Про затвердження Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки"

КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

VIII сесія IV скликання

Р І Ш Е Н Н Я

N 567/1977 від 21.10.2004

Про затвердження Київської міської програми

"Зайнятість населення на 2005-2008 роки"

Відповідно до пункту 22 частини І статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" ( 280/97-ВР ), статті 14 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) та з метою забезпечення продуктивної зайнятості і соціального захисту незайнятого населення в місті Київська міська рада В И Р І Ш И Л А:

1. Затвердити Київську міську програму "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" згідно з додатком.

2. Виконавчому органу Київради (Київській міській державній адміністрації):

2.1. Забезпечити виконання Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки".

2.2. Інформувати Київську міську раду про хід виконання Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" та про стан ринку праці щоквартально не пізніше 45 днів після закінчення звітного періоду.

3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань охорони здоров'я та соціального захисту.

Київський міський голова О.Омельченко

Додаток

до рішення Київської міської

ради

від 21.10.2004 N 567/1977

ВИКОНАВЧИЙ ОРГАН КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ

(КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ)

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА ЗАЙНЯТОСТІ

КИЇВСЬКА МІСЬКА ПРОГРАМА

"ЗАЙНЯТІСТЬ НАСЕЛЕННЯ

на 2005-2008 роки"

ЗМІСТ

I. Загальні положення

II. Стан ринку праці та виконання завдань Київської міської програми "Зайнятість населення" на 2001-2004 роки

III. Основні тенденції соціально-економічного розвитку м. Києва та розвитку ринку праці на період до 2008 року

IV. Формування професійно-освітнього рівня та регулювання зайнятості населення

V. Соціальний захист безробітних

VI. Механізм реалізації Київської міської програми "Зайнятість населення на 2005-2008 роки"

Додатки:

1. Основні показники соціально-економічного розвитку міста Києва

2. Динаміка показників ринку праці м. Києва в 2000-2004 роках 3. Динаміка показників повного та зареєстрованого ринку праці м. Києва у 2000-2003 роках

4. Прогноз ринку праці на 2005-2008 роки (за умови вступу України до Світової організації торгівлі наприкінці 2004 року - на початку 2005 року)

5. Прогноз ринку праці на 2005-2008 роки (за умови вступу України до Світової організації торгівлі та створення і функціонування Єдиного Економічного Простору)

6. Заходи активної політики щодо сприяння зайнятості населення по м. Києву у 2005-2008 роках

7. Баланс руху робочої сили через службу зайнятості м. Києва 8. Основні заходи у сфері зайнятості населення міста Києва на 2005-2008 роки

9. Діаграми

I. Загальні положення

Київська міська програма "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" (далі - Програма) розроблена Київською міською державною адміністрації з метою реалізації завдань державної стратегії подальшого економічно зростання щодо забезпечення продуктивної зайнятості та посилені соціального захисту безробітних, про що йдеться у Посланні Президента України до Верховної Ради України "Концептуальні засади стратегії економічного і соціального розвитку України на 2002-2011 роки "Європейський вибір" ( n0001100-02 ), Посланні Президента України до Верховної Рад; України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році" ( n0002100-04 ), Програмі діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність" ( n0001120-03 ), Законі України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), Указі Президента України "Про Основні напрями розвитку трудового потенціал на період до 2010 року" ( 958/99 ).

Програма є складовою частиною Державної програми соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року ( 1409-97-п ), Стратегії соціально-економічного розвитку м. Києва до 2011 року, Державної програми зайнятості населення на 2005-2008 роки і розроблена з урахуванням основних прогнозних показників та тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва.

Розроблення Програми обумовлено:

- закінченням терміну реалізації Київської міської програми "Зайнятість населення" на 2001-2004 роки ( ra2300017-00 );

- необхідністю адекватного реагування з боку міської влади на процеси, які об'єктивно набули поширення на ринку праці в останні роки.

Мета та основні завдання Програми

Мета Програми - забезпечення регулювання ринку праці за допомогою організаційного та економічного механізмів, що створюють умови для забезпечення продуктивної зайнятості та соціального захисту незайнятого населення.

Основними завданнями Програми є:

- оцінка стану регіонального ринку праці та прогнозних параметрів економічної активності населення;

- координація зусиль, пов'язаних з розробленням та виконанням заходів регулювання ринку праці, структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) та районних у м. Києві державних адміністрацій;

- проведення моніторингу показників ринку праці, інформаційне забезпечення з питань реалізації завдань і заходів Програми;

- соціальний захист безробітних шляхом реалізації Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) та "Про зайнятість населення" ( 803-12 ).

Програма складається із шести розділів і восьми додатків, в яких міститься інформація про:

- стан ринку праці та виконання завдань Київської міської програми "Зайнятість населення" на 2001-2004 роки;

- прогнозні показники ринку праці на період до 2008 року;

- професійно-освітній потенціал робочої сили та регулювання зайнятості населення;

- соціальний захист безробітних;

- механізм реалізації Програми;

- основні заходи у сфері зайнятості населення міста Києва на 2005-2008 роки.

Напрями та заходи реалізації Програми

Реалізація Програми буде здійснюватися за такими напрямами:

- професійно-освітня підготовка кадрів та підвищення якості робочої сили;

- збереження і створення робочих місць, сприяння підприємництву і самостійній зайнятості населення;

- розв'язання місцевих проблем зайнятості населення;

- сприяння зайнятості громадян, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці;

- надання соціальних послуг застрахованим особам та іншим категоріям населення, яке звертається у пошуках роботи до міської служби зайнятості.

Основні заходи щодо реалізації Програми у 2005-2008 роках наведені в додатку 8.

Очікувані результати від виконання Програми

Програма спрямована на забезпечення позитивних перетворень у сфері зайнятості населення, підвищення його економічної активності та посилення соціального захисту населення від безробіття.

Як механізм реалізації регіональної стратегії щодо сприяння зайнятості населення вона дає змогу:

- визначити шляхи реалізації політики у сфері зайнятості населення та основні прогнозні параметри ринку праці;

- організувати розроблення та виконання заходів щодо реалізації політики у сфері зайнятості населення;

- відслідковувати ситуацію на ринку праці і періодично інформувати виконавчий орган Київради (Київську міську державну адміністрацію), Мінпраці України про існуючі проблеми зайнятості населення з метою адекватного реагування і вжиття відповідних заходів, спрямованих на поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення.

У результаті реалізації заходів, передбачених Програмою, очікується:

- активізація процесу розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць;

- стабілізація обсягів зайнятості та обсягів безробіття економічно активного населення;

- підвищення якості робочої сили та

професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропозиції

робочої сили;

- зростання обсягів охоплення незайнятих громадян, які звернуться до служби зайнятості, активними заходами сприяння зайнятості.

Реалізація Програми здійснюється через щорічні програми зайнятості населення. В них уточнюються та конкретизуються прогнозні показники ринку праці, заходи, терміни, коло відповідальних осіб по забезпеченню виконання Програми.

Необхідною умовою реалізації Програми є взаємозв'язок політики зайнятості та економічної політики міста, консолідація зусиль соціальних партнерів щодо сприяння вирішенню проблем зайнятості населення; здійснення заходів, спрямованих на збереження робочих місць, які ефективно функціонують, і створення нових робочих місць, забезпечення додаткових гарантій по працевлаштуванню незайнятих громадян, які не здатні конкурувати на ринку праці; підвищення ефективності зайнятості населення та створення умов для її постійного зростання; надійний соціальний захист незайнятого населення.

При підготовці Програми враховувались пропозиції депутатів Київради, Головних управлінь, управлінь та інших структурних підрозділів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, установ та організацій міста, Київської міської ради профспілок, Київської міської організації роботодавців, Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, рекомендації Міністерства праці та соціальної політики України.

Заходи та завдання, що містяться в Програмі, висвітлювались в засобах масової інформації, при проведенні загальноміської інформаційної акції "Відкритість - шлях до порозуміння", присвяченої Дню Конституції України, ярмарок вакансій тощо.

II. Стан ринку праці та виконання завдань

Київської міської програми "Зайнятість населення"

на 2001-2004 роки ( ra2300017-00 )

Ефективний економічний розвиток є основою стабільної суспільно-політичної ситуації в місті та підґрунтям підвищення рівня та якості життя населення, створює передумови для збільшення зайнятості та доходів населення, підвищення продуктивності його праці.

Протягом 2000-2003 років пожвавилася економічна діяльність в усіх галузях і сферах економіки міста, зросли обсяги виробництва промислової продукції, активізувалася інвестиційна діяльність, відбулися відчутні зрушення у розвитку малого підприємництва, створювалися нові робочі місця.

Підтвердженням результативності економічних перетворень в місті є зростання найважливішого індикатора розвитку економічного потенціалу - валової доданої вартості. За період з 2000 до 2002 року обсяги виробництва ВДВ збільшилися у 1,4 рази. Забезпечено щорічне зростання обсягу валової доданої вартості майже на 7%, а у 2003 році - на 10,1%. В структурі ВДВ поступово формується позитивна тенденція щодо нарощування значимості галузей, що надають послуги.

Серед видів економічної діяльності промисловості належить провідна роль. У столиці щорічно забезпечувалося зростання виробництва промислової продукції, обсяг якої за 2001-2002 роки збільшився в 1,3 рази. Протягом 2003 року промислові підприємства виробили продукції на 12165 млн. грн. Відносно до показників 2002 року обсяг продукції зріс на 14,5%.

Реалізація стратегії сталого соціально-економічного розвитку міста сприяє нарощуванню інвестиційних ресурсів, поліпшенню структури інвестиційних джерел і оптимізації напрямів їх використання відповідно до пріоритетів економічного зростання. Інвестиційна діяльність міста спрямовується на будівництво нових об'єктів, розширення, реконструкцію та переозброєння діючих виробництв, спорудження об'єктів соціальної сфери, що забезпечує збереження існуючих та створення нових робочих місць.

За звітний період поліпшився стан інвестиційної діяльності в м. Києві:

- обсяг капітальних інвестицій в основний капітал у 2003 році зріс на 39,2% порівняно з 2002 роком;

- приріст іноземних інвестицій становив у 2003 році 260,2 млн. дол. США проти 233,8 млн. дол. США у 2001 році.

За рахунок усіх джерел фінансування в м. Києві за період 2001-2003 років введено:

- 3005 тис. кв. м житла;

- 260 місць у дитячих дошкільних установах;

- 3790 учнівських місць у загальноосвітніх школах;

- 100 лікарняних ліжок.

Визначальним чинником позитивної економічної динаміки стало досягнуте в результаті структурних реформ зростання конкурентоспроможності виробництва, помітне випередження (порівняно з ВДВ) темпів зростання грошових доходів населення, збільшення надходжень до місцевого бюджету, розширення платоспроможності внутрішнього ринку.

Соціально-економічні та інші фактори впливають на демографічні процеси у місті. Станом на 1 січня 2004 року чисельність наявного населення міста становила 2639,0 тис. чол., що на 17,3 тис. чол. більше, ніж на початок 2003 року, в порівнянні з 2001 роком чисельність населення збільшилася на 28,6 тис. чол. Збільшення населення відбулося за рахунок міграційного приросту.

Дані переписів населення 1989 та 2001 років показують, що у віковій структурі населення відбулися зміни. Так, у 2001 році частка дітей у віці 0-15 років зменшилася на 7,5%, а частка населення у віці старше за працездатний зросла на 3,7%, у порівнянні з даними перепису 1989 року.

Навантаження частки непрацездатного населення (діти та особи пенсійного віку) на працездатне зменшується. За даними переписів 1989 та 2001 років вона становила відповідно 608 та 516 осіб на 1000 жителів.

За останні роки в місті спостерігається тенденція до зростання народжуваності: у порівнянні з 2002 роком народжуваність у 2003 році зросла на 10,0% і становила 23275 осіб.

Організація зайнятості населення м. Києва за останні роки відбувається відповідно до положень Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 рр. ( 3076-14 ), Київської міської програми "Зайнятість населення на 2001-2004 рр." ( ra2300017-00 ), щорічних планів (програм) щодо її реалізації.

Підводячи підсумки реалізації цих програмних документів, слід відзначити, що позитивні прогнози, які були передбачені Київською міською програмою "Зайнятість населення на 2001-2004 рр." в сфері зайнятості столиці - виправдались, програмні завдання - виконані.

За час реалізації програми місто Київ вийшло на провідні позиції в сфері зайнятості серед інших регіонів держави. Так, рівень зайнятості населення у віці 15-70 років у столиці в порівнянні з 2000 роком зріс на 3,9% і становив 65,2%. Це найвищий показник в Україні. Рівень зайнятості населення працездатного віку становив в середньому за 2003 рік 70,9% проти 67,8% в середньому за 2000 рік.

Рівень безробіття за методологією МОП знизився з 8,5% в 2000 році до 4,8% у 2003 році і є найнижчим в державі. Подальше його зниження очікується до рівня 4,7% в середньому за 2004 рік.

Чисельність населення у віці 15-70 років, зайнятого економічною діяльністю, становила в середньому за 2003 рік 1334,4 тис. чол. проти 1283,9 тис. чол. в середньому за 2001 рік. У 2004 році очікується зростання цього контингенту населення до 1345,6 тис. осіб. Збільшення чисельності зайнятих відбудеться, передусім, за рахунок розширення сфери прикладання праці та активізації підприємницької діяльності населення. Збільшується чисельність зайнятих жінок у віці 15-70 років, яка за 2003 рік становила 647,9 тис. осіб; чисельність безробітних жінок зменшилася за період 2000-2003 років на 36,1% і становила 31,5 тис. осіб. Рівень зайнятості жінок означеного віку становив у середньому за 2003 рік 60,0% проти 57,0% у 2000 році, а рівень безробіття зменшився за вказаний період з 7,5% до 4,6%.

Зменшується чисельність працюючих за наймом, зростає кількість роботодавців, самостійно зайнятих. В середньому за 2003 рік за наймом працювало 96,1% населення у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю, проти 96,9% у 2001 році. На підприємствах державної форми власності працювало 46,4% населення, зайнятого економічною діяльністю, на підприємствах колективної форми власності - 22,1%, на підприємствах приватної форми власності - 31,2% зайнятих.

Здійснюється подальший перерозподіл зайнятих між сферами економічної діяльності. При майже стабільній зайнятості в охороні здоров'я та соціальній допомозі збільшується кількість зайнятих в оптовій і роздрібній торгівлі, готелях і ресторанах; транспорті і зв'язку; операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам. В середньому за 2003 рік в оптовій і роздрібній торгівлі, готелях і ресторанах працювало 20,3% зайнятих економічною діяльністю, у промисловості - 17,1%, в операціях з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам - 15,2%, на транспорті та зв'язку - 8,9%, в освіті - 8,7%, у будівництві - 8,5%, в охороні здоров'я та соціальній допомозі - 6,3%.

Суттєво зменшилась кількість осіб, які працювали в умовах вимушеної неповної зайнятості. Чисельність працівників, які перебували у відпустках з ініціативи адміністрації, скоротилась у порівнянні з 2000 р. у 7,4 рази і становила 9,8 тис. чол. Чисельність працівників, які працювали в режимі неповного робочого дня (тижня), зменшилась порівняно з 2000 роком на 17,7% і склала 45,7 тис. осіб. Означені категорії працівників становили у 2003 році 6,4% від середньооблікової чисельності штатних працівників проти 15,1% у 2000 році. Ці показники найнижчі в Україні, а коефіцієнт використання робочого часу найвищий по Україні - 86,9% (по Україні -84,8%). У фонді робочого часу питома вага втрат з причин неповної зайнятості становила лише 0,9 відсотка.

Протягом 2003 року кожним штатним працівником було відпрацьовано в середньому 1722 години, що на 72 години більше, ніж у 2000 році. Втрати робочого часу у минулому році порівняно з 2000 роком зменшились в 2,8 рази і становили 37 годин на одного штатного працівника, в той же час фонд робочого часу збільшився на 11 годин і становив 1981 годину. Найменші втрати робочого часу у 2003 році були притаманні таким видам економічної діяльності: державне управління, освіта (3 год.), фінансова діяльність (6 год.), оптова й роздрібна торгівля, охорона здоров'я та соціальна допомога (14 год.). Найбільші втрати робочого часу спостерігались на промислових підприємствах (87 годин), в організаціях авіаційного транспорту (161 година), готелях та ресторанах (84 години), в установах, які займаються дослідженнями та розробками (69 годин), в будівельних організаціях (53 години).

Наявні позитивні процеси в сфері зайнятості населення є наслідком політики міської влади, спрямованої на постійне збільшення кількості нових робочих місць, зменшення фактичних обсягів вивільнених у зв'язку із скороченням штатів, підвищення кількості вакансій в загальноміському банку даних, збільшення кількості незайнятого населення, охопленого активними заходами сприяння зайнятості.

Впроваджено практику обговорення найбільш важливих питань зайнятості населення з профспілками міста, об'єднаннями роботодавців, на зустрічах з керівниками підприємств, організацій. Спільні дії щодо регулювання ринку праці та забезпечення зайнятості населення узгоджуються в Регіональній угоді між виконавчим органом Київради (Київською міською державною адміністрацією), Київською міською організацією роботодавців та Київською міською радою профспілок. Створений з представників виконавчого органу міської влади, профспілкових органів, організацій роботодавців Координаційний комітет сприяння зайнятості населення міста координує діяльність у підготовці погоджених пропозицій і рекомендацій щодо формування та реалізації активної політики на ринку праці.

Актуалізовано роль оплати праці у стимулюванні зайнятості населення. За даними державної статистики протягом останніх років простежується стійка тенденція до зростання номінальної та реальної заробітної плати працівників міста. Заробітна плата, нарахована на одного штатного працівника великих та середніх підприємств, в середньому за місяць збільшилась у 1995-2003 роках у 7,6 рази: із 99,87 грн. до 760,77 грн. Середній темп росту становить 130,1% і є вищим, ніж темп в Україні на 3,0% (127,1%).

Середньомісячна заробітна плата по місту Києву є постійно більшою від прожиткового мінімуму для працездатної особи, який запроваджено у 2000 році. У рік запровадження середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника великих та середніх підприємств (405,07 грн.) перевищувала прожитковий мінімум (287,63 грн.) у 1,4 рази, у наступному 2001 році (відповідно 548,87 грн. і 331,05 грн.) - у 1,7 рази, у 2002 році (відповідно 642,95 грн. і 365 грн.) - у 1,8 рази, у 2003 році (відповідно 760,77 грн. і 365 грн.) - у 2,1 рази.

Постійно середньомісячна заробітна плата у декілька разів перевищує мінімальну заробітну плату: 2000 рік (405,07 грн. і 74 грн. та 90 грн. та 118 грн.) - у 4,1 рази; 2001 рік (548,87 грн. і 118 грн.) - у 4,7 рази; 2002 рік (642,95 грн. і 140 грн. та 165 грн.) - у 4,2 рази.; 2003 рік (760,77 грн. і 185 грн.) - у 4,1 рази.

Постійно зростає розмір середньомісячної заробітної плати. У 2003 році вона зросла порівняно до 1995 року у 8,7 рази з 88,05 грн. до 768,01 грн. Середній темп зростання - 132,2%.

Реальна заробітна плата у 2003 році (110,3%) збільшилась на 0,4% в порівнянні із 2002 роком (109,9%).

У 2003 році середньомісячна номінальна заробітна плата одного штатного працівника на великих та середніх підприємствах, в установах, організаціях становила 760,77 грн., що на 18,3% більше, ніж за 2002 рік.

Темпи зростання середньомісячної заробітної плати були дещо вищі, ніж у попередньому році. Найвищі темпи зростання спостерігались в авіаційному транспорті (20,3%), рибному господарстві (25,8%), охороні здоров'я та соціальній допомозі і освіті (23,2%).

Найбільші розміри заробітної плати були у працівників підприємств пошти і зв'язку, авіаційного транспорту, установ фінансової діяльності, які в 2,0-2,8 рази перевищили середній показник в економіці.

Серед промислових підприємств найвищі розміри заробітної плати спостерігались на підприємствах харчової та целюлозно-паперової промисловості, де розміри середньомісячної заробітної плати у 1,3 рази перевищували середньомісячну заробітну плату в економіці.

На промислових підприємствах найменший розмір заробітної плати був у працівників текстильної промисловості та пошиття одягу; на підприємствах, які займаються виробництвом шкіри і шкіряного взуття та виробництвом електричного і електронного устаткування - 60,0-65,2% від розміру середньомісячної заробітної плати в економіці.

Серед підприємств різної форми власності найбільший рівень заробітної плати, вищий, ніж у 3,3 рази від середнього показника в економіці, спостерігався на підприємствах, які є власністю міжнародних організацій.

Розмір заробітної плати на державних підприємствах був на 10,0% менший, ніж середній показник по економіці. На підприємствах комунальної форми власності рівень заробітної плати становив 62,6% від середнього рівня по економіці.

В економіці міста діє позитивна тенденція до збільшення питомої ваги витрат на оплату праці в структурі витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) великих, середніх та малих підприємств, яка склалася за період 2000-2002 років. Питома вага є постійно більшою, ніж відповідні середні показники по Україні.

За статистичними даними по великих та середніх підприємствах у 2000 році витрати на оплату праці до загальних витрат на виробництво продукції (робіт, послуг) становили 11,4%, у 2001 році - 13,3%, у 2002 році - 14,8%, за 9 місяців 2003 року - 15,9% (за 9 місяців 2002 року - 15,0%).

Найбільш трудомісткими були такі види діяльності, де витрати на оплату праці у загальних витратах на виробництво продукції (робіт, послуг) становили: "освіта" - 38,2%, "державне управління" - 33,7%, "фінанси" - 22,8%, "охорона здоров'я" - 20,0%, а найнижчі витрати на оплату праці в сільському господарстві і промисловості - 12,1%.

Частка витрат на оплату праці зросла майже за всіма видами діяльності. Рівень витрат на оплату праці збільшився на підприємствах майже всіх форм власності за винятком власності інших держав.

На державних та комунальних підприємствах (великих, середніх, малих) питома вага оплати праці у загальних витратах на виробництво продукції (робіт, послуг) є вищою, ніж на підприємствах недержавної форми власності і становила у 2002 році: на державних підприємствах - 16,7%, на комунальних підприємствах - 27,3%, на приватних підприємствах - 9,2%, на колективних підприємствах - 11,2%, у міжнародних організаціях та юридичних осіб інших держав - 12,5%.

На підприємствах здійснюються заходи щодо вишукування резервів збільшення питомої ваги витрат на оплату праці у загальних витратах на виробництво продукції (робіт, послуг) шляхом перерозподілу операційних витрат за елементами.

Робота органів міської влади у звітному періоді була спрямована на створення сприятливих правових, економічних, організаційних умов для стабільної роботи підприємств малого бізнесу, діяльність яких в місті відіграє позитивну роль у забезпеченні зайнятості населення міста, збільшенні доходів бюджету, поліпшенні соціально-економічної ситуації. Основним інструментом реалізації цих завдань є Київська міська програма розвитку малого підприємництва м. Києва на 2003-2004 роки, затверджена рішенням Київради від 28.11.02 N 144/304 ( ra_144023-02 ).

Згідно із статистичними показниками, за кількістю малих підприємств, чисельністю працюючих на них та обсягами виробленої продукції (робіт, послуг) Київ посідає перше місце серед регіонів України.

Так, у столиці на початку 2003 року було зосереджено 15,5% всіх малих підприємств України (у 2000 році - 14,1%), на них працювало 12,5% усіх найманих працівників (у 2000 році - 11,9%) та вироблено 22,1% продукції (робіт, послуг).

Темпи зростання кількості малих підприємств та чисельності працюючих на них у Києві перевищують середні показники по Україні. Так, кількість малих підприємств у столиці зросла порівняно з 2000 роком майже на 30,0% проти 16,0% по Україні, а чисельність найманих працівників збільшилась на 18,0% проти 12,0% по Україні.

За результатами 2003 року на 10 тис. осіб наявного населення у Києві припадало 167 малих підприємств, що втричі більше середнього показника по Україні. На малих підприємствах на початку 2004 року працювало понад 256 тис. осіб, що становить 14,8% до кількості працездатного населення міста.

Середньомісячна заробітна плата працівників малих підприємств Києва зросла порівняно з 2000 роком у 1,5 рази та становила 363 грн.

Як за кількістю, так і за чисельністю працюючих найбільша частка належить підприємствам у сфері оптової та роздрібної торгівлі - відповідно 38,0% та 25,5%, але її величина має тенденцію до зменшення (у 2000 році - 44,5% та 32,7%). Водночас зростає частка малих підприємств, що працюють у сфері операцій з нерухомістю та послуг юридичним особам, а також колективних, громадських та особистих послуг. Кількість підприємств по цих двох видах діяльності становила 27,8% (у 2000 році - 22,1%), а чисельність працюючих - 30,6% (у 2000 році - 23%). Тобто відбувається переорієнтація малих підприємств з торговельної діяльності на надання послуг.

Загальний обсяг виробленої на малих підприємствах продукції (робіт, послуг) становив 8637,0 млн. грн., що майже вдвічі більше, ніж у 2000 році. Частка обсягу малих підприємств у загальному обсязі по місту збільшилась на 1,2 відсоткових пункти та становила 8 відсотків.

Найбільші обсяги припадають на підприємства у сфері операцій з нерухомістю та послуг юридичним особам - 2467,9 млн. грн. або 28,6%, обсяги підприємств торгівлі становили 2042,7 млн. грн. або 23,7%, промислові підприємства виробили продукції на 1575,3 млн. грн. або 18,2%.

Обсяг валових інвестицій в основний капітал збільшився майже у три рази порівняно з 2000 роком та становив 1605,7 млн. грн.

Суттєву частку суб'єктів малого підприємництва становлять підприємці - фізичні особи, яких на кінець 2003 року налічувалось майже 128,2 тис., що у 1,8 рази більше, ніж у 2000 році.

Всього у сфері малого бізнесу з урахуванням зайнятих на малих підприємствах, підприємців - фізичних осіб та їхніх найманих працівників було зайнято на початок 2004 року 520 тис. осіб або 30% працездатного населення міста.

Якщо у центральних районах міста сфера малого бізнесу переважно розвивається за рахунок малих підприємств, то у віддалених від центру районах переважають підприємці - фізичні особи. Так, більше половини кількості всіх малих підприємств міста, чисельності працюючих на них та обсягів виробленої продукції (робіт, послуг) припадає на три райони: Печерський, Шевченківський та Голосіївський. А понад 50,0% загальної кількості підприємців - фізичних осіб зосереджена у чотирьох районах: Дніпровському, Деснянському, Святошинському та Оболонському, найменше їх зареєстровано у Печорському районі.

Стабільно зростає і загальна кількість суб'єктів підприємницької діяльності. Всього в місті станом на 01.01.2004 налічувалось 241,7 тис. суб'єктів підприємницької діяльності - платників податків, порівняно з 2000 роком їх кількість зросла в 1,4 рази, в тому числі кількість юридичних осіб становила 113,5 тис. суб'єктів, а фізичних осіб - 128,2 тис. суб'єктів.

Збільшились надходження до Зведеного бюджету від суб'єктів підприємницької діяльності: за 2003 рік вони становили 10364 млн. грн., що майже на 20,0% більше, ніж за попередній рік.

Визначальним фактором подальшого розвитку малого підприємництва є удосконалення законодавчої бази. Зокрема, діючі на сьогодні критерії, що визначають суб'єкти малого підприємництва, які мають право на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, обумовлюють переважаюче збільшення кількості підприємців - фізичних осіб та не стимулюють зростання малих підприємств через загрозу втрати ними пільг.

Завдяки запобіжним заходам обсяги вивільнених працівників з підприємств, установ, організацій скоротились на 27,7% (в 2000 році - 11,1 тис. чол., у 2003 році - 8,0 тис. чол.).

В комплексі заходів, які сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення, найважливіше місце відведено створенню нових робочих місць. Протягом 2003 року на великих і середніх підприємствах створено 26,8 тис. нових робочих місць, що на 9% більше, ніж за попередній рік. За статистичними даними в Києві у 2000 році створено 25,1 тис. робочих місць, у 2001 році - 20,8 тис. робочих місць, у 2002 році - 24,6 тис. робочих місць.

Крім того, за 2003 рік укладено 23 тис. трудових договорів, що на 3,2% більше, ніж у попередньому році. З початку дії зазначеного механізму в столиці зареєстровано 52,1 тис. трудових угод між фізичними особами та найманими працівниками.

Постійно збільшується кількість незайнятого населення, яке отримало одноразову виплату допомоги по безробіттю і відкрило власну справу (протягом 2000-2002 років - 1,6 тис. осіб, у 2003 році - 1,3 тис. осіб). Майже 2,9 тис. киян у 2001-2003 роках працевлаштовані на дотаційні робочі місця за рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Постійно відбувається суттєве збільшення попиту на робочу силу. Кількість вакансій (вільних робочих місць) в загальноміському банку даних на кінець грудня 2003 року зросла в порівнянні з відповідним періодом попереднього року на 18,2% і становила 20,1 тис. од., порівняно з 1996 роком вона збільшилась в 13,4 рази (у 1996 році - 1460 вакансій). Завдяки проведеній роботі кількість вакансій для службовців збільшилась на 26,1% в порівнянні з 2002 роком і питома вага їх у загальному банку вакансій зросла з 31,3% до 33,4%.

Навантаження на одне робоче місце зменшилося із 1 особи на кінець 2001 року до 0,4 особи на кінець 2003 року.

Щорічно послугами міської служби зайнятості користуються 38,9-49,2 тис. незайнятих громадян. Чисельність працевлаштованих зросла з 17,3 тис. осіб у 2001 році до 19,8 тис. осіб у 2003 році, чисельність незайнятих, які за сприянням міської служби зайнятості пройшли професійне навчання, збільшилася з 5,4 тис. осіб до 6,8 тис. осіб. У громадських роботах щорічно беруть участь від 6,4 тис. осіб до 8,1 тис. осіб. Очікується, що у 2004 році чисельність працевлаштованих перевищить 20,2 тис. осіб.

Зменшується чисельність безробітних жінок, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні до міської служби зайнятості: у 2003 році послугами служби зайнятості користувалися 67,1 відсотка незайнятих жінок проти 67,4 відсотка у 2001 році. Рівень працевлаштування серед жінок у 2003 році становив 46,8 відсотка проти 35,5 відсотка у 2001 році.

Чисельність молоді, яка перебувала на обліку у службі зайнятості, зменшилася до 11,3 тис. осіб у 2003 році проти 13,2 тис. осіб у 2001 році, а рівень працевлаштованих цієї категорії безробітних збільшився відповідно з 42,6 відсотка до 53,6 відсотка.

Запроваджений комплексний підхід, переорієнтація діяльності на активні форми сприяння зайнятості. По обсягах охоплення незайнятих громадян активними заходами сприяння зайнятості населення серед інших регіонів держави м. Київ за останні роки утримує перші місця по рівнях працевлаштування та професійної підготовки, одне з найкращих - за рівнем організації оплачуваних громадських робіт. В 2003 році рівень охоплення незайнятих громадян працевлаштуванням, професійною підготовкою, громадськими роботами був найвищим в державі (89,1%, для порівняння, в середньому по Україні - 50,5%).

В процесі здійснення заходів особлива увага приділяється забезпеченню працевлаштування безробітних у мінімально короткі строки; пошуку нових форм співпраці з роботодавцями; розширенню інформаційного простору взаємодії з населенням і роботодавцями; соціальному захисту від безробіття та його наслідків неконкурентоспроможних верств населення; забезпечення зайнятості молоді, в т.ч. випускників навчальних закладів; запобіганню безробіттю шляхом проведення роз'яснювальної роботи серед працівників, яким загрожує вивільнення, молоді, яка обирає професію тощо; розширенню видів та обсягів громадських робіт, зокрема в соціальній сфері; розвитку системи професійного навчання і перенавчання з урахуванням якісного складу безробітних і соціально-економічних потреб міста; поширенню профнавчання за замовленням роботодавців з подальшим гарантованим працевлаштуванням тощо.

Певне місце в управлінні ринком праці відведено створенню єдиної інформаційно-аналітичної системи служби зайнятості. Її впровадження дало змогу суттєво збільшити пропускну можливість районних центрів зайнятості, оперативно здійснювати формування банку вакансій, підвищити якість обслуговування безробітних та роботодавців, ефективність пошуку роботи, спростити доступ до широкого спектру інформації тощо.

Реалізація зазначених заходів сприяла зменшенню середньої тривалості зареєстрованого безробіття, яка з 10 місяців у 2001 році скоротилася до 8 місяців у 2003 році. Рівень зареєстрованого безробіття в столиці залишився найнижчим серед регіонів України - 0,42% проти 3,7% по Україні (з 1999 року рівень безробіття зменшився більш ніж вдвічі).

III. Основні тенденції соціально-економічного

розвитку м. Києва та розвитку ринку праці

на період до 2008 року

Пріоритетами діяльності міської влади на період до 2008 року визначено:

Підвищення ефективності реального сектора економіки за рахунок активізації виробничого потенціалу, прискорення

структурних реформ, запровадження інноваційної моделі розвитку.

Очікується на кінець прогнозного періоду зростання обсягів:

- виробництва ВДВ до 73,6 млрд. грн. або у 1,3 рази порівняно з початком прогнозного періоду (у реальному вимірі щорічні темпи зростання ВДВ становитимуть 7-8%);

- промислового виробництва до 18,7 млрд. грн. або в 1,5 рази (середньорічні темпи зростання у порівнянних цінах становитимуть в середньому 10-12%);

- інвестицій в основний капітал за рахунок усіх джерел фінансування в 1,6 рази (середньорічні темпи зростання у порівнянних цінах - 10-14%).

Забезпечення інституційної перебудови господарського комплексу міста, створення сприятливих умов у сфері

інвестиційної діяльності, прискорення розвитку підприємництва, створення повноцінного конкурентного

середовища, посилення містобудівного регулювання використання території міста.

Передбачається:

- удосконалення структури промислового комплексу міста шляхом підтримки розвитку перспективних, високотехнологічних та необхідних для міста підприємств з одночасним застосуванням механізмів банкрутства щодо неефективно працюючих, екологічно небезпечних підприємств та інших неперспективних підприємств;

- створення сприятливих умов для залучення інвестицій шляхом розвитку концесійної діяльності, спрощення процедури взаємовідносин у сфері інвестиційної діяльності;

- забезпечення подальшого розвитку підприємництва, малого та середнього бізнесу на основі удосконалення механізмів застосування системи фінансово-кредитної підтримки підприємницьких структур, розвитку ринкової інфраструктури;

- підвищення комплексності забудови території міста, забезпечення раціонального розташування об'єктів житлової та громадської забудови, промислових, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших об'єктів.

Підвищення рівня та поліпшення якості життя киян на основі зниження масштабів бідності. зменшення диференціації доходів

населення, забезпечення його продуктивної зайнятості, створення прозорої та доступної системи надання соціальної

допомоги найменш захищеним верствам населення на засадах упровадження адресних принципів соціальної підтримки.

Очікується:

- зростання платоспроможного попиту населення за рахунок підвищення грошових доходів населення в розрахунку на душу населення у 2008 році до 15,5 тис. грн., середньомісячної заробітної плати працівників, зайнятих у сферах економічної діяльності - у 1,3 рази;

- забезпечення продуктивної зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності нарівні 1370,3 тис. чол.;

- утримання рівня офіційно зареєстрованого безробіття в межах 0,42-0,44%;

- збільшення середньої тривалості життя.

Необхідною передумовою подальших позитивних зрушень на ринку праці у 2005-2008 роках є вирішення таких питань:

- посилення відповідальності органів виконавчої влади всіх рівнів у реалізації державної політики зайнятості;

- професійної підготовки спеціалістів та кваліфікованих робітників відповідно до потреб ринку праці;

- збереження ефективно функціонуючих і створення нових робочих місць;

- підвищення якості робочої сили та

професійно-кваліфікаційної збалансованості попиту та пропозиції

робочої сили;

- посилення мотивації до легальної продуктивної зайнятості;

- створення умов для самостійної зайнятості населення і розвитку підприємницької ініціативи;

- реалізації гарантій щодо працевлаштування громадян працездатного віку, які потребують соціального захисту і не здатні на рівних конкурувати на ринку праці;

- сприяння зайнятості та забезпечення соціального захисту безробітних, зареєстрованих в міській службі зайнятості.

Реалізація означених напрямів розглядається в контексті природного руху населення, внутрішніх соціально-економічних чинників активізації зайнятості в місті, соціально-економічних наслідків входження України до Світової організації торгівлі (наприкінці 2004 року - початку 2005 року)

Згідно з прогнозами Мінекономіки вступ України до СОТ не справить відчутного негативного впливу на обсяги та баланс зовнішньої торгівлі навіть у близькій перспективі, вступ до СОТ істотно вплине на промисловість. Найбільший ефект отримають експортоорієнтовані виробництва: металургійна, текстильна галузі промисловості. За даними Мінекономіки позитивний ефект від вступу до СОТ мають отримати насамперед галузі та підприємства, які вже включені до міжнародних кооперативних зв'язків та які ведуть активну експортну діяльність, оволодівши відповідними нішами світових ринків. Підприємства та організації міста Києва здійснюють зовнішньоторговельні операції з партнерами майже 160 країн світу. Головною метою політики міської влади у сфері розвитку зовнішньоекономічних відносин є поглиблення інтеграції економіки міста у світовий простір за умов зміцнення позицій київських товаровиробників та дотримання принципу взаємовигідності зовнішньоекономічних операцій.

З урахуванням вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) на підприємствах, в організаціях міста можна очікувати пожвавлення виробництва, впровадження новітніх технологій, створення додаткових робочих місць, підвищення якості товарів та послуг, залучення інвестицій, підвищення продуктивності праці, відбудеться загострення конкуренції між українськими та іноземними виробниками тощо.

Негативного впливу зазнають окремі галузі машинобудування, радіоелектроніка та хімічна промисловість. Скорочення обсягів виробництва внаслідок низької конкурентоспроможності окремих видів вітчизняної продукції може призвести до втрати неефективних робочих місць, невідповідності професійного складу та якості вітчизняної робочої сили новим технологіям та збільшення обсягів вивільнення працівників, що вимагає вжиття додаткових заходів.

Виходячи з того, що важливою ознакою накопичення позитивних якісних зрушень у виробничій сфері є поступове посилення інноваційної складової економічного зростання, міська влада спрямовує розвиток міського господарства на основі впровадження досягнень науки і новітніх технологій. Здійснюється реалізація заходів Київської міської програми розвитку промисловості на інноваційній основі до 2006 року, затвердженої рішенням Київради від 27.11.03 N 215/1089 ( ra0215023-03 ). Кількість підприємств, які займалися інноваційною діяльністю в промисловості міста, постійно зростає і у 2003 році в місті нараховувалось 32,2% інноваційне активних підприємств.

Після вступу України до СОТ можливо очікувати збільшення обсягів вивільнення працівників через неконкурентоздатність ряду підприємств та робочої сили, що диктує необхідність посилення політики активних заходів сприяння зайнятості безробітним та підвищення професіоналізму вітчизняних фахівців. Зазначені питання в межах компетенції перебувають на контролі Київської міської державної адміністрації та вирішуються шляхом затвердження відповідних заходів в міських програмах щодо соціально-економічного розвитку, освіти, розвитку окремих галузей міського господарства.

Для ринку праці м. Києва (за умов вступу України до Світової організації торгівлі наприкінці 2004 року - на початку 2005 року) в цей період будуть характерні тенденції:

- деяке зменшення чисельності зайнятого населення до 1332 тис. осіб у 2005-2006 роках (проти 1345,6 тис. осіб у 2004 році) з поступовим підвищенням обсягів та рівня зайнятості у 2007-2008 роках (очікується, що у 2008 році чисельність зайнятих становитиме 1370,3 тис. осіб, а рівень зайнятості 69,0 відсотка);

- збільшення чисельності безробітного населення у віці 15-70 років, визначеного за методологією МОП, до 69,5 тис. осіб у 2005-2006 роках з переломленням цієї негативної тенденції у 2007-2008 роках (зниження рівня безробіття до 4,6 відсотка).

IV. Формування професійно-освітнього рівня та

регулювання зайнятості населення

Основна маса зайнятих у сфері виробництва та послуг має достатньо високу фахову кваліфікацію і успішно функціонує на ринку праці в місті. У період економічного зростання в зв'язку з необхідністю запровадження нових технологій, схем організації виробництва, коли майже вичерпано екстенсивні чинники економічного зростання і необхідна інтенсифікація як виробництва, так і надання послуг, першорядне значення має якість підготовки робочої сили. У цьому контексті слід позитивно оцінити невпинне зростання в місті питомої ваги осіб з вищою (повною та базовою) освітою у складі робочої сили - з 54,4% у 2000 р. до 57,3% у 2002 р. (по Україні з 39,9% у 2000 р. до 42,0% у 2002 р.).

За даними Головного управління статистики в м. Києві у 2003 році у м. Києві навчено новим професіям 14950 осіб, що на 10,0% більше, ніж у 2001 році та на 17,0% більше порівняно з 2000 роком. Для 47,8% працівників це була первинна підготовка, для 52,2% - перепідготовка. Всього безпосередньо на виробництві навчено 10146 осіб (67,9% до всіх навчених), у навчальних закладах різних типів за договорами - 4804 особи (32,1%). З безпосередньо навчених на виробництві за індивідуальною формою навчалось 4876 осіб, за курсовою - 5270 осіб.

