Сторони цієї Угоди,

визнаючи, що їхні відносини в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище та поліпшити засоби для досягнення цього в такий спосіб, який є сумісним з їхніми відповідними потребами та інтересами на різних рівнях економічного розвитку;

визнаючи також, що існує потреба в ужитті позитивних зусиль, спрямованих на те, щоб країни, що розвиваються, зокрема найменш розвинені серед них, мали частку в зростанні міжнародної торгівлі, яка відповідає потребам їхнього економічного розвитку;

бажаючи сприяти цим цілям шляхом укладення обопільних і взаємовигідних домовленостей, спрямованих на значне зниження тарифів й інших бар'єрів у торгівлі та на усунення дискримінаційного режиму в міжнародних торговельних відносинах;

тому будучи сповненими рішучості розвивати інтегровану, стійкішу й тривалішу систему багатосторонньої торгівлі, яка охоплює Генеральну угоду про тарифи й торгівлю, раніше досягнуті результати зусиль з лібералізації торгівлі, а також результати Уругвайського раунду багатосторонніх торгівельних переговорів;

будучи сповненими рішучості зберегти основні принципи й посприяти досягненню цілей, які є основою цієї системи багатосторонньої торгівлі,

домовляються про таке:

Цією Угодою засновано Світову організацію торгівлі (далі - СОТ).

1. СОТ забезпечує загальну організаційну базу для здійснення торговельних відносин між її членами з питань, що стосуються угод та пов'язаних з ними правових документів, які охоплено в додатках до цієї Угоди.

2. Угоди та пов'язані з ними правові документи, які охоплено в додатках 1, 2 й 3 (далі - багатосторонні торговельні угоди), є невід'ємними частинами цієї Угоди та обов'язковими для всіх членів.

3. Угоди та пов'язані з ними правові документи, які охоплено в додатку 4 (далі - торговельні угоди з обмеженим колом учасників), також є частиною цієї Угоди для тих членів, які їх прийняли, та є обов'язковими для цих членів. Торговельні угоди з обмеженим колом учасників не створюють ні зобов'язань, ні прав для членів, які їх не прийняли.

4. Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ 1994), яку зазначено в додатку 1A, юридично відрізняється від Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, датованої 30 жовтня 1947 року, доданої до Заключного акта, який прийнято після закінчення другої сесії Підготовчого комітету конференції Організації Об'єднаних Націй з питань торгівлі та зайнятості, з подальшими уточненнями, доповненнями чи змінами (далі - ГАТТ 1947).

1. СОТ сприяє виконанню, адмініструванню й реалізації положень і досягненню цілей цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечує рамки для виконання, адміністрування й реалізації торговельних угод з обмеженим колом учасників.

2. СОТ забезпечує форум для проведення переговорів між її членами стосовно їхніх багатосторонніх торговельних відносин з питань, які регулюються угодами, які зазначено в додатках до цієї Угоди. За рішенням Конференції міністрів СОТ також може забезпечувати форум для подальших переговорів між її членами стосовно їхніх багатосторонніх торговельних відносин, а також рамки для впровадження результатів таких переговорів.

3. СОТ адмініструє Домовленість про правила та процедури вирішення спорів (далі - Домовленість про вирішення спорів, або ДВС), яку зазначено в додатку 2 до цієї Угоди.

4. СОТ адмініструє Механізм огляду торговельної політики (далі - ТПРМ), який передбачено в додатку 3 до цієї Угоди.

5. Для досягнення більшої погодженості у формуванні глобальної економічної політики СОТ у разі необхідності співробітничає з Міжнародним валютним фондом і Міжнародним банком реконструкції та розвитку та його філіалами.

1. Конференція міністрів складається з представників усіх членів, які збираються щонайменше раз на кожні два роки. Конференція міністрів виконує функції СОТ та вживає необхідних для цього заходів. На запит члена Конференція міністрів має повноваження приймати рішення з усіх питань за будь-якою з багатосторонніх торговельних угод відповідно до спеціальних вимог для прийняття рішень, передбачених цією Угодою та відповідними багатосторонніми торговельними угодами.

