- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про ліцензування видів господарської діяльності
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 23, ст.158)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379
№ 835-VIII від 26.11.2015, ВВР, 2016, № 2, ст.17
№ 867-VIII від 08.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.40
№ 1540-VIII від 22.09.2016, ВВР, 2016, № 51, ст.833
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1817-VIII від 17.01.2017, ВВР, 2017, № 9, ст.68
№ 1983-VIII від 23.03.2017, ВВР, 2017, № 25, ст.289
№ 2019-VIII від 13.04.2017, ВВР, 2017, № 27-28, ст.312
№ 2042-VIII від 18.05.2017, ВВР, 2017, № 31, ст.343
№ 2145-VIII від 05.09.2017, ВВР, 2017, № 38-39, ст.380
№ 2189-VIII від 09.11.2017, ВВР, 2018, № 1, ст.1
№ 2473-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, № 30, ст.239
Кодексом
№ 2597-VIII від 18.10.2018, ВВР, 2019, № 19, ст.74
Законами
№ 2628-VIII від 23.11.2018, ВВР, 2018, № 49, ст.399
№ 79-IX від 12.09.2019, ВВР, № 44, ст.277
№ 102-IX від 18.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.233
№ 139-IX від 02.10.2019, ВВР, 2019, № 47, ст.310
№ 155-IX від 03.10.2019, ВВР, 2019, № 48, ст.325 - щодо набрання чинності див.
пункт 1 розділу XII
№ 199-IX від 17.10.2019, ВВР, 2019, № 51, ст.377
№ 264-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.6
№ 394-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 26, ст.172
№ 613-IX від 19.05.2020, ВВР, 2020, № 39, ст.297
№ 738-IX від 19.06.2020
№ 768-IX від 14.07.2020
№ 912-IX від 17.09.2020 - вводиться в дію з
24.01.2021
№ 931-IX від 30.09.2020 - вводиться в дію з
25.01.2021
№ 1054-IX від 03.12.2020
№ 1914-IX від 30.11.2021
№ 1953-IX від 14.12.2021
№ 1965-IX від 15.12.2021
№ 2320-IX від 20.06.2022
№ 2494-IX від 29.07.2022
№ 2573-IX від 06.09.2022
№ 2775-IX від 16.11.2022
№ 2801-IX від 01.12.2022
№ 2804-IX від 01.12.2022
№ 2849-IX від 13.12.2022
№ 2982-IX від 20.03.2023
№ 3193-IX від 29.06.2023
№ 3254-IX від 14.07.2023
№ 3528-IX від 21.12.2023
№ 3585-IX від 22.02.2024
№ 3869-IX від 17.07.2024 )
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1-1) видача ліцензії - надання суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про видачу ліцензії, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;
1-2) анулювання ліцензії повністю або частково - позбавлення суб’єкта господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про анулювання ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;
1-3) зупинення дії ліцензії повністю або частково - тимчасове припинення суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про зупинення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;
1-4) відновлення дії ліцензії повністю або частково - поновлення суб’єкту господарювання права на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, на який йому видано ліцензію, шляхом прийняття органом ліцензування рішення про відновлення дії ліцензії повністю або частково, про що робиться запис у ліцензійному реєстрі;
2) здобувач ліцензії - суб’єкт господарювання, який звернувся в установленому законодавством порядку до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
3) ліцензіат - суб’єкт господарювання, який має ліцензію;
4) ліцензійні умови - нормативно-правовий акт Кабінету Міністрів України, іншого уповноваженого законом органу державної влади, положення якого встановлюють вичерпний перелік вимог до провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії;
5) ліцензія - право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
6) ліцензування - засіб державного регулювання провадження видів господарської діяльності, спрямований на забезпечення безпеки та захисту економічних і соціальних інтересів держави, суспільства, прав та законних інтересів, життя і здоров’я людини, екологічної безпеки та охорони навколишнього природного середовища;
7) орган ліцензування - державний орган, уповноважений законом або Кабінетом Міністрів України на здійснення ліцензування господарської діяльності;
8) матеріально-технічна база - сукупність засобів та/або місць провадження виду господарської діяльності, які дають можливість провадити господарську діяльність, що підлягає ліцензуванню;
9) місце провадження виду господарської діяльності - місце (об’єкт, приміщення, будівля, земельна ділянка та/або територія), на якому (у межах якого) суб’єкт господарювання провадить господарську діяльність або яке використовується в його провадженні (може збігатися з місцезнаходженням суб’єкта господарювання);
10) ліцензійна справа - єдиний набір документів в електронній формі на електронних носіях інформації (або в електронній формі на електронних носіях інформації та на паперових носіях у разі, якщо заявник подав заяву та документи на паперових носіях) стосовно відповідного здобувача ліцензії чи ліцензіата, які подані ним, що надходять до органу ліцензування від органів державної влади, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або фізичних осіб чи прийняті органом ліцензування в результаті реалізації своїх повноважень відповідно до цього Закону;
11) ліцензійний реєстр - автоматизована система збору, накопичення та обробки даних про суб’єктів господарювання, які в установленому законом порядку звернулися до органу ліцензування із заявою про отримання ліцензії, провадять діяльність на підставі ліцензії, дія ліцензії яких зупинена, ліцензія яких анульована.
Стаття 2. Сфера дії Закону та повноваження органів державної влади у сфері ліцензування
1. Цей Закон регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.
