Відповідно до підпункту 15 пункту 4 Положення про Національну службу посередництва і примирення, затвердженого Указом Президента України від 17 листопада 1998 року N 1258/98, із змінами, внесеними Указом Президента України від 30 грудня 2000 року N 1393/2000,

1. Затвердити Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), що додається.

2. Вважати таким, що втратило чинність, Положення про порядок проведення примирних процедур по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) на підприємствах і в галузях, на яких відповідно до статті 24 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" проведення страйків забороняється, затверджене наказом Національної служби посередництва і примирення від 04 травня 1999 року N 38, із доповненнями, внесеними наказом Національної служби посередництва і примирення від 11 листопада 1999 року N 104.

3. Керівникам структурних підрозділів Національної служби посередництва і примирення вжити організаційних заходів щодо реалізації норм затвердженого пунктом 1 цього наказу Положення в практичній діяльності по сприянню вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

4. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.

1.1. Це Положення визначає правові і організаційні засади здійснення відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" системи заходів по вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів), в т.ч. класифікацію розбіжностей між сторонами соціально-трудових відносин, визначення сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та органів (осіб), уповноважених представляти їх інтереси, порядок формування вимог найманих працівників, профспілки, порядок і строки розгляду вимог найманих працівників або профспілки, порядок проведення примирних процедур, шляхи і форми сприяння Національною службою посередництва і примирення вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів).

1.2. Основні терміни:

підприємство - самостійний господарюючий суб'єкт, який має права юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідницьку і комерційну діяльність з метою одержання відповідного прибутку (доходу);

структурні підрозділи - цехи, відділи, ферми, інші господарюючі підрозділи, що здійснюють діяльність на підставі положення, затвердженого директором підприємства (об'єднання), і очолюються керівником, який призначається (затверджується) на посаду директором підприємства;

структурні одиниці - виробничо-господарські суб'єкти підприємства, що мають статус, визначений у статуті (положенні) підприємства, є цілісними майновими комплексами, виробляють продукцію (виконують роботу, надають послуги) в єдиному (замкнутому) технологічному процесі, знаходяться за юридичною адресою підприємства (об'єднання) або в іншому місці, а також відокремлені підрозділи підприємства чи об'єднань (філіали, представництва, відділення тощо) з правами відкриття поточних і розрахункових рахунків;

статут підприємства - основний документ, на основі якого діє підприємство. Статут затверджується власником (власниками) майна, а для державних підприємств - власником майна за участю трудового колективу. У статуті підприємства визначаються:

власник підприємства;

найменування підприємства;

місцезнаходження підприємства;

предмет і цілі діяльності підприємства;

органи управління підприємства і порядок їх формування;

компетенція і повноваження трудового колективу підприємства та його виборних органів;

орган, який має право представляти інтереси трудового колективу (рада трудового колективу, рада підприємства, профспілковий комітет та інше).

порядок утворення майна підприємства;

умови реорганізації та припинення діяльності підприємства;

комерційна таємниця підприємства - відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією, управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може завдати шкоди його інтересам;

колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин, щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди, виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень, невиконання вимог законодавства про працю;

найманий працівник - фізична особа, яка працює за трудовим договором на підприємстві, в установі та організації, в їх об'єднаннях або у фізичних осіб, які використовують найману працю;

окремі категорії найманих працівників - групи найманих працівників, які належать до однієї відповідної професії з відповідним рівнем освіти та відповідною спеціалізацією і які виконують відповідний кваліфікаційний рівень робіт;

трудовий колектив - це усі громадяни, які своєю працею беруть участь у діяльності підприємства (установи, організації) на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника з підприємством;

професійна спілка (профспілки) - добровільна неприбуткова громадська організація, що об'єднує громадян, пов'язаних спільними інтересами за родом їх професійної (трудової) діяльності (навчання);

об'єднання профспілок - добровільні об'єднання профспілкових організацій (первинних, місцевих, обласних, регіональних, галузевих) для здійснення завдань і функцій, визначених Законом України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності";

профспілковий орган - орган, створений згідно із статутом (положенням) профспілки, об'єднання (асоціації) профспілок;

роботодавець - власник підприємства, установи або організації незалежно від форм власності, виду діяльності чи галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, які відповідно до законодавства використовують найману працю;

організація роботодавців - громадська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів;

об'єднання організацій роботодавців - неприбуткова організація роботодавців, яка об'єднує організації роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту прав та інтересів організацій роботодавців та роботодавців;

момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту) - дата, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу (представника) повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачені Законом, закінчилися, а відповіді від власника не надійшло;

примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін;

посередник - це підготовлена Національною службою посередництва і примирення особа, яка в разі визначення її за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту), набуває статусу незалежного посередника;

