- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
21.02.2023 № 354
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 квітня 2023 р.
за № 562/39618
Про затвердження Державних санітарних норм і правил "Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я" та Змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я
Відповідно до
статті 6 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", підпункту 14 пункту 4, пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою впровадження санітарно-протиепідемічних вимог до закладів охорони здоров’я, НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1) Державні санітарні норми і правила "Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я";
2. Департаменту громадського здоров’я (Олексію Даниленку) забезпечити:
1) подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) оприлюднення цього наказу на офіційному вебсайті Міністерства охорони здоров’я України після здійснення державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України - головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: Міністр соціальної політики України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Заступник Міністра цифрової трансформації України В.о. Голови Антимонопольного комітету України Голова Спільного представницького органу об’єднань профспілок Віце-прем’єр-міністр з відновлення України - Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури України Керівник Секретаріату Спільного представницького органу сторони роботодавців на національному рівні Голова Державної регуляторної служби України Міністр оборони України | О. Жолнович Д. Лубінець О. Борняков А. Коноплянко Г. Осовий О. Кубраков Р. Іллічов О. Кучер О. Резніков |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства
охорони здоров’я України
21 лютого 2023 року № 354
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
05 квітня 2023 р.
за № 562/39618
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНІ НОРМИ І ПРАВИЛА
"Санітарно-протиепідемічні вимоги до новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладів охорони здоров’я"
І. Загальні положення
1. Ці Державні санітарні норми і правила (далі - Правила) встановлюють санітарно-протиепідемічні вимоги до умов та організації надання послуг з медичного обслуговування населення (медичних послуг) у новозбудованих, реставрованих і реконструйованих закладах охорони здоров’я (далі - ЗОЗ), незалежно від форми власності та організаційно-правової форми.
2. У цих Правилах терміни і скорочення вживаються в таких значеннях:
відділ ключового планування (далі - ВКП) - приміщення та/або ліжка ЗОЗ, на базі яких проводитиметься медичне обслуговування за результатами проведеної оцінки попиту на медичні послуги;
горизонт розрахунку - розрахунковий період, протягом якого функціонування ЗОЗ є виправданим, що враховує: тривалість створення, експлуатації і ліквідації ЗОЗ (середньозважений нормативний строк служби основного технічного устаткування, досягнення заданих характеристик (наприклад, кількості проведених оперативних втручань) та вимог власника ЗОЗ);
дефіцит у наданні медичних послуг населенню - різниця між попитом населення у медичних послугах та наявною пропозицію на їхнє надання;
клінічні структурні підрозділи ЗОЗ - структурні підрозділи ЗОЗ, в яких безпосередньо надається медична допомога в амбулаторних та/або стаціонарних умовах;
кондиціонування - створення і підтримка оптимальних/допустимих параметрів мікроклімату, з використанням відповідного обладнання/приладів;
медичне завдання на проєктування ЗОЗ (далі - медичне завдання) - документ, в якому визначається призначення і структура ЗОЗ, функціональні зв’язки між структурними підрозділами ЗОЗ відповідно до вимог, які встановлюються до медичного обслуговування;
особа, що здійснює догляд - особа, що супроводжує або здійснює догляд за дітьми, особами з інвалідністю або іншими особами, які потребують постійного догляду;
повітряний шлюз - обмежений простір з двома або кількома дверима між двома або кількома приміщеннями різних класів чистоти, який служить для контролю потоку повітря між приміщеннями і використовується для передавання матеріалів та проходу працівників між приміщеннями з різних класів чистоти;
репроцесинг медичних виробів - циклічний процес фізичного та/або хімічного оброблення медичних виробів, для подальшого використання, який включає в себе (не обов’язково всі етапи): первинне оброблення в місці використання, розборку, реєстрацію, транспортування контамінованих медичних виробів, приймання, передстерилізаційне оброблення (отримання, реєстрація, очищення, дезінфекція, перевірка), пакування, стерилізацію, зберігання, транспортування стерильних медичних виробів, використання та контроль якості оброблення медичних виробів;
санітарно-гігієнічне приміщення з розширеними функціями - приміщення, яке призначене для надання послуг пацієнтам, зокрема особам з інвалідністю, що потребують допомоги працівників закладу охорони здоров’я та/або особи, що здійснює догляд;
санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душу - приміщення площею мінімум 6 м-2 (окрім баріатричних палат, в яких мінімальна площа повинна становити 7 м-2), що розраховане для можливості заїзду і маневрування в ньому осіб з інвалідністю, які пересуваються кріслом колісним, у тому числі із особою, що здійснює догляд;
спроможність - характеристика, що передбачає наявність матеріальних, фінансових та інших ресурсів в обсягах, достатніх для ефективної реалізації завдань та функцій ЗОЗ для надання медичних послуг на рівні, передбаченому вимогами законодавства;
універсальне санітарно-гігієнічне приміщення - приміщення, що розраховане для можливості заїзду і маневрування в ньому особи з інвалідністю, яка пересувається кріслом колісним, у тому числі із особою, що здійснює догляд;
АО - адміністративно-територіальна одиниця;
ВІК - відділ з інфекційного контролю ЗОЗ;
ВІТ - відділення інтенсивної терапії;
ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;
ПЗІП - палата захисної ізоляції пацієнтів;
ПІІК - профілактика інфекцій та інфекційний контроль;
ПІПАІ - палата ізоляції пацієнтів з аерогенними інфекціями;
СОП - стандартна операційна процедура.
II. Профілактика інфекцій та інфекційний контроль
1. Впровадження ПІІК дозволяє нівелювати або знизити ризики передавання інфекційних агентів в середині ЗОЗ. Організація заходів з ПІІК в ЗОЗ регламентована такими нормативно-правовими актами:
2. Приміщення для персоналу облаштовуються в кожному клінічному структурному підрозділі ЗОЗ, що надає медичну допомогу в стаціонарних умовах. В інших ЗОЗ необхідність облаштування приміщення для персоналу визначається медичним завданням.
Приміщення для персоналу повинні бути відокремленими від робочих приміщень і приміщень, в яких надається медична допомога пацієнтам. Необхідно облаштовувати окремі приміщення для прийому їжі та відпочинку персоналу.
В приміщеннях для персоналу розміщуються дві раковини, окремо для миття рук і посуду. Раковини в приміщеннях для персоналу заборонено використовувати для проведення заходів з очищення та/або дезінфекції.
В приміщеннях для персоналу встановлюється холодильник для зберігання продуктів харчування персоналу. Холодильники в приміщеннях для персоналу заборонено використовувати з метою зберігання харчових продуктів пацієнтів, зразків для проведення лабораторних досліджень, лікарських засобів та медичних виробів.
