Статус Протокола див.

Держави-учасниці Угоди про створення зони вільної торгівлі від 15 квітня 1994 року (далі - Угода)

з метою розвитку і поглиблення положень Угоди, прискорення процесів формування зони вільної торгівлі

погодилися про внесення до Угоди таких змін та доповнень:

1. В абзаці першому пункту 1 статті 1 після слів "у вирішенні конкретних завдань" слова "першого етапу створення Економічного союзу" замінити словами "створення зони вільної торгівлі".

2. Абзац другий пункту 1 статті 1 викласти у такій редакції:

"скасування мита, а також податків і зборів, які мають з ними еквівалентну дію, і кількісних обмежень;".

3. Абзаци п'ятий і шостий пункту 1 статті 1 об'єднати і викласти у такій редакції:

"співробітництво в проведенні торгово-економічної політики для досягнення цілей цієї Угоди в галузі промисловості, сільського господарства, транспорту, фінансів, інвестицій, соціальної сфери, а також у розвитку добросовісної конкуренції тощо;".

4. Пункт 2 статті 1 викласти у такій редакції:

"2. Ця Угода застосовується на митних територіях Договірних Сторін, як вони визначені їхнім національним законодавством".

5. Абзац перший пункту 3 статті 1 після слів "Віденської конвенції про право міжнародних договорів 1969 року" доповнити словами "та угод ГАТТ/СОТ".

6. Доповнити Угоду новою статтею 1а такого змісту:

Нагляд за ходом виконання цієї Угоди Договірними Сторонами, розроблення пропозицій з розвитку їхнього торгово-економічного співробітництва, узгодження і координацію економічної політики для досягнення мети цієї Угоди здійснює Міждержавний економічний Комітет Економічного союзу ( далі - Комітет)".

7. Статтю 2 вилучити.

8. Назву статті 3 змінити на таку:

"Мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, та кількісні обмеження".

9. Пункт 1 статті 3 викласти у такій редакції:

"1. Договірні Сторони не застосовують мито, а також податки і збори, які мають з ним еквівалентну дію, а також кількісні обмеження на ввіз і (або) вивіз товарів, що походять з митної території однієї з Договірних Сторін і призначені для митних територій інших Договірних Сторін".

10. Пункт 2 статті 3 викласти у такій редакції:

"2. У торгівлі між Договірними Сторонами з моменту набуття для них чинності цим Протоколом не будуть вводитися нові, на додаток до раніше зафіксованих у двосторонніх угодах, кількісні й тарифні обмеження імпорту та (або) експорту і заходи, що мають еквівалентну дію.

Вилучення із торговельного режиму, передбаченого пунктом 1 цієї статті, застосовуються на основі двосторонніх документів, у яких Договірні Сторони у 12-місячний термін з дати набуття чинності цим Протоколом узгодять їхнє поетапне скасування і повідомлять про це Комітет і депозитарія цієї Угоди".

11. Пункт 3 статті 3 викласти у такій редакції:

"3. Під кількісними обмеженнями та іншими адміністративними заходами для цілей цієї Угоди маються на увазі будь-які заходи, застосування яких створює матеріальну перешкоду або обмеження для імпорту товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони або експорту товару, що походить із території однієї Договірної Сторони, на територію іншої Договірної Сторони, включаючи квотування, ліцензування, контроль за цінами або іншими умовами поставки, інші особливі вимоги до експорту або імпорту, які прямо або побічно обмежують права експортера або імпортера у порівнянні з правами продавця або покупця аналогічного товару, який перебуває на території країни його походження і здійснює закупівлю або продаж на цій території. Положення цієї статті застосовуються без шкоди для будь-якої з Договірних Сторін і ніяким чином не впливають на право застосування нею заходів, передбачених статтями 13 і 13а цієї Угоди, а також заходів, які застосовуються будь-якою з Договірних Сторін з метою виконання нею зобов'язань за іншою міжнародною угодою".

