1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Директива


02008L0072 - UA - 01.07.2020 - 003.001
Цей текст слугує суто засобом документування і не має юридичної сили. Установи Союзу не несуть жодної відповідальності за його зміст. Автентичні версії відповідних актів, включно з їхніми преамбулами, опубліковані в Офіційному віснику Європейського Союзу і доступні на EUR-Lex (До Розділу IV : Торгівля і питання, пов'язані з торгівлею Глава 4 . Санітарні та фітосанітарні заходи)
ДИРЕКТИВА РАДИ 2008/72/ЄС
від 15 липня 2008 року про реалізацію розмножувального та розсадного матеріалу овочевих культур, окрім насіння (Текст стосується ЄЕП) (Кодифікована версія) (ОВ L 205 01.08.2008, с. 28)
Зі змінами, внесеними:
Офіційний вісник
сторінка дата
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНИМ РІШЕННЯМ КОМІСІЇ 2013/166/ЄС від 2 квітня 2013 року L 94 8 04.04.2013
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНОЮ ДИРЕКТИВОЮ КОМІСІЇ 2013/45/ЄС Текст стосується ЄЕП від 7 серпня 2013 року L 213 20 08.08.2013
ІМПЛЕМЕНТАЦІЙНОЮ ДИРЕКТИВОЮ КОМІСІЇ (ЄС) 2019/990 Текст стосується ЄЕП від 17 червня 2019 року L 160 14 18.06.2019
ДИРЕКТИВА РАДИ 2008/72/ЄС
від 15 липня 2008 року про реалізацію розмножувального та розсадного матеріалу овочевих культур, окрім насіння
(Текст стосується ЄЕП)
(Кодифікована версія)
Стаття 1
1. Ця Директива застосовується до реалізації розмножувального та розсадного матеріалу овочевих культур, окрім насіння, у межах Співтовариства.
2. Статті 2-20 і стаття 23 застосовуються до родів і видів та їх гібридів, внесених у перелік додатка II.
Підщепи та інші частини рослин інших родів або видів або їх гібридів також підпадають під ці статті, якщо до них прищеплений або повинен бути прищеплений матеріал одного з таких родів або видів чи їх гібридів.
3. Зміни до переліку родів і видів із додатка II ухвалюють згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(3).
Стаття 2
Ця Директива не застосується до розмножувального чи розсадного матеріалу, заявленого як призначений для вивезення у треті країни, якщо він належним чином ідентифікований як такий і утримується достатньою мірою ізольовано, - без обмеження санітарних правил, встановлених у Директиві 2000/29/ЄС.
Імплементаційні інструменти на виконання першого параграфа, з особливою увагою до ідентифікації та ізоляції, ухвалюють згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2).
Стаття 3
Для цілей цієї Директиви застосовують такі терміни та означення:
(a) "розмножувальний матеріал" означає частини рослин та увесь рослинний матеріал, у тому числі підщепи, призначений для розмноження і вирощування овочів;
(b) "розсадний матеріал" означає цілі рослини і частини рослин, у тому числі, у випадку прищеплених рослин, прищеплені компоненти, призначені для розсадження для вирощування овочів;
(c) "постачальник" означає будь-яку фізичну чи юридичну особу, яка професійно займається принаймні одним із таких видів діяльності, що стосується розмножувального та розсадного матеріалу овочевих культур: відтворення, виробництво, збереження та/або оброблення і реалізація;
(d) "реалізація" означає утримання наявного безпосередньо або на складі, виставляння або пропонування до продажу, продаж та/або постачання іншій особі, у будь-якій формі, розмножувального або розсадного матеріалу;
(е) "відповідальний офіційний орган" означає:
(i) єдиний і центральний орган, утворений чи призначений державою-членом під наглядом національного уряду і відповідальний за питання, пов’язані з якістю;
(ii) орган будь-якої держави-члена, утворений:
- або на національному рівні,
- або на регіональному рівні під наглядом національних органів у рамках обмежень, встановлених національним законодавством відповідної держави-члена.
Органи, зазначені у (i) та (ii), можуть, згідно з їхнім національним законодавством, делегувати завдання, передбачені в цій Директиві, на виконання, у рамках їхніх повноважень і під їхнім наглядом, будь-якій іншій юридичній особі, незалежно від того, чи вона є суб’єктом публічного або приватного права, на яку, за її офіційно затвердженим статутом, покладено винятково виконання окремих публічних функцій, за умови що така особа і її члени не мають жодного особистого інтересу в результатах заходів, яких вона вживає.
Держави-члени забезпечують встановлення тісної співпраці між органами, що зазначені у (i), та органами, що зазначені у (ii).
Крім того, згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2), може бути затверджена інша юридична особа, утворена від імені будь-якого органу, зазначеного в (i) та (ii), яка діє в межах повноважень і під наглядом такого органу, за умови що така особа не має особистого інтересу в результатах заходів, яких вона вживає.
Держави-члени повідомляють Комісію про свої відповідальні офіційні органи. Комісія повинна пересилати цю інформацію іншим державам-членам;
(f) "офіційні інструменти чи заходи" означає інструменти чи заходи, застосовані чи вжиті відповідальним офіційним органом;
(g) "офіційне інспектування" означає інспектування, яке проводить відповідальний офіційний орган;
(h) "офіційна заява" означає заяву, зроблену відповідальним офіційним органом або під його відповідальністю;
(i) "партія" означає певну кількість одиниць одного товару, яку можливо ідентифікувати за однорідністю складу та за походженням;
(j) "лабораторія" означає суб’єкт публічного або приватного права, який виконує аналіз і належну діагностику, що дозволяє виробнику відслідковувати якість виробництва.
Стаття 4
Згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(3), у додатку I для кожного роду та виду, зазначеного в додатку II, та для підщеп інших родів та видів, якщо матеріал роду чи виду прищеплений або має бути прищеплений до них, повинен бути визначений список з описом умов щодо здоров’я рослин, встановлених у Директиві 2000/29/ЄС, що застосовуються до відповідного роду та/або виду, у якому будуть викладені:
(a) умови, яким повинен відповідати розсадний матеріал овочевих культур, зокрема ті, що стосуються якості та чистоти культури та, у відповідних випадках, сортових характеристик. Ці умови повинні бути включені в частину А додатка I;
(b) умови, яким повинен відповідати розмножувальний матеріал, зокрема ті, що стосуються застосовуваної системи розмноження, чистоти вирощуваної культури та, у відповідних випадках, сортових характеристик. Ці умови повинні бути наведені в частині В додатка I.
Стаття 5
1. Держави-члени забезпечують, щоб постачальники вживали всіх заходів, необхідних щоб гарантувати дотримання стандартів, встановлених цією Директивою, на всіх етапах виробництва та реалізації розмножувального та розсадного матеріалу овочевих культур.
2. Для цілей параграфа 1, зазначені постачальники повинні або самі, або шляхом залучення акредитованого постачальника чи відповідального офіційного органу проводити перевірки, засновані на таких принципах:
- визначення критичних точок у їхньому виробничому процесі на основі використовуваних методів виробництва,
- встановлення та впровадження методів для моніторингу та перевірки критичних точок, зазначених у першому абзаці,
- відбір зразків для аналізу в лабораторії, акредитованій відповідальним офіційним органом, з метою перевірки дотримання стандартів, встановлених цією Директивою,
- ведення письмового обліку або обліку зі створенням стійких до стирання записів даних, зазначених у першому, другому та третьому абзацах, а також записів щодо обліку даних стосовно виробництва та реалізації розмножувального й розсадного матеріалу, які мають зберігатися для потреб відповідального офіційного органу. Такі документи й облікові дані належить зберігати протягом принаймні одного року.
Проте постачальники, діяльність яких у цьому зв’язку зводиться суто до поширення розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур, виробленого й упакованого на потужностях, що не є їхніми власними, повинні вести облік лише у письмовій формі або у такий спосіб, що дані не можуть бути видалені, щодо купівлі і продажу та/або постачання таких продуктів.
Цей параграф не застосовується до постачальників, чия діяльність у цьому зв’язку зводиться до постачання малих кількостей розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур непрофесійним кінцевим споживачам.
3. Якщо в результаті своїх власних перевірок будь-якої інформації, яка перебуває в розпорядженні постачальників, зазначених у параграфі 1, буде виявлено присутність одного або більше шкідливих організмів, зазначених у Директиві 2000/29/ЄС, або організмів, наведених у відповідних списках, визначених відповідно до статті 4 цієї Директиви, у кількостях, що перевищують дозволені за нормальних умов для дотримання стандартів, постачальники повинні негайно повідомити це відповідальному офіційному органу та вжити заходів, вказаних таким органом, чи будь-якого іншого заходу, необхідного для зниження ризику поширення таких шкідливих організмів. Постачальник веде облік усіх випадків появи шкідливих організмів на своїй території та всіх заходів у зв’язку з такими випадками.
