ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ПАРЛАМЕНТ І РАДА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ,

Беручи до уваги Договір про функціонування Європейського Союзу, зокрема його статтю 43(2),

Беручи до уваги пропозицію Європейської Комісії,

Після передачі проекту законодавчого акта національним парламентам,

Після консультацій з Європейським економічно-соціальним комітетом,

Діючи згідно зі звичайною законодавчою процедурою (- 1),

Оскільки:

(1) Регламент Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2018/848 (- 2), який набув чинності 17 червня 2018 року, встановлює нові регулятивні рамки для органічного виробництва. Щоб забезпечити плавний перехід від старих до нових регулятивних рамок, згаданий Регламент передбачає дату застосування 1 січня 2021 року.

(2) 30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах COVID-19 "надзвичайною ситуацією в секторі громадського здоров’я, яка має міжнародне значення", а 11 березня 2020 року визначила його як пандемію. Пандемія COVID-19 призвела до надзвичайних обставин, що потребують з боку органічного сектора істотних зусиль, які неможливо було обґрунтовано передбачити на момент ухвалення Регламенту (ЄС) 2018/848.

(3) Пандемія COVID-19 і пов’язана з нею криза в секторі громадського здоров’я становлять безпрецедентний виклик для держав-членів і є важким тягарем для органічних операторів (далі - "оператори"). Як наслідок, оператори зосереджують зусилля на підтриманні органічного виробництва й товарообігу, і не можуть водночас готуватися до початку застосування нових регулятивних рамок відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/848. Таким чином, висока ймовірність, що держави-члени та оператори не зможуть забезпечити належну імплементацію та застосування згаданого Регламенту з 1 січня 2021 року, як спершу передбачалося.

(4) Щоб забезпечити безперешкодне функціонування органічного сектора, гарантувати правову визначеність та уникнути потенційної дестабілізації ринку, необхідно відтермінувати дату застосування Регламенту (ЄС) 2018/848 і деякі інші дати, зазначені в ньому, що випливають з дати його застосування.

(5) Беручи до уваги масштаб пандемії COVID-19 і пов’язану з нею кризу в секторі громадського здоров’я, розвиток відповідної епідемічної ситуації, а також додаткові ресурси, яких потребують держави-члени та оператори, доцільно відтермінувати дату застосування Регламенту (ЄС) 2018/848 на один рік.

(6) Кілька дат, пов’язаних з відступами, звітами або наданими Комісії повноваженнями припиняти чи подовжувати дію відступів, витікають безпосередньо з дати застосування Регламенту (ЄС) 2018/848. У зв’язку з цим доцільно також відтермінувати згадані дати на один рік. Відповідні дати були визначені з урахуванням часу, необхідного операторам, щоб адаптуватися до закінчення дії відступів, або для держав-членів і Комісії, щоб зібрати достатньо інформації щодо наявності окремих вхідних продуктів, для яких були надані погодження, або Комісії, щоб представити звіт Європейському Парламенту і Раді та підготувати законодавчу ініціативу або делеговані акти.

(7) Пандемія COVID-19 і пов’язана з нею криза в секторі громадського здоров’я також становлять безпрецедентний виклик для третіх країн і для органічних операторів у третіх країнах. У зв’язку з цим для третіх країн, визнаних еквівалентними відповідно до статті 33(2) Регламенту Ради (ЄС) № 834/2007 (- 3), доцільно відтермінувати дату спливання терміну їх визнання на один рік до 31 грудня 2026 року, щоб дати таким третім країнам достатньо часу змінити свій статус через укладання торговельної угоди з Європейським Союзом або через повну відповідність їхніх операторів Регламенту (ЄС) 2018/848, без невиправданих перебоїв у торгівлі органічними продуктами.

(8) Аналогічним чином, дату спливання терміну визнання установ контролю і органів контролю у третіх країнах, визнаних відповідно до статті 33(3) Регламенту (ЄС) № 834/2007, слід подовжити на один рік до 31 грудня 2024 року, щоб дати цим установам контролю і органам контролю, а також сертифікованим ними операторам у третіх країнах достатньо часу, аби подолати вплив пандемії COVID-19 і підготуватися до нових регулятивних рамок відповідно до Регламенту (ЄС) 2018/848.

(9) Оскільки самі держави-члени не можуть достатньою мірою досягти цілей цього Регламенту, зокрема, забезпечення юридичної визначеності та уникнення потенційної дестабілізації ринку у зв’язку з надзвичайними обставинами, спричиненими пандемією COVID-19, натомість, з огляду на наслідки дій, їх краще досягати на рівні Союзу, Союз може вжити заходів відповідно до принципу субсидіарності, визначеного у статті 5 Договору про Європейський Союз (ДЄС). Згідно з принципом пропорційності, як визначено в зазначеній статті, цей Регламент не виходить за межі необхідного для досягнення таких цілей.