незалежний посередник - це визначена за спільним вибором сторін колективного трудового спору (конфлікту) особа, яка сприяє встановленню взаємодії між сторонами, проведенню переговорів, бере участь у виробленні примирною комісією взаємоприйнятного рішення;

трудовий арбітраж - орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті колективного трудового спору (конфлікту);

арбітр - це підготовлена Національною службою посередництва і примирення особа, яка в разі залучення її сторонами колективного трудового спору (конфлікту) для участі в роботі трудового арбітражу, набуває статусу члена трудового арбітражу і має право розгляду колективного трудового спору (конфлікту) з метою прийняття рішення по його суті;

Національна служба посередництва і примирення - постійно діючий державний орган, який сприяє поліпшенню соціально-трудових відносин та запобігає виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), прогнозує їх та сприяє своєчасному їх вирішенню, здійснює посередництво для вирішення таких спорів (конфліктів);

страйк - це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємств, установ, організацій (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) - внесення НСПП в Книгу реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відомостей про сторони колективного трудового спору (конфлікту) та висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги та присвоєння колективному трудовому спору (конфлікту) реєстраційного номера;

узгоджувальна комісія - орган, спільно утворений органом (особою), що очолює страйк, та власником або уповноваженим ним органом (представником), призначений для пошуку шляхів вирішення колективного трудового спору (конфлікту), з використанням для цього усіх наявних можливостей.

2.1. Відповідно до статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (далі - Закон) колективний трудовий спір (конфлікт) - це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо:

а) встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту;

б) укладення чи зміни колективного договору, угоди;

в) виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

г) невиконання вимог законодавства про працю.

2.2. До підпункту а) статті 2 Закону - розбіжності щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту - відносяться:

- розбіжності щодо нормування і оплати праці;

- розбіжності щодо умов і охорони праці;

- розбіжності щодо регулювання режиму праці, тривалості робочого часу і відпочинку;

- розбіжності щодо забезпечення продуктивної зайнятості;

- розбіжності щодо поділу і кооперації праці;

- розбіжності щодо організації і обслуговування робочих місць;

- розбіжності щодо організації підбору персоналу та його розвитку;

- розбіжності щодо соціальних гарантій, компенсацій, пільг;

- розбіжності щодо комунально-побутового обслуговування;

- розбіжності щодо санітарно-побутового обслуговування;

- розбіжності щодо медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- розбіжності щодо організації громадського харчування та питтєвого режиму на виробництві;

- розбіжності щодо участі трудового колективу в управлінні підприємством, якщо це передбачено статутом або іншими установчими документами у відповідності до законодавства;

- розбіжності щодо участі трудового колективу в призначенні (обранні) керівника підприємства, установи, організації у випадках, передбачених чинним законодавством;

- розбіжності в інших питаннях соціально-економічних умов праці та виробничого побуту.

2.3. До підпункту б) статті 2 Закону - розбіжності щодо укладення або зміни колективного договору - відносяться:

- розбіжності щодо укладення колективного договору, угоди;

- розбіжності щодо внесення змін до колективного договору, угоди.

2.4. До підпункту в) статті 2 Закону - розбіжності щодо виконання колективного договору, угоди - відносяться:

на виробничому рівні:

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про зміни в організації виробництва і праці;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про забезпечення продуктивної зайнятості;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про нормування і оплату праці, встановлення форми, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.);

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про участь трудового колективу у формуванні, розподілі і використанні прибутку підприємства (якщо це передбачено статутом);

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про режим роботи, тривалість робочого часу і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про умови і охорону праці;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про забезпечення житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій працівників;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про умови регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці;

- розбіжності щодо виконання положень колективного договору про передбачені ним додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

на територіальному рівні:

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про гарантії праці і забезпечення продуктивної праці населення;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про трудові відносини, режим роботи і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про умови охорони праці;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування, організацію оздоровлення і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень регіональної угоди про передбачені нею вищі порівняно з генеральною угодою соціальні гарантії, компенсації, пільги.

на галузевому рівні

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про нормування і оплату праці, встановлення для підприємств галузі (підгалузі) мінімальних гарантій заробітної плати відповідно до кваліфікації на основі єдиної тарифної сітки по мінімальній межі та мінімальних розмірів доплат і надбавок з урахуванням специфіки, умов праці окремих професійних груп і категорій працівників галузі (підгалузі);

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про встановлення мінімальних соціальних гарантій, компенсацій, пільг у сфері праці і зайнятості;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про трудові відносини;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про умови і охорону праці;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про житлово-побутове, медичне, культурне обслуговування, організацію оздоровлення і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про умови зростання фондів оплати праці;

- розбіжності щодо виконання положень галузевої угоди про встановлення міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень в оплаті праці.

