Цей Регламент встановлює принципи органічного виробництва й визначає правила стосовно органічного виробництва, пов’язаної з ним сертифікації та використання позначень, які стосуються органічного виробництва, в маркуванні та рекламних матеріалах, а також правила щодо контролю, додатково до передбаченого в Регламенті (ЄС) 2017/625 .

1. Цей Регламент застосовується до таких продуктів сільськогосподарського походження, включно з аквакультурою та бджільництвом, як зазначено в додатку I до ДФЄС , і до продуктів, які є похідними від згаданих продуктів, коли такі продукти є або мають бути вироблені, підготовлені, марковані, розповсюджені, введені в обіг, імпортовані до Союзу або експортовані з Союзу:

(a) живі або неперероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі насіння та інший репродуктивний матеріал рослин;

(b) перероблені сільськогосподарські продукти для використання як харчові продукти;

(c) корми.

Цей Регламент застосовується також до певних інших продуктів, тісно пов’язаних з сільським господарством, перелік яких наводиться в додатку I до цього Регламенту, коли вони є або мають бути вироблені, підготовлені, марковані, розповсюджені, введені в обіг, імпортовані до Союзу або експортовані з нього.

2. Цей Регламент застосовується до будь-якого оператора, який на будь-якій стадії виробництва, підготовки й розповсюдження бере участь у діяльності, пов’язаній з продуктами, зазначеними в параграфі 1.

3. Операції з громадського харчування, які здійснюються закладом громадського харчування, визначеним у пункті (d) статті 2 (2) Регламенту (ЄС) 1169/2011, не підпадають під дію цього Регламенту, за винятком зазначеного в цьому параграфі.

Держави-члени можуть застосовувати національні правила або, за відсутності таких правил, приватні стандарти щодо виробництва, маркування й контролю продуктів, які є результатом операцій громадського харчування. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу не повинен використовуватися в маркуванні, представленні або рекламі таких продуктів, і не повинен використовуватися для рекламування закладу громадського харчування.

4. Якщо не передбачено інше, цей Регламент застосовується без обмеження пов’язаного законодавства Союзу, зокрема, законодавства в сфері безпечності харчового ланцюга, здоров’я й благополуччя тварин, здоров’я рослин і репродуктивного матеріалу рослин.

5. Цей Регламент застосовується без обмеження інших спеціальних законодавчих актів Союзу щодо введення продуктів в обіг і, зокрема, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1308/2013 (- 1) та Регламенту (ЄС) № 1169/2011.

6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, що вносять зміни у перелік продуктів, визначений у додатку I, шляхом додавання нових продуктів до цього переліку або шляхом внесення змін у такі додані пункти. У цей перелік можуть бути включені тільки продукти, тісно пов’язані з сільськогосподарськими продуктами.

Для цілей цього Регламенту застосовують такі терміни та означення:

(1) "органічне виробництво" означає застосування, в тому числі під час перехідного періоду, вказаного у статті 10, методів виробництва, що відповідають вимогам цього Регламенту на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження;

(2) "органічний продукт" означає продукт, який є результатом органічного виробництва, відмінний від продукту, виробленого під час перехідного періоду, зазначеного в статті 10. Продукти рибальства або полювання на диких тварин не вважаються органічними продуктами;

(3) "сільськогосподарська сировина" означає сільськогосподарський продукт, який не піддавався будь-якій операції консервування або переробки;

(4) "превентивні заходи" означає заходи, яких мають вживати оператори на кожному етапі виробництва, підготовки і розповсюдження, щоб забезпечити збереження біорізноманіття та якість ґрунту, заходи, спрямовані на профілактику та контроль хвороб і шкідників, а також заходи, які необхідно вживати для запобігання негативному впливу на довкілля, здоров’я тварин і здоров’я рослин;

(5) "запобіжні заходи" означає заходи, яких мають вживати оператори на кожному етапі виробництва, підготовки і розповсюдження, щоб уникнути забруднення продуктами або речовинами, використання яких в органічному виробництві не дозволене відповідно до цього Регламенту, а також уникнути змішування органічних продуктів з неорганічними продуктами;

(6) "перехід" означає перехід від неорганічного до органічного виробництва протягом певного періоду, під час якого застосовуються положення цього Регламенту щодо органічного виробництва;

(7) "продукт перехідного періоду" означає продукт, вироблений протягом перехідного періоду, зазначеного у статті 10;

(8) "господарство" означає всі виробничі одиниці, які працюють під єдиним управлінням з метою виробництва живих або неперероблених сільськогосподарських продуктів, у тому числі продуктів, що походять з аквакультури та бджільництва, зазначених у пункті (a) статті 2(1), або продуктів, що входять до переліку додатка I, крім ефірних олій і дріжджів;

(9) "виробничий підрозділ" означає всі активи господарства, такі як первинні виробничі потужності, земельні ділянки, пасовища, зони на відкритому повітрі, приміщення для сільськогосподарських тварин або їхні частини, вулики, рибні ставки, закриті системи та споруди для водоростей або тварин аквакультури, установки для вирощування, отримані в концесію ділянки узбережжя або морського дна, а також потужності для зберігання сільськогосподарських культур, продуктів рослинництва, продуктів з водоростей, продуктів тваринництва, сировини й будь-яких інших відповідних вхідних продуктів, якими управляють, як описано в пункті (10), пункті (11) або пункті (12);

(10) "органічний виробничий підрозділ" означає виробничий підрозділ, окрім як протягом перехідного періоду, зазначеного в статті 10, яким управляють з дотриманням вимог, що застосовуються до органічного виробництва;

(11) "виробничий підрозділ перехідного періоду" означає виробничий підрозділ протягом перехідного періоду, зазначеного в статті 10, яким управляють з дотриманням вимог, що застосовуються до органічного виробництва; він може складатися з земельних ділянок або інших активів, для яких перехідний період, зазначений у статті 10, починається в різний час;

(12) "неорганічний виробничий підрозділ" означає виробничий підрозділ, управління яким не здійснюється відповідно до вимог, застосовних до органічного виробництва;

(13) "оператор" означає фізичну або юридичну особу, яка відповідає за забезпечення дотримання вимог цього Регламенту на кожному етапі виробництва, підготовки і розповсюдження, що знаходиться під її контролем;

(14) "фермер" означає фізичну або юридичну особу чи групу фізичних або юридичних осіб, незалежно від юридичного статусу такої групи та її членів згідно з національним законодавством, яка провадить сільськогосподарську діяльність;

(15) "сільськогосподарські угіддя" означає сільськогосподарські угіддя, як визначено в пункті (e) статті 4 (1) Регламенту (ЄС) № 1307/2013;

(16) "рослини" означають рослини в розумінні пункту (5) статті 3 Регламенту (ЄС) № 1107/2009;

(17) "репродуктивний матеріал рослин" означає рослини та всі частини рослин, у тому числі насіння, на будь-якій стадії росту, здатні виробляти цілі рослини та призначені для цього;

(18) "органічний гетерогенний матеріал" означає сукупність рослин у межах єдиного ботанічного таксона найнижчого відомого рангу, яка:

(a) представляє спільні фенотипові характеристики;

(b) характеризується високим рівнем генетичного й фенотипового різноманіття між окремими репродуктивними одиницями, тож ця сукупність рослин представлена матеріалом у цілому, а не малою кількістю одиниць;

(c) не є сортом у розумінні статті 5(2) Регламенту Ради (ЄС) № 2100/94 (- 2);

(d) не є сумішшю сортів; і

(e) була вирощена відповідно до цього Регламенту;

(19) "органічний сорт, придатний для органічного виробництва" означає сорт, визначений у статті 5(2) Регламенту (ЄС) № 2100/94, який:

(a) характеризується високим рівнем генетичного й фенотипового різноманіття між окремими репродуктивними одиницями; і

(b) є результатом органічної селекції, зазначеної в пункті 1.8.4 частини I додатка II до цього Регламенту;

(20) "материнська рослина" означає ідентифіковану рослину, з якої беруть рослинний репродуктивний матеріал для відтворення нових рослин;

(21) "генерація" означає групу рослин, які становлять єдиний етап у спадковій лінії рослин;

(22) "рослинництво" означає виробництво сільськогосподарських продуктів рослинництва, включаючи заготівлю продуктів з дикорослих рослин для комерційних цілей;

(23) "рослинний продукт" означає рослинний продукт у розумінні пункту (6) статті 3 Регламенту (ЄС) № 1107/2009;

(24) "шкідливий організм" означає шкідливий організм в розумінні статті 1(1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/2031 (- 3);

(25) "біодинамічні препарати" означають суміші, які традиційно використовують у біодинамічному сільському господарстві;

(26) "засоби захисту рослин" означають продукти, зазначені у статті 2 Регламенту (ЄС) № 1107/2009;

(27) "тваринництво" означає виробництво домашніх або одомашнених наземних тварин, у тому числі комах;

(28) "веранда" означає додаткову покриту неізольовану зовнішню частину будівлі, призначеної для птиці, найдовша сторона якої зазвичай має дротяну або сітчасту огорожу, з вуличними температурними умовами, природним і, за необхідності, штучним освітленням, та з підстилкою на підлозі;

(29) "курчата" означають молоді особини виду Gallus gallus віком менше ніж 18 тижнів;

(30) "кури-несучки" означають особини виду Gallus gallus, призначені для виробництва яєць для споживання, віком щонайменше 18 тижнів;

(31) "корисна площа" означає корисну площу в розумінні пункту (d) статті 2(2) Директиви Ради 1999/74/ЄС (- 4);

(32) "аквакультура" означає аквакультуру в розумінні пункту (25) статті 4 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1380/2013 (- 5);

(33) "продукти аквакультури" означають продукти аквакультури в розумінні пункту (34) статті 4 (1) Регламенту (ЄС) № 1380/2013;

(34) "аквакультурний комплекс з системою рециркуляції замкненого циклу" означає об’єкт на землі або на судні, де відбувається виробництво аквакультури в замкнутому середовищі з рециркуляцією води, який залежить від постійного забезпечення енергією з зовнішнього джерела для стабілізації середовища для тварин аквакультури;

(35) "енергія з відновлюваних джерел" означає енергію з відновлюваних невикопних джерел, таких як енергія вітру, сонячна енергія, геотермальна енергія, енергія хвиль, енергія припливів і відпливів, гідроенергія, енергія звалищного газу, газу з установок для очищення стічних вод і біогазу;

(36) "інкубатор" означає місце для розведення, виведення й вирощування тварин аквакультури, зокрема риби й молюсків, на ранніх етапах життя;

(37) "розплідник" означає місце, в якому здійснюється проміжний етап виробництва продукції аквакультури, між стадією інкубатора та відгодівлі. Стадія розплідника завершується в першу третину виробничого циклу, за винятком видів, які проходять процес смолтифікації;

(38) "забруднення води" означає забруднення в розумінні пункту (33) статті 2 Директиви 2000/60/ЄС і пункту (8) статті 3 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2008/56/ЄС (- 6), у водах, до яких застосовується кожна з цих Директив;

(39) "полікультура" означає спільне вирощування в аквакультурі двох або більше видів, зазвичай з різних трофічних рівнів;

(40) "виробничий цикл" означає життєвий цикл тварини аквакультури або водорості, від найбільш раннього етапу життя (для тварин аквакультури - запліднені яйця) до вилову або збирання;

(41) "місцеві види" означає види аквакультури, які не є чужорідними або немісцевими в розумінні, відповідно, пунктів (6) і (7) статті 3 Регламенту Ради (ЄС) № 708/2007 (- 7), а також види, внесені до переліку додатка IV до згаданого Регламенту;

(42) "ветеринарне лікування" означає всі курси терапевтичного або профілактичного лікування, спрямовані проти виникнення конкретної хвороби;

(43) "ветеринарний лікарський засіб" означає ветеринарний лікарський засіб у розумінні пункту (2) статті 1 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/82/ЄС (- 8);

(44) "підготовка" означає операції із консервування або переробки органічних продуктів чи продуктів перехідного періоду, або будь-які інші операції, які виконуються по відношенню до непереробленого продукту без зміни первинного продукту, такі як забій, нарізання, промивання або перемелювання, а також пакування, маркування або зміни в маркуванні, пов’язані з органічним виробництвом;

(45) "харчовий продукт" означає харчовий продукт у розумінні статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 178/2002 (- 9);

(46) "корми" означає корми, у розумінні пункту (4) статті 3 Регламенту (ЄС) №178/2002;

(47) "кормові матеріали" означають кормові матеріали в розумінні пункту (g) статті 3(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 767/2009 (- 10);

(48) "введення в обіг" означає введення в обіг у розумінні пункту (8) статті 3 Регламенту (ЄС) № 178/2002;

(49) "простежуваність" означає здатність простежити й відслідкувати харчовий продукт, корми або будь-який продукт, зазначений у статті 2(1), і будь-яку речовину, яка є призначеною для включення або, як очікується, буде включена до харчового продукту, корму чи будь-якого продукту, згаданого у статті 2(1), на всіх етапах виробництва, підготовки і розповсюдження;

(50) "етап виробництва, підготовки і розповсюдження" означає будь-який етап від первинного виробництва органічного продукту, його зберігання, переробку, транспортування та продаж чи постачання кінцевому споживачу, включно з, у відповідному випадку, маркуванням продукту, рекламуванням, імпортуванням, експортуванням і підрядною діяльністю;

(51) "інгредієнт" означає інгредієнт у розумінні пункту (f) статті 2 (2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011 або, для продуктів, які не є харчовими продуктами - будь-яку речовину або продукт, використані у виробництві чи підготовці продуктів, які залишаються в готовому продукті, навіть у зміненій формі;

(52) "марковання" означає будь-які слова, деталі, торговельні марки, комерційні найменування, зображення чи символ, що стосуються продукту, нанесені на паковання, документ, повідомлення, етикетку-манжету чи кольєретку, які супроводжують цей продукт або відносяться до нього;

(53) "рекламування" означає будь-яке представлення продуктів громадськості будь-яким способом крім етикетки, призначене для того, щоб впливати на ставлення, переконання й поведінку та формувати їх, або здатне чинити такий вплив, щоб прямо чи опосередковано стимулювати продаж продуктів;

(54) "компетентні органи" означають компетентні органи в розумінні пункту (3) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(55) "установа контролю" означає орган контролю органічних продуктів у розумінні пункту (4) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625, або установу, визнану Комісією чи третьою країною, яка є визнаною Комісією для цілей здійснення контролю в третіх країнах для імпортування органічних продуктів і продуктів перехідного періоду до Союзу;

(56) "орган контролю" означає делегований орган в розумінні пункту (5) статті 3 Регламенту (ЄС) 2017/625 або орган, визнаний Комісією чи третьою країною, яка є визнаною Комісією для цілей здійснення контролю в третіх країнах для імпортування органічних продуктів і продуктів перехідного періоду до Союзу;

(57) "невідповідність" означає недотримання вимог цього Регламенту або недотримання вимог делегованих або імплементаційних актів, ухвалених згідно з цим Регламентом;

(58) "генетично модифікований організм" або "ГМО" означає генетично модифікований організм у розумінні пункту (2) статті 2 Директиви Європейського Парламенту і Ради 2001/18/ЄС (- 11), не отриманий за допомогою методів генетичної модифікації, включених у перелік додатка I.B до цієї Директиви;

(59) "вироблений з ГМО" означає такий, що отриманий, повністю або частково, з ГМО, але який не містить або не складається з ГМО;

(60) "вироблений за допомогою ГМО" означає отриманий з використанням ГМО як останнього живого організму в процесі виробництва, але який не містить ГМО, не складається з ГМО і не є виробленим з ГМО;

(61) "харчова добавка" означає харчову добавку в розумінні пункту (a) статті 3 (2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1333/2008 (- 12);

(62) "кормові добавки" означають кормові добавки в розумінні пункту (a) статті 2(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1831/2003 (- 13);

(63) "спеціально створений наноматеріал" означає спеціально створений наноматеріал у розумінні пункту (f) статті 3(2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2015/2283 (- 14);

(64) "еквівалентність" означає реалізацію таких самих цілей і принципів через застосування правил, які забезпечують такий самий рівень гарантії відповідності;

(65) "допоміжна технологічна речовина" означає допоміжну технологічну речовину в розумінні пункту (b) статті 3 (2) Регламенту (ЄС) № 1333/2008 для харчових продуктів і пункту (h) статті 2(2) Регламенту (ЄС) № 1831/2003 для кормів;

(66) "харчовий ензим" означає харчовий ензим у розумінні пункту (a) статті 3 (2) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1332/2008 (- 15);

(67) "іонізуюче випромінювання" означає іонізуюче випромінювання в розумінні пункту (46) статті 4 Директиви Ради 2013/59/Євратом (- 16);

(68) "фасовані харчові продукти" означає фасовані харчові продукти в розумінні пункту (e) статті 2 (2) Регламенту (ЄС) № 1169/2011;

(69) "пташник" означає стаціонарну або мобільну будівлю для утримання зграй птиці, яка включає всі поверхні, що мають дах, у тому числі веранду; будинок може бути розділений на окремі приміщення, в кожному з яких утримується окрема зграя;

(70) "пов’язане з ґрунтом рослинництво" означає виробництво в живому ґрунті або в ґрунті, змішаному з матеріалами й продуктами, дозволеними в органічному виробництві, або удобреному такими матеріалами й продуктами, пов’язане з перехідним горизонтом та материнською породою;

(71) "неперероблені продукти" означає неперероблені продукти у розумінні пункту (n) статті 2 (1) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 852/2004 (- 17), незалежно від операцій пакування або маркування;

(72) "перероблені продукти" означає перероблені продукти в розумінні пункту (o) статті 2 (1) Регламенту (ЄС) № 852/2004, незалежно від операцій пакування або маркування;

(73) "переробка" означає переробку в розумінні пункту (m) статті 2 (1) Регламенту (ЄС) № 852/2004; вона включає використання речовин, зазначених у статтях 24 і 25 цього Регламенту, але не включає операції пакування або маркування;

(74) "справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду" означає той факт, що відповідний продукт не містить ознак невідповідності, яка:

(a) на будь-якому етапі виробництва, підготовки і розповсюдження впливає на органічні характеристики продукту або на характеристики продукту перехідного періоду; або

(b) є повторюваною або навмисною;

(75) "загін" означає огороджену територію, на якій є частина, де тварини мають захист від несприятливих погодних умов.

