Норми радіаційної безпеки України; доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ГОЛОВНИЙ ДЕРЖАВНИЙ САНІТАРНИЙ ЛІКАР УКРАЇНИ

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Головного

державного санітарного

лікаря України

12.07.2000 N 116

НОРМИ РАДІАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ;

доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)

6. Радіаційна гігієна.

6.1. Іонізуюче випромінювання, радіаційна безпека.

6.2. Природна радіоактивність.

6.3. Джерела іонізуючого випромінювання в медицині.

6.4. Джерела іонізуючого випромінювання в народному господарстві.

6.5. Атомна енергетика та випромінювання.

ДЕРЖАВНІ ГІГІЄНІЧНІ НОРМАТИВИ

ДГН 6.6.1. - 6.5.061-2000

СПАДКОЄМНІСТЬ ТА НОВИЗНА

Даний документ: "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" доповнює та розширює сферу дії "Норм радіаційної безпеки України" ( НРБУ-97) , залучаючи до системи радіаційно-гігієнічного регламентування джерела потенційного опромінення. Таким чином, збережено спадкоємність і загальна логічна структура гігієнічного нормування в галузі радіаційної гігієни.

Відповідно до цього встановлено і повну назву цього документа: "Норми радіаційної безпеки України; доповнення: "Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення" (або у формі абревіатури: "НРБУ-97/Д-2000"). Від моменту його затвердження Міністерством охорони здоров'я України на НРБУ-97/Д-2000 поширюються усі передбачені для НРБУ-97 умови застосування:

- правовий статус документа;

- ареал застосування;

- термінологія;

- обов'язковість виконання усіма фізичними та юридичними (незалежно від форми власності) особами, які діють на території України;

- нерозповсюдження положень документа на ситуації опромінення від природного радіаційного фону, а також опромінення в умовах повного звільнення практичної діяльності (джерел іонізуючого випромінювання) із сфери санітарного нагляду.

НРБУ-97/Д-2000 використовує найновіші досягнення, накопичені світовим співтовариством у галузі радіаційного захисту від потенційного опромінення (і, зокрема, при поводженні з радіоактивними відходами), узагальнені в Публікаціях МКРЗ (46, 60, 64, 76, 77, 81), МАГАТЕ, в Директивах Євратому та матеріалах НКРЗ США.

У даний документ введено наступні нові положення:

- концепція потенційного опромінення;

- чотири групи джерел потенційного опромінення;

- система регламентів, що містить референтні рівні доз і ризиків потенційного опромінення, а також референтні ймовірності критичних подій;

- класифікація радіоактивних відходів, яка відповідає вимогам Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами", 1995.

АБРЕВІАТУРИ, ТЕРМІНИ, ВИЗНАЧЕННЯ

МАГАТЕ - Міжнародне Агентство з Атомної Енергії.

МКРЗ - Міжнародна Комісія з Радіологічного Захисту. НРБУ-97 - Норми радіаційної безпеки України, 1997 р.

ОСПУ-2000 - Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України. 200

ОУ - Об'єкт "Укриття".

СППРВ - Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами.

РАВ - радіоактивні відходи.

Відмова системи - порушення її нормального функціювання, яке полягає у тому, що реалізувалася хоча б одна з наступних подій:

- не виконуються передбачені проектом послідовності операцій;

- не досягається проектний результат (мета) протягом передбаченого проектом часу;

- не зберігаються передбачені проектом параметри, властивості, характеристики системи або окремих її елементів, вузлів, підсистем.

Групи джерел потенційного опромінення:

Перша група - Джерела потенційного опромінення, що можуть призвести до опромінення окремого індивіда або невеликої групи людей.

Друга група - Джерела потенційного опромінення, пов'язані з радіаційною аварією, наслідками якої можуть стати опромінення значних контингентів населення та/або радіоактивне забруднення об'єктів довкілля.

Третя група - Джерела потенційного опромінення, реалізація яких пов'язана з подіями, які можуть відбутися у майбутньому (в тому числі віддаленому) на звільнених від санітарного нагляду об'єктах в результаті природних аномальних процесів та катастроф, а також ненавмисного втручання людини, через що під опромінення може підпасти населення, що проживає в момент цієї події.

Четверта група - Джерела потенційного опромінення пацієнтів, яким проводять радіотерапевтичні та радіо-діагностичні процедури.

Дерево відмов - модель, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій (у тому числі часткових критичних подій). В моделі "дерево відмов" розгляд починається з певної критичної події (це може бути й часткова критична подія) і далі аналізуються послідовно-паралельні ланцюги проміжних відмов (разом з імовірностями їхнього виникнення), які можуть спричинити критичну подію, що розглядається.

Дерево подій - модель, що застосовується для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірностей критичних подій (у тому числі, часткових критичних подій). Модель типу "дерево подій" використовує початкову подію в якості вихідної (початкової) позиції розвитку сценарію критичної події. Далі, через послідовно-паралельні ланцюги проміжних подій, виникнення яких характеризується значеннями ймовірності їхнього виникнення, оцінюється ймовірність реалізації кінцевої окремої критичної події.

Джерело іонізуючого випромінювання (джерело випромінювання) - об'єкт, який містить радіоактивну речовину або технічний пристрій, що створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання. На стадії проектування будь-якої практичної діяльності джерело іонізуючого випромінювання розглядається як джерело як поточного, так і потенційного опромінення.

Довгоіснуючі радіоактивні відходи - див. радіоактивні відходи.

Доза потенційного опромінення - доза опромінення персоналу або населення, яка є результатом реалізації критичної події.

Захоронення глибинне (у стабільних геологічних формаціях) - вид захоронення РАВ, що використовує систему інженерних та природних бар'єрів, що розміщується на глибині сотень метрів від поверхні землі (і глибше), з метою тривалої (на період часу, порівняний з часом життя сотень майбутніх людських генерацій) ізоляції РАВ від попадання їх у біосферу.

Захоронення поверхневе (приповерхневе) - вид захоронення РАВ у спорудах, які розташовані на поверхні або у поверхневих шарах землі, коли товща захисного покриття складає декілька метрів, або захоронення у печерах на глибині декількох десятків метрів від поверхні землі.

Захоронення радіоактивних відходів - розміщення РАВ у об'єкті, призначеному для поводження з радіоактивними відходами без намірів їхнього використання. В рамках прийнятої в даному документі підрозділу видів збереження РАВ, наведеному загальному визначенню захоронення, РАВ відповідає: захоронення РАВ - це такий вид постійного збереження РАВ, при якому використання їх у будь-яких сучасних або майбутніх технологічних процесах неможливе.

Збереження радіоактивних відходів - частина проектного технологічного процесу поводження з РАВ, яка передбачає розміщення РАВ в межах інженерної споруди, що відвертає проникнення радіоактивнихречовин у довкілля в кількостях, що перевищують встановлені для даного об'єкту значення допустимих газо-аерозольних викидів та водних скидів. Збереження РАВ поділяється на їхнє зберігання та захоронення.

Зберігання - вид тимчасового збереження РАВ. При цьому тимчасовий характер зумовлено тим, що або проектною технологією передбачене попереднє зберігання РАВ протягом певного терміну, або необхідність тимчасового збереження РАВ виникла при ліквідації (мінімізації) наслідків аварії.

Звільнення - звільнення (обмежене або повне) практичної діяльності або джерела іонізуючого випромінювання у рамках практичної діяльності від санітарного нагляду з боку органу Державного регулювання - Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

~ обмежене - непоширення окремих положень, вимог санітарного законодавства та видів санітарного нагляду на джерело, яке розглядається, або практичну діяльність.

~ обмежене РАВ у сховищах надається, якщо рівні вилучення за критерієм питомої активності, який встановлено ОСПУ, перевищені, однак гарантовано:

(а) неперевищення річної ефективної дози поточного

-1

опромінення критичної групи населення 0,01 мЗв*рік та

колективної річної ефективної дози поточного опромінення

1 люд.-Зв;

(б) неперевищення референтного дозового рівня Б потенційного

-1

опромінення (1 мЗв*рік ).

