новим підпунктом 3-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
4) належить до переліку, визначеного в пунктах 3 - 12 таблиці додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 90 днів поспіль;
( Підпункт 4 пункту 121 розділу X із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
5) належить до переліку, визначеного в пунктах 13-28 таблиці додатка 6 до цього Положення, за кредитом, який банк визнає непрацюючим понад 1460 днів поспіль;
6) не відповідає іншим вимогам щодо забезпечення, визначеним цим Положенням.
XI. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника/контрагента, уключеного до групи фінансових активів
( Назва розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
122. Банк об'єднує фінансові активи з однорідними характеристиками, визначеними в пункті 123 розділу XI цього Положення, у групи та розраховує розмір кредитного ризику на груповій основі.
Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за кредитами на груповій основі, використовуючи формулу 3.
123. Банк об'єднує фінансові активи в групи на дату оцінки кредитного ризику, застосовуючи в такій послідовності такі характеристики однорідності:
1) спрямованість (кредит, наданий боржнику - фізичній особі або боржнику - юридичній особі; фінансова дебіторська заборгованість);
2) загальна сума боргу одного боржника/контрагента за всіма кредитами, які оцінюються на груповій основі, не перевищує граничну суму, установлену цим Положенням для відповідної групи;
3) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;
4) вид продукту:
кредит, наданий боржнику - юридичній особі (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом);
( Абзац другий підпункту 4 пункту 123 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 13.08.2021 )
кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є предмет іпотеки;
кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є транспортні засоби;
кредит, наданий боржнику - фізичній особі, переважним видом застави за яким є інші види застави (крім предмета іпотеки/транспортних засобів) або застави немає;
кредит, наданий боржнику - фізичній особі, який є суб'єктом господарювання, на придбання майна, товарів (робіт, послуг), пов'язаних із підприємницькою діяльністю;
фінансова дебіторська заборгованість;
5) кількість кредитних договорів, уключених до будь-якої групи, визначеної відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення, становить щонайменше 500 штук;
6) дрібність (борг за кредитним договором, уключеним до будь-якої групи, визначеної відповідно до абзаців другого - сьомого підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення, не перевищує 0,2 відсотка від загальної суми боргу за відповідною групою). Ця характеристика застосовується одноразово (без циклічності).
124. Банк об'єднує в групи фінансову дебіторську заборгованість, за якою строк погашення згідно з умовами договору не перевищує трьох місяців та загальна сума боргу контрагента не перевищує 20 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - групи фінансової дебіторської заборгованості).
( Пункт 124 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 65 від 07.06.2024 )
125. Банк за групами фінансової дебіторської заборгованості визначає клас контрагентів, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості календарних днів прострочення погашення боргу).
126. Банк за групами фінансової дебіторської заборгованості визначає значення коефіцієнта:
1) ймовірності дефолту (PD) контрагентів - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення;
2) втрат у разі дефолту (LGD), що дорівнює "1".
127. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - фізичним особам, за якими загальна сума боргу кожного з боржників не перевищує 2000 тис. грн., або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів фізичних осіб), які є одночасно однорідними за видом застави (кредити, заставою за якими є предмети іпотеки, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, заставою за якими є придбані транспортні засоби, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, заставою за якими є інші види застави, що відповідають критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, застави за якими немає або вона не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення).
127-1. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - фізичним особам, які є суб'єктами господарювання, на придбання майна, товарів (робіт, послуг), пов'язаних з підприємницькою діяльністю, за якими загальна сума боргу кожного з боржників за такими кредитами не перевищує 5000 тис. грн, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності).
127-2. Банк визначає клас боржника за кредитами, уключеними до груп кредитів фізичних осіб та до груп кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості днів прострочення погашення боргу).
( Розділ XI доповнено новим пунктом 127-2 згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
128. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів фізичних осіб, визначає значення коефіцієнта:
1) ймовірності дефолту (PD) боржників - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 6 додатка 9 до цього Положення;
2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави та кількості календарних днів прострочення боргу згідно з таблицею 6 додатка 9 до цього Положення.
( Підпункт 2 пункту 128 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 132 від 07.11.2019 )
( Пункт 128 розділу XI в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
128-1. Банк за кредитами, уключеними до групи кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, визначає значення коефіцієнта:
1) ймовірності дефолту (PD) боржників - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 7 додатка 9 до цього Положення;
2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицею 7 додатка 9 до цього Положення.
( Розділ XI доповнено новим пунктом 128-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 147 від 05.12.2019 )
129. Банк об'єднує в групи кредити, надані боржникам - юридичним особам, за якими загальна сума боргу кожного з боржників не перевищує 20000 тис. грн або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату оцінки кредитного ризику (далі - група кредитів юридичних осіб), які є одночасно однорідними за:
1) видом застави (кредити, забезпечені заставою, що відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення; кредити, застави за якими немає або вона не відповідає критеріям прийнятності, визначеним у розділі X цього Положення);
2) своєчасністю погашення боргу (кількість календарних днів прострочення боргу не перевищує 30 календарних днів).
( Пункт 129 розділу XI в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
( Пункт 129-1 розділу XI виключено на підставі Постанови Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
130. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів юридичних осіб, визначає клас 1 таких боржників.
