Держави – учасниці Співдружності Незалежних Держав (далі – Сторони),

ураховуючи необхідність належного та ефективного функціонування зони вільної торгівлі,

з метою формування умов для вільного руху товарів,

розуміючи необхідність інтеграції у світову економіку і міжнародну торговельну систему,

керуючись прагненням до постійного підвищення рівня життя населення своїх держав,

виходячи з того, що положення цього Договору застосовуються до торгівлі товарами між Сторонами,

визнаючи загальноприйняті норми міжнародного права та орієнтуючись на норми угод СОТ, зокрема ГАТТ 1994 , у тому числі Статтю XXIV ГАТТ 1994,

домовилися про таке:

1. Поняття, що використовуються в цьому Договорі, означають таке:

СОТ – Світова організація торгівлі, створена відповідно до Угоди про заснування Світової організації торгівлі , підписаної в м. Марракеш 15 квітня 1994 року;

ГАТТ 1994 – Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року, що міститься в Додатку 1А до Угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 року;

платежі, еквівалентні миту – платежі, що справляються при імпорті або експорті товару, а також в інших випадках, установлених національним законодавством Сторони, аналогічні за метою і економічним ефектом миту, і які не є митом, компенсацією вартості наданих послуг у зв’язку із здійсненням процедур увезення або вивезення і не пов’язані із застосуванням спеціальних захисних, антидемпінгових, компенсаційних заходів у взаємній торгівлі;

імпорт товару – увезення товару на митну територію Сторони без зобов’язання щодо зворотного вивезення;

експорт товару – вивезення товару з митної території Сторони без зобов’язання щодо зворотного ввезення;

реекспорт – вивезення товару, який походить з митної території однієї із Сторін, з митної території іншої Сторони в треті країни;

санкціонований реекспорт – реекспорт товару, стосовно якого Сторона, що є країною походження цього товару, встановлює або зберігає мито щодо експорту до третіх країн, здійснений за наявності належно оформленого письмового дозволу, який виданий уповноваженим органом країни походження товарів;

несанкціонований реекспорт – реекспорт товару, стосовно якого Сторона, що є країною походження цього товару, встановлює або зберігає мито щодо експорту до третіх країн, здійснений без належно оформленого письмового дозволу уповноваженого органу країни походження товарів.

2. При використанні в цьому Договорі посилань на положення ГАТТ 1994 або інші міжнародні договори, укладені в рамках СОТ, терміни "договірна сторона/договірні сторони" або "член/члени", що містяться в них, означають відповідно Сторона/Сторони, як вони визначені у преамбулі цього Договору.

1. Сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід’ємною частиною цього Договору.

2. Сторони не підвищують рівня ставок мита у взаємній торгівлі стосовно товарів, зазначених у додатку 1 до цього Договору.

3. Якщо Сторона, що застосовує експортне мито згідно з додатком 1 до цього Договору, скасувала його або знизила його рівень стосовно третьої країни, то ця зміна застосовується по відношенню до Сторін. Це правило застосовується без шкоди для положень статті 18 цього Договору.

4. Якщо інше не передбачено цим Договором, мито не застосовується таким чином, який міг призвести до посилення дискримінації між Сторонами і третіми країнами.

5. Якщо стосовно товарів, зазначених у додатку 1 до цього Договору, передбачається механізм зміни ставок мита залежно від зміни економічних, статистичних або інших показників, за винятком митної вартості товару, то Сторони не змінюють такого механізму таким чином, який може призвести до підвищення рівня тарифного захисту.

6. Держава, яка приєдналася до цього Договору, не застосовує мита щодо експорту або імпорту товару, який походить з митних територій інших Сторін і призначений для митних територій цих інших Сторін, таким чином, щоб це призвело до збільшення ставки мита порівняно з тією, яка застосовувалася цією державою, що приєдналася, по відношенню до інших Сторін на дату набрання чинності цим Договором, якщо інше не випливає з порядку встановлення мита, який використовується на дату набрання чинності цим Договором.

7. Ніщо в цій статті не перешкоджає будь-якій Стороні справляти стосовно імпорту товару:

обов’язковий платіж, еквівалентний відповідно до положень статті 5 цього Договору внутрішньому податку, який справляє по відношенню до цього товару, якщо він вироблений на території цієї Сторони, або товару, з якого імпортований товар був повністю або частково виготовлений чи вироблений, або платіж, пов’язаний із застосуванням внутрішніх податків стосовно імпортованого товару відповідно до положень статті 5 цього Договору;

мито, що застосовується відповідно до положень статей 8 і 9 цього Договору.

8. Ніщо в цій статті не перешкоджає Стороні справляти стосовно імпорту або експорту товару збори, які ґрунтуються на вартості наданих послуг і застосовуються відповідно до положень пункту 1 Статті VIII ГАТТ 1994 .

9. Сторона не змінює способів і порядку встановлення і застосування зборів, передбачених пунктом 7 цієї статті, таким чином, щоб це призвело до збільшення розміру збору порівняно з розміром збору, що застосовується цією Стороною на дату набрання чинності цим Договором, без збільшення вартості наданих послуг, якщо тільки така зміна не спрямована на більш повне відображення рівня вартості наданих послуг.

10. Протягом 30 днів з дати набрання чинності цим Договором Сторони повідомляють одна одну про збори, передбачені пунктом 8 цієї статті.

11. У разі коли Сторона застосовує нульові або знижені ставки експортних мит при експорті на митні території інших Сторін порівняно із ставками мит, які застосовуються щодо експорту товарів, призначених для митних територій третіх країн, то такі інші Сторони забороняють несанкціонований реекспорт таких товарів. У разі коли така заборона не встановлена або фактично не застосовується, Сторона, що застосовує нульові або знижені ставки експортних мит при експорті на митні території інших Сторін, має право збільшити їх до рівня, що застосовується при експорті на митні території третіх країн.

12. Сторони в рамках двосторонніх домовленостей можуть домовитися про інші способи врегулювання відносин, передбачених пунктом 11 цієї статті, що не передбачають уведення заборони на реекспорт.

13. Протягом 30 днів з дати набрання чинності цим Договором кожна із Сторін письмово повідомляє інші Сторони про товари, стосовно експорту яких до третіх країн справляється мито, а також про розміри ставок (і, коли це можливо щодо механізму розрахунку ставок) такого мита.

14. Будь-які зміни списку товарів, зазначених у пункті 13 цієї статті, а також будь-які зміни розмірів ставок або механізму розрахунку ставок мита, згаданих у пункті 13 цієї статті, письмово доводяться кожною Стороною до відома інших Сторін не пізніше ніж за 30 днів до дати набрання чинності такими змінами.

15. Сторони домовилися проводити переговори щодо зниження і поетапного скасування експортних мит, що зазначені в додатку 1 до цього Договору. Перший раунд таких переговорів відбудеться не пізніше ніж через 6 місяців після набрання чинності цим Договором.

Результати таких переговорів оформляються Протоколами.

1. Жодна із Сторін не встановлює та/або не зберігає на ввезення будь-якого товару з території іншої Сторони або на вивезення будь-якого товару, призначеного для території іншої Сторони, ніяких заборон або обмежень крім тих, які дозволяються Статтею XI ГАТТ 1994 , у тому числі Пояснювальними зауваженнями до цієї статті, а також статтями 8 і 9 цього Договору.

2. Заборони і обмеження, що підлягають скасуванню відповідно до пункту 1 цієї статті, які діють на момент набрання чинності цим Договором, скасовуються згідно з графіком, передбаченим додатком 2 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною.

3. Сторона, що встановлює кількісні обмеження, які допускаються відповідно до пункту 1 цієї статті, завчасно інформує інші Сторони про причини встановлення, форми і можливі терміни застосування згаданих обмежень, що стосуються інтересів Сторін, з обґрунтуванням такої дії.

4. Сторони вирішують всі питання, що виникають у зв’язку із застосуванням допустимих кількісних обмежень, шляхом консультацій.

5. При виборі заходів відповідно до цієї статті Сторони віддають перевагу тим з них, які найменш негативно впливають на досягнення цілей цього Договору.

6. У разі застосування кількісних обмежень Сторони дотримуються положень, передбачених Статтею XIII ГАТТ 1994 .

1. Для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід’ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20 листопада 2009 року .

2. Порядок визначення країни походження товарів, що походять і ввозяться на митні території Сторін з третіх країн, і вивозяться з митних територій Сторін у треті країни, регламентується національним законодавством Сторін і міжнародними договорами, учасниками яких вони є.

Сторони надають одна одній національний режим відповідно до Статті III ГАТТ 1994 .

1. Стосовно всіх законів, нормативних актів, процедур і практики, що стосуються державних закупівель у розумінні пункту 8(а) Статті III ГАТТ 1994 , на які поширюються положення пункту 3 цієї статті, кожна із Сторін надає стосовно товарів та їх постачальників, що походять з території будь-якої іншої Сторони, режим не менш сприятливий ніж той, який надається:

1) вітчизняним товарам і постачальникам;

2) товарам, що походять з території будь-якої іншої Сторони, і їх постачальникам.

2. Положення пункту 1 цієї статті не застосовуються щодо мита та інших платежів, еквівалентних миту, що справляються при імпорті.

3. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються на дво- або багатосторонній основі між заінтересованими Сторонами.

4. Протягом трьох місяців після набрання чинності цим Договором заінтересовані Сторони розпочнуть переговори щодо розроблення Протоколу до цього Договору, який визначатиме зобов’язання Сторін стосовно правил і процедур регулювання сфери державних закупівель, з метою їх завершення в трирічний термін.

1. Регулювання транзиту товарів і транспортних засобів у рамках цього Договору здійснюється Сторонами відповідно до положень Статті V ГАТТ 1994 .

2. До транзиту товарів і транспортних засобів застосовуються такі умови:

1) товари, що переміщуються транзитом через територію Сторін, повинні одночасно:

а) залишатися в незмінному стані, крім змін унаслідок природного зносу або втрат за нормальних умов транспортування та зберігання;

б) не використовуватися в будь-яких інших цілях, крім транзиту;

в) доставлятися в митний орган призначення в терміни, встановлені митним органом відправлення, виходячи з можливостей транспортного засобу, що перевозить товар, наміченого маршруту та інших умов перевезення;

2) у разі коли це не суперечить умовам цього Договору, Сторона може відповідно до свого законодавства встановлювати переліки окремих видів товарів, транзит яких заборонений, а також переліки окремих видів товарів, для транзиту яких потрібне отримання спеціальних дозволів уповноважених органів Сторін. Сторони повідомляють одна одну про свої переліки;

3) у разі переривання транзиту внаслідок аварії або настання обставин непереборної сили перевізник керується нормами, встановленими національним законодавством Сторони, на території якої відбулося переривання транзиту;

4) митні органи Сторін взаємно визнають національні засоби ідентифікації, інші засоби митного забезпечення, а також документи, необхідні для контролю товарів і транспортних засобів, що їх перевозять, відповідно до міжнародних конвенцій, учасниками яких є Сторони, та/або досягнутими між ними домовленостями;

5) кожна із Сторін надає товарам, які знаходяться в режимі транзиту через територію будь-якої іншої Сторони, режим не менш сприятливий, ніж той режим, який був би наданий таким товарам, якби вони транспортувалися з місця походження до місця призначення без переміщення через територію такої іншої Сторони.

3. Положення цієї статті не поширюються на трубопровідний транспорт.

4. Заінтересовані Сторони розпочнуть переговори з розробки угоди щодо транзиту трубопровідним транспортом і завершать такі переговори протягом 6 місяців після набрання чинності цим Договором.

1. Ніщо в цьому Договорі не обмежує права Сторони (митного союзу-1) застосовувати спеціальні захисні заходи. Такі заходи щодо промислових і сільськогосподарських товарів повинні застосовуватися тільки відповідно до Статті XIX ГАТТ 1994 , Угоди СОТ із захисних заходів та цього Договору.

2. При застосуванні спеціальних захисних заходів Сторона (митний союз) виключає з-під дії цих заходів товар, що походить з території іншої Сторони, за умови, що імпорт даного товару здійснювався в таких кількостях і на таких умовах, які не завдали шкоди та/або не створили загрози завдання шкоди національній промисловості цієї Сторони (митного союзу).

Імпорт товару, що походить з території іншої Сторони, розглядається як такий що не завдає шкоди та/або не загрожує завдати шкоду національній промисловості Сторони (митного союзу), якщо інша Сторона не входить до п’яти основних постачальників товару, що імпортується, за останні три роки і дотримуються одночасно такі умови:

за останні три роки обсяги імпорту з іншої Сторони скорочувалися або зростали в менших обсягах (в абсолютних і відносних показниках) порівняно з імпортом з інших країн;

рівень цін імпорту товарів з іншої Сторони дорівнює або вищий за рівень цін національного товаровиробника аналогічних або безпосередньо конкуруючих товарів на внутрішньому ринку Сторони (митного союзу), що імпортує.

3. У разі наміру однієї із Сторін (митного союзу) застосувати спеціальні захисні заходи ця Сторона (митний союз) не пізніше ніж за 30 днів до завершення розслідування інформує про такий намір інші Сторони, яких може торкнутися застосування заходу. Зацікавлені Сторони проводять консультації з метою знаходження взаємоприйнятного рішення.

4. При виборі виду спеціальних захисних заходів Сторони (митний союз) віддають перевагу тим заходам, які завдадуть найменшої шкоди досягненню цілей цього Договору.

-1 Для цілей статті 8, 9 цього Договору під митним союзом розуміють об'єднання Сторін, в рамках якого передбачено застосування єдиних спеціальних захисних, антидемпінгових і компенсаційних заходів.

1. Ніщо в цьому Договорі не перешкоджає Стороні (митному союзу) застосовувати щодо імпорту товару, який походить з іншої Сторони, антидемпінгові або компенсаційні заходи. Такі заходи щодо промислових і сільськогосподарських товарів повинні застосовуватися тільки відповідно до Статей VI, XVI ГАТТ 1994 , Угоди СОТ із застосування Статті VI ГАТТ 1994 , Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів та цим Договором.

2. У разі наміру однієї із Сторін (митного союзу) застосувати антидемпінгові або компенсаційні заходи ця Сторона (митний союз) надає до застосування заходів іншим заінтересованим Сторонам відповідну інформацію щодо основних фактів і висновків, які є підставою для застосування заходів. Таке розкриття повинно здійснюватись завчасно, для того щоб Сторони змогли захистити свої інтереси, але не пізніше ніж за 30 днів до завершення розслідування.

3. Сторона (митний союз), яка має намір застосувати або продовжити дію антидемпінгових або компенсаційних заходів, повинна надати заінтересованим Сторонам адекватну можливість для проведення попередніх консультацій до завершення розслідування.

4. При виборі виду антидемпінгових або компенсаційних заходів Сторони (митний союз) віддають перевагу тим заходам, які завдадуть найменшої шкоди досягненню цілей цього Договору.

1. Сторони надають субсидії відповідно до положень Статей VI, XVI ГАТТ 1994 та Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів .

2. Сторони не зберігають і не надають заборонених субсидій у тлумаченні статті 3 Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів , за винятком заходів, передбачених додатком 3 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною.

3. Сторони утримуються від надання специфічних субсидій у тлумаченні статті 2 Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів , які можуть призвести до серйозного утиску інтересів інших Сторін і спричинити негативні наслідки, передбачені статтею 6 Угоди СОТ із субсидій і компенсаційних заходів.

4. Кожна Сторона забезпечує прозорість надання державної допомоги підприємствам шляхом щорічного інформування інших Сторін про загальну суму і розподіл допомоги, що надається державою, і надання, на вимогу іншої Сторони інформації про надання державної допомоги в конкретних випадках і схеми надання такої допомоги.

Сторони у взаємній торгівлі застосовують технічні заходи, включаючи технічні регламенти, стандарти і процедури оцінювання відповідності, керуючись правилами і принципами Угоди СОТ щодо технічних бар’єрів у торгівлі .

Сторони здійснюють співпрацю у сфері стандартизації, метрології, оцінювання (підтвердження) відповідності, акредитації, державного контролю (нагляду) в рамках Міждержавної Ради із стандартизації, метрології і сертифікації на основі Угоди про проведення узгодженої політики у сфері стандартизації, метрології і сертифікації від 13 березня 1992 року .

Сторони керуються у взаємній торгівлі правилами і принципами Угоди СОТ із застосування санітарних і фітосанітарних заходів , а також міжнародними договорами у відповідних галузях, учасниками яких вони є.

1. Сторони не зберігають і не встановлюють нових обмежень на міжнародні перекази і платежі за постачання товарів у рамках здійснення взаємної торгівлі товарами, за винятком обставин, передбачених статтею 14 цього Договору.

2. Ніщо в цьому Договорі не зачіпає права і зобов’язання Сторін як членів Міжнародного валютного фонду відповідно до Статей Угоди про Міжнародний валютний фонд або відповідно до положень спеціальної валютної угоди, що укладається Сторонами відповідно до пункту 3 цієї статті.

3. Якщо держава, що приєднується до цього Договору, не є учасником статей Угоди про Міжнародний валютний фонд , то з такою державою Сторони укладають спеціальну валютну угоду, яка встановлює порядок здійснення платежів у зв’язку із здійсненням взаємної торгівлі товарами.

Якщо яка-небудь Сторона виходить із Міжнародного валютного фонду відкликає чи яким-небудь іншим чином припиняє свої зобов’язання згідно із Статтею VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд , то така Сторона в якнайкоротший термін укладає таку спеціальну валютну угоду з іншими Сторонами.

1. Будь-яка Сторона в разі суттєвих порушень рівноваги її платіжного балансу і серйозних погіршень зовнішнього фінансового становища може встановлювати або зберігати обмеження, що не суперечать нормам Статті XII ГАТТ 1994 і Тлумачення стосовно положень про платіжний баланс ГАТТ 1994, на торгівлю товарами з іншими Сторонами шляхом застосування заходів, що передбачені її законодавством, які призводять до обмеження кількості або вартості товару, дозволеного для імпорту, зокрема вводити обмеження на платежі і перекази у зв’язку із здійсненням торгівлі товарами зі Сторонами.

Заходи з обмеження взаємної торгівлі товарами, включаючи обмеження стосовно платежів і переказів, з метою, що згадана у цьому пункті, можуть застосовуватися, якщо тільки платежі за постачання товарів, що імпортуються Стороною, які здійснюються в рамках взаємної торгівлі, здійснюються у валютах, в яких формуються згадані в пункті 2 цієї статті валютні резерви Сторони, що застосовує такі обмеження взаємної торгівлі товарами.

2. Обмеження стосовно імпорту, включаючи платежі і перекази, що встановлюються, зберігаються або посилюються Стороною відповідно до цієї статті, не повинні бути більш значними, ніж це необхідно для запобігання неминучій загрозі серйозного скорочення валютних резервів такої Сторони, або відновлення розумного темпу зростання валютних резервів такої Сторони.

3. Будь-яка Сторона, що зазнає труднощів із станом платіжного балансу або зовнішнім фінансовим станом, насамперед, використовує для виправлення стану можливості, які дозволяють не зачіпати торгівлю товарами, а саме можливість залучення зовнішніх кредитів та інших ресурсів, і забезпечує належне використання таких кредитів або ресурсів.

4. Сторони, що застосовують обмеження згідно із цією статтею:

дотримуються Статей Угоди про Міжнародний валютний фонд або зобов’язань, передбачених у спеціальній валютній угоді;

не завдають надмірної шкоди комерційним, економічним і фінансовим інтересам будь-якої іншої Сторони;

не застосовують заходів, що виходять за межі необхідного у зв’язку із станом платіжного балансу;

не створюють дискримінації між Сторонами, якщо тільки заходи обмеження торгівлі товарами не спрямовані на вирівнювання балансу між валютами. У такому разі заходи не повинні виходити за межі необхідного дискримінаційного підходу;

поступово припиняють заходи, уведені відповідно до цієї статті, - у міру пом’якшення обставин, що спричинили введення таких заходів;

не перешкоджають без підстав при введенні заходів відповідно до цієї статті ввезенню будь-яких товарів у мінімальних комерційних кількостях, виключення яких з торговельного обороту порушило б звичайні канали торгівлі;

не застосовують обмежень, які перешкодили б увезенню комерційних зразків або дотриманню положень про патенти, товарні знаки, авторське право або аналогічних процедур.

5. До заходів, застосування яких допускається відповідно до цієї статті, не належать такі заходи, як уведення або збереження мит, ліцензування і квотування, якщо тільки через критичний стан платіжного балансу інші заходи не зможуть зупинити різкого погіршення стану щодо зовнішніх розрахунків.

6. Уводячи заходи, які обмежують здійснення платежів і переказів, що є поточними операціями, будь-яка Сторона, яка застосовує такі заходи, негайно інформує Міжнародний валютний фонд про обмеження свободи поточних операцій відповідно до положень Статті VIII Угоди про Міжнародний валютний фонд і проводить консультації з Міжнародним валютним фондом для виправлення стану щодо платіжного балансу або зовнішнього фінансового стану такої Сторони, виявлення економічних проблем, які могли призвести до погіршення стану платіжного балансу Сторони, і визначення оптимальності заходів, що застосовуються.

7. Будь-які обмеження, уведені або збережені Стороною відповідно до цієї статті, або будь-які зміни в них є предметом невідкладного повідомлення інших Сторін.

8. Якщо дозволяють обставини, жодна із Сторін не вводить обмежень відповідно до цієї Статті до проведення консультацій з іншими Сторонами, чиїх інтересів це стосується. Якщо обмеження введені до проведення консультацій, консультації проводяться в можливо короткі терміни.

Консультації проводяться з метою:

оцінки характеру і масштабів ускладнень щодо платіжного балансу і зовнішнього фінансового становища Сторони, що вводить заходи обмеження торгівлі товарами відповідно до цієї статті;

оцінки зовнішньоекономічних і торговельних умов, у яких опинилася така Сторона;

виявлення можливих альтернативних корегуючих заходів, які можуть бути використані.

Ніщо в цьому Договорі не повинно тлумачитися як таке, що перешкоджає застосуванню будь-якою Стороною заходів, які належать до Загальних винятків відповідно до Статті XX ГАТТ 1994 , з дотриманням умов, викладених у вказаній статті ГАТТ 1994.

Щодо заходів, спрямованих на забезпечення національної безпеки, Сторони застосовують норми Статті XXI ГАТТ 1994 .

Справляння зборів, здійснення формальностей, пов’язаних з імпортом та експортом, застосування правил торгівлі здійснюються відповідно до Статей VIII і X ГАТТ 1994 .

1. Цей Договір не перешкоджає Сторонам брати участь в угодах про митний союз, вільну торгівлю та/або прикордонну торгівлю відповідно до правил СОТ, і, зокрема, статті XXIV ГАТТ 1994 .

2. Положення цього Договору застосовуються у відносинах між учасниками Митного союзу і Єдиного економічного простору в тій частині, в якій вони не суперечать:

міжнародним договорам, що укладені ними в рамках Митного союзу і Єдиного економічного простору, а також ухваленим на їх підставі рішенням органів Митного союзу;

двостороннім договорам, що укладені між учасниками Митного союзу і Єдиного економічного простору.

3. Участь Сторін у міжнародних договорах, зазначених у пунктах 1 і 2 цієї статті, не обмежує їх права і не звільняє від зобов’язань за цим Договором перед іншими Сторонами, що не є учасниками таких договорів (додаток 6).

4. В разі якщо участь однієї із Сторін в угоді, передбаченої пунктом 1 цієї статті, суттєво негативно впливає на взаємну торгівлю учасників цього Договору, за пропозицією будь-якої зацікавленої Сторони, Сторони проводять консультації з метою вироблення і прийняття заходів, направлених на відновлення взаємної торгівлі.

1. Сторони вживуть усіх необхідних заходів для виконання своїх зобов’язань за цим Договором.

2. У разі, коли одна із Сторін вважатиме, що інша Сторона не виконує своїх зобов’язань за цим Договором і таке невиконання зобов’язань завдає або загрожує завдати шкоди економічним інтересам першої Сторони, обидві Сторони проводять консультації з метою взаємоприйнятного вирішення розбіжностей, що виникли.

У разі недосягнення згоди спір може, на вибір першої Сторони, бути переданий на вирішення Економічного Суду СНД, якщо обидві Сторони є учасницями Угоди про статус Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав від 6 липня 1992 року , або комісії експертів відповідно до процедури вирішення спорів, передбаченої додатком 4 до цього Договору, що є його невід’ємною частиною.

3. Спір між Сторонами, що є членами СОТ, щодо питань, які в цьому Договорі регулюються шляхом посилання на положення Угод СОТ, вирішуються у порядку, передбаченому відповідними Угодами СОТ. Положення цього пункту не перешкоджають Сторонам, що є членами СОТ, врегулювати спори відповідно до пункту 2 цієї статті.

За взаємною згодою Сторін до цього Договору можуть бути внесені зміни і доповнення, що є його невід’ємною частиною, які оформляються відповідним протоколами.

Протоколи набирають чинності в порядку, передбаченому для набрання чинності цим Договором за виключенням протоколів, передбачених в пункті 15 статті 2 цього Договору.

Застереження до цього Договору не допускаються.

1. Цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм третього повідомлення про виконання Сторонами, що його підписали, внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання ним чинності.

2. У відносинах між Сторонами, які виконали внутрішньодержавні процедури пізніше, цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм відповідних документів.

1. Для Сторін, для яких цей Договір набрав чинності, у відносинах між ними застосовуються його положення і припиняють діяти міжнародні договори згідно з переліком (Додаток 5 до цього Договору, який є його невід’ємною частиною).

2. Сторони домовилися про те, що з дати набрання чинності для них цим Договором, вживуть заходів для припинення двосторонніх міжнародних договорів про вільну торгівлю, що діють між ними, в порядку і терміни, передбачені такими договорами, якщо Сторони не домовились про інше.

Цей Договір після набрання ним чинності відкритий для приєднання будь-якої держави шляхом передачі депозитарію документа про приєднання.

Для держави - учасниці СНД цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм документа про приєднання.

Для держави, яка не є учасницею СНД, цей Договір набирає чинності після закінчення 30 днів з дати отримання депозитарієм документу про приєднання, а також узгоджених Сторонами умов приєднання до цього Договору.

1. Цей Договір укладається на невизначений термін.

Кожна із Сторін має право вийти з цього Договору, направивши депозитарію письмове повідомлення про свій намір не пізніше ніж за 12 місяців до виходу і врегулювавши фінансові та інші зобов’язання, що виникли за час дії цього Договору.

2. Для цілей вирішення можливих спорів і претензій, зокрема матеріального характеру, положення цього Договору продовжують діяти стосовно Сторони, що припинила участь, аж до повного врегулювання всіх зобов’язань.

Учинено у м. Санкт-Петербург 18 жовтня 2011 року в одному оригінальному примірнику російською мовою. Оригінальний примірник зберігається у Виконавчому комітеті Співдружності Незалежних Держав, який надішле кожній державі, що підписала цей Договір, його засвідчену копію.

1. Якщо протягом 60 днів після отримання прохання про консультації, згадані в пункті 2 статті 19 Договору, Сторони не вирішили свій спір або не дійшли згоди про його вирішення шляхом примирення, посередництва або іншого методу, Сторона, яка вважає, що інша Сторона не виконує своїх зобов'язань за Договором, і таке невиконання зобов'язань завдає або загрожує завдати шкоди економічним інтересам першої Сторони, може повідомити другу Сторону спору та інші Сторони про своє рішення передати спір на вирішення комісії експертів.

2. У своєму повідомленні Сторона викладає суть спору, указує, які положення Договору, на її думку, належать до спору, а також призначає члена комісії експертів і пропонує до трьох кандидатур на посаду голови комісії експертів.

3. Друга Сторона, що бере участь у спорі, протягом 15 днів з моменту отримання повідомлення, вказаного в пункті 1 цих Правил, призначає члена комісії експертів і пропонує до трьох кандидатур на посаду голови комісії експертів, про що повідомляє першу Сторону та інші Сторони.

4. Обидві Сторони прагнуть досягти згоди щодо голови комісії експертів протягом 15 днів після призначення члена комісії експертів згідно з пунктами 2 і 3 цих Правил. У разі досягнення згоди Сторони повідомляють про це інші Сторони.

5. Якщо член комісії експертів не призначається Стороною згідно з пунктами 2 і 3 цих Правил, або якщо Сторони не досягають згоди щодо голови комісії експертів згідно з пунктом 4 цих Правил, такий член комісії експертів і її голова визначаються Головою Економічного Суду СНД протягом 15 днів після закінчення терміну, вказаного в пункті 4 цих Правил.

6. У разі смерті або відмови члена або голови комісії експертів від участі в роботі замість нього призначається (обирається) інша особа протягом 15 днів відповідно до процедури, яка застосовувалася при його призначенні (обранні). У цьому випадку термін роботи, встановлений для комісії експертів, припиняється на період, що починається в день смерті або відмови особи і закінчується в день призначення (обрання) замість неї іншої особи.

7. Призначення (обрання) членів і голови комісії експертів відповідно до цих Правил здійснюються з числа осіб, включених до списку, складеного депозитарієм Договору відповідно до пропозицій Сторін. На протязі 90 днів після набуття чинності Договором Сторони повинні направити такі пропозиції Депозитарію Договору.

Кожна Сторона може призначити трьох фізичних осіб, що мають бажання і здатні виконувати обов'язки членів комісії експертів. Прізвища всіх призначених таким чином осіб утворюють список осіб, що запрошуються до вирішення спорів.

Такі особи призначаються виключно, виходячи з їх здатності бути об'єктивними, чесними, розумно мислити, і вони повинні володіти найширшими знаннями і досвідом у сфері права, міжнародної торгівлі або з інших питань, регульованих Договором. При виконанні будь-яких обов'язків відповідно до цих Правил такі призначені особи не повинні мати зв'язків з будь-якою Стороною або отримувати від неї вказівки.

Ці особи призначаються строком на п'ять років, який може поновлюватися, і виконують свої обов'язки доти, доки не призначаються їх наступники. Призначена особа, термін повноважень якої закінчується, продовжує виконувати будь-які обов'язки, для яких ця особа була обрана згідно з цими Правилами.

8. Крім випадків, коли Сторони, що беруть участь у спорі, домовляться про інше, голова комісії експертів не повинен бути громадянами Сторін, що є сторонами в спорі.

9. При вирішенні спору враховуються інтереси інших Сторін. Будь-яка інша Сторона, яка істотно зацікавлена у справі, має право бути заслуханою комісією експертів і надсилати їй письмові подання за умови, що як Сторони, які беруть участь у спорі, так і інші Сторони отримали письмове повідомлення про її зацікавленість не пізніше дати утворення комісії експертів.

10. Комісія експертів уважається утвореною з дня повідомлення згідно з пунктом 4 або пункту 5 цих Правил.

11. Комісія експертів у своїй роботі керується Типовими правилами процедури вирішення спорів, викладеними в Доповненні до цих Правил. Комісія експертів також має право приймати додаткові правила процедури, що не суперечать Типовим правилам процедури вирішення спорів.

12. Під час розгляду справи в комісії експертів кожна Сторона, що бере участь у спорі, і будь-яка інша Сторона, що повідомила про свою зацікавленість відповідно до пункту 9 цих Правил, мають право, щонайменше, на одне заслуховування в комісії експертів і на подання письмової заяви. Сторони, що беруть участь у спорі, також мають право на надання письмових контраргументів.

Комісія експертів може позитивно розглядати прохання будь-якої іншої Сторони, що повідомила про свою зацікавленість відповідно до пункту 9 цих Правил, про доступ до будь-якого письмового подання до комісії експертів з відома Сторони, що зробила це подання.

13. Розглянувши зустрічні вимоги, комісія експертів представляє на розгляд Сторін, що беруть участь у спорі, описові розділи проекту своєї письмової доповіді, включаючи констатацію фактів і короткий виклад доводів, висунутих Сторонами, що беруть участь у спорі. Сторонам, що беруть участь у спорі, надається можливість надати письмові зауваження до описових розділів у встановлений комісією експертів термін.

14. Після дати, встановленої для надання зауважень Сторонами, комісія експертів представляє на розгляд Сторін, що беруть участь у спорі, попередню письмову доповідь, що містить як описові розділи, так і запропоновані висновки та рішення комісії експертів.

Протягом установленого комісією експертів терміну Сторона, що бере участь у спорі, може звернутися до комісії експертів з письмовим проханням про перегляд комісією експертів певних аспектів попередньої доповіді до видання остаточної доповіді.

До видання остаточної доповіді комісія експертів може, на свій розсуд, зустрітися із Сторонами, що беруть участь у спорі, для розгляду питань, порушених у такому проханні.

15. Остаточна доповідь містить описові розділи (включаючи виклад фактів і резюме доводів, висунутих Сторонами, що беруть участь у спорі), підсумки і висновки комісії експертів, а також обговорення доводів, висунутих щодо конкретних аспектів попередньої доповіді на стадії її перегляду. В остаточній доповіді розглядається кожне істотне питання, поставлене перед комісією експертів і необхідне для вирішення суперечки, та обґрунтовуються прийняті комісією експертів рішення.

16. Комісія видає свою остаточну доповідь, надаючи її негайно Сторонам, що беруть участь у спорі, а також розповсюджує остаточну доповідь серед інших Сторін.

17. Розгляд у комісії експертів має конфіденційний характер. Комісія експертів об'єктивно вивчає представлені на її розгляд питання, включаючи обставини спору і відповідність заходів положенням Договору.

18. При здійсненні своїх обов'язків комісія експертів консультується із Сторонами, що беруть участь у спорі, і забезпечує їм належну можливість дійти взаємоприйнятного рішення. Якщо Сторони, що беруть участь у спорі, не домовляться про інше, комісія експертів засновує своє рішення на доказах і поданнях Сторін, що беруть участь у спорі.

19. Якщо Сторони, що беруть участь у спорі, не домовляться про інше, всі використовувані комісією експертів процедури, включаючи випуск її остаточної доповіді, повинні бути завершені протягом 180 днів з дати утворення комісії експертів.

У разі справ особливої терміновості, включаючи спори, пов'язані з товарами, які швидко псуються, комісія експертів робить усе можливе, щоб завершити випуск остаточної доповіді протягом 90 днів з дня її утворення. Ні за яких обставин цей термін не повинен перевищувати 120 днів.

Комісія експертів може зробити попередній висновок щодо того, чи є відповідна справа терміновою.

20. Комісія експертів сама визначає власну юрисдикцію; таке рішення є остаточним і обов'язковим.

Будь-яке заперечення Сторони, що бере участь у спорі, яка вважає, що та або інша суперечка належить до компетенції комісії експертів, розглядається комісією, яка вирішує, чи розглядати таке заперечення як попереднє питання або залучити його до обставин спору.

Усі рішення комісії експертів, зокрема про ухвалення остаточної доповіді і винесення будь-якого попереднього висновку, ухвалюються більшістю голосів.

21. Якщо комісія експертів дійде висновку, що захід, запроваджений або збережений Стороною, проти якої подано скаргу, не відповідає положенням Договору, комісія рекомендує привести цей захід із відповідність з Договором. На додаток до своїх рекомендацій комісія експертів може запропонувати способи виконання рекомендації.

Сторона, проти якої подано скаргу, протягом 30 днів з дня випуску остаточної доповіді комісії експертів інформує іншу Сторону в спорі і також інші Сторони про ті заходи, які вона має намір зробити з метою виконання рішення та/або рекомендації комісії експертів, і, у відповідних випадках, про той прийнятний термін, який, на її думку, необхідний для вжиття заходів.

22. Якщо Сторона не виконує протягом прийнятного терміну рішення та/або рекомендації комісії експертів, що містяться в остаточній доповіді, то Сторона, яка бере участь у спорі і зазнала збитків в результаті такого невиконання, може передати Стороні, що не виконує рішення, письмове прохання про те, щоб Сторона, яка не виконує рішення, вступила в переговори з метою узгодження взаємоприйнятної компенсації. У разі отримання такого прохання Сторона, що не виконує рішення, негайно розпочинає такі переговори.

23. Якщо протягом 30 днів з моменту надання прохання про взаємоприйнятну компенсацію не вдається досягти угоди, Сторона, що зазнала збитків, має право припинити по відношенню до Сторони, що не виконує рішення комісії експертів, дію поступок або інших зобов'язань за Договором, розмір та/або дія яких еквівалентні анульованим або скороченим вигодам у результаті застосування заходу, що порушує Договір.

Якщо припинення дії поступок або інших зобов'язань за Договором в тому ж секторі або секторах, які підпали під вплив заходу, що визнаний, як такий, що суперечить Договору, неможливо або неефективно, то Сторона, що зазнала збитків, може припинити дію поступок або інших зобов'язань стосовно Договору в інших секторах.

24. До припинення дії поступок або інших зобов'язань Сторона, що зазнала збитків, інформує Сторону, що не виконує рішення, про характер і обсяг наміченого нею припинення.

Якщо Сторона, що не виконує рішення, передає Стороні, що зазнала збитків, письмове заперечення проти запропонованого останньою обсягу поступок або інших зобов'язань, які припиняються, то таке заперечення передається в арбітраж, як це передбачено нижче. Запропоноване припинення дії поступок або інших зобов'язань відкладається до завершення арбітражу і до того моменту, коли вирішення арбітражної комісії стане остаточним і обов'язковим.

25. Арбітражною комісією є та сама комісія експертів, яка ухвалила рішення або рекомендацію щодо порушення Договору, і яка працює за її процедурними правилами.

26. Арбітражна комісія визначає, чи відповідає рівень поступок або інших зобов'язань, запропонованих до припинення Стороною, що зазнала збитків, рівню скорочення або анулювання вигод, а також можливість запровадження такого припинення. Вона не розглядає характеру поступок, що припиняються, або зобов'язань, за винятком випадків, коли вони невід'ємні від визначення обсягу поступок або зобов'язань, що припиняються.

27. Арбітражна комісія надсилає своє письмове визначення Стороні, що зазнала збитків, і Стороні, що не виконує рішення, та іншим Сторонам протягом 60 днів після утворення комісії або протягом такого іншого терміну, який може бути узгоджений між Стороною, що зазнала збитків, і Стороною, що не виконує рішення. Визначення арбітражної комісії стає остаточним і обов'язковим через 30 днів з дати його винесення.

28. Припинення дії пільг має тимчасовий характер і застосовується Стороною, що зазнала збитків, до того моменту, поки захід, визнаний невідповідним положенням Договору, не буде скасований або змінений з метою приведення у відповідність із положеннями Договору або поки Сторони не досягнуть іншого взаємоприйнятного рішення.

29. Будь-який термін, згаданий у цих Правилах, може бути продовжений за взаємною згодою Сторін.

1. У цих Типових правилах:

"радник" означає особу, що наймається Стороною для консультування або надання їй допомоги у зв'язку з розглядом спору в рамках комісії експертів;

"Сторона-позивач" означає будь-яку Сторону, що звертається з проханням створити комісію експертів відповідно до цих Типових правил;

"представник Сторони" означає працівника державної установи або будь-якого іншого державного органу Сторони.

2. Якщо Сторони не домовилися про інше, вони збираються з комісією експертів в 15-денний термін з моменту її створення з метою вирішити такі питання:

розмір винагороди членів і голови комісії експертів і розмір відшкодованих ним витрат, які зазвичай відповідають нормам СОТ, порядок і терміни виплати винагороди і відшкодування витрат;

місце проведення та організація розгляду;

деякі інші питання, які, на думку Сторін, належить вирішити.

Виплачувані винагороди і витрати розподіляються між Сторонами у спорі порівну.

3. Якщо Сторони не домовилися про інше в 20-денний термін з моменту звертання з проханням про створення комісії експертів, її повноваження є такими:

розглянути з урахуванням відповідних положень Договору питання, викладені в повідомленні, поданому згідно з пунктом 2 цих Типових правил, і надати висновок про відповідність спірних заходів Договору.

4. Сторони негайно доводять всі узгоджені повноваження до відома комісії експертів.

5. Сторона або комісія експертів направляє будь-яке прохання, письмове подання або інший документ відповідно до угоди, досягнутої згідно пункту 2 цих Типових правил в частині організації вирішення спорів.

6. Сторона, по можливості, надає копію документа на магнітному носії.

7. Якщо інше не обумовлене відповідно до пункту 2 цих Типових правил, Сторона надсилає копію кожного свого письмового подання іншій Стороні і кожному з членів комісії експертів.

8. Сторона-позивач надсилає своє первинне письмове подання не пізніше ніж через 25 днів з моменту створення комісії експертів.

Сторона-відповідач надсилає своє письмове зустрічне подання не пізніше ніж через 20 днів з моменту отримання первинного письмового подання.

Якщо інше не обумовлене відповідно до пункту 2 цих Типових правил стосовно будь-якого прохання, повідомлення або іншого документа, яке пов'язане з роботою комісії експертів і охоплюється положеннями пунктів 6 або 7 цих Типових правил, одна Сторона надає іншій Стороні і кожному з членів комісії експертів копію документа факсимільним зв'язком або за допомогою іншого засобу електронної передачі даних.

9. Несуттєві помилки канцелярського характеру в будь-якому проханні, повідомленні, письмовому поданні або іншому документі, пов'язаному з роботою комісії експертів, можуть бути виправлені шляхом надання нового документа з чіткою вказівкою внесених змін.

10. Якщо останній день доставки документа припадає на офіційний вихідний день або будь-який інший день, в який установи не працюють за рішенням уряду або внаслідок форс-мажорних обставин, документ може бути доставлений на наступний робочий день.

11. Усі засідання комісії експертів веде її голова. Комісія експертів може делегувати голові повноваження ухвалювати рішення з адміністративних і процедурних питань.

12. За винятком випадків, коли цими Типовими правилами передбачене інше, комісія експертів може проводити свою роботу будь-якими методами, зокрема, шляхом телефонного, факсимільного або комп'ютерного зв'язку.

13. В обговореннях на засіданнях комісії експертів можуть брати участь тільки представники Сторін, але комісія експертів може дозволити помічникам, адміністративному персоналу, усним або письмовим перекладачам бути присутніми під час будь-якого такого обговорення.

Будь-яка особа, присутня при такому обговоренні, дотримує конфіденційності в тій мірі, яка потрібна для виконання даного завдання при виконанні ним своїх функцій або після їх закінчення.

14. Якщо виникає процедурне питання, що не охоплюється цими Типовими правилами, комісія експертів може прийняти відповідну процедуру, яка не повинна суперечити правилам вирішення спорів.

15. Якщо комісія експертів вважає, що є необхідність змінити будь-які терміни роботи або внести будь-які інші процедурні або адміністративні корективи у роботи, вона інформує Сторони у письмовій формі про причини такої зміни з вказівкою необхідних термінів або корегування.

16. Голова встановлює дату і час проведення слухання, в консультуючись із Сторонами та іншими членами комісії експертів відповідно до угоди, досягнутої в рамках пункту 2 цих Типових правил.

Сторони повідомляються у письмовій формі про дату, час і місце проведення слухання відповідно до угоди, досягнутої в рамках пункту 2 цих Типових правил.

17. Якщо Сторони не домовилися про інше, слухання проводиться в Санкт-Петербурзі.

18. Комісія експертів може скликати додаткові слухання, якщо Сторони з цим згодні.

19. На слуханнях можуть бути присутніми такі особи:

представники Сторін;

радники Сторін за умови, що вони не звертаються до комісії експертів і що ні вони, ні їх наймачі, ділові партнери або члени сім'ї не мають ні фінансової, ні особистої зацікавленості в розгляді;

адміністративний персонал, усні і письмові перекладачі;

помічники представників Сторін.

20. Не пізніше ніж за п'ять днів до дати слухання кожна Сторона надає список тих, хто виступатиме або наводитиме факти на слуханні від імені цієї Сторони, та інших представників або радників, які будуть присутніми на слуханні.

21. Слухання проводиться комісією експертів таким чином, за умови, що Стороні-позивачеві і Стороні-відповідачеві буде надано однаковий час.

22. Аргументи Сторони-позивача.

23. Виступ у відповідь Сторони-відповідача.

24. Відповідь Сторони-позивача.

25. Відповідь Сторони-відповідача.

26. Під час слухань члени комісії експертів можуть ставити питання будь-якій із Сторін, що домовляються, у будь-який час.

27. Протокол кожного слухання складається відповідно до домовленості, досягнутої згідно з пунктом 2 цих Типових правил, і в найкоротші терміни після його складання подається Сторонам і комісії експертів.

28. У ході роботи комісія експертів може у будь-який час письмово ставити питання одній або обом Сторонам.

29. Сторона, якій комісія експертів надсилає письмові питання, надає екземпляр будь-якої письмової відповіді.

Кожній Стороні надається можливість давати письмові коментарі щодо відповіді протягом п'яти днів після її надання.

30. Протягом 10 днів після дати слухання кожна Сторона може надіслати додаткове письмове подання з будь-якого питання, що виникло в ході слухання.

31. Комісія тлумачить положення Договору відповідно до норм міжнародного публічного права.

32. Сторона, яка стверджує, що захід іншої Сторони не відповідає положенням Договору, несе тягар доведення такої невідповідності.

33. Сторона, яка стверджує, що захід підпадає під виняток згідно з Договором, несе тягар доведення того, що такий виняток застосований.

34. Сторони, всі експерти, що беруть участь у підготовці і проведенні розгляду, та всі учасники слухань зберігають конфіденційність слухань в комісії експертів, її роботи і первинної доповіді, а також усіх письмових подань і повідомлень до комісії експертів.

35. Комісія експертів може запитати інформацію. При цьому в жодної із Сторін не вимагається надавати інформацію, якщо розкриття цієї інформації перед органом, що запитує, заборонене національним законодавством Сторони, якій належить інформація, або буде не сумісне з найважливішими інтересами цієї Сторони.

36. Конфіденційна інформація, розповсюдження якої не забороняється, але юридично обмежено або яка у разі розповсюдження може торкнутися інтересів Сторони, надається тільки з письмової згоди джерела такої інформації.

37. Комісія експертів зберігає і забезпечує конфіденційність будь-якої інформації, наданої їй у довірчій формі Стороною в ході розгляду, і відхиляє будь-яке клопотання третьої сторони про розкриття такої інформації, яка не має повноважень від Сторони, що надала інформацію.

38. Комісія експертів не зустрічається з якою-небудь із Сторін і не має контактів з нею у відсутність іншої Сторони.

39. На прохання однієї із Сторін або за її власною ініціативою комісія експертів може запитувати у будь-якої особи або органу інформацію або технічні рекомендації, які вона визнає необхідними, за умови, що Сторони згодні з цим, і відповідно до таких умов, з якими можуть погодитися Сторони.

40. Якщо відповідно до пункту 39 цих Типових правил надходить прохання надати письмову доповідь експерта, будь-який термін, що застосовується до розгляду в комісії експертів, припиняється на час, що починається з дати надання прохання і закінчується в день надання доповіді в комісію експертів.

41. Якщо Сторони не домовилися про інше, комісія експертів ґрунтує свою доповідь на поданнях і аргументах Сторін і на будь-якій інформації, наданій їй відповідно до пункту 39 цих Типових правил.

42. Після розгляду письмових зауважень Сторін щодо первинної доповіді комісія експертів за власною ініціативою або на прохання однієї із Сторін може:

запитати думку іншої Сторони;

переглянути свою доповідь;

провести будь-яке інше дослідження, яке вона визнає необхідним.

43. У випадках особливої терміновості комісія експертів відповідним чином корегує терміни надання первинної доповіді і зауважень Сторін щодо такої доповіді.

44. Сторона повідомляє у письмовій формі про мову, якою робитимуться письмові та усні подання, не пізніше ніж на зустрічі, передбаченій пунктом 2 цих Типових правил.

Кожна Сторона організовує і несе витрати на переклад своїх письмових подань російською мовою. На прохання Сторони, що надала подання, комісія експертів може припинити розгляд на час, необхідний для того, щоб ця Сторона завершила переклад.

Доповіді комісії експертів складаються російською мовою.

45. Там, де необхідно зробити що-небудь відповідно до Правил вирішення спорів або цих Типових правил, або коли комісія експертів вимагає що-небудь зробити протягом ряду днів після, до або в конкретний день або під час конкретного заходу, вказана дата або дата, коли відбувається вказаний захід, не враховується при розрахунку цієї кількості днів.

46. Коли внаслідок дії пункту 10 цих Типових правил Сторона отримує документ у день, відмінний від того, коли той самий документ був отриманий іншою Стороною, будь-який термін, розрахунок якого залежить від такого отримання, розраховується з дати отримання останнього такого документа.

У випадку якщо участь однієї із Сторін в угоді, передбаченій пунктом 1 статті 18, веде до зростання імпорту з такої Сторони в таких обсягах, які завдають шкоди або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу, держави - учасниці Митного союзу без шкоди для застосування статей 8 і 9 цього Договору після проведення відповідних консультацій Сторонами залишають за собою право ввести мита стосовно імпорту відповідних товарів з такої першої Сторони у розмірі ставки режиму найбільшого сприяння.

Государства - участники Содружества Независимых Государств, далее именуемые Сторонами,

учитывая необходимость надлежащего и эффективного функционирования зоны свободной торговли,

в целях формирования условий для свободного движения товаров, понимая необходимость интеграции в мировую экономику и международную торговую систему,

руководствуясь стремлением к постоянному повышению уровня жизни населения своих государств,

исходя из того, что положения настоящего Договора применяются к торговле товарами между Сторонами,

признавая общепринятые нормы международного права и ориентируясь на нормы соглашений ВТО, в частности ГАТТ 1994 , включая Статью XXIV ГАТТ 1994,

договорились о нижеследующем:

1. Понятия, используемые в настоящем Договоре, означают следующее:

ВТО - Всемирная торговая организация, созданная в соответствии с Соглашением об учреждении Всемирной торговой организации , подписанным в Марракеше 15 апреля 1994 года;