Якщо у разі виконання умови (а) величина потенційного

опромінення виявляється в інтервалі між референтними рівнями Б та

-1

А (1-50 мЗв*рік ), на розсуд Держсанепідемслужби Міністерства

охорони здоров'я України обмежене звільнення РАВ у сховищах може

бути надане зі спеціальними вимогами, перелік яких встановлюється

СППРВ або спеціальними документами, затвердженими центральними

органами Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства

охорони здоров'я України.

~ повне - непоширення всіх положень і вимог санітарного законодавства, а також видів санітарного нагляду на джерело, яке розглядається, або практичну діяльність.

~ повне РАВ у сховищах - надається за умов:

(а) неперевищення рівнів вилучення (за критерієм питомої активності), регламентованих ОСПУ, для кожного з радіонуклідів, які містяться в РАВ;

(б) неперевищення річної ефективної дози поточного

опромінення критичної групи населення від нормально функціонуючого

-1

сховища (0,01 мЗв*рік ) та колективної річної ефективної дози

поточного опромінення 1 люд.-Зв;

(в) неперевищення референтного рівня Б потенційного

-1

опромінення (1 мЗв*рік ).

- рівень - граничне значення радіоактивності, або радіоактивного забруднення, або дози поточного і потенційного опромінення, при неперевищенні яких радіоактивні відходи та РАВ у сховищах можуть бути звільнені (повністю або частково) від контролю з боку органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, а в рамках даного документа - з боку органів Державної санітарно-епідеміологічної служби.

Короткоіснуючі радіоактивні відходи - див. радіоактивні відходи.

Критична подія - подія, що безпосередньо спричиняє реалізацію потенційного опромінення. Критична подія може бути об'єднанням множин часткових критичних подій.

- окрема - подія, виникнення якої безпосередньо спричиняє реалізацію потенційного опромінення, у сукупності з іншими такими подіями визначається як критична подія.

- референтна ймовірність - значення ймовірності критичної події, яка забезпечує неперевищення референтних ризиків при різних рівнях доз потенційного опромінення.

Обмежене звільнення - див. звільнення.

Обмежене звільнення РАВ у сховищах - див. звільнення.

Опромінення - вплив на людину іонізуючого випромінювання від джерел, які перебувають поза організмом людини (зовнішнє опромінення), або від джерел, що перебувають всередині організму людини (внутрішнє опромінення).

- потенційне - опромінення персоналу та населення, яке

розглядається при проектуанні практичної діяльності і яке

реалізується безпосередньо після деякої непередбаченої нормальним

технологічним процесом критичної події, ймовірність виникнення

-2 -1

якої не перевищує 1 x 10 рік .

- поточне - заплановане опромінення персоналу та населення, яке у межах запланованого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність.

Органи державного регулювання ядерної і радіаційної безпеки - Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, інші органи державної виконавчої влади згідно законодавства України(*).

---------------

(*) Ст. 23 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" .

Повне звільнення РАВ у сховищах - див. звільнення.

Потенційне опромінення - див. опромінення.

Прийнятний ризик - див. ризик.

Радіоактивні відходи (РАВ) - матеріальні об'єкти і субстанції, активність радіонуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує рівні, встановлені діючими нормативами, за умови, що використання цих об'єктів і субстанцій не передбачається.

Відповідно до цього загального визначення РАВ розглядаються як особливий вид радіоактивних матеріалів (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких:

- встановлено, що ні зараз, і ніколи в майбутньому вони не можуть бути використані, або

- ще нема остаточного рішення відносно того, яким чином ці матеріали можуть бути використані в рамках сучасних або створених у майбутньому технологічних процесів, а також

- вміст (питома активність) радіонуклідів у цих відходах перевищує встановлені "Основними Санітарними правилами забезпечення протирадіаційного захисту України" (ОСПУ) рівні вилучення цих радіонуклідів із сфери санітарного нагляду.

* довгоіснуючі - радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю органу державного регулювання досягається через триста років та більше після їхнього захоронення;

* короткоіснуючі - радіоактивні відходи, рівень звільнення яких від контролю з боку органу державного регулювання досягається раніше, ніж через триста років після їхнього захоронення.

Регулюючий контроль - див. санітарний нагляд.

Референтна ймовірність критичних подій - див. критична подія.

Референтний ризик - див. ризик.

Референтний сценарій критичної події - див. сценарій критичної події.

Референтні дозові рівні потенційного опромінення - два рівні (А та Б) середньорічних ефективних доз потенційного опромінення населення, які використовуються при прийнятті рішення відносно типу сховища, а також форми і часу звільнення (у майбутньому) даних РАВ від регулюючого контролю у сховищі, яке розглядається.

Ризик (узагальнений ризик) - міра шкоди для здоров'я людини, що опинилася у сфері дії опромінення, яка чисельно дорівнює добутку двох величин:

- ймовірності опромінення в одиницю часу (рік);

- ймовірності реалізації радіологічних стохастичних та нестохастичних (детерміністичних, гострих клінічних) наслідків для здоров'я осіб, що можуть стати об'єктами цього опромінення. Числове значення ймовірності нестохастичних наслідків опромінення дорівнює одиниці, якщо величина цього опромінення перевищує відповідні дозові пороги, в протилежному випадку - ця ймовірність дорівнює нулю.

~ ризик, який ігнорується - величина ризику нижча

-7 -1

5 x 10 рік ;

~ прийнятний - величини ризиків, які покладені в основу встановлених НРБУ-97 лімітів доз для персоналу, а також лімітів доз (в умовах практики) і дозових рівнів припинення втручання для населення;

~ референтний - числові значення ризиків, які було встановлено для обмеження потенційного опромінення персоналу та населення, що не перевищують рівні прийнятного ризику.

Ризик, що ігнорується - див. ризик.

Рівень звільнення - див. звільнення.

Санітарний нагляд (у рамках даного документа - регулюючий контроль) за забезпеченням радіаційної безпеки - здійснення Міністерством охорони здоров'я України (органами Держсанепідемслужби):

(а) функцій Державного санітарно-епідеміологічного нагляду відповідно до Закону України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" та Положення про державний санітарно-епідеміологічний нагляд в Україні;

(б) функцій Органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки відповідно до ст. 23 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

Санітарний нагляд базується на всій системі законодавчих, нормативно-правових, регламентуючих документів санітарного законодавства, чинних в Україні.

Сховище радіоактивних відходів - в рамках даного документа - споруда для зберігання (тимчасове збереження) або захоронення (постійне збереження) РАВ з обов'язковим забезпеченням інженерних, геологічних, фізичних та інших бар'єрів, які перешкоджають міграції радіонуклідів у навколишнє середовище у кількостях, що перевищують встановлені для даного сховища допустимі значення скидів і викидів радіоактивних речовин.

* глибинне - сховище РАВ, призначене для їх захоронення в глибоких стабільних геологічних формаціях, здатних забезпечити надійну та тривалу (порівняну з часом зміни сотень майбутніх людських генерацій) ізоляцію РАВ від попадання їх у біосферу;

* поверхневе (приповерхневе) - сховище РАВ, призначене для їх захоронення та таке, яке є спорудою, розташованою на поверхні або в приповерхневому шарі землі, спеціально обладнане й конструкційно оформлене таким чином, щоб гарантувати тривалу ізоляцію РАВ від попадання їх у біосферу, а також забезпечувати дотримання вимог і регламентів, встановлених Санітарним Законодавством для подібного типу сховищ.

Сценарій критичної події - послідовно-паралельний ланцюг подій (відмов), який містить початкові й проміжні події (відмови) і спричиняє, в кінцевому підсумку, критичну подію.

* референтний - сценарій формування критичної події, визначений НРБУ-97/Д-2000 як обов'язковий при прийнятті рішення щодо типу захоронення.

Узагальнений ризик - див. ризик.

Часткова критична подія - див. критична подія.

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Даний документ вводить нове розуміння опромінення персоналу та населення в умовах практичної діяльності(*), поділяючи це опромінення на дві категорії: поточне та потенційне.

---------------

(*) Далі, скорочено, "практика".

1.2 У рамках даного документа під поточним опроміненням розуміється опромінення, яке в рамках передбаченого проектом технологічного процесу завжди супроводжує (або з високою ймовірністю може супроводжувати) практичну діяльність.

