Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", з метою визначення порядку використання електронного підпису та електронної печатки в банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про використання електронного підпису та електронної печатки (далі - Положення), що додається.

2. Банк, небанківська фінансова установа, особа, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк України, небанківський надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи, технологічний оператор платіжних послуг (далі - установа) зобов’язані протягом трьох місяців з дня набрання чинності Положенням розробити та затвердити документацію для інформаційних систем установи, які використовуються для приймання, реєстрації, оброблення, зберігання, надсилання електронних документів з обов’язковим описом реалізованих у цих інформаційних системах організаційних та технічних заходів безпеки інформації, якщо така документація не надана розробниками таких інформаційних систем.

3. Уповноважена відповідно до статутних документів установи особа / уповноважений колегіальний орган установи затверджує внутрішні документи, зазначені в пунктах 10, 11 розділу I Положення, протягом трьох місяців із дня набрання чинності Положенням.

4. На період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування дозволяється використання електронних підписів чи печаток, що базуються на сертифікатах відкритих ключів, виданих кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки, користувачами електронних довірчих послуг для здійснення електронної взаємодії, електронної ідентифікації та автентифікації фізичних, юридичних осіб і представників юридичних осіб у випадках, коли законодавством України передбачено використання виключно кваліфікованих електронних підписів чи печаток (засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки, кваліфікованих електронних довірчих послуг) або засобів електронної ідентифікації з високим рівнем довіри, крім вчинення в електронній формі правочинів, що підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації у випадках, установлених законами України, та випадках, пов’язаних із високим ризиком для інформаційної безпеки, що визначається власниками відповідних інформаційних та інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням обмежень, установлених абзацом другим частини другої статті 17 Закону України "Про електронні довірчі послуги".

5. Визнати такими, що втратили чинність:

1) постанову Правління Національного банку України від 14 серпня 2017 року № 78 "Про затвердження Положення про застосування електронного підпису та електронної печатки";

2) постанову Правління Національного банку України від 25 лютого 2019 року № 42 "Про внесення змін до Положення про застосування електронного підпису в банківській системі України";

3) постанову Правління Національного банку України від 13 грудня 2019 року № 151 "Про затвердження Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України";

4) постанову Правління Національного банку України від 30 липня 2020 року № 110 "Про внесення змін до Положення про застосування цифрового власноручного підпису в банківській системі України";

5) постанову Правління Національного банку України від 18 травня 2022 року № 100 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".

6. Департаменту безпеки (Олександр Паламарчук) після офіційного опублікування довести до відома банків України, учасників платіжного ринку, осіб, що здійснюють діяльність на ринках фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю яких здійснює Національний банк України, інформацію про прийняття цієї постанови.

7. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Голову Національного банку України Андрія Пишного.

8. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування, крім пунктів 1-3, 5 цієї постанови, які набирають чинності з 31 грудня 2023 року.

1. Це Положення розроблено відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про електронні документи та електронний документообіг", Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" (далі - Закон) і визначає порядок використання електронного підпису (далі - ЕП) та електронної печатки під час створення, оброблення та зберігання електронних документів у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України (далі - Національний банк), а також при наданні платіжних послуг.

2. Терміни в цьому Положенні вживаються в такому значенні:

1) верифікація - заходи, що вживаються установою з метою перевірки (підтвердження) належності відповідній особі отриманих установою ідентифікаційних даних;

2) відкритий мережевий сервіс - мобільний застосунок, вебсервіс або інше програмне забезпечення, що дає змогу здійснювати обмін повідомленнями між електронними пристроями установ та користувачів через електронні комунікаційні мережі загального користування;

3) електронний підпис Національного банку (далі - ЕП Національного банку) - удосконалений електронний підпис (далі - УЕП) або удосконалена електронна печатка, що використовується в створених Національним банком платіжних системах, облікових системах, інформаційних системах;

4) електронний сенсорний пристрій - електронний пристрій із сенсорним екраном, на якому особа може створити цифровий власноручний підпис;

