Відповідно до статей 7, 15, 55-1, 56 Закону України "Про Національний банк України", статей 5, 27-29, 34 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", статей 2, 5, 6, 9, 11 Закону України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", з метою визначення порядку ліцензування Експортно-кредитного агентства та умов провадження ним діяльності із страхування, перестрахування, надання гарантій, унормування порядку здійснення Національним банком України нагляду за діяльністю Експортно-кредитного агентства Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Положення про ліцензування Експортно-кредитного агентства та умови провадження ним діяльності із страхування, перестрахування, надання гарантій, що додається.

2. Затвердити Зміни до:

4. Експортно-кредитному агентству (далі - ЕКА):

1) протягом одного місяця з дня набрання чинності цією постановою подати до Національного банку України (далі - Національний банк) в один із способів, визначених у пункті 20 глави 2 розділу I Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року № 153 (зі змінами) (далі - Положення про ліцензування), реєстраційну картку юридичної особи, складену за формою, наведеною в додатку 1 до Положення про ліцензування;

2) протягом шести місяців із дня набрання чинності цією постановою звернутися до Національного банку із заявою про видачу ліцензії на здійснення діяльності ЕКА.

5. Національний банк здійснює заходи державного нагляду за ЕКА, включаючи безвиїзний нагляд, проведення планових і позапланових інспекційних перевірок, обчислення строку для здійснення планових інспекційних перевірок, застосування заходів, передбачених Законом України "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності", та заходів впливу, передбачених Законом України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", із дня отримання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА.

6. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

1. Це Положення розроблене згідно із Законами України "Про Національний банк України", "Про фінансові механізми стимулювання експортної діяльності" (далі - Закон про ЕКА), "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та іншими законами України та визначає:

1) порядок видачі ліцензії Експортно-кредитному агентству (далі - ЕКА);

2) порядок подання до Національного банку України (далі - Національний банк) політики страхування, перестрахування, надання гарантій та змін до них;

3) умови провадження діяльності ЕКА;

4) вимоги до структури власності ЕКА та порядку її розкриття (у разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави);

5) вимоги до корпоративного управління ЕКА;

6) вимоги до системи внутрішнього контролю ЕКА;

7) особливості передавання виконання окремих функцій та/або бізнес-процесів ЕКА спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах;

8) кваліфікаційні вимоги до осіб, які входять до складу наглядової ради ЕКА, правління ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, осіб, відповідальних за виконання ключових функцій, а також вимоги до особи, відповідальної за здійснення актуарних розрахунків в ЕКА;

9) порядок анулювання ліцензії ЕКА за заявою ЕКА та виключення ЕКА з Державного реєстру фінансових установ (далі - ДРФУ);

10) порядок погодження набуття та/або збільшення істотної участі в ЕКА інших акціонерів, крім держави;

11) особливості формування та використання страхових резервів, інших фондів і резервів;

12) норматив достатності капіталу та платоспроможності;

13) вимоги до звітності ЕКА (переліку показників звітності, порядку, обсягів, способів і строків подання звітності до Національного банку);

14) вимоги до перестрахування ризиків ЕКА;

15) порядок здійснення Національним банком контролю за дотриманням ЕКА вимог цього Положення.

2. Терміни в цьому Положенні вживаються в таких значеннях:

1) аквізиційні витрати - витрати, пов’язані з укладанням та пролонгацією договорів страхування, перестрахування, гарантії;

2) актуарій - посадова особа ЕКА (особа, залучена на договірних умовах), відповідальна за здійснення актуарних розрахунків, або особа, яка надає послуги зі здійснення актуарних розрахунків, яка відповідає вимогам законодавства України та має право посвідчувати актуарні розрахунки з видів страхування інших, ніж страхування життя;

3) витрати на ведення і обслуговування страхової діяльності та діяльності з надання гарантій - витрати, що виникають у процесі адміністрування страхової діяльності та діяльності з надання гарантій (включаючи витрати, пов’язані з унесенням змін до умов договорів страхування, перестрахування, гарантії), інші, ніж аквізиційні витрати, витрати на врегулювання збитків, витрати на управління інвестиціями;

4) витрати на ведення справи - витрати страхової діяльності та діяльності із надання гарантій, які включають аквізиційні витрати, витрати на ведення і обслуговування страхової діяльності та діяльності з надання гарантій, витрати на врегулювання збитків;

5) витрати на врегулювання збитків - витрати, пов’язані з врегулюванням заявлених збитків (вимог), що виникли у зв’язку з настанням подій, що мають ознаки страхового випадку/гарантійних випадків;

6) витрати на управління інвестиціями - витрати, пов’язані з інвестиційною діяльністю (управлінням активами), включаючи розміщення активів, якими представлені страхові резерви;

7) відповідальний працівник ЕКА - працівник ЕКА, відповідальний за проведення фінансового моніторингу в ЕКА;

8) внутрішні документи - документи, дія яких поширюється на внутрішньогосподарські відносини ЕКА, включаючи політику за окремими напрямами діяльності, положення, інструкції, методики, правила, стратегії або документи, розроблені в іншій формі, що регулюють питання щодо організації та функціонування системи внутрішнього контролю ЕКА, з урахуванням вимог цього Положення;

9) договір вихідного перестрахування - договір перестрахування, згідно з яким ЕКА є перестрахувальником за договорами перестрахування з перестраховиками-нерезидентами та іноземними ЕКА;

10) договір вхідного перестрахування - договір перестрахування, згідно з яким ЕКА є перестраховиком за договорами перестрахування з перестрахувальниками-нерезидентами та іноземними ЕКА;

11) зароблена премія - надходження сум страхових платежів/винагороди (платежів) за договорами гарантії протягом розрахункового періоду, збільшені на суму резерву незароблених премій на початок розрахункового періоду і зменшені на суму резерву незароблених премій на кінець розрахункового періоду;

12) заявлені збитки (заявлені вимоги) - вимоги (заяви, листи або повідомлення з вимогою), включаючи звернення до суду:

здійснити страхову виплату, що надійшли ЕКА в установленому законодавством України та/або договором страхування (перестрахування) порядку у зв’язку з настанням події, що має ознаки страхового(их) випадку (випадків);

сплатити кошти за гарантією (гарантійним випадком);

13) керівник ЕКА - особа, яка входить до складу наглядової ради або правління ЕКА;

14) ключові процеси ЕКА - дії/операції/завдання, що виконуються структурними підрозділами/окремими працівниками ЕКА/інформаційними системами, що мають безпосередній та істотний вплив на досягнення цілей діяльності ЕКА, порушення здійснення контрольних заходів щодо яких може завдати істотних збитків ЕКА або його клієнтам та/або може призвести до порушення вимог законодавства України;

15) комплаєнс - регламентований внутрішніми документами ЕКА постійний процес, що здійснюється з метою виявлення та запобігання недотриманню законодавства України та внутрішніх документів ЕКА, недотриманню належних стандартів етики ведення бізнесу, які можуть виникати під час здійснення ЕКА діяльності із страхування, перестрахування та надання гарантій внаслідок невідповідності такої діяльності вимогам законодавства України щодо здійснення такої діяльності, та являє собою:

спостереження та контроль за відповідністю внутрішніх документів, що описують внутрішні процеси, пов’язані з діяльністю ЕКА, вимогам законодавства України, а також за відповідністю таких внутрішніх документів бізнес-плану (стратегії), ухваленого (ухваленої) наглядовою радою ЕКА;

контроль за дотриманням та виконанням працівниками ЕКА його внутрішніх документів, вимог законодавства України, включаючи вимоги цього Положення, а також здійснення заходів, спрямованих на управління конфліктом інтересів, захист інформаційних потоків, протидію та запобігання шахрайству і корупції, дотримання етики поведінки та ведення бізнесу;

16) корпоративне управління - система відносин між акціонером (акціонерами), органами управління та підрозділами ЕКА та іншими заінтересованими особами, яка забезпечує організаційну структуру та механізми, через які визначаються цілі ЕКА, способи досягнення цих цілей, а також здійснюється моніторинг їх виконання. Корпоративне управління визначає спосіб розподілу повноважень і відповідальності між органами управління ЕКА, а також способи прийняття ними рішень;

17) незаявлені збитки (незаявлені вимоги) - вимоги (заяви, листи або повідомлення з вимогою), включаючи звернення до суду, здійснити страхові виплати, сплатити кошти за гарантіями, що не надійшли ЕКА в установленому законодавством України та/або договором порядку, але надходження яких може відбутися в майбутньому, у зв’язку з подією, що настала на дату розрахунку та має ознаки страхового випадку (випадків)/гарантійного випадку;

18) непрострочена дебіторська заборгованість - дебіторська заборгованість, термін погашення якої не настав відповідно до укладеного договору або законодавства України та строк якої не перевищує 365 календарних днів із дня її виникнення (визнання);

19) особи, відповідальні за виконання ключових функцій в ЕКА (ключові особи ЕКА), - головний внутрішній аудитор (керівник підрозділу з внутрішнього аудиту), головний комплаєнс-менеджер [керівник підрозділу з контролю за дотриманням норм (комплаєнс)], головний ризик-менеджер (керівник підрозділу з управління ризиками);

20) пропорційне перестрахування - перестрахування, відповідно до якого перестрахувальник передає в перестрахування заздалегідь визначені частки взятих на страхування ризиків, а перестраховик відшкодовує перестрахувальнику в тій самій частці виплачені ним страхові виплати за договором страхування;

21) система внутрішнього контролю - сукупність заходів із внутрішнього аудиту, управління ризиками, комплаєнсу та інших елементів, визначених законодавством України, включаючи це Положення, а також політику, правила і заходи, які забезпечують функціонування, взаємозв’язок та підтримку таких заходів та елементів і спрямовані на досягнення визначених мети, цілей діяльності ЕКА;

22) строк покриття - період, протягом якого діє страхове покриття/гарантія та в разі настання страхового випадку/гарантійного випадку під час дії якого ЕКА зобов’язане здійснити страхову виплату (виплати)/ сплатити кошти за гарантією (гарантійним випадком) відповідно до умов договору страхування, перестрахування, договору гарантії;

23) сума прийнятних активів - сукупна вартість активів ЕКА, які відповідають вимогам, обмеженням та виняткам, установленим у цьому Положенні, яка визначається у національній валюті відповідно до вимог міжнародних стандартів бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, використовуються в значеннях, визначених Законами України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", "Про страхування", "Про управління об’єктами державної власності" (далі - Закон про управління), Законом про ЕКА та іншими законами України.

3. Вимоги Положення про ліцензування та реєстрацію надавачів фінансових послуг та умови провадження ними діяльності з надання фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 24 грудня 2021 року № 153 (зі змінами) (далі - Положення про ліцензування), поширюються на ЕКА в частині вимог до надавачів фінансових послуг (страховиків) у випадках, прямо передбачених цим Положенням.

Документи, що подаються ЕКА до Національного банку відповідно до цього Положення, повинні відповідати загальним вимогам до документів, визначених у главі 2 розділу I Положення про ліцензування.

Розгляд документів, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, здійснюється відповідно до глави 3 розділу I Положення про ліцензування.

Ідентифікація фізичних і юридичних осіб для цілей цього Положення здійснюється Національним банком на підставі документів, визначених у главі 4 розділу I Положення про ліцензування.

4. Ліцензія на здійснення діяльності ЕКА видається відповідно до розділу VII Положення про ліцензування з урахуванням особливостей, визначених у пункті 5 розділу II цього Положення.

5. ЕКА для отримання ліцензії не подає до Національного банку документів, передбачених у підпунктах 4, 21-24 пункту 400 глави 48 розділу VII Положення про ліцензування, а якщо немає інших акціонерів, крім держави, не подає документів, передбачених у підпунктах 8-10, 12 пункту 400 глави 48 розділу VII Положення про ліцензування.

6. Політика страхування, перестрахування, надання гарантій (далі - політика) та зміни до них затверджуються наглядовою радою ЕКА.

7. Зміни до політики вносяться шляхом викладення її в новій редакції.

