- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Наказ
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАКАЗ
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
07 серпня 2015 р.
за № 959/27404
Про затвердження Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами
1. Затвердити Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами, що додаються.
2. Управлінню громадського здоров’я (Бутильська Н.О.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Перегінця І.Б.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: Заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України – керівник апарату Заступник Міністра екології та природних ресурсів України – керівник апарату |
В.А. Негода С.Л. Коломієць |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Міністерства охорони
здоров’я України
08.06.2015 № 325
(у редакції наказу
Міністерства охорони
здоров’я України
від 06 вересня 2022 року
№ 1602)
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
07 серпня 2015 р.
за № 959/27404
ДЕРЖАВНІ САНІТАРНО-ПРОТИЕПІДЕМІЧНІ
ПРАВИЛА І НОРМИ
щодо поводження з медичними відходами
I. Загальні положення
1. Ці Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров’я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території; громадськими об’єднаннями і благодійними організаціями, що здійснюють діяльність у сфері протидії поширенню ВІЛ-інфекції, в закладах громадського здоров’я (далі - заклади), з метою попередження їхнього негативного впливу на життя, здоров’я населення та довкілля і визначають порядок сортування, збирання, оброблення, зберігання, знешкодження, перевезення, видалення і захоронення медичних відходів.
2. Ці Правила не поширюються на підприємства з виробництва фармацевтичної продукції та медичні відходи, що утворюються у побуті.
3. Сортування, збирання та тимчасове зберігання медичних відходів проводиться всіма закладами.
6. У цих Правилах терміни і скорочення вживаються в таких значеннях:
біологічні рідини - всі рідини, які утворюються організмом людини / експериментальних тварин, циркулюють в середині організму або виділяються назовні;
дезактивація медичних відходів - сукупність методів, спрямованих на видалення радіоактивних речовин з поверхні/середовища або зниження їхньої кількості до допустимих концентрацій фізичними чи хімічними засобами;
дезінфекція медичних відходів - хімічний метод, спрямований на знищення патогенних та умовно патогенних збудників;
збирання медичних відходів - діяльність, пов’язана з накопиченням і розміщенням медичних відходів у закладах;
ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;
інсинерація медичних відходів - контрольований процес спалювання медичних відходів у спеціальній печі (інсинераторі);
кремація медичних відходів - контрольований процес спалювання органічних медичних відходів у спеціальній печі (крематорі);
медичні відходи (далі - відходи) - відходи, що утворюються внаслідок обслуговування у закладах, окрім підприємств з виробництва фармацевтичної продукції та медичних відходів, що утворюються у побуті;
моніторинг - спостереження за дотриманням цих Правил закладами, яке відбувається шляхом збору і аналізу даних через певні проміжки часу, відповідно до попередньо визначених індикаторів;
небезпека відходів - фізичні, хімічні, біологічні та інші властивості відходів, що створюють або можуть створити небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини;
нейтралізація відходів - сукупність методів, спрямованих на усунення токсичності відходів або її зниження до допустимих норм;
стандартна операційна процедура (далі - СОП) - документально описана покрокова і затверджена керівником закладу методика повторюваного процесу, яка спрямована на отримання бажаного та очікуваного результату цього процесу і враховує зменшення ризиків для життя і здоров’я працівника;
сортування відходів - операція, пов’язана з механічним розподілом відходів відповідно до категорії (А, В, С, D) та/або придатності до вторинного перероблення;
шредеризація відходів - подрібнення відходів на шматочки за допомогою спеціального пристрою (шредера). Для шредеризації відходів повинні використовуватися шредери з кришкою, що щільно закривається (унеможливлює випадіння відходів зі шредера під час шредеризації).
II. Категорії відходів
Медичні відходи поділяються на такі категорії:
категорія А - побутові відходи (безпечні відходи);
категорія В - епідемічно (інфекційно) небезпечні відходи;
категорія С - токсикологічно небезпечні відходи;
категорія D - радіологічно небезпечні відходи.
III. Загальні вимоги до організації системи поводження з відходами
1. Для організації поводження з відходами і щоденного контролю у закладі, керівник закладу призначає відповідальну особу. Відповідальною особою не може бути призначено:
1) працівника/спеціаліста служби охорони праці;
Фізична особа-підприємець безпосередньо організовує поводження з відходами, тобто є відповідальною особою.
