1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про концесію
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2019, № 48, ст.325) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 157-IX від 03.10.2019, ВВР, 2020, № 4, ст.25 № 1024-IX від 02.12.2020, ВВР, 2021, № 4, ст.33 № 1089-IX від 16.12.2020 № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові, фінансові та організаційні засади реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, з метою модернізації інфраструктури та підвищення якості суспільно значущих послуг.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
1) адміністратор електронної торгової системи - юридична особа, відповідальна за забезпечення функціонування електронної торгової системи, визначена Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства. Адміністратор електронної торгової системи не може бути власником, засновником або пов’язаною особою з особою оператора електронного майданчика, поєднання функцій адміністратора електронної торгової системи та оператора електронного майданчика забороняється;
2) балансоутримувач - державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на балансі або у власності якого перебуває майно, що є об’єктом концесії;
3) віртуальна кімната даних - захищений відповідно до законодавства інтернет-ресурс, на якому розміщено інформацію про об’єкт концесії, балансоутримувача, зокрема про його фінансовий стан, документи та відомості, необхідні для отримання дозволу на концентрацію, інші відомості, у тому числі інформація з обмеженим доступом (крім таємної та службової інформації), а також інша інформація, визначена концесієдавцем за пропозицією радника (у разі його залучення);
4) договір про фінансування - договір між концесіонером та кредитором (кредиторами) або їх представниками, укладений з метою фінансування проекту, що здійснюється на умовах концесії;
5) електронна торгова система (далі - ЕТС) - дворівнева інформаційно-комунікаційна система, що включає центральну базу даних та електронні майданчики, які взаємодіють із центральною базою даних через інтерфейс програмування додатків такої центральної бази даних. ЕТС забезпечує можливість створення, розміщення, оприлюднення та обміну інформацією і документами в електронному вигляді, проведення концесійного конкурсу та конкурентного діалогу, а також публікацію документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію;
( Пункт 5 частини першої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1089-IX від 16.12.2020 )
6) електронний майданчик - апаратно-програмний комплекс, який функціонує в мережі Інтернет, підключений до центральної бази даних та забезпечує концесієдавцю (конкурсній комісії), претендентам та учасникам можливість користуватися сервісами ЕТС з автоматичним обміном інформацією;
7) концесієдавець - щодо об’єктів державної власності - держава в особі відповідних державних органів, які згідно із Законом України "Про управління об’єктами державної власності" здійснюють управління об’єктами державної власності, а якщо такий орган не визначений - Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган, або за рішенням Кабінету Міністрів України - Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, державне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі; щодо об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - Автономна Республіка Крим в особі Ради міністрів Автономної Республіки Крим на підставі рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим; щодо об’єктів комунальної власності - територіальна громада в особі виконавчого органу місцевого самоврядування (на підставі рішення представницького органу місцевого самоврядування); щодо майна господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, що передається в концесію разом з об’єктами державної чи комунальної власності - господарське товариство, яке є власником такого майна або якому належать 100 відсотків акцій (часток), що посвідчують корпоративні права господарського товариства на таке майно - за рішенням відповідних органів державної влади або органів місцевого самоврядування, що здійснюють функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств;
8) концесійний договір - договір між концесіонером та концесієдавцем, який визначає порядок та умови реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії;
9) концесійний платіж - періодичний платіж, що здійснюється концесіонером відповідно до умов концесійного договору;
10) концесіонер - юридична особа - резидент України, яка отримала відповідно до цього Закону об’єкт у концесію та виступає стороною концесійного договору;
11) концесія - форма здійснення державно-приватного партнерства, що передбачає надання концесієдавцем концесіонеру права на створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг у порядку та на умовах, визначених концесійним договором, а також передбачає передачу концесіонеру переважної частини операційного ризику, що охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції;
12) користувачі (споживачі) - юридичні та/або фізичні особи, які користуються об’єктом концесії або отримують суспільно значущі послуги, що надаються відповідно до концесійного договору;
13) кредитор - будь-яка фінансова установа, міжнародна фінансова організація, що надала або має намір надати боргове фінансування чи надала гарантію концесіонеру для виконання ним зобов’язань за концесійним договором;
14) міжнародна фінансова організація - Міжнародний банк реконструкції та розвитку, Міжнародна фінансова корпорація, Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій, Міжнародна асоціація розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Північний інвестиційний банк, Світовий банк та інші міжнародні фінансові організації, членом яких є Україна;
15) незалежний експерт - особа, яка відповідає встановленим цим Законом вимогам, володіє спеціальними знаннями у певній галузі та може надати роз’яснення, рекомендації, консультації, висновки з питань, що потребують таких спеціальних знань, під час проведення концесійного конкурсу і за договором з концесієдавцем залучається до роботи конкурсної комісії з правом дорадчого голосу;
16) об’єкт концесії - об’єкти права державної власності, власності Автономної Республіки Крим чи комунальної власності, а також майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, що надаються концесіонеру з метою виконання умов концесійного договору, а також об’єкти, що створюються та/або будуються концесіонером у процесі виконання концесійного договору. Об’єкт концесії може складатися з майна декількох балансоутримувачів.
Об’єктом концесії не може бути державне майно, майно Автономної Республіки Крим та комунальне майно, щодо якого укладено договір оренди, до припинення дії такого договору, крім випадків, передбачених статтею 21 цього Закону, а також державне майно, що використовується у виготовленні та ремонті всіх видів зброї, яка перебуває на озброєнні Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законодавства військових формувань, Служби безпеки України;
17) оператор електронного майданчика - юридична особа, що має право використовувати електронний майданчик та діє відповідно до договору, укладеного з адміністратором ЕТС;
18) орган з державно-приватного партнерства - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державно-приватного партнерства;
19) плата за експлуатаційну готовність - передбачені концесійним договором платежі на користь концесіонера, що сплачуються після прийняття об’єкта концесії в експлуатацію, розмір яких залежить від досягнення концесіонером показників результативності, визначених концесійним договором;
20) показники результативності - кількісні та якісні показники щодо надійності і доступності об’єкта концесії та надання суспільно значущих послуг, які мають бути досягнуті в результаті реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, з урахуванням його мети та завдань;
21) претендент - юридичні особи (резиденти та/або нерезиденти) або об’єднання таких юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів), які в процедурі попереднього відбору (прекваліфікації) подали в установленому концесієдавцем порядку заявку на участь у концесійному конкурсі;
22) прямий договір - договір між концесієдавцем, концесіонером та кредитором (кредиторами), що визначає порядок та умови заміни концесіонера, а також може передбачати зобов’язання сторін договору, пов’язані зі зміною концесіонера, виконання фінансових зобов’язань концесіонера перед кредитором (кредиторами) та інші положення, спрямовані на недопущення розірвання концесійного договору;
23) радник - фізична та/або юридична особа, яка за договором бере на себе зобов’язання щодо надання послуг у процесі підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії;
24) суспільно значущі послуги - послуги, спрямовані на забезпечення суспільних інтересів та потреб, що надаються необмеженому колу користувачів (споживачів) та/або надання яких зазвичай має забезпечуватися органами державної влади, органами місцевого самоврядування або державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями, господарськими товариствами, 50 і більше відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі;
25) учасник - претендент, який за результатами процедури попереднього відбору (прекваліфікації) в установленому концесієдавцем порядку допущений до участі в концесійному конкурсі, сплатив реєстраційний внесок та уклав з концесієдавцем договір про конфіденційність наданої інформації, або у разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації - юридична особа (резидент та/або нерезидент), об’єднання юридичних осіб, підприємств (резидентів та/або нерезидентів), що виконали вимоги для набуття статусу учасника;
26) центральна база даних - сукупність технічних та програмних засобів у складі інтерфейсів програмування додатків, модулів конкурсу, допоміжних програмних сервісів та баз даних, що забезпечують можливість проведення процедури конкурсу в електронній формі та гарантують рівний доступ до інформації учасникам конкурсу в електронній формі. Поточна використовувана версія програмного коду всіх складових центральної бази даних є відкритою та загальнодоступною.
2. Терміни "державно-приватне партнерство", "приватний партнер" вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про державно-приватне партнерство", термін "контроль" вживається в цьому Законі у значенні, наведеному в Законі України "Про захист економічної конкуренції", термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)" - у значенні, наведеному в Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", термін "пов’язані особи" - у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.
Стаття 2. Концесійне законодавство
1. Відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією проектів, що здійснюються на умовах концесії, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Земельним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Відносини, що виникають у зв’язку з реалізацією проектів, що здійснюються на умовах концесії, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно норми щодо внесення змін до цього Закону.
2. У разі якщо міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
3. Норми Закону України "Про державно-приватне партнерство" застосовуються лише у випадках, прямо передбачених цим Законом.
4. На відносини, що виникають у зв’язку з вибором концесіонера, виконанням концесійного договору та наданням державної підтримки проектів, що здійснюються на умовах концесії, не поширюється дія законодавства про публічні закупівлі.
5. Концесія може застосовуватися для здійснення проектів у будь-яких сферах господарської діяльності, крім об’єктів, щодо яких законом встановлено обмеження чи заборона щодо передачі їх у концесію.
6. Дія цього Закону не поширюється на проекти, які:
не передбачають внесення інвестицій інвестором в об’єкт концесії;
передбачають отримання інвестором повного відшкодування здійснених ним інвестицій за рахунок коштів державного або місцевого бюджету;
не передбачають створення та/або будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення), та/або управління (користування, експлуатацію, технічне обслуговування) об’єктом концесії, та/або надання суспільно значущих послуг;
передбачають пошук, розвідку родовищ та видобування корисних копалин.
Стаття 3. Строк концесії
1. Концесійний договір укладається на визначений договором строк, який має становити не менше п’яти років та не більше 50 років, крім строку концесійного договору щодо будівництва та подальшої експлуатації автомобільних доріг, який має становити не менше 10 років.
2. Строк концесії може визначатися з урахуванням:
строку, експлуатації об’єкта концесії та строку його амортизації;
строку, обґрунтовано необхідного концесіонеру для відшкодування інвестицій, вкладених в об’єкт концесії (враховуючи витрати, здійснені у зв’язку із залученням боргового фінансування), та отримання визначеного рівня прибутку;
строку, обґрунтовано необхідного для досягнення цілей та завдань концесії, а також характеристики сфери та соціальної важливості проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Розділ II
ПІДГОТОВКА ПРОПОЗИЦІЙ ТА ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО ДОЦІЛЬНІСТЬ АБО НЕДОЦІЛЬНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ КОНЦЕСІЇ
Стаття 4. Підготовка пропозицій
1. Ініціаторами підготовки пропозицій про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії можуть бути центральні або місцеві органи виконавчої влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, а також юридичні особи приватного права (резиденти та/або нерезиденти) або об’єднання таких юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів).