8. ЕКА протягом п’яти робочих днів із дня затвердження політики подає до Національного банку такі документи:

1) повідомлення ЕКА про затвердження політики (унесення змін) у довільній формі, підписане керівником ЕКА;

2) два примірники затвердженої політики (політики в новій редакції);

3) протокол із рішенням наглядової ради ЕКА про затвердження (унесення змін шляхом викладення в новій редакції) політики, його засвідчена копія або витяг із такого рішення.

9. ЕКА на день звернення для отримання ліцензії/протягом усього строку дії ліцензії повинно відповідати таким вимогам:

1) наявний статутний капітал ЕКА, сформований відповідно до вимог Закону про ЕКА та Закону про управління;

2) умови та порядок здійснення діяльності ЕКА відповідають вимогам Закону про ЕКА, цього Положення та законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг;

3) підтверджені джерела походження коштів для формування, включаючи збільшення, статутного капіталу (акціонерами іншими, крім держави);

4) структура власності ЕКА (у разі часткового набуття корпоративних прав держави іншими акціонерами, крім держави) відповідає вимогам нормативно-правового акта Національного банку, яким установлено вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг;

5) ЕКА подає до Національного банку документи про структуру власності в обсязі, порядку та у строки, визначені нормативно-правовим актом Національного банку, яким установлено вимоги до структури власності надавачів фінансових послуг;

6) ділова репутація ЕКА, власників істотної участі в разі наявності акціонерів інших, ніж держава, керівників ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключових осіб ЕКА відповідає вимогам законів України та Положення про ліцензування;

7) актуарій відповідає кваліфікаційним вимогам до осіб, які можуть займатись актуарними розрахунками, установленим нормативно-правовим актом Національного банку з питань визначення кваліфікаційних вимог до осіб, які можуть займатись актуарними розрахунками, та повинен мати право посвідчувати актуарні розрахунки з видів страхування інших, ніж страхування життя;

8) професійна придатність керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА відповідає вимогам Положення про ліцензування;

9) ділова репутація та професійна придатність відповідального працівника відповідають вимогам до ділової репутації та професійної придатності, визначеним у Положенні про здійснення установами фінансового моніторингу, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 28 липня 2020 року № 107 (зі змінами);

10) фінансовий/майновий стан акціонерів ЕКА інших, ніж держава, за наявності відповідають вимогам законів України та Положення про ліцензування;

11) організаційна структура ЕКА відповідає вимогам, визначеним у главі 16 розділу II Положення про ліцензування;

12) внутрішні положення ЕКА з питань корпоративного управління відповідають вимогам, визначеним у главах 16-19 розділу II Положення про ліцензування з урахуванням особливостей, визначених у розділах V, VI, VIII цього Положення;

13) дотримано вимоги (обмеження) щодо суміщення посад, визначені в главі 19 розділу II Положення про ліцензування, крім випадків суміщення посад/сумісництва, виконання роботи на умовах цивільно-правового договору в юридичних особах, власником істотної участі в яких є держава (в особі відповідного органу державної влади) та/або особливий центральний орган державного управління;

14) вебсайт/вебсайти ЕКА відповідають вимогам законодавства України та пунктів 83, 84 та 87 глави 7 розділу II Положення про ліцензування;

15) приміщення, обліково-реєструюча системи ЕКА відповідають вимогам законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг;

16) ЕКА виконує укладені ним договори і під час укладання, виконання та припинення дії таких договорів дотримується вимог, визначених книгою п’ятою Цивільного кодексу України, Законом про ЕКА, Законом України "Про страхування" та іншим законодавством України, яким установлено вимоги до таких договорів;

17) ЕКА дотримується нормативу достатності капіталу та платоспроможності, визначеного в розділі XII цього Положення.

10. ЕКА в разі виявлення обставин, що свідчать про невідповідність його або його діяльності вимогам, установленим цим Положенням, зобов’язане письмово повідомити про це Національний банк протягом п’яти робочих днів із дня виявлення таких обставин.

11. ЕКА зобов’язане:

1) мати єдину електронну пошту для здійснення офіційної комунікації з Національним банком та забезпечити її безперебійне функціонування;

2) підтримувати в актуальному стані інформацію, наведену в ДРФУ;

3) забезпечити на постійній основі отримання листів, надісланих на електронну пошту засобами поштового зв’язку на адресу, зазначену в ДРФУ.

12. ЕКА утворюється у формі акціонерного товариства та є юридичною особою приватного права.

13. ЕКА повинно організувати систему корпоративного управління з урахуванням вимог Закону про управління, Закону про ЕКА, Закону України "Про акціонерні товариства" (далі - Закон про акціонерні товариства) та вимог, визначених у пунктах 170-172 та 174 глави 16 розділу II Положення про ліцензування, з урахуванням вимог до системи внутрішнього контролю, установлених у розділі VI цього Положення.

14. Система внутрішнього контролю повинна забезпечувати досягнення ЕКА операційних, інформаційних цілей та комплаєнс-цілей, визначених у його внутрішніх документах.

Операційні цілі передбачають забезпечення:

1) спрямованості процесу контролю на ефективність управління активами, зобов’язаннями та позабалансовими позиціями ЕКА з метою досягнення цілей його діяльності, уникаючи або обмежуючи втрати внаслідок впливу негативних внутрішніх та зовнішніх факторів;

2) здійснення систематичного процесу виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення всіх видів ризиків у діяльності ЕКА на всіх організаційних рівнях.

Інформаційні цілі діяльності передбачають забезпечення цілісності, повноти та достовірності фінансової, управлінської та іншої інформації, що використовується для ухвалення управлінських рішень; створення інформаційних потоків як за вертикаллю, так і за горизонталлю організаційної структури ЕКА. Така інформація включає звітність ЕКА з фінансових та нефінансових питань, що надається зовнішнім та внутрішнім користувачам.

Комплаєнс-цілі передбачають забезпечення організації діяльності ЕКА з дотриманням ним та всіма працівниками ЕКА вимог законодавства України, включаючи нормативно-правових актів Національного банку, дія яких поширюється на ЕКА, та внутрішніх документів.

ЕКА має право додатково у своїх внутрішніх документах визначати інші цілі системи внутрішнього контролю.

15. ЕКА запроваджує систему внутрішнього контролю шляхом:

1) прийняття внутрішніх документів із дотриманням вимог пункту 16 розділу VI цього Положення;

2) побудови організаційної структури ЕКА з урахуванням вимог пункту 17 розділу VI цього Положення;

3) упровадження компонентів системи внутрішнього контролю, визначених у пункті 18 розділу VI цього Положення.

ЕКА зобов’язане після запровадження системи внутрішнього контролю забезпечувати її постійне та ефективне функціонування.

16. Вимоги до внутрішніх документів:

1) ЕКА зобов’язане визначати у внутрішніх документах чіткий та детальний письмовий опис процесів, які забезпечують організацію та функціонування системи внутрішнього контролю;

2) перелік питань щодо внутрішнього контролю, які мають бути врегульовані у внутрішніх документах (внутрішньому документі) ЕКА, зазначено в додатку 1 до цього Положення.

ЕКА має право поєднувати кілька питань щодо побудови та організації системи внутрішнього контролю у вигляді окремих розділів в одному внутрішньому документі;

3) ЕКА зобов’язане доводити до відома своїх працівників внутрішні документи, які містять інформацію, потрібну для належного виконання такими працівниками своїх повноважень, включаючи повноваження щодо здійснення внутрішнього контролю.

ЕКА зобов’язане письмово фіксувати кожен факт ознайомлення працівника/працівників із відповідними документами шляхом отримання підпису ознайомленого працівника та особи, яка забезпечила проведення ознайомлення;

4) ЕКА визначає у внутрішніх документах ключові процеси:

вертикальної взаємодії, що застосовуються під час здійснення внутрішнього контролю між структурними підрозділами/окремими посадовими особами/суб’єктами різних ліній внутрішнього контролю та правлінням ЕКА і наглядовою радою ЕКА;

горизонтальної взаємодії, що застосовуються в разі здійснення внутрішнього контролю в межах одного структурного підрозділу/функції та/або між структурними підрозділами/окремими посадовими особами/функціями однієї лінії внутрішнього контролю.

17. Система внутрішнього контролю ЕКА повинна ґрунтуватися на розподілі обов’язків між відповідальними за певний процес у межах системи внутрішнього контролю особами та/або структурними підрозділами ЕКА.

Розподіл обов’язків між структурними підрозділами ЕКА повинен ґрунтуватися на системі трьох ліній внутрішнього контролю, яка передбачає, що:

1) до першої лінії внутрішнього контролю належать бізнес-підрозділи, підрозділи підтримки діяльності, а також працівники бізнес-підрозділів та підрозділів підтримки діяльності ЕКА. Такі підрозділи ініціюють, здійснюють або відображають господарські операції, приймають ризики у процесі своєї діяльності та несуть відповідальність за поточне управління ризиками, здійснюють заходи з контролю у межах своєї компетенції;

2) до другої лінії внутрішнього контролю належать структурні підрозділи/особи, на яких покладено виконання функції з управління ризиками, комплаєнс та здійснення актуарних розрахунків, а також інші структурні підрозділи/працівники, які відповідно до внутрішніх документів належать до другої лінії внутрішнього контролю. Ці структурні підрозділи/особи забезпечують впевненість керівників ЕКА, що здійснювані першою лінією внутрішнього контролю заходи з контролю та управління ризиками є ефективними, відповідають вимогам законодавства України та внутрішнім документам ЕКА;

3) до третьої лінії внутрішнього контролю належить структурний підрозділ/окрема посадова особа, визначена наглядовою радою ЕКА для проведення внутрішнього аудиту, що здійснює оцінку ефективності діяльності першої та другої ліній внутрішнього контролю, загальну оцінку ефективності системи внутрішнього контролю.

Відокремлені підрозділи ЕКА залежно від їх розміру, функцій та повноважень, якими вони наділені відповідно до внутрішніх документів ЕКА, можуть бути віднесені ЕКА до першої лінії внутрішнього контролю та/або мати у своїй структурі розподіл функцій за трьома лініями внутрішнього контролю.

Суб’єктами внутрішнього контролю ЕКА є наглядова рада, правління, усі підрозділи та працівники ЕКА, які здійснюють внутрішній контроль відповідно до повноважень, визначених внутрішніми документами.

Особа, на яку покладено здійснення актуарних розрахунків, належить до суб’єктів другої лінії внутрішнього контролю ЕКА.

18. Система внутрішнього контролю ЕКА повинна включати такі компоненти:

1) контрольне середовище, вимоги до якого встановлено в пунктах 19-22 розділу VI цього Положення;

2) оцінку ризиків, вимоги до якої встановлено в пунктах 23-43 розділу VI цього Положення;

3) контрольну діяльність, вимоги до якої встановлено в пунктах 44-54 розділу VI цього Положення;

4) контроль за інформаційними потоками та комунікаціями, вимоги до яких встановлено в пунктах 55-66 розділу VI цього Положення;

5) моніторинг ефективності системи внутрішнього контролю, вимоги до якого встановлено в пунктах 67-74 розділу VI цього Положення.

ЕКА визначає у своїх внутрішніх документах кожен із компонентів системи внутрішнього контролю, визначених у пункті 18 розділу VI цього Положення.

19. Компонент контрольне середовище становить методологічні та організаційні засади функціонування системи внутрішнього контролю ЕКА.

Заходами, дотримання яких свідчить про належне впровадження та функціонування контрольного середовища як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА, є:

1) ЕКА затверджено, доведено до відома всіх працівників та контролюється дотримання і належне виконання внутрішнього документа (внутрішніх документів), який (які) визначає (визначають) стандарти етичної поведінки працівників, порядок здійснення внутрішніх та зовнішніх комунікацій;

2) ЕКА визначено порядок дій та повноваження осіб, відповідальних за здійснення контролю за діяльністю структурних підрозділів/осіб, на яких покладено виконання окремих функцій у системі трьох ліній внутрішнього контролю щодо належності функціонування системи внутрішнього контролю ЕКА;

3) створено організаційну структуру ЕКА, яка забезпечує побудову системи внутрішнього контролю, у межах якої чітко визначено та розподілено повноваження між суб’єктами внутрішнього контролю;

4) ЕКА з урахуванням цілей його діяльності, забезпечує створення умов, потрібних для залучення та навчання працівників, шляхом опису відповідних процесів у внутрішніх документах та виділення необхідних коштів (за потреби);

5) суб’єкти внутрішнього контролю ЕКА несуть відповідальність за виконання ними своїх обов’язків.

