Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", з метою вдосконалення порядку створення банків та ліцензування їх діяльності Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про ліцензування банків (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.

3. Національний банк України розглядає пакети документів, подані заявниками до набрання чинності цією постановою, згідно з вимогами та в порядку, що визначені Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08 вересня 2011 року № 306, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за № 1203/19941 (зі змінами).

5. Банк, якому станом на дату набрання чинності цією постановою були передані в управління власні акції та/або акції/частки в статутному капіталі будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами цього банку, зобов’язаний з метою дотримання вимог пункту 265 глави 30 розділу V Положення впродовж року з дня набрання чинності цією постановою припинити управління такими акціями/частками та здійснити їх повернення установнику управління.

6-1. Ознака небездоганної ділової репутації, визначена в підпункті 3 пункту 64 глави 6 розділу II Положення, не застосовується до фізичної особи, яка протягом періоду дії воєнного стану та трьох місяців після його припинення чи скасування виконує/виконувала обов'язки керівника, головного бухгалтера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера фінансової установи, які були призвані або прийняті на військову службу до Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, Служби безпеки України або органів і підрозділів цивільного захисту та територіальної оборони.

8-2. Власник істотної участі в банку, керівник банку, керівник підрозділу внутрішнього аудиту, головний ризик-менеджер, головний комплаєнс-менеджер банку має право подати до Національного банку України клопотання про незастосування до нього виявленої ознаки небездоганної ділової репутації, складене згідно з вимогами пунктів 77, 78 глави 10 розділу II Положення, якщо щодо нього є ознака, визначена в:

1) підпункті 3 пункту 64 глави 6 розділу II Положення;

2) пункті 65 глави 6, пункті 69 глави 7 розділу II Положення, якщо такій особі Національний банк України погодив набуття істотної участі в банку або якщо така особа була погоджена Національним банком України на посаду в банку (було погоджено призначення особи/визначено відповідність її професійної придатності та ділової репутації) до прийняття відповідного рішення щодо фінансової установи, іноземної фінансової установи, оператора поштового зв’язку, надавача обмежених платіжних послуг.

Національний банк України розглядає подане клопотання в порядку, визначеному вглаві 10 розділу II Положення.

9. Департаменту методології (Іваненко Н.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Рожкову К.В.

11. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблене відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" та інших законів України з метою визначення:

1) порядку та умов створення банків та отримання ними банківських ліцензій;

2) особливостей створення державних банків;

3) порядку погодження статутів банків і змін до них;

4) порядку погодження набуття та збільшення істотної участі в банках;

5) кваліфікаційних вимог до керівників і окремих категорій працівників банків, а також порядку їх погодження;

6) вимог до фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) і методики оцінки їх фінансового/майнового стану;

7) вимог до ділової репутації керівників та окремих категорій працівників банків, ключових осіб банків, юридичних і фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) оцінки їх ділової репутації;

8) вимог до початку банками нового виду діяльності та надання ними нового виду фінансових послуг;

9) порядку та умов відкриття відокремлених підрозділів банків на території України;

10) порядку відкриття дочірніх банків, філій та представництв банків на території інших країн;

11) порядку акредитації філій та представництв іноземних банків на території України;

12) порядку припинення здійснення банківської діяльності за ініціативою учасників банку.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) Антимонопольний комітет - Антимонопольний комітет України;

2) аудитор - аудитор або юридична особа, що надає аудиторські послуги;

3) вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі або правами голосу за акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 50 відсотків, та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

4) відповідальний працівник - відповідальний за здійснення фінансового моніторингу працівник;

5) відповідна дата - визначена цим Положенням дата, станом на яку здійснюється оцінка фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи або з урахуванням якої визначається дата такої оцінки;

5-1) головний комплаєнс-менеджер - посадова особа банку, відповідальна за здійснення контролю за дотриманням норм (комплаєнс);

5-2) головний ризик-менеджер - посадова особа банку, відповідальна за управління ризиками;

5-3) держава-агресор - держава, що здійснює/здійснювала збройну агресію проти України у значенні, наведеному в статті 1 Закону України "Про оборону України";

5-4) електронна форма Державного реєстру банків - автоматизована інформаційна система ведення Державного реєстру банків;

5-5) електронне повідомлення - повідомлення банку про відкриття/зміни в діяльності відокремленого підрозділу банку на території України, початок/припинення роботи пункту дистанційного обслуговування, зміни відомостей про пункт дистанційного обслуговування у формі структурованого набору даних (інформації), сформованих засобами електронної форми Державного реєстру банків;

5-6) електронний підпис Національного банку (далі - ЕП Національного банку) - удосконалений електронний підпис або удосконалена електронна печатка, що використовується в створених Національним банком платіжних системах, облікових системах, інформаційних системах згідно з Положенням про використання електронного підпису та електронної печатки, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 20 грудня 2023 року № 172;

6) Єдиний державний реєстр - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

7) Закон про акціонерні товариства - Закон України "Про акціонерні товариства";

8) Закон про банки - Закон України "Про банки і банківську діяльність";

9) Закон про продаж державних банків - Закон України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава";

9-1) Закон про регіональну політику - Закон України "Про засади державної регіональної політики";

10) Закон про реєстрацію юридичних осіб - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань";

11) Закон про систему гарантування - Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

12) Закон про спрощені процедури - Закон України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків";

13) Закон про фінансові послуги - Закон України "Про фінансові послуги та фінансові компанії";

14) заявник - особа, яка самостійно або через уповноваженого представника звертається до Національного банку України з клопотанням про здійснення процедури, передбаченої цим Положенням. Якщо особа заявника для окремої процедури не визначена у відповідних розділах і главах цього Положення, то заявником є банк;

15) звітна дата - дата, станом на яку юридична особа складає фінансову звітність згідно з вимогами законодавства України (для українських компаній) або вимогами законодавства іноземної країни (для іноземних компаній);

16) значний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі або правом голосу за акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

17) інвестиційний рівень кредитного рейтингу - довгостроковий кредитний рейтинг за міжнародною шкалою за зобов’язаннями в іноземній валюті не нижче, ніж рівень "ВВВ-" за класифікацією рейтингових агентств "Standard & Poor’s" або "Fitch-Ratings" і рівень "Ваа3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody’s Investors Service";

18) іноземний банк - іноземна компанія, яка має статус банку/кредитної установи відповідно до законодавства іноземної країни та здійснює залучення коштів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб на умовах повернення, а також надання кредитів від свого імені та на власний ризик;

19) іноземна компанія - юридична особа, головний офіс якої зареєстровано в іноземній країні;

19-1) іноземна фінансова установа - іноземна компанія, яка має статус фінансової установи відповідно до законодавства іноземної країни;

20) Кваліфікаційна комісія - консультативно-дорадчий колегіальний орган, створений за рішенням Правління Національного банку України, до повноважень якого належить проведення тестування та співбесід із керівниками, керівниками підрозділів внутрішнього аудиту, головними ризик-менеджерами та головними комплаєнс-менеджерами (кандидатами на ці посади) у банках, філіях іноземних банків, іншими особами для надання пропозицій і рекомендацій Комітету з нагляду щодо погодження (відмови в погодженні), визначення ділової репутації та професійної придатності керівників, керівників підрозділів внутрішнього аудиту, головних ризик-менеджерів і головних комплаєнс-менеджерів;

21) кваліфікована фондова біржа - фондова біржа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

фондова біржа створена відповідно до законодавства країни - члена Європейського Союзу;

сукупна ринкова капіталізація компаній, акції яких уключено (допущено) до торгів на такій біржі, перевищує еквівалент 100 мільярдів доларів США станом на останній місяць року, що передує року, у якому біржа визнається кваліфікованою для цілей цього Положення;

22) кваліфіковане бюро кредитних історій - найбільше за кількістю наявних у відповідній країні кредитних історій бюро кредитних історій (інший суб’єкт, до функцій якого належать збирання, оброблення, зберігання і використання інформації, що становить кредитну історію), яке поширює свою діяльність на країну, у якій постійно проживає фізична особа/у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи. Якщо фізична особа постійно проживає на території України/юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства України, то кваліфікованими бюро кредитних історій є Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій і Міжнародне бюро кредитних історій;

22-1) кваліфікований електронний підпис (далі - КЕП) – кваліфікований електронний підпис, створений відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги";

23) керівник із ліцензування - керівник структурного підрозділу Національного банку України, відповідального за ліцензування банків;

23-1) керівник фінансової установи - керівник банку, одноосібний виконавчий орган або члени колегіального виконавчого органу, члени ради (наглядової ради) чи іншого органу, відповідального за здійснення нагляду, утворення та компетенція якого передбачена статутом фінансової установи, яка не є банком;

24) кінцевий власник банку - власник істотної участі в банку (фізична особа, юридична особа, уключаючи публічну компанію), у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в банку, визначених відповідно до цього Положення, міжнародна фінансова установа, держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

25) ключова особа банку - фізична особа, яка є працівником банку або надає банку послуги відповідно до цивільно-правового договору та не є керівником банку та/або власником істотної участі в банку, але має можливість суттєво впливати на прийняття рішень із основних напрямів діяльності банку (кредитної, інвестиційної, облікової політики, політики управління активами, іншої політики, стратегії банку);

26) Комісія з цінних паперів - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

27) Комітет з нагляду - Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, оверсайту платіжної інфраструктури;

28) консолідуюча компанія - юридична особа, акціями/часткою у статутному капіталі якої володіє кінцевий власник банку - фізична особа та через яку така фізична особа опосередковано володіє істотною участю в банку;

29) консультант - фізична або юридична особа, яка/працівники якої має/мають достатню кваліфікацію для здійснення розрахунків і оцінки фінансового стану юридичної особи, що підтверджується поданими до Національного банку України документами про освіту, свідоцтвами/сертифікатами/дипломами про отримання професійних знань;

30) міжнародна фінансова установа - установа, з якою Уряд України уклав угоду про співробітництво та для якої згідно із законами України встановлено привілеї та імунітети;

31) Національний банк - Національний банк України;

32) новостворений банк - юридична особа, що має намір здійснювати банківську діяльність;

33) органи управління банку - рада банку та правління банку;

34) остаточний ключовий учасник - ключовий учасник - фізична особа, ключовий учасник - юридична особа, яка в своєму складі не має ключових учасників; держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування), міжнародна фінансова установа та публічна компанія;

35) оцінювач - незалежний суб’єкт оціночної діяльності;

36) перехідний банк - банк, який створено під час виведення неплатоспроможного банку з ринку відповідно до Закону про систему гарантування, єдиним акціонером якого є Фонд гарантування вкладів до дня продажу цього перехідного банку інвестору (об’єднанню інвесторів);

36-1) податковий резидент - особа, яка відповідно до законодавства України/іноземної країни є резидентом України/іноземної країни для цілей оподаткування;

37) право голосу за акціями - право голосу у вищому органі управління юридичної особи, що виникає з володіння акціями/часткою в статутному капіталі цієї юридичної особи;

38) проміжна компанія - юридична особа, яка володіє істотною участю в банку та яка не є його кінцевим власником або консолідуючою компанією;

38-1) професійне судження - умотивований, об’єктивний, неупереджений і обґрунтований висновок і/або оцінка Національного банку щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді службовців Національного банку, на комплексному та всебічному аналізі інформації та документів, поданих до Національного банку в межах передбачених законодавством процедур і отриманих Національним банком, у тому числі в результаті здійснення ним банківського регулювання та нагляду, а також на інформації з офіційних джерел;

39) публічна компанія - іноземна компанія, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) і допущені до торгів у регульованому сегменті кваліфікованої фондової біржі;

40) рада банку - наглядова рада банку;

41) траса платежу - маршрут проходження грошових коштів за банківськими рахунками від відправника (ініціатора платежу) до отримувача;

42) українська компанія - юридична особа, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства України;

43) уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку або керівник з ліцензування, на якого покладені повноваження щодо прийняття визначених цим Положенням рішень;

44) уповноважений представник - фізична особа, яка має право на вчинення відповідних дій від імені фізичної або юридичної особи на підставі закону, статуту, довіреності або іншого документа щодо надання таких повноважень відповідно до законодавства;

45) участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи;

46) член Правління Національного банку - Голова або перший заступник, або заступник Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво банківським наглядом;

47) Фонд гарантування вкладів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються у значеннях, наведених у Законі про банки та інших законах України.

3. Національний банк під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується такими принципами:

1) рівноцінності сутності та форми (оцінка правочинів, операцій, обставин та подій з точки зору їх суті та форми);

2) співмірності (пропорційності) [урахування обставин і умов конкретної ситуації, щодо якої формується професійне судження та приймається відповідне рішення (зокрема, розмір банку, складність, обсяг, види, характер здійснюваних ним операцій, організаційна структура банку, профіль ризику банку, особливості діяльності банку як системно важливого (за наявності такого статусу), діяльність банківської групи, до складу якої входить банк, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому)];

3) обґрунтованого сумніву (здійснення додаткової/поглибленої перевірки/аналізу правочинів, операцій, обставин та/або подій, щодо яких формується професійне судження та приймається відповідне рішення, за наявності обґрунтованого сумніву щодо них);

4) комплексного аналізу (дослідження всіх обставин та умов конкретної ситуації при формуванні професійного судження та прийнятті відповідного рішення).

4. Національний банк застосовує своє професійне судження для прийняття рішень, визначених цим Положенням.

Професійне судження формується Національним банком з урахуванням визначених упункті 3 глави 1 розділу I цього Положення принципів.

Оцінка Національним банком кількісних або якісних параметрів або обставин, щодо яких Законом про банки або цим Положенням визначені чіткі критерії, не є застосуванням професійного судження.

5. Заявник подає до Національного банку документи в межах здійснення процедур за цим Положенням згідно з визначеними цим Положенням переліками та вимогами.

5-1. Банк протягом 14 днів із дати запровадження/зміни надає до Національного банку інформацію про:

1) зображення логотипа банку (за наявності кількох логотипів у банку подається один основний за вибором банку) в електронному файлі у форматі png, який повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає його зміст, розміром 400 x 300 пікселів на прозорому фоні;

2) адресу вебсайту банку у форматі (https://);

3) номер контактного телефону банку.

6. Заявник має право подати до Національного банку додатково будь-які документи щодо його звернення з письмовим обґрунтуванням доцільності їх подання.

7. Заявник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, що містяться в поданих до Національного банку документах.

8. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, мають викладатися українською мовою та не містити виправлень і неточностей.

9. Документи, складені іноземною мовою, для подання до Національного банку мають перекладатися на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, у разі одночасного наведення їх тексту українською мовою.

10. Документи, які видані в іноземній країні, для подання до Національного банку мають легалізовуватися в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

11. Заявник у разі неможливості дотримання визначених пунктом 10 глави 2 розділу I цього Положення вимог щодо оформлення документів, виданих в іноземній країні, з незалежних від нього причин подає до Національного банку відповідні обґрунтовані пояснення. Національний банк має право розглянути документи, видані в іноземній країні, оформлені без дотримання визначених пунктом 10 глави 2 розділу I цього Положення вимог, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованими та не матиме сумнівів щодо достовірності документів і викладеної в них інформації.

12. Документи щодо юридичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом керівника або іншого уповноваженого представника юридичної особи.

13. Документи щодо фізичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом фізичної особи або її уповноваженого представника.

14. Документи, отримані з електронних джерел, засвідчуються підписом:

1) фізичної особи, щодо якої такі документи видані, або її уповноваженого представника;

2) уповноваженого представника юридичної особи, щодо якої такі документи видані.

15. Заявник має право подати до Національного банку копію документа, якщо цим Положенням не встановлено обов’язку щодо подання оригіналу документа, засвідчену в такому порядку:

1) копія документа, виданого уповноваженим державним органом, засвідчується органом, який видав цей документ, або нотаріально;

2) копія документа фізичної особи засвідчується підписом такої особи або її уповноваженого представника;

3) копія документа юридичної особи засвідчується підписом її уповноваженого представника.

Копія будь-якого документа, що подається до Національного банку згідно з цим Положенням, може бути засвідчена нотаріально за бажанням заявника.

Копія документа може бути засвідчена самим заявником у визначених цим Положенням випадках.