2. Система поводження з відходами в закладі складається з таких етапів:
1) сортування відходів;
2) нейтралізація або дезактивація відходів (за потреби);
3) збирання відходів;
4) маркування відходів;
5) перенесення відходів у корпусні/міжкорпусні (накопичувальні) місця тимчасового зберігання в межах закладу (за потреби);
6) оброблення або знешкодження відходів (за потреби та в разі наявності Ліцензії у закладу);
7) транспортування відходів до об’єктів поводження з відходами, окрім відходів категорії D, поводження з якими регулюється законодавством України щодо поводження з радіоактивними відходами і нормами радіаційної безпеки.
3. На кожен з етапів системи поводження з відходами відповідальною особою розробляється СОП, що затверджується керівником закладу.
4. Працівники не допускаються до виконання робіт з відходами без проведених навчання, підготовки і перевірки знань (далі - навчання) щодо СОП, залежно від залученості (виконування працівниками процесів щодо поводження з відходами). Навчання обов’язково включає СОП щодо алгоритму дій у разі виникнення аварійних ситуацій.
Навчання проводиться планово мінімум один раз на рік і позапланово в разі потреби (наприклад, впровадження в закладі нового СОП, виникнення аварійної ситуації).
5. Поводження з відходами у закладах проводиться відповідно до типової схеми поводження з відходами (далі - типова схема), яка розробляється відповідальною особою і затверджується керівником закладу. Типова схема може бути розроблена для закладу в цілому або окремо для кожного з структурних підрозділів закладу (далі - підрозділ).
6. Типова схема включає наступне:
1) відповідальна особа у закладі в цілому та, за потреби, у кожному з підрозділів;
2) найменування підрозділу (за необхідності);
3) перелік працівників, які залучені до поводження з відходами, відповідно до кожного з етапів, що наведені в пункті 2 цього розділу, за виключенням сортування і збирання відходів, які проводяться усіма працівниками закладу;
4) перелік відходів за категоріями, що утворюються у кожному з підрозділів або у закладі в цілому;
5) перелік аварійних ситуацій та СОП щодо послідовності дій працівників в разі їхнього виникнення;
6) перелік необхідних ЗІЗ, відповідно до категорії відходів;
7) місце (місця) тимчасового зберігання відходів у підрозділі (за необхідності);
8) СОП щодо транспортування відходів до місця (місць) тимчасового зберігання відходів в цілому по закладу;
9) перелік технологічного устаткування/обладнання для оброблення та/або знешкодження відходів (за наявності);
10) місце (місця) оброблення та/або знешкодження відходів (за необхідності та в разі наявності Ліцензії у закладу);
11) СОП щодо вивезення відходів за категоріями.
7. Вивезення відходів проводиться виключно за графіком, який розробляється відповідальною особою, погоджується із перевізником та суб’єктом господарювання, якому передаються відходи, і затверджується керівником закладу.
8. Відходи категорій В, С, D мають бути відповідно упаковані з метою нівелювання небезпеки відходів. Заборонено накопичувати, тимчасово зберігати, транспортувати, захоронювати небезпечні відходи (категорій В, С, D) разом з відходами категорії А.
9. Збирання відходів проводиться якомога ближче до місць їхнього утворення в окремі ємності (контейнери, мішки/пакети), що візуально чітко розрізняються за кольором та/або маркуванням.
10. У місцях первинного утворення відходів повинні бути запасні ємності (контейнери, мішки/ пакети) для збирання відходів.
11. Наповнені ємності (контейнери/мішки/пакети) первинного паковання після збирання щільно закриваються, позначаються біркою для маркування (за необхідності), поміщуються в ємності (контейнери/мішки/пакети) вторинного паковання для зберігання та/або транспортування.
12. Маркування і паковання небезпечних медичних відходів проводиться відповідно до додатка 1 до цих Правил.
( Пункт 12 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я
№ 2075 від 14.11.2022 )
13. Змішування відходів різних категорій не допускається.
14. Працівники, які контактують з відходами, проходять попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди відповідно до вимог законодавства України.
16. Працівників, які проводять транспортування, дезінфекцію і видалення відходів, керівник закладу забезпечує захисним взуттям (наприклад, гумові чоботи) та ЗІЗ відповідно до оцінки ризиків впливу небезпеки відходів, але мінімально:
1) рукавичками захисними (захист від інфекційних агентів та хімічних речовин);
2) фартухом захисним (водонепроникний, захист від інфекційних агентів та хімічних речовин);
3) медичними (хірургічними) масками.
