Надсилаємо для використання в роботі "Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення банківського законодавства".

З затвердженням цього Положення втрачає силу "Тимчасовий порядок ліквідації комерційних банків та їх установ в Україні" від 15.08.94 р. N 129.

1.1. Це положення розроблене на підставі Закону України "Про банки і банківську діяльність", Закону України "Про господарські товариства" та іншого законодавства і визначає порядок застосування Національним банком України і його регіональними управліннями санкцій при здійсненні ними контрольних функцій. У разі, якщо комерційні банки та установи комерційних банків порушують чинне законодавство, економічні нормативи, порядок, строки та технологію виконання банківських операцій, допускають несанкціоновану емісію, не виконують нормативні акти Національного банку, не подають звітність чи подають недостовірну звітність, якщо діяльність їх збиткова і створює становище, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкоджає антимонопольним діям чи праву клієнта вільно вибирати банк, то до них застосовуються такі санкції:

- підвищення норми обов'язкових резервів;

- відкликання ліцензії на здійснення окремих чи всіх банківських операцій;

- усунення керівництва комерційного банку чи установи комерційного банку від управління;

- призначення тимчасової адміністрації для управління комерційним банком чи установою комерційного банку;

- стягнення у безспірному порядку штрафу у розмірі неправомірно одержаного доходу та застосування інших економічних санкцій відповідно до законодавства;

- реорганізація чи ліквідація комерційного банку та виключення з Республіканської книги реєстрації банків, валютних бірж та інших фінансово-кредитних установ.

1.2. Підставою щодо застосування Національним банком і його регіональними управліннями вказаних санкцій можуть бути:

- результати здійснених Національним банком та відповідними службами його регіональних управлінь перевірок діяльності комерційних банків чи установ комерційних банків;

- матеріали податкових інспекцій та правоохоронних органів, які характеризують дотримання комерційними банками та установами комерційних банків законодавчих актів з питань банківської діяльності;

- результати перевірок діяльності комерційних банків аудиторськими організаціями, уповноваженими відповідно до законодавства на здійснення таких перевірок;

- інші матеріали, що характеризують діяльність комерційних банків (статистична звітність, щоденні баланси тощо).

1.3. Рішення про тимчасове незастосування тієї чи іншої санкції приймається Правлінням Національного банку при наявності обгрунтованого клопотання комерційного банку чи його установи, підтвердженого висновком регіонального управління Національного банку, на території якого вони розташовані, та відповідної служби Національного банку України.

1.4. Постанови Правління Національного банку і розпорядження його регіональних управлінь щодо застосування санкцій можуть бути оскаржені в арбітражному суді. Оскарження рішення не зупиняє його дію.

2.1 Національний банк України має право підвищувати норми обов'язкових резервів для комерційних банків у разі допущення ними хоч би одного з порушень, зазначених у ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

2.2. Підставою для подання пропозицій щодо підвищення норми обов'язкових резервів є результати перевірок діяльності комерційних банків, які свідчать про наявність порушень, що можуть привести до загрози інтересам клієнтів.

Регіональне управління, на території якого функціонує банк, та департаменти емісійно-кредитний та банківського нагляду одночасно з поданням пропозицій щодо підвищення норми обов'язкових резервів на розгляд Правління Національного банку України зобов'язані надіслати копію пропозицій і комерційному банку.

На підставі пропозицій регіонального управління, на території якого функціонує банк, департаментів емісійно-кредитного та банківського нагляду Правління Національного банку України приймає рішення про підвищення норми обов'язкових резервів комерційному банку, яке оформлюється відповідною постановою.

2.4. В постанові обов'язково має зазначатися, на які операції (всі або окремі) підвищуються норми обов'язкових резервів комерційному банку, має бути вказаний строк, на який підвищуються норми обов'язкових резервів, розмір, до якого підвищуються норми обов'язкових резервів, а також обов'язково повинна бути зазначена дата, з якої підвищуються норми обов'язкових резервів.

3.1. Цей розділ встановлює порядок відкликання ліцензії на право здійснення операцій з валютними цінностями:

- за систематичне (три і більше разів) порушення уповноваженими банками або установами уповноважених банків порядку і умов торгівлі валютними цінностями на міжбанківському валютному ринку України, встановлених Національним банком;

- систематичне (три і більше разів) невиконання уповноваженими банками обов'язкового продажу надходжень на користь резидентів в іноземній валюті на міжбанківському валютному ринку України;

- систематичне (три і більше разів) порушення строків продажу іноземної валюти або строків відрахування коштів у валюті України, одержаних уповноваженими банками від виконання зазначених операцій на рахунок резидента;

- систематична (три і більше разів) відмова купувати і продавати іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за рахунок резидентів;

- систематичне (три і більше разів) невиконання функцій агента валютного контролю щодо операцій своїх клієнтів;

- систематичне (три і більше разів) порушення порядку роботи пунктів обміну іноземної валюти;

- повторне приховування, перекручення або несвоєчасне подання звітності про валютні операції.

* У зв'язку з тим, що в даний час ліцензії на здійснення всіх банківських операцій, крім валютних, не видаються, питання їх відкликання це Положення не розглядає.

3.2. Перевірки з питань дотримання валютного законодавства проводяться працівниками управління валютного контролю Національного банку або уповноваженими працівниками регіональних управлінь Національного банку.

3.3. У разі виявлення порушень валютного законодавства перевіряючий має отримати від осіб, що допустили порушення, необхідні пояснення, скласти акт перевірки та протокол за фактом порушення за встановленою формою і підготувати доповідну записку та пропозиції щодо відкликання ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями на ім'я керівника управління валютного контролю та ліцензування, котрий, у свою чергу, готує проект постанови Правління Національного банку України про позбавлення ліцензії на здійснення операцій з валютними цінностями і передає на попередній розгляд Голові Правління, який приймає рішення про винесення цих матеріалів на розгляд Правління.

3.4. Правління Національного банку України приймає рішення, яке оформлюється відповідною постановою.

У постанові обов'язково має зазначатися дата, з якої відкликається ліцензія на право здійснення операцій з валютними цінностями.

4.1. Національний банк України має право усувати керівництво комерційного банку від управління у тому разі, якщо зазначені в ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність" порушення є прямим наслідком особистих дій керівництва.

4.2. Під керівництвом комерційного банку слід розуміти осіб, які мають право підпису розрахунково-платіжних документів і здійснюють свої дії від імені банку, а також осіб, що їх заміщають.

4.3. Підставою для подання пропозицій щодо усунення керівництва комерційного банку чи установи комерційного банку є обгрунтовані докази допущення керівництвом банку чи банківської установи хоч би одного з порушень вказаних в ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

4.4. Пропозиція щодо усунення керівництва комерційного банку від управління подається департаментом банківського нагляду Національного банку України чи з подання регіонального управління Національного банку, на території якого функціонує комерційний банк на ім'я Голови Ради банку.

4.5. Попередній розгляд матеріалів про усунення керівництва комерційного банку здійснює уповноважена Правлінням Національного банку комісія з реєстрації комерційних банків, яка готує висновок.

4.6. Рішення про усунення керівництва комерційного банку від управління приймається Правлінням Національного банку та оформлюється відповідною постановою (окрім випадків, коли такі рішення прийняті правоохоронними органами або за рішенням загальних зборів комерційного банку, чи спостережної Ради банку, якщо такі права їй делеговано).

4.7. Регіональне управління Національного банку, на території якого функціонує установа комерційного банку, вносить пропозицію комерційному банку про вжиття ним необхідних заходів щодо заміни керівництва установи комерційного банку та повідомлення про прийняте рішення у 10-денний термін.

4.8. У разі, якщо комерційним банком не вжито необхідних заходів щодо усунення керівництва установи комерційного банку у встановлений строк, то рішення про усунення керівництва установи комерційного банку (філії, відділення) приймається керівником регіонального управління Національного банку на підставі пропозицій служби банківського нагляду та оформлюється розпорядженням.

4.9. Якщо постанова Правління або розпорядження керівника регіонального управління Національного банку України про усунення керівництва комерційного банку чи установи комерційного банку від управління комерційним банком не виконуватиметься протягом трьох робочих днів, то регіональне управління Національного банку України дає письмове розпорядження регіональній розрахунковій палаті про заборону прийняття до виконання платіжних документів за підписами керівників, що усунуті з посади, та повідомлює про це комерційний банк.

5.1. Тимчасова адміністрація комерційного банку призначається у разі допущення порушень в їх діяльності, передбачених ст.48 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

5.2. Підставами для призначення тимчасової адміністрації банку можуть бути:

- систематичне порушення встановлених економічних нормативів, невиконання нормативних актів Національного банку, неподання чи подання недостовірної звітності, систематичне порушення законодавства протягом шести місяців діяльності (наявність не менше трьох актів перевірок або інших письмових доказів (далі актів));

- збиткова діяльність - наявність збитків, що їх зазнав банк, не перекритих резервним або страховим фондами;

- становище комерційного банку, при якому власних коштів цього комерційного банку залишилось менше, ніж вимагається для його функціонування згідно з чинним законодавством (становище, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів).

У разі виникнення незадовільного фінансового стану банку до нього можуть бути вжиті заходи щодо фінансового оздоровлення.

Фінансове оздоровлення - це система заходів, спрямованих на усунення порушень, що призвели комерційний банк до збиткової діяльності, а також наслідків цих порушень, що дають право на застосування таких заходів на період, визначений Національним банком України, і реалізуються комерційним банком або призначеною тимчасовою адміністрацією.

Протягом місяця з дня отримання застереження Національного банку про можливість застосування санкції, яке доводиться до Голови Ради банку та Правління банку, керівництво комерційного банку має вжити відповідні заходи і про результати повідомити відповідний підрозділ Національного банку України.

У разі, якщо протягом місяця банком не будуть вжиті заходи щодо його фінансового оздоровлення, регіональне управління Національного банку проводить перевірку на місці.

За результатами перевірки робиться висновок, в якому аналізуються причини виявлених недоліків, економічне становище банку та визначаються конкретні шляхи виходу з критичного стану банку і вносяться банку відповідні пропозиції.

Якщо запропоновані Національним банком України шляхи виходу з кризової ситуації, що склалася в діяльності банку, не будуть реалізовані з боку керівництва комерційного банку, то департаментом банківського нагляду, за підсумками перевірок, перед Правлінням Національного банку України порушується питання про необхідність призначення тимчасової адміністрації.

5.3. Висновок департаменту банківського нагляду щодо призначення тимчасової адміністрації має містити:

- назву, повні реквізити комерційного банку;

- перелік даних, які є підставою для призначення тимчасової адміністрації, обгрунтування такого призначення та можливого усунення, у разі необхідності, виконавчого органу банку від керівництва;

- відомості про осіб, що будуть призначені членами тимчасової адміністрації та особу, що її очолюватиме;

- дату і строк призначення;

- першочергові дії;

- матеріали перевірок та інші дані, які засвідчують правомірність та необхідність застосування цього заходу (як додаток).

5.4. Тимчасова адміністрація призначається Правлінням Національного банку України на певний строк та діє в межах встановлених повноважень. Тимчасова адміністрація може також призначатися Правлінням Національного банку за клопотанням Ради комерційного банку або його Правління, яке має бути погоджене з регіональним управлінням Національного банку. Метою її діяльності та головним завданням є приведення справ комерційного банку у відповідність до чинного законодавства, збереження або відновлення платоспроможності в інтересах його кредиторів і вкладників, а також засновників (акціонерів) і створення працездатного управлінського механізму, що забезпечує усунення виявлених порушень, причин і умов, що призводять до погіршення фінансового стану та здійснення інших заходів щодо фінансового оздоровлення комерційного банку.

Тимчасова адміністрація має у встановлений Національним банком строк провести необхідні заходи щодо виконання вказаних завдань.

5.5. У разі наявності фактів, що свідчать про недобросовісність дій з боку керівництва комерційного банку, або наявність інших підстав для негайного призначення тимчасової адміністрації, тимчасова адміністрація може бути призначена без попереднього повідомлення керівництва комерційного банку.

5.6. Висновок департаменту банківського нагляду передається для подальшого розгляду Правлінням Національного банку.