16. Пакет документів, що подається до Національного банку відповідно до цього Положення, має включати документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала документи від імені заявника.

17. До Національного банку подається або оригінал документа, що визначає повноваження уповноваженого представника, або його копія, засвідчена відповідно до пункту 15 глави 2 розділу I цього Положення.

18. Пакет документів, що подається до Національного банку згідно з цим Положенням, має супроводжуватися клопотанням про його розгляд. Клопотання має містити опис усіх документів у пакеті з назвами, датами видачі, органами (особами), що їх видали, згоду особи на обробку персональних даних, зберігання, перевірку та передавання іншим державним органам України отриманих від особи інформації та документів. Клопотання підписується особисто заявником - фізичною особою або керівником заявника - юридичної особи.

Клопотання має містити запевнення надавача, що він отримав згоду на обробку персональних даних фізичних осіб, щодо яких надаються персональні дані.

19. Заявник у разі подання до Національного банку неповного пакета документів має зазначити в клопотанні перелік неподаних документів, причини їх неподання, а також строки, у які заявник має намір їх подати до Національного банку.

20. Заявник має право визначити себе або свого уповноваженого представника як контактну особу для здійснення офіційної комунікації з Національним банком засобами електронної пошти, зазначивши про це в клопотанні та зазначивши адресу електронної пошти для такої комунікації. Заявник письмово повідомляє Національний банк про припинення офіційної комунікації засобами електронної пошти.

21. Документи, передбачені в цьому Положенні, подаються до Національного банку в один із таких способів:

1) на паперових носіях з одночасним поданням електронних копій цих документів без накладання КЕП (далі - електронні копії документів);

2) у формі електронного документа, підписаного шляхом накладання КЕП, або електронної копії документа, засвідченої КЕП, - на офіційну електронну поштову скриньку Національного банку nbu@bank.gov.ua або іншими засобами електронного зв'язку, які використовуються Національним банком для електронного документообігу.

Документи в окремих випадках, визначених у цьому Положенні, та на вимогу Національного банку також подаються в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі.

21-1. Електронне повідомлення формується та подається банком засобами електронної форми Державного реєстру банків і підписується ЕП Національного банку працівником, який підготував повідомлення, та уповноваженим представником банку.

22. Електронні копії документів мають створюватися у вигляді файлів, які містять скановані з паперових носіїв зображення документів.

23. Сканування з паперових носіїв зображень документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

1) документ сканується у файл формату pdf;

2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

3) файл повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;

4) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

5) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

24. Електронні копії документів подаються на цифрових носіях або надсилаються до Національного банку засобами електронної пошти (для банків). Електронні копії документів можуть надсилатися на адресу електронної пошти працівника Національного банку, відповідального за розгляд пакета документів.

25. Дані, наведені в документах на паперових носіях, мають перевагу в разі наявності розбіжностей між даними, що містяться в документах на паперових носіях, і в електронних копіях документів. Національний банк має право вимагати від заявника надання пояснень щодо розбіжностей між документами на паперових носіях та їх електронними копіями, а також усунення цих розбіжностей.

26. Заявник має право не подавати до Національного банку документи, що раніше подавалися до Національного банку, за умови, що такі документи є дійсними та оформленими згідно з вимогами цього Положення, а інформація, яка в них міститься, є актуальною. Заявник з метою врахування таких документів під час розгляду пакета документів подає до Національного банку клопотання, у якому наводить перелік раніше поданих документів із зазначенням їх назв, дат видачі, органів (осіб), що їх видали, інформацію про те, у складі якого пакета документів документи раніше подавалися до Національного банку, а також запевнення, що ці документи є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

27. Вимоги пункту 26 глави 2 розділу I цього Положення не поширюються на документи, що підтверджують статус особи на певну дату, а також до документів, що мають обмежений строк дії.

28. Національний банк має право вимагати від заявника подання документів, які не подані заявником згідно з пунктом 26 глави 2 розділу I цього Положення, якщо строк зберігання раніше поданих документів закінчився, документи передані до архівної установи та/або якщо доступ до таких документів є ускладненим з інших причин.

29. Документ, що не має визначеного строку дії, може подаватися до Національного банку, якщо він був виданий не раніше ніж за один місяць до дати подання до Національного банку, якщо документ був виданий в Україні, або за три місяці до дати подання, якщо документ був виданий в іноземній країні.

30. Заявник у разі неможливості подання документа, визначеного цим Положенням, з незалежних від нього причин, подає до Національного банку обґрунтоване пояснення неможливості такого подання. Національний банк має право розглянути пакет документів без такого документа, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованим і не матиме сумнівів щодо достовірності та актуальності викладеної в ньому інформації.

31. Національний банк розміщує на сторінці офіційного Інтернет-представництва форми документів, які згідно з цим Положенням подаються до Національного банку в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі, визначеному Національним банком.

31-1. Перелік і опис складу (елементів) наборів даних електронних повідомлень затверджуються розпорядчим актом Національного банку та розміщуються на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

32. Національний банк здійснює розгляд поданого заявником пакета документів протягом строку, визначеного Законом про банки, іншими законами України та цим Положенням для відповідної процедури.

33. Перебіг строку розгляду пакета документів починається з дня, наступного за днем подання заявником до Національного банку повного пакета документів, визначеного цим Положенням.

34. Національний банк відповідно до вимог Закону про банки має право під час розгляду поданого заявником пакета документів запитувати та отримувати від банку, його учасників, власників істотної участі в банку, осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь у банку, осіб, які входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників банку, а також інших осіб, діяльність яких оцінюється або перевіряється, додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для повного та всебічного аналізу й прийняття ним мотивованого рішення відповідно до цього Положення.

35. Національний банк має право надати заявникові зауваження до поданого пакета документів, якщо документи не відповідають вимогам цього Положення та/або законодавства України.

36. Національний банк запитує визначені в пункті 34 глави 3 розділу I цього Положення інформацію, документи та пояснення та надає визначені в пункті 35 глави 3 розділу I цього Положення зауваження протягом установленого законодавством України строку розгляду пакета документів.

37. Національний банк установлює строк подання заявником визначених у пункті 34 глави 3 розділу I цього Положення інформації, документів і пояснень і/або врахування визначених у пункті 35 глави 3 розділу I цього Положення зауважень. Перебіг строку розгляду пакета документів зупиняється та поновлюється після отримання всіх додаткових/виправлених документів, інформації та пояснень.

38. Національний банк має право зупинити перебіг строку розгляду пакета документів, поданого відповідно до цього Положення, у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на прийняття Національним банком відповідного рішення, до з’ясування таких обставин, але не більше ніж на 30 днів. Національний банк повідомляє заявника про зупинення перебігу строку розгляду пакета документів протягом п’яти робочих днів із дня прийняття такого рішення.

39. Національний банк має право продовжити строк розгляду пакета документів, поданого відповідно до цього Положення, на підставі обґрунтованого клопотання заявника та встановити строк, на який продовжено строк розгляду. Національний банк повідомляє заявника про продовження строку розгляду пакета документів і строк, на який його продовжено, протягом п’яти робочих днів із дня прийняття такого рішення.

40. Національний банк має право повернути поданий заявником пакет документів без прийняття рішення за цим пакетом у разі невідповідності поданих документів вимогам цього Положення та/або законодавства України та/або якщо Національним банком відповідно до пункту 35 глави 3 розділу I цього Положення надавалися, але протягом установленого строку заявником не були враховані зауваження Національного банку.

41. Національний банк має право повернути поданий заявником пакет документів на клопотання заявника до прийняття рішення за цим пакетом.

42. Правління Національного банку, Комітет з нагляду або уповноважена особа Національного банку приймають рішення, визначені цим Положенням.

43. Заявник має право подати до Національного банку клопотання про прийняття рішення за пакетом документів, якщо в пакеті документів немає документів, подання яких є неможливим з об’єктивних причин, із зобов’язанням подати ці документи протягом певного строку. Національний банк має право прийняти рішення, визначене цим Положенням, із зобов’язанням заявника щодо подання документів, яких не вистачає, у встановлений у цьому рішенні строк.

44. Уповноважена особа Національного банку приймає рішення про:

1) повернення пакета документів заявникові не з ініціативи заявника (рішення приймає член Правління Національного банку);

2) зупинення перебігу строку розгляду пакета документів (рішення приймає член Правління Національного банку);

3) повернення пакета документів заявникові за клопотанням заявника (рішення приймає керівник із ліцензування);

4) продовження строку розгляду пакета документів за клопотанням заявника (рішення приймає керівник із ліцензування).

45. Національний банк має право здійснювати офіційну комунікацію із заявником засобами електронної пошти під час розгляду пакета документів. Така комунікація може включати:

1) запитування додаткової інформації, документів і пояснень, необхідних для прийняття рішення згідно із цим Положенням;

2) отримання від заявника або його уповноваженого представника інформації, пояснень та електронних копій документів.

46. Повідомлення Національного банку, направлене в порядку комунікації засобами електронної пошти, є належним чином відправленим заявнику за умови отримання на електронну пошту працівника Національного банку, який його відправив, підтвердження доставлення цього повідомлення. Національний банк у разі неотримання такого підтвердження протягом одного робочого дня надсилає відповідне повідомлення заявнику на паперових носіях.

47. За розгляд Національним банком поданого заявником відповідно до цього Положення пакета документів справляється плата в розмірі, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку. Заявник подає копію платіжного документа про здійснення такої плати разом з поданням до Національного банку пакета документів. Національний банк повертає пакет документів без розгляду протягом трьох робочих днів у разі неподання заявником копії платіжного документа про здійснення плати.

48. Повторне подання заявником пакета документів, який був повернутий Національним банком згідно з пунктом 40 глави 3 розділу I цього Положення, не потребує здійснення заявником повторної оплати, якщо повторне подання пакета документів здійснюється протягом трьох місяців із дня повернення пакета документів Національним банком.

49. Пакет документів, який був повернутий Національним банком згідно зпунктом 40 або 41 глави 3 розділу I цього Положення, у разі його повторного подання до Національного банку має відповідати вимогам цього Положення та законодавства України станом на дату його повторного подання. Датою подання пакета документів є дата його повторного подання.

50. Особливості розгляду Національним банком пакетів документів у межах різних процедур визначаються відповідними розділами та главами цього Положення.

51. Національний банк здійснює ідентифікацію фізичних і юридичних осіб на підставі визначених цим Положенням документів.

52. Ідентифікація громадянина України, який постійно проживає в Україні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта громадянина України, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, реєстрацію місця її проживання, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав (якщо паспорт оформлено у вигляді книжечки), або копій обох сторін паспорта громадянина України (якщо його оформлено у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій);

2) щодо фізичної особи, паспорт якої оформлено у вигляді книжечки, - копії документа або копії сторінки паспорта з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків або копії сторінки паспорта з відміткою про відмову від прийняття такого реєстраційного номера (якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомила про це контролюючий орган);

3) щодо фізичної особи, паспорт якої оформлено у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, - копії документа з інформацією про реєстрацію місця проживання фізичної особи.

53. Ідентифікація громадянина України, який виїхав на постійне/тимчасове проживання за кордон, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта громадянина України для виїзду за кордон, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім’я, дату народження, номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, строк дії паспорта, а також відмітку про виїзд особи на постійне проживання за кордон або копій документів/сторінок документів, визначених у підпункті 1 пункту 52 глави 4 розділу I цього Положення, разом із копією документа, що містить інформацію про виїзд особи на постійне/тимчасове проживання за кордон;

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

3) копії документа з інформацією про місце постійного, тимчасового проживання фізичної особи;

4) копії документа, що підтверджує правові підстави постійного, тимчасового проживання фізичної особи на території іноземної країни.

54. Ідентифікація іноземного громадянина, який постійно проживає в іноземній країні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта фізичної особи, що містять її фотографію, а також інформацію про її прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце постійного проживання, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, а також строк дії паспорта (за наявності);

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

3) копії документа з інформацією, що підтверджує місце постійного проживання фізичної особи (якщо такої інформації в паспорті немає).

55. Ідентифікація іноземного громадянина, який постійно/тимчасово проживає в Україні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій усіх сторінок посвідки на постійне/тимчасове проживання фізичної особи в Україні;

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні (за наявності);

3) копій сторінок паспорта іноземного громадянина, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, строк дії паспорта, а для осіб, які постійно проживають в Україні, - також відмітку про виїзд особи на постійне проживання (якщо така відмітка проставляється згідно із законодавством країни, громадянином якої є особа).

56. Ідентифікація української компанії здійснюється на підставі таких документів:

1) копії установчого документа;

2) копії реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) компанії, яка є акціонерним товариством.

57. Копія установчого документа української компанії може не подаватися, якщо:

1) установчий документ оприлюднений на порталі електронних сервісів Єдиного державного реєстру (до Національного банку подається інформація про розміщення установчого документа на цьому порталі);

2) компанія створена та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України (до Національного банку подається копія рішення про створення або про провадження діяльності компанією на підставі модельного статуту, підписаного її засновниками).

58. Ідентифікація іноземної компанії, головний офіс якої зареєстрований в іноземній країні, здійснюється Національним банком на підставі таких документів:

1) витягу з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, виданого уповноваженим органом іноземної країни, що підтверджує реєстрацію компанії в країні, у якій зареєстровано її головний офіс, і містить інформацію про ідентифікаційний/реєстраційний номер/код і адресу компанії, її учасників (акціонерів) і керівників;

2) копії установчих документів.

59. Національний банк здійснює оцінку ділової репутації юридичних і фізичних осіб у разі:

1) погодження статуту новоствореного банку - щодо фізичних і юридичних осіб - засновників цього банку, а для засновників - юридичних осіб і членів виконавчого органу та/або наглядової ради та всіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність;

2) погодження набуття або збільшення істотної участі в банку - щодо фізичних і юридичних осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку, усіх осіб, через яких здійснюватиметься опосередковане володіння істотною участю в банку, а також керівників таких осіб (щодо юридичних осіб)

3) погодження на посади керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера (кандидатів на ці посади) - щодо цих осіб;

4) контролю за відповідністю вимогам законодавства України власника істотної участі в банку - щодо фізичних і юридичних осіб, які володіють істотною участю в банку, а також керівників зазначених юридичних осіб;

5) моніторингу відповідності вимогам законодавства України керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера - щодо цих осіб.

60. Ділова репутація юридичної або фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення, а також якщо Національним банком не визнано ділову репутацію особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 8 розділу II цього Положення.

61. Оцінка Національним банком ділової репутації особи та її визнання небездоганною у випадках, визначених Законом про банки, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку, не є визначенням ділової репутації особи відповідно до цивільного законодавства України.

62. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:

1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку, за вчинення злочинів проти власності, злочинів у сфері господарської діяльності, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов’язаної з наданням публічних послуг, незалежно від ступеня їх тяжкості, а також за вчинення інших умисних злочинів, якщо такі злочини законодавством країни, у якій особу засуджено за вчинення відповідного злочину, віднесено до злочинів середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів;

2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

3) включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);

5) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, далі - суттєве порушення податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення);

6) надання особою недостовірної інформації Національному банку, яка за професійним судженням Національного банку вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації);

7) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов'язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку;

8) особа є громадянином чи податковим резидентом або місцем її постійного проживання є держава-агресор;

9) набрання законної сили рішенням суду щодо особи за порушення вимог антикорупційного законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про фінансові послуги (застосовується протягом трьох років із дня набрання законної сили відповідним рішенням суду).

10) набуття особою прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами частки в юридичній особі, яка зареєстрована чи є податковим резидентом або її місцезнаходженням є держава-агресор та/або має відокремлений підрозділ у державі-агресорі;

11) обіймання особою посади та/або перебування особи в трудових відносинах, та/або надання особою послуг відповідно до цивільно-правового договору юридичній особі, яка зареєстрована чи є податковим резидентом або її місцезнаходженням є держава-агресор;

12) обіймання особою посади в органі управління юридичної особи, яка володіє прямо та/або опосередковано часткою в юридичній особі, яка зареєстрована чи є податковим резидентом або її місцезнаходженням є держава-агресор та/або має відокремлений підрозділ у державі-агресорі.

63. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з виконанням фінансових зобов’язань, є:

1) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення);

2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов’язання фінансового характеру, сума якого перевищує 300 тисяч гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 30 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.

64. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов’язаними з професійною діяльністю, є:

1) припинення повноважень (звільнення) особи на вимогу державного органу протягом останніх трьох років [крім припинення повноважень/звільнення/не вступу на посаду особи у зв'язку з прийняттям Національним банком рішення про відмову в погодженні її на посаду керівника, головного бухгалтера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера фінансової установи];

2) звільнення особи протягом останніх п’яти років за систематичне або одноразове грубе порушення особою своїх посадових обов’язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою/службовим становищем або іншого правопорушення;

3) обіймання особою посади/посад керівника, головного бухгалтера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера фінансової установи, оператора поштового зв’язку (виконання обов'язків за посадою) сукупно протягом більше шести місяців без погодження Національним банком особи на таку посаду/посади, якщо таке погодження було обов'язковим відповідно до законодавства [застосовується з першого дня сьомого місяця після дня обрання (призначення) особи на посаду без погодження Національним банком (у разі обіймання кількох посад або однієї посади кілька разів без погодження Національним банком - після дня обрання (призначення) особи на першу з таких посад) та протягом трьох років із дати усунення цього порушення];

4) застосування до особи дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю, анулювання виданого особі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю чи діяльністю арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), позбавлення права на здійснення діяльності приватного виконавця (застосовується протягом трьох років із дня прийняття відповідного рішення);

5) звільнення особи з посади судді, прокурора, працівника правоохоронного органу, з державної служби або служби в органах місцевого самоврядування у зв'язку з притягненням до дисциплінарної відповідальності (застосовується протягом трьох років із дня прийняття відповідного рішення).

65. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов'язаними з обійманням посад або володінням істотною участю у фінансових установах, іноземних фінансових установах, операторах поштового зв’язку, надавачах обмежених платіжних послуг, є:

1) володіння істотною участю в такій юридичній особі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення органу ліцензування та нагляду, суду або іншого уповноваженого органу щодо такої установи про:

призначення тимчасової адміністрації та/або

віднесення до категорії неплатоспроможних, або

визнання банкрутом, та/або

відкликання/анулювання банківської ліцензії/ліцензії на провадження діяльності з надання фінансових послуг/ліцензії на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів)/ліцензії на вид діяльності з надання фінансових послуг/ліцензії на здійснення валютних операцій/ліцензії на здійснення операцій з готівкою/усіх ліцензій на окремі види професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках за ініціативою органу ліцензування та нагляду (крім випадків, визначених у підпунктах 1-4 пункту 65-1 глави 6 розділу II цього Положення), та/або

припинення авторизації діяльності надавача фінансових/обмежених платіжних послуг за ініціативою органу ліцензування та нагляду (крім випадків, визначених у підпункті 5 пункту 65-1 глави 6 розділу II цього Положення), та/або.

застосування заходу впливу у вигляді виключення з Державного реєстру фінансових установ і/або Реєстру платіжної інфраструктури, і/або реєстру фінансових установ іншого органу ліцензування та нагляду, уповноваженого органу іноземної країни (далі - рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру);

2) перебування сукупно протягом більше шести місяців у складі органу управління та/або контролю або на посаді керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту такої юридичної особи (чи виконання обов'язків за посадою) протягом року, що передує даті рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру;

3) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в такій юридичній особі надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії такої юридичної особи станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру;

4) припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога органу ліцензування та нагляду щодо заміни цієї особи на посаді у зв'язку з неналежним виконанням особою посадових обов'язків, яке призвело до порушення такою юридичною особою вимог законодавства України, чи рішення Національного банку про застосування заходу впливу у вигляді відсторонення посадової особи від посади.

65-1. Випадками, які не вважаються рішенням про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру відповідно до підпункту 1 пункту 65 глави 6 розділу II цього Положення, є:

1) відкликання банківської ліцензії в разі припинення банківської діяльності/реорганізації/ліквідації банку за рішенням власників банку/якщо банк не виконав жодної банківської операції протягом року з дня отримання банківської ліцензії;

2) відкликання/анулювання ліцензії у зв’язку з ненаданням жодної фінансової послуги протягом року з дня її отримання/якщо особа не розпочала здійснення діяльності з надання фінансових послуг протягом шести місяців із дня (дати) отримання ліцензії/нездійсненням жодної валютної операції протягом шести місяців із дня внесення облікового запису про видачу ліцензії/припиненням здійснення небанківською установою валютних операцій більше ніж на 180 днів та невідновленням такої діяльності протягом 90 днів із дня отримання повідомлення про це від Національного банку/ненаданням небанківською установою фінансової платіжної послуги з переказу коштів без відкриття рахунку, що є валютною операцією, протягом шести місяців із дня внесення облікового запису про видачу ліцензії до електронного реєстру;

3) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не розпочав провадження професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або не надавав додаткових послуг, передбачених ліцензією на провадження певного виду професійної діяльності, протягом 12 місяців із дати отримання такої ліцензії, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом, що регулює такий вид професійної діяльності;

4) професійний учасник ринків капіталу та організованих товарних ринків не провадив професійної діяльності на ринках капіталу та організованих товарних ринках та/або не надавав додаткових послуг, передбачених ліцензією на провадження певного виду професійної діяльності, протягом шести місяців поспіль, якщо інший строк не встановлено спеціальним законом, що регулює такий вид професійної діяльності;

5) припинення авторизації діяльності надавача фінансових/обмежених платіжних послуг у зв’язку з тим, що надавач фінансових/обмежених платіжних послуг не розпочав провадження діяльності з надання фінансових/обмежених платіжних послуг або припинив надання таких послуг протягом строків, визначених Положенням про порядок здійснення авторизації діяльності надавачів фінансових платіжних послуг та обмежених платіжних послуг.

66. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:

1) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об’єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

2) включення особи до переліку осіб, пов’язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

3) суттєве порушення податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення);

4) надання особою недостовірної інформації Національному банку, яка за професійним судженням Національного банку вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації);

5) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов'язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку;

6) особу зареєстровано чи вона є податковим резидентом або її місцезнаходженням є держава-агресор;

7) набуття особою прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами частки в юридичній особі, яка зареєстрована чи є податковим резидентом або її місцезнаходженням є держава-агресор та/або має відокремлений підрозділ у державі-агресорі.

67. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаними з виконанням фінансових зобов’язань, є:

1) неналежне виконання особою обов’язків зі сплати податків, зборів або інших обов’язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов’язань (застосовується протягом строку цього порушення);

2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов’язання фінансового характеру, сума якого перевищує три мільйони гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 90 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.

68. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов'язаними з господарською діяльністю, є:

1) особу внесено до списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, який веде Комісія з цінних паперів (застосовується протягом строку перебування в цьому списку);

2) публічні обтяження чи заборона торгівлі цінними паперами юридичної особи або зупинка розміщення акцій у зв'язку з визнанням емісії недобросовісною чи застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) [застосовується протягом усього строку обмеження (обтяження)].

69. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов’язаними з володінням істотною участю у фінансових установах, іноземних фінансових установах, операторах поштового зв’язку, надавачах обмежених платіжних послуг, є:

1) володіння істотною участю в такій юридичній особі станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру;

2) можливість незалежно від володіння участю в такій юридичній особі надавати обов’язкові вказівки чи іншим чином визначати чи істотно впливати на дії такої юридичної особи станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру.

70. Ознакою небездоганної ділової репутації юридичної особи також є наявність у її керівника та/або власника істотної участі в цій особі ознаки небездоганної ділової репутації, визначених в главах 6, 7 розділу II цього Положення.

71. Ділова репутація юридичної або фізичної особи може бути визнана небездоганною, якщо немає визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення ознак, за наявності в Національного банку відомостей, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи.

72. Відомостями, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи, є зокрема інформація про:

1) істотні та/або систематичні порушення особою вимог банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок;

2) невиконання особою фінансових зобов’язань, невідповідність діяльності особи стандартам ділової практики та/або професійної етики;

3) відкрите щодо особи судове провадження у справі про неплатоспроможність/банкрутство.

73. Оцінка ділової репутації фізичної особи здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку:

1) анкети фізичної особи, визначеної цим Положенням;

2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов’язків зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

3) довідки компетентного органу країни постійного місця проживання фізичної особи про те, є чи немає в неї судимості;

4) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію фізичної особи.

74. Оцінка ділової репутації юридичної особи здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку:

1) анкети юридичної особи, визначеної цим Положенням;

2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є юридична особа, про стан виконання нею обов’язків зі сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів;

3) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію юридичної особи;

4) визначених цим Положенням документів для оцінки ділової репутації фізичних/юридичних осіб - керівників юридичної особи та власників істотної участі в ній, крім передбачених у пунктах 73, 74 глави 9 розділу II цього Положення анкет фізичної/юридичної особи відповідно.

75. Фізична або юридична особа має право подати до Національного банку, крім документів, визначених у пункті 73 або пункті 74 глави 9 розділу II цього Положення, документи про отримані відзнаки, які підтверджують бездоганну ділову репутацію.

76. Національний банк у разі виявлення під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в підпунктах 1-8, 10-12 пункту 62 глави 6 або пункті66 глави 7 розділу II цього Положення, визнає ділову репутацію такої особи небездоганною.

76-1. Ознаки небездоганної ділової репутації, визначені в підпунктах 1-3 пункту 65 глави 6 розділу II цього Положення, не застосовуються до фізичної особи, якщо така особа була погоджена Національним банком на посаду в банку (було погоджено призначення особи/визначено відповідність її професійної придатності та ділової репутації) або якщо такій особі було надано погодження (дозвіл) на набуття істотної участі в банку після прийняття рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру щодо фінансової установи, іноземної фінансової установи, оператора поштового зв’язку, надавача обмежених платіжних послуг.

76-2. Ознаки небездоганної ділової репутації, визначені в пункті 69 глави 7 розділу II цього Положення, не застосовуються до юридичної особи, якщо такій особі було надано погодження (дозвіл) на набуття істотної участі в банку після прийняття рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру щодо фінансової установи, іноземної фінансової установи, оператора поштового зв’язку, надавача обмежених платіжних послуг.

76-3. Ознака небездоганної ділової репутації, визначена в підпункті 9 пункту 62, пунктах 63-65 глави 6 або в пунктах 67-70 глави 7 розділу IІ цього Положення, не застосовується до фізичної або юридичної особи, якщо одночасно:

оцінка ділової репутації такої особи здійснювалася згідно з нормативно-правовим актом із питань ліцензування/реєстрації/авторизації надавачів фінансових/фінансових платіжних/обмежених платіжних/допоміжних послуг, ліцензування здійснення операцій з готівкою;

ознака за своєю суттю є аналогічною ознаці, визначеній таким нормативно-правовим актом, і виникла за тих самих фактичних обставин;

Національний банк прийняв рішення про незастосування до особи такої ознаки небездоганної ділової репутації.

77. Фізична або юридична особа, щодо якої є ознака небездоганної ділової репутації, визначена в підпункті9 пункту 62, пунктах 63-65 глави 6 або пунктах 67-70 глави 7 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку клопотання про незастосування до неї виявленої ознаки.

( Пункт 77 глави 10 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 155 від 21.07.2022; із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 10 від 16.02.2023 )

78. Клопотання про незастосування до фізичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної пунктом 65 глави 6 розділу II цього Положення, має відповідати таким додатковим вимогам:

1) до клопотання можуть додаватися запевнення фізичних і/або юридичних осіб щодо належної ділової репутації особи;

2) якщо оцінка ділової репутації особи здійснюється під час її погодження на посаду керівника банку, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (кандидата на цю посаду), клопотання додатково підписується головою правління банку, головою ради банку, а якщо особа обирається до ради банку, - також власниками істотної участі в банку, які самостійно або спільно володіють участю в банку, розмір якої перевищує 50 відсотків (їх уповноваженими представниками).

79. Національний банк під час розгляду клопотання особи про незастосування до неї виявленої ознаки небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до цього Положення документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.

80. Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної чи юридичної особи, щодо якої виявлено ознаку небездоганної ділової репутації, визначену в підпункті9 пункту 62, пунктах 63-65 глави 6 або пунктах 67-70 глави 7 розділу II цього Положення, має право прийняти одне з таких рішень:

1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пунктах 77 та/або 78 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необгрунтованим);

2) про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обгрунтованим).

81. Обов’язковою умовою незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в підпункті 2 пункту 63 глави 6 або підпункті 2 пункту 67 глави 7 розділу II цього Положення, є подання до Національного банку запевнення кредитора за фінансовим зобов’язанням, що він не має претензій до особи за поточним станом виконання нею фінансового зобов’язання (якщо станом на дату подання до Національного банку клопотання таке зобов’язання є невиконаним), або документ, що підтверджує виконання особою фінансового зобов’язання перед кредитором (якщо станом на дату подання до Національного банку клопотання таке зобов’язання є виконаним).

82. Національний банк приймає рішення про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 65 глави 6 або пункті 69 глави 7 розділу II цього Положення, з урахуванням:

1) можливості особи вплинути на обставини, що призвели до рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру, зокрема документального підтвердження невиконання особою своїх посадових обов’язків у період, що передував рішенню про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру (у зв’язку з усуненням від виконання обов’язків, відпусткою, хворобою), утримання особою від голосування на засіданнях колегіальних органів управління та/або від прийняття рішень із відповідних питань;

2) інформації Фонду гарантування вкладів/уповноваженого органу країни реєстрації іноземної фінансової установи з виведення неплатоспроможних фінансових установ з ринку та/або іншого уповноваженого органу про те, чи є/немає в діях/бездіяльності особи порушень законодавства, що призвели до рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру;

3) інформації, що може свідчити про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями/бездіяльністю особи та прийняттям рішення про банкрутство/відкликання ліцензії/виключення з реєстру.

83. Національний банк розглядає повторне звернення, яке передбачає оцінку ділової репутації особи, щодо якої Національний банк відмовив у незастосуванні ознаки небездоганної ділової репутації, не раніше, ніж через один рік після прийняття рішення, визначеного в підпункті 1 пункту 80 глави 10 розділу II цього Положення.

84. Національний банк у разі виявлення визначених у главі 8 розділу II цього Положення обставин письмово повідомляє про це особу, щодо якої такі обставини виявлено. Особа має право надати до Національного банку пояснення щодо цих обставин (спростувати їх або пояснити їх настання) та клопотання про невизнання її ділової репутації небездоганною. До пояснень і клопотання особи додаються документи, які підтверджують викладені нею аргументи.

85. Національний банк під час розгляду визначених пунктом 84 глави 10 розділу II цього Положення пояснень і клопотання особи комплексно аналізує подані документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.

86. Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлена визначена вглаві 8 розділу II цього Положення інформація, має право прийняти одне з таких рішень:

1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пункті 84 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необгрунтованим);

2) щодо відсутності підстав для визнання ділової репутації особи небездоганною згідно з главою 8 розділу II цього Положення (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обґрунтованим).

87. Національний банк не здійснює оцінку ділової репутації:

1) міжнародної фінансової установи;

2) держави;

3) територіальної громади.

87-1. Рішення щодо визнання ділової репутації фізичної або юридичної особи небездоганною, визначене в пункті 76 глави 10 розділу II цього Положення, а також рішення, зазначені в пунктах 80, 86 глави 10 розділу II цього Положення, приймає Правління Національного банку або Комітет з нагляду.

88. Національний банк здійснює оцінку фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб у порядку, установленому цим Положенням, у разі:

1) погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому;

2) погодження змін до статуту банку у зв’язку зі збільшенням його статутного капіталу, надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу;

3) погодження набуття або збільшення істотної участі в банку;

4) погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку;

5) здійснення Національним банком контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку;

6) акредитації філії іноземного банку в Україні в порядку, передбаченому главою 60 розділу X цього Положення.

89. Особи, фінансовий/майновий стан яких оцінюється Національним банком, а також критерії такої оцінки визначаються окремо для кожного випадку оцінки згідно з главами 12-16 розділу III цього Положення.

