Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

XI сесія IV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 622/3083 від 27.12.2005

Про Програму соціально-економічного

та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік

Відповідно до пункту 22 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ) Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік згідно з додатком 1.

2. Головному управлінню містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) при погодженні дозвільних документів на виконання проектних робіт та на будівництво житлових будинків передбачати здійснення розрахунків щодо забезпеченості населення об'єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об'єкти охорони здоров'я тощо) та щодо їх розміщення і будівництва одночасно із спорудженням жилих будинків.

3. Головному управлінню комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) оформляти правоустановчі документи на право власності на об'єкти нерухомого майна виключно за наявності довідки Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про виконання умов щодо пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

4. Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації):

4.1. Видавати дозволи на будівництво (реконструкцію) за умов оформлення замовниками з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) договорів щодо сплати пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

4.2. Акти про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів реєструвати виключно за наявності довідок Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) про сплату пайових внесків на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва.

5. Внести зміни та доповнення до додатків 1 та 2 рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 ( ra0271023-03 ) "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва" (із змінами і доповненнями, внесеними рішеннями Київської міської ради від 12 лютого 2004 року N 14/1223 ( ra0014023-04 ) та від 28 грудня 2004 року N 1051/2461 ( ra1051023-04 ) і затвердити Нормативи для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва згідно з додатком 2.

6. З метою фінансування об'єктів, передбачених Програмою соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік, відповідно до затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації та для забезпечення введення в експлуатацію цих об'єктів доручити виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації) за погодженням з постійною комісією Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку вносити зміни та доповнення до зазначеної Програми в межах загальних асигнувань спеціального фонду міського бюджету по головних розпорядниках коштів.

7. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):

7.1. Доручити районним у м. Києві державним адміністраціям:

- у своїх розпорядженнях на перепланування та перепрофілювання

об'єктів виробничого та невиробничого призначення, що спричиняє

зміни функціонального призначення цих об'єктів, передбачати умови

щодо перерахування пайових внесків на створення соціальної та

інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва за нормативами,

затвердженими цим рішенням.

7.2. Привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього рішення.

7.3. Інформувати Київську міську раду про хід виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік та соціальний стан міста щоквартально не пізніше 45 днів після закінчення звітного періоду.

8. Вважати таким, що втратив чинність, пункт 2 рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 ( ra0271023-03 ) "Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва".

9. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток 1

до рішення Київської міської

ради

від 27.12.2005 N 622/3083

ПРОГРАМА

соціально-економічного та культурного розвитку

м. Києва на 2006 рік

Вступ

Подальше поліпшення якості життя та добробуту киян, покращення демографічної ситуації, підтримання екологічної безпеки життєдіяльності на рівні європейських стандартів, поглиблення якісних зрушень в економіці потребують продовження цілеспрямованої діяльності органів Київської міської влади щодо послідовної та комплексної реалізації стратегічних пріоритетів соціально-економічного й культурного розвитку столиці.

Програма соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2006 рік (далі - Програма) підготовлена згідно з основними завданнями Стратегії соціально-економічного розвитку м. Києва "Київ-2015. Стратегія розвитку (Стратегічні напрями соціально-економічного розвитку на період до 2015 р.)", схваленої розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 29.11.2004 р. N 2168 ( ra2168017-04 ), а також положеннями Програми Президента України "Десять кроків назустріч людям". Законодавчим підґрунтям розробленої Програми стали Закони України "Про місцеве самоврядування" ( 280/97-ВР ), "Про місцеві державні адміністрації" ( 586-14 ), "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" ( 1602-14 ), "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ); Концепція державної регіональної політики ( 341/2001 ); Державна програма соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 р., затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 15.12.97 р. N 1409 ( 1409-97-п ); Генеральний план розвитку м. Києва на період до 2020 р., схвалений рішенням Київради від 28.03.2002 р. N 370/1804 ( ra0370023-02 ); комплексні та галузеві загальнодержавні й міські програми.

Структура Програми узгоджена з Типовою структурою програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста на короткостроковий період, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2003 р. N 621 ( 621-2003-п ).

Виходячи з тенденцій соціально-економічного розвитку та оцінки ресурсного потенціалу м. Києва з урахуванням його конкурентних переваг (насамперед у сфері високотехнологічного інноваційного виробництва, освіти й науки), історико-культурне та духовне значення столиці як центру слов'янської культури і носія національної ідеї, беручи до уваги позитивний досвід, а також досягнення систем адміністрування столичних міст інших країн світу Програма формулює ключові проблеми, цілі та пріоритети розвитку м. Києва на 2006 р., визначає шляхи і механізми їх реалізації.

Діяльність міської влади буде спрямована на прискорення темпів та підвищення соціальної ефективності економічного зростання, сприяння випереджаючому розвитку сфер господарювання з найкращими можливостями інноваційного оновлення та інвестиційним кліматом, створення нових робочих місць і стимулювання діяльності із залучення недержавних інвестицій, поліпшення на цій основі стандартів життя та доступності якісних послуг для населення.

Завдання і заходи Програми узгоджені з бюджетом м. Києва. В процесі виконання Програма може уточнюватись. Зміни та доповнення до Програми затверджуються Київською міською радою за поданням постійної комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Для оцінки повноти та якості реалізації програмних завдань виконавчим органом Київської міської ради - Київською міськдержадміністрацією - здійснюватиметься моніторинг виконання Програми.

1. Оцінка тенденцій соціально-економічного

і культурного розвитку м. Києва

1.1. Особливості та тенденції соціально-економічного

розвитку міста

Впродовж останніх років у м. Києві вдалося створити належні передумови для усталення тенденції економічного зростання, підвищення доходів і якості життя населення, завдяки чому істотно поліпшились позиції столиці серед регіонів України, вивівши її на провідне місце за переважною більшістю характеристик соціально-економічного розвитку.

Ресурсний потенціал, диверсифікована структура економіки, переваги, пов'язані зі столичним статусом, у поєднанні з узгодженими діями органів влади сприяли зростанню споживчого попиту та розширенню внутрішнього ринку міста, пожвавленню широкого спектру видів економічної діяльності та ланок господарського комплексу. Київ продовжує демонструвати високу інвестиційну привабливість, відкритість та готовність до активної участі в європейських і світових інтеграційних процесах.

За темпами росту й обсягом валової доданої вартості (ВДВ) у розрахунку на 1 жителя м. Київ продовжує займати лідируюче положення серед регіонів України. В 2005 р. номінальна величина ВДВ, як очікується, складе 72,8 млрд. грн. (або майже 27,2 тис. грн. на 1 особу), що в порівняних цінах на 8,0 % більше показника попереднього року (в 2004 р. порівняно з 2003 р. приріст становив 17 %). Структура ВДВ відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст: частка матеріального виробництва дорівнюватиме 18 %, решта припадатиме на сферу послуг.

У 2005 р. очікується уповільнення темпів зростання обсягу виробництва промислової продукції - до 115,0 % проти 118,6 % у 2004 р. Водночас, підвищення внутрішньої збалансованості промислового комплексу, ефективне використання матеріальних ресурсів, модернізація й оновлення основних фондів, стимулювання розвитку виробництв і видів продукції наукомістких галузей залишатимуться чинниками, які й надалі забезпечуватимуть поліпшення структури промислового виробництва. Якщо в 2004 р. налічувалось 215 інноваційно-активних підприємств, то в 2005 р. їх кількість зросте до 234 од.; відповідно, їх частка в сукупній кількості промислових підприємств міста підвищиться з 41,5 до 44,0 %. Це дозволить наростити обсяги впровадження нових технологічних процесів (з 596 од. у 2004 р. до 598 - в 2005 р.), у тому числі маловідходних і ресурсозберігаючих (з 217 до 256 од.), збільшити кількість нових видів продукції, освоєних впродовж року (з 998 до 1395 од.), у тому числі нових видів техніки (з 244 до 271 од.), а також кількість підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001 (зі 156 до 166 од.). У структурі реалізованої продукції 86,0 % припадатиме на продукцію обробної промисловості, у тому числі понад 20,0 % - на інвестиційну продукцію (для порівняння, в 2004 р. - 19,5 %, у цілому по Україні в 2005 р. - 12,5 %), 42,0 % - на товари широкого вжитку, в тому числі 2,7 % - на товари тривалого використання (по Україні в 2005 р., відповідно - 8,5 та 1,3 %).

Обсяги зовнішньоторговельного обороту зростуть на 8,0 %, майже до 12,9 млрд. дол. США, з яких 89,7 % припадатиме на зовнішньоторговельний оборот товарів. Його сальдо, попри деяке поліпшення (на 8,0 %), залишатиметься від'ємним і складе майже 2,3 млрд. дол. США. Відтак, коефіцієнт покриття імпорту експортом залишиться на рівні 2004 р. - 0,699.

Реалізація стратегії сталого соціально-економічного розвитку міста вимагає нарощування інвестиційних ресурсів, поліпшення структури інвестиційних джерел та оптимізації напрямів їх використання. В структурі капітальних інвестицій за рахунок усіх джерел фінансування, обсяг яких у 2005 р. зросте до 20,0 млрд. грн., переважна частина (87 %) припадатиме на інвестиції в основний капітал. При випереджаючому зростанні темпів освоєння інвестицій в основний капітал над темпами зростання ВДВ, норма нагромадження (тобто співвідношення інвестицій в основний капітал до ВДВ) становитиме 29,0 %, що відповідає оптимуму та створює передумови для подальшої активізації процесу оновлення основних засобів міста. Запорукою цього є також збільшення частки витрат на реконструкцію і технічне переоснащення діючих підприємств (до 70,0%) у відтворювальній структурі інвестицій в основний капітал. Підвищиться питома вага їх позабюджетних джерел: кредитів банків та інших позик - до 10,0 % (на 1,2 % порівняно з 2004 р.), коштів іноземних інвесторів - до 3,5 % (на 0,3 %). Величина інвестицій в основний капітал у розрахунку на 1 жителя міста в 2005 р. сягне 6,0 тис. грн.

Темпи зростання прямих іноземних інвестицій (за наростаючим підсумком) у 2005 р. становитимуть 24,7 % (у 2004 р. - 26,4 %), завдяки чому їх обсяг складе 3,0 млрд. дол. США, або 1,3 тис. дол. США на 1 жителя. Обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли з початку року, орієнтовно зросте до 633,0 млн. дол. США (243,5 дол. США на 1 жителя). Найпривабливішими для інвестування видами економічної діяльності залишаються оптова й роздрібна торгівля, торгівля транспортними засобами і послуги з ремонту (29 5 % сукупного обсягу іноземних інвестицій), промисловість (18,0 %) та фінансова діяльність (15,0 %). Переважна більшість інвестицій надходить від країн з розвинутою економікою (Західна Європа, США, Канада), а також з офшорних зон.

Наявний обсяг інвестиційних ресурсів є недостатнім для забезпечення сталого зростання економіки міста. Реалізація інноваційної моделі розвитку господарського комплексу і, зокрема, орієнтація на виробництво нової технологічно складної промислової продукції вимагає комплексної модернізації та фінансової підтримки підприємств, більшість з яких нині неспроможні накопичувати власні кошти для розширення і модернізації виробництва.

Важливим фактором диверсифікації економіки є розвиток малого та середнього бізнесу. Кількість відповідних підприємств, чисельність працюючих на них та обсяг реалізованої продукції мають тенденцію до зростання, що відіграє позитивну роль у формуванні продуктивної зайнятості населення, нарощуванні доходів бюджету, покращенні соціально-економічної ситуації загалом. У 2005 р. у місті діє 52,0 тис. малих підприємств (17 % їх кількості в Україні, або 195 підприємств на 10 тис. наявного населення - показник, найкращий серед регіонів України. Порівняно з попереднім роком, кількість малих підприємств збільшилась на 9,0 % (у цілому по Україні - на 3 9 %), що приблизно відповідає темпам приросту, зареєстрованим у 2003/2004 рр. (8,7 %). Понад дві третини суб'єктів малого бізнесу функціонує в сфері торгівлі та послуг, решта - у виробничій сфері. Частка продукції, реалізованої малими підприємствами в сукупному обсязі реалізації продукції збільшиться до 5,0 %, водночас питома вага збиткових суб'єктів господарювання в сфері малого бізнесу, як очікується, зменшиться до 35,0 %. Обсяг надходжень до бюджету міста від діяльності малого підприємництва в 2005 р. складе 1,5 млрд. грн., обсяг видатків міського бюджету на фінансування розвитку цього сектору економіки - 47,5 млн. грн.

Підвищення рівня фінансової стабільності, позитивні зміни у розв'язанні проблеми неплатежів і накопичення боргових зобов'язань є характерною ознакою 2005 р. Частка підприємств, які одержали прибуток від звичайної діяльності, як очікується, сягне 70,5 % (у 2004 р. - 66,7 %); питома вага простроченої кредиторської заборгованості скоротиться з 29,3 до 26 8 %, дебіторської - з 43,2 до 42,1 %; частка довгострокових кредитів у загальній сумі кредитів, наданих комерційними банками суб'єктам господарювання, зросте з 49,8 до 55,7 %. Обсяги заборгованості з виплати заробітної плати по економічно активних підприємствах, установах та організаціях міста знизяться до 4,0 млн. грн.

Збереження позитивної динаміки економічного потенціалу міста, поліпшення платіжної дисципліни суб'єктів оподаткування дозволяють нарощувати обсяги збору податків і платежів до бюджетів усіх рівнів (у 2005 р. - до 24,6 млрд. грн.). Надходження до міського бюджету зростуть до 6,5 млрд. грн.

Водночас доволі суттєвим залишиться податковий борг по податкових зобов'язаннях, який наприкінці 2005 р. очікується на рівні 5,0 млрд. грн., у тому числі до міського бюджету - 33,7 млн. грн.

Позитивні досягнення вітчизняної стратегії

соціально-економічного розвитку в сфері доходів і соціального

захисту населення (а саме, підвищення мінімальної заробітної плати

та пенсії, зокрема, в бюджетній сфері, обсягів допомоги при

народженні дитини), а також поліпшення фінансових показників

функціонування господарського комплексу міста зміцнюють передумови

підвищення якості життя населення, забезпечення динамічного і

гармонійного розвитку його духовних, життєвих та інтелектуальних

якостей.

У 2005 р. реальний приріст доходів населення порівняно з попереднім роком, як очікується, складе 10,2 % (у 2004 р. порівняно з 2003 р. - 8,2 %), що відповідає 12,7 тис. грн. у розрахунку на 1 жителя та є найкращим показником в Україні.

Середньомісячна заробітна плата 1 штатного працівника в цілому по економіці наблизиться до 1,3 тис. грн.

Частка працівників економічно-активних підприємств, яким своєчасно не виплачено заробітну плату, скоротиться до 0,3 % до загальної кількості штатних працівників. Питома вага працівників, які отримують заробітну плату менше встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб - до 16,0 % (у 2004 році ці показники становили, відповідно, 0,4 % та 19,0 %).

Одну з важливих позицій у рейтингу пріоритетів соціально-економічного розвитку міста продовжує посідати введення в експлуатацію об'єктів соціальної сфери, завдяки чому модернізується й дедалі розвивається соціальна та інженерно-транспортна інфраструктура, нарощується житловий фонд, поліпшується доступність для населення широкого спектру відповідних послуг, а також зовнішній вигляд столиці.

Ключовим напрямом капітального будівництва є спорудження житла що засвідчує лідируюча позиція м. Києва серед регіонів України за темпами введення в експлуатацію житлової площі. Водночас даний сегмент господарства столиці й надалі залишається одним із найпроблемніших: з одного боку, існуючі темпи будівництва не задовольняють зростаючого платоспроможного попиту, з іншого - недостатній рівень доходів населення, високі відсоткові ставки на кредити під купівлю житла в комерційних банках, незначні обсяги спорудження соціального житла за нинішнього рівня цін на квартири не дозволяють більшості киян вирішити власні житлові проблеми.

Обсяги введення загальної площі житла в 2005 р. порівняно з попереднім роком, як очікується, збільшаться на 4,8 % (з 1050 до 1100 тис. кв.м). Буде введено в експлуатацію шкіл і прибудов до шкіл на 780 учнівських місць, дошкільних закладів на 188 місць, амбулаторно-поліклінічних закладів на 480,0 відвідувань у зміну, 4,3 км тролейбусних ліній.

Разом з тим, слід зазначити, що темпи спорудження об'єктів соціальної інфраструктури відстають від темпів спорудження житла, що поглиблює диспропорції комплексного розвитку як окремих мікрорайонів, так і міста в цілому.

Впродовж останніх років введені нові станції метрополітену (зокрема, дільниці Сирецько-Печерської лінії від станції "Дорогожичі" до станції "Сирецька", а також від станції "Харківська" до станції "Бориспільська"), активно йдуть роботи з будівництва загальноміських магістралей і підземних переходів, а також інженерних й комунікаційних мереж (кількість домашніх телефонних номерів у розрахунку на 100 сімей порівняно з 2004 р. орієнтовно зросте на 5,6 %, до 94 од.).

Реструктуризації та підвищенню ефективності функціонування системи охорони здоров'я сприяє оптимізація її інфраструктури, розвиток сімейної медицини, денних стаціонарів при амбулаторно-поліклінічних закладах і стаціонарів удома, реалізація заходів у галузі підвищення якості послуг, що надаються населенню. Розширюється мережа закладів освіти нового типу, диверсифікуються форми та джерела їх фінансування, дедалі модернізується навчальний процес. Продовжується цілеспрямована діяльність зі створення передумов для піднесення на якісно новий рівень національної культури, реалізується широкий спектр новітніх мистецьких проектів. Забезпечується збереження та використання за призначенням фізкультурно-спортивних закладів, розвивається їх мережа.

Намітилась тенденція до поліпшення демографічної ситуації та ряду важливих характеристик ринку праці. Спостерігається зростання чисельності населення, в тому числі завдяки збільшенню рівня народжуваності на фоні помітного уповільнення темпів приросту й стабілізації коефіцієнтів смертності. Середньорічна чисельність наявного населення в 2005 р. порівняно з 2004 р. збільшиться на 1,1 % і сягне 2681,2 тис. осіб, чисельність економічно активного населення працездатного віку зросте до 1315,3 тис. (на 0,1 %).

Успішно вирішується проблема зайнятості, постійно зростає продуктивність праці в економіці столиці, яка забезпечує роботою не лише киян, але й майже 200 тис. осіб, що мешкають у приміській зоні та більш віддалених регіонах Київської області. Контингент зайнятих економічною діяльністю у 2005 р. розшириться до 1350,0 тис. осіб у віці 15-70 років, з яких у промисловому виробництві, як і в попередньому році, працюватиме 14,5 %. Попри уповільнення темпів економічного зростання та посилення податкового навантаження на малий і середній бізнес кількість створених нових робочих місць, як очікується, зросте з 32,6 тис. у 2004 р. (у тому числі в торгівлі - 10,7 тис., промисловості - 3,9 тис., будівництві - 3,8 тис.) до 72,0 тис. у 2005 р. (у торгівлі - 23,0 тис., будівництві - 8,3 тис., промисловості - 5,7 тис.). Це, в свою чергу, стане вагомою причиною зниження чисельності безробітного населення та рівня безробіття, обчислених за методологією МОП - відповідно, до 67,3 тис. осіб (на 0,3 %) та 4,7 % (у 2004 р. - 4,8 %).

У столиці здійснюється комплекс заходів, спрямований на подальше впровадження ефективної стратегії природокористування, яка передбачає, зокрема, зниження рівня забруднення атмосферного повітря, раціоналізацію діяльності з використання і захисту водних ресурсів, поліпшення стану зелених насаджень, удосконалення процесів збирання, складування та утилізації відходів. У господарському комплексі міста продовжується впровадження екологічно безпечних технологій, паспортизація потенційно небезпечних об'єктів, на підприємствах проводиться встановлення та реконструкція пилогазоочисного обладнання, виконуються заходи зі знезараження їх територій і виробничих площ.

Це сприяє подальшому поліпшенню рівня безпеки середовища життєдіяльності населення Києва, вагомими компонентами якого, поряд з охороною довкілля, є якість діяльності з охорони праці та підтримання громадської безпеки. Впродовж 2005 р. скоротилася кількість злочинів з розкрадання державного і громадського майна, а також серед неповнолітніх; зріс рівень викриття економічних злочинів. Водночас, попри деяке підвищення, незадовільним залишається загальний рівень розкриття злочинів (51,0 %), у тому числі особливо тяжких (40,0 %).

1.2. Досягнення, можливості, проблеми та ризики

розвитку економіки і соціальної сфери

Аналіз тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва свідчить про загальну ефективність здійснюваних у столиці перетворень. Незважаючи на негативний вплив деяких зовнішніх політичних і економічних чинників, зважені дії міської влади, спрямовані на збереження економічної стабільності, проведення структурних реформ, удосконалення бюджетної політики та поліпшення людського потенціалу, дозволили в 2005 р. поглибити позитивні досягнення попередніх років, забезпечити якісні зрушення в системі економічних відносин, зокрема:

- прискорено ринкові трансформації, вдосконалено процес управління та регулювання господарською діяльністю, посилено конкурентне середовище;

- збільшено економічний потенціал міста шляхом стимулювання пріоритетних виробництв і наукомістких галузей;

- розпочато процес оптимізації територіального розвитку столиці з метою підвищення ефективності використання міських земель, поліпшення їх інвестиційної привабливості, стимулювання конкуренції за цільову забудову;

- здійснюється реструктуризація неефективних суб'єктів господарювання комунальної форми власності та відкритих акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій у власності міста;

- реалізуються заходи щодо виведення з експлуатації технічно та технологічно відсталого, фізично зношеного устаткування, а також сприяння впровадженню енергозберігаючих і маловідходних технологій;

- вдосконалюється фінансово-бюджетна система міста за рахунок впорядкування правил і процедур її функціонування, оптимізації державних закупівель;

- реалізуються заходи щодо посилення інституту сім'ї та стимулювання народжуваності, збереження і поліпшення стану здоров'я населення, підтримання санітарно-епідеміологічного благополуччя;

- на належному рівні забезпечується процес виховання, загальноосвітньої і професійної підготовки жителів столиці.

Водночас потенціал внутрішнього споживчого попиту, який підтримувався зростанням доходів населення та виробництва споживчих товарів і послуг, не зміг забезпечити прискорений розвиток багатьох сегментів економіки столиці.

Перспективи м. Києва пов'язані як з подальшим поглибленням позитивних тенденцій останніх років, так і з активізацією нових напрямів діяльності на основі ширшого використання цілого ряду можливостей, а саме:

- високого освітнього і професійного рівня населення, наявності кваліфікованих фахівців у всіх сферах економічної діяльності, відносної дешевизни робочої сили порівняно із зарубіжними країнами поряд з потужним економічним потенціалом і розвиненою системою комунікацій як передумов перетворення Києва на бізнес-столицю Східної Європи, що супроводжуватиметься відкриттям регіональних офісів провідних світових фірм, створенням високотехнологічних виробництв та інфраструктури рекламно-виставкової діяльності;

- вигідного географічного розташування на перехресті численних транспортних шляхів сполучення, які проходять із заходу на схід (з країн Західної і Центральної Європи до Росії та на Кавказ), а також з півночі на південь (з Росії, країн Балтії і Скандинавії в Південно-Східну Європу), що дозволяє істотно поліпшити торговельні відносини;

- потужного туристично-рекреаційного потенціалу,

сконцентрованого в мережі об'єктів культури і мистецтва,

унікальних природних пам'ятках, пам'ятках історії, культури й

архітектури, статус міста як члена почесного списку історичних

міст ООН, що підвищують його туристично-екскурсійні можливості;

- привабливості столиці України з точки зору престижності проживання, якості середовища життєдіяльності, різноманіття культурно-мистецьких і суспільних подій поряд з можливостями його подальшого просторового розвитку (наявністю площадок перспективної забудови, резервів планувального каркасу, значних територіальних ресурсів у власності громади м. Києва), що створюють передумови для випереджаючого розвитку будівельної та суміжних з нею галузей, залучення на ці потреби інвестицій;

- проведення в Україні адміністративно-територіальної реформи, що відкриває можливості формування Столичного регіону як вагомої передумови оптимізації просторового розвитку й посилення самодостатності міста.

Основними проблемами економічного і соціального розвитку м. Києва є:

1. Недосконалість міжбюджетних відносин у бюджетно-фінансовій сфері спричиняє недостатність надходжень до бюджету м. Києва для забезпечення міського розвитку та здійснення ефективної соціальної політики.

2. Переважно фіскальна спрямованість податково-бюджетної політики при недостатньому врахуванні важливості функцій стимулювання.

3. Відсутність єдиних засад територіального розподілу субвенцій капітального характеру.

4. Недостатня відповідальність розпорядників бюджетних коштів за використання бюджетних коштів.

5. Недостатні темпи реформування й модернізації окремих секторів міського господарства, що пов'язано з незбалансованістю законодавчої бази, браком бюджетних ресурсів та позабюджетних інвестицій (у тому числі внаслідок низької платоспроможності більшості населення), нерозвиненістю фінансово-кредитних механізмів залучення коштів на муніципальні проекти, зокрема, в галузі:

- реконструкції застарілого житлового фонду і будівництва нового "соціального" житла;

- оснащення житлового фонду засобами обліку та регулювання споживання води і тепла;

- модернізації застарілої та фізично зношеної матеріально-технічної бази комунального господарства, в тому числі подальшого розвитку інженерних мереж;

- оновлення зношеного рухомого складу громадського пасажирського транспорту, підвищення комфортності проїзду в переважній більшості його видів, упорядкування і посилення контролю за якістю приватних маршрутних перевезень.

6. Недостатня ефективність заходів у сфері соціального

розвитку, що проявляється в:

- збереженні низьких (порівняно з провідними країнами світу)

показників середньої очікуваної тривалості життя, високій

смертності чоловіків працездатного віку;

- наявності професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку

праці, вимушеній неповній зайнятості на підприємствах, в

організаціях та установах, складності працевлаштування

неконкурентоспроможних на ринку праці верств населення;

- відсутності помітних позитивних зрушень у ситуації зі

сформованим істотним соціальним та майновим розшаруванням жителів

столиці.

7. Уповільнення темпів росту реального сектору економіки, наявність збиткових підприємств, зокрема, внаслідок недосконалості підґрунтя якісних змін структури промислового виробництва, а саме:

- значного ступеня зношеності основних засобів, неефективного використання виробничих потужностей, площ і територій підприємств;

- повільних темпів переходу до інноваційної моделі розвитку промислового комплексу;

- браку інвестиційних ресурсів для оновлення матеріально-технічної і технологічної бази виробництва, зменшення на цій основі енерго- та матеріалоємності продукції;

- низької ефективності менеджменту на деяких виробництвах.

8. Недостатнє використання потенціалу розвитку зовнішньоекономічної діяльності, а саме:

- відсутність належного фінансування на розвиток зовнішньоекономічної діяльності міста;

- низька конкурентоспроможність вітчизняної промислової продукції;

- незадовільна присутність столичних виробників на ринках країн Африки й Азії;

- проблема модернізації обладнання підприємств міста на основі лізингу;

- відсутність сертифікації ISO у більшості підприємств міста, яка реалізується на ринках промислово розвинутих країн.

9. Значний рівень забруднення довкілля, в тому числі технологічного забруднення земельних ресурсів міста внаслідок браку ефективних технологій переробки та утилізації промислових і побутових відходів, значного обсягу викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря транспортними засобами.

Основні ризики розвитку економіки та соціальної сфери м. Києва в 2006 р. пов'язані зі світовими та загальнонаціональними тенденціями, насамперед:

- нестабільністю на світовому ринку нафти, різкими коливаннями цін, підвищенням ціни імпорту газу, що можуть негативно вплинути на темпи розвитку виробництва (зростання вартості продукції та погіршення її конкурентоспроможності призведе до скорочення пропозиції товарів столичних виробників на внутрішньому ринку), дестабілізувати валютний ринок (внаслідок зростання попиту та формування негативних очікувань), ускладнити функціонування комунального господарства;

- подальшим погіршенням кон'юнктури на ринках товарів і послуг країн місцезнаходження основних торговельних партнерів підприємств столиці, що зумовить уповільнення темпів зростання експорту;

- продовженням економічно необґрунтованої політики росту доходів населення, а також збільшення витрат товаровиробників на придбання нової техніки і технологічних ліній, здатних забезпечити їх достатню конкурентоздатність як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, що створює небезпеку прискорення темпів інфляції;

- збільшенням запозичень держави на внутрішньому ринку з метою виконання власних боргових і соціальних зобов'язань, здатним зумовити зростання вартості банківських кредитів, у тому числі для реального сектору економіки;

- ризиком скорочення обсягів припливу інвестиційного капіталу, особливо іноземного, через вичікувальну поведінку інвесторів у період парламентських та місцевих виборів;

- можливими негативними соціально-економічними наслідками процесу інтеграції до СОТ, насамперед у сфері зайнятості та забезпечення населення продукцією вітчизняного агропромислового комплексу.

1.3. Земельні відносини і територіальний розвиток міста

Формування земельних відносин і розподіл земельного фонду у м. Києві протягом останніх років відбувалися відповідно до завдань земельної реформи і територіального розвитку м. Києва і спрямовувалися на вдосконалення управління земельними ресурсами міста, створення ефективної системи планування та використання земель, усунення перешкод на шляху формування ринку землі, забезпечення охорони і раціонального використання земель в межах міста.

Розподіл земельного фонду м. Києва

за основними видами угідь

(станом на 01.01.2005 р.)

Лісовкриті площі - 43,7 %

Забудовані землі - 40,7%

Сільгоспземлі - 7,1%

Води - 7,9%

Інші землі - 0,7%

Основними проблемними питаннями подальшого розвитку земельних відносин є:

- необхідність розмежування земель державної та комунальної власності; створення ефективної системи використання міських земель;

- визначення та затвердження меж м. Києва;

- вдосконалення правового забезпечення розвитку земельних відносин (про плату за землю, про земельний кадастр, про контроль за використанням та охороною земель;

- організація робіт по інвентаризації земель; формування інституціональної інфраструктури і вдосконалення фінансово-правових механізмів ринку землі.