3. Системами вентиляції і кондиціонування мінімально обладнуються приміщення ЗОЗ, в яких наявні високі ризики інфікування крапельним та/або повітряним шляхами (наприклад, ПІПАІ, приміщення проведення ендоскопічних досліджень і збору мокротиння, приміщення відділень екстреної (невідкладної) медичної допомоги), а також приміщення ЗОЗ, що потребують дотримання вимог до чистоти повітря (наприклад, операційні, пологові зали, приміщення ВІТ і опікових відділень). Перелік приміщень ЗОЗ, які обладнуються системами вентиляції і кондиціонування, включно з їхнім класом за вимогами до чистоти і параметрів мікроклімату, зазначається в медичному завданні.
Класифікація приміщень за вимогами до чистоти повітря наведена в додатку 1 до цих Правил.
4. З метою забезпечення параметрів мікроклімату виробничих приміщень, визначених
Санітарними нормами мікроклімату виробничих приміщень, затвердженими постановою головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42, системи вентиляції/кондиціонування облаштовуються у приміщеннях з постійними робочими місцями персоналу ЗОЗ.
Заборонено розміщувати системи комфортного кондиціонування у приміщеннях ЗОЗ, для яких встановлені вимоги до чистоти повітря.
5. У приміщеннях ЗОЗ, в яких наявні високі ризики інфікування крапельним та/або повітряним шляхами, забезпечується негативний тиск по відношенню до прилеглих приміщень; у приміщеннях ЗОЗ, що потребують дотримання вимог до чистоти повітря - позитивний тиск.
6. Приплив повітря до приміщень з позитивним тиском по відношенню до прилеглих приміщень обладнується хепа-фільтрами; витяг повітря з них проводиться через вентиляційні решітки, які розташовуються в усіх чотирьох кутах приміщення на рівні 15-25 сантиметрів вище рівня підлоги.
7. В приміщеннях з позитивним тиском по відношенню до прилеглих приміщень максимально обмежується кількість вологи і джерела її утворення.
8. У приміщеннях клінічних структурних підрозділів ЗОЗ відносна вологість повітря повинна становити 30-60 %, в усіх інших приміщеннях - мінімум 25 %.
9. Кратність повітрообміну в приміщеннях ЗОЗ, в яких встановлюються вентиляційні системи, повинна становити не менше шести на годину, окрім приміщень для яких встановлюються особливі вимоги до чистоти повітря (наприклад, операційні, ПІПАІ та ПЗІП).
10. Усе устаткування, що забезпечує розподіл повітря в приміщеннях ЗОЗ, повинно відповідати таким вимогам:
1) поверхні стійкі до очищення і дезінфекції;
2) поверхні устаткування, що встановлено в операційних відділеннях мають доступ для очищення і дезінфекції всередині;
3) устаткування, що встановлено в психіатричних відділеннях захищені від несанкціонованого доступу.
11. Рециркуляція повітря не допускається в приміщеннях ЗОЗ, в яких можлива наявність у витяжному повітрі шкідливих та/або токсичних речовин.
Подавання рециркульованого повітря відбувається окремо або разом із зовнішнім повітрям з проходженням фільтрації.
12. Системи вентиляції і кондиціонування підлягають регулярному обслуговуванню відповідно до графіку технічного обслуговування, який затверджується керівником ЗОЗ. Перевірка ефективності роботи системи вентиляції з реєстрацією отриманих даних проводиться не рідше одного разу на рік суб’єктами господарювання за договором, яким повинні визначатися процедура, план і графік. За результатами перевірки оформлюється технічний звіт в довільній формі.
13. Оснащення для забезпечення дотримання правил і практик з гігієни рук встановлюється в усіх точках догляду, а також в приміщеннях, де проводиться приготування їжі, управління відходами і репроцесинг медичних виробів, побутових приміщеннях для працівників (наприклад, приміщення для переодягання), пральнях, аптечних підрозділах і лабораторіях.
Конфігурація раковини для миття рук, в тому числі поєднання її зі змішувачем, повинна запобігати розбризкуванню рідини. Під час встановлення і подальшої експлуатації раковини для миття рук забезпечується щільне її прилягання до стіни та/або стільниці, а стики герметично закриваються (стики не повинні допускати витоку рідини). Встановлення настінних підвісних раковин для миття рук в приміщеннях надання медичної допомоги не дозволяється.
14. Раковини для миття рук встановлюються з урахуванням таких вимог:
1) в клінічних структурних підрозділах ЗОЗ кількість раковин для миття рук визначається із розрахунку одна раковина для миття рук на кожну палату для пацієнтів;
2) стіна/поверхня, до якої кріпиться раковина для миття рук, оздоблюється водонепроникним покриттям на висоту і по бокам не менше 31 сантиметрів від бортику раковини;
3) точка виходу/зливу води зі змішувача повинна знаходитися на висоті не менше 26 сантиметрів від дна раковини для миття рук;
4) площа чаші раковини для миття рук повинна бути не менше 0,1 м-2, причому мінімальний її розмір повинен становити не менше 23 сантиметрів;
5) диспенсер з рідким милом встановлюються таким чином, аби під час виходу з нього мило потрапляло в/на раковину для миття рук, а не на підлогу;
6) диспенсер для одноразових паперових рушників встановлюється таким чином, аби під час взяття паперових рушників вода з рук потрапляла в/на раковину, а не на підлогу. Встановлювати сушарки для рук замість диспенсерів для одноразових паперових рушників заборонено;
7) біля кожної раковини для миття рук встановлюється ємність для використаних паперових рушників (наприклад, відро з педаллю або тримач для одноразових мішків для відходів);
8) дзеркала біля рукомийників для миття рук заборонено встановлювати у приміщеннях, в яких догляд за шкірою лиця чи волоссям несе ризики щодо інфікування (наприклад, приміщення для приготування/вживання їжі і виконання медичних втручань);
9) заборонено встановлювати рукомийники для миття рук у приміщеннях, в яких зберігаються стерильні медичні вироби, та у приміщеннях, які вимагають стерильності повітря (наприклад, приміщення стерильної зони структурного підрозділу з репроцесингу медичних виробів (далі - СПР), приміщення, в якому безпосередньо проводяться оперативні втручання);
10) з метою уникнення перехресної контамінації внаслідок потрапляння бризок рідини, раковини для миття рук в передопераційних і приміщеннях СПР розміщуються мінімум на відстані 125 сантиметрів від чистих і стерильних зон;
11) змішувачі встановлюються на стіну або вмонтовуються у раковину для миття рук та повинні вмикатися без участі рук (функція "вільні руки" - активація ліктем, зап’ястям, ногою або дистанційно (сенсорно). В передопераційних раковини для миття рук обладнуються виключно змішувачами, які вмикаються ногою або активуються дистанційно (сенсорні);
12) раковини для миття рук повинні надійно закріплюватися, щоб витримувати вертикальне навантаження не менше 115 кілограмів в будь-якій точці.
