Про затвердження Київської міської Програми "Зайнятість населення"

КИЇВСЬКА МІСЬКА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Я

N 2300 від 21.12.2000

Про затвердження Київської міської

Програми "Зайнятість населення"

З метою забезпечення продуктивної зайнятості та подолання безробіття в м. Києві, відповідно до ст.14 Закону України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ):

1. Затвердити Київську міську Програму "Зайнятість населення" (далі - Програма) згідно з додатком.

2. Заступникам голови Київської міської державної адміністрації, Головним управлінням, управлінням, службам, відділам Київської міської державної адміністрації, районним у м. Києві державним адміністраціям, Київському міському центру зайнятості забезпечити виконання заходів, передбачених Програмою, у встановлені терміни та інформувати Головне управління праці та соціального захисту населення щоквартально до 5 числа наступного місяця за звітним періодом про хід виконання цих заходів.

3. Головному управлінню праці та соціального захисту населення щоквартально інформувати Київську міську державну адміністрацію про стан ринку праці та хід виконання Програми.

4. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступника голови Київської міської державної адміністрації Бідного В.Г.

Голова О.Омельченко

Додаток

до розпорядження Київської

міської державної адміністрації

від 21.12.2000 N 2300

Київська міська Програма

"Зайнятість населення"

Мета Програми та головні концептуальні положення

Київська міська Програма "Зайнятість населення"

(далі - Програма) розроблена Київською міською державною

адміністрацією з метою реалізації завдань державної стратегії

економічного зростання щодо забезпечення продуктивної зайнятості

та подолання безробіття, визначених у Посланні Президента України

до Верховної Ради України "Україна: поступ у XXI століття

Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр."

( 276а/2000 ), програмах діяльності Кабінету Міністрів України

"Реформи заради добробуту" ( 550-2000-п ) та "Україна-2010".

Програма є складовою частиною Державної програми соціально-економічного розвитку міста Києва на період до 2010 року, Державної програми зайнятості населення на 2001-2004 роки, розроблена з урахуванням основних прогнозних показників та тенденцій соціально-економічного розвитку м. Києва, визначає стратегію розв'язання проблем зайнятості міста та комплекс заходів, спрямованих на підвищення трудової активності населення, формування мотивації до продуктивної зайнятості, ефективне використання наявних та створення нових робочих місць, підтримку розвитку малого та середнього бізнесу, самозайнятості населення та забезпечення соціального захисту безробітних громадян.

В основу Програми покладені положення Законів України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ), "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" ( 1533-14 ).

При підготовці Програми враховувались пропозиції Головних управлінь, управлінь та інших структурних підрозділів Київської міської державної адміністрації, районних у м. Києві державних адміністрацій, підприємств, організацій, Київської міської ради профспілок, рекомендації Міністерства праці та соціальної політики України, результати опитування мешканців міста.

Стан економічного розвитку та зайнятості населення

м. Києва за останні роки

Київська міська державна адміністрація спрямовує свою діяльність на забезпечення якісних перетворень в економіці міста. Практичного втілення протягом останніх років набула реалізація курсу щодо створення єдиного та забезпечення ефективного управління промисловим комплексом міста, удосконалення ринкової інфраструктури і процесів реформування відносин власності, підтримки вітчизняного товаровиробника, розвитку підприємницької ініціативи, оптимізації інвестиційної та інноваційної діяльності, тривала робота по поліпшенню фінансового стану підприємств, проводились активні заходи соціальної політики, спрямовані на збереження та підвищення ефективної зайнятості, посилення соціальної захищеності населення міста тощо.

Адміністрація міста прикладала багато зусиль для стабілізації роботи промислового комплексу. З метою підтримки виробничого процесу спільно з промисловими підприємствами вивчався попит споживачів, вишукувались партнери, налагоджувалась виробнича кооперація, створювались умови для реалізації продукції, залучались вільні кошти у виробництво.