20. Наглядова рада ЕКА як суб’єкт внутрішнього контролю:

1) визначає цілі діяльності ЕКА та встановлює шляхи їх досягнення;

2) погоджує організаційну структуру ЕКА, яка забезпечує ефективне функціонування системи внутрішнього контролю;

3) затверджує внутрішні документи, якими здійснюється делегування повноважень наглядової ради в процесі здійснення внутрішнього контролю (крім повноважень, що належать виключно до компетенції наглядової ради);

4) приймає рішення про обрання/призначення/звільнення/припинення повноважень голови правління, заступників голови правління та членів правління, ключових осіб ЕКА;

5) розглядає звіти про результати здійснення моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю, проведеного в межах діяльності другої та третьої ліній внутрішнього контролю, та приймає за результатами розгляду рішення про здійснення/нездійснення відповідних заходів;

6) розглядає звіти про результати виконання заходів, спрямованих на підвищення ефективності системи внутрішнього контролю, звіти про проведення щорічної самооцінки та приймає рішення про досягнення або недосягнення поставлених у рішенні завдань, а також рішення щодо додаткових заходів у таких випадках.

21. Правління ЕКА як суб’єкт внутрішнього контролю:

1) забезпечує належне функціонування системи внутрішнього контролю;

2) забезпечує функціонування інформаційних систем, що забезпечують здійснення внутрішнього контролю;

3) забезпечує суб’єктів першої-третьої ліній внутрішнього контролю ресурсами, потрібними для належного виконання повноважень;

4) здійснює поточне управління діяльністю суб’єктів першої-третьої ліній внутрішнього контролю;

5) розглядає та оцінює результати здійснення внутрішнього контролю, інформацію про виявлені у системі внутрішнього контролю порушення/недоліки;

6) приймає рішення про здійснення заходів щодо усунення/мінімізації порушень/недоліків, виявлених у системі внутрішнього контролю суб’єктами першої та другої ліній внутрішнього контролю, зовнішніми аудиторами та/або Національним банком;

7) здійснює поточний контроль за виконанням рішень про застосування заходів усунення/мінімізації порушень/недоліків, виявлених у системі внутрішнього контролю суб’єктами першої-третьої ліній внутрішнього контролю, зовнішніми аудиторами та/або Національним банком.

22. Суб’єкти трьох ліній внутрішнього контролю ЕКА зобов’язані:

1) дотримуватись вимог законодавства України, включаючи нормативно-правові акти Національного банку, внутрішніх документів ЕКА, у межах повноважень виконувати рішення про застосування заходів усунення/мінімізації порушень/недоліків, виявлених у системі внутрішнього контролю суб’єктами першої-третьої ліній внутрішнього контролю, зовнішніми аудиторами та/або Національним банком;

2) діяти в межах своїх повноважень, виконувати покладені на них правлінням, наглядовою радою обов’язки щодо внутрішнього контролю;

3) проходити навчання, призначене/організоване ЕКА з метою підвищення рівня кваліфікації у сфері внутрішнього контролю, порядок, умови та періодичність проведення якого визначає ЕКА у своїх внутрішніх документах.

23. ЕКА упроваджує оцінку ризиків як компонента системи внутрішнього контролю, що відповідає вимогам, визначеним у пунктах 24-43 розділу VI цього Положення.

24. ЕКА створює комплексну, адекватну, ефективну систему управління ризиками з урахуванням міжнародних стандартів та кращої міжнародної практики з управління ризиками, що адекватна його розміру та складності страхових продуктів та враховує основні вимоги до організації системи управління ризиками, викладені в цьому Положенні, яка відповідає таким принципам:

1) ефективність - забезпечення об’єктивного визначення величини ризиків ЕКА та повноти заходів щодо управління ризиками з оптимальним використанням фінансових ресурсів, персоналу та інформаційних систем щодо управління ризиками;

2) своєчасність - своєчасне (на ранній стадії) виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування та пом’якшення всіх суттєвих ризиків на всіх організаційних рівнях;

3) структурованість - чіткий розподіл функцій, обов’язків і повноважень з управління ризиками та відповідальності згідно з таким розподілом між усіма структурними підрозділами, працівниками ЕКА та розмежування (відокремлення) функції контролю від здійснення операцій ЕКА, що передбачає уникнення ситуації, за якої одна й та сама особа здійснює операції ЕКА, які генерують ризик, та виконує функції контролю за ними;

4) комплексність - охоплення системою управління ризиками всіх видів діяльності ЕКА на всіх організаційних рівнях та в усіх його структурних підрозділах;

5) пропорційність, адекватність - відповідність системи управління ризиками розміру ЕКА, видам здійснюваної ним діяльності, комплексності та складності його діяльності, операцій;

6) незалежність - виключення можливості впливу на систему управління ризиками та осіб, які відповідальні за її здійснення;

7) конфіденційність - обмеження доступу до інформації, яка повинна бути захищеною від несанкціонованого ознайомлення.

25. Керівники ЕКА несуть відповідальність за ефективність, комплексність і адекватність системи управління ризиками та за загальне управління ризиками відповідно до законодавства України.

26. ЕКА під час здійснення діяльності забезпечує комплексне вимірювання притаманних його діяльності видів ризиків та має охоплювати принаймні такі напрями:

1) андеррайтинг та формування страхових резервів;

2) управління активами та зобов’язаннями, включаючи оцінку відповідності активів та зобов’язань щодо їх строковості та валюти;

3) інвестування;

4) управління ризиком ліквідності;

5) управління ризиком концентрацій;

6) управління операційним ризиком;

7) перестрахування та інші інструменти зниження ризику.

27. Система управління ризиками ЕКА повинна відповідати вимогам цього Положення та передбачати:

1) організаційну структуру, яка визначає обов’язки, повноваження учасників системи управління ризиками та їх відповідальність щодо управління ризиками, що являє собою сукупність технічних засобів, методів і процедур, що забезпечують реєстрацію, зберігання, оброблення, моніторинг і своєчасне формування достовірної інформації для звітування (інформування), аналізу та прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень щодо управління ризиками;

2) внутрішні документи з питань управління ризиками;

3) інформаційну систему щодо управління ризиками та звітування;

4) інструменти для ефективного управління ризиками.

28. ЕКА створює організаційну структуру системи управління ризиками, яка забезпечує чіткий розподіл функцій, обов’язків і повноважень з управління ризиками між усіма суб’єктами системи управління ризиками, а також між працівниками ЕКА, та передбачає їх відповідальність згідно з таким розподілом.

29. ЕКА повинно забезпечити відокремлення функцій з управління ризиками (другої лінії) від функцій бізнес-підрозділів (першої лінії) та функції внутрішнього аудиту (третьої лінії), забезпечивши їх пряме підпорядкування наглядовій раді ЕКА та недопущення конфлікту інтересів через суміщення функцій різних суб’єктів системи управління ризиками на рівні одного підрозділу/працівника.

30. ЕКА несе відповідальність за ризики, пов’язані з передаванням функцій (окремих завдань, процесів у межах таких функцій) на аутсорсинг та виконанням аутсорсером таких функцій.

Передавання функцій ЕКА на аутсорсинг не повинно погіршувати процес оцінки системи управління ризиками ЕКА, що здійснюється уповноваженими представниками Національного банку. Передавання ЕКА функцій на аутсорсинг не звільняє від відповідальності ЕКА та/або керівників ЕКА за невиконання ним/ними вимог законодавства України.

31. Підрозділ з управління ризиками/головний ризик-менеджер (якщо підрозділ з управління ризиками не створювався) виконує принаймні такі функції з управління ризиками:

1) забезпечує практичні заходи з ефективного функціонування системи управління ризиками;

2) забезпечує своєчасне вимірювання, моніторинг, контроль та звітування щодо суттєвих ризиків;

3) готує звіти щодо ризиків;

4) ініціює рішення уповноважених органів щодо вжиття заходів для попередження порушень лімітів ризиків, пом’якшення ризиків та/або їх уникнення;

5) розробляє та підтримує в актуальному стані методики, інструменти та/або моделі, що використовуються для аналізу впливу різних факторів ризиків на фінансовий стан та платоспроможність ЕКА;

6) здійснює стрес-тестування (у разі прийняття ЕКА рішення про його здійснення).

32. Підрозділ комплаєнс/головний комплаєнс-менеджер (якщо підрозділ комплаєнс не створювався) виконує принаймні такі функції:

1) забезпечує організацію контролю за дотриманням вимог законодавства України, внутрішніх документів та відповідних стандартів;

2) забезпечує моніторинг змін до законодавства України, стандартах об’єднань, включаючи професійні об’єднання, дія яких поширюється на ЕКА, та здійснює оцінку впливу таких змін на процеси та процедури, запроваджені в ЕКА, а також забезпечує контроль за імплементацією відповідних змін до внутрішніх документів;

3) забезпечує контроль за комплаєнс-ризиком, що виникає у взаємовідносинах ЕКА з клієнтами та контрагентами;

4) забезпечує управління ризиками, пов’язаними з конфліктом інтересів, та в разі виявлення будь-яких фактів, що свідчать про наявність конфлікту інтересів у працівників, керівників ЕКА, інформує наглядову раду;

5) забезпечує організацію контролю за дотриманням ЕКА норм щодо своєчасності та достовірності звітності, включаючи фінансову;

6) забезпечує організацію контролю за захистом персональних даних відповідно до законодавства України;

7) надає роз’яснення, консультації керівникам ЕКА на їх запити з питань, що належать до його компетенції;

8) забезпечує своєчасне виявлення, вимірювання, моніторинг, контроль, звітування і надання рекомендацій щодо пом’якшення комплаєнс-ризику;

9) забезпечує контроль за дотриманням норм щодо визначення переліку пов’язаних з ЕКА осіб, готує висновки стосовно комплаєнс-ризику для ухвалення рішень щодо операцій із такими особами;

10) здійснює контроль за відповідністю процедур притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників ЕКА вимогам законодавства України;

11) готує звіти щодо комплаєнс-ризику.

33. ЕКА розробляє, затверджує і впроваджує внутрішні документи з питань управління ризиками, з урахуванням вимог цього Положення, вимог законодавства України, міжнародних стандартів та найкращого міжнародного досвіду.

34. ЕКА розробляє внутрішні документи у формі стратегій, політики, положень, порядків, процедур або іншій формі, які документально закріплюють процес управління ризиками. ЕКА може об’єднувати окремі внутрішні документи в один або кілька документів.

35. Внутрішні документи з питань управління ризиками повинні визначати також порядок взаємодії між усіма організаційними рівнями ЕКА, включаючи рівень керівників ЕКА.

36. ЕКА своєчасно переглядає та оновлює (актуалізує) внутрішні документи з питань управління ризиками з урахуванням змін до законодавства України, дія яких поширюється на ЕКА.

37. Внутрішні документи з питань управління ризиками повинні містити:

1) основні цілі управління ризиками;

2) перелік суттєвих ризиків із зазначенням видів діяльності та/або видів операцій, які генерують ці ризики;

3) загальні принципи управління ризиками;

4) організаційну структуру процесу управління з урахуванням розподілу функціональних обов’язків між учасниками процесу, їх повноваження, відповідальність та порядок взаємодії;

5) перелік лімітів, порядок їх установлення та контролю за їх дотриманням, процедуру ескалації порушень лімітів ризиків;

6) підходи щодо виявлення, вимірювання, моніторингу, контролю, звітування та пом’якшення ризиків;

7) перелік та формат (інформаційне наповнення) форм звітності, порядок та періодичність/терміни їх надання суб’єктам системи управління ризиками.

38. ЕКА:

1) створює інформаційну систему управління ризиками, яка забезпечує агрегування даних щодо ризиків ЕКА, оперативне та коректне вимірювання ризиків як в звичайних, так і в стресових ситуаціях;

2) розробляє процедури обробки даних щодо ризиків, формування управлінської звітності, політику конфіденційності та збереження такої інформації, а також доступу до неї.