Органічне виробництво переслідує такі загальні цілі:

(a) сприяння захисту довкілля й клімату;

(b) підтримання довгострокової родючості ґрунтів;

(c) сприяння високому рівню біорізноманіття;

(d) стале сприяння нетоксичному довкіллю;

(e) сприяння високим стандартам благополуччя тварин і, зокрема, забезпеченню видоспецифічних поведінкових потреб тварин;

(f) заохочення коротких ланцюгів збуту та місцевого виробництва на різних територіях Союзу;

(g) заохочення збереження рідкісних і місцевих порід, що є під загрозою зникнення;

(h) сприяння розвитку пропозиції генетичного матеріалу рослин, адаптованого до конкретних потреб і цілей органічного сільського господарства;

(i) сприяння високому рівню біорізноманіття, зокрема за допомогою використання різноманітного генетичного матеріалу рослин, такого як органічний гетерогенний матеріал і органічні сорти, придатні для органічного виробництва;

(j) підтримка розвитку діяльності з органічної селекції рослин з метою долучитися до створення сприятливих економічних перспектив органічного сектора.

Органічне виробництво - це стала система управління, яка ґрунтується на таких загальних принципах:

(a) повага до природних систем і циклів, а також підтримання й поліпшення стану ґрунту, води й повітря, здоров’я рослин і тварин, та балансу між ними;

(b) збереження природних елементів ландшафту, таких як об’єкти природної спадщини;

(c) відповідальне використання енергії та природних ресурсів, таких як вода, ґрунт, органічна речовина і повітря;

(d) виробництво широкого спектру високоякісних харчових продуктів та інших продуктів сільського господарства й аквакультури, які відповідають попиту споживачів на товари, вироблені за допомогою використання процесів, що не шкодять довкіллю, здоров’ю людини, здоров’ю рослин або здоров’ю та благополуччю тварин;

(e) забезпечення справжності органічного виробництва на всіх етапах виробництва, підготовки і розповсюдження харчових продуктів і кормів;

(f) відповідна організація і управління біологічними процесами на основі екологічних систем і з використанням природних ресурсів, які є внутрішніми для системи управління, із застосуванням методів, які:

(i) використовують живі організми й механічні методи виробництва;

(ii) практикують пов’язане з ґрунтом рослинництво і пов’язане з землею тваринництво або практикують аквакультуру з дотриманням принципу сталої експлуатації водних ресурсів;

(iii) виключають використання ГМО, продуктів, вироблених з ГМО, і продуктів, вироблених за допомогою ГМО, за винятком ветеринарних лікарських засобів;

(iv) ґрунтуються на оцінюванні ризиків і використанні, в разі потреби, запобіжних і превентивних заходів;

(g) обмеження використання зовнішніх вхідних продуктів; якщо зовнішні вхідні продукти є необхідними або якщо не існує відповідних практик і методів управління, зазначених у пункті (f), зовнішні вхідні продукти повинні обмежуватися таким:

(i) вхідними продуктами з органічного виробництва; у випадку репродуктивного матеріалу рослин пріоритет надається сортам, відібраним за їхню здатність задовольняти конкретні потреби й цілі органічного сільського господарства;

(ii) природними або отриманими природним шляхом речовинами;

(iii) слаборозчинними мінеральними добривами;

(h) адаптування виробничого процесу, де необхідно і в рамках цього Регламенту, з урахуванням санітарного стану, регіональних відмінностей в екологічному балансі, кліматичних і місцевих умов, стадій розвитку та конкретних методів тваринництва;

(i) виключення зі всього органічного продовольчого ланцюга клонування тварин, вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин та іонізуючого випромінювання;

(j) дотримання високого рівня благополуччя тварин з урахуванням видоспецифічних потреб.

Що стосується сільськогосподарської діяльності й аквакультури, органічне виробництво повинно ґрунтуватися, зокрема, на таких спеціальних принципах:

(a) підтримання та зміцнення біологічної активності та природної родючості ґрунту, стабільності ґрунту, здатності ґрунту утримувати вологу та його біорізноманіття, боротьба з втратою органічної речовини ґрунту, з ущільненням і ерозією ґрунту та запобігання таким явищам, а також живлення рослин головним чином через екосистему ґрунту;

(b) мінімізація використання невідновлюваних ресурсів і зовнішніх вхідних продуктів;

(c) переробка відходів і побічних продуктів рослинного та тваринного походження як вхідних продуктів у рослинництві й тваринництві;

(d) підтримання здоров’я рослин за допомогою превентивних заходів, зокрема таких як вибір відповідних видів, сортів або гетерогенного матеріалу, стійких до шкідників та хвороб, відповідна сівозміна, механічні й фізичні методи та захист природних ворогів шкідників;

(e) використання насіння та тварин з високим ступенем генетичного різноманіття, стійкості до хвороб і тривалості життя;

(f) при виборі сортів рослин - урахування особливостей конкретних систем органічного виробництва, зосереджуючись на агрономічних показниках, стійкості до хвороб, адаптації до різних місцевих ґрунтових і кліматичних умов, беручи до уваги природні бар’єри схрещування;

(g) використання органічного репродуктивного матеріалу рослин, такого як репродуктивний матеріал рослин органічного гетерогенного матеріалу й органічних сортів, які придатні для органічного виробництва;

(h) виробництво органічних сортів за допомогою природної репродуктивної здатності та зосереджуючись на утриманні в межах природних бар’єрів схрещування;

(i) без обмеження статті 14 Регламенту (ЄС) № 2100/94 і національних прав на сорти рослин, які надаються відповідно до національного законодавства держав-членів, можливість для фермерів використовувати репродуктивний матеріал рослин, отриманий з їхніх власних ферм, щоб підтримувати генетичні ресурси, адаптовані до конкретних умов органічного виробництва;

(j) при виборі порід тварин - урахування високого ступеню генетичного різноманіття, здатності тварин адаптуватися до місцевих умов, їхньої племінної цінності, тривалості життя, життєздатності і стійкості до хвороб або проблем зі здоров’ям;

(k) провадження тваринництва, адаптованого до конкретного місця та пов’язаного з землею;

(l) застосування практик тваринництва, які зміцнюють імунну систему та посилюють природний захист від хвороб і включають регулярний рух і доступ до зон на відкритому повітрі і пасовищ;

(m) годівля тварин органічними кормами, які складаються з сільськогосподарських інгредієнтів, що є результатом органічного виробництва, і з природних несільськогосподарських речовин;

(n) виробництво органічних продуктів тваринного походження з тварин, яких протягом усього свого життя від народження або вилуплення вирощували в органічних господарствах;

(o) постійне підтримання здоров’я водного середовища та якості навколишніх водних і наземних екосистем;

(p) годівля водних організмів кормами з експлуатованих у сталий спосіб рибних господарств згідно з Регламентом (ЄС) № 1380/2013 або органічними кормами, які складаються з інгредієнтів сільськогосподарського походження, що є результатом органічного виробництва, в тому числі органічної аквакультури, і з природних несільськогосподарських речовин;

(q) уникнення будь-яких загроз, що можуть виникнути з органічного виробництва, для видів, які потребують збереження.

Виробництво перероблених органічних харчових продуктів має базуватися, зокрема, на таких спеціальних принципах:

(a) виробництво органічних харчових продуктів з органічних інгредієнтів сільськогосподарського походження;

(b) обмеження використання харчових добавок, неорганічних інгредієнтів, переважно з технологічними та сенсорними функціями, а також мікроелементів і допоміжних технологічних речовин, таким чином, щоб вони використовувалися у мінімальній кількості і лише у випадку суттєвої технологічної потреби або для спеціальних дієтичних цілей;

(c) виключення речовин і методів переробки, які можуть ввести в оману щодо справжньої природи (походження) продукту;

(d) дбайлива переробка органічних харчових продуктів, переважно з використанням біологічних, механічних і фізичних методів;

(e) виключення продуктів, які містять спеціально розроблені штучні наноматеріали або складаються з них.

Виробництво перероблених органічних кормів має базуватися, зокрема, на таких спеціальних принципах:

(a) виробництво органічних кормів з органічної сировини;

(b) обмеження використання кормових добавок і допоміжних технологічних речовин, щоб їх використовували у мінімальній кількості і лише у випадку суттєвої технологічної потреби або зоотехнічної потреби, або для спеціальних дієтичних цілей;

(c) виключення речовин і методів переробки, які можуть ввести в оману щодо справжньої природи (походження) продукту;

(d) дбайлива переробка органічних кормів, переважно з використанням біологічних, механічних і фізичних методів;

1. Оператори повинні дотримуватися загальних правил виробництва, встановлених у цій статті.

2. Все господарство повинно управлятися відповідно до вимог цього Регламенту, які застосовуються до органічного виробництва.

3. Для цілей і використання, як зазначено у статтях 24 і 25 та в додатку II, в органічному виробництві дозволяється використовувати тільки продукти й речовини, дозволені відповідно до цих положень, за умови, що їх використання у неорганічному виробництві також дозволене згідно з відповідними положеннями законодавства Союзу і, якщо застосовно, дозволене згідно національного законодавства, яке ґрунтується на законодавстві Союзу.

Такі продукти й речовини, зазначені в статті 2(3) Регламенту (ЄС) № 1107/2009, дозволено використовувати в органічному виробництві, за умови, що вони дозволені згідно з зазначеним Регламентом:

(a) антидоти, синергісти й коформулянти як компоненти засобів захисту рослин;

(b) ад’юванти, які необхідно змішувати з засобами захисту рослин.

Використання в органічному виробництві продуктів і речовин для інших цілей, крім тих, на які поширюється цей Регламент, дозволене за умови, що їх використання відповідає принципам, встановленим у главі II.

4. Іонізуюче випромінювання не повинно застосовуватися для обробки органічних продуктів або кормів, а також для обробки сировини, яка використовується для органічного харчового продукту або корму.

5. Забороняється використовувати клонування тварин і вирощування штучно виведених поліплоїдних тварин.

6. Необхідно вживати превентивні і запобіжні заходи, залежно від випадку, на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження.

7. Незважаючи на параграф 2, господарство може бути розділене на чітко й ефективно відокремлені виробничі підрозділи для органічного виробництва, виробництва перехідного періоду та неорганічного виробництва, за умови, що для неорганічних виробничих підрозділів:

(a) стосовно тварин, залучені різні види;

(b) стосовно рослин, залучені різні сорти, які легко розрізнити.

Дозволяється залучати однакові види водоростей і тварин аквакультури, за умови чіткого й ефективного розділення між виробничими об’єктами або підрозділами.

8. Як відступ від пункту (b) параграфа 7, у випадку багаторічних культур, строк культивування яких становить щонайменше три роки, дозволяється вирощувати різні сорти, які неможливо легко розрізнити, або однакові сорти, за умови, що відповідне виробництво здійснюють у контексті плану переходу, і за умови, що перехід останньої частини пов’язаної з цим виробництвом площі до органічного виробництва почнеться якомога швидше та завершиться щонайбільше через п’ять років.

У таких випадках:

(a) фермер повинен повідомити компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю, про початок збирання врожаю кожного з відповідних продуктів щонайменше за 48 годин до початку збирання;

(b) після завершення збирання врожаю фермер зобов’язаний повідомити компетентний орган або, у відповідних випадках, установу контролю чи орган контролю, про точну кількість зібраного врожаю з відповідних підрозділів і про вжиті для відокремлення продуктів заходи;

(c) після початку плану переходу компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, щорічно підтверджує план переходу та заходи, яких належить вжити, щоб забезпечити ефективне й чітке розділення.

9. Вимоги щодо різних видів і сортів, встановлені в пунктах (a) та (b) параграфа 7, не застосовуються у випадку дослідницьких і освітніх центрів, розсадників рослин, суб’єктів, які займаються виробництвом насіння та селекцією.

10. У випадках, зазначених у параграфах 7, 8, 9, коли не до всіх виробничих підрозділів господарства застосовуються правила органічного виробництва, оператори повинні:

a) зберігати продукти, які використовуються для органічних виробничих підрозділів і для виробничих підрозділів перехідного періоду, окремо від продуктів, які використовуються у неорганічних виробничих підрозділах;

(b) забезпечити відокремлення продукції, виробленої в органічних виробничих підрозділах, виробничих підрозділах перехідного періоду та неорганічних виробничих підрозділах;

(c) вести відповідну документацію, щоб відобразити ефективне розділення виробничих підрозділів та продуктів.

11. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у параграф 7 цієї статті, додаючи нові правила щодо поділу господарства на органічні виробничі підрозділи, виробничі підрозділи перехідного періоду та неорганічні виробничі підрозділи, зокрема, по відношенню до продуктів, які входять до переліку додатка I, або вносячи зміни в такі додані правила.

1. Фермери й оператори, які виробляють водорості або тварин аквакультури, повинні дотримуватися перехідного періоду. Протягом усього перехідного періоду вони зобов’язані застосовувати всі правила органічного виробництва, встановлені у цьому Регламенті, зокрема застосовні правила щодо переходу, визначені в цій статті та в Додатку II.

2. Перехідний період починається не раніше ніж фермер або оператор, який виробляє водорості або тварин аквакультури, відповідно до статті 34(1) повідомив про свою діяльність компетентні органи у державі-члені, у якій проводиться ця діяльність і в якій цей фермер або господарство оператора включене до системи контролю.

3. Попередній період не може бути ретроспективно визнано частиною перехідного періоду, за винятком випадків, коли:

(a) по відношенню до земельних ділянок оператора були вжиті заходи, визначені в програмі, що впроваджена згідно з Регламентом (ЄС) № 1305/2013 з метою гарантування того, що на цих земельних ділянках не використовувались продукти або речовини, крім дозволених для використання в органічному виробництві; або

(b) оператор може надати докази того, що земельні ділянки були природними або сільськогосподарськими угіддями, які протягом останніх трьох років не обробляли продуктами або речовинами, не дозволеними до використання в органічному виробництві.

4. Продукти, вирощені в перехідний період, не повинні реалізовуватись як органічні продукти або як продукти перехідного періоду.

Проте такі продукти, виготовлені протягом перехідного періоду та з дотриманням вимог параграфа 1, можна реалізовувати як продукти перехідного періоду:

(a) репродуктивний матеріал рослин, за умови, що перехідний період тривав щонайменше 12 місяців;

(b) харчові продукти рослинного походження і корми рослинного походження, за умови, що продукт містить тільки один сільськогосподарський рослинний інгредієнт, і за умови, що перехідний період тривав щонайменше 12 місяців до збирання врожаю.

5. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у пункт 1.2.2 частини II додатка II, а саме додавати правила переходу для інших видів, окрім тих, що регулюються частиною II додатка II 17 червня 2018 року, або змінювати такі додані правила.

6. Комісія, у відповідних випадках, ухвалює імплементаційні акти, в яких зазначені документи, які необхідно надати для цілі ретроспективного визнання попереднього періоду, згідно з параграфом 3 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. ГМО, продукти, які вироблені з ГМО, і продукти, вироблені за допомогою ГМО, не дозволяється використовувати у харчових продуктах або кормах, або як харчові продукти, корми, допоміжні технологічні речовини, засоби захисту рослин, добрива, речовини для покращення ґрунту, репродуктивний матеріал рослин, мікроорганізми або тварини в органічному виробництві.

2. Для дотримання вимог, встановлених у параграфі 1, щодо заборони використання ГМО і продуктів, вироблених з ГМО, для харчових продуктів і кормів, оператори можуть покладатися на маркування продукту, нанесене або надане відповідно до Директиви 2001/18/ЄС, Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1829/2003 (- 18) або Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1830/2003 (- 19) або на будь-який інший супровідний документ, який надається відповідно до згаданих актів.

3. Оператори можуть вважати, що у виробництві придбаного харчового продукту або корму не було використано ГМО та продукти, вироблені з ГМО, якщо такі продукти не мають нанесеного на них або наданого разом з ними маркування, і не супроводжуються документом, який надається відповідно до нормативно-правових актів, зазначених у параграфі 2, крім випадків, коли вони отримали іншу інформацію, яка свідчить про те, що маркування відповідних продуктів не відповідає цим правовим актам.

4. Для дотримання вимог, встановлених у параграфі 1, щодо продуктів, на які не поширюється дія параграфів 2 і 3, оператори, які використовують неорганічні продукти, придбані в третіх сторін, повинні вимагати від продавця підтвердження, що ці продукти не є виробленими з ГМО або за допомогою ГМО.

1. Оператори, які вирощують рослини або продукцію рослинництва, зобов’язані дотримуватися, зокрема, детальних правил, визначених у частині I додатка II.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункти 1.3 та 1.4 частини I додатка II стосовно відступів;

(b) пункт 1.8.5 частини I додатка II щодо використання репродуктивного матеріалу рослин, отриманого в перехідний період, і неорганічного репродуктивного матеріалу рослин;

(c) пункт 1.9.5 частини I додатка II, а саме, додавати нові положення щодо угод між операторами сільськогосподарського виробництва, або вносити зміни до цих доданих положень;

(d) пункт 1.10.1 частини I додатка II, а саме додавати нові заходи, спрямовані на боротьбу зі шкідливими організмами та бур’янами, або вносити зміни до цих доданих заходів;

(e) частину I додатка II, а саме додавати нові детальні правила й методи культивації специфічних рослин і продукції рослинництва, включно з правилами щодо пророщеного насіння, або вносити зміни до цих доданих правил.

1. Репродуктивний матеріал рослин з органічного гетерогенного матеріалу дозволяється реалізовувати без обов’язкового дотримання вимог щодо реєстрації та без обов’язкового дотримання вимог щодо категорій сертифікації добазового, базового й сертифікованого матеріалу, або вимог щодо інших категорій, визначених у директивах 66/401/ЄЕС , 66/402/ЄЕС , 68/193/ЄЕС , 98/56/ЄС, 2002/53/ЄС, 2002/54/ЄС, 2002/55/ЄС, 2002/56/ЄС, 2002/57/ЄС, 2008/72/ЄС і 2008/90/ЄС, або в актах, ухвалених відповідно до цих директив.

2. Репродуктивний матеріал рослин з органічного гетерогенного матеріалу, як зазначено в параграфі 1, дозволяється реалізовувати після того, як постачальник повідомив про такий органічний гетерогенний матеріал відповідальні офіційні органи, зазначені в директивах 66/401/ЄЕС , 66/402/ЄЕC, 68/193/ЄЕС , 98/56/ЄС, 2002/53/ЄС, 2002/54/ЄС, 2002/55/ЄС, 2002/56/ЄС, 2002/57/ЄС, 2008/72/ЄС і 2008/90/ЄС, за допомогою досьє, яке містить:

(a) контактні дані заявника;

(b) види й найменування органічного гетерогенного матеріалу;

(c) опис основних агрономічних і фенотипових характеристик, спільних для цієї сукупності рослин, у тому числі методи вирощування, будь-які наявні результати перевірки цих характеристик, країну походження та використаний материнський матеріал;

(d) декларацію заявника про правдивість елементів, зазначених у пунктах (a), (b) і (c); та

(e) репрезентативний зразок.

Таке повідомлення необхідно надсилати рекомендованим листом або за допомогою будь-якого іншого засобу комунікації, прийнятого офіційними органами, з повідомленням про вручення.

Через три місяці з дати, зазначеної на повідомленні про вручення, якщо не був надісланий запит щодо надання додаткової інформації та постачальник не отримав офіційної відмови з причин неповної інформації в досьє або невідповідності, як визначено в статті 3(57), вважається, що відповідальний офіційний орган визнав повідомлення та його зміст.

Після явного або неявного визнання повідомлення відповідальний офіційний орган може перейти до внесення органічного гетерогенного матеріалу в перелік. Таке внесення в перелік є безкоштовним для постачальника.

Про внесення в перелік будь-якого органічного гетерогенного матеріалу необхідно повідомляти компетентні органи інших держав-членів і Комісію.

Такий органічний гетерогенний матеріал повинен задовольняти вимоги, встановлені в делегованих актах, ухвалених відповідно до параграфа 3.

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 на доповнення до цього Регламенту через встановлення правил, які регулюють виробництво й реалізацію репродуктивного матеріалу рослин з органічного гетерогенного матеріалу конкретного роду або виду, щодо:

(a) характеристики органічного гетерогенного матеріалу, включаючи відповідні методи розмноження і виробництва, та використаного материнського матеріалу;

(b) мінімальних вимог щодо якості партій насіння, включно з ідентичністю, специфічною чистотою, показниками проростання та санітарною якістю;

(c) маркування й пакування;

(d) інформації та зразків продукції, яку мають зберігати професійні оператори;

(e) у відповідних випадках - підтримання органічного гетерогенного матеріалу.

1. Оператори, зайняті у тваринництві, зобов’язані дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині II додатка II та в будь-яких імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункти 1.3.4.2, 1.3.4.4.2 та 1.3.4.4.3 частини II додатка II шляхом зменшення відсотків щодо походження тварин, після встановлення достатньої наявності органічних тварин на ринку Союзу;

(b) пункт 1.6.6 частини II додатка II щодо граничної кількості органічного азоту, пов’язаної з загальною щільністю поголів’я;

(c) пункт 1.9.6.2(b) частини II додатка II щодо годування бджолиних сімей;

(d) пункти 1.9.6.3(b) та (e) частини II додатка II щодо прийнятних засобів для дезінфекції пасік, а також методів і засобів боротьби з вароатозом;

(e) частину II додатка II шляхом додавання детальних правил тваринництва для інших видів, крім тих видів, які регламентовані цією частиною 17 червня 2018 року, або шляхом внесення змін у такі додані правила, щодо:

(i) відступів стосовно походження тварин;

(ii) годівлі;

(iii) приміщень для утримання й методів тваринництва;

(iv) здоров’я тварин;

(v) благополуччя тварин.

3. У відповідних випадках Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо частини II додатка II, якими встановлює правила щодо:

(a) мінімального періоду, протягом якого належить годувати ссавців материнським молоком, як зазначено в пункті 1.4.1(g);

(b) щільності розміщення та мінімальної площі приміщень і відкритих майданчиків, яких належить дотримуватися для конкретних видів тварин, щоб забезпечити задоволення еволюційних, фізіологічних і поведінкових потреб тварин відповідно до пунктів 1.6.3, 1.6.4 та 1.7.2;

(c) характеристик і технічних вимог по відношенню до мінімальної площі приміщень і відкритих майданчиків;

(d) характеристик будівель і загонів для всіх видів сільськогосподарських тварин, крім бджіл, і технічних вимог до них, щоб забезпечити задоволення еволюційних, фізіологічних і поведінкових потреб тварин відповідно до пункту 1.7.2;

(e) вимог до рослинності й характеристик споруд, які надають прихисток, і зон на відкритому повітрі.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Оператори, які виробляють водорості та тварин аквакультури, мають дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, викладених у частині III Додатку II та в будь-яких імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункт 3.1.3.3 частини III додатка II щодо кормів для хижих тварин аквакультури;

(b) пункт 3.1.3.4 частини III додатка II шляхом додавання спеціальних правил щодо кормів для окремих тварин аквакультури або внесення змін до цих доданих правил;

(c) пункт 3.1.4.2 частини III додатка II щодо ветеринарного лікування тварин аквакультури;

(d) частину III додатка II шляхом додавання нових детальних умов для певних видів щодо управління маточним стадом, розведення та вирощування молодняка, або шляхом внесення змін до цих доданих детальних умов.

3. Комісія у відповідних випадках ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють детальні правила для певних видів або груп видів щодо щільності розміщення та конкретних характеристик для виробничих систем і систем утримання, щоб забезпечити задоволення потреб певного виду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

4. У цій статті та в частині III додатка ІІ "щільність розміщення" означає живу вагу тварин аквакультури на кубічний метр води в будь-який час на етапі вирощування, а для камбалоподібних (плоских) риб і креветок - вагу на квадратний метр поверхні.

1. Оператори, які виробляють перероблені харчові продукти, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині IV додатку II та в будь-яких інших імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї Статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункт 1.4 частини IV Додатку II щодо запобіжних та превентивних заходів, які повинні вживати оператори;

(b) пункт 2.2.2 частини IV Додатку II щодо видів та складу продуктів і речовин, які дозволені для використання в перероблених харчових продуктах, а також щодо умов, за яких їх дозволено використовувати;

(c) пункт 2.2.4 частини IV Додатку II щодо розрахунку відсоткового вмісту інгредієнтів сільськогосподарського походження, зазначених у пунктах (a)(ii) і (b)(i) статті 30(5), включаючи добавки, дозволені відповідно до статті 24 для використання в органічному виробництві, які вважаються інгредієнтами сільськогосподарського походження для цілей таких розрахунків.

Такі делеговані акти не включають можливість використання смако-ароматичних речовин або смако-ароматичних препаратів, які не є ані натуральними в розумінні статті 16(2), (3) та (4) Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1334/2008 (- 20), ані органічними.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які визначають методи, дозволені для переробки харчових продуктів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Оператори, які виробляють перероблені корми, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині V додатку II та в будь-яких інших імплементаційних актах, зазначених у параграфі 3 цієї Статті.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до Статті 54 шляхом внесення змін у пункт 1.4 частини V додатку II, а саме додавання нових запобіжних та превентивних заходів, яких повинні вживати оператори, або внесення зміни до цих нових заходів.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють методи, дозволені для застосування під час переробки кормових продуктів.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Оператори, які виробляють продукти виноробства, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині VI додатку II.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) пункт 3.2 частини VI додатку II, а саме додавати нові енологічні практики, процеси та методи, які є забороненими, або вносити зміни до цих нових елементів;

(b) пункт 3.3. частини VI додатку II.

1. Оператори, які виробляють дріжджі з метою використання їх як харчових продуктів або кормів, повинні дотримуватися, зокрема, детальних правил виробництва, визначених у частині VII додатку II.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 шляхом внесення змін у пункт 1.3 частини VII додатку II, а саме додавання нових детальних правил виробництва дріжджів або внесення змін у ці нові правила.

До ухвалення:

(a) додаткових загальних правил для інших видів сільськогосподарських тварин, крім регламентованих у пункті 1.9 частини II додатка II відповідно до пункту (e) статті 14(2);

(b) імплементаційних актів, зазначених у статті 14(3) для видів сільськогосподарських тварин; або

(c) імплементаційних актів, зазначених у статті 15(3) для видів або груп видів тварин аквакультури;

держава-член може застосовувати детальні національні правила виробництва щодо конкретних видів або груп видів тварин по відношенню до елементів, на які повинні поширюватися заходи, зазначені в пунктах (a), (b) та (c), за умови, що ці національні правила відповідають цьому Регламенту, а також за умови, що вони не забороняють і не обмежують введення в обіг продуктів, які були вироблені за межами її території з дотриманням вимог цього Регламенту.

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у Додаток II шляхом додавання детальних правил виробництва, а також правил стосовно зобов’язання щодо переходу для продуктів, які не входять до категорій продуктів, зазначених у статтях 12-19, або шляхом внесення змін до цих доданих правил.

Ці делеговані акти мають базуватися на цілях і принципах органічного виробництва, встановлених у Розділі II, і мають відповідати загальним правилам виробництва, встановленим у статтях 9, 10 і 11, а також чинним детальним правилам виробництва, встановленим для аналогічних продуктів у Додатку ІІ. Вони повинні встановлювати вимоги, зокрема, щодо процедур, практик і вхідних продуктів, які є дозволеними або забороненими, або перехідні періоди для відповідних продуктів.

2. За відсутності детальних правил виробництва, зазначених у параграфі 1:

(a) щодо продуктів, зазначених у параграфі 1, оператори зобов’язані дотримуватися принципів, встановлених у статтях 5 і 6 mutatis mutandis з принципами, встановленими у статті 7, і загальними правилами виробництва, встановленими у статтях 9-11;

(b) щодо продуктів, зазначених у параграфі 1, держава-член може застосовувати детальні національні правила виробництва, за умови, що ці національні правила відповідають цьому Регламенту, а також за умови, що вони не забороняють і не обмежують та не перешкоджають введенню в обіг продуктів, які були вироблені за межами її території з дотриманням вимог цього Регламенту.

1. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти згідно зі статтею 54 на доповнення до цього Регламенту шляхом встановлення:

(a) критеріїв для визначення того, чи можна кваліфікувати ситуацію як катастрофічні обставини, які склалися внаслідок "несприятливого кліматичного явища", "хвороб тварин", "екологічної аварії", "стихійного лиха" або "катастрофи", як визначено, відповідно, в пунктах (h), (i), (j), (k) і (l) статті 2(1) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, а також будь-яких інших подібних ситуацій;

(b) спеціальні правила, в тому числі можливі відступи від цього Регламенту, щодо того, як держави-члени повинні діяти за таких катастрофічних обставин, якщо вони вирішили застосувати цю статтю; та

(c) спеціальні правила щодо моніторингу та звітування в таких випадках.

До цих критеріїв і правил застосовуються принципи органічного виробництва, встановлені в главі II.

2. Якщо держава-член офіційно визнала подію стихійним лихом, як встановлено в статті 18(3) або в статті 24(3) Регламенту (ЄС) № 1305/2013, і ця подія унеможливлює виконання правил виробництва, встановлених у цьому Регламенті, така держава-член може застосовувати відступи від правил виробництва на обмежений термін, до моменту, коли буде можливо відновити органічне виробництво згідно з принципами, встановленими в главі II, та з будь-якими делегованими актами, ухваленими відповідно до параграфу 1.

3. Держави-члени можуть ухвалювати заходи згідно з делегованим актом, зазначеним у параграфі 1, щоб дати можливість продовжувати чи відновлювати органічне виробництво у випадку катастрофічних обставин.

1. Оператори повинні забезпечити збирання, пакування, транспортування та зберігання органічних продуктів і продуктів перехідного періоду з дотриманням правил, викладених у Додатку III.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) розділ 2 Додатку III;

(b) розділу 3, 4 та 6 Додатку III, шляхом додавання нових спеціальних правил щодо транспортування та приймання відповідних продуктів, або шляхом внесення змін до цих доданих правил.

1. Комісія може дозволяти використання окремих продуктів і речовин у органічному виробництві та включати такі продукти й речовини в обмежувальні переліки дозволених для використання для таких цілей:

(a) як діючі речовини для використання в засобах захисту рослин;

(b) як добрива, поліпшувачі ґрунту (меліоранти) й поживні речовини;

(c) як неорганічний кормовий матеріал рослинного (в тому числі, з водоростей), тваринного чи дріжджового походження, або як кормовий матеріал мікробного чи мінерального походження;

(d) як кормові добавки або допоміжні технологічні речовини;

(e) як продукти для очищення та дезінфекції ставків, кліток, резервуарів, каналів, будівель або споруд, які використовують у тваринництві;

(f) як продукти для очищення та дезінфекції будівель і споруд, які використовують у рослинництві, в тому числі для зберігання в господарствах, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції;

(g) як продукти для очищення та дезінфекції в приміщеннях для переробки та зберігання.

2. Крім продуктів і речовин, дозволених відповідно до параграфа 1, Комісія може дозволяти використання окремих продуктів і речовин у виробництві перероблених органічних харчових продуктів і дріжджів, призначених для використання як харчових продуктів або кормів, і може включати такі продукти й речовини в обмежувальні переліки дозволених для використання для таких цілей:

(a) як харчові добавки і допоміжні технологічні речовини;

(b) як неорганічні інгредієнти сільськогосподарського походження для використання в процесі виробництва перероблених органічних харчових продуктів;

(c) як допоміжні технологічні речовини для виробництва дріжджів і дріжджових продуктів.

3. Дозвіл на використання в органічному виробництві продуктів і речовин, зазначених у параграфі 1, надається на засадах, викладених у главі II, та з урахуванням таких критеріїв, які належить оцінювати загалом:

(a) вони мають важливе значення для сталого виробництва та для передбаченого використання;

(b) всі відповідні продукти й речовини мають рослинне (в тому числі, з водоростей), тваринне, мікробне або мінеральне походження, за винятком випадків, коли продукти або речовини з таких джерел відсутні в достатній кількості або достатньої якості, або за відсутності альтернатив;

(c) щодо продуктів, зазначених у пункті (a) параграфа 1:

(i) їх використання є важливим для контролю шкідливих організмів, у разі якщо відсутні інші біологічні, фізичні або селекційні альтернативи, методи культивації або інші ефективні методи управління;

(ii) якщо такі продукти не мають рослинне (в тому числі, з водоростей), тваринне, мікробне або мінеральне походження, і не є ідентичними їхній природній формі, умови їх використання виключають будь-який безпосередній контакт з їстівними частинами культури;

(d) щодо продуктів, зазначених у пункті (b) параграфа 1, їх використання є важливим для отримання чи підтримання відповідного рівня родючості ґрунту або для виконання певних вимог щодо живлення сільськогосподарських культур, або для спеціальних цілей кондиціонування ґрунту;

(e) щодо продуктів, зазначених у пунктах (c) і (d) параграфа 1:

(i) їх використання є необхідним для підтримання здоров’я тварин, благополуччя й життєздатності тварин, і сприяє забезпеченню належного раціону харчування, який задовольняє фізіологічні й поведінкові потреби відповідних видів, або якщо їх використання є необхідним для виробництва чи зберігання кормів, оскільки виробництво або зберігання кормів неможливе без застосування таких речовин;

(ii) корми мінерального походження, мікроелементи, вітаміни або провітаміни мають природне походження, крім випадків, коли такі продукти або речовини з таких джерел відсутні в достатній кількості чи достатньої якості, або за відсутності альтернатив;

(iii) використання неорганічного кормового матеріалу рослинного або тваринного походження є необхідним, оскільки кормовий матеріал рослинного або тваринного походження, вироблений з дотриманням правил органічного виробництва, відсутній в достатній кількості;

(iv) використання неорганічних спецій, трав і меляси є необхідним, оскільки такі продукти відсутні в органічній формі; вони мають бути вироблені або підготовлені без хімічних розчинників, і їх використання обмежене 1 % кормового раціону для даного виду, який щорічно обчислюється як відсоток сухої речовини корму сільськогосподарського походження.

4. Дозвіл на використання продуктів і речовин, зазначених у параграфі 2, для виробництва перероблених органічних харчових продуктів або для виробництва дріжджів, призначених для використання як харчових продуктів або кормів, надається на засадах, викладених у главі ІІ, та з урахуванням таких критеріїв, які необхідно оцінювати загалом:

(a) відсутні альтернативні продукти або речовини, дозволені згідно з цією статтею, або не доступні методи, які відповідають вимогам цього Регламенту;

(b) без застосування таких продуктів і речовин не можливе виробництво чи зберігання харчових продуктів, або не можливе забезпечення певних дієтичних вимог, передбачених законодавством Союзу;

(c) вони повинні зустрічатися в природі та можуть піддаватися тільки механічним, фізичним, біологічним, ферментативним або мікробним процесам, за винятком випадків, коли продукти чи речовини з таких джерел відсутні в достатній кількості або належної якості;

(d) органічні інгредієнти відсутні в достатній кількості.

5. Дозвіл на використання хімічно синтезованих продуктів і речовин відповідно до параграфів 1 і 2 цієї статті суворо обмежується випадками, у яких використання зовнішніх вхідних продуктів, зазначених у пункті (g) статті 5, сприяло б неприйнятному впливу на довкілля.

6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у параграфи 3 і 4 цієї статті, а саме шляхом додавання нових критеріїв надання дозволу на використання продуктів і речовин, зазначених у параграфах 1 і 2 цієї статті, в органічному виробництві взагалі та у виробництві перероблених харчових продуктів зокрема, а також нових критеріїв скасування таких дозволів або внесення зміни до таких доданих критеріїв.

7. Якщо держава-член вважає, що продукт чи речовину необхідно додати до переліків дозволених продуктів і речовин, зазначених у параграфах 1 і 2, або вилучити з них, або якщо необхідно внести зміни в специфікації щодо умов використання, зазначених в правилах виробництва, вона повинна офіційно надіслати Комісії та іншим державам-членам досьє, в якому буде обґрунтовано таке внесення в перелік, вилучення з нього чи інші зміни, та оприлюднити це досьє з дотриманням законодавства Союзу та національного законодавства щодо інформаційної безпеки.

Комісія публікує будь-які запити, зазначені в цьому параграфі.

8. Комісія регулярно переглядає переліки, зазначені у цій статті.

Перелік неорганічних інгредієнтів, зазначених у пункті (b) або параграфі 2, підлягає перегляду щонайменше раз на рік.

9. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо надання дозволу на використання продуктів і речовин відповідно до параграфів 1 і 2 в органічному виробництві загалом та у виробництві перероблених органічних харчових продуктів зокрема, або скасування такого дозволу і визначення процедур, яких належить дотримуватися для надання таких дозволів та визначення переліків продуктів і речовин, дозволених для використання, а також, у відповідних випадках, їх опису, вимог щодо складу та умов використання.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. За необхідності, для забезпечення доступу до певних сільськогосподарських інгредієнтів, і, якщо такі інгредієнти відсутні в органічній формі в достатній кількості, держава-член може, за запитом оператора, додатково дозволити використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів для виробництва перероблених органічних харчових продуктів в межах своєї території на період максимум шість місяців. Всі оператори цієї держави-члена можуть подавати заявки на такі дозволи.

2. Держава-член повинна негайно повідомити Комісію та інших держав-членів за допомогою електронної системи обміну документами та інформацією, до якої Комісія надала доступ, про будь-який дозвіл, наданий в межах її території згідно з параграфом 1.

3. Держава-член може двічі продовжувати термін дії дозволу, передбаченого параграфом 1, на період максимум шість місяців кожного разу, за умови що, жодна інша держава-член не висунула заперечення за допомогою системи, зазначеної в параграфі 2, щодо того, що такі інгредієнти наявні в органічній якості в достатній кількості.

4. Установа контролю абo орган контролю, визначений відповідно до статті 46(1), може надавати тимчасовий дозвіл, як зазначено в параграфі 1 цієї статті, на період максимум шість місяців для операторів з третіх країн, які подали запит щодо отримання такого дозволу і які знаходяться під контролем такої установи контролю або органу контролю, за умови виконання вимог цього параграфа у відповідній третій країні. Термін дії дозволу може бути продовжений двічі на період максимум шість місяців кожного разу.

5. Якщо після дворазового подовження тимчасового дозволу держава-член, на основі об’єктивної інформації, оцінює, що наявність таких інгредієнтів у органічній якості залишається недостатньою, щоб задовольнити якісні та кількісні потреби операторів, вона може подати до Комісії запит відповідно до статті 24(7).

1. Кожна держава-член забезпечує створення регулярно оновлюваної бази даних, яка містить перелік наявного на її території органічного репродуктивного матеріалу рослин і репродуктивного матеріалу рослин перехідного періоду, за винятком розсади, але включно з насіннєвою картоплею.

2. Держави-члени мають системи, що дозволяють операторам, які реалізовують органічний репродуктивний матеріал рослин або репродуктивний матеріал рослин перехідного періоду, органічних тварин або органічний молодняк тварин аквакультури та спроможні здійснити їх постачання у достатній кількості й у належний строк, на добровільній основі безоплатно оприлюднювати, разом з їхніми назвами та контактними даними, інформацію про таке:

(a) наявний органічний репродуктивний матеріал рослин і репродуктивний матеріал рослин перехідного періоду, такий як репродуктивний матеріал рослин органічного гетерогенного матеріалу або органічних сортів, які придатні для органічного виробництва, за винятком розсади, але включно з насіннєвою картоплею; кількість цього матеріалу за масою; і період року, коли він доступний; такий матеріал вносять у перелік з використанням принаймні латинської наукової назви;

(b) органічні тварини, для яких може бути застосований відступ згідно з пунктом 1.3.4.4 частини II додатка II; кількість наявних тварин, розділених на категорії за статтю; за доцільності, інформацію про різні види тварин, а саме щодо наявних порід і різновидів; про раси тварин; про вік тварин; і будь-яку іншу релевантну інформацію;

(c) органічний молодняк тварин аквакультури, наявний у господарстві, стан його здоров’я відповідно до Директиви Ради 2006/88/EC (- 21) і обсяги виробництва для кожного виду аквакультури.

3. Держави-члени можуть також встановлювати системи, що дозволяють операторам, які реалізують породи й різновиди, адаптовані до органічного виробництва відповідно до пункту 1.3.3 частини II додатка II, або органічних курчат, і спроможні постачати цих тварин у достатніх кількостях і в належний строк, на добровільній основі безоплатно оприлюднювати релевантну інформацію разом з назвами та контактними даними.

4. Оператори, які вирішили включити інформацію про репродуктивний матеріал рослин, тварин або молодняк тварин аквакультури в систему, зазначену в параграфах 2 і 3, повинні забезпечити регулярне оновлення інформації, а також вилучення інформації з переліку, коли такий репродуктивний матеріал рослин, тварини або молодняк тварин аквакультури більше не є доступним.

5. В контексті параграфів 1, 2 і 3 держави-члени можуть продовжувати користуватися відповідними інформаційними системами, які вже існують.

6. Комісія оприлюднює покликання на кожну з національних баз даних або систем на спеціальному вебсайті Комісії, щоб забезпечити користувачам можливість доступу до таких баз даних або систем на всій території Союзу.

7. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти про:

(a) технічні деталі для створення та ведення баз даних, зазначених у параграфі 1, і систем, зазначених у параграфі 2;

(b) специфікації щодо збирання інформації, зазначеної в параграфі 1 і 2;

(c) специфікації щодо організації участі в базах даних, зазначених у параграфі 1, і в системах, зазначених у параграфах 2 та 3; а також

(d) деталі щодо інформації, яку повинні надавати держави-члени відповідно до статті 53(6).

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Якщо оператор підозрює, що продукт, який він виробив, імпортував або отримав від іншого оператора, не відповідає вимогам цього Регламенту, такий оператор повинен відповідно до статті 28(2):

(a) ідентифікувати й відокремити відповідний продукт;

(b) перевірити, чи можна підтвердити підозру;

(c) не вводити в обіг як органічний або як продукт перехідного періоду та не використовувати його в органічному виробництві, якщо таку підозру неможливо усунути;

(d) якщо підозра була підтверджена, або якщо її неможливо усунути, негайно повідомити відповідний компетентний орган або, у відповідному випадку, відповідну установу контролю чи орган контролю, і надати їм у відповідних випадках наявну інформацію;

(e) повною мірою співпрацювати з відповідним компетентним органом або, де доречно, з відповідною установою контролю або органом контролю, під час перевірки й виявлення причин підозри щодо невідповідності.

1. Щоб уникнути забруднення продуктами або речовинами, не дозволеними згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, оператори вживають таких запобіжних заходів на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження:

(a) впровадження й підтримання пропорційних і відповідних заходів для виявлення ризиків забруднення органічного виробництва та продуктів недозволеними продуктами або речовинами, включно з систематичним виявленням критичних процедурних кроків;

(b) впровадження й підтримання пропорційних і відповідних заходів для уникнення ризиків забруднення органічного виробництва та продуктів недозволеними продуктами або речовинами;

(c) регулярний перегляд й коригування таких заходів; і

(d) дотримання інших відповідних вимог цього Регламенту, які забезпечують розділення органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів.

2. Якщо у зв’язку з присутністю в продукті, який планується використовувати або реалізовувати як органічний чи як продукт перехідного періоду, продукту або речовини, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, оператор підозрює, що такий продукт не відповідає вимогам цього Регламенту, оператор повинен:

(a) ідентифікувати й відокремити відповідний продукт;

(b) перевірити, чи можна підтвердити підозру;

(c) не вводити в обіг як органічний або як продукт перехідного періоду та не використовувати його в органічному виробництві, якщо таку підозру неможливо усунути;

(d) якщо підозра була підтверджена, або якщо її неможливо усунути, негайно повідомити відповідний компетентний орган або, у відповідному випадку, відповідну установу контролю чи орган контролю, і надати їм у відповідних випадках наявну інформацію;

(e) повністю співпрацювати з відповідним компетентним органом або, у відповідних випадках, з відповідною установою контролю або органом контролю, під час виявлення й перевірки причин присутності недозволених продуктів або речовин.

3. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти про встановлення уніфікованих правил для визначення:

(a) процедурних кроків, яким повинні слідувати оператори згідно з пунктами (a)-(e) параграфа 2, та відповідних документів, які вони мають надати;

(b) пропорційних і належних заходів, які повинні впроваджувати й переглядати оператори для виявлення й уникнення ризиків забруднення відповідно до пунктів (a), (b) та (c) параграфа 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю отримав підтверджену інформацію про присутність продуктів або речовин, які не дозволені згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, або був поінформований оператором згідно з пунктом (d) статті 28(2), або виявив такі продукти чи речовини в органічному продукті чи в продукті перехідного періоду:

(a) він повинен негайно провести офіційне розслідування відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/625 з метою визначити джерело та причину, щоб встановити відповідність першому підпараграфу статті 9(3) та статті 28(1); таке розслідування повинно бути завершене якнайшвидше, у прийнятний строк, і повинно враховувати строк зберігання продукту та складність випадку;

(b) він повинен тимчасово заборонити і введення в обіг відповідних продуктів як органічних або продуктів перехідного періоду, і використання їх в органічному виробництві, до отримання результатів розслідування, зазначеного в пункті (a).

2. Відповідний продукт не повинен реалізовуватися як органічний або як продукт перехідного періоду й не повинен використовуватися в органічному виробництві, якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю встановили, що відповідний оператор:

(a) використав продукти або речовини, не дозволені до використання в органічному виробництві згідно з першим підпараграфом статті 9(3);

(b) не вжив запобіжних заходів, зазначених у статті 28(1); або

(c) не вжив заходів у відповідь на відповідні попередні запити з боку компетентних органів, установ контролю або органів контролю.

3. Такому оператору необхідно дати можливість прокоментувати результати розслідування, зазначеного в пункті (a) параграфа 1. Компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, документує проведене ним розслідування.

За необхідності, відповідний оператор вживає коригувальних заходів, необхідних для запобігання забрудненню в майбутньому.

4. До 31 грудня 2025 року Комісія представить Європейському Парламенту і Раді звіт про імплементацію цієї статті, про присутність продуктів і речовин, не дозволених до використання в органічному виробництві згідно з першим підпараграфом статті 9(3), і про оцінювання національних правил, зазначених у параграфі 5 цієї статті. Такий звіт може супроводжуватися, у відповідних випадках, законодавчою ініціативою для подальшої гармонізації.

5. Держави-члени, що мають правила, які передбачають, що продукти, у яких вміст продуктів чи речовин, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві, перевищує певний рівень, не дозволено реалізовувати як органічні продукти, можуть далі застосовувати ці правила, за умови що вони не забороняють і не обмежують введення в обіг продуктів, які були вироблені в інших державах-членах як органічні продукти, якщо такі продукти були вироблені з дотриманням вимог цього Регламенту. Держави-члени, які користуються цим параграфом, повинні негайно повідомити Комісію.

6. Компетентні органи документують результати розслідувань, зазначених у параграфі 1, а також будь-які вжиті ними заходи, маючи на меті сформулювати кращі практики та подальші заходи, щоб запобігти присутності продуктів і речовин, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві.

Держави-члени надають таку інформацію іншим-державам-членам і Комісії за допомогою наданої Комісією комп’ютерної системи, яка забезпечує можливість електронного обміну документами та інформацією.

7. Держави-члени можуть вживати відповідних заходів на своїй території для запобігання небажаній присутності в органічному сільському господарстві продуктів і речовин, не дозволених до використання в органічному виробництві згідно з першим підпараграфом статті 9(3). Такі заходи не повинні забороняти або обмежувати введення в обіг продуктів, вироблених у інших державах-членах як органічних або продуктів перехідного періоду, якщо такі продукти були вироблені з дотриманням вимог цього Регламенту. Держави-члени, які користуються цим параграфом, повинні негайно повідомити Комісію та інші держави-члени.

8. Комісія ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють єдині правила щодо:

(a) методики, яку повинні застосовувати компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю або органи контролю, для виявлення й оцінювання присутності продуктів і речовин, не дозволених згідно з першим підпараграфом статті 9(3) до використання в органічному виробництві;

(b) деталей і формату інформації, яку держави-члени надають у розпорядження Комісії та інших держав-членів відповідно до параграфа 6 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

9. До 31 березня кожного року держави-члени в електронній формі передають Комісії відповідну інформацію про випадки забруднення недозволеними продуктами або речовинами за минулий рік, у тому числі інформацію, зібрану на прикордонних пунктах контролю, щодо природи виявленого забруднення, і, зокрема, причини, джерела та рівня забруднення, а також обсягу й природи забруднених продуктів. Комісія збирає цю інформацію через надану Комісією комп’ютерну систему і використовує її для сприяння формулюванню кращих практик для запобігання забрудненню.

1. Для цілей цього Регламенту продукт вважається таким, що містить терміни, які стосуються органічного виробництва, якщо в маркуванні, рекламних матеріалах або комерційних документах такий продукт, його інгредієнти або кормові матеріали, використані для його виробництва, описані в термінах, які створюють у покупця враження, що цей продукт, його інгредієнти або кормові матеріали вироблені з дотриманням вимог цього Регламенту. Зокрема терміни, перелік яких міститься в додатку IV, їхні похідні та зменшувальні форми, такі як "біо" та "еко", вжиті окремо чи в комбінації, дозволено використовувати по всій території Союзу та будь-якою мовою із переліку, який міститься в зазначеному додатку, для маркування й рекламування продуктів, зазначених у статті 2(1), які відповідають вимогам цього Регламенту.

2. Для продуктів, зазначених у статті 2(1), терміни, зазначені в параграфі 1 цієї статті, не повинні використовуватися ніде в Союзі, жодною мовою із переліку, який міститься в додатку IV, для маркування, рекламних матеріалів або комерційних документів продукту, який не відповідає вимогам цього Регламенту.

Більше того, жодні терміни або практики, включно з термінами, які використовуються в торгових марках чи в назвах компаній, не повинні використовуватися в маркуванні або рекламі, якщо вони можуть ввести споживача чи користувача в оману, створюючи враження, що продукт або його інгредієнти відповідають вимогам цього Регламенту.