Система регламентів, що обмежує поточне опромінення, визначена розділом 5 НРБУ-97 "Радіаційно-Гігієнічні регламенти першої групи".

1.3 Опромінення персоналу та населення в умовах практики розглядається на стадії проектування як потенційне, якщо:

- воно реалізується безпосередньо після певної непередбаченої проектним технологічним процесом події, що визначається як критична; ця подія, в свою чергу, є прямим або опосередкованим результатом порушень технології, виходів з ладу та відмов обладнання, неправильних дій персоналу, аномальних зовнішніх впливів (включаючи природні) та інших подібних процесів і явищ;

- ймовірність такої критичної події не перевищує

-2 -1

1 х 10 рік .

1.4 Відповідно до положень пп. 1.1 - 1.3 визначення джерела іонізуючого випромінювання, що наведене у Додатку 11 НРБУ-97 стосовно практики, розширюється так, що на стадії проектування воно розглядається як джерело як поточного, так і потенційного опромінення.

1.5 Стосовно потенційного опромінення обмеженню підлягають:

- ймовірність виникнення критичної події;

- величина дози потенційного опромінення.

1.6 При регламентуванні ймовірності критичної події, остання, в загальному випадку, оцінюється з урахуванням імовірностей(*) всіх можливих окремих критичних подій, виникнення кожної з яких неминуче супроводжується опроміненням. Після реалізації критичної події людина опиняється у полі цього опромінення з імовірністю, яка дорівнює одиниці.

---------------

(*) Критична подія є поєднанням множини окремих критичних подій.

1.7 Такого роду регламентування базується на обмеженні узагальненого ризику та доз потенційного опромінення шляхом введення системи референтних ризиків та їхніх квот, референтних імовірностей і референтних дозових рівнів.

1.8 Три основних принципи протирадіаційного захисту в умовах практики (п. 1.7 НРБУ-97) стосовно потенційного опромінення формулюються таким чином.

* Принцип виправданості. Будь-яка практична діяльність, внаслідок якої можливе потенційне опромінення людей, не повинна здійснюватися, якщо вона не є більш корисною для осіб, які опромінювалися, та суспільства в цілому, у порівнянні зі шкодою, яку ця діяльність може завдати як нинішньому, так і майбутнім генераціям у зв'язку з можливим виникненням критичної події.

* Принцип неперевищення. Усі види практичної діяльності, що підлягають санітарному нагляду, не повинні супроводжуватися перевищенням тих значень доз та імовірностей потенційного опромінення, що регламентуються цим документом.

* Принцип оптимізації. Ймовірності критичних подій та дози потенційного опромінення, а також і кількість осіб, які можуть опинитися у сфері впливу подібних джерел, повинні бути настільки низькими, наскільки це можливо з урахуванням економічних та соціальних факторів.

1.9 Принципи протирадіаційного захисту в редакції п. 1.8 застосовуються на стадії планування практичної діяльності. Однак після реалізації критичної події система протирадіаційного захисту населення повинна терміново перебудовуватися відповідно до принципів обґрунтування втручань у випадку радіаційно-ядерних аварій (п. 1.10 та розділ 7 НРБУ-97) . Загальні вимоги до дій персоналу в цих умовах регламентуються пп. 7.12 - 7.21 НРБУ-97.

1.10 Застосування принципів неперевищення й оптимізації для джерел потенційного опромінення має бути спрямоване на те, щоб після їх реалізації дози опромінення населення виявилися нижчими за рівні виправданості при втручаннях.

1.11 Залежно від видів і масштабів наслідків реалізації різноманітних критичних подій, плануючи практичну діяльність, встановлюють чотири групи джерел потенційного опромінення.

Перша група. Джерела потенційного опромінення, що можуть спричинити опромінення окремого індивіда або обмеженої групи людей. Реалізація потенційного опромінення від цієї групи джерел є головною причиною "радіаційних нещасних випадків на виробництві", а також променевих травм у осіб з населення, що опинилися в ситуації випадкового контакту з загубленими (викраденими) джерелами іонізуючого опромінення.

Друга група. Джерела, пов'язані з радіаційними аваріями, наслідками яких можуть стати:

- опромінення значних контингентів населення;

- радіоактивне забруднення об'єктів довкілля.

Третя група. Джерела, реалізація потенційного опромінення від яких пов'язана з подіями, які можуть відбутися в майбутньому (у тому числі і віддаленому) на звільнених від санітарного нагляду об'єктах внаслідок природних аномальних процесів і катастроф, а також ненавмисних втручань людини, у зв'язку з чим під опромінення може підпадати населення, що опинилося в момент цієї події в полі дії подібного джерела. Цей тип ситуацій повинен враховуватися при проектуванні сховищ радіоактивних відходів (РАВ).

Четверта група. Особливий випадок джерел потенційного опромінення пацієнтів, яким проводять радіорентгентерапевтичні та радіорентгендіагностичні процедури.

1.12 Головні відмінності між джерелами першої, другої та четвертої груп, з одного боку, та джерелами третьої групи - з іншого, пов'язані з різницями в системах регламентів потенційного опромінення, які полягають у наступному.

* Потенційне опромінення від джерел першої, другої та четвертої груп розглядається тільки в період зберігання санітарного нагляду: на стадіях пусконалагоджувальних робіт, експлуатації об'єкту, а також після припинення його функціювання, в тому числі і в процесі виведення об'єкту з експлуатації.

* Для сховищ РАВ, що функціонують (навіть тих, що припинили прийом відходів і експлуатуються в режимі консервації), існує ймовірність реалізації потенційного опромінення від джерел першої та другої груп, а після виведення сховища, яке функціювало у режимі захоронення, з експлуатації (і надання йому повного або обмеженого звільнення) виникає можливість реалізації потенційного опромінення від джерел третьої групи.

* При проектуванні будь-яких об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями висока надійність протиаварійних систем повинна забезпечити зниження ймовірностей потенційного опромінення від джерел першої, другої та четвертої груп до і нижче регламентованих референтних значень.

* Відповідні розрахункові процедури для кожного типу подібних об'єктів (технологій) встановлюються спеціальними нормативно-регламентуючими документами(*). Стосовно джерел третьої групи відповідні процедури використовуються для отримання розрахункових оцінок доз потенційного опромінення, величина яких не повинна перевищувати значень референтних дозових рівнів.

---------------

(*) Наприклад, стосовно атомних електростанцій, що проектуються, відповідні протиаварійні регламенти повинні міститися у СП АЕС, у "Загальних вимогах до проектування АЕС", у відповідних стандартах на пректну документацію, тощо.

2. РИЗИКИ ОПРОМІНЕННЯ

2.1 Як міру шкоди для здоров'я людини, що опинилася в сфері впливу опромінення, НРБУ-97/Д-2000 вводить величину узагальненого ризику (далі скорочено "ризик"), що підлягає обмеженню.

Величина такого ризику визначається добутком двох величин:

- ймовірності опромінення в одиницю часу (рік);

- ймовірності реалізації радіологічних (стохастичних, детерміністичних, гострих клінічних)(*) наслідків для здоров'я осіб, які стали об'єктами цього опромінення.

---------------

(*) Ймовірність детерміністичних та гострих клінічних ефектів при досягненні дозових порогів їхнього виникнення приймається такою, що дорівнює одиниці, а при дозах нижче цих порогів - нулю.

-7 -1

5 х 10 рік .

2.2 На стадії проектування системи протирадіаційного захисту принципи "неперевищення" і "оптимізації" реалізуються так, щоб пов'язана з потенційним опроміненням шкода, виражена в одиницях ризику, не перевищувала і виявилася настільки, наскільки це може бути досягнуто нижче встановлених даним документом рівнів референтних ризиків.

2.3 Значення референтних ризиків для джерел першої та другої груп встановлені так, щоб величини цих ризиків були прийнятними для індивідів і суспільства в цілому.

2.4 Під прийнятними розуміються такі ризики, величини яких покладено в основу встановлених НРБУ-97 лімітів доз для персоналу, а також лімітів доз і дозових рівнів припинення втручання для населення.

2.5 У даному документі встановлено наступні числові значення референтних ризиків потенційного опромінення, які не перевищують рівні прийнятності (п. 2.4), а також враховують гетерогенність розподілу індивідуальних доз у працівників:

-4 -1

- для персоналу: 2 х 10 рік ;

-5 -1

- для населення: 5 х 10 рік .

-7 -1

2.6 Якщо величини ризиків нижчі за 5 х 10 рік , то

відповідні цим ризикам рівні опромінення не беруться до уваги, а

вказане граничне значення ризику визначається як "ризик, що

ігнорується".

2.7 Для практичного застосування встановлюються наступні значення референтних імовірностей критичних подій, пов'язаних з джерелами потенційного опромінення першої групи (Таблиці 2.1 та 2.2).

Таблиця 2.1 - Референтні ймовірності критичних подій, які супроводжуються реалізацією потенційного опромінення населення від джерел першої групи

------------------------------------------------------------------

| Інтервал ефективних доз | -1 |

| потенційного опромінення, мЗв | Референтна ймовірність, рік |

| на подію | |

|-------------------------------+--------------------------------|

| | -2 |

| не перевищує 50 | 1 х 10 |

|-------------------------------+--------------------------------|

| | -5 |

| вище 50(*) | 2 х 10 |

------------------------------------------------------------------

---------------

(*) Ймовірність подій, внаслідок яких за короткий час можуть

реалізуватися летальні дози опромінення, не повинна перевищувати

-7 -1

5 х 10 рік .

Таблиця 2.2 - Референтні ймовірності критичних подій, які супроводжуються реалізацією потенційного опромінення персоналу від джерел першої групи

------------------------------------------------------------------

| Інтервал доз потенційного опромінення | Референтна |

| | -1|

| |ймовірність, рік |

|---------------------------------------------+------------------|

|Ефективна доза, мЗв на | | -2 |

|подію | не перевищує 100 | 1 х 10 |

| |--------------------+------------------|

| | | -4 |

| | вище 100 | 2 х 10 |

|------------------------+--------------------+------------------|

|Еквівалентна доза, мЗв | | -4 |

|на подію | 150 - 500 | 2 х 10 |

|------------------------+--------------------+------------------|

|Поглинута доза, мГр на | | -7 |

|подію | вище 1000 | 5 х 10 |

------------------------------------------------------------------

2.8 Вимоги до проектної документації для тих об'єктів, у процесі експлуатації яких може виникнути потенційне опромінення, пов'язане з джерелами другої групи (комунальні радіаційні аварії), визначаються спеціальними документами Міністерства охорони здоров'я України(*).

---------------

(*) Наприклад, СП АЕС, в яких спеціальний розділ "Проектування ..." повинен містити відповідну систему регламентів, які обмежують ймовірності критичних подій і дози потенційного опромінення, що супроводжують їх реалізацію.

2.9 Відповідно до особливості джерел потенційного опромінення третьої групи (п. 1.11), яка полягає в тому, що вони пов'язані з тими критичними подіями, які можуть відбутися у віддаленому майбутньому (через сотні й тисячі років) і, як наслідок, спричинити опромінення майбутніх поколінь людей, цей документ встановлює додатковий принцип регламентування потенційного опромінення від подібної групи джерел. Цей принцип вимагає, щоб майбутнім поколінням був забезпечений принаймні такий же рівень радіаційного захисту (від дій, які мають місце в теперішній час), який забезпечується нинішнім поколінням.

Виконання цього принципу досягається за рахунок того, що встановлюється вимога неперевищення шкоди для здоров'я майбутніх поколінь такої величини, яка відповідає значенню ризику, що ігнорується(**).

---------------

(**) Більш детально реалізація положень п. 2.9 розглядається в Розділі 4.

2.10 Ймовірність критичних подій, пов'язаних з ризиками потенційного опромінення пацієнтів від медичних джерел, а також система регламентів, що обмежує і ці ризики, і дози подібного опромінення, визначаються спеціальним документом, що розроблюється та затверджується Міністерством охорони здоров'я України.

3. ДЖЕРЕЛА ПОТЕНЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ПЕРШОЇ ТА ДРУГОЇ ГРУП

3.1 Аналіз імовірності критичних подій. Загальні вимоги

3.1.1 Основою аналізу ймовірності критичної події є послідовний розгляд початкових, проміжних і кінцевих подій, що спричиняють критичну. Такий розгляд повинен містити:

- ідентифікацію сценаріїв (послідовностей) розвитку подій (або відмов), що спричиняють припинення нормального функціонування системи(*), і які завершуються критичною подією;

---------------

(*) Система вважається такою, що нормально функціонує, якщо вона:

(а) виконує всі передбачені проектом послідовності операцій;

(б) досягає проектного результату (мети) протягом передбаченого проектом часу;

(в) зберігає всі передбачені проектом параметри, властивості, характеристики.

Порушення хоча б однієї з умов (а), (б) або (в) розглядається як відмова системи.

- оцінки ймовірностей часткових критичних подій (з урахуванням оцінок імовірності проміжних подій (відмов));

- оцінку ймовірності критичної події;

- оцінку доз потенційного опромінення персоналу та населення, пов'язаних з критичною подією;

- порівняння отриманих імовірнісних і дозових оцінок з відповідними регламентами (Таблиці 2.1 та 2.2).

3.1.2 Аналіз критичних подій для джерел потенційного опромінення першої та другої груп повинен, зокрема, розглядати наступні події:

- помилки, неправильні дії персоналу;

- відмови конструктивних елементів системи (блоків, вузлів, або системи у цілому), вихід з ладу (руйнування) стаціонарних конструкцій;

- відмови, пов'язані з не планованими процесами в матеріалах;

- відмови, пов'язані з порушеннями у системі протирадіаційного захисту, враховуючи вихід з ладу пасивних та активних елементів бар'єрних конструкцій;

- неповернення джерела іонізуючого випромінювання на передбачені технологічним процесом позиції (наприклад, неповернення в положення зберігання);

- загублення, крадіжки джерел;

- непередбачені зміни технологічних позицій (орієнтацій, локалізацій) джерела в процесі його транспортування ("транспортні аварії");

- незаплановане попадання радіоактивних речовин (джерел) у довкілля з можливим наступним його розпорошенням, або без нього;

- зовнішні аномальні події, в тому числі природні.

3.1.3 Для прогнозу поведінки системи та оцінки ймовірності виникнення відмов (на різних рівнях організації цієї системи) використовується побудова логічних структур, які описують послідовно-паралельний взаємозв'язок та взаємозалежність між її системоутворювальними блоками, вузлами та елементами.

3.1.4 Процедура оцінки ймовірності критичних подій, у тому числі, з використанням рівнянь Додатка 1, звичайно проводиться послідовно для таких сукупностей окремих критичних подій, що спричиняють дози опромінення:

- населення (Таблиця 2.1):

* менше 50 мЗв ефективної дози на подію;

* понад 50 мЗв ефективної дози на подію;

- персоналу (Таблиця 2.2):

* менше 100 мЗв ефективної дози на подію;

* понад 100 мЗв ефективної дози на подію;

* еквівалентна доза в окремому органі 150 - 500 мЗв на подію;

* поглинута доза в окремому органі понад 1000 мГр на подію.

3.1.5 Детальні вимоги до процедур аналізу дерев подій і дерев відмов, особливо у випадках, коли умови незалежності у сукупності не виконуються, а також загальні вимоги до програмних продуктів, що реалізують ці процедури, визначаються спеціальним методичним документом, затвердженим Міністерством охорони здоров'я України.

3.2 Загальні вимоги до проектної документації стосовно джерел потенційного опромінення першої та другої груп

3.2.1 При проектуванні нових (або модернізації наявних) об'єктів з радіаційно-ядерними технологіями в розділах, пов'язаних з виконанням вимог радіаційної безпеки, повинні міститися розрахункові оцінки ймовірностей критичних подій і пов'язаних з ними доз потенційного опромінення, з обґрунтуванням та описом процедур їх отримання, а також обґрунтуванням заходів, які знижують ці ймовірності та дози до регламентованих значень.