2. Підготовка пропозицій про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії та проведення на їх підставі аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства здійснюються у порядку, передбаченому розділом III Закону України "Про державно-приватне партнерство" , з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Оцінка впливу на довкілля для провадження планової діяльності, передбаченої пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, здійснюється концесіонером після підписання концесійного договору відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
Стаття 5. Прийняття рішення про доцільність або недоцільність здійснення концесії
1. Рішення про доцільність або недоцільність здійснення концесії приймається протягом трьох місяців з дня подання пропозицій про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії (сільськими, селищними, міськими, у тому числі об’єднаними територіальними громадами, районними та обласними радами - на найближчій сесії) у передбаченому цим Законом порядку на підставі висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії щодо:
об’єктів державної власності - центральним або місцевим органом виконавчої влади, що здійснює відповідно до закону функції з управління відповідними об’єктами державної власності, а якщо такий орган не визначено, - Кабінетом Міністрів України;
об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - органом, уповноваженим Радою міністрів Автономної Республіки Крим, а якщо такий орган не визначено, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим;
об’єктів комунальної власності - органом місцевого самоврядування згідно з повноваженнями відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні";
майна господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, яке передається в концесію разом з об’єктами державної або комунальної власності, - відповідними органами державної влади або органами місцевого самоврядування, що здійснюють функції з управління корпоративними правами щодо таких господарських товариств.
2. Рішення про доцільність здійснення концесії може передбачати необхідні заходи з підготовки до проведення концесійного конкурсу:
1) заходи, спрямовані на утворення конкурсної комісії;
2) заходи, необхідні для підготовки об’єкта до передачі в концесію, зокрема заходи, спрямовані на оформлення права державної або комунальної власності на майно, що є об’єктом концесії, формування та/або державну реєстрацію речових прав на земельні ділянки, необхідні для здійснення концесії, проведення інвентаризації та незалежної оцінки майна, що є об’єктом концесії (за потреби);
3) заходи, спрямовані на організацію інформаційного супроводження проекту, що здійснюється на умовах концесії, у тому числі щодо вивчення зацікавленості потенційних інвесторів;
4) заходи, спрямовані на залучення радників та незалежних експертів (за потреби);
5) заходи, спрямовані на забезпечення взаємодії між концесієдавцями (якщо в проекті, що здійснюється на умовах концесії, беруть участь кілька концесієдавців);
6) інші заходи за рішенням концесієдавця.
У разі якщо рішення про доцільність здійснення концесії приймає орган, який не буде концесієдавцем, у такому рішенні має бути визначений концесієдавець.
Заходи, передбачені цією частиною, мають бути виконані у строк, що не перевищує шість місяців з дати прийняття рішення про доцільність здійснення концесії.
3. Орган, що прийняв рішення про доцільність або недоцільність здійснення концесії, зобов’язаний протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення повідомити у письмовій формі про таке рішення особу, яка подала пропозицію про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, та орган з державно-приватного партнерства.
4. З дня прийняття рішення про доцільність здійснення концесії балансоутримувач майна, що є об’єктом концесії, його уповноважені органи управління без згоди концесієдавця не мають права щодо:
припинення зобов’язань третьої сторони, пов’язаних з об’єктом концесії, перед балансоутримувачем шляхом зарахування зустрічних вимог;
здійснення операцій (дій), внаслідок яких може відбутися відчуження об’єкта концесії, зменшення його вартості (крім амортизаційних відрахувань) або зменшення його розміру, поділ/об’єднання, передача в оренду (суборенду) або на правах емфітевзису, суперфіцію земельної ділянки державної/комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні/власності/оренді балансоутримувача та є необхідною для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії;
міни (обміну), іпотеки або застави майна, що є об’єктом концесії;
списання основних засобів, що є об’єктом концесії;
безоплатної передачі та реалізації майна, що є об’єктом концесії, для погашення заборгованості;
передачі майна, що є об’єктом концесії, в оренду або продовження строку дії таких договорів;
внесення такого майна до статутного капіталу інших суб’єктів господарювання;
передачі такого майна в управління/спільну діяльність;
вчинення дій, що можуть призвести до обмеження (обтяження) прав на земельну ділянку державної/комунальної власності, що перебуває в постійному користуванні/власності/оренді балансоутримувача та є необхідною для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії;
прийняття рішень про припинення балансоутримувача шляхом реорганізації.
Якщо дії, передбачені цією частиною, вчиняються без попереднього погодження концесієдавцем, такий правочин є недійсним.
Зазначені обмеження діють до завершення концесійного конкурсу та підписання концесійного договору або відміни чи визнання концесійного конкурсу таким, що не відбувся.
Відповідальність за збереження цілісності об’єкта концесії та за шкоду, завдану такому об’єкту, несе керівник балансоутримувача.
5. За потреби концесієдавець може звернутися до Кабінету Міністрів України для прийняття рішення щодо координації дій центральних та/або місцевих органів виконавчої влади, які не є стороною концесійного договору, але від діяльності яких залежить ефективність підготовки та реалізація проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Розділ III
ВИЗНАЧЕННЯ КОНЦЕСІОНЕРА
Стаття 6. Порядок визначення концесіонера
1. Концесієдавець обирає концесіонера шляхом проведення концесійного конкурсу, а у випадках, визначених цим Законом, - за результатами конкурентного діалогу або за результатами прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається у концесію.
2. При виборі концесіонера концесієдавець повинен забезпечити дотримання принципів відкритості, рівності та відсутності дискримінації.
3. Концесійний конкурс, конкурентний діалог, прямі переговори з орендарем державного майна, що передається у концесію, проводяться в порядку, визначеному цим Законом.
Визначення концесіонера шляхом проведення концесійного конкурсу або конкурентного діалогу може проводитися в ЕТС.
Порядок функціонування, випадки використання ЕТС для проведення концесійних конкурсів, порядок проведення концесійного конкурсу та конкурентного діалогу в ЕТС, розмір, порядок, строки сплати та повернення винагороди оператора електронного майданчика встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови проведення концесійного конкурсу визначаються концесієдавцем у конкурсній документації.
Стаття 7. Конкурсна комісія
1. Для організації та проведення концесійного конкурсу утворюється конкурсна комісія, яка діє на підставі загального положення про конкурсну комісію з визначення концесіонера, що затверджується концесієдавцем.
2. Конкурсна комісія утворюється концесієдавцем протягом строку, передбаченого частиною другою статті 5 цього Закону для проведення заходів з підготовки до проведення концесійного конкурсу.
3. Конкурсна комісія утворюється у складі не менше семи та не більше 25 осіб.
Кількість членів конкурсної комісії має бути непарною.
Конкурсна комісія працює у формі засідань. Засідання конкурсної комісії є повноважними за умови присутності двох третин загального складу комісії. Кожний член конкурсної комісії має один голос. Рішення конкурсної комісії приймаються простою більшістю голосів від загального складу комісії. Рішення конкурсної комісії оформлюються протоколами, що підписуються усіма членами комісії, присутніми на засіданні.
4. До складу конкурсної комісії обов’язково включаються:
щодо об’єктів державної власності - представники концесієдавця, органу з державно-приватного партнерства, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, представники балансоутримувача майна, що є об’єктом концесії, а також за рішенням концесієдавця - представники інших державних органів та органів місцевого самоврядування, один представник профспілок балансоутримувача (за наявності);
щодо об’єктів, що належать Автономній Республіці Крим, - представники Ради міністрів Автономної Республіки Крим, республіканського органу виконавчої влади, уповноваженого управляти зазначеним майном Автономної Республіки Крим, представники балансоутримувача майна, що є об’єктом концесії, представники органів місцевого самоврядування територіальної громади, якщо об’єкт концесії стосується інтересів відповідної територіальної громади, а також Фонду державного майна Автономної Республіки Крим, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим та Уповноваженого органу Автономної Республіки Крим із земельних питань, один представник профспілок балансоутримувача (за наявності);
щодо об’єктів комунальної власності - представники виконавчого органу концесієдавця, представники балансоутримувача майна, що є об’єктом концесії, представники органів місцевого самоврядування територіальної громади, якщо об’єкт концесії стосується інтересів відповідної територіальної громади, а також за рішенням концесієдавця представники інших державних органів та органів місцевого самоврядування, один представник профспілок балансоутримувача (за наявності).
Якщо об’єктом концесії також виступає майно господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, до конкурсної комісії обов’язково включається представник такого господарського товариства.
5. Голова та секретар конкурсної комісії є представниками концесієдавця.
За зверненням концесієдавця кандидатури для включення до складу конкурсної комісії подаються відповідними органами протягом 10 календарних днів з дня надходження звернення.
6. До завдань конкурсної комісії належать:
визначення строків проведення концесійного конкурсу, у тому числі строку для проведення прекваліфікації та конкурсу пропозицій;
розроблення та подання на затвердження концесієдавцю конкурсної документації;
реєстрація заявок претендентів на участь у попередньому відборі;
забезпечення претендентів і учасників концесійного конкурсу необхідною інформацією (документами) для підготовки та подання заявки на участь у попередньому відборі, конкурсної пропозиції, надання претендентам або учасникам конкурсу роз’яснень щодо конкурсної документації. Усі роз’яснення в обов’язковому порядку надсилаються всім претендентам або учасникам;
надання на затвердження концесієдавцю висновку щодо допущення (недопущення) претендентів до участі у конкурсі пропозицій;
розгляд та оцінка конкурсних пропозицій учасників концесійного конкурсу;
підготовка висновків щодо визначення найкращих умов здійснення концесії, запропонованих учасниками концесійного конкурсу;
повідомлення переможця концесійного конкурсу про результати концесійного конкурсу;
інші завдання, пов’язані з організацією та проведенням концесійного конкурсу.
У разі проведення концесійного конкурсу та/або конкурентного діалогу в ЕТС до завдань конкурсної комісії належать:
визначення строків проведення концесійного конкурсу, у тому числі строку для проведення прекваліфікації та конкурсу пропозицій;
розроблення та подання на затвердження концесієдавцю конкурсної документації;
забезпечення претендентів і учасників концесійного конкурсу необхідною інформацією (документами) для підготовки заявки на участь у попередньому відборі, конкурсної пропозиції, надання претендентам або учасникам конкурсу роз’яснень щодо конкурсної документації. Усі роз’яснення в обов’язковому порядку надсилаються всім претендентам або учасникам;
у разі проведення прекваліфікації - подання на затвердження концесієдавцю висновку щодо допущення (недопущення) претендентів до участі у конкурсі пропозицій;
розгляд та перевірка документів переможця концесійного конкурсу;
інші завдання, пов’язані з організацією та проведенням концесійного конкурсу.
7. Незалежні експерти можуть залучатися концесієдавцем до роботи конкурсної комісії на підставі договору з правом дорадчого голосу.
Концесієдавець здійснює добір незалежних експертів на конкурсних засадах.
Порядок конкурсного відбору незалежних експертів встановлюється органом з державно-приватного партнерства на конкурсних засадах відповідно до чинного законодавства.
Незалежними експертами не можуть бути:
громадяни держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, або особи, які перебувають у трудових чи інших договірних відносинах з такими громадянами;
засновники, учасники юридичних осіб, які подали заявку на участь у концесійному конкурсі або залучені як радники, або особи, пов’язані з ними відносинами контролю, а також особи, які перебувають у трудових чи інших договірних відносинах з такими юридичними особами.
Оплата послуг незалежного експерта здійснюється за рахунок коштів реєстраційного внеску, сплаченого відповідно до частини п’ятої статті 13 цього Закону.
8. Члени конкурсної комісії повинні мати досвід з питань державно-приватного партнерства або управління державним або комунальним майном або у сфері, в якій реалізується проект, що здійснюється на умовах концесії, або володіти спеціальними знаннями у відповідній галузі.