3. Продукти, вироблені в перехідний період, не повинні маркуватися або рекламуватися як органічні продукти або як продукти перехідного періоду.

Проте репродуктивний матеріал рослин, харчові продукти рослинного походження і кормові продукти рослинного походження, вироблені в перехідний період, які відповідають вимогам статті 10(4), дозволяється маркувати й рекламувати як продукти перехідного періоду, використовуючи термін "перехідний період" або інший відповідний термін, разом з термінами, зазначеними в параграфі 1.

4. Терміни, зазначені в параграфі 1 і 3, не дозволяється використовувати для продукту, в маркуванні чи рекламі якого згідно з вимогами законодавства Союзу необхідно зазначати, що продукт містить ГМО, складається з ГМО або вироблений з ГМО.

5. Для перероблених харчових продуктів дозволено використовувати терміни, зазначені в параграфі 1:

(a) в загальній назві та в переліку інгредієнтів, якщо такий перелік є обов’язковим згідно з законодавством Союзу, за умови, що:

(i) перероблений харчовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у частині IV додатка II, і правилам, встановленим відповідно до статті 16(3);

(ii) щонайменше 95 % сільськогосподарських інгредієнтів продукту за масою є органічними; і

(iii) щодо смако-ароматичних добавок, їх використовують тільки для натуральних смако-ароматичних речовин і натуральних смако-ароматичних препаратів, маркованих відповідно до статті 16(2), (3) та (4) Регламенту (ЄС) № 1334/2008 , і всі смако-ароматичні компоненти й носії смако-ароматичних компонентів у відповідній смако-ароматичній добавці є органічними;

(b) тільки у переліку інгредієнтів, за умови що:

(i) менше 95% сільськогосподарських інгредієнтів продукту за масою є органічними, та за умови що ці інгредієнти відповідають правилам виробництва, визначеним у цьому Регламенті; а також

(ii) перероблений харчовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у пунктах 1.5, 2.1(a), 2.1(b) та 2.2.1 частини IV додатка II, за винятком правил щодо обмеженого використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів згідно п. 2.2.1 частини IV Додатка II, і правилам, встановленим відповідно до статті 16(3);

(c) в загальній назві та в переліку інгредієнтів, за умови, що:

(i) основний інгредієнт є продуктом мисливства або рибальства;.

(ii) термін, зазначений у параграфі 1, чітко пов’язаний у загальній назві з іншим інгредієнтом, який є органічним і відрізняється від основного інгредієнта;

(iii) всі інші сільськогосподарські інгредієнти є органічними; і

(iv) перероблений харчовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у пунктах 1.5, 2.1(a), 2.1(b) та 2.2.1 частини IV додатка II, за винятком правил щодо заборони використання неорганічних сільськогосподарських інгредієнтів згідно з пунктом 2.2.1 частини IV Додатка II, і правилам, встановленим відповідно до статті 16(3).

У переліку інгредієнтів, вказаному в пунктах (a), (b) та (c) першого підпараграфа, необхідно зазначати, які інгредієнти є органічними. Покликання на органічне виробництво можуть з’являтися тільки щодо органічних інгредієнтів.

Перелік інгредієнтів, зазначений в пунктах (b) та (c) першого підпараграфа, включає позначення загального відсотка органічних інгредієнтів пропорційно до загальної кількості сільськогосподарських інгредієнтів.

Терміни, зазначені в параграфі 1, при їх використанні у переліку інгредієнтів, зазначеному в пунктах (a), (b), та (c) першого підпараграфа цього параграфа, і позначенні відсотка, зазначеного в третьому підпараграфі цього параграфа, повинні відображатися літерами такого самого кольору, ідентичного розміру й стилю, що і решта інформації у переліку інгредієнтів.

6. Для перероблених кормових продуктів дозволено використовувати зазначені в параграфі 1 терміни в загальній назві та в переліку інгредієнтів, за умови що:

(a) перероблений кормовий продукт відповідає правилам виробництва, визначеним у частинах II, III та V додатка II, і конкретним правилам, встановленим відповідно до статті 17(3);

(b) всі інгредієнти сільськогосподарського походження, які містяться в переробленому кормовому продукті, є органічними; і

(c) щонайменше 95 % сухої речовини продукту є органічною.

7. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 про внесення змін у:

(a) цю статтю, шляхом додавання нових правил щодо маркування продуктів, включених у перелік додатка I, або внесення змін у ці додані правила; і

(b) перелік термінів, встановлених у додатку IV, з урахуванням лінгвістичних змін у державах-членах.

8. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб встановити детальні вимоги щодо застосування параграфа 3 цієї статті.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Незважаючи на обсяг цього Регламенту, як встановлено в статті 2(1), продукти й речовини, які використовують у засобах захисту рослин або як добрива, речовини для покращення ґрунту чи поживні речовини, які були дозволені відповідно до статей 9 і 24, можуть містити покликання, які вказують на те, що ці продукти або речовини були дозволені до використання в органічному виробництві згідно з цим Регламентом.

1. Якщо продукти містять терміни, зазначені в статті 30(1), включно з продуктами, маркованими як продукти перехідного періоду відповідно до статті 30(3):

(a) кодовий номер установи контролю або органу контролю, під контролем яких знаходиться оператор, який здійснив останню операцію виробництва або підготовки, також відображається на маркуванні; а також

(b) у випадку фасованих харчових продуктів логотип органічного виробництва Європейського Союзу, зазначений у статті 33, також відображається на пакованні, крім випадків, зазначених у статті 30(3) і пунктах (b) та (c) статті 30(5).

2. Коли використовують логотип органічного виробництва Європейського Союзу, місце вирощування сільськогосподарської сировини, з якої складається продукт, відображають в тому самому візуальному полі, що й логотип, і воно набуває, відповідно, однієї з таких форм:

(a) "агровиробництво ЄС", якщо сільськогосподарська сировина була вирощена в Союзі;

(b) "агровиробництво за межами ЄС", якщо сільськогосподарська сировина була вирощена в третіх країнах;

(c) "агровиробництво ЄС/за межами ЄС", якщо частина сільськогосподарської сировини була вирощена в Союзі, а частина її була вирощена в третій країні.

Для цілей першого підпараграфа словосполучення "агровиробництво" можна, де доречно, замінити словом "аквакультура", а слова "ЄС" і "за межами ЄС" можна замінити або доповнити назвою країни, або назвою країни й регіону, якщо вся сільськогосподарська сировина, з якої складається продукт, була вирощена в цій країні та, у відповідних випадках, в цьому регіоні.

Для позначення місця вирощування сільськогосподарської сировини, з якої складається продукт, як зазначено в першому й третьому підпараграфах, невеликі кількості інгредієнтів за масою можна не брати до уваги, за умови, що загальна кількість не врахованих інгредієнтів не перевищує 5 % загальної кількості сільськогосподарської сировини за масою.

Слова "ЄС" і "за межами ЄС" не повинні відображатися в кольорі, розмірі та стилі шрифту, який є виразнішим, ніж назва продукту.

3. Позначення, вказані в параграфах 1 і 2 цієї статті та в статті 33(3), розміщують на видному місці таким чином, щоб їх було добре видно, щоб вони були розбірливі й незмивні.

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, що вносять зміни у параграф 2 статті 33(3) шляхом додавання нових правил маркування або внесення змін до таких доданих правил.

5. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо:

(a) практичних аспектів використання, представлення, складу й розміру позначень, згаданих у пункті (a) параграфа 1 і в параграфі 2 цієї статті, а також у статті 33(3);

(b) присвоєння кодових номерів установам контролю або органам контролю;

(c) позначення місця, де була вирощена сільськогосподарська сировина, згідно з параграфом 2 цієї статті та відповідно до статті 33(3).

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу можна використовувати в маркуванні, представленні та рекламуванні продуктів, які відповідають вимогам цього Регламенту.

Логотип органічного виробництва Європейського Союзу можна також використовувати для інформаційних і освітніх цілей, пов’язаних з існуванням і рекламуванням самого логотипу, за умови, що таке використання не вводить споживачів в оману щодо органічного виробництва конкретних продуктів, а також за умови відтворення логотипу згідно з правилами, встановленими в додатку V. У такому випадку вимоги статті 32(2) і пункту 1.7 додатка V не застосовуються.

Логотип органічного виробництва Європейського Союзу не повинен використовуватися для перероблених харчових продуктів, як зазначено в пунктах (b) і (c) статті 30(5), і для продуктів перехідного періоду, як зазначено в статті 30(3).

2. Крім випадків використання згідно з другим підпараграфом параграфа 1, логотип органічного виробництва Європейського Союзу є офіційним підтвердженням відповідності статтям 86 і 91 Регламенту (ЄС) 2017/625.

3. Використання логотипу органічного виробництва Європейського Союзу є необов’язковим для продуктів, імпортованих з третіх країн. Коли такий логотип використовують на маркуванні таких продуктів, на маркуванні необхідно також розмістити позначення, зазначене у статті 32(2).

4. Логотип органічного виробництва Європейського Союзу повинен відповідати зразку, встановленому в додатку V, і правилам, встановленим у зазначеному додатку.

5. Національні логотипи та приватні логотипи дозволено використовувати в маркуванні, представленні та рекламуванні продуктів, які відповідають вимогам цього Регламенту.

6. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у додаток V щодо логотипу органічного виробництва Європейського Союзу та правил, які його стосуються.

1. Перед введенням будь-яких продуктів в обіг як "органічних" чи "продуктів перехідного періоду" або до початку перехідного періоду оператори й групи операторів, згідно статті 36, які займаються виробництвом, підготовкою, розповсюдженням або складуванням органічних продуктів чи продуктів перехідного періоду, які імпортують такі продукти з третьої країни чи експортують такі продукти до третьої країни або які вводять в обіг такі продукти, повинні повідомляти про свою діяльність компетентні органи держави-члена, в якій ця діяльність провадиться, і в якій на їхнє підприємство поширюється система контролю.

Якщо компетентні органи передали свої повноваження або делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, більше ніж одній установі контролю чи органу контролю, оператори або групи операторів у повідомленні, вказаному у першому підпараграфі, зазначають, яка установа контролю чи орган контролю перевіряє відповідність їхньої діяльності вимогам цього Регламенту й видає сертифікат, зазначений у статті 35(1).

2. Оператори, які продають фасовані органічні продукти безпосередньо кінцевому споживачу або користувачу, звільняються від зобов’язання щодо повідомлення, зазначеного у першому підпараграфі цієї статті, та від обов’язку мати сертифікат, зазначений у статті 35(2), за умови, що вони не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, і не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність іншому оператору на умовах підряду.

3. Якщо оператори або групи операторів передоручають будь-яку свою діяльність на умовах підряду третім сторонам, то і оператори або групи операторів, і треті сторони, яким передоручили цю діяльність, зобов’язані дотримуватися вимог параграфа 1, крім випадку, коли оператор або група операторів зазначає в повідомленні, вказаному в параграфі 1, що він або вона залишається відповідальним/відповідальною за органічне виробництво і не переклав/переклала таку відповідальність на підрядника. В таких випадках компетентний орган або, де доречно, установа контролю чи орган контролю, підтверджує, що діяльність на умовах підряду відповідає вимогам цього Регламенту в контексті контролю операторів чи груп операторів, які передоручили свою діяльність.

4. Держави-члени можуть призначати орган або затверджувати структуру, яка має отримувати повідомлення, зазначені в параграфі 1.

5. Оператори, групи операторів і підрядники згідно з цим Регламентом ведуть документацію щодо різних видів діяльності, якими вони займаються.

6. Держави-члени ведуть актуальні переліки, що містять назви й адреси операторів і груп операторів, які повідомили про свою діяльність згідно з параграфом 1, і оприлюднюють належним чином, в тому числі за допомогою посилань на єдиний інтернет-вебсайт, повний перелік цих даних, разом з інформацією щодо сертифікатів, виданих цим операторам і групам операторів, відповідно до статті 35(1). При цьому держави-члени дотримуються вимог щодо захисту персональних даних згідно з Регламентом Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2016/679 (- 22).

7. Держави-члени забезпечують включення в систему контролю кожного оператора або групи операторів, які дотримуються вимог цього Регламенту і які сплачують належні суми у випадках, коли стягується плата відповідно до статей 78 і 80 Регламенту (ЄС) 2017/625. Держави-члени забезпечують оприлюднення будь-якої плати, яка може стягуватися.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у додаток II щодо вимог до ведення документації.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:

(a) формату й технічних засобів інформування, зазначених у параграфі 1;

(b) організації публікації переліків, зазначених у параграфі 6; і

(c) порядку й організації публікації плати, зазначеної в параграфі 7.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю, видають сертифікат будь-якому оператору або групі операторів, які повідомили про свою діяльність відповідно до статті 34(1) і дотримуються вимог цього Регламенту. Сертифікат:

(a) видається в електронній формі, якщо це можливо;

(b) дає можливість принаймні ідентифікувати оператора чи групу операторів, включно із переліком її членів, категорію продуктів, на які поширюється цей сертифікат, і його строк дії;

(c) засвідчує, що діяльність, про яку було повідомлено, відповідає вимогам цього Регламенту; і

(d) видається згідно зі встановленим зразком, як зазначено в додатку VI.

2. Без обмеження параграфа 8 цієї статті і статті 34(2), оператори та групи операторів не вводять в обіг зазначені в статті 2(1) продукти як органічні продукти або як продукти перехідного періоду, якщо їх якість ще не підтверджена сертифікатом, зазначеним в параграфі 1 цієї статті.

3. Сертифікат, зазначений у цій статті, є офіційним сертифікатом у розумінні пункту (a) статті 86 (1) Регламенту (ЄС) 2017/625.

4. Оператор або група операторів не мають права отримувати сертифікат більш ніж від одного органу контролю для діяльності, яка здійснюється в тій самій державі-члені щодо однієї категорії продуктів, включно з випадками, коли оператор або група операторів працює на різних етапах виробництва, підготовки й розповсюдження.

5. Члени групи операторів не мають права на отримання окремого сертифіката для будь-якої діяльності, на яку поширюється сертифікація групи операторів, до якої вони належать.

6. Оператори повинні перевіряти сертифікати тих операторів, які є їхніми постачальниками.

7. Для цілей параграфів 1 і 4 цієї статті, продукти класифікують за такими категоріями:

(a) продукти рослинництва, що не піддавалися переробці, в тому числі насіння та садивний матеріал;

(b) сільськогосподарські тварини або продукти тваринництва, що не піддавалися переробці;

(c) водорості й продукти аквакультури, що не піддавалися переробці;

(d) перероблені сільськогосподарські продукти, в тому числі продукти аквакультури, призначені для споживання як харчові продукти;

(e) корми;

(f) вино;

(g) інші продукти, включені до списку додатка I до цього Регламенту, або які не входять до зазначених вище категорій.

8. Держави-члени можуть звільняти від зобов’язання мати передбачений у параграфі 2 сертифікат операторів, які продають незапаковані органічні продукти, крім кормів, безпосередньо кінцевим споживачам, за умови що такі оператори не виробляють, не готують, не зберігають іншим чином, крім зберігання пов’язаного з пунктом продажу, не імпортують такі продукти з третьої країни та не передоручають таку діяльність третій стороні на умовах підряду, а також за умови що:

(a) такі продажі не перевищують 5000 кг на рік;

(b) такі продажі не становлять річний оборот у відношенні до незапакованих органічних продуктів, що перевищує 20000 євро; або

(c) потенційна вартість сертифікації оператора перевищує 2 % від загального обороту незапакованих органічних продуктів, проданих цим оператором.

Якщо держава-член вирішила звільнити від зобов’язання операторів, зазначених у першому підпараграфі, вона може встановити більш суворі ліміти, ніж встановлені в першому підпараграфі.

Держави-члени інформують Комісію та інші держави-члени про будь-яке рішення щодо звільнення від зобов’язання операторів згідно з першим підпараграфом, а також про ліміти, в межах яких цим операторам надається звільнення.

9. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54, для внесення змін у встановлений зразок сертифіката, зазначений у додатку VI.

10. Комісія ухвалює імплементаційні акти, якими встановлює деталі й уточнення щодо форми сертифіката, зазначеного в параграфі 1, а також технічні засоби, за допомогою яких він видається.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Кожна група операторів:

(a) складається тільки з членів, які є фермерами або операторами, що виробляють водорості або тварин аквакультури, і додатково можуть займатися переробкою, підготовкою чи введенням в обіг харчових продуктів або кормів;

(b) складається тільки з членів:

(i) для яких вартість окремої сертифікації складає понад 2 % обороту кожного члена або стандартного виходу продукції органічного виробництва, і річний оборот органічного виробництва яких не перевищує 25000 євро, або стандартний вихід продукції органічного виробництва яких не перевищує 15000 євро на рік; або

(ii) кожен з яких має господарство площею щонайбільше:

- 5 гектарів,

- 0,5 гектарів для теплиць, або

- 15 гектарів, виключно для постійних луків;

(c) створена в державі-члені або в третій країні;

(d) має правосуб’єктність;

(e) складається тільки з членів, які ведуть виробничу діяльність або можливу додаткову діяльність, згадану в пункті (a), у географічній близькості один до одного в тій самій державі-члені або в тій самій третій країні;

(f) встановлює спільну систему реалізації для продуктів, вироблених групою; і

(g) створює систему внутрішнього контролю, яка складається з документованого набору заходів і процедур контролю, згідно з яким конкретна особа або орган відповідає за перевірку дотримання кожним членом групи вимог цього Регламенту.

Система внутрішнього контролю (СВК) включає задокументовані процедури щодо:

(i) реєстрації членів групи;

(ii) внутрішніх інспектувань, які включають щорічні внутрішні фізичні виїзні інспектування кожного члена групи та будь-які додаткові інспектування на основі аналізу ризиків, які в будь-якому разі призначає керівник СВК, а проводять інспектори СВК, ролі яких визначені в пункті (h);

(iii) затвердження нових членів наявної групи або, у відповідних випадках, затвердження нових виробничих підрозділів або нової діяльності чинних членів після затвердження керівником СВК на основі звіту про внутрішнє інспектування;

(iv) навчання інспекторів СВК, яке повинно відбуватися щонайменше раз на рік і супроводжуватися оцінюванням отриманих учасниками знань;

(v) навчання членів групи з процедур СВК та вимог цього Регламенту;

(vi) контролю документів і записів;

(vii) заходів, які вживають у випадках невідповідності, виявленої під час внутрішніх інспектувань, включно з відповідними подальшими діями;

(viii) внутрішньої простежуваності, яка відображає походження продуктів, які постачають в системі спільного збуту групи, та дозволяє простежити всі продукти всіх членів на всіх етапах, зокрема: виробництва, переробки, підготовки або введення в обіг, включно з оцінюванням і перехресною перевіркою виходу продуктів кожного члена групи;

(h) призначає керівника СВК і одного або кількох інспекторів СВК, які можуть бути членами групи. Їх посади не можна поєднувати. Кількість інспекторів СВК є відповідною та пропорційною, зокрема: типу, структурі, розміру, продуктам, видам діяльності та виходу органічної продукції групи. Інспектори СВК компетентні по відношенню до продуктів і видів діяльності групи.

Керівник СВК:

(i) верифікує відповідність кожного члена групи критеріям, встановленим у пунктах (a), (b) і (e);

(ii) забезпечує наявність підписаного письмового договору членства між групою і кожним її членом, згідно з яким члени зобов’язуються:

- дотримуватися вимог цього Регламенту;

- брати участь у СВК і дотримуватися процедур СВК, в тому числі завдань і обов’язків, покладених на них керівником СВК, та зобов’язання вести документацію;

- надавати доступ до виробничих підрозділів і потужностей та бути присутніми під час внутрішніх інспектувань, які проводять інспектори СВК, і під час офіційного контролю, який здійснює компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю, надавати їм усі документи й записи та ставити свій підпис на звітах про інспектування;

- приймати та реалізовувати заходи у випадках невідповідності згідно з рішенням керівника СВК або компетентного органу або, у відповідних випадках, установи контролю чи органу контролю, у визначений строк,

- негайно інформувати керівника СВК про підозрювану невідповідність;

(iii) розробляє процедури СВК та відповідні документи й записи, актуалізує їх і надає їх на першу вимогу інспекторам СВК і, у відповідних випадках, членам групи;

(iv) складає список членів групи та актуалізує його;

(v) покладає завдання та обов’язки на інспекторів СВК;

(vi) є сполучною ланкою між членами групи та компетентним органом або, у відповідних випадках, установою контролю чи органом контролю, в тому числі стосовно запитів щодо відступів;

(vii) щорічно верифікує заяви інспекторів СВК про відсутність конфлікту інтересів;

(vii) призначає внутрішні інспектування та забезпечує їх належне проведення згідно з планом керівника СВК, зазначеним у пункті (ii) другого параграфа пункту (g);

(ix) забезпечує належне навчання інспекторів СВК та проводить щорічне оцінювання компетенцій і кваліфікації інспекторів СВК;

(x) затверджує нових членів або нові виробничі підрозділи або нову діяльність чинних членів;

(xi) ухвалює рішення щодо заходів у випадку невідповідності згідно з заходами СВК, виявленої завдяки задокументованим процедурам відповідно до пункту g, і забезпечує подальші дії у зв’язку з такими заходами;

(xii) ухвалює рішення щодо субпідрядної діяльності, включно з передаванням на субпідряд завдань інспекторів СВК, і підписує відповідні договори або контракти.

Інспектор СВК:

(i) здійснює внутрішні інспектування членів групи згідно з планом і процедурами, які надає керівник СВК;

(ii) складає проєкти звітів про внутрішнє інспектування на основі зразка й подає їх у належний строк керівнику СВК;

(iii) подає під час призначення письмову підписану заяву про відсутність конфлікту інтересів і щорічно актуалізує її;

(iv) бере участь у навчанні.

2. Компетентні органи або, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю скасовують сертифікат, зазначений у статті 35, для цілої групи, у тому випадку, коли недоліки в організації або функціонуванні системи внутрішнього контролю, зазначеної в параграфі 1, зокрема щодо неспроможності виявити або усунути невідповідність окремих членів групи операторів, впливають на справжність органічних продуктів і продуктів перехідного періоду.

Неналежними в СВК вважаються принаймні такі ситуації:

(a) виробництво, переробка, підготовка або введення в обіг продуктів від членів або виробничих підрозділів, членство яких тимчасово припинене/скасоване;

(b) введення в обіг продуктів, для яких керівник СВК заборонив використання покликання на органічне виробництво на їх маркуванні або в рекламі;

(c) додавання нових членів до переліку членів або зміна діяльності чинних членів без дотримання внутрішньої процедури затвердження;

(d) непроведення щорічного фізичного виїзного інспектування члена групи в даному році;

(e) незазначення у списку членів тих членів, членство яких було тимчасово припинене або скасоване;

(f) серйозні розбіжності між фактами, встановленими під час внутрішніх інспектувань, які проводять інспектори СВК, і офіційним контролем, який здійснює компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю;

(g) серйозні недоліки у запровадженні відповідних заходів або у здійсненні необхідних подальших дій у відповідь на невідповідність, виявлену інспекторами СВК або компетентним органом або, у відповідних випадках, установою контролю чи органом контролю;

(h) невідповідна кількість інспекторів СВК або компетенції інспекторів СВК, що не відповідають типу, структурі, розміру, продуктам, діяльності та виходу органічної продукції групи.

3. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти, відповідно до статті 54, для внесення змін у параграфи 1 і 2, а саме додавати нові положення або вносити зміни в такі додані положення, зокрема щодо:

(a) обов’язків окремих членів групи операторів;

(b) критеріїв визначення географічної близькості членів групи, таких як спільне користування спорудами або об’єктами;

(c) створення й функціонування системи внутрішнього контролю, в тому числі обсягу, змісту і частоти здійснення контролю, а також критеріїв для виявлення недоліків у організації або функціонуванні системи внутрішнього контролю.

4. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють:

(a) склад й розмір групи операторів;

(b) документи і системи ведення документації, системи внутрішньої простежуваності та перелік операторів;

(c) обмін інформацією між групою операторів і компетентним органом або органами, установами контролю чи органами контролю, а також між державами-членами та Комісією.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

Конкретні правила цієї глави застосовують, додатково до правил, встановлених у Регламенті (ЄС) 2017/625 , якщо інше не передбачено в статті 40(2) цього Регламенту, і додатково до статті 29 цього Регламенту, якщо інше не передбачено в статті 41(1) цього Регламенту, до офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, яку здійснюють з метою перевірки протягом усього процесу на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження відповідності виробництва продукції, зазначеної в статті 2(1) цього Регламенту, вимогам цього Регламенту.

1. Офіційний контроль, який здійснюється відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту, включає, зокрема:

(a) перевірку вжиття операторами превентивних і запобіжних заходів, як зазначено в статті 9(6) і в статті 28 цього Регламенту, на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження;

(b) якщо господарство включає неорганічні виробничі підрозділи або виробничі підрозділи перехідного періоду, перевірку документації та заходів або процедур чи механізмів, запроваджених з метою забезпечити чітке й ефективне розділення між органічними, неорганічними виробничими підрозділами та виробничими підрозділами перехідного періоду, а також між відповідними продуктами, виробленими цими підрозділами, та розділення речовин і продуктів, які використовують для органічних, неорганічних виробничих підрозділів і для виробничих підрозділів перехідного періоду; така перевірка включає перевірку земельних ділянок, для яких минулий період був ретроспективно визнаний частиною перехідного періоду, і перевірку неорганічних виробничих підрозділів;

(c) якщо має місце одночасне збирання операторами органічних, неорганічних продуктів і продуктів перехідного періоду, їх підготовка або зберігання в одному підрозділі з підготовки, на одній площі чи на одній потужності, або транспортування до інших операторів чи до інших підрозділів, перевірку документації та чинних заходів, процедур або механізмів, мета яких - забезпечити розділення таких операцій у місці або часі; проведення належних очищувальних заходів і, де доречно, заходів для запобігання заміні продуктів; постійну ідентифікацію органічних продуктів і продуктів перехідного періоду; а також зберігання органічних продуктів, продуктів перехідного періоду та неорганічних продуктів до і після операцій з підготовки, відокремленими один від одного за місцем або часом;

(d) перевірку встановлення та функціонування системи внутрішнього контролю груп операторів;

(e) якщо оператори звільнені від обов’язку інформувати про діяльність відповідно до статті 34(2) цього Регламенту або від обов’язку мати сертифікат відповідно до статті 35(8) цього Регламенту, перевірку виконання вимог для такого звільнення і перевірку продуктів, які продають ці оператори.

2. Офіційний контроль, який проводять відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту, необхідно здійснювати протягом усього процесу на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження, на основі ймовірності недотримання вимог, як визначено в пункті (57) статті 3 цього Регламенту, яку визначають з урахуванням, крім елементів, зазначених у статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625, зокрема, таких елементів:

(a) типу, розміру та структури операторів і груп операторів;

(b) тривалості періоду, протягом якого оператори та групи операторів займалися органічним виробництвом, підготовкою та розповсюдженням;

(c) результатів контролю, проведеного відповідно до цієї статті;

(d) моменту часу, який є релевантним для проваджуваної діяльності;

(e) категорій продуктів;

(f) типу, кількості та вартості продуктів і їх змін у часі;

(g) можливості змішування продуктів або забруднення недозволеними продуктами або речовинами;

(h) застосування відступів та виключень з правил операторами та групами операторів;

(i) критичних точок для недотримання вимог і ймовірності недотримання вимог на кожному етапі виробництва, підготовки й розповсюдження;

(j) підрядної діяльності.

3. У будь-якому випадку, всі оператори та групи операторів, за винятком зазначених у статтях 34(2) і 35(8), підлягають верифікації відповідності щонайменше раз на рік.

Верифікація відповідності включає фізичне виїзне інспектування, крім випадків, коли були виконані такі умови:

(a) попередній контроль відповідного оператора або групи операторів не виявив жодної невідповідності, яка б впливала на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, щонайменше три роки поспіль; і

(b) відповідний оператор або група операторів були оцінені на основі елементів, зазначених у параграфі 2 цієї статті та в статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625, як такі, що мають низьку ймовірність невідповідності.

У цьому випадку період між двома фізичними виїзними інспектуваннями не повинен перевищувати 24 місяців.

4. Офіційний контроль, який здійснюється відповідно до статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 для верифікації відповідності цьому Регламенту:

(a) здійснюється відповідно до статті 9(4) Регламенту (ЄС) 2017/625 і водночас забезпечує проведення мінімального відсотка офіційних перевірок операторів або груп операторів без попередження;

(b) забезпечує проведення мінімального відсотка додаткових перевірок, крім зазначених у параграфі 3 цієї статті;

(c) здійснюється шляхом відбору мінімальної кількості зразків, що були відібрані відповідно до пункту (h) статті 14 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(d) забезпечує проведення контролю по відношенню до мінімальної кількості операторів, які є членами групи операторів, у зв’язку з верифікацією відповідності, як зазначено в параграфі 3 цієї статті.

5. Видача або поновлення дії сертифіката, зазначеного в статті 35(1), ґрунтується на результатах верифікації відповідності, зазначених у параграфах 1-4 цієї статті.

6. Оператор або групи операторів підписують письмовий звіт, який складають стосовно кожної офіційної перевірки, проведеної з метою верифікації дотримання вимог цього Регламенту відповідно до статті 13(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, на підтвердження отримання такого письмового звіту.

7. Стаття 13(1) Регламенту (ЄС) 2017/625 не стосується аудитів та інспектувань, які проводять компетентні органи в контексті їхньої наглядової діяльності за органами контролю, яким делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.

8. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54:

(a) які доповнюють цей Регламент, а саме встановлюють конкретні критерії та умови здійснення офіційного контролю, який проводять з метою забезпечити простежуваність на всіх етапах виробництва, підготовки й розповсюдження, а також дотримання вимог цього Регламенту, щодо:

(i) перевірки документації;

(ii) контролю, який здійснюється для певних категорій операторів;

(iii) у відповідних випадках, щодо періоду, протягом якого слід проводити контроль, передбачений цим Регламентом, включно з фізичними виїзними інспектуваннями, зазначеними в параграфі 3 цієї статті, а також щодо конкретних потужностей або площі, де їх слід проводити;

(b) які вносять зміни в параграф 2 цієї статті, а саме, додають нові елементи на основі практичного досвіду, або вносять зміни до цих нових елементів.

9. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють:

(a) мінімальний відсоток офіційного контролю операторів або груп операторів, які необхідно проводити без попередження, як зазначено в пункті (a) параграфа 4;

(b) мінімальний відсоток додаткового контролю, як зазначено в пункті (b) параграфа 4;

(c) мінімальну кількість зразків, зазначених у пункті (c) параграфа 4;

(d) мінімальну кількість операторів, які є членами групи операторів, як зазначено в пункті (d) параграфа 4.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Крім обов’язків, встановлених у статті 15 Регламенту (ЄС) 2017/625, оператори та групи операторів:

(a) ведуть документацію, яка відображає дотримання ними вимог цього Регламенту;

(b) подають всі декларації та інші повідомлення, необхідні для офіційного контролю;

(c) вживають відповідних практичних заходів з метою забезпечити дотримання вимог цього Регламенту;

(d) надають, у формі декларації, яку підписують і оновлюють за необхідності:

(i) повний опис органічного виробничого підрозділу або виробничого підрозділу перехідного періоду, а також діяльності, яку необхідно провадити згідно з цим Регламентом;

(ii) відповідні практичні заходи, яких належить вживати з метою забезпечення дотримання вимог цього Регламенту;

(iii) зобов’язання:

- інформувати покупців продуктів у письмовій формі та без невиправданого зволікання й обмінюватися релевантною інформацією з компетентним органом або, у відповідних випадках, з установою контролю чи органом контролю, у випадку підтвердження підозри щодо невідповідності, неможливості виключити таку підозру щодо невідповідності або у випадку встановлення невідповідності, яка впливає на справжність певних продуктів,

- приймати передачу матеріалів щодо контролю у випадку зміни установи контролю чи органу контролю або, у випадку припинення діяльності з органічного виробництва, зберігати видані останньою установою контролю чи органом контролю матеріали щодо контролю протягом щонайменше п’яти років,

- негайно інформувати компетентний орган або органи, призначені відповідно до статті 34(4), у випадку припинення діяльності з органічного виробництва і

- приймати обмін інформацією між цими органами, якщо підрядники знаходяться під контролем інших установ контролю чи органів контролю.

2. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб надати деталі й уточнення щодо:

(a) документації для підтвердження відповідності цьому Регламенту;

(b) декларацій та інших повідомлень, необхідних для офіційного контролю;

(c) відповідних практичних заходів для забезпечення відповідності цьому Регламенту.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Компетентні органи можуть делегувати органам контролю окремі завдання у сфері офіційного контролю й окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, тільки у разі дотримання таких умов, додатково до встановлених у главі III Регламенту (ЄС) 2017/625:

(a) делегування містить детальний опис делегованих завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, включно з обов’язком звітування та іншими конкретними обов’язками, а також детальний опис умов, за яких орган контролю може їх виконувати. Зокрема, орган контролю подає компетентним органам для попереднього затвердження таке:

(i) свою процедуру оцінювання ризиків, яка повинна визначати, зокрема, основу для інтенсивності й частоти верифікації відповідності операторами та групами операторів, що визначають на основі елементів, зазначених у статті 9 Регламенту (ЄС) 2017/625 і статті 38 цього Регламенту, і якої слід дотримуватися для офіційного контролю операторів і груп операторів;

(ii) стандартну процедуру контролю, що повинна містити детальний опис заходів контролю, які орган контролю зобов’язується застосовувати до операторів і груп операторів, що знаходяться під його контролем;

(iii) перелік заходів, що відповідають спільному каталогу, зазначеному в статті 41(4), і яких слід вживати по відношенню до операторів і груп операторів у випадках підозрюваної або встановленої невідповідності;

(iv) механізми ефективного моніторингу завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, яка провадиться по відношенню до операторів і груп операторів, а також механізми звітування.

Орган контролю інформує компетентний орган про подальші зміни елементів, зазначених у пунктах з (i) до (iv);

(b) ці компетентні органи мають запроваджені процедури й механізми для здійснення нагляду за органами контролю, в тому числі, щоб упевнитися, що делеговані завдання виконуються ефективно, незалежно й об’єктивно, зокрема з огляду на інтенсивність й частоту верифікації відповідності.

Щонайменше раз на рік компетентні органи повинні, згідно з пунктом (a) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, організовувати аудити органів контролю, яким вони делегували завдання у сфері офіційного контролю або завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю.

2. Як відступ від статті 31(3) Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи можуть делегувати органу контролю прийняття рішення щодо завдань, передбачених у пункті (b) статті 138 (1) і в статті 138(2) та (3) згаданого Регламенту .

3. Для цілей пункту (b)(iv) статті 29 Регламенту (ЄС) 2017/625, стандартом для делегування окремих завдань у сфері офіційного контролю і окремих завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, спрямованою на встановлення відповідності цьому Регламенту, який є релевантним для обсягу цього Регламенту, є остання актуальна версія міжнародного гармонізованого стандарту "Оцінювання відповідності - Вимоги для органів, що здійснюють сертифікацію продуктів, процесів та послуг", покликання на який опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу.

4. Компетентні органи не делегують органам контролю такі завдання у сфері офіційного контролю й завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю:

(a) нагляд за іншими установами контролю чи органами контролю та їх аудит;

(b) повноваження погоджувати інші відступи, крім відступів щодо використання репродуктивного матеріалу рослин, який не був отриманий з органічного виробництва;

(c) право отримувати інформацію про діяльність операторів або груп операторів відповідно до статті 34(1) цього Регламенту;

(d) оцінювання ймовірності недотримання вимог цього Регламенту, що визначає частоту проведення фізичних перевірок органічних партій товару перед випуском їх для вільного обігу в Союзі відповідно до статті 54 Регламенту (ЄС) 2017/625;

(e) створення спільного каталогу заходів, зазначеного в статті 41(4) цього Регламенту.

5. Компетентні органи не делегують завдання у сфері офіційного контролю або завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, фізичним особам.

6. Компетентні органи забезпечують збирання та використання ними для нагляду за діяльністю органів контролю інформації від цих органів контролю відповідно до статті 32 Регламенту (ЄС) 2017/625 та інформації щодо заходів, яких органи контролю вживають у випадку встановленої або ймовірної невідповідності.

7. Якщо компетентний орган повністю або частково скасував делегування окремих завдань у сфері офіційного контролю або окремих завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, відповідно до пункту (b) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, він вирішує, чи залишаються чинними будь-які сертифікати, видані цими органами контролю до дати такого часткового або повного скасування, й інформує відповідних операторів про таке рішення.

8. Без обмеження пункту (b) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, до повного або часткового скасування делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, у зазначених у згаданому пункті випадках компетентні органи можуть повністю або частково призупинити таке делегування:

(a) на період, який не перевищує 12 місяців, протягом якого орган контролю зобов’язаний усунути недоліки, виявлені під час аудитів та інспектування, або усунути невідповідність, інформацію про яку було надіслано іншою установою контролю і органом контролю компетентним органам і Комісії відповідно до статті 43 цього Регламенту; або

(b) на період, на який призупиняють акредитацію, зазначену в пункті (b)(iv) статті 29 Регламенту (ЄС) 2017/625, у зв’язку зі статтею 40(3) цього Регламенту.

Якщо делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, було призупинене, відповідні органи контролю не видають зазначені в статті 35 сертифікати для тих категорій, для яких делегування було призупинене. Компетентні органи вирішують, чи залишаються чинними будь-які сертифікати, видані цими органами контролю до дати такого часткового або повного призупинення, й інформують відповідних операторів про таке рішення.

Без обмеження статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи скасовують призупинення делегування завдань у сфері офіційного контролю або завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, якнайшвидше після усунення органом контролю недоліків або невідповідностей, зазначених у пункті (a) першого підпараграфа, або після скасування органом акредитації призупинення акредитації, як зазначено в пункті (b) першого підпараграфа.

9. Якщо орган контролю, якому компетентні органи делегували окремі завдання у сфері офіційного контролю або окремі завдання, пов’язані з іншою офіційною діяльністю, був також визнаний Комісією відповідно до статті 46(1) цього Регламенту для ведення діяльності з контролю в третіх країнах і Комісія має намір скасувати або скасувала визнання цього органу контролю, компетентні органи організовують аудити або інспектування органу контролю щодо його діяльності у відповідній державі-члені (або у відповідних державах-членах), згідно з пунктом (a) статті 33 Регламенту (ЄС) 2017/625.

10. Органи контролю надають компетентним органам:

(a) перелік операторів, які знаходилися під їх контролем, станом на 31 грудня попереднього року, до 31 січня кожного року; а також

(b) інформацію щодо офіційного контролю та іншої офіційної діяльності, яку вони вели у попередній рік для підтримання підготовки частини річного звіту, зазначеного у статті 113 Регламенту (ЄС) 2017/625, яка стосується органічного виробництва й маркування органічних продуктів, до 31 березня кожного року.

11. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту стосовно умов делегування органам контролю завдань у сфері офіційного контролю та завдань, пов’язаних з іншою офіційною діяльністю, додатково до умов, встановлених у параграфі 1 цієї статті.

1. Відповідно до статті 29, якщо компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю підозрює або отримує підтверджену інформацію, включно з інформацією від інших компетентних органів, або, у відповідних випадках, від інших установ контролю чи органів контролю, про те, що оператор має намір використати або ввести в обіг продукт, який може не відповідати вимогам цього Регламенту, але який містить терміни, що стосуються органічного виробництва, або якщо такий компетентний орган, орган контролю чи делегований орган контролю був поінформований оператором про підозру невідповідності згідно зі статтею 27:

(a) він негайно проведе офіційне розслідування відповідно до Регламенту (ЄС) 2017/625 з метою перевірити відповідність цьому Регламенту; таке розслідування повинно бути завершене якнайшвидше, у прийнятний строк, і повинно враховувати строк зберігання продукту та складність випадку;

(b) він повинен тимчасово заборонити і введення в обіг відповідних продуктів як органічних або продуктів перехідного періоду, і використання їх в органічному виробництві, до отримання результатів розслідування, зазначеного в пункті (a). Перед ухваленням такого рішення компетентний орган або, у відповідних випадках, установа контролю чи орган контролю дає оператору можливість надати коментарі.

2. Якщо результати розслідування, зазначеного в пункті (a) параграфа 1, не показали жодної невідповідності, яка впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, оператору дозволяють використовувати відповідні продукти або вводити їх в обіг як органічні або продукти перехідного періоду.

3. Держави-члени вживають всіх заходів і забезпечують усі необхідні санкції, щоб запобігти неправомірному використанню позначень, зазначених у главі IV цього Регламенту.

4. Компетентні органи надають спільний каталог заходів для випадків підозрюваної невідповідності та виявленої невідповідності, які повинні застосовуватися на їхній території, в тому числі установами контролю чи органами контролю.

5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, які встановлюють єдиний порядок дій у випадках, коли компетентні органи повинні вжити заходів у зв’язку з підозрюваною або виявленою невідповідністю.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Якщо невідповідність впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду на будь-якому етапі виробництва, підготовки й розповсюдження, наприклад, в результаті використання недозволених продуктів, речовин або методів, або змішування з неорганічними продуктами, компетентні органи і, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю забезпечують, додатково до заходів, яких належить вжити, відповідно до статті 138 Регламенту (ЄС) 2017/625, відсутність покликання на органічне виробництво в маркуванні й рекламних матеріалах усієї відповідної партії або серії продуктів.

2. У випадку серйозної, повторної або тривалої невідповідності компетентні органи і, у відповідних випадках, установи контролю чи органи контролю забезпечують, крім заходів, встановлених у параграфі 1, і будь-яких відповідних заходів, яких вживають, зокрема, відповідно до статті 138 Регламенту (ЄС) 2017/625, заборону відповідним операторам або групам операторів реалізовувати продукти з покликанням на органічне виробництво протягом даного періоду, і належне зупинення дії або, відповідно, скасування їхнього сертифіката, зазначеного у статті 35.

1. Крім обов’язків, встановлених у статті 105(1) і статті 106(1) Регламенту (ЄС) 2017/625, компетентні органи негайно обмінюються інформацією з іншими компетентними органами, а також з Комісією, про будь-яку підозру щодо невідповідності, яка впливає на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду.

Компетентні органи обмінюються цією інформацією з іншими компетентними органами та з Комісією за допомогою наданої Комісією комп’ютерної системи, яка забезпечує можливість електронного обміну документами та інформацією.

2. У випадках встановлення підозрюваної або виявленої невідповідності щодо продуктів, які знаходяться під контролем інших установ контролю чи органів контролю, установи контролю чи органи контролю негайно інформують ці інші установи контролю чи органи контролю.

3. Установи контролю чи органи контролю обмінюються іншою релевантною інформацією з іншими установами контролю чи органами контролю.

4. Після отримання запиту щодо надання інформації, обґрунтованого потребою гарантувати, що продукт був вироблений з дотриманням вимог цього Регламенту, установи контролю чи органи контролю обмінюються інформацією за результатами проведеного ними контролю з іншими компетентними органами та з Комісією.

5. Компетентні органи обмінюються інформацією щодо нагляду за органами контролю з національними органами акредитації, як визначено в пункті (11) статті 2 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 765/2008 (- 23).

6. Компетентні органи вживають належних заходів і створюють задокументовані процедури з метою забезпечити передавання інформації про результати контролю агентству-платнику, відповідно до його потреб, для цілі статті 58 Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 1306/2013 (- 24) і актів, ухвалених на основі зазначеної статті.

7. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, що встановлюють інформацію, яку повинні надавати компетентні органи, установи контролю чи органи контролю, відповідальні за офіційний контроль та іншу офіційну діяльність згідно з цією статтею, релевантних отримувачів такої інформації та процедури, згідно з якими необхідно надавати таку інформацію, в тому числі функціональні характеристики комп’ютерної системи, зазначеної в параграфі 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Продукт може експортуватися з Союзу як органічний продукт і може мати логотип органічного виробництва Європейського Союзу, за умови що він відповідає правилам органічного виробництва згідно з цим Регламентом.

2. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту щодо документів, призначених для митних органів у третіх країнах, зокрема щодо видання органічних експортних сертифікатів у електронній формі, коли це можливо, і надання гарантій відповідності експортованих органічних продуктів вимогам цього Регламенту.

1. Продукт може імпортуватися з третьої країни для цілей введення в обіг у Союзі як органічного продукту або як продукту перехідного періоду у разі дотримання трьох таких умов:

(a) цей продукт є продуктом, зазначеним у статті 2(1));

(b) застосовується одна з таких опцій:

(i) продукт відповідає вимогам глав II, III й IV цього Регламенту, і всі оператори та групи операторів, зазначені в статті 36, включно з експортерами у відповідній третій країні, підлягали контролю установами контролю або органами контролю, визнаними відповідно до статті 46, і такі установи або органи видали всім цим операторам, групам операторів і експортерам сертифікат, який підтверджує дотримання ними вимог цього Регламенту;

(ii) у випадках, коли продукт походить з третьої країни, визнаної відповідно до статті 47, цей продукт відповідає умовам, встановленим у відповідні торговій угоді; або

(iii) у випадках, коли продукт походить з третьої країни, визнаної відповідно до статті 48, такий продукт відповідає еквівалентним правилам виробництва і контролю такої третьої країни та імпортується з сертифікатом інспекції, який підтверджує цю відповідність, виданим компетентними установами контролю або органами контролю такої третьої країни; і

(c) оператори в третіх країнах здатні в будь-який час надати імпортерам і національним публічним органам в Союзі та в цих третіх країнах інформацію, яка дозволяє ідентифікувати операторів, які є їхніми постачальниками, а також установи контролю або органи контролю цих постачальників, щоб забезпечити простежуваність відповідних органічних продуктів або продуктів перехідного періоду. Таку інформацію також надають установам контролю або органам контролю імпортерів.

2. Комісія може, згідно з процедурою, встановленою в статті 24(9), надавати конкретні дозволи на використання продуктів і речовин у третіх країнах та у найвіддаленіших регіонах Союзу, беручи до уваги відмінності в екологічному балансі в рослинництві або тваринництві, в конкретних кліматичних умовах, традиціях та місцевих умовах у цих областях. Такі конкретні дозволи можуть надаватися на дворічний строк з можливістю подовження, і до них застосовують принципи, встановлені в главі II, та критерії, встановлені в статті 24(3) та (6).

3. Якщо Комісія встановлює критерії для визначення то, чи можна кваліфікувати ситуацію як катастрофічні обставини, а також конкретні правила дій за таких обставин відповідно до статті 22, Комісія повинна враховувати відмінності в екологічному балансі, кліматі та місцевих умовах у третіх країнах і найвіддаленіших регіонах Союзу.

4. Комісія ухвалює імплементаційні акти, які встановлюють конкретні правила щодо змісту сертифікатів, зазначених у пункті (b) параграфа 1, належного порядку їх видачі й верифікації, та щодо технічних засобів, за допомогою яких видають такі сертифікати, зокрема, щодо ролі компетентних органів, установ контролю та органів контролю, забезпечення простежуваності й відповідності імпортованих продуктів, які передбачається розмістити на ринку у Союзі як органічні продукти або продукти перехідного періоду, як зазначено в параграфі 1.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

5. Дотримання умов і вжиття заходів для імпортування до Союзу органічних продуктів і продуктів перехідного періоду, зазначених у параграфі 1, засвідчується на прикордонних пунктах контролю відповідно до статті 47(1) Регламенту (ЄС) 2017/625. Частота фізичних перевірок, зазначених у статті 49(2) згаданого Регламенту, залежить від ймовірності невідповідності, як визначено в пункті (57) статті 3 цього Регламенту.

1. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти з метою визнання установ контролю та органів контролю, які мають право здійснювати перевірки й видавати органічні сертифікати в третіх країнах, скасовувати визнання таких установ контролю та органів контролю і створювати перелік визнаних установ контролю та органів контролю.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

2. Установи контролю та органи контролю визнаються відповідно до параграфа 1 для контролю імпорту категорій продуктів, перелік яких міститься у статті 35(7), якщо вони відповідають таким критеріям:

(a) вони офіційно зареєстровані в державі-члені або в третій країні;

(b) вони здатні здійснювати контроль, щоб забезпечити дотримання умов, встановлених у пунктах (a), (b)(i) і (c) статті 45(1) і в цій статті по відношенню до органічних продуктів і продуктів перехідного періоду, призначених для імпортування до Союзу, без делегування завдань контролю; для цілей цього пункту делегуванням не вважають завдання контролю, здійснювані особами, які в силу індивідуального контракту або офіційного договору підлягають управлінському контролю чи процедурам установ контролю або органів контролю, які є сторонами такого договору, і заборона делегувати завдання контролю не стосується відбору зразків;

(c) вони пропонують адекватні гарантії об’єктивності й неупередженості і не мають жодного конфлікту інтересів у зв’язку з виконанням їхніх завдань контролю; зокрема, вони мають процедури, які забезпечують, щоб залучений до контролю та виконання інших дій персонал не мав жодних конфліктів інтересів, і щоб одні й ті самі інспектори не інспектували операторів понад 3 роки поспіль;

(d) що стосується органів контролю, вони акредитовані для цілей їх визнання відповідно до цього Регламенту тільки одним органом акредитації згідно з відповідним гармонізованим стандартом "Оцінювання відповідності - Вимоги для органів, що здійснюють сертифікацію продуктів, процесів та послуг", покликання на який опубліковане в Офіційному віснику Європейського Союзу;

(e) вони мають експертні знання, обладнання й інфраструктуру, необхідні для виконання завдань контролю, і мають достатню кількість відповідного кваліфікованого та досвідченого персоналу;

(f) вони спроможні та компетентні здійснювати діяльність з сертифікації та контролю відповідно до вимог цього Регламенту та зокрема Делегованого регламенту Комісії (ЄС) 2021/1698 (- 25) для кожного типу оператора (окремий оператор або група операторів) у кожній третій країні та для кожної категорії продуктів, для яких вони хочуть мати визнання;

(g) вони мають запроваджені процедури й механізми для забезпечення неупередженості, якості, послідовності, ефективності та відповідності контролю й інших дій, які вони виконують;

(h) вони мають достатньо кваліфікованого та досвідченого персоналу, щоб ефективно та своєчасно здійснювати контроль та інші дії;

(i) вони мають відповідні приміщення й обладнання, які належним чином обслуговуються, щоб забезпечити ефективне та своєчасне здійснення персоналом контролю та інших дій;

(j) вони мають процедури для забезпечення того, щоб їхній персонал мав доступ до об’єктів операторів і документації, яку ведуть оператори, для того, щоб бути здатними виконувати свої завдання;

(k) вони мають відповідні внутрішні вміння, підготовку та процедури для здійснення ефективного контролю операторів, включно з інспектуваннями, а також, у відповідних випадках, системи внутрішнього контролю групи операторів;

(l) їхнє попереднє визнання для конкретної третьої країни та/або категорії продуктів не було скасоване відповідно до параграфа 2a або їхня акредитація не була скасована чи тимчасово припинена будь-яким органом акредитації відповідно до порядку тимчасового припинення або скасування, встановленого згідно з відповідним міжнародним стандартом, зокрема стандартом 17011 Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) "Оцінювання відповідності. Загальні вимоги до органів акредитації, що акредитують органи з оцінювання відповідності", протягом 24 місяців, що передують:

(i) їхньому запиту про визнання для тієї самої третьої країни і/або тієї самої категорії продуктів, крім випадків, коли попереднє визнання було скасоване відповідно до пункту (k) параграфа 2a;

(ii) їхньому запиту про розширення сфери визнання на додаткову третю країну відповідно до статті 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698, крім випадків, коли попереднє визнання було скасоване відповідно до пункту (k) параграфа 2a цієї статті;

(iii) їхньому запиту про розширення сфери визнання на додаткову категорію продуктів відповідно до статті 2 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698;

(m) у випадку органів контролю, вони є публічними адміністративними організаціями в третій країні, для якої вони подають заяву на визнання;

(n) вони відповідають процедурним вимогам, встановленим у главі I Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698; і

(o) вони відповідають усім додатковим критеріям, які можуть бути встановлені в делегованому акті, ухваленому відповідно до параграфа 7.

2a. Комісія може скасувати визнання установи контролю або органу контролю для конкретної третьої країни та/або категорії продуктів, якщо:

(a) один із критеріїв визнання, встановлений у параграфі 2, більше не виконується;

(b) Комісія не отримала річний звіт, зазначений у статті 4 Делегованого регламенту (ЄС) 2021/1698, у термін, визначений у згаданій статті, або включена в цей річний звіт інформація є неповною, неточною чи не відповідає вимогам, встановленим у згаданому Регламенті;

(c) установа контролю або орган контролю не надає чи не передає всю інформацію, пов’язану з технічним досьє, згаданим у параграфі 4, з системою контролю, яку вона/він застосовує, або з актуальним списком операторів чи груп операторів, або з органічними продуктами, які входять у сферу її/його визнання;

(d) установа контролю або орган контролю не повідомляє Комісії протягом 30 календарних днів про зміни в своєму технічному досьє, згаданому в параграфі 4;

(e) установа контролю або орган контролю не надає інформацію на запит Комісії або держави-члена у визначені терміни, або така інформація є неповною, неточною чи не відповідає вимогам, встановленим у цьому Регламенті, в Делегованому регламенті (ЄС) 2021/1698 і в імплементаційному акті, який ухвалюють на підставі параграфа 8, або не співпрацює з Комісією, зокрема під час розслідувань невідповідності;

(f) установа контролю або орган контролю не погоджується на ініційовану Комісією виїзну перевірку або аудит;

(g) результат виїзної перевірки або аудиту свідчить про систематичне незадовільне функціонування заходів контролю, або установа контролю чи орган контролю не здатні впровадити всі рекомендації, надані Комісією після виїзної перевірки або аудиту, у запропонованому ними плані дій, поданому Комісії;

(h) установа контролю або орган контролю не вживає належних коригувальних заходів у відповідь на встановлені невідповідності й порушення у строк, визначений Комісією відповідно до серйозності ситуації, який становить щонайменше 30 календарних днів;

(i) у випадку зміни оператором його установи контролю або органу контролю, установа контролю або орган контролю не передає новій установі контролю або органу контролю відповідні елементи контрольної документації оператора, включно з письмовими протоколами, протягом щонайбільше 30 календарних днів після отримання запиту на передавання від оператора або від нової установи контролю чи органу контролю;

(j) існує ризик ввести споживача в оману щодо істинної природи (походження) продуктів, на які поширюється визнання; або

(k) установа контролю або орган контролю протягом 48 місяців поспіль не сертифікували жодного оператора у третій країні, для якої вони мають визнання.

3. Акредитацію, зазначену в пункті (d) параграфа 2, надає тільки:

(a) національний орган акредитації у Союзі відповідно до Регламенту (ЄС) № 765/2008; або

(b) орган акредитації за межами Союзу, який підписав багатосторонню угоду про визнання під егідою Міжнародного акредитаційного форуму.

4. Установи контролю та органи контролю подають Комісії запит про визнання. Такий запит складається з технічного досьє, що містить всю необхідну інформацію, щоб забезпечити відповідність критеріям, встановленим у параграфі 2.

Установи контролю надають останній звіт про результати оцінювання, виданий компетентним органом, а органи контролю надають атестат про акредитацію, виданий органом акредитації. У відповідних випадках установи контролю та органи контролю також надають останні звіти за результатами регулярного виїзного оцінювання, нагляду й багаторічного періодичного оцінювання їхньої діяльності.

5. На основі інформації, зазначеної в параграфі 4, та будь-якої іншої релевантної інформації щодо установи контролю та органу контролю Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними установами контролю та органами контролю шляхом регулярного перегляду їхньої діяльності й визнання. Для цілей такого визнання Комісія може вимагати додаткову інформацію від органів акредитації або, відповідно, від компетентних органів.

6. Характер нагляду, зазначений у параграфі 5, визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, діяльність установи контролю та органу контролю, тип продуктів і операторів, яких вони контролюють, а також зміни в правилах виробництва й заходах контролю.

Визнання установи контролю та органів контролю, зазначених у параграфі 1, негайно скасовується, зокрема, відповідно до процедури, зазначеної в тому ж параграфі, якщо були виявлені серйозні або неодноразові порушення щодо сертифікації або контролю та дій, встановлених відповідно до параграфа 8, і якщо установа контролю та орган контролю не вжили належних і вчасних заходів для усунення порушень на вимогу Комісії у визначений Комісією строк. Такий строк визначають відповідно до серйозності проблеми і він становить загалом щонайменше 30 днів.

7. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54:

(a) для внесення змін у параграф 2 цієї статті, а саме, шляхом додавання нових критеріїв до встановлених у цьому параграфі критеріїв щодо визнання установ контролю та органів контролю, зазначеного в параграфі 1 цієї статті, та щодо скасування такого визнання, або шляхом внесення змін до таких доданих критеріїв;

(b) для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується:

(i) здійснення нагляду установами контролю та органами контролю, визнаними Комісією, відповідно до параграфа 1, включно з виїзними перевірками; а також

(ii) контролю та інших дій, які повинні виконувати ці установи контролю та органи контролю.

8. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити вжиття належних заходів щодо випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема, тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих згідно з визнанням, передбаченим цією статтею. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

9. З належним чином обґрунтованих причин терміновості, які пов’язані з недобросовісними практиками або практиками, несумісними з принципами й правилами органічного виробництва, захистом довіри споживачів або захистом добросовісної конкуренції між операторами, Комісія ухвалює негайно застосовні імплементаційні акти згідно з процедурою, зазначеною в статті 55(3), для вжиття заходів, зазначених у параграфі 8 цієї статті, або для ухвалення рішення щодо скасування визнання установ контролю та органів контролю, зазначених у параграфі 1 цієї статті.

Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(ii) статті 45(1), - це третя країна, визнана Союзом у рамках торгової угоди як країна, система виробництва якої відповідає тим самим цілям і принципам через застосування правил, які забезпечують такий самий рівень гарантії відповідності, що й правила, які діють у Союзі.

1. Визнана третя країна, зазначена в пункті (b)(iii) статті 45(1), - це третя країна, визнана для цілей еквівалентності відповідно до статті 33(2) Регламенту (ЄС) № 834/2007, у тому числі країни, визнані в рамках перехідних заходів, передбачених у статті 58 цього Регламенту.

Таке визнання втрачає чинність 31 грудня 2026 року.

2. На основі річних звітів, які надсилають Комісії до 31 березня кожного року треті країни, зазначені в параграфі 1, щодо імплементації та забезпечення виконання запроваджених ними заходів контролю, та в світлі будь-якої іншої отриманої інформації Комісія забезпечує належний нагляд за визнаними третіми країнами шляхом регулярного перегляду їх визнання. З цією метою Комісія може звернутися за допомогою до держав-членів. Характер нагляду визначають на основі оцінки ймовірності невідповідності, беручи до уваги, зокрема, обсяг експорту до Союзу з відповідної третьої країни, результати моніторингу й наглядової діяльності, яку веде компетентний орган, і результати попереднього контролю. Комісія регулярно звітує Європейському Парламенту і Раді про результати такого перегляду.

3. Комісія за допомогою імплементаційного акта встановлює перелік третіх країн, зазначених у параграфі 1, і може вносити зміни в цей перелік за допомогою імплементаційного акта.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

4. Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для доповнення цього Регламенту в тому, що стосується інформації, яку надсилають треті країни, внесені у перелік згідно з параграфом 3 цієї статті, необхідної для нагляду за їх визнанням Комісією, а також для здійснення такого нагляду Комісією, в тому числі, за допомогою виїзних перевірок.

5. Комісія може ухвалювати імплементаційні акти, щоб забезпечити застосування заходів до випадків підозрюваної або виявленої невідповідності, зокрема тих, які впливають на справжність органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, імпортованих з третіх країн, зазначених у цій статті. Такі заходи можуть полягати, зокрема, в перевірці справжності органічних продуктів або продуктів перехідного періоду перед введенням їх в обіг у Союзі, та, у відповідних випадках, у призупиненні дії дозволу на введення в обіг таких продуктів у Союзі як органічних продуктів або як продуктів перехідного періоду.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

До 31 грудня 2022 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про стан застосування статей 47 і 48, зокрема щодо визнання третіх країн для цілей еквівалентності.

Компетентні органи, установи контролю й органи контролю не повинні на підставах, пов’язаних з виробництвом, маркуванням або представленням продуктів, забороняти чи обмежувати реалізацію органічних продуктів або продуктів перехідного періоду, які знаходяться під контролем іншого компетентного органу, установи контролю чи органу контролю, що розташовані в іншій державі-члені, де такі продукти відповідають вимогам цього Регламенту. Зокрема, не можна здійснювати офіційний контроль або іншу офіційну діяльність, крім передбачених Регламентом (ЄС) 2017/625 , і не можна стягувати плату за офіційний контроль та іншу офіційну діяльність, крім передбаченої в главі VI згаданого Регламенту.

1. Щороку держави-члени передають Комісії інформацію, необхідну для імплементації та моніторингу застосування цього Регламенту. Наскільки це можливо, така інформація повинна ґрунтуватися на даних з перевірених джерел. Комісія враховує потреби в даних і синергії між потенційними джерелами даних, зокрема, їх використання у відповідних випадках для статистичних цілей.

2. Комісія ухвалює імплементаційні акти щодо системи, яку належить використовувати для передавання інформації, зазначеної в параграфі 1, щодо деталей інформації, яку необхідно передавати, і дати, до якої цю інформацію необхідно передати.

Такі імплементаційні акти ухвалюють відповідно до експертної процедури, зазначеної у статті 55(2).

1. Держави-члени ведуть регулярно оновлюваний перелік:

(a) назв і адрес компетентних органів; і

(b) назв, адрес і кодових номерів установ контролю й органів контролю.

Держави-члени передають Комісії ці переліки і будь-які зміни до них, а також оприлюднюють їх, крім випадків, коли таке передавання й опублікування вже відбулося відповідно до статті 4(4) Регламенту (ЄС) 2017/625.

2. На основі інформації, наданої згідно з параграфом 1, Комісія регулярно публікує в мережі інтернет оновлений перелік установ контролю й органів контролю, зазначених у пункті (b) параграфа 1.

1. Строк дії відступів від вимог щодо використання органічного репродуктивного матеріалу рослин та щодо використання органічних тварин, передбачених в пункті 1.8.5 частини I додатка II і в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II, за винятком пункту 1.3.4.4.2 частини II додатка II, спливає 31 грудня 2036 року.

2. З 1 січня 2029 року, на основі висновків щодо наявності органічного репродуктивного матеріалу рослин і тварин, представлених у звіті, передбаченому в параграфі 7 цієї статті, Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін до цього Регламенту, а саме:

(a) для припинення дії відступів, зазначених у пункті 1.8.5 частини I додатка II і в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II, крім пункту 1.3.4.4.2 частини II додатка II, раніше ніж 31 грудня 2036 року, або подовження їх дії після цієї дати; або

(b) для припинення дії відступу, зазначеного в пункті 1.3.4.4.2 частини II додатка II.

3. З 1 січня 2027 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 для внесення змін у пункт (b) статті 26(2), з метою поширення інформаційної системи, зазначеної в статті 26(2), на курчат, і в пункт 1.3.4.3 частини II додатка II, щоб відступи стосовно курчат ґрунтувалися на даних, зібраних відповідно до цієї системи.

4. З 1 січня 2026 року Комісія уповноважена ухвалювати делеговані акти відповідно до статті 54 на основі інформації щодо наявності органічних білкових кормів для птиці й свиней, наданої державами-членами, відповідно до параграфа 6 цієї статті або представленої у звіті, зазначеному в параграфі 7 цієї статті, припиняти дію дозволів на використання неорганічних білкових кормів для годівлі птиці та свиней, зазначених у пунктах 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II, раніше ніж 31 грудня 2026 року, або подовження їх дії після цієї дати.

5. Комісія подовжує термін дії відступів або дозволів, зазначених в параграфах 2, 3 та 4, тільки доти, доки вона має інформацію, зокрема, надану державами-членами відповідно до параграфа 6, яка підтверджує відсутність на ринку Союзу відповідного репродуктивного матеріалу рослин, тварин або кормів.

6. До 30 червня кожного року держави-члени надають Комісії та іншим державам-членам:

(a) інформацію, включену в базу даних, зазначену в статті 26(1), і в системи, зазначені в статті 26(2), а також, у відповідних випадках, у системи, зазначені в статті 26(3);

(b) інформацію про відступи, надані відповідно до пункту 1.8.5 частини I додатка II і пунктів 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II; та

(c) інформацію щодо наявності на ринку Союзу органічних білкових кормів для птиці та свиней, і щодо дозволів, наданих відповідно до пунктів 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II.

7. До 31 грудня 2026 року Комісія представляє Європейському Парламенту і Раді звіт про наявність на ринку Союзу та, у відповідних випадках, про причини обмеженої доступності:

(a) органічного репродуктивного матеріалу рослин;

(b) органічних тварин, на які поширюються відступи, зазначені в пунктах 1.3.4.3 та 1.3.4.4 частини II додатка II;

(c) органічних білкових кормів, призначених для годування птиці та свиней, на які поширюються дозволи, зазначені в пунктах 1.9.3.1(c) та 1.9.4.2(c) частини II додатка II.

Під час підготовки цього звіту Комісія бере до уваги, зокрема, дані, зібрані відповідно до статті 26, та інформацію стосовно відступів і дозволів, зазначену в параграфі 6 цієї статті.

1. Повноваження ухвалювати делеговані акти покладають на Комісію відповідно до умов, встановлених у цій статті.

2. Повноваження ухвалювати делеговані акти, зазначені в статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), надають Комісії на період тривалістю п’ять років, починаючи з 17 червня 2018 року. Комісія складає звіт про виконання делегованих повноважень не пізніше ніж за дев’ять місяців до закінчення п’ятирічного періоду. Делеговані повноваження автоматично подовжують на періоди такої самої тривалості, якщо Європейський Парламент або Рада не ухвалять рішення проти такого подовження не пізніше ніж за три місяці до закінчення кожного такого періоду.

3. Делегування повноважень, зазначених у статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), може бути відкликане в будь-який час Європейським Парламентом або Радою. Рішення про відкликання припиняє дію делегованих повноважень, визначених у такому рішенні. Таке рішення набуває чинності на наступний день після його публікації в Офіційному віснику Європейського Союзу або в пізнішу дату, вказану в ньому. Воно не впливає на чинність будь-яких делегованих актів, які вже набули чинності.

4. Перед ухваленням делегованого акта Комісія проводить консультації з експертами, призначеними кожною державою-членом, відповідно до принципів, що встановлені в Міжінституційній угоді від 13 квітня 2016 року про краще законотворення.

5. Як тільки Комісія ухвалює делегований акт, вона надає його одночасно Європейському Парламенту і Раді.

6. Делегований акт, ухвалений відповідно до статті 2(6), статті 9(11), статті 10(5), статті 12(2), статті 13(3), статті 14(2), статті 15(2), статті 16(2), статті 17(2), статті 18(2), статті 19(2), статті 21(1), статті 22(1), статті 23(2), статті 24(6), статті 30(7), статті 32(4), статті 33(6), статті 34(8), статті 35(9), статті 36(3), статті 38(8), статті 40(11), статті 44(2), статті 46(7), статті 48(4), статті 53(2), (3) та (4), статті 57(3) та статті 58(2), набуває чинності тільки в тому випадку, якщо ні Європейський Парламент, ні Рада не висловили жодних заперечень протягом двомісячного періоду з дати надання зазначеного акта Європейському Парламенту і Раді, або якщо до закінчення такого періоду і Європейський Парламент, і Рада повідомили Комісії, що вони не матимуть заперечень. Такий період подовжують ще на два місяці за ініціативою Європейського Парламенту або Ради. Такий період подовжують ще на два місяці з ініціативи Європейського Парламенту або Ради.