У 2003 році підвищили свою кваліфікацію 64578 осіб (7,3% до облікової чисельності штатних працівників). У порівнянні з 2002 роком кількість осіб, які підвищили свою кваліфікацію, збільшилася на 5,6%, а відповідно до 2001 року - на 8,7%, до 2000 року - на 9,9%. Всього за місцем навчання безпосередньо на виробництві підвищили кваліфікацію 48,9% (31573 особи), у навчальних закладах різних типів за договорами - 51,1% (33005 осіб).

У 2003 році на первинну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації кадрів витрачено 25773,3 тис. грн. власних коштів та 9209,8 тис. грн. залучених. Кількість витрачених власних коштів в порівнянні з 2002 роком зменшилася на 12,9%, а кількість залучених коштів збільшилася у 6,9 рази. Загальна кількість власних та залучених коштів в порівнянні з минулим роком збільшилася на 13,2% (4077,4 тис. грн.).

З витрачених власних коштів у 2003 році на первинну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації за місцем навчання використано безпосередньо на виробництві 22,7% (5838,6 тис. грн.), у навчальних закладах різних типів за договорами - 77,3% (19934,7 тис. грн.). За типом навчання новим професіям всього використано 16,8% (4317,8 тис. грн.), на підвищення кваліфікації - 83,2% (21455,5 тис. грн.).

З метою контролю за організацією зайнятості молоді міста Головне управління праці та зайнятості щорічно здійснює аналіз випуску та розподілу державними вищими навчальними закладами м. Києва спеціалістів, які навчались за державним замовленням. Інформація з цього питання направляється до Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Ради ректорів Київського вузівського центру. Так, аналіз випуску та розподілу спеціалістів у 2003 році був направлений Мінпраці України, Міносвіти України, Мінекономіки України листом від 18.11.03 N 062/03-1661.

У 2003 році інформація надійшла від 61 державного вищого навчального закладу м. Києва I-IV рівнів акредитації. Кількість випускників, які навчались за державним замовленням, зросла по відношенню до випускників 2002 року на 1,6% (на 300 осіб), тоді як їх працевлаштування скоротилось з 88,2% до 87,5% (в тому числі киян з 88,6% до 88,2%).

Збільшилась кількість випускників-інвалідів, які навчались за державним замовленням, з 85 осіб у 2002 році до 117 осіб у 2003 році, з них надано право на самостійне працевлаштування у 2003 році 7 особам, в т.ч. 6 киянам. Не отримали направлення на роботу 2315 осіб, більше половини з них кияни (1242 особи).

Проте не працевлаштовує жодного випускника Інститут філології Київського національного університету їм. Т. Шевченка.

Знизився показник працевлаштування по таких навчальних закладах:

- III-IV рівнів акредитації - Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури з 20,0% до жодного працевлаштованого; Національний університет "Києво-Могилянська академія" з 36,4% до жодного працевлаштованого; Київський державний університет театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого з 42,4% до 31,4%; Київський університет економіки і технологій транспорту з 96,6% до 54,4%; Національна музична академія України ім. П.І. Чайковського з 68,3% до 60,7%; Київський національний університет технологій та дизайну з 78,2% до 72,6%;

- I-II рівнів акредитації - Суднобудівний технікум Київської державної академії водного транспорту з 60,0% до 45,5%; Київське державне вище музичне училище ім. Р.М. Глієра з 71,0% до 57,7%; Топографічний технікум Національного авіаційного університету з 72,0% до 62,6%; Київський технікум залізничного транспорту з 75,7% до 70,1%; Київський державний технікум легкої промисловості з 78,8% до 73,3%.

В цілому рівень випускників, які навчаються за державним замовленням, зменшується по відношенню до загальної чисельності випускників державних закладів освіти. Так, у 2002 році цей показник становив 76,2%, а у 2003 році - 74,2%.

За даними Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) щодо випуску та розподілу випускників київських професійно-технічних навчальних закладів у 2003 році із 10 088 випускників не отримали направлення на роботу 1327 осіб (в тому числі 790 киян).

Не отримують направлення на роботу випускники Міжрегіонального центру професійної перепідготовки військовослужбовців, звільнених у запас, Міністерства освіти і науки України. Це 72 особи, які отримали професії слюсаря з ремонту автомобілів (56 осіб) і радіомеханіка з обслуговування та ремонту телерадіоапаратури (16 осіб).

Найбільше випускників не отримали направлення на роботу:

- в Київському вищому професійному училищі автомобільного транспорту та будівельної механізації - 113 осіб (26,6%, з них 111 киян) за професіями: молодший спеціаліст з експлуатації та ремонту ПТМ; машиніст крана автомобільного, водій категорії "C"; автотранспортник, електрозварник, рихтувальник, водій категорії "C", слюсар по ремонту автомобілів;

- в Київському професійному ліцеї транспорту - 123 особи (23,3%, з них 92 киянина) за професіями: електрогазозварник, рихтувальник кузовів;

- в Київському професійному ліцеї водного транспорту - 60 осіб (21,9%, з них 38 киян) за професіями: оператор комп'ютерного набору, секретар керівника; складальник корпусів металевих суден, електрозварник ручного зварювання; машиніст холодильних установок;

- у Вищому професійному училищі N 33-154 особи відмовились від направлення на роботу (30,6%, з них 101 киянин) за професіями: кухар; бармен, офіціант; оператор комп'ютерного набору, обліковець.

Проблемою працевлаштування випускників вищих навчальних закладів та професійно-технічних училищ залишається те, що ринок праці потребує спеціалістів з певним досвідом роботи. Не завжди рівень підготовки спеціалістів (робітників) відповідає потребам роботодавців.

У Законі України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" ( 2998-12 ) (ст. 7 абз. 2) передбачено, що держава забезпечує працездатній молоді надання першого робочого місця на строк не менше 2-х років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах". Механізму реалізації цієї статті Закону не розроблено.

Потребує вдосконалення і механізм державного замовлення молодих спеціалістів, встановлення тісних зв'язків вищих навчальних закладів, які готують кадри, і підприємств, які їх використовують.

Не розроблено методики визначення потреб держави у спеціалістах з різним рівнем кваліфікації та обсягів державного замовлення з урахуванням реальної ситуації на ринку праці, як це передбачено Указом Президента України від 12.09.95 N 832/95 ( 832/95 ) "Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні". Затвердження зазначеної методики сприяло б більш повній відповідності ринку освітніх послуг потребам ринку праці в державі та на регіональних ринках праці.

Регіональна політика у сфері формування професійно-освітнього потенціалу населення у 2005-2008 роках спрямовуватиметься на створення економічних, соціальних та організаційних засад для отримання молоддю професійних знань відповідно до потреб і можливостей особистості у здобутті освіти та ситуації на міському ринку праці, на підтримку професійно-освітньої діяльності громадян з особливими потребами, сприяння професійному розвитку персоналу на виробництві.

У 2005-2008 роках за прогнозом Головного управління освіти і науки виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) передбачається зменшення (на 16%) чисельності випускників загальноосвітніх навчальних закладів з 58,2 тис. осіб у 2005 році до 48,7 тис. чол. у 2008 р., що потребуватиме прийняття додаткових заходів стосовно збереження кадрового потенціалу міста та підвищення його якості.

Очікується, що учнями професійно-технічних навчальних закладів стануть лише 18-21 відсоток випускників шкіл, їх чисельність щорічно буде зменшуватись на 2-3%. За прогнозними розрахунками Головного управління освіти і науки чисельність випускників професійно-технічних училищ у 2008 році становитиме 9,7 тис. осіб. В умовах активізації економічної діяльності в усіх галузях і сферах економіки міста, зростання потреби в кваліфікованих робітничих кадрах та здійснення підготовки робітників відповідно до потреб ринку праці очікується, що майже всі вони будуть працевлаштовані.

Основним напрямом регіональної політики стосовно професійної підготовки та професійної реабілітації інвалідів є надання можливості проходження професійного навчання всім категоріям осіб з обмеженими можливостями, які бажають навчатися та працювати, створення сприятливих умов для навчання інвалідів та їх подальшої професійної діяльності на певному робочому місці, забезпечення їх соціального захисту. У прогнозованому періоді очікується збільшення кількості студентів-інвалідів, які навчаються у вищих та професійно-технічних навчальних закладах.

В 2005-2008 роках на ринку праці м. Києва очікується подальше закріплення та розвиток позитивних тенденцій: зросте попит на робочу силу, знизиться напруга на ринку праці, розширення сфери застосування праці за рахунок створення нових робочих місць.

