Відповідно до підпункту 12 пункту 4 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами, що додаються.

2. Управлінню громадського здоров'я (Бутильська Н. О.) забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Перегінця І. Б.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

 

 

1. Ці Державні санітарно-протиепідемічні правила і норми щодо поводження з медичними відходами встановлюють загальні вимоги до поводження з медичними відходами в закладах охорони здоров'я та фізичними особами-підприємцями, які зареєстровані в установленому законом порядку та одержали ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, що забезпечують медичне обслуговування населення відповідної території; громадськими об'єднаннями і благодійними організаціями, що здійснюють діяльність у сфері протидії поширенню ВІЛ-інфекції, в закладах громадського здоров'я (далі - заклади), з метою попередження їхнього негативного впливу на життя, здоров'я населення та довкілля і визначають порядок сортування, збирання, оброблення, зберігання, знешкодження, перевезення, видалення і захоронення медичних відходів.

2. Ці Правила не поширюються на підприємства з виробництва фармацевтичної продукції та медичні відходи, що утворюються у побуті.

3. Сортування, збирання та тимчасове зберігання медичних відходів проводиться всіма закладами.

4. Провадження господарської діяльності з оброблення, знешкодження, утилізації і видалення небезпечних медичних відходів проводиться закладами або іншими суб'єктами господарювання, які отримали ліцензію, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року № 446 (далі - Ліцензія).

5. Перевезення небезпечних медичних відходів проводиться суб'єктами господарювання, які отримали ліцензію на внутрішнє перевезення небезпечних відходів, відповідно до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 грудня 2015 року № 1001 (далі - перевізники).

6. У цих Правилах терміни і скорочення вживаються в таких значеннях:

біологічні рідини - всі рідини, які утворюються організмом людини / експериментальних тварин, циркулюють в середині організму або виділяються назовні;

дезактивація медичних відходів - сукупність методів, спрямованих на видалення радіоактивних речовин з поверхні / середовища або зниження їхньої кількості до допустимих концентрацій фізичними чи хімічними засобами;

дезінфекція медичних відходів - хімічний метод, спрямований на знищення патогенних та умовно патогенних збудників;

збирання медичних відходів - діяльність, пов'язана з накопиченням і розміщенням медичних відходів у закладах;

ЗІЗ - засоби індивідуального захисту;

інсинерація медичних відходів - контрольований процес спалювання медичних відходів у спеціальній печі (інсинераторі);

кремація медичних відходів - контрольований процес спалювання органічних медичних відходів у спеціальній печі (крематорі);

медичні відходи (далі - відходи) - відходи, що утворюються внаслідок обслуговування у закладах, окрім підприємств з виробництва фармацевтичної продукції та медичних відходів, що утворюються у побуті;

моніторинг - спостереження за дотриманням цих Правил закладами, яке відбувається шляхом збору і аналізу даних через певні проміжки часу, відповідно до попередньо визначених індикаторів;

небезпека відходів - фізичні, хімічні, біологічні та інші властивості відходів, що створюють або можуть створити небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров'я людини;

нейтралізація відходів - сукупність методів, спрямованих на усунення токсичності відходів або її зниження до допустимих норм;

стандартна операційна процедура (далі - СОП) - документально описана покрокова і затверджена керівником закладу методика повторюваного процесу, яка спрямована на отримання бажаного та очікуваного результату цього процесу і враховує зменшення ризиків для життя і здоров'я працівника;

сортування відходів - операція, пов'язана з механічним розподілом відходів відповідно до категорії (A, B, C, D) та/або придатності до вторинного перероблення;

шредеризація відходів - подрібнення відходів на шматочки за допомогою спеціального пристрою (шредера). Для шредеризації відходів повинні використовуватися шредери з кришкою, що щільно закривається (унеможливлює випадіння відходів зі шредера під час шредеризації).

Інші терміни, що вживаються у цих Правилах, застосовують у значеннях, визначених у Законах України "Про відходи", "Про лікарські засоби", "Про охорону праці", "Основи законодавства про охорону здоров'я" та інших нормативно-правових актах в сфері охорони здоров'я.

Медичні відходи поділяються на такі категорії:

категорія A - побутові відходи (безпечні відходи);

категорія B - епідемічно (інфекційно) небезпечні відходи;

категорія C - токсикологічно небезпечні відходи;

категорія D - радіологічно небезпечні відходи.

1. Для організації поводження з відходами і щоденного контролю у закладі, керівник закладу призначає відповідальну особу. Відповідальною особою не може бути призначено:

1) працівника / спеціаліста служби охорони праці;

2) працівника закладу, який займає медичну посаду, відповідно до Випуску 78 "Охорона здоров'я" Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 29 березня 2002 року № 117.

Фізична особа - підприємець безпосередньо організовує поводження з відходами, тобто є відповідальною особою.