3.2.2 Спеціальний документ, що доповнює передпроектну та проектну документацію, який містить аналіз джерел потенційного опромінення першої групи, повинен мати:

- обґрунтування проектного набору сценаріїв критичних подій;

- повний опис проектних сценаріїв, відповідних даним конкретним конструктивно-технологічним рішенням;

- вибір та обґрунтування параметрів, необхідних для побудови ймовірних характеристик початкових і проміжних подій, а також дерев відмов;

- вибір та обґрунтування розрахункових процедур, якщо такі, згідно з п. 3.1.1, не регламентовані спеціальними методичними документами, затвердженими Міністерством охорони здоров'я України;

- кількісні оцінки ймовірностей окремих критичних подій, критичних подій і доз потенційного опромінення, що прогнозуються;

- обґрунтування прийнятих у проекті протирадіаційних і протиаварійних конструкторсько-технологічних рішень, які забезпечують зниження ймовірності критичних подій і доз потенційного опромінення до значень, що не перевищують регламентовані;

- обґрунтування зонування приміщень об'єкту, що враховує ймовірності виникнення в різних технологічних зонах (приміщеннях) критичних подій і пов'язаних з цими подіями доз потенційного опромінення персоналу.

Цей документ - частина проекту: "Захист від потенційного опромінення", підлягає узгодженню з Держсанепідслужбою Міністерства охорони здоров'я України.

3.2.3 Для зниження ймовірності виникнення критичних подій, спричинених помилками персоналу, спеціальні регламентувальні документи, затверджувані органами державного регулювання, повинні передбачати вимоги до навчання та регулярних тренувань персоналу (враховуючи використання різного типу тренажерів), а проектна документація повинна містити необхідні для цієї мети проектні рішення та ресурси.

3.2.4 Проектом мають бути передбачені заходи, що забезпечують необхідний рівень фізичного та технологічного захисту від несанкціонованого доступу до блоків, вузлів, систем, відмова яких може спричинити критичну подію(*).

---------------

(*) До цих заходів належать, зокрема, вимоги до режиму функціювання об'єкту і технічних приладів, які обмежують доступ на об'єкт у цілому, або на його проммайданчик.

4. ЗАХОРОНЕННЯ РАВ І ДЖЕРЕЛА ПОТЕНЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ТРЕТЬОЇ ГРУПИ

4.1 Загальні положення

4.1.1 Основною метою протирадіаційного захисту відносно джерел потенційного опромінення третьої групи є:

- зведення до прийнятного рівня потенційних збитків, пов'язаних зі шкідливими ефектами іонізуючого опромінення, для окремих індивідів, сучасного суспільства в цілому, а також довкілля;

- мінімізація усіх видів збитків, що можуть бути нанесені майбутнім поколінням та середовищу їхнього існування у випадку реалізації критичних подій;

- забезпечення захисту майбутніх поколінь від потенційного опромінення на рівні не нижчому прийнятного у сучасному суспільстві, до того ж, без будь-яких припущень щодо можливості використання більш низької ефективності цього захисту у зв'язку з очікуваним прогресом (вдосконаленням) майбутніх протирадіаційних засобів і технологій, а також фармакологічних засобів підвищення радіорезистентності.

4.1.2 У рамках даного розділу встановлюються основні принципи та підходи до обмеження потенційного опромінення від таких джерел третьої групи, які пов'язані з можливими критичними подіями в місцях захоронення РАВ. При цьому вибір та обґрунтування типу та потужності сховища РАВ, яке проектується для функціонування у режимі "захоронення", вимагає оцінки ймовірності критичних подій і пов'язаних з ними доз потенційного опромінення на цих об'єктах як у період збереження санітарного нагляду (джерела потенційного опромінення першої та другої груп), так і після звільнення (повного або обмеженого) об'єкту від санітарного нагляду (джерела потенційного опромінення третьої групи).

4.1.3 Усі головні принципи та підходи щодо обмеження потенційного опромінення стосовно сховищ РАВ, які викладені в даному розділі, поширюються також на інші об'єкти, що містять джерела потенційного опромінення третьої групи.

4.1.4 У рамках даного документа під радіоактивними відходами (РАВ) розуміється особливий вид радіоактивних матеріалів (у будь-якому агрегатному стані), відносно яких:

- встановлено, що ні зараз, і ніколи в майбутньому вони не можуть бути використані, або

4.1.5 Встановлюються дві форми збереження РАВ:

- зберігання: вид тимчасового збереження РАВ, коли тимчасовий характер зумовлений тим, що або проектною технологією передбачене попереднє зберігання РАВ протягом певного терміну, або необхідність тимчасового збереження РАВ виникла при ліквідації (мінімізації) наслідків аварії(*);

---------------

(*) У Додатку 2 надано обґрунтування того, що унікальний для світової практики об'єкт "Укриття" підпадає під дію тієї частини п. 4.1.5, яка визначає збереження РАВ у режимі "зберігання".

- захоронення: такий вид постійного збереження РАВ, при якому використання цих РАВ в будь-яких сучасних або майбутніх технологічних процесах виключається.

4.1.6 Положення та регламенти Розділу 4 і відповідних Додатків даного документа поширюються лише на сховища РАВ, що функціонують у режимі "захоронення", оскільки тільки для цього режиму експлуатації розглядаються джерела потенційного опромінення третьої групи.

Стосовно сховищ, які експлуатуються в режимі "зберігання" (тимчасове збереження) розглядаються вимоги до обмеження доз потенційного опромінення, пов'язаного з джерелами першої та другої груп (Розділ 3 і Додатки 1 та 2).

4.1.7 Загальна структура формування рішень відносно сховищ РАВ як джерел поточного та потенційного опромінення, наведена у Додатку 3, а детальні процедури, які використано при оцінці величини потенційного опромінення для джерел третьої групи, встановлюються спеціальними регламентувальними документами Міністерства охорони здоров'я України(*).

---------------

(*) Для РАВ таким документом є "Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами України", в яких повинні бути враховані вимоги і положення даного розділу; для ОУ - "Санітарні правила радіаційної безпеки при роботах на Об'єкті "Укриття", а також "Методичні рекомендації (вказівки)", які встановлюють єдині процедури оцінки ймовірності критичних подій і доз потенційного опромінення.

4.2 Основні принципи радіаційного захисту при захороненні РАВ

4.2.1 Відповідно до загальної стратегії протирадіаційного захисту, яка регламентується НРБУ-97, заходи щодо мінімізації доз опромінення персоналу та населення під час усіх видів діяльності, пов'язаної з захороненням РАВ, реалізуються в межах двох часових періодів:

- при проведенні практичної діяльності протягом усього періоду, що передує звільненню захоронення РАВ від регулюючого контролю,

- після звільнення захоронення РАВ від санітарного нагляду.

4.2.2 На стадії, коли зберігається санітарний нагляд, регламенти, які обмежують дозу потенційного опромінення населення внаслідок критичної події на сховищах РАВ, встановлюються у формі референтних імовірностей критичних подій у відповідності з п. 2.7;

4.2.3 Реалізація основного принципу захисту майбутніх генерацій від можливого радіаційного впливу джерел потенційного опромінення третьої групи (п. 2.9), пов'язаних з захороненнями РАВ після їхнього повного (або часткового) звільнення від санітарного нагляду, досягається за рахунок встановлення наступних імовірнісних і дозових регламентів:

(а) імовірність критичної події, що може спричинитися до

реалізації потенційного опромінення майбутніх ґенерацій, не

-2 -1

повинна перевищувати 1 х 10 рік (відповідно до визначення

потенційного опромінення, п. 1.3);

(б) величина потенційного опромінення обмежується введенням референтних дозових рівнів:

- референтний рівень А, який числово дорівнює 50 мЗв на рік, перевищення якого у випадку реалізації потенційного опромінення відповідає умовам виправданості (або безумовної виправданості) відповідних втручань;

- референтний рівень Б, який числово дорівнює 1 мЗв на рік, неперевищення якого у випадку виникнення потенційного опромінення визначає, що будь-які втручання є невиправданими (п. 7.47 НРБУ-97) .

4.2.4 З урахуванням максимального значення критичної події,

-2 -1

що дорівнює 1 х 10 рік (див. п. 4.2.3), референтному рівню Б

-7 -1

відповідає значення ризику 5 х 10 рік (ризик, що ігнорується),

що, у свою чергу, можна порівнювати з ризиком від поточного

-1

опромінення 10 мкЗв*рік .