Значна увага роботі промислових підприємств приділялась райдержадміністраціями: створені комісії по підвищенню ефективності роботи промислових підприємств, по контролю за станом погашення заборгованості із заробітної плати та Ради директорів підприємств, установ та організацій, діяльність яких спрямовувалась на підтримку виробників, розв'язання їх найгостріших проблем. Питання роботи промислових підприємств та заходи щодо забезпечення їх ефективного функціонування, про надання фінансової підтримки окремим з них неодноразово розглядались на апаратних нарадах у голови Київської міської державної адміністрації О.О.Омельченка.

Виходячи з концепції створення єдиного господарського комплексу міста, міська держадміністрація взяла на себе відповідальність щодо забезпечення сталої роботи 21 столичного промислового підприємства, вже переданого місту відповідною постановою Уряду України. Деяким з них надано фінансову підтримку, жодне з підприємств не зупиняло свою роботу.

Впровадження досягнень науково-технічного прогресу в економіку міста, зокрема в промисловість, знаходить всебічну підтримку зі сторони міської влади. Так, в 1999 році в місті освоєно 1060 нових видів продукції (це на 20,3% більше ніж у 1998 році), з них 896 - товари народного споживання. Введено в дію 20 найважливіших потужностей виробничого призначення. В 2000 році планується збільшити обсяги впровадження наукомістких технологій на підприємствах і в організаціях міста на 5,6% та освоїти на 20,5% більше нових видів продукції в порівнянні з 1999 роком.

Завдяки здійсненню заходів, спрямованих на забезпечення підтримки розвитку промислового комплексу, у 1999-2000 роках вдалося закріпити тенденцію нарощування обсягів виробництва, яка намітилась у 1997-1998 роках. За підсумками 1999 року у порівнянні з 1998 роком приріст обсягів виробництва промислової продукції склав 12,4%, за 9 місяців 2000 року - 27,2% проти відповідного періоду минулого року, на підприємствах, заснованих на комунальній власності територіальних громад міста Києва і районів, та державних підприємствах, переданих до сфери управління Київської міської державної адміністрації, темпи приросту випуску продукції були вищими за середньоміські і становили 35,1%.

Збільшення обсягів виробництва продукції відбулось, як по всіх основних галузях промисловості міста, так і по районах. Найбільш високі темпи зростання цього показника сталися в таких галузях промисловості, як: деревообробна і целюлозно-паперова, поліграфічна, медична, машинобудування та металообробка, хімічна і нафтохімічна, кольорова і чорна металургія, легка промисловість, електроенергетика, промисловість будівельних матеріалів, харчова, борошномельно-круп'яна і комбікормова тощо.

Поліпшується фінансовий стан підприємств і організацій міста: за 6 місяців 2000 року понад 3,3 тис. суб'єктів господарювання, що становить понад дві третини від їх загальної кількості, отримали прибуток у сумі 3 млрд. 156,2 млн.грн., що на 80,1% перевищило збитки збиткових підприємств і організацій, що склали 1 млрд. 752,4 млн.гривень. За формами власності серед майже 1,5 тис. збиткових підприємств понад 78,0% - колективні, 19,0% - державні, лише 2,3% - приватні.

У 2000 році, за даними управління економіки, очікується зростання обсягів виробництва промислової продукції на 24,0% ніж у 1999 році, а товарів народного споживання - на 25,0%.

Як і в попередні роки, в м. Києві, зберігається тенденція до зростання темпів будівництва.

Для досягнення стабільного соціально-економічного розвитку поряд з іншими чинниками в місті відбувається активізація інвестиційних процесів. Аналіз інвестиційних ресурсів показав, що в капітальних вкладеннях по місту переважають інвестиції в соціальну сферу; бюджетні інвестиції використовуються переважно для фінансування соціальної сфери, житлово-комунального господарства та транспорту; іноземні партнери найбільші вкладення спрямовують в сферу торгівлі та громадського харчування. В 1999 році чисельність працюючих на підприємствах з іноземними інвестиціями становила понад 63,5 тис.чол., а обсяг іноземних інвестицій за період з 1992 року по серпень 2000 року становив майже 1 млрд.дол.США.

