Меморандум про взаєморозуміння щодо співробітництва в енергетичній галузі між Україною та Європейським Союзом (ЄС), укладений 1 грудня 2005 року, визначив фундаментальні принципи стратегії співпраці між цими двома сторонами впродовж останніх десяти років. Протягом зазначеного періоду були досягнуті значні успіхи у реалізації п'яти дорожніх карт, визначених цим документом, а саме у сфері (і) ядерної безпеки; (ii) інтеграції ринків електроенергії та газу; (iii) підвищення безпеки енергопостачання і транзиту вуглеводнів; (iv) у вугільній галузі та (v) енергоефективності використання відновлювальних джерел енергії. Завдяки цьому значно підвищився рівень інтеграції енергетичних ринків України та ЄС.

Незмінною метою залишається повна інтеграція енергетичних ринків України та ЄС в інтересах споживачів та з огляду на необхідність взаємного посилення безпеки енергопостачання та охорони довкілля в енергетичній галузі. У зв'язку з цим Україна та ЄС (надалі - "Сторони") зацікавлені в активізації співпраці у сфері енергетики та у здійсненні реформ в енергетичному секторі, зокрема, у галузях, зазначених нижче.

Впродовж кількох останніх років відбулася низка значних подій, які були взяті до уваги під час підготовки цього Меморандуму про взаєморозуміння щодо стратегічного енергетичного партнерства, а саме:

- Угода про Асоціацію між Україною та ЄС, яка була підписана у березні та червні 2014 року, містить положення, що конкретно стосуються сфери енергетики, торгівлі енергоносіями та гармонізації українського законодавства з правом ЄС у галузі енергетики. їх застосування є основою для зміцнення співпраці між Сторонами у сфері енергетики.

- 1 лютого 2011 року Україна набула статусу Договірної Сторони у рамках Договору про заснування Енергетичного Співтовариства і вже вжила перших заходів з дотримання низки своїх міжнародних зобов'язань, передбачених цим документом, зокрема, у газовій сфері, а також взяла на себе зобов'язання реалізувати в повному обсязі Третій Енергетичний Пакет ЄС.

- У червні 2016 року, через рік після приєднання України до програми "Горизонт 2020" (Horizon 2020) була укладена Угода між Урядом України та Європейським співтовариством з атомної енергії про наукову і технологічну співпрацю та асоційовану участь України у Програмі наукових досліджень та навчання Євратом (2014-2018), яка ратифікована Верховною Радою України 22 вересня 2016 року. Набуття Україною статусу асоційованого члена цієї програми, зважаючи на визнану компетенцію наукових установ та "ноу-хау" України у сфері ядерної енергетики, дозволить додатково розширити взаємовигідну співпрацю між Україною та ЄС;

- Україна поділяє цілі та принципи Енергетичного Союзу, встановлені Рамковою стратегією Європейської Комісії щодо Сталого Енергетичного Союзу з довгостроковою політикою щодо запобігання зміні клімату-1, які передбачають забезпечення споживачів (як побутових, так і бізнесу) енергією у безпечний, захищений, стабільний, конкурентоспроможний та доступний спосіб. З цією метою сторони домовились про тісну співпрацю з метою реалізації принципів, передбачених зазначеною стратегією Енергетичного Союзу.

Сторони також нагадують про необхідність взяття до уваги в ході реалізації їхньої співпраці у сфері енергетики нещодавніх декларацій, ініціатив та угод, зокрема, таких:

- Спільна декларація України та ЄС щодо модернізації української газотранспортної системи від 23 березня 2009 року;

- Угоди, укладені між Кабінетом Міністрів України та Євратомом у галузі ядерної безпеки та мирного використання ядерної енергії-2;

- У галузі ядерної безпеки співробітництво здійснюється в інтересах України у рамках Інструменту співробітництва в галузі ядерної безпеки (INSC);

- Рішення Комісії С(2013) 3496 від 24 червня 2013 року про надання Євратомом позики на підтримку реалізації Програми підвищення безпеки енергоблоків атомних електростанцій;

- Угода між Україною та Європейським Співтовариством про наукове та технологічне співробітництво, укладена у 2002 році і останній раз поновлена у 2014 році (надалі - "Угода про наукове та технологічне співробітництво"); та

- Угода, прийнята двадцять першою сесією Конференції Сторін Рамкової Конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату (UNFCCC) у Парижі в грудні 2015 року (надалі - "Паризька угода про зміни клімату") і ратифікована Верховною Радою України 14 липня 2016 року, у контексті якої Україна та ЄС спільно з іншими Сторонами UNFCCC домовились, серед іншого, про необхідність якнайшвидше досягти піка глобальних викидів (парникових газів), після чого їх кількість повинна зменшуватись на основі найглибших наявних наукових знань. Вони також домовились кожні 5 років збиратися разом і встановлювати більш амбітні цілі, які вимагаються рівнем наукових знань, та доповідати одна одній і широкому загалу про те, наскільки успішно відбувається реалізація поставлених ними цілей.

Визнаючи необхідність розвитку енергетичної інфраструктури України та реалізації проектів, спрямованих на поглиблення її інтеграції в енергетичну інфраструктуру ЄС, Сторони домовились про співробітництво щодо залучення інвестицій та фінансування.

З урахуванням вищевикладеного, Сторони ставлять собі за мету співпрацювати задля упорядкування своїх відповідних енергетичних стратегій і розширення інструментів співробітництва між ними у зазначених нижче сферах.

Сторони прагнуть до зміцнення взаємної енергетичної безпеки на основі принципу солідарності та довіри. Для успішної реалізації своїх намірів Сторони ставлять собі за мету:

- регулярний обмін інформацією стосовно нових політичних ініціатив, сценаріїв та прогнозів щодо споживання та постачання енергії, у тому числі орієнтація на гармонізацію методології їх моделювання;

- співробітництво щодо реалізації спільних ініціатив та способів диверсифікації та підвищення безпеки енергопостачання, включаючи захист критично важливих енергетичних структур та захист від загроз кібербезпеці;

- покращення сполучення між Україною та державами - членами ЄС, а також з іншими Договірними Сторонами Енергетичного Співтовариства та всередині нього, усунення усіх бар'єрів, у тому числі регуляторних, з метою полегшення транскордонних потоків газу та недискримінаційного доступу до інфраструктури та джерел природного газу;

- співпраця у процесі ідентифікації та реалізації Проектів спільного інтересу (РСІ) (у відповідних випадках) та Проектів спільного інтересу у рамках Енергетичного Співтовариства або Проектів взаємного інтересу (РЕСІ та РМІ), співробітництво з метою підвищення ступеня сумісності та координованості проектів РСІ та РЕСІ/РМІ, а також у прагненні забезпечити в повному обсязі застосування правил енергетичного ринку до всіх транскордонних перегонів на основі законодавства ЄС;

- розвиток успішного співробітництва після стрес-тестів ЄС-3 2014 року за рахунок продовження співпраці щодо підвищення безпеки постачання природного газу у рамках діючих проектів та ініціатив, а також за рахунок посилення діяльності у регіонах та ініціювання аналогічного співробітництва у сфері електроенергетики;

- підтримка екологічно безпечного внутрішнього виробництва енергії, у тому числі відновлювальних джерел енергії згідно з принципами сталого розвитку.

Визнаючи стратегічну роль України як газотранзитної держави, Сторони мають продовжувати співпрацю для забезпечення безпечного, надійного та прозорого транзиту газу територією України, зокрема, шляхом імплементації в повному обсязі положень Спільної декларації України та ЄС щодо модернізації української газотранспортної системи 2009 року. З огляду на це ЄС підтримує зусилля України, спрямовані на збереження ролі важливої газотранзитної держави.

З огляду на суттєву ємність комплексу підземних сховищ газу України та його стратегічно важливе значення з точки зору безпеки постачання газу в Україні та Європі, Сторони планують проаналізувати можливість підвищення ступеня інтегрованості зазначених об'єктів у ринок газу ЄС за рахунок підвищення прозорості та ефективності їхнього функціонування, у тому числі можливість створення газового хабу на території України, продовжуючи процес необхідного відокремлення у відповідності до положень Третього енергетичного пакету.

Україна має намір швидко реалізувати рішення щодо відокремлення діяльності з транспортування природного газу (діяльності оператора ГТС) від видобутку і постачання природного газу (unbundling decision) по відношенню до НАК "Нафтогаз України" в інтересах внутрішнього ринку та з максимальним врахуванням інтересів народу України.

Сторони мають намір продовжувати свою співпрацю у нафтовому секторі, у тому числі з метою забезпечення безпечного та надійного транзиту сирої нафти територією України та реалізації проектів з диверсифікації, а також задля створення Україною системи мінімальних запасів сирої нафти та нафтопродуктів.

