Відповідно до статті 6 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" та підпункту 16 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров’я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), з метою удосконалення профілактичних заходів щодо протидії поширенню інфекційних хвороб

1. Затвердити санітарно-протиепідемічні правила і норми використання ультрафіолетового бактерицидного випромінювання для знезараження повітря та дезінфекції поверхонь в приміщеннях закладів охорони здоров’я та установ / закладів надання соціальних послуг / соціального захисту населення, що додається.

2. Директорату громадського здоров’я та профілактики захворюваності (Руденко І.С.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра охорони здоров’я України - головного державного санітарного лікаря України Ляшка В.К.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

1. Ці Правила встановлюють механізм знезараження повітря та дезінфекції поверхонь в приміщеннях закладів охорони здоров’я, всіх юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми та фізичних осіб - підприємців, які отримали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики (далі - ЗОЗ), установ/закладів надання соціальних послуг / соціального захисту населення (далі - ЗСЗ).

2. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні:

інтенсивність УФБВ - поверхнева щільність падаючого бактерицидного потоку випромінювання (відношення бактерицидного потоку до площі опромінюваної поверхні). Одиниця виміру - Вт/м-2, більш дрібна одиниця, яка застосовується при оцінці ультрафіолетового опромінення,- мкВт/см-2 (1 Вт/м-2 = 100 мкВт/см-2);

поверхнева доза (експозиція) бактерицидного опромінення (далі - доза УФБВ) - поверхнева інтенсивність енергії бактерицидного випромінювання (обчислюється як добуток інтенсивності бактерицидного потоку випромінювання та часу, протягом якого діє випромінювання на поверхню. Одиниця виміру - Дж/м-2 або мкДж/см-2 (Вт*с/м-2 або мкВт*с/м-2);

пускорегулювальний апарат - електротехнічний пристрій, що забезпечує запалювання і необхідний електричний режим роботи лампи при її включенні в мережу живлення;

режим опромінення - тривалість і послідовність роботи опромінювачів - це безперервний режим (протягом усього дня) або повторно-короткочасний (чергування сеансів опромінення та пауз);

ультрафіолетове бактерицидне випромінювання (далі - УФБВ) - це електромагнітне випромінювання ультрафіолетового діапазону довжин хвиль в інтервалі від 200 до 320 нм, що володіє бактерицидною (антимікробною) дією та під його впливом призводить до загибелі мікробної клітини в першому чи наступному поколінні;

ультрафіолетова бактерицидна лампа (ртутна лампа низького тиску) (далі - УФБ лампа) - штучне джерело УФБВ, у спектрі якого є переважно УФБВ з піком випромінення на довжині хвилі 254 нм;

ультрафіолетовий бактерицидний опромінювач (далі - УФБ опромінювач) - апарат/пристрій, що забезпечує поширення та/або фільтрацію та/або трансформацію будь-якого видимого світла або УФБВ, яке випромінюється однією або більшою кількістю УФБ ламп. Складається з УФБ ламп(и), частин для фіксації і запобігання ушкодження УФБ ламп(и), компонентів електричного ланцюгу і засобів для приєднання до мережі електричного струму. За конструктивним виконанням опромінювачі поділяються на три групи: відкриті (стельові або настінні, стаціонарні або пересувні), екрановані (відкриті зверху та із жалюзі), закриті (рециркулятори). Застосовують також комбінацію відкритої та екранованої УФБ ламп - комбіновані опромінювачі;

ультрафіолетове випромінювання діапазону С (далі - УВ-C) - ультрафіолетове випромінювання з довжиною хвилі в діапазоні між 100 нм і 280 нм. Випромінювання з максимальним бактерицидним ефектом (254 нм при використанні ртутних ламп низького тиску) припадає на цю частину спектра ультрафіолету;

ультрафіолетовий радіометр (далі - УФ-радіометр) - прилад, що вимірює інтенсивність бактерицидного потоку ультрафіолетового випромінення. Одиницями виміру можуть бути Вт/м-2, мкВт/см-2. Для вимірювання цих параметрів у ртутних ламп низького тиску в УФ-радіометрах використовується сонячносліпий (при опромінюванні джерелом типу А до 2000 лк і більше) косинус-корегованим детектор для вимірювання УВ-C на довжині хвилі 254 нм з діапазоном від 0,1 мкВт/см-2.

Інші терміни у цих Правилах вживаються у значеннях, наведених у законах України "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про захист населення від інфекційних хвороб" та інших нормативно-правових актах у сфері охорони здоров’я.

3. Ультрафіолетове бактерицидне опромінення повітря приміщень з ризиком розповсюдження збудників туберкульозу та інших інфекційних хвороб з повітряним шляхом інфікування, що здійснюється за допомогою УФБ опромінювачів, є санітарно-протиепідемічним (профілактичним) заходом, спрямованим на зниження кількості мікроорганізмів та профілактику інфекційних хвороб.

4. УФБВ доповнює ефект вентиляції (механічної і природньої) і служить основним заходом для знезараження повітря, якщо механічна вентиляція відсутня або функціонує неефективно, а використання природньої вентиляції обмежено (наприклад, в холодний період року).

