ЗАКОН УКРАЇНИ
Про прокуратуру
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 2-3, ст.12)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40
№ 77-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 11, ст.75
№ 198-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 17, ст.118
№ 213-VIII від 02.03.2015, ВВР, 2015, № 22, ст.145
№ 335-VIII від 21.04.2015, ВВР, 2015, № 25, ст.198
№ 578-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 34, ст.336
№ 580-VIII від 02.07.2015, ВВР, 2015, № 40-41, ст.379
№ 889-VIII від 10.12.2015, ВВР, 2016, № 4, ст.43
№ 911-VIII від 24.12.2015, ВВР, 2016, № 5, ст.50
№ 1020-VIII від 18.02.2016, ВВР, 2016, № 11, ст.128
№ 1355-VIII від 12.05.2016, ВВР, 2016, № 22, ст.453
№ 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542
№ 1774-VIII від 06.12.2016, ВВР, 2017, № 2, ст.25
№ 1798-VIII від 21.12.2016, ВВР, 2017, № 7-8, ст.50
№ 2232-VIII від 07.12.2017, ВВР, 2018, № 2, ст.7
№ 2249-VIII від 19.12.2017, ВВР, 2018, № 6-7, ст.43
№ 2427-VIII від 17.05.2018, ВВР, 2018, № 28, ст.232
№ 2469-VIII від 21.06.2018, ВВР, 2018, № 31, ст.241
№ 2475-VIII від 03.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.272
№ 113-IX від 19.09.2019, ВВР, 2019, № 42, ст.238
№ 263-IX від 31.10.2019, ВВР, 2020, № 2, ст.5 )
( Щодо визнання неконституційними окремих положень див. Рішення Конституційного Суду
№ 7-р(ІІ)/2019 від 13.12.2019 )
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 524-IX від 04.03.2020, ВВР, 2020, № 38, ст.279
№ 720-IX від 17.06.2020, ВВР, 2020, № 47, ст.408
№ 1052-IX від 03.12.2020, ВВР, 2021, № 6, ст.45
№ 1217-IX від 05.02.2021, ВВР, 2021, № 19, ст.171
№ 1414-IX від 27.04.2021, ВВР, 2021, № 28, ст.233
№ 1554-IX від 15.06.2021, ВВР, 2021, № 35, ст.294
№ 1780-IX від 23.09.2021, ВВР, 2021, № 51, ст.421
№ 2203-IX від 14.04.2022, ВВР, 2023, № 16, ст.70
№ 2320-IX від 20.06.2022, ВВР, 2023, № 17, ст.75
№ 2849-IX від 13.12.2022, ВВР, 2023, №№ 47-50, ст.120
№ 3509-IX від 08.12.2023, ВВР, 2023, № 135, ст.793
№ 3633-IX від 11.04.2024, ВВР, 2024, № 19, ст.78
№ 3894-IX від 20.08.2024 )
( Установити, що у 2016 році норми і положення частини другої статті 33, статті 81 цього Закону застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевих бюджетів та бюджету Фонду соціального страхування України згідно із Законом № 928-VIII від 25.12.2015 )
( У тексті Закону слова "Закон України "Про засади запобігання і протидії корупції" в усіх відмінках замінено словами " Закон України "Про запобігання корупції" у відповідному відмінку, а слова "Національна академія прокуратури України" в усіх відмінках - словами "Тренінговий центр прокурорів України" у відповідному відмінку згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( У тексті Закону слова "засоби масової інформації" у всіх відмінках і числах замінено словом "медіа" згідно із Законом № 2849-IX від 13.12.2022 )
Цей Закон визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Розділ I
ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ І ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ
Стаття 1. Прокуратура1. Прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.Стаття 2. Функції прокуратури1. На прокуратуру покладаються такі функції:1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених цим Законом та главою 12 розділу III Цивільного процесуального кодексу України;
( Пункт 2 частини першої статті 2 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
3) нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
2. З метою реалізації своїх функцій прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.3. На прокуратуру не можуть покладатися функції, не передбачені Конституцією України.Стаття 3. Засади діяльності прокуратури1. Діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров’я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;
2) законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності;
3) територіальності;
4) презумпції невинуватості;
5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов’язків;
6) політичної нейтральності прокуратури;
7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;
8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;
9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;
10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.
Стаття 4. Законодавство про прокуратуру і статус прокурорів1. Організація та діяльність прокуратури України, статус прокурорів визначаються Конституцією України, цим та іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.Стаття 5. Здійснення функцій прокуратури виключно прокурорами1. Функції прокуратури України здійснюються виключно прокурорами. Делегування функцій прокуратури, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.Стаття 6. Інформування про діяльність прокуратури1. Органи прокуратури не менш як двічі на рік інформують суспільство про свою діяльність шляхом повідомлень у медіа.2. Генеральний прокурор щороку до 1 квітня подає до Верховної Ради України звіт про діяльність прокуратури, який повинен містити інформацію про:
1) статистичні та аналітичні дані щодо виконання функцій, покладених на прокуратуру;
2) фактичну чисельність органів прокуратури у розрізі чисельності прокурорів, державних службовців, інших працівників, підвищення їхньої кваліфікації, проходження спеціальної підготовки, діяльності Тренінгового центру прокурорів України;
3) забезпечення незалежності прокурорів, зокрема кількість повідомлень про загрозу незалежності прокурора, які надійшли до Ради прокурорів України, та інформацію щодо прийнятих за такими повідомленнями рішень;
4) забезпечення законності та доброчесності у діяльності прокуратури, зокрема:
кількість перевірок доброчесності прокурорів, проведених підрозділами внутрішньої безпеки, та інформацію щодо прийнятих за такими перевірками рішень;
кількість проведених службових розслідувань, інформацію щодо приводів і підстав для їх призначення та проведення і щодо прийнятих рішень за результатами проведення таких службових розслідувань;
кількість звернень та судових справ щодо відшкодування державою шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, та розмір такої шкоди, відшкодований державою за звітний період, а також кількість судових справ щодо зворотної вимоги держави до прокурорів та сума коштів, витребувана за задоволеними судом зворотними вимогами держави;
кількість дисциплінарних скарг щодо прокурорів, інформацію щодо прийнятих рішень за результатами розгляду таких скарг, зокрема кількість рішень про наявність дисциплінарних проступків прокурорів та про накладені (застосовані) дисциплінарні стягнення;
5) кошториси органів прокуратури та їх виконання;
6) забезпечення діяльності органів прокурорського самоврядування;
7) відомості, зазначені у пунктах 1-5 цієї частини щодо діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
8) інші відомості, що стосуються результатів діяльності прокуратури.
Генеральний прокурор особисто звітує про діяльність органів прокуратури перед Верховною Радою України на її пленарному засіданні.
( Частина друга статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 1052-IX від 03.12.2020 )
3. Керівники обласних та окружних прокуратур на відкритому пленарному засіданні відповідної ради, на яке запрошуються представники медіа, не менш як двічі на рік інформують населення відповідної адміністративно-територіальної одиниці про результати діяльності на цій території шляхом надання узагальнених статистичних та аналітичних даних.
( Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Інформація про діяльність прокуратури оприлюднюється в загальнодержавних та місцевих друкованих медіа і на офіційних веб-сайтах органів прокуратури.
5. Органи прокуратури оприлюднюють видані ними нормативно-правові акти з питань організації та діяльності прокуратури України в порядку, встановленому законом.
