- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Розпорядження
ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ
ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я
Про схвалення Концепції змін до нормативно-правових актів з питань внесення інформації про фінансову установу до Державного реєстру фінансових установ
На виконання Плану роботи Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на 2010 рік, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 15.12.2009
N 955, та з метою реалізації завдань, визначених Положенням про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженим Указом Президента України від 4 квітня 2003 року
N 292, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України
ПОСТАНОВИЛА:
1. Схвалити Концепцію змін до нормативно-правових актів з питань внесення інформації про фінансову установу до Державного реєстру фінансових установ (додається).
2. Відділу зв'язків з громадськістю та протоколу забезпечити оприлюднення цього розпорядження на офіційному веб-сайті Держфінпослуг.
3. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на першого заступника Голови Кореня С.О.
Протокол засідання Комісії від 4 березня 2010 р. N 546 |
СХВАЛЕНО
Розпорядження Держфінпослуг
04.03.2010 N 234
КОНЦЕПЦІЯ ЗМІН
до нормативно-правових актів з питань внесення інформації про фінансову установу до Державного реєстру фінансових установ
Проблема, на розв'язання якої спрямована Концепція
Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг) згідно з компетенцією, визначеною
Законом, здійснює функції спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з регулювання ринків фінансових послуг та реалізовує державну політику в цій сфері.
Державне регулювання діяльності з надання фінансових послуг здійснюється, у тому числі й шляхом нормативно-правового регулювання діяльності фінансових установ.
З метою реалізації вимог
Закону щодо умов створення та організації діяльності фінансових установ Держфінпослуг прийнято низку нормативно-правових актів з питань унесення інформації про фінансову установу до Державного реєстру фінансових установ (далі - Реєстр).
Порядок набуття юридичними особами статусу фінансової установи та вимоги щодо внесення інформації про них до Реєстру визначені такими розпорядженнями Держфінпослуг:
1) від 28.08.2003
N 41 "Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ" (далі - Положення N 41);
2) від 18.12.2003
N 170 "Про затвердження Положення про порядок внесення інформації про ломбарди до Державного реєстру фінансових установ";
3) від 05.12.2003
N 152 "Про затвердження Положення про внесення інформації щодо фінансових компаній до Державного реєстру фінансових установ та встановлення вимог до облікової та реєструючої системи фінансових компаній";
4) від 22.06.2004
N 1099 "Про затвердження Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ";
5) від 12.10.2004
N 2534 "Про затвердження Положення про внесення інформації про недержавні пенсійні фонди до Державного реєстру фінансових установ";
6) від 22.02.2005
N 3617 "Про затвердження Положення про внесення до Державного реєстру фінансових установ інформації про адміністраторів недержавних пенсійних фондів";
7) від 07.07.2005
N 4300 "Про затвердження Положення про порядок унесення інформації про фінансові установи - юридичні особи публічного права до Державного реєстру фінансових установ та внесення змін до розпорядження від 05.12.2003 N 152";
8) від 22.11.2005
N 4934 "Про затвердження Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ";
9) від 28.03.2006
N 5538 "Про затвердження Положення про порядок унесення інформації про довірчі товариства до Державного реєстру фінансових установ";
10) від 27.03.2008
N 417 "Про затвердження Положення про внесення інформації про кредитні установи до Державного реєстру фінансових установ та про внесення змін до деяких нормативно-правових актів".
Зазначені вище нормативно-правові акти приймалися Держфінпослуг протягом 2003-2008 рр. і відповідали на той час вимогам щодо розвитку і становлення окремих ринків фінансових послуг.
Положенням
N 41 встановлено загальний порядок унесення інформації про фінансову установу до Реєстру. Іншими розпорядженнями Держфінпослуг визначені додаткові вимоги до заявника для внесення інформації про нього та його відокремлені підрозділи до Реєстру, вимоги до документів, які при цьому подаються заявником, порядок унесення інформації про заявника та його відокремлений підрозділ до Реєстру та виключення інформації про заявника та його відокремлений підрозділ з Реєстру.
Принципова відмінність у цих нормативно-правових актах полягає у встановлених:
- вимогах до заявника для набуття статусу фінансової установи;
- вимогах до документів, які подаються для внесення інформації щодо окремого заявника та його відокремлені підрозділи до Реєстру.
Решта норм мають універсальний характер для різних фінансових установ, які доцільно уніфікувати, оскільки це дозволить не тільки спростити та прискорити процедури опрацювання документів фахівцями Держфінпослуг, а й стандартизувати процес прийняття рішення щодо набуття статусу фінансової установи.
Крім того, користування великою кількістю нормативно-правових актів з питань унесення інформації до Реєстру ускладнює процес підготовки документів заявниками та заважає споживачам фінансових послуг самостійно розібратися із вимогами до фінансових установ, які необхідні для захисту їх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суттєві фактори
Наслідки загальноекономічної кризи вплинули на діяльність фінансових установ та мали негативний вплив на стан фінансового ринку в цілому. У 2009 році суттєво збільшилася кількість звернень і скарг громадян до Держфінпослуг на діяльність фінансових установ. У зв'язку з цим є нагальною потреба в активізації Держфінпослуг регуляторних функцій та посиленні її нормотворчої діяльності.
Перехід Держфінпослуг на принципово нову функціональну систему нагляду, максимально наближену до міжнародних стандартів, також потребує від Держфінпослуг докорінної зміни нормативно-правої бази, у тому числі з питань унесення інформації про фінансову установу до Реєстру.
Ці зміни в першу чергу мають бути направлені на:
- удосконалення організаційної діяльності фінансових установ;
- запровадження найкращої світової практики корпоративного управління у фінансових установах;
- диференціацію нормативних вимог щодо власного і статутного капіталів фінансових установ з урахуванням різних видів фінансових установ;
- збільшення капіталізації фінансових установ;
- удосконалення процедур, пов'язаних із внесенням інформації до Реєстру;
- посилення контролю Держфінпослуг за своєчасним оновленням та достовірністю інформації в Реєстрі.
Альтернативи
Альтернатива 1. Запровадження єдиного порядку внесення інформації про фінансову установу до Реєстру
Запровадити єдиний порядок внесення інформації про фінансові установи до Реєстру можливо шляхом викладення Положення
N 41 в новій редакції.
Ефективність втілення Альтернативи 1 полягає в можливості запровадити уніфіковані процедури щодо внесення інформації про фінансові установи до Реєстру, які встановлюватимуть єдині вимоги та правила організації діяльності для всіх видів фінансових установ. Альтернатива 1 матиме суттєвий регуляторний вплив на всі важливі напрями, що стосуються діяльності фінансових установ - від початку організації діяльності фінансової установи і до посилення контролю Держфінпослуг за своєчасним оновленням інформації в Реєстрі.
До суттєвих наслідків та ризиків, пов'язаних із втіленням Альтернативи 1, слід віднести:
- докорінну зміну нормативно-правової бази, оскільки викладення Положення
N 41 в новій редакції може негативно вплинути на сприйняття нових норм та правил заявниками та споживачами фінансових послуг, які протягом 2003-2009 рр. користувалися нормативно-правовими актами в чинній редакції. Частково пом'якшити цей ризик можливо шляхом проведення відповідної роз'яснювальної та консультативної роботи із заявниками та споживачами фінансових послуг;
- уніфікацію правил і процедур щодо внесення інформації до Реєстру і викладення зазначених норм в єдиному нормативно-правовому акті, яка потребуватиме проведення ретельного порівняльного аналізу всіх нормативно-правових актів, що стосуються внесення інформації до Реєстру, і відповідно залучення до цієї роботи великої кількості фахівців та витрачання значних матеріальних та людських ресурсів.
Альтернатива 2. Удосконалення нормативно-правової бази шляхом перегляду окремих норм та процедур, пов'язаних із внесенням інформації до Реєстру
................Перейти до повного тексту