4.2.5 При розгляді джерел потенційного опромінення третьої групи стосовно поховань РАВ всі критичні події поділяються на:

- події, пов'язані з природними (у тому числі, катастрофічними) процесами та явищами;

- події, пов'язані з ненавмисним втручанням людини.

4.2.6 До критичних подій, пов'язаних з природними процесами, належать ті, для яких числові значення ймовірності їхнього виникнення можуть бути оцінені на підставі частотного аналізу історико-геологічної інформації про навколишнє середовище, а також про інженерно-конструкційні властивості сховища. Це зокрема:

- процеси, що спричиняють такі зміни утримувальних і фізико-хімічних властивостей матеріалів РАВ у сховищі, які підвищують їхні фільтраційно-міграційні характеристики;

- процеси зміни і деградації утримувальних (бар'єрних) властивостей контейнерів з РАВ та інженерних конструкцій сховища;

- природні процеси, що супроводжуються затопленням сховища РАВ: зміна русла річок, аномальні паводки, аномальні підвищення рівня ґрунтових вод тощо;

- катастрофічні процеси, спричинені землетрусами у регіонах розміщення сховищ РАВ тощо.

4.2.7 Критичні події, пов'язані з ненавмисним втручанням людини у тіло сховища РАВ, можуть виникнути:

- у процесі буріння свердловин під час геолого-розвідувальних і гірських робіт;

- під час ґрунтових і будівельно-монтажних робіт;

- під час буріння з метою будівництва джерел питного водопостачання.

Такі втручання супроводжуються повним (частковим) руйнуванням інженерних і природних бар'єрів сховища, винесенням матеріалу сховища на поверхню і, як наслідок, можливим опроміненням населення.

4.2.8 Оскільки оцінка імовірності критичних подій, пов'язаних з ненавмисним втручанням людини, завжди ускладнена, виконання умови (а) у п. 4.2.3 при аналізі такого роду подій повинно виконуватися за рахунок:

- заборони відведення майданчиків під поверхневі або приповерхневі (заглиблені) сховища у межах територій, перспективних з точки зору родовищ корисних копалин, враховуючи наявність підземних водних ресурсів, придатних для питного водопостачання;

- заглиблення приповерхневих сховищ до відміток, що зменшують імовірність пошкодження тіла сховища при будівельних та сільськогосподарських роботах;

- введення спеціальних заходів, спрямованих на тривале збереження інформації про місце поховання (враховуючи довгочасові попереджувальні знаки-споруди) в рамках виконання спеціальних умов обмеженого звільнення;

- відмови від проектних рішень, пов'язаних з будівництвом сховища поверхневого (приповерхневого) типу та переходу до розгляду захоронення РАВ у глибоких стабільних геологічних формаціях, що істотно зменшує імовірність ненавмисного втручання людини у сховища подібного типу.

4.2.9 Для сховищ РАВ повною мірою застосовуються три головні принципи радіологічного захисту від потенційного опромінення (п. 1.8) у формулюваннях, що враховують специфіку подібних об'єктів:

* Принцип виправданості. Діяльність, пов'язана з поводженням з РАВ (враховуючи їх поховання в наявні сховища, а за необхідності - будівництво нових сховищ) визначається, як виправдана, якщо:

- збитки від цієї діяльності враховано в сумі повних (сумарних) збитків, пов'язаних з функціюванням РАВ-утворюючої технології об'єкту, компанії, галузі в цілому, та

- величина сумарних збитків не перевищує величину користі від даної технології, пов'язаної з функціюванням РАВ-утворюючого об'єкту, компанії, галузі.

Це формулювання стосується також і випадків, коли РАВ утворилися від практики, яка з тих чи інших причин припинена(*).

---------------

(*) Наприклад, у результаті радіаційно-ядерної аварії, або припинення робіт на металургійних об'єктах уранової переробки через скорочення (припинення) видобутку уранових руд.

* Принцип неперевищення. Всі види діяльності, пов'язані з захороненням РАВ, не повинні:

(а) спричиняти дози, що перевищують середньорічні ліміти доз для персоналу та дозові квоти поточного опромінювання для членів критичної групи населення (п. 5.5 НРБУ-97) ;

(б) спричиняти дози та ймовірності потенційного опромінення, що перевищують числові значення відповідних регламентів, встановлених даним документом.

* Принцип оптимізації. Повинні вживатися всі необхідні зусилля для зниження настільки, наскільки це можливо і досяжно з урахуванням економічної і соціальної доцільності:

(а) доз поточного опромінення населення в інтервалі значень, нижчих за встановлені середньорічні дозові квоти;

(б) ймовірностей реалізації критичних подій в інтервалі значень, нижчих за референтні імовірності критичних подій;

(в) доз потенційного опромінення в інтервалі значень, нижчих за референтні дозові рівні.

4.2.10 При практичній реалізації принципу оптимізації необхідно використовувати процедури зваження співвідношень "шкода-користь" так, щоб загальні витрати на подальше зниження рівнів поточного і потенційного опромінення населення не спричинили б порушення принципу виправданості всієї РАВ-утворюючої практики в цілому.

4.3 Радіаційно-гігієнічні регламенти стосовно сховищ РАВ

4.3.1 Відповідно до пп. 2.7 і 4.2.3 даного документа, а також пп. 5.4 та 9.4 НРБУ-97, для сховищ РАВ встановлюються числові значення регламентів, що обмежують дози поточного і потенційного опромінення: Таблиця 4.1.

4.3.2 Відповідно до Закону України "Про поводження з радіоактивними відходами" (1995 р.), застосування регламентів Таблиці 4.1 здійснюється з метою:

- поділення всіх РАВ на:

* короткоіснуючі та

* довгоіснуючі;

- обґрунтування вибору типу захоронень:

* приповерхневі (поверхневі);

* в глибинних стабільних геологічних формаціях.

4.3.3 До короткоіснуючих РАВ відносяться ті, рівень звільнення яких від контролю з боку органів державного регулювання досягається раніше, ніж через триста років після їх захоронення.

4.3.4 До довгоіснуючих відносяться всі РАВ, у відношенні яких умова п. 4.3.3 не може бути виконана.

Таблиця 4.1 Основні радіаційно-гігієнічні регламенти при захороненнях РАВ

------------------------------------------------------------------

| Регламент | Застосування | Числові значення |

|---------------+---------------------+--------------------------|

|Квота річної |Поточне опромінення |- При збереженні контролю |

|ефективної дози|населення від |з боку органів державного |

|та дозовий |газо-аерозольних |регулювання - |

|рівень |викидів і водних | -1 |

|звільнення |скидів, пов'язаних з |0,04 мЗв*рік |

| |нормальним |- На момент і |

| |функціонуванням |після звільнення від |

| |сховищ РАВ |контролю з боку органів |

| | |державного регулювання - |

| | | -1 |

| | |0,01 мЗв*рік |

|---------------+---------------------+--------------------------|

|Квоти |Потенційне | -4 -1 |

|референтних |опромінення на стадії|- Персонал 2 х 10 рік |

|ризиків |контролю з боку |- Критична група з |

|радіологічних |органу державного | -5 -1 |

|наслідків(*) |регулювання |населення 2 х 10 рік |

|---------------+---------------------+--------------------------|

|Референтні |Потенційне |Числові значення наведені |

|ймовірності |опромінення на стадії|в Таблицях 2.1 та 2.2 |

|критичної події|контролю з боку | |

| |органу державного | |

| |регулювання | |

|---------------+---------------------+--------------------------|

|Референтні |Потенційне |- Референтний рівень А: |

|рівні |опромінення населення| -1 |

|потенційного |при реалізації |50 мЗв*рік |

|опромінення А і|критичних подій, |- Референтний рівень Б: |

|Б |пов'язаних із | -1 |

| |природними |1 мЗв*рік |

| |аномальними подіями і| |

| |ненавмисним | |

| |втручанням людини | |

| |після звільнення від | |

| |контролю з боку | |

| |органу державного | |

| |регулювання | |

------------------------------------------------------------------

Примітка. "Квоти референтних ризиків радіологічних наслідків" є базовими при регламентуванні винятково стохастичних ефектів потенційного опромінення і в практичних розрахунках не застосовуються.

