Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв"язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру"

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про надра (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 36, ст. 340):

1) у статті 3:

у частині першій слова "Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" замінити словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про охорону навколишнього природного середовища";

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сферах користування надрами та гірничих відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

2) у частині сьомій статті 13 слово "анулює" замінити словом "припиняє";

3) у частині сьомій статті 16-2 слова "Закону України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" замінити словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

4) у статті 16-3:

пункт 1 частини дванадцятої викласти в такій редакції:

"1) виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості";

доповнити частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у наданні спеціального дозволу або гірничого відводу приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру";

5) пункт 2 частини дев’ятої статті 16-6 викласти в такій редакції:

"2) виявлення у поданих документах недостовірних відомостей, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки заяви і додати необхідні документи та відомості";

6) статтю 17 викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Гірничий відвід

Гірничий відвід - це частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин.

Гірничий відвід надається виключно для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом. Користування надрами за межами гірничого відводу на таких об’єктах забороняється.

Гірничий відвід для гірничих об’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, надається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, на безоплатній основі.

При наданні гірничого відводу вирішуються питання щодо правильності поділу родовищ корисних копалин на окремі гірничі відводи з метою запобігання залишенню поза гірничими відводами менш цінних родовищ корисних копалин та непридатних для самостійної розробки, дотримання вимог безпеки під час проведення гірничих і підривних робіт при розробці родовищ корисних копалин та при використанні надр для інших цілей, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, запобігання виникненню небезпеки для людей, майна та навколишнього природного середовища.

Заявка на одержання гірничого відводу включає:

1) заяву, в якій зазначаються найменування підприємства чи відомості про громадянина, що має намір одержати гірничий відвід, місцезнаходження гірничого відводу та мета, для якої він одержується;

2) проект гірничого відводу у двох примірниках, складений відповідно до Порядку надання (відмови у наданні) гірничих відводів;

3) згоду відповідних сільських, селищних, міських і районних рад, рад об’єднаних територіальних громад та органів виконавчої влади на одержання гірничого відводу під територією, на якій розміщені будівлі, споруди, населені пункти, джерела водопостачання, водоймища, об’єкти природно-заповідного фонду, пам’ятки історії, культури або мистецтва, об’єкти спеціального чи іншого призначення, для користування надрами на території їхньої діяльності.

Порядок надання (відмови у наданні) гірничого відводу та форма заяви, що подається для одержання гірничого відводу, затверджуються Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру" та цього Кодексу.

Строк дії гірничого відводу повинен відповідати строку дії спеціального дозволу на користування надрами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, протягом 21 календарного дня з дня надходження заяви для одержання гірничого відводу та необхідних документів надає гірничий відвід або відмовляє в його наданні із зазначенням підстави, визначеної частиною десятою цієї статті.

Гірничий відвід набирає чинності з дня доведення рішення про його надання до відома надрокористувача.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, відмовляє у наданні гірничого відводу у разі:

подання користувачем неповного пакета документів, необхідних для одержання гірничого відводу, та (або) їх подання з порушенням встановленого порядку;

оформлення поданих документів для одержання гірничого відводу з порушенням встановлених вимог та (або) виявлення в них невідповідності законодавству України.

У разі зміни користувача надр, реорганізації підприємства або продовження строку дії спеціального дозволу на користування надрами без зміни меж об’єкта надрокористування підлягають переоформленню гірничий відвід та надпис на копії топографічного плану поверхні.

У разі виникнення підстави для переоформлення гірничого відводу користувач протягом 90 календарних днів з дня переоформлення спеціального дозволу на користування надрами подає заяву про переоформлення гірничого відводу із зазначенням номера спеціального дозволу на користування надрами, форма якої встановлюється Кабінетом Міністрів України, два примірники викопіювання з топографічного плану поверхні, геологічні розрізи, оформлені відповідно до вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

Підставою для відмови у переоформленні гірничого відводу є:

1) подання неповного пакета документів, необхідних для переоформлення гірничого відводу;

2) оформлення поданих документів для переоформлення гірничого відводу з порушенням встановлених вимог та (або) виявлення в них недостовірних відомостей.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переоформлює гірничий відвід протягом 15 календарних днів з дня надходження документів, визначених частиною п’ятою цієї статті.

У разі переоформлення гірничого відводу центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, не пізніше наступного робочого дня після переоформлення гірничого відводу приймає рішення про втрату чинності гірничим відводом, що був переоформлений, шляхом його відкликання.

Переоформлений гірничий відвід набирає чинності з дня доведення його до відома надрокористувача.

Строк дії переоформленого гірничого відводу не може перевищувати строк дії гірничого відводу, що переоформлявся.

У разі спливу строку для подання заяви про переоформлення гірничого відводу користувач може подати заявку та документи, визначені частиною п’ятою цієї статті, для одержання гірничого відводу.

Рішення про відмову у видачі, переоформленні гірничого відводу приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, повідомляє надрокористувача щодо видачі, переоформлення гірничого відводу відповідно до порядку, визначеного Законом України "Про адміністративну процедуру".

Надання гірничих відводів інвесторам, з якими укладено угоду про розподіл продукції, для гірничих об’єктів, передбачених частиною другою цієї статті, здійснюється на підставі укладеної угоди про розподіл продукції.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, забезпечує інформаційну взаємодію з Державним земельним кадастром з метою надання за допомогою технологічних та програмних засобів Державного земельного кадастру відомостей про ділянки надр, надані у користування";

7) у статті 26:

у частині третій слова "Спеціальний дозвіл на користування надрами анулюється" замінити словами "Дія спеціального дозволу на користування надрами припиняється";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відповідний дозвільний орган здійснює розгляд і вирішення питання про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини четверту - дев’яту вважати відповідно частинами п’ятою - десятою;

8) статтю 57 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, здійснює розгляд і вирішення питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами або надання строку для усунення порушень вимог законодавства на підставі абзацу третього частини другої цієї статті відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини третю - одинадцяту вважати відповідно частинами четвертою - дванадцятою;

9) у тексті Кодексу слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

2. У Водному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 24, ст. 189):

1) статтю 2 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері водних відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

2) у пункті 5 частини першої статті 15-1 та пункті 9-1 частини першої статті 16 слово "анулювання" замінити словами "припинення дії (відкликання, визнання недійсним)";

3) у статті 49:

частину третю викласти в такій редакції:

"Видача, переоформлення та припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюються відповідно до законів України "Про адміністративну процедуру" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

у частині четвертій слова "(переоформлення, видача дубліката, анулювання)" замінити словами "(переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним)";

у частині п’ятій слова "(переоформлення, одержання дубліката, анулювання)" замінити словами "(переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним)", а слова "(відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання)" - словами "(відмова у видачі, переоформлення, припинення дії (відкликання, визнання недійсним)";

частину сьому викласти в такій редакції:

"Зазначений у частині шостій цієї статті перелік документів є вичерпним. Документи, визначені частиною шостою цієї статті, не подаються щодо об’єктів вторинних водокористувачів (абонентів), які не мають власних водозабірних споруд, отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води у системи таких первинних водокористувачів на підставі договору про водопостачання (поставку води) та/або про водовідведення, без отримання дозволу на спеціальне водокористування";

абзаци другий і третій частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:

"подання неповного пакета документів, передбачених цією статтею, за умови що суб’єкту господарювання або фізичній особі було надано можливість їх додати;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів, за умови що суб’єкту господарювання або фізичній особі було надано можливість усунути недоліки заяви, додати необхідні документи та відомості";

частини вісімнадцяту і дев’ятнадцяту виключити;

частину двадцяту викласти в такій редакції:

"Припинення дії (відкликання, визнання недійсним) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється з підстав, визначених статтею 55 цього Кодексу";

4) у статті 55:

у частині першій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії (відкликання, визнання недійсним)";

у частині другій:

в абзаці першому слова "анулює його у разі" замінити словами "приймає рішення про відкликання дозволу або визнання його недійсним у разі";

в абзаці другому слова "із заявою про анулювання" замінити словами "із заявою про відкликання";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Орган, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, може визнати його недійсним у випадку встановлення факту подання в заяві про видачу дозволу на спеціальне водокористування та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, крім одруківок, очевидних граматичних чи арифметичних помилок, що не впливають на зміст поданих відомостей".

У зв’язку з цим частини третю і четверту вважати відповідно частинами четвертою і п’ятою;

в абзаці першому частини четвертої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"Рішення органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування, про припинення його дії (відкликання, визнання недійсним) видається юридичній або фізичній особі невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття. У такому разі дія дозволу припиняється через 30 днів з дня прийняття відповідного рішення".

3. У Кодексі торговельного мореплавства України (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., №№ 47-52, ст. 349):

1) статтю 4 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері торговельного мореплавства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом";

2) у статті 27:

у частинах восьмій і чотирнадцятій слово "прийняття" замінити словом "реєстрації";

частини двадцять першу і двадцять другу викласти в такій редакції:

"Реєстрація заяви є обов’язком посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту. Реєстрація заяви здійснюється з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

На вимогу заявника або його представника у день надходження заяви центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, видає (надсилає) йому письмове підтвердження реєстрації його заяви із зазначенням дати та номера реєстрації, крім випадків, якщо адміністративна справа вирішується в момент подання заяви. Реєстрація заяви, поданої в електронній формі, підтверджується автоматично надісланим електронним повідомленням";

у частині двадцять третій слова "у прийнятті заяви з причин, не визначених цією статтею, у тому числі висування будь-яких не визначених цією статтею умов для прийняття заяви, забороняються" замінити словами "у реєстрації заяви не допускається";

в абзаці першому частини двадцять четвертої слово "заяви" замінити словами "адміністративної справи" та доповнити словами "з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

після частини двадцять п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у реєстрації або тимчасовій реєстрації судна, припиненні або тимчасовому припиненні реєстрації судна, внесенні змін до Державного суднового реєстру України, видачі нових документів замість втрачених приймається після забезпечення особі права на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини двадцять шосту - тридцяту вважати відповідно частинами двадцять сьомою - тридцять першою;

у частині двадцять сьомій слова "отримання" та "прийняття" замінити словом "реєстрації";

частину двадцять восьму виключити;

3) у статті 38:

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Суднові документи, передбачені цією статтею, видачу яких здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, видаються з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’ятнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - двадцятою;

частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:

"Видача свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу і журналу безперервної реєстрації історії судна здійснюється протягом п’яти робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви. За бажанням заявника видача може бути проведена протягом двох робочих днів з дати реєстрації відповідної заяви. Заявнику, який бажає отримати документи поштовим відправленням, що надсилається поштою, відправлення документів здійснюється наступного робочого дня після видачі. Відмова посадової особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, у реєстрації заяви не допускається";

після частини шістнадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Рішення про відмову у видачі свідоцтва про мінімальний безпечний склад екіпажу або журналу безперервної реєстрації історії судна приймається після забезпечення особі права на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

У разі якщо заява не підлягає розгляду відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру", посадова особа центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері морського транспорту, яка розглядає справу, приймає рішення про відмову у прийнятті заяви до розгляду, про що невідкладно повідомляється особа, яка подала заяву, крім випадку подання анонімної заяви (заяви, із змісту якої неможливо встановити особу заявника)".

У зв’язку з цим частини сімнадцяту - двадцяту вважати відповідно частинами дев’ятнадцятою - двадцять другою;

в абзаці першому частини дев’ятнадцятої слово "отримання" замінити словом "реєстрації", а слова "прийнятті заяви" - словами "прийнятті заяви до розгляду";

частину двадцяту виключити.

4. В абзаці третьому частини восьмої статті 130-1 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27) слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

5. У Сімейному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 21-22, ст. 135):

1) частину першу статті 7 доповнити абзацом такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері сімейних відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом";

2) у частині другій статті 18:

у пункті 3 слова "його анулювання" замінити словами "визнання його недійсним, скасування";

у пункті 8 слово "незаконними" замінити словом "протиправними";

3) у частині другій статті 19 слово "заінтересована" виключити;

4) у статті 39:

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. За заявою особи орган державної реєстрації припиняє (визнає недійсною) дію актового запису про шлюб, зареєстрований з особами, зазначеними у частинах першій - третій цієї статті";

у частині п’ятій слова "до анулювання актового запису" замінити словами "до припинення (визнання недійсною) дії актового запису";

частину шосту викласти в такій редакції:

"6. Дія актового запису про шлюб припиняється (визнається недійсною) незалежно від смерті осіб, з якими було зареєстровано шлюб (частини перша - третя цієї статті), а також від розірвання цього шлюбу";

5) у частині першій статті 48 слово "анулюється" замінити словом "скасовується";

6) в абзаці другому частини першої статті 108 слово "анулюються" замінити словом "скасовуються";

7) устатті 118:

частину першу викласти в такій редакції:

"1. Якщо особа, яка була оголошена померлою, з’явилася, і відповідне рішення суду та актовий запис про смерть скасовані, її шлюб з іншою особою поновлюється, за умови що ніхто з подружжя не перебуває у повторному шлюбі";

у частині третій слово "анулює" замінити словом "скасовує";

8) в абзаці другому частини першої статті 233 і частині першій статті 237 слово "анулюється" замінити словом "скасовується".

6. В абзаці десятому частини першої статті 239 Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) слова "анулювання ліцензії" замінити словами "припинення дії ліцензії".

7. У Лісовому кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 21, ст. 170):

1) статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері лісових відносин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

2) статтю 18 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, для надання погодження на виділення лісової ділянки у довгострокове тимчасове користування лісами може здійснювати огляд такої ділянки на місці".

У зв’язку з цим частини п’яту - восьму вважати відповідно частинами шостою - дев’ятою;

3) у статті 69:

частину сьому викласти в такій редакції:

"Орган виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства, перед видачею спеціального дозволу на використання лісових ресурсів може здійснювати огляд на місці виділеної лісової ділянки з метою встановлення відповідності даних щодо площі, кількісних та якісних показників лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів";

після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у видачі спеціального дозволу на використання лісових ресурсів приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини восьму і дев’яту вважати відповідно частинами дев’ятою і десятою;

частину десяту доповнити абзацом такого змісту:

"встановлення за результатами огляду на місці невідповідності площі, кількісних та якісних показників виділеної лісової ділянки відомостям, зазначеним у документах, поданих для отримання спеціального дозволу на використання лісових ресурсів";

4) у частинах другій і третій статті 78 слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

8. У Повітряному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 48-49, ст. 536):

1) статтю 3 доповнити частиною третьою такого змісту:

"3. Адміністративні провадження в адміністративних справах у галузі цивільної авіації здійснюються з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом, Державною програмою авіаційної безпеки цивільної авіації та нормативно-правовими актами у галузі цивільної авіації, та з дотриманням принципів адміністративної процедури, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру";

2) у статті 10:

пункт 7 частини другої викласти в такій редакції:

"7) припинення, зупинення дії сертифікатів, свідоцтв, ліцензій, дозволів, обмеження прав, наданих цими документами, відкликання погодження кандидатур згідно з частиною десятою цієї статті";

в абзаці першому частини десятої слова "надає погодження та скасовує погодження" замінити словами "надає погодження та відкликає погодження";

3) в абзаці четвертому частини п’ятої статті 11 слова "анулювання, припинення дії та відмови" замінити словами "припинення, зупинення дії та відмови";

4) у частині шостій статті 49 слова "Свідоцтво авіаційного персоналу може бути анульоване або дія його призупинена" замінити словами "Дію свідоцтва авіаційного персоналу може бути припинено або призупинено";

5) у частині четвертій статті 51 слова "або анулювати його" замінити словами "або припинити його дію".

9. У Кодексі цивільного захисту України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 34-35, ст. 458):

1) статтю 3 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом";

2) у статті 57:

у частині четвертій:

абзац другий доповнити словами "відповідно до вимог законів України "Про адміністративну процедуру", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом";

абзаци третій, п’ятий і шостий виключити;

у частині п’ятій:

в абзаці першому слова "реєстрації декларації відповідним дозвільним органом" замінити словами "подання (надходження) декларації до відповідного дозвільного органу";

в абзаці другому слова "Форма декларації, порядок її подання та реєстрації" замінити словами "Форма декларації та порядок її подання".

10. У Кодексі адміністративного судочинства України (Відомості Верховної Ради України, 2017 р., № 48, ст. 436):

1) у частині першій статті 27 слова "анулювання реєстраційного свідоцтва політичної партії" замінити словами "скасування реєстрації політичної партії";

2) пункт 3 частини третьої статті 151 викласти в такій редакції:

"3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо припинення дії або призупинення дії сертифікатів, схвалень, допусків".

11. У Кодексі України з процедур банкрутства (Відомості Верховної Ради України, 2019 р., № 19, ст. 74):

1) статтю 2 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері банкрутства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Кодексом";

2) у тексті Кодексу слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

12. У Законі України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 21, ст. 252 із наступними змінами):

1) частину другу статті 6 викласти в такій редакції:

"Громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";

2) частину дев’яту статті 20 викласти в такій редакції:

"Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19 і 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".

13. Статтю 7 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991 р., № 29, ст. 377 із наступними змінами) після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері зовнішньоекономічної діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини четверту - восьму вважати відповідно частинами п’ятою - дев’ятою.

14. У Законі України "Про охорону навколишнього природного середовища" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 41, ст. 546 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у пункті "г" частини першої статті 15 слово "анулюють" замінити словами "припиняють дію";

3) у пункті "ї" частини першої статті 20-2 слова "щодо зупинення дії чи анулювання" замінити словами "щодо зупинення чи припинення дії".

15. У Законі України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами):

1) статтю 60-1доповнити частиною такого змісту:

"Заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається в електронній або паперовій формі до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення";

2) статтю 60-2 доповнити частинами такого змісту:

"Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку.

Порядок оскарження рішень, передбачених частиною другою цієї статті, визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Виплата, припинення та поновлення виплати пенсій здійснюються відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Законом України "Про адміністративну процедуру".

16. У Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами):

1) у статті 48:

у частині першій після слова "подається" доповнити словами "в електронній або паперовій формі", а слова "у сферах трудових відносин, соціального захисту населення" замінити словами "у сфері соціального захисту населення";

частину третю після слова "паспорт" доповнити словами "громадянина України";

2) статтю 66 викласти в такій редакції:

"Стаття 66. Оскарження рішень органу, що призначає пенсії

Рішення про призначення (перерахунок) пенсії або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії, прийняте уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або у судовому порядку.

Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

17. У Законі України "Про природно-заповідний фонд України" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 34, ст. 502 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони і використання територій та об’єктів природно-заповідного фонду, відтворення його природних комплексів регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 9-1:

у частині восьмій слова "клопотання (заявки) природокористувача, погодженого" замінити словами "заяви природокористувача, погодженої";

у частині дев’ятій слова "Дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів може бути анульований" замінити словами "Дія дозволу на спеціальне використання природних ресурсів може бути припинена";

3) у статті 55:

у частині п’ятій слова "з клопотанням" замінити словами "із заявою";

у частині шостій слово "клопотання" замінити словом "заяви";

у частині сьомій слова "зазначене клопотання" замінити словами "зазначену заяву".

18. У Законі України "Про основи містобудування" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 52, ст. 683 із наступними змінами):

1) статтю 6 доповнити частиною такого змісту:

"Прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудування здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці шостому частини першої статті 14 слова "анулювання (скасування)" замінити словами "припинення дії";

3) частину першу статті 26 викласти в такій редакції:

"Спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їхніх повноважень, а також адміністративним судом відповідно до законодавства".

19. У Законі України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 13, ст. 110 із наступними змінами):

1) частину другу статті 1 доповнити словами "з дотриманням принципів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру";

2) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, пред’явлення, набуття чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, що виникають за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб’єктами господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб’єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у статті 13:

у частині першій слова "в судовому або адміністративному порядку" замінити словами "у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" або до адміністративного суду";

у частині другій слова "в адміністративному порядку не пізніш як у місячний строк" замінити словами і цифрами "у порядку адміністративного оскарження у строк до 30 календарних днів";

частину третю викласти в такій редакції:

"Подання скарги у порядку адміністративного оскарження не припиняє оскаржуваної дії посадових осіб органу державного фінансового контролю та вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб’єктами господарювання державного сектору економіки, у тому числі суб’єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно";

4) частину другу статті 15 доповнити реченням такого змісту: "Вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства, яка складається за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб’єктами господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, має відповідати змісту і формі адміністративного акта відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

20. Статтю 2 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань статусу ветеранів війни та їхніх соціальних гарантій регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

21. У Законі України "Про Антимонопольний комітет України" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 50, ст. 472 із наступними змінами):

1) частину першу статті 5 викласти в такій редакції:

"Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) у тексті Закону слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

22. Преамбулу Закону України "Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст. 101) доповнити словами "з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

23. У Законі України "Про судову експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 28, ст. 232 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері судово-експертної діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у частині першій статті 11 слова "у вигляді позбавлення кваліфікації судового експерта" замінити словами "у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю";

3) у статті 14:

частину четверту викласти в такій редакції:

"За вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого цим Законом, до судового експерта може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження;

тимчасове, строком до одного року, зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю";

після частини п’ятої доповнити десятьма новими частинами такого змісту:

"Питання дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією, що утворюється в порядку, визначеному цим Законом.

Підставою для розгляду питання дисциплінарної відповідальності судового експерта є подання міністерства або іншого державного органу, що здійснює організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, або уповноважених цими державними органами суб’єктів, які організаційно забезпечують діяльність експертно-кваліфікаційних комісій.

Подання готується за результатами розгляду скарг осіб, які є учасниками справи, або кримінального провадження, інших правовідносин, до яких залучено судового експерта, на дії (бездіяльність) судового експерта, а також документів, оформлених за результатами здійснення контролю за дотриманням судовими експертами законодавства з питань судово-експертної діяльності, які містять обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) судового експерта ознак дисциплінарного проступку, передбаченого частиною третьою цієї статті. Подання вноситься на розгляд експертно-кваліфікаційної комісії не пізніше 15 календарних днів з дня надходження відповідних матеріалів.

Процедура розгляду експертно-кваліфікаційною комісією питань щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів включає:

розгляд питання щодо відкриття дисциплінарного провадження;

розгляд питання та прийняття рішення щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта.

Питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта розглядається експертно-кваліфікаційною комісією протягом розумного строку, але не більше 45 календарних днів з дня надходження подання. Строк розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням експертно-кваліфікаційної комісії за заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні експертно-кваліфікаційної комісії, але з поважних причин не може бути на ньому присутнім.

Розгляд питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта не може стосуватися перевірки повноти, обґрунтованості та об’єктивності висновку судового експерта. Заяви, клопотання, подані під час засідання експертно-кваліфікаційної комісії, розглядаються невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання.

Заяви, клопотання, подані у дисциплінарному провадженні в інший час, ніж передбачено частиною одинадцятою цієї статті, розглядаються на найближчому засіданні експертно-кваліфікаційної комісії.

Судовий експерт, щодо якого відкрито дисциплінарне провадження, повідомляється про місце і час засідання експертно-кваліфікаційної комісії не менше ніж за п’ять робочих днів до дня засідання.

Судовий експерт має право брати участь у засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з розгляду питання щодо його дисциплінарної відповідальності, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, надавати пояснення та/або заперечення у письмовій чи усній формі, подавати заяви, клопотання, інші документи з питання, що розглядається, користуватися іншими правами, передбаченими законом.

За рішенням експертно-кваліфікаційної комісії в її засіданні можуть брати участь й інші особи, якщо їхня участь сприятиме забезпеченню об’єктивності та повноти розгляду питання щодо дисциплінарної відповідальності судового експерта".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами шістнадцятою - дев’ятнадцятою;

4) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Атестація

Атестація проводиться з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, а також присвоєння кваліфікаційного класу працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта, і здійснюється експертно-кваліфікаційною комісією.

Атестація з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю здійснюється шляхом проведення кваліфікаційного іспиту.

За результатами кваліфікаційного іспиту експертно-кваліфікаційна комісія приймає одне з таких рішень:

1) про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю;

2) про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Особа, щодо якої експертно-кваліфікаційною комісією прийнято рішення про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, може повторно скласти кваліфікаційний іспит протягом трьох місяців з дати прийняття такого рішення.

Особа, щодо якої експертно-кваліфікаційною комісією повторно прийнято рішення про відмову у присвоєнні кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, наступний кваліфікаційний іспит може скласти не менше ніж через один рік з дня складання останнього іспиту.

Рішення експертно-кваліфікаційної комісії про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю та складення особою присяги судового експерта дає право особі на проведення судової експертизи та є підставою для видачі свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта (далі - Свідоцтво).

Свідоцтво є документом, що підтверджує наявність кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Свідоцтво видається особі протягом семи календарних днів з дня прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення про присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю.

Свідоцтво є безстроковим.

У разі втрати або пошкодження Свідоцтва видається його дублікат.

У разі зміни прізвища, імені або по батькові судового експерта, назви експертної спеціальності Свідоцтво підлягає переоформленню.

Дублікат Свідоцтва та переоформлене Свідоцтво видаються за заявою судового експерта протягом семи календарних днів з дня прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення про видачу дубліката Свідоцтва або переоформленого Свідоцтва.

За видачу Свідоцтва, його дубліката або переоформленого Свідоцтва справляється плата в розмірі 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року.

Для забезпечення належного рівня професійних знань та навичок судовий експерт повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію. Підвищення кваліфікації судового експерта може здійснюватися за такими видами: навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації, участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах з питань судово-експертної діяльності, а також науково-педагогічна, інша викладацька, наукова та науково-технічна діяльність у сфері судової експертизи.

Атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю судовий експерт проходить кожні три роки.

За результатами атестації з метою підтвердження підвищення кваліфікації експертно-кваліфікаційна комісія зараховує або не зараховує відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає одне з таких рішень:

1) про підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю;

2) про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.

Експертно-кваліфікаційна комісія не зараховує відомості щодо підвищення судовим експертом кваліфікації та приймає рішення про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю у разі, якщо такі відомості не відповідають вимогам до підвищення кваліфікації судовим експертом. Повторну атестацію з метою підтвердження підвищення кваліфікації судовий експерт може пройти після усунення причин, що стали підставою для незарахування відомостей щодо підвищення кваліфікації, але не більше ніж через шість місяців з дня прийняття рішення про непідтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.

Кваліфікаційний клас судового експерта - це спеціальне звання, що присвоюється працівникам державних спеціалізованих установ, які мають кваліфікацію судового експерта.

Залежно від стажу роботи судовим експертом працівникам, які мають кваліфікацію судового експерта, присвоюється вищий, перший, другий, третій, четвертий або п’ятий кваліфікаційний клас судового експерта.

Порядок проведення атестації з метою присвоєння кваліфікаційного класу визначається в межах повноважень міністерствами та іншими державними органами, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ";

5) доповнити статтями 16-1 і 16-2 такого змісту:

"Стаття 16-1. Тимчасове зупинення та поновлення права на проведення судової експертизи

Питання щодо тимчасового зупинення та поновлення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю розглядаються експертно-кваліфікаційною комісією.

Право судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю тимчасово зупиняється у разі:

1) подання судовим експертом заяви про тимчасове зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

2) визнання за рішенням суду судового експерта недієздатним;

3) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно судового експерта за вчинення кримінального правопорушення;

4) набрання законної сили рішенням суду про притягнення судового експерта до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

5) застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

6) непідтвердження судовим експертом підвищення кваліфікації за відповідною експертною спеціальністю у зв’язку з незарахуванням відомостей щодо підвищення кваліфікації.