IV. Вимоги до відходів категорії А 1
1. До відходів категорії А належать такі види відходів:
1) харчові відходи;
2) відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами;
4) побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні), які не мали контакту з біологічними рідинами, всіх відділень закладу;
5) великогабаритні побутові відходи, що мали контакт з біологічними рідинами, після проведених очищення і дезінфекції шляхом протирання поверхонь.
2. Збирання харчових відходів здійснюється роздільно від інших відходів у багаторазові ємності або одноразові пакети.
3. Тимчасове зберігання харчових відходів в окремих спеціальних контейнерах, за відсутності спеціально виділеного холодильного обладнання, допускається не більше 24 годин. Повинен бути забезпечений запас контейнерів не менше ніж на одну добу. Контейнери від харчових відходів очищуються і дезінфікуються шляхом протирання після кожного спорожнення.
4. Поверхні та агрегати великогабаритних побутових відходів, що мали контакт з біологічними рідинами пацієнтів, підлягають обов’язковій дезінфекції перед їхнім розміщенням у накопичувальному контейнері або спеціальному приміщенні.
Дезінфекція полягає в обробці поверхонь шляхом протирання розчинами дезінфекційних хімічних засобів у режимах, які зазначені в інструкції виробника. Дезінфекція проводиться після очищення мийним розчином.
5. Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.
6. Керівник закладу забезпечує збирання, належне зберігання, недопущення знищення і псування відходів категорії А, які піддаються прямому повторному чи альтернативному використанню, з метою реалізації або передавання таких відходів іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та вторинним переробленням відходів.
V. Вимоги до відходів категорії В 1
1. До відходів категорії В належать контаміновані (забруднені) або потенційно контаміновані інфекційними агентами відходи, незалежно від місця їхнього утворення:
1) використані небезпечно гострі предмети і медичні вироби (наприклад, голки, шприци з одягненою голкою, скальпелі та їхні леза, битий скляний посуд, внутрішньовенні катетери, ланцети для забору крові) забруднені біологічними рідинами;
2) імунобіологічні лікарські засоби, з первинною упаковкою лікарського засобу, яка не втратила цілісність:
із закінченим терміном придатності;
які зберігалися із порушенням холодового ланцюга;
із візуальними характеристиками, що змінилися, які не визначені в інструкції виробника (наприклад, наявність осаду та/або сторонніх домішок, зміна кольору і прозорості);
3) медичні вироби і предмети, забруднені імунобіологічними лікарськими засобами, кров’ю та/або іншими біологічними рідинами (наприклад, кисневі маски, шприци без одягненої голки, ЗІЗ), окрім відходів зазначених в підпункті 5 пункту 1 розділу IV цих Правил;
4) органні відходи та інфіковані експериментальні тварини (тканини, органи, частини тіла, плацента, ембріони тощо);
5) відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій (мікробіологічні культури і штами, що містять будь-які живі збудники хвороб, штучно вирощені в значних кількостях; живі вакцини, непридатні до використання, а також лабораторні чашки та обладнання для їхнього перенесення; залишки живильних середовищ, інокуляції, змішування мікробіологічних культур збудників інфекційних хвороб);
6) препарати крові та біологічні рідини (рідкі біологічні відходи), в тому числі рідкі біологічні відходи віваріїв, отримані від хворих на особливо небезпечні або небезпечні інфекційні хвороби.
2. Відходи, визначені у підпунктах 1, 2 пункту 1 цього розділу, підлягають інсинерації.
3. Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які можуть бути використані як вторинна сировина (наприклад, медичні вироби, виготовлені з поліпропілену, полівінілхлориду, скла), підлягають обробленню з метою реалізації/передавання таких відходів іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням та вторинним переробленням відходів.
Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, вторинне перероблення яких вимагає різних технологічних підходів (наприклад, поліпропілен і полівінілхлорид), підлягають сортуванню до (рекомендовано) або після оброблення.
Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, що можуть бути використані як вторинна сировина, але сортування і збирання яких в закладі утруднено (наприклад, відсутність достатньої кількості працівників для сортування відходів), підлягають інсинерації, про що зазначається в типовій схемі.
4. Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які не можуть бути використані як вторинна сировина (наприклад, медичні рукавички латексні), підлягають інсинерації.