УФБ опромінювачі використовуються в приміщеннях з ризиком контамінації мікобактеріями туберкульозу, підвищеним ризиком поширення збудників інших інфекційних хвороб, а також у приміщеннях з великим скупченням людей для знезараження повітря та дезінфекції відкритих поверхонь об’єктів навколишнього середовища.

5. Умовою використання УФБ опромінювачів, поряд із забезпеченням належних умов знезараження повітря закритих приміщень, є виключення можливості шкідливого впливу на здоров’я людини надлишкового опромінення, надмірної концентрації озону і парів ртуті.

З цією метою керівник ЗОЗ/ЗСЗ забезпечує правильний монтаж УФБ опромінювачів, навчання працівників щодо використання УФБ опромінювачів, розробку і встановлення попереджувальних знаків (наприклад, перед входом в зону роботи відкритого УФБ опромінювача), розробку, затвердження і виконання планового проведення замірів опромінення відповідальною особою, призначеною керівником ЗОЗ/ЗСЗ (далі - відповідальна особа). Відповідальні особи при роботі з УФБ опромінювачем мають використовувати необхідні засоби індивідуального захисту, дотримуватись рекомендацій виробника УФБ опромінювача(ів) щодо їх безпечного використання.

6. Забороняється використовувати УФБ лампи, при роботі яких утворюється озон. Відповідальна особа розробляє і впроваджує алгоритм виявлення та заміни УФБ лампи, при роботі яких утворюється озон. При виявленні в приміщенні характерного запаху озону, всі УФБ лампи вимикаються, приміщення негайно провітрюється, знаходиться УФБ лампа, при роботі якої утворюється озон, проводиться її заміна.

В разі необхідності (наприклад, неможливості визначення джерела походження озону) проводиться визначення озону сертифікованими методами, щоб забезпечити вимоги гігієнічних регламентів допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі населених місць, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 14 січня 2020 року № 52, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 156/34439 (далі - гігієнічний регламент).

Внутрішня поверхня УФБ ламп має бути покрита спеціальним складом, який блокує (фільтрує) ультрафіолетові промені довжиною хвилі менше 200 нм, і запобігає утворенню озону. Також з метою запобігання утворення озону в УФБ лампах використовується спеціальне скло (увіолеве).

Термін роботи УФБ ламп залежить від типу, виробника і характеру їх використання. Тривалість використання лампи залежить від напруги, частоти включень/виключень і типу використовуваного баласту (постійна робота ламп без частого вмикання/вимикання сприяє більш тривалому терміну їх використання).

7. УФБ лампа вважається такою, що працює неефективно, та потребує заміни:

1) при зниженні рівня інтенсивності УФБВ на довжині хвилі 254 нм (вимірюється за допомогою УФ-радіометру на відстані 1 м від центру лампи перпендикулярно її осі) нижче 100 мкВт/см-2 для УФБ лампи потужністю 30 Вт та нижче 50 мкВт/см-2 - для УФБ лампи потужністю 15 Вт;

2) при зниженні рівня інтенсивності УФБВ на довжині хвилі 254 нм (вимірюється за допомогою УФ-радіометру на відстані 1 м від центру лампи перпендикулярно її осі) нижче значення, вказаного в технічній документації лампи;

3) при відсутності можливості використовувати УФ-радіометр враховують кількість відпрацьованого УФБ лампою часу відповідно до рекомендацій виробника;

4) при перевищенні гранично допустимої концентрації озону в повітрі приміщення ЗОЗ/ЗСЗ під час роботи УФБ лампи, відповідно до гігієнічного регламенту.

Моніторинг рівня випромінювання УФБ ламп за допомогою УФ-радіометру здійснюється не менше ніж двічі на рік, що сприяє подовженню терміну їх використання.

8. На інтенсивність випромінювання УФБ ламп впливають:

1) коливання напруги в електричній мережі;

2) температура навколишнього повітря (температурний оптимум для УФБ ламп знаходиться в межах 20-24 °C);

3) відносна вологість повітря (має становити не більше 70%);

4) запилення повітря в приміщенні.

9. Принцип роботи відкритих УФБ опромінювачів полягає в прямому опроміненні ультрафіолетом приміщень з метою знезараження повітря і відкритих поверхонь об’єктів середовища, за умови відсутності людей. Знезараження відбувається виключно в тих місцях, куди потрапляють прямі промені ультрафіолету. Місця та зони, куди прямі промені УФБВ не потрапляють, не знезаражуються, тому їх називають "мертвими" (наприклад, за виступами стін, меблів, обладнання).

УФБВ відкритих опромінювачів знезаражує лише поверхні і не має проникаючої сили, тому його корисність буде обмежена, у випадках якщо мікроорганізми розташовані в середині пилу, бруду, жиру, на "мертвих" ділянках робочих поверхонь або в мікротіні. Тому відкриті УФБ опромінювачі заборонені до використання як єдиний захід знезараження приміщень і дозволені виключно за умов комплексного застосування разом з очищенням і дезінфекцією поверхонь мийними та дезінфікуючими або мийно-дезінфікуючими засобами (наприклад, дезінфекція повітря та поверхонь після генерального або поточного прибирання приміщень, підготовка приміщення до проведення маніпуляцій та процедур, що вимагають стерильних умов). Виключенням є використання відкритого УФБВ в перервах в роботі закладів/приміщень, які надають допомогу хворим на туберкульоз (наприклад, кабіна/кімната для збору мокротиння, кабінет для прийому пацієнтів в поліклініці).