Спираючись на широкомасштабне співробітництво під час проведення всеосяжного та прозорого оцінювання ризиків та рівня безпеки атомних реакторів (стрес-тестів) після аварії на атомній станції Фукусіма, Сторони повинні, як і раніше, тісно співпрацювати у питаннях підвищення ядерної безпеки, а також поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом з тим, щоб Україна включила у своє законодавство найбільш актуальну нормативно-правову базу, імплементовану в ЄС у цій сфері. Забезпечення найвищого рівня ядерної безпеки запишається одним із ключових пріоритетів для обох Сторін. Зокрема, Сторони повинні співпрацювати з таких питань:

- зміцнення адміністративної спроможності та компетенції, а також забезпечення повної незалежності національних регуляторів-4;

- реалізація цілей у сфері безпеки відповідно до Віденської декларації про ядерну безпеку від 9 лютого 2015 року на принципах для виконання цілей Конвенції щодо ядерної безпеки з метою запобігання аваріям та зменшення радіологічних наслідків;

- оперативна реалізація заходів з підвищення рівня безпеки, визначених оновленим Національним планом дій України, підготовленим за результатами зазначених "стрес-тестів", та звітування відповідним європейським і міжнародним форумам;

- сприяння поширенню ефективної культури безпеки в ядерній енергетиці серед усіх відповідних зацікавлених сторін;

- розроблення національної програми довгострокового поводження з відпрацьованим ядерним паливом всіх видів та реалізація національної програми поводження з радіоактивними відходами в Україні;

- впровадження системи регулярних "партнерських перевірок" згідно з відповідними підходами, реалізованими в ЄС на основі принципів, передбачених Директивами про ядерну безпеку та поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;

- посилення обміну інформацією та удосконалення транскордонних механізмів у сфері планування протиаварійних заходів та реагування на аварійну ситуацію;

- підвищення рівня прозорості у сфері ядерної безпеки, поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, інформування та залучення населення.

Сторони також повинні співпрацювати у питаннях диверсифікації джерел постачання ядерного палива для ядерних реакторів типу ВВЕР (WER), у тому числі за рахунок місцевих резервів, приділяючи особливу увагу питанню ліцензування палива від альтернативних постачальників.

Сторони передбачають тісну співпрацю з тим, щоб забезпечити врегулювання Україною екологічних проблем, які виникають в енергетичному секторі, з метою реалізації цілей сталого розвитку, у тому числі тих, що мають транскордонний або глобальний характер, а також з тим, щоб забезпечити імплементацію відповідних багатосторонніх природоохоронних угод. Оцінки впливу на навколишнє середовище, що здійснюються згідно з правом ЄС, а також відповідними міжнародними зобов'язанням, слугуватимуть обов'язковим інструментом, що забезпечить дотримання стандартів захисту навколишнього середовища.

З огляду на необхідність підвищення рівня енергетичної безпеки та енергетичної незалежності України, Сторони планують співпрацювати з метою збереження цілісності та підвищення стабільності функціонування національної електроенергетичної системи та її спроможності задовольняти попит на електроенергію у довгостроковій перспективі.

На підставі досягнутих на сьогоднішній день результатів, Сторони мають намір розширити свою співпрацю щодо реформування та реструктуризації вугільної галузі України, приділяючи належну увагу екологічним та соціальним аспектам її функціонування, у тому числі шляхом внесення законодавчих змін задля розвитку вугільного ринку та надання допомоги у глибокій та всеосяжній реструктуризації цієї галузі.

З метою забезпечення повної інтеграції енергетичних ринків України та ЄС та повноцінної імплементації Третього Енергетичного Пакету Сторони тісно співпрацюватимуть задля:

- зміцнення адміністративної спроможності та ефективності всіх відповідних установ та зацікавлених сторін з метою здійснення реформ в енергетичному секторі, зокрема, національного регулятора, з урахуванням політик у сфері захисту конкуренції та державної підтримки, за рахунок (серед іншого) посилення обміну між національними регуляторами та антимонопольними органами України та країн ЄС;

- виконання Україною зобов'язань, передбачених Договором про заснування Енергетичного Співтовариства та відповідними положеннями Угоди про Асоціацію, у тому числі Главою 6 (Розділ V) цього документа, що стосується навколишнього середовища, а також шляхом надання технічної підтримки (у разі необхідності);