Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У першому реченні частини третьої статті 26 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) слова "рекомендації медико-соціальної експертизи" замінити словом "законодавства".

2. Друге речення частини шостої статті 154 Кримінально-виконавчого кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 3-4, ст. 21) викласти в такій редакції: "Разом з поданням до суду надсилаються документ, що підтверджує встановлення інвалідності, та висновок спеціальної лікарської комісії".

3. У частині другій статті 118-2 Кодексу цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458) слова "який встановлюється медико-соціальною експертною комісією" замінити словами "встановленого за результатами медико-соціальної експертизи або у встановленому законодавством порядку".

4. У пункті 9 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436) слова "медико-соціальних експертних комісій" замінити словами "медико-соціальних експертних комісій, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи".

5. У Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами):

1) у статті 3:

частину першу замінити двома новими частинами такого змісту:

"Стаття 3. Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Інвалідність дитині встановлюється лікарсько-консультативними комісіями закладів охорони здоров’я за результатами проведеної медико-соціальної експертизи дитини у порядку, визначеному законодавством".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

частину третю виключити;

2) статтю 5 викласти в такій редакції:

"Стаття 5. Комплекс медичних, реабілітаційних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, трудових, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання особам з інвалідністю допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, соціально-трудової адаптації та інтеграції в суспільство, визначається за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, що проводиться відповідно до Основ законодавства України про охорону здоров’я, та визначення потреб особи з інвалідністю:

у соціальних послугах і соціальній реабілітації - відповідно до законів України "Про соціальні послуги" та "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні";

в освіті та професійній реабілітації - відповідно до законів України "Про освіту" та "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні";

у працевлаштуванні та трудовій реабілітації - відповідно до законів України "Про зайнятість населення" та "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні";

у фізкультурно-спортивній реабілітації - відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

Комплекс медичних, реабілітаційних, психологічних, педагогічних, фізичних, професійних, фізкультурно-спортивних, соціально-побутових заходів, спрямованих на надання дітям з інвалідністю допомоги у відновленні та компенсації порушених або втрачених функцій організму для досягнення і підтримання соціальної та матеріальної незалежності, соціальної адаптації та інтеграції в суспільство, а також порядок забезпечення дітей з інвалідністю допоміжними засобами реабілітації і медичними виробами визначаються на підставі індивідуальної програми реабілітації дитини з інвалідністю";

3) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:

"Особа (її уповноважений представник) має право оскаржити рішення медико-соціальної експертної комісії, експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених Основами законодавства України про охорону здоров’я, та/або в судовому порядку";

4) частину третю статті 17 після слів "за висновком медико-соціальної експертизи" доповнити словами "або в інших установлених законом випадках";

5) у частині другій статті 18 слова "медико-соціальної експертизи" замінити словами "у сфері зайнятості";

6) частини другу і третю статті 18-1 після слова "МСЕК" доповнити словами "або рекомендації у сфері зайнятості";

7) у частині третій статті 21 слова "провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи" замінити словами "провадиться згідно із законодавством";

8) статтю 37 викласти в такій редакції:

"Стаття 37. Види матеріального забезпечення, медичної та іншої допомоги, а також соціальних та інших послуг, що надаються особам з інвалідністю та дітям з інвалідністю, джерела їх фінансування встановлюються законом. Допомога та послуги надаються на умовах та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України".

6. У Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами):

1) пункт 6 частини першої статті 11 після слів "спеціалізованій медико-соціальній експертній комісії" доповнити словами "або проведення оцінювання повсякденного функціонування особи";

2) у статті 17:

перше речення частини четвертої викласти в такій редакції:

"Громадяни, які стали особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, проходять оцінювання повсякденного функціонування особи у визначеному законодавством порядку у строк, визначений рішенням медико-соціальної експертної комісії або експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи";

частини п’яту і восьму викласти в такій редакції:

"Потерпілим дітям, яким встановлено причинний зв’язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи, проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи після досягнення ними 18 років, незалежно від строку, на який їм було встановлено інвалідність у дитячому віці";

"Громадянам, яким за результатами медико-соціальної експертизи або проведення оцінювання повсякденного функціонування особи інвалідність не встановлено або не підтверджено, гарантується працевлаштування чи перекваліфікація".

7. В Основах законодавства України про охорону здоров’я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 3:

визначення термінів "життєдіяльність", "здоров’я", "обмеження життєдіяльності" та "послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга)" викласти в такій редакції:

"життєдіяльність - діяльність особи, що передбачає її повсякденне функціонування у спосіб та в обсязі, звичайних для неї, зокрема шляхом самообслуговування, орієнтації, пересування, спілкування, контролю за своєю поведінкою, навчання, трудової діяльності";

"здоров’я - стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя, а не лише відсутність хвороб або порушень структур та функцій організму";

"обмеження життєдіяльності - порушення структур та функцій організму та/або інші фактори в житті людини, що при взаємодії із зовнішнім середовищем перешкоджають виконанню нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми";

"послуга з медичного обслуговування населення (медична послуга) - послуга (у тому числі оцінювання повсякденного функціонування особи, реабілітаційна послуга), що надається пацієнту в закладі охорони здоров’я, реабілітаційному закладі або фізичною особою - підприємцем, яка зареєстрована та одержала в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, та оплачується її замовником. Замовником послуги з медичного обслуговування населення можуть бути держава, відповідні органи місцевого самоврядування, юридичні та фізичні особи, у тому числі пацієнт";

доповнити з урахуванням алфавітного порядку термінами такого змісту:

"компенсатори обмежень життєдіяльності особи - засоби, вироби, послуги, виплати, пільги тощо, що забезпечують компенсацію визначених обмежень життєдіяльності особи";

"компенсатори обмежень повсякденного функціонування особи - сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів, та/або допоміжних засобів реабілітації, що призначаються медичними працівниками або фахівцями з реабілітації";

"обмеження повсякденного функціонування - порушення взаємодії людини із факторами середовища, яке може бути спричинене порушеннями певних структур та функцій організму та/або факторами середовища, що перешкоджають виконанню нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми";

"оцінювання повсякденного функціонування особи - вид медичної експертизи, що проводиться особі з обмеженнями повсякденного функціонування у встановленому законодавством порядку з метою визначення рівнів порушення структур та функцій організму, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, що можуть призводити до обмежень життєдіяльності";

"оцінювання повсякденного функціонування - види експертиз, що проводяться особі у встановлених законодавством порядках з метою визначення наявності обмежень повсякденного функціонування у відповідній сфері (сфері охорони здоров’я, соціальній, освітній, економічній та інших сферах суспільного життя)";

"оцінювання повсякденного функціонування у сфері охорони здоров’я - вид експертизи у сфері охорони здоров’я, що проводиться у встановленому законодавством порядку з метою визначення факту стійкого обмеження повсякденного функціонування, потреби у способах та засобах адаптації середовища у сфері охорони здоров’я та проведення скринінгу щодо потреби у способах та засобах адаптації середовища в соціальній, освітній, економічній та інших сферах суспільного життя, а також скерування на відповідні експертизи";

"повсякденне функціонування особи - стан здоров’я, що забезпечує здатність особи до заняттєвої участі нарівні з іншими людьми";

"повсякденне функціонування - взаємодія між особою з станом (станами) здоров’я та факторами її середовища, що охоплюють сукупність структур та функцій організму особи, здатність особи до заняттєвої участі у спосіб і в межах, звичайних для неї";

"способи та засоби адаптації середовища до потреб людей з обмеженнями повсякденного функціонування (далі - способи та засоби адаптації середовища) - допоміжні засоби реабілітації для тимчасового та довготривалого користування, послуги, заходи, пільги, гарантії, виплати та інші види допомоги у різних сферах суспільного життя (охорони здоров’я, соціального захисту, зайнятості, освіти, правничої допомоги, фізичної культури та спорту, транспорту, безбар’єрності тощо), що спрямовані на забезпечення потреб людей з обмеженнями повсякденного функціонування для оптимізації їх взаємодії з середовищем (фізичним, інформаційним, соціальним, економічним, освітнім тощо) та функціонування їх у суспільстві";

"стійке обмеження повсякденного функціонування особи - порушення структур та/або функцій організму, спричинене вродженим станом або захворюванням чи травмою, що призвели до довготривалого або незворотного обмеження повсякденного функціонування особи";

"стійке обмеження повсякденного функціонування - порушення взаємодії людини з факторами середовища, спричинене порушенням певних структур та функцій організму та/або факторами середовища, що призводять до стійких перешкод у виконанні нею повсякденної діяльності та участі в житті суспільства нарівні з іншими людьми";

"суб’єкт з оцінювання повсякденного функціонування - уповноважений суб’єкт у відповідній сфері суспільного життя, який у межах визначених повноважень здійснює оцінювання повсякденного функціонування";

2) частину першу статті 6 доповнити пунктом "м" такого змісту:

"м) проведення оцінювання повсякденного функціонування особи";

3) статтю 7 доповнити пунктом "є" такого змісту:

"є) фінансування проведення оцінювання повсякденного функціонування особи";

4) у другому реченні частини четвертої статті 8 слова "медико-соціальної експертизи" замінити словами "оцінювання повсякденного функціонування особи, медико-соціальної експертизи дитини";

5) статтю 16 після частини десятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"У разі порушення закладом охорони здоров’я державної або комунальної власності законодавства у сфері охорони здоров’я чи неналежного виконання обов’язків керівником або особою, на яку покладено виконання обов’язків керівника, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або обласна, Київська міська державна адміністрація (військова адміністрація) мають право звернутися до уповноваженого виконавчого органу управління власника щодо розгляду питання про розірвання трудового договору (контракту) з керівником або особою, на яку покладено виконання обов’язків керівника. Уповноважений виконавчий орган управління власника закладу охорони здоров’я протягом 30 днів розглядає таке звернення та за результатами його розгляду має право достроково розірвати трудовий договір (контракт) з керівником або особою, на яку покладено виконання обов’язків керівника.

Перелік підстав для розірвання трудового договору (контракту) з керівником або особою, на яку покладено виконання обов’язків керівника закладу охорони здоров’я державної або комунальної власності, визначається Кабінетом Міністрів України".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами тринадцятою - вісімнадцятою;

6) у першому реченні частини дев’ятої статті 24-2 слова "(крім інформації про стан здоров’я особи) з Пенсійним фондом України" замінити словами "(крім інформації про стан здоров’я особи) з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, Пенсійним фондом України";

7) статті 41 і 69 викласти в такій редакції:

"Стаття 41. Звільнення від роботи на період захворювання, реабілітації у сфері охорони здоров’я або у зв’язку з вагітністю та пологами

На період захворювання, реабілітації у сфері охорони здоров’я або у зв’язку з вагітністю та пологами з тимчасовою втратою працездатності громадянам надається звільнення від роботи з виплатою у встановленому законодавством України порядку допомоги по соціальному страхуванню";

"Стаття 69. Медична експертиза з тимчасової непрацездатності

Медична експертиза з тимчасової непрацездатності осіб проводиться лікарем у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності, а також лікарями, що провадять господарську діяльність з медичної практики як фізичні особи - підприємці.

Порядок проведення медичної експертизи з тимчасової непрацездатності визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Під час проведення медичної експертизи з тимчасової непрацездатності встановлюються факт і тривалість тимчасової непрацездатності, що підтверджується медичним висновком про тимчасову непрацездатність, який формується в електронній системі охорони здоров’я (або листком непрацездатності, виданим у паперовій формі).

Медичний висновок про тимчасову непрацездатність формується у зв’язку з захворюванням або травмою, вагітністю та пологами, отриманням реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров’я, протезуванням, здійсненням тимчасового догляду за хворим членом сім’ї, хворою дитиною, карантином, санаторно-курортним лікуванням, необхідністю тимчасового переведення працівника у зв’язку з хворобою на іншу роботу, відповідно до порядку формування, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я";

8) доповнити статтею 69-1 такого змісту:

"Стаття 69-1. Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності та оцінювання повсякденного функціонування особи

Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності особи проводиться з метою визначення обмежень, що перешкоджають або унеможливлюють виконання особою повсякденної діяльності у спосіб та в об’ємі нарівні з іншими людьми і призводять до обмеження життєдіяльності.

Комплексна оцінка обмежень життєдіяльності особи може включати в себе оцінювання у сфері охорони здоров’я, соціальній, освітній cферах, сфері зайнятості, сфері фізичної культури та спорту та інших сферах життєдіяльності за потреби особи.

Оцінювання у сфері охорони здоров’я проводиться шляхом оцінювання повсякденного функціонування особи.

Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, критерії направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов’язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Повторне та позачергове оцінювання повсякденного функціонування особи проводяться у порядку, визначеному цією статтею.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з метою визначення наявності або відсутності порушень структур та/або функцій організму людини, що призвело до стійкого обмеження повсякденного функціонування, визначення необхідних компенсаторів обмежень повсякденного функціонування особи, та необхідності оцінки потреб в інших сферах життєдіяльності.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться особі, яка має стани та/або захворювання, що відповідають критеріям направлення на таке оцінювання.

Направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи за згодою особи може здійснювати лікуючий лікар з надання первинної медичної допомоги, лікуючий лікар закладу охорони здоров’я, що забезпечує надання спеціалізованої медичної допомоги, або голова військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії, у тому числі в електронній формі за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Лікуючий лікар, голова військово-лікарської (лікарсько-експертної), медичної (військово-лікарської) комісії несе відповідальність за внесення завідомо неправдивої інформації до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи під час формування направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи.

Процес оцінювання повсякденного функціонування особи включає в себе визначення рівня порушень структур та/або функцій організму людини, у тому числі фізичних, психічних, інтелектуальних, сенсорних, та здійснюється відповідно до критеріїв оцінювання повсякденного функціонування особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я.

Критерії оцінювання повсякденного функціонування особи затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Оцінювання повсякденного функціонування особи включає такі етапи:

1) виявлення необхідності проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до критеріїв направлення на оцінювання повсякденного функціонування особи;

2) направлення на додаткове обстеження функціональності структур та функцій організму (за потреби);

3) прийняття рішень за результатами проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи;

4) визначення компенсаторів обмежень повсякденного функціонування особи;

5) встановлення інвалідності та розроблення рекомендацій, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю;

6) встановлення необхідності проведення комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи в інших сферах;

7) визначення необхідності проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи для моніторингу ефективності застосованих компенсаторів обмежень повсякденного функціонування особи.

Підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов’язкових умов:

стійкі порушення функцій організму;

обмеження життєдіяльності;

необхідність вжиття заходів соціального захисту.

Критерії встановлення інвалідності затверджуються Кабінетом Міністрів України з обов’язковим проведенням консультацій з громадськістю в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертна команда), прийняте за результатами проведення такого оцінювання повсякденного функціонування особи, підписується в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

У разі встановлення інвалідності рекомендації, що є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю, розробляються з урахуванням вимог до складання індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю відповідно до Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні".

Оцінювання повсякденного функціонування особи або його окремі етапи можуть проводитися: за участі особи (очно), без особистої присутності особи (заочно), з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться експертними командами, що формуються в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров’я.

За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров’я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, закладах охорони здоров’я державної власності та визначених розпорядженням голови (начальника) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, закладах охорони здоров’я комунальної власності.

Максимальні строки проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та прийняття рішення по справі визначаються Кабінетом Міністрів України.

Отримані направлення та документи, що додані до нього, перевіряються на предмет повноти наданої інформації адміністраторами закладів охорони здоров’я, які є уповноваженими особами закладу охорони здоров’я, в якому проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи.

Адміністратор закладу охорони здоров’я, який є уповноваженою особою закладу охорони здоров’я, в якому проводиться оцінювання повсякденного функціонування особи, отримує направлення з доданими до нього документами, приймає їх до розгляду в експертній команді або повертає на доопрацювання в разі наявності відповідних підстав, визначених у Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Розгляд справи під час оцінювання повсякденного функціонування особи здійснюється в порядку черговості відповідно до електронної черги, що формується автоматично програмними засобами електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування.

Оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, власником якої та володільцем інформації, що міститься в електронній системі, є держава в особі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується Кабінетом Міністрів України.

Електронна система щодо оцінювання повсякденного функціонування особи забезпечує:

формування направлень в електронній формі на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та прикріплення до них документів, необхідних для проведення оцінювання повсякденного функціонування особи;

формування в автоматичному порядку електронної черги розгляду справ експертними командами;

формування персонального складу експертної команди для розгляду справи;

знеособлення даних осіб, справи яких розглядаються експертною командою без особистої присутності особи (заочно);

створення, внесення, перегляд інформації та документів в електронній системі, внесення змін до них користувачами відповідно до їх прав доступу;

формування аналітичної та статистичної інформації;

моніторинг наявних даних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

електронну інформаційну взаємодію з іншими державними електронними інформаційними ресурсами;

інші функції, визначені Порядком функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

До складу електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи входить Реєстр осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Склад експертних команд формується з числа лікарів, включених до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи індивідуально для кожного випадку, з дотриманням принципу випадковості (після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи), з числа лікарів, які мають необхідні для проведення цього оцінювання лікарські спеціальності.

Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров’я, в якому організовано проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.

До переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, можуть бути включені лікарі, які:

1) відповідають встановленим вимогам до компетентностей, обов’язків та професійних кваліфікацій працівників сфери охорони здоров’я за відповідними професіями;

2) здійснюють медичну практику протягом не менше одного року.

Особа не може бути призначена адміністратором закладу охорони здоров’я або включена до переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, за наявності хоча б однієї з таких умов:

1) якщо вона обіймала раніше посаду голови медико-соціальної експертної комісії;

2) якщо відомості про неї внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення;

3) якщо вона має судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, якщо така судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку (крім реабілітованої особи);

4) якщо вона позбавлена права проводити оцінювання повсякденного функціонування особи з підстав, визначених Кабінетом Міністрів України, і строк дії такої заборони не минув.

Інформація про перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи у складі експертних команд, що функціонують на базі закладу охорони здоров’я, оприлюднюється на веб-сайті такого закладу.

Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи, оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Порядок, підстави та строки позбавлення лікарів права бути включеними до складу експертних команд визначаються Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основними функціями експертних команд є:

1) направлення на додаткове обстеження функціональності структур та функцій організму (за потреби);

2) формування результату оцінювання повсякденного функціонування особи на підставі відомостей про стан здоров’я особи, зокрема тих, що містяться в електронній системі охорони здоров’я, та інших медичних документів, електронні копії яких завантажені лікарем, який направив на оцінювання повсякденного функціонування особи, до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи;

3) визначення компенсаторів обмежень повсякденного функціонування особи;

4) планування та проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи;

5) визначення необхідності проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи з використанням Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я та передача таких відомостей і результатів оцінювання повсякденного функціонування особи до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

6) встановлення групи (підгрупи) інвалідності, фіксування причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують;

7) встановлення причинного зв’язку смерті з професійним захворюванням;

8) встановлення ступеня втрати професійної працездатності;

9) внесення до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи відомостей про результати проведеного оцінювання повсякденного функціонування особи;

10) інші функції щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, що визначені положенням про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи.

Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи затверджується Кабінетом Міністрів України.

Під час проведення експертною командою розгляду справи за участю особи (очно) з використанням методів і засобів телемедицини або за місцем перебування/лікування особи, що здійснюється за заявою особи, стосовно якої проводиться оцінювання, поданою в електронній (у разі технічної можливості) або паперовій формі, можуть бути присутні також:

лікар, який направив особу на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, зокрема з використанням методів і засобів телемедицини;

уповноважений представник особи (зокрема адвокат, законний представник, представник за довіреністю, залучений лікар, фахівець з реабілітації у сфері охорони здоров’я, соціальний працівник, фахівець із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб).

До заяви додається копія документа, що підтверджує повноваження уповноваженого представника (у разі його залучення).

Під час проведення експертною командою розгляду справи за участю особи (очно) або за місцем її перебування/лікування особа, стосовно якої проводиться оцінювання, або її уповноважений представник мають право самостійно здійснювати відео-, аудіофіксацію з використанням технічних засобів. Запис може бути долучений до матеріалів, що подаються під час оскарження прийнятого рішення.

Особа та лікар, який направив її на оцінювання повсякденного функціонування особи, інформуються про етапи проходження оцінювання та його результати.

Результати оцінювання повсякденного функціонування особи, що містять обґрунтування прийнятого рішення, надаються особі особисто або надсилаються на її електронну пошту, або, за відсутності електронної пошти, - протягом п’яти календарних днів з моменту прийняття рішення засобами поштового зв’язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи у формі витягу із рішення та, у разі встановлення інвалідності, рекомендацій, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю.

Рішення експертних команд або медико-соціальних експертних комісій можуть бути оскаржені особами, стосовно яких їх прийнято (їх уповноваженими представниками), у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цією статтею, та/або в судовому порядку. Розгляд скарг здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Права та обов’язки Центру оцінювання функціонального стану особи за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, покладаються на підприємство, установу або організацію, що належить до його сфери управління та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Особа (її уповноважений представник) подає в порядку адміністративного оскарження скаргу на рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії:

у паперовій формі - до Центру оцінювання функціонального стану особи;

через електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування особи шляхом звернення до лікаря, який направив на таке оцінювання.

У разі подання скарги через електронну систему щодо оцінювання повсякденного функціонування особи лікар, який направив на таке оцінювання, накладає на скаргу свій кваліфікований електронний підпис або удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Скарга може бути подана протягом 40 календарних днів з дня надсилання витягу з рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії, що оскаржується, особі (її уповноваженому представнику).

Розгляд скарг на рішення експертних команд та медико-соціальних експертних комісій здійснюється експертними командами Центру оцінювання функціонального стану особи.

Відповідачем у спорах щодо оскарження у судовому порядку рішень експертних команд є заклад охорони здоров’я, на базі якого створена експертна команда, рішення якої оскаржується.

Перевірка обґрунтованості рішень, прийнятих експертними командами або медико-соціальними експертними комісіями, проводиться експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи:

на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду - стосовно особи, зазначеної в постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді або рішенні, ухвалі суду;

за результатами моніторингу проведення оцінювання повсякденного функціонування особи.

Моніторинг проведення оцінювання повсякденного функціонування особи здійснюється з використанням знеособлених даних про розгляд справ та прийняття експертними командами рішень, внесених до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.

Порядок оскарження та перевірки обґрунтованості рішень експертних команд або медико-соціальних експертних комісій визначається Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

За результатами адміністративного оскарження або перевірки обґрунтованості рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про підтвердження або скасування рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється, або приймає нове рішення з таких самих питань, з яких було прийнято рішення, що оскаржується чи обґрунтованість якого перевіряється.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, забезпечує координацію процесу оприлюднення інформації, що міститься в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в знеособленому форматі, щодо:

результатів оскарження рішень, прийнятих за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи або проведення медико-соціальної експертизи;

результатів перевірок обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання повсякденного функціонування особи або проведення медико-соціальної експертизи;

рішень про позбавлення лікарів членства в експертних командах, із зазначенням підстав для їх прийняття;

іншої інформації з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, оприлюднення якої не заборонено законодавством.

У разі встановлення інвалідності та/або ступеня втрати професійної працездатності експертна команда повідомляє територіальний орган Пенсійного фонду України (до появи технічної можливості передачі з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери) відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Члени експертних команд та адміністратори закладів охорони здоров’я за прийняття неправомірних рішень, вчинення дій/бездіяльності, у тому числі за незаконне розголошення інформації про особу, несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Відомості про результати оцінювання повсякденного функціонування особи вносяться до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та передаються до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних". Знеособлена інформація про результати оцінювання повсякденного функціонування особи оприлюднюється у відкритих машиночитаних форматах на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних";

9) у частині першій статті 73 слова "альтернативна медична (медико-соціальна, військово-лікарська) експертиза" замінити словами "альтернативна медична (військово-лікарська) експертиза, оцінювання повсякденного функціонування особи";

10) у тексті Закону:

слово "життєдіяльність" у всіх відмінках і числах замінити словами "повсякденне функціонування" у відповідному відмінку і числі;

слова "обмеження життєдіяльності" у всіх відмінках і числах замінити словами "обмеження повсякденного функціонування" у відповідному відмінку і числі, крім назви Міжнародної класифікації функціонування, обмеження життєдіяльності та здоров’я;

слова "обмеження повсякденного функціонування особи" у всіх відмінках і числах замінити словами "обмеження повсякденного функціонування" у відповідному відмінку і числі;

слова "компенсатори обмежень життєдіяльності особи" у всіх відмінках замінити словами "способи та засоби адаптації середовища" у відповідному відмінку;

слова "оцінювання повсякденного функціонування особи" у всіх відмінках замінити словами "оцінювання повсякденного функціонування" у відповідному відмінку.

8. Статтю 38 Закону України "Про нотаріат" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 39, ст. 383 із наступними змінами) доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"За вчинення нотаріальних дій за кордоном за зверненням осіб щодо засвідчення правильності перекладу на українську мову документів, необхідних для направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, консульський збір не справляється".

9. У Законі України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами):

1) в абзаці дванадцятому пункту 21 частини першої статті 6 слова "не встановлено інвалідність" замінити словами "або за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи інвалідність не встановлено";

2) у частині другій статті 7:

абзац шостий пункту 4 після слів "медико-соціальної експертизи" доповнити словами "або за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи";

абзац четвертий пункту 10 після слів "медико-соціальної експертизи" доповнити словами "або оцінювання повсякденного функціонування особи";

абзац п’ятий пункту 13 викласти в такій редакції:

"в) документ, що підтверджує встановлену групу та причину інвалідності";

3) в абзаці першому пункту 13 частини першої статті 13 слова "та висновків медико-соціальної експертизи" виключити.

10. У Законі України "Про професійну (професійно-технічну) освіту" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 32, ст. 215 із наступними змінами):

1) частину десяту статті 5 викласти в такій редакції:

"До завершення трирічного періоду та/або за відсутності підтвердженого страхового стажу не менше двох років особа має право безоплатно здобувати професійну (професійно-технічну) освіту за іншою професією, якщо за станом здоров’я вона втратила можливість виконувати роботу за попередньо здобутою професією, що підтверджується рекомендаціями у сфері зайнятості відповідно до законодавства, якщо надано запит про невідкладне забезпечення потреб держави (регіону) у підготовці необхідних кваліфікованих робітників на умовах державного (регіонального) замовлення, та в інших випадках, передбачених законодавством";

2) частину другу статті 42 викласти в такій редакції:

"Професійна підготовка або перепідготовка осіб з інвалідністю здійснюється за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів у межах обсягів державного та/або регіонального замовлень. Обрання форм і методів професійної підготовки здійснюється за погодженням особи з інвалідністю з урахуванням її індивідуальних потреб".

11. У статті 20 Закону України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143) слова "медико-соціальна експертиза втрати працездатності" замінити словами "медико-соціальна експертиза, оцінювання повсякденного функціонування особи".

12. Пункт 13 частини першої статті 6-2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами) виключити.

13. Статтю 23 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 29, ст. 228) викласти в такій редакції:

"Стаття 23. Відсторонення від роботи осіб, які є бактеріоносіями

У разі якщо бактеріоносіями є особи, робота яких пов’язана з обслуговуванням населення і може призвести до поширення інфекційних хвороб, такі особи за їхньою згодою тимчасово переводяться на роботу, не пов’язану з ризиком поширення інфекційних хвороб.

Якщо осіб, зазначених у частині першій цієї статті, перевести на іншу роботу неможливо, вони відсторонюються від роботи в порядку, встановленому законом. На період відсторонення від роботи таким особам виплачується допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю".

14. Частину другу статті 6 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290) викласти в такій редакції:

"Одиноким особам, визнаним особами з інвалідністю, які не мають інших джерел до існування, державна соціальна допомога може бути призначена на шість місяців із автоматичним продовженням виплати на наступний шестимісячний період у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, без звернення такої особи".

15. У Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) у частині третій статті 1 слова "органом медико-соціальної експертизи" виключити;

2) у частині другій статті 3 слова "які за висновком лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду" замінити словами "яким за висновком лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я визначено потребу в постійному догляді";

3) у частині першій статті 4 слова "встановленої органами медико-соціальної експертизи" виключити;

4) у статті 6:

у частині першій слова "переогляду особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю" замінити словами "проходження особою з інвалідністю з дитинства переогляду чи оцінювання повсякденного функціонування особи або строку переогляду дитини з інвалідністю";

частину другу викласти в такій редакції:

"Якщо строк проходження особою з інвалідністю з дитинства переогляду чи оцінювання повсякденного функціонування особи або строк переогляду дитини з інвалідністю пропущено з поважної причини, виплата державної соціальної допомоги поновлюється з дня зупинення виплати, але не більш як за три роки, за умови що за цей період її визнано особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю. При цьому якщо при переогляді або проходженні оцінювання повсякденного функціонування особи особі з інвалідністю з дитинства встановлено іншу групу інвалідності (вищу або нижчу), державна соціальна допомога за зазначений період виплачується за попередньою групою";

у частині третій слово "переогляд" замінити словами "проходження особою з інвалідністю з дитинства переогляду чи оцінювання повсякденного функціонування особи або на переогляд дитини з інвалідністю";

5) у статті 7:

частину першу викласти в такій редакції:

"Експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (до появи технічної можливості передачі з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) та заклади охорони здоров’я у триденний строк з дня прийняття рішення зобов’язані надіслати документ, що підтверджує встановлення інвалідності, виданий у визначеному законодавством порядку, до територіального органу Пенсійного фонду України за місцем проживання особи з інвалідністю з дитинства або її батьків, усиновителів, опікуна, піклувальника дитини з інвалідністю";

у частинах другій і третій слова "місцева державна адміністрація зобов’язана" замінити словами "територіальний орган Пенсійного фонду України зобов’язаний";

6) у статті 8:

у частині першій слова "управління праці та соціального захисту населення за місцем проживання" замінити словами "територіального органу Пенсійного фонду України";

частину третю викласти в такій редакції:

"До заяви про призначення державної соціальної допомоги додаються документи про вік особи з інвалідністю з дитинства або дитини з інвалідністю, а також довідка медико-соціальної експертизи або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи (до появи технічної можливості передачі з електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України), або медичний висновок, видані у встановленому законодавством порядку";

у частині четвертій слова "органів праці та соціального захисту населення" замінити словами "територіальних органів Пенсійного фонду України";

у частині сьомій слова "Місцева державна адміністрація, яка прийняла" замінити словами "Територіальний орган Пенсійного фонду України, який прийняв";