4.3.5 Повне звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду з боку Органу Державного Регулювання - Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України, надається за умов:

(а) неперевищення рівнів вилучення, регламентованих ОСПУ (за критерієм питомої активності) для кожного з нуклідів, що містяться в РАВ;

(б) неперевищення річної ефективної дози поточного

-1

опромінення критичної групи населення (0,01 мЗв*рік ) та

колективної річної ефективної дози поточного опромінення 1 люд.-Зв

(розділ 9 НРБУ-97) ( v0062282-97 ).

(в) неперевищення референтного рівня Б потенційного

-1

опромінення (1 мЗв*рік ).

4.3.6 Обмежене звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду з боку Органу Державного Регулювання - Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України надається, якщо рівні вилучення за критеріями, встановленими ОСПУ, перевищені, однак гарантується:

(а) неперевищення річної ефективної дози поточного

-1

опромінення критичної групи населення 0.01 мЗв*рік та

колективної річної ефективної дози поточного опромінення

1 люд.-Зв;

(б) неперевищення референтного дозового рівня Б потенційного

-1

опромінення (1 мЗв*рік ).

4.3.7 Якщо при виконанні умови (а) п. 4.3.6 величина

потенційного опромінення знаходиться в інтервалі між референтними

-1

рівнями Б та А (1-50 мЗв*рік ), на розсуд Держсанепідемслужби

Міністерства охорони здоров'я України обмежене звільнення РАВ у

сховищах може бути надане зі спеціальними вимогами(*), перелік

яких встановлюється СППРВ або спеціальними документами,

затвердженими центральними органами Державної

санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я

України.

---------------

(*) Під спеціальними вимогами розуміються такі, що сформульовані регулюючими органами спеціально для даної конкретної ситуації.

4.3.8 Детальні правила та умови повного і обмеженого звільнення РАВ у сховищах від санітарного нагляду визначаються спеціальним нормативно-регламентувальним документом Міністерства охорони здоров'я України.

4.3.9 Захоронення твердих РАВ, які відповідають вимогам п. 4.3.5, (а тверді РАВ, які відповідають вимогам п. 4.3.6, 4.3.7 - на розсуд Органу Державного Регулювання) допускається у сховищах поверхневого (приповерхневого) типу. В іншому випадку, захоронення повинно здійснюватися лише в глибоких стабільних геологічних формаціях.

4.3.10 Допустимість захоронень РАВ у сховищах поверхневого (приповерхневого) типів не усуває можливість захоронення подібних РАВ у стабільних глибоких геологічних формаціях.

4.4 Загальні вимоги до класифікації РАВ

4.4.1 Усі види РАВ повинні бути кваліфіковані відповідно до повної системи їх класифікації, яка регламентується спеціальним документом, затвердженим органами державного регулювання.

4.4.2 Встановлюється обов'язковий перелік характеристик РАВ, врахування яких необхідно для віднесення їх до тієї або іншої класифікаційної групи на стадії проектування технологій, що утворюють РАВ, а також при виборі та обґрунтуванні вимог до сховищ цих відходів:

(а) радіонуклідний склад;

(б) фізико-хімічні властивості, зумовлені радіонуклідним складом, хімічною формою та агрегатним станом РАВ (тверді, рідкі та газоподібні);

(в) об'єми РАВ;

(г) питома та загальна радіоактивність РАВ як за окремими радіонуклідами, так і за групами (і за сполученнями груп): альфа-, бета- та гама-випромінювачі.

4.4.3 При побудові класифікацій РАВ повинні враховуватися наступні їхні властивості та особливості:

- наявність у складі РАВ короткоживучих (з періодом радіоактивного напіврозпаду менш, ніж 10 років), середньоживучих (з періодом радіоактивного напіврозпаду від 10 до 100 років) і довгоживучих (з періодом радіоактивного напіврозпаду понад 100 років) радіонуклідів;

- наявність у складі РАВ радіонуклідів, які належать до різних груп радіаційної небезпеки (згідно з класифікацією ОСПУ);

- наявність радіоактивних ланцюжків розпаду, що утворюють послідовності материнських і дочірніх радіонуклідів;

- тепловиділення;

- необхідність попереднього (перед захороненням) зберігання, передбаченого технологічним процесом.

4.4.4 У залежності від задач, які вирішуються, допускається використання різних робочих класифікацій РАВ:

(а) класифікації, призначені для міждержавного обміну інформацією, у тому числі, для зв'язку з міжнародними організаціями (МАГАТЕ, Євратом та ін.);

(б) класифікації, що використовуються для оперативного радіологічного контролю за упаковками РАВ, а також для забезпечення необхідного рівня безпеки при збиранні, первинній обробці, транспортуванні та прийманні на пунктах зберігання (захоронення) РАВ; в основі подібних класифікацій використовуються найпростіші радіаційні характеристики: потужність дози гамма-випромінювання на фіксованій відстані від упаковки, рівні поверхневого бета-забруднення та ін.;

(в) класифікації, що використовуються при прийнятті рішень про можливість (неможливість) захоронення РАВ у конкретних типах сховищ (поверхневих, при-поверхневих, глибинних).

4.4.5 Розподіл РАВ на короткоіснуючі та довгоіснуючі (пп. 4.3.3 та 4.3.4), є класифікацією типу (в) п. 4.4.4. Належність до того або іншого типу РАВ визначається шляхом порівняння доз поточного та потенційного опромінення з відповідними регламентами, встановленими даним документом (Таблиця 4.1). В узагальненій формі, яка базується на використанні критеріїв обмеження доз потенційного опромінення від джерел третьої групи (рівні А та Б), ця класифікація подається в Таблиці 4.2.

Таблиця 4.2 Класифікація РАВ, яка базується на критеріях допустимості (недопустимості) їх захоронень у сховищах різних типів

------------------------------------------------------------------

|---------------+---------------+---------------+----------------|

|---------------+---------------+---------------+----------------|

|---------------+---------------+---------------+----------------|

------------------------------------------------------------------

4.4.6 Вимоги щодо загального порядку розрахунків, необхідних для віднесення РАВ до тієї або іншої класифікаційної групи (Таблиця 4.2), яка визначає можливість (неможливість) захоронення цих РАВ у поверхневих або приповерхневих сховищах, сформульовані та проілюстровані в Додатках 3 - 5, які містять:

- структуру формування рішень;

- вимоги до аналізу сценаріїв, що формують критичні події, та референтні сценарії опромінення;

- схеми розрахунків та значення ключових параметрів.

4.4.7 У рамках референтних сценаріїв і параметрів для кожного конкретного випадку повинні враховуватися фактичний радіонуклідний склад, об'єми та значення питомої радіоактивності РАВ, а також ландшафтно-географічні та геологічні умови на майданчику майбутнього сховища.

4.4.8 Вимоги до величин газо-аерозольних викидів і рідинних скидів із сховищ РАВ на стадії їх функціонування (включаючи періоди консервації та звільнення від санітарного нагляду), полягають у неперевищенні дозової квоти опромінення населення в ці періоди.

5. ДЖЕРЕЛА ПОТЕНЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ЧЕТВЕРТОЇ ГРУПИ (МЕДИЧНЕ ОПРОМІНЕННЯ)

5.1 Регламенти, введені даним розділом, розширюють і доповнюють другу групу регламентів, встановлених НРБУ-97 (п. 4.2 та розділ 6 НРБУ-97).

5.2 Принципи протирадіаційного захисту, що враховують джерела потенційного опромінення пацієнтів (а також добровольців) внаслідок медичних обстежень або лікування, та положення, що доповнюють п. 6.3 НРБУ-97, формулюються наступним чином:

- додатковою умовою виправданості є необхідність того, щоб користь для здоров'я пацієнта, пов'язана з такого роду діагностикою та лікуванням, переважала також і можливі збитки від потенційного опромінення, яке може реалізуватися у зв'язку з відмовами технічних приладів, а також з помилками або ненавмисними діями персоналу при здійсненні цих процедур;

- принцип неперевищення означає, що за всіх можливих сценаріїв виникнення критичної події, пов'язаної з можливою реалізацією потенційного опромінення пацієнта, треба прагнути до того, щоб величина можливого опромінення здорових тканин та організму в цілому виявилася нижче за поріг детерміністичних ефектів;

- принцип оптимізації величини потенційного опромінення пацієнта та ризику виникнення такого роду критичних подій вимагає, щоб при плануванні та реалізації медичних процедур величина доз потенційного опромінення та ризику виникнення відповідних критичних подій були настільки малими, наскільки це розумно і досяжно з урахуванням економічних і соціальних факторів, а також з урахуванням стану пацієнта та медичних показань до проведення даної процедури.