5) ідентифікація - заходи, що вживаються установою для встановлення особи шляхом отримання її ідентифікаційних даних;

6) клієнт установи - клієнт банку, небанківської фінансової установи або особи, що не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, користувач платіжних послуг;

7) контрагент установи - будь-яка юридична чи фізична особа, фізична особа-підприємець, фізична особа, яка провадить незалежну професійну діяльність, яка має з установою відносини фінансового характеру. Контрагент може одночасно мати з установою трудові відносини або відносини іншого характеру;

8) перевірка цілісності - процедура, яка дає змогу виявити будь-які зміни в електронному документі та зміни ЕП після підписання електронного документа;

9) простий електронний підпис (далі - простий ЕП) - будь-який вид ЕП, крім кваліфікованого ЕП, цифрового власноручного підпису (далі - ЦВП), УЕП з кваліфікованим сертифікатом, УЕП, ЕП Національного банку;

10) суб’єкт електронної взаємодії - Національний банк, установа, клієнт установи, контрагент установи та комерційний агент установи;

11) удосконалена електронна печатка, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронної печатки (далі - електронна печатка з кваліфікованим сертифікатом), - удосконалена електронна печатка, створена з використанням кваліфікованого сертифіката електронної печатки, у якому є позначка, що цей сертифікат сформовано як кваліфікований для використання електронної печатки, та немає відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

12) УЕП, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (далі - УЕП з кваліфікованим сертифікатом), - УЕП, створений з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, у якому немає відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки;

13) уповноважена особа установи - особа, яка не є працівником установи, якій згідно з довіреністю та/або на підставі правочинів надано повноваження на підписання з клієнтами установи, контрагентами договорів та інших документів від імені установи;

14) уповноважений працівник установи - працівник установи, до повноважень якого згідно з внутрішніми документами установи чи на підставі довіреності належить підписання з клієнтами установи, контрагентами установи, комерційними агентами установи договорів та інших документів від імені установи;

15) установа - банк, небанківська фінансова установа, особа, яка не є фінансовою установою, але має право надавати окремі фінансові послуги, державне регулювання та нагляд за діяльністю якої здійснює Національний банк, небанківський надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи, технологічний оператор платіжних послуг;

16) цифровий власноручний підпис (далі - ЦВП) - електронний підпис, що є власноручним підписом фізичної особи, створеним на екрані електронного сенсорного пристрою.

Інші терміни в цьому Положенні використовуються в значеннях, наведених у Законі, Законах України "Про банки і банківську діяльність", "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та фінансові компанії", "Про електронну комерцію" та інших законах України і нормативно-правових актах Національного банку з питань регулювання ринків фінансових послуг та платіжних послуг.

3. Керівник установи відповідає за організацію використання ЕП та електронних печаток в установі, а також за використання ЕП та електронних печаток уповноваженими працівниками установи / уповноваженими особами установи (далі - уповноважений представник установи), комерційними агентами установи під час їх взаємодії від імені установи з клієнтами установи та контрагентами установи, якщо інше не встановлено законодавством України.

4. Вимоги цього Положення поширюються на суб’єктів електронної взаємодії.

5. ЕП є обов’язковим реквізитом електронного документа.

6. Вимоги цього Положення щодо використання ЕП не можуть тлумачитися суб’єктами електронної взаємодії як такі, що обмежують права суб’єктів електронної взаємодії вчиняти правочини у вигляді паперових документів (змінювати, доповнювати або припиняти дію електронних документів паперовими документами чи в іншій не забороненій законодавством України формі і навпаки) чи в усній формі, якщо законом не встановлено обов’язок вчиняти правочин у письмовій формі.

7. Установа зобов’язана забезпечити можливість перевірки цілісності та справжності електронних документів, створених з використанням технології, визначеної установою. Обов’язок доведення цілісності та справжності електронних документів, створених з використанням технології, визначеної установою, покладається на установу (незалежно від технологічних можливостей і компетенцій персоналу установи).