2. Генеральна рада складається з представників усіх членів, які збираються в разі необхідності. У перервах між засіданнями Конференції міністрів її функції виконує Генеральна рада. Генеральна рада також виконує функції, покладені на неї цією Угодою. Генеральна рада розробляє та затверджує регламент комітетів, передбачених у пункті 7.

3. У разі необхідності Генеральна рада скликається для виконання функцій Органу з питань вирішення спорів, передбаченого Домовленістю про вирішення спорів. Орган з питань вирішення спорів може мати власного голову та розробляє такий регламент, який він уважає необхідними для виконання своїх функцій.

4. У разі необхідності Генеральна рада скликається для виконання функцій Органу з питань огляду торговельної політики, передбаченого в ТПРМ. Орган з питань огляду торговельної політики може мати власного голову та розробляє такий регламент, який він уважає необхідними для виконання своїх функцій.

5. Рада з питань торгівлі товарами, Рада з питань торгівлі послугами та Рада з питань торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (далі - Рада ТРІПС) виконують свої функції під загальним керівництвом Генеральної ради. Рада з питань торгівлі товарами здійснює нагляд за функціонуванням багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатку 1A. Рада з питань торгівлі послугами здійснює нагляд за функціонуванням Генеральної угоди про торгівлю послугами (далі - ГАТС). Рада ТРІПС здійснює нагляд за функціонуванням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - Угода ТРІПС). Ці Ради виконують функції, покладені на них відповідними угодами та Генеральною радою. Вони розробляють свої відповідні регламенти за умови їхнього схвалення Генеральною радою. Членство в цих Радах є відкритим для представників усіх членів. У разі необхідності ці Ради збираються для виконання своїх функцій.

6. У разі необхідності Рада з питань торгівлі товарами, Рада з питань торгівлі послугами та Рада ТРІПС засновують допоміжні органи. Ці допоміжні органи встановлюють свої відповідні регламенти за умови їхнього схвалення відповідними Радами.

7. Конференція міністрів засновує Комітет з питань торгівлі та розвитку, Комітет з питань обмежень, пов'язаних з платіжним балансом і Комітет з питань бюджету, фінансування та управління, які виконують функції, покладені на них цією Угодою та багатосторонніми торговельними угодами й будь-які додаткові функції, покладені на них Генеральною радою, а також може заснувати такі додаткові комітети з такими функціями, які вона може вважати необхідними. Однією з функцій Комітету з питань торгівлі та розвитку є періодичний перегляд спеціальних положень у багатосторонніх торговельних угодах на користь найменш розвинених країн-членів і звітування перед Генеральною радою для вживання необхідних заходів. Членство в цих Комітетах є відкритим для представників усіх членів.

8. Органи, передбачені за торговельними угодами з обмеженим колом учасників, виконують функції, покладені на них цими угодами, і діють в організаційних рамках СОТ. Ці органи регулярно інформують Генеральну раду про свою діяльність.

1. Генеральна рада вживає необхідних заходів для ефективного співробітництва з іншими міжурядовими організаціями, функції яких мають стосунок до функцій СОТ.

2. Генеральна рада може вживати необхідних заходів для проведення консультацій та здійснення співробітництва з неурядовими організаціями, які займаються питаннями, що мають стосунок до питань, якими займається СОТ.

1. Секретаріат СОТ (далі - Секретаріат) очолюється Генеральним директором.

2. Конференція міністрів призначає Генерального директора та затверджує правила, які визначають повноваження, обов'язки, умови праці й строк служби Генерального директора.

3. Генеральний директор призначає членів персоналу Секретаріату й визначає їхні обов'язки та умови праці відповідно до правил, прийнятих Конференцією міністрів.