2. Система поводження з відходами в закладі складається з таких етапів:

1) сортування відходів;

2) нейтралізація або дезактивація відходів (за потреби);

3) збирання відходів;

4) маркування відходів;

5) перенесення відходів у корпусні/міжкорпусні (накопичувальні) місця тимчасового зберігання в межах закладу (за потреби);

6) оброблення або знешкодження відходів (за потреби та в разі наявності Ліцензії у закладу);

7) транспортування відходів до об'єктів поводження з відходами, окрім відходів категорії D, поводження з якими регулюється законодавством України щодо поводження з радіоактивними відходами і нормами радіаційної безпеки.

3. На кожен з етапів системи поводження з відходами відповідальною особою розробляється СОП, що затверджується керівником закладу.

4. Працівники не допускаються до виконання робіт з відходами без проведених навчання, підготовки і перевірки знань (далі - навчання) щодо СОП, залежно від залученості (виконування працівниками процесів щодо поводження з відходами). Навчання обов'язково включає СОП щодо алгоритму дій у разі виникнення аварійних ситуацій.

Навчання проводиться планово мінімум один раз на рік і позапланово в разі потреби (наприклад, впровадження в закладі нового СОП, виникнення аварійної ситуації).

5. Поводження з відходами у закладах проводиться відповідно до типової схеми поводження з відходами (далі - типова схема), яка розробляється відповідальною особою і затверджується керівником закладу. Типова схема може бути розроблена для закладу в цілому або окремо для кожного з структурних підрозділів закладу (далі - підрозділ).

6. Типова схема включає наступне:

1) відповідальна особа у закладі в цілому та, за потреби, у кожному з підрозділів;

2) найменування підрозділу (за необхідності);

3) перелік працівників, які залучені до поводження з відходами, відповідно до кожного з етапів, що наведені в пункті 2 цього розділу, за виключенням сортування і збирання відходів, які проводяться усіма працівниками закладу;

4) перелік відходів за категоріями, що утворюються у кожному з підрозділів або у закладі в цілому;

5) перелік аварійних ситуацій та СОП щодо послідовності дій працівників в разі їхнього виникнення;

6) перелік необхідних ЗІЗ, відповідно до категорії відходів;

7) місце (місця) тимчасового зберігання відходів у підрозділі (за необхідності);

8) СОП щодо транспортування відходів до місця (місць) тимчасового зберігання відходів в цілому по закладу;

9) перелік технологічного устаткування/обладнання для оброблення та/або знешкодження відходів (за наявності);

10) місце (місця) оброблення та/або знешкодження відходів (за необхідності та в разі наявності Ліцензії у закладу);

11) СОП щодо вивезення відходів за категоріями.

7. Вивезення відходів проводиться виключно за графіком, який розробляється відповідальною особою, погоджується із перевізником та суб'єктом господарювання, якому передаються відходи, і затверджується керівником закладу.

8. Відходи категорій B, C, D мають бути відповідно упаковані з метою нівелювання небезпеки відходів. Заборонено накопичувати, тимчасово зберігати, транспортувати, захоронювати небезпечні відходи (категорій B, C, D) разом з відходами категорії A.

9. Збирання відходів проводиться якомога ближче до місць їхнього утворення в окремі ємності (контейнери, мішки / пакети), що візуально чітко розрізняються за кольором та/або маркуванням.

10. У місцях первинного утворення відходів повинні бути запасні ємності (контейнери, мішки/пакети) для збирання відходів.

11. Наповнені ємності (контейнери/мішки/пакети) первинного паковання після збирання щільно закриваються, позначаються біркою для маркування (за необхідності), поміщуються в ємності (контейнери/мішки/пакети) вторинного паковання для зберігання та/або транспортування.

12. Маркування і паковання небезпечних медичних відходів проводиться відповідно до додатка 1 до цих Правил.

13. Змішування відходів різних категорій не допускається.

14. Працівники, які контактують з відходами, проходять попередні (при прийомі на роботу) та періодичні медичні огляди відповідно до вимог законодавства України.

15. Керівник закладу забезпечує наявність і запас ЗІЗ та організовує проведення навчання працівників щодо їхнього використання на робочих місцях у відповідності до Мінімальних вимог безпеки і охорони здоров'я при використанні працівниками засобів індивідуального захисту на робочому місці, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 29 листопада 2018 року № 1804, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2018 року за № 1494/32946.

16. Працівників, які проводять транспортування, дезінфекцію і видалення відходів, керівник закладу забезпечує захисним взуттям (наприклад, гумові чоботи) та ЗІЗ відповідно до оцінки ризиків впливу небезпеки відходів, але мінімально:

1) рукавичками захисними (захист від інфекційних агентів та хімічних речовин);

2) фартухом захисним (водонепроникний, захист від інфекційних агентів та хімічних речовин);

3) медичними (хірургічними) масками.

ЗІЗ мають відповідати Технічному регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 771.

1. До відходів категорії A належать такі види відходів:

1) харчові відходи;

2) відходи, що не мали контакту з біологічними рідинами;

3) первинна упаковка лікарських засобів, окрім первинної упаковки лікарських засобів визначених Переліком отруйних лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 серпня 2007 року № 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1007/14274, та Переліком сильнодіючих лікарських засобів за міжнародними непатентованими або загальноприйнятими назвами, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров'я України від 17 серпня 2007 року № 490, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2007 року за № 1008/14275;

4) побутові відходи (тверді, великогабаритні, ремонтні), які не мали контакту з біологічними рідинами, всіх відділень закладу;

5) великогабаритні побутові відходи, що мали контакт з біологічними рідинами, після проведених очищення і дезінфекції шляхом протирання поверхонь.