15. Жолоби для відходів (сміттєпроводи) і для брудної білизни встановлювати в ЗОЗ заборонено.
III. Палати ізоляції пацієнтів
1. Палати ізоляції пацієнтів поділяються на такі типи:
1) клас S - з нейтральним (стандартним) тиском повітря в приміщенні;
2) ПЗІП або клас P - з позитивним тиском повітря в приміщенні;
3) ПІПАІ або клас N (з передпокоєм або без нього) - з негативним тиском повітря в приміщенні;
4) карантинна ПІПАІ або палата ізоляції пацієнтів класу Q - з негативним тиском повітря в приміщенні з додатковими бар’єрами, включно з передпокоєм.
2. Для ефективного використання палат ізоляції пацієнтів ВІК розробляє, а керівник ЗОЗ затверджує:
1) критерії початку і припинення ізоляції;
2) СОП контролю за робочими параметрами в палатах ізоляції пацієнтів;
3) графік проведення технічного обслуговування палат ізоляції пацієнтів;
4) СОП заходів з респіраторного захисту працівників ЗОЗ.
3. Палати ізоляції пацієнтів класу S проєктуються, обладнуються і експлуатуються з урахуванням таких вимог:
1) використовуються для пацієнтів, до яких застосовуються контактні заходи захисту;
2) тиск повітря в приміщеннях, по відношенню до інших приміщень, повинен бути нейтральним;
3) обов’язково проводиться кондиціонування повітря в приміщенні;
4) за необхідності використовуються для пацієнтів, які не потребують ізоляції;
5) санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душу обладнується рукомийником, унітазом, душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою, дверима із дотягувачами (з автоматичним закриттям) та тривожною сигналізацією. При реставрації і реконструкції замість душового трапу допускається влаштування душового піддону;
6) перед входом в палату встановлюється шафа для зберігання ЗІЗ та інших витратних матеріалів;
7) перед входом в палату розміщується маркування (наприклад, "Палата для ізоляції. Одягни ЗІЗ").
4. Палати для ізоляції пацієнтів класу N проєктуються, обладнуються і експлуатуються з урахуванням таких вимог:
1) використовуються для пацієнтів, до яких застосовуються повітряні (аерогенні) заходи захисту;
2) призначені для контролю повітряного потоку в приміщеннях, а саме забезпечують умови, при яких кількість інфекційних часточок, що переносяться повітрям, не досягає рівня, за якого перехресне інфікування людей в ЗОЗ можливе;
3) розташовуються біля входу у структурний підрозділ ЗОЗ, з метою уникнення додаткового транспортування пацієнта, який потребує ізоляції;
4) обладнання палати передпокоєм не обов’язкове (функціональні схеми палат для ізоляції пацієнтів наведені в додатку 2 до цих Правил);
5) у разі облаштування, передпокій обладнується дверима із дотягувачами (з автоматичним закриттям). Двері, які виходять із передпокою в коридор, та двері, які виходять із передпокою в палату, обладнуються таким чином, аби унеможливити їхнє одночасне відкриття. Двері із палати до передпокою обладнуються засобами для упередження їх неконтрольованого відкриття пацієнтом;
6) у разі облаштування, передпокій дозволено використовувати виключно для доступу працівників ЗОЗ і відвідувачів;
7) у разі облаштування, передпокій повинен мати площу, достатню для проведення гігієнічної обробки рук, надягання/зняття ЗІЗ двома працівниками та розміщення ємності для відходів ЗІЗ, але не менше 2 м-2;
8) у разі облаштування, передпокій повинен відігравати роль "повітряного замка". Тиск повітря в передпокої може бути позитивним або негативним щодо приміщення перебування пацієнта. Якщо в передпокої забезпечено позивний тик повітря щодо приміщення перебування пацієнта при мінімум десятикратному повітрообміні за годину, працівнику ЗОЗ не потрібно одягати респіратор до входу в передпокій;
9) для транспортування хворого в/з палати обладнується окремий вхід. Передпокій (за наявності) повинен бути достатніх розмірів, аби не перешкоджати переміщенню ліжка з пацієнтом в ізолятор і з нього;
10) за наявності графіку і порядку роботи, затверджених керівником ЗОЗ, палати використовуються як приміщення для проведення інвазивних медичних втручань, бронхоскопії або аутопсії;
11) санітарно-гігієнічні приміщення обладнуються раковинами для миття рук, душовим трапом/піддоном та унітазом. У передпокої (за наявності) та палаті пацієнта розміщуються раковини для миття рук, які оснащуються змішувачами, що вмикаються без участі рук (функція "вільні руки");
12) за відсутності передпокою перед входом в палату обладнується шафа для зберігання ЗІЗ та інших витратних матеріалів та встановлюється диспенсер з антисептиком для гігієнічної обробки рук;
13) вікна обладнуються спеціальними системами відкриття (наприклад, інструментами, ключами), з метою унеможливлення їхнього неконтрольованого відкриття пацієнтами/відвідувачами;
14) повітря з палати повинно видалятися назовні. Використання рециркуляції повітря дозволено виключно після його проходження через хепа-фільтр (при використанні рециркуляції розрахунок кратності повітрообміну має враховувати об’єм рециркульованого повітря);
15) вентиляційна система палати відокремлюється від інших витяжних вентиляційних систем;
16) повітропроводи вентиляційних систем маркуються, з метою їхньої ідентифікації;
17) в палатах необхідно встановлювати екрановані ультрафіолетові бактерицидні опромінювачі з метою додаткового очищення/дезінфекції повітря та/або зниження ризиків інфікування працівників ЗОЗ на випадок виникнення аварійних ситуацій;
18) перед входом в палату розміщується маркування (наприклад, "Палата для ізоляції. Одягни респіратор");
19) після звільнення палати від пацієнта механічна вентиляція повинна працювати не менше 30 хвилин при зачинених дверях (якщо при цьому в палаті залишаються працівники ЗОЗ, вони повинні використовувати респіратори).