2. Дія цього Закону не поширюється на ліцензування таких видів господарської діяльності:
2) діяльність у сфері медіа, що здійснюється відповідно до
Закону України "Про медіа";
3) виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, що здійснюється відповідно до
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
4) діяльність у сфері електроенергетики, на ринку природного газу, централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільними) тепловими мережами, постачання теплової енергії та іншу діяльність, ліцензування якої здійснює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до закону, та здійснення контролю у цих сферах;
4-1) діяльність у сфері використання ядерної енергії, яка здійснюється відповідно до
Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії";
4-2) професійну діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, ліцензування якої здійснює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку відповідно до закону;
5) діяльність на ринку азартних ігор, що провадиться відповідно до
Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".
3. Дія цього Закону не поширюється на ліцензування банківської діяльності, діяльності з надання фінансових послуг та діяльності із здійснення операцій з готівкою, ліцензування яких здійснює Національний банк України відповідно до закону.
4. Суб’єкт господарювання може здійснювати види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, з дня внесення відомостей до ліцензійного реєстру щодо рішення органу ліцензування про видачу йому ліцензії.
5. Господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є:
центральний орган виконавчої влади, державний колегіальний орган, - провадиться на всій території України;
Рада міністрів Автономної Республіці Крим, - провадиться на території Автономної Республіки Крим;
місцевий орган виконавчої влади, - провадиться на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
6. Формування та реалізацію державної політики у сфері ліцензування у встановленому цим Законом порядку здійснюють:
Кабінет Міністрів України або інший орган державної влади у випадках, встановлених законом, - шляхом прийняття нормативно-правових актів у сфері ліцензування;
спеціально уповноважений орган з питань ліцензування;
органи ліцензування.
Стаття 3. Принципи державної політики у сфері ліцензування
1. Державна політика у сфері ліцензування ґрунтується на:
1) принципі єдиної державної системи ліцензування, що реалізується шляхом:
встановлення єдиного переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, виключно цим Законом;
визначення вичерпного переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, виходячи з мінімальної кількості таких документів, достатніх лише для підтвердження виконання вимог відповідних ліцензійних умов;
визначення Кабінетом Міністрів України органів ліцензування, крім державних органів, які визначені органами ліцензування законом, видів господарської діяльності, визначених статтею 7 цього Закону;
2) принципі територіальності, згідно з яким дія ліцензії поширюється на адміністративну територію органу ліцензування, що її видав;
3) принципі дотримання законності шляхом того, що:
запровадження ліцензування виду господарської діяльності здійснюється виключно законом шляхом внесення змін до статті 7 цього Закону;
види господарської діяльності, не зазначені у статті 7 цього Закону, ліцензуванню не підлягають;
виключно законами визначаються підстави для видачі ліцензії, залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, відмови у видачі ліцензії, переоформлення ліцензії, розширення та звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом, зупинення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, анулювання ліцензії повністю або частково і строки прийняття та набрання чинності рішеннями органів ліцензування;
встановлюються конкретні строки здійснення кожної дії органу ліцензування, спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування;
вимоги ліцензійних умов мають бути однозначними, прозорими та виключати можливість їх суб’єктивного застосування органами ліцензування чи ліцензіатами;
повноваження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування поширюються на сферу ліцензування всіх видів господарської діяльності, визначаються виключно цим Законом і не можуть бути обмежені іншими законами;
запроваджується відповідальність посадових осіб органів ліцензування і спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та суб’єктів господарювання за порушення вимог нормативно-правових актів, що регулюють сферу ліцензування;
забороняється вимагання органами ліцензування надання документів з державних паперових або електронних інформаційних ресурсів;
4) принципі пріоритетності захисту прав, законних інтересів, життя і здоров’я людини, навколишнього природного середовища, захисту обмежених ресурсів держави та забезпечення безпеки держави, що передбачає:
ліцензування застосовується лише до такого виду господарської діяльності, провадження якого становить загрозу порушення прав, законних інтересів громадян, життю чи здоров’ю людини, навколишньому природному середовищу та/або безпеці держави, і лише у разі недостатності інших засобів державного регулювання;
запобігання проявам корупції;
у разі внесення змін до нормативно-правових актів у сфері ліцензування, передбачається достатній для реалізації цих змін строк, але не менш як два місяці;
5) принципі рівності прав суб’єктів господарювання, що передбачає:
вільний вибір суб’єктом господарювання провадження встановленого законом виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, і території своєї діяльності;
забезпечення при отриманні ліцензії рівності прав суб’єктів господарювання незалежно від організаційно-правової форми чи форми власності, якщо інше не встановлено законом;
встановлення єдиних вимог ліцензійних умов шляхом визначення їх відповідності рівням ризику від провадження відповідного виду господарської діяльності;
уникнення необґрунтованих обтяжень чи зайвих адміністративних процедур;
заборону використання ліцензування видів господарської діяльності для обмеження конкуренції;
6) принципі відкритості процесу ліцензування, що забезпечується шляхом:
внесення відомостей про ліцензування видів господарської діяльності суб’єктів господарювання до ліцензійних реєстрів;
своєчасного оприлюднення результатів ліцензійної діяльності органами ліцензування на своїх офіційних веб-сайтах та проектів нормативно-правових актів - у порядку, передбаченому
Законом України "Про доступ до публічної інформації";
забезпечення доступності інформації у сфері ліцензування відповідно до закону;
залучення на паритетних засадах представників профільних громадських організацій, суб’єктів господарювання та/або їх об’єднань до процесу прийняття рішень Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування.
2. Принципи державної політики у сфері ліцензування поширюються на порядок ліцензування всіх видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню.