Загальний обсяг інвестицій на капітальні вкладення за рахунок усіх джерел фінансування в 2000 році очікується у сумі 2513,8 млн.грн., що більше рівня 1999 року на 8,0% (проти 1997 року - в 2,2 рази більше), обсяги іноземних інвестицій очікується збільшити на 21,3% (1251,0 млн.дол.США).

Значне місце у створенні надійного механізму стабілізації займає недержавний сектор, який стає суттєвою складовою частиною економіки міста. Показники розвитку підприємництва у м. Києві значно перевищують середні по Україні. У 2000 році очікується, що кількість діючих малих підприємств зросте до 71 тис., при цьому показники виробництва промислової продукції і товарів народного споживання підвищаться відповідно до 15,0% і 5,0% в порівнянні з попереднім роком. Зростає також чисельність підприємців - фізичних осіб. Якщо на початок 2000 року в місті налічувалось 103,4 тис.чол., то до кінця року очікується - 114,0 тисяч.

Для стимулювання подальшого розвитку підприємництва в місті було закладено основу оптимальної мережі ринкової інфраструктури. Як і в попередні роки, зростає кількість бірж, комерційних банків, бізнес-центрів, регіональних фондів підтримки підприємництва тощо. Загалом для підтримки вітчизняного виробника та малого підприємництва в бюджеті міста на 2000 рік передбачені кошти в сумі 15 млн. 281,7 тис.гривень.

Одним із найважливіших завдань економічних перетворень є реформування відносин власності. Аналіз ходу приватизації показав, що у м. Києві масштаби приватизації є одними з найбільших по Україні, а приватизовані підприємства відіграють все більшу роль у забезпеченні життєдіяльності міста, виробництві продукції та послуг. В 1999 році в столиці на роздержавлених підприємствах працювало 21,6% працівників (186,0 тис.чол.). Станом на 01.07.2000 р., з початку процесу реформування власності, форму власності змінили майже 5,1 тис. об'єктів.

В результаті приватизації державних та комунальних підприємств недержавний сектор в господарстві міста став домінуючим (в ньому виробляється 87,0% промислової продукції, виконується понад 90,6% обсягу підрядних будівельних робіт, надається 75,0% побутових послуг тощо).

Ефективність приватизації визначається подальшою роботою приватизованих підприємств в післяприватизаційний період. За останні роки серед галузей економіки міста більш-менш стабільним рівнем ефективності роботи відрізняються приватизовані підприємства будівництва, котрі поліпшили такі показники як фондовіддача, прибутковість виробленої продукції та продуктивність праці. Фінансово-економічний стан майже половини приватизованих підприємств інших галузей економіки не покращився.

За даними Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву, у 1999 році із 277 перевірених приватизованих підприємств - 92 збільшили кількість робочих місць, 106 - залишили без змін, на 79 - зменшилася кількість робочих місць.

Принциповою позицією Київської міської державної адміністрації є органічне поєднання політики економічного зростання з активною соціальною політикою. Значне розшарування населення міста за рівнем доходів, якістю і способом життя, міграційні навантаження вимагають від міської влади здійснення додаткових заходів, спрямованих на забезпечення соціального захисту та підвищення рівня життя населення міста.

Шлях до підвищення рівня життя населення лежить, передусім, через удосконалення системи оплати праці і доходів населення. Структура доходів поступово змінюється, проте, основними джерелами залишаються заробітна плата, пенсії та грошова допомога.

Одним із основних завдань міської держадміністрації є зниження заборгованості із заробітної плати. Станом на 10.10.2000 року заборгованість на підприємствах, в організаціях міста становила 100,8 млн.грн., що на 19,0% менше в порівнянні з початком року.