Основним напрямком удосконалення земельних відносин у 2006 році має стати підвищення ефективності використання земельних ділянок, їх територіальне упорядкування, організація використання земель на платній основі, забезпечення їх охорони в інтересах територіальної громади, невпинного зростання їх вартості.

Важливою складовою земельної реформи і надалі залишатиметься формування та розвиток міського ринку землі. Протягом 2006 р. має здійснюватись комплекс заходів з використанням правових та економічних важелів регулювання ринкових земельних відносин щодо прискорення приватизації земельних ділянок юридичними особами шляхом купівлі-продажу, що забезпечить значне поповнення міського бюджету коштами від викупу земельних ділянок. Однак, перешкодою на шляху більш широкого застосування у 2006 р. такої перспективної та ефективної форми надання земельних ділянок у власність є нерозвиненість інституціональної інфраструктури ринку землі (відсутність земельної біржі, земельного банку тощо), недосконалість фінансово-правових механізмів (не сформовані іпотечний ринок, лізингові відносини, що виникають при реалізації прав власності на землю). Вагомим джерелом надходження грошей у міський бюджет у 2006 р. має стати проведення земельних аукціонів. В ідеалі трансакції із землею, земельні торги повинні стати основним механізмом у сфері економічного регулювання земельних відносин у Києві.

Важливим фактором у розвитку земельних відносин, які впливають на соціально-економічний розвиток міста, у 2006 році буде встановлення економічно обґрунтованої плати за використання землі та раціональне використання одержаних коштів на виконання завдань земельної реформи, розвиток інфраструктури та інженерного облаштування території міста.

Ефективність земельних перетворень визначатиметься

досконалістю концепції формування і здійснення земельної політики

безпосередньо в місті і приміських поселеннях. Основна її ідея

полягає у створенні механізму кредитування учасників земельного

ринку шляхом переведення обігу земельних ресурсів міста з фізичної

форми в капітальну, що багаторазово прискорить їх обіговість,

розширить границі земельного і фондового ринку; об'єднає земельні

ділянки і нерухоме майно, що знаходиться на них в єдиний

земельно-майновий комплекс; збільшить кількість і розмаїтість

операцій з ним; істотно підвищить доходи міста від своєї земельної

власності. При цьому необхідно буде забезпечити перетворення

земельних ресурсів і нерухомого майна в єдиний капітал з

урахуванням реальних інвестиційних і організаційних можливостей

учасників земельних відносин.

Формування ефективної загальноміської єдиної системи управління земельними ресурсами має спиратися на концептуальні положення і заходи, такі як: створення загальноміського центру управління; формування районних центрів управління; забезпечення органів управління інструментами управління (правовими, економічними, організаційними); ресурсне, інформаційно-аналітичне, кадрове і планово-проектне забезпечення процесу управління.

Основні напрями перспективного територіально-планувального розвитку м. Києва повинні знайти відображення при розробці програми соціально-економічного розвитку м. Києва на 2006 році, що дасть можливість створити єдиний, збалансований урбоекологічний організм, здатний забезпечити сталий розвиток соціально-демографічних, природних, економічних та містобудівних процесів, гармонійну функціонально-планувальну та об'ємно-просторову структуру міського середовища, органічно пов'язану з історичною містобудівною традицією, історико-культурною спадщиною та унікальним природним комплексом.

Серед пріоритетних завдань щодо оптимізації використання земель, як просторового ресурсу територіального розвитку, найважливішими на 2006 рік є: удосконалення організації забудови міста (розвиток приміської забудови, ущільнення, послідовна регенерація, реконструкція з урахуванням перспективних потреб і сучасних вимог, розширення підземного простору); дотримання екологічних вимог охорони земель при землеустрої територій.

З метою підвищення ефективності використання земельних ресурсів необхідно запроваджувати моделі землекористування, які б зводили до мінімуму потреби в транспортних послугах, сприяли економії енергії і збереженню відкритих зелених територій. Гармонізація розвитку міських районів передбачає регулювання щільності забудови, доведення землеємності промислових та інших галузей до нормативних рівнів. Охорона природних територій має бути зосереджена на землях, які підтримують біологічне різноманіття сільськогосподарських угідь, земель водного фонду, прибережних територій, приміських лісів тощо. Особливої уваги потребують землі, на яких відбуваються негативні геологічні та інженерно-геологічні процеси і явища.

Першочерговим завданням збалансованого територіального розвитку міста є також забезпечення ефективного функціонування різних форм власності на землю. Розмежування земель державної і комунальної власності має здійснюватись шляхом встановлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок, що залишаються у державній власності, та таких, що передаються до комунальної власності.

Сталий територіальний розвиток м. Києва залежатиме від створення ефективного ринку землі і нерухомості, в якому всі суб'єкти господарювання, органи місцевого самоврядування, громадяни діятимуть в межах правового поля відповідно до визначених економічних умов розвитку території міста і норм регламентації землекористування на основі генерального плану та містобудівної документації.

Водночас повинна бути організована надійна система кадастрової реєстрації земель. Для переходу від кадастрового обліку земельних ділянок міста до обліку нерухомого майна необхідно сформувати кадастр об'єктів нерухомості, розробити процедуру обліку будинків і споруд у кадастрі нерухомості. Перехід до кадастрового обліку нерухомості повинен супроводжуватися удосконаленням вимог до землевпорядкування і технічної інвентаризації (формування об'єктів кадастрового обліку).

Державне регулювання охорони земель міста у 2006 році має здійснюватись шляхом встановлення цільового призначення земель, проведення зонування території міста з визначенням меж зон з особливим режимом використання земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, встановлення єдиних вимог до власників землі та землекористувачів і забезпечення їх виконання.

Усі землі міста підлягають захисту від ерозійних процесів і зсувних явищ, від забруднення хімічними, біологічними, радіоактивними та іншими шкідливими речовинами і сполуками шляхом реалізації відповідних заходів, передбачених Програмою земельної реформи в місті на 2001-2005 рр. ( ra0079023-01 ), іншими природоохоронними програмами Києва.

В результаті виконання основних заходів у 2006 році очікується:

- збільшення питомої ваги проінвентаризованих земель міста у загальній їх площі до 56,0 % (47 тис. га), що дозволить забезпечити ведення державного земельного кадастру та на його основі раціональне використання земельних ресурсів міста;

- оформлення мешканцями міста права власності та користування землею на 2600 присадибних ділянок, що збільшить питому вагу приватизованих присадибних ділянок у загальній їх кількості до 58,2 %;

- оформлення мешканцями міста права власності та користування землею на 1120 садових ділянках і таким чином збільшення питомої ваги приватизованих садових ділянок у загальній їх кількості до 90,1 %;

- збільшення кількості земельних ділянок, які надаються в користування юридичним особам до 900 од. загальною площею 13,2 тис. га (в 1,7 раза);

- проведення регулярних перевірок щодо додержання земельного законодавства;

- зростання надходжень від плати за землю на 17,3 % (складуть 305,0 млн. грн.);

- збільшення площі земель під житловою забудовою приблизно на 0,5 тис. га за рахунок площ промислово-складських і військових об'єктів;

- розмежування земель державної і комунальної власності з подальшою передачею їх ефективним землекористувачам, а також частковою приватизацією;

- запровадження конкурентних засад на набуття прав на землю для здійснення містобудівної діяльності;

- розробка процедури переходу до кадастрового обліку нерухомості.

2. Цілі та пріоритети соціально-економічного

і культурного розвитку м. Києва в 2006 р.

Головними цілями діяльності міської влади є забезпечення комплексного і збалансованого розвитку м. Києва, покращення рівня та якості життєдіяльності населення, формування привабливого й екологічно сталого міського середовища на засадах удосконалення соціальної, виробничої, інженерно-транспортної, містоутворюючої та містообслуговуючої інфраструктури, оптимізації механізмів використання всіх компонентів ресурсного потенціалу шляхом:

- усталення тенденцій високої соціальної ефективності економічного зростання;

- прискорення темпів росту та процесу переходу до інноваційної моделі розвитку економіки, активного використання конкурентних можливостей і переваг столиці;

- збільшення обсягів інвестування пріоритетних видів діяльності.

З метою реалізації зазначених цілей визначено такі пріоритети соціально-економічного і культурного розвитку м. Києва на 2006 р.:

1. Підвищення рівня життя населення, пом'якшення соціальних диспропорцій:

- сприяння своєчасному виконанню заходів, ініційованих центральними органами виконавчої влади держави в сфері підвищення мінімальних соціальних гарантій, оплати праці в бюджетній сфері, розв'язання проблем зайнятості, реформування систем соціального страхування, пенсійного забезпечення тощо;

- активізація підтримки соціально вразливих верств населення за рахунок міського бюджету, вдосконалення системи обліку надання соціальної допомоги;

- вирівнювання економічних можливостей, посилення соціальної мобільності населення завдяки розширенню доступу до якісної освіти стимулюванню підприємницької ініціативи;

- формування збалансованого, соціально орієнтованого ринку праці шляхом сприяння створенню нових робочих місць і наданню першого робочого місця випускникам навчальних закладів, удосконалення форм соціальної підтримки незайнятих, виконання активних програм коригування ринку праці, пом'якшення наслідків і запобігання структурному та прихованому безробіттю;

- збільшення обсягів будівництва житла, в тому числі для пільгових категорій населення, впровадження в будівельну практику державних соціальних стандартів будівництва, розширення доступу громадян до механізмів низьковідсоткового житлового кредитування.

2. Покращення доступності якісних послуг для населення, поліпшення його демографічних характеристик:

- запобігання процесам депопуляції за допомогою збереження та поліпшення стану здоров'я населення на засадах підвищення доступності та ефективності медичної допомоги, підтримання санітарно-епідеміологічного благополуччя, вдосконалення системи охорони довкілля, створення передумов для ведення здорового способу життя;

- реформування механізмів функціонування галузей соціального призначення на основі впровадження мінімальних соціальних нормативів з урахуванням ефективності використання бюджетних коштів і якості наданих послуг, перехід до державно-громадської системи управління соціальною сферою;

- істотне поліпшення якості комунальних послуг завдяки техніко-технологічній модернізації міського комунального господарства, максимальної персоніфікації споживачів комунальних послуг і переведенню їх відносин з виконавцями послуг на договірну основу, відшкодування за кошти бюджету різниці між затвердженими тарифами на послуги та відповідними економічно обґрунтованими витратами.

3. Прискорення модернізації та структурної перебудови економіки на інноваційній основі:

- впровадження ринкових механізмів надання підтримки суб'єктам інноваційної діяльності за її пріоритетними напрямами, здатними істотно вплинути на розвиток економіки та зростання експортного потенціалу міста;

- продовження процесу реструктуризації неефективних суб'єктів господарювання комунальної форми власності та відкритих акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій у власності міста, реалізація заходів щодо закриття і виведення з експлуатації технічно та технологічно відсталого, фізично зношеного обладнання;

- вдосконалення механізмів економічного стимулювання енергозбереження у всіх сферах життєдіяльності суспільства;

- забезпечення рівних можливостей функціонування для підприємств різних форм власності, створення повноцінного конкурентного середовища, стимулювання розвитку малого підприємництва;

- вдосконалення процесів управління і регулювання господарською діяльністю, в тому числі забезпечення ефективного управління муніципальною власністю, збільшення на цій основі надходжень до бюджету.

4. Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату:

- посилення взаємодії міської влади з центральними органами виконавчої влади у сфері підготовки інвестиційних проектів, які реалізовуватимуться в м. Києві з використанням коштів державного бюджету;

- поліпшення умов для залучення інвестицій завдяки впровадженню механізму комунальних внутрішніх і зовнішніх позик, системи іпотечного кредитування та лізингу, розбудові сучасної інвестиційної інфраструктури, забезпеченню прозорості взаємовідносин у сфері інвестиційної діяльності;

- здійснення перевірок виконання інвесторами інвестиційних зобов'язань, взятих під час приватизації об'єктів комунальної власності;

- посилення співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями, підвищення ефективності залучення та використання коштів у процесі реалізації проектів соціально-економічного розвитку.

3. Основні напрями соціально-економічного

і культурного розвитку м. Києва на 2006 р.

3.1. Розвиток людського потенціалу

3.1.1. Демографічна ситуація та міграційна політика

Одним з пріоритетів політики міської влади є збереження життєвого і трудового потенціалу населення на основі формування і реалізації заходів ефективної демографічної політики.

Київ характеризується сприятливою, порівняно з іншими регіонами України, демографічною ситуацією. На відміну від загальноукраїнських тенденцій чисельність наявного населення в місті поступово збільшується. На кінець 2005 р. цей показник становитиме 2695,5 тис. осіб, що на 29,1 тис. осіб більше, ніж на початок року. Збільшення відбудеться за рахунок перевищення міграційного приросту населення (+33,0 тис. осіб) над його природним скороченням (-2,5 тис. осіб).

Упродовж останніх років у місті вдалося уповільнити темпи природного скорочення населення за рахунок певного підвищення чисельності народжених дітей (в 2005 р. становитиме 26,1 тис. осіб) і зменшення коефіцієнта дитячої смертності.

Коефіцієнт демографічного навантаження працездатного населення особами похилого віку в м. Києві значно нижчий (289 осіб у віці, старшому за працездатний, у розрахунку на 1000 осіб працездатного віку), ніж в Україні загалом (близько 400 осіб).

Основними проблемами розвитку демографічної ситуації в місті залишаються:

- перевищення кількості померлих над кількістю народжених;

- зростання коефіцієнта демографічного навантаження на працюючих;

- зменшення середньої очікуваної тривалості життя;

- ймовірність збереження і підвищення рівня захворюваності населення, у тому числі за рахунок хворих на наркологічні розлади і алкоголізм;

- недоліки соціального захисту сімей з дітьми, малозабезпечених і неповних сімей;

- неврегульованість процесів міграційного приросту населення.

Для поліпшення демографічної ситуації в столиці у 2006 році передбачається реалізувати комплекс заходів, спрямованих на вирішення зазначених проблем.

З метою подолання тенденції природного скорочення населення і стимулювання народжуваності проводитиметься робота щодо:

- підтримки добробуту сімей з дітьми. Зокрема, надання одноразової матеріальної допомоги в розмірі 1000 грн. окремим категоріям малозабезпечених сімей при народженні дитини в м. Києві; надання щомісячної додаткової допомоги одиноким матерям і малозабезпеченим багатодітним сім'ям тощо;

- покращення репродуктивного здоров'я населення. Передбачається пропаганда здорового способу життя, відновлення системи масової санітарно-гігієнічної освіти, насамперед серед підлітків, за умови підтримки засобами масової інформації та координації дій органів місцевої влади усіх рівнів, громадських об'єднань, релігійних й благодійних організацій. Впровадження відповідних програм ранньої діагностики та якісного лікування порушень репродуктивного здоров'я населення;

- моніторингу демографічної ситуації в місті з метою дослідження мотивації киян до дітонароджень, виявлення системи суспільних та особистих цінностей, орієнтованих на сім'ю з двома та більше дітьми, а також визначення сучасних напрямів посилення інтенсивності дітонароджень та укріплення інституту сім'ї;

- поліпшення якості та рівня медичного забезпечення материнства і дитинства, реалізовуватимуться заходи, спрямовані на поліпшення охорони здоров'я матері та дитини, матеріально-технічної бази акушерських та педіатричних заходів;

- забезпечення правових, економічних, культурних, соціальних умов для зміцнення сім'ї та стійкості шлюбу. В місті й надалі проводитиметься виховна робота серед молоді з питань налагодження ефективної системи підготовки до шлюбу та сімейного життя; формування у юнаків і дівчат поваги до членів своєї сім'ї та родини, готовності до взаємодопомоги.

Для забезпечення зростання середньої тривалості життя здійснюватимуться заходи щодо:

- створення безпечних і здорових умов праці, плануються заходи щодо атестації робочих місць з метою виявлення та усунення дії негативних факторів на здоров'я працівників, вивільнення жінок з виробництва з важкими та шкідливими умовами праці; впровадження принципів економічної зацікавленості роботодавців, зокрема розвиток страхування на випадок виробничого травматизму;

- зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань через розробку та впровадження автоматизованої системи обліку обов'язкових періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на робочих місцях з шкідливими умовами праці;

- мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи на основі стабілізації соціопсихологічної ситуації, охорони та очищення навколишнього природного середовища, поліпшення харчового раціону, удосконалення діагностики, лікування та генетичного моніторингу всього населення м. Києва, передусім дітей;

- підвищення доступності й ефективності законодавчо гарантованої медичної допомоги, підтримання санітарно-епідеміологічного благополуччя, забезпечуватиметься повна імунізація дітей та підлітків; відновлення практики профілактичних оглядів населення; розширення лікувально-оздоровчих послуг людям похилого віку; створення комплексної педіатричної служби та системи соціального обслуговування осіб цієї категорії;

- профілактики зловживань наркотичними речовинами й алкоголем, а також захворюваності на СНІД шляхом реалізації комплексу заходів "Формування здорового способу життя" в рамках міської Міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я киян" на 2003-2011 рр. ( ra_132023-02 ).

З метою врегулювання міграційних переміщень у місті проводитиметься робота у напрямі зменшення кількості небажаних мігрантів і шукачів притулку через удосконалення та технічне забезпечення системи обліку та контролю іммігрантів і біженців.

За рахунок виконання у 2006 р. комплексу заходів, спрямованих на покращення демографічної ситуації в місті, очікується підвищення рівня народжуваності до 26,3 тис. осіб, зниження природного скорочення до 2,5 тис. осіб на рік (дод. 1).

3.1.2. Зайнятість населення і ринок праці

У 2005 році організація зайнятості населення міською владою здійснювалась у відповідності до завдань Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" ( ra0567023-04 ), яка спрямовувалась на запобігання масовому безробіттю, збереження існуючих та створення нових робочих місць, організацію професійної підготовки та підвищення кваліфікації безробітних, підтримку самозайнятості та підприємницької діяльності.

Політика зайнятості у 2005 році характеризувалась позитивним приростом основних показників сфери зайнятості населення: зростанням темпів зайнятості населення, створенням нових робочих місць, працевлаштуванням безробітних; зменшенням навантаження на 1 робоче місце, рівня безробіття тощо.

У 2005 році підвищення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років очікується на рівні 64,2 %, що на 7,5 % більше ніж в середньому по Україні (56,7 %), та відображає сприятливий економічний клімат і позитивні зрушення у реформуванні ринку праці в м. Києві.

До кінця року буде створено більше 72 тис. нових робочих місць що на 4,3 % більше скоригованих показників міської Програми зайнятості населення на 2005 рік ( ra0567023-04 ) (69,0 тис.). Основна частка нових робочих місць буде введена в дію в оптовій і роздрібній торгівлі - 32,8 %, обробній промисловості - 15,2 %, будівництві - 14,1 % та у сфері операцій з нерухомістю 11,1 %. Більше 40 % новостворених робочих місць очікується ввести в усіх галузях економіки міста, 31 % - внаслідок реєстрації фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, 29 % - складуть трудові договори між фізичними особами - підприємцями та найманими працівниками. Доля м. Києва в загальній кількості створених нових робочих місць по Україні (833 тис. один) становить більше 8,6 %.

Структура зайнятості населення м. Києва в 2005 р., %

Охорона здоров'я та соціальна допомога - 6%

Освіта - 9%

Державне управління - 6%

Операції з нерухомістю, здаванням під найм,

послуги користувачам - 15%

Фінансова діяльність - 3%

Оптова і роздрібна торгівля, готелі та ресторани - 20%

Транспорт та зв'язок - 9%

Сільське господарствоо - 1%

Будівництво - 8%

Промисловість - 17%

Колективні, громадські та особисті послуги - 6%

Число працевлаштованих у м. Києві становитиме близько 33,6 тис. осіб завдяки збільшенню кількості вакансій, укладання договорів на додаткові робочі місця за рахунок дотацій роботодавцям, відкриття власної справи суб'єктами підприємницької діяльності, бронюванню робочих місць для слабозахищених верств населення, професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітних згідно попиту на ринку праці. Найбільша питома вага з працевлаштування у таких галузях: оптова та роздрібна торгівля, обробна промисловість, операції з нерухомістю, надання послуг.

У звітному періоді завдяки зменшенню кількості вивільнених працівників та зростанню попиту на робочу силу міській владі вдалося досягти більш низького навантаження на 1 робоче місце - на одного безробітного в столиці припадає 5 вакансій, в той час як по Україні на 1 робоче місце претендують 6 безробітних.

Величина зареєстрованого безробіття у м. Києві протягом року була стабільною і на кінець року залишилась на рівні 0,4 %, що майже в 9 разів менше аналогічного показника по Україні (3,5 %), та загальноєвропейського показника (3,7 %).

Позитивні процеси соціально-економічного розвитку міста у 2005 році сприятимуть реалізації заходів із забезпечення продуктивної зайнятості та підвищення ефективності функціонування трудового потенціалу м. Києва у 2006 році.

Внаслідок удосконалення форм соціальної підтримки незайнятих осіб, розширення сфери застосування праці в ході реалізації заходів міської програми "Зайнятість населення м. Києва на 2006-2007 рр." ( ra0567023-04 ) прогнозується закріпити досягнуту у звітному році кількість створених нових робочих місць.

Більше 80 % новостворених робочих місць очікується ввести в сфері підприємництва. Із загального числа нових робочих місць більше 30 % прогнозується створити у сфері торгівлі, по 12 % - у промисловості та будівництві, сфері послуг.

Реалізація заходів щодо збереження стабільності у сфері зайнятості населення на фоні динамічного соціально-економічного розвитку міста повинна забезпечити рівень зареєстрованого безробіття не вище 0,4 % від чисельності економічно активного населення у віці 15-70 років.

Продовжиться запровадження нових форм роботи з підприємствами та організаціями міста з метою організації зайнятості безробітних. Зокрема, буде проводитись підготовка та перепідготовка спеціалістів з числа безробітних за замовленням роботодавців з подальшим працевлаштуванням; передбачається відновлення системи професійної підготовки кадрів безпосередньо на виробництві.

Очікується охопити активними заходами зайнятості з питань працевлаштування 46,0 тис. осіб, що на 1,1 % більше ніж у 2005 році, здійснити професійну підготовку понад 7,0 тис. безробітних з урахуванням потреб ринку праці, в тому числі за замовленням роботодавців; забезпечити надання безробітним можливостей тимчасової зайнятості шляхом організації оплачуваних громадських робіт; забезпечити контроль за виконанням норм законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

Рівень зайнятості населення у 2006 році прогнозується у розмірі 64,3 % і становитиме 1350,0 тис. чол., що на 0,1 % більше, ніж у 2005 році. Збільшиться рівень працевлаштування безробітних до 47,2 %, підвищиться частка незайнятих осіб, які направляються на навчання та перекваліфікацію.

За рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття витрати на реалізацію заходів по сприянню зайнятості і соціальному захисту населення від безробіття становитимуть 78,3 млн. грн., що на 2,5 % більше, ніж очікується профінансувати в 2005 році (дод. 2, 3).

3.1.3. Доходи населення та заробітна плата

У 2005 році в м. Києві внаслідок продовження системних реформ у ключових секторах економіки, активізації економічної діяльності відбудеться зростання грошових доходів населення міста, які на кінець року становитимуть 34,0 млрд. грн., що в порівнянні з попереднім роком більше на 10,2 % у реальному обчисленні. За рахунок підвищення рівня оплати праці, зростання державних соціальних стандартів рівень грошових доходів у розрахунку на одну особу дорівнюватиме 12,7 тис. грн. і буде найкращим показником серед решти регіонів (по Україні - приблизно 0,8 тис. грн.).

У результаті підвищення реальних доходів населення та реформування системи оплати праці у м. Києві структура доходів населення залишається відносно стабільною і характеризується високою часткою заробітної плати (51 %), соціальної допомоги, інших поточних трансфертів (37 %), що є закономірним результатом трансформацій, здійснюваних в економічній і соціальній сферах міста.

Завдяки реформуванню форм оплати праці в 2005 р. зазнала істотного скорочення міжгалузева диференціація заробітної плати, що супроводжувалося зростанням її середнього рівня в галузях економіки столиці та підвищенням мінімального рівня. Очікуваний середньомісячний розмір заробітної плати у 2005 році становитиме 1260,5 грн., що в 2,8 рази більше від встановленого прожиткового мінімуму для працездатних осіб (453 грн.), у тому числі в промисловості - 1163,2 грн., оптовій та роздрібній торгівлі - 1376,2 грн. Одночасно низькою все ще залишиться заробітна плата працівників малих підприємств - 565,1 грн.

Серед позитивних тенденцій слід також відзначити скорочення в 2005 р. до 16 % частки працівників, які отримують заробітну плату, нижчу за законодавчо встановлений прожитковий мінімум (19 % у грудні 2004 р.).

У 2006 році для досягнення основної мети політики грошових доходів та оплати праці буде прискорене зростання заробітної плати, підвищення реальних доходів населення, поступове подолання деформації у структурі їх розподілу, зниження рівня бідності, що в свою чергу стимулюватиме зростання внутрішнього сукупного попиту. Забезпечуватиметься випереджальне, порівняно з темпами ВДВ, зростання реальної заробітної плати на 17,1 відсотка.

Підвищення рівня номінальних та реальних доходів населення у наступному році буде здійснюватись за рахунок:

- здійснення контролю за своєчасно і не нижче встановленого державою мінімального розміру оплати праці;

- сприяння зростанню продуктивності праці та заробітної плати на підприємствах міста;

- прискорення погашення заборгованості із заробітної плати на підприємствах, в установах і організаціях м. Києва, а також недопущення нової заборгованості;

- реформування системи оплати праці та податкової системи;

- реалізації заходів адресної соціальної підтримки населення; - збільшення внеску соціальної допомоги у формування доходів населення;

- скорочення сфери тіньової економіки та підвищення мотивації до зайнятості у офіційному секторі економіки;

- підтримки малого бізнесу.

Реалізація основних заходів підвищення сукупних доходів населення, рівня заробітної плати дасть змогу у 2006 році забезпечити:

- зростання обсягу наявних доходів населення на 10,5 % у реальному обчисленні, що становитиме 41,4 млрд. грн., або 15,3 тис. грн. у розрахунку на 1 особу;

- формування фонду оплати праці працівників, зайнятих на великих і середніх підприємствах, в обсязі 19,5 млрд. грн., що становитиме 141,1 % рівня 2005 р.

Номінальна середньомісячна заробітна плата робітників і службовців у 2006 році підвищиться до 1709,2 грн., або на 35,6 % у реальному обчисленні. Прогнозується збільшення заробітної плати працівників усіх сфер економічної діяльності: в промисловості - до 1498,0 грн., в оптовій та роздрібній торгівлі - до 1841,4 грн., в малому підприємництві - до 723,3 грн.

Динаміка середньомісячної заробітної плати, грн.

2003 2004 2005 2006

м. Київ 760,8 967,4 1260,5 1709,2

Україна 462,3 589,6 817,0 1001,0

Основні очікувані показники щодо рівня доходів та заробітної плати населення міста подані в дод. 4.

3.2. Розвиток соціальної сфери

3.2.1. Житлове господарство

Житлове господарство є однією з найважливіших галузей господарського комплексу міста, яка забезпечує його життєдіяльність та - суттєво впливає на стан економічних взаємовідносин.

У 2005 році робота Київської міської державної адміністрації була спрямована на сприяння будівництву і реконструкції житлових будинків та об'єктів соціальної і інженерної інфраструктури, залучення коштів населення на будівництво житла, забезпечення житлом черговиків квартобліку тощо.

За 2005 рік загальна площа житлового фонду зросла на 9,6 % проти 2004 р., а забезпеченість населення житлом на одну особу становить 20,2 кв. м загальної житлової площі.

Збільшення житлового фонду столиці забезпечується шляхом нарощування обсягів нового будівництва та реконструкції існуючої забудови. В 2005 році в експлуатацію буде введено майже 1200 тис. кв. м загальної площі нового житла (447,6 кв. м житлової площі у розрахунку на 1 тис. наявного населення), що в 2,6 рази перевищує середній показник по Україні (169 кв. м). Виконуючи заходи програми реконструкції 5-поверхових будинків, збудованих у 60-х роках, у 2005 році проводились роботи з реконструкції 2 п'ятиповерхівок по вул. В.Піка та вул. Туполєва, 20-д у Шевченківському районі.

Пріоритетна увага приділяється посиленню соціального захисту населення в сфері житлового забезпечення. В 2005 році передбачено безоплатно надати пільговим категоріям громадян і черговикам квартобліку 98,5 тис. кв. м загальної житлової площі, збудованої за кошти міського бюджету та одержаної від підприємств та організацій в порядку відрахувань.

У результаті проведених перетворень житлове господарство міста зазнало якісних змін: стрімко розгорталися процеси майнових відносин, в результаті яких в структурі житлового фонду питома вага приватизованого житла зросла до 78 %, триває передача відомчого житлового фонду місцевим радам, розпочато процес демонополізації галузі та запровадження договірних відносин, створюються об'єднання (товариства) співвласників багатоквартирних будинків.

Експлуатацію та утримання житлового фонду столиці здійснювала 151 житлово-експлуатаційна організація (ЖЕО), з них - 10 приватних. Інвестиційні житлові будинки обслуговувало 20 ЖЕО різних форм власності та 246 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків, 186 будинків перебувало на самообслуговуванні та 580 будинків утримуються власними силами правлінь житлово-будівельних кооперативів.

У 2006 році Київською міською владою передбачається здійснити низку заходів, направлених на реалізацію зазначених пріоритетів і вирішення проблемних питань:

Активне залучення до будівництва житла інвестиційних ресурсів - коштів населення, юридичних осіб, кредитних ресурсів, розвиток іпотечного кредитування. За прогнозом, передбачається ввести в експлуатацію близько 1,3 млн. кв. м житлової площі, в тому числі 945,0 тис. кв. м - за кошти населення. За замовленням Київської міської державної адміністрації - передбачена ввести в експлуатацію 910,0 тис. кв. м житлової площі, що на 14,3 відсотки більше, ніж очікується у 2005 році.

Продовження будівництва житла для соціально незахищених громадян. В 2006 році передбачається зростання обсягів введення в дію житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту з боку держави, що дасть можливість безоплатно передати цій категорії громадян 125,1 тис. кв. м житла, що на 27 % більше порівняно з 2005 роком. Подальшого розвитку набуватиме практика фінансування будівництва житла для черговиків квартобліку із розрахунку: 50 % вартості житла - кошти міського бюджету і 50 % - кошти населення, що дасть можливість ввести в експлуатацію 21314 кв. м житла (в 1,5 раза більше ніж в 2005 році). З метою подальшої підтримки молоді та молодих сімей в місті продовжиться реалізація програми будівництва житла для молодих сімей за рахунок виділення пільгового довгострокового кредиту. В 2006 році передбачається ввести в експлуатацію 23955 кв. м житла, що в 2,5 раза більше ніж в 2005 році.

Збільшення обсягів реконструкції житлового фонду. Роботи проводитимуться за такими напрямками: реконструкція житла в центральній частині міста та переобладнання гуртожитків під будинки квартирного типу. За прогнозом, після реконструкції буде введено в експлуатацію 13 житлових будинків загальною площею 20,7 тис. кв. м, з них 3 гуртожитки площею 7,2 тис. кв. м, що будуть реконструйовані за кошти інвесторів.

На проведення реконструкції п'ятиповерхових житлових будинків, побудованих у 60-ті роки, передбачено спрямувати 3,0 млн. грн., за рахунок яких проводитимуться роботи на 2 житлових будинках в Деснянському та Святошинському районах.

Обсяг реконструкції житлового фонду

------------------------------------------------------------------

| Показник | 2004 | 2005 | 2006 |

|--------------------------------------+-------+---------+-------|

|Введення в експлуатацію житлових |10/25,5| 13/31,2 |13/20,7|

|--------------------------------------+-------+---------+-------|

|з них гуртожитків |4/12,5 | 5/15,9 | 3/7,2 |

|--------------------------------------+-------+---------+-------|

|Обсяг асигнувань на реконструкцію | 71,0 | 91,6 | 106,8 |

------------------------------------------------------------------

Підвищення технічного стану житлового фонду та рівня його утримання. Відповідно до загальноміських заходів "Твій дім, твоє подвір'я" проводитиметься комплекс робіт щодо утримання житлового фонду та прибудинкових територій у належному санітарно-технічному стані. Зокрема, буде здійснено заміну і модернізацію 1200 ліфтів, виконано роботи по ремонту покрівель та ремонту фасадів на 1200 житлових будинках, в тому числі на 600 житлових будинках буде проведено герметизацію стиків панелей. Влаштовано 500 майданчиків та придбано 1600 контейнерів.

Основні показники утримання житлового фонду

------------------------------------------------------------------

| Показник | 2004 | 2005 | 2006 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|Загальноміські заходи "Твій дім, | 154,0 | 124,0 | 374,0 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|капітальний ремонт житлового фонду| 56,4 | 37,4 | 102,2 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|ремонт фасадів, будинків/млн. грн.|852/24,4|530/20,3 |1200/60,0 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|в т. ч. герметизація стиків |388/6,6 | 241/6,2 | 600/1,8 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|ремонт покрівель, |628/25,5|551/23,7 |1200/51,0 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|ремонт, заміна, диспетчеризація |253/24,6|363/25,4 |1200/100,0|

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|благоустрій території, млн. грн. | 23,1 | 17,2 | 60,8 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|влаштування майданчиків, |239/2,3 | 149/2,0 | 500/10,0 |

|----------------------------------+--------+---------+----------|

|придбання контейнерів, |552/0,25|500/0,28 |1600/0,80 |

------------------------------------------------------------------

Прискорення темпів реформування житлово-комунального господарства столиці на засадах розвитку співпраці з банківськими установами в галузі довгострокового кредитування житлового будівництва, впровадження новітніх форм утримання й експлуатації житлового фонду (передусім, об'єднань співвласників багатоквартирних будинків).

У результаті вжитих заходів на кінець 2006 року забезпеченість населення житлом на одну особу становитиме 20,4 кв. м.

3.2.2. Комунальне господарство

Комунальне господарство м. Києва має достатньо розвинуту інженерну інфраструктуру, яка задовольняє потреби міста у водопостачанні та водовідведенні, тепло- та газопостачанні, освітленні, санітарній очистці.

В комунальному господарстві зосереджено близько 6 % основних виробничих засобів міста. На балансі комунальних підприємств знаходиться 4,1 тис. водопровідних та 2,5 тис. км каналізаційних мереж.

У 2005 році в місті проводилась цілеспрямована робота щодо забезпечення безперебійного функціонування галузі, підвищення якості послуг, вживаються заходи щодо розвитку її матеріально-технічної бази, впроваджуються енергозберігаючі проекти та технології.

Водопровідно-каналізаційне господарство. Протягом року ВАТ "АК "Київводоканал" відпущено усім споживачам 357,3 млн. куб. м води, що на 3,3 % менше, ніж за 2004 рік; пропущено стічних вод (тарифних) - 368,3 млн. куб. м. Водночас скоротився до 298,0 млн. куб. м відпуск води населенню.

Очікується виконати роботи по капітальному та поточному ремонтах об'єктів водопровідно-каналізаційного господарства на суму 39,7 млн. грн., з яких 63,5 % буде передбачено на водопровідні мережі та споруди. За звітний період очікується перекласти 6,6 км водопровідних та 0,8 км каналізаційних мереж.

Санітарна очистка міста. В цілому по місту очікується вивезти та знешкодити 4146,9 тис. куб. м відходів, що на 5,3 % більше, ніж у 2004 році, з них твердих побутових - 3700,0 тис. куб. м (на 7,9 % більше) та рідких відходів 84,0 тис. куб. м (на 18,3 % більше). До кінця року очікується придбати 140 шт. автомобілів по прибиранню та перевезенню сміття.

Зовнішнє освітлення міста. У місті постійно виконуються роботи по утриманню мереж зовнішнього освітлення. Загальна довжина мереж зовнішнього освітлення у 2005 році склала 4,2 км. В експлуатації знаходилось 130,6 тис. світлоточок і 1337 пунктів включення.

Всього на суму 15,4 млн. грн. з міського бюджету виконано планово-попереджувальний ремонт, за рахунок чого відремонтовано 38 5 світлоточок та 928,7 км мереж зовнішнього освітлення, проведено поновлення 1158 опор, 4500 ліхтарів.

Програма розвитку зовнішнього освітлення міста передбачає повний перехід в освітленні від ртутних ламп до економічних та екологічно чистих натрієвих ламп, що дає змогу, не зважаючи на приріст мереж, зменшувати потреби на споживання електроенергії без зниження рівня освітленості вулиць міста. Завдяки виконанню міських програм починаючи з 1994 року на мережах зовнішнього освітлення впроваджено 85,6 тис. енергозберігаючих ліхтарів, що дало можливість при збільшенні кількості світлоточок з 108,5 тис. шт. до 131,1 тис. шт. знизити встановлену потужність освітлювального обладнання з 27,1 МГВт до 24,0 МГВт (тобто на 3,1 МГВт).

За рахунок проведеної модернізації систем управління та контролю за станом мереж зовнішнього освітлення введено цифрову радіометричну систему "Славутич", яка була розроблена СП "Телеком" та ТОВ "Канал-р", що дозволило у 2005 році збільшити обсяг контролюючих мереж лівобережної частини міста з 14,9 % до 50,9 %. Така система радіоуправління мережами зовнішнього освітлення запроваджена тільки в м. Києві і аналогів їй в державах СНД немає.

Озеленення міста виконується шляхом проведення комплексу робіт Київським комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд".

На роботи з поточного благоустрою та капітального ремонту очікується виконати 54,4 млн. грн., за рахунок яких: проведено санітарно-оздоровчу рубку дерев на 2,6 га, рубку догляду за лісом на 4,5 га; проведена ландшафтна реконструкція 60,0 га зелених насаджень; посаджено 17,0 тис. декоративних дерев, 18,0 тис. декоративних кущів; влаштовано газонів на площі 200,0 га; висаджено 10,0 млн. шт. квіткової продукції.

Протизсувні заходи. На кінець звітного періоду очікується виконати протизсувні заходи загальним обсягом на суму 5,5 млн. грн. на таких об'єктах: схилах парку Вічної Слави, в районі Киянівського провулку, на схилах Наддніпрянського шосе, на території навколо Свято-Пантелеймонівського собору, на схилі Божкового яру.

В той же час в галузі комунальне господарство накопичено багато проблем, що ставлять під загрозу можливість його сталого функціонування. Відсутня економічно обґрунтована система визначення тарифів, низька платоспроможність населення не дає можливості стабілізувати фінансово-економічний стан підприємств і подолати збитковість; активізувати інноваційну діяльність; проводити технічне переозброєння виробництв. Значна зношеність основних засобів є причиною високих питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів.

У 2006 році процеси удосконалення функціонування виробничих комплексів комунального господарства відбуватимуться на основі:

- реформування організаційно-економічної системи, що передбачає розробку нової економічної моделі функціонування комплексу, запровадження нового порядку взаємовідносин між виробником і постачальником комунальних послуг, розповсюдження процедур конкурсного відбору виконавців, стимулювання процесу залучення в галузь інвестицій;

- вжиття заходів щодо зниження рівня поточної заборгованості підприємств шляхом покращення дисципліни платежів, здійснення реструктуризації заборгованостей за оплату послуг, проведення ефективного тарифного регулювання, удосконалення цінової політики щодо формування тарифів, приведення їх до економічно обґрунтованих норм споживання, вишукання резервів щодо зниження вартості послуг;

- активізації інноваційної діяльності в галузі. Передбачається впровадження енергозберігаючих проектів із залученням міжнародних грандів, нових ресурсозберігаючих технологій, за замовленням міськдержадміністрації, науковими установами міста проводитиметься розробка технологічного устаткування і обладнання, застосування якого сприятимуть покращанню технологічних і експлуатаційно-споживчих характеристик послуг;

- технічного переозброєння галузі за рахунок будівництва нових та реконструкції діючих комунальних об'єктів, що сприятиме підвищенню надійності та безаварійності роботи мереж і комплексів.

Основними напрямами розвитку окремих галузей у 2006 році будуть:

Водопровідно-комунальне господарство. З метою забезпечення достатнього обсягу водопостачання передбачається розширення мережі водопровідних магістралей в районах нового та існуючого житлового будівництва і приватної забудови; підвищення якості питної води шляхом модернізації технологій і засобів її очищення та контролю, скорочення питомого водоспоживання і обсягів використання води, не облікованої лічильниками. Зокрема, буде здійснено перекладання водопровідних мереж по вул. Кайсарова (від вул. Смольної до вул. Сумської); по вул. Виставочній (від вул. Генерала Радищева, 4-б до вул. полковника Потєхіна); по вул. Стельмаха (від вул. Красилівської до вул. Ломоносова) та прокладка водопроводу на вул. Підлісній (від вул. Булаховськогого до вул. Генерала Наумова) та в районі житлового масиву Позняки, 4-А, 5, 5-А.

Для підвищення надійності каналізаційних мереж проводитимуться роботи з реконструкції існуючих каналізаційних комплексів, розвитку системи доочистки стічних вод, покращання умов експлуатації каналізаційної мережі.

На будівництво об'єктів водовідведення планується спрямувати з міського бюджету 78,5 млн. грн., за рахунок яких буде завершене будівництво каналізаційного колектора по вул. Алма-Атинській (4,6 км), реконструкція каналізаційного колектора по вул. Богатирській (0,8 км); продовжено будівництво каналізаційного колектора від вул. Верхньоключової-Польової до колектора в районі вул. Маміна-Сибіряка, другої нитки Головного міського каналізаційного колектора тощо.

Санітарна очистка міста. Вирішенню проблем галузі сприятиме реалізація заходів з оновлення парку автотранспорту із збиранням та вивозу побутових відходів, впровадження технологічних рішень щодо утилізації побутових відходів, розробки і впровадження технології знешкодження фільтрату на полігонах N 1 та N 5, розвиток мережі громадських туалетів, реалізація Схеми санітарної очистки міста ( ra0264017-02 ).

Здійснюватимуться заходи, передбачені міською Програмою вирішення проблем з утримання домашніх та інших тварин (затверджена Київською міською радою від 27.11.2003 р. N 213/1087 ( ra0213023-03 )), які спрямовані на поліпшення санітарно-епідемічного, епізоотичного й екологічного стану міста. В 2006 році передбачається завершити будівництво міського кладовища для тварин у складі колумбарію з могильником для захоронення тварин, крематорію, АТП та господарських приміщень біля ТЕЦ-6.

Зелене господарство. Розвиток галузі передбачає створення нових зелених насаджень в районах новобудов, проведенні ландшафтної реконструкції зелених насаджень, реконструкцію парків міста, застосування нових технологій контейнерного вирощування садівного матеріалу.

Відповідно до програми комплексного розвитку зеленої зони

м. Києва до 2010 р. та концепції формування зелених насаджень в

центральній частині міста ( ra0806023-05 ) в 2006 році передбачено

виконати роботи з розробки проектно-кошторисної документації на

суму 900,0 тис. грн. Крім того, передбачено провести роботи з

реконструкції парків "Володимирська гірка", "Нивки", "Вічної

слави", "Перемоги".

Протизсувні підземні роботи. Передбачається продовжити виконання протизсувних заходів на схилах Наддніпрянського шосе, в районі Кияновського провулку, на схилах парку "Вічної слави", на схилах вздовж Набережного шосе. Буде розроблено проектно-кошторисну документацію на виконання протизсувних та укріплювальних заходів на схилі навколо Свято-Макарівської церкви та комплексу протизсувних заходів для укріплення Дніпровського схилу біля пішохідного мосту.

3.2.3. Охорона здоров'я

Медико-санітарну допомогу жителям Києва та приїжджим надає мережа бюджетних і госпрозрахункових лікувально-профілактичних закладів, яка, зберігаючи та нарощуючи свою інфраструктуру і кадровий потенціал, реалізує традиційні для охорони здоров'я столиці України напрями діяльності.

В 2005 році у місті функціонувало 97 лікарняних закладів потужністю 30,1 тис. ліжок (в т. ч. 1,6 тис. ліжок у денних стаціонарах районних поліклінік) та 232 амбулаторно-поліклінічні заклади на 80,6 тис. відвідувань за зміну (або 303,3 відвідування за зміну в розрахунку на 10 тис. населення проти 212,4 - по Україні в цілому), з них - 18 установ сімейної медицини або з відділеннями сімейних лікарів.

У системі охорони здоров'я працювало 23,0 тис. лікарів усіх

спеціальностей та 35,0 тис. середнього медичного персоналу.

Контингент лікарів у закладах сімейної медицини та з відділеннями

сімейних лікарів налічував 65 осіб.

Динаміка мережі та штатів закладів системи

охорони здоров'я м. Києва

2004 2005 2006

очікуване прогноз

а) кількість закладів, од.

лікарняні заклади 96 97 98

амбулаторно-поліклінічні

заклади 232 232 232

б) кількість працівників, тис. осіб

лікарі всіх спеціальностей 22,8 23,0 23,2

середній медичний персонал 34,8 35,0 35,2

Протягом 2005 р. Київською міською владою проводилась робота щодо зміцнення матеріально-технічної бази лікувально-профілактичних закладів, у тому числі здійснювалось будівництво та реконструкція існуючих будівель, зокрема:

- реконструкція корпусів міської клінічної лікарні N 14 під Київський міський центр крові на вул. Зоологічній, 3; корпусу N 4 Київської міської онкологічної лікарні під хоспіс для онкологічних хворих на вул. Верховинній, 69;

- будівництво Київського міського центру серця на вул. Братиславській, 5-а;

- реконструкція будівель і споруд для створення міського центру профілактики і боротьби зі СНІД на вул. Крамського, 21-а;

- реконструкція і будівництво прибудови до поліклініки N 4 на вул. Булаховського, 26;

- будівництво дитячої клінічної лікарні на вул. Професора Підвисоцького.

Серед найбільш нагальних проблем розвитку системи охорони здоров'я міста слід виділити: невідповідність її ресурсного потенціалу зростаючим потребам територіальної громади міста й громадян України в цілому в медичній допомозі; значну зношеність матеріально-технічної бази (окремих закладів до 75-100 %); недостатнє фінансування галузі. Не вирішено на державному рівні питання страхової медицини.

В 2006 році діяльність міської влади буде спрямована на вдосконалення організації та управління охороною здоров'я, підвищення профілактики захворювань та якості надання послуг, впровадження медичного страхування та забезпечення доступності надання медичної допомоги, в результаті чого:

- кількість лікарняних закладів зросте до 99 од., потужність їх ліжкового фонду - до 30,6 тис. ліжок, з них - 1,8 тис. денного стаціонару районних поліклінік;

Порівняння показників забезпеченості населення м. Києва та

України, на 10 тис. осіб

2004 2005 2006

очікуване прогноз

а) лікарями всіх Київ 86,8 87,4 88,0

спеціальностей, осіб Україна 47,4 47,7 48,0

б) середнім медичним Київ 132,6 132,2 131,8

персоналом, осіб Україна 110,9 111,5 112,1

в) лікарняними ліжками, Київ 114,2 112,7 111,2

од. Україна 95,7 94,8 93,9

г) потужностями АПЗ, Київ 305,8 303,3 300,8

відвідувань за зміну Україна 209,6 212,4 215,2

- медичні послуги жителям міста і приїжджим надаватимуть 23,2 тис. лікарів усіх спеціальностей та 35,2 тис. середнього медичного персоналу;

- кількість амбулаторно-поліклінічних закладів залишиться незмінною, тоді як їх потужність сягне 81,0 тис. відвідувань за зміну (300,8 відвідувань за зміну на 10 тис. населення);

- продовжать свою діяльність центр сімейної медицини та 2 поліклініки сімейних лікарів; мережа поліклінік з відділенням сімейних лікарів розшириться до 10, амбулаторій - до 7.

Буде продовжено роботи на об'єктах, реконструкція та будівництво яких розпочаті в попередні роки.

3.2.4. Освіта

Система освіти міста представлена різноманітними за профілем та формами організації навчально-виховного процесу дошкільними, загальноосвітніми, позашкільними, професійно-технічними та вищими навчальними закладами, покликаними задовольняти освітні потреби населення.

Триває процес удосконалення мережі загальноосвітніх навчальних закладів, що дає можливість урізноманітнити типи, структуру та форми навчання.

У 2004-2005 навчальному році в місті функціонувало 525 навчальних закладів усіх типів та форм власності, у яких навчалося 274,5 тис. учнів.

Протягом зазначеного періоду відбулися зміни у мережі загальноосвітніх навчальних закладів. У Дарницькому районі середню загальноосвітню школу N 316 реорганізовано у спеціалізовану школу з поглибленим вивченням української мови. Збільшилась кількість шкіл, в яких поглиблено вивчають російську мову (спеціалізовані школи N 247 Деснянського району, N 210 Оболонського району, N 24 Шевченківського району). Школу N 177 реорганізовано у спеціалізовану школу з поглибленим вивченням біотехнологій (єдину в Україні). На базі новобудови Дарницького району відкрито Скандинавську гімназію.

У 2005 році до нового навчального року введено в експлуатацію центр дитячої та юнацької творчості на вул. Героїв Севастополя, 35 у Солом'янському районі; завершено будівництво басейна до школи N 315 у 6-а м-ні житлового масиву Позняки (діл. 24) у Дарницькому районі, спорудження прибудови до школи N 17 на вул. Фрунзе у Подільському районі, I пускового комплексу школи N 177 на вул. Курській, 12 у Солом'янському районі; відкрито прибудову до навчального корпусу школи N 132 на вул. Академіка Глушкова, 28 у Голосіївському районі.

У десяти загальноосвітніх навчальних закладах запроваджено педагогічний експеримент "Школа повного дня".

Відкрито профільні класи з допрофесійною підготовкою:

педагогічні класи;

медичний клас (СЗШ N 54 Солом'янського району);

класи юних інспекторів руху (СЗШ N 3 Подільського району, N 4 Дніпровського району, N 46 Солом'янського району, N 190 Деснянського району, N 317 Святошинського району);

класи податківців (СЗШ N 214 Оболонського району, N 61 Шевченківського району);

класи спортивної журналістики (СЗШ N 233 Оболонського району).

Питання підвищення якості навчання української мови і літератури є необхідною передумовою якісної освіти в цілому, тому в 2005 році велика увага приділяється мовній культурі учнів, учителів та батьків.

Характер міжнародних та економічних зв'язків нашої держави роблять іноземну мову реально необхідною у всіх сферах життя. На сучасному етапі у центрі уваги якість викладання та результативність вивчення іноземних мов. У 2004-2005 навчальному році у м. Києві запроваджено вивчення 24 іноземних мов. Триває постійна робота щодо розширення мережі гуртків іноземних мов на базі позашкільних навчальних закладів.

За 2004-2005 навчальний рік в мережі дошкільних навчальних закладів міста суттєвих змін не відбулося. Їх кількість становила 669 одиниць.

У дошкільних навчальних закладах усіх форм власності здобувають освіту майже 68,0 тис. дітей. Показник охоплення дітей дошкільною освітою складає 71 % дітей дошкільного віку (по Україні цей показник - 48 %). У цілому по місту укомплектованість функціонуючих дошкільних закладів складає 89 дітей на 100 місць.

У 2005 році до нового навчального року завершено будівництво дитячого садка у жилому кварталі вул. Алма-Атинської та пров. Сеноманському в Дніпровському районі на 140 місць.

Інфраструктуру позашкільної освіти формували 59 шкіл естетичного виховання та 36 позашкільних закладів Міносвіти України, які відвідувало, відповідно, 18,8 тис. та 63,4 тис. дітей (або 6,8 та 22,9 % школярів міста). Активна позашкільна робота проводилася також при загальноосвітніх навчальних закладах - у їх гуртках, спортивних секціях, клубах за інтересами та інших творчих об'єднаннях, де займалося 139,0 тис. дітей (приблизно половина загальної кількості школярів).

Система професійно-технічної освіти в 2005-2006 рр. представлена 31 державним професійно-технічним навчальним закладом, де здобуває освіту 23,0 тис. учнів, 72 % яких складають кияни.

Підготовка кваліфікованих робітників і молодших спеціалістів у закладах професійно-технічної освіти здійснюється за 150 професіями, в тому числі для робітників з числа осіб з обмеженими можливостями - в 11 професійно-технічних закладах за 10 професіями. В 2005 р. з професійно-технічних закладів було випущено понад 9,6 тис. кваліфікованих робітників, з яких майже 7,4 тис. працевлаштовано.

У 2006 році зусилля міської влади будуть спрямовані на збереження існуючих позицій в галузі "Освіта" та покращення її матеріально-технічного забезпечення, підвищення якості освіти.

Характерною ознакою реформування столичної освіти стане інноваційна діяльність. До різноманітних експериментальних пошуків буде залучено понад 100 загальноосвітніх навчальних закладів міста. Посилиться координованість дій між Головним управлінням освіти і науки та АПН України, науково-дослідними інститутами, науково-методичними центрами у вирішенні питань інноваційної педагогіки.

Отримає подальший розвиток і індивідуальна освіта. Щорічно збільшується контингент учнів різних вікових категорій, які бажають отримати освіту через заочну форму навчання екстернат, індивідуально та дистанційно.

Зростає кількість обдарованих учнів (спортсменів, музикантів, художників тощо), для яких у масовій загальноосвітній школі складно створити оптимальні умови для отримання якісної освіти, збільшується кількість учнів, які потребують певної психолого-педагогічної допомоги або за станом здоров'я не можуть щоденно відвідувати школу. Натомість кількість учнів вечірньої форми навчання постійно зменшується.

Для розширення можливостей організації індивідуальної освіти в 2005-2006 навчальному році вечірню школу N 22 Оболонського району буде реорганізовано у середню загальноосвітню школу II-III ступенів з різними формами навчання.

Протягом 2006 року по галузі "Освіта" передбачається введення в експлуатацію шкіл (після реконструкції) та прибудов до шкіл на 815 учнівських місць:

- у Солом'янському районі - реконструкція і добудова школи N 115 на вул. Кавказькій, 10,

- у Деснянському районі - I черга реконструкції з добудовою школи N 23 на вул. Путивльській, 35 (с. Биківня),

- у Святошинському районі - реконструкція та будівництво прибудови до школи N 76 на вул. Жмеринській, 8,

- у Дніпровському районі - реконструкція дитячого дошкільного закладу під початкову школу на вул. І.Дубового, 47-а.

Планується завершити будівництво 2 дошкільних закладів на 240 місць у Оболонському районі (на діл. 44 і діл. 70 у 3-а мікрорайоні житлового масиву Оболонь). Крім того, за межами міста (в с. Підгірці) намічається завершити спорудження дитячого садка на 30 місць і школи на 96 учнівських місць.

Основні показники розвитку системи освіти м. Києва

------------------------------------------------------------------

| Показник |2004/2005|2005/2006 н.р.|2006/2007 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість дошкільних | 668 | 669 | 671 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість місць у | 73,2 | 73,3 | 73.5 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість дітей у | 67,6 | 68,0 | 69.0 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Рівень охоплення | 70 | 71 | 71 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість денних | 520 | 520 | 522 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|у тому числі приватних, | 43 | 43 | 44 |

|од. | | | |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість учнів у денних | 271,9 | 258,6 | 248,3 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість шкіл - | 99 | 99 | 100 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|в них вихованців, | 10,2 | 10,3 | 10,3 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|в них учнів, тис.осіб | 9,5 | 9,6 | 9,7 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість шкіл-інтернатів | 3 | 3 | 3 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість вихованців | 367 | 375 | 384 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість закладів | 31 | 31 | 31 |

|--------------------------+---------+--------------+------------|

|Кількість учнів у закладах| 22,9 | 23,0 | 23,0 |

------------------------------------------------------------------

3.2.5. Культура

Київ - центр культури і духовності України.

Серед позитивних тенденцій культурного і духовного розвитку м. Києва у 2005 році слід відзначити збереження і розширення мережі установ і організацій культури та мистецьких закладів міського підпорядкування, зміцнення їхньої матеріально-технічної бази, підтримку творчих колективів, груп культурно-мистецької сфери незалежно від форм власності, реалізацію нових мистецьких проектів впровадження новітніх інформаційних технологій, проведення культурно-мистецьких акцій і заходів, у тому числі міжнародних, що сприяло підвищенню міжнародного іміджу Києва.

В 2005 р. мережу закладів культури та мистецтв представляли 138 масових бібліотек з книжковим фондом у 5,2 млн. примірників; 22 музеї, в основних фондах яких зберігалося 688,0 тис. експонатів; 21 заклад культури клубного типу на 3,7 тис. місць; 21 театр на 3,7 тис. місць; 41 демонстратор кіно-відеофільмів із залами на 18,7 тис. місць; 8 концертних організацій, а також 6 парків культури і відпочинку, розташованих у місті.

Змістовним і насиченим було культурно-мистецьке життя столиці. Кількість відвідувачів музеїв збільшилась на 5,7 тис. осіб, глядачів театральних вистав - на 900 осіб, учнів у школах естетичного виховання - на 600 осіб. Поліпшилось кінообслуговування населення, проводилась модернізація діючих кінотеатрів. Так, на початку 2005 року відкрились нові кінотеатри - "Батерфляй де Люкс", "Батерфляй ультрамарин" та 3 кінотеатри в торговельних комплексах на 500 місць.

Продовжувалось відтворення об'єктів культурної спадщини. Здійснювались роботи з реставрації та відновлення будівель майнового комплексу військового містечка N 5 на вул. Січневого Повстання, 28-30 під культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький арсенал", проводились археологічні дослідження, консервація і тимчасова музеєфікація залишків фундаменту Десятинної церкви на вул. Володимирській, 2-а, відтворювались інтер'єри Успенського собору Києво-Печерської Лаври на вул. Січневого Повстання.

Інтенсивними темпами велись роботи на будівництві Київського державного театру ляльок на вул. Грушевського, 1-а, який відкрито до дня Св. Миколая, проводились роботи з реконструкції будівель на Андріївському узвозі, 20 (А, Б) під "Театр на Подолі", будинку на вул. Воровського, 2 під Київську дитячу школу мистецтв N 2 ім. М.Т.Вериківського, реконструкції та будівництві об'єктів Київського зоопарку.

Протягом року реалізовувалися заходи щодо проведення масових культурно-мистецьких акцій і заходів, у тому числі міжнародних (фестивалю "Київ травневий", конкурсу Євробачення тощо).

В 2006 році міська влада продовжить роботу щодо створення організаційно-економічних і техніко-технологічних передумов для повноцінного культурного та естетичного розвитку.

Мережа закладів культури мистецтв у 2006 році практично не зазнає змін в аспекті зростання або скорочення кількості відповідних об'єктів, тоді як показники їх відвідуваності й потужності здебільшого і надалі підвищуватимуться. Кількість відвідувачів у музеях збільшиться на 5,0 тис. осіб, глядачів у театрах - на 100,0 тис. осіб, кількість учнів у дитячих музичних і художніх школах та школах мистецтв, ймовірно, залишиться незмінним - 18,0 тис. осіб. Виняток складає інфраструктура кінообслуговування населення - мережа постійно діючих кінотеатрів розшириться до 43 од. (заплановано відкриття 2 приватних кінотеатрів), їх потужність зросте на 400 місць, а кількість відвідувань кіносеансів - до 2435,80 тис.

Приділятиметься увага продовженню робіт на об'єктах культурної спадщини та робіт на об'єктах культури, реконструкція і будівництво яких розпочаті у попередні роки.

Буде проведено ремонтно-будівельні та реставраційні роботи першочергової нагальності на об'єктах культури і мистецтв міського підпорядкування, в тому числі проведення за рахунок міського бюджету реставраційно-ремонтних робіт музеїв: мистецтв ім. Б. і В. Ханенків, "Київська фортеця", М.С.Грушевського, Російського мистецтва, Українського народного декоративного мистецтва, Книги і друкарства України, Театрального, музичного і кіномистецтва України.

Продовжаться реставраційні роботи Дитячої картинної галереї; Музичного театру для дітей та юнацтва, Молодого театру, театру оперети і "Малої опери".

Вартість ремонтних робіт на об'єктах культури і мистецтв, що відшкодовуватимуться в 2006 р. міським бюджетом, становитиме 15,6 млн. грн.; видатки з міського бюджету на реставраційно-ремонтні роботи на пам'ятках історії та культури складуть 32,5 млн. грн., у тому числі на пам'ятках архітектури й історії - 16,9 млн. грн.

З метою розширення міжнародного співробітництва в галузі "культура" будуть організовуватись традиційні і нові міжнародні культурно-мистецькі заходи (фестивалі, конкурси, конгреси і з'їзди творчих діячів).

Основні показники розвитку сфери культури і мистецтв м. Києва

------------------------------------------------------------------

| Показник | 2004 | 2005 | 2006 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість музеїв (включаючи філії), од.| 22 | 22 | 22 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Музейний фонд, тис. од. експонатів |683,6 | 688,0 | 693,0 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість відвідувачів музеїв, |494,3 | 500,0 | 505,0 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість масових бібліотек, од. | 138 | 138 | 138 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Книжковий фонд бібліотек, | 5,1 | 5,2 | 5.2 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість постійно діючих кінотеатрів, | 36 | 41 | 43 |

|од. | | | |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|у них місць, тис. | 18,2 | 18,7 | 19,1 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість відвідувань кіносеансів, тис.|1642,8| 1621,5 |2435,8 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість театрів, од. | 21 | 21 | 22 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|у них місць, тис. | 3,4 | 3,7 | 4,1 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість глядачів у театрах, тис. осіб|389,19| 390,0 | 490,0 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість концертних організацій, од. | 8 | 8 | 8 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість закладів культури клубного | 6 | 6 | 6 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|у них місць, тис. | 0,75 | 0,7 | 0,7 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість парків культури і відпочинку | 6 | 6 | 6 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|Кількість дитячих музичних і художніх | 57 | 57 | 57 |

|---------------------------------------+------+---------+-------|

|у них учнів, тис. осіб | 17,4 | 18,0 | 18,0 |

------------------------------------------------------------------

3.2.6. Туризм

Туристична індустрія столиці працює динамічно й ефективно, постійно поліпшуючи економічні показники діяльності туристичних та екскурсійних організацій, готельних підприємств.

У 2005 році 810 діючими туристичними фірмами (загалом їх налічувалося 950 од.) було обслуговано 1170,8 тис. осіб, у тому числі 289,6 тис. іноземних туристів (24,7 % їх сукупного контингенту).

Структура контингенту туристів, обслугованих суб'єктами

туристичної індустрії в м. Києві та Україні, %

виїзних - 23,5% виїзних - 41,7%

внутрішніх - 54,6% внутрішніх - 32,2%

в'їзних (іноземних) - 21,9% в'їзних (іноземних) - 26,1%

а) Україна, 2005 (очікуване) б) м. Київ, 2005 (очікуване)

Кількість туристів, охоплених внутрішнім туризмом, склала 442,2 тис. осіб (37,8 %), громадян України, які подорожували за кордоном (з поселенням та без поселення в закладах розміщення) - 439,0 тис. осіб (37,5 %).

Екскурсійні послуги впродовж року було надано 278,0 тис. туристів. Обсяг наданих послуг у 2005 р. зріс до 1598,6 млн. грн., у т. ч. надходження від обслуговування іноземних туристів склали 303,8 тис. грн. (19,0 %), внутрішніх туристів - 626,6 тис. грн. (39,2 %), громадян України, які виїжджали за кордон - 668,2 тис. грн. (41,8 %).

Інфраструктуру готельного господарства столиці в 2005 р. формувало 110 підприємств. У комунальній та комунальній корпоративній власності перебувало 56 готелів й інших місць для короткотермінового проживання (50,9 % їх загальної кількості), в т. ч. 2 заклади, підпорядковані КМДА - готель "Жуляни" і готель Гімназії східних мов на 42 номери, в державній та державній корпоративній - 38 од. (34,5 %). Сукупна кількість номерів у підприємствах готельного господарства зросла до 8920 од.

Порівняння коефіцієнту використання місткості готелів

та інших місць для короткотермінового проживання

в м. Києві та Україні

2004 2005 2006

очікуване прогноз

Україна, всього 0,31 0,32 0,33

Україна, міські поселення 0,33 0,35 0,37

м. Київ 0,56 0,63 0,68

Готельне господарство має розгалужену мережу об'єктів з надання супутніх послуг: половина готелів має кафе і бари, третина - ресторани, чверть - автостоянки, сауни і пральні.

Впродовж 2005 р. підприємствами готельного господарства було обслуговано 1061,5 тис. осіб.

Подальший розвиток туризму стримує існування ряду проблем: неврегульованість нормативно-правової бази з проблем розвитку туристично-рекреаційного і готельного господарства; недостатність інвестиційних ресурсів на розвиток та відтворення туристичної інфраструктури; нестача кваліфікованих спеціалістів в галузі внутрішнього туризму; невідповідність матеріально-технічної бази готельного господарства столиці кращим світовим стандартам.

У 2006 році дії міської влади в туристично-рекреаційній та готельній сфері міста будуть спрямовані на:

- збільшення кількості обслугованих туристів до 1309,4 тис. осіб, серед яких іноземці складатимуть 348,8 тис. осіб (у т. ч. біля 4,2 тис. іноземних громадян буде обслуговано без поселення в закладах розміщення); кількості громадян України, охоплених внутрішнім туризмом, до 503,6 тис. осіб; контингент екскурсантів зросте до 371,2 тис. осіб (дод. 11, 12);

- зростання обсягу наданих туристичних послуг до 2254,4 тис. грн., доходів від іноземного туризму, внутрішнього і закордонного туризму громадян України - відповідно, до 468,2, 853,6 та 932,6 тис. грн.;

- розширення готельної мережі до 121 об'єкта на 9590 номерів за рахунок введення в дію 5-зіркового готелю "Свята Софія" на 240 номерів, готелів "Опера" на 140 номерів і "Лейпциг" на 112 номерів готельно-офісного комплексу "Торонто" на 200 номерів (туроператор "Інтер-Континенталь");

Динаміка структури підприємств готельного господарства

м. Києва за формами власності

(кількість підприємств, од.)

2004 2005 2006

очікуване прогноз

приватні 2 16 28

комунальні та комунальні корпоративні 56 56 55

державні та державні корпоративні 38 38 38

- збільшення кількості приватних готельних підприємств до 28 од., кількість державних і державних корпоративних готельних підприємств залишиться незмінною (38 од.). У комунальній і комунальній корпоративній власності, внаслідок закриття готелю Гімназії східних мов, перебуватиме 55 об'єктів, у тому числі підпорядкований КМДА готель "Жуляни" на 31 номер;

- збільшення до 1170,7 тис. осіб, або на 10,3 % порівняно з 2005 р., контингенту приїжджих, обслугованих готельними підприємствами столиці.

Результатом виконання програми розвитку сфери туризму і рекреації на 2006 р. буде зміцнення позицій столиці й України в цілому на світовому ринку туристично-рекреаційних послуг; розвиток і вдосконалення територіальної організації туристично-рекреаційної готельної та екскурсійної інфраструктури, доведення як кількісних і якісних характеристик до рівня кращих світових стандартів.

3.2.7. Фізична культура і спорт

Серед інших регіонів України м. Київ залишається центром спортивного життя країни.

В 2005 році зусилля міської влади були направлені на збереження та ефективне використання спортивних споруд, удосконалення роботи за місцем проживання населення, покращення системи проведення міських спортивно-масових заходів і навчально-тренувальних зборів, фізичної підготовки допризовної молоді.

Мережа столичних об'єктів фізкультури і спорту була збережена та розширена. На кінець 2005 р. вона включатиме 1380 спортивних майданчиків, 790 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчої роботи, 602 спортивні зали, 211 стрілецьких тири, 73 дитячо-юнацькі спортивні школи, 47 плавальних басейни, 30 стадіонів, 5 споруд зі штучним льодом.

Усіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи в 2005 р. було охоплено понад 186,0 тис. осіб (у 2004 р. - 185,4 тис. осіб). Кількість дітей, які займаються в дитячих спортивних школах та школах вищої спортивної майстерності перевищує 31 тис. осіб.

Порівняння показників охоплення населення м. Києва

та України всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи,

осіб на 1000 жителів

2004 2005 2006

очікуване прогноз

Україна 103,2 108,8 114,5

Київ 69,5 69,8 70,2

Спортивна матеріально-технічна база столиці включає: понад 1,8 тис. спортивних майданчиків, 602 спортивних зали, 47 плавальних басейни, більше 200 од. стрілецьких тирів, 30 стадіонів, біля 800 приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчих занять.

В 2005 р. згідно з календарним планом спортивно-масових заходів було проведено більше 310 змагань міського рівня, в яких взяли участь понад 50 тис. осіб.

Спортсмени - кияни в складах збірних команд міста приймали участь у 310 міжнародних і всеукраїнських змаганнях з кількістю учасників понад 21 тис. осіб.

Незважаючи на позитивні зрушення в фізкультурно-оздоровчій галузі, вона ще далека від ідеалів кращих світових стандартів і потребує вирішення багатьох проблем. До основних проблемних питань можна віднести: незадовільну якість багатьох спортивних споруд, недостатній рівень приділення уваги в дошкільних, загальноосвітніх і вищих навчальних закладів до фізичного виховання учнівської молоді; брак сучасних спортивних споруд, які б відповідали міжнародним стандартам; відсутність матеріально-технічної бази та відповідного обладнання для роботи з інвалідами. Через високі витрати на комунальні потреби припиняють своє функціонування спортивні об'єкти (особливо басейни і стадіони).

У 2006 році Київська міська влада продовжить свою діяльність щодо подальшого ефективного функціонування фізкультурно-оздоровчої роботи, розвитку якісної спортивної інфраструктури, вдосконалення механізмів залучення інвестицій в фізкультурно-оздоровчу галузь, проведення належної підготовки спортсменів вищої кваліфікації з олімпійських видів спорту для представлення спортсменів-киян у міжнародних змаганнях.

Пріоритетним завданням для міської влади на 2006 р. буде створення в усіх районах міста центрів фізичного здоров'я населення "Спорт для всіх", що має покращити фізкультурно-масову та оздоровчу роботу за місцем проживання населення, підвищити загальний рівень охоплення населення м. Києва спортом.

З метою забезпечення сприятливого розвитку та ефективного функціонування фізкультурно-оздоровчої галузі в 2006 р. планується:

- проведення робіт з реконструкції легкоатлетичного манежу школи вищої спортивної майстерності на пр. П.Тичини, 18-а, стадіону "Русановець" на бульв. Давидова, 12 та стадіону "Авангард" на вул. Магнітогорській, 1;

- будівництво спортивного комплексу в парку культури та відпочинку "Партизанська слава" на вул. Тростянецькій, 60;

- будівництво та реконструкція футбольних полів і стадіонів; - мережу спортивних майданчиків розширити до 1396 од., приміщень для проведення фізкультурно-оздоровчої роботи - до 805 од., ДЮСШ - до 75 од., стадіонів - до 31 од.;

- збільшення до 187,0 тис. контингенту населення, охопленого всіма видами фізкультурно-оздоровчої роботи;

- відкриття 2 центрів олімпійської підготовки, а також 2 дитячо-юнацьких спортивних шкіл і спортивної дитячо-юнацької школи олімпійського резерву.

Основні показники розвитку фізкультурно-спортивної

діяльності в м. Києві

------------------------------------------------------------------

| Показник |2004 | 2005 | 2006 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|од.: | | | |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|стадіонів | 30 | 30 | 31 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|спортивних майданчиків |1374 | 1380 | 1396 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|плавальних басейнів | 47 | 47 | 47 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|стрілецьких тирів | 211 | 211 | 211 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|спортивних залів | 602 | 602 | 602 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|споруд з штучним льодом | 5 | 5 | 5 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|приміщень для проведення | 787 | 790 | 805 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|ДЮСШ | 73 | 73 | 75 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|Кількість населення, охопленого всіма |185,4| 186,0 | 187,0 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|Кількість дітей, які займаються в ДЮСШ, |31,3 | 31,3 | 31,7 |

|----------------------------------------+-----+---------+-------|

|Кількість фахівців з фізичного виховання| 5,0 | 5,0 | 5,0 |

------------------------------------------------------------------

3.2.8. Соціальний захист населення

Головною метою міської влади у 2005 році була активізація соціальної політики захисту населення, вирішення проблеми бідності та наближення якості соціальних послуг до європейського рівня, які завдяки зміцненню дохідної частини бюджету міста набули нових можливостей. У м. Києві на розвиток установ соціальної сфери витрачалась майже четверта частина видатків бюджету, здійснювались заходи щодо реальної підтримки і соціального захисту інвалідів та ветеранів війни і праці, одиноких непрацездатних громадян, сімей з дітьми та молоді.

Значна увага приділялась виконанню цільової комплексної програми "Турбота" ( ra_603023-05 ), на реалізацію заходів якої з бюджету міста спрямовано більше 100 млн. грн., що в 17 разів більше, ніж у 1996 році, коли ця програма приймалася вперше (5,8 млн. грн.).

В місті затверджені і реалізуються цільові соціальні програми різної спрямованості такі як "Здоров'я киян" ( ra_132023-02 ), "Фізичне виховання - здоров'я нації" ( ra2254017-98 ), "Молодь м. Києва", "Столична освіта" та інші (всього понад 40 програм). Створена розгалужена інфраструктура соціального обслуговування громадян похилого віку, інвалідів, інших соціально незахищених категорій громадян: діє 86 підрозділів соціального захисту населення, в тому числі 26 відділень соціальної допомоги, 16 відділень соціально-побутової реабілітації, 13 відділень натуральної допомоги, 10 центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, пенсіонерів тощо.

Важливою формою соціального захисту залишається надання соціально-побутової допомоги одиноким непрацездатним громадянам у домашніх умовах (на обліку відповідних служб перебуває приблизно 52 тис. самотніх громадян похилого віку, з яких 16,9 тис. отримують надомну допомогу).

Міською владою у 2005 році спрямовувались зусилля на розширення територіальної мережі закладів соціального захисту, зокрема:

- реконструкцію з прибудовою будівлі колишнього дитсадка N 403 для розміщення територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів м. Києва та центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів на вул. О.Теліги, 37-г;

- будівництво та реконструкція існуючих будівель центру соціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місця проживання, на вул. Юнкерова, 37;

- реконструкцію з надбудовою 1-го відділення санаторію "Перше Травня" під психоневрологічний інтернат в Пуща-Водиці;

- вивчення можливості створення будинку-інтернату для дітей з вадами фізичного розвитку, профілакторію для реабілітації ветеранів війни та праці, будинку-інтернату для ветеранів війни та праці з поліпшеними умовами проживання, другого будинку соціального піклування на Лівому березі Дніпра, санаторію для реабілітації дітей-інвалідів;

- створення спеціалізованих житлових будинків для одиноких пенсіонерів та інвалідів м. Києва.

Одним із напрямів соціальної допомоги населенню у 2005 році були субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг та електроенергії, які отримали 36,0 тис. сімей міста. Сума призначених субсидій склала 887,1 тис. грн., у тому числі в розрахунку на 1 сім'ю - 35,3 грн.

Загальна сума отриманих субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг у 2005 р. становила 7881,8 тис. грн., у тому числі організаціям, які надають населенню житлово-комунальні послуги, включаючи погашення заборгованості за попередні періоди, перераховано 5566,2 тис. грн. (70,6 %).

У 2006 році реалізація конкретних заходів із соціального захисту населення буде пріоритетним напрямом діяльності міської влади і дозволить поліпшити умови життєдіяльності киян.

В ході реалізації заходів міської програми "Турбота" ( ra_603023-05 ) передбачається підвищення рівня забезпечення соціальних гарантій дітям-сиротам, багатодітним та малозабезпеченим сім'ям за рахунок збільшення обсягів додаткової соціальної допомоги зазначеним категоріям. Обсяг коштів на виплату державної допомоги заплановано на рівні 145 млн. грн.

Кількість одержувачів державної допомоги сім'ям з дітьми та обсяги фінансування будуть зростати за рахунок збільшення народжуваності, пов'язаної з підвищенням розміру одноразової допомоги при народженні дитини та розміру допомоги по догляду за дитиною віком до трьох років (на рівні 50 % прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років).

Середньомісячна кількість одержувачів субсидій становитиме приблизно 5,6 % від загальної кількості квартиронаймачів (прогнозне нарахування складатиме 28,0 млн. грн.).

Новим та актуальним в роботі соціальних служб у 2006 році будуть заходи, спрямовані на реалізацію Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів ( 1545-2000-п ).

У місті здійснюватиметься широка інформатизація діяльності органів соціального захисту та зайнятості (в тому числі удосконалення обліку осіб, які мають право на пільги на підставі Єдиного державного автоматизованого реєстру), розширення єдиної інформаційної бази даних отримувачів усіх видів соціальної допомоги, сприяння впровадженню комплексу адресної грошової допомоги на підставі єдиного пакета документів.

Розпочнуться роботи з реконструкції будівель на вул. Ракетній, 8 під Київський центр соціальної адаптації пристарілих, інвалідів та осіб, що не мають постійного місця.

Удосконалюватиметься соціально-побутове і медичне

обслуговування малозабезпечених, багатодітних, самотніх осіб

похилого віку, інвалідів та осіб, які перебувають у

будинках-інтернатах та обслуговуються територіальними центрами.

3.2.9. Підтримка сім'ї, дітей і молоді

Основним завданням політики міської влади у 2005 році щодо підтримки сім'ї, жінок, дітей і молоді стало подолання тенденції скорочення чисельності населення, посилення інституту сім'ї та підтримка народжуваності.

Малозабезпеченим громадянам (малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам), а також сім'ям при народженні дитини надавалась адресна допомога, для чого з міського бюджету в 2005 р. передбачено використати 96 4 млн. грн. (у 2,6 раза більше порівняно з 2004 р.).

З метою стимулювання народжуваності дітей у місті реалізовувався комплекс заходів, здійснювалась підтримка та соціальна допомога сім'ям з дітьми. Зокрема, при народженні дитини з 1 квітня 2005 р. збільшено виплати до 8497,6 грн.; надавалась щомісячна додаткова допомога одиноким матерям і малозабезпеченим багатодітним сім'ям та іншим.

Продовжувалась робота щодо забезпечення зайнятості та підтримки підприємницьких ініціатив молоді. Працевлаштовано протягом року 3,8 тис. молодих безробітних, яким надавались інформаційно-консультаційні послуги, здійснювалась підготовка та перепідготовка їх професійної діяльності.

Реалізовувались заходи, спрямовані на поліпшення охорони здоров'я матері та дитини, матеріально-технічної бази акушерських і педіатричних закладів. Зокрема, в 2005 р. здійснювалось будівництво дитячої клінічної лікарні (вул. професора Підвисоцького).

Для молодих сімей надавались пільгові довготермінові житлові кредити з частковим їх погашенням при народженні дитини, на що з міського бюджету в 2005 р. передбачено виділити 20,0 млн. грн.

Для покращення репродуктивного здоров'я населення здійснювалась координація дій органів місцевої влади усіх рівнів з громадськими об'єднаннями, релігійними та благодійними організаціями, засобами масової інформації щодо пропаганди здорового способу життя, моральних сімейних цінностей.

Проводилась робота з організації санаторно-курортного лікування хворих дітей, у першу чергу пільгових категорій (інвалідів, сиріт, напівсиріт, з багатодітних і малозабезпечених сімей) та оздоровлення дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС відповідно до Програми оздоровлення на 2005 рік.

Продовжено профілактику зловживань наркотиками, алкоголем і захворювання на СНІД шляхом реалізації комплексу заходів "Формування здорового способу життя" в рамках міської міжгалузевої комплексної програми "Здоров'я киян" на 2003-2011 роки ( ra_132023-02 ); створення в 2005 р. Центру ресоціалізації наркозалежної молоді "Твоя перемога"; переведення центру соціального розвитку підлітків і молоді "Зміна" на цілорічний графік роботи; посилення контролю за продажем алкогольних і тютюнових виробів неповнолітнім; створення міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом (вул. Крамського, 21-а).

Для поліпшення соціального забезпечення підтримки сімей, дітей і молоді в 2006 році відповідно до цільових комплексних програм міста передбачається реалізувати комплекс конкретних заходів:

- для підвищення конкурентоздатності молоді створити умови для її перепідготовки та підвищення професійного рівня, надати допомогу в отриманні спеціальності, яка користується найбільшим попитом на ринку праці міста;

- активізувати роботу з виявлення неблагополучних сімей з дітьми та посилити адресність соціальних виплат;

- прискорити відкриття Центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів та у складі територіального центру Деснянського району відділення соціально-медичної реабілітації дітей, хворих на церебральний параліч, відділення ранньої соціальної реабілітації для дітей-інвалідів з цим же діагнозом;

- створити необхідні умови для забезпечення діяльності Київського міського центру "Прийомна сім'я", дитячих будинків сімейного типу;

- відкриття підрозділів стаціонарного та амбулаторного типу Кризового центру для жертв насильства в сім'ї;

- забезпечити організацію здорового дозвілля і літнього оздоровлення молоді та сімей з дітьми;

- створення та забезпечення діяльності Палацу молоді та інших форм організації змістовного дозвілля молоді;

- розпочати реконструкцію дитячого санаторію "Лучезарний" (м. Євпаторія), технічне переоснащення КП "Молочна фабрика-кухня (вул. Електротехнічна, 10).

3.3. Безпека життєдіяльності людини

3.3.1. Охорона навколишнього природного середовища

Київською міською владою значна увага приділяється нормалізації екологічного стану в місті щодо попередження забруднення усіх компонентів довкілля - зниження рівня забруднення атмосферного повітря, поліпшення стану водного басейну, збереження природного земельного фонду та покращення санітарно-естетичного стану столиці.

Аналіз показників навколишнього природного середовища міста у 2005 році характеризується стабілізацією та деяким зменшенням навантаження на екосистему, за рахунок чого досягнуто зниження викидів шкідливих речовин із ТЕЦ, посилення контролю за викидами автотранспорту, очищення території міста від різного роду забруднень, використання сучасних технологій утилізації відходів, реконструкції та будівництва комунальних мереж. Так, зменшився загальний обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря з 193,0 тис. т. у 2005 р. проти 199,9 тис. т. 2004 р., в тому числі від стаціонарних джерел забруднення він становив у 2005 році 35,0 тис. т. (проти 34,8 тис. т. у 2004 році).

Вагомий вплив на стан атмосфери мали викиди забруднень у повітря від пересувних джерел, що пов'язано із зростанням кількості автотранспорту, з використанням палива низької якості та експлуатацією технічно-застарілого автомобільного парку. На кінець року вони складатимуть - 158,0 тис. т. проти 165,1 тис. т. у 2004 році. Разом з тим м. Київ займає третє місце в Україні (після Донецької і Дніпропетровської областей) за викидами від автотранспорту в атмосферу оксиду вуглецю, вуглеводнів, оксидів азоту, сажі і діоксиду сірки.

Структура викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря

від пересувних джерел забруднення, %

Оксид вуглецю - 77,3%

Діоксид сірки - 0,7%

Сажа - 0,7%

Оксиди азоту - 8,8%

Вуглеводні - 12,5%

Спостереження за станом водних ресурсів показують збільшення обсягів забруднення стічних вод, що скидаються у поверхневі водойми. На кінець 2005 року їх кількість становитиме 510,0 млн. куб. м проти 457,8 млн. куб. м у 2004 році, з них без очистки - 28,0 млн. куб. м, або майже на 10,0 % більше ніж у 2004 році.

Основним джерелом забруднення водних ресурсів м. Києва є забруднені стічні води, що скидаються промисловими підприємствами у поверхневі водні об'єкти. У 2005 році вони збільшаться на 12,2 % і на кінець року становитимуть 194,8 млн. куб. м на рік (у 2004 році - 173,6 млн. куб. м).

Цілий ряд промислових підприємств міста ще недостатньо приділяють уваги щодо впровадження еколого безпечних новітніх методів і технологій очищення стічних вод, дощових каналізацій, реконструкції діючих очисних споруд, стічні води яких безпосередньо надходять до водних об'єктів та міської каналізації, не розрахованої на їх очищення.

Значною особливістю забруднення стічних вод та шкідливими викидами водного басейну міста є наслідки аварії на ЧАЕС, які знизили якість води в джерелах міста (особливо в поверхневих) та загострили проблеми забезпечення нормативно очищеною питною водою, а також не каналізовані великі території малоповерхової та садибної забудови. Значна частина цієї забудови скидає стоки в фільтруючі вигреби, що призводить до забруднення ґрунтових вод.

Склалась критична ситуація зі станом каналізаційних колекторів. Брак фінансового забезпечення експлуатаційних процесів та висока амортизація каналізаційних мереж створює постійну загрозу виникнення надзвичайних ситуацій у місті. Зокрема, це стосується будівництва другої нитки Головного міського каналізаційного колектора.

Продовжує залишатись гострою проблема твердих побутових відходів, обсяг утворення яких із року в рік збільшується і у 2005 році склав 3,7 млн. куб.м. Підприємства, які займаються перевезенням твердих побутових відходів, не в повному обсязі забезпечують потреби міста у своєчасному та ефективному їх видаленні, що погіршує його санітарний стан. Тільки приблизно 20 % побутових відходів спалюються на сміттєспалювальному заводі, решта 80 % відходів - захоронюються на полігонах території Київської області.

Проблемним залишається питання промислових відходів, у тому числі токсичних. Частина цих відходів залучається повторно у виробництво частина реалізується в інші регіони, однак у цілому рівень використання відходів у Києві нижчий, ніж по Україні в цілому, що визначає тенденцію до їх накопичення. Значний обсяг відходів (приблизно 100 тис. т) вивозиться на звалища або знищується, забруднюючи довкілля і призводячи до погіршення якості міського середовища.

На території ДНВП "Захід" завершені роботи по очищенню від забруднення берилієм виробничих дільниць, обладнання, технологічного берилієвого корпусу та території підприємства. Відходи зібрані в металеві контейнери та складовані на території підприємства. Проте до кінця не вирішене питання щодо їх захоронення та визначення місця постійного зберігання. На ВАТ "Радикал" виконувались роботи по санації території підприємства та підготовці до вивозу для утилізації залишків хімічних речовин та забруднених ними матеріалів.

У 2006 році основні зусилля Київської міської влади будуть спрямовані на розв'язання проблем, які потребують першочергового вирішення в галузі природоохоронної сфери.

У сфері охорони повітряного басейну міста:

- виконання комплексу заходів по зменшенню викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел. Проводитимуться роботи щодо розробки Київської міської програми "Екологія транспортних систем", якою будуть передбачені природоохоронні заходи для підприємств, що експлуатують всі види транспортних систем та розробки економічного механізму стимулювання їх виконання;

- впровадження сучасних технологій очистки викидів в атмосферне повітря, підвищення ефективності діючого пилогазоочисного обладнання. Передбачається продовження робіт з впровадження нових технологій очистки газів на заводі "Енергія", встановлення та модернізації очисного обладнання на Дарницькій ТЕЦ-4, ТЕЦ-5, ТЕЦ-6; розробка проекту і встановлення автоматизованих стаціонарних постів спостереження за станом атмосферного повітря на житловому масиві "Троєщина".

У сфері охорони водних ресурсів:

- проведення благоустрою та очистки поверхневих водойм; створення прибережних захисних смуг водних об'єктів міста. Передбачається реалізація проекту з розчистки і ремонту споруд Русанівського каналу та концепції розвитку прилеглої до каналу території; впорядкування водоохоронних зон на водних об'єктах міста з винесенням прибережних захисних смуг на місцевості;

- продовження будівництва нових та реконструкції діючих каналізаційних колекторів, дощових каналізацій та очисних споруд. Упродовж 2006 року планується продовжити будівництво Південно-Західного та другої нитки Головного міського каналізаційних колекторів; провести будівництво очисних споруд дощової каналізації на житловому масиві "Троєщина", реконструкцію 1-ї черги Бортницької станції аерації, реконструкцію полігону N 5 твердих побутових відходів в с. Підгірці тощо;

- впровадження нових методів і технологій очищення стічних вод реконструкція діючих очисних споруд. Передбачається проведення робіт по впровадженню нових технологій очищення гальванічних стоків на ВАТ "Меридіан", УВП-4 УТОС; Банкнотно-монетного двору НБУ, мереж водопроводу та каналізації ЗАТ ХК "Бліц-інформ", Хлібокомбінату N 11; встановлення сучасного очисного обладнання на ЗАТ "Оболонь", впровадження на усіх автотранспортних підприємствах автономних установок для очищення зливних стоків від нафтопродуктів тощо.

У сфері охорони земельних ресурсів та біорізноманіття:

- удосконалення функціонування системи знешкодження, утилізації та захоронення промислових та побутових відходів. Проводитимуться роботи по реалізації схеми санітарної очистки м. Києва ( ra0264017-02 ); впровадженню новітніх технологій використання вторинних ресурсів, замкнутих циклів ресурсоспоживання та переробки відходів; ліквідації наслідків техногенно-небезпечних ситуацій в місті, зокрема, вирішення питання щодо захоронення берилієвого забруднення та створення місця тимчасового зберігання берилієвих відходів на підприємстві "Захід" та продовження санації території ВАТ "Радикал" від ртутного забруднення;

- збору і демеркуризації відпрацьованих ртутьвмісних ламп від дитячих дошкільних закладів, шкіл, поліклінік та лікарень; будівництву сміттєпереробного заводу та комплексу з обробки і брикетування вторинної сировини;

- виконання протизсувних заходів. Проводитимуться протизсувні роботи на схилах Наддніпрянського шосе, парку Вічної Слави, по Киянівському провулку тощо;

- поліпшення стану озеленення міста провадитиметься шляхом розвитку паркових та лісопаркових зон, впровадження Програми комплексного розвитку зеленої зони м. Києва до 2010 року та концепції формувань зелених насаджень у центральній частині міста ( ra0806023-05 ); дослідження впливу розчинів соляної суміші на стан газонів, зелених насаджень тощо та напрацювання шляхів його попередження; проведення інвентаризації природних комплексів територій природно-заповідного фонду м. Києва.

У результаті виконання передбачених завдань очікується підвищення рівня збалансованого та невиснажливого природокористування на території м. Києва; поліпшення стану водного басейну, земельних ресурсів та зелених насаджень; стабілізація викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на рівні 205,0 тис. тонн та скидів забруднюючих речовин у поверхневі водойми в межах 210,4 тис. тонн; збільшення використання вторинних ресурсів на основі впровадження ефективних індустріальних технологій переробки промислових та твердих побутових відходів; підвищення якості санітарної очистки міста.

3.3.2. Техногенна безпека

Політика міської влади у сфері природної та техногенної безпеки спрямовується на створення надійних гарантій безпечної життєдіяльності людей, досягнення високих норм і стандартів захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, розв'язання проблем, спричинених Чорнобильською катастрофою та надвисоким техногенним навантаженням.

В умовах недостатньої ефективності правових та економічних механізмів щодо попередження і ліквідації надзвичайних ситуацій, щільності міської забудови збільшується ризик виникнення катастроф техногенного та природного характеру, основними передумовами яких є:

- підвищена концентрація потенційно небезпечних виробництв та високий ступінь зносу їх основних фондів (в середньому по місту - 40,0 %);

- низький рівень впровадження інженерно-технічних заходів щодо зменшення ступеня ризику виникнення аварій на хімічно-, пожежо-, вибухонебезпечних об'єктах;

- недостатня ефективність системи захисту населення та реагування на надзвичайні ситуації.

Основні першочергові проблеми у сфері природно-техногенної безпеки міста, які необхідно вирішити:

- виконання контрольних функцій за дотриманням техногенної безпеки, особливо на потенційно небезпечних об'єктах;

- недостатня розвиненість служб швидкого реагування на випадок можливого виникнення надзвичайних ситуацій на підприємствах, які становлять небезпеку для довкілля міста.

У 2006 році з метою захисту населення і території міста від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру передбачається:

- удосконалити нормативно-правову базу щодо функціонування системи захисту населення від надзвичайних ситуацій та активізувати роботу щодо попередження надзвичайних ситуацій;

- підвищити рівень безпеки проживання населення шляхом впровадження заходів щодо попередження і ліквідації аварійних ситуацій, пов'язаних з розливом нафти і нафтопродуктів на території міста;

- удосконалювати основні заходи у сфері цивільного захисту.

Згідно міської програми створення Київської комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку" на 2004-2006 роки ( ra0259023-04 ), створення лівобережного аварійно-рятувального підрозділу та дооснащення правобережного підрозділу комунальної аварійно-рятувальної служби "Київська служба порятунку"; накопичення матеріальних резервів для запобігання і ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, поліпшення існуючого фонду захисних споруд цивільної оборони тощо.

Виконання зазначених завдань сприятиме зниженню рівня ризику виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, зменшенню соціально-економічних збитків у разі їх виникнення, підвищенню ефективності системи захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій, надійності і стійкості систем життєзабезпечення міста.

3.3.3. Охорона праці

Складний фінансово-економічний стан більшості підприємств, установ та організацій міста, залишковий принцип фінансування заходів з охорони праці, неналежна професійна підготовка працівників та незадовільна технологічна та виробнича дисципліна не дозволяють істотно поліпшити умови праці робітників, зменшити кількість постраждалих на виробництві. Досить напруженим залишається стан справ у сфері промислової безпеки, будівництві та на транспорті.

Відповідно до Регіональної програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2001-2005 рр. в місті у 2005 році реалізовувався комплекс заходів:

- щодо посилення контролю за створенням і додержанням керівниками підприємств безпечних умов праці на виробництві;

- надання методичної, інформаційної, правової та практичної допомоги підприємствам міста в організації систем управління охороною праці;

- навчання та підвищення рівня знань з питань охорони праці керівників підприємств та відповідальних посадових осіб.

Основними проблемами в сфері охорони праці залишаються:

- недосконалість системи охорони праці або фактична її відсутність на багатьох підприємствах, в установах та організаціях міста;

- формальне ставлення роботодавців до забезпечення безпечних умов праці;

- недостатній рівень безпеки та гігієни праці, наявність випадків виробничого травматизму через зниження вимог до вирішення питань виробничої безпеки.

Головним завданням міської влади у 2006 році в сфері охорони праці є створення належних, безпечних і здорових умов праці, забезпечення суттєвого зниження рівня виробничого травматизму та професійних захворювань.

Робота у сфері охорони праці буде спрямована на:

подальше формування системи охорони праці. Виконуватимуться заходи з:

- впровадження міської інформаційно-аналітичної системи "Охорона праці";

- формування служб з охорони праці, підвищення професійного рівня спеціалістів у цій сфері;

- розробки ефективного механізму стимулювання роботодавців щодо створення безпечних умов праці;

- надання підприємствам допомоги у розробленні та здійсненні комплексу організаційних і технічних заходів з профілактики виробничого травматизму і профзахворювань, впровадженні систем управління охороною праці тощо;

посилення контролю за здійсненням підприємствами, установами та організаціями міста заходів, спрямованих на зниження виробничого травматизму та професійних захворювань. Вживатимуться заходи щодо:

- вдосконалення системи управління і нагляду за діяльністю з охорони праці;

- посилення контролю за створенням і додержанням керівниками безпечних умов праці на виробництві;

- зміцнення трудової та технологічної дисципліни;

- проведення обліку та аналізу виробничого травматизму;

- обстеження стану робочих місць з метою максимального зменшення та подальшої ліквідації тих, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам та необхідному рівню безпеки праці тощо.

Реалізація вищезазначених заходів сприятиме зниженню рівня виробничого травматизму та профзахворюваності, зменшенню кількості працюючих в умовах, які не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, підвищенню відповідальності роботодавців за стан охорони праці на виробництві, посиленню трудової та технологічної дисципліни.

3.3.4. Громадська безпека

Політика міської влади м. Києва спрямована на підвищення громадської безпеки населення, забезпечення належного правопорядку в столиці, активізацію боротьби з різноманітними негативними процесами у суспільстві, посилення координації всієї правоохоронної системи щодо протидії організованій злочинності, криміналізації економіки, наркобізнесу, тероризму та корупції.

Пріоритетними напрямками у забезпеченні громадської безпеки визначені захист прав і свобод громадян, безумовне поновлення цих прав у разі порушення, гарантування відкритості та доступності усіх ланок правоохоронних органів, налагодження тісної взаємодії з населенням, підвищення професіоналізму працівників, які безпосередньо працюють з людьми у цій сфері.

Проблемними питаннями розвитку в сфері громадської безпеки залишаються зростання рівня загальнокримінальної злочинності та погіршення ситуації пов'язаної з розповсюдженням і вживанням наркотичних речовин, особливо серед молоді, активізація нелегальної міграції.

Структура злочинності в м. Києві

крадіжки - 39,0%

грабіж - 16,1%

розбій - 1,5%

хуліганство - 2,6%

згвалтування - 0,1%

навмисні тяжкі тілесні ушкодження - 0,8%

порушення правил безпеки руху - 2,3%

вбивства - 0,5%

інші злочини - 37,1%

З метою підвищення громадської безпеки в столиці, зміцнення законності і правопорядку, подолання криміналізації економіки в 2006 році передбачається проведення комплексу оперативно-профілактичних заходів в наступних напрямках:

Зниження рівня криміналізації та забезпечення громадської безпеки населення. У 2006 р. вживатимуться заходи із забезпечення надійного захисту життя, здоров'я, свобод громадян, їх майна та інших конституційних прав, усунення кримінальних явищ, що створюють підґрунтя для злочинної діяльності, протидії терористичної діяльності, викриття та нейтралізації організованих груп, злочинних організацій та рецидивної злочинності, попередження та розкриття тяжких резонансних злочинів, запобігання розповсюдженню фактів незаконного обігу зброї, активізації роботи з розшуку злочинців та безвісно зниклих громадян;

Проводитимуться оперативно-профілактичні і цільові операції "Зброя та вибухівка", "Квартира", "Розшук", спрямовані на викриття скоєних злочинів, знешкодження організованих груп та злочинних організацій, виявлення місць можливого перебування злочинців та переховування зброї.

Протидія економічній злочинності та корупції. Відповідно до загальноміських організаційно-правових заходів щодо посилення боротьби з організованою злочинністю і корупцією на 2003-2006 рр. ( ra0762017-03 ), робота міської влади буде спрямована на запобігання, викриття та припинення фактів корупції та хабарництва, інших зловживань у таких пріоритетних напрямках економіки, як паливо-енергетичний комплекс, реформування власності, банківська діяльність, бюджетна сфера, зовнішньоекономічна діяльність. В ході реалізації зазначених заходів буде проведено цільові операції "Корупціонер", "Інтелект" тощо.

З метою запобігання негативним проявам серед неповнолітніх, у тому числі пияцтву, наркоманії, дитячої бездоглядності та безпритульності, забезпечення виявлення дітей, які займаються бродяжництвом та жебрацтвом, вчиняють правопорушення або стали жертвами злочинної діяльності дорослих проводитимуться загальноміські профілактичні заходи "Урок", "Генофонд", "Діти вулиці", "Літо", "Канікули".

Здійснюватиметься комплекс загальноміських заходів, спрямованих на розв'язання найгостріших проблем дітей та молоді столиці, забезпечення соціальної адаптації неповнолітніх, що відносяться до групи ризику, шляхом їх тимчасової занятості, працевлаштування, залучення до суспільно корисної праці, набуття ними необхідної професійної освіти та кваліфікації, створення умов для повноцінного розвитку дітей-сиріт і дітей з неблагодійних сімей.

Посилення боротьби з пияцтвом та наркоманією шляхом проведення оперативно-профілактичних заходів ("Побут", "Здоров'я", "Підобліковець" та інші) з метою профілактики та виявлення злочинної діяльності наркоділків, викриття осередків вживання наркотиків і психотропних речовин, виявлення та знешкодження міжнародних каналів надходження та збуту "важких" наркотиків.

Зниження рівня незаконної міграції. Службами з охорони громадського порядку проводитимуться перевірки об'єктів можливого перебування іноземців, а також приватних квартир і будинків, проведення цільових та оперативно-профілактичних заходів ("Іноземець", "Мігрант", "Гуртожиток", "Студент"), здійснюватимуться заходи щодо протидії нелегальній міграції та контроль за в'їздом, перебуванням на території столиці іноземних громадян, осіб без громадянства і нелегальних мігрантів, перевірка місць ймовірного перебування іноземців, видворення їх за межі України.

Профілактика побутового і дорожньо-транспортного травматизму. Основна увага приділятиметься дотриманню правил дорожнього руху; контролю за станом транспортних засобів і дотриманню правил користування ними, поліпшенню якості шляхового покриття, спеціального обладнання швидкісних доріг і вулиць.

Реалізація зазначених заходів сприятиме поліпшенню стану особистої безпеки громадян, зниженню рівня загально-кримінальної злочинності, насамперед злочинних груп і злочинних організацій, корупційним проявам та криміналізації сектору економіки, зростанню рівня протидії антисоціальним проявам і злочинності серед молоді, наркобізнесу та нелегальній міграції.

В результаті проведення комплексу оперативно-профілактичних заходів у 2006 р. за прогнозними показниками передбачається скорочення рівня злочинності в цілому по місту на 7,8 % порівняно з очікуваними показниками 2005 р., серед неповнолітніх - на 12,8 %. Рівень розкриття злочинів на зросте 2 %, у тому числі особливо тяжких - на 2,5 %. Рівень викриття злочинів економічної спрямованості зросте на 10 %.

3.4. Реалізація прав і свобод громадян,

розвиток інститутів громадянського суспільства

Київ є центром суспільно-політичного життя країни, в якому знаходяться центральні осередки та представництва численних політичних партій різного ідеологічного спектра, громадські організації, об'єднання громадян, професійні, творчі й інші спілки співіснують релігійні громади, відбуваються різноманітні суспільно-політичні акції.

Завдяки виваженій і прогнозованій політиці міській владі вдалося забезпечити стабільність громадсько-політичної ситуації, створити необхідні передумови для реалізації прав і свобод, підвищення рівня громадської свідомості жителів столиці.

В 2005 році успішно виконується План реалізації внутрішньої політики у сфері громадсько-політичних відносин, складовими частинам якого є: міська програма "Партнерство: міська влада - об'єднання громадян"; організаційно-правове забезпечення діяльності органів самоорганізації населення та взаємодія з ними відповідно до вимог чинного законодавства; інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності міської влади у сфері громадсько-політичних відносин; організація та здійснення заходів з реалізації державної внутрішньої політики в м. Києві; забезпечення взаємодії міської влади з релігійними організаціями й об'єднаннями громадян.

Пріоритетним завданням діяльності міської влади в 2006 році є забезпечення реалізації прав і свобод громадян, їх участі в суспільно-політичному житті, виходячи з базових суспільних цінностей (духовність і свобода, справедливість, рівність і солідарність, громадянське суспільство та демократія, міжнаціональна та міжконфесійна злагода), в тому числі:

Поліпшення співпраці міської влади з громадськими інституціями шляхом:

- виконання заходів, передбачених програмою "Партнерство: міська влада - об'єднання громадян" (організація для представників громадських об'єднань дискусійних клубів, круглих столів, семінарів-тренінгів із проблемних питань життєдіяльності міста; проведення громадсько-творчих заходів з нагоди загальнодержавних і міських свят тощо);

- виконання заходів, передбачених на 2006 р. Програмою сприяння місцевому самоврядуванню та підтримки діяльності органів самоорганізації населення у м. Києві на 2004-2006 рр. ( ra0148023-04 );

- удосконалення механізмів взаємодії органів самоорганізації населення з органами міської влади, зокрема, організаційно-методичного забезпечення функціонування консультативно-дорадчих утворень при райдержадміністраціях, координаційної ради керівників органів самоорганізації населення та громадської ради експертів з питань діяльності органів самоорганізації населення;

- проведення міського конкурсу програм і проектів розвитку місцевого самоврядування та формування громадянського суспільства.

Дотримання принципів свободи слова, висловлення поглядів і доступу до інформації за допомогою:

- забезпечення рівних умов проведення мирних зборів, мітингів і демонстрацій для політичних і суспільно-громадських організацій, у тому числі в рамках передвиборчої агітації;

- оперативного інформування громадян щодо діяльності органів міської влади та громадських організацій через офіційний веб-портал Київської міської влади, спеціалізований сайт "Київ громадсько-політичний", радіо "Голос Києва", ТРК "Київ", теле- і радіотрансляційну мережу Київського метрополітену, друковані засоби масової інформації;

- проведення днів інформування населення, трудових колективів підприємств, установ і організацій міста за участю заступників голови Київської міської державної адміністрації, голів районних у м. Києві державних адміністрацій, керівників підпорядкованих їм структурних підрозділів;

- запровадження постійної практики організації прямих телефонних ліній, форумів у мережі "Інтернет" за участю представників міської влади.

Розробка науково-методичного забезпечення взаємодії міської влади, громадських і релігійних організацій, зокрема, проведення:

- соціологічних досліджень громадської думки щодо розвитку процесів у сфері внутрішньої політики міста та місцевого самоврядування;

- аналізу релігійної ситуації, поточного та довготермінового прогнозів державно-церковних відносин і релігійних процесів у м. Києві.

3.5. Бюджетно-фінансова політика

3.5.1. Фінансові ресурси

Фінансові ресурси міста Києва характеризують можливості бюджету, державних цільових фондів, визначають потенціал підприємств і організацій, установ банківської сфери, обумовлюють напрями співпраці з іноземними інвесторами.

Динаміка та структура балансу фінансових ресурсів міста Києва

у 2005 році свідчить, що вагомою складовою його формування є

ресурси державного і місцевого бюджетів, які спрямовуються на

регулювання та стимулювання економічних і соціальних процесів.

Структура зведеного балансу фінансових ресурсів

м. Києва в 2005 р., %

Джерела формування фінансових ресурсів

Ресурси бюджетів - 26,2%

Кошти іноземних інвесторів на розвиток

господарського комплексу м. Києва - 2,7%

Ресурси підприємств і організацій - 19,0%

Ресурси державних цільових фондів - 8,5%

Кредитні ресурси, надані банками

м. Києва, на розвиток господарського

комплексу м. Києва - 43,6%

Напрями використання фінансових результатів

Видатки бюджетів - 19,5%

Витрати іноземних інвесторів на розвиток

господарського комплексу м. Києва - 3,0%

Витрати підприємств і організацій - 26,0%

Видатки державних цільових фондів - 5,0%

Видатки на реалізацію програм розвитку

господарського комплексу м. Києва

за рахунок кредитів банків - 46,5%

Позитивні тенденції розвитку економіки міста Києва певною мірою відображаються на фінансовому секторі економіки. Протягом 2005 року доходи міста зростають випереджаючими темпами, ніж в цілому по Україні, внаслідок чого м. Київ займає перше місце серед регіонів за їх абсолютним приростом на одну особу (743,1 грн.).

Внесок м. Києва до казни держави залишається стабільно високим і на кінець 2005 року становитиме: 33,6 % по збору платежів та 36 9 % по надходженням.

У 2005 році очікується надходження до Зведеного бюджету України податків, зборів та інших обов'язкових платежів на суму 24 6 млрд. грн., що на 53,5 % більше, ніж за минулий рік, і забезпечить 8,5 млрд. грн. додаткових надходжень.

Наповнення доходної частини бюджету м. Києва в 2005 році планується забезпечити у розмірі 6,5 млрд. грн., що на 32 % більше ніж у 2004 році.

Зростання надходжень відбудеться за рахунок збільшення податку з доходів фізичних осіб, надходжень по платі за землю, місцевих податків і зборів, податку з власників транспортних засобів, плати за торговий патент на деяких видів підприємницької діяльності (без плати на нафтопродуктах), а також плати за ліцензії на виробництво право експорту, імпорту, оптову та роздрібну торгівлю спирту, алкогольними напоями та тютюновими виробами.

У 2005 році до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету, кошти якого використовуються на соціально-економічний розвиток міста, планується залучити понад 470 млн. грн.

До Пенсійного фонду України в м. Києві у 2005 році очікуються надходження у сумі 7,8 млрд. грн., що на 34,3 % більше, ніж у 2004 році.

На фоні позитивних змін, що відбуваються у фінансовій сфері, невирішеною залишається ситуація з погашенням податкового боргу, який по м. Києву становить 5 млрд. грн. Найбільший податковий борг за податковими зобов'язаннями обліковується за НАК "Нафтогаз України" - 4,4 млрд. грн., або 83,7 %.

Основним завданням міської влади у 2006 році є формування на підставі Бюджетного кодексу України ( 2542-14 ) та Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ) необхідного обсягу фінансових ресурсів та забезпечення безперебійного надходження податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів.

Підвищення ефективності міської фінансової політики в наступному році буде здійснюватись за рахунок:

- забезпечення сталого економічного та соціального зростання, ефективної діяльності різних сфер економіки;

- нарощування виробничого потенціалу підприємств міста, впровадження у виробництво нових видів прибуткової та конкурентоздатної продукції та послуг;

- пошуку нових ринків збуту продукції та зростання обсягів споживчого попиту населення;

- збільшення обсягів виробництва промислової продукції, зниження її енергоємності;

- активної співпраці з іноземними інвесторами;

- покращення платіжної дисципліни суб'єктів господарювання і реалізації додаткових заходів, спрямованих на погашення податкового боргу підприємств-боржників, у тому числі шляхом його реструктуризації;

- визначення доцільності використання підприємствами пільг та факторів, що сприяють їх зростанню;

- створення єдиної інформаційної бази платників податків з урахуванням запровадження порядку реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності за принципом "єдиного вікна";

- посилення контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів і сплатою акцизного збору, що забезпечить його збільшення на 103,8 % у порівнянні з 2005 роком.

У результаті вжитих заходів у 2006 році буде забезпечено:

- зростання податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджетів усіх рівнів;

- зростання надходжень коштів до Пенсійного фонду України в м. Києві на 16,0 %;

- залучення коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету у сумі 475,0 млн. грн.;

- зростання кредитів, наданих банками м. Києва суб'єктам господарювання, на 17,9 %;

- збільшення фінансового результату суб'єктів господарювання на 12,1 %;

- збільшення питомої ваги прибуткових підприємств міста на 2,0 %, що становитиме 72,5 % від загальної кількості підприємств.

3.5.2. Інвестиційна політика

Забезпечення реалізації програми соціально-економічного розвитку міста значною мірою залежить від формування ефективної інвестиційної політики, яка є індикатором рівня економічних перетворень.

Протягом останніх років Київ стабільно утримує позиції лідера в сфері інвестиційної діяльності та має найвищий рейтинг інвестиційної привабливості серед регіонів України. В економіці міста зосереджено найбільшу частку інвестиційних ресурсів країни: 18,3 % загальнодержавного обсягу інвестицій в основний капітал та 32 % прямих іноземних інвестицій.

Аналіз динаміки основних показників інвестиційної діяльності в місті свідчить про позитивну тенденцію щодо збільшення обсягів інвестицій в основний капітал. При випереджаючому зростанні темпів освоєння інвестицій в основний капітал над темпами зростання ВДВ, норма нагромадження (відношення інвестицій в основний капітал до ВДВ) у 2005 р. становитиме 23,3 %, призведе до активізації відтворювального процесу оновлення основних фондів міста та до поступового оновлення виробничого потенціалу (дод. 17-20). Світова практика свідчить, що оптимальним цей показник повинен бути на рівні 20-25 % ВВП (ВДВ).

У 2005 році збільшиться обсяг капітальних інвестицій до 20,0 млрд. грн., що становитиме п'яту частину загальнодержавних обсягів. У структурі капітальних інвестицій найбільша частка (85,0 %) припадає на інвестиції в основний капітал, обсяг яких за рахунок усіх джерел фінансування у 2005 р. складе 16976,5 млн. грн., що на 8,5 % перевищуватиме показники 2004 року.

В 2005 р. продовжувалась тенденція до зростання частки залучених джерел фінансування інвестицій в основний капітал:

- коштів іноземних інвесторів збільшилась на 2,8 відсоткових пункти і становила 7,0 %;

- коштів інвестиційних фондів і населення на індивідуальне житлове будівництво - на 1,5 відсоткових пункти (5,0 %);

- кредитів банків та інших позик - на 1,2 відсоткових пункти (10,0 %).

Відмічається також значне збільшення обсягів освоєних інвестицій в основний капітал за рахунок коштів місцевих бюджетів - до 12,3 % у 2005 р., тобто на 3,3 відсоткових пункти (в основному, за рахунок фінансування інвестиційних проектів, що мають ключове соціально-економічне значення для міста). Водночас, частка коштів державного бюджету в загальному обсязі інвестицій в основний капітал зменшилась на 2,1 відсотковий пункт і становила 2,6 %.

Основним джерелом інвестування залишаються власні кошти підприємств і організацій (42,0 %).

Динаміка структури інвестицій в основний капітал м. Києва за джерелами фінансування

а) 2005 (очікуване) б) 2006 прогноз

державний бюджет - 2,6% державний бюджет - 2,5%

місцеві бюджети - 12,3% місцеві бюджети - 11,5%

власні кошти підприємств, власні кошти підприємств,

організацій - 42,0% організацій - 44,0%

кредити банків, інші кредити банків, інші

позики - 10,0% позики - 10,5%

іноземні інвестиції - 7,0% інженерні інвестиції - 6,5%

вітчизняні інвестиції - 5,0% вітчизняні інвестиції - 6,0%

інші джерела - 21,1% інші джерела - 19,0%

В 2005 р. продовжилась позитивна тенденція збільшення обсягів залучення в економіку Києва прямих іноземних інвестицій, що сприяло створенню додаткових робочих місць, трансферту технологій, інновацій сучасного менеджменту.

В 2005 р. очікується зростання обсягу прямих іноземних інвестицій на 24,7 %, в результаті чого сукупний капітал нерезидентів у м. Києві становитиме більше 3,3 млрд. дол. США і на душу населення досягне 1282,1 дол. США.

Найбільші обсяги іноземних інвестицій надходять в місто із США Кіпру, Сполученого Королівства, Німеччини, значно зросли обсяги інвестицій із Нідерландів, Туреччини, Польщі.

За видами економічної діяльності переважна частина іноземних інвестицій спрямовується в роздрібну торгівлю (29,7 %), промисловість (18,1 %), фінансову діяльність (17,1 %), транспорт і зв'язок (10,6 %), будівництво (4,5 %).

З метою забезпечення сприятливого інвестиційного клімату міська влада у 2006 році буде сприяти створенню ефективної системи мобілізації інвестиційних ресурсів, спрямування їх на розвиток інфраструктури ринку, науково-технологічної та інноваційної діяльності.

Загальний обсяг інвестицій в основний капітал у 2006 р. передбачається збільшити на 9,0 %, в результаті чого у розрахунку на душу населення його обсяг складе 7,5 тис. грн.

Приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується у сумі 541,8 млн. дол. США, в результаті чого сукупний капітал нерезидентів в м. Києві на кінець 2006 р. становитиме 3890,0 млн. дол. США.

Діяльність міської влади у сфері інвестиційної діяльності у 2006 році буде направлена на підвищення ролі фінансових ресурсів міста в реалізації інвестиційних проектів, максимізації інвестиційних пропозицій шляхом:

- приведення інвестиційних пропозицій та бізнес-планів у відповідність зі світовими стандартами;

- підготовки винятково інвестиційних проектів, звільнених від претензій третіх осіб;

- нарощування інвестиційної пропозиції за рахунок неефективно використовуваних земельних ділянок, об'єктів незавершеного будівництва, низькорентабельної інфраструктури, що перебуває переважно на бюджетному фінансуванні, територій непрацюючих промислових підприємств;

- активізації та орієнтації інформаційно-рекламної роботи на перспективні групи інвесторів (перегляд її змісту та впорядкування), в тому числі підвищення результативності виставкової діяльності.

Актуальними будуть проекти, спрямовані на підвищення ефективності функціонування галузей міського господарства, зокрема розвитку транспортної інфраструктури, енергетичного сектору, рекреаційної сфери міста тощо (дод. 18).

3.5.3. Система державних закупівель

Діяльність системи державних закупівель м. Києва регулюється загальнодержавними нормативними актами, а також розпорядженнями Київської міської державної адміністрації "Про організаційні заходи щодо функціонування системи закупівель товарів, робіт і послуг на території м. Києва за рахунок коштів місцевих бюджетів" від 21.04.2004 р. N 655, "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за рахунок коштів зовнішнього запозичення м. Києва" від 14.08.2003 р. N 1500 ( ra1500017-03 ).

Для реалізації державної політики у сфері державних закупівель міською владою постійно проводиться робота щодо удосконалення системи закупівель товарів, робіт і послуг за кошти місцевих бюджетів, створення конкурентного середовища у цій сфері та забезпечення прозорості процедур закупівель.

Прозорість використання державних коштів забезпечується через публікацію оголошень про здійснення закупівель в інформаційно-аналітичному бюлетені "Вісник державних закупівель", інформаційному бюлетені, що видає Тендерна палата України, а також в інформаційних системах у мережі Інтернет.

Загальна сума державних коштів, визначених місцевими бюджетами для закупівлі товарів, робіт і послуг у 2005 році, становить 2961,5 млн. грн., що на 1056,4 млн. грн., або на 35,7 % більше, ніж у 2004 році.

На кошти місцевих бюджетів припадає 99,9 %, інші державні кошти - 0,1 %. Найбільшу питому вагу від загальної суми використаних коштів становлять закупівлі, які здійснювались за процедурою відкритих торгів (74,2 %).

Структура використання бюджетних коштів за видами

процедур у 2004 і 2005 роках, млн. грн.

2004 2005

Відкриті торги 881,8 1587,1

Торги з обмеженою участю 27,3 64,5

Двоступеневі торги 6,0 0,0

Запит цінових пропозицій 143,3 182,6

Закупівля в одного учасника 357,6 305,7

Протягом 2005 року Київською міською державною адміністрацією та районними у м. Києві державними адміністраціями очікується здійснити більше 5 тис. процедур закупівель, тридцять відсотків з яких - за процедурою відкритих торгів.

Середня кількість учасників під час проведення процедур відкритих торгів та процедур запиту цінових котирувань становила в середньому 3,1 учасника на один оголошений тендер, що забезпечувало конкуренцію між учасниками та прозорість використання державних коштів.

Активність потенційних учасників торгів (тендерів) свідчить про стале формування конкурентного середовища у сфері державних закупівель.

Основними напрямами діяльності міської влади щодо вдосконалення та розвитку системи державних закупівель у м. Києві в 2006 році будуть:

- проведення моніторингу функціонування системи державних закупівель у м. Києві;

- проведення перевірок у сфері здійснення державних закупівель з метою запобігання економічним зловживанням при закупівлі товарів робіт і послуг за кошти бюджету міста Києва;

- підвищення кваліфікації спеціалістів з питань організації та проведення торгів (тендерів) на здійснення державних закупівель;

- проведення нарад-семінарів з питань дотримання вимог законодавства України щодо проведення процедур закупівель.

Реалізація зазначених заходів сприятиме вдосконаленню функціонування системи державних закупівель, підвищенню контролю за використанням бюджетних коштів, досягненню оптимального і раціонального їх використання.

3.6. Реальний сектор економіки

3.6.1. Макроекономічні тенденції розвитку господарства міста

Впродовж останніх років у м. Києві відбулося закріплення тенденцій до стабільного зростання та поглиблення структурних трансформацій господарського комплексу міста:

- збільшилися обсяги випуску продукції та обсяги валової доданої вартості (ВДВ);

- структура господарського комплексу м. Києва за видами економічної діяльності й формами власності в цілому відповідає аналогічним показникам розвинутих країн;

- темп зростання ВДВ по м. Києву на кінець 2005 року складатиме 108 % і перевищуватиме темп росту валового продукту в цілому по Україні (104,5 %);

- частка валової доданої вартості по м. Києву у структурі валового внутрішнього продукту країни складає 18 %.

Як очікується, в 2005 році номінальна величина ВДВ по м. Києву складе 72,8 млрд. грн. (близько 27,2 тис. грн. на 1 особу), що в порівнянних цінах на 8,0 % більше за показник попереднього року. Структура ВДВ відповідає світовим тенденціям розвитку столичних міст: частка матеріального виробництва дорівнюватиме 18 %, сфери послуг - 82 %.

У 2005 році за рахунок усіх основних видів економічної діяльності забезпечено зростання темпів обсягу промислової продукції до 115,0 %. Спостерігається подальше зростання питомої ваги продукції обробної промисловості (86 % загального випуску промислової продукції), в тому числі інноваційної, збільшення обсягів впровадження нових маловідходних і ресурсозберігаючих технологічних процесів. У машинобудуванні істотне зростання зафіксовано на підприємствах з виготовлення транспортного, електричного й електронного устаткування, в хімічній промисловості - з виробництва гумових і пластмасових виробів.

Позитивні тенденції нарощування економічного потенціалу міста супроводжуються фінансовою стабільністю значної частини суб'єктів господарювання столиці. Загальний фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування у 2005 році очікується отримати в обсязі 16,4 млрд. грн., що на 29,0 % більше порівняно з 2004 роком.

Продовжується процес інтеграції столиці в світовий економічний простір. Питома вага м. Києва в обороті зовнішньої торгівлі України складає понад 24 %. Нарощування обсягів зовнішньоторговельної діяльності характерне практично для всіх основних видів промислової продукції.

Інтенсивні приватизаційні процеси (за 2005 р. у м. Києві форму власності змінили 782 об'єкта, що становить 19 % загальної кількості приватизованих об'єктів в Україні) сприяли технологічному оновленню підприємств за рахунок реінвестування отриманих коштів, підвищенню ефективності їх діяльності, розвитку малого підприємництва.

Реалізація стратегії сталого розвитку міста вимагає нарощування інвестиційних ресурсів та оптимізації напрямів їх використання. В економіці міста зосереджено 18,3 % загальнодержавного обсягу інвестицій в основний капітал та 32 % прямих іноземних інвестицій. По зазначених показниках м. Київ значно випереджає середні показники по Україні.

Щорічно збільшуються темпи освоєння інвестицій. Основними джерелами інвестування залишаються власні кошти підприємств та організацій (42,0 %), водночас намітилась тенденція до зростання частки кредитних інвестиційних ресурсів (до 10,0 %).

Одним із пріоритетів розвитку м. Києва є капітальне будівництво, завдяки якому відбувається поповнення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, розширюється житловий фонд. Темпи введення у 2005 році в експлуатацію житла (151,5 %) значно перевищують середні по Україні.

Важливим фактором економічних перетворень є розвиток малого та середнього бізнесу. У столиці зосереджено 52 тис. малих підприємств (майже 17 % загальної кількості по Україні), на яких працює більше 260 тис. осіб. За кількістю малих підприємств місто Київ посідає перше місце серед регіонів України і показники їх діяльності мають стійку тенденцію до зростання. Надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів підприємництва в 2005 році зростуть до 1,5 млрд. грн., у т. ч. до бюджету міста - до 862,0 млн. грн. (в 1,6 р. більше, ніж у 2004 р.).

Розвиток реального сектору економіки, реалізація заходів підтримки населення, реформування системи оплати праці дозволили знизити рівень бідності, підвищити реальні доходи населення, величина яких у розрахунку на одну особу є найвищою в Україні і становитиме на кінець 2005 року 12,7 тис. грн. (по Україні - 0,8 тис. грн.).

Основними завданнями міської влади на 2006 рік є створення необхідних передумов і механізмів стимулювання прискорення модернізації та посилення збалансованості й комплексності господарського комплексу міста, мінімізація наслідків впливу негативних чинників соціально-економічного розвитку.

Це забезпечуватиметься завдяки реалізації наступних заходів: - надання фінансової та організаційної підтримки (сприяння в отриманні пільгових кредитів, надання фінансової допомоги за рахунок міського бюджету тощо) суб'єктам інноваційної діяльності за пріоритетними напрямами, здатними істотно вплинути на зростання економічного потенціалу міста;

- поліпшення умов для залучення інвестицій через впровадження механізму комунальних внутрішніх і зовнішніх позик, системи іпотечного кредитування та лізингу, розбудову сучасної інвестиційної інфраструктури, забезпечення прозорості взаємовідносин у сфері інвестиційної діяльності;

- прискорення процесу реструктуризації неефективних суб'єктів господарювання комунальної форми власності та відкритих акціонерних товариств з контрольним пакетом акцій, що перебуває у власності міста; реалізації заходів щодо закриття і виведення з експлуатації технічно та технологічно відсталого, фізично зношеного обладнання;

- запровадження гнучких технологій із високою часткою програмно-інформаційних елементів; можливість переключення з одних інформаційних технологій на інші;

- перехід до якісно нового рівня соціально-економічного розвитку, де визначальним критерієм стає технологічна незалежність забезпечена генерацією передових науково-технічних ідей та експортом результатів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт.

3.6.2. Капітальне будівництво

За рахунок усіх джерел фінансування в 2005 році очікується освоєння 13,859 млрд. грн. капіталовкладень (на 5 % більше порівняно з минулим роком). Власними силами будівельних організацій міста буде виконано підрядних робіт на суму 4473,4 млн. грн., що в 6,2 раза перевищує середньо-український рівень.

Аналіз показників капітального будівництва м. Києва у 2005 році засвідчує наявність позитивних тенденцій у сфері житлового будівництва, розбудови метрополітену та наземних шляхів сполучення підрядної і проектної діяльності. Відбулися суттєві позитивні зміни динаміки та структури інвестицій у будівельну галузь за рахунок зменшення питомої ваги витрат на будівельно-монтажні роботи та зростання активної частини інвестицій в основний капітал.

У 2005 р. в експлуатацію буде введено майже 1200 тис. кв. м загальної площі в новозбудованих житлових будинках, прибудову до школи в Подільському районі на 180 уч. місць та після реконструкції школу з добудовою на 600 уч. місць у Солом'янському районі, дошкільний заклад на 140 місць у Дніпровському районі та на 48 місць у Шевченківському районі. Завершено будівництво центру дитячої та юнацької творчості у Солом'янському районі, буде введено в експлуатацію дитячу поліклініку та амбулаторію сімейного лікаря в Дніпровському районі на 480 відвідувань за зміну.

Продовжувались роботи по капітальному будівництву та реконструкції дорожньо-транспортної інфраструктури, зокрема введено дільницю метрополітену Сирецько-Печерської лінії від станції "Харківська" до станції "Бориспільська"; буде введено в експлуатацію тролейбусну лінію на 4,3 км в Оболонському районі, здійснювалось будівництво Подільського мостового переходу, тролейбусних ліній від Ленінградської площі до станції метро "Чернігівська"; підземних і надземних пішохідних переходів; реконструкція пр. Гагаріна, вул. Кіровоградської та ін.

Однак невирішеною залишається проблема забезпечення комплексного розвитку як міста в цілому, так і його мікрорайонів.

Забезпеченість населення об'єктами соціальної сфери

на кінець 2006 року складе:

------------------------------------------------------------------

| |Норматив на |Забезпеченість на|

| |10 тис. жит.| 10 тис. жителів |

| | |-----------------|

| | | 2005 | 2006 |

|---------------------------------+------------+---------+-------|

|Загальноосвітніми закладами, | 1230 | 1159,0 |1149,1 |

|---------------------------------+------------+---------+-------|

|Дитячими дошкільними закладами, | 450 | 273,5 | 271,4 |

|---------------------------------+------------+---------+-------|

|Лікарнями, ліжок | 138,5 | 112,7 | 111,2 |

|---------------------------------+------------+---------+-------|

|Амбулаторно-поліклінічними | 250,0 | 303,3 | 300,8 |

------------------------------------------------------------------

Зменшення показників в 2006 році пов'язане з тим, що з метою підвищення якісних показників загальної освіти здійснюється в основному реконструкція та добудова старих шкіл (без введення додаткових учнівських місць, а іноді навіть із їх зменшенням) з метою покращення якості надання амбулаторно-поліклінічної допомоги ведеться в основному реконструкція поліклінік та спорудження сучасних крупних спеціалізованих медичних центрів із тривалими термінами будівництва.

Також має місце певна диспропорція в забезпеченні об'єктами соціальної сфери "старих" районів і районів масового нового будівництва житла.

Необхідно скасувати практику надання земельних ділянок для спорудження житлових будинків та комплексів з нежитловими приміщеннями без визначення їх функціонального призначення через те, що в подальшому за погодженням з районними державними адміністраціями практично всі вказані нежитлові приміщення продаються під функцію, не пов'язану з соціальною сферою, що поглиблює диспропорцію.

Пріоритетом діяльності міської влади в 2006 р. буде створення необхідних умов для стабільного розвитку капітального будівництва та стимулювання якісних змін у будівельному комплексі столиці. Передбачається підвищення ефективності капітального будівництва за рахунок раціонального використання інвестиційних ресурсів, спрямування їх у програми і проекти, які дозволяють одержати найкращі соціальні та економічні результати, в тому числі досягнення нормативних рівнів забезпеченості об'єктами соціальної сфери, а також високу експлуатаційну рентабельність зведених об'єктів.

Продовжуватиметься впорядкування забудови шляхом зносу і заміни старих будинків сучасними, реконструкції житлових будинків перших масових серій (у подальшому - кварталів і мікрорайонів з великопанельними будинками), модернізації об'єктів інженерної і транспортної інфраструктури, об'єктів соціального призначення. Для комерційного житла будуть застосовуватися індивідуальні проекти житлових будинків і житлових комплексів з підвищеним комфортом проживання.

В 2006 році досягнуті позитивні тенденції у сфері житлового будівництва будуть закріплюватися.

На території міста передбачається ввести в експлуатацію близько 1,3 млн. кв. м загальної житлової площі. Значну частку житла буде збудовано за замовленням Київської міської державної адміністрації - 910,0 тис. кв. м.

Основний акцент, як і в поточному році, буде зроблено на спорудження жилих будинків за кошти населення, як найбільш зацікавленого і стабільного інвестора - за ці кошти передбачається побудувати майже 945,0 тис. кв. м житла, що на 9,0 % більше ніж у 2005 році.

В 2006 році передбачається зростання обсягів введення в дію житла для черговиків квартобліку, які потребують соціального захисту з боку держави за рахунок коштів спеціального фонду міського бюджету, і які будуть становити 90 тис. кв. м загальної житлової площі.

Буде продовжено будівництво житла для черговиків квартобліку із розрахунку: 50 % - кошти населення, 50 % - кошти міського бюджету; для молодих сімей та одиноких молодих громадян за рахунок коштів довготермінових пільгових кредитів; для військовослужбовців за рахунок субвенції з державного бюджету.

В 2006 році по галузі Освіта очікується введення в експлуатацію шкіл та прибудов до шкіл на 815 уч. місць і дитячих дошкільних закладів на 240 місць. Основна увага приділятиметься реконструкції старих шкіл.

Крім того, за межами міста (с. Підгірці) намічається завершення спорудження дитячого садка на 30 місць та школи на 96 уч. місць.

Передбачається завершення реконструкції з добудовою: двох шкіл на 130 уч. місць у Солом'янському районі; I черги школи на 285 уч. місць у Деснянському районі (с. Биківня), школи на 200 уч. місць у Святошинському районі, дитячого дошкільного закладу на 200 уч. місць під початкову школу в Дніпровському районі, а також завершення будівництва двох дитячих дошкільних закладів на 120 місць кожен в Оболонському районі.

У сфері Охорони здоров'я очікується введення в експлуатацію лікарень на 260 ліжок та амбулаторно-поліклінічних закладів на 500 відвідувань за зміну.

Передбачається завершити будівництво Київського міського центру серця на 150 ліжок у Деснянському районі, реконструкцію будівель і споруд для створення міського центру профілактики і боротьби зі СНІД у Святошинському районі; I чергу будівництва дитячої клінічної лікарні на 110 ліжок та 150 відвідувань за зміну в Печерському районі, введення в експлуатацію територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів м. Києва та центру ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів у Шевченківському районі, центру соціальної адаптації для жінок, які не мають визначеного місця проживання в Оболонському районі, реконструкцію майнового комплексу ДКП кінотеатр "Слава" під палац ветеранів у Печерському районі; реконструкцію і будівництво прибудови до поліклініки N 4 на 350 відвідувань за зміну у Святошинському районі.

Продовжаться роботи з реконструкції корпусів міської клінічної лікарні N 14 під Київський міський центр крові в Шевченківському районі; реконструкції та будівництва об'єктів фізичної культури і спорту.

По галузі Культура передбачається завершення реконструкції будівель на Андріївському узвозі під "Театр на Подолі".

Одночасно будуть продовжені роботи зі створення культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький арсенал" та відтворення інтер'єрів Успенського собору Києво-Печерської Лаври в Печерському районі, реконструкції та будівництва об'єктів Київського зоопарку.

Будуть продовжені роботи з будівництва прибудови актового залу до школи мистецтв у Деснянському районі та реконструкції будинку під Київську дитячу школу мистецтв в Шевченківському районі.

Значний обсяг робіт виконуватиметься по будівництву та реконструкції об'єктів метрополітену, транспорту та комунального призначення.

Зокрема, передбачається завершити будівництво та реконструкцію: Сирецько-Печерської лінії метрополітену від станції "Харківська" до станції "Харківська площа" з електродепо "Харківське" - II пусковий комплекс ст. "Червоний хутір" (0,8 км), тролейбусної лінії від Ленінградської площі до станції метрополітену "Чернігівська" (5,2 км); каналізаційних колекторів по вул. Алма-Атинській (4,6 км), реконструкція каналізаційного колектора Д = 400 мм по вул. Богатирській (0,8 км), тощо.

Значна увага в 2006 р. приділятиметься розбудові транспортної інфраструктури.

Передбачається виконання робіт по спорудженню других виходів зі станцій метрополітену "Дарниця", "Вокзальна"; продовженню Куренівсько-Червоноармійської лінії метрополітену - дільниці від станції метро "Либідська" до станцій метро та "Виставковий центр".

Продовжаться роботи по спорудженню та реконструкції Подільського мостового переходу через р. Дніпро з лівобережними та правобережними підходами, будівництву автодороги "Київ - Ірпень", надземних та підземних пішохідних переходів, Сирецького каналізаційного колектора, реконструкції Піщаного, Чумаківського каналізаційних колекторів; реконструкції парків Перемоги, Національного технічного університету України (КТО), "Нивки", "Партизанської слави", "Вічної слави", територій, прилеглих до парку-пам'ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення "Феофанія"; роботи по спорудження об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури мікрорайонів малоповерхової забудови с. Бортничі, Осокорки, Кібцентр, с. Пирогів, с. Троєщина, с. Биківня, хутора Редьки, хутора Микільський, с. Шевченка, Куренівка тощо.

3.6.3. Науково-технічна та інноваційна діяльність

Науково-інноваційна сфера діяльності є пріоритетною складовою в процесі формування соціально-орієнтованої інноваційної моделі економіки м. Києва.

В 2005 році інноваційна політика міської влади була спрямована на стимулювання науково-технічної діяльності з метою широкого втілення наукових досліджень і розробок у кінцевий виробничий результат - нові конкурентоспроможні види продукції, нові технологічні процеси, нові організаційні рішення.

Позитивними факторами розвитку науково-технічної діяльності в м. Києві є зростання у 2005 р. у порівнянні з 2004 р. загального обсягу витрат на виконання науково-технічних робіт на 5,0 % (до 1,85 млрд. грн.), збільшення загальної чисельності працівників наукових установ на 1,2 % (до 65,2 тис. осіб), вдосконалення структури та джерел фінансування.

На фоні сталої негативної тенденції зменшення частки фінансування наукових і науково-дослідних робіт з державного бюджету (на 4,8 % порівняно з 2004 р.) фінансування наукових досліджень і розробок з місцевого бюджету збільшилось в 2,7 рази, що випливає з політики міської влади на забезпечення наукомісткого та інноваційного шляху розвитку господарського комплексу міста.

Сумарна питома вага коштів вітчизняних замовників та іноземних джерел у структурі джерел фінансування інноваційної діяльності підвищилась до 54,7 % (дод. 21).

Динаміка структури фінансування наукових

досліджень і розробок у м. Києві

а) 2004 р. б) 2005 р. (очікуване)

кошти замовників - 27,3% кошти замовників - 32,0%

власні кошти - 2,5% інші джерела - 5,6%

інші джерела - 3,0% держбюджет - 38,3%

держбюджет - 43,1% кошти бюджетів територій - 1,5%

кошти бюджетів територій - 0,6% кошти інофірм - 22,7%

кошти інофірм - 23,5%

в) 2006 р. (прогноз)

кошти замовників - 31,5%

інші джерела - 5,3%

держбюджет - 39,5%

кошти бюджетів територій - 1,6%

кошти інофірм - 22,2%

У м. Києві діє механізм підтримки наукових організацій і установ шляхом фінансування наукових проектів і програм для комунального господарства міста за рахунок кошів міського бюджету. Так, у 2005 році в рамках Програми наукового забезпечення розвитку міської інфраструктури на фінансування 246 наукових розробок з бюджету міста виділено 22,9 млн. грн.

Разом з тим, бюджетне фінансування наукових робіт не передбачає витрат на їх подальше впровадження, тому назріла необхідність удосконалення організаційного механізму щодо фінансування робіт по впровадженню науково-дослідних розробок.

Важливим показником результативності інноваційної сфери діяльності м. Києва є збільшення у 2005 р. частки інноваційно-активних промислових підприємств до 44 % їх загальної кількості, що є кращим показником поширення інноваційної діяльності на регіональному рівні (довідково по Україні - 13,9 %). При цьому частка реалізованої інноваційної продукції перевищила 16 % загального обсягу реалізованої продукції (у 2004 р. - 14 %).

Упродовж 2005 р. підприємства міста впровадили у виробництво 598 нових технологічних процесів, з них 256 - маловідходні та ресурсозберігаючі, освоїли 1395 найменувань продукції, у тому числі нових видів техніки - 271.

З початку року найбільше наростили обсяги продукції від впровадження інновацій: ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" - впровадження нових технологій виготовлення сучасних видів картонної та плівкової тари, ВАТ "Укрпластик" - створення інноваційного виробничого комплексу з переробки полімерів, ДП завод "Арсенал" - освоєння випуску побутових роторних лічильників газу нової конструкції з відокремленим механізмом від газового середовища, ЗАТ "Фармак" - організація таблеткового виробництва "Тверді лікарські форми".

В 2005 р. основним джерелом інноваційного інвестування були власні кошти підприємств, питома вага яких склала більше 80 % (дод. 22).

Проблемними питаннями залишається обмеженість фінансових ресурсів у потенційних замовників розробки інноваційних проектів, недостатній рівень залучення інвестицій у науково-технологічну сферу.

З метою покращання інноваційного середовища міська влада у 2006 році буде сприяти удосконаленню системи фінансування інноваційної діяльності, спрямування ресурсів відповідно до пріоритетів науково-технічного та інноваційного розвитку, забезпечення помітного зростання частки нових видів техніки і технологій.

У місті будуть і надалі вдосконалюватися механізми комерціалізації результатів наукових досліджень та інноваційна інфраструктура. У 2006 р. на створення Центру високих технологій та інновацій у м. Києві передбачається фінансування в обсязі в 1,5 млн. грн.

У 2006 р. прогнозується збільшення кількості впровадження нових технологічних процесів на 10,0 %, з них маловідходних і ресурсозберігаючих - на 8,0 %. Освоєння нових видів продукції зросте на 12 %, з них нових видів техніки - на 10 %. Частки реалізованої інноваційної продукції перевищить 30 % загального обсягу реалізованої продукції.

У 2006 р. з міського бюджету в рамках Програми наукового забезпечення розвитку міської інфраструктури передбачається фінансування наукових розробок на суму 30 млн. грн.

3.6.4. Паливно-енергетичний комплекс. Енергозабезпечення та енергозбереження

Паливно-енергетичний комплекс м. Києва стабільно й у повному обсязі забезпечує потреби міського господарства та населення якісними енергоносіями та посилює енергетичну безпеку міста.

Енергетичний потенціал столиці представляють 3 ТЕЦ установленими потужностями 1360 МВт і 2042 Гкал/год, понад 800 котелень тепловою потужністю більше 10 тис. Гкал/год, 2920 км тепломереж (у двотрубному обчисленні) та 4814 теплових пунктів і бойлерних.

Основним видом палива для ТЕЦ і котелень є природний газ, частка якого складає 93-96 %, решта приходиться на вугілля та топковий мазут.

Електро- та теплопостачання.У 2005 році очікується деяке уповільнення темпу росту виробництва електроенергії і теплоенергії відповідно на 0,8 % та 2,2 %. Дещо зменшиться споживання теплоенергії населенням, в основному за рахунок оснащення наявного житлового фонду засобами обліку.

Незважаючи на це, попит на електроенергію і тепло для міського господарського комплексу та населення буде забезпечено повністю за рахунок збільшення виробництва продукції машинобудування і металообробки, окремої продукції будівельних матеріалів та харчової промисловості (дод. 23, 24).

В 2005 р. реалізувалися енергозберігаючі заходи в промисловому виробництві, житлово-комунальній сфері та інших галузях, що сприяло економії електричної і теплової енергії в цілому по місту.

У 2006 році намічена тенденція зростання виробництва та споживання електроенергії, що в цілому складе 8,7 % та 4,6 % відповідно, а потреби населення зростуть на 1,2 %.

Через недосконалість мереж загального користування втрати електроенергії щорічно збільшуються і в 2006 р. зростуть майже на 1,0 млрд. кВт.г.

Кількість будинків, оснащених лічильниками теплоенергії, зросте порівняно до загальної кількості будинків у місті до 25 %.

Для забезпечення у 2006 р. попиту міського господарського комплексу та населення в тепловій енергії її відпуск джерелами теплопостачання та споживання в цілому збільшиться на 4 %.

Продовжиться започаткована в 2002 р. тенденція скорочення втрат теплоенергії в магістральних тепломережах - вони зменшаться на 2,1 % проти рівня 2005 р.

Доля ТЕЦ у загальному відпуску тепла складе 49,8 %, котелень - 50 %, інших джерел - 0,2 %. В подальші роки доля відпуску тепла ТЕЦ буде збільшуватись, а котельними - зменшуватись.

У 2006 р. внаслідок підвищення ефективності використання встановленої електричної і теплової потужностей електростанцій, коефіцієнт ефективності використання встановленої електричної і теплової потужності ТЕЦ м. Києва значно поліпшиться та становитиме відповідно 83,5 % і 58,1 % (у 2005 - 76,8 % та 55,8 %).

Газопостачання. Загальний обсяг реалізації і транспортування природного газу, в тому числі відпуск газу населенню протягом 2005 року збільшиться на 0,6 % та становитиме 4780 млн. куб. м та 319 млн. куб. м - населенню.

Рівень забезпечення житлового фонду міста газом нині складає 98 %. Такий прогноз залишається і на 2006 рік.

У 2006 році продовжиться робота по якісному та надійному газопостачанню господарського комплексу та населення міста. Будуть виконані роботи по удосконаленню та розширенню системи газопостачання шляхом будівництва газопроводу по вул. Елекротехнічній на ж/м Вигурівщина - Троєщина, заміні морально застарілих газорегуляторних пунктів на сучасні (4 об'єкти) та реконструкції замортизованих катодних станцій (35 об'єктів).

Передбачається подальше підвищення рівня оснащення споживачів приладами обліку природного газу, яких буде встановлено у 2006 році 1,0 тис. шт., а загальна їх кількість досягне 56,0 тис. штук. Планується заміна на підприємствах міста 220 шт. застарілих приладів обліку газу.

Передбачається запровадження телемеханіки на 6 газорозподільчих станціях та введення в дію 8,0 км газових мереж. Капітально відремонтують газових мереж на суму 1,0 млн. гривень.

Енергопостачання та енергозбереження. Для підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів м. Києва у 2005 році продовжувалась реалізація проектів Комплексної програми енергозбереження: "Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва" ( 996_026 ) та "Реабілітація та розширення теплопостачання м Києва" ( 996_017 ).

В процесі впровадження проекту "Енергозбереження в адміністративних і громадських будівлях м. Києва" ( 996_026 ) у 2005 році були виконані ряд енергозберігаючих заходів: ущільнено вікон та дверей у 1270 будівлях, крім того було встановлено: теплолічильників - 1354 шт.; модульних теплових пунктів у 1173 будівлях; рефлекторів радіаторів у 940 будівлях; змішувачів води 37С - 2050 шт.; сантехнічних змішувачів - 3727 шт.; запірної апаратури - 400 шт.; металопластикових вікон - 254 шт.

Реалізацію даного проекту завершено. Річна економія витрат теплоенергії в будівлях, задіяних в проекті, склала 198,8 тис. Гкал.

Для забезпечення виробництва та відпуску теплоенергії на опалення, гаряче водопостачання та виробничі потреби споживачам міста в необхідних обсягах у 2005 році продовжувалась реалізація проекту "Реабілітація та розширення централізованого теплопостачання м. Києва" ( 996_017 ).

Виконувались роботи по будівництву РК "Позняки": змонтовано обладнання котельні та 3,2 км газопроводу і введено в експлуатацію ПС "Осокорки", завершені роботи з монтажу кабельної лінії 110 "Жовтнева-Мотоциклетна" на станції теплопостачання СТ-1, виконувалась реконструкція 9 ділянок теплових мереж з заміною регулюючої та запірної апаратури довжиною 17,28 км (у двотрубному вимірі), виконувались роботи по введенню 220 вузлів обліку тепла, здійснено будівництво та введено в пробну експлуатацію водогрійний котел на ТЕЦ-6.

У 2006 році по даному проекту передбачається: здійснення поточного ремонту 43,5 км і капітального - 25,05 км теплових мереж, заміна труб тепломагістралей на попередньоізольовані труби в кількості 20 км; реконструкція обладнання СТ-1; реконструкція тепломагістралі ТЕЦ-5; завершення робіт з будівництва РК "Позняки" та продовження монтажу енергоблока N 3 на ТЕЦ-6.

Поліпшиться інвестиційно-інноваційна діяльність з розробки та впровадження енергозберігаючих заходів та активізується залучення нетрадиційних джерел енергії у виробництві паливно-енергетичних ресурсів.

У результаті проведення міською владою робіт по розвитку паливно-енергетичного комплексу у 2006 р. передбачається:

- стабільне забезпечення населення і економіки міста енергоносіями;

- продовження впровадження новітніх технологій та енергозберігаючого устаткування;

- підвищення якості теплопостачання та зменшення технологічних втрат дасть можливість досягти рівня споживання палива, теплової та електричної енергії України;

Порівняння показників споживання електроенергії (кВт.г)

по Україні та м. Києву, в розрахунку на 1 особу

--------------------------------------------------------------------

| | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |

|-----------------+------+------+------+------+------+------+------|

|Електроспоживання|3390,7|3474,8|3518,6|3653,9|3712,5|3769,1|3820,7|

|-----------------+------+------+------+------+------+------+------|

|Електроспоживання|2504,5|2655,8|2795,5|2975,2|3145,1|3238,8|3370,8|

--------------------------------------------------------------------

Порівняння показників споживання палива (т ум. палива)

і теплової енергії (Гкал) по Україні та м. Києву,

в розрахунку на 1 особу

------------------------------------------------------------------

| |2000|2001|2002|2003|2004|2005|2006|

|-----------------------------+----+----+----+----+----+----+----|

| Теплоспоживання в Україні, |3,7 |3,6 |3,6 |4,0 |3,9 |4,0 |4,1 |

|-----------------------------+----+----+----+----+----+----+----|

| Паливоспоживання в Україні, |2,2 |2,3 |2,3 |2,5 |2,5 |2,5 |2,6 |

|-----------------------------+----+----+----+----+----+----+----|

| Теплоспоживання в м. Києві, |7,5 |7,8 |7,8 |8,2 |7,8 |7,5 |7,8 |

|-----------------------------+----+----+----+----+----+----+----|

| Паливоспоживання в м.Києві, |1,6 |1,6 |1,8 |1,9 |2,0 |1,9 |1,9 |

------------------------------------------------------------------

- зменшиться збитковість у виробництві електричної і теплової енергії на 16,5 % та підвищиться рентабельність на 1,74 % (дод. 25);

- знизиться негативний вплив теплоенергетики на довкілля, що поліпшить екологічну ситуацію в місті.

3.6.5. Промислова політика

Динамічний розвиток промислового комплексу Києва забезпечує економічну стабільність, сприяє нарощуванню обсягів надходжень до бюджетів усіх рівнів, виступає передумовою підвищення рівня зайнятості населення та поліпшення соціальної ситуації в місті.

Аналіз роботи промисловості столиці в 2001-2005 рр. свідчить про сталу тенденцію зростання обсягів виробництва промислової продукції. Частка промисловості в валовій вартості по м. Києву становить близько 13 %, що суттєво впливає на загальні показники соціально-економічного стану міста.

В 2005 році зростання обсягу промислової продукції на 15 % порівняно з 2004 р. буде забезпечено за рахунок усіх основних видів економічної діяльності. При цьому вищі темпи приросту продукції досягнуть підприємства, що виробляють продукцію кінцевого споживання: машинобудування (35 %), металургії та оброблення металу (23 %), хімічної і нафтохімічної промисловості (18 %), харчової промисловості (15,6 %), целюлозно-паперової та поліграфічної промисловості; видавничої справи (15 %) (дод. 27).