39. Управлінська звітність про ризики повинна містити актуальну інформацію про ризики, своєчасно надаватися наглядовій раді ЕКА, комітетам наглядової ради ЕКА, правлінню ЕКА та іншим користувачам, які приймають рішення, та забезпечувати повне розуміння ними ситуації щодо рівня (величини) ризиків ЕКА для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень.

40. ЕКА складає управлінську звітність про ризики, яка повинна бути:

1) точною, вивіреною та достовірно відображати рівень прийнятого ЕКА ризику;

2) комплексною - охоплювати всі суттєві види ризиків ЕКА, містити інформацію про концентрацію ризиків, дотримання встановленого розміру ризик-апетиту та значень лімітів ризику;

3) чіткою та інформативною - надавати чітку та однозначну інформацію та бути достатньо вичерпною для прийняття своєчасних та адекватних управлінських рішень;

4) періодичною та поширеною серед користувачів управлінської звітності про ризики із забезпеченням конфіденційності.

41. ЕКА має право визначати моделі та інструменти для вимірювання ризиків, включаючи стрес-тестування, та запроваджує порядок відбору даних для їх використання під час вимірювання ризиків.

Моделі та інструменти, які використовує ЕКА для вимірювання ризиків, повинні будуватися на достовірних та повних вхідних даних.

42. Упровадження та функціонування системи управління ризиками як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА підтверджено за умови дотримання ЕКА такого:

1) ЕКА визначено цілі управління ризиками, що забезпечують ідентифікацію та оцінку ризиків його працівниками;

2) ЕКА на всіх організаційних рівнях виявляє ризики, притаманні його діяльності, та здійснює заходи щодо управління такими ризиками;

3) ЕКА визначає ризик вчинення шахрайських дій працівниками ЕКА як перешкоди до досягнення встановлених цілей;

4) ЕКА аналізує та враховує у своїй діяльності зміни у ринковому та регуляторному середовищі, які можуть суттєво вплинути на систему внутрішнього контролю.

43. Національний банк під час здійснення нагляду за діяльністю ЕКА оцінює комплексність, якість та ефективність створеної ЕКА системи управління ризиками, її відповідність вимогам законодавства України та цього Положення.

44. ЕКА здійснює контроль шляхом:

1) запровадження та виконання заходів з контролю щодо всіх процесів та на всіх організаційних рівнях;

2) розгляду звітів, підготовлених за результатами здійснення контрольних заходів.

45. ЕКА розробляє та контролює виконання внутрішніх документів, що встановлюють:

1) види, періодичність та порядок здійснення заходів з контролю;

2) структурні підрозділи/працівників, відповідальних за проведення заходів з контролю;

3) види, періодичність та порядок підготовки звітності (управлінської, фінансової, регуляторної, податкової, іншої);

4) періодичність та порядок розгляду звітів;

5) осіб/органи управління ЕКА, уповноважених(і) здійснювати розгляд звітів.

ЕКА здійснює заходи з контролю з метою запобігання, виявлення та усунення порушень законодавства України та внутрішніх документів.

46. Заходи, дотримання яких свідчить про впровадження та ефективне функціонування контрольної діяльності як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА:

1) ЕКА затвердило внутрішні документи, які регулюють питання, визначені в пункті 45 розділу VI цього Положення, та довело їх зміст до відома всіх суб’єктів внутрішнього контролю (у межах їх компетенції);

2) ЕКА визначило у внутрішніх документах види контрольної діяльності над інформаційними системами і технологіями (за потреби).

47. ЕКА повинно враховувати під час розробки та перегляду контрольних заходів:

1) зміни в ринковому середовищі та законодавстві України;

2) адекватність установлених заходів з контролю щодо кожного з суттєвих видів ризиків, визначених відповідно до розділу VI цього Положення;

3) ефективність застосованих у минулих періодах окремих видів заходів з контролю;

4) можливість моніторингу здійснення певного виду контролю.

48. Система внутрішнього контролю ЕКА може включати здійснення таких видів заходів з контролю:

1) залежно від моменту здійснення контролю:

попередній - передує виконанню дії або операції;

поточний - здійснюється під час виконання дії або операції;

подальший - здійснюється після виконання дії або операції та спрямований на виявлення недоліків, виправлення допущених помилок;

2) залежно від призначення контролю:

превентивний - спрямований на попередження порушень та ризиків;

виявляючий - спрямований на виявлення порушень та ризиків;

коригуючий - спрямований на уникнення/пом’якшення реалізованих ризиків та їх наслідків у майбутньому;

3) залежно від суб’єкта контролю:

самостійний - здійснюється працівником самостійно;

колективний - здійснюється двома (або більше) працівниками;

колегіальний - здійснюється колегіальним органом;

автоматизований - здійснюється автоматизованою інформаційною системою;

4) залежно від періодичності здійснення:

функціональний (постійний) - проводиться на регулярній основі;

періодичний - проводиться згідно з установленою у внутрішніх документах періодичністю;

5) залежно від обсягів контролю:

повний - охоплює весь обсяг відповідного процесу;

портфельний - проводиться за групами функцій, операцій, договорів;

вибірковий - проводиться за окремими відібраними елементами відповідного процесу.

49. Контрольна діяльність ЕКА над інформаційними системами і технологіями визначається у внутрішніх документах та може включати:

1) контроль за збереженням цілісності та доступності інформації, яка зберігається із використанням інформаційних систем та технологій, що має право забезпечуватися шляхом резервування (копіювання) такої інформації, відновлення функцій інформаційних систем та технологій, які були пошкоджені внаслідок форс-мажорних обставин або технічних збоїв;

2) управління доступами до певних систем, технологій та/або інформації, які використовуються ЕКА;

3) контроль за інформаційними системами та технологіями під час їх придбання, розроблення або супроводження.

50. ЕКА визначає осіб, відповідальних за здійснення контрольних заходів, підготовку та опрацювання звітів про результати здійснення контрольних заходів за горизонтальною та вертикальною взаємодією та з урахуванням принципу недопущення конфлікту інтересів.

51. Суб’єкти першої лінії внутрішнього контролю ЕКА, у межах компетенції:

1) здійснюють заходи з контролю, обов’язок із виконання яких передбачено у внутрішніх документах ЕКА, на постійній основі та несуть відповідальність за їх належне і своєчасне виконання;

2) здійснюють оцінку ризиків, пов’язаних з їх діяльністю, відповідно до вимог цього Положення;

3) мають право ініціювати/брати участь у періодичній розробці/перегляді процесу внутрішнього контролю.

52. Суб’єкти другої лінії внутрішнього контролю ЕКА:

1) беруть участь в обранні та визначенні правлінням видів контрольної діяльності;

2) консультують правління з питань розроблення/перегляду внутрішніх документів, які визначають процес здійснення кожного з видів контрольної діяльності та окремих процедур внутрішнього контролю;

3) здійснюють контроль та моніторинг виконання суб’єктами першої лінії внутрішнього контролю заходів з контролю;

4) здійснюють контроль за внутрішніми документами та процесами;

5) здійснюють контрольну діяльність над інформаційними системами і технологіями;

6) перевіряють відповідність внутрішніх документів ЕКА законодавству України;

7) перевіряють відповідність здійснюваних суб’єктами першої лінії внутрішнього контролю заходів з контролю за внутрішніми документами ЕКА;

8) здійснюють контрольну діяльність з недопущення конфлікту інтересів;

9) відповідають за належне та своєчасне інформування суб’єктів внутрішнього контролю щодо внутрішніх документів та внесених до них змін, які визначають процедури здійснення кожного з видів контрольної діяльності та окремих процедур внутрішнього контролю;

10) складають звіти в межах компетенції щодо реалізації контрольної діяльності/моніторингу, які мають бути надані для оцінки та розгляду наглядовою радою та правлінням (за потреби).

53. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА:

1) забезпечують впевненість наглядової ради у тому, що обрані та визначені у внутрішніх документах ЕКА заходи з контролю належним чином регламентовані, виконуються уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю, відповідають цілям ЕКА, є ефективними та достатніми для їх реалізації шляхом проведення внутрішнього аудиту, складення звітів та подання їх на розгляд наглядовій раді та для ознайомлення правлінню;

2) надають пропозиції з питань розробки/перегляду процесу здійснення заходів з контролю та/або окремих процедур внутрішнього контролю.

54. ЕКА зобов’язане проводити щорічну самостійну оцінку відповідності системи внутрішнього контролю ЕКА (далі - щорічна самооцінка) його цілям, розміру, видам діяльності, вимогам законодавства України, включаючи вимоги цього Положення, з обов’язковим урахуванням результатів здійснення контрольної діяльності та заходів з моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю ЕКА.

Результати проведеної щорічної самооцінки повинні бути викладені у формі звіту за підписом уповноваженого працівника ЕКА/керівника підрозділу, відповідального за складення такого звіту.

Звіт про результати щорічної самооцінки повинен включати оцінку за кожним компонентом системи внутрішнього контролю, визначеним у пункті 18 розділу VI цього Положення. Звіт про результати щорічної самооцінки може містити іншу інформацію, обов’язковість включення якої визначено у внутрішньому документі ЕКА.

55. ЕКА визначає у внутрішніх документах порядок здійснення суб’єктами внутрішнього контролю зовнішніх та внутрішніх комунікацій, порядок використання та отримання інформації.

56. Заходами, дотримання яких свідчить про впровадження та ефективне функціонування контролю за інформаційними потоками та комунікаціями як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА, є:

1) ЕКА використовує у своїй діяльності інформацію, яка відповідає критеріям, які свідчать про забезпечення якості інформації, визначеним у пункті 57 розділу VI цього Положення, у визначеному внутрішніми документами порядку;

2) ЕКА проводить внутрішні комунікації, потрібні для забезпечення ефективного функціонування системи внутрішнього контролю;

3) ЕКА проводить зовнішні комунікації щодо питань, пов’язаних з ефективним функціонуванням системи внутрішнього контролю.

57. Критеріями, які свідчать про забезпечення якості інформації, що створюється, використовується та отримується ЕКА у своїй діяльності, є її:

1) актуальність - ЕКА забезпечує внесення змін до інформації та повідомлення заінтересованих осіб про такі зміни протягом розумного строку з моменту настання обставин, що спричинили необхідність їх внесення;

2) коректність - ЕКА забезпечує достовірність та повноту інформації;

3) цілісність - ЕКА зобов’язане вживати заходів, включаючи використання інформаційних систем і технологій, які спрямовані на захист інформації від спотворення, пошкодження, втрати або знищення;

4) збереження - інформація повинна зберігатись протягом усього строку її використання ЕКА, але не менше строків, визначених законодавством України та внутрішніми документами ЕКА;

5) доступність - ЕКА визначає у внутрішніх документах переліки інформації, яка є:

загальнодоступною;

з обмеженим доступом - може бути отримана та/або використана суб’єктами внутрішнього контролю виключно в межах їх повноважень;

6) достатність - рівень деталізації інформації повинна відповідати потребам внутрішніх та зовнішніх користувачів.

58. ЕКА зобов’язане визначити у внутрішніх документах порядок проведення перевірки якості інформації, включаючи її відповідність критеріям, визначеним у пункті 57 розділу VI цього Положення, достовірність джерела походження такої інформації.

Перевірка якості інформації повинна здійснюватися уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю.

59. ЕКА повинно забезпечити суб’єктів внутрішнього контролю можливістю використовувати інформаційні системи та технології, функціональні можливості яких дають змогу проводити перевірки дотримання критеріїв якості інформації, визначених у пункті 57 розділу VI цього Положення.

60. ЕКА визначає у внутрішніх документах порядок здійснення внутрішніх комунікацій за різними напрямами:

1) між суб’єктами однієї лінії внутрішнього контролю, правлінням та наглядовою радою:

за висхідною лінією підпорядкування;

за низхідною лінією підпорядкування;

2) між суб’єктами різних ліній внутрішнього контролю.

