Уряди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, які далі іменуються Сторонами,

з метою виконання своїх зобов'язань по Угоді про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 р. і Протоколу від 2 квітня 1999 р. про внесення змін і доповнень до Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 р. у частині забезпечення режиму вільної торгівлі на митній території держав Сторін,

прагнучи до зближення національного законодавства держав Сторін для ефективного функціонування зони вільної торгівлі,

визнаючи, що неналежне використання процедури ліцензування імпорту товарів може стримувати розвиток взаємної торгівлі,

погодилися про нижченаведене:

Правила ліцензування імпорту, обумовлені цим Протоколом, регулюють взаємини Сторін, що виникають у зв'язку з імпортом товарів, що походять з митної території однієї зі Сторін і призначених для митних територій інших Сторін.

Митна територія держав Сторін визначається відповідно до їхнього національного законодавства.

1. Для цілей цього Протоколу ліцензування імпорту товарів визначається як адміністративний захід регулювання зовнішньоторговельної діяльності, що передбачає видачу уповноваженим державним органом Сторони ліцензії на імпорт певних видів товарів на підставі заяви та/або інших документів, необхідних для оформлення ліцензії.

2. Кожна зі Сторін публікує в національних офіційних виданнях і повідомляє Виконавчому комітету Співдружності Незалежних Держав правила ліцензування імпорту, а також інформацію про внесені в них зміни і доповнення.

Офіційна публікація здійснюється в терміни, визначені національним законодавством і міжнародними зобов'язаннями держави кожної Сторони.

3. Форма заяви про видачу ліцензії і порядок її подання повинні бути по можливості спрощені й відповідати вимогам національного законодавства і міжнародних зобов'язань держави Сторони-імпортера.

При поданні заяви про видачу ліцензії уповноважений державний орган Сторони-імпортера може вимагати документи й інформацію, необхідні для належного оформлення ліцензії відповідно до національного законодавства та міжнародних зобов'язань держави Сторони-імпортера.

4. Умови даного Протоколу не вимагають від Сторін розголошення конфіденційної інформації, що суперечить національним інтересам держав Сторін чи порушує законні права суб'єктів господарювання на захист комерційної таємниці.

1. Автоматичне ліцензування імпорту товарів є адміністративний захід регулювання зовнішньоторговельної діяльності, що не має на меті кількісного обмеження чи запровадження дозвільного порядку щодо імпорту товарів на митну територію держав Сторін.

Автоматичне ліцензування імпорту товарів має обов'язковий характер і здійснюється у будь-якому випадку. Підставою для одержання ліцензії є заяви і/або інші документи, надані зацікавленим об'єктом господарювання у встановленому порядку.

2. Автоматичне ліцензування імпорту товарів здійснюється при дотриманні наступних принципів:

а) процедура одержання ліцензії на імпорт товарів повинна бути максимально спрощена, для того щоб не обмежувати імпорт товарів, що ліцензуються;

б) усі суб'єкти господарювання Сторін, незалежно від форми власності, що подали заяву про видачу ліцензії на імпорт товарів і/або інші необхідні документи і виконали усі формальності, передбачені нормативними правовими актами Сторони-імпортера, мають рівні права на одержання такої ліцензії;

в) заява про видачу ліцензії і/або інші необхідні документи можуть подаватися в будь-який робочий день до митного оформлення товарів;

г) ліцензія видається за можливості негайно, при цьому термін видачі не повинен перевищувати 15 робочих днів з дати отримання заяви і/або інших необхідних документів, що відповідають встановленим вимогам.

3. Автоматичне ліцензування імпорту товарів є тимчасовим заходом, що діє доти, поки зберігаються обставини, що викликали його введення.

1. Ліцензування імпорту при встановленні кількісних обмежень чи дозвільного порядку є заходом адміністративного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який застосовується у випадку встановлення кількісного обмеження чи дозвільного порядку імпорту товарів певного виду на митні території Сторін.

Процедура ліцензування імпорту при встановленні кількісних обмежень чи дозвільного порядку здійснюється у відповідності зі статтею 2 цього Протоколу, а також пунктами 2 - 9 цієї статті і повинна бути адекватною до тієї мети, для якої вона вводиться.

2. У випадку введення ліцензування, що не переслідує мети кількісного обмеження імпорту, Сторонам повинна бути надана інформація, що роз'яснює причину введення такого ліцензування.

3. На запит Сторони, зацікавленої в торгівлі певним товаром, запитувана Сторона надає інформацію, що стосується:

- застосування обмежень імпорту;

- кількості ліцензій із зазначенням обсягу імпортованих товарів;

- статистичних даних про вартість і/або обсяг ліцензованого товару, що імпортується з держав Сторін.

4. Сторона, що застосовує ліцензування імпорту товарів з метою встановлення кількісного обмеження, публікує загальний розмір квот, що встановлюють кількість і/або вартість товарів, дату початку і закінчення дії квот і будь-які їхні зміни в терміни, визначені пунктом 2 статті 2 дійсного Протоколу.

5. У випадку розподілу квот між державами-експортерами Сторона, що застосовує кількісне обмеження імпорту, негайно інформує інші зацікавлені Сторони про частки держав-експортерів у встановлюваній квоті і публікує цю інформацію в терміни, визначені пунктом 2 статті 2 даного Протоколу.

6. Суб'єкти господарювання Сторін незалежно від форми власності, які виконують вимоги, встановлені нормативними правовими актами Стороною, яка імпортує, мають рівні права на звернення з заявою про видачу ліцензії і на розгляд такої заяви. Якщо у видачі ліцензії відмовлено, то заявнику повідомляється причина відмовлення. Заявник має право на оскарження чи перегляд такого рішення відповідно до національного законодавства держави Сторони, яка імпортує.