8. Особа, що підписала електронний документ ЕП, у такий спосіб засвідчує, що ознайомилася з усім текстом документа, повністю зрозуміла його зміст, не має заперечень до тексту документа (або її заперечення внесені як окремий реквізит документа) і свідомо використала свій ЕП у контексті, передбаченому документом (підписала, затвердила, погодила, завізувала, засвідчила, ознайомилася).

9. ЕП створюються в послідовності, визначеній застосованою технологією оброблення інформації, якщо електронний документ підписується двома або більше особами. Технологія оброблення інформації розробляється з урахуванням законодавства України та може визначатись у внутрішніх документах установи та/або в договорі, укладеному між установою та її клієнтом, контрагентом, комерційним агентом.

Створення електронного документа завершується створенням останнього ЕП відповідно до технології створення такого електронного документа.

10. Установа зобов’язана розробити з урахуванням вимог законодавства України внутрішні документи, у яких має встановлюватися порядок:

1) створення і засвідчення електронної копії з паперового документа;

2) створення і засвідчення паперової копії електронного документа;

3) виявлення будь-яких змін в електронному документі, в електронній копії з паперового документа;

4) виявлення будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа;

5) використання ЕП та електронних печаток установи;

6) виявлення будь-яких змін в електронному документі, в електронній копії з паперового документа після використання електронної печатки;

7) виявлення будь-яких змін електронної печатки після її використання для засвідчення електронного документа, електронної копії з паперового документа.

Процедури, зазначені в підпунктах 1-7 пункту 10 розділу I цього Положення, мають описувати використання тих видів ЕП та електронних печаток, які використовуються в установі.

Внутрішні документи, зазначені в пункті 10 розділу I цього Положення, є обов’язковими для виконання всіма працівниками установи й уповноваженими представниками установи та можуть оформлятися у вигляді окремих документів, одного документа або бути частиною / частинами іншого / інших документа / документів.

Установа зобов’язана забезпечити до документів, зазначених у пункті 10 розділу I цього Положення, безперешкодний доступ клієнтів установи та потенційних клієнтів установи шляхом розміщення цих документів або витягів із них на всіх власних офіційних вебсайтах установи, включаючи їх мобільні версії, у мобільному (платіжному) застосунку та/або в приміщеннях установи / відокремлених підрозділах установи.

11. Установа зобов’язана з урахуванням вимог законодавства України у сфері захисту інформації, інформаційної безпеки та кіберзахисту розробити внутрішні документи, які встановлюють вимоги щодо надання, скасування та контролю доступу до інформаційних систем установи, що використовуються для приймання, реєстрації, оброблення, зберігання, надсилання електронних документів, і мають містити:

1) вимоги до ідентифікації, автентифікації, авторизації клієнтів установи;

2) послідовність дій під час управління доступом, послідовність дій під час управління віддаленим доступом (реєстрація, надання повноважень, перегляд та скасування доступу);

3) перелік типових функцій та прав доступу до інформаційних систем установи;

4) вимоги щодо здійснення заходів контролю доступу;

5) періодичність контролю наданих прав доступу;

6) вимоги до протоколювання дій під час управління доступом.

Установа зобов’язана забезпечити дотримання принципу надання мінімального рівня повноважень під час надання доступу до інформаційних систем установи, що використовуються для приймання, реєстрації, оброблення, зберігання, надсилання електронних документів.

Внутрішні документи, зазначені в пункті 11 розділу I цього Положення, є обов’язковими для виконання всіма працівниками установи й уповноваженими представниками установи та можуть оформлятися у вигляді окремих документів, одного документа або бути частиною / частинами іншого / інших документа / документів.

12. Банк додатково до вимог, установлених внутрішніми документами, перелік яких зазначено в підпунктах 1-6 пункту 11 розділу I цього Положення, зобов’язаний забезпечити виконання вимог щодо забезпечення інформаційної безпеки в інформаційних системах, які використовуються для приймання, реєстрації, оброблення, зберігання, надсилання електронних документів, визначених Положенням про організацію заходів із забезпечення інформаційної безпеки в банківській системі України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28 вересня 2017 року № 95, а також вимог інших нормативно-правових актів Національного банку у сфері захисту інформації, інформаційної безпеки та кіберзахисту.