10. Знезараження повітря екранованими УФБ опромінювачами дозволяється в присутності людей в приміщенні. Принцип роботи екранованих УФБ опромінювачів полягає в прямому опроміненні ультрафіолетом верхньої частини приміщень, при цьому нижня частина приміщень захищена від прямої дії ультрафіолету.

Екрановані УФБ опромінювачі використовуються для знезараження повітря в закритих приміщеннях, в тому числі в разі неефективно працюючої механічної або природної вентиляції.

УФБВ з верхньої зони приміщення при роботі екранованих УФБ опромінювачів може відбиватися від стелі, стін та будь-яких предметів і потрапляти у нижню його частину. Тому обов’язковою умовою використання екранованих УФБ опромінювачів є перевірка безпечних рівнів УФБВ в нижній частині приміщення.

Ефективність роботи екранованих УФБ опромінювачів залежить від перемішування повітря в приміщенні між верхньою та нижньою зонами за умов дотримання комфортних умов мікроклімату.

11. Приміщення, де встановлені УФБ опромінювачі, в залежності від присутності людей поділяють на дві групи:

1) А - в яких знезараження повітря здійснюється у присутності людей за допомогою екранованих УФБ опромінювачів. Це приміщення з ризиком розповсюдження туберкульозу та інших інфекційних хвороб з повітряним шляхом інфікування, в яких постійно перебувають люди (наприклад, палати) або в яких протягом певного часу існують умови для надходження в повітря аерозолю, інфікованого мікобактеріями туберкульозу, вірусами та іншими мікроорганізмами (наприклад, операційна - під час проведення операції, процедурна - при проведенні процедур хворим (в тому числі аерозольгенеруючих), приміщення бактеріологічної лабораторії - під час проведення робіт із біологічними зразками; кабінет бронхоскопії - при проведенні бронхоскопічного дослідження, кімнати збору мокротиння, рентген-кабінети, кабінети лікарів первинної медико-санітарної допомоги під час прийому пацієнтів, секційна зала патологоанатомічного відділення під час проведення розтинів тіл померлих);

2) Б - в яких знезараження повітря здійснюють за відсутності людей за допомогою відкритих УФБ опромінювачів. Це всі приміщення, в яких УФБ опромінювачі використовуються за умови відсутності людей під час їх роботи.

12. Висота приміщень, в яких передбачається розміщення екранованого УФБ опромінювача з відкритим верхом, повинна бути не менше 2,7 м.

У приміщеннях з висотою менше 2,7 м слід використовувати екрановані УФБ опромінювачі із жалюзі.

УФБ опромінювачі встановлюються таким чином, щоб відстань від верхньої частини опромінювача до стелі була мінімум 25-30 см, а висота розташування опромінювача від підлоги була мінімум 2,1 м або відповідно до рекомендацій виробника.

13. Всі приміщення, де розміщені УФБ опромінювачі, повинні бути оснащені загальнообмінною, припливно-витяжною вентиляцією або мати умови для провітрювання.

14. В приміщеннях групи А, де бактерицидні опромінювачі використовуються в присутності людей, не дозволяється використовувати оздоблення стін та стель матеріалами, які віддзеркалюють УФБВ (наприклад, вапняна побілка). Рекомендованими є матові поверхні, покриті УФБВ-поглинаючими фарбами (наприклад, фарбами із вмістом оксиду цинку або діоксиду титану), що сприяє збереженню безпечних рівнів УФБВ в нижній частині приміщень в місцях постійного перебування людей.

Як і сонячне випромінювання, УФБВ викликає згодом вицвітання і деградацію органічних матеріалів, це необхідно враховувати при обслуговуванні будівлі або приміщення.

15. Орієнтовна кількість відкритих УФБ опромінювачів для кожного окремого приміщення визначається з розрахунку не менше 1 Вт потужності УФБ лампи на 1 м-3 об’єму приміщення.

Орієнтовна кількість екранованих УФБ опромінювачів визначається з розрахунку 1 пристрій номінальною потужністю 30 Вт на 18-20 м-2 площі приміщення.

Розміщення УФБ опромінювачів має враховувати функціональне використання приміщення, рівномірний розподіл УФБВ у приміщенні, необхідність уникнення формування "мертвих" зон, необхідність дотримання безпечних рівнів УФБВ в нижній частині приміщень при роботі екранованих УФБ опромінювачів.

При використанні пересувного відкритого УФБ опромінювача для досягнення високого рівня дезінфекції рекомендовано використовувати метод опромінення приміщення з декількох точок, який полягає в поступовому переміщенні УФБ опромінювача по заздалегідь визначеним точкам. Використання пересувних відкритих УФБ опромінювачів з великою кількістю бактерицидних УФ ламп дозволяє значно зменшити час експозиції.