на національному рівні:

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про гарантії праці і забезпечення продуктивної зайнятості;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про мінімальні соціальні гарантії оплати праці і доходів всіх груп і верств населення, які забезпечували б достатній рівень життя;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про розмір прожиткового мінімуму, мінімальні нормативи;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про соціальне страхування;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про трудові відносини, режим роботи і відпочинку;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про умови охорони праці і навколишнього природного середовища;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про задоволення духовних потреб населення;

- розбіжності щодо виконання положень генеральної угоди про умови зростання фондів оплати праці та встановлення міжгалузевих співвідношень в оплаті праці.

2.5. До підпункту г) статті 2 Закону - невиконання вимог законодавства про працю - відносяться:

- невиконання вимог законодавства про гарантії при укладенні, зміні та припиненні трудових договорів (контрактів) найманих працівників;

- невиконання вимог законодавства про забезпечення зайнятості звільнених працівників;

- невиконання вимог законодавства про регулювання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку;

- невиконання вимог законодавства про нормування і оплату праці;

- невиконання вимог законодавства про гарантії і компенсації (пільги);

- невиконання вимог законодавства про охорону праці, в т.ч. щодо відшкодування у встановленому порядку шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров'я;

- невиконання вимог законодавства про гарантії щодо зайнятості, умов та охорони праці жінок;

- невиконання вимог законодавства про гарантії щодо зайнятості, умов та охорони праці молоді;

- невиконання вимог законодавства про надання пільг для працівників, які поєднують роботу з навчанням;

- невиконання вимог законодавства про гарантії діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;

- невиконання вимог законодавства про забезпечення державного соціального страхування;

- невиконання вимог законодавства з інших питань, які регулюються чинним законодавством про працю.

3.1. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на виробничому рівні є:

- наймані працівники підприємства, установи, організації та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

- наймані працівники структурного підрозділу підприємства, установи, організації та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

- окремі категорії найманих працівників підприємства, установи, організації та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник;

- первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник з питань виконання колективного договору;

- первинна профспілкова чи інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України" в статуті (положенні) підприємства, установи, організації) та власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи представник з питань виконання колективного договору.

3.2. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на територіальному рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) однієї адміністративно-територіальної одиниці та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені відповідно до чинного законодавства найманими працівниками на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

3.3. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на галузевому рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї галузі (професії) однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди на регіональному рівні) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені відповідно до чинного законодавства найманими працівниками однієї галузі (професії) на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

3.4. Сторонами колективного трудового спору (конфлікту) на національному рівні є:

- наймані працівники підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей (професій) однієї або декількох адміністративнотериторіальних одиниць та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

- профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень Генеральної угоди) та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- профспілки, їх об'єднання або інші органи, уповноважені відповідно до чинного законодавства найманими працівниками однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, на представництво їх інтересів, та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники.

3.5. Визначення уповноваженого найманими працівниками на представництво органу здійснюється:

на виробничому рівні

- загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації чи їх структурних підрозділів або окремих категорій найманих працівників;

- шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації чи їх структурного підрозділу або окремої категорії найманих працівників;

- шляхом визначення в колективному договорі уповноваженого найманими працівниками органу на представництво їх інтересів;

- шляхом визначення в статуті (положенні) підприємства, установи, організації органу на представництво інтересів найманих працівників;

на територіальному рівні

- конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- зборами найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці);

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди);

на галузевому рівні

- конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї галузі (професії);

- зборами найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї галузі (професії);

- шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій відповідної галузі);

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди);

на національному рівні

- конференцією представників найманих працівників однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень генеральної угоди), які підписали генеральну угоду.

3.6. Відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" уповноважений найманими працівниками на представництво орган є єдиним повноважним представником найманих працівників до моменту припинення такого спору (конфлікту).

4.1. Вимоги найманих працівників на виробничому рівні формуються і затверджуються:

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники структурного підрозділу підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників структурного підрозділу підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу структурного підрозділу підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є окрема категорія найманих працівників підприємства, установи, організації, - загальними зборами (конференцією) цих найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу окремої категорії найманих працівників підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілкова організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) з питань виконання колективного договору, - рішенням виборного органу відповідної профспілкової організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження надані найманими працівниками в колективному договорі) з питань виконання колективного договору, - загальними зборами (конференцією) найманих працівників підприємства, установи, організації або формуються шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудового колективу підприємства, установи, організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілкова (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України" в статуті (положенні) підприємства, установи, організації), - рішенням виборного органу відповідної профспілкової організації;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інша уповноважена найманими працівниками організація (якщо ці повноваження передбачені відповідно до частини восьмої статті 65 Господарського кодексу України" в статуті (положенні) підприємства, установи, організації), - рішенням цієї організації.