Середньомісячна заробітна плата робітників і службовців по місту поступово зростає, на кінець вересня 2000 року вона становила 424,2 грн., що в 1,9 рази більше, ніж у 1997 році.

Витрати населення також збільшуються і пов'язано це не стільки з підвищенням рівня життя, скільки із підвищенням роздрібних цін на товари та послуги. Якщо враховувати рівень інфляції (за 9 місяців з початку 2000 року - 126,0%), то реальні грошові доходи мешканців міста не збільшились, що вплинуло на кон'юнктуру і платоспроможний стан населення.

Крім показників доходів і видатків, важливим показником рівня життя населення є межа малозабезпеченості, яка в м. Києві на 2000 рік, за розрахунками, буде становити 123,4 грн. на місяць, що майже на 10,0% вище рівня 1999 року.

Вирішальне значення в поліпшенні життєзабезпечення населення міста мають зміни в тенденціях формування та використання обсягів валового внутрішнього продукту (ВВП). Цей показник за останні роки зростає. Так, за розрахунками, в 2000 році номінальна вартість продукції товарів і послуг та інвестиційної сфери, вироблених усіма суб'єктами господарської діяльності міста Києва становитиме 11,3 млрд.грн. (близько 7,5% від ВВП, виробленого в Україні), що в реальному вимірі забезпечить його зростання порівняно з попереднім роком на 4,0%.

Соціально-економічні та інші фактори впливають на демографічні процеси міста. Населення м. Києва на 01.01.2000 р. нараховувало 2631,9 тис.чол., що на 5,4 тис.чол. більше ніж на початок 1999 року (в 1997 році населення скоротилось на 1,1 тис.чол., а в 1998 році - на 2,8 тис.чол.). Збільшення населення в 1999 році відбулось за рахунок міграційного приросту (13,1 тис.чол.), природний же приріст був негативним (7,7 тис.чол.). Природне скорочення населення викликало несприятливі зміни у віковій структурі - збільшення питомої ваги населення старше працездатного віку та зменшення населення молодше працездатного віку у загальній чисельності населення, що означає його старіння. Як позитивний момент, слід відзначити збільшення кількості народжених дітей, а також зниження дитячої смертності.

Основою соціально-економічного потенціалу міста є трудові ресурси. Чисельність трудових ресурсів в 1999 році становила 1901,8 тис.чол., або 72,3% від загальної чисельності населення, в 1998 році - 71,8% (див. табл.1).

На фоні зростання чисельності трудових ресурсів спостерігалось скорочення чисельності зайнятих в економіці міста (в 1999 році в порівнянні з 1997 роком - на 2,4%). Чисельність вибувших працівників перевищує показник прийнятих. Так, в 1999 році в галузях економіки м. Києва було прийнято 151,7 тис.чол., вибуло 169,1 тис.чол., з них з причин плинності кадрів 129,5 тис. (15,0%), за скороченням штатів - 13,8 тис.чоловік.

Протягом 1997-1999 років простежувалась тенденція до зниження чисельності працівників, зайнятих у промисловому виробництві, в галузях освіти, культури, мистецтва, науки та відтоком працюючих у інші сфери господарської діяльності (див.табл.2).

Таблиця 1

Розподіл трудових ресурсів за сферами зайнятості у 1997-2004 рр.

в м. Києві (середньорічний вимір)

(тис.осіб)

-------------------------------------------------------------------------

| N | Показники |1997 | 1998 |1999 |2000 |2001 |2002 |2003 |2004 |

|п/п| | р. | р. | р. | р. | р. | р. | р. | р. |

| | | | | |кув. | ноз | ноз | ноз | ноз |

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|1. |Трудові |1870,0|1887,0|1901,8|1910,4|1924,6|1927,0|1930,0|1935,0|

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|1а |з них: |1742,9|1764,9|1776,3|1783,4|1797,6|1800,0|1803,0|1805,0|