9. Конкурсна комісія зобов’язана розробити або забезпечити розроблення радниками конкурсної документації та подати її на затвердження концесієдавцю у строк, визначений концесієдавцем, але не пізніше ніж через 180 календарних днів з дня затвердження складу конкурсної комісії. За рішенням концесієдавця зазначений строк може бути подовжений, але не більше ніж на 180 календарних днів.
Стаття 8. Конкурсна документація
1. Концесієдавець затверджує конкурсну документацію, підготовлену конкурсною комісією, протягом 10 календарних днів з дня подання документації конкурсною комісією.
2. Конкурсна документація складається з:
умов проведення концесійного конкурсу;
інструкції для претендентів;
інструкції для учасників;
проекту концесійного договору;
інших документів за рішенням концесієдавця.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації до конкурсної документації не включається інструкція для претендентів.
3. Концесієдавець може внести надані конкурсною комісією зміни до конкурсної документації не пізніше ніж за 45 днів до дати закінчення строку для подання конкурсних пропозицій. Зміни до конкурсної документації публікуються на офіційному веб-сайті концесієдавця. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС зміни до конкурсної документації публікуються в ЕТС.
4. В умовах проведення концесійного конкурсу обов’язково зазначаються:
опис об’єкта концесії;
строк проведення концесійного конкурсу;
загальний опис критеріїв відбору претендентів або вимог до переможця (у разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації);
визначення істотних умов концесійного договору, зокрема визначення переліку робіт та послуг, що повинні надаватися концесіонером, визначення прогнозованих джерел доходу концесіонера;
розмір реєстраційного внеску, що підлягає сплаті претендентом;
граничний обсяг та форма державної підтримки (якщо така підтримка передбачена);
вимоги до розміру та форми забезпечення конкурсної пропозиції (за наявності);
утворення юридичної особи - резидента України для укладення концесійного договору у разі, якщо переможцем конкурсу буде визначено нерезидента або об’єднання юридичних осіб, учасниками якого є нерезиденти;
інші умови за рішенням концесієдавця.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації в умовах проведення концесійного конкурсу загальний опис критеріїв відбору претендентів не зазначається.
Умовами проведення концесійного конкурсу можуть бути передбачені обов’язки концесіонера щодо:
працевлаштування в рамках виконання концесійного договору певної кількості працівників балансоутримувача або інші соціальні зобов’язання, що покладаються на концесіонера (за наявності);
внесення одноразового фіксованого платежу на користь концесієдавця, балансоутримувача, міжнародної фінансової організації відповідно до статті 34 цього Закону;
фінансування будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об’єктом концесії, але необхідні для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, та умови повернення таких інвестицій;
інші зобов’язання за рішенням концесієдавця.
5. У разі включення до умов концесійного конкурсу обов’язків концесіонера, визначених частиною четвертою цієї статті, вони мають бути обґрунтовані у пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії та міститися у висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії.
Стаття 9. Рішення про проведення концесійного конкурсу
1. Рішення про проведення концесійного конкурсу приймається концесієдавцем не пізніше ніж через 30 календарних днів після затвердження конкурсної документації.
Стаття 10. Етапи концесійного конкурсу
1. Концесійний конкурс складається з таких етапів:
1) попередній відбір претендентів (прекваліфікація);
2) подання конкурсних пропозицій учасниками;
3) оцінка конкурсних пропозицій і визначення учасника, який запропонував найкращі умови здійснення концесії;
4) укладення договору концесії.
При проведенні концесійного конкурсу в ЕТС у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, концесійний конкурс може проводитися без попереднього відбору претендентів (прекваліфікації). У такому разі проводяться розгляд та перевірка документів переможця концесійного конкурсу.
Стаття 11. Оголошення про проведення концесійного конкурсу
1. Оголошення про проведення концесійного конкурсу публікується концесієдавцем українською мовою в газеті "Урядовий кур’єр" або "Голос України" чи офіційному друкованому виданні відповідного органу місцевого самоврядування або органу влади Автономної Республіки Крим та на офіційному веб-сайті концесієдавця українською та англійською мовами не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення концесійного конкурсу.
( Абзац перший частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
При проведенні концесійного конкурсу в ЕТС оголошення про проведення концесійного конкурсу публікується концесієдавцем в ЕТС не пізніше 10 календарних днів з дня прийняття рішення про проведення концесійного конкурсу.
В оголошенні про проведення концесійного конкурсу зазначаються:
умови проведення концесійного конкурсу;
строк подання заявок для участі в попередньому відборі, який визначається концесієдавцем, не може бути меншим за 60 і більшим за 90 календарних днів з дати публікації оголошення про проведення концесійного конкурсу;
інша інформація за рішенням концесієдавця.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації строк подання заявок для участі в попередньому відборі в оголошенні про проведення концесійного конкурсу не зазначається.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС оголошення про проведення концесійного конкурсу має містити конкурсну документацію. Додаткові вимоги до оголошення про проведення концесійного конкурсу в ЕТС визначаються Кабінетом Міністрів України.
2. Оголошення про проведення концесійного конкурсу розміщується одночасно з інструкцією для претендентів на офіційному веб-сайті концесієдавця.
3. Юридична особа, зацікавлена в участі у концесійному конкурсі, або уповноважена нею особа має право не пізніш як за 10 днів до закінчення строку подання заявки на участь у попередньому відборі/конкурсної пропозиції звернутися до концесієдавця за роз’ясненням щодо конкурсної документації та/або з вимогою про усунення порушень під час проведення концесійного конкурсу/конкурентного діалогу. Усі звернення за роз’ясненням та щодо усунення порушень оприлюднюються на офіційному веб-сайті концесієдавця без ідентифікації ініціатора звернення. Концесієдавець протягом семи робочих днів з дня оприлюднення звернення повинен надати роз’яснення та оприлюднити його на своєму офіційному веб-сайті.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС юридична особа має право звернутися до концесієдавця за роз’ясненням щодо конкурсної документації та/або з вимогою про усунення порушення під час проведення концесійного конкурсу/конкурентного діалогу через ЕТС на етапі подання конкурсних пропозицій або заявок для участі у попередньому відборі.
Усі звернення за роз’ясненням та про усунення порушень, а також роз’яснення концесієдавця на такі звернення оприлюднюються в ЕТС без ідентифікації ініціатора звернення.
4. Концесієдавець має право з власної ініціативи та/або ініціативи конкурсної комісії або за результатами розгляду звернень внести зміни до конкурсної документації. У такому разі строк для подання заявок на участь у попередньому відборі та конкурсних пропозицій подовжується концесієдавцем таким чином, щоб з моменту внесення змін до конкурсної документації до закінчення кінцевого строку подання заявок на участь у попередньому відборі та конкурсних пропозицій залишалося не менше 45 календарних днів.
Зміни, що вносяться концесієдавцем до конкурсної документації, розміщуються та відображаються на офіційному веб-сайті концесієдавця у вигляді нової редакції конкурсної документації додатково до початкової редакції конкурсної документації. Концесієдавець разом із змінами до конкурсної документації в окремому документі оприлюднює перелік змін, що вносяться.
Зміни, що вносяться до конкурсної документації, не можуть суперечити висновку за результатами аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії і повинні відповідати принципам відкритості, рівності та відсутності дискримінації.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС зміни, що вносяться концесієдавцем до конкурсної документації, розміщуються в ЕТС.
Стаття 12. Попередній відбір претендентів (прекваліфікація)
1. Процедура попереднього відбору претендентів проводиться концесієдавцем з метою виявлення потенційних учасників, які мають належний рівень компетенції та фінансової спроможності для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
2. Інструкція для претендентів повинна містити інформацію про:
1) вимоги до претендентів для допущення їх до участі в конкурсі пропозицій, перелік документів, необхідних для подання конкурсній комісії, та порядок їх подання;
2) вимоги до оформлення та змісту заявок на участь у попередньому відборі;
3) порядок подання заявок на участь у попередньому відборі та їх реєстрації;
4) порядок отримання додаткової інформації, необхідної для подання заявки на участь у попередньому відборі;
5) внесення змін до заявки на участь у попередньому відборі та порядок її відкликання;
6) порядок розгляду заявок на участь у попередньому відборі та прийняття рішення про допущення (недопущення) претендентів до участі в конкурсі пропозицій;
7) порядок повідомлення претендентів про результати розгляду заявок на участь у попередньому відборі;
8) критерії попереднього відбору;
9) розмір реєстраційного внеску;
10) розмір та порядок внесення одноразового фіксованого платежу, якщо такий платіж передбачається умовами конкурсу;
11) інші відомості за рішенням концесієдавця.
3. Для участі у попередньому відборі претендент має відповідати щонайменше трьом з таких критеріїв:
1) наявність обладнання та матеріально-технічної бази для виконання проектних, будівельних та експлуатаційних робіт і матеріально-технічного обслуговування;
2) наявність та відповідний рівень професійної і технічної кваліфікації працівників;
3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом договорів;
4) наявність ресурсів для забезпечення фінансування проекту, що здійснюється на умовах концесії, або досвіду гарантованого залучення фінансування для реалізації подібних проектів;
5) інші критерії за рішенням конкурсної комісії.
Для цілей підтвердження відповідності претендентів критеріям попереднього відбору підтвердні документи можуть подаватися як щодо самого претендента, так і щодо осіб, пов’язаних з претендентом відносинами контролю.
4. Не допускаються до участі в конкурсі пропозицій претенденти, які:
1) на дату подання заявки визнані банкрутом або щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство;
2) перебувають у стадії ліквідації або реорганізації;
3) контролюються один одним, перебувають під спільним контролем або є пов’язаними особами (у разі подання заявки окремо кожним претендентом);
4) не надали повної інформації про осіб, які здійснюють безпосередній або опосередкований контроль над ними, включаючи кінцевих бенефіціарних власників (контролерів);
5) є юридичними особами, власниками 10 відсотків і більше акцій (часток) та/або кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є резидент держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, чи держава, визнана Верховною Радою України державою-агресором;
6) є особами, зареєстрованими в офшорній зоні, або особами, акції (частки) яких у сукупності більш як на 50 відсотків належать прямо або опосередковано таким особам (перелік таких зон визначає Кабінет Міністрів України), чи зареєстрованими в країнах, включених Групою з розробки фінансових заходів протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму (FATF) до переліку країн, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;
7) є особами, які прямо чи опосередковано перебувають під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є особи, визначені цією частиною, або є пов’язаними особами таких осіб;
8) є юридичними особами чи пов’язаними з ними особами, зареєстрованими у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором, або щодо яких застосовано санкції відповідно до законодавства України або міжнародного права;
9) є державними підприємствами, установами, організаціями, власником яких є держава Україна, чи комунальними підприємствами, установами, організаціями;
10) є радниками, залученими для підготовки проекту, який здійснюється на умовах концесії;
11) є особами, які прямо чи опосередковано перебувають під контролем осіб, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) яких є особи, які прямо чи опосередковано пов’язані відносинами контролю з оператором електронного майданчика, через який проводиться концесійний конкурс, конкурентний діалог або публікація документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію;
12) є особами, консультанти яких (фізичні, юридичні особи, які надають претенденту юридичні, фінансові чи інші консультаційні послуги) прямо чи опосередковано пов’язані відносинами контролю з оператором електронного майданчика, через який проводиться концесійний конкурс, конкурентний діалог або публікація документів у процедурі прямих переговорів з орендарем державного майна, що передається в концесію.
5. Рішення концесієдавця та висновки щодо допущення/недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій приймається протягом 14 календарних днів з дня закінчення строку подання заявок на участь у попередньому відборі.
6. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС заявки на участь у попередньому відборі з підтвердними документами подаються через ЕТС.
У такому разі рішення концесієдавця та висновки щодо допущення/недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій завантажуються в ЕТС не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення. Рішення концесієдавця та висновки щодо допущення/недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій не можуть бути опубліковані до завершення концесійного конкурсу.
Стаття 13. Результати попереднього відбору
1. Концесієдавець повинен у письмовій формі проінформувати претендента про результати попереднього відбору протягом п’яти календарних днів з дня затвердження висновку щодо його допущення/недопущення до участі у конкурсі пропозицій.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС концесієдавець інформує кожного претендента про результати його попереднього відбору через ЕТС не пізніше наступного робочого дня після затвердження висновку щодо його допущення/недопущення до участі у конкурсі пропозицій.
2. У разі недопущення претендента до участі у конкурсі пропозицій у повідомленні, передбаченому частиною першою цієї статті, мають бути зазначені причини такої відмови.
Не можуть бути підставою для недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій формальні (несуттєві) помилки в оформленні заявки на участь у попередньому відборі або в документах та інформації, що подаються разом із такою заявкою, які не впливають на зміст заявки або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
3. Претендентам, допущеним до участі у конкурсі пропозицій, одночасно з повідомленням про допущення надається:
проект договору про конфіденційність наданої інформації;
інформація про розмір та порядок сплати реєстраційного внеску та укладання договору про конфіденційність наданої інформації.
4. Претендент протягом п’яти робочих днів з дня отримання повідомлення про допущення до участі у конкурсі пропозицій зобов’язаний надати концесієдавцю документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, та підписаний договір про конфіденційність наданої інформації.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС претендент зобов’язаний завантажити в ЕТС документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, та копію підписаного договору про конфіденційність наданої інформації.
5. Реєстраційний внесок сплачується претендентом у розмірі, що визначається концесієдавцем з урахуванням вартості проекту, що здійснюється на умовах концесії, та не може перевищувати 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня року, в якому опубліковане оголошення про проведення концесійного конкурсу.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС кошти, що надійшли від сплати реєстраційного внеску, використовуються, в тому числі, для виплати винагороди оператору електронного майданчика.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС реєстраційний внесок сплачується на рахунок оператора електронного майданчика, який перераховує відповідні кошти, за вирахуванням винагороди оператора електронного майданчика, до спеціального фонду відповідного місцевого або державного бюджету чи на рахунок концесієдавця. Порядок розподілу реєстраційного внеску, розміри, строки його внесення і перерахування визначаються Кабінетом Міністрів України.
Кошти, що надійшли від сплати реєстраційного внеску, використовуються виключно для покриття витрат, пов’язаних з організацією та проведенням концесійного конкурсу, а також із залученням до роботи конкурсної комісії незалежних експертів.
Реєстраційний внесок сплачується до спеціального фонду відповідного місцевого або державного бюджету або на рахунок концесієдавця.
6. Після виконання претендентами вимог, визначених частиною четвертою цієї статті, конкурсна комісія наступного робочого дня реєструє учасників концесійного конкурсу та протягом трьох робочих днів направляє учасникам запрошення для участі в конкурсі пропозицій.
Запрошення має містити інформацію про:
1) порядок одержання інструкції для учасників;
2) проект концесійного договору;
3) інші документи, що є частиною конкурсної документації;
4) порядок доступу до віртуальної кімнати даних (у разі її створення).
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації юридична особа (резидент та/або нерезидент), об’єднання юридичних осіб, підприємств (резидентів та/або нерезидентів) для виконання вимог для набуття статусу учасника надає оператору електронного майданчика документ, що підтверджує сплату реєстраційного внеску, та підписаний договір про конфіденційність наданої інформації. Після надання оператору електронного майданчика зазначених документів така особа отримує через ЕТС підтвердження набуття нею статусу учасника та запрошення для участі в конкурсі пропозицій.
Стаття 14. Конкурс пропозицій
1. Порядок подання конкурсних пропозицій визначається інструкцією для учасників.
Інструкція для учасників повинна містити:
вимоги до оформлення конкурсної пропозиції;
строк подання конкурсної пропозиції;
строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
критерії та методику оцінки конкурсної пропозиції, питому вагу кожного з критеріїв оцінки конкурсної пропозиції;
вимоги до переможця концесійного конкурсу, які встановлюються з урахуванням частин третьої та четвертої статті 12 цього Закону (у разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації);
розмір, форму, строк дії забезпечення конкурсної пропозиції та перелік випадків, коли забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику (за наявності забезпечення конкурсної пропозиції);
розмір, форму та строк надання забезпечення виконання концесійного договору (за потреби);
показники результативності проекту, що здійснюється на умовах концесії. Показники результативності не повинні містити посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип, джерело походження чи виробника. Якщо таке посилання є необхідним, воно має бути обґрунтовано, а специфікація повинна містити слова "або еквівалент";
соціальні зобов’язання, що покладаються на концесіонера (за наявності);
іншу інформацію за рішенням концесієдавця.
2. Конкурсна пропозиція складається з двох частин - технічної та фінансово-економічної.
3. Строк подання конкурсних пропозицій встановлюється конкурсною комісією та повинен становити не менше 60 днів з дня отримання запрошення для участі в конкурсі пропозицій, а в разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації - не менше 60 днів з дня опублікування оголошення про проведення концесійного конкурсу. Розгляд та оцінка конкурсних пропозицій учасників здійснюються відповідно до положень інструкції для учасників.
4. У будь-який час до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник має право змінити або відкликати свою конкурсну пропозицію.
5. У разі якщо конкурсну пропозицію подав лише один учасник, концесійний договір може бути укладений з цим учасником шляхом проведення переговорів з урахуванням положень частини четвертої статті 17 цього Закону.
6. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС, у тому числі без проведення прекваліфікації, подання та оприлюднення конкурсних пропозицій здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Стаття 15. Забезпечення конкурсної пропозиції
1. За рішенням концесієдавця від учасників концесійного конкурсу може вимагатися забезпечення конкурсної пропозиції.
Забезпечення конкурсної пропозиції надається у формі гарантії чи в іншій формі відповідно до умов концесійного конкурсу.
У разі прийняття концесієдавцем такого рішення в інструкції для учасників зазначаються розмір, форма, строк дії такого забезпечення та перелік випадків, коли забезпечення конкурсної пропозиції не повертається учаснику. У такому разі учасник під час подання конкурсної пропозиції одночасно надає забезпечення конкурсної пропозиції.
2. Розмір забезпечення конкурсної пропозиції не може перевищувати 1 відсоток очікуваного обсягу капітальних інвестицій проекту, що здійснюється на умовах концесії.
3. Забезпечення конкурсної пропозиції реалізується:
у разі відкликання конкурсної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
у разі непідписання учасником, який став переможцем концесійного конкурсу, концесійного договору (крім випадків форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що засвідчені відповідно до чинного законодавства України);
у разі ненадання переможцем концесійного конкурсу забезпечення виконання концесійного договору після отримання запрошення до укладення концесійного договору, якщо надання такого забезпечення передбачено інструкцією для учасників;
в інших випадках, визначених інструкцією для учасників.
4. Кошти, що надійшли у результаті реалізації забезпечення конкурсної пропозиції (у разі якщо вони не повертаються учаснику), підлягають перерахуванню до державного бюджету або до відповідного місцевого бюджету.
5. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без проведення прекваліфікації вимога щодо забезпечення конкурсної пропозиції є обов’язковою.
Стаття 16. Оцінка конкурсних пропозицій
1. Оцінка конкурсних пропозицій здійснюється в два етапи.
2. На першому етапі оцінюється технічна частина конкурсних пропозицій учасників на предмет відповідності умовам конкурсу та вимогам щодо показників результативності, визначеним в інструкції для учасників.
До другого етапу оцінки допускаються тільки ті конкурсні пропозиції, що відповідають умовам конкурсу та вимогам щодо показників результативності, визначеним в інструкції для учасників.
Не можуть бути підставою для недопущення до другого етапу оцінки формальні (несуттєві) помилки в оформленні конкурсної пропозиції учасника або в документах та інформації, що подаються разом із такою конкурсною пропозицією, які не впливають на зміст конкурсної пропозиції або документів та інформації, зокрема технічні помилки та описки.
3. На другому етапі оцінюється фінансово-економічна частина конкурсної пропозиції.
Для оцінки конкурсних пропозицій на другому етапі може бути застосовано один або кілька таких критеріїв:
строк концесії;
показник IRR (внутрішня норма прибутку) проекту, що здійснюється на умовах концесії;
чиста поточна вартість (NPV) всіх грошових потоків проекту, що здійснюється на умовах концесії;
чиста поточна вартість (NPV) капітальних інвестицій, витрат на експлуатацію та матеріально-технічне обслуговування об’єкта концесії;
надійність запропонованого механізму фінансування;
обсяги можливої державної підтримки (зокрема плати за експлуатаційну готовність) у разі її надання;
чиста поточна вартість (NPV) концесійного платежу (за наявності);
чиста поточна вартість (NPV) одноразового фіксованого платежу та/або плати за експлуатаційну готовність (за наявності);
інші критерії, які оцінюють фінансово-економічну ефективність проекту, що здійснюється на умовах концесії, за рішенням концесієдавця.
4. У разі застосування кількох критеріїв їхня питома вага встановлюється інструкцією для учасників.
5. У разі визначення критерію оцінки, що пов’язаний з показником чистої поточної вартості (NPV), в інструкції для учасників встановлюються чіткі вимоги до розрахунку показника середньозваженої вартості капіталу (WACC).
6. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС, у тому числі без проведення прекваліфікації, порядок проведення оцінки конкурсних пропозицій встановлюється Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень цієї статті.
Стаття 17. Визначення переможця концесійного конкурсу та проведення переговорів щодо укладання концесійного договору
1. Конкурсна комісія протягом 30 календарних днів з дня закінчення строку для подання конкурсних пропозицій за результатами розгляду та оцінки всіх конкурсних пропозицій готує висновок щодо визначення найкращих умов здійснення концесії, в якому зазначаються результати оцінки всіх конкурсних пропозицій та визначається конкурсна пропозиція, що отримала найвищу оцінку. Висновок щодо визначення найкращих умов здійснення концесії оформлюється протоколом конкурсної комісії, який публікується на офіційному веб-сайті концесієдавця наступного робочого дня після його затвердження концесієдавцем.
2. Концесієдавець затверджує протокол конкурсної комісії протягом п’яти робочих днів після його подання конкурсною комісією.
3. Протягом трьох робочих днів з дати затвердження протоколу конкурсної комісії, зазначеного в частині першій цієї статті, концесієдавець запрошує учасника, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку, до укладення концесійного договору.
4. Під час укладення концесійного договору з учасником, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку, забороняється змінювати істотні умови концесійного договору, а також положення, що відображають зміст конкурсної пропозиції переможця.
Положення цієї частини поширюються і на запрошення до укладення концесійного договору наступного за результатом учасника у випадку, передбаченому частиною п’ятою цієї статті.
5. Якщо протягом більш як 90 календарних днів з дня отримання запрошення до укладення концесійного договору учасник, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку, не підписав концесійний договір, концесієдавець повідомляє такого учасника про припинення переговорів та запрошує до укладення концесійного договору наступного за результатом учасника. За рішенням концесієдавця такий строк може бути подовжений у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів за письмовою згодою сторін, але загальний строк переговорів не може перевищувати 180 календарних днів.
Переговори з наступним за результатом учасником концесійного конкурсу щодо умов концесійного договору тривають не більше 90 календарних днів з дня прийняття рішення про припинення переговорів з учасником концесійного конкурсу, конкурсна пропозиція якого отримала найвищу оцінку. За рішенням концесієдавця такий строк може бути подовжений у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів за письмовою згодою сторін, але загальний строк переговорів не може перевищувати 180 календарних днів.
Якщо сторонами знову (вдруге) не досягнуто згоди щодо неістотних умов концесійного договору, конкурс визнається таким, що не відбувся.
У такому разі концесієдавець може прийняти рішення про проведення повторного концесійного конкурсу у порядку, встановленому розділом III цього Закону.
Рішення про проведення повторного концесійного конкурсу приймається не пізніше 60 календарних днів з дати визнання конкурсу таким, що не відбувся.
Повторний концесійний конкурс проводиться у порядку, передбаченому розділом III цього Закону.
6. Концесієдавець не може поновлювати переговори з тим учасником концесійного конкурсу, переговори з яким були припинені.
У разі якщо конкурс або конкурентний діалог проводиться за результатами розгляду пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, що подана юридичною особою (резидентом та/або нерезидентом) або об’єднанням юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів), ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії може бути визнаний переможцем конкурсу, якщо його конкурсна пропозиція отримала найвищу оцінку або якщо він погодиться укласти концесійний договір на умовах конкурсної пропозиції, яка отримала найвищу оцінку.
Якщо переможцем конкурсу буде визнано іншу особу, ніж ініціатор пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, переможець конкурсу зобов’язаний компенсувати ініціатору пропозиції обґрунтовані, справедливі і належним чином задокументовані витрати, що виникли внаслідок підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії.
7. У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС без прекваліфікації переможцем концесійного конкурсу не можуть бути особи, передбачені частиною четвертою статті 12 цього Закону. Концесійний договір не укладається з переможцем конкурсу, який не відповідає вимогам до переможця концесійного конкурсу, що визначені в інструкції для учасників.
У разі проведення концесійного конкурсу в ЕТС, у тому числі без проведення прекваліфікації, порядок визначення переможця концесійного конкурсу, укладення та публікації концесійного договору встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Стаття 18. Конкурентний діалог
1. Конкурентний діалог є різновидом концесійного конкурсу та може бути застосований у випадку, якщо концесієдавець не може чітко визначити технічні, якісні характеристики проекту, що здійснюється на умовах концесії, або якщо невідомо, які можуть запропонувати потенційні учасники конкурсу технічні, фінансові та юридичні рішення і для прийняття оптимального рішення необхідно провести переговори з учасниками (у разі реалізації інноваційних проектів, великих комплексних інфраструктурних проектів тощо).
До проведення конкурентного діалогу застосовуються положення цього розділу щодо проведення концесійного конкурсу з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.
Конкурентний діалог складається з таких етапів:
1) попередній відбір претендентів (прекваліфікація);
2) подання учасниками пропозицій щодо технічних та якісних характеристик проекту, що здійснюється на умовах концесії;
3) проведення конкурсною комісією переговорів з кожним учасником;
4) розроблення конкурсною комісією умов концесійного конкурсу, інструкції для учасників та проекту концесійного договору;
5) запрошення учасників до участі у конкурсі пропозицій;
6) оцінка конкурсних пропозицій і вибір учасника, який запропонував найкращі умови здійснення концесії;
7) переговори з учасником, який запропонував найкращі умови здійснення концесії.
2. Оголошення про проведення конкурентного діалогу публікується в порядку, передбаченому частиною першою статті 11 цього Закону, та повинно містити інструкцію для претендентів, в якій також наводиться опис робіт, які необхідно виконати, та/або послуг, що мають бути надані в рамках реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
3. Учасники, які пройшли попередній відбір відповідно до положень статті 12 та частин першої - п’ятої статті 13 цього Закону, повинні подати свої пропозиції щодо технічних та якісних характеристик проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Строк подання учасниками пропозицій не може бути меншим ніж 60 календарних днів з дня публікації оголошення про проведення конкурентного діалогу.
Конкурсна комісія проводить переговори з кожним учасником окремо, а також додатково можуть проводитися спільні зустрічі з усіма учасниками для обговорення поданих пропозицій. Під час переговорів можуть обговорюватися всі аспекти проекту, що здійснюється на умовах концесії. Конкурсна комісія під час переговорів не має права застосовувати дискримінаційний підхід до різних учасників, зокрема розголошувати конфіденційну інформацію, отриману від учасників під час проведення таких переговорів.
До проведення переговорів конкурсною комісією можуть залучатися радники.
Усі переговори з учасниками фіксуються шляхом складання протоколу.
Метою проведення переговорів є визначення основних параметрів проекту, що здійснюється на умовах концесії. Після завершення переговорів конкурсна комісія протягом 90 календарних днів готує та подає на затвердження концесієдавцю умови концесійного конкурсу, інструкцію для учасників та проект концесійного договору, а також інші документи, необхідні для проведення конкурсу пропозицій, запрошення взяти участь у конкурсі пропозицій.
4. Строк подання конкурсних пропозицій становить не менше 90 календарних днів з дня отримання запрошення на участь у конкурсі пропозицій. Розгляд та оцінка конкурсних пропозицій учасників здійснюються відповідно до інструкції для учасників з урахуванням положень статті 16 цього Закону.
5. У будь-який час до закінчення строку подання конкурсних пропозицій учасник має право змінити або відкликати свою конкурсну пропозицію.
Визначення переможця та проведення переговорів щодо укладення концесійного договору відбуваються з урахуванням положень статті 17 цього Закону.
6. Особливості проведення конкурентного діалогу у разі його проведення в ЕТС визначаються Кабінетом Міністрів України.
Стаття 19. Відміна концесійного конкурсу, конкурентного діалогу або визнання їх такими, що не відбулися
1. Концесієдавець відміняє концесійний конкурс або конкурентний діалог у разі:
відсутності подальшої потреби в реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії;
відхилення всіх конкурсних пропозицій згідно з цим Законом.
2. Концесійний конкурс або конкурентний діалог може бути визнаний таким, що не відбувся, у разі:
1) якщо учасниками не подано жодної конкурсної пропозиції;
2) відкликання єдиної конкурсної пропозиції учасником після закінчення строку її подання, але до того, як сплив строк, протягом якого конкурсні пропозиції вважаються чинними;
3) визнання результатів концесійного конкурсу загалом чи його окремого етапу недійсним у судовому порядку;
4) повторного недосягнення сторонами згоди щодо неістотних умов концесійного договору протягом строку, встановленого частиною п’ятою статті 17 цього Закону.
3. У разі настання обставин, передбачених частинами першою, другою цієї статті, концесієдавець приймає рішення про визнання концесійного конкурсу або конкурентного діалогу таким, що не відбувся, або про відміну концесійного конкурсу або конкурентного діалогу.
4. Концесієдавець не несе жодної матеріальної відповідальності за шкоду, завдану претендентам та/або учасникам конкурсу у зв’язку з відміною конкурсу, конкурентного діалогу або із визнанням їх такими, що не відбулися.
Стаття 20. Оскарження
1. Спори, що виникають у зв’язку з концесійним конкурсом, конкурентним діалогом, вирішуються в судовому порядку.
2. Суб’єктом оскарження можуть бути виключно претенденти та/або учасники концесійного конкурсу, конкурентного діалогу.
Стаття 21. Укладення концесійного договору шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна
1. Концесійний договір може бути укладений шляхом проведення прямих переговорів з орендарем державного майна за умови, якщо:
1) договір оренди укладено до набрання чинності цим Законом;
2) орендар має намір реалізувати інвестиційний проект на умовах концесії з використанням орендованого майна, що потребує внесення додаткових інвестицій;
3) орендар належним чином виконував свої обов’язки за договором оренди та не допускав істотного порушення своїх зобов’язань. На момент звернення орендаря з пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії орендодавець не має претензій щодо істотного порушення орендарем своїх зобов’язань за договором оренди. Відсутність претензій орендодавця підтверджується актом перевірки виконання умов договору оренди, який підписує представник орендодавця. Порядок проведення такої перевірки встановлюється Фондом державного майна України та включає проведення інвентаризації орендованого майна;
4) строк концесійного договору не перевищує строк, який на день укладення концесійного договору залишився до терміну закінчення дії договору оренди нерухомого майна та становить не менше п’яти і не більше 50 років. У разі якщо орендарем укладено декілька договорів оренди майна і він має намір реалізувати інвестиційний проект на умовах концесії з використанням майна, що є об’єктом оренди за декількома договорами оренди (у тому числі договорами оренди рухомого майна), тоді береться до уваги термін закінчення дії того договору оренди нерухомого майна, який спливає першим;
5) орендар відповідає вимогам до претендента, передбаченим пунктами 1, 2, 4-9 частини четвертої статті 12 цього Закону, а також іншим вимогам, встановленим цим Законом до орендаря (далі - вимоги до орендаря);
6) укладення та виконання концесійного договору не призводить до зменшення обсягу інвестиційних зобов’язань, передбачених договором оренди (за наявності в договорі оренди інвестиційних зобов’язань у відповідних обсягах).
2. Орендар, який має намір реалізувати інвестиційний проект у формі концесії з використанням орендованого майна, звертається з пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства на умовах концесії до концесієдавця у порядку, передбаченому цим Законом.
3. У процесі підготовки пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії орендар звертається до концесієдавця з проханням розглянути концептуальну записку та надати рекомендації щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування.
4. У разі надання концесієдавцем рекомендацій щодо доцільності підготовки техніко-економічного обґрунтування він одночасно звертається до орендодавця щодо необхідності здійснення перевірки виконання умов договору (договорів) оренди та надання акта перевірки виконання умов договору оренди.
Така перевірка проводиться у строк, що не перевищує 60 календарних днів з дня звернення концесієдавця.
Ненадання орендодавцем акта перевірки виконання умов договору оренди на день спливу зазначеного строку або відсутність в акті перевірки виконання умов договору оренди істотних порушень зобов’язань за договором оренди, вчинених орендарем, свідчить про відсутність претензій орендодавця в частині виконання умов договору оренди. До акта перевірки виконання умов договору оренди долучаються результати проведеної в рамках перевірки інвентаризації. Акт перевірки виконання умов договору оренди надається також орендарю. Дані інвентаризації використовуються орендарем для підготовки техніко-економічного обґрунтування та є підставою для визначення об’єкта концесії. У разі ненадання акта перевірки виконання умов договору оренди проведення інвентаризації забезпечується концесієдавцем. Інвентаризація майна, що входить до складу об’єкта оренди, здійснюється з урахуванням того, що будь-які невід’ємні поліпшення орендованого майна, здійснені за згодою або без згоди орендодавця за рахунок орендаря, у тому числі нові речі, створені в результаті таких поліпшень, а також нові об’єкти, збудовані орендарем, у тому числі на місці демонтованого, знесеного, списаного орендованого майна (далі - невід’ємні поліпшення), є державною власністю за умови передачі таких поліпшень, нових речей, об’єктів у концесію за концесійним договором. Вартість зазначених невід’ємних поліпшень, нових речей, об’єктів, збудованих орендарем, не враховується при визначенні розміру концесійного платежу.
5. Разом з пропозицією про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії орендар подає концесієдавцю такі документи:
1) копію договору (договорів) оренди з усіма додатками, змінами та доповненнями;
2) документи та/або інформацію, які підтверджують відповідність орендаря вимогам до претендента, визначеним пунктами 1, 2, 4-9 частини четвертої статті 12 цього Закону;
3) документи, що підтверджують можливість забезпечення фінансування проекту, який планується реалізувати на умовах концесії, та/або наявність досвіду залучення фінансування для реалізації подібних проектів (наявність досвіду може бути підтверджена за рахунок осіб, пов’язаних з орендарем відносинами контролю);
4) проект концесійного договору.
6. Концесієдавець за результатами розгляду документів, визначених частиною п’ятою цієї статті, а також акта перевірки виконання умов договору оренди розпочинає процедуру проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня отримання пропозиції. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства не проводиться у разі неподання орендарем документів та/або інформації, передбачених частиною п’ятою цієї статті, або якщо надані документи та інформація не підтверджують відповідність вимогам до орендаря, а також в інших випадках, передбачених законодавством. У разі неподання орендодавцем акта перевірки виконання умов договору оренди у строк, встановлений частиною четвертою цієї статті, концесієдавець розпочинає процедуру проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства без такого акта.
Концесієдавець повідомляє орендаря про проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства або про відмову у здійсненні такого аналізу у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення. Аналіз ефективності здійснення державно-приватного партнерства проводиться у порядку, передбаченому цим Законом.
7. Якщо за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства надано висновок про доцільність прийняття рішення про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, концесієдавець у п’ятнадцятиденний строк з дня погодження висновку органом з державно-приватного партнерства подає його разом з проектом рішення про доцільність здійснення концесії та проведення прямих переговорів на розгляд Кабінету Міністрів України.
Рішення про доцільність здійснення концесії та проведення прямих переговорів має передбачати заходи щодо підготовки істотних умов концесійного договору та може передбачати інші заходи, визначені частиною третьою статті 5 цього Закону.
8. Рішення Кабінету Міністрів України про доцільність здійснення концесії та проведення прямих переговорів є підставою для проведення прямих переговорів.
9. Договір оренди вважається припиненим з моменту укладення концесійного договору. Припинення договору оренди не тягне за собою необхідності передачі майна, що є об’єктом оренди, орендодавцю. У разі якщо об’єктом концесії відповідно до концесійного договору стає лише частина об’єктів, які орендуються концесіонером, всі правові наслідки, передбачені цією частиною щодо припинення договору оренди, застосовуються в частині тих об’єктів, які є об’єктом концесії, а в частині решти об’єктів оренди, які не є об’єктом концесії, договір оренди продовжує зберігати чинність.
У разі припинення договору оренди з підстав, передбачених цією частиною, невід’ємні поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за погодженням з орендодавцем, компенсації не підлягають.
Стаття 22. Особливості участі тимчасових об’єднань юридичних осіб
1. Тимчасові об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) можуть брати участь у концесійному конкурсі/конкурентному діалозі та прямих переговорах на підставі договору про партнерство (співпрацю), укладеного між ними.
2. Для цілей підтвердження відповідності тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) критеріям попереднього відбору інформація подається і щодо об’єднання юридичних осіб загалом, і щодо окремих його членів чи осіб, пов’язаних з ними відносинами контролю.
3. Склад тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) може бути змінено до моменту подання конкурсної пропозиції. Після завершення попереднього відбору склад тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) може бути змінено за згодою концесієдавця, таке об’єднання має повторно отримати висновок щодо допущення до участі у конкурсі пропозицій.
4. У разі якщо конкурсна пропозиція тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) отримала найвищу оцінку, всі члени об’єднання зобов’язані протягом 90 календарних днів з дня отримання запрошення, передбаченого частиною третьою статті 17 цього Закону, створити спеціальну юридичну особу для цілей реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, яка буде діяти як концесіонер.
5. Концесієдавець може передбачити в конкурсній документації обмеження щодо участі (прямо або опосередковано) учасників тимчасового об’єднання юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) в інших тимчасових об’єднаннях, які беруть участь в одному й тому самому концесійному конкурсі.
Стаття 23. Залучення радників
1. Концесієдавець та/або державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук для виконання завдань, визначених частиною третьою цієї статті, можуть залучати радників.
Залучення радника є обов’язковим, якщо вартість майна, що є об’єктом концесії, перевищує 250 мільйонів гривень, що підтверджується даними фінансової звітності за останній звітний рік або результатами оцінки, проведеної в порядку, визначеному законодавством про оцінку майна, майнових прав та оціночну діяльність, а також якщо очікувана вартість новоствореного (новозбудованого) об’єкта концесії перевищує 250 мільйонів гривень.
2. Радники залучаються на конкурсних засадах у порядку , встановленому Кабінетом Міністрів України. Конкурсний відбір радників здійснюється з дотриманням принципів конкурентності, рівноправності, загальної доступності, гласності, прозорості та незалежності.
Критерії добору радників, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, мають передбачати, зокрема:
наявність документально підтвердженого досвіду радника у виконанні аналогічних за предметом договорів;
наявність та відповідний рівень професійної і технічної кваліфікації працівників радника;
запропоновані радником підходи до підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, та стратегії роботи з потенційними інвесторами;
запропоновані радником строки підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії;
розмір винагороди радника;
наявність представництва в Україні або залучення інших радників-резидентів (для нерезидентів).
3. До основних завдань радників можуть належати:
збір інформації та аналіз економічних, технічних і фінансових показників об’єкта концесії;
підготовка пропозиції про здійснення державно-приватного партнерства у формі концесії, включаючи концептуальну записку та/або техніко-економічне обґрунтування проекту, що здійснюється на умовах концесії;
підготовка фінансової моделі проекту, що здійснюється на умовах концесії;
систематизація документів та підготовка віртуальної кімнати даних;
проведення або забезпечення проведення аналізу, у тому числі юридичного, фінансового, податкового, операційного/технічного;
надання послуг з фінансового аудиту, незалежної оцінки об’єкта концесії, екологічного аудиту або організація надання відповідних послуг третіми особами;
визначення інвестиційної привабливості об’єкта концесії та можливих шляхів її підвищення;
здійснення заходів щодо пошуку потенційних інвесторів;
підготовка проекту конкурсної документації;
виконання інших завдань, пов’язаних із підготовкою проекту, що здійснюється на умовах концесії, організацією та проведенням концесійного конкурсу.
4. Оплата послуг радників може здійснюватися за рахунок коштів державного та/або місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук, коштів міжнародних фінансових організацій або інших джерел, не заборонених законодавством.
Договір про надання послуг радника може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладення багатостороннього договору, крім концесієдавця, стороною договору може виступати юридична особа-платник, якщо оплату послуг радника здійснює інша особа, ніж концесієдавець.
У такому разі замовником у розумінні Закону України "Про публічні закупівлі" виступатиме юридична особа-платник.
Оплата послуг радників здійснюється шляхом виплати раднику частини винагороди у фіксованому розмірі, передбаченому договором про надання послуг радника, за умови повного виконання радником умов такого договору, та змінної частини винагороди, що вилучається за умови укладення концесійного договору, - у розмірі, встановленому у відсотковому відношенні до обсягу інвестицій концесіонера або платежів концесіонера, що визначається в договорі про надання послуг радника.
Визначення фіксованого розміру винагороди та змінної частини винагороди, що підлягає виплаті раднику, здійснюється у порядку , затвердженому Кабінетом Міністрів України.
5. Для цілей, визначених частиною третьою цієї статті, концесієдавцем або за його дорученням державним, комунальним підприємством, установою, організацією, господарським товариством, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук можуть залучатися міжнародні фінансові організації.
Концесієдавець, державне, комунальне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національна академія наук України, національна галузева академія наук може укласти з міжнародною фінансовою організацією цивільно-правовий договір, яким регулюються питання взаємодії сторін у процесі підготовки та структурування проекту, що здійснюється на умовах концесії.
Положення такого договору, зокрема, можуть містити:
зобов’язання концесієдавця щодо проведення концесійного конкурсу відповідно до положень законодавства України та міжнародних стандартів (у тому числі стандартів та правил міжнародної фінансової організації) у разі прийняття рішення про доцільність здійснення концесії у порядку, передбаченому цим Законом;
зобов’язання щодо повної або часткової компенсації витрат міжнародної фінансової організації, пов’язаних із залученням радників, за рахунок концесіонера та/або коштів державного, місцевого бюджетів, коштів державного, комунального підприємства, установи, організації, господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Національної академії наук, національних галузевих академій наук у випадках та порядку, встановлених таким договором;
положення про компенсацію витрат міжнародної фінансової організації у разі відмови концесієдавця від проведення концесійного конкурсу/конкурентного діалогу;
зобов’язання міжнародної фінансової організації щодо добору радника.
Підписання договору з міжнародною фінансовою організацією здійснюється шляхом проведення переговорів без застосування процедур, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі".
6. Особи, залучені як радники, не можуть залучатися як незалежні експерти до роботи конкурсної комісії у рамках одного й того самого проекту, що здійснюється на умовах концесії. Особи, залучені до роботи конкурсної комісії як незалежні експерти, не можуть залучатися як радники у рамках одного й того самого проекту, що здійснюється на умовах концесії.
7. Радниками не можуть бути особи, визначені пунктами 1-9 частини четвертої статті 12 цього Закону. Радники, залучені для підготовки проекту, що здійснюється на умовах концесії, не можуть бути концесіонерами.
Розділ IV
КОНЦЕСІЙНИЙ ДОГОВІР
Стаття 24. Укладення концесійного договору
1. Концесійний договір укладається концесієдавцем у письмовій формі з переможцем концесійного конкурсу та/або юридичною особою, створеною переможцем концесійного конкурсу відповідно до вимог цього Закону для здійснення концесії, або юридичною особою за результатами проведення прямих переговорів у порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону, або створеною нею юридичною особою для здійснення концесії.
2. Концесійний договір вважається укладеним з дня досягнення домовленості щодо всіх істотних умов і підписання сторонами тексту договору. Настання, зміна або припинення прав та обов’язків за концесійним договором можуть бути обумовлені настанням відкладальної або скасувальної обставини.
3. Концесієдавець протягом трьох робочих днів з моменту укладення концесійного договору надсилає рекомендованим листом з повідомленням про вручення завірену ним копію такого договору з усіма додатками до нього до органу з державно-приватного партнерства, який веде облік укладених концесійних договорів.
У разі якщо концесійний конкурс проводиться не в ЕТС, концесієдавець протягом п’яти робочих днів після укладення концесійного договору публікує в ЕТС конкурсну документацію, зміни, що вносилися концесієдавцем до конкурсної документації, заявки претендентів для участі в попередньому відборі, рішення та висновки щодо допущення/недопущення претендентів до участі у конкурсі пропозицій, оголошення про проведення концесійного конкурсу, конкурсні пропозиції, протокол засідання конкурсної комісії, укладений концесійний договір, звернення за роз’ясненням та щодо усунення порушень у процесі проведення конкурсу (крім документів, визначених Кабінетом Міністрів України).
4. Для виконання концесійного договору можуть укладатися інші цивільно-правові договори, включаючи прямий договір.
Стаття 25. Сторони концесійного договору
1. Сторонами концесійного договору є концесіонер та концесієдавець.
2. Концесієдавцем одночасно можуть виступати декілька органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, Національна академія наук України, національні галузеві академії наук, державне підприємство, установа, організація, господарське товариство, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі. У такому разі їхні права та обов’язки, пов’язані із спільною участю на стороні концесієдавця, визначаються договором, що укладається між ними.
Такий договір має бути укладений до моменту оголошення концесійного конкурсу або початку проведення прямих переговорів та може містити умови про:
права та обов’язки у концесійному договорі, у тому числі розподіл прав на об’єкт концесії після його прийняття в експлуатацію;
умови розподілу концесійного платежу між державним та місцевим бюджетами (якщо такий платіж передбачається);
інші умови.
Копія такого договору додається до концесійного договору.
3. У концесійному договорі на стороні концесієдавця можуть брати участь державні, комунальні підприємства, установи, організації, господарські товариства, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на яких покладається виконання окремих зобов’язань концесієдавця, що передбачається умовами концесійного договору.
4. Суб’єкти господарювання державного сектору економіки, що беруть участь у концесійному договорі, у разі незатвердження (непогодження) їхніх річних фінансових планів у встановленому порядку можуть здійснювати витрати, безпосередньо пов’язані з виконанням їхніх зобов’язань за концесійним договором, у тому числі витрати на капітальні інвестиції.
5. Сторони концесійного договору є рівними у своїх правах.
6. У разі реорганізації концесіонера перехід його прав і обов’язків до іншої юридичної особи здійснюється, за умови відповідності юридичної особи, створеної в результаті реорганізації, вимогам до претендента та/або учасника, які містяться в конкурсній документації.
7. У разі реорганізації юридичних осіб публічного права, які від імені держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади виступають концесієдавцем або на стороні концесієдавця, до нової юридичної особи, створеної в результаті реорганізації, переходять усі права та зобов’язання концесієдавця, необхідні для виконання концесійного договору.
Стаття 26. Істотні умови концесійного договору
1. Істотними умовами концесійного договору є:
сторони концесійного договору;
об’єкт концесії (склад майна та/або технічні і фінансові умови створення, будівництва об’єкта концесії та період його експлуатації);
порядок та умови набрання чинності концесійним договором чи окремими його положеннями;
предмет концесійного договору, включаючи вид, обсяг та опис робіт та/або суспільно значущих послуг, які здійснюються/надаються відповідно до такого договору;
права та обов’язки сторін, що визначаються, зокрема, з урахуванням розподілу ризиків між сторонами;
порядок забезпечення земельними ділянками, необхідними для реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії;
перелік земельних ділянок, необхідних для реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії (із зазначенням площі та кадастрового номера (за наявності);
строк концесійного договору;
порядок зміни та припинення концесійного договору;
порядок повернення об’єкта концесії;
умови встановлення і зміни цін (тарифів) на товари (роботи, послуги), що створюються (виконуються, надаються) концесіонером, - у випадках концесій на ринках, що перебувають у стані природної монополії;
умови надання державної підтримки (у разі її надання);
порядок списання майна;
порядок, розмір та умови внесення концесійних платежів;
підстави, процедури і наслідки розірвання концесійного договору, включаючи платежі, пов’язані з достроковим розірванням;
відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання зобов’язань, що випливають із концесійного договору;
порядок здійснення концесієдавцем контролю за виконанням договору;
порядок вирішення спорів між сторонами.
2. Концесійний договір може включати інші умови, погоджені сторонами, зокрема:
умови заміни концесіонера;
надання пільг для користувачів (споживачів);
умови використання вітчизняних матеріалів;
умови найму та працевлаштування громадян України;
умови використання прав інтелектуальної власності;
умови здійснення фінансування концесіонером будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об’єктами концесії, але необхідні для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, та умови повернення інвестицій, внесених в об’єкти суміжної інфраструктури;
забезпечення здійснення концесіонером оцінки впливу на довкілля у випадках та порядку, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".
3. Умови концесійного договору є чинними на весь строк дії договору, у тому числі якщо після його укладення законодавчими актами встановлено правила, які погіршують становище концесіонера.
Стаття 27. Внесення змін та припинення концесійного договору
1. До концесійного договору можуть бути внесені зміни або його може бути достроково припинено за взаємною згодою сторін, якщо інше не передбачено договором. Сторони не можуть змінювати умови концесійного договору, визначені в конкурсній пропозиції переможця, на підставі яких концесіонера було визнано переможцем.
2. Концесійний договір припиняється у зв’язку із закінченням строку його дії. Дострокове припинення дії концесійного договору здійснюється шляхом його розірвання у випадках, передбачених цим Законом та/або самим договором.
3. До концесійного договору можуть бути внесені зміни або його може бути достроково припинено на вимогу однієї із сторін за рішенням суду або арбітражу у разі істотного порушення іншою стороною зобов’язань, визначених концесійним договором, або у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися у процесі укладення концесійного договору, та в інших випадках, передбачених концесійним договором.
4. Концесійний договір може передбачати можливість його дострокового припинення в односторонньому порядку за письмовим повідомленням однієї сторони без звернення до суду або арбітражу. Одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.
5. У разі дострокового припинення концесійного договору у зв’язку з порушенням концесієдавцем зобов’язань за таким договором концесієдавець відшкодовує концесіонеру внесені ним інвестиції в частині, що не була відшкодована протягом дії такого договору, а також збитки (включаючи упущену вигоду), завдані достроковим припиненням договору. Розмір такої компенсації, порядок та строки її виплати визначаються відповідно до концесійного договору.
6. Зміни до концесійного договору та інформація про припинення концесійного договору публікуються в ЕТС протягом п’яти днів з дня внесення таких змін або припинення відповідного договору.
Стаття 28. Відповідальність сторін концесійного договору
1. Сторони несуть відповідальність, встановлену законом та концесійним договором, за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов’язань (включаючи виконання вимог, гарантій та інших обов’язків), визначених концесійним договором. Концесійний договір може передбачати застосування штрафних санкцій, не заборонених законодавством України.
2. Концесіонер має право залучати третіх осіб (підрядників, постачальників та інших) з метою виконання концесійного договору. У разі залучення концесіонером третіх осіб для виконання концесійного договору він несе повну відповідальність за дії таких осіб.
Стаття 29. Заміна концесіонера
1. У разі залучення концесіонером фінансування проекту, що здійснюється на умовах концесії, на підставі договору про фінансування концесійним договором може бути передбачено право заміни концесіонера на іншого концесіонера:
за ініціативою концесієдавця - у разі істотного порушення концесіонером умов концесійного договору;
за зверненням кредитора - у порядку звернення стягнення на майнові права концесіонера, що випливають із концесійного договору, які передавалися в заставу з метою забезпечення виконання договору про фінансування у разі істотного порушення концесіонером своїх зобов’язань фінансового характеру, передбачених таким договором.
У такому разі підстави, порядок та умови заміни концесіонера визначаються прямим договором. Прямий договір укладається між концесієдавцем, концесіонером та кредитором(кредиторами) не пізніше 180 робочих днів з дня укладення концесійного договору, якщо інше не передбачено концесійним договором.
Заміна концесіонера відбувається відповідно до умов прямого договору та здійснюється у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.
2. У разі прийняття рішення про заміну концесіонера концесієдавець, кредитор або уповноважена ними особа, якщо це передбачено прямим договором, тимчасово, до визначення нового концесіонера, виконує зобов’язання концесіонера за концесійним договором.
3. Новий концесіонер повинен відповідати критеріям попереднього відбору, встановленим конкурсною документацією, на підставі яких було визначено попереднього концесіонера, якщо інше не передбачено положеннями прямого договору, а також вимогам до претендента, передбаченим пунктами 1, 2, 4-10 частини четвертої статті 12 цього Закону. У разі заміни концесіонера відбувається заміна сторони в договорі концесії шляхом підписання додаткової угоди між концесієдавцем та новим концесіонером.
Права та обов’язки попереднього концесіонера припиняються з моменту укладення додаткової угоди. Одночасно відбувається заміна відповідної сторони у договорі про фінансування та прямому договорі. До таких договорів вносяться необхідні зміни шляхом підписання додаткових угод.
Розділ V
ПРАВОВИЙ РЕЖИМ ОБ’ЄКТІВ КОНЦЕСІЇ
Стаття 30. Правовий режим об’єктів концесії
1. Передача концесієдавцем існуючого об’єкта концесії концесіонеру здійснюється у строки і на умовах, визначених концесійним договором.
Передача концесіонеру існуючого об’єкта концесії, у тому числі його подальша реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, технічне переоснащення концесіонером, не зумовлює перехід права власності на такий об’єкт до концесіонера та не припиняє права державної чи комунальної власності або власності господарського товариства, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, на такий об’єкт. Такий об’єкт підлягає поверненню концесієдавцю після припинення дії концесійного договору.
Після припинення дії концесійного договору земельна ділянка, передана в оренду концесіонеру, передається в користування державному, комунальному підприємству, установі, організації, визначеній концесієдавцем.
2. Нерухоме майно, новозбудоване концесіонером на підставі та відповідно до умов концесійного договору, є державною чи комунальною власністю.
3. Концесіонер має право передавати частину майна, що входить до складу об’єкта концесії, в оренду, якщо це передбачено концесійним договором.
У такому разі концесійний договір має містити вичерпний перелік майна, яке може передаватися в оренду, умови передачі його в оренду та порядок його списання.
На об’єкт концесії протягом строку дії концесійного договору не поширюється законодавство України про оренду державного та комунального майна. Умови передачі зазначених об’єктів в оренду регулюються концесійним договором.
4. Концесіонер за погодженням із концесієдавцем може передати всі або частину своїх майнових прав, що випливають із концесійного договору, третій особі на строк, що не перевищує строк концесійного договору, якщо інше не встановлено договором концесії.
Майнові права, що випливають із концесійного договору, за погодженням із концесієдавцем можуть бути предметом застави, якщо інше не встановлено концесійним договором. Передача в заставу майнових прав, що випливають із концесійного договору, можлива виключно за умови передачі в заставу всього комплексу прав концесіонера, що випливають із концесійного договору. Звернення стягнення на предмет застави в такому разі здійснюється виключно шляхом заміни концесіонера у порядку, передбаченому цим Законом.
Для цілей цього Закону, місцезнаходженням майнових прав, що випливають із концесійного договору, є держава Україна.
Право вимоги за концесійним договором за погодженням з концесієдавцем може бути предметом застави, якщо інше не встановлено концесійним договором.
5. Концесіонер є власником рухомого майна, придбаного ним для виконання концесійного договору, якщо інше не встановлено концесійним договором.
6. Передача концесіонеру об’єкта концесії або будівництво концесіонером об’єкта концесії є підставою для здійснення реєстрації за концесіонером речових прав володіння та користування на об’єкт концесії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. У разі будівництва концесіонером об’єкта концесії реєстрації речових прав концесіонера на такий об’єкт передує реєстрація права власності держави чи територіальної громади.
7. Об’єкт концесії відображається на балансі концесіонера та відокремлюється від його майна. Концесіонер веде відокремлений облік такого майна.
8. Об’єкт концесії підлягає поверненню концесієдавцю після припинення дії концесійного договору у порядку , визначеному Кабінетом Міністрів України, з урахуванням положень концесійного договору.
Стаття 31. Містобудівна документація
1. У разі необхідності розроблення детального плану території для цілей реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, концесієдавець зобов’язаний забезпечити розроблення та затвердження відповідного детального плану території.
Фінансування робіт з розроблення детального плану території може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, коштів державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Витрати на розроблення детального плану території можуть відшкодовуватися концесіонером відповідно до умов концесійного договору.
Стаття 32. Надання земельних ділянок державної та комунальної власності, необхідних для реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії
1. Земельна ділянка державної або комунальної власності, необхідна для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, у тому числі та, на якій розташований об’єкт концесії, та/або яка є необхідною для створення (будівництва) об’єкта концесії, надається концесіонеру в оренду на строк дії концесійного договору у порядку, передбаченому Земельним кодексом України (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг).
2. Концесієдавець або за його дорученням державне, комунальне підприємство, установа, організація, що належать до сфери його управління, може вжити заходів щодо формування земельної ділянки державної або комунальної власності, необхідної для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії.
3. Фінансування робіт з розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки державної або комунальної власності та іншої документації із землеустрою, яка відповідно до законодавства вимагається для надання земельної ділянки у користування, може здійснюватися за рахунок коштів державного або місцевого бюджету, коштів державних, комунальних підприємств, установ, організацій, господарських товариств, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) якого належать державі, або за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством.
Витрати на розроблення зазначеної документації можуть відшкодовуватися концесіонером відповідно до умов концесійного договору.
4. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, які відповідно до Земельного кодексу України наділені повноваженнями щодо передачі земельних ділянок у користування, зобов’язані передати концесіонеру в користування земельну ділянку (ділянки), визначену концесійним договором.
5. Право балансоутримувача на користування земельною ділянкою, яка необхідна для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, відповідно до умов концесійного договору припиняється з моменту передачі майна у концесію (крім концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг). Така земельна ділянка підлягає передачі концесіонеру в користування у порядку, визначеному Земельним кодексом України.
6. Земельна ділянка (ділянки), сформована концесієдавцем або за його дорученням державним, комунальним підприємством, установою, організацією, що належить до сфери його управління, для цілей реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, не може бути розділена, приватизована, передана в користування третій особі або іншим чином відчужена до моменту передачі такої земельної ділянки концесіонеру.
7. У разі якщо протягом одного року з дня укладення концесійного договору концесіонер з вини концесієдавця не набуде права оренди земельної ділянки, необхідної для реалізації проекту, що здійснюється на умовах концесії, або з концесіонером не укладено договір про делегування функцій замовника будівництва (у разі концесії на будівництво та подальшу експлуатацію автомобільних доріг), що призведе до неможливості виконання концесіонером зобов’язань за концесійним договором, концесіонер має право на одностороннє розірвання концесійного договору.
Стаття 33. Припинення діяльності балансоутримувача, все майно якого надано у концесію. Правонаступництво концесіонера
1. Балансоутримувач може бути ліквідований у разі передачі всього його майна у концесію.
2. У концесіонера не виникає загального правонаступництва згідно з правами та обов’язками балансоутримувача.
3. У виняткових випадках, за рішенням концесієдавця, умовами концесійного конкурсу може передбачатися повне або часткове правонаступництво концесіонера за правами та обов’язками балансоутримувача. Обсяг правонаступництва, а також умови та порядок передачі концесіонеру прав та обов’язків балансоутримувача визначаються умовами концесійного конкурсу та концесійним договором.
4. Під правами та обов’язками балансоутримувача розуміються права та зобов’язання такого балансоутримувача за договорами, судовими процесами, у тому числі в порядку міжнародного комерційного арбітражу, відкритими виконавчими провадженнями, ліцензіями, документами дозвільного характеру, а також за дебіторською та кредиторською заборгованістю балансоутримувача.
Концесіонер має право провадити діяльність на підставі документів дозвільного характеру, виданих балансоутримувачу, у межах строку їх дії до отримання документів дозвільного характеру на концесіонера, але не більше шести місяців.
5. Інші необоротні матеріальні активи, оборотні матеріальні активи балансоутримувача можуть бути викуплені концесіонером на умовах, встановлених концесійним договором.
6. Передача об’єкта концесії концесіонеру є підставою для припинення права господарського відання та/або оперативного управління балансоутримувача на об’єкт концесії.
7. Концесієдавець зобов’язаний передбачити у конкурсній документації умову щодо максимального працевлаштування концесіонером працівників - громадян України, у тому числі звільнених у зв’язку з ліквідацією балансоутримувача.
Розділ VI
ФІНАНСОВІ УМОВИ КОНЦЕСІЇ
Стаття 34. Види платежів за концесійними договорами
1. Концесійний договір має передбачати отримання концесіонером плати за суспільно значущі послуги, що надаються ним з використанням об’єкта концесії, від користувачів (споживачів) таких послуг.
2. Концесійним договором можуть бути передбачені платежі концесіонера на користь концесієдавця та/або платежі концесієдавця на користь концесіонера. Умови та порядок здійснення таких платежів визначаються концесійним договором відповідно до закону.
Платежі концесієдавця на користь концесіонера можливі у випадку, якщо концесіонер не може отримати повне відшкодування здійснених ним інвестицій за рахунок користувачів (споживачів) послуг.
3. Платежі концесіонера на користь концесієдавця можуть включати концесійні платежі та/або одноразову фіксовану плату, визначену концесійним договором з урахуванням положень цієї статті.
4. Умови здійснення концесійних платежів концесіонером, а також порядок їх розрахунку передбачаються концесійним договором та можуть визначатися:
як частка (у відсотках) отриманого концесіонером чистого доходу від провадження концесійної діяльності;
як частка (у відсотках) вартості наданого об’єкта концесії, визначеної за результатами його ринкової оцінки;
як фіксований платіж, що може залежати від обсягів товарів, робіт чи послуг, які надаються концесіонером;
в іншій формі, що відповідає законодавству України.
Концесійний платіж може визначатися шляхом поєднання різних підходів до його розрахунку. Методика розрахунку концесійних платежів затверджується Кабінетом Міністрів України.
У разі створення (нового будівництва) концесіонером об’єкта концесії концесійний платіж (за наявності) встановлюється з дати одержання концесіонером визначеного умовами концесійного договору доходу від експлуатації об’єкта концесії.
5. Концесійні платежі сплачуються відповідно до державного та місцевого бюджетів.
За рішенням концесієдавця частина концесійного платежу може сплачуватися на користь балансоутримувача відповідно до умов концесійного договору та бюджетного законодавства України.
Якщо концесієдавцем одночасно виступають декілька органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування, концесійним договором можуть визначатися умови розподілу концесійних платежів між державним і місцевим бюджетами відповідно до бюджетного законодавства України. Такі умови мають бути визначені у договорі про спільну участь на стороні концесієдавця, укладеному між відповідними органами державної влади, органами місцевого самоврядування.
6. Одноразова фіксована плата може бути передбачена умовами концесійного конкурсу. Одноразова фіксована плата передбачається з метою повного або часткового виконання зобов’язань балансоутримувача, що існують на момент затвердження концесієдавцем конкурсної документації, та/або для отримання додаткових надходжень до державного та/або місцевого бюджетів, та/або для покриття витрат на підготовку проекту, що здійснюється на умовах концесії (залучення радників, розроблення землевпорядної документації та проведення її експертизи, на розроблення детального плану території відповідно до підтвердних документів тощо).
Мінімальний розмір одноразової фіксованої плати встановлюється умовами концесійного конкурсу.
Порядок сплати, розмір та цільове спрямування одноразової фіксованої плати визначаються концесійним договором.
7. Платежі концесієдавця на користь концесіонера можуть здійснюватися у формі плати за експлуатаційну готовність.
8. Умовами концесійного договору, якими передбачено плату за експлуатаційну готовність, також може бути передбачено сплату концесійних платежів у разі перевищення фактичними показниками попиту та/або пропозиції очікуваних показників, визначених концесійним договором.
9. Платежі концесіонера на користь концесієдавця та платежі концесієдавця на користь концесіонера вносяться грошовими коштами у безготівковій формі у строки та порядку, встановлені концесійним договором.
Стаття 35. Державна підтримка концесії
1. Державна підтримка може надаватися концесіонеру:
1) шляхом виплати плати за експлуатаційну готовність;
2) шляхом придбання концесієдавцем певного обсягу товарів (робіт, послуг), що виробляються (виконуються, надаються) концесіонером відповідно до концесійного договору;
3) шляхом постачання концесіонеру товарів (робіт, послуг), необхідних для виконання концесійного договору;
4) шляхом будівництва (нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення) державними, комунальними підприємствами, установами, організаціями та/або господарськими товариствами, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, Автономній Республіці Крим, територіальній громаді або іншому господарському товариству, 100 відсотків акцій (часток) яких належать державі, об’єктів суміжної інфраструктури (залізничних, автомобільних шляхів, ліній зв’язку, засобів тепло-, газо-, водо- та електропостачання, інженерних комунікацій тощо), які не є об’єктами концесії, але необхідні для виконання концесійного договору.
2. Державна підтримка концесії не є державною допомогою у розумінні Закону України "Про державну допомогу суб’єктам господарювання" та не потребує обов’язкового повідомлення про державну допомогу уповноваженого органу з питань державної допомоги, за умови що така підтримка надається з дотриманням кожної з таких вимог:
1) концесіонера визначено за результатами концесійного конкурсу;
2) надання державної підтримки передбачено умовами концесійного конкурсу;
3) концесіонером визначено учасника, пропозиція якого отримала найвищу оцінку.
3. Державна підтримка, що надається для виконання концесійного договору, не повинна покривати переважну частину операційного ризику, який охоплює ризик попиту та/або ризик пропозиції, і не може перевищувати інвестиції концесіонера, передбачені концесійним договором.
4. Форми та максимальний обсяг державної підтримки відображаються в конкурсній документації. Рішення про надання державної підтримки приймається відповідно до бюджетного законодавства, а у випадках, передбачених пунктами 3 і 4 частини першої цієї статті, - концесієдавцем.
Розділ VII
ГАРАНТІЇ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ КОНЦЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Стаття 36. Гарантії прав концесіонера
1. Держава гарантує стабільність умов реалізації проектів, що здійснюються на умовах концесії, додержання прав і законних інтересів концесіонера.

................
Перейти до повного тексту