4.2. Вимоги найманих працівників на територіальному рівні формуються і затверджуються:

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї або декількох галузей однієї адміністративно-територіальної одиниці, - конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї або декількох галузей однієї адміністративно-територіальної одиниці, - шляхом збору підписів і вважаються чинними за наявності не менше ніж половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій однієї або декількох галузей відповідної адміністративно-територіальної одиниці);

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень регіональної угоди) - рішенням виборного органу профспілок, їх об'єднань;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інший уповноважений найманими працівниками орган, - рішенням цього органу.

4.3. Вимоги найманих працівників на галузевому рівні формуються і затверджуються:

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї галузі однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць, - конференцією представників найманих працівників підприємств, установ і організацій однієї галузі однієї або двох відповідних адміністративно-територіальних одиниць;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є наймані працівники однієї галузі однієї або декількох адміністративно-територіальних одиниць, - шляхом збору підписів найманих працівників (не менше половини підписів членів трудових колективів підприємств, установ, організацій відповідної галузі);

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди) - рішенням та власники, об'єднання власників або уповноважені ними органи чи представники;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є профспілки, їх об'єднання (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень галузевої угоди на регіональному рівні) - рішенням профспілок, їх об'єднань;

- в разі, якщо стороною колективного трудового спору (конфлікту) є інші уповноважені найманими працівниками органи - рішенням цих органів.

4.4. Вимоги найманих працівників на національному рівні формуються і затверджуються:

- конференцією представників найманих працівників однієї або декількох галузей (професій) на території більшості адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України;

- рішенням профспілок, їх об'єднань (якщо висуваються вимоги щодо виконання положень генеральної угоди), які підписали генеральну угоду.

4.5. Разом із висуненням вимог збори (конференція) найманих працівників, профспілки, їх об'єднання, інші уповноважені найманими працівниками організації (органи) визначають орган чи особу, які будуть представляти їх інтереси. Рішення зборів (конференції), профспілок, їх об'єднань, інших уповноважених найманими працівниками організацій (органів) оформляється відповідним протоколом.

4.6. Вимоги найманих працівників, профспілки чи об'єднання профспілок, інших уповноважених найманими працівниками органів оформляються відповідним протоколом і надсилаються власнику або уповноваженому ним органу (представнику). Разом із протоколом про затвердження вимог власнику або уповноваженому ним органу (представнику) надсилається рішення про визначення органу чи особи, які будуть представляти їх інтереси.

4.7. Дата вручення вимог власнику або уповноваженому ним органу (представнику) повинна бути зафіксована в журналі або в інших реєстраційних формах обліку вхідної кореспонденції або в формі підпису безпосередньо власника або керівника уповноваженого власником органу (представника) на другому екземплярі вимог, що залишається в представника найманих працівників, або поштовим документом (квитанція), що підтверджує відправку вимог рекомендованим листом.

5.1. Власник або уповноважений ним орган (представник) зобов'язаний розглянути вимоги найманих працівників, категорій найманих працівників, колективу працівників чи профспілки та повідомити їх представників про своє рішення у триденний строк з дня одержання вимог.

5.2. Якщо задоволення вимог виходить за межі компетенції уповноваженого власником органу (представника), він зобов'язаний надіслати їх у триденний строк з дня одержання вимог власнику або до відповідного вищестоящого органу управління, який має право прийняти рішення, про що він повідомляє іншу сторону. При цьому строк розгляду вимог найманих працівників кожною інстанцією не повинен перевищувати трьох днів.

5.3. Загальний строк розгляду вимог і прийняття рішення (з урахуванням часу пересилання) не повинен перевищувати тридцяти днів з дня одержання цих вимог власником або уповноваженим ним органом (особою) до моменту одержання найманими працівниками чи профспілкою повідомлення від власника або відповідного вищестоящого органу управління про прийняте ним рішення.

5.4. Рішення власника або відповідного вищестоящого органу управління викладається у письмовій формі і не пізніше наступного дня надсилається представницькому органу іншої сторони колективного трудового спору (конфлікту) разом із соціально-економічним обгрунтуванням.

6.1. Колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників, категорії найманих працівників, колективу працівників або профспілки одержав від власника чи уповноваженого ним органу повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або коли строки розгляду вимог, передбачених цим Законом , закінчилися, а відповіді від власника не надійшло.

Рішення про вступ у колективний трудовий спір (конфлікт) у зв'язку з незгодою з рішенням власника чи уповноваженого ним органу (представника) або закінченням строків розгляду вимог і ненадходженням відповіді від власника передбачає вказання причин і дати вступу в колективний трудовий спір (конфлікт), необхідність надсилання письмових інформацій про вступ в колективний трудовий спір органам, передбаченим частиною другою статті 6 Закону.