90. Вимоги до документів, що подаються до Національного банку для здійснення оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, а також до методики такої оцінки визначаються в главах 18 та 19 розділу III цього Положення.

91. Процесом оцінки фінансового/майнового стану особи передбачено здійснення Національним банком комплексного аналізу документів та інформації, поданих до Національного банку у визначених пунктом 88 глави 11 розділу III цього Положення випадках, документів та інформації, отриманих Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду, отриманих Національним банком на його запит і/або під час перевірки/уточнення інформації, що подається до Національного банку, а також інформації з відкритих джерел.

92. Національний банк за результатом оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи визнає його задовільним або незадовільним.

93. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи або майновий стан фізичної особи незадовільним, якщо:

1) не подано документів, що підтверджують відповідність фінансового/майнового стану особи вимогам цього Положення;

2) подані документи щодо фінансового/майнового стану особи є недостатніми для його оцінки та/або не відповідають вимогам цього Положення та/або містять недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про невідповідність фінансового/майнового стану особи встановленим критеріям;

3) фінансовий/майновий стан особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення щодо відповідних випадків оцінки фінансового/майнового стану особи.

94. Національний банк має право визнати фінансовий/майновий стан особи незадовільним за наявності інформації, яка, за професійним судженням Національного банку, свідчить про фінансові труднощі особи, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку, його вкладників та інших кредиторів.

95. Національний банк запитує в особи, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, пояснення щодо визначеної в пункті 94 глави 11 розділу III цього Положення інформації, установлює строк їх подання та здійснює оцінку з урахування таких пояснень, якщо вони були надані в установлений Національним банком строк.

96. Національний банк має право, керуючись принципом співмірності (пропорційності) та своїм професійним судженням, визнати фінансовий/майновий стан особи задовільним у разі його часткової невідповідності критеріям, визначеним у цьому Положенні, за таких умов:

1) виявлена невідповідність не несе загрози для банку, його вкладників та інших кредиторів і не має суттєвого впливу на загальний висновок щодо задовільного фінансового/майнового стану особи;

2) особою, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, подано до Національного банку письмове зобов’язання усунути виявлену невідповідність у погоджений із Національним банком строк (якщо таку невідповідність можна усунути).

97. Національний банк під час погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичних і фізичних осіб-засновників, які здійснюють внески до статутного капіталу новоствореного банку (незалежно від їх розміру);

2) фізичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку;

3) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають кінцевими власниками банку;

4) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають консолідуючими компаніями;

5) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають проміжними компаніями.

98. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 12 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення засновником коштів до статутного капіталу новоствореного банку. Для особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, відповідною датою є робочий день, що передує даті внесення коштів засновником, через якого особа набуває цієї істотної участі.

99. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі, не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу новоствореного банку, ці кошти не є залученими від інших осіб з умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;

4) траса платежу грошових коштів, унесених до статутного капіталу новоствореного банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

100. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж величина розміру участі в статутному капіталі новоствореного банку, що набувається юридичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

101. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична, особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

102. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

103. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні кошти, що складаються з грошових коштів та іншого майна (активів), у сумі рівній або більшій, ніж величина розміру участі у статутному капіталі новоствореного банку, що набувається фізичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до вимог пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

104. Національний банк під час погодження змін до статуту банку у зв'язку зі збільшенням його статутного капіталу, надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу з метою спрямування коштів на збільшення статутного капіталу оцінює фінансовий/майновий стан юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески, спрямовують кошти субординованого боргу до статутного капіталу банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його збільшення).

105. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 13 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення особою коштів до статутного капіталу банку, даті клопотання про надання дозволу на дострокове погашення субординованого боргу відповідно.

106. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка здійснює додатковий внесок до статутного капіталу банку, якій банк достроково погашає субординований борг, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, сума субординованого боргу до погашення відповідно, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу банку;

3) траса платежу грошових коштів, які вносяться до статутного капіталу банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

107. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески до статутного капіталу банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особи має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.

107-1. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, якій банк достроково погашає субординований борг, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі, рівній або більшій, ніж сума субординованого боргу до погашення, а джерела власних грошових коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення.

108. Національний банк під час погодження набуття або збільшення істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку;

2) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку;

3) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією;

4) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає проміжною компанією;

5) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набуває або збільшує істотну участь у банку.

109. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичних/фізичних осіб згідно з главою 14 розділу III цього Положення є:

1) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку юридичною особою - робочий день, що передує даті подання до Національного банку документів для такого погодження;

2) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку фізичною особою - будь-який робочий день у періоді 15 днів до дати подання до Національного банку документів для такого погодження.

110. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка після погодження Національного банку здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких нею здійснюватиметься пряме/опосередковане придбання істотної участі в банку.

111. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

112. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

113. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі особи після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;

4) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких прямо/опосередковано придбаватиме істотну участь у банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набувається/збільшується істотна участь у банку.

114. Національний банк оцінює фінансовий/майновий стан юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та здійснила часткову оплату прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку до подання до Національного банку документів для погодження, з урахуванням критеріїв, визначених пунктами 119 та 123 глави 15 розділу III цього Положення, станом на відповідну дату, визначену в підпункті 2 пункту 118 глави 15 розділу III цього Положення (у частині, що стосується здійсненої оплати).

115. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку).

116. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає контролером банку, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

117. Національний банк під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку шляхом оплати її придбання;

2) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку безоплатно;

3) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку;

4) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією;

5) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала проміжною компанією;

6) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набула або збільшила істотну участь у банку.

118. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 15 розділу III цього Положення є:

1) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за безоплатним правочином - робочий день, що передує даті набуття або збільшення істотної участі;

2) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за оплатним правочином - робочий день, що передує даті оплати придбання істотної участі в банку.

119. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за оплатним правочином, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа станом на відповідну дату має грошові кошти в сумі не меншій, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;

4) траса платежу грошових коштів, використаних для прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

120. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за безоплатним правочином, задовільним, якщо юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

121. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі оплатного придбання;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147-149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

122. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150-155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

123. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір істотної участі після набуття або збільшення становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі її оплатного придбання;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165-172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) частка грошових коштів у загальній сумі власних коштів фізичної особи є рівною або більшою, ніж ціна придбання істотної участі в банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій/частки в статутному капіталі банку/юридичної особи, через яку набуто/збільшено істотну участь у банку;

4) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

124. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці розміру набутої або збільшеної участі в статутному капіталі банку).

125. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку і в результаті такого набуття або збільшення стала контролером банку, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які будуть спрямовані нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

126. Національний банк під час здійснення контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку оцінює:

1) фінансовий стан юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку;

2) майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку.

127. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 16 розділу III цього Положення є:

1) для щорічного контролю за фінансовим/майновим станом юридичної/фізичної особи - 01 січня року, у якому здійснюється оцінка;

3) для позапланового контролю - дата, визначена Національним банком та повідомлена юридичній/фізичній особі.

128. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи - власника істотної участі в банку незадовільним, якщо станом на відповідну дату юридична особа має ознаку/ознаки незадовільного фінансового стану, визначену/визначені в пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення.

129. Національний банк має право визнати майновий стан фізичної особи - власника істотної участі в банку незадовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особа не є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

130. Якщо консолідуючою компанією, фінансовий стан якої оцінюється відповідно до глав 12, 14 та 15 розділу III цього Положення, є публічна компанія, прямими власниками істотної участі в якій є фізичні особи, які одночасно є власниками істотної участі в банку, але немає особи, яка здійснює контроль за такою публічною компанією, застосовуються такі критерії:

1) для оцінки фінансового стану такої публічної компанії застосовуються критерії, визначені для оцінки фінансового стану юридичних осіб - кінцевих власників, а не юридичних осіб - консолідуючих компаній;

2) для оцінки майнового стану фізичної особи - прямого власника істотної участі в публічній компанії застосовується тільки критерій платоспроможності.

131. Національний банк, якщо юридична особа є одночасно засновником новоствореного банку та/або особою, яка здійснює оплату набуття або збільшення істотної участі в банку, та/або консолідуючою компанією, та/або кінцевим власником банку, визнає фінансовий стан цієї юридичної особи задовільним у разі його відповідності критеріям оцінки щодо всіх категорій юридичних осіб, до яких вона відноситься.

132. Національний банк не здійснює оцінку фінансового стану:

1) міжнародної фінансової установи;

2) держави;

3) територіальної громади;

4) особи, якій акції банку та/або акції/частка в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку передані в управління;

5) особи, якій передано право голосу акцій на загальних зборах учасників банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників банку.

133. Юридична особа подає до Національного банку для оцінки фінансового стану свою фінансову звітність та документи, визначені у главі 18 розділу III цього Положення.

134. Фінансова звітність юридичної особи, яка подається до Національного банку, має бути складена станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, а також станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата). Така фінансова звітність має включати всі форми фінансової звітності з примітками, передбачені законодавством, що застосовується до юридичної особи.

135. Фінансова звітність української компанії засвідчується її керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади) та подається з відміткою органів статистики про її прийняття (або разом із документом, який підтверджує її прийняття органами статистики).

136. Фінансова звітність іноземної компанії засвідчується її уповноваженим представником.

137. Фінансова звітність подається:

1) на консолідованій основі - юридичною особою, яка є кінцевим власником банку або консолідуючою компанією (або може набути такого статусу в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку);

2) на консолідованій або індивідуальній основі (на розсуд юридичної особи) - банком, небанківською фінансовою установою, юридичною особою, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, а також публічною компанією;

3) на індивідуальній основі - іншою юридичною особою.

138. Річна фінансова звітність юридичної особи подається разом зі звітом (висновком) аудитора, складеним за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти такої фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку країни, у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи, та/або міжнародним стандартам фінансової звітності.

Звіт (висновок) аудитора, складений за підсумками проведеної перевірки річної фінансової звітності, має відповідати вимогам, установленим міжнародними стандартами аудиту та законодавством країни, в якій зареєстрований головний офіс юридичної особи.

Проміжна фінансова звітність юридичної особи подається разом зі звітом (висновком) аудитора щодо огляду такої проміжної фінансової звітності.

Звіт (висновок) аудитора щодо огляду проміжної фінансової звітності має відповідати вимогам, установленим міжнародними стандартами завдань з огляду, та законодавством країни, в якій зареєстрований головний офіс юридичної особи.

139. Звіт (висновок) аудитора підлягає оформленню згідно з вимогами законодавства, що застосовується до такого аудитора.

140. Фінансова звітність банків, зареєстрованих в Україні, до Національного банку згідно з цим Положенням не подається.

141. До Національного банку, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, надається інформація аудитора або консультанта, що містить розрахунок розміру власних коштів юридичної особи станом на визначену цим Положенням дату та висновок щодо наявності або відсутності в неї власних коштів у необхідному розмірі, зроблені аудитором або консультантом на підставі даних фінансової звітності юридичної особи.

Форма, за якою надається інформація відповідно до пункту 141 глави 18 розділу III цього Положення, затверджується розпорядчим актом Національного банку та розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

142. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи здійснюється шляхом зменшення суми власного капіталу (чистих активів) юридичної особи, зазначеної у фінансовій звітності, на:

1) суму резервного капіталу юридичної особи;

2) суму простроченої більше ніж на 90 днів дебіторської заборгованості, яка становить понад п’ять відсотків активів юридичної особи (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

3) суму дебіторської заборгованості суб’єктів господарювання та суму фінансових вкладень (інвестицій) у суб’єктів господарювання, які були припинені/ліквідовані, які перебувають у стадії припинення/ліквідації, щодо яких встановлено режим зовнішнього управління та/або розпочато справу про визнання їх неплатоспроможними/банкрутами (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

4) суму раніше здійснених фінансових вкладень (інвестицій) в акції банків та/або в акції/частки в статутних капіталах юридичних осіб, які мають пряму або опосередковану участь у банках;

5) суму власних коштів юридичної особи, що підлягає підтвердженню в межах процедури погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в іншому банку протягом строку розгляду Національним банком відповідного пакета документів;

6) суму внесків до статутного капіталу, отриману юридичною особою, за якою зміни до установчих документів не затверджені уповноваженим органом юридичної особи та/або не зареєстровані в порядку, установленому законодавством, що застосовується до юридичної особи;

7) суму коштів, які не можуть бути спрямовані до статутного капіталу іншої юридичної особи відповідно до вимог законодавства, що застосовується до юридичної особи;

8) суму активів, що виникають під час консолідації, а саме: гудвіл, нематеріальні активи та курсові різниці, яка підлягає вирахуванню для здійснення розрахунку власних коштів на підставі консолідованої фінансової звітності юридичної особи.

143. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи, уключаючи небанківську фінансову установу, може здійснюватися за альтернативною методикою, визначеною законодавством, яке застосовується до такої юридичної особи, зокрема нормативно-правовим актом органу, який здійснює регулювання та нагляд за її діяльністю. Інформація аудитора/консультанта в цьому випадку має містити розрахунок з описом методики, за якою такий розрахунок здійснено, а також посилання на положення законодавства, якими передбачено її застосування. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку розміру власних коштів юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

144. Розмір власних коштів банку, зареєстрованого в Україні, є рівним розміру його регулятивного капіталу, визначеного відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку регулювання діяльності банків України та, у разі потреби, скоригованого (зменшеного) за результатами здійснення нагляду за діяльністю такого банку з урахуванням необхідності дотримання банком установлених Національним банком пруденційних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття/збільшення участі в ньому.

145. Розмір власних коштів іноземного банку є рівним розміру його регулятивного капіталу або аналогічної розрахункової величини, що визначається відповідно до вимог законодавства країни місцезнаходження іноземного банку з урахуванням необхідності дотримання ним пруденційних нормативів, установлених органом, який здійснює регулювання та нагляд за діяльністю іноземного банку, після здійснення внеску до статутного капіталу банку / до приписного капіталу філії іноземного банку або набуття/збільшення участі в ньому.

146. До інформації аудитора/консультанта щодо розміру власних коштів іноземного банку має додаватися висновок органу іноземної країни, який здійснює регулювання та нагляд за його діяльністю, що підтверджує суму наявного регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) та суму регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) іноземного банку, необхідну для виконання ним пруденційних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку / до приписного капіталу філії іноземного банку або набуття/збільшення участі в ньому. Зазначений висновок не подається, якщо іноземний банк має інвестиційний рівень кредитного рейтингу.

147. Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку документи, що підтверджують правові підстави отримання грошових коштів та іншого майна, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти і майно, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не залучені від інших осіб з умовою повернення.

Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів додатково зобов'язана в разі отримання вимоги Національного банку підтвердити, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати.

147-1. Національний банк має право вимагати від юридичної особи надання документів та інформації для підтвердження того, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати, якщо подані документи за професійним судженням Національного банку:

1) не підтверджують/підтверджують не в повному обсязі відповідність джерел походження власних коштів та/або траси платежу грошових коштів вимогам підпунктів 1, 2 пункту 147 та/або підпунктів 1, 2 пункту 158 глави 18 розділу III цього Положення;

2) не є достатніми для оцінки фінансового стану юридичної особи;

3) є такими, що можуть містити недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про те, що фінансовий стан юридичної особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12-16 розділу III цього Положення, щодо відповідних випадків оцінки фінансового стану.

148. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації, що подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації з метою перевірки дотримання вимог пункту 147 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів або майна третіми особами.

149. Вимоги щодо надання інформації та документів для підтвердження джерел власних коштів не застосовуються до банку, юридичної особи, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічної компанії.

150. Юридична особа для підтвердження своєї фінансової стійкості надає до Національного банку інформацію, що містить здійснений аудитором або консультантом аналіз фінансового стану юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, і станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата).

Форма, за якою надається інформація відповідно до пункту 150 глави 18 розділу III цього Положення, затверджується розпорядчим актом Національного банку та розміщується на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

151. Юридична особа є фінансово стійкою, якщо аудитор або консультант за результатом аналізу її фінансового стану дійшов висновку, що в юридичної особи немає пов’язаних із її діяльністю фінансових труднощів, котрі негативно впливають на здатність юридичної особи виконувати в повному обсязі/у належні строки взяті на себе зобов’язання та/або можуть негативно вплинути на діяльність і/або фінансовий стан банку та осіб, пов’язаних із такою юридичною особою.

152. Орієнтовний перелік фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичних осіб (крім банків), порядок розрахунку та критерії аналізу показників фінансового стану юридичної особи визначені в додатку 1 до цього Положення. Аудитор або консультант має право розраховувати інші фінансові показники (коефіцієнти) та/або використовувати інші методики розрахунку фінансових показників за умови наведення в інформації про фінансовий стан аргументованих пояснень щодо доцільності їх застосування та опису цих методик. Аудитор/консультант обирає методику розрахунку фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичної особи з урахуванням її інформативності та можливості давати цілісну оцінку фінансового стану юридичної особи. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку фінансових показників юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

153. Для аналізу фінансового стану банку використовуються значення обов’язкових пруденційних нормативів, установлених законодавством, що застосовується до такого банку.

154. Аналіз фінансового стану юридичної особи на основі даних її фінансової звітності та іншої інформації незалежно від обраної методики має враховувати характер і масштаб діяльності, галузеву та регіональну специфіку юридичної особи, містити оцінку істотних факторів, пов’язаних із її діяльністю.

155. Аудитор/консультант, аналізуючи фінансовий стан юридичної особи, встановлює, чи є в неї реальні активи, які залежно від виду економічної діяльності використовує юридична особа протягом звітного періоду. Реальними активами юридичної особи є основні засоби, запаси, а також здійснені юридичною особою фінансові вкладення та інвестиції, що враховуються за їх справедливою вартістю. Аудитор/консультант робить висновок щодо наявності або відсутності в юридичної особи реальних активів у інформації про фінансовий стан юридичної особи.

156. Національний банк під час розгляду наданої інформації про фінансовий стан юридичної особи має право вимагати:

1) подання документів, що були використані аудитором або консультантом для аналізу, якщо вони не були подані до Національного банку;

2) подання додаткових пояснень щодо обраних аудитором або консультантом методів аналізу, здійснених ним розрахунків, сформованих за результатами аналізу висновків;

3) здійснення аналізу фінансового стану юридичної особи-нерезидента за додатковими параметрами в разі, якщо за професійним судженням Національного банку такий аналіз необхідний для підтвердження фінансової стійкості юридичної особи.

157. Юридична особа для підтвердження наявності грошових коштів, за рахунок яких нею здійснено внесок до статутного капіталу новоствореного банку, внесок до статутного капіталу банку під час його збільшення або придбання/збільшення істотної участі в банку, подає до Національного банку виписку/довідку банку про стан рахунку, що підтверджує наявність коштів на рахунку юридичної особи станом на відповідну дату.

158. Траса платежу є розкритою, якщо юридична особа подала Національному банку документи та інформацію щодо руху коштів за її рахунками та рахунками інших осіб, підстав переказу коштів між цими рахунками, а також попередніх власників грошових коштів для підтвердження того, що грошові кошти:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не є коштами, залученими від інших осіб з умовою повернення.

Юридична особа для розкриття траси платежу додатково зобов'язана на вимогу Національного банку підтвердити, що грошові кошти перебували в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати. Національний банк має право вимагати таке підтвердження у випадках, передбачених у пункті 147- 1 глави 18 розділу III цього Положення.

159. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації щодо розкриття траси платежу для подання до Національного банку. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації для перевірки дотримання вимог, визначених пунктом 158 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи й інформацію щодо підстав отримання грошових коштів третіми особами.

160. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи незадовільним на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та/або на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, якщо це різні дати, за наявності однієї з таких ознак:

1) порушення справи про припинення/ліквідацію юридичної особи або про визнання її неплатоспроможною (банкрутом), установлення щодо юридичної особи режиму зовнішнього управління;

2) нездійснення юридичною особою основного виду діяльності протягом року, що передує даті, на яку здійснюється оцінка фінансового стану юридичної особи;

3) невиконання юридичною особою грошових зобов’язань на загальну суму один мільйон гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті) і більше протягом п’яти днів поспіль у періоді року, що передує даті, станом на яку здійснюється оцінка фінансового стану юридичної особи;

4) накладення арешту на всі активи юридичної особи або значну їх частину на підставі виконавчих документів;

5) наявність судового спору за участі юридичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати нею всіх належних їй активів або значної їх частини.

161. Фізична особа надає до Національного банку для оцінки її майнового стану заповнену на відповідну дату і підписану нею інформацію про майновий стан фізичної особи за формою згідно з додатком 2 до цього Положення, розрахунок відповідності розміру її власних грошових коштів та іншого майна (активів) відповідному критерію оцінки майнового стану, передбаченого в цьому Положенні, і визначені цим Положенням документи.

162. Розрахунок розміру власних коштів фізичної особи здійснюється на підставі даних, зазначених в інформації про майновий стан [за вирахуванням акцій банків, якими володіє фізична особа (у тому числі опосередковано) на дату заповнення інформації про майновий стан], шляхом зменшення загальної вартості майна (активів) фізичної особи на загальну суму її майнових зобов'язань.

162-1. Розмір власних коштів фізичної особи, яка набуває (фактично набула) або збільшує (фактично збільшила) істотну участь у банку та яка на відповідну дату володіє істотною участю в іншому банку, додатково зменшується на більшу з таких величин:

1) величину частини регулятивного капіталу такого іншого банку, пропорційну частці, яку розмір участі фізичної особи становить у його статутному капіталі (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

2) величину частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційну частці, яку розмір участі фізичної особи становить у статутному капіталі такого іншого банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті).

163. Фізична особа для підтвердження даних щодо майна (активів) і доходів фізичної особи, зазначених в інформації про майновий стан, подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:

1) документи, що посвідчують право власності на майно (активи);

2) документи, на підставі яких набуто право власності на майно (активи);

2-1) документи, на підставі яких набуто право власності на майно (активи), суму доходу від відчуження якого (яких) уключено до інформації про майновий стан;

2-2) документи, на підставі яких відчужено майно (активи), суму доходу від відчуження якого (яких) уключено до інформації про майновий стан;

3) документи, що підтверджують відсутність обтяжень майна (активів) станом на відповідну дату (за винятком обтяжень, установлених для забезпечення виконання фізичною особою зобов’язань, зазначених в інформації про майновий стан);

4) інформацію про ринкову вартість емісійних цінних паперів, визначену відповідно до статті 9 Закону про акціонерні товариства;

5) виписку/довідку про стан рахунку фізичної особи в банку/кредитній установі в Україні/за кордоном (подається з метою підтвердження суми коштів на рахунку);

6) звіт про оцінку майна, проведену оцінювачем відповідно до законодавства про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність, оформлений згідно з вимогами законодавства країни, що застосовується до оцінювача.

164. Фізична особа для підтвердження даних щодо її зобов’язань, зазначених в інформації про майновий стан, подає до Національного банку такі документи або їх копії:

1) правочини, на підставі яких виникли майнові зобов’язання фізичної особи;

2) документи, що підтверджують отримання фізичною особою майна за правочинами, на підставі яких у неї виникли майнові зобов’язання, а також виконання фізичною особою зобов’язань за цими правочинами, та/або інформація кредиторів фізичної особи щодо стану розрахунків за укладеними з нею правочинами.

165. Джерела власних коштів фізичної особи вважаються підтвердженими, якщо:

1) сума доходів фізичної особи за період, у якому нею були здійснені витрати на придбання та/або збільшення ринкової вартості кожного відмінного від грошових коштів об’єкта майна, зазначений в інформації про майновий стан, і/або попередні періоди, зменшена на суму витрат фізичної особи за відповідний період/періоди, крім витрат на придбання та/або збільшення ринкової вартості такого об’єкта майна, уключаючи витрати на придбання іншого, ніж такий об’єкт, майна, є рівною або більшою вартості придбання такого об’єкта майна та витрат, які були здійснені фізичною особою для збільшення його ринкової вартості станом на відповідну дату;

2) сума доходів фізичної особи за періоди, у яких нею були отримані зазначені в інформації про майновий стан грошові кошти, та всі наступні періоди до відповідної дати, зменшена на суму витрат фізичної особи за такі періоди, є рівною або більшою суми власних коштів фізичної особи, розрахованої відповідно до пункту 162 глави 19 розділу III цього Положення;

3) фізичною особою здійснено сплату податків, зборів та інших обов’язкових платежів у зв’язку з отриманням доходів, зазначених в інформації про майновий стан;

4) фізичною особою подано до Національного банку документи щодо доходів, зазначених в інформації про майновий стан, та документи щодо підтвердження джерел власних коштів.

166. Фізична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:

1) податкові декларації з усіма додатками та доповненнями (у разі їх наявності) за періоди, за які в інформації про майновий стан подані дані щодо доходів фізичної особи, разом із довідкою про подану декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), виданою контролюючим органом;

2) довідку компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов'язків зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів станом на відповідну дату.

167. Фізична особа, якщо законодавством іноземної країни, податковим резидентом якої вона є, не передбачене подання фізичними особами податкових декларацій та/або не передбачена можливість отримання від контролюючого органу іноземної країни інформації про суми отриманих фізичною особою доходів і сплачених податків, зборів та інших обов’язкових платежів за періоди, за які подані податкові декларації, та про наявність або відсутність у фізичної особи заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів, для підтвердження джерел власних коштів, подає до Національного банку такі інформацію та документи/копії документів:

1) письмове запевнення фізичної особи про неможливість подання цих документів із посиланням на положення нормативно-правових актів іноземної країни, що це підтверджують, а також відповідні витяги з таких нормативно- правових актів;

2) інформацію особи, яка відповідно до законодавства іноземної країни надає професійні послуги у сфері бухгалтерського обліку та оподаткування, щодо підтвердження суми отриманих фізичною особою доходів і сплачених податків, зборів та інших обов’язкових платежів за періоди, за які подані податкові декларації або в інформації про майновий стан подані дані щодо доходів (якщо подання податкових декларацій законодавством не передбачене), а також про наявність або відсутність у фізичної особи заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів станом на відповідну дату.

168. Фізична особа, яка відповідно до законодавства не подавала податкові декларації за будь-який із періодів, за які в інформації про майновий стан нею подані дані щодо доходів, має право подати до Національного банку замість податкових декларацій витяг (відомості) із інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених фізичній особі доходів і утриманих з неї податків, зборів та інших обов’язкових платежів або інформацію контролюючого органу, що містить такі відомості.

169. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження даних щодо її витрат, зазначених в інформації про майновий стан, правочини (або їх копії), на підставі яких фізичною особою понесені (будуть понесені) ці витрати.

170. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів документи, на підставі яких отримано доходи, грошові кошти або інше майно, документи та інформацію щодо вартості майна (іншого, ніж грошові кошти) на момент його отримання фізичною особою, попередніх власників грошових коштів і майна, правових підстав їх отримання. Документи та інформація надаються для підтвердження того, що грошові кошти та майно, зазначені в інформації про майновий стан, та грошові кошти, за рахунок яких фізичною особою набуто та збільшено ринкову вартість майна, суму доходу від відчуження якого включено до інформації про майновий стан:

1) отримані в результаті правочинів, уключаючи правочини, вчинені попередніми власниками, зміст яких не суперечить законодавству, вчинених на ринкових умовах, які не мають ознак фіктивності та/або удаваності та спрямовані на досягнення економічного результату та/або особистих цілей;

2) не залучені від інших осіб з умовою повернення;

3) грошові кошти зберігаються в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, уключно з переказами цих коштів між рахунками, ураховуючи рахунки їх попередніх власників, безперервно протягом одного року до відповідної дати (крім випадків, передбачених у пункті 170- 1 глави 19 розділу III цього Положення).

170-1. Документи та інформація для підтвердження того, що грошові кошти перебувають в обігу в безготівковій формі на рахунках, відкритих у фінансових установах, які відповідно до закону мають право на надання фінансових платіжних послуг із відкриттям рахунків, в Україні/за кордоном, безперервно протягом одного року до відповідної дати, можуть не подаватися, якщо такі грошові кошти належали:

1) державі (в особі відповідного органу державної влади);

2) територіальній громаді (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

3) міжнародній фінансовій установі;

4) публічній компанії;

5) банку;

6) страховій компанії;

7) юридичній особі за умови, що кошти отримані нею із підтверджених джерел, що відповідають вимогам пункту 147 глави 18 розділу III цього Положення.

Національний банк має право вимагати надання додаткових пояснень, інформації та/або документів, у тому числі від контрагентів юридичної особи, з метою перевірки отримання юридичною особою коштів із підтверджених джерел, уключаючи документи, передбачені в пункті 147- 1 глави 18 розділу III цього Положення.

171. Фізична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації щодо джерел власних коштів, що подається до Національного банку. Національний банк має право з метою підтвердження фізичною особою джерел власних коштів вимагати подання додаткових документів та інформації, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів та іншого майна третіми особами.

172. Фізична особа має право не вказувати в інформації про майновий стан джерела її власних коштів та не подавати до Національного банку визначені цим Положенням документи для підтвердження цих джерел, якщо зазначене в інформації про майновий стан майно було набуте фізичною особою більше ніж за 15 років до відповідної дати, та за умови, що:

1) майно перебуває у власності фізичної особи безперервно;

2) немає будь-яких спорів фізичної особи з третіми особами щодо права власності на це майно;

3) у фізичної особи немає заборгованості зі сплати податків, зборів та інших платежів станом на відповідну дату.

173. Фізична особа на свій розсуд визначає обсяг і перелік майна та доходів для подання до Національного банку в інформації про майновий стан відповідно до цього Положення.

174. Дані про невиконані фінансові зобов’язання фізичної особи та про понесені нею витрати в періодах, за які Національному банку подається інформація про майновий стан, уключаються до цієї інформації в повному обсязі та в обов’язковому порядку.

175. Фізична особа, яка перебуває в шлюбі:

1) уключає до інформації про майновий стан дані про всі невиконані фінансові зобов’язання за правочинами, стороною яких є чоловік/дружина фізичної особи (за умови, якщо такі правочини укладені під час їх перебування в шлюбі), а також суми витрат, понесених у відповідному періоді на законних підставах (в Україні та за кордоном) її чоловіком/дружиною;

2) має право включити до інформації про майновий стан дані про майно, яке є спільною власністю подружжя станом на відповідну дату, незалежно від того, на кого з подружжя оформлені правовстановлюючі документи на таке майно, а також про суми доходів, отриманих у відповідному періоді на законних підставах (в Україні та за кордоном) її чоловіком/дружиною.

176. Фізична особа, яка перебуває в шлюбі, подає до Національного банку документи, визначені цим Положенням, щодо майна, майнових зобов’язань, доходів і витрат чоловіка/дружини.

177. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження наявності грошових коштів, за рахунок яких фізичною особою здійснено внесок до статутного капіталу новоствореного банку, внесок до статутного капіталу банку під час його збільшення або придбання/збільшення істотної участі в банку, виписку/довідку про стан її рахунку в банку, що підтверджує наявність коштів станом на відповідну дату.

178. Фізична особа є платоспроможною, якщо немає підстав уважати, що особа неспроможна виконувати всі майнові зобов'язання відповідно до умов правочинів, укладених такою особою, та/або майновий стан особи, та/або стан виконання нею майнових зобов'язань погіршаться в подальшому. Такими підставами є невиконання/неналежне виконання фізичною особою своїх зобов'язань або загроза невиконання/неналежного виконання таких зобов'язань, накладення арешту на все майно фізичної особи або значну його частину на підставі виконавчих документів, наявність судового спору за участю фізичної особи, негативне рішення за яким може призвести до втрати фізичною особою всього належного їй майна (доходів) або їх значної частини, майбутня втрата постійного джерела доходів фізичної особи, про яку стало відомо, погіршення майнового стану фізичної особи, що настало або ймовірно настане, унаслідок яких фізична особа може стати неспроможною виконувати свої майнові зобов'язання.

179. Фізична особа подає до Національного банку для підтвердження її платоспроможності письмове запевнення про те, що не має підстав для погіршення майнового стану, визначених у пункті 178 глави 19 розділу III цього Положення. Письмове запевнення має містити обґрунтування, що таких підстав немає, та засвідчувати, що таких підстав:

1) на відповідну дату немає;

2) не було або вони усунені протягом року, що передує відповідній даті (якщо вони були, то надається їх детальний опис, причини їх виникнення та підтвердження їх усунення);

3) не буде з огляду на наявну в особи інформацію та її очікування.

180. Аудитором, який здійснює перевірку фінансової звітності юридичної особи, що подається до Національного банку для оцінки фінансового стану юридичної особи, та може здійснювати розрахунок розміру власних коштів юридичної особи та/або аналіз її фінансової стійкості, є особа, яка постійно проживає (головний офіс якої зареєстровано) у країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, фінансова звітність якої перевіряється, та яка має право надавати аудиторські послуги відповідно до законодавства цієї країни.

181. Національний банк має право в разі отримання клопотання юридичної особи або банку дозволити подання звіту (висновку) щодо фінансової звітності юридичної особи та/або інформації про розмір її власних коштів та/або інформації про фінансовий стан юридичної особи, підготовлених аудитором, який не відповідає вимогам пункту 180 глави 20 розділу III цього Положення, якщо в країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, відсутні особи, які мають право надавати аудиторські послуги, або обраний іноземний аудитор має суттєво вищу кваліфікацію, досвід та визнання, ніж аудитор країни місцезнаходження юридичної особи.

182. Оцінювачем, який може здійснювати оцінку вартості майна фізичної особи та готує звіт, що подається до Національного банку для оцінки майнового стану фізичної особи, є особа, яка постійно проживає (головний офіс якої зареєстровано) у країні, у якій знаходиться майно, що підлягає оцінці, та яка має право оцінювати майно відповідно до законодавства цієї країни.

183. Національний банк має право в разі отримання клопотання фізичної особи або банку дозволити подання звіту про оцінку вартості майна, підготовленого оцінювачем, який не відповідає вимогам пункту 182 глави 20 розділу III цього Положення, якщо в країні, у якій знаходиться майно, що підлягає оцінці, відсутні особи, які мають право здійснювати оцінку майна, або якщо обраний іноземний оцінювач має суттєво вищу кваліфікацію, досвід та визнання, ніж оцінювач країни проживання фізичної особи.

184. Консультантом, який здійснює розрахунок розміру власних коштів юридичної особи та/або аналіз її фінансової стійкості, що подаються до Національного банку, є особа, яка постійно проживає (головний офіс якої зареєстровано) у країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, фінансовий стан якої оцінюється, та яка має право надавати відповідні консультаційні послуги відповідно до законодавства цієї країни.

185. Національний банк має право в разі отримання клопотання юридичної особи або банку дозволити подання інформації про розмір власних коштів юридичної особи та/або інформації про її фінансовий стан, підготовлених консультантом, який не відповідає вимогам пункту 183 глави 20 розділу III цього Положення, якщо в країні, у якій зареєстрована та здійснює свою діяльність юридична особа, відсутні особи, які мають право надавати відповідні консультаційні послуги, або обраний іноземний консультант має суттєво вищу кваліфікацію, досвід та визнання, ніж консультант країни місцезнаходження юридичної особи.

186. Національний банк має право перевіряти документи аудиторів, оцінювачів і консультантів.

Національний банк під час перевірки документів оцінювача має право звертатися з письмовим запитом до суб’єктів оціночної діяльності, які відповідно до законодавства мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна, для проведення рецензування звіту про оцінку майна.

187. Національний банк має право в разі виникнення за результатами аналізу документів аудиторів, оцінювачів і консультантів сумнівів щодо інформації, викладеної в таких документах, або отримання за результатами рецензування звіту про оцінку майна висновку про визнання оцінки майна такою, що не відповідає вимогам законодавства:

1) вимагати від юридичної/фізичної особи та/або аудитора/оцінювача/консультанта надання пояснень, додаткових документів і/або інформації;

1-1) вимагати від юридичної/фізичної особи надання оформленої згідно з вимогами законодавства рецензії на звіт про оцінку майна;

2) відхилити підготовлений аудитором/оцінювачем/консультантом документ та вимагати від юридичної/фізичної особи подання документа, підготовленого з урахуванням коментарів Національного банку тим самим або іншим аудитором/ оцінювачем/консультантом.

187-1. Національний банк у разі отримання за результатами рецензування звіту про оцінку майна висновку про визнання оцінки майна такою, що не відповідає вимогам законодавства, має право відхилити такий звіт про оцінку майна та вимагати від юридичної/фізичної особи подання звіту, підготовленого відповідно до вимог законодавства з оцінки майна.

188. Національний банк погоджує статут новоствореного банку перед його державною реєстрацією як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі.

189. Засновник новоствореного банку або уповноважений усіма засновниками представник є заявником під час погодження статуту новоствореного банку.

190. Заявник для погодження статуту новоствореного банку подає до Національного банку документи, визначені в статті 17 Закону про банки, а саме:

1) заяву про погодження статуту новоствореного банку;

2) рішення єдиного засновника або протокол із рішеннями зборів засновників про створення новоствореного банку, розміщення його акцій та іншими рішеннями, передбаченими нормативно-правовим актом Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час заснування акціонерних товариств, або його засвідчену копію;

3) договір про створення новоствореного банку (засновницький договір), що містить положення, визначені в Законі про акціонерні товариства та нормативно-правовому акті Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час заснування акціонерних товариств, або його засвідчену копію (не подається в разі заснування новоствореного банку однією особою);

4) рішення єдиного засновника або протокол із рішеннями установчих зборів про заснування новоствореного банку, затвердження його статуту, результатів розміщення акцій, обрання ради та правління новоствореного банку, призначення його головного бухгалтера, затвердження бізнес-плану новоствореного банку та іншими рішеннями, передбаченими нормативно- правовим актом Комісії з цінних паперів щодо реєстрації випусків акцій під час заснування акціонерних товариств, або його засвідчену копію;

5) статут новоствореного банку, що містить інформацію, визначену Законом про банки, Законом про акціонерні товариства та іншими законодавчими актами України, у трьох примірниках;

6) документи для ідентифікації всіх засновників новоствореного банку, визначені в главі 4 розділу I цього Положення;

7) анкети кожного із засновників новоствореного банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку (окремо для юридичних і фізичних осіб);

8) документи для оцінки ділової репутації всіх засновників новоствореного банку, визначені в главі 9 розділу II цього Положення;

9) документи для оцінки фінансового/майнового стану всіх засновників новоствореного банку, визначені в главах 18-19 розділу III цього Положення;

10) відомості про осіб, які є пов’язаними з новоствореним банком згідно зі статтею 52 Закону про банки;

11) засвідчену копію тимчасового свідоцтва про реєстрацію випуску акцій новоствореного банку, виданого Комісією з цінних паперів;

12) дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію у випадках, передбачених законодавством України, або попередній висновок Антимонопольного комітету про те, що немає необхідності в отриманні такого дозволу (його засвідчену копію), або запевнення заявника в тому, що немає необхідності в отриманні такого дозволу;

13) засвідчені копії платіжних документів про сплату засновниками новоствореного банку внесків до його статутного капіталу, що підтверджують формування статутного капіталу новоствореного банку в повному обсязі;

14) таблицю формування статутного капіталу новоствореного банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

15) відомості про структуру власності новоствореного банку та всіх осіб, які набудуть істотної участі в новоствореному банку після його державної реєстрації як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку щодо порядку подання відомостей про структуру власності банку;

16) документи для погодження набуття істотної участі в новоствореному банку особами, які набудуть опосередкованої істотної участі в новоствореному банку після його державної реєстрації як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, визначені розділом V цього Положення.

191. Статут новоствореного банку оформляється відповідно до вимог Закону про реєстрацію юридичних осіб і на титульному аркуші має містити в правому верхньому куті вільне місце для штампа Національного банку про його погодження.

192. Національний банк приймає рішення про погодження статуту новоствореного банку або відмову в його погодженні протягом трьох місяців із дня подання заявником усіх визначених у пункті 190 глави 21 розділу IV цього Положення документів (рішення приймає Правління Національного банку).

193. Національний банк має право відмовити в погодженні статуту новоствореного банку за наявності підстав, визначених у статті 18 Закону про банки.

194. Національний банк одночасно із або до прийняття рішення про погодження статуту новоствореного банку розглядає питання та приймає рішення про погодження або заборону набуття істотної участі в новоствореному банку відповідно до вимог розділу V цього Положення (рішення приймає Правління Національного банку).

195. Національний банк має право повернути пакет документів, поданий для погодження статуту новоствореного банку, без розгляду, якщо до закінчення визначеного пунктом 192 глави 21 розділу IV цього Положення строку:

1) Національний банк прийняв рішення про заборону набуття опосередкованої істотної участі в новоствореному банку хоча б однією особою, яка набуде такої участі після державної реєстрації новоствореного банку як юридичної особи;

2) Національний банк не прийняв рішення про погодження набуття опосередкованої істотної участі в новоствореному банку хоча б однією особою, яка набуде такої участі після державної реєстрації новоствореного банку як юридичної особи.

Правління Національного банку приймає рішення про повернення пакета документів, поданого для погодження статуту новоствореного банку, без розгляду.

196. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття ним рішення про погодження статуту новоствореного банку письмово повідомляє заявника про погодження статуту новоствореного банку та надсилає заявникові два примірники погодженого статуту новоствореного банку, підписані уповноваженою особою Національного банку та засвідчені у визначеному Національним банком порядку.

197. Національний банк письмово повідомляє заявника про відмову в погодженні статуту новоствореного банку та надсилає заявникові копію відповідного рішення.

198. Формування статутного капіталу новоствореного банку здійснюється в порядку, установленому Законом про банки, з урахуванням особливостей, визначених у главі 22 розділу IV цього Положення.

199. Засновники новоствореного банку акумулюють кошти для формування його статутного капіталу на накопичувальному рахунку, що відкривається в Національному банку.

200. Заявник для відкриття накопичувального рахунку з метою формування статутного капіталу новостворюваного банку одночасно з поданням документів для погодження статуту подає до Національного банку документи, визначені нормативно-правовими актами Національного банку щодо відкриття рахунків.

201. Кошти для формування статутного капіталу новостворюваного банку до часу їх внесення на накопичувальний рахунок, відкритий у Національному банку, можуть акумулюватися на рахунку в будь-якому банку України на підставі відповідного рішення зборів засновників або єдиного засновника новостворюваного банку.

202. Кошти на рахунок, відкритий у банку України для акумулювання коштів засновників новостворюваного банку та їх внесення на накопичувальний рахунок, відкритий у Національному банку, надходять у безготівковій формі з власних поточних рахунків юридичних і фізичних осіб.

203. Засновники новоствореного банку протягом п’яти робочих днів із дня відкриття накопичувального рахунку в Національному банку перераховують на нього кошти, акумульовані на відкритому в банку Україні рахунку для формування статутного капіталу в повному обсязі.

204. Перерахунок коштів у іноземній вільно конвертованій валюті, унесених нерезидентами до статутного капіталу новоствореного банку, у національну валюту України здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату надходження іноземної валюти на рахунок новоствореного банку з метою оплати його акцій під час заснування.

205. Національний банк у разі прийняття ним рішення про відмову в погодженні статуту новоствореного банку або повернення пакета документів без розгляду повертає засновнику новоствореного банку кошти з накопичувального рахунку, відкритого в Національному банку за його заявою протягом трьох робочих днів із дня надходження відповідної заяви до Національного банку.

206. Найменування банку та його відокремлених підрозділів має відповідати вимогам Закону про банки, Закону про акціонерні товариства та інших нормативно-правових актів України.

207. Банк за згодою Національного банку має право використання в своєму найменуванні слів "Україна", "національний", "центральний" і похідних від них.

Додавати до свого найменування слово "державний", використовувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України має право лише державний банк.

208. Банк для отримання згоди на використання в найменуванні банку визначених пунктом 207 глави 23 розділу IV цього Положення слів подає до Національного банку клопотання з обґрунтуванням потреби такого використання.

209. Національний банк приймає рішення про надання згоди (відмову в наданні згоди) на використання в найменуванні банку слів, визначених пунктом 207 глави 23 розділу IV цього Положення, протягом одного місяця з дати отримання відповідного клопотання від заявника (рішення приймає Правління Національного банку).

210. Національний банк письмово повідомляє заявника про прийняття рішення про надання згоди на використання в найменуванні банку визначених пунктом 207 глави 23 розділу IV цього Положення слів або про відмову в наданні такої згоди із обґрунтуванням підстав відмови.

211. Банк та його відокремлені підрозділи мають право використовувати комерційне (фірмове) найменування відповідно до законодавства України.

212. Новостворений банк протягом семи днів після внесення державним реєстратором запису до Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію новоствореного банку як юридичної особи письмово повідомляє про це Національний банк.

213. Новостворений банк протягом одного року з дня його державної реєстрації як юридичної особи подає до Національного банку документи для отримання банківської ліцензії.

214. Заявник для отримання банківської ліцензії подає до Національного банку інформацію та документи згідно з вимогами статті 19 Закону про банки, а саме:

1) заяву про видачу новоствореному банку банківської ліцензії за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національого банку;

2) засвідчені копії зареєстрованого Комісією з цінних паперів звіту про результати розміщення акцій та свідоцтва про реєстрацію випуску акцій новоствореного банку;

3) стратегію та бізнес-план новоствореного банку та витяг із рішення установчих зборів або єдиного засновника новоствореного банку про їх затвердження або засвідчену копію такого рішення;

4) інформацію про наявні в новоствореному банку банківське обладнання, комп’ютерну техніку, програмне забезпечення та комунікаційні засоби, потрібні для надання банківських та інших фінансових послуг, захисту інформації/документів від підроблення, викривлення та знищення, ведення бухгалтерського обліку та складання щоденного балансу та статистичної звітності, проведення розрахунків і участі в системі електронних платежів Національного банку, що відповідають вимогам нормативно-правових актів Національного банку, а також нормативно-правових актів Фонду гарантування вкладів щодо порядку формування та ведення бази даних про вкладників - фізичних осіб і подання звітності;

5) інформацію про наявні в новоствореному банку приміщення, включаючи касовий вузол, їх технічний стан і організацію охорони, які відповідають вимогам Інструкції про порядок організації касової роботи банками та проведення платіжних операцій надавачами платіжних послуг в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 25 вересня 2018 року № 103 (зі змінами), та Правил з організації захисту приміщень банків в Україні, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 лютого 2016 року № 63 (зі змінами), та вимогам щодо забезпечення людям з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення доступу до банківських та інших фінансових послуг, включаючи доступ до приміщень, в яких здійснюється обслуговування клієнтів банку;

6) організаційну структуру банку, оформлену згідно з додатком 3 до цього Положення, а також витяг із рішення уповноваженого органу новоствореного банку про її затвердження або засвідчену копію такого рішення;

7) засвідчені копії внутрішніх положень новоствореного банку з питань:

корпоративного управління та системи внутрішнього контролю - положення про загальні збори акціонерів, раду та правління новоствореного банку, про підрозділи внутрішнього контролю [підрозділ внутрішнього аудиту, підрозділ з управління ризиками, підрозділ контролю за дотриманням норм (комплаєнс)], про кредитний комітет, про комітет з питань управління активами та пасивами, про комітет з питань аудиту (аудиторський комітет) та комітет з питань винагород (у разі їх утворення), комітет з управління ризиками (у разі його утворення) й інші комітети ради та правління новоствореного банку (у разі їх створення);

надання банківських та інших фінансових послуг - положення, що визначають загальні вимоги щодо порядку надання таких послуг, порядок прийняття рішень, підрозділи та виконавців, відповідальних за надання послуг, а також відповідальність за порушення порядку надання послуг;

політики управління активами та пасивами, кредитної, інвестиційної, облікової політики новоствореного банку - положення, що визначають зазначені політики;

запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

8) документи щодо обрання (призначення) керівників і керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера новоствореного банку та документи для їх погодження на посади, визначені розділом VI цього Положення;

9) інформацію про колективну придатність правління/ради банку за формою, визначеною розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

214-1. Новостворений банк зобов’язаний повідомляти Національний банк про будь-які суттєві зміни в інформації та/або документах, визначених у пункті 214 глави 24 розділу IV цього Положення та поданих ним до Національного банку з метою отримання банківської ліцензії, протягом трьох робочих днів із дня настання/виявлення таких змін.

214-2. Стратегія банку, зазначена в підпункті 3 пункту 214 глави 24 розділу IV цього Положення, складається не менше ніж на три наступних роки та має містити інформацію щодо:

1) концепції розвитку банку, його стратегічних цілей і шляхів їх досягнення;

2) економічного середовища діяльності банку (маркетингове дослідження ринку, конкурентна позиція та переваги банку, питома вага банку на ринку банківських послуг) з огляду на регіон діяльності банку;

3) визначених цілей розвитку бізнесу банку (мета створення та завдання банку, структура активно-пасивних операцій банку, стратегія управління ризиками, розвиток мережі банку, участь у банківських групах і холдингах із зазначенням їх типу, материнської компанії та сфери діяльності).

215. Бізнес-план, зазначений у підпункті 3 пункту 214 глави 24 розділу IV цього Положення, складається на три роки та має відповідати таким вимогам:

1) містити інформацію щодо:

основних напрямів діяльності банку, уключаючи роздрібний, корпоративний напрями та напрям щодо роботи із суб’єктами малого бізнесу;

стратегії діяльності банку на наступні три роки (на кожен рік окремо);

фінансово-економічних показників діяльності банку (оцінка дотримання пруденційних нормативів та нормативу обов’язкового резервування, необхідні для забезпечення дотримання банком пруденційних нормативів заходи);

факторів впливу на діяльність банку за несприятливого сценарію та заходів, що можуть зменшити вплив таких факторів;

плану фінансування банку (інформація про потреби банку у фінансуванні, збільшенні статутного капіталу банку, розміри фінансування, його строки та джерела походження коштів для його здійснення);

організаційного та матеріально-технічного забезпечення банку, уключно з системою управління банку, матеріально-технічною базою банку, забезпечення банку приміщенням (на праві власності чи користування), управління персоналом;

осіб, обраних/призначених на посади керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера банку, їх професійної придатності та ділової репутації;

2) усі фінансово-економічні показники в бізнес-плані розраховуються на три роки з урахуванням допустимих ризиків (сприятливий і несприятливий сценарії);

3) складений на підставі реалістичних даних і не включає припущення та можливі прогнози, які неможливо підтвердити розрахунками;

4) свідчить про здатність банку генерувати доходи протягом наступних трьох звітних років в обсязі, достатньому для підтримки капіталу та ліквідності банку на необхідному рівні, ведення прибуткової операційної діяльності, а також дотримання банком вимог нормативно-правових актів Національного банку, уключаючи випадок реалізації несприятливого сценарію.

216. Національний банк має право перевіряти відповідність банківського обладнання, комп’ютерної техніки, програмного забезпечення та приміщень новоствореного банку вимогам нормативно-правових актів Національного банку.

217. Національний банк приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні протягом трьох місяців із дня отримання повного пакета документів, визначених пунктом 214 глави 24 розділу IV цього Положення (рішення приймає Правління Національного банку).

218. Національний банк одночасно з або до прийняття рішення про надання банківської ліцензії в строк, установлений у пункті 217 глави 24 розділу IV цього Положення, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту новоствореного банку відповідно до вимог розділу VI цього Положення.

219. Національний банк має право відмовити в наданні банківської ліцензії новоствореному банку за наявності підстав, визначених у статті 19-1 Закону про банки.

220. Національний банк має право повернути пакет документів, поданий для отримання новоствореним банком банківської ліцензії, без розгляду, якщо до закінчення строку, визначеного пунктом 217 глави 24 розділу IV цього Положення:

1) Національний банк прийняв рішення про відмову в погодженні на посаду хоча б одного з керівників новоствореного банку та/або його головного ризик-менеджера, та/або його головного комплаєнс-менеджера, та/або керівника його підрозділу внутрішнього аудиту;

2) Національний банк не прийняв рішення про погодження на посаду хоча б одного з керівників новоствореного банку та/або його головного ризик-менеджера, та/або його головного комплаєнс-менеджера, та/або керівника його підрозділу внутрішнього аудиту.

Правління Національного банку приймає рішення про повернення пакета документів, поданого для отримання банківської ліцензії новоствореного банку, без розгляду.

221. Національний банк вносить відомості про новостворений банк до Державного реєстру банків протягом двох робочих днів після прийняття рішення про надання новоствореному банку банківської ліцензії.

222. Новостворений банк після надання йому банківської ліцензії та внесення відомостей про нього до Державного реєстру банків набуває статусу банку та отримує право на здійснення банківської діяльності.

223. Національний банк письмово повідомляє банк про надання йому банківської ліцензії, включення відомостей про нього до Державного реєстру банків і надає витяг із Державного реєстру банків про надання банку права на здійснення банківської діяльності (далі - витяг із Державного реєстру банків) за формою згідно з додатком 4 до цього Положення протягом двох робочих днів із дня прийняття рішення про видачу банківської ліцензії.

Витяг із Державного реєстру банків підписується керівником із ліцензування.

224. Національний банк письмово повідомляє заявника про відмову в наданні банківської ліцензії новоствореному банку з обґрунтуванням підстав такої відмови.

226. Банк у разі зміни найменування протягом трьох робочих днів із дня державної реєстрації пов’язаних із цим змін до його статуту подає до Національного банку разом із повідомленням, визначеним у пункті 384 глави 45 розділу VII цього Положення, клопотання про надання витягу із Державного реєстру банків.

Національний банк уносить відомості про зміну найменування банку до Державного реєстру банків протягом п’яти робочих днів після отримання від банку повідомлення про проведення державної реєстрації змін до його статуту відповідно до пункту 384 глави 45 розділу VII цього Положення.

Національний банк письмово повідомляє банк про внесення змін до відомостей про нього, що містяться в Державному реєстрі банків, та надсилає банку витяг із Державного реєстру банків за формою згідно з додатком 4 до цього Положення.

Витяг із Державного реєстру банків підписується керівником із ліцензування.

227. Створення, реєстрація випуску акцій і видача банківської ліцензії перехідному банку здійснюються за спрощеною процедурою, яка визначається спільним нормативно-правовим актом Національного банку, Фонду гарантування вкладів та Комісії з цінних паперів.

228. Банк після втрати ним статусу перехідного змінює своє найменування, виключивши з нього слово "перехідний", та подає до Національного банку одночасно пакети документів для:

1) погодження статуту банку в новій редакції;

2) отримання банківської ліцензії;

3) погодження на посадах керівників і керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального працівника банку.

229. Банк, який у рамках приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності здійснив збільшення статутного капіталу, додатково до документів, зазначених у підпункті 1 пункту 228 глави 25 розділу IV цього Положення, подає документи для оцінки фінансового/майнового стану юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески до статутного капіталу перехідного банку в розмірі одного й більше відсотка його статутного капіталу (з урахуванням його зміни), згідно з розділом III цього Положення.

230. Національний банк приймає рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції у зв’язку з утратою ним статусу перехідного банку та зміною найменування протягом двох місяців із дати подання пакета документів до Національного банку (рішення приймає Комітет з нагляду).

Національний банк має право відмовити в погодженні статуту банку, статутний капітал якого збільшено під час приведення діяльності перехідного банку у відповідність до вимог законодавства України щодо дотримання нормативів капіталу та ліквідності, у разі визнання незадовільним фінансового/майнового стану хоча б однієї юридичної/фізичної особи, яка здійснила додаткові внески до статутного капіталу перехідного банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його зміни).

231. Національний банк одночасно з або до прийняття рішення про погодження або відмову в погодженні статуту банку в новій редакції в строк, установлений у пункті 230 глави 25 розділу IV цього Положення, розглядає питання та приймає рішення щодо:

1) підтвердження або відмови в підтвердженні відповідності банку вимогам, установленим для надання банківської ліцензії в главі 24 розділу IV цього Положення за процедурою прийняття рішення про надання або відмову в наданні банківської ліцензії (рішення приймає Комітет з нагляду);

2) погодження або відмову в погодженні на посади керівників і керівника підрозділу внутрішнього аудиту, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, відповідального працівника банку відповідно до розділу VI цього Положення.

232. Банк у разі прийняття Національним банком рішення про погодження його статуту в новій редакції забезпечує проведення державної реєстрації статуту в Єдиному державному реєстрі та протягом п’яти днів повідомляє про проведення державної реєстрації змін до статуту банку Національний банк засобами електронної пошти.

233. Національний банк у разі прийняття ним рішення про підтвердження відповідності банку вимогам, установленим для надання банківської ліцензії, протягом трьох робочих днів після державної реєстрації статуту банку в новій редакції та отримання від банку повідомлення про це вносить зміни до відомостей про банк, що містяться в Державному реєстрі банків.

234. Національний банк письмово повідомляє банк про внесення змін до відомостей про нього, що містяться в Державному реєстрі банків, та надсилає банку витяг із Державного реєстру банків за формою згідно з додатком 4 до цього Положення.

235. Державний банк створюється відповідно до вимог статті 7 Закону про банки.

236. Національний банк здійснює погодження статуту державного банку під час його створення в порядку, визначеному в главі 21 розділу IV цього Положення, з урахуванням таких особливостей:

1) документи, визначені в підпунктах 2-4, 6-9, 16 пункту 190 глави 21 розділу IV цього Положення, до Національного банку не подаються;

2) подається додатково копія постанови Кабінету Міністрів України про створення державного банку.

237. Банк має право розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначених Законом про банки та Законом про фінансові послуги, за таких умов:

1) банк не є об’єктом застосування заходів впливу, які обмежують можливість початку такого виду діяльності або надання такого виду фінансових послуг;

2) банк належним чином виконує вимоги законодавства України щодо окремого виду діяльності/виду фінансових послуг, включаючи забезпечення належної оцінки ризиків за новими продуктами;

3) банк не віднесено до категорії проблемних;

4) початок нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг є економічно обґрунтованим і відповідає стратегії та бізнес-плану банку.

5) банк не є об’єктом застосування заходів впливу за неналежну організацію системи внутрішнього контролю, включаючи систему управління ризиками та внутрішній аудит.

237-1. Банк зобов’язаний повідомити Національний банк про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг у разі:

1) початку надання фінансових послуг у межах професійної діяльності на ринках капіталу, визначених частиною другою статті 41 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";

2) початку здійснення інвестиційної діяльності, яка не є наданням фінансових послуг (крім інвестицій, про які банк має повідомляти Національний банк згідно з нормативно-правовим актом Національного банку про порядок регулювання діяльності банків в Україні);

3) випуску власних цінних паперів (крім акцій);

4) здійснення нового виду діяльності, не визначеного частиною дев’ятою статті 47 Закону про банки.

238. Банк не пізніше, ніж за один місяць до початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначеного в пункті 237-1 глави 27 розділу IV цього Положення, повідомляє про це Національний банк шляхом подання такої інформації та документів:

1) повідомлення банку про початок нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет- представництва Національного банку;

2) організаційної структури банку, оформленої згідно з додатком 3 до цього Положення з урахуванням початку банком нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, витяг із рішення уповноваженого органу банку про її затвердження або його засвідчену копію;

3) копій внутрішніх положень банку, що регулюють здійснення ним нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг;

4) інформації та документів для підтвердження виконання банком вимог законодавства України щодо окремого виду діяльності/послуг, а також для підтвердження забезпечення ним належної оцінки ризиків за новими продуктами у зв’язку із наміром здійснення нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг;

5) економічного обґрунтування початку нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг, що містить посилання на положення стратегії та бізнес-плану банку, які передбачають можливість його здійснення/надання, короткий опис планів банку щодо подальшого розвитку нового виду діяльності/нового виду фінансових послуг (розроблені банківські продукти, канали їх продажу, територія покриття, можливі кадрові зміни, пов’язані з новим видом діяльності/наданням нового виду фінансових послуг), очікувані доходи згідно з бізнес-планом банку.

239. Національний банк протягом одного місяця з дня подання банком усіх документів, визначених пунктом 238 глави 27 розділу IV цього Положення, повідомляє банк про результати їх розгляду (рішення приймає Комітет з нагляду).

240. Національний банк надсилає банку лист із повідомленням про порушення ним вимог цього Положення в таких випадках:

1) банк не подав усі документи, визначені пунктом 238 глави 27 розділу IV цього Положення;

2) подані документи не відповідають вимогам Національного банку та/або економічне обґрунтування початку нового виду діяльності/надання нового виду фінансових послуг здійснено на підставі недостовірних або нереалістичних показників;

3) банк не виконує умови початку нового виду діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначені в пункті 237 глави 27 розділу IV цього Положення.

Банк не має права розпочати новий вид діяльності або надання нового виду фінансових послуг, визначеного в пункті 237-1 глави 27 розділу IV цього Положення, до усунення ним порушень, зазначених у листі Національного банку.

241. Банк після усунення порушень, зазначених у листі Національного банку, має право повторно звернутися до Національного банку з відповідним повідомленням і документами/інформацією. Пакет документів, поданий банком повторно, розглядається Національним банком у строк і згідно з процедурою, визначеною пунктами 239, 240 глави 27 розділу IV цього Положення.

242. Банк забезпечує безперешкодний доступ до послуг, які надаються ним згідно з банківською ліцензією, особам з інвалідністю та іншим маломобільним групам населення згідно з вимогами законодавства України.

243. Приміщення банку, у яких здійснюється обслуговування клієнтів, повинні бути доступними та облаштованими для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів, що документально підтверджується фахівцем із питань технічного обстеження будівель і споруд, який має кваліфікаційний сертифікат.

244. Банк розміщує інформацію про умови доступності приміщення банку для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення в місці, доступному для візуального сприйняття клієнтом, біля входу до приміщення банку, а якщо банк не має власного входу до приміщення з вулиці - біля центрального входу до будівлі, у якій розташоване приміщення банку.

Банк зобов'язаний розмістити кнопку виклику працівника банку біля входу до приміщення банку, а якщо банк не має власного входу до приміщення з вулиці - біля центрального входу до будівлі, у якій розташоване приміщення банку.

245. Пряме володіння істотною участю в банку настає, якщо особа володіє 10 і більше відсотками акцій у статутному капіталі банку на праві власності.

246. Опосередковане володіння істотною участю в банку настає, якщо:

1) особа володіє участю в банку через юридичних осіб і розмір участі такої особи в банку розрахований згідно з пунктом 249 глави 29 розділу V цього Положення, становить 10 і більше відсотків;

2) особа прямо або через юридичних осіб здійснює контроль одного або кількох учасників банку, яким належить 10 і більше відсотків акцій у статутному капіталі банку;

3) особа має право голосу за акціями, що становлять 10 і більше відсотків статутного капіталу банку, на загальних зборах учасників банку згідно з довіреністю/довіреностями від одного або кількох учасників банку, якщо така довіреність/довіреності передбачає/передбачають:

право участі та голосування на всіх загальних зборах учасників банку, що можуть бути скликані та проведені протягом періоду від одного року з дати видачі;

надання особі як повіреному права голосу з усіх питань, що можуть бути внесені на розгляд загальних зборів учасників банку, та відсутність інструкцій з голосування щодо них;

4) особа отримала в управління 10 і більше відсотків акцій у статутному капіталі банку та/або акції/частку в статутному капіталі будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку, що призвело до набуття нею значного або вирішального впливу на управління чи діяльність банку;

5) особа має незалежну від формального володіння можливість значного/вирішального впливу на управління чи діяльність банку.

247. Спільне володіння істотною участю в банку настає, якщо участь у банку в розмірі 10 і більше відсотків його статутного капіталу належить групі осіб, які є:

1) асоційованими особами;

2) особами, пов’язаними правочином та/або спільними економічними інтересами, відносинами економічної та/або організаційної залежності;

3) іншими особами, які спільно набули істотної участі в банку та/або заявили про спільність такого набуття публічно та/або в документах, наданих банку, Національному банку, органу державної влади або управління, органу місцевого самоврядування.

248. Розмір участі особи в банку розраховується шляхом додавання її прямої та опосередкованої участі в банку за всіма ланцюгами володіння корпоративними правами в банку.