У 2005 році очікується збільшення обсягу реалізації продукції до 17,6 млрд. грн., з якого 86 % складає продукція обробної промисловості, в т. ч. понад 20 % становить інвестиційна продукція (в цілому по Україні - 12,5 %), 42,0 % - товари широкого вжитку, зокрема, 2,7 % - товари тривалого використання (по Україні, відповідно, 8,5 та 1,3 %), 38 % - сировинна продукція.

Структура промислової продукції (робіт, послуг)

у м. Києві за видами економічної діяльності

(в діючих цінах), %

Виробництво і Обробна харчова промисловість

розподілення промисловість і перероблення с/г

електроенергії, 86,2% продуктів - 23,8%

газу, води легка промисловість - 1,5%

13,8% виробництво деревини

та виробів з деревини - 1,6%

целюлозно-паперова та

поліграфічна

промисловість;

видавнича справа - 13,1%

хімічна і нафтохімічна

промисловість - 15,3%

виробництво інших

неметалевих виробів

(будматеріалів,

скловиробів) - 8,0%

металургія та

оброблення металу - 2,6%

машинобудування,

ремонт та монтаж

машин і устаткування - 15,6%

інше виробництво

(меблів, оброблення

металевого та

неметалевого брухту) - 4,7%

В місті виробляється понад 5 % продукції України; за обсягом реалізованої продукції в розрахунку на 1 особу (6,0 тис. грн.) Київ посідає 6 місце серед регіонів.

В структурі реалізації найбільша частка належить продукції харчової промисловості (23,8 %), продукції машинобудування (15,6%), виробництву та розподіленню електроенергії, газу та води (13,8%).

Групова структура реалізованої продукції добувної

та обробної промисловості

інвестиційна продукція - 20,0%

сировинна продукція - 38,0%

товари широкого використання - 39,3%

товари тривалого використання - 2,7%

У 2005 році нарощування обсягів виробництва супроводжується якісними позитивними зрушеннями. Серед них:

- розширення кола підприємств, які займаються інноваційною діяльністю (в 2004 р. - 215 од., у 2005 р. - 234 од.), підвищення їх частки в загальній кількості підприємств (з 41,5 % у 2004 р. до 44 % - у 2005 р.);

- зростання питомої ваги високотехнологічної, наукоємної конкурентоспроможної продукції, сертифікованої за міжнародними стандартами, а також кількості підприємств, які сертифікували власну систему якості на відповідність державному стандарту ISO 9001-2001 (з 156 підприємств у 2004 р. до 166 - у 2005 р.);

- збільшення до 17 % у структурі реалізованої продукції частки експортованої продукції, в т. ч. високотехнологічних виробництв (в 2004 р. її питома вага склала 15,5 %).

Проте, поряд з позитивними досягненнями, існують фактори, що стримують зростання промислового виробництва на підприємствах галузі, збільшують собівартість продукції і негативно впливають на бюджетні надходження. Це, зокрема, низький рівень впровадження інновацій, нераціональне використання виробничих потужностей, площ і територій підприємств; нестача фінансових ресурсів, високі процентні ставки кредитних ресурсів, фізична і моральна застарілість виробничих фондів (у легкій промисловості, зокрема, 54 %, машинобудуванні - 59 %, виробництві і розподіленні електроенергії, газу та води - 52 %).

Пріоритетом діяльності міської влади щодо стабільного розвитку промислового комплексу столиці в 2006 році буде збереження позитивної тенденції зростання обсягу промислової продукції (робіт, послуг) на 108 % до рівня 2005 року.

Обсяг реалізованої продукції зросте до 19 млрд. грн. (на 7,8% порівняно з 2005 р.) або до 6,5 тис. грн. у розрахунку на 1 жителя столиці. Обсяг реалізованої високотехнологічної продукції, сертифікованої за стандартом ISO, збільшиться на 13,4 %; поставки продукції на експорт - на 5,7 %.

Нарощення темпів виробництва буде визначатись подальшим зростанням випуску товарів для внутрішнього ринку (харчова, целюлозно-паперова промисловості) та продукції інвестиційного спрямування (високотехнологічне машинобудування) (дод. 28).

Сприятиме зростанню обсягів виробництва активізація інвестиційної політики, поява на фінансовому ринку нових та розширення дії вже існуючих учасників, зокрема, інвестиційних фондів та лізингових структур.

В 2006 р. у промисловість міста очікується спрямувати біля 20 % прямих іноземних інвестицій (у 2004 р. - 17,4 %).

Збільшення інвестицій забезпечується також за рахунок власних коштів підприємств, бюджетних коштів, кредитів банків.

Продовжиться фінансова підтримка промислових підприємств з боку міської влади. У 2006 р. передбачається виділити з міського бюджету на підтримку вітчизняного виробника, малого і середнього підприємництва кошти в сумі 11 млн. грн. на відшкодування відсотків за надані кредити.

3.6.6. Міський транспорт і зв'язок, інформаційні технології

Міський транспорт. Міський транспорт та міські шляхи - основа транспортної мережі міста, що забезпечує потреби міського господарства та населення у транспортних послугах. Першочерговим завданням транспортної галузі міста є створення оптимальної транспортної інфраструктури, орієнтованої на реалізацію інтересів споживачів транспортних послуг.

У столиці функціонує розвинена мережа громадського пасажирського транспорту, яка складається з 3-х ліній Київського метрополітену (44 станції), 124 автобусних маршрутів, 22 трамвайних, 41 тролейбусного, 297 автобусних маршрутів, працюючих в режимі маршрутного таксі, фунікулеру.

В межах міста діє міжнародний аеропорт "Київ" (Жуляни), річковий порт, річковий вокзал з причалами на р. Дніпро.

Загальна чисельність працюючих у системі міського пасажирського транспорту м. Києва становить більше 30 тис. осіб.

В 2005 році загальний обсяг перевезень в місті очікується на рівні 2004 р. і складе 1,3 млрд. пасажирів, з яких майже третина - метрополітеном (дод. 30).

Щоденно на маршрутах Києва працює майже 5 тис. одиниць міського пасажирського транспорту. На фоні зростання кількості пасажирських вагонів метро на 2,3 % (до 631 од. у 2005 р.), кількості тролейбусів на 3,4 % (до 546 од.) та парку автобусів на 2,6 % (до 1340 од.) зменшилась кількість трамвайних вагонів на 5,8 % (до 521 од.) та мікроавтобусів на 11,3 % (до 290 од.).

Збільшення чисельності населення, розширення житлових масивів, реалізація заходів з підвищення ефективності функціонування громадського транспорту стимулювали подальший розвиток системи шляхів і транспортної інфраструктури.

В 2005 р. очікується збільшення довжини тролейбусних ліній до 470 км, колій метрополітену майже до 60 км.

Натомість скоротилася довжина трамвайних колій (до 250 км). Трамвайні колії демонтовано з вул. Саксаганського та Горького, пр. Гагаріна; триває перенесення трамвайного депо з вул. Горького, 54 на вул. Якутську, 14.

Щорічне введення в експлуатацію приблизно 4 км нових автомобільних шляхів збільшило їх довжину в 2005 р. до 1597,2 км.

Продовжувались роботи з будівництва Великої Кільцевої дороги від Гостомельського шосе до вул. Богатирської (перекладка мережі), вул. Набережно-Рибальської від вул. Електриків до пр. Червоних козаків; вул. Кіровоградської на ділянці від вул. Грінченка до Червонозоряного проспекту; будівництво підземних та надземних пішохідних переходів. Закінчено роботи з реконструкції вул. Еспланадної та вул. Саксаганського, вул. Боженка (від вул. Димитрова до вул. Любченка), реконструкції пр. Гагаріна з реконструкцією транспортної розв'язки поблизу ст. метро "Чернігівська". Проведена заміна асфальтобетонного покриття проїзної частини вул. Хрещатик.

Поряд з позитивними зрушеннями, стан справ у транспортній галузі залишається складним, про що, насамперед, свідчить:

- недостатність парку громадського транспорту, високий рівень фізичного і морального зносу рухомого складу та транспортної інфраструктури (в години "пік" наповнюваність автобусів та мікроавтобусів перевищує їх пасажиромісткість у 1,5 - 2 рази);

- відсутність загальноміської автоматизованої системи диспетчерського управління рухом наземного пасажирського транспорту;

- невідповідність діючих тарифів собівартості

пасажироперевезень (середній рівень покриття власними доходами

витрат на перевезення пасажирів КП "Київпастранс" становив у

2005 р. 62,6 % проти 65,5 % у 2004 р.; КП "Київський метрополітен"

- відповідно 65,8 % проти 74,1 %); обмеженість субвенцій

державного бюджету на компенсацію виплат за пільговий проїзд

окремих категорій населення;

- недостатній розвиток маршрутної мережі магістрального транспорту; нестача та скорочення зручних стикових пересадочних вузлів;

- недосконала вулично-шляхова мережа через низьку пропускну спроможність, а відтак перевантаженість деяких ділянок автошляхів й усіх мостів через р. Дніпро, необхідність побудови нових мостових переходів;

- недосконалість системи взаємовідносин суб'єктів ринку транспортних послуг.

У 2006 році Київська міська влада продовжить роботу щодо підвищення ефективності діяльності всіх видів транспорту, оновленню та модернізації парку рухомого складу, оптимізації транспортної мережі, вдосконаленню шляхового господарства, створенню рівних умов роботи для приватного та громадського транспорту. Зокрема:

- загальний обсяг перевезень пасажирів міським транспортом становитиме 1313,3 млн. осіб, що на 2,0 % вище показника 2005 року. Очікується підвищення обсягів перевезень пасажирів Київським метрополітеном, тролейбусом та автотранспортом (дод. 30);

- рухомий склад міського громадського транспорту поповниться на 76 одиниць (збільшиться кількість автобусів до 1450 од. та вагонів метро до 706 од.);

- на поточний і капітальний ремонт транспорту та придбання рухомого складу з міського бюджету буде виділено 111,2 млн. грн., що на 9 % більше, ніж у 2005 р.

Протягом року буде продовжуватись розбудова вулично-шляхової мережі м. Києва, шляхом здійснення:

- реконструкції Кловського узвозу та вул. Мечникова з розширенням проїзної частини та демонтажем трамвайної колії по вул. Мечникова;

- реконструкції вул. Кіровоградської на діл. від вул. Грінченка до Червонозоряного проспекту, вул. Володимирської на діл. від вул. Л.Толстого до вул. Короленківської;

- будівництва автомобільної дороги від Харківської площі до станції метрополітену "Червоний хутір" тощо.

Подальшому підвищенню пропускної спроможності магістралей, швидкості та безпеки руху сприятиме будівництво транспортних розв'язок в різних рівнях. Так в 2006 році передбачається виконати роботи по спорудженню транспортних розв'язок на Московській і Ленінградській площах.

Також будуть продовжені роботи по спорудженню Подільського мостового переходу через р. Дніпро з лівобережними та правобережними підходами тощо.

Разом з реконструкцією більшості вулиць та площ передбачається спорудження підземних та надземних пішохідних переходів у місцях найбільшої концентрації транспортних і пішохідних потоків.

В 2006 році передбачається подовження лінії метрополітену на 0,8 км шляхом введення в експлуатацію станції "Червоний Хутір", Сирецько-Печерської лінії метрополітену дільниці від станції Харківська до станції "Харківська площа", будівництво додаткових входів на діючих станціях "Дарниця" та "Вокзальна", продовжиться спорудження Куренівсько-Червоноармійської лінії від станції "Либідська" до станції "Виставковий центр" тощо.

Зв'язок, інформаційні технології. Протягом останніх років в

місті збережено позитивну тенденцію щодо зростання обсягів надання

послуг і розвитку засобів і мереж зв'язку.

Київська телефонна мережа є однією з найбільших в Україні і включає 153 районних АТС, монтована ємність яких становить біля 1,3 млн. номерів. Розвиток мережі виконується з одночасною реконструкцією АТС шляхом заміни застарілого аналогового обладнання на сучасне цифрове.

В місті, в основному, вирішено проблему телефонізації населення: черга на установлення телефонів в 2005 році по відношенню до 2004 р. скоротилась на 40 %.

За щільністю телефонів: на 100 мешканців - 50 телефонів або 94 телефони на 100 сімей столиця значно перевищує загальнодержавні показники.

Зберігається позитивна тенденція зростання обсягів надання послуг зв'язку. У 2005 році очікується надати їх на суму 12,0 млрд. грн., в т. ч. населенню - на 4,3 млрд. грн., що відповідно на 19,5 % та 24,2 % більше, ніж у 2004 р.

Найбільша питома вага в загальному обсязі доходів належить мобільному зв'язку - майже 70 %, в т. ч. в доходах від послуг населенню - до 79 % (по Україні - 30 %).

Широкого розвитку набуває ринок сучасних інформаційних технологій та послуг, мережа Інтернет (із 3,8 млн. користувачів Інтернет в Україні 54 % припадає на Київ).

В місті реалізується Програма інформатизації м. Києва на 2005-2007 рр., яка включає розвиток та підтримку функціонування мультисервісної корпоративної мережі КМДА, впровадження єдиної системи електронного документообігу в структурних підрозділах КМДА здійснення заходів з технічного захисту інформації.

Основними обмеженнями, що стримують забезпечення зростаючого за обсягами та якістю попиту на послуги телекомунікаційної галузі, є недостатньо розвинена цифрова первинна мережа, низька якість поштових послуг.

У 2006 році міська влада продовжить роботу щодо підвищення

рівня забезпечення потреб населення і суб'єктів господарювання в

якісному високошвидкісному зв'язку, що сприятиме подальшій

цифровізації телефонної мережі, автоматизації процедур управління

та технологічного обслуговування засобів зв'язку, оптимізації

мережі поштового зв'язку.

У розвитку комунікацій, зв'язку та інформатизації прогнозується збільшення обсягу надання платних послуг зв'язку на 12,5 %, в т. ч. населенню - на 16,3 %.

За рахунок введення нових ємностей до кінця 2006 р. очікується

досягти 72 % цифровізації АТС, загальна монтована ємність яких

зросте на 3 % і складе більше 1,4 млн. номерів, при цьому

телефонна щільність на 100 осіб складе більше 50-ти телефонів.

Продовжать розвиватись високотехнологічні види зв'язку - мобільний, комп'ютерний, супутниковий.

3.7. Ринкові перетворення

3.7.1. Реформування відносин власності

В 2005 році міська влада свої зусилля направляла на формування та підвищення ефективності функціонування суб'єктів господарювання, що утворенні за участю майна територіальної громади міста та ефективність продажу об'єктів приватизації з урахуванням їх фінансово-господарської діяльності.

У Києві функціонує 481 суб'єкт господарювання, що утворені за участю майна територіальної громади міста, з яких:

191 - госпрозрахункові комунальні підприємства;

289 - бюджетні;

1 - змішаної форми господарювання.

Загальна облікова вартість майна комунальної власності м. Києва становить 21,7 млрд. грн., в тому числі:

вартість майна, що обліковується на балансах комунальних підприємств, установ та організацій - 20,9 млрд. грн.;

майно, яке передане в управління, чи володіння і користування інших структур, та надане в оренду в складі цілісних майнових комплексів - 833,6 млн. грн.

Аналіз фінансово-господарської діяльності госпрозрахункових комунальних підприємств свідчить, що на кінець 2005 року їх власний капітал в порівнянні з началом року збільшиться на 361,7 млн. грн. і буде складати 10,7 млрд. грн.

Очікується, що ці підприємства отримають доходів на суму 1,8 млрд. грн., та чистий прибуток в сумі 58,6 млн. грн. (більше, ніж за минулий рік на 12,5 % та 26,3 % відповідно). До загального фонду бюджету міста надійде 9,4 млн. грн. відрахувань від їх прибутку.

Разом з тим, ще є підприємства, що працюють збитково. Лідерами серед збиткових підприємств є КП "Київський метрополітен" та КП "Київпастранс", які отримали у звітному періоді збитки в сумі 55,7 млн. грн. та 10,4 млн. грн. відповідно, питома вага їх збитків у загальній сумі по місту складає 87,4 %. Однією з основних причин збитковості є висока собівартість перевезень, нераціональне використання закріпленого майна комунальної власності територіальної громади міста, в тому числі неефективне надання його в оренду та незадовільна робота цих підприємств з рекламодавцями, в результаті чого основна частина коштів за розміщення реклами залишається у посередників.

Крім того територіальна громада міста є власником акцій (часток) у статутних фондах 56 господарських товариств, із них у:

25 відкритих акціонерних товариств;

6 господарських товариств (спільних підприємств);

14 товариств з обмеженою відповідальністю;

10 закритих акціонерних товариств;

1 вищому навчальному закладі.

В 2005 році очікується отримати до бюджету міста Києва кошти від сплати дивідендів у розмірі 15 млн. грн.

Протягом 2005 року господарськими товариствами отримано чистий прибуток у розмірі 59,5 млн. грн. (16 товариствами). Разом з тим 8 товариств працюють збитково, але намітилась тенденція щодо покращення показників їх господарської діяльності.

Одним із напрямків покращення роботи підприємств комунальної власності є ефективне використання майна, і, в першу чергу, нежитлових приміщень. Всього у комунальній власності територіальної громади міста та його районів в 2005 році знаходилось 6,7 млн. кв. м нежитлової площі, в тому числі:

у комунальній власності територіальної громади м. Києва - 5,1 млн. кв. м у комунальній власності територіальних громад районів - 1,6 млн. кв. м.

Очікується, що в 2005 році надходження по орендній платі за здачу нежитлової площі складуть понад 201 млн. грн., що становить 110,4 % до аналогічного періоду минулого року. Обсяги заборгованості з орендної плати в цілому по місту хоч і зменшаться по зрівнянню з 2004 р. більш ніж на 10 %, на кінець 2005 р. становитимуть близько 16,5 млн. грн. (по міській комунальній власності - 9,9 млн. грн.).

Одним із головних чинників забезпечення стабільного економічного розвитку є комплексне вирішення проблем ринкових перетворень в м. Києві. У 2005 р. кількість приватизованих підприємств становитиме 782 об'єкти, в тому числі: державної власності - 19 об'єктів, комунальної власності районів - 763 об'єкти, комунальної власності міста - 101 об'єкт.

Порівняно з ситуацією та трансформацією форм власності в Україні, Київ залишається лідером у приватизаційних процесах в країні. Питома вага київських об'єктів у загальній кількості приватизованих в Україні об'єктів комунальної власності становить 22,6 %.

У 2005 р. від приватизації об'єктів державної та комунальної власності м. Києва та його районів очікується отримати 22,5 млн. грн.

У 2006 році міська влада буде продовжувати роботу щодо:

- підвищення ефективності роботи комунальних підприємств;

- зменшення кількості збиткових підприємств;

- збільшення надходжень по орендній платі за рахунок зниження показників заборгованості орендарів перед орендодавцями на 14 %;

- продажу на аукціоні пакетів акцій господарських товариств, які не ефективно здійснюють господарську діяльність і мають незадовільні фінансово-економічні показники (ВАТ "СКТБ "Комплекс", СВАТ "Агрокомбінат "Калита");

- продажу частки територіальної громади м. Києва, яка впливає на управління господарськими товариствами (ТОВ "Темп", СП "Мрія");

- пошуку ефективного власника та залучення інвестицій, шляхом продажу акцій для ВАТ "РБУ N 2", "РБУ N 3", "РБУ N 4", "Завод "Керамік";

- прийняття до комунальної власності 34,3 % акцій, що належать державі у статутному фонді ЗАТ "Енергогенеруюча компанія "Укр.Кан-Пауер" (АК "Дарницька ТЕЦ").

У 2006 році з урахуванням реалізації заходів прогнозується приватизувати 548 об'єкти, в тому числі 6 об'єктів загальнодержавної власності, 84 - комунальної власності міста, 458 - комунальної власності районів.

Приватизовані об'єкти за групами об'єктів приватизації розподілятимуться:

543 об'єкти групи "А" (мала приватизація);

4 об'єкти групи "В" (велика приватизація);

1 об'єкт групи "Д" (незавершене будівництво).

Динаміка процесу приватизації у м. Києві

------------------------------------------------------------------

| | 2004 | 2005 | 2006 |

|------------------------------+-----------+----------+----------|

|Державна, шт. | 38 | 19 | 6 |

|------------------------------+-----------+----------+----------|

|Комунальна міста, шт. | 114 | 85 | 84 |

|------------------------------+-----------+----------+----------|

|Комунальна районів, шт. | 676 | 662 | 458 |

|------------------------------+-----------+----------+----------|

|Загальна кількість, шт. | 828 | 782 | 548 |

------------------------------------------------------------------

У результаті реалізації заходів із реформування відносин власності планується отримати надходження від приватизації більше 71,80 млн. грн., у тому числі від продажу об'єктів комунальної власності міста - 40 млн. грн., районів - 31 млн. грн., об'єктів державної власності - 800 тис. грн.

3.7.2. Розвиток підприємництва та малого бізнесу

Розвиток підприємництва в столиці є одним з важливих напрямків економічних перетворень і має ключове значення для забезпечення структурної трансформації економіки, сприяє раціональному використанню всіх ресурсів, створенню сприятливого середовища для розвитку конкуренції, стимулює розвиток інноваційних процесів, збільшення доходів бюджету.

В останні роки в місті спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення зареєстрованих суб'єктів господарювання, що сплачують податки. Загальна їх кількість до кінця 2005 року збільшиться майже на 7,0 % порівняно з 2004 р. і становитиме 253,0 тис. суб'єктів, в т. ч. 109,4 тис. юридичних осіб та 143,5 тис. - фізичних.

Кількість зареєстрованих у м. Києві суб'єктів підприємницької

діяльності - платників податків, осіб

------------------------------------------------------------------

| | 2005 (очікуване) | 2006 (прогноз) |

|--------------------+----------------------+--------------------|

| Юридичні особи | 109400 | 118150 |

|--------------------+----------------------+--------------------|

| Фізичні особи | 143500 | 152100 |

------------------------------------------------------------------

У господарській діяльності м. Києва зростає роль малого підприємництва. За кількістю малих підприємств м. Київ посідає перше місце серед регіонів України (17 % загальної чисельності). На кінець 2005 року кількість малих підприємств зросте до 52 тис. од., що на 9,0 % більше порівняно з попереднім роком (дод. 32). У розрахунку на 10 тис. наявного населення припадає 180 малих підприємств, а з урахуванням підприємців - фізичних осіб - 687 суб'єктів малого бізнесу, на яких працює понад 260 тис. осіб. Обсяг реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) складає майже 18 млрд. грн. Більше двох третин підприємств малого бізнесу функціонує у сфері торгівлі та послуг, решта - у виробничій сфері.

Поступово покращується фінансовий стан малих підприємств. Так, у 2005 році ними буде отримано 772 млн. грн. прибутку проти 702 млн. грн. у 2004 році.

Надходження податків і зборів до бюджетів усіх рівнів від суб'єктів малого підприємництва в 2005 році зростуть до 1,5 млрд. грн., у т. ч. до бюджету міста - до 862,0 млн. грн. (на 10 % більше, ніж у 2004 р.). Мале підприємництво забезпечує майже третину загальних надходжень до бюджету міста від суб'єктів підприємництва.

Структура надходжень до бюджету від суб'єктів

підприємництва станом на 01.10.2005 року, млн. грн.

------------------------------------------------------------------

| Зведений бюджет | Бюджет м. Києва |

|--------------------------------+-------------------------------|

|Юридичні особи державної та | Юридичні особи державної та |

|державної корпоративної | державної корпоративної |

|власності - 6781,52; 44,32% | власності - 511,44; 20,56% |

|Юридичні особи комунальної | Юридичні особи комунальної |

|та комунальної корпоративної | та комунальної корпоративної |

|власності - 333,24; 2,18% | власності - 168,22; 6,76% |

|Юридичні особи приватної | Юридичні особи приватної |

|власності - 7984,81; 52,34% | власності - 1677,98; 67,45% |

|Фізичні особи-підприємці - | Фізичні особи-підприємці - |

|177,10; 1,16% | 130,08; 5,23% |

------------------------------------------------------------------

Розширилась мережа об'єктів інфраструктури підтримки підприємництва. В місті функціонує 102 бізнес-центри, 435 інвестиційних фондів і компаній, 23 фонди підтримки підприємництва 11 бірж, 107 комерційних банків, 230 страхових компаній, 536 аудиторських фірм, 10 бізнес-інкубаторів, 120 кредитних спілок, 100 лізингових центрів, 135 інноваційних фондів і компаній, 142 громадських об'єднань підприємців, 227 інформаційно-консультативних установ (дод. 33).

Зазначені структури надають допомогу суб'єктам господарювання з питань впровадження на підприємствах та установах інноваційних технологій, підвищення інвестиційної привабливості, надають консалтингові послуги, здійснюють підготовку та перепідготовку кадрів для сфери малого підприємництва.

Для спрощення та скорочення у часі реєстраційних та післяреєстраційних процедур з 1 липня 2005 року в усіх районах міста запроваджено проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за принципом "єдиного вікна".

Щорічно зростає сума коштів, що виділяється з бюджету міста на підтримку малого і середнього підприємництва: на 2005 рік виділено 47,5 млн. грн., з яких майже 92 % спрямовано на фінансово-кредитну підтримку суб'єктів господарювання. Це дало змогу освоїти нові види конкурентоспроможної продукції, впровадити нові технологічні лінії, створити понад 34 тис. нових робочих місць, у результаті чого надходження до міського бюджету від зазначених суб'єктів зростуть на 10 %, кількість прибуткове працюючих малих підприємств - до 65 %, обсяги реалізованої малими підприємствами продукції (робіт, послуг) - на 16 %. В 2006 р. очікується виділити на зазначені цілі 57,0 млн. грн.

Незважаючи на позитивні зрушення, в сфері підприємницької діяльності все ще великою залишається частка неприбуткове працюючих малих підприємств (35,0 %), потребує удосконалення система роботи "єдиних вікон" та система кредитування малого бізнесу.

У 2006 році Київська міська влада продовжить роботу щодо стимулювання приватної ініціативи та зміцнення позицій середнього та малого підприємництва, усунення перешкод, що стоять на їх шляху.

Реалізація єдиної на території міста Києва державної регуляторної політики у сфері підприємництва, подальша робота щодо спрощення дозвільної та реєстраційної процедур сприятимуть зростанню загальної кількості підприємницьких структур до 270 тис. одиниць, в т. ч. 118 тис. од. юридичних осіб та 152 тис. од. - фізичних; розшириться спектр і підвищиться якість їх послуг.

Кількість малих підприємств зросте на 9,6 %, кількість створених на них робочих місць - майже на 20 %. Частка малого бізнесу у виробництві валового регіонального продукту збільшиться до 10-15 %. Обсяг реалізованої продукції (робіт, послуг) на малих підприємствах становитиме більше 24,0 млрд. грн.

Надходження податків і зборів до бюджету міста збільшаться на 10,0 % і складуть біля 950,0 млн. грн.

Поліпшення економічних показників господарської діяльності суб'єктів малого і середнього підприємництва призведе до збільшення їх внеску у забезпечення зайнятості населення, в т. ч. соціально-вразливих верств населення, підвищення добробуту, а також у зростання конкурентоспроможності економіки на основі активізації інноваційних процесів.

3.7.3. Розвиток мережі торгівлі та побутового обслуговування

Позитивні тенденції розвитку економіки міста останніх років сприяли сталому розвитку споживчого ринку та послуг, спрямованого на поліпшення життєвих умов населення та забезпеченню їх якісними товарами та послугами.

Головною метою міської влади у сфері торгівлі, споживчого ринку та послуг є найбільш повне задоволення попиту мешканців та гостей м. Києва споживчими товарами, послугами торгівлі, побуту та ресторанного господарства в широкому асортименті, за доступними цінами при гарантованій якості та безпеці.

Споживчий ринок міста являє собою розвинуту інфраструктуру, яка у 2005 році налічує 5414 магазинів торговою площею понад 966 тис. кв. м, з яких 2100 - по продажу продовольчої групи товарів та 2425 закладів ресторанного господарства на 150,7 тисяч посадочних місць.

Зростання роздрібної торгівлі міста значною мірою відповідає тенденції зростання обсягів виробництва промисловості. Обсяг роздрібного товарообороту підприємств роздрібної торгівлі у 2005 році зросте у порівнянні з попереднім роком на 31,0 % та складатиме 13,7 млрд. грн. Роздрібний товарооборот на одну особу складе 5900 грн. і збільшиться порівняно з 2004 р. майже на 40,0%.

Порівняння обсягів роздрібного товарообороту торгівлі

м. Києва та України в цілому, грн. на 1 особу

------------------------------------------------------------------

| |2001 |2002|2003|2004| 2005 | 2006 |

|-------------------------+-----+----+----+----+---------+-------|

|м. Київ |1953 |2250|3027|4216| 5900 | 8200|

|-------------------------+-----+----+----+----+---------+-------|

|Україна в цілому | 707 |823 |1046|1269| 1540 | 1877|

------------------------------------------------------------------

Суттєвих змін набула торговельна мережа міста, яка постійно розширюється завдяки активному формуванню мережі великих багатопрофільних і спеціалізованих торгових підприємств (універсамів, супер- та гіпермаркетів з широким асортиментом продовольчих і супутніх товарів, будинків торгівлі та торгових центрів з універсальним асортиментом меблів, телерадіоапаратури і побутової техніки, будматеріалів).

Мережа об'єктів ресторанного господарства характеризується збільшенням кількості закладів швидкого обслуговування, технологія організації яких зорієнтована на використання продукції високого ступеня готовності.

Поряд з позитивними зрушеннями, які відбуваються у сфері торгівлі, відмічається тенденція до перепрофілювання торговельної мережі міста, особливо продовольчої та плодоовочевої групи товарів. Без урахування потреб населення в продовольчих та плодоовочевих магазинах, в їх приміщеннях відкриваються гральні заклади, ресторани, банки й інше. В 2005 р. закрито 242 об'єкти торгівлі.