5.3 При радіорентгенодіагностичних і терапевтичних процедурах джерела потенційного опромінення повинні розглядатися:

- на стадіях розробки та проектування приладів і апаратів, а також технологій виконання цих процедур;

- на стадії виконання процедур у зв'язку з можливими відмовами приладів, а також помилками персоналу (приклад у розділі Д.1.3 Додатка 1).

5.4 Детальний перелік вимог і правил, що обмежують потенційне опромінення пацієнтів під час діагностичних і терапевтичних процедур, встановлюється спеціальним нормативно-регламентувальним документом Міністерства охорони здоров'я України, причому тими його розділами, що визначають вимоги до проектування радіорентгендіагностичних і терапевтичних приладів і технологій, а також вимог до кваліфікації, навчання і заходів попередження помилок медичного персоналу.

5.5 Особлива ситуація в умовах терапевтичного застосування випромінювань у медицині виникає внаслідок таких помилок персоналу або відмов радіотерапевтичних приладів, що спричиняють недоотримання пацієнтом показаної терапевтичної дози(*). Система вимог до персоналу радіо рентген-терапевтичних відділень, а також до приладів і технологій з метою мінімізації ймовірності (попередження) подібних критичних подій, визначається відповідними розділами спеціального нормативно-регламентуючого документа Міністерства охорони здоров'я України (див. п. 5.4).

---------------

(*) Суворо кажучи, цей випадок може розглядатися як "негативне потенційне опромінення", що супроводжується шкодою для здоров'я пацієнта так, що ця шкода пов'язана з недоотриманням тієї дози, яка забезпечує терапевтичний ефект.

5.6 Вимоги до захисту персоналу від джерел потенційного опромінення під час проведення діагностичних і терапевтичних процедур, що супроводжуються медичним опроміненням, визначаються другим і третім розділами даного документа, а також відповідними розділами профільних регламентуючих документів Міністерства охорони здоров'я України.

Додаток 1

АНАЛІЗ ІМОВІРНОСТЕЙ

КРИТИЧНИХ ПОДІЙ З ВИКОРИСТАННЯМ МОДЕЛЕЙ ТИПУ "ДЕРЕВО ПОДІЙ" ТА "ДЕРЕВО ВІДМОВ" (ДЖЕРЕЛА ПОТЕНЦІЙНОГО ОПРОМІНЕННЯ ПЕРШОЇ ГРУПИ)

Д.1.1 Загальні положення

Д.1.1.1 Матеріал даного Додатка базується на рекомендаціях МКРЗ (Публікація 76, "Захист від Потенційного Опромінення: Застосування до Окремих Джерел", 1996 р.).

Д.1.1.2 Для побудови логічної структури сценаріїв та оцінки ймовірності окремих критичних подій застосовуються два типи моделей:

- моделі типу "дерево подій";

- моделі типу "дерево відмов".

Д.1.1.3 Модель типу "дерево подій" використовує початкову подію як вихідну точку розвитку сценарію. Далі, через послідовно-паралельні ланцюги проміжних подій, кожному з яких відповідає деяка ймовірність його виникнення, оцінюється сукупна ймовірність виникнення кінцевої окремої критичної події.

Д.1.1.4 Модель типу "дерево відмов" характеризується тим, що спочатку розглядається деяка конкретна критична подія (це може бути й окрема критична подія). Після цього аналізуються можливі послідовно-паралельні ланцюги проміжних подій-відмов (разом з їх імовірностями), що могли спричинити критичну подію, яка розглядається.

Д.1.1.5 Критична подія може бути наслідком n незалежних у

сукупності i-тих окремих критичних подій, повний перелік яких

заздалегідь ідентифікований. Якщо виникнення кожної з зазначених

окремих подій характеризується ймовірністю P , тоді ймовірність

критичної події P визначається рівнянням:

P = 1 - П (1 - P ) (Д.1.1)

i=1 i

Звичайно P << 1, тоді з прийнятною точністю:

~ n

P = S P (Д.1.2)

i=1 i

S - знак суми

Д.1.1.6 Наближення у рівнянні (Д.1.2) пункту Д.1.1.5 дає

цілком задовільні оцінки імовірності критичної події P, оскільки

-2 -1

для всіх критичних подій, ймовірність яких вища за 1 х 10 рік ,

або пов'язане з ним опромінення (відповідно до п. 1.3)

переводиться в категорію поточного, або проектом передбачається

додатковий комплекс заходів, які істотно зменшують імовірність

критичної події, що розглядається.

Д.1.1.7 У будь-якій гілці дерева подій виділяються три найбільш важливі:

(а) початкова подія (ПП), без реалізації якої ймовірність подальшого формування самого дерева тривіально дорівнює нулю;

(б) центральна проміжна подія(*) (ЦПрП), досягнення якої створює пряму загрозу реалізації критичної події (або окремої критичної події);

---------------

(*) виділяється для зручності аналізу.

(в) критична подія (КП) (окрема критична подія), виникнення якої негайно спонукає до реалізації потенційного опромінення.

Д.1.1.8 Між ПП та ЦПрП, а також між ЦПрП та КП розташовуються гілки проміжних подій (ПрП), для кожної з яких оцінюються ймовірності їх реалізації.

Д.1.1.9 Усі події, що розглядаються в даному контексті, поділяються на ті, які пов'язані:

- з людським фактором (ступінь професіоналізму, досвід і тренованість персоналу; пильність і дисциплінованість працівника; схильність до ігнорування попереджувальних сигналів тощо);

- з технічною надійністю (безвідмовністю) приладів і захисних бар'єрів, а також інформувальних (в тому числі аварійних) попереджувальних аудіовізуальних систем.

Д.1.1.10 Для формування структури типу "дерево подій" усі робочі приміщення повинні бути заздалегідь поділені на "радіаційно небезпечні" та "інші" (радіаційно-гігієнічне зонування приміщень, яке відповідає вимогам останнього абзацу п. 3.2.2).

Д.1.1.11 Джерела іонізуючих випромінювань, у свою чергу, доцільно поділити на три групи:

- "нерадіонуклідні"(*) (рентгенівські діагностичні, терапевтичні та дефектоскопічні апарати, прискорювачі усіх типів);

---------------

(*) інколи їх називають "електрофізичними".

- "радіонуклідні", засновані на використанні радіонуклідів - випромінювачів;

- "змішані", яким певною мірою властиві ознаки і тих, і інших.

Д.1.1.12 Відповідно до визначення моделі типу "дерево відмов" (п. Д.1.1.4) реконструюється та досліджується граф подій (відмов), які могли спричинити до критичної події.

Д.1.2 Ілюстративна модель типу "дерево подій"

Д.1.2.1 Розглядається потенційне опромінення персоналу, пов'язане з джерелом першої групи, яке може виникнути при експлуатації дослідницького прискорювача(**).

---------------

(**) Описаний далі приклад реалізації потенційного опромінення робітника, що мав місце на дослідницькому прискорювачі, взято з розділу 5 Публікації 76 МКРЗ. Разом з тим, доволі подібний нещасний випадок мав місце у березні 1976 р. під час пусконалагоджувальних робіт прискорювача У-240 Інституту Ядерних Досліджень АН УРСР. "Дерево подій", що відповідає цьому випадку, мало чим відрізняється від того, яке описане далі у тексті та наведене на Рис. Д.1.1 Важливою особливістю У-240 було те, що всередині залу прискорювача кнопки аварійної зупинки апарату взагалі не були передбачені. Але це формально відповідає негативним альтернативам проміжних подій, що відповідають позиціям 13 та 14 на Рис. Д.1.1.

Д.1.2.2 Приміщення прискорювача (у відповідності з п. Д.1.1.10) можна поділити на зони:

- підвищеної радіаційної небезпеки, до якої належить зал прискорювача, у який виводиться струмінь частинок високої енергії;

................

Перейти до повного тексту