131. Банк за кредитами, уключеними до груп кредитів юридичних осіб, визначає значення коефіцієнта:
( Абзац перший пункту 131 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 75 від 04.08.2017 )
1) ймовірності дефолту (PD) таких боржників - згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення;
2) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицею 8 додатка 9 до цього Положення.
132. Банк не включає до:
1) груп кредитів юридичних осіб кредит, наданий боржнику, щодо якого на дату включення кредиту до групи фінансових активів є ознака, що свідчить про настання події дефолту, визначеної в розділі XVIII цього Положення;
2) груп кредитів юридичних осіб та груп кредитів фізичних осіб, які є суб'єктами господарювання, для здійснення підприємницької діяльності, груп кредитів фізичних осіб - кредит, за яким умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі меншому, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;
3) груп кредитів юридичних осіб придбаний (створений) знецінений кредит;
( Пункт 132 розділу XI доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 3 від 23.01.2018; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
4) груп кредитів юридичних осіб кредит, наданий боржнику із класом 9 або 10 за інформацією в Кредитному реєстрі.
( Пункт 132 розділу XI доповнено новим підпунктом згідно з Постановою Національного банку
№ 70 від 16.05.2019; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
( Пункт 132 розділу XI в редакції Постанови Національного банку
№ 5 від 16.01.2017 )
XI-1. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту боржника/контрагента за фінансовими активами та фінансовими зобов'язаннями за спрощеним підходом
132-1. Банк має право визначати розмір кредитного ризику за кредитами, наданими юридичній особі (крім боржника - юридичної особи за спеціалізованим кредитом), за кредитами, наданими фізичній особі, за фінансовою дебіторською заборгованістю, за фінансовими зобов'язаннями із застосуванням спрощеного підходу за одночасного виконання на дату оцінки кредитного ризику таких умов:
( Абзац перший пункту 132-1із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 13.08.2021 )
1) загальна сума EAD за всіма фінансовими активами та фінансовими зобов’язаннями боржника/контрагента (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, визначений за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату визначення розміру кредитного ризику), за якими банк застосовує спрощений підхід, не перевищує 0,2% розміру капіталу 1 рівня банку, визначеного згідно з вимогами Положення
№ 196 на дату оцінки кредитного ризику;
2) умовами договору про надання кредиту передбачено, що періодичність сплати боргу боржником є не рідшою, ніж щомісяця або щокварталу в обсязі, що є не меншим, ніж обсяг доходів, що визнаватимуться банком згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з бухгалтерського обліку;
3) актив не є придбаним (створеним) знеціненим кредитом;
4) в Кредитному реєстрі немає інформації про 9 або 10 клас боржника - юридичної особи.
( Підпункт 4 пункту 132 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 13.08.2021 )
Банк здійснює розрахунок розміру кредитного ризику за спрощеним підходом, використовуючи формулу 4.
Банк не має права застосовувати спрощений підхід до активу боржника/контрагента (юридичної особи), за яким на дату прийняття банком рішення щодо оцінки кредитного ризику за спрощеним підходом є ознака, що свідчить про настання події дефолту, визначеної в розділі XVIII цього Положення.
( Абзац сьомий пункту 132 розділу XI із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку
№ 87 від 13.08.2021 )
132-2. Банк визначає клас боржника/контрагента за спрощеним підходом залежно від виду боржника/контрагента, ґрунтуючись на своєчасності погашення боргу (залежно від кількості календарних днів прострочення погашення боргу) згідно з таблицями 6-9 додатка 9 до цього Положення.
132-3. Банк під час застосування спрощеного підходу визначає значення коефіцієнта:
1) ймовірності дефолту (PD) боржника - на підставі визначеного класу згідно з таблицями 6-8 додатка 9 до цього Положення;
2) ймовірності дефолту (PD) контрагента за фінансовою дебіторською заборгованістю - на підставі визначеного класу згідно з таблицею 9 додатка 9 до цього Положення;
3) втрат у разі дефолту (LGD) - залежно від рівня покриття боргу вартістю предмета застави згідно з таблицями 6-8 додатка 9 до цього Положення;
4) втрат у разі дефолту (LGD) за фінансовою дебіторською заборгованістю, що дорівнює "1 ".
132-4. Банк визначає значення коефіцієнта PD боржника/контрагента за активом, який оцінюється за спрощеним підходом, у розмірі, що відповідає значенню коефіцієнта PD боржників/контрагентів, уключених до групи, якщо такий актив має однорідні характеристики з групою, визначеною банком відповідно до підпункту 4 пункту 123 розділу XI цього Положення.
( Положення доповнено новим розділом XI-1 згідно з Постановою Національного банку
№ 8 від 26.01.2021 )
XII. Порядок визначення значення коефіцієнта ймовірності дефолту контрагента за коштами, розміщеними в інших банках
133. Банк визначає розмір кредитного ризику за коштами, розміщеними в інших банках.
134. Банк визначає клас контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, відповідно до вимог розділу VI цього Положення.
135. Банк коригує визначений клас контрагента за коштами, розміщеними в інших банках, відповідно до вимог пункту 22 розділу II цього Положення, у тому числі:
................Перейти до повного тексту