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|2. |Зайняті в |1355,2|1317,8|1312,1|1314,5|1320,2|1324,0|1327,0|1331,2|

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|2а |з них: у |1160,1|1141,6|1132,7|1133,0|1135,9|1137,0|1140,0|1143,5|

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|2б |зайнято в |195,1 |176,2 |179,4 |181,5 |184,3 |187,0 |187,0 |187,7 |

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|3. |Безробітні,| 7,4 | 10,0 |14,6 |15,6 |17,9 |19,0 |20,0 |21,0 |

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|4. |Учні у пра-|213,9 |223,2 |234,9 |236,4 |238,8 |237,0 |237,0 |237,8 |

| |від | | | | | | | | |

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|5. |Незайняте |293,5 |336,0 |340,2 |343,9 |347,7 |347,0 |346,0 |345,0 |

|---+-----------+------+------+------+------+------+------+------+------|

|6. |Рівень |72,5 | 69,8 |69,0 |68,8 |68,6 |68,7 |68,8 |68,8 |

| |% | | | | | | | | |

-------------------------------------------------------------------------

Таблиця 2

Чисельність зайнятих за галузями економіки

у 1997-2004 р.р. по М.Києву (середньорічний вимір)

(тис.осіб)

------------------------------------------------------------------------

| Показники |1997 | 1998 |1999 |2000 | 2001 | 2002 | 2003 |2004 |

| | р. | р. | р. | р. | р. | р. | р. | р. |

| | | | | кув. | ноз | ноз | ноз | ноз |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Зайнято в |1160,1|1141,6 |1132,7|1133,0|1135,9|1137,0|1140,0|1143,5|

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|в т.ч. | | | | | | | | |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Промисловість|234,7 |230,0 |201,2 |197,0 |192,9 |193,0 |193,0 |195,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Сільське | 3,2 | 3,4 | 2,9 | 2,9 | 2,9 | 2,9 | 2,9 | 2,9 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Будівництво |127,8 |128,3 |111,1 |112,0 |114,0 |115,0 |115,0 |117,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Транспорт та |96,4 | 99,0 |107,4 |108,3 |109,0 |110,0 |111,0 |112,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Торгівля, |134,0 |134,5 |145,0 |146,5 |147,0 |151,0 |152,0 |154,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Виробничі ви-| | | 9,4 |10,0 | 10,0 | 10,0 | 11,0 |11,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Житлово-кому-|65,3 | 63,7 |69,8 |73,0 | 74,0 | 75,0 | 75,0 |75,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Охорона |91,2 | 93,4 |96,6 |99,0 | 99,0 |100,0 |105,0 |105,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Освіта і |148,0 |144,4 |143,9 |143,1 |142,7 |142,0 |142,0 |142,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Наука і |102,4 | 97,8 |94,2 |91,3 | 91,0 | 90,0 | 90,0 |91,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Фінансування,|27,9 | 28,5 |28,0 |28,0 | 28,0 | 28,0 | 28,0 |28,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Апарат орга- |69,6 | 68,1 |74,3 |74,4 | 74,2 | 74,0 | 74,0 |74,0 |

|-------------+------+-------+------+------+------+------+------+------|

|Інші галузі |59,6 | 50,5 |48,9 |47,5 | 51,2 | 46,1 | 41,1 |36,6 |

------------------------------------------------------------------------

Збільшення кількості працюючих відбулось в транспорті і зв'язку, в торгівлі, громадському харчуванні, матеріально-технічному постачанні, збуті та заготівлі, охороні здоров'я, житлово-комунальному господарстві, апараті органів державного і господарського управління.

Запровадження ринкових відносин, створення ринкової інфраструктури позначилося на збільшенні чисельності працюючих в таких галузях, як фінансування, кредитування, страхування. Ці процеси відбились також на структурі розподілу трудових ресурсів, на чисельності зайнятих в недержавному секторі. Слід зазначити, що розвиток недержавного сектору зайнятості визначається як робітниками малих приватних підприємств і підприємцями, зайнятими індивідуально-трудовою діяльністю, так і високою нерегламентованою зайнятістю, яка поки що не відбивається статистичною звітністю.