5. Палати для ізоляції пацієнтів класу N повинні відповідати таким інженерним характеристикам:
1) з метою очищення та ефективного видалення повітря витяжна механічна вентиляційна система повинна забезпечувати мінімум 12-кратний повітрообмін (при розрахунку кратності повітрообміну по витяжці не враховується вентиляція в санітарному приміщенні);
2) повинні забезпечувати постійне підтримання негативного тиску (перевага витяжки повітря над його притоком);
3) вентиляційна система повинна підтримувати різницю тиску між палатою та коридором мінімум 10 Па (оптимально 15-30 Па);
4) окрім співвідношення витяжки та притоку повітря, утримання негативного тиску в палаті залежить від герметичності приміщення, що забезпечується таким:
герметично закриваються щілини зверху та по боках вхідних дверей (під дверима має залишитися щілина шириною в 12,5 міліметрів від нижнього краю дверей до підлоги;
герметизуються вікно та віконна рама;
герметизуються з’єднання стін з підлогою і стелею;
герметизуються з’єднання електричних коробок та електропроводки зі стінами/стелею/підлогою;
використовуються підвісні світильники (встановлювати вбудовані світильники заборонено);
для оздоблення стелі використовуються непористі плити та герметизуються шви між ними при встановленні;
5) моніторинг тиску повітря в палаті для ізоляції пацієнтів класу N проводиться постійно, за допомогою приладу для візуального моніторингу тиску та руху повітря. Допускається періодичний моніторинг один раз на добу портативним диференційним манометром і димовою трубкою на вхідних дверях. Результати моніторингу тиску повітря щоденно документуються в довільній формі;
6) об’єм витяжного повітря повинен бути більше мінімум на 10 % від об’єму припливного повітря, але не менше 100 м-3/год;
7) забезпечено мінімізацію будь-яких втрат повітря через вікна, двері та поверхневі з’єднання;
8) унеможливлено перетікання повітря з брудної в чисту зону (забезпечено рух повітря з коридору через передпокій (за наявності) в палату);
9) моніторинг робочих параметрів проводиться відповідно до графіку, затвердженого керівником ЗОЗ (за винятком тиску і напрямку руху повітря, які проводяться щоденно);
10) з часом на витяжних решітках і у витяжних каналах може збиратися пил і бруд, а герметичність повітропроводів може порушуватися, що призводить до зменшення ефективності витяжної механічної вентиляції. З метою нівелювання негативного впливу часу витяжні канали і вентилятор витяжної системи при встановленні повинні забезпечувати додаткові 50 % показників ефективності роботи;
11) приплив повітря організовується на стелі біля входу для працівників ЗОЗ в палату, а витяг - поблизу до головного кінця ліжка пацієнта;
12) викид повітря з палати повинен бути віддалений від місць забору повітря / перебування людей мінімум на десять метрів по горизонталі і п’ять метрів по вертикалі, а також унеможливлювати забруднення інших приміщень (розміщуватися мінімум на 70 сантиметрів вище рівня даху). За неможливості виконання зазначених умов повітря, яке видаляється з приміщення, повинно фільтруватися за допомогою хепа-фільтрів;
13) при рециркуляції повітря повинно очищатися за допомогою хепа-фільтрів;
14) при роботі вентиляційна система повинна підтримувати параметри мікроклімату та не перевищувати безпечні показники шуму і вібрації. Експлуатація палат з перевищенням допустимих значень швидкості руху повітря дозволяється при необхідності підвищення кратності повітрообміну в палаті;
15) з метою дотримання теплового комфорту (температури повітря і відносної вологості), в палатах встановлюються індивідуальні термостати.
6. Палати для ізоляції пацієнтів класу Р проєктуються, обладнуються і експлуатуються з урахуванням таких вимог:
1) використовуються для розміщення пацієнтів з підвищеною сприйнятливістю до збудників інфекційних хвороб (наприклад, пацієнти з тривалою гранулоцитопенією, реципієнти кісткового мозку, хворі на гематологічні злоякісні новоутворення, які отримують хіміотерапію);
2) не призначені для ізоляції пацієнтів з ВІЛ/СНІД, за виключенням пацієнтів з агранулоцитозом;
3) категорично заборонено розміщувати пацієнтів з інфекційними хворобами, що мають повітряний (аерогенний) шлях інфікування;
4) повинні забезпечувати недопущення потрапляння в палату мікроорганізмів та інших забруднювачів (функціональні схеми палат для ізоляції пацієнтів наведені в додатку 2 до цих Правил);
5) палати не обладнуються передпокоєм;
6) всі виходи з палати обладнуються дверима із дотягувачами (з автоматичним закриттям);
7) санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душу обладнується рукомийником, унітазом, душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою та тривожною сигналізацією. При реставрації і реконструкції замість душового трапу допускається влаштування душового піддону;
8) перед входом в палату встановлюється шафа для зберігання ЗІЗ та інших витратних матеріалів;
9) перед входом в палату розміщується маркування (наприклад, "Палата захисної ізоляції. Одягни ЗІЗ").
7. Палати для ізоляції пацієнтів класу Р повинні відповідати таким інженерним характеристикам:
1) повинні забезпечувати підтримання позитивного тиску повітря, за рахунок створення переваги притоку повітря над його витяжкою;
2) вентиляційна система повинна підтримувати різницю тиску між палатою та коридором мінімум в 10 Па (оптимально 15-30 Па);
3) об’єм припливного повітря повинен бути більше мінімум на 10 % від об’єму витяжного повітря, але не менше 100 м-3/год;
4) забезпечено мінімізацію будь-яких втрат (витікання) повітря через вікна, двері та поверхневі з’єднання;
5) вентиляційна система повинна підтримувати напрямок руху повітря з палати в коридор;
6) моніторинг тиску повітря в палаті проводиться постійно, за допомогою приладу для візуального моніторингу тиску та руху повітря. Допускається періодичний моніторинг один раз на добу портативним диференційним манометром і димовою трубкою на вхідних дверях. Результати моніторингу тиску повітря щоденно документуються в довільній формі;
7) моніторинг робочих параметрів проводиться відповідно до графіку, затвердженого керівником ЗОЗ (за винятком тиску і напрямку руху повітря, які проводяться щоденно);
8) забезпечено мінімум десятикратний повітрообмін (по притоку);
9) повітря, яке подається до палати, обов’язково очищується за допомогою хепа-фільтрів;
10) очищення (фільтрація) повітря, що видаляється, не проводиться;
11) вентиляційні решітки для подавання і видалення повітря повинні розміщуватися таким чином, аби чисте/очищене (фільтроване) повітря потрапляло з одного боку приміщення, проходило через зону догляду пацієнта і виходило з протилежного боку приміщення;
12) заборонено використовувати ламінарні системи подавання повітря в палату.
8. Карантинна ПІПАІ призначена для розміщення пацієнтів з найбільш контагіозними інфекційними хворобами, які здатні спричинити надзвичайну ситуацію в сфері громадського здоров’я (наприклад, геморагічні лихоманки, легенева форма чуми). Функціональні схеми палат для ізоляції пацієнтів класу Q наведені в додатку 2 до цих Правил.
9. Палати для ізоляції пацієнтів класу Q проєктуються, обладнуються та експлуатуються з урахуванням вимог, наведених в підпунктах 1, 2, 5, 11, 13, 15-19 пункту 4, підпунктах 1-12, 14, 15 пункту 5 цього розділу. Додатково необхідно:
1) обладнати вхідний і вихідний передпокої (один для входу працівників ЗОЗ і транспортування пацієнта, інший - для виходу працівників ЗОЗ, оброблення (дезінфекції) медичного обладнання та відходів). Пацієнти транспортуються в ЗОЗ/палату виключно ізоляційними ношами;
2) передпокій, призначений для входу працівників ЗОЗ, обладнати дверима, що автоматично блокуються на вихід з передпокою;
3) забезпечити, щоб двері в приміщення перебування пацієнта автоматично блокувалися при відкритті дверей передпокою, які призначені для входу працівників ЗОЗ;
4) обладнати палати сигналізацією, яка вмикається при зниженні різниці тиску повітря між палатою і коридором нижче 15 Па;
5) обладнати палати системою блокування дверей передпокою, які призначені для входу працівників ЗОЗ, при зниженні різниці тиску повітря між палатою і коридором нижче 15 Па;
6) обладнати вентиляцію так, аби рециркуляція повітря не проводилася (використовувати рециркуляцію повітря заборонено);
7) проводити фільтрацію повітря, яке видаляється, через хепа-фільтри;
8) обладнати палату системою зв’язку між палатою і постом сестри медичної (брата медичного).
10. Вентиляційні системи палат ізоляції пацієнтів обов’язково підключаються до аварійного джерела електроживлення, з метою підтримання тиску повітря в разі вимкнення електроенергії.
11. Визначення потреби в палатах ізоляції пацієнтів є обов’язковою частиною медичного завдання для всіх ЗОЗ.
12. Мінімальна кількість палат для ізоляції пацієнтів така:
1) класу S:
для ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах - одна палата для відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги і додатково по дві палати на кожні десять ліжок для пацієнтів;
для амбулаторно-поліклінічних ЗОЗ - одна палата на 20 кабінетів для прийому пацієнтів. У разі кількості кабінетів для прийому пацієнтів менше 20 - однією палатою для ізоляції пацієнтів класу S;
2) палати для ізоляції пацієнтів класу N:
для ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах - одна палата на кожне відділення інтенсивної терапії і додатково одна палата на кожні сто ліжок для пацієнтів;
для амбулаторно-поліклінічних ЗОЗ - необхідність облаштування визначається медичним завданням (наприклад, облаштовуються в ЗОЗ, у яких проводять аерозольгенеруючі процедури).
Кількість палат для ізоляції пацієнтів класу Р визначається медичним завданням.
Палати для ізоляції пацієнтів класу Q облаштовуються у спеціалізованих ЗОЗ, а їхня кількість визначається медичним завданням.
IV. Внутрішнє оздоблення приміщень
1. У складі будівельних матеріалів і виробів, призначених для внутрішнього оздоблення приміщень ЗОЗ, заборонено використовувати вироби, що містять сполуки фталатів понад 0,1 % від маси пластифікованого матеріалу.
3. Зовнішня і внутрішня поверхні медичного обладнання та меблів, які встановлюються в ЗОЗ, повинні бути гладкими, без дефектів, легкодоступними для вологого прибирання і стійкими до оброблення мийними та дезінфекційними засобами.
4. Ефективна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах, що використовуються для обладнання території ЗОЗ (наприклад, майданчиків для відпочинку) не повинна перевищувати 370 Бк/кг.
5. Для покриття підлоги в ЗОЗ використовуються екологічні, зносостійкі, нековзкі і шумопоглинальні матеріали.
Матеріалами, стійкими до вологи і дезінфекційних хімічних речових, покривається підлога в таких приміщеннях/зонах ЗОЗ:
1) коридори (окрім адміністративних і господарських будівель);
2) палати пацієнтів;
3) процедурні кабінети (процедурні);
4) приміщення проведення ендоскопічних досліджень;
5) палати ізоляції пацієнтів та їхні шлюзи (за наявності);
6) приміщення із вимогами до класу чистоти згідно з ДСТУ ISO 14644-1:2009 "Чисті приміщення та пов’язані з ними контрольовані середовища", затвердженими наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 29 грудня 2009 року
№ 479 (далі - ДСТУ ISO 14644-1);
7) робочі приміщення СПР;
8) робочі приміщення лабораторій, в яких проводяться роботи із біологічними зразками.
6. В приміщеннях ЗОЗ, в яких необхідно дотримуватися вимог стерильності, підлога повинна бути гладкою (забороняється наявність нерівностей і швів), нековзкою, непористою, стійкою до вологи і дезінфекційних хімічних засобів; стики покриття для підлоги повинні бути герметичними, краї біля стін заведені на стіни на висоту мінімум 150 міліметрів.
7. В приміщеннях клінічних структурних підрозділах ЗОЗ краї підлоги біля стін повинні бути заведені на стіни на висоту мінімум 80 міліметрів. Пороги і накладки виконуються врівень з поверхнею підлоги.
8. Спеціальні вимоги до покриття підлоги (струмопровідність, стійкість до ультрафіолетового опромінення) встановлюються залежно від технологічного устаткування, яке розміщується у відповідному приміщенні, та/або від медичних втручань, які в таких приміщеннях виконуються. За наявності, спеціальні вимоги до покриття підлоги зазначаються у медичному завданні.
9. Заборонено використання антистатичного покриття підлоги.
10. В приміщеннях ЗОЗ, в яких надається медична допомога, покриття стелі повинно виконуватися з екологічних, шумопоглинальних, непористих, стійких до очищення і дезінфекції хімічними засобами матеріалами. Підвісні, підшивні та інші види стель (окрім натяжних) дозволяється використовувати виключно, якщо виробником передбачено використання таких видів стелі у ЗОЗ.
Натяжні стелі в ЗОЗ дозволяється використовувати виключно в адміністративних приміщеннях.
11. В приміщеннях ЗОЗ з екранованими ультрафіолетовими бактерицидними опромінювачами матеріал стелі повинен мати низький коефіцієнт відбиття і поглинати ультрафіолетове випромінення відповідно до Правил використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання.
V. Обладнання, меблі та інвентар
1. У палатах пацієнтів ЗОЗ кількість ліжок визначається медичним завданням, але не більше ніж два ліжка. В одномісних палатах відстань між ліжком та стінами має складати не менше одного метра (крім головного кінця ліжка), у палатах пацієнтів хірургічного профілю та ВІТ - мінімум 1,5 метри. До головного кінця ліжка повинен бути забезпечений вільний доступ, на випадок надання пацієнту невідкладної медичної допомоги.
2. Кількість приліжкових тумб/комодів встановлюється медичним завданням. Приліжкові тумби/комоди встановлюються впритул до ніжного кінця ліжка. Забороняється встановлення приліжкових тумб/комодів біля узголів’я ліжка.
3. При виконанні робіт із переміщення пацієнтів та вантажів вагою понад встановлені граничні норми, підіймання і переміщення важких речей обов’язково мають застосовуватись засоби малої механізації (каталки, візки, крісла колісні, вертикалізатори).
З метою переміщення пацієнтів в ЗОЗ встановлюються системи підйому/переміщення пацієнта. Приміщення, в яких такі системи встановлюються, визначаються медичним завданням.
4. Поверхні приміщень ЗОЗ, медичний та інший інвентар повинні утримуватись у чистоті. Графік та СОП з проведення прибирань розробляються ВІК відповідно до наявних ризиків інфікування контактним шляхом та затверджуються керівником ЗОЗ.
5. Інвентар для прибирання обробляється і зберігається виключно у спеціально виділеному приміщенні.
6. Медичне, технологічне, санітарно-технічне, інженерне та інше обладнання, меблі та інвентар ЗОЗ повинні відповідати чинним технічним регламентам, перебувати у справному стані, мати гігієнічне покриття, що забезпечує можливість і доступність проведення очищення (вологого прибирання) та дезінфекції.
Несправне обладнання, меблі та інвентар, що вийшли з ладу, підлягають негайній заміні. Використання несправних або таких, що мають дефекти, обладнання, меблів та інвентарю не допускається.
Зберігання невикористовуваного обладнання, меблів та інвентарю проводиться виключно на території складських приміщень (комор).
7. В ЗОЗ забезпечується мінімум тримісячний запас засобів для очищення і дезінфекції. Розрахунок кількості засобів для очищення і дезінфекції проводиться ВІК і затверджується керівником ЗОЗ. В ЗОЗ до використання допускаються виключно дезінфекційні засоби, що зареєстровані відповідно до
Порядку державної реєстрації (перереєстрації) дезінфекційних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 липня 2006 року № 908 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14 березня 2018 року № 178).
VI. Водопостачання, каналізація та опалення
1. Всі ЗОЗ приєднуються до централізованих мереж водопостачання та водовідведення.
2. В ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, передбачається резервне (аварійне) водопостачання (наприклад, артезіанська свердловина, резервуари питної води).
4. Постачання гарячої води в ЗОЗ може відбуватися централізовано або за рахунок встановлення локальних систем нагріву води. На випадок виходу з ладу або проведення профілактичного ремонту системи централізованого гарячого водопостачання, в ЗОЗ передбачається резервне гаряче водопостачання (наприклад, електроводонагрівальні пристрої безперервної дії).
Температура гарячої води в розвідній мережі педіатричних і психіатричних палат перебування пацієнтів повинна становити 35 ± 2 °C.
5. Очищення і оброблення (дезінфекція) стічних вод, які генеруються ЗОЗ, проводиться на загальноміських (сільських) чи інших каналізаційних очисних спорудах, за їхньої відсутності стічні води повинні піддаватися повному біологічному очищенню та обробленню (дезінфекції) на локальних очисних спорудах.
Відведення стічних вод з приміщень ЗОЗ, в яких проводяться процедури з лікування грязями, здійснюється через спеціальні трапи у збірний грязевідстійник.
6. В кожному структурному підрозділі ЗОЗ обладнуються приміщення санітарно-гігієнічного призначення.
7. Приміщення санітарно-гігієнічного призначення обладнуються з урахуванням таких вимог:
1) в клінічних структурних підрозділах ЗОЗ, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, в кожній палаті пацієнтів облаштовується санітарно-гігієнічне приміщення із зоною для душу, яке обладнується рукомийником, унітазом, душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою та тривожною сигналізацією. При реставрації і реконструкції замість душового трапу допускається влаштування душового піддону;
2) у ЗОЗ, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, облаштовується санітарно-гігієнічне приміщення з розширеними функціями із розрахунку мінімум одне таке приміщення на кожний структурний клінічний підрозділ, яке обладнується кушеткою або ліжком для миття пацієнта, рукомийником, унітазом зі змішувачем для гігієнічного душу, душовим трапом для зливу води в одному рівні з підлогою (наявність душового трапу не обов’язкова при реставрації і реконструкції ЗОЗ), системами підйому/переміщення пацієнта.
Мінімальна площа санітарно-гігієнічного приміщення з розширеними функціями повинна становити:
без зони для душу - 9 м-2;
із зоною для душу: при реставрації/реконструкції - 12 м-2, при новому будівництві - 14 м-2.
Функціональні схеми санітарно-гігієнічних приміщень з розширеними функціями наведені в додатку 3 до цих Правил;
3) в клінічних структурних підрозділах ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, кількість унітазів для працівників визначається із розрахунку мінімум один унітаз на кожних 10 працівників;
4) в адміністративних і неклінічних структурних підрозділах ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, кількість унітазів визначається із розрахунку мінімум один унітаз на кожних 25 працівників;
5) туалети загального користування у ЗОЗ, що надають амбулаторно-поліклінічну або консультативну медичну допомогу, розміщуються на кожному поверсі будівлі із розрахунку мінімум один унітаз на кожних 10 кабінетів прийому пацієнтів. Туалети загального користування повинні бути окремими для жінок і чоловіків в закладах з понад 10 кабінетів прийому пацієнтів.
Туалети загального користування у ЗОЗ, що надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, розміщуються в зонах із загальним доступом (адміністративні приміщення, приміщення розташування консультативних кабінетів прийому лікарів, приміщення діагностичних структурних підрозділів).
В складі туалетів загального користування повинно бути мінімум одне універсальне санітарно-гігієнічне приміщення (якщо туалет загального користування розрахований на один унітаз, такий туалет повинен відповідати вимогам універсального санітарно-гігієнічного приміщення). Універсальне санітарно-гігієнічне приміщення обладнується рукомийником, унітазом із підведеним змішувачем для гігієнічного душу, пеленальним столиком (за необхідності), тривожною сигналізацією;
6) в кожному приміщенні санітарно-гігієнічного призначення встановлюється раковина для миття рук, з урахуванням вимог пункту 14 розділу II цих Правил;
7) в ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, кількість душових трапів/піддонів для працівників визначається із розрахунку мінімум один душовий трап/піддон на кожних 10 працівників;
8) в ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, у відділенні екстреної (невідкладної) медичної допомоги обладнується ізольоване приміщення санітарно-гігієнічного призначення для проведення оброблення пацієнтів при поступленні. Таке приміщення повинно відповідати вимогам санітарно-гігієнічного приміщення з розширеними функціями;
9) в ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, у кожній палаті перебування новонароджених дітей встановлюється пеленальна станція або раковина з широкою чашею та зі змішувачами, що забезпечують зручність при купанні;
10) залежно від потреби, приміщення санітарно-гігієнічного призначення обладнуються/забезпечуються сушарками для рушників, пісуарами, біде, гігієнічним душем, шафами для санітарно-гігієнічного приладдя, вішаками, дзеркалом, одноразовими гігієнічними накладками на сидіння унітазу, тримачем для туалетного паперу і туалетним папером.
8. Санітарно-технічні прилади і пристрої повинні знаходитися у справному стані, очищуватись від іржі та інших нашарувань, не мати тріщин та інших дефектів. Несправні прилади підлягають заміні.
9. Опалення в ЗОЗ забезпечується системами централізованого або локального обігріву. Використання інших джерел обігріву (наприклад, електрообігрівачів) в ЗОЗ дозволено на випадок виникнення надзвичайних і аварійних ситуацій.
10. Системи опалення в ЗОЗ повинні забезпечувати рівномірне нагрівання повітря в приміщеннях протягом всього опалювального періоду (обладнуються регулятором температури), виключати забруднення повітря шкідливими речовинами і запахами, що виділяються в процесі експлуатації; не створювати шуму, що перевищує допустимі рівні, бути зручними для поточного обслуговування/ремонту.
11. Нагрівальні опалювальні прилади повинні розміщуватися на або біля зовнішніх стін, під вікнами і мати гладку поверхню, стійку до очищення та дезінфекції.
12. Нагрівальні опалювальні прилади, в разі необхідності (наприклад, палати пацієнтів психіатричного профілю або раннього дитячого віку), огороджуються декоративними решітками, сітками або перфорованими стінками, які встановлюються так, щоб зберегти вільний доступ для поточної експлуатації і прибирання приладів.
VII. Гігієнічні вимоги до природного і штучного освітлення
1. В приміщеннях ЗОЗ забезпечується наявність природного освітлення.
2. Без природного освітлення дозволяється розміщувати такі приміщення:
1) технічні та інженерні - теплові пункти, насосні, компресорні, вентиляційні, дистиляційні, майстерні з експлуатації будівель, серверні;
2) для персоналу - конференц-зали, призначені для відпочинку та/або прийому їжі, гардеробні, санітарно-гігієнічного призначення;
3) допоміжних служб - архіви, комори і сховища всіх видів, термостатні, для приготування робочих дезінфекційних розчинів, очищення і дезінфекції, харчоблоки, пральні, приміщення СПР і оброблення медичних відходів;
4) операційні і секційні;
5) монтажу апаратів для проведення діалізу і штучного кровообігу;
6) лабораторно-діагностичні - процедурні для проведення ендоскопічних досліджень; прийому, реєстрації та видавання результатів аналізів, бокси для лабораторних досліджень без постійних робочих місць, процедурні функціональної діагностики, кабінети проведення комп’ютерної і магнітно-резонансної томографії, рентгенографії, ультразвукової діагностики.
3. Штучне освітлення повинно відповідати призначенню приміщення ЗОЗ, бути регульованим та безпечним, не чинити сліпучої та іншої несприятливої дії на здоров’я людини.
4. Для освітлення палат пацієнтів застосовуються настінні комбіновані світильники (загального і місцевого освітлення), що встановлюються біля кожного ліжка пацієнта на висоті 170 сантиметрів від рівня підлоги.
5. У кожній палаті пацієнтів встановлюється світильник нічного освітлення біля дверей на висоті 30 сантиметрів від рівня підлоги та над дверним прорізом на висоті 220 сантиметрів від рівня підлоги.
6. У оглядових кабінетах встановлюються настінні та переносні світильники для огляду пацієнтів, при цьому спектр джерел випромінювання світла повинен максимально наближатися до природного.
7. Коридори клінічних структурних підрозділів ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, повинні мати природне освітлення через вікна в торцевих стінах будівель і у світлових кишенях (холах). Відстань між світловими кишенями не повинна перевищувати 24 метри. Коридори інших структурних підрозділів ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, повинні мати торцеве або бокове природне освітлення.
8. Стельові світильники загального освітлення приміщень ЗОЗ повинні бути із суцільними (закритими) розсіювачами.
9. Для захисту від сліпучої дії сонячних променів і перегріву в приміщеннях ЗОЗ, вікна яких орієнтовані на південні румби горизонту, повинні бути обладнані сонцезахисними пристроями (наприклад, козирки по фасаду будівлі).
10. В ЗОЗ, які надають медичну допомогу в стаціонарних умовах, забезпечується захист палат пацієнтів і операційних (в разі наявності природного освітлення) від світла вуличних світильників і зовнішньої світлової реклами.
VIII. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги
1. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги є обов’язковим клінічним структурним підрозділом ЗОЗ, що надає стаціонарну медичну допомогу.
2. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги необхідно облаштувати окремо для дитячого, пологового (гінекологічного в пологовому будинку) і психіатричного відділень.
3. Мінімально окремими входами розмежовуються такі потоки пацієнтів:
1) доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом;
2) звертаються самостійно за екстреною (невідкладною) медичною допомогою;
3) надходять на планове лікування.
3. Відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги складається з таких функціональних зон:
1) приймально-сортувальна зона, яка розміщується безпосередньо біля входу та в’їзду до відділення:
зона/приміщення реєстрації пацієнтів, які доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом та/або потребують екстреної (невідкладної) медичної допомоги, повинна бути оснащена засобами зв’язку для з’єднання з необхідними для роботи абонентами;
оглядово-сортувальне приміщення (зона тріажу);
зона очікування для пацієнтів та відвідувачів;
зона безпеки (наприклад, для охоронців), яка розміщується у візуальній доступності до зони/приміщення реєстрації пацієнтів;
зона/приміщення реєстрації пацієнтів, які надходять на планове лікування;
зона заміни медичних виробів (наприклад, шин, нош) бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги (за необхідності);
санітарно-гігієнічні приміщення для пацієнтів;
2) зона деконтамінації пацієнтів, яка розташовується в безпосередній близькості від зони/приміщення реєстрації пацієнтів, які доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом та/або потребують екстреної (невідкладної) медичної допомоги;
3) зона реанімації та інтенсивної терапії, яка розташовується в безпосередній близькості від зони/приміщення реєстрації пацієнтів, які доставляються бригадами екстреної (швидкої) медичної допомоги спеціалізованим санітарним транспортним засобом та / або потребують екстреної (невідкладної) медичної допомоги:
протишокові і операційні приміщення;
зона реанімації і спостереження за пацієнтами, в якій розміщуються функціональні ліжка для пацієнтів, що потребують реанімаційних заходів та моніторингу вітальних функцій до того, як вони будуть переведені до відділення інтенсивної терапії, або для пацієнтів, стан яких передбачувано повинен стабілізуватись;
лікарсько-сестринський пост розташований таким чином щоб забезпечити візуальний нагляд за пацієнтами, які знаходяться в зоні реанімації і спостереження за пацієнтами;
4) зона догляду за пацієнтами, наповнення якої визначається відповідно до видів, профілів, захворювань чи станів, а також умов та форм надання медичної допомоги в ЗОЗ:
консультативно-оглядові приміщення/кабінети для дорослих і дітей;
процедурний кабінет (процедурна);
приміщення з ліжками тимчасового перебування пацієнтів;
приміщення зберігання лікарських засобів;
приміщення зберігання медичних виробів;
палата ізоляції пацієнтів класу S;
травматологічний пункт (за необхідності);
гінекологічний кабінет (за необхідності);
консультативна сімейна кімната (за необхідності);
операційна з гіпсувальною (за необхідності);
зона для дітей з ігровим майданчиком, що включає зону очікування для батьків з можливістю нагляду за дітьми;
приміщення грудного годування;
5) адміністративна зона:
кабінет завідувача (за необхідності);
кабінет старшої сестри медичної (за необхідності);
кімната відпочинку персоналу;
кімната психологічного розвантаження (за необхідності);
навчальна кімната для працівників закладу (за необхідності);
гардеробна для працівників (за необхідності);
6) господарська зона (за необхідності):
приміщення зберігання м’якого інвентаря;
приміщення зберігання твердого інвентаря;
місце/приміщення зберігання речей пацієнтів;
7) санітарно-гігієнічна зона для працівників.
IX. Операційні відділення
1. Операційне відділення є обов’язковим клінічним структурним підрозділом ЗОЗ, в якому проводяться оперативні втручання. Операційні відділення повинні гарантувати безпечне середовище для лікування пацієнтів, яким проводяться діагностичні та інші хірургічні втручання під загальною анестезією (наркозом) або регіонарною анестезією і надання медичної допомоги в периопераційний період.
2. Залежно від потреб ЗОЗ, операційні відділення проєктуються, будуються і експлуатуються за такими формами надання хірургічної медичної допомоги:
1) стаціонарна хірургія;
2) хірургія одного дня.
3. Надання хірургічної медичної допомоги необхідно об’єднувати для організації в ЗОЗ інтегрованого комплексу. Такі комплекси дозволяють виконувати в межах однієї групи приміщень увесь комплекс діагностичних та інших хірургічних втручань, а також дозволяють ефективно, безпечно і економічно вигідно використовувати ресурси ЗОЗ. Функціональні схеми операційних відділень наведені в додатку 4 до цих Правил.
4. Стаціонарна хірургія використовується в ЗОЗ, які проводять планове або екстрене оперативне лікування пацієнтів з прогнозованим перебуванням в палаті стаціонарного клінічного підрозділу ЗОЗ понад одну добу (пацієнти розміщуються/перебувають у палаті відділення хірургії або ВІТ до потрапляння в операційне відділення, а після завершення оперативного втручання повертаються до них для продовження лікування).
Організація роботи при використанні стаціонарної хірургії передбачає переважно цілодобовий режим роботи операційного відділення, що дозволяє збільшити пропускну здатність такого відділення за умови однакового технологічного устаткування.
5. Хірургія одного дня використовується у ЗОЗ, які проводять планове оперативне лікування пацієнтів без прогнозованого перебування в палаті стаціонарного клінічного підрозділу ЗОЗ понад одну добу. Хірургія одного дня повинна використовуватися для виконання переважної більшості оперативних втручань (близько 70 %).
Організація роботи при використанні хірургії одного дня передбачає поступлення пацієнтів рано вранці (наприклад, 6-7 година) з наступним початком виконання оперативних втручань (наприклад, 7-8 година). Такий підхід дозволяє пацієнтам отримати всю післяопераційну медичну допомогу і бути виписаними в той же день. В інтегрованих комплексах оперативні втручання можуть проводитися ввечері, при цьому пацієнт виписується вранці наступного дня.
6. В медичному завданні враховується можливість проведення в кожній з операційних ендоскопічних процедур (необхідність проєктування окремої операційної для виконання ендоскопічних процедур відсутня).
7. В медичному завданні враховується, що операційні відділення повинні бути непрохідними і закритими для сторонніх осіб.
8. До організації/планування роботи операційних відділень з урахуванням особливостей будівлі ЗОЗ застосовують підходи:
1) єдиний коридор;
2) подвійний коридор;
3) операційні блоки;
4) окремі (виділені) операційні.
9. Планування єдиного коридору передбачає переміщення усіх медичних виробів (стерильних і використаних) та пацієнтів (до і після операції) по одному основному коридору. При такому плануванні з метою недопущення перехресної контамінації та інфікування забезпечується ретельне планування і контроль дотримання руху медичних виробів і пацієнтів відповідно.
10. При плануванні єдиного коридору дотримуються такі вимоги:
1) основний коридор повинен мати ширину, яка дозволяє розділити переміщення медичних виробів і пацієнтів (визначається медичним завданням);
2) переміщення чистих/стерильних медичних виробів, медичних відходів, транспортування пацієнтів контролюється ВІК, з метою запобігання перехресній контамінації/інфікування.
11. При плануванні подвійного коридору забезпечується доступ до усіх операційних через зовнішні коридори, включно з доставленням стерильних медичних виробів безпосередньо з СПР. Таке планування дозволяє розмежувати/відокремити рух контамінованих/інфікованих пацієнтів і медичних виробів від неконтамінованих/неінфікованих.
12. При плануванні подвійного коридору забезпечується недопущення перехрещення рухів працівників і медичних виробів з брудної і чистої зон, шляхом впровадження ВІК моніторингу і оцінки дотримання відповідних СОП.
13. При плануванні операційних блоків необхідно передбачити групування операційних згідно з виконуваними в них видами оперативних втручань або спеціалізацією хірургів, які проводять в них операції, з приміщенням зберігання стерильних медичних виробів та іншими допоміжними приміщеннями в один блок. Такий підхід має ряд недоліків (наприклад, зменшення доступної площі у зв’язку з організацією навколо блоків додаткових коридорів, складських приміщень і прохідного простору; дублювання запасів, залучення працівників для кожного блоку окремо).
................Перейти до повного тексту