2. Збирання харчових відходів здійснюється роздільно від інших відходів у багаторазові ємності або одноразові пакети.

3. Тимчасове зберігання харчових відходів в окремих спеціальних контейнерах, за відсутності спеціально виділеного холодильного обладнання, допускається не більше 24 годин. Повинен бути забезпечений запас контейнерів не менше ніж на одну добу. Контейнери від харчових відходів очищуються і дезінфікуються шляхом протирання після кожного спорожнення.

4. Поверхні та агрегати великогабаритних побутових відходів, що мали контакт з біологічними рідинами пацієнтів, підлягають обов'язковій дезінфекції перед їхнім розміщенням у накопичувальному контейнері або спеціальному приміщенні.

Дезінфекція полягає в обробці поверхонь шляхом протирання розчинами дезінфекційних хімічних засобів у режимах, які зазначені в інструкції виробника. Дезінфекція проводиться після очищення мийним розчином.

5. Поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

6. Керівник закладу забезпечує збирання, належне зберігання, недопущення знищення і псування відходів категорії A, які піддаються прямому повторному чи альтернативному використанню, з метою реалізації або передавання таких відходів іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням, обробленням та вторинним переробленням відходів.

1. До відходів категорії B належать контаміновані (забруднені) або потенційно контаміновані інфекційними агентами відходи, незалежно від місця їхнього утворення:

1) використані небезпечно гострі предмети і медичні вироби (наприклад, голки, шприци з одягненою голкою, скальпелі та їхні леза, битий скляний посуд, внутрішньовенні катетери, ланцети для забору крові) забруднені біологічними рідинами;

2) імунобіологічні лікарські засоби, з первинною упаковкою лікарського засобу, яка не втратила цілісність:

із закінченим терміном придатності;

які зберігалися із порушенням холодового ланцюга;

із візуальними характеристиками, що змінилися, які не визначені в інструкції виробника (наприклад, наявність осаду та/або сторонніх домішок, зміна кольору і прозорості);

3) медичні вироби і предмети, забруднені імунобіологічними лікарськими засобами, кров'ю та/або іншими біологічними рідинами (наприклад, кисневі маски, шприци без одягненої голки, ЗІЗ), окрім відходів зазначених в підпункті 5 пункту 1 розділу IV цих Правил;

4) органні відходи та інфіковані експериментальні тварини (тканини, органи, частини тіла, плацента, ембріони тощо);

5) відходи, що утворилися в результаті діяльності медичних лабораторій (мікробіологічні культури і штами, що містять будь-які живі збудники хвороб, штучно вирощені в значних кількостях; живі вакцини, непридатні до використання, а також лабораторні чашки та обладнання для їхнього перенесення; залишки живильних середовищ, інокуляції, змішування мікробіологічних культур збудників інфекційних хвороб);

6) препарати крові та біологічні рідини (рідкі біологічні відходи), в тому числі рідкі біологічні відходи віваріїв, отримані від хворих на особливо небезпечні або небезпечні інфекційні хвороби.

2. Відходи, визначені у підпунктах 1, 2 пункту 1 цього розділу, підлягають інсинерації.

3. Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які можуть бути використані як вторинна сировина (наприклад, медичні вироби, виготовлені з поліпропілену, полівінілхлориду, скла), підлягають обробленню з метою реалізації/передавання таких відходів іншим споживачам або підприємствам, установам та організаціям, що займаються збиранням та вторинним переробленням відходів.

Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, вторинне перероблення яких вимагає різних технологічних підходів (наприклад, поліпропілен і полівінілхлорид), підлягають сортуванню до (рекомендовано) або після оброблення.

Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, що можуть бути використані як вторинна сировина, але сортування і збирання яких в закладі утруднено (наприклад, відсутність достатньої кількості працівників для сортування відходів), підлягають інсинерації, про що зазначається в типовій схемі.

4. Відходи, визначені у підпункті 3 пункту 1 цього розділу, які не можуть бути використані як вторинна сировина (наприклад, медичні рукавички латексні), підлягають інсинерації.

5. Оброблення відходів, визначених у пункті 3 цього розділу, проводиться такими методами:

1) насиченим водяним паром під тиском за допомогою спеціального обладнання - установок для оброблення відходів категорії B, зокрема парових стерилізаторів (автоклавів). Рекомендовано використовувати вакуумні парові стерилізатори (автоклави з фракційним вакуумним процесом стерилізації та очищенням повітря, що видаляється з камери протягом циклу за допомогою стерилізуючого фільтра 0,2 µм), які відповідають ДСТУ EN 285:2019 "Стерилізація. Стерилізатори парові. Стерилізатори великогабаритні", прийнятим наказом Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 12 грудня 2019 року № 409, та призначені, в тому числі, для оброблення медичних відходів. Для фракційного вакуумного процесу в стерилізаторах використовуються такі режими стерилізації: