У разі колізії між положенням Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та положенням іншої угоди, яку зазначено в додатку 1A до Угоди про заснування Світової організації торгівлі (далі в угодах, які зазначено в додатку 1A, - Угода СОТ), перевага віддається положенню іншої угоди настільки, наскільки це стосується колізії.

Члени,

зважаючи на Уругвайський раунд багатосторонніх торгівельних переговорів;

бажаючи сприяти досягненню цілей ГАТТ 1994;

визнаючи важливий внесок, який у цьому напрямі можуть зробити міжнародні стандарти й системи оцінки відповідності шляхом поліпшення ефективності виробництва й полегшення здійснення світової торгівлі;

бажаючи у зв'язку із цим заохочувати розробку таких міжнародних стандартів і систем оцінки відповідності;

бажаючи, проте, забезпечити, щоб технічні регламенти й стандарти, у тому числі вимоги стосовно пакування, маркування й етикетування, а також процедури оцінки відповідності технічним регламентам і стандартам, не створювали непотрібних перешкод для міжнародної торгівлі;

визнаючи, що жодній країні не повинно бути створено перешкод для вжиття заходів, які є необхідними для забезпечення якості її експорту, або для захисту життя чи здоров'я людей, тварин або рослин, захисту навколишнього середовища, або для запобігання шахрайській практиці на такому рівні, який така країна вважає доцільним, за умови дотримання вимоги про те, що вони не застосовуються в спосіб, який був би засобом свавільної або невиправданої дискримінації між країнами, де переважають такі самі умови, або прихованим обмеженням міжнародної торгівлі, а в інших випадках відповідають положенням цієї Угоди;

визнаючи, що жодній країні не повинно бути створено перешкод для вжиття заходів, які є необхідними для захисту її важливих інтересів у сфері безпеки;

визнаючи внесок, який може зробити міжнародна стандартизація для передачі технологій з розвинених країн до країн, що розвиваються;

визнаючи, що країни, що розвиваються, можуть зіштовхуватися з особливими труднощами під час розробки та застосування технічних регламентів і стандартів, а також процедур оцінки відповідності технічним регламентам і стандартам, а також бажаючи при цьому допомогти їм у їхніх намаганнях,

цією Угодою домовляються про таке:

1.1. Загальні терміни, які застосовуються до стандартизації та процедур оцінки відповідності, як правило, мають значення, надане їм визначеннями, які є прийнятими в системі Організації Об'єднаних Націй та міжнародними органами з питань стандартизації з урахуванням їхнього контексту, а також цілей та завдань цієї Угоди.

1.2. Однак для цілей цієї Угоди застосовується значення термінів, які наведено в додатку 1.

1.3. Уся продукція, у тому числі промислова та сільськогосподарська продукція, підпадає під дію положень цієї Угоди.

1.4. Специфікації для закупівлі, які готуються урядовими органами для вимог урядових органів стосовно виробництва чи споживання, не підпадають під дію положень цієї Угоди, але визначаються в Угоді про державні закупівлі відповідно до сфери її застосування.

1.5. Положення цієї Угоди не застосовуються до санітарних і фітосанітарних заходів, які визначено в додатку А до Угоди про застосування санітарних і фітосанітарних заходів.

1.6. Усі посилання в цій Угоді на технічні регламенти, стандарти й процедури оцінки відповідності тлумачаться як такі, що охоплюють будь-які поправки до них, а також будь-які доповнення до правил чи кола охопленої ними продукції, за винятком поправок та доповнень незначного характеру.

Що стосується своїх центральних урядових органів, то:

2.1. Стосовно технічних регламентів члени забезпечують надання продукції, що імпортується з території будь-якого члена, режиму, який є не менш сприятливим, ніж той, що надається подібній продукції вітчизняного походження та подібній продукції, що походить з іншої країни.

2.2. Члени забезпечують, щоб технічні регламенти не розроблялися, не приймалися й не застосовувалися з наміром створення непотрібних перешкод для міжнародної торгівлі. Із цією метою технічні регламенти не мають більш обмежувального впливу на торгівлю, ніж це є необхідним для досягнення законних цілей, з урахуванням ризиків, які виникли б в результаті їхнього невиконання. Такими законними цілями є, inter alia: вимоги національної безпеки; запобігання шахрайській практиці; захист здоров'я чи безпеки людей, тварин або рослин, а також захист навколишнього середовища. Під час оцінки таких ризиків до уваги беруться, inter alia, такі елементи: наявна наукова й технічна інформація, відповідна технологія обробки або очікуване кінцеве використання продукції.

2.3. Технічні регламенти не зберігаються, якщо обставин або цілей, що спричинили їхнє прийняття, більше не існує чи якщо обставини або цілі, що змінилися, дозволяють уживати заходів, що справляють менш обмежувальний вплив на торгівлю.

2.4. У випадках, коли виникає потреба в технічних регламентах, а відповідні міжнародні стандарти вже існують або їхня розробка завершується, члени використовують їх або відповідні їхні частини як основу для своїх технічних регламентів за винятком випадків, коли такі міжнародні стандарти або відповідні їхні частини були б неефективним або неналежним засобом для досягнення поставлених законних цілей, наприклад через суттєві кліматичні або географічні фактори чи суттєві технологічні проблеми.

2.5. Член, який розробляє, приймає або застосовує технічний регламент, який може справити значний вплив на торгівлю інших членів, на запит іншого члена пояснює підстави для використання цього технічного регламенту в розумінні положень пунктів 2 - 4. У випадках, коли технічний регламент розробляється, приймається або застосовується для досягнення однієї із законних цілей, яку безпосередньо зазначено в пункті 2, і відповідає відповідним міжнародним стандартам, безумовно вважається, що він не створює непотрібної перешкоди для міжнародної торгівлі.

2.6. Для гармонізації технічних регламентів на якомога ширшій основі члени в межах своїх можливостей беруть повноцінну участь у розробці відповідними міжнародними органами з питань стандартизації міжнародних стандартів на продукцію, для якої вони прийняли або мають намір прийняти технічні регламенти.

2.7. Члени прихильно розглядають можливість прийняття як еквіваленту технічних регламентів інших членів, навіть якщо такі регламенти відрізняються від їхніх, за умови що вони будуть переконані в тому, що такі регламенти адекватно забезпечують досягнення цілей їхніх регламентів.

2.8. У випадках, коли це є доцільним, члени визначають технічні регламенти, які ґрунтуються на вимогах до продукту стосовно експлуатаційних характеристик, а не на конструктивних чи описових характеристиках.

2.9. У випадках, коли відповідного міжнародного стандарту не існує або технічний зміст запропонованого технічного регламенту не відповідає технічному змісту відповідних міжнародних стандартів, і якщо технічний регламент може справити значний вплив на торгівлю інших членів, члени повинні:

2.9.1) публікувати на відповідній ранній стадії повідомлення в пресі про те, що вони мають намір увести певний технічний регламент, у такий спосіб, щоб заінтересовані сторони в країнах інших членів мали змогу ознайомитися з ним;

2.9.2) повідомляти іншим членам через Секретаріат про продукцію, яка охоплюється запропонованим технічним регламентом, а також надавати короткий опис мети й обґрунтування. Такі повідомлення здійснюються на відповідній ранній стадії, коли ще можуть бути внесені поправки й ураховані зауваження;

2.9.3) на запит надавати іншим членам докладний опис або копії запропонованого технічного регламенту, а також, якщо це можливо, зазначати ті його частини, у яких він по суті відхиляється від відповідних міжнародних стандартів;

2.9.4) без дискримінації надавати іншим членам обґрунтований період часу для висловлення своїх зауважень у письмовій формі, обговорення цих зауважень на запит, а також урахування таких письмових зауважень і результатів таких обговорень.

2.10. Відповідно до положень вступної частини пункту 9 у випадках, коли для члена виникають або можуть виникнути невідкладні проблеми забезпечення безпеки, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища чи національної безпеки, такий член може, якщо вважає це необхідним, не вдаватися до дій, перелічених у пункті 9, за умови, що цей член після прийняття технічного регламенту:

2.10.1) негайно повідомляє іншим членам через Секретаріат про відповідний технічний регламент і продукцію, яка ним охоплюється, а також надає короткий опис мети й обґрунтування технічного регламенту, у тому числі характеру невідкладних проблем;

2.10.2) на запит надає іншим членам копії технічного регламенту;

2.10.3) без дискримінації надає іншим членам можливість для висловлення своїх зауважень у письмовій формі, обговорення цих зауважень на запит, а також урахування таких письмових зауважень і результатів таких обговорень.

2.11. Члени забезпечують негайне публікування всіх прийнятих технічних регламентів або їхню доступність в інший спосіб, щоб заінтересовані сторони в країнах інших членів мали змогу ознайомитися з ними.

2.12. За винятком невідкладних обставин, зазначених у пункті 10, члени передбачають обґрунтований період часу між опублікуванням технічних регламентів і набранням ними чинності для того, щоб дати час виробникам у країнах членів, що експортують, й особливо в країнах-членах, що розвиваються, адаптувати їхню продукцію або методи виробництва до вимог члена, що імпортує.

Що стосується місцевих урядових органів і неурядових органів у межах своїх територій, то:

3.1. Члени вживають таких доступних обґрунтованих заходів для забезпечення дотримання такими органами положень статті 2, за винятком зобов'язання про повідомлення, зазначеного в пунктах 9.2 та 10.1 статті 2.

3.2. Члени забезпечують повідомлення технічних регламентів місцевих урядових органів, безпосередньо підлеглих центральному урядові членів, відповідно до положень пунктів 9.2 та 10.1 статті 2 з урахуванням того, що не потрібним є повідомлення для технічного регламенту, технічний зміст якого в основному є таким самим, що й зміст заздалегідь повідомленого технічного регламенту центральних урядових органів відповідного члена.

3.3. члени можуть вимагати, щоб контакти з іншими членами, у тому числі повідомлення, надання інформації, висловлення зауважень та обговорення, зазначені в пунктах 9 та 10 статті 2, установлювалися через центральний уряд.

3.4. члени не вживають заходів, що вимагають від місцевих урядових органів або неурядових органів, які знаходяться в межах своїх територій, або заохочують їх діяти в спосіб, несумісний з положеннями статті 2.

3.5. За цією Угодою члени несуть повну відповідальність за дотримання всіх положень статті 2. Члени розробляють і реалізовують позитивні заходи та механізми, спрямовані на підтримку дотримання положень статті 2 органами, іншими, ніж центральні урядові органи.

4.1. Члени забезпечують прийняття й дотримання їхніми центральними урядовими органами з питань стандартизації Кодексу сумлінної практики для розробки, прийняття й застосування стандартів, зазначених у додатку 3 до цієї Угоди (далі в цій Угоді - Кодекс сумлінної практики). Вони вживають таких доступних обґрунтованих заходів для забезпечення прийняття й дотримання Кодексу сумлінної практики місцевими урядовими та неурядовими органами з питань стандартизації, які знаходяться в межах своїх територій, а також регіональними органами з питань стандартизації, членами яких є вони або один чи більше органів, які знаходяться в межах своїх територій. Крім того, члени не вживають заходів, які безпосередньо чи опосередковано вимагають від таких органів або заохочують їх діяти в спосіб, несумісний з Кодексом сумлінної практики. Зобов'язання членів стосовно дотримання органами з питань стандартизації положень Кодексу сумлінної практики застосовуються незалежно від того, чи визнав орган з питань стандартизації Кодекс сумлінної практики, чи не визнав його.

4.2. Органи з питань стандартизації, що визнали Кодекс сумлінної практики й дотримуються його, визнаються членами як такі, що дотримуються принципів цієї Угоди.

5.1. Члени забезпечують, щоб у випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження відповідності технічним регламентам або стандартам, їхні центральні урядові органи застосовували до продукції, що походить з територій інших членів, такі положення:

5.1.1) процедури оцінки відповідності розробляються, приймаються й застосовуються таким чином, щоб надавати доступ постачальникам подібної продукції, що походить з територій інших членів, на умовах, не менш сприятливих, ніж ті, які в схожій ситуації надаються постачальникам подібної продукції національного походження або продукції, що походить з будь-якої іншої країни; доступ охоплює право постачальників на проведення оцінки відповідності з дотриманням правил цієї процедури, у тому числі у випадках, коли це передбачено, можливість проводити оцінку відповідності на виробничому майданчику й одержувати знак відповідності системи оцінки відповідності;

5.1.2) процедури оцінки відповідності не розробляються, не приймаються й не застосовуються з наміром створення непотрібних перешкод для міжнародної торгівлі. Це означає, inter alia, що процедури оцінки відповідності не є вимогливішими й не застосовуються вимогливіше, ніж це є необхідним для одержання членом, що імпортує, достатньої впевненості в тому, що продукція відповідає застосовуваним технічним регламентам або стандартам з урахуванням ризиків, що виникали б унаслідок їхньої невідповідності.

5.2. Під час застосування положень пункту 1 члени забезпечують таке:

5.2.1) процедури оцінки відповідності проводяться й завершуються так швидко, як це можливо, і стосовно продукції, що походить з територій інших членів, у не менш сприятливому порядку, ніж для подібної вітчизняної продукції;

5.2.2) інформація про стандартну тривалість проведення кожної процедури оцінки відповідності публікується або про таку очікувану тривалість проведення повідомляється заявнику на запит; під час одержання заявки компетентний орган оперативно вивчає ступінь повноти документації й інформує заявника чітко й всеосяжно про всі недоліки; компетентний орган якомога швидше чітко й всеосяжно передає результати оцінки відповідності заявнику, для того, щоб у разі необхідності можна було вжити захід для виправлення ситуації; навіть коли заявка має недоліки, компетентний орган, на запит заявника, робить настільки, наскільки це можливо, оцінку відповідності; і заявнику на запит повідомляється про стадії реалізації цієї процедури з поясненням будь-якої затримки;

5.2.3) вимоги стосовно інформації обмежуються мінімумом, необхідним для оцінки відповідності й установлення розміру оплати;

5.2.4) конфіденційність інформації про продукцію, що походить з територій інших членів, яка виявляється або надається у зв'язку з такими процедурами оцінки відповідності, дотримується так само, як і стосовно вітчизняної продукції, і таким чином, щоб забезпечити захист законних комерційних інтересів;

5.2.5 будь-які платежі, пов'язані з оцінкою відповідності продукції, що походить з територій інших членів, дорівнюють будь-яким платежам, стягнутим за оцінку відповідності подібної продукції вітчизняного походження або продукції, що походить з будь-якої іншої країни, з урахуванням витрат на зв'язок, транспортування та інших витрат, що виникають у результаті розбіжностей між місцезнаходженням виробничого майданчика заявника та органу з питань оцінки відповідності;

5.2.6) розміщення об'єктів, використовуваних у процедурах оцінки відповідності, і процедура вибору зразків не є такими, що створюють непотрібні незручності для заявників або їхніх представників;

5.2.7) у випадках, коли технічні характеристики продукту змінюються після визначення його відповідності застосовним технічним регламентам чи стандартам, процедура оцінки відповідності для зміненого продукту обмежується лише тими діями, що є необхідними для визначення існування достатньої впевненості, що продукт продовжує відповідати відповідним технічним регламентам чи стандартам;

5.2.8) існує процедура для перегляду скарг стосовно виконання процедури оцінки відповідності й для вжиття заходу для виправлення ситуації, коли скарга є обґрунтованою.

5.3. Ніщо в пунктах 1 та 2 не перешкоджає членам проводити в розумних межах перевірки в межах своїх територій.

5.4. У випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження того, що продукція відповідає технічним регламентам чи стандартам, а відповідні інструкції або рекомендації, які видаються міжнародними органами з питань стандартизації, уже існують або їхня розробка завершується, члени забезпечують використання центральними урядовими органами їх або відповідних їхніх частин як основу для своїх процедур оцінки відповідності, за винятком випадків, належним чином пояснених на запит, коли такі інструкції чи рекомендації або їхні відповідні частини не є придатними для відповідних членів з причин, inter alia, як-от: вимог національної безпеки; запобігання шахрайським діям; захисту життя або здоров'я людей, тварин або рослин, а також захисту навколишнього середовища; суттєвих кліматичних чи інших географічних факторів; суттєвих технологічних або інфраструктурних проблем.

5.5. Для гармонізації процедур оцінки відповідності на якомога ширшій основі члени в межах своїх можливостей беруть повноцінну участь у розробці відповідними міжнародними органами з питань стандартизації інструкцій та рекомендацій для проведення процедур оцінки відповідності.

5.6. У випадку, коли відповідної інструкції чи рекомендації, що видається міжнародним органом з питань стандартизації, не існує або технічний зміст запропонованої процедури оцінки відповідності не відповідає відповідним інструкціям чи рекомендаціям, які видаються міжнародними органами з питань стандартизації, і якщо процедура оцінки відповідності може мати значний вплив на торгівлю інших членів, члени повинні:

5.6.1) публікувати на відповідній ранній стадії повідомлення в пресі про те, що вони мають намір увести певну процедуру оцінки відповідності, у такий спосіб, щоб заінтересовані сторони в країнах інших членів мали змогу ознайомитися з ним;

5.6.2) повідомляти іншим членам через Секретаріат про продукцію, яка охоплюється запропонованою процедурою оцінки відповідності, а також надавати короткий опис мети й обґрунтування. Такі повідомлення здійснюються на відповідній ранній стадії, коли ще можуть бути внесені поправки й ураховані зауваження;

5.6.3) на запит надавати іншим членам докладний опис або копії запропонованої процедури, а також, якщо це можливо, зазначати ті її частини, у яких вона по суті відхиляється від відповідних інструкцій та рекомендацій, що видаються міжнародними органами з питань стандартизації;

5.6.4) без дискримінації надавати іншим членам обґрунтований період часу для висловлення своїх зауважень у письмовій формі, обговорення цих зауважень на запит, а також урахування таких письмових зауважень і результатів таких обговорень.

5.7. Відповідно до положень вступної частини пункту 6 у випадках, коли для члена виникають або можуть виникнути невідкладні проблеми забезпечення безпеки, охорони здоров'я, захисту навколишнього середовища чи національної безпеки, такий член може, якщо вважає це необхідним, не вдаватися до дій, перелічених у пункті 6, за умови, що цей член після прийняття процедури:

5.7.1) негайно повідомляє іншим членів через Секретаріат про відповідну процедуру й продукцію, яка нею охоплюються, а також надає короткий опис мети й обґрунтування процедури, у тому числі характеру невідкладних проблем;

5.7.2) на запит надає іншим членам копії правил процедури;

5.7.3) без дискримінації надає іншим членам можливість для висловлення своїх зауважень у письмовій формі, обговорення цих зауважень на запит, а також урахування таких письмових зауважень і результатів таких обговорень.

5.8. Члени забезпечують негайне публікування всіх прийнятих процедур оцінки відповідності або їхню доступність в інший спосіб, щоб заінтересовані сторони в країнах інших членів мали змогу ознайомитися з ними.

5.9. За винятком невідкладних обставин, зазначених у пункті 7, члени передбачають обґрунтований період часу між опублікуванням вимог стосовно процедур оцінки відповідності й набранням ними чинності для того, щоб дати час виробникам у країнах членів, що експортують, й особливо в країнах-членах, що розвиваються, адаптувати їхню продукцію або методи виробництва до вимог члена, що імпортує.

Що стосується своїх центральних урядових органів, то:

6.1. Без обмеження положень пунктів 3 та 4 члени в разі можливості забезпечують визнання результатів процедур оцінки відповідності в країнах інших членів, навіть якщо такі процедури відрізняються від їхніх, за умови, що вони переконані в тому, що такі процедури надають таку саму впевненість у відповідності із застосовними технічними регламентами чи стандартами, що й їхні процедури. Визнається, що може знадобитися проведення попередніх консультацій для досягнення взаємно прийнятної домовленості стосовно, зокрема:

6.1.1) достатньої й постійної технічної компетенції відповідних органів з питань оцінки відповідності в країні члена, що експортує, з тим, щоб переконатися в тривалій надійності результатів їхньої оцінки відповідності; стосовно цього дотримання відповідних інструкцій чи рекомендацій, що видаються міжнародними органами з питань стандартизації, яке підтверджено, наприклад, шляхом акредитації, уважається доказом достатньої технічної компетенції;

6.1.2) обмеження визнання результатів оцінки відповідності тими результатами, які отримають визначені органи в країні члена.

6.2. Члени забезпечують настільки, наскільки це є можливим, уможливлення їхніми процедурами оцінки відповідності використання положень пункту 1.

6.3. На запит інших членів члени заохочуються розпочинати переговори для укладення угод з метою взаємного визнання результатів процедур оцінки відповідності кожного з них. Члени можуть вимагати, щоб такі угоди відповідали критеріям пункту 1 та спричинювали взаємне задоволення стосовно їхнього потенціалу в сприянні торгівлі відповідною продукцією.

6.4. Члени заохочуються дозволяти участь органів з питань оцінки відповідності, розташованих на території інших членів, у своїх процедурах оцінки відповідності на умовах, не менш сприятливих, ніж ті, що надаються органам, розташованим на їхній території або на території будь-якої іншої країни.

Що стосується своїх місцевих урядових органів у межах своїх території:

7.1. Члени вживають таких доступних обґрунтованих заходів для забезпечення дотримання такими органами положень статей 5 й 6, за винятком зобов'язання про повідомлення, зазначеного в пунктах 6.2 та 7.1 статті 5.

7.2. Члени забезпечують, щоб про процедури оцінки відповідності місцевих урядових органів, безпосередньо підлеглих центральному урядові членів, повідомлялося відповідно до положень пунктів 6.2 та 7.1 статті 5 з урахуванням того, що не потрібно повідомлень для процедур оцінки відповідності, технічний зміст яких в основному є таким самим, що й зміст заздалегідь повідомлених процедур оцінки відповідності центральних урядових органів відповідного члена.

7.3. Члени можуть вимагати, щоб контакти з іншими членами, у тому числі повідомлення, надання інформації, висловлення зауважень та обговорення, зазначені в пунктах 6 та 7 статті 5, установлювалися через центральний уряд.

7.4. Члени не вживають заходів, що вимагають від місцевих урядових органів, які знаходяться в межах своїх територій, або заохочують їх діяти в спосіб, несумісний з положеннями статей 5 й 6.

7.5. За цією Угодою члени несуть повну відповідальність за дотримання всіх положень статей 5 й 6. Члени розробляють і реалізовують позитивні заходи та механізми, спрямовані на підтримку дотримання положень статей 5 й 6 органами, іншими, ніж центральні урядові органи.