249. Розмір опосередкованої участі особи в банку розраховується шляхом множення розміру часток участі осіб за кожним рівнем володіння корпоративними правами у відповідному ланцюгу володіння корпоративними правами в банку за такою формулою:

див. зображення

де РОУ - розмір розрахункової опосередкованої участі в банку;

У - розмір участі особи (групи осіб) в юридичній особі, у відсотках;

n - кількість рівнів володіння корпоративними правами в банку.

250. Порядок розрахунку розміру опосередкованої участі особи в банку, визначений в пункті 249 розділу V цього Положення, не поширюється на розрахунок участі в банку особи за тією ланкою ланцюга володіння корпоративними правами в банку, за якою вона здійснює контроль юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в банку. Розмір опосередкованої участі особи в банку за ланкою ланцюга володіння корпоративними правами, за якою вона здійснює контроль юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в банку, дорівнює розміру участі в банку юридичної особи, щодо якої здійснюється контроль. Розмір опосередкованої участі в банку групи осіб, визначених у пункті 247 глави 29 розділу V цього Положення, які спільно володіють істотною участю в банку та здійснюють контроль юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє участю в банку, дорівнює розміру участі в банку юридичної особи, щодо якої здійснюється контроль.

251. Розмір опосередкованої участі в банку особи, якій учасник/учасники банку передав/передали за довіреністю/довіреностями права голосу за акціями, дорівнює розміру частки, яку такі акції становлять у статутному капіталі банку.

252. Розмір опосередкованої участі в банку особи, якій передано в управління акції банку, дорівнює розміру частки, яку такі акції становлять у статутному капіталі банку.

253. Розмір опосередкованої участі в банку особи, якій передано в управління акції/частку в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку, дорівнює розміру переданої в управління участі в банку цієї юридичної особи.

254. Розмір опосередкованої участі в банку особи, яка незалежно від формального володіння має можливість значного впливу на управління чи діяльність банку, прирівнюється до 10 відсотків.

255. Розмір опосередкованої участі в банку особи, яка незалежно від формального володіння має можливість вирішального впливу на управління чи діяльність банку, прирівнюється до 100 відсотків.

256. Зразок розрахунку розміру участі особи в банку наведений у нормативно-правовому акті Національного банку про порядок подання відомостей про структуру власності банку.

257. Особа зобов’язана погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в банку, якщо вона прямо та/або опосередковано, самостійно чи спільно з іншими особами володітиме 10, 25, 50 та 75 і більше відсотками статутного капіталу банку.

Особа, яка спільно з іншими особами володіє істотною участю в банку, у разі одноосібного збільшення розміру своєї участі в цьому банку понад рівні володіння, визначені в пункті 257 глави 30 розділу V цього Положення, без збільшення розміру спільної істотної участі понад такі рівні володіння, зобов’язана погодити таке одноосібне збільшення з Національним банком.

258. Особа зобов’язана погодити з Національним банком фактично набуту або збільшену істотну участь у банку понад визначені пунктом 257 глави 30 розділу V цього Положення рівні володіння після її фактичного набуття або збільшення в таких випадках:

1) отримання спадщини;

2) придбання акцій банку за результатами придбання контрольного пакета акцій відповідно до Закону про акціонерні товариства;

3) набуття істотної участі кожною або однією з осіб, які спільно володіли істотною участю в банку, у результаті припинення правовідносин, у зв’язку з якими Національний банк погодив таким особам спільне набуття істотної участі в банку, або зміни складу осіб, яким Національний банк погодив спільне набуття істотної участі в банку, якщо Національний банк не погодив одноосібне володіння у відповідному розмірі.

259. Особа, яка набуває істотної участі в новоствореному банку після його державної реєстрації як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі, зобов’язана погодити з Національним банком таке набуття одночасно з погодженням статуту новоствореного банку в порядку, визначеному в главі 21 розділу IV цього Положення.

260. Погодження набуття істотної участі в новоствореному банку, погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку здійснюються в порядку погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, крім випадків, визначених у розділі V цього Положення.

261. Особа, яка володіє істотною участю в банку в розмірі, що є рівним або більшим, ніж 10, 25 або 50 відсотків статутного капіталу, та має намір збільшити істотну участь до розміру, що буде більшим, ніж 25, 50 або 75 відсотків статутного капіталу банку відповідно, зобов’язана погодити з Національним банком збільшення істотної участі в банку.

262. Особа, яка має намір передати істотну участь у банку будь-якій іншій особі або зменшити таку участь настільки, що її частка в статутному капіталі банку або право голосу виявиться нижче рівнів володіння, визначених у пункті 257 глави 30 розділу V цього Положення, або передати контроль над банком іншій особі, зобов’язана письмово повідомити про свої наміри цей банк і Національний банк протягом п’яти днів із дня прийняття рішення, але не пізніше ніж за 15 днів до такого зменшення.

262-1. Банк зобов’язаний повідомляти Національний банк про факти набуття або збільшення істотної участі в ньому, а також про факти зменшення істотної участі особи в ньому настільки, що розмір участі такої особи в цьому банку виявиться нижче рівнів володіння, визначених у пункті 257 глави 30 розділу V цього Положення, протягом трьох робочих днів із дня, коли йому стало про це відомо.

263. Особа, яка володіла істотною участю в банку та зменшила розмір участі нижче визначених у пункті 257 глави 30 розділу V цього Положення рівнів володіння, зобов’язана погодити з Національним банком повторне набуття або збільшення участі в банку понад ці рівні володіння.

264. Набуття або збільшення особою істотної участі в банку шляхом передання їй права голосу за акціями банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників банку дозволяється за таких умов:

1) учасник банку, який передав повіреному права голосу за акціями банку, є власником істотної участі в банку, який погодив із Національним банком її набуття згідно з цим Положенням;

2) учасники банку, розмір участі кожного з яких є меншим за 10 відсотків статутного капіталу банку, які передали повіреному права голосу за акціями банку, погодили з Національним банком спільне набуття істотної участі в банку згідно з цим Положенням;

3) довіреність від учасника/учасників банку містить положення про те, що відповідальність за дії повіреного з використання права голосу за акціями банку залишається за довірителем/довірителями та довіритель/довірителі зобов’язаний/зобов’язані вживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку.

265. Набуття або збільшення особою істотної участі в банку шляхом передання їй в управління акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку дозволяється за таких умов:

1) особа, яка передала управителю в управління акції банку та/або акції/частки в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку, є власником істотної участі в банку, який погодив із Національним банком її набуття згідно з нормативно-правовими актами Національного банку з питань ліцензування банків;

2) особи, розмір участі кожної з яких є меншим за 10 відсотків статутного капіталу банку, які передали управителю в управління акції банку, погодили з Національним банком спільне набуття істотної участі в банку згідно з цим Положенням;

3) правочин про передання акцій/частки в статутному капіталі в управління містить положення про відповідальність установника управління за юридично значимі дії щодо переданих в управління акцій/частки, вчинені управителем під час виконання такого правочину, та про те, що установник управління зобов’язаний уживати своєчасних заходів для запобігання настанню неплатоспроможності банку;

4) особа, якій передані в управління акції банку та/або акції/частка в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку, не є таким банком.

266. Особа, яка внаслідок реорганізації за спрощеною процедурою, передбаченою Законом про спрощені процедури, має стати власником істотної участі в банку-правонаступнику та була власником істотної участі в банку, що реорганізовується, не зобов’язана погоджувати з Національним банком набуття істотної участі в банку-правонаступнику в порядку, визначеному розділом V цього Положення, крім випадків набуття істотної участі в банку- правонаступнику в розмірі понад рівні володіння, визначені пунктом 257 глави 30 розділу V цього Положення, якими вона не володіла в банку, що реорганізовується.

267. Особа, яка є або в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку стане кінцевим власником банку (у випадках, визначених пунктом 284 глави 33 розділу V цього Положення, - повірений або управитель), а для новоствореного банку - є його засновником, подає документи для погодження з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в банку як заявник.

268. Заявник подає документи для погодження з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в банку не пізніше ніж за два місяці до запланованої дати її набуття або збільшення, за винятком:

1) стратегічного інвестора, який подає заявку на участь у конкурсі відповідно до Закону про продаж державних банків;

2) особи, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку в зв’язку з капіталізацією за спрощеною процедурою, передбаченою Законом про спрощені процедури (документи подаються одночасно з поданням до Національного банку пакета документів для отримання попередньої згоди на капіталізацію банку за спрощеною процедурою).

269. Заявник подає документи для погодження з Національним банком фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку протягом двох місяців із дати її фактичного набуття або збільшення.

270. Заявник подає документи для погодження з Національним банком набуття істотної участі в новоствореному банку в складі пакета документів для погодження статуту новоствореного банку згідно з главою 21 розділу IV цього Положення.

271. Заявник для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку подає до Національного банку такі документи:

1) повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в банку за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку;

2) підписане заявником або його уповноваженим представником схематичне зображення структури власності банку після набуття або збільшення істотної участі в ньому за формою, визначеною нормативно- правовим актом Національного банку щодо порядку подання відомостей про структуру власності банку;

3) висновок (попередній висновок) Антимонопольного комітету стосовно концентрації та/або дозвіл Антимонопольного комітету на концентрацію у випадках, передбачених законодавством України;

4) документи та відомості, необхідні для ідентифікації осіб, визначених в абзаці другому підпункту 2 частини першої статті 34-1 Закону про банки, згідно з главою 4 розділу I цього Положення;

5) документи для оцінки фінансового/майнового стану особи, яка є або в результаті набуття істотної участі стане кінцевим власником банку, та всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у банку, а саме:

документи згідно з главами 18, 19 розділу III цього Положення;

стратегію банку, що відповідає вимогам пункту 214- 2 глави 24 розділу IV цього Положення, бізнес-план, що відповідає вимогам пункту 215 глави 24 розділу IV цього Положення, - якщо заявник є або в результаті набуття або збільшення істотної участі стане кінцевим власником банку та здійснюватиме вирішальний вплив на його управління чи діяльність;

6) документи для оцінки ділової репутації особи, яка є або в результаті набуття або збільшення істотної участі стане кінцевим власником банку, та всіх осіб, через яких вона набуває або збільшує істотну участь у банку, а саме:

анкету особи за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку та розміщеною на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку (окремо для юридичних і фізичних осіб), на папері та в електронній формі у форматі xlsx або в іншому форматі, визначеному Національним банком;

документи згідно з главою 9 розділу II цього Положення;

7) копію договору або іншого документа (його проєкту), на підставі якого набуватиметься або збільшуватиметься істотна участь у банку, засвідчену підписами сторін цього правочину, - не подається щодо істотної участі в новоствореному банку;

8) виписку про стан рахунку в цінних паперах учасника банку - кінцевого власника банку або юридичної особи, через яку кінцевий власник опосередковано володіє істотною участю в банку, що підтверджує його право власності на акції банку - у разі погодження збільшення істотної участі в банку або погодження фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку;

9) засвідчені копії правочинів, що підтверджують набуття права власності на акції банку та/або акції/частки в статутних капіталах юридичних осіб у ланцюгу володіння корпоративними правами в банку, укладених після погодження кінцевим власником банку або особами, через яких він володіє істотною участю в банку, набуття або збільшення істотної участі в банку з Національним банком - у разі погодження збільшення істотної участі в банку або погодження фактичного збільшення істотної участі в банку;

10) копію рішення уповноваженого органу управління іноземної юридичної особи про участь у банку в Україні - подає іноземна юридична особа, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку;

11) письмовий дозвіл на участь іноземної юридичної особи в банку в Україні, виданий уповноваженим контролюючим органом держави, в якій зареєстровано головний офіс іноземної юридичної особи, якщо законодавством цієї держави вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення іноземної юридичної особи про відсутність у законодавстві цієї держави вимог щодо отримання такого дозволу (подається у складі анкети юридичної особи за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку).

Фізична особа-іноземець, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, додатково подає до Національного банку письмовий дозвіл на участь у банку в Україні, виданий уповноваженим контролюючим органом держави, в якій вона має постійне місце проживання, якщо законодавством цієї держави вимагається отримання зазначеного дозволу, або письмове запевнення фізичної особи-іноземця про відсутність у законодавстві цієї держави вимог щодо отримання такого дозволу (подається у складі анкети фізичної особи за формою, затвердженою розпорядчим актом Національного банку).

272. Повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в банку підписує особа, яка є або в результаті набуття істотної участі стане кінцевим власником банку (фізична особа особисто або керівник юридичної особи), та уповноважені представники всіх юридичних осіб, через яких особа набуває або збільшує істотну участь у банку.

273. До Національного банку в разі спільного набуття або збільшення істотної участі в банку подається єдине повідомлення про набуття/збільшення істотної участі в банку, підписане всіма особами, які спільно набувають або збільшують істотну участь, або окремі такі повідомлення, підписані кожною з осіб, із зазначенням усіх інших осіб, спільно з якими особа набуває або збільшує істотну участь у банку. Повідомлення (єдине або окремі) має/мають містити інформацію про розмір участі кожної особи в сукупному розмірі участі всіх осіб, які спільно набувають/збільшують істотну участь у банку.

274. Документи щодо юридичних осіб, через яких набувають/збільшують істотну участь у банку кілька осіб, подає один із заявників за умови надання іншими заявниками письмової згоди на це. Така письмова згода подається до Національного банку.

275. Національний банк має право встановлювати винятки щодо необхідності подання окремих документів і/або щодо форми окремих документів, які для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку подають:

1) публічна компанія;

2) держава (в особі відповідного органу державної влади);

3) територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

4) міжнародна фінансова установа;

5) іноземна компанія та/або інша форма ведення господарської діяльності без створення юридичної особи, щодо якої законодавством відповідної іноземної країни встановлені невластиві для законодавства України вимоги до організаційно-правової форми та/або порядку організації/здійснення діяльності;

6) особа, яка контролює зазначену в підпунктах 1-5 пункту 275 глави 31 розділу V цього Положення особу та/або набуває або збільшує істотну участь у банку через неї;

7) особа, яку контролює зазначена в підпунктах 1-5 пункту 275 глави 31 розділу V цього Положення особа та/або через яку вона набуває або збільшує істотну участь у банку.

276. Рішення про встановлення винятків, визначених у пункті 275 глави 31 розділу V цього Положення, приймає Комітет з нагляду на підставі обґрунтованих клопотань заявника.

277. Іноземний банк для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку додатково до документів, визначених у пункті 271 глави 31 розділу V цього Положення, подає повідомлення центрального банку або іншого уповноваженого органу іноземної країни, що здійснює нагляд за діяльністю іноземного банку:

1) про згоду на набуття або збільшення іноземним банком істотної участі в українському банку (якщо законодавство іноземної країни вимагає такої згоди) або письмове запевнення іноземного банку про те, що у законодавстві іноземної країни немає вимог щодо надання такої згоди;

2) про фінансовий стан іноземного банку, дотримання ним обов’язкових нормативів і лімітів, порушення ним законодавства за останні три роки, а також про вплив набуття або збільшення істотної участі в банку на фінансовий стан іноземного банку, дотримання ним обов’язкових нормативів і лімітів, вимог законодавства.

278. Міжнародна фінансова установа для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку подає документи, визначені у пункті 271 глави 31 розділу V цього Положення, з урахуванням таких особливостей:

1) документи для ідентифікації, оцінки ділової репутації та фінансового стану міжнародної фінансової установи (за винятком стратегії та бізнес-плану) не подаються;

2) додатково подається рішення уповноваженого органу міжнародної фінансової установи про набуття або збільшення істотної участі в банку або його засвідчена копія.

279. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування в разі набуття або збільшення істотної участі в банку державою або територіальною громадою відповідно для погодження такого набуття або збільшення подає документи, визначені в пункті 271 глави 31 розділу V цього Положення, з урахуванням таких особливостей:

1) документи для ідентифікації, оцінки ділової репутації та фінансового стану держави або територіальної громади (за винятком стратегії та бізнес-плану) не подаються;

2) додатково подається рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про набуття або збільшення істотної участі в банку або його засвідчена копія.