6.2. Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати власника чи уповноважений ним орган (представника), місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцем знаходження підприємства та Національну службу посередництва і примирення:

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на виробничому рівні в селі, селищі, місті районного підпорядкування, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), відповідній районній державній адміністрації, відповідній сільській, селищній, міській раді і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на виробничому рівні в місті обласного підпорядкування, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Раді міністрів Автономної Республіки Крим (в Автономній Республіці Крим) або відповідній обласній державній адміністрації, міській раді і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному рівні в місті обласного підпорядкування, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Раді міністрів Автономної Республіки Крим (в Автономній Республіці Крим) або відповідній обласній державній адміністрації, міській раді і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному рівні в сільському районі, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), районній державній адміністрації, відповідній сільській, селищній або міській раді (в районному центрі) і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному обласному рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), відповідній обласній державній адміністрації, міській раді (обласного центру) і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на територіальному республіканському (в Автономній Республіці Крим) рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Раді міністрів Автономної Республіки Крим, Сімферопольській міській раді і відділенню Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на галузевому регіональному рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), відповідно Раді міністрів Автономної Республіки Крим або обласній державній адміністрації, відповідно Сімферопольській міській раді або міській раді обласного центру і відповідному відділенню Національної служби посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) на галузевому рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді і Національній службі посередництва і примирення;

якщо колективний трудовий спір (конфлікт) виник на національному рівні, то письмова інформація надсилається власнику чи уповноваженому ним органу (представнику), Київській міській державній адміністрації, Київській міській раді і Національній службі посередництва і примирення.

7.1. Відповідно до положень частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" реєстрації НСПП підлягають:

висунуті і затверджені відповідно до положень статей 2 і 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" вимоги найманих працівників або профспілки;

колективні трудові спори (конфлікти).

7.2. Уповноважений найманими працівниками або профспілкою орган після прийняття рішення про вступ в колективний трудовий спір в трьохденний строк надсилає НСПП письмову інформацію про виникнення колективного трудового спору (конфлікту), в якій вказує:

- сторони колективного трудового спору (конфлікту);

- вимоги найманих працівників або профспілки.

7.3. Письмова інформація про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) надсилається:

щодо колективних трудових спорів (конфліктів) на національному, галузевому та виробничому (для підприємств, які мають структурні підрозділи на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України, на виробничому, територіальному і територіально-галузевому (в містах Києві та Севастополі) рівнях, - НСПП;

щодо колективних трудових спорів (конфліктів) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях - відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

7.4. Письмова інформація про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку в книгах вхідних документів та з контрольними картками передається відповідно голові НСПП, начальнику відділення НСПП для надання доручення про її розгляд.

7.5. Розгляд письмової інформації про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється в день отримання:

по колективних трудових спорах (конфліктах) на національному, галузевому та виробничому (для підприємств, які мають структурні підрозділи на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України - відділом правового забезпечення НСПП;

по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях в містах Києві та Севастополі - відповідно сектором НСПП по роботі в місті Києві, представництвом НСПП в місті Севастополі;

по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях - відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

7.6. За результатами розгляду письмової інформації про виникнення колективного трудового спору сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях готують і направляють в день отримання письмової інформації на ім'я голови НСПП подання:

- про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- про призупинення реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілками вимог та колективного трудового спору (конфлікту) у випадках, визначених пунктом 4.1. цього Положення;

- про відмову в реєстрації найманими працівниками або профспілками вимог та колективного трудового спору у випадках, визначених пунктом 5.1. цього Положення.

В поданні визначаються:

- сторони колективного трудового спору (конфлікту) та їх юридичні адреси;

- момент виникнення колективного трудового спору (конфлікту);

- висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги;

- обгрунтування пропозицій щодо призупинення реєстрації або про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту).

7.7. Подання про реєстрацію, про призупинення рестрації або про відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) реєструється в установленому порядку загальним сектором НСПП і негайно передається на розгляд голови НСПП, який дає доручення відділу правового забезпечення НСПП про підготовку проекту відповідного розпорядження НСПП.

7.8. Відділ правового забезпечення НСПП готує в день отримання подання проект розпорядження НСПП і подає на підпис голові НСПП.

7.9. Реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється розпорядженням НСПП, в якому визначаються:

- факт реєстрації колективного трудового спору (конфлікту);

- реєстраційний номер колективного трудового спору (конфлікту);

- факт реєстрації висунутих найманими працівниками вимог.

7.10. Реєстраційний номер, який присвоюється колективному трудовому спору, складається із:

перші три цифри - порядковий номер реєстрації (для прикладу - 001);

через дефіс наступні дві цифри - останні дві цифри поточного року (для прикладу - 03);

через дріб записується код адміністративно-територіальної одиниці;

через дефіс - позначення буквою рівня колективного трудового спору (на виробничому рівні - В, на територіальному рівні - Т, на територіально-галузевому рівні - ТГ, на галузевому рівні - Г, на національному рівні - Н).

7.11. Дані про колективний трудовий спір (конфлікт) (сторони колективного трудового спору (конфлікту), висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги, реєстраційний номер) вносяться відділом правового забезпечення НСПП в Книгу реєстрацію висунутих працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до вимог Інструкції про порядок ведення Книги реєстрації висунутих найманими працівниками вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.12. Реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) призупиняється у випадках, якщо:

- в письмовій інформації подаються дані, що потребують їх вивчення працівниками НСПП, насамперед, щодо повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), дотримання процедури формування і затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки;

- власник або уповноважений ним орган (представник) звернувся до НСПП із заявою про відсутність необхідних повноважень в представницького органу найманих працівників або профспілки;

- власник або уповноважений ним орган (представник) звернувся із заявою про наявні, з його точки зору, порушення при формуванні і затвердженні вимог найманих працівників або профспілки та визначенні органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки.

7.13. Призупинення реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється розпорядженням НСПП за поданнями відповідно відділу правового забезпечення НСПП, сектора НСПП по роботі в місті Києві, представництва НСПП в місті Севастополі, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях на термін, необхідний для вивчення обставин, визначених пунктом 4.1. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), але не більший від семи днів.

7.14. За результатами вивчення обставин, визначених пунктом 4.1. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів), НСПП приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.15. Відмова у реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту) може бути у випадках, якщо:

- висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги не відповідають положенням статті 2 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)";

- в результаті перевірки не підтвердились повноваження представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- порушені положення статті 4 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" щодо процедури формування та затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки.

7.16. Відмова в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) здійснюється розпорядженням НСПП за поданнями відповідно відділу правового забезпечення НСПП, сектора НСПП по роботі в місті Києві, сектора по роботі в місті Києві відділу правового забезпечення НСПП, представництва НСПП в місті Севастополі, відділень НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

7.18. Відмова в реєстрації констатує факт відступлення від норм законодавчих та нормативно-правових актів, що регулюють порядок формування та затвердження вимог найманих працівників або профспілки та визначення органу (особи), уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки, і тимчасово зупиняє реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) до усунення виявлених порушень.

7.19. Після усунення виявлених порушень орган, уповноважений представляти інтереси найманих працівників або профспілки, подає необхідні документи і реєстрація висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору проводиться відповідно до пунктів 3.1. - 3.3. Положення про порядок реєстрації Національною службою посередництва і примирення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.20. Зняттю з реєстрації і контролю підлягають колективні трудові спори (конфлікти) та висунуті найманими працівниками або профспілкою вимоги в разі:

- вирішення зареєстрованих НСПП висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів);

- відмови найманих працівників чи профспілки або уповноваженого ними органу від висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог;

припинення трудових відносин між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

- вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог у суді;

- прийняття судом рішення про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів).

7.21. Зняттю з реєстрації і контролю підлягають також одна або декілька із зареєстрованих НСПП висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог у разі їх вирішення.

7.22. Зняття з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог здійснюється:

- на підставі письмового повідомлення органу, уповноваженого представляти інтереси найманих працівників або профспілки в колективному трудовому спорі (конфлікті), про вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі письмового звернення обох сторін колективного трудового спору (конфлікту) про зняття з реєстрації і контролю висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі встановлених в результаті перевірки порушень положень чинного законодавства України при формуванні і затвердженні вимог найманих працівників або профспілки, визначенні органу чи особи, які представляють їх інтереси, при прийнятті уповноваженим представницьким органом найманих працівників або профспілки рішення про вступ в колективний трудовий спір (конфлікт);

- на підставі встановлення в результаті перевірки відсутності повноважень в представників сторін колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі встановлення в результаті перевірки відповідно до положень Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" факту припинення трудових відносин між сторонами колективного трудового спору (конфлікту);

- на підставі ухвали суду про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту).

7.23. У разі, якщо власник або уповноважений ним орган (представник) інформує про вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), а орган, уповноважений представляти інтереси найманих працівників або профспілки в колективному трудовому спорі, відмовляється дати підтвердження про вирішення висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору (конфлікту), то відповідно відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях проводять аналіз виконання власником або уповноваженим ним органом (представником) висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог.