Оператор платіжних систем, технологічний оператор платіжних послуг додатково до вимог, установлених внутрішніми документами, перелік яких зазначено в підпунктах 1-6 пункту 11 розділу I цього Положення, зобов’язаний забезпечити виконання вимог щодо забезпечення інформаційної безпеки в інформаційних системах, які використовуються для приймання, реєстрації, оброблення, зберігання, надсилання електронних документів, визначених Положенням про захист інформації та кіберзахист учасниками платіжного ринку, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 19 травня 2021 року № 43 (зі змінами), а також вимог інших нормативно-правових актів Національного банку у сфері захисту інформації, інформаційної безпеки та кіберзахисту.

13. ЕП має юридичну силу незалежно від технологій, що застосовуються для створення ЕП, якщо відповідає таким умовам:

1) електронні дані, що використовуються для створення ЕП, є унікальними та однозначно пов’язані з підписувачем і не пов’язані з жодною іншою особою;

2) ЕП дає змогу однозначно ідентифікувати підписувача;

3) технологія використання ЕП забезпечує підписувачу під час підписання контроль електронних даних, які підписуються, та електронних даних, які використовуються для створення ЕП;

4) під час перевірки відповідно до затвердженого в установі порядку не виявлено будь-яких змін в електронному документі;

5) під час перевірки відповідно до затвердженого в установі порядку не виявлено будь-яких змін ЕП після підписання електронного документа.

14. Національний банк має право перевіряти дотримання установою вимог цього Положення, а також здійснювати перевірки інформаційно-комунікаційних систем, що використовуються установами для доведення цілісності та справжності електронних документів.

15. Під час створення, оброблення та зберігання електронних документів використовуються:

1) кваліфікований ЕП (далі - КЕП);

2) ЦВП;

3) УЕП з кваліфікованим сертифікатом;

4) УЕП;

5) ЕП Національного банку;

6) простий ЕП;

7) кваліфікована електронна печатка;

8) електронна печатка з кваліфікованим сертифікатом;

9) удосконалена електронна печатка.

16. Використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції регулюється Законом України "Про електронну комерцію" з дотриманням положень нормативно-правових актів Національного банку з питань укладення договорів в електронній формі. Вимоги розділу VIII цього Положення не поширюються на використання клієнтом установи електронного підпису одноразовим ідентифікатором та аналога власноручного підпису у сфері електронної комерції.

17. Використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП здійснюється на підставі договору між установою і клієнтом / контрагентом установи або установою і особою, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи. Договір укладається в письмовій формі після проведення ідентифікації та верифікації відповідно до вимог законодавства України клієнта / контрагента установи чи особи, що має намір стати клієнтом / контрагентом установи:

1) у формі паперового документа з власноручними підписами сторін або

2) як електронний документ із КЕП сторін, або

3) як електронний документ з УЕП із кваліфікованим сертифікатом клієнта / контрагента установи та КЕП уповноваженого представника установи, або

4) як електронний документ із ЦВП фізичної особи, визначеної в абзацах першому, третьому пункту 33 розділу IV цього Положення, та КЕП уповноваженого представника установи, з дотриманням вимог розділу IV цього Положення щодо використання ЦВП, або

5) як електронний документ із використанням будь-яких видів ЕП, щодо яких між клієнтом / контрагентом установи та установою вже укладено договір відповідно до вимог одного з підпунктів 1-4 пункту 17 розділу II цього Положення.

Договір про використання УЕП, удосконаленої електронної печатки та простого ЕП має містити умови та порядок (процедуру) визнання установою і клієнтом / контрагентом установи правочинів у вигляді електронних документів із використанням УЕП, удосконаленої електронної печатки або простого ЕП відповідно.