Право на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю поновлюється у разі:

1) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання експертно-кваліфікаційною комісією заяви судового експерта про поновлення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

2) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання експертно-кваліфікаційною комісією відповідного рішення суду;

3) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем отримання експертно-кваліфікаційною комісією підтвердження про погашення або зняття в установленому законом порядку судимості;

4) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем закінчення 12-місячного строку з дня набрання законної сили рішенням суду про притягнення судового експерта до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

5) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 5 частини другої цієї статті, - з дня закінчення строку, на який згідно з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії було тимчасово зупинено право на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

6) зупинення права з підстави, передбаченої пунктом 6 частини другої цієї статті, - з дня, наступного за днем прийняття експертно-кваліфікаційною комісією рішення про підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю.

Відомості про тимчасове зупинення та поновлення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю вносяться до державного Реєстру атестованих судових експертів.

Стаття 16-2. Припинення права на проведення судової експертизи

Питання щодо припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю розглядаються експертно-кваліфікаційною комісією.

Право судового експерта на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю припиняється у разі:

1) подання судовим експертом заяви про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю;

2) визнання судового експерта безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

3) смерті судового експерта;

4) застосування до судового експерта дисциплінарного стягнення у виді припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

Особа, щодо якої прийнято рішення про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої цієї статті, може пройти атестацію з метою присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю не менше ніж через два роки з дня прийняття рішення про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю.

Відомості про припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю вносяться до державного Реєстру атестованих судових експертів";

6) статті 17 і 21 викласти в такій редакції:

"Стаття 17. Експертно-кваліфікаційні комісії

Для вирішення питань щодо присвоєння кваліфікації судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, підтвердження підвищення кваліфікації судовим експертом за відповідною експертною спеціальністю, присвоєння кваліфікаційного класу, тимчасового зупинення, поновлення та припинення права на проведення судової експертизи за відповідною експертною спеціальністю, а також щодо дисциплінарної відповідальності судових експертів при міністерствах та інших державних органах, що здійснюють організаційно-управлінські функції щодо діяльності державних спеціалізованих установ та судових експертів, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, утворюються експертно-кваліфікаційні комісії, які діють відповідно до цього Закону та положень про них, затверджених відповідним міністерством або іншим державним органом.

Склад експертно-кваліфікаційної комісії затверджується керівником відповідного міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи.

До складу експертно-кваліфікаційної комісії входять представники міністерства або іншого державного органу, до сфери управління якого належать державні спеціалізовані установи, що здійснюють судово-експертну діяльність, та судові експерти, які мають досвід роботи у сфері судово-експертної діяльності не менше п’яти років.

До складу експертно-кваліфікаційної комісії можуть бути включені фахівці у відповідній галузі знань наукових установ, закладів вищої освіти, державних органів та установ.

Строк повноважень члена експертно-кваліфікаційної комісії становить не більше п’яти років. Особа не може бути членом експертно-кваліфікаційної комісії більше ніж два строки поспіль.

Очолює експертно-кваліфікаційну комісію голова, який обирається на засіданні експертно-кваліфікаційної комісії з числа її членів шляхом таємного голосування простою більшістю голосів присутніх на засіданні членів експертно-кваліфікаційної комісії.

Голова експертно-кваліфікаційної комісії має заступника, який обирається в такому самому порядку, що й голова експертно-кваліфікаційної комісії, та здійснює повноваження голови у разі його відсутності.

Експертно-кваліфікаційна комісія може здійснювати свої повноваження через кваліфікаційну та дисциплінарну палати, які утворюються в її складі. Такі палати формуються з дотриманням вимог цього Закону щодо експертно-кваліфікаційної комісії. У такому разі рішення приймаються відповідною палатою експертно-кваліфікаційної комісії.

Спори, пов’язані з рішенням експертно-кваліфікаційної комісії (кваліфікаційної або дисциплінарної палати експертно-кваліфікаційної комісії), вирішуються в судовому порядку";

"Стаття 21. Професійна підготовка судового експерта

Професійна підготовка судового експерта складається з теоретичної підготовки та стажування за відповідними програмами.

Теоретична підготовка осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, здійснюється суб’єктами, які мають відповідну ліцензію на здійснення освітньої діяльності.

Стажування осіб, які мають намір отримати кваліфікацію судового експерта за відповідною експертною спеціальністю, проводиться державними спеціалізованими установами.

Строк стажування не може перевищувати один рік".

24. Частину третю статті 7 Закону України "Про наукову і науково-технічну експертизу" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 9, ст. 56 із наступними змінами) доповнити словами "відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

25. У Законі України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 12, ст. 81 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 30 слова "скасування або скорочення терміну" замінити словами "припинення дії або скорочення строку";

2) у другому реченні частини сьомої статті 32 слова "Позбавлення ліцензіата відповідного дозволу не звільняє його" замінити словами "Припинення дії відповідного дозволу не звільняє ліцензіата";

3) у частині четвертій статті 34-1 слово "позбавлення" замінити словом "припинення";

4) частину третю статті 42 викласти в такій редакції:

"Таке рішення може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в адміністративному порядку подається протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома замовника. Подання скарги не зупиняє виконання рішення";

5) у частині першій статті 44 слово "скасувати" замінити словом "відкликати".

26. У Законі України "Про пестициди і агрохімікати" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері діяльності, пов’язаної з пестицидами і агрохімікатами, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці першому частини другої статті 10 слова "супроводжуватися етикеткою" замінити словами "ввозитися на митну територію України, розміщуватися на ринку, використовуватися, застосовуватися, зберігатися або транспортуватися за обов’язкової наявності етикетки, форма і зміст якої відповідають вимогам, затвердженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища";

3) частину першу статті 16-1 після абзацу восьмого доповнити новим абзацом такого змісту:

"затвердження вимог до форми і змісту етикеток для пестицидів і агрохімікатів".

У зв’язку з цим абзац дев’ятий вважати абзацом десятим.

27. Статтю 3 Закону України "Про залізничний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 40, ст. 183 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері залізничного транспорту загального користування регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

28. У Законі України "Про державне регулювання ринків капіталу та організованих товарних ринків" (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 51, ст. 292 із наступними змінами):

1) у пункті 84 частини першої статті 7 слова "анульовує такі свідоцтва" замінити словами "припиняє дію таких свідоцтв";

2) у частині шостій статті 29 слова "надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт" замінити словами "надання можливості особі, стосовно якої приймається (виноситься) такий акт, щонайменше у письмовій формі";

3) пункти 2-4 частини другої статті 33 викласти в такій редакції:

"2) юридична особа, якій припинено дію ліцензії, передбаченої статтею 4 цього Закону, - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такої ліцензії;

3) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру осіб, уповноважених надавати інформаційні послуги на ринках капіталу та організованих товарних ринках, передбаченого статтею 79 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва;

4) юридична особа, якій припинено дію свідоцтва про включення до Реєстру торгових репозиторіїв, передбаченого статтею 88 Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", - щодо дотримання вимог законодавства, що регулює дії такої юридичної особи у разі припинення дії такого свідоцтва";

4) у тексті Закону слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

29. У Законі України "Про космічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо видачі (прийняття), набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері космічної діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 10:

у частині третій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "Законом України" - словами "законами України "Про адміністративну процедуру" та";

у частині шостій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "законами України "Про адміністративні послуги" - словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги";

частину восьму замінити трьома новими частинами такого змісту:

"У разі подання суб’єктом космічної діяльності неповного пакета документів, необхідних для одержання (переоформлення, припинення дії) дозволу, згідно з установленим переліком заява про одержання (переоформлення, припинення дії) дозволу залишається без руху.

Підставою для відмови у видачі дозволу є виявлення в документах, поданих суб’єктом космічної діяльності для одержання дозволу, недостовірних відомостей та/або відомостей, що не відповідають законодавству.

Перед ухваленням рішення про відмову у видачі дозволу суб’єкт космічної діяльності має бути заслуханий відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини дев’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - сімнадцятою;

у частині одинадцятій слова "Законом України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" замінити словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги" та "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

у частині дванадцятій слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу", а слово "анулювання" - словами "припинення дії";

в абзаці першому частини тринадцятої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

частину чотирнадцяту виключити;

частину п’ятнадцяту викласти в такій редакції:

"Дія дозволу припиняється через 10 робочих днів з дня прийняття адміністративним судом рішення/постанови про скасування дозволу";

у частині шістнадцятій слово "анулювання" замінити словом "скасування";

3) частини четверту і п’яту статті 11-1 викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері космічної діяльності, ухвалює рішення про реєстрацію договору (контракту) або відмову у його реєстрації протягом 10 робочих днів з дня надходження матеріалів договору (контракту). Рішення про відмову у реєстрації договору (контракту) ухвалюється, якщо умови договору (контракту) суперечать законодавству та міжнародним зобов’язанням України.

Заява про реєстрацію договору (контракту) залишається без руху у разі подання не всіх необхідних документів або якщо подані документи не відповідають вимогам законодавства, про що повідомляється заявнику протягом п’яти робочих днів з дня отримання заяви".

30. У Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

1) у пункті 36 частини першої статті 26 слова "скасування такого дозволу" замінити словами "припинення дії такого дозволу";

2) у частині першій статті 30:

пункт "а" доповнити підпунктом 17-1 такого змісту:

"17-1) видача дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень";

у підпункті 2 пункту "б" слова "скасування даного ними дозволу" замінити словами "припинення дії наданого ними дозволу";

3) у пункті 22 частини першої статті 43 слова "скасування такого дозволу" замінити словами "припинення дії такого дозволу";

4) статтю 59 доповнити частиною тринадцятою такого змісту:

"13. Адміністративні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням передбачених законом особливостей адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ (у разі визначення законом таких особливостей). Рішення ради, яке є адміністративним актом, приймається з урахуванням вимог частин п’ятої і восьмої статті 46 цього Закону";

5) частину другу статті 77 викласти в такій редакції:

"2. Спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням положень статті 59 цього Закону або в судовому порядку";

6) у розділі V "Прикінцеві та перехідні положення":

у пункті 6-1:

підпункт 13 після слів "невиконані акти індивідуальної дії" доповнити словами "(у тому числі адміністративні акти)";

підпункт 14 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо акт органу або посадової особи місцевого самоврядування відповідно до закону є адміністративним актом, його правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру";

підпункт 12 пункту 6-2 доповнити реченням такого змісту: "У разі якщо акт районної ради ліквідованого району відповідно до закону є адміністративним актом, її правонаступник може вносити зміни та припиняти дію такого акта у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру".

31. У Законі України "Про видавничу справу" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 32, ст. 206 із наступними змінами):

1) у статті 11 слова "(співзасновники)" та "(співзасновниками)" замінити відповідно словами "(учасники)" та "(учасниками)";

2) частини другу і третю статті 12 викласти в такій редакції:

"Ведення Державного реєстру здійснюється в електронній формі з використанням програмного забезпечення, що забезпечує його сумісність і взаємодію з іншими інформаційними системами та мережами.

Видача, переоформлення та припинення дії свідоцтва про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру (далі - свідоцтво) здійснюються уповноваженим органом відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) статтю 13 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру

Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру формується та подається безпосередньо до уповноваженого органу в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного реєстру на підставі таких даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань:

для фізичної особи - підприємця:

прізвище, власне ім’я, по батькові (за наявності);

вид (види) діяльності у видавничій справі;

реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта громадянина України (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта);

місцезнаходження (адреса місця проживання, за якою здійснюється зв’язок з фізичною особою - підприємцем);

інформація для здійснення зв’язку з фізичною особою - підприємцем: номери телефону та/або адреса електронної пошти;

для юридичної особи:

найменування юридичної особи, у тому числі скорочене (за наявності);

ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України (далі - ідентифікаційний код);

організаційно-правова форма;

перелік засновників (учасників) (крім акціонерних товариств, громадських формувань, товариств з обмеженою відповідальністю, товариств з додатковою відповідальністю, частки яких обліковуються в обліковій системі часток) юридичної особи: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), серія (за наявності) та номер документа, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або паспортного документа іноземця чи документа, що посвідчує особу без громадянства, якщо засновник - фізична особа; найменування, країна резидентства, місцезнаходження та ідентифікаційний (реєстраційний, обліковий) номер (код) у країні реєстрації, якщо засновник - юридична особа; інформація для здійснення зв’язку із засновником (учасником) юридичної особи (номери телефону та/або адреса електронної пошти);

вид (види) діяльності у видавничій справі;

місцезнаходження юридичної особи;

інформація для здійснення зв’язку з юридичною особою: номери телефону та/або адреса електронної пошти.

Заява про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру складається державною мовою і має відповідати вимогам до змісту заяви, встановленим Законом України "Про адміністративну процедуру";

4) частину першу статті 14 викласти в такій редакції:

"Видача свідоцтва та внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру здійснюються уповноваженим органом протягом п’яти робочих днів з дня надходження заяви";

5) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Переоформлення та припинення дії свідоцтва про внесення суб’єкта господарювання до Державного реєстру

Свідоцтво підлягає переоформленню у разі зміни найменування або прізвища, імені, по батькові суб’єкта видавничої справи, його місцезнаходження (місця проживання), засновника (учасників) та виду (видів) діяльності у видавничій справі.

Припинення дії свідоцтва здійснюється уповноваженим органом у разі:

1) припинення діяльності суб’єкта видавничої справи з підстав, передбачених статтею 32 цього Закону;

2) переоформлення свідоцтва;

3) винесення судом рішення про скасування свідоцтва";

6) у статті 28-1:

частини четверту і п’яту викласти в такій редакції:

"Уповноважений орган забезпечує реалізацію цього Закону шляхом надання (відмови у наданні, припинення дії) дозволу на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, випущеної у світ державною мовою держави-агресора (далі - дозвіл).

Надання (відмова у наданні, припинення дії) дозволу здійснюється відповідно до цього Закону та законів України "Про адміністративні послуги", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про адміністративну процедуру" у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Порядок утворення та діяльності експертної ради визначається положенням про неї, яке затверджується уповноваженим органом".

У зв’язку з цим частини шосту - двадцять третю вважати відповідно частинами сьомою - двадцять четвертою;

абзац другий частини дев’ятої викласти в такій редакції:

"заяву про надання дозволу, яка відповідає вимогам до змісту заяви, встановленим Законом України "Про адміністративну процедуру", та в якій додатково зазначаються повна назва видання мовою оригіналу та українською мовою, автор або колектив авторів, міжнародний стандартний номер книги (ISBN), кількість примірників, що ввозяться на митну територію України, країна-виробник, найменування (прізвище, ім’я, по батькові) та місцезнаходження видавця, рік випуску видання, мова видання, код товару згідно з УКТ ЗЕД";

частину одинадцяту викласти в такій редакції:

"Подання суб’єктом господарювання заяви про надання (припинення дії) дозволу, а також надання йому (відмова у наданні, припинення дії) дозволу здійснюються у паперовій формі через центр надання адміністративних послуг або в електронній формі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг чи портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

у частині тринадцятій слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу";

після частини тринадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Уповноважений орган залишає подану заяву без руху в порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", у разі:

1) подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для надання дозволу згідно з цим Законом;

2) виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей.

Уповноважений орган відмовляє у наданні дозволу у разі отримання негативного висновку експертної ради".

У зв’язку з цим частини чотирнадцяту - двадцять четверту вважати відповідно частинами шістнадцятою - двадцять шостою;

частину сімнадцяту викласти в такій редакції:

"Рішення уповноваженого органу про припинення дії дозволу повинно містити мотивувальну частину (обґрунтування). Уповноважений орган надсилає суб’єктам господарювання копію рішення про припинення дії дозволу невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття. Рішення про припинення дії дозволу може бути оскаржено до суду";

у частині дев’ятнадцятій слова "засвідчених електронним цифровим підписом" замінити словами "з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", а слова "їх анулювання" - словами "припинення їхньої дії";

частину двадцять п’яту викласти в такій редакції:

"Рішення про накладення штрафу, передбаченого частиною двадцять третьою цієї статті, приймає уповноважений орган на підставі звернень правоохоронних органів, юридичних та фізичних осіб або після самостійного виявлення його посадовими особами з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про незаконне розповсюдження видавничої продукції. Адміністративне провадження здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру";

у тексті статті слова "центральний орган виконавчої влади, що бере участь у забезпеченні формування та реалізує державну політику у видавничій сфері" в усіх відмінках замінити словами "уповноважений орган" у відповідному відмінку, а слово "анулювання" - словами "припинення дії";

7) абзац другий частини першої статті 32 викласти в такій редакції:

"за рішенням уповноваженого органу управління суб’єкта видавничої справи - юридичної особи або самого суб’єкта видавничої справи, який є фізичною особою - підприємцем".

32. Статтю 1 Закону України "Про кінематографію" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 22, ст. 114 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері кінематографії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

33. В Основах законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 23, ст. 121; 2014 р., № 6-7, ст. 80):

1) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Вирішення спорів

Спори, що виникають із правовідносин за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених законами України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, та/або в судовому порядку";

2) у частині першій статті 19:

у другому реченні слова "незаконне рішення скасовується" замінити словами "дія незаконного рішення припиняється";

третє речення замінити двома реченнями такого змісту: "Страховики можуть оскаржити рішення центрального органу виконавчої влади до суду. Рішення центрального органу виконавчої влади може бути оскаржено страхувальником в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених законами України у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування, та/або до адміністративного суду".

34. У Законі України "Про захист рослин" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50-51, ст. 310):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері захисту рослин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частину першу статті 23 викласти в такій редакції:

"Рішення, дії, бездіяльність посадових осіб, які забезпечують здійснення повноважень у сфері захисту рослин, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

35. У статті 5-1 Закону України "Про топографо-геодезичну і картографічну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 5-6, ст. 46 із наступними змінами):

в абзаці першому частини двадцять четвертої слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста анулюється" замінити словами "Дія кваліфікаційного сертифіката інженера-геодезиста припиняється";

у частині двадцять п’ятій слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста може бути також анульований" замінити словами "Кваліфікаційний сертифікат інженера-геодезиста може бути також скасований";

у частинах двадцять шостій і двадцять сьомій слово "анулювання" замінити словами "припинення дії".

36. У Законі України "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 11, ст. 78 із наступними змінами):

1) у частині третій статті 4:

абзац перший викласти в такій редакції:

"3. Строки обчислюються відповідно до правил, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру" та цим Законом";

абзаци третій - шостий виключити;

2) частину третю статті 17 викласти в такій редакції:

"3. Заінтересовані сторони можуть подати до Міністерства запит щодо проведення слухань. Такі запити задовольняються, якщо вони подані до Міністерства в письмовій формі у строк, визначений у повідомленні про порушення спеціального розслідування, та якщо в них зазначаються особливі, з точки зору національних інтересів, причини для проведення таких слухань у Міністерстві".

37. У Законі України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190 із наступними змінами):

1) статтю 6 доповнити частиною такого змісту:

"Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є адміністративними актами, приймаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру";

2) частину п’яту статті 41 після слів "індивідуальної дії" доповнити словами "(крім адміністративних актів)";

3) статтю 43 доповнити частинами такого змісту:

"Адміністративні акти місцевих державних адміністрацій можуть бути оскаржені в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій вищого рівня або до адміністративного суду.

Адміністративні акти обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій можуть бути оскаржені до місцевої державної адміністрації, яка прийняла такий адміністративний акт, якщо при ній утворено комісію з розгляду скарг, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при місцевій державній адміністрації комісію з розгляду скарг не утворено, такі адміністративні акти оскаржуються до адміністративного суду".

38. У Законі України "Про рослинний світ" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 22-23, ст. 198):

1) статтю 1 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони, використання та відтворення рослинного світу регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частини четверту і п’яту статті 10 доповнити словами "з урахуванням положень Закону України "Про адміністративну процедуру".

39. У Законі України "Про Національний банк України" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 29, ст. 238 із наступними змінами):

1) у статті 10 слово "(анулювання)" виключити;

2) у статті 15 слово "анулювання" замінити словом "відкликання";

3) статтю 33-1 доповнити частинами такого змісту:

"Порядок, умови видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою та перелік документів, необхідних для її одержання, визначаються нормативно-правовим актом Національного банку.

Національний банк приймає рішення про видачу або відмову у видачі ліцензії на здійснення операцій з готівкою на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку. Строк прийняття Національним банком такого рішення становить три місяці з дня подання відповідної заяви.

Національний банк приймає рішення про відкликання ліцензії на здійснення операцій з готівкою на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку. Строк прийняття Національним банком такого рішення не може перевищувати 30 робочих днів з дня отримання заяви особи про відкликання такої ліцензії.

Національний банк у визначеному ним порядку розглядає клопотання про незастосування до особи ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання.

Національний банк має право продовжити строки прийняття рішень, передбачених частинами п’ятою - сьомою цієї статті, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого частинами п’ятою і шостою цієї статті.

Національний банк залишає заяву про видачу ліцензії на здійснення операцій з готівкою/заяву про відкликання ліцензії на здійснення операцій з готівкою/клопотання особи про незастосування до неї ознаки небездоганної ділової репутації без руху з підстав, у порядку і строки, визначені статтею 37 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії".

Днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку у справах, що стосуються дотримання юридичними особами, які отримали ліцензію на здійснення операцій з готівкою, установлених законодавством вимог, є день складення Національним банком документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття ним індивідуального акта щодо таких юридичних осіб. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку";

4) у пункті 2 частини другої статті 44 слово "(анулювання)" виключити;

5) у статті 56:

частину третю викласти в такій редакції:

"Національний банк видає розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру або індивідуальної дії (індивідуальні акти), які не є нормативно-правовими актами. Розпорядчі акти з питань організаційно-розпорядчого характеру оприлюднюються та набирають чинності в порядку, встановленому Національним банком";

після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Національний банк приймає індивідуальні акти, які є адміністративними актами, та здійснює адміністративне провадження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку.

Національний банк у прийнятому ним адміністративному акті, який негативно впливає на право, свободу чи законний інтерес особи або покладає на неї певний обов’язок, зазначає підстави прийняття такого акта з належним обґрунтуванням, строк і порядок його оскарження (у тому числі найменування суду, до якого особа може подати позов), а також вказівку на те, що оскарження рішення, акта або дії Національного банку не зупиняє їх виконання відповідно до статті 74 цього Закону.

Прийняті Національним банком адміністративні акти набирають чинності з дня доведення їх до відома особи у встановленому ним порядку в один із способів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо інше не встановлено законом. Днем доведення до відома особи є день вручення адміністративного акта особі під підпис або надсилання поштою, або надсилання на адресу електронної пошти цієї особи чи передачі з використанням інших засобів телекомунікаційного зв’язку, або його оприлюднення на сторінці офіційного інтернет-представництва Національного банку".

У зв’язку з цим частини четверту - шістнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - дев’ятнадцятою;

6) у статті 68:

у пункті 4 частини п’ятої слово "анульовані" замінити словом "відкликані";

в абзаці четвертому частини шостої слова "відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, анулювання (відкликання) у небанківських фінансових установах, інших особах" замінити словами "відкликання у небанківських фінансових установ, інших осіб".

40. У Законі України "Про архітектурну діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 31, ст. 246 із наступними змінами):

1) статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері містобудівної діяльності здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

2) у статті 16-1:

у частині другій слова "яка здійснюється" замінити словами "яка здійснюється з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

частину шосту доповнити словами "з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

3) у статті 17:

перше речення частини п’ятої доповнити словами "з дотриманням положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

частину десяту викласти в такій редакції:

"У разі якщо за результатами розгляду заяви про допуск до проведення професійної атестації та поданих документів виявлено невідповідність виконавця кваліфікаційним вимогам та/або недостовірну інформацію, приймається рішення про відмову в допуску до проведення професійної атестації з обґрунтуванням причини відмови. Таке рішення приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру";

у частині шістнадцятій слова "може бути оскаржене" замінити словами "може бути оскаржено в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

41. У Законі України "Про правову охорону географічних зазначень" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 32, ст. 267 із наступними змінами):

1) у статті 2:

у частині першій слово "Законодавство" замінити цифрою і словом "1. Законодавство";

доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони географічних зазначень регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці шостому частини четвертої статті 3-2 слова "третіх осіб" замінити словами "заінтересованих осіб";

3) у статті 11:

у частині шостій:

в абзаці першому слово "особа" замінити словами "заінтересована особа", а слова "мотивоване заперечення" - словами "мотивовану скаргу";

в абзаці другому слово "заперечення" замінити словом "скарги";

абзац третій викласти в такій редакції:

"Вимоги до скарги визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. Скарга подається разом з її копією";

в абзацах четвертому і п’ятому слово "заперечення" в усіх відмінках замінити словом "скарга" у відповідному відмінку;

абзац шостий викласти в такій редакції:

"Протягом двох місяців з дати отримання скарги НОІВ запрошує заінтересовану особу, яка подала скаргу, та заявника для відповідних консультацій розумної тривалості, але не більше трьох місяців";

перше речення абзацу сьомого викласти в такій редакції: "Заінтересована особа, яка подала скаргу, та заявник починають такі консультації невідкладно";

в абзаці другому частини одинадцятої слово "особа" замінити словами "заінтересована особа";

у частині тринадцятій:

в абзаці першому слово "Заперечення" замінити словом "Скарги";

абзаци другий і третій викласти в такій редакції:

"Подана скарга розглядається в межах мотивів, викладених у ній, та з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надана у встановлений строк.

Скарга щодо заявки задовольняється лише у разі, якщо вона";

в абзаці сьомому слово "заперечення" замінити словом "скарги";

абзац восьмий викласти в такій редакції:

"У разі якщо скарга стосується назви, що позначає транскордонне географічне місце, а заявку подано кількома заявниками разом, процедура оскарження проводиться в країні походження кожного заявника, а заявники зобов’язані забезпечити подання разом із заявкою документів, що стосуються скарги та результатів її розгляду в кожній країні";

4) у статті 13:

частину четверту викласти в такій редакції:

"4. Оскарження рішення НОІВ до Апеляційної палати здійснюється шляхом подання скарги на рішення у порядку, встановленому цим Законом, та відповідно до регламенту Апеляційної палати, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності. За подання скарги сплачується збір. Якщо збір не сплачено у строк, зазначений у частині першій цієї статті, скарга вважається неподаною, про що особі, яка її подала, надсилається повідомлення";

абзац другий частини п’ятої викласти в такій редакції:

"Якщо скарга на рішення НОІВ за заявкою подана заінтересованою особою відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, заявнику негайно надсилається повідомлення про одержання такої скарги та її копія. Заявник має право подати до Апеляційної палати обґрунтовану відповідь на скаргу протягом двох місяців з дня одержання її копії та взяти участь у її розгляді";

частини шосту і десяту викласти в такій редакції:

"6. Скарга на рішення НОІВ за заявкою розглядається згідно з регламентом Апеляційної палати протягом двох місяців з дня одержання скарги, сплати збору за її подання та в межах мотивів, викладених у скарзі та під час її розгляду, а також з урахуванням відповіді заявника, якщо вона надійшла у встановлений строк. Строк розгляду скарги продовжується за ініціативою заявника, але не більше ніж на два місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання та сплачено збір за його подання";

"10. Рішення Апеляційної палати набирають чинності з дати оприлюднення в повному обсязі на офіційному веб-сайті НОІВ відповідного наказу НОІВ";

5) в абзацах шостому і сьомому частини п’ятої статті 17 слова і цифри "якщо було подано заперечення відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, в якому зазначено про проблему" замінити словами і цифрами "якщо було подано скаргу відповідно до частини шостої статті 11 цього Закону, в якій зазначено про проблему";

6) у тексті Закону слово "заперечення" в усіх відмінках і числах замінити словом "скарга" у відповідному відмінку і числі.