Після встановлення факту виконання власником або уповноваженим ним органом (представником) висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог відділ правового забезпечення НСПП, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях направляють голові НСПП подання про зняття колективного трудового спору та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог з реєстрації і контролю.

Якщо в результаті аналізу виконання власником або уповноваженим ним органом (представником) вимог найманих працівників або профспілки встановлено, що дані вимоги не виконані, то відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях, сектор НСПП по роботі в місті Києві, представництво НСПП в місті Севастополі, відділ правового забезпечення НСПП направляють голові НСПП подання з відповідним обгрунтуванням про відмову в знятті колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог з реєстрації та контролю.

7.24. Підставою для зняття колективного трудового спору (конфлікту) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог з реєстрації і контролю можуть бути також:

- рішення органу, уповноваженого найманими працівниками або профспілкою представляти їх інтереси в колективному трудовому спорі (конфлікті), про припинення колективного трудового спору у зв'язку із частковим виконанням вимог власником або уповноваженим ним органом (представником);

- укладення спільної угоди сторін колективного трудового спору (конфлікту) про його вирішення або припинення;

- укладення спільної угоди про поетапне виконання вимог, створення системи ефективного контролю за виконанням цієї угоди;

- рішення уповноваженого найманими працівниками органу або профспілкою про вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- врегулювання розбіжностей та задоволення вимог найманих працівників через колективний договір (угоду), що діє на підприємстві.

7.25. Зняття з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог у зв'язку із їх вирішенням здійснюється розпорядженням НСПП:

- по колективних трудових спорах (конфліктах) на виробничому, територіальному і територіально-галузевому рівнях на підставі подання сектора НСПП по роботі в місті Києві, представництва НСПП в місті Севастополі, відділення НСПП в Автономній Республіці Крим та областях,;

- по колективних трудових спорах (конфліктах) на галузевому і національному рівнях, виробничому рівні (для підприємств, які мають структурні підрозділи на території декількох адміністративно-територіальних одиниць України, передбачених частиною другою статті 133 Конституції України на підставі подання відділу правового забезпечення НСПП.

7.26. Порядок зняття НСПП з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог, що були зареєстровані НСПП відповідно до частини шостої статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", визначається Інструкцією про порядок зняття Національною службою посередництва і примирення з реєстрації і контролю колективних трудових спорів (конфліктів) та висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог.

7.27. Розпорядження НСПП про реєстрацію, призупинення реєстрації, відмову в реєстрації висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективних трудових спорів (конфліктів) надсилається в день його прийняття сторонам колективного трудового спору (конфлікту), місцевому органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, відділу правового забезпечення НСПП, сектору НСПП по роботі в місті Києві, представництву НСПП в місті Севастополі, відділенням НСПП в Автономній Республіці Крим та областях.

7.28. В разі прийняття судом ухвали про прийняття до розгляду заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору НСПП своїм розпорядженням призупиняє дію розпорядження про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору на період судового розгляду.

7.29. В разі прийняття судом ухвали про задоволення заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору скасовується.

7.30. В разі прийняття судом ухвали про відмову в задоволенні заяви власника або уповноваженого ним органу (представника) про скасування розпорядження НСПП про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору НСПП своїм розпорядженням відновлює дію розпорядження про реєстрацію висунутих найманими працівниками або профспілкою вимог та колективного трудового спору.

8.1. Перевірка, в разі необхідності, повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту), здійснюється відповідно до частини 6 статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)".

8.2. Положення про порядок перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) затверджується Національною службою посередництва і примирення.

8.3. За результатами перевірки повноважень представників сторін колективного трудового спору (конфлікту) НСПП приймає рішення.

8.4. По колективних трудових спорах (конфліктах) на національному та галузевому рівнях рішення приймається головою Національної служби посередництва і примирення, на територіальному і виробничому рівнях рішення приймаються начальниками відділень Національної служби посередництва і примирення в Автономній Республіці Крим та областях.

8.5. Рішення Національної служби посередництва і примирення складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині вказуються найменування органу Національної служби посередництва і примирення, дата прийняття рішення, найменування сторін колективного трудового спору (конфлікту).

Описова частина рішення повинна містити стислий виклад результатів перевірки повноважень сторін колективного трудового спору (конфлікту), заяв, пояснень сторін та їх представників, опис дій, виконаних Національною службою посередництва і примирення під час проведення перевірки повноважень сторін колективного трудового спору (конфлікту).

У мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, встановлені Національною службою посередництва і примирення, докази, на підставі яких прийняте рішення, законодавчі та нормативно-правові акти, якими Національна служба посередництва і примирення керувалася, приймаючи рішення.

