- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про нотаріат
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, № 39, ст.383)
( Вводиться в дію Постановою ВР
№ 3426-XII від 02.09.93, ВВР, 1993, № 39, ст.384 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 210/98-ВР від 24.03.98, ВВР, 1998, № 35, ст.241
№ 1709-III від 11.05.2000, ВВР, 2000, № 32, ст.257
№ 2056-III від 19.10.2000, ВВР, 2000, № 50, ст.436
№ 2921-III від 10.01.2002, ВВР, 2002, № 16, ст.114
№ 762-IV від 15.05.2003, ВВР, 2003, № 30, ст.247
№ 980-IV від 19.06.2003, ВВР, 2004, № 2, ст.6
№ 1255-IV від 18.11.2003, ВВР, 2004, № 11, ст.140
№ 2798-IV від 06.09.2005, ВВР, 2005, № 42, ст.464
№ 3201-IV від 15.12.2005, ВВР, 2006, № 13, ст.110
№ 3538-IV від 15.03.2006, ВВР, 2006, № 35, ст.295
№ 614-VI від 01.10.2008, ВВР, 2009, № 13, ст.161
№ 1054-VI від 03.03.2009, ВВР, 2009, № 29, ст.392
№ 1254-VI від 14.04.2009, ВВР, 2009, № 36-37, ст.511
№ 1276-VI від 16.04.2009, ВВР, 2009, № 38, ст.535
№ 2398-VI від 01.07.2010, ВВР, 2010, № 38, ст.509
№ 2527-VI від 21.09.2010, ВВР, 2011, № 5, ст.29
№ 2677-VI від 04.11.2010, ВВР, 2011, № 19-20, ст.142
№ 3205-VI від 07.04.2011, ВВР, 2011, № 41, ст.413
№ 3271-VI від 21.04.2011, ВВР, 2011, № 44, ст.460
№ 4314-VI від 12.01.2012, ВВР, 2012, № 40, ст.475
№ 4652-VI від 13.04.2012, ВВР, 2013, № 21, ст.208
№ 4709-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 7, ст.65
№ 4711-VI від 17.05.2012, ВВР, 2013, № 14, ст.89
№ 5029-VI від 03.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.218
№ 5037-VI від 04.07.2012, ВВР, 2013, № 23, ст.224
№ 5208-VI від 06.09.2012, ВВР, 2013, № 33, ст.436
№ 5410-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, № 42, ст.586
№ 5492-VI від 20.11.2012, ВВР, 2013, № 51, ст.716
№ 224-VII від 14.05.2013, ВВР, 2014, № 11, ст.132
№ 406-VII від 04.07.2013, ВВР, 2014, № 20-21, ст.712
№ 1206-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 24, ст.885
№ 1219-VII від 16.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.876
№ 1702-VII від 14.10.2014, ВВР, 2014, № 50-51, ст.2057
№ 1709-VII від 20.10.2014, ВВР, 2015, № 1, ст.2
№ 247-VIII від 05.03.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.141
№ 834-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 1, ст.9
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 901-VIII від 23.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.44
№ 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542
№ 1666-VIII від 06.10.2016, ВВР, 2016, № 47, ст.800
№ 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289
№ 2148-VIII від 03.10.2017, ВВР, 2017, № 40-41, ст.383
№ 2275-VIII від 06.02.2018, ВВР, 2018, № 13, ст.69
№ 2443-VIII від 22.05.2018, ВВР, 2018, № 33, ст.250
№ 2475-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.272
№ 2478-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.368
№ 2704-VIII від 25.04.2019, ВВР, 2019, № 21, ст.81
№ 132-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.299
№ 140-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.311
№ 159-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.312
№ 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377
№ 340-IX від 05.12.2019, ВВР, 2020, № 12, ст.66
№ 440-IX від 14.01.2020, ВВР, 2020, № 28, ст.188
№ 552-IX від 31.03.2020, ВВР, 2020, № 20, ст.142
№ 590-IX від 13.05.2020, ВВР, 2020, № 40, ст.314
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 775-IX від 14.07.2020, ВВР, 2020, № 48, ст.433
№ 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171
№ 1618-IX від 01.07.2021, ВВР, 2021, № 45, ст.361
№ 1666-IX від 15.07.2021, ВВР, 2021, № 40, ст.335 - вводиться в дію з
01.01.2022
№ 1875-IX від 16.11.2021, ВВР, 2022, № 7, ст.51
№ 1892-IX від 17.11.2021 - щодо набрання чинності див.
пункт 1 розділу II
№ 1909-IX від 18.11.2021
№ 2468-IX від 28.07.2022
№ 2518-IX від 15.08.2022
№ 2571-IX від 06.09.2022
№ 2719-IX від 03.11.2022
№ 2801-IX від 01.12.2022
№ 2923-IX від 23.02.2023
№ 3037-IX від 11.04.2023
№ 3295-IX від 09.08.2023
№ 3449-IX від 08.11.2023
№ 3588-IX від 22.02.2024 )
( У тексті Закону: слова "нотаріус та інша посадова особа" і "нотаріус чи інша посадова особа" в усіх відмінках і числах замінено словами "нотаріус або посадова особа" у відповідному відмінку і числі; слова "управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій" в усіх відмінках і числах замінено словами "Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі" у відповідному відмінку; слова "посадова особа виконавчого комітету сільської, селищної, міської Ради народних депутатів" в усіх відмінках і числах замінено словами "посадова особа органу місцевого самоврядування" у відповідному відмінку і числі згідно із Законом
№ 614-VI від 01.10.2008 )
Цей Закон встановлює порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні.
Розділ I
НОТАРІАТ В УКРАЇНІ
ГЛАВА 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Поняття нотаріату. Органи і особи, які вчиняють нотаріальні дії
Нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов’язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).
На нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах або займаються приватною нотаріальною діяльністю, законом може бути покладено вчинення інших дій, відмінних від нотаріальних, з метою надання їм юридичної вірогідності. Нотаріуси можуть проводити медіацію у порядку, визначеному законом, за умови проходження ними базової підготовки медіатора.
Документи, оформлені державними і приватними нотаріусами, мають однакову юридичну силу.
У сільських населених пунктах нотаріальні дії, передбачені статтею 37 цього Закону, вчиняються уповноваженими на це посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на дипломатичні представництва України.
Посвідчення заповітів і довіреностей, прирівняних до нотаріальних, може провадитись особами, вказаними у статті 40 цього Закону.
Стаття 2. Правова основа діяльності нотаріату
Правовою основою діяльності нотаріату є
Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.
Стаття 2-1. Державне регулювання нотаріальної діяльності
Державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання
правил нотаріального діловодств а; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні
правил професійної етики нотаріусів .
Стаття 3. Нотаріус
Нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.
Нотаріусом може бути громадянин України, якому присуджено ступінь вищої юридичної освіти не нижче магістра, який володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного
Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної", має стаж роботи у сфері права не менш як шість років, з них помічником нотаріуса або консультантом державної нотаріальної контори - не менш як три роки, склав кваліфікаційний іспит і отримав свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю. Не може бути нотаріусом особа, яка має судимість за вчинення злочину, якщо така судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку (крім реабілітованої особи), особа, дієздатність якої обмежена, або особа, визнана недієздатною.
Нотаріусу забороняється використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Нотаріус не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім виконання функції медіатора, викладацької, наукової і творчої діяльності, реєстрації підписувачів згідно із законодавством у сфері електронних довірчих послуг, а також діяльності у професійному самоврядуванні нотаріусів.
Реєстраційна справа приватного нотаріуса зберігається і ведеться відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
Стаття 4. Права нотаріуса
Нотаріус має право:
витребовувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій;
одержувати плату за надання додаткових послуг правового та технічного характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, плату за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, а також за вчинення приватними нотаріусами нотаріальних дій;
складати проекти документів, виготовляти копії документів та виписки з них, а також давати роз’яснення з питань вчинення нотаріальних дій і консультації правового характеру. Чинним законодавством нотаріусу можуть бути надані й інші права.
Стаття 5. Обов’язки нотаріуса
Нотаріус зобов’язаний:
здійснювати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону і принесеної присяги, дотримуватися
правил професійної етики ;
сприяти фізичним та юридичним особам у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів, роз’яснювати права і обов’язки, попереджати про наслідки вчинюваних нотаріальних дій для того, щоб юридична необізнаність не могла бути використана їм на шкоду;
зберігати в таємниці відомості, одержані ним у зв’язку з вчиненням нотаріальних дій;
відмовити у вчиненні нотаріальної дії в разі її невідповідності законодавству України або міжнародним договорам;
вести нотаріальне діловодство та архів нотаріуса відповідно до встановлених правил;
дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса, не допускати їх пошкодження чи знищення;
надавати документи, інформацію і пояснення на вимогу Міністерства юстиції України, його територіальних органів при здійсненні ними повноважень щодо контролю за організацією діяльності та виконанням нотаріусами
правил нотаріального діловодства ;
постійно підвищувати свій професійний рівень, а у випадках, передбачених пунктом 3 частини першої статті 29-1 цього Закону, проходити
підвищення кваліфікації ;
виконувати інші обов’язки, передбачені законом.
Стаття 6. Присяга нотаріуса
Особа, якій вперше надається право займатися нотаріальною діяльністю, у відповідному територіальному органі Міністерства юстиції України в урочистій обстановці складає присягу такого змісту:
"Урочисто присягаю виконувати обов’язки нотаріуса чесно і сумлінно, згідно з законом і совістю, поважати права і законні інтереси фізичних та юридичних осіб, зберігати професійну таємницю, скрізь і завжди берегти чистоту високого звання нотаріуса".
Стаття 7. Вчинення нотаріальних дій
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються
Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
Нотаріуси у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішують питання, що випливають з норм міжнародного права, а також укладених Україною міжнародних договорів.
Стаття 8. Нотаріальна таємниця
Нотаріальна таємниця - сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов’язки тощо.
Нотаріус та особи, зазначені у статті 1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов’язані зберігати нотаріальну таємницю, навіть якщо їх діяльність обмежується наданням правової допомоги чи ознайомленням з документами і нотаріальна дія або дія, яка прирівнюється до нотаріальної, не вчинялась.
Обов’язок дотримання нотаріальної таємниці поширюється також на осіб, яким про вчинені нотаріальні дії стало відомо у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків чи іншої роботи, на осіб, залучених для вчинення нотаріальних дій у якості свідків, та на інших осіб, яким стали відомі відомості, що становлять предмет нотаріальної таємниці.
Особи, винні в порушенні нотаріальної таємниці, несуть відповідальність у порядку, встановленому законом.
Подання нотаріусом у встановленому порядку та у випадках, передбачених
Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", інформації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, та держателю Єдиного державного реєстра юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань не є порушенням нотаріальної таємниці.
Нотаріус не несе дисциплінарної, адміністративної, цивільно-правової та кримінальної відповідальності за подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, інформації про фінансову операцію або держателю Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи, навіть якщо такими діями завдано шкоди юридичним або фізичним особам, а також за інші дії, якщо нотаріус діяв у межах
Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. У разі смерті особи чи визнання її померлою такі довідки видаються спадкоємцям померлого. У разі визнання особи безвісно відсутньою опікун, призначений для охорони майна безвісно відсутнього, має право отримувати довідки про вчинені нотаріальні дії, якщо це необхідно для збереження майна, над яким встановлена опіка.
Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду, прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування у зв’язку з кримінальним провадженням, цивільними, господарськими, адміністративними справами, справами про адміністративні правопорушення, що знаходяться у провадженні цих органів, з обов’язковим зазначенням номера справи та прикладенням гербової печатки відповідного органу, а також на обґрунтовану письмову вимогу державного виконавця, приватного виконавця за виконавчим провадженням з обов’язковим зазначенням номера виконавчого провадження та реквізитів виконавчого документа, на підставі якого здійснюється виконавче провадження, Національному агентству з питань запобігання корупції - на його письмовий запит, здійснений з метою виконання повноважень, визначених
Законом України "Про запобігання корупції", Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню - на їхню обґрунтовану письмову вимогу, направлену у зв’язку з розглядом справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у встановлений органом Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення строк.
Довідки про суму нотаріально посвідчених договорів, які необхідні виключно для встановлення додержання законодавства з питань оподаткування, надаються нотаріусом протягом 10 робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу податкового органу, засвідчену гербовою печаткою такого органу.
Витяг зі Спадкового реєстру про наявність складеного заповіту видається тільки заповідачу, а після смерті заповідача - будь-якій особі, яка пред’явила свідоцтво про смерть або інший документ, що підтверджує факт смерті заповідача (одного із заповідачів).
Нотаріус не має права давати свідчення в якості свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, крім випадків, коли цього вимагають особи, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії.
На вимогу Міністерства юстиції України та його територіальних органів з метою регулювання організації нотаріальної діяльності нотаріуси видають підписані ними копії документів та витяги з них, а також пояснення нотаріусів у строк, встановлений цими органами.
Нотаріус на письмовий запит податкових органів, державного виконавця, приватного виконавця, Національного агентства з питань запобігання корупції надає інформацію про вступ фізичної особи у права спадкоємця з обов’язковим зазначенням повних даних про таку особу та даних про майно, отримане за правом успадкування.
Надання нотаріусом в установленому порядку та у випадках, передбачених
Законом України "Про виконавче провадження", інформації органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю не є порушенням нотаріальної таємниці.
Внесення нотаріусом у випадках, передбачених законодавством, інформації до Єдиного реєстру довіреностей, Спадкового реєстру та інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України, до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, не є порушенням нотаріальної таємниці.
Стаття 8-1. Гарантії нотаріальної діяльності
Держава гарантує і забезпечує рівні умови доступу громадянам до зайняття нотаріальною діяльністю та рівні можливості нотаріусам в організації та здійсненні ними нотаріальної діяльності.
Будь-яке втручання в діяльність нотаріуса, зокрема з метою перешкоджання виконанню ним своїх обов’язків або спонукання до вчинення ним неправомірних дій, у тому числі вимагання від нього, його помічника, інших працівників, які знаходяться у трудових відносинах з нотаріусом, відомостей, що становлять нотаріальну таємницю, забороняється і тягне за собою відповідальність відповідно до законодавства.
Обшук, виїмка, огляд робочого місця (контори) провадяться на підставі та в порядку, встановленому законом.
Вилучення (виїмка) реєстрів нотаріальних дій та документів, що передані нотаріусу на зберігання в порядку, передбаченому цим Законом, а також печатки нотаріуса не допускається. Такі реєстри нотаріальних дій, документи чи печатка нотаріуса можуть бути надані суду за мотивованою постановою суду тільки для огляду і повинні бути повернуті судом негайно після огляду.
Стаття 9. Обмеження у праві вчинення нотаріальних дій
Нотаріус та посадова особа органу місцевого самоврядування, які вчиняють нотаріальні дії, не вправі вчиняти нотаріальні дії на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка чи своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер), а також на ім’я і від імені працівників даної нотаріальної контори, працівників, що перебувають у трудових відносинах з приватним нотаріусом, або працівників даного виконавчого комітету. Посадові особи органу місцевого самоврядування не вправі вчиняти нотаріальні дії також на ім’я і від імені даного виконавчого комітету. У зазначених випадках нотаріальні дії вчиняються в будь-якій іншій державній нотаріальній конторі, у приватного нотаріуса чи у виконавчому комітеті іншого органу місцевого самоврядування. Посадові особи, перелічені у статті 40 цього Закону, не вправі посвідчувати заповіти та довіреності на своє ім’я і від свого імені, на ім’я і від імені свого чоловіка або своєї дружини, його (її) та своїх родичів (батьків, дітей, онуків, діда, баби, братів, сестер). Нотаріальні і прирівняні до них дії, вчинені з порушенням встановлених цією статтею правил, є недійсними.
Стаття 10. Вища кваліфікаційна комісія нотаріату та порядок її роботи
Для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.
Строк повноважень персонального складу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату становить три роки, починаючи з дня його затвердження.
За наявності стажу роботи, визначеного у частині другій статті 3 цього Закону, особи, які мають намір скласти кваліфікаційний іспит на право на зайняття нотаріальною діяльністю, допускаються Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату до його складання на підставі подання відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
На підставі результатів складеного іспиту Вища кваліфікаційна комісія нотаріату приймає рішення про видачу (або відмову у видачі) Міністерством юстиції України свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, допускається до наступного його складання не раніш як через рік за поданням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України за місцем постійного проживання такої особи.
Особа, яка не здійснювала приватну нотаріальну діяльність протягом трьох років після отримання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, яка не працювала державним нотаріусом державної нотаріальної контори, державним нотаріусом державного нотаріального архіву, консультантом державної нотаріальної контори чи помічником приватного нотаріуса, не була посадовою особою, яка здійснює керівництво та контроль за діяльністю нотаріату, не працювала на виборній або іншій посаді в Нотаріальній палаті України протягом трьох років до подання заяви про реєстрацію нотаріальної діяльності чи призначення на посаду державного нотаріуса державної нотаріальної контори, повинна підтвердити свою кваліфікацію шляхом складання нового кваліфікаційного іспиту в порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням Міністерства юстиції України, його територіальних органів або Нотаріальної палати України у випадках, визначених цим Законом.
Порядок внесення Міністерством юстиції України, його територіальними органами або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату встановлюється Міністерством юстиції України.
Рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату може бути оскаржено до суду.
Стаття 11. Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю
Відмову у видачі свідоцтва може бути оскаржено до суду.
За видачу свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю вноситься плата,
розмір якої встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 12. Анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю
Свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України:
2) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Міністерства юстиції України, його територіальних органів, у випадках:
а) втрати громадянства України або виїзду за межі України на постійне проживання;
б) винесення щодо нотаріуса обвинувального вироку суду, який набрав чинності;
в) винесення ухвали про застосування щодо нотаріуса примусових заходів медичного характеру, що набрала законної сили;
г) закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав;
д) винесення рішення суду, що набрало законної сили, про обмеження дієздатності особи, яка виконує обов’язки нотаріуса, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, оголошення її померлою;
е) неодноразового порушення нотаріусом законодавства або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій та/або інших дій, покладених на нотаріуса відповідно до закону, за умови що такі порушення встановлені рішенням суду;
є) невідповідності нотаріуса займаній посаді внаслідок стану здоров’я, що перешкоджає нотаріальній діяльності;
ж) порушення нотаріусом вимог, передбачених частиною четвертою статті 3, частиною першою статті 8 та статтею 9 цього Закону;
з) набрання законної сили рішенням суду про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальної дії;
и) знищення чи втрати нотаріусом або з його вини архіву нотаріуса або окремих документів;
3) за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Нотаріальної палати України, у разі неодноразового порушення нотаріусом
правил професійної етики .
Рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути оскаржено до суду.
Стаття 13. Помічник нотаріуса
Помічником нотаріуса може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, але не нижче першого рівня (бакалавр), володіє державною мовою, має стаж роботи у сфері права не менш як три роки. Не може бути помічником нотаріуса особа, яка має судимість, обмежена у дієздатності або визнана недієздатною за рішенням суду.
Помічник нотаріуса не може займатися підприємницькою, адвокатською діяльністю, бути засновником адвокатських об’єднань, перебувати на державній службі або службі в органах місцевого самоврядування, у штаті інших юридичних осіб, а також виконувати іншу оплачувану роботу, крім викладацької, наукової і творчої діяльності.
Помічнику нотаріуса забороняється використовувати свій статус з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
За дорученням нотаріуса помічник нотаріуса бере участь у прийомі фізичних осіб та представників юридичних осіб, складенні проектів правочинів, свідоцтв, інших документів, пов’язаних із вчиненням нотаріальних дій, і статистичних звітів; вносить записи до реєстру для реєстрації нотаріальних дій, веде діловодство та архів нотаріуса, готує та надсилає за дорученням нотаріуса запити до юридичних осіб щодо відомостей та документів, необхідних для вчинення нотаріальних дій, а також виконує іншу допоміжну і технічну роботу. Помічник нотаріуса не має права підписувати нотаріальні документи та використовувати печатку нотаріуса.
Помічник нотаріуса зобов’язаний виконувати свої професійні обов’язки відповідно до цього Закону та трудового договору, укладеного з нотаріусом; дотримуватися нотаріальної таємниці; дбайливо ставитися до документів нотаріального діловодства та архіву нотаріуса; постійно підвищувати свій професійний рівень.
Добір кандидатур і прийняття на роботу помічника приватного нотаріуса є виключним правом нотаріуса. З помічником нотаріуса укладається трудовий договір. Нотаріус може мати одного помічника.
Стаття 13-1. Нотаріальний округ
Нотаріальний округ - територіальна одиниця, в межах якої нотаріус здійснює нотаріальну діяльність і в межах якого знаходиться державна нотаріальна контора, в якій працює державний нотаріус, або робоче місце (контора) приватного нотаріуса.
Нотаріальні округи визначаються відповідно до адміністративно-територіального устрою України. У містах з районним поділом округом діяльності нотаріуса є вся територія міста. У разі зміни адміністративно-територіального поділу України, в результаті якого розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса увійшло до іншого нотаріального округу, нотаріальна діяльність відповідних нотаріусів повинна бути зареєстрована в цьому нотаріальному окрузі.
Нотаріус не вправі здійснювати нотаріальну діяльність за межами свого нотаріального округу, крім заміщення інших нотаріусів у випадках, передбачених цим Законом.
Стаття 14. Нотаріальне діловодство і звітність
Правила ведення нотаріального діловодства затверджуються Міністерством юстиції України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства.
Державні нотаріальні контори і приватні нотаріуси ведуть встановлену статистичну та бухгалтерську звітність і подають її до відповідних територіальних органів Міністерства юстиції України.
Державні нотаріальні контори подають встановлену статистичну і бухгалтерську звітність, приватні нотаріуси - статистичну звітність.
Статистичний
звіт про роботу державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів подається до Міністерства юстиції України його територіальними органами.
Документи нотаріального діловодства та архів приватного нотаріуса є власністю держави і перебувають у володінні та користуванні приватного нотаріуса у зв’язку із здійсненням ним нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов’язаний забезпечити зберігання документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса протягом усього строку здійснення ним нотаріальної діяльності.
У разі припинення приватної нотаріальної діяльності документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса передаються ним до відповідного державного нотаріального архіву в порядку, встановленому законодавством.
Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування забезпечують збереження та архівування документів нотаріального діловодства та архіву, що стосуються нотаріальних дій відповідно до вимог, встановлених для нотаріусів.
Уповноважені посадові особи органів місцевого самоврядування ведуть встановлену статистичну звітність та подають її до відповідних територіальних органів Міністерства юстиції України.
Стаття 15. Мова нотаріального діловодства
Мова нотаріального діловодства визначається
статтею 9 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Стаття 16. Професійне самоврядування нотаріусів
Метою професійного самоврядування нотаріусів є об’єднання на професійній основі зусиль нотаріусів для виконання покладених на них цим Законом обов’язків і забезпечення їхніх прав, представництво професійних інтересів нотаріусів у державних органах, органах місцевого самоврядування, у відносинах з іншими юридичними особами, захист професійних інтересів та соціальних прав нотаріусів, сприяння підвищенню професійного рівня нотаріусів та надання їм методичної допомоги, захисту інтересів фізичних і юридичних осіб при заподіянні їм шкоди внаслідок незаконних дій або недбалості нотаріуса.
Професійне самоврядування нотаріусів здійснюється через Нотаріальну палату України та її органи. Нотаріальна палата України є організацією, яка здійснює професійне самоврядування у сфері нотаріату.
Нотаріальна палата України є неприбутковою юридичною особою, має свою печатку. Діяльність Нотаріальної палати України здійснюється відповідно до законодавства та її статуту. Повноваження Нотаріальної палати України визначаються цим Законом та її статутом.
До повноважень Нотаріальної палати України належать: представлення інтересів нотаріальних палат та нотаріусів у державних та інших установах; забезпечення захисту соціальних та професійних прав нотаріусів; участь у проведенні експертиз законопроектів з питань, пов’язаних з нотаріальною діяльністю; забезпечення підвищення кваліфікації нотаріусів та їхніх помічників; контроль за дотриманням нотаріусами
правил професійної етики та інші повноваження.
Професійне самоврядування нотаріусів функціонує на засадах законності, гласності, незалежності, демократичності, колегіальності, виборності, обов’язковості членства нотаріусів та виконання рішень органів професійного самоврядування, прийнятих відповідно до їх компетенції, забезпечення рівних можливостей доступу нотаріусів до участі в професійному самоврядуванні.
Членами Нотаріальної палати України можуть бути особи, які отримали свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Розмір членських внесків та інших платежів членів Нотаріальної палати України, необхідних для виконання її функцій, визначає з’їзд нотаріусів.
Нотаріальна палата України реєструється в порядку, визначеному
Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Стаття 16-1. Медіація в нотаріаті
Нотаріальна палата України здійснює підготовку нотаріусів у сфері медіації, веде та оприлюднює реєстри нотаріусів, які пройшли підготовку у сфері медіації.
ГЛАВА 2. ДЕРЖАВНІ НОТАРІАЛЬНІ КОНТОРИ І ДЕРЖАВНІ НОТАРІАЛЬНІ АРХІВИ
Стаття 17. Організація роботи державних нотаріальних контор
Державні нотаріальні контори створюються і ліквідуються Міністерством юстиції України.
Штати державних нотаріальних контор затверджуються територіальними органами Міністерства юстиції України в межах встановленої для державних нотаріальних контор штатної чисельності і фонду заробітної плати.
Державна нотаріальна контора є юридичною особою, яка створюється та реєструється у встановленому законом порядку. Очолює державну нотаріальну контору завідуючий, який призначається із числа осіб, які мають свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.
Призначення на посади державного нотаріуса, завідуючого державною нотаріальною конторою та звільнення з таких посад здійснюються територіальними органами Міністерства юстиції України.
Стаття 18. Перевірка організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів
Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів.
Проведення повторної перевірки з питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.
Порядок проведення перевірки організації роботи державних нотаріальних контор, державних нотаріальних архівів затверджується Міністерством юстиції України.
Стаття 19. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
За вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
За надання державними нотаріусами додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також технічного характеру справляється окрема плата у розмірах, що встановлюються територіальними органами Міністерства юстиції України. Кошти, одержані від надання таких додаткових послуг, спрямовуються до Державного бюджету України.
Стаття 20. Утримання державних нотаріальних контор
Державні нотаріальні контори утримуються за рахунок державного бюджету.
Стаття 21. Відповідальність державного нотаріуса
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних або недбалих дій державного нотаріуса, відшкодовується в порядку, передбаченому законодавством України.
Стаття 22. Печатка державного нотаріуса
Державний нотаріус має печатку із зображенням Державного герба України, найменуванням державної нотаріальної контори і відповідним номером.
Стаття 23. Державні нотаріальні архіви
В обласних центрах, містах Києві, Сімферополі та Севастополі засновуються державні нотаріальні архіви, які є складовою частиною Національного архівного фонду і здійснюють тимчасове (до 75 років) зберігання нотаріальних документів.
Питання організації діяльності та компетенція державного нотаріального архіву визначаються
положенням про нього, що затверджується Міністерством юстиції України.
Державний нотаріальний архів очолює завідуючий, який призначається на посаду і звільняється з неї відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України.
Мережа і штати державних нотаріальних архівів затверджуються в порядку, передбаченому для державних нотаріальних контор.
Державний нотаріальний архів є юридичною особою і має печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.
ГЛАВА 3. ПРИВАТНА НОТАРІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ
Стаття 24. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності. Реєстраційне посвідчення
Реєстрація приватної нотаріальної діяльності провадиться відповідними територіальними органами Міністерства юстиції України на підставі заяви особи, яка має свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, та акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам. У заяві зазначається назва нотаріального округу, в якому особа буде займатися нотаріальною діяльністю.
До заяви про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності додаються:
свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його засвідчена копія;
документ, що підтверджує право власності або право оренди на приміщення для розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса, чи договір про співпрацю з іншим приватним нотаріусом, який надає заявнику відповідне приміщення, та його засвідчена копія;
дві фотокартки розміром 3х4 см;
паспорт громадянина України, який подається особисто.
Копії зазначених документів зберігаються в реєстраційній справі нотаріуса.
Реєстраційне посвідчення видається відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України у семиденний строк після подання заяви. Відмова у реєстрації приватної нотаріальної діяльності допускається у разі, якщо подані документи не відповідають встановленим вимогам, а також з підстави, передбаченої пунктом 8- 1 частини першої статті 30 цього Закону. Про видачу реєстраційного посвідчення територіальний орган Міністерства юстиції України повідомляє податковий орган за місцем постійного проживання приватного нотаріуса.
У реєстраційному посвідченні зазначаються нотаріальний округ та адреса робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Приватний нотаріус зобов’язаний розпочати нотаріальну діяльність протягом 30 робочих днів після видачі реєстраційного посвідчення.
У разі якщо нотаріус не розпочав роботу у встановлений строк без поважних причин, його реєстраційне посвідчення анулюється за наказом відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, який видав реєстраційне посвідчення.
Приватний нотаріус вправі мати контору, укладати цивільно-правові та трудові договори, відкривати поточні та вкладні (депозитні) рахунки в банках.
Час прийому фізичних осіб приватним нотаріусом повинен становити не менше п’яти годин на день і п’яти робочих днів на тиждень за виключенням обставин, за яких нотаріус з незалежних від нього причин не може здійснювати такий прийом.
Стаття 25. Робоче місце (контора) приватного нотаріуса
Робоче місце (контора) приватного нотаріуса має знаходитись у межах нотаріального округу, в якому приватний нотаріус здійснює нотаріальну діяльність.
Робоче місце (контора) має відповідати таким умовам:
1) забезпечувати дотримання нотаріальної таємниці;
2) давати можливість кожному приватному нотаріусу, який здійснює нотаріальну діяльність, одночасно та незалежно від іншого приватного нотаріуса здійснювати нотаріальну діяльність;
3) бути захищеним від несанкціонованого проникнення;
4) бути забезпеченим сейфом для зберігання печаток, штампів, металевою шафою для зберігання архіву нотаріуса;
5) кількість кімнат у приміщенні, де знаходиться робоче місце (контора) приватного нотаріуса, не може бути меншою, ніж кількість приватних нотаріусів, які здійснюють нотаріальну діяльність у його межах;
6) бути пристосованим для роботи технічного персоналу з документами у відокремленій від нотаріуса кімнаті.
До початку здійснення нотаріальної діяльності приватним нотаріусом, а також у разі зміни адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України протягом 15 днів з дня отримання заяви про сертифікацію робочого місця (контори) приватного нотаріуса або заяви про зміну адреси розташування робочого місця (контори) приватного нотаріуса проводить перевірку відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса встановленим цим Законом умовам, за результатами якої відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України складає акт про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса або акт про відмову у сертифікації відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Приватний нотаріус може здійснювати нотаріальну діяльність лише за наявності акта про сертифікацію відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса або рішення суду, яке набрало законної сили, яким визнано незаконним акт про відмову у сертифікації відповідності робочого місця (контори) приватного нотаріуса.
Про зміну адреси робочого місця (контори) приватний нотаріус зобов’язаний протягом трьох робочих днів повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України.
Стаття 26. Печатка приватного нотаріуса
Приватний нотаріус має печатку із зображенням Державного Герба України, яка містить слова "приватний нотаріус", його прізвище, ім’я та по батькові, назву нотаріального округу.
Печатка приватного нотаріуса виготовляється та знищується у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Стаття 27. Відповідальність приватного нотаріуса
Шкода, заподіяна особі внаслідок незаконних дій або недбалості приватного нотаріуса, відшкодовується в повному розмірі.
Нотаріус не несе відповідальності у разі, якщо особа, яка звернулася до нотаріуса за вчиненням нотаріальної дії:
подала неправдиву інформацію щодо будь-якого питання, пов’язаного із вчиненням нотаріальної дії;
подала недійсні та/або підроблені документи;
не заявила про відсутність чи наявність осіб, прав чи інтересів яких може стосуватися нотаріальна дія, за вчиненням якої звернулася особа.
Стаття 28. Страхування відповідальності приватного нотаріуса
Для забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок вчиненої нотаріальної дії та/або іншої дії, покладеної на нотаріуса відповідно до закону, приватний нотаріус зобов’язаний до початку зайняття приватною нотаріальною діяльністю укласти договір страхування відповідальності.
Держава не несе відповідальності за шкоду, заподіяну неправомірними діями приватного нотаріуса при здійсненні ним нотаріальної діяльності функцій державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Приватний нотаріус не несе відповідальності по зобов’язаннях держави.
Мінімальний розмір страхової суми становить тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.
Розмір відшкодування заподіяної шкоди визначається за згодою сторін або в судовому порядку.
Стаття 29. Заміщення приватного нотаріуса
Заміщення приватного нотаріуса можливе у разі зупинення його нотаріальної діяльності в порядку, визначеному цим Законом.
Приватний нотаріус може укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом у порядку та в межах строків, визначених статтями 29- 1, 29- 2 цього Закону. У разі неможливості укладення договору про заміщення приватний нотаріус повідомляє про це відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України та додає до повідомлення документи, що підтверджують неможливість його заміщення іншим приватним нотаріусом. Територіальний орган Міністерства юстиції України, отримавши повідомлення нотаріуса про неможливість його заміщення, вживає відповідних заходів у межах компетенції.
Заміщення приватного нотаріуса проводиться до припинення обставин, з якими це заміщення пов’язане.
Приватний нотаріус, який заміщує приватного нотаріуса, нотаріальна діяльність якого зупинена, вчиняє нотаріальні дії від свого імені та прикладає свою особисту печатку.
Приватний нотаріус, якого заміщують, не вправі здійснювати нотаріальну діяльність під час цього заміщення, якщо інше не передбачено цим Законом.
У разі дострокового повернення приватного нотаріуса до здійснення нотаріальної діяльності повноваження нотаріуса, який його заміщує, що виникли внаслідок такого заміщення, автоматично припиняються.
Стаття 29-1. Підстави зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин:
1) якщо приватний нотаріус не має приміщення для розміщення робочого місця (контори) або це приміщення не відповідає встановленим цим Законом умовам, - до усунення цих недоліків, але не більше 60 днів з дня виявлення цього порушення;
2) якщо приватний нотаріус не уклав договір про страхування відповідальності приватного нотаріуса або розмір страхової суми не відповідає вимогам цього Закону, - до усунення порушення, але не більше 30 днів з дня його виявлення;
3) якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував
правила нотаріального діловодства , - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів);
4) у разі необґрунтованої відмови приватного нотаріуса від надання Міністерству юстиції України, його територіальному органу в порядку, передбаченому цим Законом, документів для перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання
правил нотаріального діловодства - до усунення цієї обставини;
5) у разі заміщення приватного нотаріуса в порядку, передбаченому цим Законом, - на строк такого заміщення;
6) у разі ненадання інформації приватним нотаріусом органам та особам, зазначеним у частинах п’ятій - восьмій, десятій статті 8 цього Закону, - до усунення цієї обставини;
7) у разі обрання нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
8) у разі направлення територіальним органом до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.
Приватний нотаріус вправі зупинити нотаріальну діяльність за власним бажанням на строк, що не перевищує двох місяців протягом календарного року, або на більший строк за наявності поважних причин (вагітність, догляд за дитиною, хвороба тощо) подавши до територіального органу Міністерства юстиції України відповідну заяву.
Про зупинення нотаріальної діяльності на строк більше трьох днів приватний нотаріус зобов’язаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України із зазначенням причин та строку, протягом якого він не здійснюватиме нотаріальну діяльність, не пізніше ніж за один робочий день до дати зупинення.
Стаття 29-2. Порядок зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених частиною першою статті 29-1 цього Закону, приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.
Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний протягом трьох робочих днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.
Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.
Приватний нотаріус зобов’язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.
При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов’язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої пунктом 7 частини першої статті 29-1.
Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: видавати з депозиту гроші та цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.
Стаття 30. Підстави припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Підставами припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса є:
1) подання приватним нотаріусом письмової заяви про припинення нотаріальної діяльності;
2) анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю;
3) неусунення приватним нотаріусом без поважних причин порушень, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 29-1 цього Закону;
4) смерть приватного нотаріуса або оголошення його померлим у порядку, встановленому законом;
5) припинення громадянства України або виїзд за межі України на постійне проживання;
6) призначення приватного нотаріуса на посаду, зайняття якої несумісне зі здійсненням нотаріальної діяльності;
7) невиконання приватним нотаріусом наказу Міністерства юстиції України або його територіального органу про зупинення його нотаріальної діяльності, за винятком випадків оскарження приватним нотаріусом такого наказу;
8) набрання законної сили обвинувальним вироком суду, яким приватний нотаріус засуджений за умисне кримінальне правопорушення;
8-1) набрання законної сили судовим рішенням, відповідно до якого нотаріуса притягнуто до відповідальності за адміністративне корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених
Законом України "Про запобігання корупції";
9) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса недієздатним, обмеження його цивільної дієздатності або про застосування до нього примусових заходів медичного характеру;
10) набрання законної сили рішенням суду про визнання приватного нотаріуса безвісно відсутнім.
Стаття 30-1. Порядок припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса здійснюється відповідним територіальним органом Міністерства юстиції України за наявності підстав, передбачених цим Законом, шляхом видання наказу про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.
У випадках, передбачених пунктами 1-3, 5-9 частини першої статті 30 цього Закону, відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов’язаний зобов’язані негайно передати приватному нотаріусу копію наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
Приватний нотаріус зобов’язаний припинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про припинення його нотаріальної діяльності.
Наказ про припинення нотаріальної діяльності може бути оскаржений приватним нотаріусом до Міністерства юстиції України або до суду. Оскарження цього наказу приватним нотаріусом зупиняє реалізацію положень, передбачених частинами п’ятою і шостою цієї статті.
Особа, нотаріальна діяльність якої припинена, зобов’язана протягом одного місяця з дня одержання копії наказу передати до відповідного державного нотаріального архіву всі документи нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса. У разі якщо цей строк є недостатнім, він може бути продовжений рішенням відповідного територіального органу Міністерства юстиції України, але лише один раз і не більше ніж на місяць.
У разі неможливості або відмови приватного нотаріуса особисто здійснити передачу документів нотаріального діловодства та архіву приватного нотаріуса у встановлені строки цей обов’язок покладається на відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України, яке в разі необхідності залучає до цього поліцейських.
Порядок та умови здачі і знищення особистої печатки приватного нотаріуса встановлюються і забезпечуються спеціально уповноваженими органами з питань дозвільної системи.
Припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса означає припинення дії реєстраційного посвідчення.
Стаття 31. Оплата вчинюваних нотаріальних дій
Приватні нотаріуси за вчинення нотаріальних дій справляють плату, розмір якої визначається за домовленістю між нотаріусом та фізичною або юридичною особою.
Приватні нотаріуси за вчинення інших дій, покладених на них відповідно до закону, справляють плату, розмір якої визначається законодавством у відповідній сфері.
Оплата додаткових послуг правового характеру, що надаються приватними нотаріусами і не належать до вчинюваної нотаріальної дії, провадиться за домовленістю сторін.
Стаття 32. Сплата приватним нотаріусом податків
Стаття 33. Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства
Міністерство юстиції України, його територіальні органи проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки за зверненням фізичної чи юридичної особи в межах предмета звернення та відповідно до повноважень Міністерства юстиції України, його територіальних органів.
Перевірка організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання
правил нотаріального діловодства , крім повторних перевірок, передбачених цим Законом, проводиться не частіше одного разу на два роки виключно на робочому місці (у конторі) приватного нотаріуса з обов’язковим повідомленням його про проведення такої перевірки за 10 днів.
Приватний нотаріус зобов’язаний надавати посадовим особам, уповноваженим проводити перевірку, відомості і документи щодо організації нотаріальної діяльності, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання
правил нотаріального діловодства .
У разі виявлення під час перевірки порушень в організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, порядку вчинення нотаріальних дій або неодноразових порушень правил нотаріального діловодства Міністерство юстиції України, його територіальний орган, які проводили перевірку, можуть зупинити або припинити нотаріальну діяльність приватного нотаріуса з підстав та в порядку, передбачених цим Законом.
У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.
Розділ II
ПОВНОВАЖЕННЯ ЩОДО ВЧИНЕННЯ НОТАРІАЛЬНИХ ДІЙ
Стаття 34. Нотаріальні дії, що вчиняють нотаріуси
Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності, вимоги про нотаріальне посвідчення правочину тощо);
2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя (колишнього подружжя) на підставі спільної заяви або в разі смерті одного з подружжя;
5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);
6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися;
7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме;
8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса;
9) накладають та знімають заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об’єктів незавершеного будівництва, майбутніх об’єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, а також у випадках, встановлених законодавством, - рухомого майна;
9-1) накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої
статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства", на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону;
10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
11) засвідчують справжність підпису на документах;
12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту;
14) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;
16) посвідчують час пред’явлення документів;
17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам;
18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери;
19) вчиняють виконавчі написи;
20) вчиняють протести векселів;
21) вчиняють морські протести;
22) приймають на зберігання документи.
На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.
Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, вимог про нотаріальне посвідчення правочину, вимог про нотаріальне засвідчення справжності підписів учасника під час прийняття ним рішення з питань діяльності відповідної юридичної особи, правочинів про скасування таких вимог, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу (крім тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса), а також заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, дублікатів нотаріальних документів, рішень про створення юридичних осіб, рішень органів управління юридичних осіб, актів приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі, актів про передавання нерухомого майна до та із статутних капіталів юридичних осіб, передавальних актів, розподільчих балансів, а також інших документів, визначених законом, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів.
Зразок, опис,
порядок використання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 35. Нотаріальні дії, що вчиняються в державних нотаріальних архівах
Державні нотаріуси в державних нотаріальних архівах видають дублікати і засвідчують вірність копій і виписок з документів, які зберігаються у справах цих архівів.
Стаття 37. Нотаріальні дії, що вчиняються посадовими особами органів місцевого самоврядування
У сільських населених пунктах уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії:
1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;
2) посвідчують заповіти (крім секретних);
3) видають дублікати посвідчених ними документів;
4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них;
5) засвідчують справжність підпису на документах;
6) видають свідоцтва про право на спадщину;
7) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя.
Дії, передбачені пунктами 6 і 7 частини першої цієї статті, вчиняють уповноважені посадові особи органу місцевого самоврядування, які мають вищу юридичну освіту, досвід роботи у галузі права не менше трьох років, пройшли протягом року стажування у державній нотаріальній конторі або приватного нотаріуса, завершили навчання щодо роботи з єдиними та державними реєстрами, що функціонують в системі Міністерства юстиції України, та склали іспит із спадкового права у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Контроль за організацією нотаріальної діяльності уповноважених на це посадових осіб органів місцевого самоврядування, дотриманням ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконанням
правил нотаріального діловодства здійснюється Міністерством юстиції України.
Зазначені посадові особи органів місцевого самоврядування не мають права на оформлення документів, призначених для використання за межами державного кордону.
Стаття 38. Нотаріальні дії, вчинювані консульськими установами України
Консульські установи України вчиняють такі нотаріальні дії:
1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо), крім іпотечних договорів, договорів про відчуження та заставу житлових будинків, квартир, дач, садових будинків, гаражів, земельних ділянок, об’єктів незавершеного будівництва та майбутніх об’єктів нерухомості, іншого нерухомого майна, що знаходиться в Україні;
2) вживають заходів до охорони спадкового майна;
3) видають свідоцтва про право на спадщину;
4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя;
5) засвідчують вірність копій документів і виписок з них;
6) засвідчують справжність підпису на документах;
7) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу;
8) посвідчують факт, що фізична особа є живою;
9) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці;
10) посвідчують тотожність фізичної особи з особою, зображеною на фотокартці;
11) посвідчують час пред’явлення документів;
12) приймають в депозит грошові суми і цінні папери;
13) вчиняють виконавчі написи;
14) приймають на зберігання документи;
................Перейти до повного тексту