61. ЕКА визначає у внутрішніх документах способи здійснення внутрішньої та зовнішньої комунікації з урахуванням напряму та учасників комунікації, характеру комунікації, питання, щодо якого здійснюються комунікації, та вимог законодавства України.

62. ЕКА має право запроваджувати внутрішню систему повідомлення працівниками (включаючи конфіденційно) про виявлені ризики порушення вимог законодавства України та внутрішніх документів. Порядок роботи такої системи в разі запровадження повинен бути визначений внутрішніми документами та доведений до відома всіх працівників ЕКА.

63. ЕКА визначає у внутрішніх документах заходи з контролю під час здійснення зовнішньої комунікації, включаючи порядок отримання інформації від зовнішніх користувачів, її перевірки та передавання цієї інформації в межах організаційної структури ЕКА.

64. Суб’єкти внутрішнього контролю, уповноважені здійснювати зовнішні комунікації, зобов’язані дотримуватися вимог законодавства України та внутрішніх документів ЕКА щодо нерозголошення інформації з обмеженим доступом.

65. ЕКА, здійснюючи внутрішню та зовнішню комунікацію, зобов’язане дотримуватися критеріїв якості інформації, визначених у пункті 57 розділу VI цього Положення.

66. ЕКА має право встановити у внутрішніх документах порядок проведення оцінки якості та ефективності внутрішніх та зовнішніх комунікацій, їх впливу на ефективне функціонування системи внутрішнього контролю та на досягнення цілей його діяльності.

67. ЕКА здійснює моніторинг ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до вимог цього Положення та внутрішніх документів з метою:

1) оцінки якості роботи системи внутрішнього контролю за певний період часу;

2) визначення здатності системи внутрішнього контролю забезпечити досягнення цілей його діяльності, включаючи визначення імовірності виникнення та оцінку суттєвості потенційно можливих недоліків системи внутрішнього контролю, що можуть спричинити негативний вплив на досягнення цілей;

3) розроблення заходів, спрямованих на мінімізацію негативного впливу з метою вдосконалення системи внутрішнього контролю.

68. ЕКА обирає види заходів з моніторингу системи внутрішнього контролю, включаючи моніторинг ефективності процедур з контролю та оцінку ефективності системи внутрішнього контролю, як комбінацію поточних та періодичних заходів з моніторингу з урахуванням установлених цілей діяльності, кількості та складності видів контролю, імовірності виникнення недоліків, а також кваліфікації та досвіду працівників.

69. ЕКА має право визначати у внутрішніх документах, крім суб’єктів третьої лінії внутрішнього контролю, також інших працівників ЕКА, уповноважених здійснювати моніторинг ефективності внутрішнього контролю.

70. Свідченням впровадження та функціонування моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю як компонента системи внутрішнього контролю ЕКА є:

1) визначення у внутрішніх документах ЕКА порядку здійснення поточних та періодичних перевірок відповідності законодавству України та внутрішнім документам якості та ефективності системи внутрішнього контролю;

2) забезпечення ЕКА належного здійснення уповноваженими суб’єктами внутрішнього контролю оцінювання компонентів системи внутрішнього контролю та своєчасного повідомлення про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та/або допущені суб’єктами внутрішнього контролю порушення і причини їх вчинення відповідальних за прийняття рішення про здійснення коригувальних заходів, усунення порушення та/або внесення змін до внутрішніх документів.

71. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА (структурний підрозділ/окрема посадова особа, визначена наглядовою радою для проведення внутрішнього аудиту) зобов’язані здійснювати загальну оцінку ефективності системи внутрішнього контролю відповідно до вимог законодавства України.

72. ЕКА здійснює обов’язкові поточні та періодичні заходи з моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю.

Поточні заходи з моніторингу здійснюються з метою оперативного виявлення та усунення недоліків системи внутрішнього контролю. Відповідальність за проведення таких заходів можуть нести суб’єкти другої лінії внутрішнього контролю в межах повноважень.

Періодичні заходи з моніторингу, уключаючи оцінку ефективності системи внутрішнього контролю, здійснюються суб’єктами третьої лінії внутрішнього контролю з метою виявлення недоліків після встановлення факту події.

73. Суб’єкти третьої лінії внутрішнього контролю ЕКА (структурний підрозділ/особа, на яку покладено виконання функцій внутрішнього аудиту) зобов’язані за результатами здійснення моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю складати звіти, що подаються на розгляд наглядової ради ЕКА.

Звіти, що подаються наглядовій раді ЕКА, повинні містити інформацію про виявлені недоліки системи внутрішнього контролю та порушення, аналіз причин їх виникнення, імовірні наслідки, до яких можуть призвести ці недоліки, рекомендації’/пропозиції щодо підвищення ефективності функціонування системи внутрішнього контролю, процесу контролю за станом виконання рекомендацій/пропозицій, затверджених раніше.

74. ЕКА забезпечує подання звітів щодо результатів моніторингу ефективності системи внутрішнього контролю також працівникам, які відповідають за здійснення коригувальних заходів, та керівникам у межах визначених повноважень.

75. ЕКА не має права передавати ключові та інші свої функції спеціалізованим юридичним та/або фізичним особам на договірних умовах (далі - аутсорсинг), крім:

1) актуарної функції та виконання окремих завдань чи процесів у межах такої функції;

2) функцій, окремих завдань або процесів у межах таких функцій, передавання яких не заборонено законодавством України.

76. Права та обов’язки особи, відповідальної в ЕКА за виконання функції, що передається на аутсорсинг, переходять до особи, яка надає послуги за договором аутсорсингу.

77. ЕКА в разі передавання на аутсорсинг будь-яких функцій, окремих завдань або процесів у межах таких функцій, передавання яких не заборонене законодавством України, несе повну відповідальність за дотримання вимог законодавства України, встановлених для цих функцій, окремих завдань або процесів.

78. ЕКА призначає (покладає обов’язки) із числа своїх працівників особу, відповідальну за аутсорсинг, якщо ЕКА передає на аутсорсинг виконання своїх функцій (крім аутсорсингу виконання окремих завдань та процесів у межах таких функцій).

79. Керівник ЕКА, головний бухгалтер ЕКА, ключова особа ЕКА повинні відповідати вимогам, установленим у пунктах 176-178, 180-182 глави 17 розділу II Положення про ліцензування. Незалежний член наглядової ради ЕКА повинен відповідати вимогам до незалежності, установленим Законом про управління.

80. Оцінювання ділової репутації керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА здійснюється відповідно до розділу IV Положення про ліцензування.

81. ЕКА зобов’язане дотримуватися загальних вимог щодо призначення (обрання) на посаду керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА та ключової особи ЕКА, повідомлення про таке призначення (обрання), установлених у главах 54, 55, 57 розділу IX Положення про ліцензування.

82. Керівники ЕКА, головний бухгалтер ЕКА та ключові особи ЕКА протягом усього часу обіймання відповідних посад повинні відповідати встановленим законами України та Положенням про ліцензування вимогам до ділової репутації та професійної придатності, незалежний член наглядової ради ЕКА повинен відповідати вимогам до незалежності, установленим Законом про управління.

83. ЕКА має право до призначення керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА звернутися до Національного банку з клопотанням про здійснення перевірки відповідності цієї особи (осіб) вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, установленим Положенням про ліцензування, разом із документами, визначеними в пункті 438 глави 54 розділу IX Положення про ліцензування (далі - звернення про перевірку відповідності).

84. Особа (особи) вважається такою, що відповідає (відповідають) вимогам, установленим законами України та Положенням про ліцензування, на момент подання документів, визначених у пункті 83 розділу VIII цього Положення, у разі не повідомлення Національним банком протягом одного місяця з дня звернення про перевірку відповідності про невідповідність особи (осіб) вимогам щодо професійної придатності та/або ділової репутації, установленим законами України та Положенням про ліцензування.

85. Національний банк у разі виявлення у зверненні про перевірку відповідності інформації, що свідчить про невідповідність особи (осіб) ЕКА вимогам щодо професійної придатності та ділової репутації, установленим законами України та Положенням про ліцензування, у строк, визначений у пункті 84 розділу VIII цього Положення, повідомляє ЕКА про це шляхом надсилання листа, підписаного уповноваженою особою Національного банку.

86. Національний банк розглядає питання про відповідність керівника ЕКА, головного бухгалтера ЕКА, ключової особи ЕКА вимогам законодавства України в порядку, визначеному в главі 58 розділу IX Положення про ліцензування.

87. ЕКА зобов’язане в разі прийняття Кабінетом Міністрів України або іншим уповноваженим органом ЕКА рішення про припинення діяльності ЕКА, на яку видана Національним банком ліцензія, включаючи припинення діяльності, розширення якої було погоджено Національним банком (далі - діяльність ЕКА), звернутися до Національного банку із заявою про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА в порядку, визначеному цим Положенням.

88. ЕКА для анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА подає до Національного банку:

1) заяву про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, підписану керівником ЕКА;

2) копію рішення Кабінету Міністрів України або іншого уповноваженого органу ЕКА про припинення діяльності ЕКА;

3) підтвердження зовнішнім аудитором того, що невиконаних зобов’язань за договорами страхування, перестрахування, надання гарантій в ЕКА немає.

89. Національний банк приймає рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА або про відмову в її анулюванні протягом 30 робочих днів із дня отримання відповідної заяви ЕКА та повного пакета документів, визначених цим Положенням [рішення приймає Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг (далі - Комітет з питань нагляду)].

90. Національний банк має право відмовити в анулюванні ліцензії на здійснення діяльності ЕКА в разі:

1) подання неповного пакета документів, визначених у пункті 88 розділу IX цього Положення;

2) невідповідності документів, поданих ЕКА для анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, вимогам законодавства України з питань регулювання ринків фінансових послуг та цього Положення;

3) недостовірності поданих до Національного банку інформації та документів;

4) виявлення підстав, за яких ліцензія на здійснення діяльності ЕКА може бути відкликана (анульована) за рішенням Національного банку.

91. Національний банк протягом трьох робочих днів із дня прийняття ним рішення письмово повідомляє ЕКА про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА або про відмову в її анулюванні та надсилає ЕКА копію відповідного рішення.

92. ЕКА після усунення причин, що стали підставою для прийняття Національним банком рішення про відмову в анулюванні ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, має право повторно подати заяву про анулювання ліцензії ЕКА та пакет документів.

93. Національний банк у рішенні про відмову в анулюванні ліцензії на здійснення діяльності ЕКА зазначає підстави такої відмови.

94. Анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА є підставою для виключення ЕКА з ДРФУ. Рішення про виключення ЕКА з ДРФУ приймає Комітет з питань нагляду протягом 30 робочих днів із дня прийняття рішення про анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА. Національний банк протягом трьох робочих днів після прийняття ним рішення про виключення з ДРФУ письмово повідомляє ЕКА про прийняття такого рішення та надсилає ЕКА копію відповідного рішення.

95. Національний банк не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття рішень щодо анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА, про виключення ЕКА з ДРФУ, вносить до ДРФУ відповідні зміни.

96. Національний банк розміщує інформацію про прийняті рішення щодо анулювання ліцензії на здійснення діяльності ЕКА та виключення ЕКА з ДРФУ на сторінці офіційного Інтернет-представництва Національного банку.

97. Особи інші, ніж держава, які мають намір набути або збільшити істотну участь в ЕКА, зобов’язані до набуття або збільшення істотної участі в ЕКА погодити з Національним банком набуття або збільшення істотної участі в ЕКА.

98. Питання набуття або збільшення істотної участі в ЕКА особами іншими, ніж держава, регулюється вимогами розділів III-VI та VIII Положення про ліцензування.

99. ЕКА формує страхові резерви з метою забезпечення майбутніх страхових виплат за договорами страхування (вхідного перестрахування), сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) (далі - Договори) згідно з цим Положенням.