Договір має також містити умови щодо розподілу ризиків збитків, що можуть бути заподіяні підписувачам і третім особам у разі використання простого ЕП, УЕП або удосконаленої електронної печатки відповідно.

Укладення окремого договору щодо використання клієнтом установи КЕП, ЦВП, УЕП з кваліфікованим сертифікатом, кваліфікованої електронної печатки, електронної печатки з кваліфікованим сертифікатом не вимагається за умови дотримання вимог цього Положення.

18. Установа зобов’язана після створення електронного документа надати можливість клієнтові / контрагенту установи отримати примірник цього електронного документа з усіма потрібними реквізитами на адресу електронної пошти, зазначену клієнтом / контрагентом установи або надати електронний документ в інший спосіб, узгоджений із клієнтом / контрагентом установи.

Установа зобов’язана надати клієнтові / контрагенту установи на його вимогу засвідчену паперову копію електронного документа.

19. Установа самостійно приймає рішення про використання того чи іншого виду ЕП та електронної печатки з дотриманням вимог законодавства України з питань електронних довірчих послуг, електронного документообігу, цього Положення, нормативно-правових актів Національного банку.

20. Установа здійснює приймання, оброблення, зберігання, надсилання електронних документів та інформації, потрібної для створення електронних документів, з дотриманням вимог законодавства України щодо захисту персональних даних, банківської таємниці, таємниці страхування, таємниці фінансової послуги, комерційної таємниці, таємниці надавача платіжних послуг, таємниці фінансового моніторингу.

21. Установа / комерційний агент установи має право використовувати відкриті мережеві сервіси для отримання інформації з обмеженим доступом, визначеної в пункті 20 розділу II цього Положення, якщо:

1) електронна взаємодія здійснюється виключно між установою та клієнтом / контрагентом установи або між комерційним агентом установи та клієнтом установи;

2) установа / комерційний агент установи попередньо отримала / отримав письмовий дозвіл від клієнта / контрагента установи на здійснення таких дій;

3) установа / комерційний агент установи забезпечує виконання вимог законодавства України у сфері захисту інформації, інформаційної безпеки та кіберзахисту.

Установа визначає технологію використання відкритих мережевих сервісів для отримання інформації з обмеженим доступом, визначеної в пункті 20 розділу II цього Положення, та в разі порушення вимог законодавства України несе відповідальність за шкоду, заподіяну клієнтові / контрагенту установи під час використання запровадженої установою технології.

Установа доводить факт добровільного передавання клієнтом / контрагентом установи інформації з обмеженим доступом, визначеної в пункті 20 розділу II цього Положення, у разі заперечення ним факту добровільного передавання такої інформації.

22. Уповноважений представник установи під час взаємодії з клієнтом / контрагентом установи в разі створення електронних копій з паперових документів використовує КЕП уповноваженого представника установи з кваліфікованою електронною позначкою часу та/або з кваліфіковану електронну печатку установи з кваліфікованою електронною позначкою часу.

23. Створення електронних документів постійного і тривалого (понад 10 років) зберігання здійснюється із використанням КЕП уповноваженої відповідно до статутних документів установи особи / уповноваженого представника установи та/або кваліфікованої електронної печатки установи, що забезпечують можливість перевірки відповідних КЕП та/або кваліфікованої електронної печатки в довгостроковому періоді згідно з вимогами стандартів, що визначають вимоги до створення кваліфікованих електронних підписів та кваліфікованих електронних печаток у разі створення електронних документів, які згідно із законодавством України підлягають передаванню на архівне зберігання, наведених у додатку до цього Положення.

24. Уповноважена відповідно до статутних документів установи особа / уповноважений представник установи - юридичної особи для створення КЕП та УЕП з кваліфікованим сертифікатом зобов’язана(ий) використовувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, який містить код за Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр) юридичної особи, представником якої вона / він є.