За результатами обстеження домашніх господарств, яке періодично проводиться міським управлінням статистики, в 1999 році рівень безробіття, розрахований за методологією Міжнародної організації праці по м. Києву дорівнював 10,3% до економічно активного населення віком від 15 до 70 років (по Україні - 11,9%). Високий рівень безробіття пояснюється тим, що значна частина громадян, яка офіційно не працює - зайнята нерегламентованою зайнятістю в сфері торгівлі та надання послуг населенню (інформаційні послуги, посередницькі, приватні транспортні послуги тощо). В м. Києві людина має більше можливостей, в порівнянні з іншими регіонами, самостійно знайти собі роботу. Тут велика ринкова сфера, істотно розвинутий тіньовий сектор.

Посилює напругу в сфері зайнятості наявність вимушеної неповної зайнятості. Через нестачу сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, труднощі зі збутом продукції й фінансуванням виробництва в 1999 році, за даними міського управління статистики, у неоплачуваних вимушених відпустках перебувало понад 111,0 тис.працівників, в т.ч. тривалістю понад місяць - 31,5 тис., працювали в режимі неповного робочого дня (тижня) - 84,2 тис.чоловік. Розрахунковий рівень прихованого безробіття по місту становив 2,3% до працездатного населення у працездатному віці (у 1998 році - 2,9%).

Враховуючи позитивні тенденції в економіці міста, в 2000 році очікується, що чисельність зайнятих в галузях економіки зросте за рахунок збільшення чисельності працюючих в будівництві, транспорті та зв'язку, торгівлі, громадському харчуванні, житлово-комунальному господарстві, охороні здоров'я.

Процеси, які відбуваються в соціально-економічній сфері міста, в структурі трудових ресурсів впливають на стан ринку праці. Ситуація на ринку праці міста знаходиться під постійним контролем міської виконавчої влади, яка проводить активну політику зайнятості населення, вживає заходи щодо запобігання масового безробіття, збалансування попиту та пропозиції робочої сили, організації зайнятості населення та його соціального захисту від безробіття тощо.

Впроваджено практику обговорення найбільш важливих питань зайнятості з профспілками міста, на зустрічах з керівниками міністерств, підприємств, організацій, а також проведення "круглих столів". Спільні дії щодо регулювання ринку праці, організації зайнятості узгоджуються в Регіональній угоді між Київською міською державною адміністрацією та Київською міською радою профспілок. З представників органів виконавчої влади, профспілок, роботодавців створено Координаційний комітет сприяння зайнятості населення, який координує діяльність у підготовці погоджених пропозицій і рекомендацій щодо формування та реалізації активної політики на ринку праці.

В комплексі заходів, які сприяють розв'язанню проблем зайнятості населення, найважливіше місце відведено створенню нових робочих місць. За даними, які надійшли до служби зайнятості від підприємств, організацій різних форм власності, в місті протягом 1998-1999 років створено понад 30,0 тис. робочих місць, за 9 місяців 2000 р. - 18,2 тис., що дало змогу працевлаштувати понад 48,0 тис.чол. переважно на підприємствах колективної та приватної форм власності галузей торгівлі, транспорту і зв'язку, будівництва, промисловості, інших видів діяльності сфери матеріального виробництва, невиробничих видів побутового обслуговування населення тощо.

В процесі здійснення заходів особлива увага приділяється забезпеченню працевлаштування безробітних у мінімально короткі строки, пошуку нових форм співпраці з роботодавцями; соціальному захисту від безробіття та його наслідків неконкурентоспроможних верств населення, зокрема через бронювання робочих місць для цих категорій; забезпеченню зайнятості молоді, проведенню інформаційної роботи серед населення, в т.ч. вивільнюваних працівників та випускників учбових закладів; впровадженню нових технологій обслуговування населення, розширенню видів громадських робіт, в тому числі за рахунок спеціальних фондів для організації оплачуваних громадських робіт для старшокласників; розвитку системи професійного навчання і перенавчання з урахуванням якісного складу безробітних і соціально-економічних потреб міста з впровадженням модульного професійного навчання тощо.

Аналіз стану ринку праці за останні роки свідчить про наявність позитивних процесів в сфері зайнятості: має місце уповільнення темпів зростання реєстрації в службі зайнятості, стабілізація рівня безробіття.

Так, в 1999 році в службі зайнятості міста перебувало на обліку 45,0 тис.незайнятих осіб, що на 15,4% більше, ніж у попередньому році, в 1998 році відповідне зростання становило 20,4% проти 1997 року. В 2000 році ця тенденція зберігається. Очікується, що в 2000 році фіксований ринок праці зросте в порівнянні з попереднім роком на 10,2% і становитиме 49,6 тис.чол. (див. табл.З).

На початок 2000 року серед зареєстрованих осіб, які звернулись в службу зайнятості не пізніше одного року після втрати роботи, переважали звільнені з промисловості (третина зареєстрованих), торгівлі і громадського харчування, будівництва, освіти, транспорту і зв'язку, науки і наукового обслуговування тощо.

Діаграма 1

Динаміка темпів зростання обсягів реєстрації

в службі зайнятості м. Києва в 1996 - 2000 роках

(Діаграма відсутня)

Таблиця 3

Рух незайнятої робочої сили, зареєстрованої

в службі зайнятості по м. Києву за 1999-2001 рр.

----------------------------------------------------------------------------

| N | Показники | 1999 рік | 2000 рік | 2001 рік |

| | |-----------------+-----------------+------------------|

| | |облі-|-----------| на |-----------| на |-----------|

| | |ку в | на |вийде|облі-| на |вийде|облі- | на |вий- |

| | |слу- |по- | на |ку в |по- | на |ку в |по- | де |

| | |жбі |ча- |ринок|слу- |ча- |ринок|слу- |ча- | на |

| | |зай- |ток |праці| жбі |ток |праці| жбі |ток |ри- |

| | |нято-|року |про- |зай- |року |про- |зай- |року |нок |

| | | | |року | сті | |року | сті | | ці |

| | | | | | | | | | |про- |

| | | | | | | | | | |тя- |

| | | | | | | | | | |гом |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| A | B | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1 |Пропозиції |45025|13952|31073|49600|16635|32965|53200 |17000|36200|

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.1. |вивільнені |14595|6177 |8418 |14500|6295 |8205 |15350 |6350 |9000 |

| |в | | | | | | | | | |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.1.1.|з р.I.I | 2 | | 2 | 5 | | 5 | 30 | 5 | 25 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.2. |звільнені |13711|3613 |10098|14850|4502 |10348|15180 |4600 |10580|

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.3. |звільнені | 38 | 11 | 27 | 40 | 11 | 29 | 45 | 15 | 30 |

| |за | | | | | | | | | |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.4. |випускники | 1186|308 | 878 |1470 |400 |1070 |1755 |450 |1305 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.5. |випускники | 933 |318 | 615 |903 |303 | 600 |885 |295 |590 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.6. |випускники | 1416|380 |1036 |1618 |513 |1105 |1730 |550 |1180 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.7. |особи, які | 302 | 64 | 238 |310 | 51 | 259 |320 | 50 |270 |

| |із | | | | | | | | | |

| |або | | | | | | | | | |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.8. |звільнені з | 172 | 26 | 146 |165 | 15 | 150 |220 | 20 |200 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.9. |не працюють | 7607|1745 |5862 |9180 |2371 |6809 |10315 |2400 |7915 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

|1.10. |особи, які | 5065|1310 |3755 |6564 |2174 |4390 |7400 |2270 |5130 |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 2. |Працевла- |11596| x | x |13101| x | x |14505 | x | x |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 3. |Самостійне | 1263| x | x |1490 | x | x |1590 | x | x |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 4. |Вийдуть | 2028| x | x |2315 | x | x |2430 | x | x |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 5. |Зняття з |13503| x | x |15694| x | x |15775 | x | x |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 6. |Чисельність |16635| x | x |17000| x | x | | x | x |

| |які | | | | | | | | | |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 6а. |в т.ч. | | x | x | | x | x |18900 | x | x |

|------+------------+-----+-----+-----+-----+-----+-----+------+-----+-----|

| 7. |Рівень | 0,89| x | x |0,96 | x | x |1,06 | x | x |

| |% | | | | | | | | | |

----------------------------------------------------------------------------

Діаграма 2

Якісний склад незайнятих громадян, які перебували

на обліку в службі зайнятості м. Києва

за станом на 01.01.2000 року

(Діаграма відсутня)

За причинами незайнятості це переважно вивільнені у зв'язку з реорганізацією виробництва і скороченням штатів (біля 40,0%), майже 30,0% звільнених за власним бажанням, звільнених за угодою сторін та непрацюючих більше року відповідно 13,0% і 14,0%, випускників загальноосвітніх шкіл, які не продовжили навчання та випускників вищих і професійно-технічних закладів освіти, які не отримали призначення на роботу - понад 7,0%. Кожен другий серед тих, хто перебував на обліку на початок року, мав вищу та прирівнену до неї освіту, кожен шостий відносився до слабозахищених категорій.

Крім того, до служби зайнятості в пошуках роботи звертаються пенсіонери та інваліди. За 1998-1999 роки щороку перебувало на обліку понад 0,4 тис.осіб відповідних категорій, більше 1,0 тис. отримували консультативні послуги.

Слід зазначити, що за останні роки простежується тенденція до підвищення питомої ваги безробітних серед зареєстрованих незайнятих громадян (від 54,0% у 1997 році до майже 70,0% в 1999 році), зростає також середній термін безробіття, в 1999 році цей показник становив 8,8 міс., що на 2,4 міс. більше проти показника 1997 року, за 9 місяців 2000 року - 9,9 місяців.

Зростає сімейне безробіття. На початок 2000 року в службі зайнятості перебувало на обліку 193 сім'ї, де декілька членів є безробітними та 206 одиноких матерів, що відповідно в 2,1 та 1,8 разів більше, ніж торік, біля 24,0% з них перебували в стані безробіття понад рік, майже 35,0% отримували мінімальну допомогу по безробіттю, ще 30,0% отримували допомогу, яка не перевищує 100 гривень.

Однак, якщо аналізувати співвідношення між чисельністю зареєстрованих громадян і кількістю вакансій, на які вони претендують, то рівень напруги на фіксованому ринку праці протягом останніх років знизився - від 6 чол. на 1 вакансію (вільне робоче місце) на кінець 1997 року до 2 чол. на кінець жовтня 2000 року (для порівняння по Україні - 15 чоловік).

Завдяки реалізації заходів Програми зайнятості населення м. Києва, вдалось стабілізувати рівень безробіття, який протягом останніх років є найнижчим в державі і станом на 01.11.2000 року становив 0,79% до працездатного населення у працездатному віці (по Україні - 4,15%), до кінця 2000 року цей показник не перевищить 0,96%.

Позитивні зрушення на ринку праці м. Києва протягом останніх років стали можливі завдяки співпраці місцевих органів виконавчої влади, служби зайнятості, об'єднань профспілок і роботодавців та проведенню комплексної політики зайнятості, яка враховує взаємозалежність економічного і соціального розвитку міста.

Діаграма 3

Рівень зареєстрованого безробіття по м. Києву

в порівнянні з показником по Україні в 1992 - 1999 роках

(за станом на кінець року до працездатного

населення у працездатному віці)

(Діаграма відсутня)