12. Статтю 4 викласти у такій редакції:

"1. Кожна з Договірних Сторін надає товарам, які походять з митної території будь-якої іншої Договірної Сторони та імпортуються на її територію, режим не гірший ніж той, що застосовується до національних товарів або товарів будь-якої третьої країни в тому, що стосується технічних вимог і вимог до якості.

2. Положення пункту 1 цієї статті застосовуються без шкоди для заходів, яких будь-яка з Договірних Сторін може вживати з метою виконання угод про взаємне визнання результатів випробувань, сертифікатів якості та інших подібних угод, а також у випадках загрози або можливості загрози життю і здоров'ю людей, тварин і рослин.

3. Договірні Сторони співробітничають й обмінюються інформацією в галузі стандартизації, метрології і сертифікації з метою усунення технічних бар'єрів та інших спеціальних вимог (обмежень) у торгівлі".

13. Пункт 2 статті 5 після слова "інформувати" доповнити словом "Комітет".

14. Пункт 4 статті 5 після слова "фумігації" доповнити словами "та іншим процедурам, пов'язаним із ввозом і вивозом.".

15. У другому реченні пункту 1 статті 7 після слів "Договірні Сторони" вилучити слова "при необхідності".

16. Пункт 1 статті 8 доповнити абзацом такого змісту:

"Цим товарам надається режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається аналогічним вітчизняним товарам у тому, що стосується усіх законів, правил і вимог, які зачіпають їхній продаж на внутрішньому ринку, пропозицію про продаж, купівлю, транспортування, розподіл або використання".

17. Доповнити Угоду новою статтею 8а такого змісту:

1. Договірні Сторони у взаємній торгівлі не обкладають побічними податками (ПДВ, акцизами) товари (роботи, послуги), які експортуються з митної території однієї з Договірних Сторін на митну територію іншої Договірної Сторони.

2. Положення, передбачене пунктом 1 цієї статті, означає обкладення ПДВ за нульовою ставкою, а також звільнення від акцизів товарів, які експортуються. У державах-учасницях цієї Угоди, в яких не передбачено національним законодавством обкладення ПДВ за нульовою ставкою, застосовується звільнення від ПДВ товарів (робіт, послуг).

3. Порядок застосування побічних податків, передбачених цією статтею, вводиться в дію відповідно до національного законодавства Договірних Сторін з 1 січня 2000 року".

18. Статтю 9 доповнити пунктами:

"2. Договірні Сторони забезпечують прозорість заходів, пов'язаних з наданням субсидій, шляхом обміну інформацією на прохання будь-якої з Договірних Сторін.

3. Комітет здійснює нагляд за ситуацією, пов'язаною із застосуванням субсидій, які відрізняються від державного сприяння експорту, і розробляє правила, що регламентують їхнє застосування, керуючись міжнародною практикою.

4. Якщо будь-яка з Договірних Сторін вважає, що практика застосування субсидій несумісна з пунктом 1 цієї статті, вона може застосовувати відповідні заходи згідно з умовами і процедурою, викладеними у статті 13а цієї Угоди".

19. Пункт 3 статті 10 вважати пунктом 4 і викласти у такій редакції:

"4. Умови транзиту, включаючи тарифи на перевезення будь-якими видами транспорту і надання послуг, визначаються окремою угодою".

20. Статтю 10 доповнити пунктом з такого змісту:

"3. Транзит через територію кожної Договірної Сторони здійснюється на основі принципу свободи транзиту шляхами, найбільш придатними для міжнародних транзитних перевезень, для транзитних перевезень на території або з територій інших Договірних Сторін без будь-якої різниці або дискримінації, яка залежить від прапора судна, місця походження, відправлення, заходу, виходу або призначення чи від будь-яких обставин, що стосуються власності на товар, судна або інші транспортні засоби".

21. Статтю 11 викласти у такій редакції:

"Реекспорт товарів, які поставляються в рамках цієї Угоди, регламентується Угодою про реекспорт товарів і порядок видачі дозволів на реекспорт від 15 квітня 1994 року між державами-учасницями Співдружності Незалежних Держав".