Фізична особа, яка діє від імені юридичної особи - клієнта / контрагента установи (далі - представник клієнта / контрагента установи), для створення КЕП та УЕП з кваліфікованим сертифікатом має право використовувати кваліфікований сертифікат відкритого ключа, що відповідає одній із таких вимог:

1) кваліфікований сертифікат відкритого ключа представника клієнта / контрагента установи містить код за Реєстром юридичної особи;

2) у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа представника клієнта / контрагента установи немає коду за Реєстром юридичної особи та створений представником клієнта / контрагента установи КЕП/УЕП з кваліфікованим сертифікатом засвідчено кваліфікованою електронною печаткою юридичної особи - клієнта / контрагента установи;

3) у кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа представника клієнта / контрагента установи немає коду за Реєстром юридичної особи та в установи є в наявності всі потрібні документи, що підтверджують повноваження представника клієнта / контрагента установи щодо підписання відповідного документа від імені юридичної особи - клієнта / контрагента установи.

25. Суб’єкт електронної взаємодії - юридична особа, представник якої використовує кваліфікований сертифікат відкритого ключа, що містить код за Реєстром цієї юридичної особи, зобов’язаний забезпечити подання заяви про скасування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа представника юридичної особи кваліфікованому надавачу електронних довірчих послуг у разі настання однієї з таких подій:

1) зміни даних, внесених у кваліфікований сертифікат відкритого ключа представника юридичної особи;

2) звільнення працівника юридичної особи;

3) припинення представництва юридичної особи.

26. Установа зобов’язана забезпечити:

1) приймання, реєстрацію, підтвердження про отримання електронних документів із створеними КЕП з дотриманням вимог законодавства України у сфері електронного документообігу;

2) функціонування електронної поштової скриньки для приймання, реєстрації, підтвердження про отримання електронних документів із створеними КЕП клієнтів / контрагентів установи.

Установа має право визначити додаткові канали електронної взаємодії, через які вона забезпечує приймання, реєстрацію, підтвердження про отримання електронних документів із створеними КЕП, та забезпечити вільний доступ клієнтів / контрагентів установ та потенційних клієнтів / контрагентів установ до інформації про зазначені канали електронної взаємодії.

27. Підписувач не має права подавати один і той самий відкритий ключ кільком кваліфікованим надавачам електронних довірчих послуг для формування кваліфікованого сертифіката відкритого ключа.

28. Перевірка та підтвердження КЕП здійснюється відповідно до вимог Закону.

29. Кваліфікований сертифікат відкритого ключа повинен відповідати вимогам Закону.

30. Підписувач зобов’язаний використовувати кваліфіковану електронну позначку часу в разі підписування електронного документа КЕП.

Підписувач зобов’язаний під час створення КЕП перевірити чинність свого кваліфікованого сертифіката відкритого ключа підписувача.

Перевірка чинності кваліфікованого сертифіката відкритого ключа підписувача здійснюється відповідно до вимог Закону.

Підписувачу забороняється створювати КЕП, якщо кваліфікований сертифікат відкритого ключа підписувача є нечинним або одержати інформацію про його статус неможливо.

31. Вимоги розділу IV цього Положення поширюються на банки та їхніх клієнтів для підписання електронних документів.

32. Вимоги розділу IV цього Положення поширюються на:

1) страховиків;

2) ломбарди;

3) кредитні спілки;

4) лізингові компанії;

5) фінансові установи (крім тих, які надають послуги з надання гарантій та з факторингу);

6) небанківських надавачів фінансових платіжних послуг:

платіжні установи (включаючи малі платіжні установи);

філії іноземних платіжних установ;

установи електронних грошей;

філії іноземних установ електронних грошей;

фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг;

операторів поштового зв’язку, що мають право надавати фінансові платіжні послуги.

Для установ, визначених у підпунктах 1-6 пункту 32 розділу IV цього Положення, та установ, що діють від їхнього імені, вимоги розділу IV цього Положення поширюються виключно в разі фізичної присутності їхніх клієнтів у приміщеннях зазначених установ чи установ, що діють від імені зазначених установ, для укладання / підписання договорів, підписання касових документів, які оформляються для здійснення касових операцій.