42. В абзаці третьому частини першої статті 17 Закону України "Про угоди про розподіл продукції" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 44, ст. 391 із наступними змінами) слова "(у тому числі шляхом анулювання)" виключити.

43. У Законі України "Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 48, ст. 405 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити абзацом такого змісту:

"свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей (далі - свідоцтво) - документ встановленого зразка, що підтверджує право особи на вивезення або тимчасове вивезення зазначених у ньому культурних цінностей";

2) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Порядок прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей регулюється Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у статті 10:

абзац п’ятий частини першої викласти в такій редакції:

"перелік культурних цінностей, на вивезення або тимчасове вивезення яких видається свідоцтво";

абзац шостий частини другої виключити;

4) у частинах другій і третій статті 11 слова "порушила клопотання" замінити словами "подала заяву";

5) статтю 12 виключити;

6) статті 13, 15, 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 13. Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей

Свідоцтво є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення або тимчасове вивезення культурних цінностей без свідоцтва забороняється.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, видає свідоцтво в електронній формі протягом 30 календарних днів з дня отримання заяви та документів, передбачених статтею 15 або 24 цього Закону відповідно. Зразок свідоцтва затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво видається на безоплатній основі.

Свідоцтво набирає чинності з дати його видачі і діє протягом:

шести місяців - для свідоцтва на право вивезення культурних цінностей;

строку дії митного режиму тимчасового вивезення, який застосовано до зазначених у цьому свідоцтві культурних цінностей, - для свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей.

Культурні цінності, зазначені у свідоцтві на право тимчасового вивезення, можуть бути поміщені лише у митний режим тимчасового вивезення, строк якого не може перевищувати чотири роки.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у день видачі свідоцтва вносить таке свідоцтво до єдиного державного інформаційного веб-порталу "Єдине вікно для міжнародної торгівлі" у формі електронного документа з накладенням електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Митні органи здійснюють відповідні митні формальності, необхідні для випуску у відповідний митний режим, пропуску через митний кордон України культурних цінностей, що вивозяться, у тому числі тимчасово, за межі України, на підставі відповідного свідоцтва, отриманого від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, з використанням механізму "єдиного вікна" відповідно до Митного кодексу України";

"Стаття 15. Порядок оформлення права на вивезення культурних цінностей

Заява про видачу свідоцтва на право вивезення культурних цінностей подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у письмовій (електронній або паперовій) формі не менше ніж за 30 календарних днів до дня їх вивезення власником чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

висновок державної експертизи.

Свідоцтво видається власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі протягом трьох робочих днів з дня його підписання у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій).

У разі відмови у видачі свідоцтва центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, не пізніше трьох робочих днів з дня підписання повідомлення про відмову у видачі свідоцтва видає таке повідомлення власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі в електронній формі у спосіб, зазначений у заяві (надсилання на адресу електронної пошти або передача з використанням технічних засобів електронних комунікацій). Таке повідомлення повинно містити мотивувальну частину (зокрема обґрунтування, строки та порядок оскарження) та відповідати іншим вимогам до адміністративного акта.

За зверненням заявника йому може бути видана завірена паперова копія електронного свідоцтва або повідомлення про відмову в його видачі";

"Стаття 24. Порядок оформлення права на тимчасове вивезення культурних цінностей

Заява про видачу свідоцтва на право тимчасового вивезення культурних цінностей подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, у паперовій формі власником культурних цінностей чи уповноваженою ним особою.

До заяви додаються:

копія угоди з приймаючою стороною про мету, гарантії надійного зберігання та повернення культурних цінностей в обумовлений угодою строк, справжність якої засвідчена посадовою особою центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей, або нотаріально;

документ про страхування культурних цінностей, що тимчасово вивозяться за межі митної території України, із забезпеченням усіх випадків страхового ризику або документ про державні гарантії фінансового покриття будь-якого ризику, виданий країною, що приймає культурні цінності;

документ, що підтверджує право власності на культурні цінності;

висновок державної експертизи.

7) у тексті Закону слово "клопотання" в усіх відмінках і числах замінити словом "заява" у відповідному відмінку і числі.

44. Статтю 2 Закону України "Про гуманітарну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 51, ст. 451 із наступними змінами) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері отримання, надання, оформлення, розподілу і контролю за цільовим використанням гуманітарної допомоги регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом".

45. У Законі України "Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 9, ст. 68 із наступними змінами):

1) у підпункті 11 статті 1 слова "та анулювання" замінити словами "відновлення дії та припинення дії";

2) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, припинення дії адміністративних актів у сфері використання ядерної енергії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у статті 12:

частину другу після слова "заяву" доповнити словами "в електронній або паперовій формі";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Заява реєструється органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки в день її надходження".

У зв’язку з цим частини третю - двадцять четверту вважати відповідно частинами четвертою - двадцять п’ятою;

частину шосту доповнити словами "спосіб доведення до відома інформації про прийняте рішення за заявою та спосіб отримання ліцензії";

частини дев’яту і десяту викласти в такій редакції:

"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки здійснює попередній розгляд заяви та поданих разом з нею документів з метою оцінки їх форми та змісту і у разі наявності підстав повідомляє заявника письмово або засобами телекомунікаційного зв’язку про залишення заяви без руху або приймає рішення про залишення заяви про отримання ліцензії без розгляду.

Підставами для залишення заяви на отримання ліцензії без розгляду є:

подання заяви на право провадження діяльності, що не підлягає ліцензуванню;

подання заяви з порушенням строків, передбачених частиною тринадцятою цієї статті;

відсутність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про заявника (суб’єкта діяльності) або наявність відомостей про державну реєстрацію його припинення;

наявність інформації про здійснення контролю за діяльністю суб’єкта діяльності у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", резидентами держав, що здійснюють збройну агресію проти України, у значенні, наведеному у статті 1 Закону України "Про оборону України";

після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Підставами для залишення заяви без руху є:

подання не в повному обсязі документів, що додаються до заяви на отримання ліцензії;

підписання заяви або хоча б одного з документів, що додається до заяви на отримання ліцензії, особою, яка не має на це повноважень, або оформлення із порушенням вимог, складення не за встановленою формою або якщо такі заява або документ не містять даних, що обов’язково вносяться до них".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - двадцять п’яту вважати відповідно частинами дванадцятою - двадцять шостою;

в абзаці першому частини п’ятнадцятої слова "інспекційне обстеження заявника" замінити словами "інспекційне обстеження заявника, а також прийняття рішення за заявою";

після частини п’ятнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про видачу ліцензії набирає чинності з дня доведення його до відома заявника".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту - двадцять шосту вважати відповідно частинами сімнадцятою - двадцять сьомою;

частини сімнадцяту і дев’ятнадцяту викласти в такій редакції:

"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки доводить до відома інформацію про прийняте рішення та видає заявникові ліцензію у спосіб, зазначений ним у заяві, невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення";

"Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки формує ліцензійну справу щодо кожного ліцензіата, в якій зберігаються документи, подані ліцензіатом для видачі ліцензії, внесення до неї змін, видачі дубліката ліцензії, зупинення дії та відновлення дії ліцензії, а також копії рішень про видачу, припинення дії та видачу дубліката ліцензії, внесення до неї змін, розпорядження про усунення порушень умов ліцензії";

4) текст статті 13 викласти в такій редакції:

"Заявникові може бути відмовлено у видачі ліцензії органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки у разі:

виявлення неспроможності заявника забезпечити дотримання умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки;

наявності в документах, поданих заявником, недостовірної або перекрученої інформації;

неусунення виявлених недоліків у поданій заяві, доданих до заяви документах протягом строку, зазначеного в повідомленні про залишення заяви без руху.

Рішення про відмову у видачі ліцензії приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відмову у видачі ліцензії може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома заявника";

5) частину тринадцяту статті 14 викласти в такій редакції:

"Рішення про відмову у внесенні змін до ліцензії може бути оскаржено ліцензіатом в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається ліцензіатом протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома ліцензіата";

6) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Зупинення дії, відновлення дії та припинення дії ліцензії

Дія ліцензії на провадження діяльності на окремих етапах життєвого циклу ядерної установки або сховища для захоронення радіоактивних відходів та ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії може бути зупинена, а дія ліцензії на провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки (до завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку) або будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів та дія ліцензії на провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії можуть бути припинені органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, що їх видав, у разі:

подання ліцензіатом відповідної заяви;

ліквідації ліцензіата - юридичної особи або припинення підприємницької діяльності ліцензіатом - фізичною особою;

порушення ліцензіатом умов ліцензії, ліцензійних умов, норм і правил з ядерної та радіаційної безпеки;

неспроможності ліцензіата дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки;

припинення дії документів, на підставі яких зроблено висновок про спроможність заявника дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки, або невиконання вимог безпеки, визначених такими документами.

Орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки приймає рішення про відновлення дії ліцензії, щодо якої прийнято рішення про зупинення дії, після перевірки усунення ліцензіатом порушень, що стали підставою для зупинення дії ліцензії, та відновлення ліцензіатом спроможності дотримуватися умов провадження заявленого виду діяльності, встановлених нормами і правилами з ядерної та радіаційної безпеки. Строк проведення перевірки не повинен перевищувати шість місяців з дня надходження заяви із зазначенням обґрунтованих підстав для відновлення дії ліцензії.

Рішення про відновлення дії ліцензії набирає чинності з дня його прийняття, про що орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки невідкладно повідомляє ліцензіата.

Заява ліцензіата про відновлення дії ліцензії не є підставою для прийняття органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки рішення про відновлення дії ліцензії, якщо додані до заяви документи не підтверджують усунення підстав, що стали причиною для зупинення дії ліцензії.

Дія ліцензії на провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію (після завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку), експлуатації або зняття з експлуатації ядерної установки та на етапі експлуатації або закриття сховища для захоронення радіоактивних відходів може бути припинена лише після повного вилучення з них ядерних матеріалів і радіоактивних відходів чи після видачі ліцензії на провадження діяльності на такій установці або сховищі іншому ліцензіату.

Неусунення виявлених порушень у встановлений строк у разі провадження діяльності на етапах будівництва та введення в експлуатацію ядерної установки (до завантаження ядерних матеріалів у ядерну установку) або будівництва сховища для захоронення радіоактивних відходів та в разі провадження окремих видів діяльності у сфері використання ядерної енергії тягне за собою припинення дії ліцензії.

У разі прийняття органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки рішення про зупинення дії чи припинення дії ліцензії ліцензіат зобов’язаний негайно припинити провадження раніше дозволеної діяльності, повідомити про це зазначений орган і вжити заходів для збереження умов, необхідних для забезпечення безпеки праці, здоров’я персоналу, охорони навколишнього природного середовища, а в разі прийняття рішення про припинення дії ліцензії - протягом 10 днів з дня його надходження надіслати оригінал ліцензії органу державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, який її видав.

Про припинення дії ліцензії орган державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки повідомляє протягом п’яти днів органам державного управління у сфері використання ядерної енергії та поводження з радіоактивними відходами.

Рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії набирає чинності з дня доведення його до відома ліцензіата.

Рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії може бути оскаржено ліцензіатом у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду. Скарга в порядку адміністративного оскарження подається ліцензіатом протягом 30 календарних днів з дня доведення рішення до відома ліцензіата.

Оскарження рішення про зупинення дії або припинення дії ліцензії не зупиняє дію рішення".

46. У Законі України "Про альтернативні види палива" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 94 із наступними змінами):

1) у частині четвертій статті 6 слова "в судовому порядку" замінити словами "в адміністративному та/або судовому порядку";

2) у статті 8-2:

частину третю викласти в такій редакції:

"Гарантія походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) формується безоплатно та надається виробнику біометану невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня внесення інформації до реєстру біометану";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у формуванні гарантії походження біометану (в тому числі скрапленого або стисненого) приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

3) у тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словом "погашення" у відповідному відмінку.

47. У Законі України "Про мисливське господарство та полювання" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 18, ст. 132 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 1-1 такого змісту:

"Стаття 1-1. Законодавство України про мисливське господарство та полювання

Відносини у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Конституцією України, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у галузі мисливського господарства та полювання регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у пункті 11 частини першої статті 39 слова "анулювати видані ними дозволи" замінити словами "припиняти дію виданих ними дозволів".

48. Абзац четвертий частини першої статті 5 Закону України "Про психіатричну допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 19, ст. 143 із наступними змінами) доповнити реченням такого змісту: "Такий порядок має відповідати Закону України "Про адміністративну процедуру".

49. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (Відомості Верховної Ради України, 2000 p., № 22, ст. 171 із наступними змінами):

1) третє речення частини першої статті 15 викласти в такій редакції: "Рішення органу державного нагляду може бути оскаржено страхувальником або страховиком протягом 30 календарних днів в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

2) абзац другий частини першої статті 36 викласти в такій редакції:

"Застраховані особи, яким виплачується забезпечення та надаються соціальні послуги за цим Законом, мають право на захист своїх прав у порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";

3) статтю 39 викласти в такій редакції:

"Стаття 39. Вирішення спорів

Спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".

50. Статтю 2 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182) після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері законодавства України про жертви нацистських переслідувань регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

51. У Законі України "Про пенсії за особливі заслуги перед Україною" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 289 із наступними змінами):

1) частину третю статті 5 після слів "вважається день прийому" доповнити словами "поданої в електронній або паперовій формі";

2) у статті 9:

у частині першій слова "Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги розглядає" замінити словами "Заяву про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги, подану в електронній або паперовій формі, розглядає";

у частині третій цифри "10" замінити словом "трьох";

3) статтю 16 викласти в такій редакції:

"Стаття 16. Рішення про встановлення (перерахунок) пенсії за особливі заслуги або про відмову у встановленні (перерахунку) пенсії за особливі заслуги, винесене уповноваженою посадовою особою територіального органу Пенсійного фонду України, може бути оскаржено в адміністративному порядку до керівника цього органу Пенсійного фонду України, а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду України вищого рівня та/або в судовому порядку.

Порядок оскарження таких рішень визначається правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

52. У Законі України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 35, ст. 290, № 40, ст. 316):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання соціальної допомоги малозабезпеченим сім’ям регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) статтю 10 викласти в такій редакції:

"Стаття 10. Порядок оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу, що призначає і здійснює виплату державної соціальної допомоги

Рішення, дії чи бездіяльність органу соціального захисту населення можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

53. У Законі України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 1-1 такого змісту:

"Стаття 1-1. Законодавство України про охорону культурної спадщини

1. Відносини у сфері охорони культурної спадщини регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Земельним кодексом України та законами України "Про адміністративну процедуру", "Про адміністративні послуги", "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про рекламу", "Про охорону археологічної спадщини", "Про землеустрій", "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про національну інфраструктуру геопросторових даних", "Про Державний земельний кадастр", "Про доступ до публічної інформації", цим Законом, міжнародними договорами України та іншими нормативно-правовими актами.

Прийняття, набрання чинності, доведення до відома, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії адміністративних актів у сфері охорони культурної спадщини здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) статтю 3 доповнити частиною дев’ятою такого змісту:

"9. Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, а також надані ними погодження і висновки, якими справа врегульовується по суті, є адміністративними актами. Відносини щодо їх прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання та припинення дії регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Оскарження адміністративних актів у сфері культурної спадщини в адміністративному порядку не зупиняє їхньої дії, крім випадків оскарження адміністративних актів, наслідком прийняття яких є можливість проведення робіт, які можуть призвести до знищення (знесення), пошкодження об’єктів культурної спадщини";

3) частину першу статті 21 доповнити словами "з дотриманням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

4) у статті 33-1слово "клопотання" в усіх відмінках замінити словом "заява" у відповідному відмінку;

5) в абзаці четвертому частини четвертої статті 33-4 слово "клопотання" замінити словом "заяви".

54. Абзац другий частини шостої статті 26 Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 46, ст. 393; 2018 р., № 43, ст. 345) викласти в такій редакції:

"Ліцензування, контроль за дотриманням ліцензійних умов, видача та припинення дії ліцензій на освітню діяльність здійснюються у порядку, визначеному законодавством".

55. У Законі України "Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 1, ст. 2 із наступними змінами):

1) у статті 1:

у частині другій слова "у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, з питань сім’ї та дітей" замінити словами "у сфері соціального захисту населення";

частину шосту викласти в такій редакції:

"Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги, перелік документів, необхідних для призначення допомоги згідно з цим Законом, встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) у частині третій статті 12 слова "у судовому порядку відповідно до закону" замінити словами "в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";

3) у статті 17:

у назві слова "Оскарження рішення органу" замінити словами "Оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу";

частину першу викласти в такій редакції:

"Рішення, дії чи бездіяльність органу, що призначає державну соціальну допомогу, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".

56. У Законі України "Про банки і банківську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 5-6, ст. 30 із наступними змінами):

1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини, що виникають при прийнятті, набранні чинності, виконанні, припиненні дії адміністративних актів у сфері банківської діяльності, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та іншими законами, що регулюють діяльність на ринку фінансових послуг та на платіжному ринку";

2) у статті 9:

після частини восьмої доповнити чотирма новими частинами такого змісту:

"Національний банк України визначає порядок, строки та умови погодження або надання дозволу на включення окремих складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу банківської групи, а також визначає перелік інформації та документів, які необхідно подати для отримання такого погодження або надання дозволу.

Відповідальна особа банківської групи має право включати до капіталу банківської групи та/або підгруп банківської групи визначені Національним банком України окремі складові основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, за умови відсутності відмови або отримання дозволу Національного банку України.

Контролер банківської групи протягом 30 календарних днів з дати створення банківської групи зобов’язаний забезпечити подання відповідальною особою банківської групи до Національного банку України повідомлення про створення банківської групи, документів та інформації згідно з переліком та у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку України. Національний банк України за результатами розгляду таких документів приймає у визначеному ним порядку рішення про визнання банківської групи або про відмову у визнанні банківської групи протягом трьох місяців з дня отримання повідомлення про створення банківської групи.

Датою створення банківської групи є дата, з якої група юридичних осіб відповідає визначенню терміна "банківська група", наведеному у цьому Законі".

У зв’язку з цим частини дев’яту - тридцять першу вважати відповідно частинами тринадцятою - тридцять п’ятою;

у частині чотирнадцятій слова "у визначеному ним порядку" замінити словами "у визначені ним строки та порядку";

частини дев’ятнадцяту і двадцять другу викласти в такій редакції:

"Погодження Національним банком України відповідальної особи банківської групи здійснюється протягом одного місяця, а під час визнання банківської групи - протягом трьох місяців з дня отримання заяви про погодження відповідальної особи банківської групи, у порядку, визначеному Національним банком України. До такої заяви додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України";

"Відповідальна особа банківської групи зобов’язана повідомити Національний банк України про зміну структури власності банківської групи та/або видів діяльності її учасників, про припинення існування банківської групи та надати відомості, передбачені нормативно-правовим актом Національного банку України, не пізніше 30 календарних днів з дня настання таких змін";

після частини двадцять другої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про визнання зміни структури власності банківської групи або про відмову у визнанні зміни структури власності, про припинення визнання банківської групи або про відмову у припиненні визнання банківської групи на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 робочих днів з дня подання заяви.

Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених цією статтею, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє відповідальну особу банківської групи не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією статтею".

У зв’язку з цим частини двадцять третю - тридцять п’яту вважати відповідно частинами двадцять п’ятою - тридцять сьомою;

3) у статті 16:

частину восьму викласти в такій редакції:

"Національний банк України приймає рішення про погодження змін до статуту банку або про відмову в їх погодженні на підставі відповідної заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого частинами п’ятою і шостою цієї статті";

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про погодження змін до статуту банку без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шостою статті 17 цього Закону".

У зв’язку з цим частину дев’яту вважати частиною десятою;

4) у статті 17:

після частини п’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про погодження статуту без руху у разі, якщо юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подала неповний пакет документів, необхідних для погодження статуту, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви про погодження статуту надсилає відповідній юридичній особі повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про погодження статуту без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення юридичною особою, яка має намір здійснювати банківську діяльність, виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення такої заяви без руху".

У зв’язку з цим частини шосту - тринадцяту вважати відповідно частинами восьмою - п’ятнадцятою;

частину восьму викласти в такій редакції:

"Національний банк України приймає рішення про погодження статуту або про відмову в погодженні статуту на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених цією статтею. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви про погодження статуту. Національний банк України одночасно з розглядом питання про погодження статуту розглядає питання про погодження або заборону набуття істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, відповідно до статей 34, 34-1 цього Закону. Погодження набуття істотної участі в юридичній особі, яка має намір здійснювати банківську діяльність, є умовою для погодження Національним банком України статуту такої юридичної особи";

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право продовжити строк прийняття рішень, передбачених частиною восьмою цієї статті, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття таких рішень. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє заявника не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття відповідного рішення".

У зв’язку з цим частини дев’яту - п’ятнадцяту вважати відповідно частинами десятою - шістнадцятою;

5) у статті 18:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про погодження статуту без руху";

доповнити частиною такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні статуту з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, заявник має право подати до Національного банку України нову заяву про погодження статуту не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у погодженні статуту та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення";

6) у статті 19:

після частини шостої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про надання банківської ліцензії без руху, якщо юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, подала неповний пакет документів, необхідних для надання банківської ліцензії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання заяви надсилає відповідній юридичній особі повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення заяви про надання банківської ліцензії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У зв’язку з цим частини сьому - одинадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою - тринадцятою;

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"Національний банк України приймає рішення про надання банківської ліцензії чи про відмову в її наданні на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених цим Законом. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня отримання заяви про видачу банківської ліцензії. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє заявника не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною";

після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про надання банківської ліцензії у строк, визначений частиною дев’ятою цієї статті, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівників, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера, керівника підрозділу внутрішнього аудиту новоствореного банку відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку України".

У зв’язку з цим частини десяту - тринадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - чотирнадцятою;

7) у статті 19-1:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

"1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про видачу ліцензії без руху";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі банківської ліцензії з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, юридична особа, яка має намір здійснювати банківську діяльність, має право подати до Національного банку України нову заяву про видачу банківської ліцензії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову у видачі банківської ліцензії та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення".

У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою;

8) у статті 24:

у частині шостій:

у пункті 1 слово "клопотання" замінити словом "заява";

доповнити абзацами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву іноземного банку про відкриття філії без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації філії, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви про відкриття філії без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, а також порядку і строку усунення таких недоліків.

У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху";

пункт 1 частини восьмої викласти в такій редакції:

"1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху, та/або документи/інформація, що міститься в поданих документах, не відповідають вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України та/або містять недостовірну інформацію";

частину дев’яту викласти в такій редакції:

"9. Національний банк України приймає рішення про акредитацію або відмову в акредитації філії іноземного банку на підставі заяви іноземного банку про відкриття філії та доданих до неї документів, визначених цим Законом та нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання заяви іноземного банку про відкриття філії. Відмова надається в письмовій формі із зазначенням відповідних підстав, а також відомостей, передбачених частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України".

Національний банк України одночасно або до прийняття рішення про акредитацію філії іноземного банку у строк, визначений цією частиною, розглядає питання та приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посади керівника, головного бухгалтера, головного ризик-менеджера, головного комплаєнс-менеджера та керівника підрозділу внутрішнього аудиту філії іноземного банку відповідно до вимог, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України.

Національний банк України має право продовжити строки, передбачені цією частиною, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє філію іноземного банку не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку з підстав, передбачених пунктом 1 частини восьмої цієї статті (щодо неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви про акредитацію філії іноземного банку без руху), іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію філії не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації філії іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення";

у частині п’ятнадцятій:

у пункті 1 слово "клопотання" замінити словом "заява";

після абзацу шостого доповнити двома новими абзацами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву іноземного банку про акредитацію представництва без руху, якщо такий іноземний банк подав неповний пакет документів, необхідних для акредитації представництва, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає іноземному банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення іноземним банком виявлених недоліків у строк, установлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим абзаци сьомий - чотирнадцятий вважати відповідно абзацами дев’ятим - шістнадцятим;

абзац дев’ятий викласти в такій редакції:

"Національний банк України може відмовити в акредитації представництва іноземного банку в разі порушення порядку акредитації, неусунення у встановлений Національним банком України строк недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, недостовірності або невідповідності документів та/або інформації, що міститься в поданих документах, вимогам цього Закону та/або нормативно-правових актів Національного банку України або перевищення повноважень щодо сфери діяльності представництва";

після абзацу дев’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку з підстави неусунення недоліків, що були підставою для залишення заяви іноземного банку про акредитацію представництва без руху, іноземний банк має право подати до Національного банку України нову заяву про акредитацію представництва не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про відмову в акредитації представництва іноземного банку та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення".

У зв’язку з цим абзаци десятий - шістнадцятий вважати відповідно абзацами одинадцятим - сімнадцятим;

абзац одинадцятий викласти в такій редакції:

"Рішення про акредитацію або відмову в акредитації представництва іноземного банку Національний банк України приймає на підставі заяви іноземного банку про акредитацію представництва та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить один місяць з дня подання заяви іноземного банку про акредитацію представництва. Цей строк може бути продовжений на умовах та в порядку, визначених частиною дев’ятою цієї статті";

доповнити частиною шістнадцятою такого змісту:

"16. Національний банк України має право вимагати, а філія/представництво іноземного банку зобов’язані надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог";

9) у статті 25:

частину другу викласти в такій редакції:

"Національний банк України має право вимагати, а банк зобов’язаний надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог";

частину третю доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) якщо у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення заяви про надання дозволу на створення дочірнього банку без руху";

після частини третьої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни або про відмову в наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить два місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

Національний банк України залишає заяву про надання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни без руху, якщо банк подав неповний пакет документів, необхідних для отримання дозволу на створення дочірнього банку, філії чи представництва банку на території іншої країни, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (електронній або паперовій) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, така заява вважається поданою у день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим частини четверту - сьому вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

10) у статті 30:

у пункті 4 частини другої слова "порядок та умови погодження" замінити словами "порядок, строки та умови погодження";

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання банку дозволу на включення окремих складових капіталу основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня до капіталу такого банку або про відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною".

У зв’язку з цим частини третю - восьму вважати відповідно частинами четвертою - дев’ятою;

частину п’яту викласти в такій редакції:

"Особа, яка надає банку кошти для формування складових основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана надати Національному банку України документи та інформацію, що підтверджують джерела їх походження, згідно з вимогами, встановленими Національним банком України";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України має право вимагати, а особа, яка надає банку кошти для формування основного капіталу 1 рівня, додаткового капіталу 1 рівня, капіталу 2 рівня, зобов’язана надати додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для уточнення/перевірки наданих відповідно до вимог цієї статті документів/інформації та/або для підтвердження виконання встановлених законодавством України вимог".

У зв’язку з цим частини шосту - дев’яту вважати відповідно частинами сьомою - десятою;

частину сьому доповнити реченням такого змісту: "Такі особи для підтвердження їх відповідності встановленим вимогам зобов’язані подати до Національного банку України документи, визначені його нормативно-правовим актом";

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання або відмову в наданні банку дозволу на викуп, погашення, дострокове погашення інструменту з умовами списання/конверсії та субординованого боргу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною".

У зв’язку з цим частини дев’яту і десяту вважати відповідно частинами десятою і одинадцятою;

11) у статті 33:

частину четверту доповнити реченням такого змісту: "Порядок, строки та умови прийняття такого рішення визначаються Національним банком України";

частину п’яту викласти в такій редакції:

"Банк має право зменшити номінальну вартість власних акцій (паїв), придбати власні акції (паї) у розмірі, що дорівнює або перевищує 3 відсотки статутного капіталу, з урахуванням розміру власних акцій (паїв), що знаходяться у власності банку, після отримання дозволу Національного банку України відповідно до вимог та порядку, встановлених Національним банком України. Перелік документів, які банк має подати для отримання такого дозволу, умови та порядок його надання визначаються нормативно-правовим актом Національного банку України. Національний банк України приймає рішення про надання або відмову у наданні такого дозволу на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить три місяці з дня подання банком відповідної заяви";

12) у статті 34:

у частині сьомій слова "про всі зміни структури власності банку в порядку та строки" замінити словами "про всі зміни структури власності банку згідно з вимогами, в порядку і строки";

після частини сьомої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"У разі виявлення банком чи Національним банком України невідповідності власника істотної участі вимогам щодо ділової репутації власник істотної участі може звернутися до Національного банку України у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до нього ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до власника істотної участі ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє власника істотної участі не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом".

У зв’язку з цим частини восьму - чотирнадцяту вважати відповідно частинами десятою - шістнадцятою;

13) у статті 34-1:

у пункті 1 частини першої слово "повідомлення" замінити словом "заяву";

після частини четвертої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про намір набуття/збільшення істотної участі в банку без руху, якщо заявник подав неповний пакет документів, необхідних для погодження набуття або збільшення істотної участі в банку, або така заява подана з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає особі, яка має намір набути або збільшити істотну участь у банку, повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення її заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення такою особою виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим частини п’яту - чотирнадцяту вважати відповідно частинами сьомою - шістнадцятою;

частину восьму викласти в такій редакції:

"Національний банк України розглядає документи, подані для погодження набуття або збільшення істотної участі у банку, та приймає рішення за результатами такого розгляду протягом п’яти місяців з дня отримання відповідної заяви та доданих до неї документів у визначеному Національним банком України порядку. Вимоги до оформлення документів, що подаються до Національного банку України, визначаються Національним банком України. Національний банк України за результатами розгляду документів приймає рішення про погодження чи про заборону набуття або збільшення істотної участі у банку. Національний банк України має право продовжити строк прийняття відповідного рішення, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною";

у частині десятій:

у пункті 1 слова "особою подано неповний пакет документів" виключити;

доповнити пунктом 1-1 такого змісту:

"1-1) у встановлений Національним банком України строк не усунуто недоліки, що були підставою для залишення без руху заяви про набуття або збільшення істотної участі у банку або про погодження набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення";

після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі прийняття Національним банком України рішення про заборону особі набувати або збільшувати істотну участь у банку або про відмову в погодженні набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення з підстави, передбаченої пунктом 1-1частини восьмої цієї статті, заявник має право подати до Національного банку України нову заяву про набуття або збільшення істотної участі у банку або про погодження набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення не менше ніж через три місяці з дня прийняття Національним банком України рішення про заборону особі набувати або збільшувати істотну участь у банку або про відмову в погодженні набутої/збільшеної істотної участі у банку після її фактичного набуття або збільшення та за умови усунення причин, що були підставою для прийняття такого рішення".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою - сімнадцятою;

частину тринадцяту виключити;

14) у частині першій статті 34-2 слова "не пізніше наступного робочого дня" замінити словами "протягом двох робочих днів з дня";

15) у статті 42:

після частини одинадцятої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про погодження або відмову в погодженні на посаду керівника банку на підставі заяви та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить 45 робочих днів з дня отримання відповідної заяви, а якщо в рамках такого погодження розглядається питання про можливість незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації - 90 робочих днів з дня подання клопотання, до якого додаються документи, визначені нормативно-правовим актом Національного банку України. Національний банк України має право продовжити ці строки, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

У разі виявлення банком чи Національним банком України невідповідності керівника банку вимогам щодо ділової репутації банк може звернутися до Національного банку України у встановленому його нормативно-правовими актами порядку з клопотанням про незастосування до такого керівника виявленої ознаки небездоганної ділової репутації та/або надати додаткові документи/пояснення про його відповідність вимогам щодо бездоганної ділової репутації.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до керівника ознаки небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення протягом 30 робочих днів з дня отримання відповідного клопотання. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє банк не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цим абзацом".

У зв’язку з цим частини дванадцяту - двадцять другу вважати відповідно частинами п’ятнадцятою - двадцять п’ятою;

друге речення частини п’ятнадцятої виключити;

після частини п’ятнадцятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України залишає заяву про погодження керівників банку без руху, якщо заявник подав неповний пакет документів, необхідних для погодження керівників банку, або такі заява/документи подані з порушенням установлених законодавством вимог. У такому разі Національний банк України протягом 15 робочих днів з дня одержання такої заяви надсилає банку повідомлення в письмовій формі (паперовій або електронній) про залишення його заяви без руху із зазначенням виявлених недоліків з посиланням на порушені вимоги законодавства, порядку і строку усунення таких недоліків, а також порядку і строків оскарження рішення про залишення заяви без руху.

У разі усунення банком виявлених недоліків у строк, встановлений Національним банком України, заява про погодження керівників банку вважається поданою в день її первинного подання, а строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту - двадцять п’яту вважати відповідно частинами вісімнадцятою - двадцять сьомою;

16) у статті 44:

частину шосту доповнити реченням такого змісту: "Банк зобов’язаний доопрацювати, оновити такі плани на письмову вимогу Національного банку України у визначені ним строки";

після частини дев’ятої доповнити двома новими частинами такого змісту:

"Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження або відмову в погодженні кандидатів на посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження або відмову в погодженні на посаду головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону.

Національний банк України розглядає клопотання про незастосування до головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера ознак небездоганної ділової репутації та приймає відповідне рішення у строки, визначені частиною чотирнадцятою статті 42 цього Закону".

У зв’язку з цим частини десяту - дванадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою - чотирнадцятою;

доповнити частиною такого змісту:

"Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади головного ризик-менеджера та головного комплаєнс-менеджера на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку";

17) у статті 45:

після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про погодження або відмову у погодженні на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту у строки, визначені частиною дванадцятою статті 42 цього Закону. Національний банк України залишає заяву про погодження на посаду керівника підрозділу внутрішнього аудиту без руху з підстав, у порядку і строки, визначені частиною шістнадцятою статті 42 цього Закону".

У зв’язку з цим частини одинадцяту - шістнадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою - сімнадцятою;

після частини п’ятнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України у встановленому його нормативно-правовим актом порядку приймає рішення про погодження звільнення з посади керівника підрозділу внутрішнього аудиту на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить 15 робочих днів з дня отримання відповідної заяви банку".

У зв’язку з цим частини шістнадцяту і сімнадцяту вважати відповідно частинами сімнадцятою і вісімнадцятою;

18) статтю 50 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про надання або відмову у наданні банку письмового дозволу, необхідність одержання якого встановлена частинами першою і третьою цієї статті, на підставі заяви банку та доданих до неї документів, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України відповідного рішення становить 45 календарних днів з дня отримання заяви банку".

У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

19) частину шосту статті 52 викласти в такій редакції:

"Національний банк України при здійсненні банківського нагляду має право визначати пов’язаними з банком особами фізичних та юридичних осіб, зазначених у частині першій цієї статті, якщо вони не визначені пов’язаними особами самим банком. Національний банк України має право визначати пов’язаними з банком осіб із застосуванням ознак, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України, у випадках, передбачених цією статтею, з урахуванням характеру взаємовідносин, операцій та наявності інших зв’язків із банком. Національний банк України перед розглядом питання щодо визначення особи пов’язаною з банком запитує у банку інформацію та пояснення про причини невизначення особи пов’язаною з банком. Національний банк України за наявності ознак, визначених нормативно-правовим актом Національного банку України, у встановлені ним порядку і строки приймає рішення щодо визначення особи пов’язаною з банком. Рішення Національного банку України щодо визначення особи пов’язаною з банком набирає чинності з дня доведення його до відома банку у порядку, визначеному Національним банком України. Національний банк України в день прийняття такого рішення доводить до відома банку інформацію про прийняте рішення в письмовій формі (паперовій або електронній) з дотриманням вимог законодавства. Банк зобов’язаний враховувати у своїй діяльності рішення Національного банку України про визначення особи пов’язаною з банком з наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення Національного банку України";

20) статтю 67 після частини двадцять другої доповнити новою частиною такого змісту:

"У межах здійснення нагляду за діяльністю банків днем початку адміністративного провадження за ініціативою Національного банку України є день складення ним документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для прийняття Національним банком України індивідуального акта щодо банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. Документи, в яких фіксуватимуться такі обставини, визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України".

У зв’язку з цим частини двадцять третю - двадцять восьму вважати відповідно частинами двадцять четвертою - двадцять дев’ятою;

21) у статті 71:

у частині третій слова "до його початку" замінити словами "до її початку";

після частини шостої доповнити новою частиною такого змісту:

"Національний банк України повідомляє банк про проведення позапланової інспекційної перевірки не пізніше дня початку її проведення".

У зв’язку з цим частини сьому - дванадцяту вважати відповідно частинами восьмою - тринадцятою;

після частини восьмої доповнити новою частиною такого змісту:

"Витребування від банків інформації, документів та їх копій, пояснень з питань діяльності банку, запрошення керівників та працівників банку для надання пояснень з питань діяльності банку, ініціювання проведення зустрічей, вчинення інших дій, необхідних для проведення інспекційної перевірки, здійснюються на підставі оформлених відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України запитів уповноважених Національним банком України осіб. У такому запиті зазначаються строк для вчинення банком відповідних дій, який визначається з урахуванням строку проведення інспекційної перевірки, зазначеного у розпорядчому акті Національного банку України про її проведення, а також інші вимоги щодо виконання запиту".

У зв’язку з цим частини дев’яту - тринадцяту вважати відповідно частинами десятою - чотирнадцятою;

22) третє речення частини першої статті 72 викласти в такій редакції: "Особи, які охоплюються наглядовою діяльністю Національного банку України, зобов’язані надавати уповноваженим Національним банком України особам на їхній запит, оформлений відповідно до вимог нормативно-правового акта Національного банку України, затребувану інформацію, у тому числі шляхом віддаленого доступу з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, у визначений такими особами строк";

23) у статті 73:

абзац перший частини першої викласти в такій редакції:

"У разі порушення банками або іншими особами, які можуть бути об’єктом перевірки Національного банку України відповідно до цього Закону, банківського, валютного законодавства, законодавства, що регулює діяльність на платіжному ринку, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, законодавства з питань захисту критичної інфраструктури, кіберзахисту та інформаційної безпеки, законодавства про віртуальні активи, нормативно-правових актів, вимог та/або рішень Національного банку України, прийнятих відповідно до статей 66 і 67 цього Закону, здійснення ризикової діяльності, що становить загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, застосування до банків чи власників істотної участі у банках санкцій іноземними державами (крім держав, що здійснили або здійснюють збройну агресію проти України у значенні, наведеному в Законі України "Про оборону України") або міждержавними об’єднаннями, або міжнародними організаціями та/або застосування санкцій відповідно до Закону України "Про санкції", що становлять загрозу інтересам вкладників чи інших кредиторів банку, невиконання та/або неналежного виконання рішень про застосування заходів впливу, передбачених цією статтею (крім штрафу), та/або з метою забезпечення стабільності банківської системи у зв’язку з позбавленням/обмеженням права особи, до якої застосовано санкції, розпоряджатися активами, законодавства про захист прав споживачів фінансових/платіжних послуг, у тому числі порушення встановлених законодавством вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки, законодавства про рекламу фінансових послуг та на платіжному ринку), Національний банк України має право застосувати заходи впливу адекватно вчиненому порушенню або рівню такої загрози, до яких належать";

частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"відомості, передбачені частиною п’ятою статті 56 Закону України "Про Національний банк України";

частину четверту викласти в такій редакції:

"Національний банк України у разі розгляду питань про застосування заходів впливу запрошує у визначеному ним порядку для надання пояснень/заперечень уповноважену особу (уповноважених осіб) банку або іншу особу, яка стала об’єктом перевірки Національного банку України та щодо якої має бути прийнято таке рішення. Запрошення надсилається у порядку та спосіб, визначені Національним банком України, не менше ніж за два робочі дні до дати розгляду питання про застосування заходу впливу. Неявка запрошеної особи не перешкоджає розгляду питання Національним банком України та прийняття рішення по суті";

24) у статті 74:

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Днем виявлення порушення є день складення Національним банком України документа, в якому зафіксовані обставини, що можуть бути підставою для застосування Національним банком України заходу впливу до банку або іншої особи, яка охоплюється наглядовою діяльністю Національного банку України. День складення Національним банком України такого документа є днем початку адміністративного провадження у відповідній адміністративній справі".

У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

у частині шостій слова "з дня його прийняття" замінити словами "з дня доведення його до відома особи у порядку, визначеному Національним банком України".

57. У Законі України "Про страховий фонд документації України" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 101 із наступними змінами):

1) статтю 9 викласти в такій редакції:

"Стаття 9. Спеціальні установи страхового фонду документації України

Спеціальні установи страхового фонду документації України, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, та інші суб’єкти господарювання здійснюють виготовлення документів страхового фонду за умови подання декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері страхового фонду документації.

Діяльність з виготовлення документів страхового фонду може бути призупинена відповідно до законодавства.

Спеціальні установи страхового фонду документації України, які належать до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, здійснюють виготовлення документів страхового фонду та виконують у межах своїх повноважень завдання і функції, пов’язані з формуванням, веденням та використанням страхового фонду документації України у закріплених адміністративно-територіальних одиницях та на територіях територіальних громад.

Спеціальні установи страхового фонду документації України діють на основі статуту, який затверджується керівником центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації";

2) розділ II доповнити статтями 9-1 і 9-2 такого змісту:

"Стаття 9-1. Декларація відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері страхового фонду документації

Суб’єкт господарювання набуває право вчиняти дії щодо виготовлення документів страхового фонду на підставі поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання вимогам законодавства у сфері страхового фонду документації (далі - декларація відповідності). Декларація відповідності подається до дозвільного органу, яким є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації (далі - дозвільний орган).

Перевірка достовірності поданих у декларації відповідності відомостей проводиться відповідно до законодавства, у межах заходів державного нагляду (контролю) у сфері страхового фонду документації.

Подання недостовірних відомостей у декларації відповідності є підставою для подання дозвільним органом до адміністративного суду заяви про призупинення права суб’єкта господарювання вчиняти дії щодо виготовлення документів страхового фонду.

У разі виникнення у стані матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду змін, що призводять до невідповідності встановленим вимогам, суб’єкт господарювання має призупинити діяльність з виготовлення документів страхового фонду до усунення такої невідповідності, подати до дозвільного органу повідомлення про припинення дії декларації відповідності, а після усунення невідповідності - подати до дозвільного органу нову декларацію відповідності.

У разі виникнення у стані матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду змін, що не призводять до невідповідності встановленим вимогам, суб’єкт господарювання інформує про такі зміни дозвільний орган у порядку, визначеному Міністерством юстиції України.

Стаття 9-2. Вимоги до матеріально-технічної бази суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду

Матеріально-технічна база суб’єкта господарювання для виготовлення документів страхового фонду повинна відповідати таким вимогам:

наявність спеціального дозволу на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею;

наявність репрографічних апаратів, приладів, технологічного оснащення та засобів контролю якості репрографічного зображення для виготовлення документів страхового фонду документації на аналогових носіях, які забезпечують виконання Технічного регламенту документів страхового фонду документації на аналогових носіях, згідно з переліком, визначеним Міністерством юстиції України;

наявність апаратного та програмного забезпечення для виготовлення і контролю якості документів страхового фонду документації на електронних носіях, які забезпечують виконання Технічного регламенту документів страхового фонду документації на електронних носіях, згідно з переліком, визначеним Міністерством юстиції України;

наявність та відповідність приміщення для тимчасового зберігання документів страхового фонду вимогам, визначеним Міністерством юстиції України";

3) доповнити статтею 14-1 такого змісту:

"Стаття 14-1. Перелік порушень, що є підставою для видачі центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, суб’єктам господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері страхового фонду документації України

Припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері страхового фонду документації України є адміністративним актом, що приймається, набирає чинності, виконується та припиняє дію в межах повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру". Адміністративне оскарження зазначеного припису здійснюється згідно з вимогами Закону України "Про адміністративну процедуру", за умови подання суб’єктом господарювання заяви у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дня доведення до нього такого припису.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері страхового фонду документації, у межах своїх повноважень видає суб’єктам господарювання приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері страхового фонду документації України у разі:

невключення документації, необхідної для потреб оборони України, поставлення на виробництво, експлуатацію та ремонт продукції оборонного, мобілізаційного і господарського призначення, для проведення будівельних (відбудовчих) або відновлювальних робіт під час ліквідації наслідків надзвичайної ситуації та в особливий період, відновлення функціонування об’єктів критичної інфраструктури, а також для збереження інформації про об’єкти культурної спадщини та культурні цінності;

відсутності актів закладення технічної документації до страхового фонду документації України на поставлену на виробництво продукцію;

відсутності актів закладення проектної (робочої) документації до страхового фонду документації України на прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом (реконструкцією) об’єкти;

незабезпечення своєчасного внесення змін до документів страхового фонду документації;

постачання документів з метою формування страхового фонду документації України не відповідно до вимог законодавства України, що визначає і регламентує питання формування та ведення страхового фонду документації України;

непостачання документації для формування страхового фонду документації України відповідно до затверджених галузевих та обласних (галузевих) програм створення страхового фонду документації.

Форма припису затверджується Міністерством юстиції України".

58. У Законі України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 20, ст. 102 із наступними змінами):

1) доповнити статтею 2-1 такого змісту:

"Стаття 2-1. Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми

Законодавство про державну допомогу сім’ям з дітьми складається із Закону України "Про прожитковий мінімум", цього Закону, інших нормативно-правових актів, що регулюють правовідносини з надання державної допомоги сім’ям з дітьми.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання державної допомоги сім’ям з дітьми регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у частині п’ятій статті 6 слова і цифру "протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення" замінити словами "невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не більш як через три робочі дні з дня прийняття відповідного рішення";

3) частину четверту статті 18-4 викласти в такій редакції:

"Припинення або призупинення виплати допомоги здійснюється на підставі документів, що містять відомості про обставини, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, після забезпечення можливості реалізації одинокими матерями (батьками) права на надання пояснень відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру", з місяця, що настає за місяцем, у якому було виявлено зазначені обставини, за рішенням органу, який призначив допомогу";

4) статтю 23 викласти в такій редакції:

"Стаття 23. Оскарження рішення, дії чи бездіяльності органу, що призначає державну допомогу

Рішення, дії чи бездіяльність органу, що призначає державну допомогу і здійснює її виплату, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

59. У Законі України "Про політичні партії в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 23, ст. 118; 2016 р., № 2, ст. 17):

1) у пункті 4 частини першої статті 17-8 слова "анулювання реєстраційного свідоцтва" замінити словами "скасування реєстрації";

2) у частині першій статті 23 слово "анулювання" замінити словом "скасування";

3) у статті 24:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Скасування реєстрації";

у частині першій:

у першому реченні слова "анулювання реєстраційного свідоцтва" замінити словами "скасування реєстрації такої політичної партії";

у другому реченні слова "анулювання реєстраційного свідоцтва" замінити словами "скасування реєстрації політичної партії";

у частинах другій і третій слова "анулювання реєстрації політичної партії" замінити словами "скасування реєстрації політичної партії".

60. У Законі України "Про акредитацію органів з оцінки відповідності" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 32, ст. 170 із наступними змінами):

1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з акредитації регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частину другу статті 6 доповнити словами "без мети одержання прибутку";

3) частини восьму і дев’яту статті 11 виключити.

61. У Законі України "Про імміграцію" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 41, ст. 197 із наступними змінами):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон визначає умови і порядок реалізації права на постійне проживання в Україні іноземцями та особами без громадянства, підстави і порядок надання дозволу на імміграцію в Україну або відмови в його наданні, відкликання, визнання недійсним дозволу на імміграцію, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань щодо надання дозволу на імміграцію та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, порядок оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади та їх посадових осіб";

2) у статті 5:

пункт 2 викласти в такій редакції:

"2) визначає порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання, затверджує форми рішень про надання/відмову в наданні дозволу на імміграцію, про відкликання дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, а також визначає процедуру перевірки обставин, за яких факт перебування у шлюбі з громадянином України або іммігрантом не визнається підставою для надання дозволу на імміграцію";

у пункті 3 слово "скасування" замінити словом "відкликання";

3) у частині першій статті 6:

пункт 3 викласти в такій редакції:

"3) організовує роботу з прийняття рішень про надання дозволу на імміграцію, про відмову у наданні дозволу на імміграцію, про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію та приймає зазначені рішення";

у пункті 5 слово "скасування" замінити словами "відкликання, визнання недійсним";

у пункті 6 слова і цифри "підлягає скасуванню відповідно до статті 12" замінити словами і цифрами "підлягає відкликанню, визнанню недійсним відповідно до статей 12, 12-1";

доповнити пунктом 7 такого змісту:

"7) забезпечує розгляд скарг на дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його недійсним, поданих в адміністративному порядку";

4) у статті 9:

частину першу викласти в такій редакції:

"Письмові заяви про надання дозволу на імміграцію подаються у паперовій формі:

1) іноземцями та особами без громадянства, які постійно проживають за межами України, - до закордонних дипломатичних представництв і консульських установ України за кордоном за місцем їх постійного проживання;

2) іноземцями та особами без громадянства, які тимчасово перебувають/тимчасово проживають в Україні на законних підставах, - до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), за місцем проживання іноземця або особи без громадянства";

у частині п’ятій:

доповнити пунктами 2-1і 2-2 такого змісту:

"2-1) переклад на українську мову сторінки паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними, засвідчений у встановленому законодавством порядку;

2-2) оригінал (після пред’явлення повертається) та копія документа, що підтверджує законність перебування/тимчасового проживання на території України (для осіб, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті)";

пункт 3 доповнити словами "в Україні та за кордоном";

у пункті 2 частини сьомої слова "дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень" замінити словами "дозволу на імміграцію, поданнями про відкликання дозволу на імміграцію, визнання недійсними таких рішень, їх оскарження та виконання";

частину восьму викласти в такій редакції:

"Особи, які звернулися із заявою про надання дозволу на імміграцію, крім осіб, зазначених у пункті 2 частини другої та пунктах 1, 3, 6 частини третьої статті 4 цього Закону, разом із заявою про надання дозволу на імміграцію подають також довідку про відсутність судимості у країні громадянської належності та/або у країні постійного проживання";

після частини дев’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"У разі якщо документи подаються законним представником особи, разом з ними подається документ, що посвідчує особу законного представника, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника".

У зв’язку з цим частини десяту - дванадцяту вважати відповідно частинами одинадцятою - тринадцятою;

у частині дванадцятій слова "не приймається" замінити словами "залишається без руху";

після частини дванадцятої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

"Після подання заяви іноземець або особа без громадянства не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву, якщо рішення про надання дозволу на імміграцію або про відмову в його наданні вже прийнято.

У разі необхідності територіальні органи чи територіальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), які забезпечують провадження у справах з питань імміграції, можуть витребувати документи, що уточнюють наявність підстав для надання дозволу на імміграцію, якщо це не суперечить цьому Закону, а також запросити для бесіди заявників чи інших осіб.

У разі якщо протягом строку розгляду заяви про надання дозволу на імміграцію в документах (інформації, зазначеній у заяві), передбачених частинами п’ятою, сьомою чи восьмою цієї статті, змінилися відомості, іноземець або особа без громадянства, його/її законний представник подає до територіального органу чи територіального підрозділу, який прийняв до розгляду заяву, документи, що підтверджують такі зміни, протягом 10 днів з дня настання змін з метою внесення до матеріалів справи про надання дозволу на імміграцію та врахування під час прийняття рішення".

У зв’язку з цим частину тринадцяту вважати частиною шістнадцятою;

доповнити частинами такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи чи територіальні підрозділи (у разі їх утворення), які прийняли рішення про надання дозволу на імміграцію, надсилають його копію протягом трьох робочих днів з дня прийняття безпосередньо заявнику або через Міністерство закордонних справ України до відповідної закордонної дипломатичної установи України.

Право на ознайомлення з матеріалами справи про надання дозволу на імміграцію мають лише ті іноземці та особи без громадянства, які законно перебувають/тимчасово проживають на території України, або їхні законні представники";

5) у статті 10:

частину першу доповнити пунктом 4-4 такого змісту:

"4-4) особам, які не подали всі передбачені цим Законом документи та/або не усунули інші недоліки у строк, визначений у рішенні про залишення заяви без руху";

доповнити частиною такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи чи територіальні підрозділи (у разі їх утворення), які прийняли рішення про відмову у наданні такого дозволу, надсилають його копію рекомендованим листом протягом трьох робочих днів з дня прийняття безпосередньо заявнику із зазначенням підстави відмови відповідно до цього Закону та роз’ясненням порядку і строків оскарження такого рішення або через Міністерство закордонних справ України до відповідної закордонної дипломатичної установи України";

6) назву розділу IV викласти в такій редакції:

"Розділ IV

ВІДКЛИКАННЯ, ВИЗНАННЯ НЕДІЙСНИМ РІШЕННЯ ПРО НАДАННЯ ДОЗВОЛУ НА ІММІГРАЦІЮ. ВИЇЗД І ВИДВОРЕННЯ ЗА МЕЖІ УКРАЇНИ ";

7) статтю 12 викласти в такій редакції:

"Стаття 12. Підстави для відкликання рішення про надання дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію відкликається органом, що його надав, якщо:

1) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили;

2) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні;

3) це є необхідним для охорони здоров’я, захисту прав і законних інтересів громадян України;

4) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства;

5) іммігрант звернувся із заявою про відкликання дозволу на імміграцію (крім осіб, яким відповідно до частин другої і третьої статті 22 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" виїзд з України не дозволяється);

6) іммігрант набув громадянство України. На таких осіб не поширюються вимоги статті 13 цього Закону, крім вилучення посвідки на постійне проживання;

7) іммігрантом отримано дозвіл на імміграцію на підставі пункту 1 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, його позбавлено батьківських прав стосовно дитини, яка є громадянином України;

8) іммігрантом отримано дозвіл на імміграцію на підставі пункту 2 частини третьої статті 4 цього Закону, якщо рішенням суду, яке набрало законної сили, його звільнено від повноважень опікуна чи піклувальника громадянина України у разі невиконання ним своїх обов’язків, порушення прав підопічного, а також у разі поміщення підопічного до закладу освіти, закладу охорони здоров’я або закладу соціального захисту;

9) іммігранта затримано під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України чи порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України або виїзду з неї;

10) в інших випадках, передбачених законами України.

У разі відкликання дозволу на імміграцію відкликається також посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну";

8) доповнити статтею 12-1 такого змісту:

"Стаття 12-1. Підстави для визнання недійсним рішення про надання дозволу на імміграцію

Дозвіл на імміграцію визнається недійсним органом, що його надав, якщо:

1) з’ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або на підставі документів, що підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності;

2) з’ясується, що його надано на підставі документів, що не підтверджують законність перебування/тимчасового проживання на території України на дату подання документів на отримання дозволу на імміграцію або наявність підстави для отримання дозволу на імміграцію, передбаченої статтею 4 цього Закону, або документів, що підтверджують підстави, які припинилися.

У разі визнання недійсним дозволу на імміграцію визнається недійсною посвідка на постійне проживання, видана на підставі цього дозволу, у тому числі в порядку обміну";

9) у статті 13:

у частині першій слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним", а слово "Скасована" - словами "Відкликана або визнана недійсною";

у частинах другій - п’ятій слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним";

у частині шостій слова "про скасування дозволу" замінити словами "про відкликання або визнання недійсним дозволу";

у частині сьомій слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним";

у частині восьмій слово "скасування" замінити словом "відкликання";

10) у частині першій статті 14 слово "скасування" замінити словами "відкликання або визнання недійсним";

11) статтю 15 викласти в такій редакції:

"Стаття 15. Оскарження рішень з питань імміграції, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових і службових осіб

Дії або бездіяльність посадових осіб територіального органу чи територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі його утворення), які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, та прийняті ними рішення, у тому числі про відмову у наданні, визнання недійсним дозволу на імміграцію, можуть бути оскаржені протягом двох місяців з дня їх прийняття в адміністративному порядку. До скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію або визнання його надійним долучаються документи, що підтверджують наявність підстав для його перегляду, відкликання або визнання недійсним.

За результатами розгляду скарги на рішення про відмову у наданні дозволу на імміграцію центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців, та інших визначених законодавством категорій мігрантів, може прийняти рішення про скасування рішення про відкликання або визнання недійсним у наданні дозволу на імміграцію.

Дії та бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду заяв про надання дозволу на імміграцію, рішення, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, можуть бути оскаржені у встановленому порядку до адміністративного суду.

Рішення про відкликання або визнання недійсним дозволу на імміграцію, рішення про надання дозволу на імміграцію/відмову у наданні дозволу на імміграцію, прийняті центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, оскаржуються у встановленому порядку до адміністративного суду".

62. У Законі України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 47, ст. 251 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) розділ III викласти в такій редакції:

"Розділ III

НАБУТТЯ ПРАВА НА ЗАЙНЯТТЯ ОЦІНОЧНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ

Стаття 14. Професійна підготовка оцінювачів

Професійна підготовка оцінювачів здійснюється закладами освіти, які уклали договори про співробітництво з професійної підготовки оцінювачів з Фондом державного майна України.

Професійна підготовка оцінювачів складається з навчання за програмами базової кваліфікаційної підготовки та підвищення кваліфікації. Загальні вимоги до навчальних програм (далі - Загальні вимоги) встановлюються Фондом державного майна України. Фонд державного майна України та саморегулівні організації оцінювачів спільно здійснюють контроль за якістю професійної підготовки оцінювачів.

Базова кваліфікаційна підготовка складається з кваліфікаційних модулів, які включають лекційні, практичні заняття, зокрема такі, що передбачають стажування, складання звітів про оцінку майна за відповідними видами майна. Тривалість базової кваліфікаційної підготовки становить не менше одного року з дати початку навчання. Після закінчення навчання за програмами базової кваліфікаційної підготовки фізичні особи складають кваліфікаційний іспит.

У разі нескладення кваліфікаційного іспиту протягом трьох років з дати завершення базової кваліфікаційної підготовки зазначені особи проходять повторну базову кваліфікаційну підготовку для допуску до складення кваліфікаційного іспиту. У разі успішного складення кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів приймає рішення про присвоєння кваліфікації оцінювача.

На підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про присвоєння кваліфікації оцінювачу Фонд державного майна України приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та внесення відповідної інформації до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Для забезпечення належного рівня професійних знань та навичок оцінювач повинен постійно підвищувати свою кваліфікацію. Підвищення кваліфікації оцінювача може здійснюватися за такими видами: навчання за професійною програмою підвищення кваліфікації, у тому числі участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах з питань оцінки майна та професійної оціночної діяльності, науково-педагогічна (викладацька), методична діяльність у сфері оціночної діяльності.

Оцінювачі зобов’язані підтверджувати підвищення кваліфікації в межах напрямів оцінки майна, що зазначені у кваліфікаційному свідоцтві оцінювача, кожні два роки з дати отримання кваліфікаційного свідоцтва оцінювача. Підтвердження підвищення кваліфікації оцінювача здійснюється відповідно до Загальних вимог.

За результатами підтвердження підвищення кваліфікації Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів приймає рішення про зарахування або незарахування підтвердження підвищення кваліфікації оцінювача.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів не зараховує підтвердження підвищення кваліфікації оцінювача у разі невідповідності проходження підвищення кваліфікації Загальним вимогам.

На підставі рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про зарахування підтвердження підвищення кваліфікації Фонд державного майна України приймає рішення про видачу нового кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та внесення відповідної інформації до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Стаття 15. Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача та порядок його видачі

Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача (далі - кваліфікаційне свідоцтво) є документом, що підтверджує достатній професійний рівень підготовки оцінювача для здійснення професійної оціночної діяльності та надає право фізичній особі на здійснення професійної оціночної діяльності в межах напрямів, визначених кваліфікаційним свідоцтвом, а також підтверджує реєстрацію оцінювача в Державному реєстрі оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності. Форма кваліфікаційного свідоцтва встановлюється Фондом державного майна України. Право на отримання кваліфікаційного свідоцтва набувають фізичні особи, які мають кваліфікацію вищої освіти не нижче шостого рівня Національної рамки кваліфікацій та першого цикла вищої освіти Рамки кваліфікацій Європейського простору вищої освіти (рівень бакалавр), пройшли навчання за програмою базової підготовки та успішно склали кваліфікаційний іспит або підтвердили підвищення кваліфікації оцінювача.

Кваліфікаційні свідоцтва підтверджують професійну підготовку оцінювача за такими напрямами оцінки майна відповідно до програм базової кваліфікаційної підготовки:

оцінка об’єктів нерухомого майна (нерухомості) та прав на них;

оцінка рухомого майна;

оцінка бізнесу, інтересів у бізнесі, фінансових інструментів та нематеріальних активів, у тому числі прав на об’єкти інтелектуальної власності.

Строк дії кваліфікаційного свідоцтва становить два роки з дати його видачі.

У разі втрати або пошкодження кваліфікаційного свідоцтва видається його дублікат.

У разі зміни прізвища, імені або по батькові оцінювача, інших відомостей, зазначених у кваліфікаційному свідоцтві, таке кваліфікаційне свідоцтво підлягає переоформленню.

Фонд державного майна України приймає рішення про видачу кваліфікаційного свідоцтва, його дубліката або про переоформлення кваліфікаційного свідоцтва на підставі заяви про видачу кваліфікаційного свідоцтва оцінювача та про внесення інформації про оцінювача до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності (далі - заява) протягом 10 робочих днів з дати надходження заяви до Фонду державного майна України.

У заяві зазначається інформація про:

заявника (прізвище, власне ім’я та по батькові (за наявності) оцінювача);

контактні дані (адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, адреса для листування, номери телефонів, електронна адреса);

унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

серію (за наявності) та номер паспорта;

підтвердження відсутності непогашеної судимості;

реквізити документа, що підтверджує здобуття вищої освіти;

повідомлення про членство в саморегулівній організації оцінювачів (за наявності);

інші відомості.

До заяви додаються копія документа, що підтверджує внесення плати за видачу кваліфікаційного свідоцтва, копія документа про вищу освіту та інші документи (їх копії), що підтверджують інформацію, зазначену в заяві.

За видачу кваліфікаційного свідоцтва, його дубліката або переоформленого кваліфікаційного свідоцтва справляється плата в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому справляється зазначена плата. Зазначена плата спрямовується відповідно до вимог законодавства.

У разі якщо Фонд державного майна України встановить, що заяву подано з порушенням частин сьомої і восьмої цієї статті, така заява залишається без руху до усунення заявником недоліків, про що заявник повідомляється в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру". Усунення заявником недоліків здійснюється у строк, що не перевищує 14 календарних днів. При цьому строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.

Фонд державного майна України відмовляє у видачі кваліфікаційного свідоцтва за наявності хоча б однієї з таких підстав:

недійсність, недостовірність хоча б одного з документів, доданих до заяви, визначених частинами сьомою і восьмою цієї статті;

наявність у фізичної особи непогашеної або незнятої судимості за вчинення кримінального правопорушення, накладення протягом останнього року адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

наявність резидентства (громадянства) держави, що здійснює збройну агресію проти України (у розумінні Закону України "Про оборону України"), або держави-окупанта, визнаної такою відповідно до закону;

наявність фізичної особи у переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

неподання фізичною особою документів у строк, встановлений частиною десятою цієї статті, або подання невиправлених (частково виправлених) документів;

подання до Фонду державного майна України заяви пізніше ніж через три роки з дати складення кваліфікаційного іспиту.

Рішення про відмову у видачі кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається після забезпечення особі права на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відмову у видачі кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено в адміністративному порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", та/або до адміністративного суду.

Стаття 16. Професійна відповідальність оцінювача

Оцінювача може бути притягнуто до професійної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це сукупність процедурних дій, що вчиняються Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів у межах повноважень з розгляду та вирішення дисциплінарної справи, підставою для порушення якої стало письмове звернення або подання, що містить відомості про наявність у діях оцінювача ознак професійного проступку (далі - заява (скарга).

Заява (скарга) має містити обґрунтовану інформацію щодо наявності в діях (бездіяльності) оцінювача ознак професійного проступку, передбаченого частиною п’ятою цієї статті.

Підставою для притягнення оцінювача до професійної відповідальності є вчинення ним професійного проступку.

Професійним проступком оцінювача є:

1) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов’язків;

2) недотримання обмежень щодо проведення оцінки майна, визначених цим Законом;

3) порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, що призвели до визнання непрофесійної та (або) необ’єктивної, неякісної (недостовірної) оцінки майна;

4) порушення вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, що призвели до визнання оцінки майна такою, що має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але така оцінка може використовуватися після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такої оцінки майна є неможливим, оскільки за її результатами були прийняті управлінські рішення або вчинено правочин;

5) порушення вимог нормативно-правових актів з оцінки майна та професійної оціночної діяльності;

6) порушення під час проведення рецензування звіту про оцінку майна вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна;

7) порушення правил Кодексу професійної етики оцінювача, затвердженого Фондом державного майна України;

8) невиконання рішень Фонду державного майна України та (або) Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів;

9) невнесення або внесення недостовірної, неповної інформації із звіту про оцінку майна або рецензії до Єдиної бази даних звітів про оцінку або до інших державних реєстрів;

10) порушення вимог цього Закону щодо повноти, достовірності та своєчасності подання інформації про оцінювача для внесення її до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

За вчинення професійного проступку до оцінювача може бути застосований один із таких видів дисциплінарних стягнень:

попередження про необхідність неухильного дотримання законодавства з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, що вимагає від оцінювача, відповідального за порушення, припинення неприйнятної поведінки або усунення порушення та утримання від будь-яких подібних повторних дій;

тимчасове зупинення права на провадження оцінювачем професійної оціночної діяльності (з позачерговим підтвердженням підвищення кваліфікації шляхом складення кваліфікаційного іспиту або без нього) на строк, що визначається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів з огляду на ступінь порушення, та у порядку, визначеному Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів, затвердженим Фондом державного майна України, але в межах строку дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача;

позбавлення кваліфікації оцінювача.

Під час обрання виду дисциплінарного стягнення, що застосовується до оцінювача, враховуються тяжкість наслідків, що настали внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, обставини, за яких вчинено дисциплінарний проступок, чи застосовувалися раніше до оцінювача дисциплінарні стягнення, а також інші відомості, що характеризують його як оцінювача.

У разі якщо під час дисциплінарного провадження встановлено, що звіт про оцінку майна складений оцінювачем, який не відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна та професійної оціночної діяльності, крім застосування дисциплінарного стягнення за вчинення професійного проступку, Фонд державного майна України за результатами дисциплінарного провадження повідомляє замовника оцінки (за можливості) про невідповідність такого звіту про оцінку вимогам цього Закону.

Оцінювач може притягатися до професійної відповідальності протягом п’яти років з дня вчинення професійного проступку.

У разі якщо до оцінювача вперше було застосовано дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації оцінювача, такий оцінювач має право на повторне набуття кваліфікації оцінювача в порядку, визначеному цим Законом, не менше ніж через три роки з дати застосування стягнення.

У разі якщо до оцінювача вже застосовувалося дисциплінарне стягнення у виді позбавлення кваліфікації оцінювача, такий оцінювач позбавляється права набуття кваліфікації оцінювача.

Якщо оцінювач, якого було притягнуто до професійної відповідальності, протягом п’яти років з дня прийняття рішення, а в разі застосування стягнення у виді тимчасового зупинення провадження оцінювачем професійної оціночної діяльності - з моменту завершення виконання рішення про застосування стягнення, не вчинив нового професійного проступку, такий оцінювач вважається таким, що не має дисциплінарних стягнень за вчинення професійного проступку.

Дисциплінарне стягнення може бути оскаржено в судовому порядку.

Про прийняте Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів рішення про притягнення оцінювача до професійної відповідальності Фонд державного майна України повідомляє оцінювача письмово у двотижневий строк після надходження відповідного протоколу засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.

Фонд державного майна України вносить інформацію про застосування дисциплінарних стягнень до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Питання професійної відповідальності оцінювача розглядається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів, яка утворюється в порядку, визначеному цим Законом.

Дисциплінарне провадження включає:

розгляд питання щодо відкриття дисциплінарної справи;

розгляд питання та прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Питання професійної відповідальності оцінювача розглядається Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією оцінювачів протягом розумного строку, але не більше 90 календарних днів з дня надходження заяви (скарги). Строк розгляду питання професійної відповідальності може бути продовжений рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, але не більш як на 45 календарних днів. За заявою учасника дисциплінарного провадження, який наполягає на своїй участі в засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, але з поважних причин не може бути на ньому присутнім, строк розгляду питання дисциплінарної відповідальності може бути продовжений рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, але не більш як на 30 календарних днів.

Оцінювач, стосовно якого відкрито дисциплінарну справу, повідомляється про місце і час засідання Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів не менш як за 10 календарних днів до дня засідання.

Оцінювач має право брати участь у засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів з розгляду питання щодо притягнення його до професійної відповідальності, ознайомлюватися з матеріалами дисциплінарного провадження, надавати пояснення та (або) заперечення у письмовій або усній формі, інші документи, подавати заяви, клопотання, користуватися іншими правами, передбаченими законом.

Стаття 17. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів

Фонд державного майна України утворює Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів є постійно діючим органом, персональний склад якої формується з числа працівників Фонду державного майна України, до повноважень яких належить реалізація функцій з державного регулювання професійної оціночної діяльності, представників інших органів державної влади (за згодою), які мають необхідний рівень підготовки з питань оцінки майна, та представників, делегованих саморегулівними організаціями оцінювачів.

Порядок формування складу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів та порядок її роботи визначаються Положенням про Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію оцінювачів, що затверджується Фондом державного майна України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія оцінювачів приймає рішення про присвоєння кваліфікації оцінювача, підтвердження підвищення кваліфікації оцінювача, притягнення оцінювача до професійної відповідальності та застосування до нього дисциплінарних стягнень, а також розглядає інші питання, віднесені цим Законом та (або) нормативно-правовими актами з оцінки майна та професійної оціночної діяльності до повноважень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів.

Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів оформлюються протоколом.

Спори, пов’язані з рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів, вирішуються в судовому порядку.

Стаття 18. Порядок прийняття рішень Фондом державного майна України про відкликання, зупинення, поновлення та визнання недійсним кваліфікаційного свідоцтва

Фонд державного майна України відкликає кваліфікаційне свідоцтво за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) наявність заяви оцінювача про припинення здійснення ним оціночної діяльності;

2) визнання оцінювача безвісно відсутнім або оголошення його померлим;

3) смерті оцінювача;

4) визнання оцінювача недієздатним за рішенням суду;

5) наявність протокольного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про застосування до оцінювача дисциплінарного стягнення у виді позбавлення кваліфікації оцінювача;

6) встановлення факту наявності у фізичної особи непогашеної або незнятої судимості за вчинення кримінального правопорушення, накладення протягом останнього року адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією;

7) встановлення факту наявності в оцінювача резидентства (громадянства) держави, що здійснює збройну агресію проти України (у розумінні Закону України "Про оборону України"), або держави-окупанта, визнаної такою відповідно до закону;

8) встановлення факту наявності оцінювача у переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції;

9) встановлення факту порушення оцінювачем обмежень, визначених статтею 8 цього Закону.

Рішення про зупинення дії кваліфікаційного свідоцтва приймається Фондом державного майна України на підставі протокольного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про застосування до оцінювача дисциплінарного стягнення у виді тимчасового зупинення права на провадження оцінювачем професійної оціночної діяльності.

Рішення про поновлення дії кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається Фондом державного майна України після закінчення строку, на який згідно з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів було тимчасово зупинено право на провадження оцінювачем професійної оціночної діяльності.

Рішення про визнання кваліфікаційного свідоцтва недійсним приймається Фондом державного майна України у разі встановлення факту подання недостовірних відомостей (інформації), передбачених частиною сьомою статті 15 цього Закону, або недійсності, недостовірності хоча б одного з поданих документів, визначених частиною восьмою статті 15 цього Закону.

Рішення про відкликання, зупинення дії та визнання недійсним кваліфікаційного свідоцтва оцінювача приймається після забезпечення особі права на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відкликання, зупинення дії та визнання недійсним кваліфікаційного свідоцтва може бути оскаржено оцінювачем в адміністративному порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", або до адміністративного суду.

Проведення оцінки майна фізичною особою, яка не отримала кваліфікаційного свідоцтва, кваліфікаційне свідоцтво якої відкликано, визнано недійсним або дію кваліфікаційного свідоцтва якої зупинено, забороняється. Оцінка майна, яка була підписана зазначеною фізичною особою, вважається недійсною.

Рішення Фонду державного майна України про відкликання, зупинення, поновлення та визнання недійсним кваліфікаційного свідоцтва вносяться до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності.

Стаття 19. Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності

Сертифікат суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує внесення інформації про суб’єкта оціночної діяльності до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності та надає право здійснювати оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України за встановленою ним формою. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, його юридичні реквізити, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (для фізичної особи - підприємця - реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності) або реквізити паспорта громадянина України), дата видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність. Сертифікат підписується керівником Фонду державного майна України або уповноваженою ним особою та засвідчується печаткою. Сертифікат видається строком на три роки та може бути відкликаний або визнаний недійсним з підстав, визначених статтею 21 цього Закону.

За видачу сертифіката справляється плата, що становить три розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, в якому справляється зазначена плата. Зазначена плата спрямовується відповідно до вимог законодавства.

Оцінка майна, проведена суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який не має чинного сертифіката, є недійсною.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, визначені статтею 5 цього Закону, визнаються суб’єктами оціночної діяльності відповідно до положень, що регулюють їхню діяльність.

Стаття 20. Порядок видачі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності

Рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України.

Для розгляду питання про видачу сертифіката суб’єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи:

заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою Фондом державного майна України;

довідку про оцінювачів, які працюють у його штатному складі, за формою, встановленою Фондом державного майна України;

копію документа, що підтверджує внесення плати за видачу сертифіката суб’єкта оціночної діяльності.

Розгляд та перевірка документів, поданих суб’єктом господарювання, здійснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує 30 днів з дати їх подання.

У разі якщо Фонд державного майна України встановив, що заява про видачу сертифіката подана з порушенням частини другої цієї статті та (або) суб’єкт господарювання не подав принаймні один з документів, визначених частиною другою цієї статті, чи зазначив у таких документах недостовірні відомості, Фонд державного майна України залишає подану суб’єктом господарювання заяву про видачу сертифіката без руху до усунення заявником виявлених недоліків, про що повідомляє такого суб’єкта господарювання у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру". Усунення заявником недоліків здійснюється у строк, що не перевищує 14 календарних днів. При цьому строк розгляду заяви продовжується на строк залишення її без руху.

Фонд державного майна України приймає рішення про відмову у видачі сертифіката за наявності хоча б однієї з таких підстав:

неподання суб’єктом господарювання документів у строк, встановлений частиною третьою цієї статті, або подання невиправлених (частково виправлених) документів;

ліквідація суб’єкта господарювання;

виявлення порушень статті 8 цього Закону за час дії попереднього сертифіката або в процесі розгляду документів та прийняття рішення про видачу сертифіката;

набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, пов’язаними з проведенням неякісної оцінки майна, якими було задоволено позови до суб’єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які працюють у його штатному складі та (або) залучалися таким суб’єктом до надання послуг з оцінки майна, протягом останніх трьох років;

наявність серед оцінювачів, які зазначені у довідці, оцінювачів, кваліфікаційні свідоцтва яких заявлені в довідках інших суб’єктів господарювання, які подали заяву про видачу сертифіката раніше, або кваліфікаційні свідоцтва яких відкликані, визнані недійсними чи зупинені відповідно до статті 18 цього Закону;

відсутність у штатному складі суб’єкта господарювання хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна, за якими видається сертифікат;

наявність у суб’єкта господарювання ліцензії на здійснення діяльності, яка відповідно до законодавства є виключною;

у разі застосування до суб’єкта оціночної діяльності, а також до оцінювача (оцінювачів), яких він заявляє у своєму штатному складі, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції";

встановлення факту наявності у оцінювача (оцінювачів), яких суб’єкт господарювання заявляє у своєму штатному складі, резидентства (громадянства) держави, що здійснює збройну агресію проти України (у розумінні Закону України "Про оборону України"), або держави-окупанта, визнаної такою відповідно до закону;

встановлення факту наявності оцінювача (оцінювачів), яких суб’єкт господарювання заявляє у своєму штатному складі, у переліку осіб, пов’язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції.

Рішення про відмову у видачі сертифіката приймається після забезпечення особі права на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відмову у видачі сертифіката може бути оскаржено в адміністративному порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", або до адміністративного суду.

Сертифікат видається Фондом державного майна України за результатами розгляду та перевірки документів, поданих суб’єктом господарювання.

Суб’єкти оціночної діяльності - суб’єкти господарювання зобов’язані в тижневий строк письмово інформувати Фонд державного майна України про зміну оцінювачів у його штатному складі з початку дії сертифіката, про зміни у його юридичному статусі, іншу суттєву інформацію, відповідно до якої приймається рішення про видачу сертифіката відповідно до цього Закону.

Стаття 21. Відкликання або визнання недійсним сертифіката суб’єкта оціночної діяльності

Сертифікат може бути відкликаний Фондом державного майна України за наявності хоча б однієї з таких підстав:

звернення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання;

наявність порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, що призвели до визнання непрофесійної та (або) необ’єктивної, неякісної (недостовірної) оцінки майна, проведеної суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання або оцінювачами, які працюють у його штатному складі та (або) залучалися таким суб’єктом до надання послуг з оцінки майна;

наявність порушень вимог цього Закону та інших нормативно-правових актів з оцінки майна, виявлених шляхом рецензування, що призвели до визнання оцінки майна такою, що має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але така оцінка може використовуватися після виправлення зазначених недоліків, при цьому доопрацювання такої оцінки майна є неможливим, оскільки за її результатами були прийняті управлінські рішення або вчинено правочин, проведеної суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання або оцінювачами, які працюють у його штатному складі та (або) залучалися таким суб’єктом до надання послуг з оцінки майна;

звільнення всіх оцінювачів, які були заявлені суб’єктом господарювання у штатному складі під час прийняття рішення про видачу сертифіката, або відкликання, визнання недійсними чи зупинення дії їхніх кваліфікаційних свідоцтв;

набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, пов’язаними з проведенням неякісної оцінки майна, якими було задоволено позови до суб’єкта оціночної діяльності та (або) оцінювачів, які працюють у його штатному складі та (або) залучалися таким суб’єктом до надання послуг з оцінки майна, впродовж дії сертифіката;

виявлення порушень суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання та (або) оцінювачами статті 8 цього Закону;

ліквідації суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який отримав сертифікат;

відсутності у штатному складі суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна, зазначеними у сертифікаті;

неінформування Фонду державного майна України про обставини, визначені частиною другою статті 20 цього Закону, що мають суттєве значення для здійснення контролю за оціночною діяльністю;

невиконання суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання вимог частини п’ятої статті 12 цього Закону та (або) ненадання на запит Фонду державного майна України звіту про оцінку майна у випадках, встановлених законодавством;

у разі застосування до суб’єкта оціночної діяльності, а також до оцінювача (оцінювачів), який (які) працює (працюють) у його штатному складі, спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України "Про санкції".

У разі відкликання сертифіката з підстав, визначених абзацами третім, шостим та одинадцятим частини першої цієї статті, видача нового сертифіката здійснюється не менше ніж через один рік з дати відкликання сертифіката.

Рішення про визнання сертифіката недійсним приймається Фондом державного майна України у разі встановлення факту (фактів) видачі сертифіката на підставі недостовірних відомостей (інформації), зазначених у заяві про видачу сертифіката або документах, поданих суб’єктом господарювання для видачі сертифіката.

Рішення про відкликання та визнання недійсним сертифіката приймається після забезпечення особі права на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відкликання та визнання недійсним сертифіката може бути оскаржено оцінювачем в адміністративному порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", або до адміністративного суду.

Порядок розгляду питань про відкликання або визнання недійсним сертифіката встановлюється Фондом державного майна України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

Стаття 22. Державний реєстр оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності

Фонд державного майна України веде Державний реєстр оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності (далі - Державний реєстр).

У Державному реєстрі зазначається така інформація про оцінювачів:

прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) оцінювача;

дата видачі та номер кваліфікаційного свідоцтва;

назва закладу освіти, який здійснював підготовку оцінювача;

дата та номер протоколу рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів про присвоєння кваліфікації оцінювача;

підтвердження підвищення кваліфікації оцінювача;

накладені на оцінювача дисциплінарні стягнення;

напрями оцінки майна, зазначені у кваліфікаційному свідоцтві;

рішення Фонду державного майна України про відкликання, зупинення, поновлення, визнання недійсним кваліфікаційного свідоцтва оцінювача, місце роботи оцінювача, членство в саморегулівній організації оцінювача;

інша інформація, визначена частиною сьомою статті 15 цього Закону.

У Державному реєстрі зазначається інформація про суб’єктів оціночної діяльності, які отримали сертифікати, дата їх видачі, напрями оцінки майна, які зазначені у сертифікаті, строк дії сертифіката, місцезнаходження суб’єкта, основна інформація про склад оцінювачів суб’єкта та їхню кваліфікацію, інша суттєва інформація щодо досвіду та практичної діяльності з оцінки майна та інформація, що зазначається в заяві про видачу сертифіката та документах, визначених частиною другою статті 20 цього Закону.

Порядок подання оцінювачами та суб’єктами оціночної діяльності інформації, що вноситься до Державного реєстру, встановлюється Фондом державного майна України.

Оцінювачі та суб’єкти оціночної діяльності несуть відповідальність за достовірність інформації, що подається до Державного реєстру, у порядку, встановленому цим Законом.

Порядок надання інформації з Державного реєстру встановлюється Фондом державного майна України";

3) у частині другій статті 23:

абзац п’ятий викласти в такій редакції:

"організаційне забезпечення роботи Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів";

абзац восьмий після слів "за додержанням законодавства" доповнити словами "оцінювачами та";

абзац десятий викласти в такій редакції:

"ведення Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності";

4) частину другу статті 27 викласти в такій редакції:

"Порядок визнання Фондом державного майна України статусу саморегулівної організації оцінювачів, відкликання або визнання такого рішення недійсним встановлюється Кабінетом Міністрів України";

5) абзац шостий частини першої статті 28 викласти в такій редакції:

"участь у складі Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів";

6) абзаци шостий і сьомий статті 29 викласти в такій редакції:

"бути безпосередньо присутніми на засіданні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів під час розгляду питання професійної відповідальності оцінювача;

оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", та (або) в судовому порядку";

7) абзац восьмий статті 30 викласти в такій редакції:

"оскаржувати дії посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії оцінювачів у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", та (або) в судовому порядку";

8) статтю 31 після абзацу другого доповнити трьома новими абзацами такого змісту:

"здійснювати огляд об’єкта оцінки. У разі технічної або юридичної неможливості особистого огляду зазначати у звіті про оцінку майна відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки;

забезпечувати збереження звітів про оцінку майна та робочих файлів, створених та (або) використаних під час оцінки майна;

надавати на запит Фонду державного майна України звіти про оцінку майна та робочі файли до цих звітів у випадках, визначених законодавством".

У зв’язку з цим абзаци третій - шостий вважати відповідно абзацами шостим - дев’ятим.

63. У Законі України "Про охорону атмосферного повітря" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 48, ст. 252 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони атмосферного повітря регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 11-1:

у назві слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

частину другу викласти в такій редакції:

"Подання суб’єктом господарювання (уповноваженим ним органом або особою) заяви про одержання (припинення дії) дозволу на викиди, а також видача (відмова у видачі, припинення дії) такого дозволу на викиди та повідомлення про залишення заяви без руху здійснюються в паперовій та/або електронній формах";

в абзаці шостому частини четвертої слова "у вигляді анулювання або зупинення відповідного дозволу" замінити словами "у виді припинення дії або зупинення дії відповідного дозволу";

після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у видачі дозволу на викиди приймається, за умови забезпечення (у необхідних випадках) права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини п’яту - тринадцяту вважати відповідно частинами шостою - чотирнадцятою;

у частині сьомій:

в абзаці першому слова "анулює дозвіл" замінити словами "припиняє дію дозволу";

в абзаці третьому слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

у частині восьмій слово "Анулювання" замінити словами "Припинення дії";

у частині дев’ятій слова "про його анулювання" замінити словами "про припинення його дії".

64. У Законі України "Про органи самоорганізації населення" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 48, ст. 254):

1) у статті 20:

у частині третій слова "Рішення органу" замінити словами "Рішення (які не є адміністративними актами) органу";

доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Рішення органів самоорганізації населення, які відповідно до закону є адміністративними актами, приймаються, набирають чинності, виконуються, припиняють дію та оскаржуються з урахуванням вимог, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру";

2) частину першу статті 28 доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення органів самоорганізації населення, які відповідно до закону є адміністративними актами, можуть бути оскаржені до місцевої ради, яка надала дозвіл на створення органу самоорганізації населення, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

65. У Законі України "Про нафту і газ" (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 50, ст. 262 із наступними змінами):

1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у нафтогазовій галузі регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) статтю 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Відмова у наданні спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами

Рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Рішення про відмову у наданні спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

3) у частині першій статті 25 слова "в судовому порядку" замінити словами "в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

4) статтю 26 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, здійснює розгляд і вирішення питання про зупинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами або надання строку для усунення порушень вимог законодавства на підставі абзацу третього частини другої цієї статті з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини третю - дев’яту вважати відповідно частинами четвертою - десятою;

5) у статті 27:

у назві слово "Анулювання" замінити словами "Припинення дії";

після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відповідний дозвільний орган здійснює розгляд і вирішення питання про припинення дії спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами з підстав, визначених пунктами 1, 3, 8 і 9 частини другої цієї статті, з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

у тексті слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слово "анулюється" - словом "припиняється";

6) в абзаці шостому частини третьої статті 28 слово "анулювання" замінити словом "припинення".

66. У Законі України "Про тваринний світ" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 14, ст. 97 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці шостому частини першої статті 59 слова "анулювати дозволи чи інші передбачені законодавством документи" замінити словами "припиняти дії дозволів чи інших передбачених законодавством документів";

3) в абзаці десятому частини першої статті 60 слова "анулювати видані ними дозволи чи інші передбачені законодавством документи" замінити словами "припиняти дію виданих ними дозволів чи інших передбачених законодавством документів".

67. У Законі України "Про охорону прав на сорти рослин" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 23, ст. 163 із наступними змінами):

1) у статті 2:

у частині першій слова "Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів" замінити словами "Верховною Радою України, Закону України "Про адміністративну процедуру" та інших нормативно-правових актів";

доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони прав на сорти рослин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 52:

назву викласти в такій редакції:

"Стаття 52. Скасування права на сорт";

в абзаці першому частини першої слова "визнані недійсними" замінити словом "скасовані";

у частині другій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"2. Разом із скасуванням майнових прав інтелектуальної власності на сорт рослин скасовуються у тому самому обсязі державна реєстрація цього права та патент, що його засвідчує";

в абзаці другому слова "визнані недійсними" замінити словом "скасовані";

3) пункт "е" частини третьої статті 54 викласти в такій редакції:

"е) скасування права на сорт".

68. У статті 1 Закону України "Про Червону книгу України" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 30, ст. 20; 2009 р., № 19, ст. 259):

у частині першій слова "цим Законом" замінити словами "цим Законом з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру";

доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони, використання та відтворення рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

69. У Законі України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10 із наступними змінами):

1) статтю 3 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері охорони праці регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

2) у статті 21:

частину четверту викласти в такій редакції:

"Порядок видачі дозволів або відмови в їх видачі, переоформлення, припинення дії дозволів центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, проведення або експлуатація (застосування) яких потребує отримання дозволу, та граничні розміри тарифів на проведення експертизи стану охорони праці та безпеки промислового виробництва суб’єкта господарювання, висновок якої є підставою для видачі дозволів, встановлюються Кабінетом Міністрів України";

частини сьому - дев’яту, дванадцяту - чотирнадцяту і шістнадцяту викласти в такій редакції:

"Підставою для відмови у переоформленні дозволу є:

подання роботодавцем неповного пакета документів, необхідних для переоформлення дозволу згідно із встановленим законодавством вичерпним переліком;

виявлення в документах, поданих роботодавцем, недостовірних відомостей;

зміна ідентифікаційного коду за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) юридичної особи або реєстраційного номера облікової картки платника податків у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, зазначеного у дозволі.

Переоформлення дозволу здійснюється на безоплатній основі.

Набуття права на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки може здійснюватися на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці. Реєстрація поданих декларацій відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства про охорону праці здійснюється територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, за місцезнаходженням суб’єкта господарювання. Переліки видів робіт, машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки, виконання або експлуатація (застосування) яких може здійснюватися на підставі такої декларації, встановлюються Кабінетом Міністрів України";

"Підставою для припинення дії дозволу є:

заява роботодавця або уповноваженої ним особи про припинення дії дозволу;

припинення юридичної особи (злиття, приєднання, поділ, перетворення або ліквідація) або підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем;

виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних відомостей щодо виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

повторне порушення вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

виникнення аварії, вибуху, пожежі, нещасного випадку, якщо в акті розслідування встановлено, що причиною такої події стало недодержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

створення перешкод під час проведення посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, або його територіального органу перевірки додержання вимог законодавства про охорону праці під час виконання робіт підвищеної небезпеки або експлуатації (застосування) устаткування підвищеної небезпеки, на які видано дозвіл;

рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування до суб’єкта господарювання санкції, передбаченої пунктом 6 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції", введеного в дію указом Президента України.

Перелік підстав для припинення дії дозволу, визначений частиною дванадцятою цієї статті, є вичерпним.

Про припинення дії дозволу роботодавець повідомляється у письмовій формі із зазначенням підстави припинення дії дозволу протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення органом, який видав дозвіл";

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, оприлюднює інформацію про всі видані дозволи та дозволи, дія яких припинена, у медіа";

3) частину четверту статті 22 викласти в такій редакції:

"Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку";

4) частину третю статті 38 викласти в такій редакції:

"Діяльність органів державного нагляду за охороною праці регулюється цим Законом, Кодексом цивільного захисту України, законами України "Про адміністративну процедуру", "Про використання ядерної енергії і радіаційну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими нормативно-правовими актами та положеннями про відповідні органи".

70. У статті 8-2 Закону України "Про державну підтримку книговидавничої справи в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 24, ст. 162 із наступними змінами):

після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

"Адміністративне провадження з розгляду справ щодо видачі свідоцтва про відповідність здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", та з урахуванням особливостей, визначених цією статтею".

У зв’язку з цим частини третю - тридцять шосту вважати відповідно частинами четвертою - тридцять сьомою;

у частині сьомій слова "частиною четвертою" замінити словами "частиною п’ятою";

частину восьму викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері, залишає подану заяву без руху у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", у разі якщо розповсюджувачем книговидавничої продукції не в повному обсязі подано документи, визначені частиною п’ятою цієї статті, або подані документи не відповідають вимогам законодавства";

частину дев’яту виключити;

у частині десятій:

у другому реченні слова "протягом п’яти робочих днів" замінити словами "невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - протягом трьох робочих днів";

доповнити реченням такого змісту: "Таке повідомлення надсилається у письмовій формі та повинно містити мотивувальну частину (зокрема обґрунтування, строки та порядок оскарження) і відповідати іншим вимогам до адміністративного акта";

абзац перший частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:

"Рішення про припинення дії свідоцтва про відповідність приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері";

частини п’ятнадцяту і двадцяту викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у видавничій сфері, надсилає поштовим відправленням (рекомендованим листом з повідомленням про вручення) копію рішення про припинення дії свідоцтва про відповідність невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня його прийняття";

"Український інститут книги протягом 10 робочих днів з дня отримання заяви про надання державної субсидії та доданих до неї документів приймає рішення про надання субсидії або про відмову у її наданні. Адміністративне провадження з розгляду справ щодо надання державної субсидії здійснюється у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", з урахуванням особливостей, визначених цією статтею";

у частині двадцять першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"Український інститут книги залишає заяву про надання субсидії без руху у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо";

у пункті 2 слова "частиною сімнадцятою" замінити словами "частиною вісімнадцятою";

частину двадцять другу виключити;

у частині двадцять третій:

пункт 2 виключити;

у пункті 3 слова "частиною тридцять третьою" замінити словами "частиною тридцять четвертою";

у частині двадцять четвертій слова "протягом п’яти робочих днів" замінити словами "невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів";

частину двадцять п’яту викласти в такій редакції:

"У разі відсутності підстав, визначених частиною двадцять першою цієї статті, для залишення заяви про надання державної субсидії без руху Український інститут книги приймає рішення про надання державної субсидії та повідомляє про це заявника протягом п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення";

у частині двадцять сьомій слова "частиною двадцять сьомою" замінити словами "частиною двадцять восьмою";

у частині тридцять п’ятій слова "у частині тридцять третій" замінити словами "у частині тридцять четвертій".

71. Статтю 2 Закону України "Про особисте селянське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 29, ст. 232) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері здійснення особистого селянського господарства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

72. У Законі України "Про землеустрій" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 36, ст. 282 із наступними змінами):

1) у статті 66:

в абзаці першому частини дев’ятнадцятої слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника анулюється" замінити словами "Дія кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника припиняється";

у частині двадцятій слова "Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути також анульований" замінити словами "Кваліфікаційний сертифікат інженера-землевпорядника може бути скасований";

2) у тексті Закону слово "анулювання" у всіх відмінках замінити словами "припинення дії" у відповідному відмінку.

73. У частині першій статті 2 Закону України "Про фермерське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 45, ст. 363):

в абзаці першому слова "цим Законом та" замінити словами "цим Законом з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру" та";

доповнити абзацом такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері здійснення фермерського господарства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

74. У Законі України "Про недержавне пенсійне забезпечення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 47-48, ст. 372 із наступними змінами):

1) статтю 3 після слів "законів України" доповнити словами " Про адміністративну процедуру";

2) у частині шостій статті 11 слова "в судовому порядку" замінити словами "в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

3) у частині п’ятій статті 12 слово "скасування" замінити словом "відкликання";

4) у пункті 2 частини першої статті 15 слова "анулювання таким особам ліцензій" замінити словами "про припинення дії ліцензії, виданої таким особам";

5) у назві та частині першій статті 19 слово "Скасування" замінити словом "Відкликання";

6) у статті 20-1:

в абзаці другому частини третьої слова "або її анулювання може бути оскаржене в судовому порядку" замінити словами "або припинення її дії може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

в абзаці другому частини дев’ятої слова "анульовано ліцензію" замінити словами "припинено дію ліцензії";

7) у частині п’ятій статті 28 слова "ліцензію якого анульовано" замінити словами "дію ліцензії якого припинено";

8) у частинах першій та другій статті 29 слова "ліцензію якого анульовано" замінити словами "дію ліцензії якого припинено";

9) частину першу статті 39 викласти в такій редакції:

"1. Видача ліцензії на провадження діяльності з управління активами особі, яка згідно з цим Законом має право на отримання такої ліцензії, здійснюється на умовах, установлених Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок видачі ліцензії встановлюється Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

10) у частині третій статті 41 слова "ліцензію якої анульовано" замінити словами "дію ліцензії якої припинено";

11) у тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словами "припинення дії" у відповідному відмінку.

75. У Законі України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 49-51, ст. 376 із наступними змінами):

1) абзац другий частини першої статті 44 після слів "шляхом подання" доповнити словами "в електронній або паперовій формі";

2) статтю 105 викласти в такій редакції:

"Стаття 105. Порядок оскарження дій страхувальників, виконавчих органів Пенсійного фонду

1. Страхувальники, застраховані особи, пенсіонери, члени їхніх сімей мають право на оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб в адміністративному порядку у порядку підлеглості до керівника виконавчого органу Пенсійного фонду, посадовою особою якого винесено оскаржуване рішення, вчинено дії (бездіяльність), а в разі відмови у задоволенні скарги - до органу Пенсійного фонду вищого рівня та/або до адміністративного суду.

2. Оскарження рішень, дій (бездіяльності) страхувальників чи виконавчих органів Пенсійного фонду здійснюється у разі, якщо страхувальником або посадовими особами виконавчих органів Пенсійного фонду порушено права і законні інтереси застрахованих осіб, створено перешкоди для здійснення прав і законних інтересів таких осіб внаслідок рішень, дій чи бездіяльності страхувальника, посадових осіб виконавчих органів Пенсійного фонду чи прийнятого виконавчими органами Пенсійного фонду рішення або покладено на застраховану особу чи пенсіонера обов’язки, не передбачені цим Законом.

3. Якщо особа вважає, що виконавчий орган Пенсійного фонду під час розгляду заяви про призначення (перерахунок), переведення з одного виду пенсії на інший, відновлення або зміну способу виплати пенсії, утримання з пенсії прийняв рішення, яке суперечить законодавству про пенсійне забезпечення, або прийняття такого рішення виходить за межі його компетенції, встановленої законом, особа може оскаржити таке рішення до керівника цього виконавчого органу Пенсійного фонду.

Скарга може бути подана протягом одного року з дня прийняття рішення, але не більш як через 30 календарних днів з дня ознайомлення застрахованої особи з прийнятим рішенням.

Пропущений з поважної причини строк подання скарги може бути поновлений виконавчим органом Пенсійного фонду, що розглядає скаргу.

Якщо виконавчий орган Пенсійного фонду доводить до відома особи, яка подала скаргу, страхувальника рішення про повне або часткове незадоволення її/його скарги, така особа/страхувальник має право звернутися з повторною скаргою до виконавчого органу Пенсійного фонду вищого рівня протягом 30 календарних днів з дня доведення до її/його відома рішення, що оскаржується.

Порядок оскарження рішень, дій (бездіяльності) виконавчих органів Пенсійного фонду та їх посадових осіб визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Подання скарги не позбавляє особу права звернутися до адміністративного суду відповідно до законодавства";

3) у статті 106:

абзац другий частини тринадцятої доповнити реченням такого змісту: "Порядок розгляду виконавчими органами Пенсійного фонду скарг на рішення про накладення штрафу та нарахування пені затверджується правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

абзац другий частини чотирнадцятої викласти в такій редакції:

"У разі якщо страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, отримали рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами дев’ятою і десятою цієї статті, і не сплатили зазначені в них суми фінансових санкцій протягом десяти робочих днів, а також не оскаржили це рішення протягом 30 календарних днів, воно передається для виконання державній виконавчій службі та страхувальнику".

76. У частині третій статті 4 і частині п’ятій статті 40 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 52, ст. 377; 2019 р., № 44, ст. 277) слова "їх анулювання" замінити словами "припинення їх дії".

77. У Законі України "Про рекламу" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 8, ст. 62 із наступними змінами):

1) частину третю статті 26 викласти в такій редакції:

"3. Розгляд і вирішення адміністративних справ, передбачених цим Законом, здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) абзац перший частини четвертої статті 27 викласти в такій редакції:

"4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету України, Комісії з регулювання азартних ігор та лотерей, а також крім тих, які віднесено до компетенції Національного банку України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за процедурою, визначеною Законом України "Про адміністративну процедуру", на".

78. У Законі України "Про туризм" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 13, ст. 180 із наступними змінами):

1) статтю 2 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері туризму регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частини другу і третю вважати відповідно частинами третьою і четвертою;

2) в абзаці п’ятнадцятому частини першої статті 11 слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

3) у частині другій статті 31 слова "можуть бути оскаржені до суду" замінити словами "можуть бути оскаржені в порядку адміністративного оскарження та/або до адміністративного суду".

79. У частині першій статті 9 Закону України "Про оцінку земель" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 229; 2020 р., № 47, ст. 408) слова "його анулювання" замінити словами "припинення його дії".

80. Статтю 1-1 Закону України "Про закордонних українців" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 25, ст. 343; 2012 р., № 39, ст. 473) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері застосування цього Закону регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

81. У Законі України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 33-34, ст. 404):

1) частину другу статті 4 замінити двома новими частинами такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) частину п’яту статті 7 викласти в такій редакції:

"Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги на догляд визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

3) частину першу статті 16 викласти в такій редакції:

"Рішення органу, що призначає державну соціальну допомогу, може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

82. У Законі України "Про сільськогосподарську дорадчу діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 38, ст. 470; 2011 р., № 18, ст. 129; 2014 р., № 6-7, ст. 80):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері здійснення сільськогосподарської діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 9:

у частині четвертій слово "п’яти" замінити словом "п’ятнадцяти";

після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у внесенні до Реєстру дорадчих служб та видачі сертифіката приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини шосту - дванадцяту вважати відповідно частинами сьомою - тринадцятою;

у тексті слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

3) текст статті 11 викласти в такій редакції:

"Положення про кваліфікаційне свідоцтво, його форму та порядок видачі, зупинення дії та/або припинення його дії затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сільського господарства".

83. Статтю 1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 49, ст. 527 із наступними змінами) доповнити пунктом 1.4 такого змісту:

"1.4. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державної підтримки сільського господарства регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

84. Статтю 3 Закону України "Про міський електричний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 51, ст. 548) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері міського електричного транспорту загального користування регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

85. Статтю 2 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94) доповнити частиною такого змісту:

86. Статтю 2 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 6, ст. 147) доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері соціального захисту дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

87. У Законі України "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 48, ст. 483 із наступними змінами):

1) частину першу статті 2 доповнити реченням такого змісту: "Відносини щодо видачі (прийняття), набрання чинності, припинення дії документів дозвільного характеру, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) в абзаці шостому частини першої статті 3 слова "законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру" замінити словами "законодавства про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

3) у статті 4:

в абзаці першому частини третьої слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "та подання декларацій" виключити;

частини п’яту та шосту виключити;

4) у статті 4-1:

назву, частини першу, п’яту - сьому і десяту викласти в такій редакції:

"Стаття 4-1. Основні вимоги до видачі документів дозвільного характеру або відмови у їх видачі, переоформлення, припинення дії документів дозвільного характеру

1. Порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням відповідного дозвільного органу, погодженим з уповноваженим органом, з урахуванням порядку адміністративного провадження, встановленого Законом України "Про адміністративну процедуру", якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Порядок видачі, проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, переоформлення та припинення дії документів дозвільного характеру, що законами України віднесено до повноважень органів місцевого самоврядування, встановлюється їхніми рішеннями відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та цього Закону, а у випадках, передбачених законом, - на підставі типових порядків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Строк видачі документів дозвільного характеру становить 10 робочих днів, якщо інше не встановлено законом. Документи дозвільного характеру видаються безоплатно на необмежений строк, якщо інше не встановлено законом.

Представницький орган місцевого самоврядування розглядає та приймає на пленарних засіданнях рішення щодо видачі, переоформлення, припинення дії або відмови у видачі документів дозвільного характеру протягом 30 календарних днів з дня одержання від суб’єкта господарювання відповідної заяви.

У разі неможливості прийняття представницьким органом місцевого самоврядування рішення щодо видачі, переоформлення, припинення дії або відмови у видачі документів дозвільного характеру протягом 30 календарних днів рішення приймається на першому засіданні після закінчення зазначеного строку. У такому разі орган місцевого самоврядування повідомляє в письмовій формі суб’єкта господарювання про причини, що унеможливлюють вирішення справи у визначений строк, не пізніше ніж за три робочі дні до завершення строку.

Проведення дозвільної (погоджувальної) процедури, необхідність якої встановлюється міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, здійснюється в порядку, передбаченому таким міжнародним договором";

"5. Рішення про залишення заяви без руху дозвільний орган приймає відповідно до порядку, встановленого Законом України "Про адміністративну процедуру".

Підставами для відмови у видачі документа дозвільного характеру є:

подання суб’єктом господарювання неповного пакета документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру, згідно із встановленим вичерпним переліком, за умови що суб’єкту господарювання надана можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав у встановлений строк;

виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання, недостовірних відомостей, за умови що суб’єкту господарювання надана можливість усунути недоліки, але суб’єкт господарювання їх не усунув у встановлений строк;

негативний висновок за результатами проведених експертиз та обстежень або інших наукових і технічних оцінок, необхідних для видачі документа дозвільного характеру.

Законом можуть встановлюватися інші підстави для відмови у видачі документа дозвільного характеру.

Відмова у видачі документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, не допускається.

Подані заявником заява та документи, що додаються до заяви, залишаються у дозвільному органі.

6. Доведення документа дозвільного характеру до відома особи здійснюється з урахуванням порядку, встановленого Законом України "Про адміністративну процедуру".

У разі якщо у встановлений законом строк суб’єкту господарювання не доведено до відома документ дозвільного характеру або не прийнято рішення про відмову у його видачі, через 10 робочих днів з дня закінчення встановленого строку для доведення до відома документа дозвільного характеру суб’єкт господарювання має право провадити певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відмітка в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про дату прийняття заяви є підтвердженням подання заяви та документів адміністратору або дозвільному органу.

Днем видачі документа дозвільного характеру вважається останній день строку розгляду заяви дозвільним органом, визначеного законом.

7. Дозвільний орган відкликає документ дозвільного характеру з таких підстав:

наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, якщо інше не встановлено законом;

наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може застосовувати заходи реагування щодо:

визнання недійсним документа дозвільного характеру у разі встановлення факту надання в заяві про видачу документів дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, крім очевидних граматичних помилок, одруківок чи арифметичних помилок, що не впливають на зміст поданих відомостей;

відкликання документа дозвільного характеру у разі здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо якого дозвільним органом видано припис або інший розпорядчий документ, а суб’єктом господарювання не виконано цей припис або інший розпорядчий документ у визначений у ньому строк.

Законом можуть передбачатися інші підстави для припинення дії документа дозвільного характеру.

Припинення дії документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, забороняється.

Дія документа дозвільного характеру припиняється через 10 робочих днів з дня доведення дозвільним органом до відома суб’єкта господарювання рішення про припинення дії такого документа, якщо інше не встановлено законом.

Дія документа дозвільного характеру, відкликаного за ініціативою суб’єкта господарювання, припиняється з дня доведення дозвільним органом до відома суб’єкта господарювання прийнятого рішення.

Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішення дозвільного органу щодо припинення дії документа дозвільного характеру в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

У разі припинення дії документа дозвільного характеру з підстав, не передбачених законом, документ дозвільного характеру підлягає поновленню за рішенням дозвільного органу або суду. Поновлення документа дозвільного характеру здійснюється шляхом внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Строк дії документа дозвільного характеру, дію якого було безпідставно припинено, подовжується на строк, протягом якого дія такого документа вважалася припиненою.

Документ дозвільного характеру, дію якого було безпідставно припинено, вважається поновленим з дня внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

За ініціативою суб’єкта господарювання документ дозвільного характеру може бути відкликаний у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру";

"10. Розгляд документів, поданих для отримання документа дозвільного характеру, може бути зупинено відповідно до процедури, визначеної Законом України "Про адміністративну процедуру";

абзац другий частини одинадцятої доповнити словами "з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

друге речення частини тринадцятої викласти в такій редакції: "Правонаступник юридичної особи, що припинена шляхом злиття, приєднання або перетворення, не потребує оформлення документів дозвільного характеру, виданих такій юридичній особі, та подання декларацій, якщо інше не визначено законом";

у частині чотирнадцятій:

в абзаці п’ятому слова "портал електронних сервісів юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - портал електронних сервісів)" замінити словами "Єдиний державний вебпортал електронних послуг, у тому числі через інтегровані з ним інформаційні системи державних органів та органів місцевого самоврядування";

абзаци восьмий - десятий виключити;

частини шістнадцяту і сімнадцяту виключити;

5) доповнити статтею 4-2 такого змісту:

"Стаття 4-2. Набуття права на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі декларації

1. Суб’єкт господарювання у встановлених законом випадках має право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності на підставі поданої декларації.

Форма і порядок подання декларації затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

При поданні декларації забороняється вимагати надання інших документів, не передбачених законом.

Відмова у реєстрації декларації не допускається.

2. Декларація може бути подана за вибором суб’єкта господарювання незалежно від задекларованого (зареєстрованого) місцезнаходження (місця проживання), місця провадження господарської діяльності або місцезнаходження відповідного об’єкта, якщо інше не встановлено законом.

3. Суб’єкт господарювання набуває право на здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності з дати подання (надходження) до відповідного дозвільного органу чи центру надання адміністративних послуг або з дати вручення поштового відправлення (у разі надсилання декларації поштою), або з дати надходження до електронного сервісу (у разі подання декларації в електронній формі).

Подання декларацій здійснюється на безоплатній основі.

Дозвільні органи на своїх офіційних веб-сайтах розміщують переліки поданих декларацій.

Суб’єкт господарювання у декларації може самостійно визначити дату початку здійснення певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, але не раніше дати її надходження до відповідного дозвільного органу чи центру надання адміністративних послуг.

4. У разі необхідності уточнення інформації у поданій декларації суб’єкт господарювання має право протягом трьох робочих днів після її подання, якщо інший строк не встановлено законом, подати до дозвільного органу декларацію з уточненою інформацією на заміну раніше поданої. У такому разі днем подання декларації з уточненими відомостями вважається день подання первинної декларації.

У разі зміни відомостей, зазначених у декларації, суб’єкт господарювання зобов’язаний протягом семи робочих днів з дня настання таких змін подати до дозвільного органу оновлену декларацію на заміну раніше поданої. За подання оновленої декларації плата не стягується.

Суб’єкт господарювання несе відповідальність за достовірність відомостей, зазначених у декларації, відповідно до закону";

6) в абзацах третьому і п’ятому статті 9 слова "видачі документів дозвільного характеру" замінити словами "дозвільної системи у сфері господарської діяльності";

7) у статті 9-1:

у назві та тексті слова "з питань видачі документів дозвільного характеру" замінити словами "про дозвільну систему у сфері господарської діяльності";

у частині першій слова "встановленого порядку їх видачі" виключити;

8) у статті 10:

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення, дії або бездіяльність дозвільних органів та адміністраторів можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

частину четверту виключити;

9) у тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словами "припинення дії" у відповідному відмінку.

88. У Законі України "Про благоустрій населених пунктів" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 49, ст. 517 із наступними змінами):

1) статтю 4 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері благоустрою населених пунктів регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

2) частину другу статті 10 доповнити пунктом 15 такого змісту:

"15) видача дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень";

3) статтю 26-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 26-1. Дозвіл на порушення об’єктів благоустрою

1. Порушення об’єктів благоустрою, пов’язане з виконанням суб’єктами господарювання земляних та ремонтних робіт, здійснюється на підставі дозволу на порушення об’єктів благоустрою (далі - дозвіл) виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, крім випадків, встановлених абзацами другим - п’ятим цієї частини.

Дозвіл не вимагається, якщо земляні та ремонтні роботи виконуються:

особами, які мають документ, що посвідчує право власності або право користування земельною ділянкою, у тому числі право земельного сервітуту;

у складі підготовчих або будівельних робіт, право на виконання яких оформлено у встановленому законодавством порядку;

особами, які здійснюють будівельно-монтажні роботи з будівництва (нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту) лінійних об’єктів енергетичної інфраструктури. Про початок виконання таких робіт особа, яка має намір їх виконувати, повідомляє відповідний виконавчий орган сільської, селищної, міської ради не менше ніж за один робочий день до виконання робіт. У такому разі право на порушення об’єктів благоустрою виникає з дня, зазначеного як день початку виконання відповідною особою будівельно-монтажних робіт.

Роботи з усунення наслідків аварій на об’єктах благоустрою розпочинаються негайно з обов’язковим подальшим оформленням дозволу в порядку, визначеному законодавством.

2. Перелік земляних та ремонтних робіт, для виконання яких необхідно отримати дозвіл, встановлюється Типовим порядком видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою, що затверджується Кабінетом Міністрів України (далі - Типовий порядок) з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

3. Порядок видачі, переоформлення, відмови у видачі, припинення дії дозволу на порушення об’єктів благоустрою затверджується рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради на підставі Типового порядку. У разі якщо відповідною сільською, селищною, міською радою не прийнято таке рішення, застосовується Типовий порядок.

4. Видача дозволу та його переоформлення здійснюються безоплатно.

5. Дозвіл видається протягом 10 робочих днів з дня реєстрації заяви. Строк дії дозволу визначається умовами робіт і не може перевищувати один рік.

6. Відмова у видачі дозволу доводиться до відома заявника в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та зазначенням порядку його оскарження у строк, передбачений для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу є:

невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.

Рішення про відмову у видачі дозволу приймається, за умови надання можливості заявнику усунути недоліки, що містяться в заяві (якщо це можливо), та у разі неусунення заявником таких недоліків у встановлений строк.

Відмову у видачі дозволу може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

7. Дозвіл може бути відкликано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

звернення суб’єкта господарювання із заявою про відкликання дозволу;

наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи або про припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем, яка отримала дозвіл.

8. У разі якщо право виконання на об’єкті благоустрою земляних та ремонтних робіт передано іншій особі, дозвіл підлягає переоформленню. Переоформлення дозволу здійснюється безоплатно на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів.

9. Особа, яка виконала на об’єктах благоустрою земляні та/або ремонтні роботи, зобов’язана власними силами привести цей об’єкт благоустрою у належний стан або може у випадках, визначених пунктом 2 частини другої статті 19 цього Закону, сплатити його відновну вартість";

4) частину третю статті 28 викласти в такій редакції:

"3. Видалення зелених насаджень здійснюється на підставі дозволу (ордера) на видалення зелених насаджень (далі - дозвіл (ордер) у порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Дозвіл (ордер) видається виконавчим органом сільської, селищної, міської ради населеного пункту на підставі заяви суб’єкта господарювання із зазначенням причини (необхідності) видалення зелених насаджень.

Розрахунок відновної вартості видалених зелених насаджень у населених пунктах, що підлягає сплаті при їх видаленні, встановлюється відповідно до Методики визначення відновної вартості зелених насаджень, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Видача дозволу (ордера) здійснюється безоплатно. Підставами для відмови у видачі заявнику дозволу (ордера) є:

несплата або сплата не в повному обсязі відновної вартості зелених насаджень;

невідповідність поданої суб’єктом господарювання заяви вимогам законодавства;

виявлення недостовірних відомостей у поданій заяві.

Рішення про відмову у видачі дозволу (ордера) доводиться до відома заявника в письмовій формі з відповідним обґрунтуванням та зазначенням порядку його оскарження у строк, передбачений для видачі дозволу.

Рішення про відмову у видачі дозволу (ордера) приймається, за умови надання можливості заявнику усунути недоліки, що містяться в заяві (якщо це можливо), та неусунення заявником таких недоліків у встановлений строк.

Рішення про відмову у видачі дозволу (ордера) може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду.

У разі якщо право виконання робіт щодо видалення зелених насаджень передано іншій особі, дозвіл (ордер) підлягає переоформленню. Переоформлення дозволу (ордера) здійснюється безоплатно на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом п’яти робочих днів.

Дозвіл (ордер) може бути відкликано виконавчим органом відповідної сільської, селищної, міської ради у разі:

звернення суб’єкта господарювання із заявою про відкликання дозволу (ордера);

У разі наявності дозволу на виконання підготовчих та будівельних робіт відповідно до Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" не вимагаються інші документи дозвільного характеру для виконання робіт з видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика. Відновна вартість зелених насаджень у таких випадках сплачується до прийняття об’єкта в експлуатацію.

Розмір відновної вартості видалених зелених насаджень зменшується на суму, передбачену в проектній документації на озеленення території".

89. У Законі України "Про автомобільні дороги" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 51, ст. 556 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері автомобільних доріг регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 37:

в абзаці першому частини четвертої слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

частину шосту викласти в такій редакції:

"Рішення, дії або бездіяльність посадових осіб органу державного управління дорогами щодо видачі дозволу на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування в межах смуги відведення автомобільних доріг загального користування можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

90. У статті 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 52, ст. 565 із наступними змінами):

частину третю викласти в такій редакції:

"Рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров’я населення, може бути оскаржено у порядку, встановленому Законом України "Про адміністративну процедуру", та/або в судовому порядку";

частини п’яту - сьому замінити однією частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів, передбачених цим Законом, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину восьму вважати частиною шостою.

91. У Законі України "Про житловий фонд соціального призначення" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 19-20, ст. 159):

1) в абзаці третьому частини сьомої статті 13 слова "може бути оскаржена в судовому порядку" замінити словами "може бути оскаржена в порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", та/або до суду";

2) у статті 18:

частину першу доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення про відмову у взятті на соціальний квартирний облік повинно бути обґрунтованим та містити інформацію про порядок його оскарження";

3) у статті 19:

частину першу доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про зняття із соціального квартирного обліку з підстав, передбачених пунктами 2, 3, 6 частини першої цієї статті, приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

абзац другий частини другої викласти в такій редакції:

"Про зняття громадянина із соціального квартирного обліку йому повідомляється в письмовій формі протягом трьох робочих днів із зазначенням причини зняття та порядку оскарження такого рішення".

92. У Законі України "Про карантин рослин" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 19-20, ст. 167 із наступними змінами):

1) у статті 1 термін "фітосанітарна лабораторія" викласти в такій редакції:

"фітосанітарна лабораторія - лабораторія будь-якої форми власності, яка згідно з цим Законом уповноважена на здійснення певного виду діяльності у сфері карантину рослин";

2) статтю 2 доповнити частинами такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері карантину рослин регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Рішення про відмову у видачі адміністративних актів у сфері карантину рослин приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

Рішення, дії, бездіяльність у сфері карантину рослин можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

3) у статті 29:

у частині третій слова і цифри "строк видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) може бути продовжено, але не більше ніж на 30 днів з дня подання зразка об’єкта регулювання на аналіз" замінити словами "висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) видається не пізніше дня, наступного за днем завершення проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), та не пізніше ніж на тридцятий день з дня подання зразка об’єкта регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)";

частину четверту доповнити словами "засобами електронного зв’язку не пізніше дня, наступного за днем прийняття відповідного рішення";

абзац п’ятий частини шостої виключити;

частину чотирнадцяту доповнити словами "засобами електронного зв’язку у строк не пізніше двох робочих днів після завершення строку для розгляду заяви";

4) у статті 46:

у частині четвертій слова і цифри "строк видачі висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) може бути продовжено, але не більше ніж на 30 днів з дня подання зразка об’єкта регулювання на аналіз" замінити словами "висновок фітосанітарної експертизи (аналізів) видається не пізніше дня, наступного за днем завершення проведення фітосанітарної експертизи (аналізів), та не пізніше ніж на тридцятий день з дня подання зразка об’єкта регулювання для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів)";

частину п’яту доповнити словами "засобами електронного зв’язку не пізніше дня, наступного за днем прийняття відповідного рішення";

у частині восьмій слова "Порядок оформлення" замінити словами "Порядок оформлення, відкликання";

частину дванадцяту доповнити словами "засобами електронного зв’язку у строк не пізніше двох робочих днів після завершення строку для розгляду заяви";

частину чотирнадцяту викласти в такій редакції:

"Фітосанітарний сертифікат або фітосанітарний сертифікат на реекспорт повинен мати серійний номер і за необхідності містити додаткову декларацію";

5) у розділі IX "Прикінцеві та перехідні положення":

пункт 1-1 викласти в такій редакції:

"1-1. Установити, що під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування Кабінет Міністрів України може встановлювати особливості здійснення фітосанітарного контролю вантажів з об’єктами регулювання, що ввозяться на митну територію України (крім транзиту), а також особливості здійснення фітосанітарних заходів та процедур, у тому числі за межами митної території України";

у пункті 1-2:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1-2. Установити, що під час воєнного стану, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування";

у підпункті 1 слова "фітосанітарної лабораторії" замінити словом "лабораторії";

у підпункті 2:

абзац другий доповнити реченням такого змісту: "Лабораторія уповноважується на проведення огляду та відбору зразків для цілей фітосанітарної експертизи (аналізів) у разі наявності акредитації відповідно до стандартів ISO/IEC 17020, ДСТУ ISO 17020";

абзац третій викласти в такій редакції:

"Уповноваження лабораторії на проведення відбору зразків та фітосанітарної експертизи (аналізів) надає право фахівцям такої лабораторії здійснювати відбір зразків для цілей фітосанітарної експертизи (аналізів) та проводити фітосанітарну експертизу (аналізи). Уповноваження лабораторії на проведення огляду та відбору зразків для цілей фітосанітарної експертизи (аналізів) надає право фахівцям такої лабораторії проводити огляд та відбір зразків для цілей фітосанітарної експертизи (аналізів)";

абзац п’ятий доповнити словами "(з додатками, які є його невід’ємною частиною)";

абзац восьмий доповнити словами "(місцезнаходження, номер телефону, адреса електронної пошти)";

в абзаці одинадцятому слова "як фітосанітарна лабораторія, включена до Переліку фітосанітарних лабораторій" виключити;

в абзаці дванадцятому слова "фітосанітарною лабораторією" замінити словом "лабораторією";

абзаци шістнадцятий і вісімнадцятий викласти в такій редакції:

"Невідповідність атестата про акредитацію (відсутність у сфері акредитації видів робіт, щодо яких надано уповноваження) та/або відсутність чинного атестата про акредитацію є підставами для прийняття рішення про позбавлення уповноваження та виключення лабораторії з Переліку фітосанітарних лабораторій центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин. Відповідне рішення направляється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, до лабораторії, яку відповідно до цього підпункту позбавлено уповноваження та виключено з Переліку фітосанітарних лабораторій, не пізніше наступного робочого дня з дати його прийняття. У разі припинення чинності атестата про акредитацію лабораторії, включеної до Переліку фітосанітарних лабораторій, така лабораторія зобов’язана повідомити про це центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері карантину рослин, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня припинення дії атестата про акредитацію";

"контактні дані (місцезнаходження, номер телефону, адреса електронної пошти)";

в абзаці дев’ятнадцятому слова "які проводить лабораторія" замінити словами "на які уповноважено лабораторію", а слова "таких аналізів" - словами "таких аналізів, а також дата завершення строку дії атестата про акредитацію";

в абзаці двадцятому слова "фітосанітарними лабораторіями" замінити словом "лабораторіями";

доповнити абзацом такого змісту:

"Лабораторії, включені до Переліку фітосанітарних лабораторій на дату відновлення дії статті 13-1 цього Закону, підлягають автоматичному уповноваженню та включенню до Реєстру уповноважених фітосанітарних лабораторій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин";

доповнити підпунктом 2-1 такого змісту:

"2-1) лабораторії, уповноважені та включені до Переліку фітосанітарних лабораторій центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану", позбавляються уповноваження та виключаються із зазначеного переліку на підставі рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, у разі невідповідності атестата про акредитацію (відсутність у сфері акредитації видів робіт, щодо яких надано уповноваження) та/або відсутності чинного атестата про акредитацію. Таке рішення направляється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, до лабораторії, яку відповідно до цього підпункту позбавлено уповноваження та виключено з Переліку фітосанітарних лабораторій, не пізніше наступного робочого дня після його прийняття.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері карантину рослин, підтримує в актуальному стані оприлюднений на його офіційному веб-сайті Перелік фітосанітарних лабораторій, уповноважених ним відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо безперебійного виробництва та постачання сільськогосподарської продукції під час воєнного стану";

підпункт 3 викласти в такій редакції:

"3) видача (переоформлення) фітосанітарного сертифіката та проведення окремих фітосанітарних процедур можуть здійснюватися державним фітосанітарним інспектором за межами митної території України, за умови наявності направлення державного фітосанітарного інспектора у службове відрядження за кордон, оформленого з цією метою відповідно до вимог законодавства.

У разі здійснення державним фітосанітарним інспектором відбору зразків об’єктів регулювання за межами митної території України такі зразки ввозяться на митну територію України для проведення фітосанітарної експертизи (аналізів):

у супроводі направлення на проведення фітосанітарної експертизи (аналізів);

без видачі та супроводу фітосанітарним сертифікатом.

Рішення про видачу (переоформлення), відмову у видачі (переоформленні) фітосанітарного сертифіката приймається державним фітосанітарним інспектором відповідно до фітосанітарних вимог країни-імпортера на підставі отриманих в електронній формі:

заяви на видачу (переоформлення) фітосанітарного сертифіката із зазначенням у розділі 11 "Додаткова декларація або інформація, що подається заявником", що така заява подається для видачі (переоформлення) фітосанітарного сертифіката за межами митної території України, в разі видачі фітосанітарного сертифіката в паперовій формі - також контактні відомості особи, уповноваженої заявником на отримання оригіналу фітосанітарного сертифіката;

висновку фітосанітарної експертизи (аналізів), у разі об’єднання партій вантажу - висновків фітосанітарної експертизи (аналізів) чи фітосанітарних сертифікатів, виданих на кожну з партій вантажу, що об’єднуються;

копії документа, що підтверджує здійснення оплати послуги з видачі (переоформлення) фітосанітарного сертифіката;

документації, яка підтверджує проведення фітосанітарних процедур та/або знезараження, у разі наявності вимог країни-імпортера щодо проведення стосовно об’єкта регулювання фітосанітарних процедур та/або знезараження.

Рішення про відмову у видачі (переоформленні) фітосанітарного сертифіката приймається державним фітосанітарним інспектором з підстав, визначених цим Законом.

Плата за послугу з видачі (переоформлення) фітосанітарного сертифіката відповідно до цього підпункту становить 1,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому подано відповідну заяву";

пункти 1-3та 1-4 викласти в такій редакції:

"1-3. Установити, що під час воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2024 року № 2102-IX:

строк дії висновку фітосанітарної експертизи (аналізів) об’єктів регулювання для цілей видачі фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт становить 30 днів з дня його видачі;

строк дії фітосанітарного сертифіката та фітосанітарного сертифіката на реекспорт на території України становить 90 днів з дня його видачі.

1-4. Зупинити на період воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2024 року № 2102-IX, та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування дію статті 13-1 цього Закону";

6) у тексті Закону слова "скасування атестата" замінити словами "припинення дії атестата", а слово "анулювання" - словом "відкликання".

93. У статті 2 Закону України "Про захист тварин від жорстокого поводження" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 27, ст. 230):

у частині першій слова "та іншими нормативно-правовими актами" замінити словами "з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру" та іншими нормативно-правовими актами";

після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері захисту тварин від жорстокого поводження регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою.

94. У Законі України "Про автомобільний транспорт" (Відомості Верховної Ради України, 2006 р., № 32, ст. 273 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері автомобільного транспорту регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) статтю 9 доповнити частиною такого змісту:

"Ліцензування на автомобільному транспорті здійснюється з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру" та особливостей, визначених цим Законом".

95. У Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53 із наступними змінами):

1) статтю 1 доповнити частиною такого змісту:

"Інші терміни вживаються в цьому Законі у значеннях, наведених у Законі України "Про адміністративну процедуру";

2) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері ветеринарної медицини регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у пункті 1 частини першої статті 25 слово "сторонам" замінити словом "особам";

4) у статті 63:

частину сьому доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про відмову в державній реєстрації ветеринарного препарату приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Про прийняття рішення про відмову в державній реєстрації ветеринарного препарату заявник повідомляється невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття рішення, з вичерпним поясненням причини відмови.

Рішення про відмову в державній реєстрації ветеринарного препарату може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

5) у статті 65:

у назві слово "скасування" замінити словом "відкликання";

у частині другій слово "скасовується" замінити словом "відкликається";

у частинах третій - п’ятій слово "скасування" замінити словом "відкликання";

6) у статті 80-3:

у пункті 7 частини десятої слова "який не є анульованим" замінити словами "дію якого не припинено";

у частині дванадцятій слова "Виданий державний сертифікат анулюється" замінити словами "Дія виданого державного сертифіката припиняється";

у частині чотирнадцятій та пункті 2 частини шістнадцятої слова "державний сертифікат якої анульовано" замінити словами "дію державного сертифіката якої припинено";

7) у частині п’ятій статті 80-6 слова "анульованого сертифіката" замінити словами "сертифіката, дію якого припинено";

8) у другому реченні частини восьмої статті 80-7 слово "анульованим" замінити словом "припиненим";

9) у тексті Закону:

слово "анулювання" замінити словами "припинення дії", а слова "анулювання (скасування)" - словами "відкликання (припинення дії)";

слово "скасування" замінити словами "припинення дії", крім пункту 3-1 розділу XVII "Прикінцеві положення".

96. У Законі України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 29, ст. 389 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частинами такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження, виконання, припинення дії адміністративних актів з питань державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Моніторинг уповноважених організацій на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про метрологію та метрологічну діяльність";

2) статтю 3 доповнити абзацом такого змісту:

"Державний нагляд (контроль) здійснюється з дотриманням принципів, визначених Законом України "Про адміністративну процедуру".

97. Статтю 2 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., № 45, ст. 313) доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері оздоровлення та відпочинку дітей регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

98. У Законі України "Про газ (метан) вугільних родовищ" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 40, ст. 578):

1) статтю 3 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері геологічного вивчення, видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у частині дев’ятій статті 13 слово "анулюється" замінити словом "припиняється";

3) частину десяту статті 17 викласти в такій редакції:

"Рішення про накладення штрафу у справах про порушення, передбачені цим Законом, може бути оскаржено в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

99. У Законі України "Про наукові парки" (Відомості Верховної Ради України, 2009 р., № 51, ст. 757 із наступними змінами):

1) статтю 2 після частини першої доповнити новою частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері дії цього Закону регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

У зв’язку з цим частину другу вважати частиною третьою;

2) у частинах п’ятій і сьомій статті 16 слово "скасування" замінити словом "відкликання".

100. У Законі України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., № 38, ст. 509 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 1 слова "їх поновленням і анулюванням" замінити словами "їх поновленням та припиненням їхньої дії";

2) частину другу статті 3 викласти в такій редакції:

"2. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться відповідно до цього Закону, Цивільного та Сімейного кодексів України, Закону України "Про адміністративну процедуру" та інших актів законодавства органами державної реєстрації актів цивільного стану.

Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, поновлення та припинення дії адміністративних актів у сфері державної реєстрації актів цивільного стану регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

3) у статті 6:

у частині першій слова "поновлюють та анулюють їх" замінити словами "їх поновлюють та припиняють їхню дію";

в абзаці першому частини третьої слово "анулювання" замінити словами "припинення їхньої дії";

4) у частині п’ятій статті 9 і абзаці першому частини першої статті 11 слова "їх поновлення та анулювання" замінити словами "їх поновлення та припинення їхньої дії";

5) в абзаці першому частини восьмої статті 13 слова "інших заінтересованих осіб" замінити словами "інших заявників";

6) частину другу статті 21 викласти в такій редакції:

"2. Орган державної реєстрації актів цивільного стану повинен мотивувати відмову в державній реєстрації актів цивільного стану у зв’язку з наявністю однієї з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, у письмовій формі, а також зазначити порядок оскарження рішення про відмову відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

7) абзац третій частини першої статті 22 викласти в такій редакції:

"У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку";

8) статтю 24 викласти в такій редакції:

"Стаття 24. Припинення дії актового запису цивільного стану

1. Актовий запис цивільного стану припиняє дію на підставі:

1) рішення суду;

2) висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом.

2. Припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання.

3. Заява про припинення дії актового запису цивільного стану подається заявником до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, дія якого підлягає припиненню.

4. Одночасно з прийняттям рішення щодо актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться припинення дії актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення свідоцтва, дію якого припинено, відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення свідоцтва інформація про припинення його дії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану".

101. У Законі України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 21, ст. 144 із наступними змінами):

1) статтю 3 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері державного ринкового нагляду і контролю нехарчової продукції, які не врегульовані цим Законом, регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру";

2) у частині чотирнадцятій статті 23 і пункті 1 частини третьої статті 25 слово "скасування" замінити словами "припинення дії";

3) статтю 26 доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Подання скарги не зупиняє дію оскаржуваного припису чи рішення, передбачених частинами третьою і четвертою цієї статті";

4) у частині шостій статті 27 слова "скасування рішення про тимчасову заборону надання на ринку такої продукції" замінити словами "припинення його дії";

5) у статті 33:

у частині третій слова "чи скасовані" замінити словами "або їхня дія може бути припинена";

у частині четвертій слова "чи їх скасування" замінити словами "або припинення їхньої дії";

6) у частині сьомій статті 34 слово "скасування" замінити словами "припинення дії".

102. Частину першу статті 28 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 27, ст. 226) викласти в такій редакції:

"1. Рішення, дії або бездіяльність центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, суб’єктів, які забезпечують реінтеграцію бездомних осіб та безпритульних дітей, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку".

103. У Законі України "Про інформацію" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 32, ст. 313 із наступними змінами):

1) частину другу статті 7 доповнити абзацом такого змісту:

"Надання доступу до інформації, усунення порушень права на інформацію та оскарження відмови або бездіяльності щодо надання інформації здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у статті 26:

частину першу після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Акредитація та припинення акредитації журналістів здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цією статтею".

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

у частині восьмій слова "впродовж п’яти робочих днів з дня прийняття відповідного рішення" замінити словами "невідкладно, а за наявності обґрунтованих причин - не пізніше трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення";

частину дев’яту доповнити словами "або в порядку адміністративного оскарження відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

104. У Законі України "Про регулювання містобудівної діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 34, ст. 343 із наступними змінами):

1) частину першу статті 3 після абзацу першого доповнити новим абзацом такого змісту:

У зв’язку з цим абзац другий вважати абзацом третім;

2) у статті 7:

у пункті 7 частини першої слова "анулювання (скасування)" замінити словами "припинення дії", а після слова "документів" доповнити словами "(адміністративних актів)";

у частині п’ятій слова "або оскаржені до суду" замінити словами "або оскаржені до адміністративного суду";

доповнити частиною сьомою такого змісту:

"7. Ліцензування, надання (отримання, реєстрація), відмова у видачі чи припинення дії документів (адміністративних актів), що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, припинення дії документів (адміністративних актів), що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, контроль за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних здійснюються з урахуванням вимог цього Закону та Закону України "Про адміністративну процедуру";

3) у статті 22-1:

в абзаці другому частини четвертої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

в абзаці першому частини десятої слова "паспортних даних" замінити словами "персональних даних, зазначених у документі, що посвідчує особу";

4) у статті 22-2:

в абзаці четвертому пункту 6 частини першої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

у частині другій:

у пунктах 2, 3, 9 слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словами "припинення дії" у відповідному відмінку;

у пункті 14 слово "анулювання" замінити словом "скасування";

5) у частині першій статті 22-3:

в абзаці п’ятнадцятому пункту 1 слово "анулюванням" замінити словом "скасуванням";

у пункті 8 слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

6) у пункті 4 частини першої статті 22-4 слова "паспортних даних" замінити словами "персональних даних, зазначених у документі, що посвідчує особу";

7) у статті 26-1:

абзац перший частини першої доповнити словами "з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

у пункті 9 частини другої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

8) у пункті 4 частини восьмої статті 26-2 слово "анулювання" замінити словом "скасування";

9) у статті 26-3:

частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про присвоєння, зміну, коригування адреси об’єкта нерухомого майна, про відмову у присвоєнні, скасування адреси об’єкта нерухомого майна приймається відповідно до положень Закону України "Про адміністративну процедуру";

у частині п’ятій:

в абзаці першому слово "анулюється" замінити словом "скасовується";

в абзацах третьому - п’ятому слово "анулювання" замінити словом "скасування";

у частині восьмій слово "анулювання" замінити словом "скасування";

в абзаці п’ятому частини дев’ятої слово "анульованою" замінити словом "скасованою";

в абзаці першому частини сімнадцятої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

10) частину першу статті 26-4 викласти в такій редакції:

"1. Після запровадження електронної системи присвоєння, зміна, коригування, скасування адреси щодо об’єктів, право на виконання будівельних робіт щодо яких набуто до запровадження цієї системи, здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею і Законом України "Про адміністративну процедуру";

11) частину першу статті 26-5 викласти в такій редакції:

"1. Присвоєння, зміна, коригування адреси до запровадження електронної системи здійснюються у порядку, визначеному статтею 26-3 цього Закону, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею і Законом України "Про адміністративну процедуру";

12) у статті 29:

абзац п’ятий частини четвертої викласти в такій редакції:

"Рішення про відмову в наданні містобудівних умов та обмежень з обґрунтуванням підстави відмови приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру", у строк, що не перевищує строк, встановлений для їх надання";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об’єкта незалежно від зміни замовника.

Внесення змін до містобудівних умов та обмежень може здійснювати орган, що їх надав, за заявою замовника або за рішенням адміністративного суду.

Припинення дії містобудівних умов та обмежень здійснюється шляхом:

1) відкликання за заявою замовника;

2) скасування за рішенням адміністративного суду.

У разі скасування за рішенням адміністративного суду містобудівних умов та обмежень посадові особи відповідного уповноваженого органу містобудування та архітектури несуть відповідальність згідно із законом";

13) частину четверту статті 33 доповнити словами "і Законом України "Про адміністративну процедуру";

14) в абзацах п’ятому і тринадцятому частини шостої статті 36 слово "анулювання" замінити словом "скасування";

15) у статті 37:

абзац дев’ятий частини четвертої викласти в такій редакції:

"Рішення про видачу дозволу (адміністративного акта) на виконання будівельних робіт або про припинення його дії може бути розглянуто у порядку нагляду центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду (без права видачі дозволу), або оскаржено до адміністративного суду";

у частині шостій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"6. Дія дозволу на виконання будівельних робіт може бути припинена органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі";

в абзацах другому і п’ятому слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

абзац шостий викласти в такій редакції:

"Дія дозволу на виконання будівельних робіт вважається припиненою з дати внесення відомостей про припинення дії такого дозволу до Реєстру будівельної діяльності";

в абзацах першому і дванадцятому частини сьомої слово "анулювання" замінити словом "скасування";

16) у частині першій статті 37-1 слова "відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" замінити словами "відповідно до законів України "Про адміністративну процедуру", "Про ліцензування видів господарської діяльності";

17) у статті 38:

в абзаці другому частини першої слова "позов до суду" замінити словами "позов до адміністративного суду";

в абзацах другому і третьому частини другої слова "рішення суду" замінити словами "рішення адміністративного суду";

18) у статті 39:

абзац перший частини другої доповнити словами "відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

в абзаці другому частини шостої та абзаці десятому частини сьомої слова "або оскаржено до суду" замінити словами "або оскаржено до адміністративного суду";

19) в абзаці першому частини другої статті 39-1 слова "звертається до суду" замінити словами "звертається до адміністративного суду";

20) у статті 41:

в абзацах сімнадцятому і вісімнадцятому частини першої слова "до суду" замінити словами "до адміністративного суду";

частину сьому викласти в такій редакції:

"7. Постанови органів державного архітектурно-будівельного контролю можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому Законом України "Про адміністративну процедуру", до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, або до адміністративного суду";

у частинах восьмій і дев’ятій слова "до суду" замінити словами "до адміністративного суду";

21) у частині четвертій статті 41-1:

в абзацах сьомому і восьмому слова "до суду" замінити словами "до адміністративного суду";

в абзаці десятому слова "позову до суду" замінити словами "позову до адміністративного суду", а слова "або постановлення судом ухвали про відмову" - словами "або постановлення адміністративним судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі";

в абзаці дванадцятому слова "У разі набрання законної сили рішенням суду" замінити словами "У разі набрання законної сили рішенням адміністративного суду";

22) в абзаці восьмому пункту 9-1 розділу V "Прикінцеві положення" слова "їх анулювання" замінити словами "припинення їхньої дії".

105. У Законі України "Про центральні органи виконавчої влади" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 38, ст. 385 із наступними змінами):

1) у статті 5:

частину третю після слів "необхідності забезпечення здійснення повноважень" доповнити словами "та функцій";

частину сьому доповнити абзацом такого змісту:

"Положення абзацу першого цієї частини діють також у разі, якщо міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади, що утворюється, передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що продовжує функціонувати, а також у разі, якщо міністерству, іншому центральному органу виконавчої влади передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади без утворення нового міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади";

частину восьму викласти в такій редакції:

"8. Актом Кабінету Міністрів України про реорганізацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначаються правонаступники органу, що реорганізується, до яких переходять повноваження та функції, майно, права та обов’язки такого органу.

Актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначаються правонаступники майна, прав і обов’язків органу, що ліквідується, центральні органи виконавчої влади, яким передаються в разі потреби окремі повноваження та функції такого органу, вирішується питання щодо подальшого використання його майна";

частину дев’яту після слів "інших центральних органів виконавчої влади, визначається" доповнити словами "цим Законом та";

2) у пункті 11 частини другої статті 8 слова "керівника територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується міністром" виключити;

3) статтю 13 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"4. Територіальні органи міністерства у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру та накази, які є адміністративними актами.

Накази, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, оскаржуються в адміністративному порядку, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;

4) у статті 15:

частину четверту доповнити абзацом такого змісту:

"Накази міністерства, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру";

частину восьму доповнити абзацом такого змісту:

"Накази міністерства, які є адміністративними актами, оскаржуються в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", до міністерства, яке прийняло такий адміністративний акт, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг, крім випадків, якщо законами України визначено інший суб’єкт розгляду скарги, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при міністерстві комісію з розгляду скарг не утворено, такі накази оскаржуються до адміністративного суду";

5) у пункті 16 частини четвертої статті 19 слова "та головами відповідних місцевих державних адміністрацій" виключити;

6) статтю 21 після частини четвертої доповнити новою частиною такого змісту:

"5. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади у межах своїх повноважень видають накази організаційно-розпорядчого характеру та накази, які є адміністративними актами.

Накази, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, оскаржуються, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини п’яту і шосту вважати відповідно частинами шостою і сьомою;

7) у статті 23:

у частині першій:

в абзаці першому слова "накази організаційно-розпорядчого характеру" замінити словами "накази організаційно-розпорядчого характеру та накази, які є адміністративними актами";

доповнити абзацом такого змісту:

"Накази центральних органів виконавчої влади, які є адміністративними актами, видаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру";

частину другу доповнити абзацом такого змісту:

"Накази центрального органу виконавчої влади, які є адміністративними актами, оскаржуються в порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру", до центрального органу виконавчої влади, який прийняв такий адміністративний акт, якщо при ньому утворено комісію з розгляду скарг, крім випадків, якщо законами України визначено інший суб’єкт розгляду скарги, та/або до адміністративного суду. У разі якщо при центральному органі виконавчої влади комісію з розгляду скарг не утворено, такі накази оскаржуються до адміністративного суду".

106. Пункт 14 Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженого Законом України "Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 47, ст. 532 із наступними змінами), виключити.

107. У Законі України "Про безоплатну правничу допомогу" (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 51, ст. 577 із наступними змінами):

1) частину першу статті 6 доповнити абзацом такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері надання безоплатної правничої допомоги регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частину першу статті 30 викласти в такій редакції:

"1. Відмова органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування, спеціалізованої установи з надання безоплатної первинної правничої допомоги, посадових і службових осіб у наданні безоплатної первинної правничої допомоги може бути оскаржена в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

3) статтю 31 викласти в такій редакції:

"Стаття 31. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових і службових осіб, які порушують порядок надання безоплатної правничої допомоги

1. Рішення, дії чи бездіяльність посадових і службових осіб, які порушують порядок та строки розгляду звернень про надання безоплатної правничої допомоги, надають неякісну правничу допомогу, можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

108. У Законі України "Про Раду міністрів Автономної Республіки Крим" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 2-3, ст. 3):

1) в абзаці першому частини другої статті 37 та пункті 10 частини першої статті 45 слова "відповідного територіального органу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади" виключити;

2) у статті 52:

частину третю доповнити абзацом такого змісту:

"Розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, які відповідно до закону є адміністративними актами, приймаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру";

частину десяту доповнити абзацом такого змісту:

"Розпорядження Ради міністрів Автономної Республіки Крим, які є адміністративними актами, також можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

3) статтю 53 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Адміністративні акти міністерств, республіканських комітетів та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим приймаються, набирають чинності, виконуються та припиняють дію з урахуванням вимог, встановлених Законом України "Про адміністративну процедуру".

Адміністративні акти міністерств, республіканських комітетів та інших органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим також можуть бути оскаржені в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду".

109. У Законі України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 17, ст. 155 із наступними змінами):

1) статтю 2 доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері рибного господарства, промислового рибальства та охорони водних біоресурсів регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) у частині другій статті 23 слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

3) у статті 24:

у частині тринадцятій:

в абзаці другому слова "для одержання дозволу" замінити словами "для одержання дозволу, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав";

в абзаці третьому слова "у поданих документах" замінити словами "у поданих документах, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки, але суб’єкт господарювання їх не усунув";

частину чотирнадцяту замінити двома новими частинами такого змісту:

"Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) відкликається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дія дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) припиняється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, з таких підстав:

заява суб’єкта рибного господарства про припинення дії дозволу;

рішення суду про скасування дозволу;

ненадання підтвердження внесення плати за договір на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), що укладається за результатами аукціону з продажу права на укладення такого договору, протягом 15 календарних днів;

систематичне вчинення (три і більше разів протягом одного календарного року) грубих порушень законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів;

встановлення факту надання в заяві про видачу документів дозвільного характеру та документах, що додаються до неї, недостовірної інформації, крім очевидних граматичних помилок, одруківок чи арифметичних помилок, що не впливають на зміст поданих відомостей".

У зв’язку з цим частини п’ятнадцяту - вісімдесят першу вважати відповідно частинами шістнадцятою - вісімдесят другою;

частину шістнадцяту викласти в такій редакції:

"Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, може звернутися до суду з позовом про застосування заходу реагування щодо скасування документа дозвільного характеру у разі здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видав припис або інший розпорядчий документ з наданням достатнього часу для їх усунення";

частину двадцять четверту доповнити словами "за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав";

у частині тридцять першій:

в абзаці п’ятому слова "за межами юрисдикції України" замінити словами "за межами юрисдикції України, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав";

в абзаці шостому слова "у поданих документах" замінити словами "у поданих документах, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки, але суб’єкт господарювання їх не усунув";

частину тридцять третю замінити двома новими частинами такого змісту:

"Дозвіл на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України відкликається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дія дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України припиняється з таких підстав:

заява користувача водних біоресурсів про припинення дії дозволу;

припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з промислового вилову водних біоресурсів за межами юрисдикції України;

порушення риболовним судном правил та режимів промислу;

порушення риболовним судном вимог законодавства у сфері охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, міжнародних договорів України;

внесення риболовного судна до переліку суден, задіяних у незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальстві;

цілеспрямований промисел водних біоресурсів, що підпадають під дію мораторію або заборони на використання водних біоресурсів, встановлених відповідними міжнародними договорами України та міжнародними компетентними органами;

використання риболовним судном заборонених знарядь лову;

цілеспрямоване пошкодження суднової апаратури, що унеможливлює роботу системи дистанційного контролю риболовного судна;

фальсифікація або приховування розпізнавальних знаків, назви або порту реєстрації риболовного судна;

закінчення строку дії суднових документів;

рішення суду про скасування дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів за межами юрисдикції України".

У зв’язку з цим частини тридцять четверту - вісімдесят другу вважати відповідно частинами тридцять п’ятою - вісімдесят третьою;

у частині сороковій:

в абзаці другому слова "за межами юрисдикції України" замінити словами "за межами юрисдикції України, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи";

в абзаці другому частини сорок восьмої слова "відомостей у запиті" замінити словами "відомостей у запиті, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки, але суб’єкт господарювання їх не усунув";

частину сорок дев’яту замінити двома новими частинами такого змісту:

"Форма реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів відкликається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дія форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів припиняється з таких підстав:

заява користувача водних біоресурсів або суб’єкта рибного господарства про припинення дії форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;

рішення суду про скасування форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів;

виявлення недостовірних відомостей у документах, поданих користувачем водних біоресурсів або суб’єктом рибного господарства для отримання форми реєстрації уловів (експорту, реекспорту) антарктичного та патагонського іклачів".

У зв’язку з цим частини п’ятдесяту - вісімдесят третю вважати відповідно частинами п’ятдесят першою - вісімдесят четвертою;

у частині п’ятдесят шостій слова "необхідних для їх переоформлення" замінити словами "необхідних для їх переоформлення, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи";

у частині шістдесят першій:

в абзаці шостому слова "(сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту)" замінити словами "(сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту), за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи, але суб’єкт господарювання їх не надав";

в абзаці сьомому слова "суб’єктом рибного господарства" замінити словами "суб’єктом рибного господарства, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість усунути недоліки, але суб’єкт господарювання їх не усунув";

частину шістдесят другу замінити двома новими частинами такого змісту:

"Підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) відкликається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дія підтвердження походження водних біоресурсів (сертифікат законності вилучення водних біоресурсів із середовища їх існування для експорту продуктів лову, сертифікат реекспорту імпортованих продуктів лову, форма підтвердження переробки імпортованих продуктів лову для їх експорту) припиняється з таких підстав:

заява суб’єкта рибного господарства про припинення дії підтвердження походження водних біоресурсів;

рішення суду про скасування підтвердження походження водних біоресурсів".

У зв’язку з цим частини шістдесят третю - вісімдесят четверту вважати відповідно частинами шістдесят четвертою - вісімдесят п’ятою;

у частині шістдесят дев’ятій слова "необхідних для його переоформлення" замінити словами "необхідних для його переоформлення, за умови що суб’єкту господарювання було надано можливість надати документи";

у частині сімдесят сьомій:

в абзаці другому слова "в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції" замінити словами "в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції, за умови що юридичній або фізичній особі, фізичній особі - підприємцю було надано можливість надати документи";

в абзаці четвертому слова "у поданих документах" замінити словами "у поданих документах, за умови що юридичній або фізичній особі, фізичній особі - підприємцю було надано можливість усунути недоліки";

частину сімдесят восьму замінити двома новими частинами такого змісту:

"Дозвіл на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифікат на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції відкликається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, у разі наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Дія дозволу на імпорт та експорт зразків видів дикої фауни і флори, сертифіката на пересувні виставки, реекспорт та інтродукцію з моря зазначених зразків, які є об’єктами регулювання Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення, в частині осетрових видів риб і виробленої з них продукції припиняється з таких підстав:

заява юридичної або фізичної особи, фізичної особи - підприємця про припинення дії дозволу, сертифіката;

рішення суду про скасування дозволу, сертифіката".

У зв’язку з цим частини сімдесят дев’яту - вісімдесят п’яту вважати відповідно частинами вісімдесятою - вісімдесят шостою;

у частині вісімдесят шостій слова "необхідних для переоформлення" замінити словами "необхідних для переоформлення, за умови що юридичній або фізичній особі, у тому числі фізичній особі - підприємцю, було надано можливість надати документи, але зазначена особа їх не надала";

у тексті статті слово "анулювання" замінити словами "припинення дії";

4) абзац восьмий статті 34 викласти в такій редакції:

"оскарження в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду рішень, дій або бездіяльності органів рибоохорони та їх посадових осіб".

110. У Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 19-20, ст. 179 із наступними змінами):

1) преамбулу викласти в такій редакції:

"Цей Закон визначає правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, повноваження органів державної влади, що беруть участь у визначенні цього статусу та діють в інтересах забезпечення прав і свобод осіб та національної безпеки України, а також встановлює порядок в’їзду в Україну та виїзду з України іноземців та осіб без громадянства";

2) у статті 6-1:

у частині першій:

абзац перший викласти в такій редакції:

"1. Письмова заява про визнання особою без громадянства подається особисто у паперовій формі до територіального органу чи до територіального підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі його утворення), повнолітньою дієздатною особою за місцем її проживання";

доповнити абзацом такого змісту:

"Після подання заяви про визнання особою без громадянства особа не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву про визнання особою без громадянства у разі, якщо рішення про визнання особою без громадянства або про відмову у визнанні особою без громадянства вже прийнято";

у частині другій:

у другому реченні абзацу четвертого слова "розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється" замінити словами "процедура провадження за заявою про визнання особою без громадянства поновлюється або провадження закривається";

у другому реченні абзацу п’ятого слова "розгляд заяви про визнання особою без громадянства поновлюється або припиняється" замінити словами "процедура провадження за заявою про визнання особою без громадянства поновлюється або провадження закривається";

у частинах п’ятій і шостій слово "скасовується" замінити словами "відкликається або визнається недійсним", а слово "скасування" - словами "відкликання або визнання недійсним";

3) у статті 17:

у частині першій:

пункт 1 викласти в такій редакції:

"1) письмові заяви іноземця або особи без громадянства та приймаючої сторони, що подаються особисто до територіального органу чи до підрозділу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів (у разі їх утворення), за місцем проживання іноземця або особи без громадянства не менше ніж за три робочі дні до закінчення встановленого строку перебування на території України";

доповнити абзацами такого змісту:

"Після подання заяви іноземець або особа без громадянства не має права її змінити. Заявник не може відкликати заяву у разі, якщо рішення про продовження строку перебування або про відмову в продовженні строку перебування вже прийнято.

Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для продовження строку перебування на території України, підлягають легалізації в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України. Такі документи подаються з перекладом на українську мову, правильність якого засвідчена нотаріально.

Іноземець або особа без громадянства під час подання документів для продовження строку перебування на території України пред’являють оригінали документів, зазначених у пунктах 1-5 цієї частини.

До заяви додаються оригінали документів, зазначених у пунктах 1, 5, та копії документів, зазначених у пунктах 2-4 цієї частини. Оригінали документів, зазначених у пунктах 2-4 цієї частини, повертаються іноземцеві або особі без громадянства";

частину другу доповнити абзацами такого змісту:

"Рішення про відмову заявнику у продовженні строку перебування на території України може бути оскаржено до суду або в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Скарга подається в адміністративному порядку протягом 10 робочих днів з дня доведення рішення до відома особи".

111. У Законі України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 41, ст. 491 із наступними змінами):

1) у частині першій статті 2 слова "Законом України "Про страхування" замінити словами "законами України "Про адміністративну процедуру", "Про страхування";

2) частину третю статті 27 викласти в такій редакції:

"3. Спори, що виникають при страхуванні сільськогосподарської продукції з державною підтримкою, вирішуються в адміністративному порядку або в судовому порядку".

112. У Законі України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 50, ст. 564 із наступними змінами):

1) статтю 39-1 доповнити частиною восьмою такого змісту:

"8. Національний банк України приймає рішення про включення або про відмову у включенні особи до переліку попередньо кваліфікованих осіб на підставі заяви та доданих до неї документів, передбачених пунктами 2-4 частини першої статті 34-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить 60 календарних днів з дня отримання відповідної заяви. Національний банк України має право продовжити цей строк, але не більш як на 30 робочих днів, у разі потреби перевірки достовірності поданих документів/інформації та/або отримання додаткових документів/інформації, необхідних для прийняття такого рішення. Про таке продовження строку Національний банк України повідомляє особу не менше ніж за три робочі дні до завершення граничного строку для прийняття рішення, передбаченого цією частиною.

Національний банк України залишає заяву про включення особи до переліку попередньо кваліфікованих осіб без руху з підстав, у порядку і строки, визначені статтею 34-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність";

2) частину сімнадцяту статті 42 доповнити абзацами такого змісту:

"Національний банк України приймає рішення про погодження або про відмову в погодженні статуту банку в новій редакції у зв’язку із втратою ним статусу перехідного банку та зміною найменування на підставі відповідної заяви банку та доданих до неї документів, визначених Законом України "Про банки і банківську діяльність" та нормативно-правовими актами Національного банку України. Строк прийняття Національним банком України такого рішення становить два місяці з дня отримання відповідної заяви.

Національний банк України залишає заяву про погодження статуту банку в новій редакції у зв’язку із втратою ним статусу перехідного банку та зміною найменування без руху з підстав, у порядку і строки, визначені статтею 34-1 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

113. У Законі України "Про зайнятість населення" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 24, ст. 243 із наступними змінами):

1) статтю 24 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Порядок надання соціальних послуг та порядок реалізації заходів щодо сприяння зайнятості населення, передбачених цією статтею та статтею 7 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", визначаються з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

2) статтю 38-1 викласти в такій редакції:

"Стаття 38-1. Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном

1. Декларація про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном подається у паперовій чи електронній формі за формою та у порядку, визначеними Кабінетом Міністрів України. У декларації зазначається інформація про:

1) державну реєстрацію у встановленому законом порядку;

2) адресу місця провадження господарської діяльності;

3) керівника суб’єкта господарювання, що надає послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном (реквізити (за наявності) та номер паспорта громадянина України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

4) укладений зовнішньоекономічний договір (контракт) та реєстраційні документи іноземного суб’єкта господарювання - роботодавця у державі місцезнаходження.

2. Посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, забороняється вимагати від суб’єктів господарювання, що подають декларацію про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном, документи, не передбачені цим Законом.

3. Суб’єкт господарювання, що має намір надавати послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, включається до переліку суб’єктів господарювання, що надають послуги з посередництва у працевлаштуванні за кордоном, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом 10 робочих днів з дня подання декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном.

4. Відмова в реєстрації декларації про провадження господарської діяльності у сфері посередництва у працевлаштуванні за кордоном не допускається.

5. Суб’єкт господарювання має право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або до адміністративного суду";

3) в абзаці першому частини четвертої статті 42-2, пунктах 4 і 5 частини першої, частинах сьомій і восьмій статті 42-9, назві, абзаці першому частини першої, пунктах 3 і 9 частини другої, абзацах першому і другому частини третьої та частині четвертій статті 42-10 слова "скасування" та "Скасування" замінити відповідно словами "відкликання" та "Відкликання";

4) у частині другій статті 42-7слова "зупинення розгляду заяви" замінити словами "залишення заяви без руху";

5) у статті 42-8:

у назві слова "Зупинення розгляду заяв" замінити словами "Залишення без руху заяв";

в абзаці сьомому частини третьої слова "Зупинення розгляду заяви" замінити словами "Залишення заяви без руху";

в абзаці другому частини четвертої слова "зупинено розгляд заяви" замінити словами "заяву залишено без руху";

у частині п’ятій слова "до його зупинення" замінити словами "до залишення такої заяви без руху";

6) у статті 42-9:

у пункті 1 частини першої слова "зупинення розгляду заяви" замінити словами "залишення заяви без руху";

частину другу викласти в такій редакції:

"2. Рішення про відмову у видачі, продовженні дії дозволу, у внесенні змін до дозволу повинно містити перелік та опис підстав (обґрунтування) для відмови, а також порядок оскарження такого рішення відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру";

7) у статті 42-10:

у частині другій:

в абзаці першому слово "скасовує" замінити словом "відкликає";

пункт 4 виключити;

доповнити частиною п’ятою такого змісту:

"5. Територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, визнає недійсним дозвіл у разі виявлення у поданих роботодавцем документах недостовірних даних, що не могли бути виявлені під час розгляду заяви, з дотриманням порядку, визначеного Законом України "Про адміністративну процедуру".

Дозвіл вважається недійсним з дня прийняття рішення про його недійсність територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції";

8) друге речення частини одинадцятої статті 53 виключити.

114. У Законі України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 27, ст. 282):

1) статтю 3 доповнити частиною другою такого змісту:

"2. Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері адвокатури та адвокатської діяльності регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) частину третю статті 8 доповнити абзацом такого змісту:

"Рішення про відмову в допуску особи до кваліфікаційного іспиту приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру";

3) частину сьому статті 10 після абзацу четвертого доповнити новим абзацом такого змісту:

"Рішення про продовження стажування приймається, за умови забезпечення у необхідних випадках права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим абзац п’ятий вважати абзацом шостим;

4) пункт 3 частини третьої статті 31 доповнити реченням такого змісту: "Рішення приймається за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні, передбаченого Законом України "Про адміністративну процедуру";

5) частину третю статті 39 викласти в такій редакції:

"3. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи";

6) частину восьму статті 50 викласти в такій редакції:

"8. Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду протягом тридцяти днів з дня доведення такого рішення до відома особи";

7) статтю 57 доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. Рішення органів адвокатського самоврядування, які є адміністративними актами, набирають чинності у порядку, визначеному Законом України "Про адміністративну процедуру".

115. У тексті Закону України "Про інститути спільного інвестування" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 29, ст. 337 із наступними змінами) слово "анулювання" у всіх відмінках замінити словами "припинення дії" у відповідному відмінку, а слова "анульовано ліцензію, видану" - словами "припинено дію ліцензії, виданої".

116. У Законі України "Про державні лотереї в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 31, ст. 369 із наступними змінами):

1) частину першу статті 2 доповнити абзацом такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері випуску та проведення лотерей регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) абзац шостий частини першої статті 8 викласти в такій редакції:

"Позбавлення особи статусу оператора державних лотерей здійснюється шляхом припинення дії ліцензії на провадження господарської діяльності з випуску та проведення лотерей відповідно до Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом".

117. У Законі України "Про адміністративні послуги" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст. 409 із наступними змінами):

1) частину другу статті 2 доповнити пунктом 21 такого змісту:

"21) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування";

2) у частині другій статті 3 слова "Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності", Законом України "Про ветеринарну медицину" замінити словами "законами України "Про ліцензування видів господарської діяльності", "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності", "Про ветеринарну медицину".

118. У Законі України "Про депозитарну систему України" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 39, ст. 517 із наступними змінами):

1) у пункті 9 частини восьмої статті 9 слова "анульовано відповідну ліцензію" замінити словами "припинено дію відповідної ліцензії";

2) частини другу і третю статті 11 викласти в такій редакції:

"2. Для погодження статуту (змін до статуту) Центральний депозитарій подає до Комісії заяву та документи відповідно до переліку та за формою, встановленими Комісією.

3. Комісія протягом трьох робочих днів з дня отримання заяви про погодження статуту (змін до статуту) та доданих до неї документів надає Центральному депозитарію підтвердження отримання повного пакета документів та контактну інформацію (ім’я (у розумінні Цивільного кодексу України), посада, номери засобів зв’язку) посадової особи, відповідальної за організацію розгляду Комісією заяви про погодження статуту (змін до статуту) та доданих до неї документів, або повідомляє офіційним каналом зв’язку про залишення такої заяви без руху у зв’язку з виявленням у поданих документах недоліків та зазначає строк і спосіб їх усунення. Недоліками вважається отримання неповного пакета документів або підписання документів особою, яка не має відповідних повноважень.

У разі неусунення Центральним депозитарієм недоліків, зазначених у повідомленні про залишення заяви та доданих до неї документів без руху, у визначений у такому повідомленні строк Комісія повідомляє офіційним каналом зв’язку Центральний депозитарій про відмову у погодженні статуту (змін до статуту).

Перед винесенням постанови про погодження статуту (змін до статуту) або про відмову у погодженні статуту (змін до статуту) Комісія у встановленому нею порядку надає Центральному депозитарію можливість надати пояснення щодо інформації, що міститься у заяві про погодження статуту (змін до статуту) та в доданих до неї документах";

3) у тексті Закону слово "анулювання" в усіх відмінках замінити словами "припинення дії" у відповідному відмінку, крім пункту 11 частини першої статті 1, пункту 1 частини восьмої статті 9, пункту 1 частини другої статті 13 та абзацу дев’ятого частини другої статті 28 цього Закону.

119. У Законі України "Про насіння і садивний матеріал" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 42, ст. 585 із наступними змінами):

1) у статті 4:

у частині першій слова "законів України "Про охорону прав на сорти рослин" замінити словами "законів України "Про адміністративну процедуру", "Про охорону прав на сорти рослин";

доповнити частиною такого змісту:

"Відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері насінництва та розсадництва регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом";

2) статтю 12-2 після частини сьомої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у включенні до Реєстру суб’єктів насінництва та розсадництва приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини восьму - чотирнадцяту вважати відповідно частинами дев’ятою - п’ятнадцятою;

3) статтю 18-1 після частини п’ятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову в уповноваженні приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини шосту - дванадцяту вважати відповідно частинами сьомою - тринадцятою;

4) у статті 20:

у частині десятій слово "анулювання" замінити словом "відкликання";

після частини чотирнадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

"Рішення про відмову у видачі підтвердження приймається, за умови забезпечення права особи на участь в адміністративному провадженні відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру".

У зв’язку з цим частини п’ятнадцяту - двадцять дев’яту вважати відповідно частинами шістнадцятою - тридцятою;

5) у тексті Закону слово "скасування" замінити словами "припинення дії", крім абзацу п’ятого пункту 2 розділу IX "Прикінцеві положення" цього Закону.

120. У Законі України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716 із наступними змінами):

1) пункт 5-2 частини першої статті 7 викласти в такій редакції:

"5-2) відомості про оформлені документи на постійне проживання за кордоном чи повернення на проживання в Україну";

2) у статті 10:

частину першу після абзацу другого доповнити шістьма новими абзацами такого змісту:

"Особа, стосовно якої відсутня інформація в наявних базах даних та картотеках заяв (або доступ до яких відсутній) розпорядника Реєстру або яку неможливо ідентифікувати, подає оригінали (у разі їх відсутності - копії) документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, та інші документи, у тому числі з фотокарткою (приписне свідоцтво, військовий квиток, посвідчення водія, пенсійне посвідчення тощо). Перевірка інформації про особу та поданих документів здійснюється за даними наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі з отриманням фотографічного зображення обличчя особи.

................

Перейти до повного тексту