100. ЕКА зобов’язане формувати і вести облік таких страхових резервів:

1) резерв незароблених премій (далі - РНП) (у складі зобов’язань на залишок покриття відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що включає частки від сум надходжень страхових платежів/винагороди (платежів) за договорами гарантії, що відповідають ризикам за Договорами, які не минули на дату розрахунку;

2) резерв заявлених, але не виплачених збитків (далі - РЗНЗ) (у складі зобов’язань за страховими вимогами відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що є оцінкою обсягу зобов’язань ЕКА для здійснення страхових виплат, сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) за заявленими вимогами, які не врегульовані або врегульовані не в повному обсязі на дату розрахунку, включаючи витрати на врегулювання збитків;

3) резерв збитків, які виникли, але не заявлені (далі - РЗВН) (у складі зобов’язань за страховими вимогами відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності), що є оцінкою обсягу зобов’язань ЕКА для здійснення страхових виплат, сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками), включаючи витрати на врегулювання збитків, за незаявленими вимогами на дату розрахунку.

101. ЕКА, крім страхових резервів, визначених у пункті 100 розділу XI цього Положення, має право прийняти рішення про запровадження з початку календарного року інших видів страхових резервів з метою забезпечення майбутніх страхових виплат, сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками).

102. ЕКА формує страхові резерви в тих валютах страхування, у яких ЕКА несе відповідальність за своїми зобов’язаннями за Договорами.

103. ЕКА здійснює розрахунок страхових резервів не рідше, ніж станом на кінець кожного звітного кварталу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня).

104. Формування страхових резервів здійснюється на підставі обліку Договорів (відомостей за Договорами) і заявлених вимог.

ЕКА з метою забезпечення можливості здійснення актуарних розрахунків, проведення перевірки адекватності сформованих страхових резервів та перевірки достатності зобов’язань за страховими вимогами зобов’язане вести облік Договорів та даних про здійснені страхові виплати/сплату коштів за договорами гарантії, зміни умов Договорів та про заявлені збитки і зміни в їх оцінках за звітний період та принаймні останніх п’ять повних календарних років, що йому передують, а також дані про умови Договорів принаймні за всіма чинними на дату розрахунку Договорами, за Договорами, що були чинними протягом останніх трьох календарних років, та за Договорами, за якими є заявлені вимоги.

105. ЕКА повинно запровадити внутрішні процеси та процедури для забезпечення якості даних, що використовуються для розрахунку його страхових резервів.

106. Розрахунок страхових резервів повинен ґрунтуватися на актуальній і достовірній інформації та реалістичних припущеннях, використовувати адекватні, прийнятні та відповідні актуарні та статистичні методи.

ЕКА під час вибору методу розрахунку відповідного виду страхового резерву повинно враховувати відповідність даних ЕКА припущенням та вимогам, які застосовуються до відповідного методу в теорії та міжнародних стандартах з актуарних розрахунків, а також результати перевірки на застосовність методу, включаючи результати перевірки на достатність резервів збитків (РЗНЗ та РЗВН), точність, волатильність результатів розрахунку відповідного резерву, зміни (зовнішні та внутрішні) протягом періоду, за який розглядаються дані, що впливають на розрахунок.

Розмір відповідного виду страхового резерву ЕКА, розрахований відповідно до обраного ЕКА методу, не може бути меншим за розмір:

1) для РНП - резерву незароблених премій, розрахованого методом "1/365";

2) для РЗВН - резерву збитків, які виникли, але не заявлені, розрахованого методом фіксованого відсотка.

107. Особливості формування страхових резервів ЕКА, визначені в підпунктах 1, 2 пункту 106 розділу XI цього Положення, наведені в додатку 2 до цього Положення.

108. ЕКА визначає розмір РЗНЗ за кожною неврегульованою або врегульованою не в повному обсязі вимогою з урахуванням умов відповідних Договорів на підставі заявлених вимог, отриманих у будь-якій формі (включаючи письмову заяву, телефонне чи електронне повідомлення, листи або повідомлення з вимогою), залежно від сум фактично зазнаних або очікуваних збитків (шкоди) у результаті настання події, що має ознаки страхового випадку/гарантійного випадку.

ЕКА для розрахунку РЗНЗ за заявленою вимогою, у якій розмір збитку не визначено, використовує оцінку розміру збитку, яка здійснюється таким чином:

1) у разі наявності орієнтовних даних, підтверджених документально, - з використанням таких орієнтовних даних;

2) якщо немає орієнтовних даних, визначених у підпункті 1 пункту 108 розділу XI цього Положення, - у розмірі середнього збитку за видом діяльності або за подібними випадками, розрахунок якого здійснюється на підставі даних, визначених відповідно до пункту 119 розділу XI цього Положення;

3) якщо немає орієнтовних даних, визначених у підпункті 1 пункту 108 розділу XI цього Положення, та неможливо здійснити розрахунок розміру середнього збитку (немає потрібних даних щодо середнього збитку за видом діяльності) відповідно до підпункту 2 пункту 108 розділу XI цього Положення - у розмірі страхової суми (або ліміту відповідальності, якщо такий передбачений умовами договору)/суми гарантії згідно з умовами Договору.

ЕКА зобов’язане здійснити оцінку розміру РЗНЗ за заявленою вимогою після отримання даних, які підтверджують розмір збитку за заявленою вимогою.

109. ЕКА під час розрахунку середнього збитку за видом діяльності або за подібними збитками в розрізі видів діяльності або страховими ризиками використовує дані про страхові виплати/виплати за гарантійним випадком за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку. Під час розрахунку може бути враховано рівень інфляції (за даними Державної служби статистики України з офіційних джерел) або тренд за відповідні періоди. Визначений розмір середнього збитку за видом діяльності або за подібними збитками відповідно до видів діяльності або страхових ризиків може бути зафіксований ЕКА на певний період, але не більше ніж на рік після дати розрахунку з подальшим його перерахунком відповідно до пункту 119 розділу XI цього Положення.

ЕКА має право не враховувати в складі даних, що беруться до розрахунку середнього збитку, дані, що стосуються найбільших та/або найменших збитків, у кількості не більше ніж 0,5 відсотка від кількості всіх збитків за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку, за таким видом діяльності або за подібними збитками відповідно до видів діяльності або страхових ризиків. Якщо кількість збитків за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку, є меншою за 200 збитків, але не меншою за 50 збитків, то ЕКА має право не враховувати в складі даних, що беруться до розрахунку середнього збитку, дані щодо одного найбільшого або найменшого збитку.

Розрахунок середнього збитку за видом діяльності або за подібними збитками відповідно до видів діяльності, або страховими ризиками може бути здійснено з використанням даних ЕКА за триваліший період, але не більше ніж за 28 кварталів, що передують даті розрахунку резерву, якщо кількість збитків за останні 12 кварталів, що передують даті розрахунку, становить менше ніж 200 збитків.

110. Розмір резерву збитків за обраними ЕКА методами повинен включати резерв витрат на врегулювання збитків, який визначається на підставі нормативу витрат чи прогнозу таких витрат, з урахуванням даних за понесеними витратами на врегулювання збитків за попередні періоди або із застосуванням актуарних методів, обраних ЕКА, але не може становити менше 3% від суми відповідного резерву.

111. ЕКА визначає розмір прав вимоги до перестраховиків за укладеними договорами вихідного перестрахування щодо відповідних видів страхових резервів одночасно з розрахунком розміру таких страхових резервів згідно з умовами договору (договорів) вихідного перестрахування, умов страхування та з урахуванням таких вимог:

1) розмір прав вимоги до перестраховиків щодо відповідних видів страхових резервів за окремим видом діяльності/групою договорів або вимог (збитків)/окремим договором або вимогою (збитком), за якими він розрахований, не може перевищувати розміру відповідного виду страхового резерву за окремим видом діяльності/групою договорів або вимог (збитків)/окремим договором або вимогою (збитком). ЕКА до розрахованого розміру прав вимоги до перестраховиків застосовує коригування розміру на випадок дефолту відповідного перестраховика з урахуванням вимог міжнародних стандартів фінансової звітності;

2) права вимоги до перестраховиків у РНП за договорами вихідного перестрахування, що належать до пропорційного перестрахування, розраховуються ЕКА тими самими методами, що й РНП. Права вимоги до перестраховиків у РНП за договорами вихідного перестрахування іншими, ніж пропорційне перестрахування, не формуються;

3) права вимоги до перестраховиків у РЗНЗ розраховуються за кожною окремою вимогою (збитком) на підставі часток страхових виплат, що підлягають компенсації перестраховиком;

4) права вимоги до перестраховиків в РЗВН розраховуються ЕКА, якщо РЗВН та права вимоги до перестраховиків в РЗВН формуються одним з актуарних методів.

112. Доходи від очікуваної реалізації регресних вимог та суброгацій за подіями, які вже настали, але вимоги за якими ще не реалізовані на дату розрахунку, що не визнаються як актив ЕКА, не визнаються.

113. ЕКА не рідше ніж на кожну дату, на яку складається звітність, проводить перевірку адекватності страхових резервів. Перевірка адекватності страхових резервів є визначенням достатності визнаних страхових зобов’язань для майбутніх страхових виплат за договорами страхування та вхідного перестрахування/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) та витрат, пов’язаних із виконанням Договорів. Обов’язковою є перевірка адекватності РНП та резерву збитків з урахуванням таких вимог:

1) перевірка адекватності страхових резервів здійснюється за Договорами, за якими на дату проведення такої перевірки діють зобов’язання ЕКА щодо здійснення страхової виплати/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) у разі настання страхового випадку/гарантійного випадку;

2) ЕКА використовує суму майбутніх грошових потоків за Договорами для перевірки адекватності страхових зобов’язань, водночас під час перевірки адекватності сформованих страхових резервів не використовується дисконтування грошових потоків;

3) методика перевірки адекватності страхових резервів передбачає порівняння розміру сформованого страхового резерву із сумою майбутніх грошових потоків за договорами, а саме вартістю майбутніх очікуваних страхових виплат за договорами страхування та вхідного перестрахування/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) та витрат на ведення справи за такими Договорами. До майбутніх грошових потоків не може бути включено інвестиційний дохід ЕКА;

4) оцінка майбутніх грошових потоків здійснюється на підставі обґрунтованих даних ЕКА за попередні періоди. Для оцінки застосовується період не менше як вісім кварталів та не більше як 28 кварталів до дати проведення перевірки адекватності страхових резервів. Якщо діяльність здійснюється протягом періоду, що є меншим за вісім кварталів, застосовується фактичний період здійснення діяльності;

5) ЕКА визнає різницю як додаткове зобов’язання у відповідному страховому резерві, якщо за результатом перевірки адекватності страхових резервів розмір сформованого страхового резерву є меншим від суми майбутніх страхових виплат/сплати коштів та витрат на ведення справи за Договорами, а також розкриває інформацію про визнання такого додаткового зобов’язання у відповідному виді страхового резерву у звітності, зазначеній у підпункті 3 пункту 133 розділу XIII цього Положення, за період, у якому було здійснено визнання.

114. ЕКА на кожну дату, на яку складається фінансова звітність, повинно перевіряти достатність сформованих резервів збитків (включаючи розмір витрат на врегулювання збитків у складі резервів збитків) на попередні звітні дати.

Перевірка достатності сформованих резервів збитків ("ран-оф" тест) здійснюється принаймні щодо резервів збитків, сформованих на останній день кожного з восьми звітних кварталів, що передують даті розрахунку (далі - дати "ран-оф" тесту). Якщо вид діяльності фактично здійснюється протягом періоду, що є меншим за вісім звітних кварталів, застосовується фактичний період здійснення такої діяльності.

Методика перевірки достатності сформованих резервів збитків на попередню дату розрахунку передбачає порівняння сформованого резерву збитків на цю дату із сумою здійснених після цієї дати страхових виплат/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) за випадками, що сталися до попередньої дати розрахунку, та сформованих резервів збитків за такими випадками на дату розрахунку. Водночас окремо також визначається достатність тієї частини сформованого резерву збитків, що є оцінкою витрат на врегулювання збитків.

Свідченням того, що фактичні вимоги (збитки) у такому попередньому періоді перевищили розмір сформованого резерву збитків (далі - дефіцит резервів), є перевищення суми здійснених після попередньої звітної дати (будь-якої дати "ран-оф" тесту) страхових виплат/сплати коштів за договорами гарантії (гарантійними випадками) за випадками за Договорами, що сталися до попередньої дати розрахунку, та сформованих резервів збитків за такими випадками на дату розрахунку над розміром резерву збитків, сформованого на попередню дату розрахунку. Якщо перевірка достатності резервів збитків, сформованих на попередні звітні дати, показує дефіцит таких резервів на чотири попередні звітні дати з восьми звітних кварталів (або за менший період, якщо за видом діяльності вона фактично здійснюється протягом періоду, що є меншим за вісім звітних кварталів), що передують даті розрахунку, ЕКА зобов’язане внести зміни до методів формування таких резервів та забезпечити формування резервів збитків у достатньому розмірі.

115. ЕКА для коригування фінансового результату для цілей оподаткування відповідно до підпунктів 141.1.3 та 141.1.4 пункту 141.1 статті 141 розділу III Податкового кодексу України розраховує величину приросту (убутку) протягом звітного періоду суми страхових резервів, які впливають на формування фінансового результату до оподаткування (включаючи резерв незароблених премій, резерв заявлених, але не виплачених збитків, резерв збитків, які виникли, але не заявлені), розрахованих відповідно до вимог цього Положення, за вирахуванням прав вимоги до перестраховиків (частки участі перестраховиків) у таких страхових резервах.

116. ЕКА здійснює розрахунок страхових резервів на підставі та з дотриманням внутрішнього положення про склад страхових резервів, правила їх формування та використання (далі - Внутрішнє положення про страхові резерви), що розробляється відповідно до цього Положення та затверджується наглядовою радою ЕКА. Внутрішнє положення про страхові резерви повинно бути погоджене актуарієм.

117. Внутрішнє положення про страхові резерви для кожного виду діяльності ЕКА визначає:

1) перелік вживаних термінів і позначень;

2) склад страхових резервів, які формує ЕКА;

3) методи розрахунку кожного з видів страхових резервів, які формує ЕКА, та періодичність їх розрахунку;

4) порядок перевірки повноти, точності та відповідності даних, що використовуються для розрахунку страхових резервів;

5) порядок урахування індивідуальних підвищень ризиків (визначені в процесі андеррайтингу під час укладення та/або зміни умов Договору);

6) методи та порядок визначення розміру прав вимоги до перестраховиків щодо відповідних видів страхових резервів з урахуванням особливостей умов перестрахування та умов страхування;

7) порядок визнання вимоги за договором, що надійшла ЕКА, такою, що є заявленою вимогою;

8) перелік витрат, які ЕКА відносить до витрат на врегулювання збитків;

9) порядок оцінки та аналізу чутливості припущень, що використовуються під час розрахунку страхових резервів;

10) порядок, методи/підходи та періодичність здійснення оцінки адекватності сформованих страхових резервів та перевірки достатності резервів збитків.

Внутрішнє положення про страхові резерви повинно містити всі описи, зазначені в пункті 117 розділу XI цього Положення. Якщо немає окремо виділених пунктів/глав/розділів з інформацією, визначеною в пункті 117 розділу XI цього Положення, пункти/глави/розділи можуть бути об’єднані, але повинні містити інформацію, установлену в пункті 117 розділу XI цього Положення.

118. ЕКА запроваджує методи розрахунку страхових резервів та прав вимоги до перестраховиків не менше ніж на календарний рік (шляхом доповнення/внесення змін до Внутрішнього положення про страхові резерви).

119. Зміни до обраних методів і формул розрахунку протягом календарного року не вносяться, крім випадків:

1) розширення видів діяльності із страхування та перестрахування ЕКА відповідно до законодавства України;

2) якщо перевірка достатності резервів збитків, сформованих на попередні звітні дати, показує дефіцит таких резервів на чотири звітні дати, що передують даті розрахунку;

3) якщо в актуарному звіті надано рекомендацію щодо зміни методу розрахунку страхового резерву.

120. ЕКА у випадках, визначених у пункті 119 розділу XI цього Положення, зобов’язане затвердити зміни до Внутрішнього положення про страхові резерви протягом 30 календарних днів із дня розширення видів діяльності із страхування та перестрахування або отримання рекомендації щодо зміни методів розрахунку страхових резервів.

Електронна копія Внутрішнього положення про страхові резерви у форматі WORD, підписана кваліфікованими електронними підписами уповноваженої особи ЕКА та актуарія, повинна бути упакована в контейнер-архів формату ZIP, розміром до 8 МБ, який надсилається до Національного банку з окремим листом на електрону адресу nbu@bank.gov.ua протягом 15 календарних днів після його затвердження або внесення змін ЕКА, але не пізніше ніж за 45 днів до початку календарного року (для випадків інших, ніж зазначено в пункті 119 розділу XI цього Положення). Контейнер-архів, обсяг якого перевищує 8 МБ, упаковується у багатотомний контейнер-архів. Кожний том такого архіву надсилається до Національного банку з окремим листом на електронну адресу nbu@bank.gov.ua.

121. Документи, що містять відомості, потрібні для розрахунку страхових резервів, підлягають зберіганню протягом строку відповідальності ЕКА (строку для подання вимоги ЕКА за подією, що має ознаки страхового випадку/гарантійного випадку), але не менше п’яти років із дати повного виконання зобов’язань за Договорами.

122. ЕКА складає актуарний звіт за результатами здійснення розрахунків страхових резервів на звітні дати, у якому розкриває інформацію про:

1) перелік осіб та посад, залучених до розрахунку страхових резервів;

2) відповідність здійснення розрахунків страхових резервів Внутрішньому положенню про страхові резерви та вимогам законодавства України;

3) джерела даних, використаних для розрахунку страхових резервів;

4) результати, висновки та рекомендації щодо перевірки адекватності, повноти, точності та надійності даних для розрахунку страхових резервів перед розрахунком таких резервів;

5) короткий аналіз портфеля Договорів, висновки та рекомендації щодо отриманих коефіцієнтів ефективності діяльності ЕКА, їх динаміки, змін, включаючи аналіз збитків, аналіз витрат та аналіз розподілу таких витрат за видами діяльності ЕКА;

6) опис та обґрунтування використаних припущень, спрощень, групувань та показників, крім описаних у Внутрішньому положенні про страхові резерви;

7) результати, висновки і рекомендації щодо оцінки та аналізу чутливості припущень, використаних для розрахунку страхових резервів, якщо така оцінка чи аналіз проводилися;

8) результати розрахунку страхових резервів, прав вимоги до перестраховиків;

9) опис змін порівняно з попереднім звітним періодом щодо використаних методів, інших застосованих припущень;

10) аналіз та висновки щодо змін та відхилень від попередніх розрахунків та оцінок, якщо такий аналіз проводився;

11) обґрунтування суттєвих змін в обсягах окремих видів страхових резервів порівняно з обсягами попередніх звітних періодів, включаючи зміни в перестрахуванні, портфелі продуктів, процесі визнання вимог заявленими чи врегулюванні заявлених збитків (вимог), базі даних;

12) результати та рекомендації щодо перевірки адекватності страхових резервів;

13) перелік та суми витрат ЕКА, не включених до оцінок під час перевірки адекватності розміру страхових резервів, та їх обґрунтування;

14) аналіз та висновки щодо адекватності минулих оцінок, сформованих страхових резервів та достатності резерву збитків, якщо такі оцінки проводилися;

15) обмеження щодо проведеного аналізу чи оцінки або отриманих результатів, що були враховані та/або застосовані;

16) будь-яку іншу інформацію, яка б дала змогу отримати аналогічний результат розрахунку страхових резервів іншим стороннім фахівцем, використовуючи той самий набір даних, Внутрішнє положення про страхові резерви та інформацію із зазначеного звіту;

17) інформацію щодо врахування рекомендацій та/або плану заходів з їх урахування, наданих в останніх двох актуарних звітах.

123. Результати розрахунку страхових резервів, актуарний звіт за результатами здійснення розрахунків страхових резервів, підписаний уповноваженою особою ЕКА, зберігаються ЕКА протягом трьох років із дати їх затвердження.

124. ЕКА зобов’язане на будь-яку дату дотримуватися нормативу достатності капіталу та платоспроможності, встановленого в розділі XII цього Положення.

ЕКА для визначення дотримання нормативу достатності капіталу та платоспроможності розраховує суму прийнятних активів та значення цього нормативу відповідно до вимог цього Положення.

125. Сума прийнятних активів ЕКА може включати активи, перелік та обмеження до яких встановлені в пунктах 126, 127 розділу XII цього Положення.

126. До суми прийнятних активів ЕКА включаються:

1) грошові кошти на поточних рахунках, кошти на рахунках умовного зберігання (ескроу) та банківські вклади (депозити), розміщені (відкриті) у національній валюті або в іноземній валюті, дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими рахунками та вкладами (депозитами), розміщені в системно важливих банках, визначених Національним банком відповідно до Положення про порядок визначення системно важливих банків, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 25 грудня 2014 року № 863 (у редакції постанови Правління Національного банку України від 19 червня 2019 року № 79) (зі змінами);

2) облігації внутрішньої державної позики України, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами, якщо право власності ЕКА на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України;

3) корпоративні облігації, розміщення яких здійснено під гарантію Кабінету Міністрів України, включаючи майнові права на майбутні надходження грошових коштів, а також дебіторська заборгованість за нарахованими відсотками за такими цінними паперами, за умови, що:

право власності ЕКА на такі цінні папери підтверджено документально відповідно до законодавства України;

така гарантія передбачена в Законі України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік та немає інформації щодо невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом цінних паперів своїх зобов’язань протягом п’яти останніх років;

такі цінні папери перебувають у біржовому списку;

в умовах розміщення (проспекті цінних паперів та/або рішенні про емісію цінних паперів та/або інших документах, що підтверджують умови розміщення цінних паперів) повинно бути визначено, що грошові виплати як сплата доходу та/або погашення цінних паперів здійснюються через депозитарну систему України;

4) непрострочена дебіторська заборгованість за договорами вихідного перестрахування з відшкодування часток страхових виплат;

5) активи з права користування відповідно до міжнародного стандарту фінансової звітності 16 "Оренда" у розмірі, що не перевищує розміру відповідного орендного зобов’язання.

127. Сума прийнятних активів не включає:

1) активів, розміщених у банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних;

2) дебіторської заборгованості за договорами вихідного перестрахування, укладеними з перестраховиком-нерезидентом, який на дату укладення відповідного договору перестрахування (дату останніх змін, внесених до такого договору перестрахування) не відповідав вимогам, встановленим у розділі XII цього Положення;

3) активів, розміщених у контрагентів, які зареєстровані та/або здійснюють діяльність на тимчасово окупованій території України;

4) активів, розміщених у контрагентів, які зареєстровані та/або здійснюють діяльність на території населених пунктів, унесених до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення;

5) прав вимоги до осіб, до яких Радою національної безпеки і оборони України застосовано персональні спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції), а також активи таких осіб;

6) активів, щодо яких законами України, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або на підставі договору встановлено заборону розпоряджатися та/або користуватися (обтяження) або заборону відчуження, крім випадків, коли обмеження встановлено з метою виконання страхових зобов’язань ЕКА в розмірі не більше суми сформованих страхових резервів;

7) активів, щодо вартості яких суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, не зміг отримати достатніх аудиторських доказів (не зміг підтвердити вартості, за якою актив визнаний у балансі ЕКА) та/або отримав достатні аудиторські докази і дійшов висновку про викривлення вартості таких активів, про що зазначено в аудиторському звіті щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та/або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, та/або додатковому звіті суб’єкта аудиторської діяльності. Активи, зазначені в підпункті 7 пункту 127 розділу XII цього Положення, будуть віднесені до прийнятних активів після підтвердження суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, їх вартості відповідно до вимог міжнародних стандартів аудиту - із дати такого підтвердження.

Активи включаються до складу прийнятних активів за вартістю, скоригованою з урахуванням суми викривлення вартості таких активів, зазначеної в аудиторському звіті щодо проведення обов’язкового аудиту фінансової звітності та/або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, та/або додатковому звіті суб’єкта аудиторської діяльності, якщо суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, отримав достатні аудиторські докази і дійшов висновку про викривлення вартості таких активів.

Підтвердженням суб’єктом аудиторської діяльності, який відповідно до законодавства України має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, вартості відповідних прийнятних активів вважається підтвердження достовірності фінансової звітності ЕКА в цілому або ненадання ним застережень щодо вартості таких активів за відповідний звітний період.

128. ЕКА здійснює розрахунок нормативу достатності капіталу та платоспроможності відповідно до пункту 124 розділу XII цього Положення станом на останній день кожного кварталу (31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня) і не змінює його до наступної дати розрахунку нормативу достатності капіталу та платоспроможності відповідно до цього Положення.

129. Норматив достатності капіталу та платоспроможності (НДКП) визначається за формулою розрахунку нормативу достатності капіталу та платоспроможності, визначеною в додатку 3 до цього Положення.

130. Сума прийнятних активів ЕКА, визначених відповідно до пунктів 126, 127 розділу XII цього Положення, та наданих державних гарантій для забезпечення виконання зобов’язань ЕКА за договорами страхування, вхідного перестрахування, наданих гарантій на будь-яку дату повинна перевищувати норматив достатності капіталу та платоспроможності, розрахований відповідно до пунктів 128, 129 розділу XII цього Положення. Водночас державні гарантії для забезпечення виконання зобов’язань ЕКА за договорами страхування, вхідного перестрахування та/або наданих гарантій враховуються в обсязі, що відповідає (не перевищує) розміру зобов’язань ЕКА за договорами, на виконання зобов’язань за якими такі державні гарантії були надані.

131. ЕКА зобов’язане публікувати на сторінках власного вебсайту інформацію про дотримання ЕКА нормативу достатності капіталу та платоспроможності станом на 01 число кожного місяця до 15 числа цього місяця.

132. ЕКА складає та подає до Національного банку звітність у порядку, визначеному цим Положенням.

133. Звітність, що подається до Національного банку, включає:

1) річну фінансову звітність;

2) проміжну фінансову звітність;

3) звітність, що включає:

звіт про доходи та витрати Експортно-кредитного агентства відповідно до форми, наведеної в додатку 4 до цього Положення;

звіт про балансові показники Експортно-кредитного агентства відповідно до форми, наведеної в додатку 5 до цього Положення;

звіт про рух грошових коштів Експортно-кредитного агентства відповідно до форми, наведеної в додатку 6 до цього Положення;

звіт про операції з перестрахування відповідно до форми, наведеної в додатку 7 до цього Положення;

інформацію про активи, що враховуються для визначення дотримання нормативу достатності капіталу та платоспроможності, відповідно до форми, наведеної в додатку 8 до цього Положення;

показники діяльності відповідно до форми, наведеної в додатку 9 до цього Положення;

інформацію про працівників відповідно до форми, наведеної в додатку 10 до цього Положення;

4) пояснювальну записку до регуляторної звітності Експортно-кредитного агентства, складену відповідно до вимог, установлених у додатку 11 до цього Положення.

134. ЕКА складає та подає до Національного банку, якщо інше не передбачено законодавством України, річну фінансову звітність та проміжну фінансову звітність у строки, відповідно до вимог, в обсязі та за формами, визначеними законодавством України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності. У разі перегляду показників фінансової звітності ЕКА за результатами надання звіту зовнішнього аудитора ЕКА зобов’язане подати виправлену звітність до Національного банку в порядку, визначеному в розділі XIII цього Положення.

135. Звітність, зазначена в підпунктах 3, 4 пункту 133 розділу XIII цього Положення (далі - регуляторна звітність), складається на підставі даних бухгалтерського, управлінського, іншого обліку, даних обліково-реєструючих систем ЕКА і даних про здійснені операції.

136. Інформація про регуляторну звітність, що подається до Національного банку, наведена в додатку 12 до цього Положення.

Останнім днем строку подання даних звітності, якщо він припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, є перший робочий день після неробочого дня.

137. Голова правління ЕКА або уповноважена особа, яка виконує його обов’язки, відповідає за організацію процесу подання до Національного банку звітності відповідно до вимог цього Положення.

138. Голова правління ЕКА або уповноважена особа, яка виконує його обов’язки, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) та/або які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, які засвідчили своїм кваліфікованим електронним підписом (далі - КЕП) дані звітності, несуть відповідальність за порядок заповнення (складання), повноту, достовірність та дотримання строку подання даних звітності до Національного банку.

139. ЕКА, якщо дані звітності засвідчені КЕП інших осіб, інформація про яких не міститься в Єдиному державному реєстрі, повинно одночасно з даними звітності подати копії документів (копії установчих та/або організаційно-розпорядчих документів установи), що підтверджують право таких осіб засвідчувати своїми підписами документи ЕКА. Документи подаються на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua із супровідним листом з поясненням причин щодо засвідчення КЕП іншою особою та переліком електронних документів, що засвідчені КЕП іншої особи.

140. Дані звітності, зазначеної в підпунктах 1, 2 пункту 133 розділу XIII цього Положення, складеної відповідно до вимог законодавства України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, подаються до Національного банку у формі електронних документів у форматі Word (для приміток до фінансової звітності) та Excel (для форм звітності). Дані звітності, зазначеної в підпункті 3 пункту 133 розділу XIII цього Положення, подаються до Національного банку у формі електронних документів у форматі Excel. Дані звітності, зазначеної в підпункті 4 пункту 133 розділу XIII цього Положення, подаються до Національного банку у формі електронних документів у форматі Word.

141. Електронний документ із даними фінансової звітності повинен містити КЕП голови правління ЕКА або уповноваженої особи, яка виконує його обов’язки, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі та/або які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, та головного бухгалтера. КЕП голови правління ЕКА або уповноваженої особи, яка виконує його обов’язки, та головного бухгалтера накладається на кожний файл із даними фінансової звітності у форматі Word та Excel.

Електронний документ із даними регуляторної звітності, зазначеної в підпунктах 3, 4 пункту 133 розділу XIII цього Положення, повинен містити лише один КЕП голови правління ЕКА або уповноваженої особи, яка виконує його обов’язки, відомості про яких містяться в Єдиному державному реєстрі та/або які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи.

Вимоги до подання електронного документа, який підписано КЕП інших осіб, інформація про яких не міститься в Єдиному державному реєстрі, визначені в пункті 139 розділу XIII цього Положення.

142. Електронний документ, підписаний КЕП осіб, зазначених у пункті 141 розділу XIII цього Положення, повинен бути упакованим у контейнер-архів формату ZIP розміром до 8 МБ, який надсилається до Національного банку з окремим листом на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua.

Електронний документ, обсяг якого перевищує зазначений в абзаці першому пункту 142 розділу XIII цього Положення розмір контейнер-архіву, упаковується в багатотомний контейнер-архів. Кожний том такого архіву надсилається з окремим листом на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua.

143. Національний банк здійснює перевірку даних звітності на відповідність вимогам, установленим цим Положенням.

144. ЕКА за наявності в Національного банку зауважень до звітності за результатами перевірки зобов’язане на запит Національного банку надати пояснення на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua протягом трьох робочих днів від дати направлення запиту Національним банком.

Пояснення повинне містити згоду з виявленими Національним банком зауваженнями до звітності та зобов’язання замінити електронний документ в установлений Національним банком строк або інформацію про достовірність наданої звітності та інформацію про те, що потреби в заміні електронного документа немає.

145. ЕКА в разі неподання ним пояснень або їх неприйняття Національним банком зобов’язане на вимогу Національного банку в установлений строк замінити електронний документ.

146. Національний банк має право вимагати від ЕКА подання виправлених даних звітності в разі визначення потреби в перегляді даних за результатами інспекційної перевірки.

147. ЕКА зобов’язане здійснити заміну даних звітності в установлений Національним банком строк.

148. ЕКА має право самостійно замінити електронний документ до настання строку, визначеного законодавством України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності для подання фінансової звітності або установленого в пункті 136 розділу XIII цього Положення для відповідного звіту регуляторної звітності.

149. Подання ЕКА електронного документа після строку, визначеного законодавством України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності для подання фінансової звітності або установленого у пункті 136 розділу XIII цього Положення для відповідного звіту регуляторної звітності, є несвоєчасним наданням інформації.

150. Неподання ЕКА електронного документа, подання якого визначено цим Положенням, є неподанням інформації.

151. ЕКА в разі виявлення факту подання електронного документа з недостовірними даними або даними, що розкриті не відповідно до вимог цього Положення, після строку, визначеного законодавством України з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності для подання фінансової звітності або установленого у пункті 136 розділу XIII цього Положення для відповідного звіту регуляторної звітності, зобов’язаний звернутися до Національного банку на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua з клопотанням про заміну електронного документа з даними звітності з наданням відповідних пояснень та здійснити його заміну в установлений Національним банком строк.

152. Дані звітності ЕКА вважаються недостовірними, якщо вони суперечать даним бухгалтерського, управлінського, іншого обліку, даним обліково-реєструючих систем ЕКА за звітний період.

153. Національний банк у разі порушення ЕКА вимог щодо подання звітності відповідно до цього Положення має право застосувати до ЕКА заходи відповідно до Закону про ЕКА та заходи впливу відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - заходи впливу).

154. Застосування Національним банком заходів впливу за порушення вимог щодо подання звітності відповідно до цього Положення не звільняє ЕКА від обов’язку подання до Національного банку достовірної звітності в повному обсязі.

155. ЕКА щороку протягом усього строку дії ліцензії подає до Національного банку на адресу електронної пошти nbu@bank.gov.ua аудиторський звіт (його копію) суб’єкта аудиторської діяльності, який має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, за результатами обов’язкового аудиту річної фінансової звітності до 01 червня року, наступного за звітним, а також звіт про надання впевненості щодо річної регуляторної звітності ЕКА, складений суб’єктом аудиторської діяльності, який має право проводити обов’язковий аудит фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, у порядку, установленому законодавством України і міжнародними стандартами аудиту, до 01 червня року, наступного за звітним.

156. ЕКА має право укладати договори вхідного та вихідного перестрахування зі страховиками-нерезидентами та іноземними ЕКА - членами Міжнародного союзу страховиків кредитів та інвестицій (Бернський союз), крім іноземних ЕКА, що є резидентами Російської Федерації та Республіки Білорусь.

157. ЕКА у разі укладання договорів вихідного перестрахування зі страховиками-нерезидентами зобов’язане дотримуватися вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку, що визначає порядок перестрахування в страховика (перестраховика) нерезидента.

158. Національний банк у межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю ЕКА у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до законів України та нормативно-правових актів Національного банку, якими визначено порядок здійснення безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок.

159. Національний банк у разі порушення ЕКА вимог цього Положення та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність ЕКА, має право застосувати до ЕКА заходи впливу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку, які визначають порядок їх застосування.

1. Організаційна структура ЕКА, завдання, функції, повноваження органів управління та структурних підрозділів ЕКА, включаючи повноваження щодо здійснення внутрішнього контролю.

2. Порядок розподілу та делегування повноважень в ЕКА.

3. Перелік та опис процесів, включаючи заходи та форми внутрішнього контролю.

4. Облікова політика ЕКА.

5. Правила здійснення контролю за повнотою і точністю облікової інформації та достовірністю звітності ЕКА, здійснення планування ефективного використання фінансових ресурсів із метою досягнення цілей ЕКА.

6. Перелік функцій, що не має права виконувати один працівник ЕКА та які потребують додаткового рівня контролю.

7. Регламенти/порядки складання звітності (фінансової, регуляторної, управлінської, податкової).

8. Правила підготовки, погодження та укладання ЕКА договорів.

9. Стандарти етичної поведінки працівників ЕКА.

10. Порядок здійснення наглядовою радою ЕКА, правлінням ЕКА та працівниками ЕКА внутрішніх і зовнішніх комунікацій, включаючи обмін інформацією/документами.

11. Порядок оброблення, зберігання, використання інформації, яка створюється ЕКА та отримується ним із зовнішніх джерел.

12. Перелік інформації з обмеженим доступом, порядок використання та розкриття такої інформації, включаючи порядок та процедури захисту персональних даних працівників та клієнтів ЕКА.