4. Детальні правила застосування другого підпараграфа параграфа 2 повинні бути встановлені згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2).
Стаття 6
1. Відповідальний офіційний орган акредитує постачальників після того, як він перевірить відповідність їхніх методів виробництва та закладів вимогам цієї Директиви стосовно характеру діяльності, яку вони провадять. Якщо постачальник вирішить провадити види діяльності, інші ніж ті, на які він отримав акредитацію, акредитацію необхідно поновити.
2. Відповідальний офіційний орган акредитує лабораторії після того, як перевіряє відповідність таких лабораторій, їхніх методів та їхніх закладів вимогам цієї Директиви, що мають бути визначені згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2), стосовно діяльності з тестування, яку вони провадять. Якщо лабораторія вирішить провадити види діяльності, інші ніж ті, на які вона отримала акредитацію, акредитацію необхідно поновити.
3. Відповідальний офіційний орган вживає необхідних заходів, якщо вимоги, зазначені у параграфах 1 і 2, більше не виконуються. У цьому зв’язку, він повинен звернути особливу увагу на висновки будь-якої перевірки, проведеної згідно зі статтею 7.
4. Щоб забезпечити дотримання вимог цієї Директиви, необхідно регулярно здійснювати нагляд та моніторинг постачальників, закладів та лабораторій відповідальним офіційним органом, який повсякчас має безперешкодний доступ до всіх частин закладів, або під його відповідальність. Імплементаційні інструменти щодо нагляду та моніторингу ухвалюють, у разі необхідності, згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2).
Якщо в результаті такого нагляду та моніторингу буде виявлено недотримання вимог цієї Директиви, відповідальний офіційний орган вживає належних дій.
Стаття 7
1. Експерти комісії можуть, у співпраці з відповідальними офіційними органами держав-членів, проводити перевірки на місцях у випадках, коли це необхідно для забезпечення однакового застосування цієї Директиви, зокрема щоб перевіряти, чи постачальники фактично відповідають вимогам цієї Директиви. Держава-член, на чиїй території проводиться перевірка, повинна надавати всю необхідну підтримку експертам у виконанні ними їхніх обов’язків. Комісія інформує держави-члени про результати таких розслідувань.
2. Детальні правила застосування параграфа 1 ухвалюють згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2).
Стаття 8
1. Реалізацію розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур можуть здійснювати тільки акредитовані постачальники за умови їх відповідності вимогам, встановленим у списку, зазначеному в статті 4.
2. Без обмеження положень Директиви 2000/29/ЄС, дія параграфа 1 не поширюється на розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур, призначений для:
(a) дослідів чи наукових цілей; або
(b) селекційної роботи; або
(c) заходів, спрямованих на збереження генетичного різноманіття.
3. Детальні правила застосування пунктів (a), (b) і (c) параграфа 2 ухвалюють за необхідності згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2).
Стаття 9
1. Без обмеження статті 2, розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур, що належить до родів і видів, внесених у перелік додатка II, а також охоплений Директивою 2002/55/ЄС, не може бути реалізований у межах Співтовариства за винятком випадків, коли він належить до сорту, допущеного до реалізації згідно зі згаданою Директивою.
2. Без обмеження статті 2 і параграфа 3 цієї статті, розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур, що належить до родів і видів, внесених у перелік додатка II, але не охоплений Директивою 2002/55/ЄС, не може бути реалізований у межах Співтовариства за винятком випадків, коли він належить до сорту, офіційно допущеного до реалізації принаймні в одній державі-члені.
Положення, викладені у статтях 4 і 5 та статті 9(3) Директиви 2002/55/ЄС, застосовуються до умов допуску.
Стаття 3(2) і (4), статті 6, 7, 8, 9(1), (2) і (4) та статті 10–15 згаданої Директиви застосовують mutatis mutandis щодо процедур та формальностей для допуску до реалізації та підтримання виробництва.
У кожному випадку можуть бути взяті до уваги результати неофіційних випробувань та практична інформація, зібрана під час вирощування.
3. Сорти, офіційно допущені згідно з параграфом 2, вносять у Спільний каталог сортів овочевих видів, зазначений у статті 17 Директиви 2002/55/ЄС. Статті 16(2), 17, 18 і 19 згаданої Директиви застосовуються mutatis mutandis.
Стаття 10
1. Протягом вирощування та під час виїмки або вилучення з материнського матеріалу, розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур утримують в окремих партіях.
2. Якщо розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур, що має різне походження, зібрано разом чи змішано під час пакування, зберігання, транспортування чи при постачанні, постачальник повинен вести облік, у тому числі таких даних: склад партії та походження окремих складників.
3. Держави-члени забезпечують дотримання вимог параграфів 1 і 2 шляхом провадження офіційних інспектувань.
Стаття 11
1. Без обмеження статті 10(2), розмножувальний та розсадний матеріал овочевих культур може бути реалізований тільки в достатньо однорідних партіях та за умови визнання його відповідним вимогам цієї Директиви та супроводження його документом, підготовленим постачальником згідно з умовами, викладеними у списку, встановленому відповідно до статті 4. Якщо такий документ містить офіційну заяву, вона повинна бути чітко відокремлена від усіх інших частин документа.
Вимоги щодо маркування та/або пломбування розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур повинні бути встановлені у списку, зазначеному в статті 4.
2. У разі постачання роздрібним торговцем розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур непрофесійному кінцевому споживачеві, вимоги до марковання можуть бути зведені до належної інформації щодо продукту.
Стаття 12
1. Держави-члени можуть звільнити:
(a) від застосування статті 11 - малих виробників, у яких усе виробництво та продажі розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур призначене для кінцевого використання особами на місцевому ринку, при цьому такі особи не залучені до професійного рослинництва ("місцевий обіг");
(b) від контрольних заходів та офіційного інспектування, зазначених у статті 18, - місцевий обіг розмножувальних і розсадних матеріалів овочевих культур, вироблених такими звільненими від обов’язку особами.
2. Імплементаційні заходи, пов’язані з іншими вимогами щодо звільнень, зазначених у параграфі 1, зокрема щодо понять "малі виробники" і "місцевий ринок", та з відповідними процедурами, ухвалюють згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2).
Стаття 13
У разі тимчасових складнощів із постачанням розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур, що відповідає вимогам цієї Директиви, можуть бути ухвалені інструменти, згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2), щодо реалізації розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур, який відповідає менш жорстким вимогам, без обмеження правил щодо здоров’я рослин, викладених у Директиві 2000/29/ЄС.
Стаття 14
1. Реалізація розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур, що відповідає вимогам та умовам цієї Директиви, не повинна підлягати жодним обмежувальним положенням щодо постачальника, здоров’я рослин, середовища вирощування та інспектування, крім визначених у цій Директиві.
2. Реалізація розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур, сорти якого внесені у Спільний каталог сортів овочевих видів, не повинна підлягати жодним обмеженням щодо сорту, крім визначених у цій Директиві.
Стаття 15
Що стосується продуктів, зазначених у додатку II, держави-члени повинні утримуватися від накладання більш жорстких умов чи обмежень на реалізацію, крім умов, визначених у списку, зазначеному у статті 4, або тих, які існували станом на 28 квітня 1992 року.
Стаття 16
1. З дотриманням процедури, зазначеної у статті 21(2), необхідно вирішити, чи є розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур, вироблений у третій країні з такими ж гарантіями щодо зобов’язань, покладених на постачальника, ідентичності, характеристик, здоров’я рослин, середовища вирощування, пакування, механізму інспектування, маркування та пломбування в усіх цих аспектах еквівалентним розмножувальному і розсадному матеріалу овочевих культур, виробленому у Співтоваристві, та чи відповідає він усім вимогам та умовам цієї Директиви.
2. До отримання рішення, зазначеного у параграфі 1, держави-члени можуть, до 31 грудня 2022 року, і без обмеження положень Директиви 2000/29/ЄС, застосовувати щодо ввезення розмножувального і розсадного матеріалу овочевих культур із третіх країн умови, принаймні еквівалентні тимчасовим або постійним умовам, встановленим у списках, зазначених у статті 4 цієї Директиви. Якщо у зазначених списках таких умов не визначено, умови ввезення повинні бути принаймні еквівалентними умовам, застосовним щодо виробництва у відповідній державі-члені.
Згідно з процедурою, зазначеною у статті 21(2), дата, зазначена в першому підпараграфі цього параграфа, для різних країн може бути перенесена до моменту отримання рішення, зазначеного у параграфі 1 цієї статті.
Розмножувальний і розсадний матеріал овочевих культур, що його ввозить держава-член згідно з рішенням, ухваленим такою державою-членом відповідно до першого підпараграфа, не підлягає жодним обмеженням щодо реалізації в інших державах-членах у частині питань, зазначених у параграфі 1.

................
Перейти до повного тексту