8.1. Члени вживають таких доступних обґрунтованих заходів для забезпечення дотримання неурядовими органами в межах своїх територій, які здійснюють процедури оцінки відповідності, положень статей 5 й 6, за винятком зобов'язання повідомляти про запропоновані процедури оцінки відповідності. Крім того, члени не вживають заходів, які безпосередньо чи опосередковано вимагають від таких органів або заохочують їх діяти в спосіб, несумісний з будь-якими з положень статті 5 й 6.

8.2. Члени забезпечують, щоб їхні центральні урядові органи покладалися на процедури оцінки відповідності, які здійснюються неурядовими органами лише за умови дотримання останніми положень статей 5 й 6, за винятком зобов'язання повідомляти про запропоновані процедури оцінки відповідності.

9.1. У випадках, коли необхідним є позитивне підтвердження відповідності технічному регламенту чи стандарту, члени, коли це є практичним, розробляють і приймають міжнародні системи оцінки відповідності й стають їхніми членами чи беруть у них участь.

9.2. Члени вживають таких доступних обґрунтованих заходів для забезпечення відповідності міжнародних і регіональних систем оцінки відповідності, у яких відповідні органи в межах своїх територій є членами або учасниками, положенням статей 5 й 6. Крім того, члени не вживають заходів, які безпосередньо чи опосередковано вимагають від таких органів або заохочують їх діяти в спосіб, несумісний з будь-яким з положень статей 5 й 6.

9.3. Члени, залежно від обставин, забезпечують, щоб їхні центральні урядові органи покладалися на міжнародні чи регіональні системи оцінки відповідності настільки, наскільки ці системи відповідають положенням статей 5 й 6.

10.1. Кожний член забезпечує існування центру обробки запитів, який може відповідати на всі обґрунтовані запити інших членів та заінтересованих сторін у країнах інших членів, а також надавати відповідні документи стосовно:

10.1.1) будь-яких технічних регламентів, які прийнято чи запропоновано в межах своєї території центральними або місцевими урядовими органами, неурядовими органами, які мають законні повноваження вводити технічний регламент, або регіональними органами з питань стандартизації, у яких такі органи є членами або учасниками;

10.1.2) будь-яких стандартів, які прийнято чи запропоновано в межах своєї території центральними або місцевими урядовими органами або регіональними органами з питань стандартизації, у яких такі органи є членами або учасниками;

10.1.3) будь-яких процедур оцінки відповідності або запропонованих процедур оцінки відповідності, які здійснюються в межах своєї території центральними або місцевими урядовими органами, неурядовими органами, які мають законні повноваження вводити технічний регламент, або регіональними органами, у яких такі органи є членами або учасниками;

10.1.4) членства й участі члена або відповідних центральних чи місцевих урядових органів у межах своєї території в міжнародних і регіональних органах з питань стандартизації та системах оцінки відповідності, а також у двосторонніх та багатосторонніх домовленостях в рамках цієї Угоди; він повинен також бути в змозі надавати належну інформацію про положення таких систем та домовленостей;

10.1.5) місця повідомлень, які публікуються відповідно до цієї Угоди, або надання інформації стосовно того, де таку інформацію можна отримати, а також

10.1.6) розташування центрів обробки запитів, які зазначено в пункті 3.

10.2. Проте якщо з правових чи адміністративних міркувань член створює більше, ніж один центр обробки запитів, такий член надає іншим членам повну й чітку інформацію про коло обов'язків кожного із цих центрів обробки запитів. Крім того, такий член забезпечує оперативну передачу до належного центру будь-яких запитів, які надсилаються до неналежного центру обробки запитів.

10.3. Кожний член вживає таких доступних обґрунтованих заходів для забезпечення існування одного чи більше центрів обробки запитів, які можуть давати відповіді на всі обґрунтовані запити інших членів та заінтересованих сторін у країнах інших членів, а також надавати відповідні документи та інформацію про те, де їх можна отримати, стосовно: