Верховна Рада України

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

1) частину другу статті 92 доповнити пунктом "е" такого змісту:

"е) оператор газотранспортної системи та оператор системи передачі";

2) частину дев’яту статті 149 після слів "відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" доповнити словами "і земельні ділянки, на яких розташовані об’єкти газотранспортної системи, що передаються суб’єкту господарювання у зв’язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу".

2. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):

1) частину третю статті 89 доповнити абзацами другим і третім такого змісту:

"Фінансові плани оператора газотранспортної системи та оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, не підлягають затвердженню відповідно до статті 75 цього Кодексу.

Фінансові плани оператора газотранспортної системи та/або оператора газосховищ, оператора системи передачі, а також господарського товариства, яке володіє корпоративними правами в операторі газотранспортної системи, розробляються в порядку, визначеному їхніми установчими документами, та затверджуються суб’єктами управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, передачі електричної енергії";

2) у статті 136:

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"3. У випадках, визначених Законом України "Про трубопровідний транспорт", з метою створення оператора газотранспортної системи держава через уповноважених суб’єктів управління об’єктами державної власності на підставі договору може передавати суб’єкту господарювання об’єкти державної власності на праві господарського відання без права їх відчуження".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

доповнити частинами п’ятою і шостою такого змісту:

"5. Суб’єкт господарювання, якому з метою створення оператора системи передачі або оператора газотранспортної системи на праві господарського відання передані об’єкти державної власності, повинен бути повністю незалежним у прийнятті рішень щодо їх використання, експлуатації, обслуговування, планування, розвитку та фінансування відповідно до законів України "Про ринок природного газу", "Про ринок електричної енергії".

6. Уповноважений суб’єкт управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, а також суб’єкт управління системи передачі електричної енергії, не може відмовити у фінансуванні відповідно оператором системи передачі або оператором газотранспортної системи, або іншою заінтересованою особою інвестицій, погоджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. При погодженні таких інвестицій Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, керується, зокрема, необхідністю забезпечення безпеки постачання природного газу";

3) статтю 141 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Об’єкти державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з передачі електричної енергії і транспортування та/або зберігання природного газу, на підставі рішення Кабінету Міністрів України та відповідного договору закріплюються на праві господарського відання за суб’єктами господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі яких належать державі, чи суб’єктом господарювання, 100 відсотків корпоративних прав у статутному капіталі якого належать державі або виключно з метою відокремлення діяльності з транспортування природного газу суб’єктом господарювання, 100 відсотків у статутному капіталі якого належать зазначеним у цій частині цієї статті суб’єктам".

3. У Законі України "Про трубопровідний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 29, ст. 139 із наступними змінами):

1) у статті 7:

частину шосту після слів "Відчуження основних фондів" та "а також основних фондів" доповнити словами "що є об’єктами державної власності";

частину сьому викласти в такій редакції:

"Дія частини шостої цієї статті не поширюється на передачу майна, що перебуває в державній власності та використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу магістральними трубопроводами і зберігання у підземних газосховищах на підставі права господарського відання без права відчуження для здійснення функцій оператора Єдиної газотранспортної системи України. Зазначена передача майна здійснюється виключно з метою та на виконання зобов’язань, взятих Україною відповідно до Закону України "Про ратифікацію Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства", на підставі договору і на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, з урахуванням принципів додержання економічної безпеки держави. Для здійснення функцій оператора підземного сховища газу на умовах, встановлених цією статтею, можуть передаватися лише підземні сховища газу (одне або декілька)";

2) статтю 14 викласти в такій редакції:

"Стаття 14. Організаційна структура підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту

Організаційна структура підприємств (крім оператора газотранспортної системи), установ та організацій трубопровідного транспорту залежить від покладених на них завдань, визначається самими підприємствами, установами та організаціями і затверджується органами, що здійснюють управління майном цих підприємств. Ці органи визначаються Кабінетом Міністрів України.

Організаційна структура оператора газотранспортної системи визначається та затверджується у порядку, встановленому установчими документами оператора газотранспортної системи".

4. Частину тринадцяту статті 4-1 Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483; 2010 р., № 13, ст. 128; 2012 р., № 49, ст. 553) доповнити другим реченням такого змісту: "Це положення застосовується також у випадках, коли майно або частина майна, яке є об’єктом державної власності та з наявністю якого пов’язана видача документів дозвільного характеру, за рішенням суб’єкта управління об’єктами державної власності передається іншому суб’єкту господарювання на визначеному законом речовому праві".

5. У Законі України "Про управління об’єктами державної власності" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 46, ст. 456 із наступними змінами):

1) частину першу статті 3 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:

"державне майно, надане суб’єкту господарювання на праві господарського відання відповідно до законодавства";

2) частину першу статті 4 доповнити абзацом дванадцятим такого змісту:

"Суб’єктом управління об’єктами державної власності, що використовуються у процесі провадження діяльності з транспортування та/або зберігання природного газу, може бути лише уповноважене Кабінетом Міністрів України міністерство. Умови управління об’єктами державної власності визначаються у відповідному договорі згідно з законом. Інші суб’єкти управління об’єктами державної власності не можуть мати повноважень щодо об’єктів державної власності, переданих на таких умовах, якщо такі повноваження суперечать встановленим законом вимогам про відокремлення та незалежність";

3) частину третю статті 11 доповнити абзацом четвертим такого змісту:

"Управління корпоративними правами держави, а також створення органів управління в господарських товариствах, що здійснюють діяльність з передачі електричної енергії та транспортування природного газу, або в господарських товариствах, що володіють корпоративними правами у таких господарських товариствах, здійснюються відповідно до встановлених законом вимог щодо відокремлення та незалежності таких господарських товариств".

6. У Законі України "Про Кабінет Міністрів України" (Відомості Верховної Ради України, 2014 р., № 13, ст. 222; 2016 р., № 4, ст. 43):

1) частину шосту статті 21 доповнити абзацом другим такого змісту:

"Зазначені повноваження Кабінету Міністрів України не поширюються на рішення міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, що видаються ними у процесі здійснення повноважень з управління корпоративними правами, що належать державі у статутних капіталах суб’єктів господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу, а також юридичних осіб, що володіють корпоративними правами у таких суб’єктах господарювання";

2) статтю 44 доповнити частинами третьою і четвертою такого змісту:

"3. Міністерство, що здійснює прямий або опосередкований контроль над суб’єктами господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з транспортування природного газу або на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії, здійснює повноваження щодо управління корпоративними правами, що належать державі щодо таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, що володіють корпоративними правами щодо таких суб’єктів господарювання, самостійно та незалежно, за принципами відкритості та прозорості, відповідальності за прийняті рішення. Такі права не поширюються на управління і розподіл потужностей та інвестиційне планування, що належить до компетенції суб’єктів господарювання, які здійснюють діяльність з передачі електричної енергії чи транспортування природного газу.

Виключно за погодженням з Кабінетом Міністрів України приймаються рішення щодо управління корпоративними правами, що належать державі та стосуються:

реорганізації (злиття, приєднання, поділ, виділення) або ліквідації таких суб’єктів господарювання чи господарських організацій;

правочинів, наслідком яких може бути припинення права господарського відання на майно, що використовується у процесі провадження діяльності з транспортування природного газу, таких суб’єктів господарювання або господарських організацій;

внесення до статуту таких суб’єктів господарювання або господарських організацій змін, що стосуються мети, предмета, основних напрямів їх діяльності;

затвердження частини чистого прибутку таких суб’єктів господарювання або господарських організацій, яка має бути спрямована на виплату дивідендів.

Втручання у виконання міністерством визначених цією частиною повноважень забороняється.

4. Кабінет Міністрів України, Прем’єр-міністр України, міністр, який очолює міністерство, що здійснює контроль за діяльністю з виробництва чи постачання на ринку електричної енергії та ринку природного газу відповідно до встановлених законом вимог про відокремлення і незалежність оператора системи передачі та оператора газотранспортної системи, не можуть здійснювати координацію та контроль суб’єктів господарювання, які діють на підставі ліцензії на провадження діяльності з передачі електричної енергії чи транспортування природного газу, а також не можуть призначати членів органів управління таких суб’єктів господарювання".

7. У статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., № 23, ст. 158 із наступними змінами):