5. Оброблення відходів, визначених у пункті 3 цього розділу, проводиться такими методами:
1) насиченим водяним паром під тиском за допомогою спеціального обладнання - установок для оброблення відходів категорії В, зокрема парових стерилізаторів (автоклавів). Рекомендовано використовувати вакуумні парові стерилізатори (автоклави з фракційним вакуумним процесом стерилізації та очищенням повітря, що видаляється з камери протягом циклу за допомогою стерилізуючого фільтра 0,2 µм), які відповідають ДСТУ EN 285:2019 "Стерилізація. Стерилізатори парові. Стерилізатори великогабаритні", прийнятим наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 12 грудня 2019 року
№ 409, та призначені, в тому числі, для оброблення медичних відходів. Для фракційного вакуумного процесу в стерилізаторах використовуються такі режими стерилізації:
при температурі 121 °C - експозиція протягом 30 хвилин;
при температурі 134 °C - експозиція протягом 15 хвилин.
Для оброблення в гравітаційних стерилізаторах використовуються такі режими стерилізації:
при температурі 121 °C - експозиція протягом 60 хвилин;
при температурі 134 °C - експозиція протягом 30 хвилин.
У випадках підозрюваної/підтвердженої контамінації відходів пріонами (наприклад, відходи нейрохірургічної операційної), використовується режим стерилізації при температурі 134 °C протягом 60 хвилин, незалежно від виду парового стерилізатора (автоклава);
2) засобами та способами електромагнітного опромінення.
Електромагнітне опромінення відходів проводиться виключно після попередньої шредеризації. Оброблення відходів засобами та способами електромагнітного опромінення у випадках підозрюваної/підтвердженої контамінації відходів пріонами заборонено.
6. Відходи, визначені у підпункті 4 пункту 1 цього розділу, підлягають кремації.
7. Відходи, визначені у підпункті 5 пункту 1 цього розділу, підлягають обробленню водяним паром під тиском і температурою за допомогою спеціального обладнання, зокрема парових стерилізаторів (автоклавів), які використовуються виключно для відходів лабораторії при температурі стерилізації не менше 134°C протягом 60 хвилин.
Після оброблення водяним паром під тиском і температурою такі відходи підлягають інсинерації.
8. Відходи, визначені в підпункті 6 пункту 1 цього розділу, підлягають знешкодженню водяним паром під тиском і температурою за допомогою спеціального обладнання (рекомендовано) або дезінфекції, яка включає знешкодження розчинами дезінфекційних хімічних засобів, що мають, відповідно до підозрюваного/підтвердженого інфекційного агента, бактерицидну, віруліцидну, фунгіцидну, спороцидну (за необхідності) дію у відповідних режимах та тривалістю експозиції, зазначених в інструкції до дезінфекційного хімічного засобу.
Після знешкодження, рідкі біологічні відходи зливаються в загальну каналізаційну мережу.
9. Застосування дезінфекції відходів категорії В не допускається, окрім відходів, визначених підпунктом 6 пункту 1 цього розділу.
10. При збиранні відходів категорії В забороняється:
1) руйнувати, розбирати і розрізати відходи, у тому числі використані системи для внутрішньовенних інфузій;
2) знімати голку зі шприца після його використання;
3) пересипати (перевантажувати) відходи з однієї ємності в іншу, за винятком оброблених відходів та в разі виникнення аварійних ситуацій, перелік яких визначається типовою схемою;
4) утрамбовувати відходи;
5) встановлювати одноразові та багаторазові ємності для збору відходів на відстані менше одного метра від нагрівальних приладів.
12. Для збирання відходів, визначених підпунктом 1 пункту 1 цього розділу, слід використовувати контейнери, що не проколюються і відповідають Технічному регламенту з підтвердження відповідності паковання. Контейнер повинен мати кришку, що щільно прилягає та унеможливлює його безконтрольне розкриття. Використовувати контейнери обмеженого (багаторазового) використання для збирання гострих предметів заборонено.
13. Збирання відходів категорії В у місцях їхнього утворення здійснюється впродовж робочої зміни (не більше однієї доби). При використанні контейнерів для небезпечно гострих предметів допускається їхнє заповнення протягом трьох діб.
14. Заборонено заповнювати ємності (контейнери, мішки/пакети) для відходів категорії В більше ніж на 75 %.
15. Перед транспортуванням контейнери закриваються кришками, а мішки/пакети зав’язуються, з метою унеможливлення висипання відходів. Транспортування відходів категорії В у відкритих ємностях (контейнерах, мішках/пакетах) не допускається.
16. Відходи, отримані з підрозділів, збирають у ємності (контейнери, мішки/пакети) вторинного паковання, які переміщують до приміщення для тимчасового зберігання відходів або передають для проведення їхнього оброблення/знешкодження.
Відходи, визначені в підпункті 2 пункту 1 цього розділу, підлягають виключно вторинному пакованню.
17. Ємності (контейнери, мішки/пакети) вторинного паковання відходів повинні відповідати
Технічному регламенту з підтвердження відповідності паковання, бути виготовлені з матеріалів, стійких до механічного впливу, високих та низьких температур. Контейнери вторинного паковання мають бути стійкими до мийних і дезінфекційних хімічних засобів, закриватися кришками, їхня конструкція не повинна допускати безконтрольного відкриття.
18. Накопичення та тимчасове зберігання відходів категорії В дозволено виключно у спеціальних приміщеннях, що виключає доступ сторонніх осіб. Вимоги до приміщень для тимчасового зберігання відходів викладені у додатку 2 до цих Правил.
19. Вивезення відходів категорії В без оброблення або знешкодження за межі території закладів, проводиться перевізником з дотриманням наступних вимог:
1) ємності (контейнери, мішки/пакети) вторинного паковання мають маркування відповідно до додатка 1 до цих Правил;
( Підпункт 1 пункту 19 розділу V із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я
№ 2075 від 14.11.2022 )
2) ємності (контейнери, мішки/пакети) вторинного паковання щільно закриті;
3) зовнішні поверхні ємностей (контейнерів, мішків/пакетів) вторинного паковання перед транспортуванням протираються дезінфекційним розчином (гіпохлорит натрію, фенолвмісні дезінфекційні засоби, йодофорвмісні дезінфекційні засоби, четвертинні амонієві сполуки в концентрації для дезінфекції некритичних поверхонь, яка вказана в інструкції до засобу) з дотриманням часу експозиції, який визначено в інструкції виробника, однак не менше 30 хвилин;
4) транспортування ємностей (контейнерів, мішків/пакетів) проводиться спеціалізованим транспортом (кабіна водія ізольована, вантажний кузов забезпечує ізоляцію від навколишнього середовища, а внутрішнє оздоблення стійке до очищення і дезінфекції).
20. Транспортування оброблених або інсинерованих відходів категорії В та відходів, визначених підпунктом 2 пункту 1 цього розділу, не потребує дотримання вимог, зазначених у пункті 19 цього розділу.
21. Оброблення та/або інсинерація відходів категорії В проводиться закладом, за умови дотримання вимог пункту 4 розділу І цих Правил. В інших випадках, відходи категорії В транспортуються перевізником для проведення оброблення/інсинерації суб’єкту господарювання, що отримав Ліцензію, з дотриманням вимог, зазначених в пункті 19 цього розділу.
Оброблення і знешкодження відходів, визначених в підпункті 6 пункту 1 цього розділу не потребує дотримання вимог пункту 4 розділу І цих Правил.
22. Операції з поводження з відходами категорії В у закладі та суб’єктом господарювання, що отримав Ліцензію, наведено в додатку 3 до цих Правил.
VI. Вимоги до медичних відходів категорії С 1
1. До відходів категорії С належать:
1) відходи, забруднені цитостатиками і генотоксичними лікарськими та діагностичними засобами;
3) стоматологічна амальгама.
2. В закладах можуть утворюватися інші токсикологічно небезпечні відходи (наприклад, елементи живлення; вироби, що містять ртуть; прилади і обладнання, що містять важкі метали; відходи, що утворились в результаті експлуатації обладнання, транспорту, систем освітлення, відходи дезінфекційних хімічних засобів). Поводження з ними проводиться відповідно до вимог чинного законодавства.
3. Поводження з відходами лікарських засобів проводиться відповідно до
Порядку провадження діяльності, пов’язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 червня 2009 року № 589;
Правил проведення утилізації та знищення неякісних лікарських засобів, до складу яких входять наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 19 березня 1999 року № 67/59, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 липня 1999 року за № 496/3789;
Правил утилізації та знищення лікарських засобів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24 квітня 2015 року № 242, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18 травня 2015 року за № 550/2699.
4. Зазначені у пункті 1 цього розділу відходи збирають у марковані контейнери з кришками, які щільно прилягають, і відповідають Технічному регламенту з підтвердження відповідності паковання, та зберігають у спеціально виділених приміщеннях.
5. Збирання, тимчасове зберігання відходів категорії С, зазначених в підпункті 1 пункту 1 цього розділу, без нейтралізації не допускається (підлягають негайній нейтралізації в місці утворення із застосуванням відповідних засобів, які зазначені в інструкції до лікарського засобу). Також обов’язково проводиться нейтралізація поверхонь робочого місця.
................Перейти до повного тексту