Ліцензування видів господарської діяльності, що не відповідає наведеним у цій статті принципам державної політики, забороняється.
Стаття 4. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування
1. Спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:
1) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері ліцензування;
2) узагальнює практику застосування нормативно-правових актів з питань ліцензування;
3) погоджує проекти нормативно-правових актів у сфері ліцензування (у тому числі проекти ліцензійних умов);
4) здійснює методичне керівництво, інформаційне забезпечення діяльності органів ліцензування та визначає
форму ліцензійного звіту;
5) здійснює нагляд за додержанням органами державної влади, державними колегіальними органами законодавства у сфері ліцензування;
6) утворює Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування та забезпечує її діяльність;
7) має право для цілей Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування отримувати від органу ліцензування копії документів, які стосуються прийнятого ним рішення, що оскаржується до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, та залучати на громадських засадах державних службовців, науковців та інших фахівців (за згодою їхніх керівників) для одержання консультацій та проведення експертизи документів у сфері ліцензування, а також запитувати і отримувати інформацію, документи чи матеріали;
8) видає розпорядження відповідно до повноважень, визначених цим Законом;
11) одержує інформацію з питань ліцензування та контролю за наявністю ліцензій у суб’єктів господарювання від органів ліцензування, органів, посадові особи яких відповідно до
Кодексу України про адміністративні правопорушення складають протоколи про адміністративні правопорушення щодо виявлення провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання ліцензії або у період зупинення дії ліцензії, зокрема щорічний ліцензійний звіт та щорічний звіт про виявлення провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання ліцензії або у період зупинення дії ліцензії;
12) має безоплатний доступ до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у порядку, встановленому Міністерством юстиції України;
13) веде у
порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України, Реєстр розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування;
14) надає на підставі рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування погодження на проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов з підстав, передбачених пунктами 2, 4 і 5 частини третьої статті 19 цього Закону.
2. Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування, прийняті в межах його повноважень, є обов’язковими до виконання органами ліцензування, юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами - підприємцями.
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування може бути оскаржено до суду.
Стаття 5. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування
1. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування є постійно діючим колегіальним органом при спеціально уповноваженому органі з питань ліцензування та діє відповідно до положення, що затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
2. Обов’язками Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є:
1) розгляд скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування;
2) розгляд звернень органів ліцензування щодо проведення позапланових перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 2, 4 і 5 частини третьої статті 19 цього Закону.
3. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування має право:
1) розглядати пропозиції щодо запровадження ліцензування нового чи скасування чинного виду господарської діяльності (частини (частин) виду господарської діяльності) та запитувати необхідні матеріали для їх розгляду;
2) розробляти рекомендації стосовно вдосконалення державної політики у сфері ліцензування;
3) проводити експертизу проектів нормативно-правових актів або пропозицій у сфері ліцензування.
4. Експертно-апеляційну раду з питань ліцензування очолює голова, який за посадою є керівником спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Голова Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування має першого заступника та заступника. У разі відсутності голови його обов’язки виконує перший заступник, а в разі відсутності і першого заступника - заступник голови.
Перший заступник голови призначається з представників громадськості, науковців, суб’єктів господарювання або їх об’єднань за результатами обрання його членами Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування. Заступник голови призначається головою Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування з числа державних службовців.
5. Склад Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування формується за пропозиціями громадських організацій, суб’єктів господарювання та їх об’єднань, посадових осіб органів ліцензування та наукових установ і затверджується спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
Представники громадських організацій, суб’єктів господарювання, їх об’єднань та науковців залучаються до складу Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у кількості не менш як п’ятдесят відсотків її складу.
Представники органів державної влади, які забезпечують формування, реалізацію державної політики у сфері ліцензування господарської діяльності, та органів ліцензування становлять 50 відсотків складу Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
6. Формою роботи Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є засідання, що проводяться за потреби, але не рідше одного разу на місяць, крім випадків, встановлених законом, та є правомочними за присутності не менше, ніж половини членів Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
7. У разі надходження до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування скарги на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення ним законодавства у сфері ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування протягом трьох робочих днів з дня її одержання:
1) повідомляє рекомендованим листом або за допомогою засобів телекомунікацій здобувача ліцензії чи ліцензіата, а також орган ліцензування про прийняття скарги до розгляду або про залишення скарги без розгляду.
Скарга залишається без розгляду з таких підстав:
порушені у скарзі питання виходять за межі повноважень Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування;
скарга подана після набрання чинності рішенням органу ліцензування, яке оскаржується (крім скарги щодо рішення органу ліцензування про відмову у видачі ліцензії, яку можна подати протягом місяця з дня прийняття такого рішення);
скарга на дії органу ліцензування щодо порушення ним законодавства у сфері ліцензування розглядається в суді.
У день отримання повідомлення про прийняття спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування скарги до розгляду орган ліцензування вносить до ліцензійного реєстру дату і номер повідомлення спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування та розміщує інформацію про зупинення дії рішення органу ліцензування, що оскаржується, до прийняття розпорядження спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування на підставі рішення Експертно-апеляційної ради;
2) запрошує відповідного здобувача ліцензії чи ліцензіата та орган ліцензування до участі в засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування;
3) запитує в органу ліцензування копії документів, що стосуються оскаржуваних рішень (крім відомостей, які містяться у відкритих реєстрах), у межах матеріалів ліцензійної справи ліцензіата;
4) передає скаргу та інші документи (в міру надходження) до Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
У разі потреби спеціально уповноважений орган з питань ліцензування може запитати в органу ліцензування додаткові документи, що стосуються прийняття органом ліцензування оскаржуваного рішення. З метою оперативного опрацювання відповідні запити можуть передаватися за допомогою засобів телекомунікацій.
Скарга до спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування складається в довільній формі та повинна містити:
повне найменування, місцезнаходження, ідентифікаційний код (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті, - подається копія цієї відмітки) (для фізичних осіб) особи, яка подає скаргу, у разі якщо скарга подається представником скаржника - прізвище, ім’я, по батькові представника;
зміст рішення, дій чи бездіяльності органу ліцензування та норми законодавства, порушені на думку скаржника;
викладення обставин, якими особа, яка подає скаргу, обґрунтовує свої вимоги;
відомості про розгляд зазначеного у скарзі питання в суді;
підпис особи, яка подає скаргу, або її представника із зазначенням дати складання скарги.
До скарги додаються копії документів, що підтверджують її обґрунтованість.
8.
Ліцензія, щодо якої орган ліцензування прийняв рішення про анулювання або зупинення дії і щодо якої Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування розглядається скарга на рішення органу ліцензування, є чинною, а суб’єкт господарювання є ліцензіатом відповідно до цього Закону до дня внесення відомостей до Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування за результатами розгляду скарги.
У разі прийняття Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування рішення про задоволення скарги ліцензіата на рішення органу ліцензування про анулювання або зупинення дії ліцензії повністю або частково та внесення відомостей про прийняте розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування за результатом розгляду скарги до Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування така ліцензія залишається чинною, а суб’єкт господарювання залишається ліцензіатом відповідно до цього Закону.
Дата і номер розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги вноситься спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування до Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензій, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органів ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування не пізніше робочого дня, наступного за днем прийняття такого розпорядження.
Орган ліцензування зобов’язаний виконати розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги у строк, встановлений у цьому розпорядженні.
У разі відхилення скарги ліцензіата на рішення органу ліцензування про анулювання або зупинення дії ліцензії повністю або частково ліцензія вважається анульованою повністю або частково чи строк її дії зупинено повністю або частково з дня внесення спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування до Реєстру розгляду скарг здобувачів ліцензії, ліцензіатів на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування відомостей про розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги.
9. Орган ліцензування зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня одержання запиту подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування завірені ним запитувані копії (фотокопії) документів, що стосуються оскаржуваного рішення.
Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування розглядає скаргу по суті або відкладає її розгляд на наступне засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування у разі неподання органом ліцензування запитуваних документів у встановлений строк або з інших підстав з обґрунтуванням причин перенесення такого розгляду.
Відкладення розгляду скарги допускається не більше двох засідань.
Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування приймає рішення про зняття з розгляду скарги на підставі заяви ліцензіата або здобувача ліцензії про відкликання такої скарги.
11. Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування при прийнятті рішень керується
Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.
Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування приймається двома третинами голосів присутніх членів шляхом особистого голосування і оформлюється протокольним рішенням, що підписується особою, яка головувала на засіданні Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, та секретарем ради, який призначається головою ради з числа її членів.
Експертно-апеляційна рада з питань ліцензування за результатами розгляду скарг, звернень, пропозицій приймає рішення:
задовольнити скаргу ліцензіата чи здобувача ліцензії на дії (бездіяльність) органу ліцензування щодо порушення законодавства у сфері ліцензування;
залишити скаргу ліцензіата чи здобувача ліцензії без задоволення (відхилити скаргу);
відкласти розгляд скарги на наступне засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування;
погодити або не погодити органу ліцензування проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 2, 4 і 5 частини третьої статті 19 цього Закону;
рекомендувати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування зобов’язати орган ліцензування усунути виявлені Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування порушення законодавства у сфері ліцензування;
рекомендувати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування надати пропозиції щодо внесення змін до законодавства з урахуванням пропозицій, наданих Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування;
рекомендувати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування врахувати при наданні пропозицій щодо внесення змін до законодавства розроблені Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування рекомендації стосовно вдосконалення державної політики у сфері ліцензування;
рекомендувати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування розглянути та врахувати результати проведеної Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування експертизи проектів нормативно-правових актів у сфері ліцензування.
Рішення Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування є обов’язковими для розгляду спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування.
За результатами розгляду рішень Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування спеціально уповноважений орган з питань ліцензування:
видає протягом п’яти робочих днів з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування розпорядження про розгляд скарги (у разі задоволення скарги зобов’язує орган ліцензування скасувати рішення органу ліцензування, яке оскаржується, або вчинити (не вчиняти) певні дії, спрямовані на усунення порушень законодавства у сфері ліцензування), розпорядження про зняття скарги з розгляду;
надає протягом трьох робочих днів з дня ухвалення відповідного рішення Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування органу ліцензування погодження (або повідомляє про непогодження) на проведення позапланової перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов на підставах, передбачених пунктами 2, 4 або 5 частини третьої статті 19 цього Закону;
опрацьовує рекомендації та/або рішення, схвалені Експертно-апеляційною радою з питань ліцензування згідно з повноваженнями.
Розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги надсилається рекомендованим листом або за допомогою засобів телекомунікацій відповідному органу ліцензування та здобувачеві ліцензії, ліцензіату не пізніше робочого дня, наступного за днем їх прийняття.
Орган ліцензування, який одержав розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування про розгляд скарги, зобов’язаний в установлений у розпорядженні строк з дати отримання такого розпорядження подати спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування інформацію про виконання вимог такого розпорядження разом із підтвердними документами.
12. Доведення доцільності проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата на підставах, передбачених пунктами 4 і 5 частини третьої статті 19 цього Закону, покладається на юридичну, фізичну особу - підприємця або фізичну особу, яка подала відповідне звернення (повідомлення), для чого такі особи або їхні представники запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
Доведення доцільності проведення органом ліцензування позапланової перевірки ліцензіата на підставах, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 19 цього Закону, покладається на орган ліцензування, представники якого запрошуються на засідання Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування.
13. Інформація про результати діяльності Експертно-апеляційної ради з питань ліцензування оприлюднюється на офіційному веб-сайті спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування.
Стаття 6. Повноваження органів ліцензування
1. Орган ліцензування видає ліцензії на право здійснення видів господарської діяльності, зазначених у статті 7 цього Закону.
Види господарської діяльності, на здійснення яких державний колегіальний орган видає ліцензії, встановлюються цим Законом.
2. Орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності:
1) отримує та розглядає заяву з документами, а також повідомлення, подання яких до органу ліцензування передбачено законом, і за результатом їх розгляду приймає рішення про:
залишення заяви без розгляду;
видачу ліцензії або відмову у видачі ліцензії;
переоформлення ліцензії;
зупинення дії ліцензії повністю або частково;
відновлення дії ліцензії повністю або частково;
анулювання ліцензії повністю або частково;
розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом;
видачу інших документів, визначених законом, що стосуються повноважень органу ліцензування.
Рішення про видачу, переоформлення, відновлення дії ліцензії повністю або частково, розширення, звуження провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності з дня внесення запису про них до ліцензійного реєстру;
2) розробляє проекти ліцензійних умов і змін до них та подає їх в установленому порядку на затвердження Кабінету Міністрів України, якщо інше не встановлене законом;
3) здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов;
4) формує та веде ліцензійний реєстр;
5) формує та веде ліцензійні справи, забезпечує їх зберігання, передачу та одержання у паперовій та/або електронній формі;
6) здійснює інформаційне та методичне супроводження ліцензування;
7) надає інформацію з ліцензійних справ та у порядку, встановленому
Законом України "Про доступ до публічної інформації";
8) розміщує на своєму офіційному веб-сайті рішення, прийняті ним відповідно до цього Закону за відповідним видом господарської діяльності, не пізніше робочого дня, наступного за днем їх прийняття;
9) складає та подає спеціально уповноваженому органу з питань ліцензування щорічний ліцензійний звіт до 30 січня року, наступного за звітним;
10) забезпечує підвищення кваліфікації працівників, до посадових обов’язків яких віднесено забезпечення виконання повноважень у сфері ліцензування;
11) здійснює перевірку документів, що підтверджують відсутність здійснення контролю за діяльністю здобувача ліцензії, ліцензіата, у значенні, наведеному у
статті 1Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у
статті 1 Закону України "Про оборону України";
12) на підставі розпорядження спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування або рішення суду приймає рішення щодо скасування прийнятого ним рішення про анулювання або зупинення дії ліцензії повністю або частково.
3. Рішення органу ліцензування оформлюються організаційно-розпорядчими актами за підписом керівника органу або його заступника згідно з розподілом повноважень.
4. Рішенням органу ліцензування на його територіальні підрозділи можуть бути покладені обов’язки з виконання повноважень органу ліцензування щодо проведення перевірок додержання ліцензіатами вимог ліцензійних умов та складання актів за результатом їх проведення.
Забороняється делегувати повноваження органу ліцензування будь-яким органам, організаціям, суб’єктам господарювання чи особам (у тому числі утвореним органом ліцензування чи які перебувають у сфері управління або підпорядкуванні органу ліцензування).
5. Орган, що втратив повноваження органу ліцензування, зобов’язаний:
1) вжити у місячний строк невідкладних заходів з передачі своїх ліцензійних справ, інших інформаційних ресурсів, необхідних для забезпечення виконання вимог цього Закону, відповідному органу, визначеному (уповноваженому) для ліцензування відповідного виду господарської діяльності, а у разі скасування ліцензування відповідного виду діяльності - до архівної установи;
2) забезпечити передання ліцензійних справ та інших інформаційних ресурсів щодо сфери ліцензування органу ліцензування, який визначений (уповноважений) відповідно законом чи Кабінетом Міністрів України, протягом часу, що забезпечує додержання строків прийняття рішень, вчинення інших дій у сфері ліцензування, передбачених цим Законом, але не більш як за десять календарних днів з дня його визначення (уповноваження) органом ліцензування.
Стаття 7. Перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню
1. Ліцензуванню підлягають такі види господарської діяльності:
1) банківська діяльність, діяльність з надання фінансових послуг - у випадках, встановлених законом, та діяльність із здійснення операцій з готівкою, що включають інкасацію коштів, перевезення валютних та інших цінностей, оброблення та зберігання готівки;
1-1) професійна діяльність на ринках капіталу та організованих товарних ринках, яка ліцензується відповідно до
Закону України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" та
Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";
4) діяльність у сфері медіа, що ліцензується відповідно до
Закону України "Про медіа";
5) діяльність у сфері електроенергетики, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених
Законом України "Про ринок електричної енергії", і діяльність у сфері використання ядерної енергії, яка ліцензується відповідно до
Закону України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії";
6) освітня діяльність, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти;
7) виробництво і торгівля спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, і пальним, зберігання пального, яка ліцензується відповідно до
Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального";
9) будівництво об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України, - з урахуванням особливостей, визначених
Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
11)
виробництво та ремонт вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівля вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; виробництво спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продаж;
14)
( Слова "виробництво особливо небезпечних хімічних речовин, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України" виключаються Законом
№ 2804-IX від 01.12.2022 )
14-1) діяльність з управління небезпечними відходами, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених
Законом України "Про управління відходами";
18) випуск та проведення лотерей з урахуванням особливостей, визначених
Законом України "Про державні лотереї в Україні";
18-1) діяльність на ринку азартних ігор, яка ліцензується відповідно до
Закону України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор";
22) культивування рослин (крім конопель для промислових цілей, визначених
Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори"), включених до таблиці I
Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого Кабінетом Міністрів України, розроблення, виробництво, виготовлення, зберігання, перевезення, придбання, реалізація (відпуск), ввезення на територію України, вивезення з території України, використання, знищення наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, включених до зазначеного Переліку, - з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори", у тому числі щодо строку, на який видається ліцензія на цей вид господарської діяльності;
23-1) діяльність, пов’язана з розробленням, виготовленням, постачанням технічних засобів розвідки (критерії належності до технічних засобів розвідки визначаються розвідувальними органами України);
25) зовнішньоекономічна діяльність відповідно до
статті 16 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність";
26) транспортування нафти, нафтопродуктів магістральним трубопроводом;
27) діяльність на ринку природного газу, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених
Законом України "Про ринок природного газу";
28) централізоване водопостачання та централізоване водовідведення;
29) виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними і місцевими (розподільчими) тепловими мережами та постачання теплової енергії;
34) заготівля та тестування донорської крові та компонентів крові незалежно від їх кінцевого призначення, переробка, зберігання, розподіл та реалізація донорської крові та компонентів крові, призначених для трансфузії.
2. Ліцензування видів господарської діяльності, що відповідно до цієї статті ліцензуються з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах, здійснюється з дотриманням вимог статті 3 цього Закону.
Стаття 8. Запровадження, скасування, зміна назви виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню
1. У разі запровадження ліцензування нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, ліцензійні умови провадження нового виду господарської діяльності або нової частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, набирають чинності у строк, необхідний для приведення суб’єктом господарювання своєї діяльності у відповідність із вимогами ліцензійних умов, але не менш як через два місяці з дня їх опублікування.
2. У разі скасування ліцензування виду господарської діяльності орган ліцензування втрачає повноваження органу ліцензування, а ліцензії, видані на здійснення цього виду діяльності, вважаються недійсними.
У разі скасування ліцензування частини виду господарської діяльності ліцензійні умови поширюються на вид господарської діяльності в частині, що підлягає ліцензуванню згідно із цим Законом.
У такому разі орган ліцензування втрачає повноваження щодо ліцензування частини виду господарської діяльності, ліцензування якої скасовано, а ліцензії продовжують діяти в частині, що підлягає ліцензуванню згідно із цим Законом.
3. У разі зміни згідно з цим Законом назви виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, яка не призводить до зміни предмета такої діяльності, відповідні ліцензійні умови, прийняті відповідно до цього Закону, надалі поширюються на такий вид діяльності. Ліцензії на провадження такого виду господарської діяльності продовжують діяти.
4. У зв’язку із змінами, передбаченими цією статтею, органи ліцензування та органи, що втратили повноваження органів ліцензування, актуалізують інформацію в ліцензійних реєстрах.
Стаття 9. Ліцензійні умови
1. Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги ліцензійних умов відповідного виду господарської діяльності, а здобувач ліцензії для її отримання - відповідати ліцензійним умовам.
2. Ліцензійні умови та зміни до них розробляються органом ліцензування, підлягають погодженню спеціально уповноваженим органом з питань ліцензування та затверджуються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, визначених законом.
У разі якщо органом ліцензування визначено одночасно центральний орган виконавчої влади і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади або державний колегіальний орган і Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи місцевий орган виконавчої влади, ліцензійні умови розробляються відповідним центральним органом виконавчої влади або державним колегіальним органом відповідно.
У разі якщо органом ліцензування визначено Раду міністрів Автономної Республіки Крим, вона може передати свої повноваження органу ліцензування профільному міністерству Ради міністрів Автономної Республіки Крим.
3. У разі внесення змін до чинних ліцензійних умов, які потребуватимуть проведення суб’єктами господарювання підготовчої роботи, такі ліцензійні умови або їх окремі положення мають набирати чинності через певний строк з дня їх опублікування, достатній для проведення таких підготовчих робіт, що не може бути меншим, ніж два місяці.
4. Органи ліцензування оприлюднюють ліцензійні умови і зміни до них на своєму офіційному веб-сайті.
5. У разі внесення змін до ліцензійних умов у частині зміни переліку документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, цими ж змінами встановлюється строк подачі цих додаткових документів, який не може бути меншим, ніж два місяці з дня опублікування змін до ліцензійних умов.
6. Залежно від особливостей провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, вимоги ліцензійних умов встановлюються стосовно суб’єкта господарювання загалом та /або відносно кожного місця провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню.
7. Якщо суб’єкт господарювання провадить вид господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, не в повному обсязі, а частково, ліцензійні умови поширюються на ліцензіата лише в частині, що встановлює вимоги до провадження цієї частини виду господарської діяльності.
8. Ліцензійні умови можуть визначати вичерпний перелік видів місць провадження господарської діяльності, якщо це обумовлено особливостями провадження цього виду господарської діяльності.
Вимоги ліцензійних умов поширюються на місця провадження господарської діяльності ліцензіата, що зазначені в документах, що додаються до заяви про отримання ліцензії (з урахуванням змін до них, поданих ліцензіатом до органу ліцензування).
9. Вимоги ліцензійних умов мають бути обумовлені особливостями провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, та включають:
1) вичерпний перелік підтвердних документів, що підтверджують відповідність суб’єкта господарювання вимогам ліцензійних умов, крім документів, які органи влади не можуть вимагати відповідно до частини сьомої
статті 9 Закону України "Про адміністративні послуги", щодо:
відомостей про місця провадження господарської діяльності із зазначенням щодо кожного з них виду діяльності (повністю або частково стосовно зазначеного у заяві) або операцій, що за ним провадитимуться;
відомостей про засоби провадження господарської діяльності;
відомостей про доступність місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення;
інформації про підтвердження відсутності здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у
статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у
статті 1 Закону України "Про оборону України";
2) кадрові вимоги щодо:
мінімальної кількості працівників за окремими посадами (у разі якщо це зумовлено особливостями провадження певного виду господарської діяльності, встановлюються вимоги щодо наявності у певних працівників відповідної освіти, кваліфікації та (або) стажу роботи, зокрема у фізичних осіб - підприємців, мінімальної частки кваліфікованих працівників за певними посадами, які уклали трудові договори з ліцензіатом);
даних про наявність трудових договорів з усіма найманими працівниками;
3) організаційні вимоги щодо:
строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у заяві та документах, що додавалися до заяви, але не більше ніж один місяць з дня настання таких змін;
провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, виключно в межах місць провадження господарської діяльності, зазначених у відомостях про них, поданих до органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов, використання виключно таких місць у провадженні виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, крім випадків, передбачених законом;
провадження виду господарської діяльності виключно з використанням засобів провадження, зазначених у відомостях, поданих органу ліцензування згідно з вимогами ліцензійних умов;
подання передбаченої законом звітності;
порядку дій суб’єкта господарювання у разі повного або часткового зупинення дії ліцензії;
4) технологічні вимоги щодо:
наявності певної матеріально-технічної бази разом з даними, що дають можливість її ідентифікувати;
доступності місць провадження господарської діяльності для маломобільних груп населення;
5) спеціальні вимоги, передбачені законом, стосовно:
обмеження щодо суміщення здійснення видів господарської діяльності;
виконання передбачених законом вимог щодо відокремлення і незалежності;
можливості провадження видів господарської діяльності лише юридичними особами або лише юридичними особами окремих організаційно-правових форм;
розміру статутного капіталу;
ділової репутації.
10. До ліцензійних умов не можуть бути включені вимоги:
1) щодо додержання законодавства України у відповідній сфері та/або окремих законів у цілому;
2) законодавства, обов’язкові до виконання всіма суб’єктами господарювання.
11. Ліцензійними умовами встановлюються зміст та форма:
1) заяв про отримання, переоформлення ліцензії, зупинення та відновлення дії ліцензії в повному обсязі або частково, розширення або звуження провадження виду господарської діяльності ліцензіатом;
2) відомостей, що додаються до заяви про отримання ліцензії;
3) опису документів, що подаються для отримання ліцензії;
4) документів щодо кожного місця провадження господарської діяльності.
12. У ліцензійних умовах визначаються вичерпні переліки типів місць та засобів провадження господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, щодо яких встановлюються вимоги, передбачені абзацами п’ятим та шостим пункту 3 частини дев’ятої цієї статті.
13. Ліцензійні умови повинні відповідати принципам державної політики у сфері ліцензування.
Стаття 10. Оформлення та подання документів до органу ліцензування
1. Документи, подання яких до органу ліцензування передбачено цим Законом, можуть бути подані до органу ліцензування за вибором здобувача ліцензії, ліцензіата:
1) нарочно;
2) поштовим відправленням з описом вкладення;
3) в електронній формі в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
2. У разі оформлення документів, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, на паперовому носії вони складаються за допомогою друкувальних засобів або оформлюються рукописним способом.
4. Документи, що подаються в електронній формі, оформлюються згідно з вимогами законодавства у сфері електронного документообігу.
5. Документи, що складаються здобувачем ліцензії, ліцензіатом відповідно до цього Закону, мають бути викладені державною мовою та підписані здобувачем ліцензії, ліцензіатом або іншою уповноваженою на це особою.
7. Заява про отримання ліцензії та підтвердні документи, подані у паперовій формі, приймаються за описом.
8. При надходженні до органу ліцензування заяви про отримання ліцензії разом з підтвердними документами на паперових носіях на двох екземплярах опису документів уповноваженою посадовою особою органу ліцензування робиться відмітка про дату прийняття документів і засвідчується своїм підписом із зазначенням прізвища, ініціалів, посади. Один екземпляр опису уповноваженою посадовою особою органу ліцензування надається (надсилається рекомендованим листом чи за допомогою засобів телекомунікації) здобувачу ліцензії (а у разі подання здобувачем ліцензії документів до органу ліцензування нарочно - видається йому нарочно одразу після заповнення), а другий екземпляр опису залишається в органі ліцензування.
9. Документи, подані у спосіб, передбачений пунктом 2 частини першої цієї статті, в останній день закінчення строку, встановленого Законом, вважаються такими, що подані своєчасно.
Стаття 11. Документи, що подаються для отримання ліцензії
1. Здобувач ліцензії подає до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії за визначеною ліцензійними умовами формою.
Якщо документи подаються нарочно, здобувач ліцензії пред’являє документ, що посвідчує його особу.
У разі подання документів представником здобувача ліцензії додатково пред’являється оригінал документа (засвідчена копія), що засвідчує його повноваження.
2. У заяві про отримання ліцензії повинна міститися інформація про:
1) здобувача ліцензії:
для юридичної особи - повне найменування, ідентифікаційний код, місцезнаходження, перелік відокремлених підрозділів, у межах яких планується провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню;
для фізичної особи - підприємця - прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дані про місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (не зазначається фізичною особою, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідний контролюючий орган і має відмітку у паспорті, - подається копія цієї відмітки) та згода на обробку персональних даних з метою забезпечення виконання вимог цього Закону;
2) вид господарської діяльності (повністю або частково), зазначений у статті 7 цього Закону, на провадження якого здобувач ліцензії має намір отримати ліцензію.
3. До заяви про отримання ліцензії додаються:
1) документи відповідно до ліцензійних умов;
2) копія паспорта керівника здобувача ліцензії (або його уповноваженого представника) із відміткою контролюючого органу про повідомлення про відмову через свої релігійні переконання від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (подається тільки фізичними особами - підприємцями, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган);
3) опис документів, що подаються для отримання ліцензії, у двох екземплярах (у разі подання документів у паперовій формі).
4. Перелік підтвердних документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії, встановлюється ліцензійними умовами і є виключним.
Документи, копії яких подавалися до органу ліцензування відповідно до цього Закону, та документи (копії), що підтверджують достовірність даних, зазначених здобувачем ліцензії в документах, що подавалися органу ліцензування, зберігаються ліцензіатом протягом дії ліцензії.
5. Посадовим особам органів ліцензування забороняється вимагати від здобувача ліцензії:
1) подання оригіналів документів (крім документів, що складаються безпосередньо здобувачем ліцензії);
2) зазначення в документах, що подаються для отримання ліцензії, інформації або подання документів, не передбачених ліцензійними умовами;
3) документи, що підтверджують або спростовують інформацію про нього, які видаються іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування або їх посадовими особами (виписки, витяги, довідки, листи);
4) наявності на документі (його копії), що подається суб’єктом господарювання, відбитка його печатки або нотаріального засвідчення вірності копії документа, якщо обов’язковість такого нотаріального засвідчення не встановлена законом.
6. Документи, подання яких для отримання ліцензії передбачено цим Законом та прийняті органом ліцензування до розгляду для видачі ліцензії, поверненню здобувачеві ліцензії не підлягають.
7. З документів, поданих для отримання ліцензії на паперових носіях, органом ліцензування обов’язково виготовляється електронна копія шляхом сканування.
Стаття 12. Порядок прийняття заяви про отримання ліцензії до розгляду та підстави для залишення її без розгляду
1. Орган ліцензування протягом п’яти робочих днів з дня одержання заяви про отримання ліцензії встановлює наявність або відсутність підстав для залишення її без розгляду і в разі їх наявності приймає відповідне рішення.
Рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду набуває чинності з дня його прийняття та підлягає обов’язковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті органу ліцензування і внесенню інформації про таке рішення до ліцензійного реєстру наступного робочого дня після його прийняття.
2. Підставою для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду є:
1) подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви для отримання ліцензії, крім подання документів у порядку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті;
2) заява або хоча б один з документів, що додається до заяви про отримання ліцензії:
підписаний особою, яка не має на це повноважень;
оформлений із порушенням вимог цього Закону, складений не за встановленою формою або не містить даних, які обов’язково вносяться до них згідно з цим Законом;
3) подання заяви з порушенням строків, передбачених цим Законом;
4) відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про здобувача ліцензії (суб’єкта господарювання) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;
5) наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта господарювання у значенні, наведеному у
статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у
статті 1 Закону України "Про оборону України".
3. У рішенні про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду зазначаються:
1) реквізити заяви про отримання ліцензії;
2) вид господарської діяльності, зазначений здобувачем ліцензії у заяві про отримання ліцензії;
3) дані про здобувача ліцензії (найменування та ідентифікаційний код юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові та реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи - підприємця (серія та номер паспорта для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомила про це відповідний контролюючий орган та має відмітку у паспорті);
4) перелік обґрунтованих підстав для залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду і пропозиції щодо порядку їх усунення, викладені в чіткій та однозначній формі.
5. Після усунення причин, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду, здобувач ліцензії може повторно подати заяву про отримання ліцензії.
При повторному поданні до органу ліцензування здобувачем ліцензії заяви про отримання ліцензії до такої заяви додаються лише ті підтвердні документи, що стали підставою для прийняття рішення про залишення заяви без розгляду, за умови, що попередньо подані документи, що знаходяться в ліцензійній справі, на момент повторної подачі заяви зберегли свою актуальність.
Збереженням актуальності є достовірність документів, що додалися до заяви про отримання ліцензії, та відповідність зазначених у них даних ліцензійним умовам.
6. Забороняється залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду з підстав, не передбачених цією статтею.
7. Для цілей цього Закону використовуються відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Стаття 13. Розгляд заяви про отримання ліцензії, відмова у видачі ліцензії, видача ліцензії
................Перейти до повного тексту