4. Обов'язки Генерального директора та персоналу Секретаріату за своїм характером є виключно міжнародними. Під час виконання своїх обов'язків Генеральний директор та персонал Секретаріату не запитують не або не приймають розпоряджень від будь-якого уряду чи будь-якого іншого органу поза СОТ. Вони утримуються від будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на їхнє становище як міжнародних посадових осіб. Члени СОТ поважають міжнародний характер обов'язків Генерального директора та персоналу Секретаріату й не намагаються впливати на них під час виконання ними своїх обов'язків.

1. Генеральний директор подає Комітетові з питань бюджету, фінансування та управління проект річного бюджету й фінансовий звіт СОТ. Комітет з питань бюджету, фінансування та управління вивчає проект річного бюджету й фінансовий звіт, запропоновані Генеральним директором, та вносить відповідні рекомендації стосовно них Генеральній раді. Проект річного бюджету підлягає затвердженню Генеральною радою.

2. Комітет з питань бюджету, фінансування та управління пропонує Генеральній раді фінансові правила, які охоплюють положення, що встановлюють:

a) шкалу внесків, у якій видатки СОТ розподіляються між її членами, а також

b) заходи, яких уживають стосовно членів, що мають заборгованість.

Фінансові правила ґрунтуються на правилах і практиці ГАТТ 1947 настільки, наскільки це є можливим.

3. Генеральна рада затверджує фінансові правила та проект річного бюджету більшістю у дві третини голосів, яка охоплює більше половини членів СОТ.

4. Кожний член своєчасно вносить до СОТ свій внесок для фінансування витрат СОТ відповідно до фінансових правил, затверджених Генеральною радою.

1. СОТ є юридичною особою, і кожний з її членів надає їй таку правоздатність, яка може бути необхідною для виконання її функцій.

2. Кожний із членів надає СОТ такі привілеї та імунітети, які є необхідними для виконання її функцій.

3. Кожний із членів також надає посадовим особам СОТ і представникам членів такі привілеї та імунітети, які є необхідними для незалежного виконання ними функцій, пов'язаних із СОТ.

4. Привілеї та імунітети, які член надає СОТ, її посадовим особам та представникам членів, є подібними до привілеїв та імунітетів, передбачених у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН, схваленій Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 21 листопада 1947 року.

5. СОТ може укласти угоду про штаб-квартиру.

1. СОТ продовжує практику прийняття рішень шляхом досягнення консенсусу, яка застосовувалася відповідно до ГАТТ 1947 -1. Якщо не передбачено іншого, у разі неможливості прийняття рішення шляхом досягнення консенсусу обговорюване питання вирішується голосуванням. На засіданнях Конференції міністрів та Генеральної ради кожний член СОТ має один голос. У випадках, коли Європейські Співтовариства використовують своє право голосу, вони мають кількість голосів, яка дорівнює кількості держав-членів-2, що є членами СОТ. Рішення Конференції міністрів та Генеральної ради приймаються більшістю поданих голосів, якщо іншого не передбачено в цій Угоді чи відповідній багатосторонній торговельній угоді-3.

-1 Рішення відповідного органу вважається прийнятим шляхом досягнення консенсусу, якщо жодний член, присутній на засіданні, під час якого прийнято рішення, формально не заперечує проти запропонованого рішення.

-2 Кількість голосів Європейських співтовариств та їхніх держав-членів у будь-якому разі не перевищує кількості держав - членів Європейських співтовариств.

-3 Рішення Генеральної ради у випадках, коли вона скликається як Орган з питань вирішення спорів, приймаються лише відповідно до положень пункту 4 статті 2 Домовленості про вирішення спорів.

2. Конференція міністрів та Генеральна рада мають виключні повноваження приймати рішення про тлумачення цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод. У разі тлумачення багатосторонньої торговельної угоди, зазначеної в додатку 1, вони здійснюють свої повноваження на підставі рекомендацій Ради, яка стежить за виконанням положень такої угоди. Рішення про тлумачення приймаються більшістю в три чверті голосів членів. Цей пункт не застосовується в такий спосіб, який суперечив би положенням статті X про поправки.

3. За виключних обставин Конференція міністрів може прийняти рішення про звільнення від зобов'язання, покладеного на члена цією Угодою чи будь-якою багатосторонньою торговельною угодою, за умови, що будь-яке таке рішення приймається трьома чвертями-4 членів, якщо іншого не передбачено в цьому пункті.

-4 Рішення про надання звільнення від зобов'язання, обумовленого перехідним періодом або періодом поетапної реалізації, якого член, що звертається з проханням про звільнення від зобов'язання, не виконав до закінчення відповідного строку, приймається лише шляхом досягнення консенсусу.

a. Прохання про надання звільнення від зобов'язання, яке стосується цієї Угоди, подається на розгляд Конференції міністрів відповідно до практики прийняття рішень шляхом досягнення консенсусу. Конференція міністрів установлює строк для розгляду такого прохання, який не перевищує 90 днів. Якщо протягом цього строку консенсусу не досягнуто, будь-яке рішення про надання звільнення від зобов'язання приймається трьома чвертями членів.

b. Прохання про надання звільнення від зобов'язання, яке стосується багатосторонніх торговельних угод, зазначених у додатку 1A або 1B, або 1C, та додатків до них, спершу подається до Ради з питань торгівлі товарами, Ради з питань торгівлі послугами чи Ради ТРІПС відповідно для розгляду протягом строку, який не перевищує 90 днів. Після закінчення цього строку відповідна Рада подає доповідь Конференції міністрів.

4. Рішення Конференції міністрів про надання звільнення від зобов'язання встановлює виключні обставини, які виправдовують таке рішення, умови, які регулюють застосування звільнення від зобов'язання, та дату закінчення строку дії звільнення від зобов'язання. Будь-яке звільнення від зобов'язання, надане на строк понад один рік, розглядається Конференцією міністрів не пізніше, ніж через один рік після його надання, а далі - щороку до закінчення строку дії звільнення від зобов'язання. Під час кожного перегляду Конференція міністрів перевіряє, чи продовжують існувати виключні обставини, які виправдовують надання звільнення від зобов'язання, а також чи виконано умови надання звільнення від зобов'язання. На підставі щорічного перегляду Конференція міністрів може продовжити, змінити або припинити звільнення від зобов'язання.

5. Рішення за торговельною угодою з обмеженим колом учасників, у тому числі будь-які рішення про тлумачення та звільнення від зобов'язання, регулюється положеннями такої угоди.

1. Будь-який член СОТ може запропонувати внести поправки до положень цієї Угоди чи багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатку 1, шляхом подання такої пропозиції на розгляд Конференції міністрів. Ради, перелічені в пункті 5 статті IV, також можуть подавати на розгляд Конференції міністрів пропозиції про внесення поправок до положень відповідних багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатку 1 та за виконанням яких вони наглядають. Якщо Конференція міністрів не прийме рішення про триваліший строк, то протягом 90 днів з моменту формального подання на розгляд Конференції міністрів пропозиції будь-яке рішення Конференції міністрів подати запропоновану поправку на розгляд членів для прийняття приймається шляхом досягнення консенсусу. Якщо положення пунктів 2, 5 чи 6 не застосовуються, у рішенні зазначається, чи застосовуються положення пунктів 3 та 4. У разі досягнення консенсусу Конференція міністрів негайно подає запропоновану поправку на розгляд членів для прийняття. Якщо протягом установленого строку на засіданні Конференції міністрів не досягнуто консенсусу, Конференція міністрів більшістю у дві третини голосів членів приймає рішення, чи подавати запропоновану поправку на розгляд Конференції міністрів для прийняття. За винятком випадків, зазначених у пунктах 2, 5 й 6, до запропонованої поправки застосовуються положення пункту 3, якщо Конференція міністрів більшістю в три чверті членів не прийме рішення про застосування положень пункту 4.