Так, до 2008 року в Голосіївському районі міста на ВАТ "Київський маргариновий завод" планується введення нової лінії з випуску маргаринової продукції високої якості та випуск нових видів майонезу, що дасть можливість створити 65 нових робочих місць, на ВАТ "Київський завод гумових та латексних виробів" за рахунок впровадження в дію виробничих ліній дублювання поролону та гумово-бітумних прокладок в прогнозованих роках буде створено 40 нових робочих місць.

В Деснянському районі на ВАТ "Київське будівельне управління теплових мереж" у зв'язку із збільшенням обсягів робіт планується створити в 2005-2008 роках 510 робочих місць, на ЗАТ "Укренергомонтаж" - 290 робочих місць, на ВАТ "Промтехмонтаж-2" Київська спеціалізована фірма "Проммонтаж-22" - 115 робочих місць, на ТОВ "Кондитерська фірма "Ясена" - 85 робочих місць.

В Святошинському районі на дочірньому підприємстві Київського державного підприємства "Ізумруд" (виробництво ювелірних виробів) передбачається ввести в дію 510 робочих місць, на ЗАТ "ОТІС", яке виробляє підіймальне і такелажне устаткування - 50 нових робочих місць.

В Печерському районі на заводі "Радар" планується в прогнозованих роках створити 109 нових робочих місць. В Солом'янському районі за рахунок розширення виробництва в ПС ШРБУ комунальне підприємство корпорації "Київавтодор" передбачається ввести в дію в 2005-2008 роках 320 робочих місць, в АТ "ЕМКО" - 400 робочих місць тощо.

Всього в 2005 році за прогнозом буде введено в дію в галузях економіки 27,7 тис. нових робочих місць, в наступних роках щороку 28,0-28,5 тис. одиниць. Нові робочі місця будуть створюватись в торгівлі, обробній промисловості, будівництві, сфері операцій з нерухомістю, здаванні під найм та послуг юридичним особам, транспорті, зв'язку та інших сферах економічної діяльності. Зростуть можливості киян знайти роботу через службу зайнятості, очікується подальше зростання кількості вакансій (вільних робочих місць), які будуть подавати підприємства, організації центрам зайнятості.

Головним джерелом інвестицій для створення робочих місць залишатимуться власні кошти підприємств. Ресурси міського бюджету переважно використовуватимуться з метою створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу.

Політика міської влади щодо розширення сфери прикладання праці за рахунок збереження та створення нових робочих місць реалізовуватиметься шляхом:

- подальшої реструктуризації державних підприємств із залученням інвестицій для розвитку підприємництва у виробничій сфері на умовах забезпечення модернізації застарілих і створення нових високопродуктивних робочих місць;

- запровадження сприятливого інвестиційного режиму для підприємств, які створюють нові робочі місця;

- контролю за збереженням існуючих робочих місць на підприємствах у разі зміни форми власності;

- підтримки самостійно зайнятого населення, малого та середнього підприємництва;

- розвитку сезонних та громадських робіт.

V. Соціальний захист безробітних

У зв'язку з підвищенням якості обслуговування громадян та роботодавців, поширенням інформованості населення про послуги служби зайнятості в прогнозованих роках очікується зростання звернень громадян до центрів зайнятості міста. Це переважно особи, які звільняться за угодою сторін, з причин плинності кадрів, випускники загальноосвітніх шкіл, які не змогли продовжити навчання, особи, які більше року не працювали та ін.

Крім того, очікується збільшення звернень до служби зайнятості військовослужбовців, звільнених із Збройних Сил України у зв'язку з їх реформуванням.

З урахуванням вступу України до Світової організації торгівлі (СОТ) очікується збільшення звернень до центрів зайнятості вивільнених працівників у зв'язку із реорганізацією виробництва та скороченням штатів, зокрема тих, які будуть потребувати дострокового виходу на пенсію.

Так, в наступних роках в КП Шляхово-експлуатаційне управління Голосіївського району планується вивільнити у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці 140 працівників, в АТВТ "Марс" (наукові дослідження) - 40 чол., в Дарницькому районі на ВАТ "Київський радіозавод" - 260 чол., в Деснянському районі на ТОВ "Алвікс" (торгівля) - 82 чол., в КП "Київський завод алюмінієвих будівельних конструкцій" - 35 чол. В 2005 році через нерентабельність підприємства можливе вивільнення 60 працівників на ВАТ "Авторитет", 70 чол. - на ВАТ "Геофізприлад" в Оболонському районі, в Печерському районі на ЗАТ "Виробничо-торговельна швейна фірма "Україна" через скорочення обсягів робіт планується вивільнити 50 чол. тощо.

За прогнозом, в 2005 році обсяги фактичного вивільнення працівників з підприємств, організацій, установ м. Києва становитимуть майже 9,1 тис. чол. (в 2003 році - 8,0 тис. чол.) в обробній промисловості, торгівлі, в сфері операцій з нерухомістю, здаванні під найм та послуг юридичним особам та ін. В наступних роках, за прогнозом, можна очікувати щорічно вивільнення від 6,9 до 8,5 тис. працівників. До служби зайнятості звернуться майже 60,0% цих громадян.

З метою забезпечення соціального захисту безробітних протягом 2005-2008 років передбачається реалізація таких заходів:

- подальше збільшення обсягів надання населенню соціальних послуг;

- поліпшення якості обслуговування громадян, підвищення результативності надання соціальних послуг;

- зростання зацікавленості роботодавців в співпраці з центрами зайнятості, розширення спектра послуг, впровадження нових форм взаємодії;

- поширення практики роботи з підприємствами за їх замовленнями;

- подальше розширення інформаційного простору для населення та роботодавців шляхом використання засобів масової інформації, масштабних інформаційних заходів тощо;

- професійна орієнтація населення, враховуючи попит і пропозицію на ринку праці, в першу чергу молоді, з метою запобігання безробіттю;

- підвищення дієвості професійної підготовки безробітних відповідно до потреб та вимог ринку праці, враховуючи те, що важливим фактором формування продуктивної зайнятості є якість та конкурентоспроможність робочої сили;

- подальша орієнтація безробітних на підприємницьку діяльність та самозайнятість, фінансова підтримка під час започаткування власної справи;

- посилення координації та взаємодії служби зайнятості та інших зацікавлених організацій щодо організації зайнятості громадян, які будуть потребувати соціального захисту, бронювання робочих місць на підприємствах, працевлаштування довготривалих безробітних на дотаційні робочі місця тощо;

- впровадження сучасних новітніх технологій та обладнання на основі Internet у використанні інформаційно-аналітичної системи для спрощення доступу та скорочення терміну отримання інформації тощо.

В прогнозованих роках обсяги охоплення незайнятих громадян, які звернуться до служби зайнятості, активними заходами сприяння зайнятості (працевлаштування, професійна підготовка, громадські роботи) перевищать 90 відсотків.

Очікується здійснити це шляхом забезпечення більш активного посередництва між підприємствами та громадянами у вирішенні питання працевлаштування (планується працевлаштовувати щороку 24,4-25,6 тис. киян), зростання кількості вакансій (вільних робочих місць), які будуть подавати підприємства, організації центрам зайнятості, працевлаштування довготривалих безробітних на дотаційні робочі місця (майже 1,2 тис. чол.), планується підвищити якість підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації безробітних (щороку 6,8 тис. чол.), сприяти підприємницькій ініціативі серед безробітних, в тому числі через надання одноразової виплати допомоги по безробіттю для відкриття власної справи (щороку 1,35 тис. чол.), тимчасовій зайнятості безробітних шляхом організації громадських робіт (щороку 8,1 тис. чол.) тощо.

VI. Механізм реалізації Київської міської програми

"Зайнятість населення на 2005-2008 роки"

Київська міська програма "Зайнятість населення на 2005-2008 роки" передбачає участь в її реалізації головних управлінь, управлінь, служб та відділів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), районних у м. Києві державних адміністрацій, Київського міського центру зайнятості, Київської міської організації роботодавців, Ради ректорів Київського вузівського центру, Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста, Київської міської ради профспілок, наукових установ, громадських організацій.

Організаційне супроводження, координацію та контроль за реалізацією заходів Програми здійснюють заступник голови Київської міської державної адміністрації, Головне управління праці та зайнятості виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Київський міський центр зайнятості, районні у м. Києві державні адміністрації за сприяння Координаційного комітету сприяння зайнятості населення міста.

Головне управління праці та зайнятості виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), Київський міський центр зайнятості, районні у м. Києві державні адміністрації забезпечують моніторинг, коректність застосування та висвітлення показників Програми.

Фінансове забезпечення Програми визначається Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ) та Законом України "Про столицю України - місто-герой Київ" ( 401-14 ). До виконання передбачених Програмою заходів будуть залучатись кошти місцевого бюджету з урахуванням реальних економічних можливостей та показників, кошти підприємств, установ та організацій, а також інші джерела, в тому числі за рахунок міжнародних проектів, що впроваджуються Мінпраці.

Нормативно-правовою базою Програми є такі нормативно-правові акти:

Кодекс законів про працю України (322-08);

Господарський кодекс України ( 436-15 );

Бюджетний кодекс України ( 2542-14 );

Закон України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 N 803-XII ( 803-12 );

Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 N 1533-III ( 1533-14 );

Закон України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 N 586-XIV ( 586-14 );

Закон України "Про столицю України - місто-герой Київ" від 15.01.1999 N 401-XIV ( 401-14 );

Закон України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.1997 N 280/97-ВР ( 280/97-ВР );

Закон України "Про колективні договори і угоди" від 01.07.1993 N 3356-XII ( 3356-12 );

Закон України "Про освіту" від 23.05.1991 N 1060-XII ( 1060-12 );

Закон України "Про професійно-технічну освіту" від 10.02.1998 N 103/98-ВР ( 103/98-ВР );

Закон України "Про вищу освіту" від 17.01.2002 N 2984-III ( 2984-14 );

Закон України "Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні" від 05.02.93 N 2998-XII ( 2998-12 );

Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 N 875-XII ( 875-12 );

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 N 1775-III ( 1775-14 );

Послання Президента України до Верховної Ради "Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки" ( n0001100-02 ) від 30.04.2002;

Послання Президента України до Верховної Ради України "Про внутрішнє і зовнішнє становище України у 2003 році" ( n0002100-04 );

Програма діяльності Кабінету Міністрів України "Відкритість, дієвість, результативність", схвалена постановою Верховної Ради України від 17.04.2003 N 729-IV ( 729-15 );

Постанова Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 N 1409 ( 1409-97-п ) "Про Державну програму соціально-економічного розвитку м. Києва на період до 2010 року";

Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1139 ( 1139-2002-п ) "Про заходи організації виконання актів законодавства з питань зайнятості населення";

наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 03.10.2002 N 514.

Заступник міського голови -

секретар Київради В.Яловий

Додаток N 1

Основні показники соціально-економічного

розвитку міста Києва

-------------------------------------------------------------------------------------------------

| N | Найменування | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |

|з/п| показника | рік | рік | рік | рік | рік | рік | рік | рік | рік |

| | | | | | |очіку- |-------------------------------|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------------------------------|

| 1.|Валова додана |15715,4|31166,6|35200,0|47100,0|52900,0|52900,0|58980,0|65875,0|73600,0|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 2.|Валова додана | 107,7| 121,4| 106,4| 110,1| 108,6| 107,0| 107,2| 107,5| 107,7|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 3.|Темп росту, | 126,1| 118,2| 108,2| 114,5| 115,1| 110,0| 111,2| 111,8| 112,3|

| |% | | | | | | | | | |

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 4.|Обсяг інвестицій в | 3017,9| 5639,0| 5905,8| 8480,6| 9786,1|11294,8|13111,6|15471,7|18256,6|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 5.|Темп росту, | 121,1| 127,4| 98,6| 139,2| 108,9| 110,0| 111,7| 114,0| 114,1|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 6.|Обсяг прямих | 271,2| 233,8| 307,2| 260,2| 285,2| 307,7| 339,5| 372,4| 435,9|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 7.|Кількість малих | 30,7| 33,9| 39,4| 41,6| 46,0| 50,6| 55,7| 61,3| 67,4|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 8.|Чисельність | 202,6| 214,2| 239,0| 250,0| 266,0| 272,5| 288,8| 306,5| 337,0|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

| 9.|Чисельність | 72,6| 89,5| 103,9| 128,2| 141,2| 155,3| 170,8| 187,9| 206,7|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|10.|Грошові доходи в | 6129,0| 5547,0| 6747,7| 8200,0| 9450,0|10800,0|12300,0|13500,0|15500,0|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|11.|Середньомісячна | 405,1| 548,9| 642,9| 760,8| 875,0| 1006,3| 1147,2| 1307,2| 1489,7|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|12.|Середньомісячна | 240,0| 282,7| 315,3| 363,0| 435,0| 500,3| 565,3| 644,1| 730,8|

|---+-------------------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------+-------|

|13.|Кількість робочих | 25,1| 20,8| 24,6| 26,8| 27,3| 27,7| 28,0| 28,3| 28,5|

-------------------------------------------------------------------------------------------------

Додаток N 2

Динаміка показників ринку праці м. Києва

в 2000-2004 роках

------------------------------------------------------------------

| Показники | В середньому за рік: | 2004 |

| |----------------------------------|рік до|

| | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2004 | 2001 |

| | рік | рік | рік | рік | рік |року, |

| | | | | |(очі- | % |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

| тис. осіб, |1243,0|1183,9|1295,1|1334,4|1345,6| 104,8|

| працездатного віку |1153,6|1193,6|1206,4|1222,6|1232,6| 103,3|

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

| | | | | | | |

| - у віці 15-70 років | 61,3| 62,7| 63,2| 65,2| 66,5| X |

| | | | | | | |

| - працездатного віку | 67,8| 69,2| 70,0| 70,9| 71,8| X |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

| | | | | | | |

| - у віці 15-70 років,| 115,7| 83,4| 84,1| 67,6| 67,5| 80,9|

| | | | | | | |

| - в тому числі | 111,5| 80,0| 81,5| 64,5| 64,4| 80,5|

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

| | | | | | | |

| - у віці 15-70 років | 8,5| 6,1| 6,1| 4,8| 4,7| X |

| | | | | | | |

| - працездатного віку | 8,8| 6,3| 6,3| 5,0| 4,9| X |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

| працездатного віку | 0,78| 0,64| 0,53| 0,42| 0,42| X |

------------------------------------------------------------------

Додаток N 3

Динаміка показників повного та зареєстрованого

ринку праці м. Києва у 2000-2003 роках

------------------------------------------------------------------

| Показники | В середньому за рік: |

| |-----------------------------------------|

| | 2000 | 2001 | 2002 | 2003 | 2003 рік, |

| | рік | рік | рік | рік | у % до: |

| | | | | |-------------|

| | | | | | 2001 | 2002 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Потреба підприємств, | 6,2 | 10,9 | 17,0 | 20,1 |184,4 |118,2 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Середня тривалість | 9 | 9 | 9 | 9 |100,0 |100,0 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Середньомісячна | 15,2 | 12,7 | 10,0 | 8,6 | 67,7 | 86,0 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Чисельність незайнятих| 14,6 | 17,3 | 19,2 | 19,8 |114,5 |103,1 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Навантаження на | 2 | 1 | 1 | 0,4 | 40,0 | 40,0 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Середня тривалість | 10 | 10 | 9 | 8 | 80,0 | 88,9 |

|----------------------+------+------+------+------+------+------|

|Середньомісячна |105,1 |150,0 |223,9 |286,7 |191,1 |128,0 |

------------------------------------------------------------------

* за даними статформи N 3-ПН ( z0464-98 ) "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", яку подають підприємства, організації районним центрам зайнятості

** за даними вибіркових обстежень населення з питань економічної активності Держкомстату України

Додаток N 4

Прогноз ринку праці на 2005-2008 роки

(за умови вступу України до Світової організації

торгівлі наприкінці 2004 року - на початку 2005 року)

------------------------------------------------------------------

| Показники | 2003 | 2004 | Прогнозні дані |

| | рік | рік |---------------------------|

| |(звіт-|(очіку-| 2005 | 2006 | 2007 | 2008 |

| | ні | вані | рік | рік | рік | рік |

|---------------------+------+-------+------+------+------+------|

|тис. осіб |1402,0| 1413,1|1399,5|1401,3|1417,7|1437,6|

|---------------------+------+-------+------+------+------+------|

|всього, тис. осіб |1334,4| 1345,6|1330,0|1332,0|1350,0|1370,3|

|працездатного віку |1222,6| 1232,6|1218,3|1218,5|1235,3|1237,0|

|---------------------+------+-------+------+------+------+------|

|всього, тис. осіб | 67,6| 67,5| 69,5| 69,3| 67,7| 67,3|

|---------------------+------+-------+------+------+------+------|