Резолютивна частина має містити рекомендації про приведення повноважень сторін відповідно до чинного законодавства, шляхи здійснення сторонами колективного трудового спору (конфлікту) заходів щодо визначення повноважних сторін колективного трудового спору (конфлікту).

8.6. Прийняте рішення підписується головою Національної служби посередництва і примирення (в разі прийняття рішення по колективному трудовому спору (конфлікту) на національному чи галузевому рівнях) або начальником відповідного регіонального відділення Національної служби посередництва і примирення (в разі прийняття рішення по колективному трудовому спору (конфлікту) на територіальному чи виробничому рівнях).

8.7. Рішення надсилається сторонам колективного трудового спору (конфлікту) не пізніше ніж в п'ятиденний строк від дня отримання звернення сторін колективного трудового спору (конфлікту).

8.8. Рішення Національної служби посередництва і примирення мають рекомендаційний характер і повинні розглядатися сторонами колективного трудового спору (конфлікту) та відповідними центральними або місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування у триденний строк. Результати розгляду рішення Національної служби посередництва і примирення доводяться до відома сторін колективного трудового спору (конфлікту) та Національної служби посередництва і примирення.

Розгляд колективного трудового спору (конфлікту) здійснюється:

а) примирною комісією:

з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту і укладення або зміни колективного договору, угоди;

б) трудовим арбітражем:

в разі неприйняття примирною комісією рішення у встановлені строки (примирною комісією на виробничому рівні - у п'ятиденний, примирними комісіями на галузевому та територіальному рівнях - у десятиденний, примирною комісією на національному рівні - п'ятнадцятиденний строк з моменту утворення комісій), або ж відповідно продовжені за згодою сторін колективного трудового спору (конфлікту);

в разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення щодо вирішення колективного трудового спору (конфлікту) з цих питань;

з питань виконання колективного договору, угоди, невиконання вимог законодавства про працю.

Відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Конвенції Міжнародної організації праці N 154 1981 року "Про сприяння колективним переговорам" (ратифікована постановою Верховної Ради України від 04.02.1994 року N 3932-XII), Рекомендації Міжнародної організації праці N 92 1951 року "Щодо добровільного примирення та арбітражу", Рекомендації Міжнародної організації праці N 130 1967 року "Щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення" з питань прав і обов'язків сторін колективних трудових спорів (конфліктів) та послідовності проведення примирних процедур в частині обов'язку сторін використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством, сторони колективних трудових спорів (конфліктів) за взаємною згодою можуть утворювати примирну комісію для вирішення колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли щодо:

- виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень;

- невиконання вимог законодавства про працю.

10.1. Примирна комісія - орган, призначений для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору (конфлікту), та який складається з представників сторін.

10.2. Примирна комісія утворюється за письмовою заявою однієї із сторін колективного трудового спору (конфлікту) іншій стороні:

- на виробничому рівні - у триденний,

- на галузевому або територіальному - у п'ятиденний,

- на національному рівні у десятиденний строк з моменту виникнення колективного трудового спору (конфлікту) з рівної кількості представників сторін.

10.3. Рішення про утворення примирної комісії та про встановлення кількості представників сторін оформляється відповідною угодою. Порядок делегування представників до комісії, персональний склад представників та їхні повноваження вирішуються кожною із сторін самостійно.

10.4. У разі потреби примирна комісія залучає до свого складу незалежного посередника. Статус незалежного посередника визначається Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положенням про незалежного посередника, що затверджується НСПП.

Порядок залучення незалежного посередника до участі в роботі примирної комісії та вирішення колективного трудового спору примирною комісією за участю незалежного посередника визначається Положенням про порядок розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією за участю незалежного посередника, що затверджується НСПП.

10.5. Правила розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією визначаються Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", а також цим Положенням, Положенням про примирну комісії та Регламентом роботи примирної комісії по розгляду і вирішенню колективного трудового спору (конфлікту), що затверджуються НСПП.

10.6. Примирна комісія зобов'язана використати для врегулювання колективного трудового спору (конфлікту) всі можливості, не заборонені законодавством.

Примирна комісія зобов'язана вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.

10.7. З метою реалізації своїх завдань примирна комісія здійснює такі функції:

- обмін думками представників сторін про умови та порядок вирішення колективного трудового спору (конфлікту);

- консультації представників сторін із заінтересованими органами державної влади, іншими компетентними організаціями, установами та фізичними особами;

- обговорення варіантів вирішення колективного трудового спору (конфлікту) і вибір з них найбільш прийнятного рішення.

10.8. Сторони колективного трудового спору під час розгляду колективного трудового спору (конфлікту) примирною комісією мають рівні права.

Примирна комісія зобов'язана забезпечити рівність можливостей сторін колективного трудового спору (конфлікту) у доказовій діяльності.