У 2006 році міська влада продовжить роботу щодо:

- відновлення мережі продовольчої торгівлі та розвитку магазинів з реалізації соціально значущих товарів першої необхідності в зонах пішохідної доступності, в тому числі магазинів з новими формами обслуговування пільгових категорій населення (за попереднім замовленням, з доставкою тощо);

- надання фінансово-кредитної підтримки зернопереробній та хлібопекарній галузям міста на закупівлю зерна врожаю 2006 р. та створення трьохмісячного запасу в обсязі 73,0 тис. т та торговельно-закупівельним підприємствам плодоовочів на формування страхових запасів основних продовольчих товарів в сумі 0,7 млн. грн.;

- забезпечення на 15,6 % приросту виробництва продовольчих товарів підприємствами харчової та переробної промисловості для більш повного задоволення потреб внутрішнього ринку.

В 2006 р. передбачається підвищити на 32 % обсяг роздрібного товарообороту підприємств, які здійснюють діяльність із роздрібної торгівлі та ресторанного господарства, доведення його до 18015,0 млн. грн., що в розрахунку на 1 мешканця складе 8200,0 грн. та зросте на 39,0 %.

Збільшення кількості стаціонарних магазинів до 5539 од. (на 2,3 % порівняно з 2005 р.), підприємств ресторанного господарства - до 2490 од. (на 2,7 %), призведе до збільшення торговельних площ на території міста на 2 %, або до 19,0 тис. кв. м; кількість посадкових місць в закладах ресторанного господарства зросте до 151,9 тис. (дод. 34).

Розширення та розвиток сфери побутового обслуговування населення, підвищення ефективності роботи підприємств побуту позитивно впливає на рівень забезпеченості потреб жителів міста у різноманітних побутових послугах та доступності їх отримання.

У 2005 році послуги населенню надають 3320 об'єктів побуту, в т. ч. 200 об'єктів з надання фотопослуг, 860 перукарень та салонів краси, 54 пральні та 48 хімчисток з мережею приймальних пунктів в кількості понад 314 од., 32 ательє з ремонту та виготовлення за індивідуальними замовленнями меблів, 100 майстерень з ремонту телерадіовідеоапаратури та складної побутової техніки, 216 ательє і майстерень індивідуального пошиття швейних, трикотажних, шкіряних та хутряних виробів, 560 майстерень з ремонту взуття.

Підприємствами побутового обслуговування міста у 2005 р. буде реалізовано населенню побутових послуг на суму 375,9 млн. грн., що майже в 1,14 рази більше, ніж у 2004 р. В розрахунку на 1 мешканця протягом 2005 р. очікується реалізувати побутових послуг на 130 грн., збільшивши їх надання на 4 %.

Основні показники розвитку сфери побутового

обслуговування м. Києва

------------------------------------------------------------------

| |2003 |2004 | 2005 | 2006 |

|----------------------------------+-----+-----+---------+-------|

|Кількість підприємств побутового |2765 |3165 | 3320 | 3385 |

|----------------------------------+-----+-----+---------+-------|

|Обсяг наданих побутових послуг, |260,0|330,5| 375,9 | 400,1 |

|----------------------------------+-----+-----+---------+-------|

|Реалізовано побутових послуг на | 99 | 125 | 130 | 139 |

------------------------------------------------------------------

З метою подальшого розвитку сфери побутового обслуговування та максимального задоволення потреб у побутових послугах жителів та гостей столиці в 2006 році передбачається збільшити обсяги реалізації побутових послуг на 8 % проти очікуваного в 2005 р., надати в розрахунку на 1 жителя побутових послуг на суму 139 грн., що на 7 % перевищує очікуваний показник 2005 р. (дод. 35).

У 2006 році діяльність міської влади буде направлена на прискорення розвитку сфери побутового обслуговування, зокрема: збереженню профілю соціально значущих побутових підприємств; створенню підприємств комплексного обслуговування населення; впорядкуванню території міста та раціональному розміщенню об'єктів побуту, особливо на житлових масивах Позняки, Осокорки, Ново-Біличі.

Мережа об'єктів побуту у 2006 році розшириться на 155 од., на них додатково буде створено більше 150 робочих місць.

Спостерігатиметься тенденція розвитку перукарських послуг на 30 од., фотопослуг на 48 од., з ремонту телевідеоапаратури на 5 од., послуг хімчистки на 3 од., станцій технічного обслуговування на 25 од. Збільшиться мережа ательє з індивідуального пошиття одягу та трикотажних виробів. Створюватимуться сучасні сервісні центри з обслуговування мобільного зв'язку, ремонту та виготовлення ювелірних виробів, комп'ютерної техніки, пункти прокату відеокасет та весільного вбрання.

В рамках реалізації програми "Турбота" ( ra_603023-05 ) буде проведено пільгове обслуговування соціально вразливих категорій населення з розширенням кола підприємств до 800 од., якими буде здійснено обслуговування 80,0 тис. малозабезпечених громадян. Враховуючи попит населення на послуги індпошиву одягу, салонів краси, ремонту побутової техніки та взуття, прогнозується створення 30 таких об'єктів побуту.

В цілому діяльність підприємств торгівлі, громадського харчування та побуту в 2006 році буде спрямована на досягнення нормативів соціально гарантованого рівня обслуговування населення, збільшення частки нових і модернізованих підприємств, пожвавлення конкурентних відносин між ними.

3.7.4. Фондовий ринок

Столичний фондовий ринок є однією з найскладніших та найбільших важливих систем у структурі сучасної економіки, покликаний забезпечувати довгострокові потреби у фінансових ресурсах, є сучасним потенційним джерелом інвестиційних ресурсів.

За різними позиціями фондовий ринок м. Києва займає від 32 % до 88 % ринку цінних паперів України.

Ринок цінних паперів міста Києва характеризується гармонійним розвитком його складових (від емітентів та інвесторів до інфраструктури та посередників).

Фондовий ринок м. Києва нерозривно пов'язаний з Київською областю, які більшістю компаній розглядаються в якості єдиного ринку.

Станом на 01.11.2005 року в м. Києві та Київській області існує 9505 акціонерних товариств, серед яких 1600 відкритих акціонерних товариств та 7905 закритих акціонерних товариств, що становить 28 % від загальної кількості акціонерних товариств, зареєстрованих в Україні.

Динаміка кількості зареєстрованих випусків акцій за останні три роки свідчить про зростання обсягів випусків акцій та зменшення їх кількості. 20,5 % акціонерних товариств, які протягом 10 місяців 2005 року зареєстрували випуски акцій, розташовані (зареєстровані як юридичні особи) у Києві та Київській області.

У м. Києві та Київській обл. станом на 01.11.2005 року зареєстровано 54,5 % (265 випусків на суму 4,5 млрд. грн.) випусків акцій від загальної кількості випусків акцій.

Протягом січня - жовтня 2005 року в місті зареєстровано 198 випусків облігацій на суму 4,5 млрд. грн.

У Києві за останній роки було випущено близько 75 % обсягу всіх корпоративних облігацій в Україні, що свідчить про більш активне використання цього інструменту для залучення коштів, а також використання можливостей фінансового центру країни. В той же час така кількість випусків облігацій підприємствами свідчить про недостатній рівень використання такого фінансового інструменту, адже в розвинених країнах переважна кількість та обсяг емісій цінних паперів припадає саме на облігації - боргові цінні папери.

Також у жовтні 2005 року Київською міською адміністрацією випущено єврооблігації на суму USD 250 млн.

У Києві побудована достатньо розвинена інфраструктура ринку цінних паперів. Найбільша кількість професійних учасників знаходиться саме у Києві.

Станом на кінець третього кварталу 2005 року в Києві здійснювали діяльність близько 100 реєстраторів (біля 18 % від загальної кількості), 80 зберігачів (близько 58 % від загальної кількості), 400 торговців цінними паперами (майже 50 % від загальної кількості). В Києві 100 (близько 20 % від загальної кількості) емітентів мають ліцензії на ведення власного реєстру власників іменних цінних паперів.

Протягом 9 місяців 2005 року на організаторах торгівлі обсяг торгів з цінними паперами становив 10,64 млрд. грн., що складає 6,3 % від загального обсягу торгів на ринку цінних паперів (168 млрд. грн.).

Порівнюючи дані за три квартали 2005 року з відповідним періодом минулого року, можна зробити висновок щодо збільшення обсягу торгів на організаторах торгівлі, а саме, за три квартали 2005 року обсяг торгів на 4,6 млрд. грн. більше, ніж за аналогічний період минулого року (I-III квартали 2004 року обсяги торгів складали 6 млрд. грн.).

За три квартали 2005 року обсяг торгів на ПФТС становив 9034,81 млн. грн., що складає 84,93 % від загального обсягу торгів на організаторах торгівлі за цей період.

Серед бірж найбільша кількість угод за цей період було виконано на Українській фондовій біржі (47,52 % від загального обсягу угод, виконаних на біржах).

Структура торгів на фондових біржах м. Києва

та Київської області

ПФТС - 84,93%

УФБ - 7,15%

УМВБ - 1,02%

ПФБ - 2,54%

КМФБ - 0,16%

ПТІС - 0,02%

Для біржового ринку цінних паперів, як і для організованого в Україні в цілому, дуже гострою залишається проблема ліквідності, зокрема, це стосується акцій ВАТ; На стан ринку цінних паперів негативно впливають низька корпоративна культура та недостатня інформаційна відкритість ВАТ; Законодавча незахищеність міноритарних акціонерів: невиважена дивідендна політика; Низька вартість і високий рівень зносу основних фондів, високі політичні ризики. На даному етапі необхідним є прийняття в Україні спеціального Закону ("Про акціонерні товариства"), який має врегулювати існуючі проблеми створення і діяльності вітчизняних акціонерних товариств, що сприятиме поліпшенню інвестиційного клімату в Україні та надходженню додаткових інвестицій до акціонерних товариств.

Незважаючи на те, що 4 фондові біржі з зареєстрованих, діють у Києві, біржі не в змозі конкурувати з ПФТС. Подрібнення вузького біржового сегменту організованого ринку лише ще більше поглиблює ситуацію і не сприяє залученню на фондові біржі емітентів, інвесторів та учасників ринку. Крім того, не сприяє залученню інвестицій, необхідних для розвитку самих бірж.

Домінування неорганізованого ринку над організованим погрожує такі явища, як непрозорість та недостатня інформаційна відкритість. У реальних умовах функціонування ринків цінних паперів України, коли більшість угод укладається на позабіржовому ринку, існуючі індекси активності, у тому числі індекс ПФТС, не можуть адекватно характеризувати стан ринку. Суттєвим недоліком ринку ПФТС є також його вузька база, яка включає порівняно незначну кількість емітентів. На основі розрахунку ринкової капіталізації їх акцій і будується зазначений індекс.

Нерозвиненість біржової торгівлі впливає на капіталізацію і ліквідність ринків цінних паперів у цілому, позбавляю підприємства можливості залучати фінансові ресурси через механізми ринку капіталів, змушуючи звертатись лише до системи банківського кредитування, а концентрація торгівлі цінними паперами на неорганізованому ринку ставить під сумнів існування системи ціноутворення, здатної визначити справедливу вартість фінансового ресурсу.

Відсутність консолідації бірж і низька ринкова активність учасників біржової торгівлі призвели також до стагнації ринків строкових контрактів на товарні та фінансові базові активи. Ці ринки перебувають у зародковому стані через мізерну концентрацію основного біржового товару, який і має бути базовим активом для похідних фінансових інструментів. Не сприяє розвитку системи біржової торгівлі і відокремленість первинного розміщення державних цінних паперів від їх біржового обігу.

Цілісності біржової торгівлі заважає слабка взаємодія бірж з системами виконання та гарантування біржових угод. Технологічна відокремленість біржової торгівлі від Національної депозитарної системи створює труднощі як для інвесторів та учасників ринків, так і для держави в цілому.

Відсутність консолідованої системи розкриття біржової інформації знижує прозорість ринку та його інформаційну привабливість для потенційних іноземних та вітчизняних інвесторів, оскільки не забезпечується прямий доступ до своєчасних і достовірних даних щодо об'єктів інвестування та поточної ситуації на ринку, знижується вірогідність національних індексів ринкової активності і нівелюється можливість визначення відповідних кредитних рейтингів.

Подальший розвиток фондового ринку міста Києва у 2006 році визначатиметься необхідністю вирішення цілого ряду нагальних завдань та реалізації заходів щодо підвищення ефективності функціонування столичного ринку цінних паперів, серед яких:

- формування збалансованого програмного підходу щодо розвитку фондового ринку;

- підвищення рівня прозорості діяльності акціонерних товариств в тому числі процесів прийняття рішень та розкриття інформації про результати діяльності цих підприємств;

- удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів, яка повинна розвиватися в напрямі більшої деталізації та більш жорсткого державного контролю за діяльністю столичного ринку як джерела інвестиційних ресурсів;

- подальший розвиток процесу трансформації фондових інструментів, форм діяльності, а також суб'єктів ринку цінних паперів, пов'язаних з автоматизацією ринку цінних паперів;

- підвищення рівня капіталізації акціонерних товариств;

- захист прав акціонерів;

- проведення більш детального аналізу фінансово-господарської діяльності всіх підприємств, де є частка власності територіальної громади міста, щодо доцільності участі міста в капіталі цих підприємств;

- формування довіри дрібних інвесторів (особливо населення) до цінних паперів, як надійного джерела вкладання коштів;

- активізації емісійної діяльності на ринку муніципальних облігацій в місті Києві, що може слугувати, з одного боку, джерелом фінансових ресурсів для розвитку міста, а з іншого надійним джерелом вкладання коштів інвесторами.

3.8. Інтеграційні форми розвитку міста

3.8.1. Міжнародне співробітництво

Міжнародна діяльність столиці України багатогранна і протягом останніх років характеризується своєю практичною спрямованістю. Важливою її складовою частиною є членство Києва в міжнародних організаціях щодо міського розвитку та активна участь у різноманітних заходах, спрямованих на зближення міст-побратимів та зміцнення їх солідарності у наданні допомоги одне одному, у розробці та реалізації спільних проектів тощо.

Міжнародна діяльність у 2005 році здійснювалась за такими напрямами:

- представники Київської міської влади протягом 2005 року приймали участь у проведенні міжнародних заходів, таких як конференції, семінари, робочі зустрічі, вивчення досвіду, проведення переговорів з потенційними інвесторами, обговорення шляхів активізації співпраці з меріями, міжнародними організаціями тощо.

- проводилась робота щодо поглиблення співробітництва м. Києва з містами країн СНД. Делегації м. Києва відвідали міста Москву, Санкт-Петербург, Мінськ, Брест, Астану.

- з метою посилення ролі столиці України - м. Києва на шляху інтеграції українського суспільства до Європейської спільноти делегації міської влади приймали участь у міжнародних заходах, що відбувалися у містах Європейського Союзу - Відень, Париж, Лондон, Берлін, Мюнхен, Стокгольм, Барселона, Магдебург, Прага, Тулуза, Брюссель, Страсбург, Краків та інші.

- делегації м. Києва відвідали Турецьку Республіку, зокрема, міста Анкара та Стамбул, для участі у 9-й міжнародній конференції "Європейські столиці в процесі розширення ЄС".

- відбувся візит делегації міської влади до м. Токіо з метою участі у Міжнародній будівельній виставці "Архітектура плюс будівельні матеріали".

- проводилась робота щодо поглиблення співробітництва м. Києва з регіонами Китайської Народної Республіки: м. Гонконг, м. Сінгапур, м. Тайвань, м. Сучжоу.

- в рамках співробітництва з США відбулися візити до міст Лос-Анджелес, Чикаго та Лас-Вегас.

- делегації м. Києва приймали участь у заходах, присвячених відзначенню Днів Києва в Кракові, Днів економіки м. Києва у м. Відні, Днів Києва в Парижі, Дня Москви, Дня м. Мінськ, 1000-річчя м. Казань.

В свою чергу у Києві проводились святкові заходи в рамках відзначення 30-ї річниці встановлення побратимських зв'язків між містами Київ та Тулуза за участі делегації м. Тулуза (03.03.2005 - 04.03.2005).

Представники правоохоронних органів Німеччини, Австрії, Польщі Росії, України з 2 по 6 серпня 2005 року провели у м. Києві фініш "59-го Міжнародного зоряного автопробігу поліцейських Європи".

Відповідно до зовнішніх пріоритетів України, зокрема щодо інтеграції до Європейського співтовариства, Київською міською владою реалізується проект "Київ - Європейський Регіон 2005 року". В рамках проекту в м. Києві здійснюється акція "Ми пізнаємо Європу. Європо, пізнай нас!", орієнтована на поширення ґрунтовної та всебічної інформації серед освітянських кіл м. Києва про Європейський Союз, його структуру, етапи створення, основні органи та інституції, перспективи вступу до ЄС тощо.

Робота Київської міської влади у сфері міжнародного співробітництва сприяє:

- підвищенню міжнародного авторитету столиці України як міста з потужним промисловим, економічним, туристичним та освітнім потенціалом;

- залученню іноземних інвесторів та представників ділових кіл до здійснення міських програм розвитку господарства м. Києва;

- створенню умов для ефективної зовнішньоекономічної діяльності підприємств м. Києва;

- розширенню зовнішніх ринків збуту київських підприємств і збільшення частки експорту в зовнішньоекономічній діяльності м. Києва.

В рамках реалізації Плану заходів Київської міської державної адміністрації щодо виконання у 2006 році положень Плану дій Україна - ЄС ( ra1977017-05 ) передбачається:

- проведення заходів щодо поширення присутності м. Києва в європейських міжнародних організаціях, розвитку співробітництва з містами європейського регіону;

- проведення та участь у форумах, семінарах, конференціях, виставках, нарадах та ін. в рамках державних, галузевих і місцевих програм співробітництва з країнами Європейського Союзу;

- проведення заходів щодо співробітництва м. Києва з містами європейського регіону в питаннях організації безпеки дорожнього руху та впровадження автоматизованої системи керування дорожнім рухом з відвідуванням Праги, Гренобля, Амстердама, та з питань впровадження автоматизованої системи оплати проїзду - міст Гельсінкі та Тампере тощо.

У сфері міжнародного співробітництва Київською міською владою у 2006 році основна увага приділятиметься:

- усталенню позитивного іміджу Києва як столиці сучасної європейської держави;

- посиленню ролі Києва як провідного субрегіонального центру соціально-економічного, науково-технічного і культурного розвитку співробітництва країн СНД і Східної Європи;

- прискоренню розвитку господарського комплексу столиці, в'їзного туризму, готельного і ресторанного господарства, роздрібної торгівлі, побутового обслуговування, індустрії відпочинку й розваг, а також міської агломерації в цілому (завдяки зростанню чисельності жителів, розширенню пропозиції робочої сили, підвищенню цін на ресурси, товари і послуги);

- зміцненню міжнародних гуманітарних (культурно-мистецьких, спортивних та інших) контактів.

3.8.2. Зовнішньоекономічна діяльність

Одним з важливих напрямів прискореного розвитку економіки, як на рівні держави, так і на рівні міста, є стимулювання розвитку зовнішньоекономічної діяльності та поглиблення зовнішньоекономічних зв'язків з країнами світу. Розташований на перетині потужних транспортно-комунікаційних потоків, через які підтримуються зв'язки із міжнародним співтовариством, Київ є візітівкою держави, головними ворітьми до України для її іноземних партнерів.

Віддаючи належне високим показникам в загальноукраїнському розрізі зовнішньоекономічної діяльності (в обороті зовнішньої торгівлі на Київ припадає понад 24,7 %), київська міська влада приділяє значну увагу міжнародним економічним відносинам. Зовнішньоекономічні відносини розглядаються міською владою в контексті подальшого зростання доходів киян і збільшення надходжень до бюджету, а це - два основних позитивних процеси, необхідних кожному місту.

Активна інтеграційна політика органів державної та місцевої влади, здійснювана на законодавчих, торгово-економічних, промислово-технологічних та наукових напрямках, знайшла відображення в налагодженні торговельних зв'язків підприємств та організацій столиці з партнерами зі 162-х країн світу.

В 2005 році у структурі експорту та імпорту товарів на країни СНД припадає 83,6 %, з них: 32,84 % - на експорт, 50,76 % - на імпорт. Найбільші обсяги експортної продукції відправляються до: Російської Федерації (22,9 % загального експорту), Німеччини (9,57%), Швейцарії (4,73 %), Саудівської Аравії (4,43 %), Іспанії (4,03 %) Італії (3,42 %).

Вагому частку товарної структури експорту складають продукти рослинного походження (19,96 % загального обсягу експорту), мінеральні продукти (17,73 %), недорогоцінні метали та вироби з них (10,62 %), живі тварини та продукти тваринного походження (9,2 %), готові харчові продукти (8,73 %), продукція хімічної галузі промисловості (7,66 %), жири та олія тваринного походження (5,41 %).

Основною країною-імпортером у 2005 році стала Російська Федерація (26,19 % загального обсягу імпорту). Серед країн-імпортерів слід відзначити Туркменистан (20,43 % загального імпорту товарів), Німеччину (10,39 %), Китай (3,16 %), Швецію (2,5 %), Республіку Білорусь (2,64 %).

Головними статтями імпорту залишаються такі види продукції: мінеральні продукти (38,72 % від загального обсягу імпорту), механічне обладнання (19,26 %), продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості (10,29 %), транспортні засоби (9,09 %) готові харчові продукти (3,51 %), неблагородні метали та вироби з них (3,39 %).

Зовнішньоторговельний оборот м. Києва протягом останніх років характеризується поступовим зростанням.

Динаміка зовнішньоторговельного обороту м. Києва,

млн. дол. США

------------------------------------------------------------------

| | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 |

|----------+------+------+------+------+------+---------+--------|

|експорт |2292,2|2982,3|2878,2|3432,1|4898,8| 5687,5 | 6881,9 |

|----------+------+------+------+------+------+---------+--------|

|імпорт |6992,3|6268,3|4143,8|5470,5|7003,8| 9322,1 | 9478,6 |

------------------------------------------------------------------

За очікуваними даними обсяг зовнішньоторговельного обороту товарів та послуг підприємств та організацій м. Києва у 2005 р. становитиме 15009,6 млн. дол. США, що на 26,1 % більше ніж у 2004 р.

При цьому експорт товарів та послуг становитиме 5687,5 млн. дол. США, або на 16,1 % більше його обсягу в 2004 р.

Обсяг імпорту також зросте на 33,1 % (в абсолютному виразі - на 2318,3 млн. дол. США) та складатиме 9322,1 млн. дол. США.

У загальній сумі торговельного обороту зберігається тенденція переваги імпорту, його частка у 2005 р. становитиме 62,1 % від загального обсягу. Таким чином, сальдо зовнішньоторговельного обороту залишатиметься від'ємним та зросте на 1529,6 млн. дол. США (+72,7 %) і складатиме - 3634,6 млн. дол. США. Така ситуація склалася в результаті збільшення імпорту мінеральних продуктів, а саме нафти та газу з країн СНД зокрема Туркменістану.

Ще одним фактором, який має вплив на перевагу імпорту над експортом є наближення кордонів України до кордонів ЄС, а також те що на європейському ринку товари київських підприємств мають низьку конкурентоспроможність, а переважна більшість підприємств не має міжнародної сертифікації ISO. Також тенденція росту негативного сальдо буде зберігатися деякий період з причин оновлення технічного обладнання підприємств у процесі переходу до виробництва конкурентоздатної продукції.

Головною метою політики міської влади у сфері розвитку зовнішньоекономічних відносин на 2006 рік є поглиблення інтеграції економіки міста у світовий простір за умов зміцнення позицій київських товаровиробників на шляху вступу України до Світової організації торгівлі та дотримання принципу взаємовигідності зовнішньоекономічних операцій шляхом нарощування обсягів експорту київських товарів, раціоналізації структури експорту в напрямі збільшення в ньому частки високотехнологічної продукції машинобудування (в тому числі оборонної продукції), а також прискорений розвиток імпортозамінюючих виробництв для зменшення обсягів імпорту товарів.

Враховуючи сучасний стан і тенденції розвитку зовнішньої торгівлі в м. Києві, а також заплановані на 2005 р. завдання, прогнозується у 2006 р. довести зовнішньоторговельний оборот до 16360,5 млн. дол. США: експорт становитиме 6881,9 млн. дол. США (42,1 %); імпорт - 9478,6 млн. дол. США (57,9 %). Внаслідок цього сальдо зовнішньоторговельного обороту залишатиметься від'ємним (-2596,7 млн. дол. США).

Коефіцієнт покриття експортом імпорту зросте порівняно із очікуваним показником 2005 р. (0,610) і складатиме 0,726.

Додаток

до Програми

соціально-економічного та

культурного розвитку м.Києва

на 2006 рік

(в редакції рішення Київради

? від 31.10.2006 N 113/170

( ra-113023-06 )

РОЗПОДІЛ АСИГНУВАНЬ НА ФІНАНСУВАННЯ КАПІТАЛЬНИХ ВКЛАДЕНЬ

НА 2006 РІК

асигнування (тис. грн.)

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

| Найменування | Програма капітальних вкладень | Програма фінансування |

| |--------------------------------------------------------------------+-------------------------------------------------------------------|

| |капітальних|--------------------------------------| району | |фінансу- |---------------------------------------| району | |

| | всього | |----------------------------| | | всього | |-----------------------------| | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

| А | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|ВСЬОГО | 3991885,0 |3068317,5|2146067,9|731775,6|190474,0 |243348,8|680218,7|4113581,4|3179819,9|2074133,1|915212,8| 190474,0 |254309,5|679452,0|

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- поточні капітальні | 3829842,8 |2907658,3|1992267,9|724916,4|190474,0 |242732,5|679452,0|3830671,0|2908486,5|1993096,1|724916,4| 190474,0 |242732,5|679452,0|

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- залишок коштів бюджету | 69978,7 | 69978,7 | 69978,7 | | | | | 69978,7 | 69978,7 | 69978,7 | | | | |

|01.01.2006 | | | | | | | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- залишок коштів цільових | 92634,5 | 92634,5 | |92634,5 | | | | 92634,5 | 92634,5 | |92634,5 | | | |

|01.01.2006 | | | | | | | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- на погашення заборгованості| | | | | | | | 20000,0 | 20000,0 | |20000,0 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- залишок коштів запозичень, | 8554,4 | 8554,4 | 8554,4 | | | | | 8554,4 | 8554,4 | 8554,4 | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- залишок коштів цільових | | | | | | | | 3895,6 | 3895,6 | | 3895,6 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- повернення коштів згідно | | | | | | | | 16000,0| 16000,0| | 16000,0| | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- залишок коштів міинулих | 160434,2 | 159817,9| 153212,7| 6605,2 | | 616,3 | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т.ч. залишок коштів | 1608,0 | 841,3 | 587,3 | 254,0 | | | 766,7 | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- оплата за роботи, виконані | | | | | | | | 31497,6 | 19986,4 | 12819,7 | 7166,7 | |11511,2 | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- оплата за роботи, виконані | | | | | | | | 46018,8 | 45953,0 | 20143,6 |25809,4 | | 65,8 | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- компенсація на здешевлення | | | | | | | | 32600,0 | 32600,0 | |32600,0 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- відшкодування витрат, | | | | | | | | 1440,8 | 1440,8 | | 1440,8| | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- погашення боргу за 2005 рік| | | | | | | | 1317,1 | 1317,1 | | 1317,1 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- відшкодування витрат, | | | | | | | | 728,5 | 728,5 | | 728,5| | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- крім того, за рахунок | | | | | | | | 3500,0 | 3500,0 | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в тому числі субвенція з | 27940,8 | | | | |27940,8 | | 34185,4 | | | | |34185,4 | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- з них: оплата за роботи, | | | | | | | | 6244,6 | | | | | 6244,6 | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|ЖИТЛОВЕ БУДІВНИЦТВО | 379284,3 |139144,9 | 72730,7 |57796,4 | 8617,8 |13475,3 |226664,1|536207,9 |296068,5 |114272,4 |173178,3| 8617,8 |13475,3 |226664,1|

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. залишок коштів | 20143,5 | 20143,5 | 20143,5 | | | | | 20143,5 | 20143,5 | 20143,5 | | | | |

|01.01.2006 | | | | | | | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. залишок коштів | | | | | | | | 3895,6 | 3895,6 | | 3895,6 | | | |

|01.01.2006 | | | | | | | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- залишок коштів з 2005 року | 9270,1 | 9270,1| 3331,7 | 5938,4| | 585,6 | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. оплата за роботи, | | | | | | | | 8639,7 | 8639,7 | 8639,7 | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. компенсація на | | | | | | | | 32600,0 | 32600,0 | |32600,0 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- відшкодування витрат, | | | | | | | | 1440,8 | 1440,8 | | 1440,8| | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- погашення боргу за 2005 рік| | | | | | | | 1317,1 | 1317,1 | | 1317,1 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- відшкодування витрат, | | | | | | | | 728,5 | 728,5 | | 728,5 | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- крім того, за рахунок | | | | | | | | 3500,0 | 3500,0 | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ЖИТЛОВОГО | 338566,2 |133004565| 68454,4 |57796,4 | 6794,7| |205520,7|493319,1 |287798,4 |107825,4 |173178,3| 6794,7 | |205520,7|

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. залишок коштів | 18572,4 | 18572,4 | 18572,4 | | | | | 18572,4 | 18572,4 | 18572,4 | | | | |

|01.01.2006 | | | | | | | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. залишок коштів | 3895,6 | 3895,6 | | 3895,6 | | | | 3895,6 | 3895,6 | | 3895,6 | | | |

|01.01.2006 | | | | | | | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т.ч. залишок коштів | 9270,1 | 9270,1| 3331,7 | 5938,4| | 585,6 | | | | | | | | |

|-----------------------------+-----------+---------+---------+--------+---------+--------+--------+---------+---------+---------+--------+----------+--------+--------|

|- в т. ч. оплата за роботи, | | | | | | | | 6469,0 | 6469,0 | 6469,0 | | | | |