22. У пункті 1 статті 13 після слів "учасником яких вона" слова "є або має намір стати, якщо ці заходи стосуються:" замінити словами "є або має намір стати, якщо ці заходи не застосовуються довільно або дискримінаційним чином і стосуються: "і далі - по тексту.

23. Доповнити Угоду новою статтею 13а такого змісту:

1. Ніщо в цій Угоді не перешкоджає будь-якій Договірній Стороні після проведення відповідного розслідування застосовувати спеціальні торговельні заходи щодо імпортеру товарів, які походять з територій інших Договірних Сторін, у разі, якщо цей імпорт здійснюється в такій кількості і за таких умов, які завдають збитків Договірній Стороні або створюють неминучу загрозу збитків, а також у зв'язку з демпінговим або субсидованим імпортом, який завдає збитків Договірній Стороні або створює неминучу загрозу збитків.

2. Спеціальні торговельні заходи можуть бути запроваджені в формі кількісних обмежень імпорту або в формі спеціального імпортного мита, антидемпінгового і компенсаційного мита на термін, необхідний для усунення збитків або загрози збитків відповідно до положень цієї статті та (або) національного законодавства Договірної Сторони.

2.1. Спеціальний торговельний захід може бути запроваджений лише після проведення консультацій між заінтересованими Договірними Сторонами. Договірна Сторона, яка має намір застосувати надзвичайний захід, зобов'язана завчасно, але не пізніше ніж за 30 днів до запланованого запровадження заходу, поінформувати про це заінтересовані Договірні Сторони і запропонувати проведення консультацій. Пропозиція щодо проведення консультацій направляється у письмовій формі, до неї додаються матеріали, які підтверджують наявність факту збитків від імпорту або неминучої загрози таких збитків.

Під збитками для цілей цієї Угоди маються на увазі вагомі збитки галузі економіки, загроза вагомих збитків галузі або серйозна перешкода для створення або розвитку такої галузі.

2.2. Підтвердження факту збитків має грунтуватися на наявних реальних даних і включати об'єктивний аналіз як обсягу імпорту та його впливу на ціни ринку аналогічного або безпосередньо конкуруючого товару, так і наслідків такого імпорту для виробників галузі зачепленої Договірної Сторони.

2.3. Обсяг імпорту розглядається з точки зору його значного зростання в абсолютних і відносних значеннях стосовно рівня виробництва і споживання конкуруючого товару на території зачепленої Договірної Сторони.

2.4. Вплив імпорту на ціни ринку визначається шляхом виявлення факту істотної різниці між цінами імпорту і цінами на аналогічні конкуруючі товари вітчизняного виробництва або факту іншого істотного впливу імпорту на ці ціни, який призводить або може призвести до їх зниження чи перешкоджає або буде перешкоджати підвищенню таких цін, яке мало б місце в разі відсутності імпорту.

2.5. Докази впливу імпорту на галузь економіки повинні грунтуватися на оцінці всіх значущих економічних факторів, які впливають на стан галузі, враховуючи, зокрема, наявне або можливе у найближчому майбутньому зниження продажу, прибутку й обсягу виробництва, частки на ринку, продуктивності, окупності капіталовкладень, використання виробничих потужностей, факторів, які впливають на внутрішні ціни, фактичного і потенційного впливу на доходи, запаси на складах, зайнятість, заробітну плату, темпи зростання, можливість нарощування сукупного статутного капіталу підприємств галузі або збільшення їхніх капіталовкладень.

2.6. Доказ збитку або загрози збитку для галузі економіки має грунтуватися також на вивченні факторів (інших, ніж імпорт), які негативно впливають на стан галузі, в тому числі на обсяг і рівень цін імпорту, що здійснюється на нормальних умовах, зміну попиту, зміну споживання, наслідки обмежень у торговій практиці і конкуренції між іноземними та вітчизняними виробниками, технологічні нововведення, експортні й виробничі показники галузі економіки. Збитки, що їх завдали такі фактори, не повинні відноситися на рахунок імпорту, до якого може бути вжито надзвичайних заходів.