Розділ II
ОРГАНІЗАЦІЙНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ПРОКУРАТУРИ
Стаття 7. Система прокуратури України1. Систему прокуратури України становлять:1) Офіс Генерального прокурора;
( Пункт 1 частини першої статті 7 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
2) обласні прокуратури;
( Пункт 2 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3) окружні прокуратури;
( Пункт 3 частини першої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Пункт 4 частини першої статті 7 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
5) Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
( Частину першу статті 7 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015 )
2. У разі потреби рішенням Генерального прокурора можуть утворюватися спеціалізовані прокуратури на правах структурного підрозділу Офісу Генерального прокурора, на правах обласних прокуратур, на правах підрозділу обласної прокуратури, на правах окружних прокуратур, на правах підрозділу окружної прокуратури. Це правило не поширюється на випадок утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Абзац перший частини другої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
Перелік, утворення, реорганізація та ліквідація спеціалізованих прокуратур, визначення їх статусу, компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
( Частина друга статті 7 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Особливості організації і діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначені статтею 8- 1 цього Закону.
( Абзац перший частини третьої статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
Рішення про утворення Спеціалізованої антикорупційної прокуратури приймається Генеральним прокурором, визначення структури і штату Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Частину третю статті 7 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
( Статтю 7 доповнено новою частиною згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015 )
4. Офіс Генерального прокурора є органом прокуратури вищого рівня щодо обласних та окружних прокуратур, обласна прокуратура є органом прокуратури вищого рівня щодо окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
( Частина четверта статті 7 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
5. Єдність системи прокуратури України забезпечується:1) єдиними засадами організації та діяльності прокуратури;
2) єдиним статусом прокурорів;
3) єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності прокурорів;
4) фінансуванням прокуратури виключно з Державного бюджету України;
5) вирішенням питань внутрішньої діяльності прокуратури органами прокурорського самоврядування.
6. У системі прокуратури може запроваджуватися спеціалізація прокурорів.
( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 8. Офіс Генерального прокурора
( Назва статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Офіс Генерального прокурора організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури, забезпечує належне функціонування Єдиного реєстру досудових розслідувань та його ведення органами досудового розслідування, визначає єдиний порядок формування звітності про стан кримінальної протиправності і роботу прокурора з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, а також здійснює управління об’єктами державної власності, що належать до сфери управління Офісу Генерального прокурора.
( Частина перша статті 8 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Офіс Генерального прокурора очолює Генеральний прокурор, який має першого заступника та не більше п’яти заступників, у тому числі заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Частина друга статті 8 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
3. У структурі Офісу Генерального прокурора утворюються департаменти, управління, відділи, а також Генеральна інспекція. Управління та відділи можуть бути самостійними або входити до складу департаменту (управління). Положення про самостійні структурні підрозділи Офісу Генерального прокурора затверджуються Генеральним прокурором.
( Частина третя статті 8 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 1355-VIII від 12.05.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
( Частину четверту статті 8 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
( Частину п'яту статті 8 виключено на підставі Закону № 3509-IX від 08.12.2023 )
( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 8-1. Спеціалізована антикорупційна прокуратура1. Спеціалізована антикорупційна прокуратура є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, що є державною власністю, рахунки в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.
У структурі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури окремо від Офісу Генерального прокурора утворюються підрозділи із забезпечення документообігу, у тому числі електронного документообігу (канцелярія), режимно-секретної роботи, управління персоналом, внутрішнього контролю та інші підрозділи, необхідні для здійснення функцій Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Зазначені у цьому абзаці підрозділи Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підпорядковуються заступнику Генерального прокурора - керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особі, яка виконує його обов’язки).
Питання організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вирішуються наказами, які видаються заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) та є обов’язковими для виконання прокурорами та іншими працівниками Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
2. Порядок діяльності та повноваження підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури визначаються положенням, яке затверджує заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки).
Підрозділ внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури проводить у порядку, затвердженому заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки), таємну перевірку доброчесності прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
На прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поширюються положення розділу VI "Дисциплінарна відповідальність прокурора" цього Закону з урахуванням особливостей, встановлених цією частиною.
Дисциплінарна скарга про вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарного проступку подається у порядку, визначеному статтею 45 цього Закону, для попереднього розгляду обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, до підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
У разі надходження дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарного проступку до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, після її реєстрації та визначення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, але до відкриття дисциплінарного провадження, секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, протягом п’яти робочих днів надсилає таку дисциплінарну скаргу для попереднього розгляду обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, до підрозділу внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Після отримання підрозділом внутрішнього контролю Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарної скарги про вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дисциплінарного проступку зобов’язаний протягом 20 робочих днів здійснити попередній розгляд обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, та за наявності підстав - провести службове розслідування.
За результатами попереднього розгляду обставин, викладених у дисциплінарній скарзі, матеріали службового розслідування (у разі його проведення) разом із пропозиціями щодо відкриття дисциплінарного провадження чи з відмовою у його відкритті надсилається до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
3. На Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру покладаються такі функції:
1) здійснення нагляду за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування Національним антикорупційним бюро України;
2) підтримання державного обвинувачення в суді у відповідних провадженнях;
3) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, передбачених цим Законом і пов’язаних із корупційними або пов’язаними з корупцією правопорушеннями, а також представництво у межах компетенції інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави.
У межах реалізації своїх функцій Спеціалізована антикорупційна прокуратура здійснює міжнародне співробітництво.
4. Спеціалізована антикорупційна прокуратура розташовується у службових приміщеннях, розташованих окремо від інших службових приміщень Офісу Генерального прокурора (обласної чи окружної прокуратури).
5. До загальної структури Спеціалізованої антикорупційної прокуратури входять центральний апарат і територіальні філії, що розташовуються в тих самих містах, в яких розташовані територіальні управління Національного антикорупційного бюро України.6. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки) підпорядковується безпосередньо Генеральному прокурору.
Прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник, для заступника та першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень. Письмові накази адміністративного характеру щодо організації діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури видаються за обов’язковим погодженням заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особи, яка виконує його обов’язки).
7. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник і заступник у межах строку, на який їх було призначено, інший прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури без їх згоди не можуть бути переведені до іншого підрозділу Офісу Генерального прокурора або до обласної чи окружної прокуратури.8. Нагляд за досудовим розслідуванням корупційних кримінальних правопорушень у разі їх вчинення прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює прокурор, який визначається Генеральним прокурором із числа своїх заступників (крім заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) або керівників департаментів Офісу Генерального прокурора.
9. Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов’язки):
1) представляє Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру у відносинах з державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, громадськими об’єднаннями, міжнародними організаціями та іноземними органами влади;
2) організовує діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, у тому числі шляхом видання наказів та доручень, що належать до його адміністративних повноважень;
3) затверджує штатний розпис та кошторис Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
4) здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, визначених цим Законом;
6) визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні;
7) у разі необхідності визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів;
8) приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які не є прокурорами;
9) у десятиденний строк з дня їх виникнення повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантних або тимчасово вакантних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі;
10) контролює ведення та здійснення аналізу статистичних даних, організовує вивчення і узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення підлеглих прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
11) вживає заходів із запобігання несанкціонованому доступу до інформації з обмеженим доступом, забезпечує додержання законодавства про доступ до публічної інформації, розпорядником якої є Спеціалізована антикорупційна прокуратура, а також забезпечує захист персональних даних, володільцем яких є Спеціалізована антикорупційна прокуратура;
12) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
13) виконує інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.
Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює повноваження керівника органу прокуратури, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.
У разі відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а в разі відсутності першого заступника - заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. На час відсутності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури перший заступник керівника або заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснює всі повноваження керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, передбачені цим Законом, Кримінальним процесуальним кодексом України та іншими законами України.
10. Кожні два роки, але не частіше двох разів упродовж визначеного цим Законом строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, проводиться зовнішня незалежна оцінка (аудит) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Оцінку, зазначену в абзаці першому цієї частини, проводить Комісія з проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - Комісія з проведення оцінки) у складі трьох осіб, які призначаються Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.
Членами Комісії з проведення оцінки можуть бути особи, які мають досвід роботи в органах досудового розслідування чи прокуратури або судах чи адвокатської діяльності, у тому числі за кордоном чи в міжнародних організаціях, не менше п’яти років, володіють необхідними знаннями та навичками для проведення оцінки (аудиту), а також мають бездоганну ділову репутацію.
На порядок визначення членів Комісії з проведення оцінки, вимоги до членів Комісії з проведення оцінки та порядку її роботи поширюються відповідні положення частини третьої статті 29-1 цього Закону.
Комісія з проведення оцінки затверджує та оприлюднює критерії та методику проведення оцінювання ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Для проведення оцінки (аудиту) члени Комісії з проведення оцінки мають право:
1) доступу до матеріалів кримінального провадження, процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у яких здійснювалося відповідними прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та було завершене, до іншої інформації (документів) у володінні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з урахуванням обмежень, встановлених Законом України "Про державну таємницю";
2) проводити конфіденційні інтерв’ю з відповідними прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, працівниками Національного антикорупційного бюро України, працівниками інших органів державної влади та органів правопорядку, а також з іншими особами, які володіють інформацією (документами), необхідною для проведення оцінки (аудиту), з дотриманням вимог Закону України "Про державну таємницю";
3) звертатися до органів державної влади, будь-яких фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для проведення оцінки (аудиту);
4) користуватися допомогою помічників. Помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням покладених на них обов’язків.
Члени Комісії з проведення оцінки зобов’язані не розголошувати відомості досудового розслідування та не можуть втручатися у здійснення досудового розслідування.
Висновок незалежної зовнішньої оцінки (аудиту) ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури вважається ухваленим, якщо за нього проголосували всі члени Комісії з проведення оцінки.
Висновок Комісії з проведення оцінки може містити рекомендації щодо усунення недоліків у роботі та посилення ефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Висновок Комісії з проведення оцінки оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора протягом п’яти днів з дня його ухвалення.
Висновок Комісії з проведення оцінки має містити обґрунтування щодо ефективності чи неефективності діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Висновок про неефективність діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, що спричинено неналежним виконанням обов’язків заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки), є підставою для дострокового звільнення з цієї адміністративної посади.
Організаційно-технічне забезпечення діяльності Комісії з проведення оцінки здійснює Офіс Генерального прокурора. Фінансування діяльності Комісії з проведення оцінки та її членів може здійснюватися за рахунок залучення міжнародної технічної допомоги.
11. Гарантії незалежності заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури забезпечуються спеціальним порядком припинення його повноважень як прокурора органів прокуратури.
Повноваження заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як прокурора органів прокуратури не можуть бути припинені з підстави, передбаченої пунктом 4 частини третьої статті 51 цього Закону, та в порядку, визначеному частиною другою статті 61 цього Закону.
У разі встановлення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, стосовно заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури підстав, що можуть свідчити про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора органів прокуратури, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням передає копії матеріалів такого дисциплінарного провадження до Комісії з проведення оцінки для прийняття відповідного рішення.
Комісія з проведення оцінки за результатами розгляду матеріалів дисциплінарного провадження в порядку, передбаченому частиною десятою цієї статті, може прийняти рішення рекомендувати Генеральному прокурору припинити повноваження заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури як прокурора органів прокуратури у разі вчинення дисциплінарного проступку, що свідчить про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора органів прокуратури.
( Закон доповнено статтею 8-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015; із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 1020-VIII від 18.02.2016, № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019, № 720-IX від 17.06.2020; в редакції Закону № 3509-IX від 08.12.2023 )
Стаття 9. Повноваження Генерального прокурора1. Генеральний прокурор:1) представляє прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями, а також прокуратурами інших держав та міжнародними організаціями;
( Пункт 1 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
2) організовує діяльність органів прокуратури України, у тому числі визначає межі повноважень Офісу Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратур у частині виконання конституційних функцій;
( Пункт 2 частини першої статті 9 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3) призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
( Пункт 3 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
4) у встановленому порядку на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора Офісу Генерального прокурора, прокурора обласної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування такої особи на посаді прокурора;
( Пункт 4 частини першої статті 9 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
5) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів Офісу Генерального прокурора у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
( Пункт 5 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
6)
( Дію пункту 6 частини першої статті 9 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади в Офісі Генерального прокурора;
( Пункт 6 частини першої статті 9 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6-1) здійснює розподіл обов’язків між першим заступником та заступниками Генерального прокурора;
( Частину першу статті 9 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
7) затверджує акти з питань щодо внутрішньої організації діяльності органів прокуратури, у тому числі щодо електронного документообігу;
( Пункт 7 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
7-1) затверджує стратегію розвитку прокуратури;
( Частину першу статті 9 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7-2) затверджує положення про систему індивідуального оцінювання якості роботи прокурорів та систему оцінювання якості роботи прокурорів;
( Частину першу статті 9 доповнено пунктом 7-2 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7-3) затверджує порядок вимірювання та регулювання навантаження на прокурорів;
( Частину першу статті 9 доповнено пунктом 7-3 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
8) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 8 частини першої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
9) затверджує загальні методичні рекомендації для прокурорів з метою забезпечення однакового застосування норм законодавства України під час здійснення прокурорської діяльності;
9-1) за поданням Генеральної інспекції направляє матеріали до Державного бюро розслідувань;
( Частину першу статті 9 доповнено пунктом 9-1 згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016 )
9-2) визначає порядок розгляду звернень щодо неналежного виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків, встановлених для відповідної адміністративної посади;
( Частину першу статті 9 доповнено пунктом 9-2 згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
2. Генеральний прокурор видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень, у межах своїх повноважень, на основі та на виконання Конституції і законів України.
( Абзац другий частини другої статті 9 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
( Абзац третій частини другої статті 9 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Усі накази Генерального прокурора оприлюднюються державною мовою на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора на наступний робочий день після їх підписання з додержанням вимог режиму таємності.
( Абзац четвертий частини другої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Накази Генерального прокурора, що є нормативно-правовими актами, набирають чинності з дня їх оприлюднення, якщо інше не передбачено самим актом, але не раніше дня оприлюднення.
( Абзац п'ятий частини другої статті 9 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Накази Генерального прокурора або їх окремі частини можуть бути оскаржені фізичними та юридичними особами до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. У разі відсутності Генерального прокурора його повноваження здійснює перший заступник Генерального прокурора, а в разі відсутності першого заступника - один із заступників Генерального прокурора.
( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 10. Обласні прокуратури1. У системі прокуратури України діють обласні прокуратури, до яких належать прокуратури областей, прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Київська міська прокуратура.2. Обласну прокуратуру очолює керівник обласної прокуратури, керівник прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, керівник Київської міської прокуратури, який має першого заступника та не більше трьох заступників.3. У структурі обласної прокуратури утворюються підрозділи - управління та відділи.4. Утворення, перелік, територіальна юрисдикція, реорганізація та ліквідація обласних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 11. Повноваження керівника обласної прокуратури
( Назва статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Керівник обласної прокуратури:
( Абзац перший частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) представляє обласну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;
( Пункт 1 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
2) організовує діяльність обласної прокуратури;
( Пункт 2 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3) призначає на посади та звільняє з посад прокурорів обласних та окружних прокуратур, прокурорів - стажистів окружних прокуратур у встановленому цим Законом порядку;
( Пункт 3 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019, № 2203-IX від 14.04.2022 )
4) затверджує акти з питань, що стосуються організації діяльності обласної прокуратури;
( Пункт 4 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
5)
( Дію пункту 5 частини першої статті 11 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
у десятиденний строк з моменту вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у обласній прокуратурі;
( Пункт 5 частини першої статті 11 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів обласної прокуратури;
( Пункт 6 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7) призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
( Пункт 7 частини першої статті 11 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015 )
8) у встановленому порядку та на підставі рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора приймає рішення про застосування до прокурора окружної прокуратури, прокурора - стажиста окружної прокуратури дисциплінарного стягнення або про неможливість подальшого перебування його на посаді прокурора;
( Пункт 8 частини першої статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
9) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства та інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
10) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
2. Керівник обласної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.
( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3. У разі відсутності керівника обласної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник керівника обласної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника обласної прокуратури.
( Частина третя статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 12. Окружні прокуратури
( Назва статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1. У системі прокуратури України діють окружні прокуратури, перелік та територіальна юрисдикція яких визначається наказом Генерального прокурора. Утворення, реорганізація та ліквідація окружних прокуратур, визначення їхньої компетенції, структури і штатного розпису здійснюються Генеральним прокурором.
( Частина перша статті 12 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Окружну прокуратуру очолює керівник окружної прокуратури, який має першого заступника та не більше двох заступників.
( Частина друга статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
3. У структурі окружної прокуратури в разі необхідності утворюються такі підрозділи, як відділи.
( Частина третя статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 13. Повноваження керівника окружної прокуратури
( Назва статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Керівник окружної прокуратури:
( Абзац перший частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) представляє окружну прокуратуру у зносинах з органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, особами, підприємствами, установами та організаціями;
( Пункт 1 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
2) організовує діяльність окружної прокуратури;
( Пункт 2 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3)
( Дію пункту 3 частини першої статті 13 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
у десятиденний строк із дня вивільнення посади повідомляє відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, про наявність вакантної або тимчасово вакантної посади у окружній прокуратурі;
( Пункт 3 частини першої статті 13 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4) забезпечує виконання вимог щодо підвищення кваліфікації прокурорів окружної прокуратури та стажування прокурорів - стажистів окружної прокуратури;
( Пункт 4 частини першої статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 2203-IX від 14.04.2022 )
4-1)
( Дію пункту 4-1 частини першої статті 13 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
призначає на адміністративні посади та звільняє з адміністративних посад прокурорів у випадках та порядку, встановлених цим Законом;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
4-2) контролює ведення та аналіз статистичних даних, організовує вивчення та узагальнення практики застосування законодавства, інформаційно-аналітичне забезпечення прокурорів з метою підвищення якості здійснення ними своїх функцій;
( Частину першу статті 13 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
5) виконує інші повноваження, передбачені цим та іншими законами України.
2. Керівник окружної прокуратури видає накази з питань, що належать до його адміністративних повноважень.
( Частина друга статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3. У разі відсутності керівника окружної прокуратури його повноваження здійснює перший заступник окружної прокуратури, а в разі його відсутності - один із заступників керівника окружної прокуратури.
( Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 14. Кількісний склад та структура органів прокуратури1. Загальна чисельність працівників органів прокуратури становить не більше 15000 осіб, зокрема загальна чисельність прокурорів становить не більше 10000 осіб.Загальна чисельність працівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури складає 15 відсотків від встановленої законом граничної чисельності центрального та територіальних управлінь Національного антикорупційного бюро України.
( Частину першу статті 14 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
( Частина перша статті 14 в редакції Законів № 76-VIII від 28.12.2014, № 578-VIII від 02.07.2015, № 2232-VIII від 07.12.2017; із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2. У структурі органів прокуратури встановлюються посади державних службовців, інших працівників, діяльність яких регулюється цим Законом та іншими законодавчими актами України.3. Посади, на які можуть бути призначені прокурори - стажисти окружних прокуратур, визначаються з числа вакантних (тимчасово вакантних) посад в окружних прокуратурах.
( Статтю 14 доповнено частиною третьою згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Розділ III
СТАТУС ПРОКУРОРА
Стаття 15. Статус прокурора1. Прокурором органу прокуратури є:1) Генеральний прокурор;
2) перший заступник Генерального прокурора;
3) заступник Генерального прокурора;
( Пункт 4 частини першої статті 15 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
4-1) заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-1 згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015 )
4-2) перший заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-2 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
4-3) заступник керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 4-3 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
5) керівник підрозділу Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 5 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
5-1) керівник підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 5-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
6) заступник керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 6 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
6-1) заступник керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 6-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
7) прокурор Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 7 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
7-1) прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину першу статті 15 доповнено пунктом 7-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
8) керівник обласної прокуратури;
( Пункт 8 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
9) перший заступник керівника обласної прокуратури;
( Пункт 9 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
10) заступник керівника обласної прокуратури;
( Пункт 10 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
11) керівник підрозділу обласної прокуратури;
( Пункт 11 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
12) заступник керівника підрозділу обласної прокуратури;
( Пункт 12 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
13) прокурор обласної прокуратури;
( Пункт 13 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
14) керівник окружної прокуратури;
( Пункт 14 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
15) перший заступник керівника окружної прокуратури;
( Пункт 15 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
16) заступник керівника окружної прокуратури;
( Пункт 16 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
17) керівник підрозділу окружної прокуратури;
( Пункт 17 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
18) заступник керівника підрозділу окружної прокуратури;
( Пункт 18 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
19) прокурор окружної прокуратури (у тому числі прокурор - стажист окружної прокуратури).
( Пункт 19 частини першої статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
( Частина перша статті 15 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
2. Прокурори в Україні мають єдиний статус незалежно від місця прокуратури в системі прокуратури України чи адміністративної посади, яку прокурор обіймає у прокуратурі.На прокурора - стажиста окружної прокуратури поширюються гарантії матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачені законодавством для прокурорів, правила внутрішнього трудового розпорядку, встановлені для прокурорів.
( Частину другу статті 15 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Прокурор - стажист окружної прокуратури здійснює повноваження прокурора з урахуванням особливостей, визначених статтею 33- 3 цього Закону.
( Частину другу статті 15 доповнено абзацом третім згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 16. Гарантії незалежності прокурора1. Незалежність прокурора забезпечується:1) особливим порядком його призначення на посаду, звільнення з посади, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
2) порядком здійснення повноважень, визначеним процесуальним та іншими законами;
3) забороною незаконного впливу, тиску чи втручання у здійснення повноважень прокурора;
4) установленим законом порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності прокуратури;
5) належним матеріальним, соціальним та пенсійним забезпеченням прокурора;
6) функціонуванням органів прокурорського самоврядування;
7) визначеними законом засобами забезпечення особистої безпеки прокурора, членів його сім’ї, майна, а також іншими засобами їх правового захисту.
2. Здійснюючи функції прокуратури, прокурор є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску, втручання і керується у своїй діяльності лише Конституцією та законами України.3. Прокурор призначається на посаду безстроково та може бути звільнений з посади, його повноваження на посаді можуть бути припинені лише з підстав та в порядку, передбачених законом.
( Частина третя статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Про початок кримінального провадження стосовно прокурора негайно повідомляється Генеральний прокурор.
( Частина четверта статті 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
5. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, інші державні органи, їх посадові та службові особи, а також фізичні та юридичні особи і їх об’єднання зобов’язані поважати незалежність прокурора та утримуватися від здійснення у будь-якій формі впливу на прокурора з метою перешкоджання виконанню службових обов’язків або прийняття ним незаконного рішення.Межі обґрунтованої критики діяльності прокурора визначаються з урахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
6. Прокурор має право звернутися з повідомленням про загрозу його незалежності до Ради прокурорів України, яка зобов’язана невідкладно перевірити і розглянути таке звернення за його участю та вжити в межах своїх повноважень, передбачених цим Законом, необхідних заходів для усунення загрози.Стаття 17. Підпорядкування прокурорів та виконання наказів і вказівок1. Прокурори здійснюють свої повноваження у межах, визначених законом, і підпорядковуються керівникам виключно в частині виконання письмових наказів адміністративного характеру, пов’язаних з організаційними питаннями діяльності прокурорів та органів прокуратури.Адміністративне підпорядкування прокурорів не може бути підставою для обмеження або порушення незалежності прокурорів під час виконання ними своїх повноважень.
2. Генеральний прокурор має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання всіма прокурорами.Керівник обласної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної обласної прокуратури та керівниками окружних прокуратур, розташованих у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
Керівник окружної прокуратури має право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання його першим заступником, заступниками, керівниками та заступниками керівників підрозділів, прокурорами відповідної окружної прокуратури.
Перші заступники та заступники керівників органів прокуратури відповідно до розподілу обов’язків мають право видавати письмові накази адміністративного характеру, що є обов’язковими до виконання підлеглими прокурорами відповідного органу прокуратури.
У разі створення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) порядок видання письмових наказів адміністративного характеру в межах таких прокуратур визначається Генеральним прокурором.
( Частину другу статті 17 доповнено абзацом п'ятим згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Частина друга статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Під час здійснення повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, прокурори є незалежними, самостійно приймають рішення про порядок здійснення таких повноважень, керуючись при цьому положеннями закону, а також зобов’язані виконувати лише такі вказівки прокурора вищого рівня, що були надані з дотриманням вимог цієї статті.Прокурори вищого рівня мають право давати вказівки прокурору нижчого рівня, погоджувати прийняття ним певних рішень та здійснювати інші дії, що безпосередньо стосуються реалізації цим прокурором функцій прокуратури, виключно в межах та порядку, визначених законом. Генеральний прокурор має право давати вказівки будь-якому прокурору.
Прокурором вищого рівня є:
1) для прокурорів, у тому числі прокурорів - стажистів окружних прокуратур, керівників та заступників керівників підрозділів окружної прокуратури - керівник окружної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
( Абзац четвертий частини третьої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
2) для прокурорів, керівників та заступників керівників підрозділів обласної прокуратури - керівник обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
3) для керівника окружної прокуратури, його першого заступника та заступників - керівник відповідної обласної прокуратури чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
4) для керівника обласної прокуратури, його першого заступника та заступників, керівника та заступника керівника підрозділу, прокурора Офісу Генерального прокурора - Генеральний прокурор чи його перший заступник або заступник відповідно до розподілу обов’язків;
5) для першого заступника та заступника Генерального прокурора - Генеральний прокурор.
У разі утворення спеціалізованих прокуратур (крім Спеціалізованої антикорупційної прокуратури) прокурори вищого рівня в межах таких прокуратур визначаються Генеральним прокурором.
( Частину третю статті 17 доповнено абзацом дев'ятим згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Частина третя статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Накази адміністративного характеру, а також вказівки, що прямо стосуються реалізації прокурором функцій прокуратури, видані (віддані) в письмовій формі в межах повноважень, визначених законом, є обов’язковими до виконання відповідним прокурором.
( Абзац перший частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
Прокурору, якому віддали наказ чи вказівку в усній формі, надається письмове підтвердження такого наказу чи вказівки.
( Абзац другий частини четвертої статті 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
5. Прокурор не зобов’язаний виконувати накази та вказівки прокурора вищого рівня, що викликають у нього сумнів у законності, якщо він не отримав їх у письмовій формі, а також явно злочинні накази або вказівки. Прокурор має право звернутися до Ради прокурорів України з повідомленням про загрозу його незалежності у зв’язку з наданням (відданням) прокурором вищого рівня наказу або вказівки.6. Надання (віддання) незаконного наказу або вказівки чи його (її) виконання, а також надання (віддання) чи виконання явно злочинного наказу або вказівки тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.
( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 18. Вимоги щодо несумісності1. Перебування на посаді прокурора несумісне з обійманням посади в будь-якому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом на державних виборних посадах.Вимоги щодо несумісності не поширюються на участь прокурорів у діяльності виборних органів релігійних та громадських організацій.
2. На прокурора поширюються обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, визначені Законом України "Про запобігання корупції".3. Прокурор не може належати до політичної партії, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках.4. Прокурор за його заявою може бути відряджений для роботи у відповідному органі, що здійснює дисциплінарне провадження, Тренінговому центрі прокурорів України чи в інших органах у визначених законом випадках. За відрядженим прокурором зберігаються гарантії соціального забезпечення, визначені законодавством для прокурорів.
( Частина четверта статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 19. Загальні права та обов’язки прокурора1. Прокурор має право брати участь у прокурорському самоврядуванні для вирішення питань внутрішньої діяльності прокуратури у порядку, встановленому законом. Прокурори мають право бути членами професійних спілок, утворювати громадські організації та брати в них участь з метою захисту своїх прав та інтересів, підвищення свого професійного рівня.
2. Прокурор зобов’язаний вдосконалювати свій професійний рівень та з цією метою підвищувати кваліфікацію.Прокурор періодично проходить підготовку у Тренінговому центрі прокурорів України, що має включати вивчення правил прокурорської етики.
3. Прокурор зобов’язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.4. Прокурор зобов’язаний:1) виявляти повагу до осіб під час здійснення своїх повноважень;
2) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом;
3) діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
( Пункт 3 частини четвертої статті 19 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015 )
4) додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
5. Прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.Таємну перевірку доброчесності прокурорів Офісу Генерального прокурора, обласних і окружних прокуратур проводять підрозділи внутрішньої безпеки в порядку, затвердженому Генеральним прокурором.
( Абзац другий частини п'ятої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 20. Відповідальність прокурора1. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю прокурора, відшкодовується державою незалежно від його вини в порядку, визначеному законом.2. Держава, відшкодувавши шкоду, завдану прокурором, має право зворотної вимоги до нього в розмірі виплаченого відшкодування в разі встановлення в діях прокурора складу кримінального правопорушення за обвинувальним вироком суду щодо нього, який набрав законної сили.
Стаття 21. Посвідчення прокурора1. Прокурори, у тому числі прокурори - стажисти окружних прокуратур мають службове посвідчення. Положення про службове посвідчення та його зразок затверджуються Генеральним прокурором.
( Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
2. Службове посвідчення вручається Генеральним прокурором або за його дорученням іншим прокурором.
( Стаття 21 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Розділ IV
ПОВНОВАЖЕННЯ ПРОКУРОРА З ВИКОНАННЯ ПОКЛАДЕНИХ НА НЬОГО ФУНКЦІЙ
Стаття 22. Підтримання державного обвинувачення в суді1. Прокурор підтримує державне обвинувачення в судовому провадженні щодо кримінальних правопорушень, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України.Стаття 23. Представництво інтересів громадянина або держави в суді1. Представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.2. Прокурор здійснює представництво в суді інтересів громадянина (громадянина України, іноземця або особи без громадянства) у випадках, якщо така особа не спроможна самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження через недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність, а законні представники або органи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси такої особи, не здійснюють або неналежним чином здійснюють її захист.Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
3. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
( Абзац другий частини третьої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
Не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов’язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю медіа, а також політичних партій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об’єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Офісу Генерального прокурора або обласної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
( Абзац третій частини третьої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019, № 3894-IX від 20.08.2024 )
Представництво інтересів держави у суді у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а у визначених законом випадках - прокурорами Офісу Генерального прокурора в порядку та на підставах, визначених Цивільним процесуальним кодексом України.
( Частину третю статті 23 доповнено абзацом четвертим згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
4. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Прокурор зобов’язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб’єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб’єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб’єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб’єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб’єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право:
( Абзац п’ятий частини четвертої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб’єктів, у порядку, визначеному законом;
2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
( Частину п'яту статті 23 виключено на підставі Закону № 578-VIII від 02.07.2015 )
6. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження:1) звертатися до суду з позовом (заявою, поданням);
2) вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження;
3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;
4) брати участь у розгляді справи;
5) подавати цивільний позов під час кримінального провадження у випадках та порядку, визначених кримінальним процесуальним законом;
6) брати участь у виконавчому провадженні при виконанні рішень у справі, в якій прокурором здійснювалося представництво інтересів громадянина або держави в суді;
7) з дозволу суду ознайомлюватися з матеріалами справи в суді та матеріалами виконавчого провадження, робити виписки з них, отримувати безоплатно копії документів, що знаходяться у матеріалах справи чи виконавчого провадження.
7. У разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов’язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження.8. З метою виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор у порядку, визначеному законодавством, має прямий доступ до автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та банків даних, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування.
Для визначення вартості активів з ознаками необґрунтованості в межах своєї компетенції прокурор може залучати на добровільній основі, у тому числі на договірних засадах, кваліфікованих спеціалістів та експертів, у тому числі іноземців, з будь-яких установ, організацій, контрольних і фінансових органів.
( Статтю 23 доповнено частиною восьмою згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
Стаття 24. Особливості здійснення окремих форм представництва інтересів громадянина або держави в суді1. Право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Частина перша статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019 )
2. Право подання цивільного позову у кримінальному провадженні надається прокурору, який бере в ньому участь.3. Право подання апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення в цивільній, адміністративній, господарській справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, першим заступникам та заступникам керівників обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Абзац перший частини третьої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
( Абзац другий частини третьої статті 24 виключено на підставі Закону № 578-VIII від 02.07.2015 )
( Частина третя статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Право подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом в цивільній, адміністративній, господарській справі надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, керівнику, заступникам керівника, керівникам підрозділів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Частина четверта статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019, № 263-IX від 31.10.2019 )
5. Право подання апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом на судове рішення у кримінальній справі надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в розгляді справи прокурору вищого рівня: Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, крім випадків, коли йдеться про рішення у кримінальних провадженнях, розслідування в яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України, - у таких випадках відповідне право надається прокурору, який брав участь у судовому розгляді, а також незалежно від його участі в розгляді справи: керівнику Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першому заступнику та заступнику.
( Частина п'ята статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законами № 198-VIII від 12.02.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
6. Змінити, доповнити, відкликати, відмовитися від позову (заяви, подання), апеляційної, касаційної скарги, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судового рішення Верховним Судом має право прокурор, який її подав, або прокурор вищого рівня.
( Частина шоста статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.
( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 25. Нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство1. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів органами, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, користуючись при цьому правами і виконуючи обов’язки, передбачені Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" та Кримінальним процесуальним кодексом України.Письмові вказівки прокурора органам, що провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання та досудове слідство, надані в межах повноважень, є обов’язковими для цих органів і підлягають негайному виконанню.
Видання прокурором розпоряджень поза межами його повноважень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
2. Генеральний прокурор, керівники відповідних прокуратур, їх перші заступники та заступники відповідно до розподілу обов’язків координують діяльність правоохоронних органів відповідного рівня у сфері протидії злочинності. Основною формою координації є проведення координаційних нарад з керівниками правоохоронних органів, на яких заслуховується інформація щодо їхньої діяльності у сфері протидії злочинності. Рішення координаційної наради є обов’язковим до виконання всіма зазначеними в ньому правоохоронними органами. Порядок та інші форми координації затверджуються наказом Генерального прокурора.
( Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 26. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян1. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян, має право:1) у будь-який час за посвідченням, що підтверджує займану посаду, відвідувати місця тримання затриманих, попереднього ув’язнення, установи, в яких засуджені відбувають покарання, установи, де перебувають особи, щодо яких застосовані примусові заходи медичного або виховного характеру, та будь-які інші місця, до яких доставлено осіб з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення чи в яких особи примусово тримаються згідно з судовим рішенням або рішенням адміністративного органу;
( Пункт 1 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
2) опитувати осіб, які перебувають у місцях, зазначених упункті 1 цієї частини, з метою отримання інформації про умови їх тримання та поводження з ними, ознайомлюватися з документами, на підставі яких ці особи тримаються в таких місцях, засуджені або до них застосовано заходи примусового характеру;
3) знайомитися з матеріалами, отримувати їх копії, перевіряти законність наказів, розпоряджень, інших актів відповідних органів і установ та в разі невідповідності законодавству вимагати від посадових чи службових осіб їх скасування та усунення порушень закону, до яких вони призвели, а також скасовувати незаконні акти індивідуальної дії;
( Пункт 3 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
4) вимагати від посадових чи службових осіб надання пояснень щодо допущених порушень, а також вимагати усунення порушень та причин і умов, що їм сприяли, притягнення винних до передбаченої законом відповідальності;
5) знайомитися з матеріалами виконавчого провадження щодо виконання судових рішень у кримінальних справах, робити з них виписки, знімати копії та в установленому законом порядку оскаржувати рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця;
6) вимагати від керівників органів вищого рівня проведення перевірок підпорядкованих і підконтрольних органів та установ попереднього ув’язнення, виконання покарань, застосування заходів примусового характеру та перевірок інших місць, зазначених у пункті 1 цієї частини;
( Пункт 6 частини першої статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
7) звертатися до суду з позовом (заявою) у визначених законом випадках.
2. Прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян в органах та установах, шляхом проведення регулярних перевірок, а також у зв’язку з необхідністю належного реагування на відомості про можливі порушення законодавства, що містяться у скаргах, зверненнях чи будь-яких інших джерелах. У межах реалізації зазначеної функції прокурор має право залучати відповідних спеціалістів.
( Частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
3. Прокурор зобов’язаний негайно звільнити особу, яка незаконно (за відсутності відповідного судового рішення, рішення адміністративного органу або іншого передбаченого законом документа чи після закінчення передбаченого законом або таким рішенням строку) перебуває у місці тримання затриманих, попереднього ув’язнення, обмеження чи позбавлення волі, установі для виконання заходів примусового характеру, інших місцях, зазначених упункті 1 частини першої цієї статті.
( Частина третя статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
4. Письмові вказівки прокурора щодо додержання встановлених законодавством порядку та умов тримання осіб у місцях, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, а також письмові вказівки прокурора, надані іншим органам, що виконують судові рішення у кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення, є обов’язковими і підлягають негайному виконанню.
( Частина четверта статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
Розділ V
ПОРЯДОК ЗАЙНЯТТЯ ПОСАДИ ПРОКУРОРА ТА ПОРЯДОК ЗВІЛЬНЕННЯ ПРОКУРОРА З АДМІНІСТРАТИВНОЇ ПОСАДИ
Стаття 27. Вимоги до кандидатів на посаду прокурора
( Установити, що вимоги до кандидатів на посади державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, прокурорів щодо проходження ними базової загальновійськової підготовки або військової служби, зазначені частинах першій - третій та п’ятій статті 27, починають застосовуватися з дня, наступного за днем припинення чи скасування воєнного стану, але не раніше ніж через один рік після запровадження базової загальновійськової підготовки. Див. підпункт 8 пункту 2 розділу ІІ Закону № 3633-IX від 11.04.2024 )
1. Прокурором окружної прокуратури (у тому числі прокурором - стажистом окружної прокуратури у визначених цим Законом випадках) за результатами добору може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, володіє державною мовою відповідно до рівня, визначеного Національною комісією зі стандартів державної мови, а також проходив базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
( Частина перша статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Законів № 2203-IX від 14.04.2022, № 3633-IX від 11.04.2024 )
2. Прокурором обласної прокуратури може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше трьох років, володіє державною мовою, а також проходив базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
( Частина друга статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1355-VIII від 12.05.2016; в редакції Законів № 113-IX від 19.09.2019, № 3633-IX від 11.04.2024 )
3. Прокурором Офісу Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років, володіє державною мовою, а також проходив базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.Ці вимоги не поширюються на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
( Частина третя статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1020-VIII від 18.02.2016, № 1355-VIII від 12.05.2016; в редакції Законів № 113-IX від 19.09.2019, № 3633-IX від 11.04.2024 )
( Частину четверту статті 27 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
5. Прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури може бути призначена особа, яка має вищу юридичну освіту, стаж роботи в галузі права не менше п’яти років, володіє державною мовою, а також проходила базову загальновійськову підготовку або військову службу, крім осіб, визнаних за станом здоров’я непридатними до військової служби.
( Статтю 27 доповнено новою частиною згідно із Законом № 1020-VIII від 18.02.2016; в редакції Закону № 3633-IX від 11.04.2024 )
6. Не може бути призначена на посаду прокурора особа, яка:1) визнана судом обмежено дієздатною або недієздатною;
2) має захворювання, що перешкоджає виконанню обов’язків прокурора;
3) має незняту чи непогашену судимість або на яку накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
( Пункт 3 частини шостої статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
7. Для цілей цього Закону вважається:
1) вищою юридичною освітою - вища юридична освіта ступеня магістра (або прирівняна до неї вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста), здобута в Україні (або на території колишнього СРСР до 1 грудня 1991 року), а також вища юридична освіта відповідного ступеня, здобута в іноземних державах та визнана в Україні в установленому законом порядку;
2) стажем роботи в галузі права - стаж професійної діяльності особи за спеціальністю після здобуття нею вищої юридичної освіти.
( Статтю 27 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
8. Особи, які претендують на зайняття посад в органах прокуратури, до призначення на відповідну посаду зобов’язані повідомити керівництву органу, на зайняття посади в якому вони претендують, про працюючих у такому органі близьких їм осіб.
( Статтю 27 доповнено частиною згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 28. Добір кандидатів на посаду прокурора
( Назва статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Добір кандидатів на посаду прокурора здійснюється із числа осіб, які відповідають вимогам, установленим статтею 27 цього Закону.
( Частина перша статті 28 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
2.
( Дію частини другої статті 28 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Кожен, хто відповідає встановленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із заявою про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора.
( Частина друга статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 29. Порядок добору кандидатів та їх призначення на посаду прокурора окружної прокуратури
( Назва статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Дію статті 29 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Добір кандидатів та їх призначення на посаду прокурора здійснюється в порядку, визначеному цим Законом, та включає:1) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про проведення добору кандидатів на посаду прокурора, що розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та повинно містити виклад передбачених цим Законом вимог, яким має відповідати кандидат на посаду прокурора, а також перелік документів, що подаються до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, і кінцевий термін їх подання;
( Пункт 1 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2) подання особами, які виявили бажання стати прокурором, до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, відповідної заяви та документів, визначених цим Законом;
( Пункт 2 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3) здійснення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на основі поданих кандидатами на посаду прокурора документів перевірки відповідності осіб вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора;
( Пункт 3 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4) складання особами, які відповідають установленим вимогам до кандидата на посаду прокурора, кваліфікаційного іспиту;
5) оприлюднення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, на офіційному веб-сайті списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
( Пункт 5 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6) організацію відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, спеціальної перевірки кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит;
( Пункт 6 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7) визначення відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рейтингу кандидатів на посаду прокурора серед осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит та щодо яких проведено спеціальну перевірку, а також зарахування їх до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур;
( Пункт 7 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами № 113-IX від 19.09.2019, № 2203-IX від 14.04.2022 )
8) оголошення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури серед кандидатів, які перебувають у резерві на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур;
( Пункт 8 частини першої статті 29 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
9) проведення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури на основі рейтингу кандидатів;
( Пункт 9 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
10) направлення органом, що здійснює дисциплінарне провадження, подання керівнику обласної прокуратури щодо призначення кандидата прокурором – стажистом окружної прокуратури;
( Пункт 10 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
11) призначення особи прокурором - стажистом окружної прокуратури;
( Пункт 11 частини першої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
12) складення особою присяги прокурора;
( Пункт 12 частини першої статті 29 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
13) проходження прокурором - стажистом окружної прокуратури спеціальної підготовки;
( Пункт 13 частини першої статті 29 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
14) призначення прокурора - стажиста окружної прокуратури, який успішно пройшов спеціальну підготовку, на посаду прокурора окружної прокуратури.
( Частину першу статті 29 доповнено пунктом 14 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 29-1. Порядок добору кандидатів та їх призначення на посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі1. Призначення на посаду прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, а також на посади, передбачені пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, здійснюється заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки) за результатами відкритого конкурсу, який проводить конкурсна комісія.
Організація та проведення конкурсу здійснюються конкурсною комісією, до складу якої входять:
1) три особи, визначені заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
2) три особи, визначені заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.
На порядок визначення членів конкурсної комісії, вимоги до членів конкурсної комісії, порядку її роботи та прийняття рішення конкурсною комісією поширюються положення частини третьої цієї статті згідно з особливостями, що повноваження Генерального прокурора здійснює заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
2. Призначення на адміністративні посади, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі здійснюється Генеральним прокурором за результатами відкритого конкурсу. Участь у конкурсі можуть брати особи, які відповідають вимогам, визначеним статтею 27 цього Закону.
3. Організація та проведення конкурсу на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, першого заступника та заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюються Конкурсною комісією (далі - Конкурсна комісія), до складу якої входять:
1) три особи, визначені Генеральним прокурором на підставі пропозицій Ради прокурорів України;
2) три особи, визначені Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції протягом останніх трьох років до дня завершення строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або до дня дострокового припинення його повноважень (звільнення).
Рада прокурорів України пропонує Генеральному прокурору кандидатури осіб до складу Конкурсної комісії не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або протягом 20 робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом. Генеральний прокурор визначає членів Конкурсної комісії протягом 10 робочих днів з дня отримання відповідних пропозицій від Ради прокурорів України. Якщо Рада прокурорів України не запропонувала осіб до складу Конкурсної комісії у встановлені цією частиною строки або запропонувала недостатню кількість кандидатів, Генеральний прокурор визначає відповідних членів Конкурсної комісії (тих, які не визначені) самостійно протягом 10 робочих днів після завершення строку надання Радою прокурорів України Генеральному прокурору осіб до складу Конкурсної комісії, передбаченого цією частиною.
Кабінет Міністрів України визначає перелік таких міжнародних та іноземних організацій не пізніше ніж за три місяці до завершення строку повноважень заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або протягом 20 робочих днів з дня дострокового припинення його повноважень (звільнення) у порядку, встановленому цим Законом. Зазначені міжнародні та іноземні організації погоджують пропозицію спільного списку кандидатів до складу Конкурсної комісії у складі не менше трьох осіб та подають її Генеральному прокурору протягом 20 робочих днів після отримання запиту Кабінету Міністрів України. Генеральний прокурор визначає членів Конкурсної комісії протягом 10 робочих днів з дня отримання списку відповідних пропозицій від міжнародних та іноземних організацій.
Членами Конкурсної комісії повинні бути особи, які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, є доброчесними, а також мають не менше п’яти років досвіду із здійснення процесуального керівництва досудовим розслідуванням, підтримання державного обвинувачення в суді, здійснення правосуддя або адвокатської діяльності чи діяльності (у тому числі наукової, викладацької, громадської) у сфері запобігання і протидії корупції.
Не можуть бути членами Конкурсної комісії:
1) державні службовці або особи, які займають політичні посади, народні депутати України та депутати місцевих рад;
2) члени політичних партій, які займають керівні посади в політичній партії;
3) особи, визнані судом недієздатними або дієздатність яких обмежено;
4) особи, які мають судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку (крім реабілітованих осіб);
5) особи, на яких протягом останнього року накладалося адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Конкурсна комісія є повноважною у разі затвердження її в повному складі, передбаченому цією частиною.
Повноваження члена Конкурсної комісії припиняються достроково у разі:
1) подання особистої заяви про припинення повноважень члена Конкурсної комісії;
2) неможливості брати участь у засіданнях за станом здоров’я більше ніж протягом одного місяця;
3) внесення Конкурсною комісією пропозиції про дострокове припинення повноважень її члена у випадках, передбачених регламентом Конкурсної комісії;
4) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно нього;
5) визнання його недієздатним або безвісно відсутнім;
6) його смерті.
У разі наявності підстав для дострокового припинення повноважень члена Конкурсної комісії Генеральний прокурор приймає рішення про дострокове припинення його повноважень та при цьому визначає іншого члена Конкурсної комісії на заміну у порядку, встановленому цією частиною для визначення членів Конкурсної комісії.
Члени Конкурсної комісії з метою здійснення своїх повноважень мають право:
1) збирати, перевіряти та аналізувати інформацію, у тому числі з обмеженим доступом (крім інформації, віднесеної до державної таємниці відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), про кандидатів;
2) мати на період проведення конкурсу тимчасовий безкоштовний доступ до реєстрів, баз даних, держателем (адміністратором) яких є органи державної влади, для отримання інформації про кандидатів;
3) брати участь у засіданнях та інших заходах, що проводяться Конкурсною комісією;
4) звертатися до кандидатів, а також до будь-яких інших фізичних чи юридичних осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації, необхідних для розгляду кандидатів. Фізична чи юридична особа, яка отримала запит Конкурсної комісії, зобов’язана протягом 10 календарних днів з дня його отримання надати необхідні пояснення, інформацію та/або відповідні документи (їхні копії);
5) з метою збирання, перевірки та аналізу інформації, у тому числі з обмеженим доступом, користуватися допомогою помічників - членів секретаріату Конкурсної комісії.
Помічники зобов’язані забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала відома їм у зв’язку з виконанням відповідних обов’язків.
Члени Конкурсної комісії зобов’язані:
1) забезпечувати захист і нерозголошення персональних даних, інформації з обмеженим доступом, що стала їм відома у зв’язку із здійсненням повноважень;
2) брати участь у роботі Конкурсної комісії особисто без делегування своїх повноважень іншим особам, у тому числі іншим членам Конкурсної комісії;
3) не використовувати в інших цілях, ніж для виконання своїх обов’язків як членів Конкурсної комісії, персональні дані та іншу інформацію, що стала їм відома у зв’язку з участю в роботі Конкурсної комісії;
4) повідомляти Конкурсну комісію про те, що член Конкурсної комісії перебуває чи перебував в особистих чи ділових стосунках із кандидатом та/або про наявність іншого конфлікту інтересів або обставин, що можуть вплинути на об’єктивність та безсторонність під час прийняття таким членом Конкурсної комісії рішення стосовно такого кандидата, та відмовлятися (заявляти самовідвід) від участі у збиранні інформації про такого кандидата і розгляді питання про нього. Порядок врегулювання конфлікту інтересів членів Конкурсної комісії та членів її секретаріату визначається регламентом Конкурсної комісії.
Засідання Конкурсної комісії є повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше чотирьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. У разі неможливості формування кворуму засідання упродовж 10 календарних днів або двох засідань Конкурсної комісії поспіль засідання Конкурсної комісії вважається повноважним, якщо в ньому беруть участь не менше трьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. Під час такого засідання рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше двох членів Конкурсної комісії.
Рішення Конкурсної комісії вважається прийнятим, якщо за нього на засіданні проголосувало не менше чотирьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції. У разі однакової кількості членів Конкурсної комісії, які підтримали рішення, та кількості членів Конкурсної комісії, які не підтримали його або утрималися під час голосування, або не брали участь у голосуванні незалежно від причин, голосування з відповідного питання проводиться повторно до прийняття рішення відповідно до цього абзацу. Якщо при проведенні повторних голосувань з відповідного питання рішення відповідно до цього абзацу не прийнято протягом 24 годин з моменту першого голосування, прийнятим вважається рішення, за яке проголосувало не менше трьох членів Конкурсної комісії, у тому числі не менше двох членів Конкурсної комісії, визначених Генеральним прокурором на підставі пропозицій міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері запобігання і протидії корупції.
Конкурсна комісія на своєму першому засіданні обирає з числа членів Конкурсної комісії голову Конкурсної комісії. Головою Конкурсної комісії повинен бути загальновизнаний та авторитетний експерт, який має багатий досвід, зацікавленість або відомий своїми діями на підтримку боротьби з корупцією.
Інформація про дату, час та місце проведення конкурсу, кандидатів, які подали заяву про участь у конкурсі, оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до початку конкурсу. Член Конкурсної комісії може брати участь у її засіданні дистанційно в режимі відеоконференції.
Кандидатури, які відповідають критеріям компетентності та доброчесності, відібрані Конкурсною комісією, по дві на кожну з адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, подаються головою Конкурсної комісії на розгляд Генерального прокурора, який зобов’язаний протягом 10 робочих днів призначити одного з відібраних Конкурсною комісією кандидатів на кожну з посад.
Кандидатури на посади заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника та заступника, відібрані Конкурсною комісією, подаються головою Конкурсної комісії на розгляд Генерального прокурора лише після отримання Конкурсною комісією висновків спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", та перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Конкурс на зайняття адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, проводиться публічно, з вільним доступом представників медіа, журналістів на засідання Конкурсної комісії та із забезпеченням трансляції у режимі реального часу відео- та аудіоінформації із засідань Конкурсної комісії в мережі Інтернет. Інформація про час та місце проведення засідання Конкурсної комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до початку засідання.
Роботу Конкурсної комісії забезпечує Офіс Генерального прокурора. Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності Конкурсної комісії та її членів, у тому числі секретаріату, що утворюється для допомоги в їх діяльності, може здійснюватися за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги.
Конкурсна комісія:
1) визначає та затверджує регламент своєї роботи, критерії та методику оцінки кандидатів на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, оприлюднює їх на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора;
2) розміщує оголошення про умови та строки проведення конкурсу на вакантні адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
3) розглядає документи, подані особами для участі в конкурсі, досліджує матеріали стосовно кандидатів, проводить оцінку професійної компетентності та доброчесності кандидатів, їх відповідності вимогам до кандидатів на відповідні посади;
4) відбирає за результатами визначених Конкурсною комісією тестувань та іспитів із загального числа кандидатів осіб, з якими проводить на своєму засіданні співбесіду щодо відповідності кандидата критеріям професійної компетентності та доброчесності, та осіб, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України "Про запобігання корупції", і перевірка, передбачена Законом України "Про очищення влади";
5) відбирає шляхом відкритого голосування з числа кандидатів, які пройшли співбесіду та зазначені в абзаці сорок шостому цієї частини перевірки, на кожну з вакантних посад по два кандидати, які згідно з обґрунтованим рішенням Конкурсної комісії відповідають критерію доброчесності, мають найкращу професійну компетентність для виконання службових обов’язків на адміністративній посаді у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбаченій пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
6) вносить Генеральному прокурору відповідні подання про призначення відібраних двох кандидатів на кожну з вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
7) оприлюднює інформацію про осіб, які подали заяву на участь у конкурсі, результати тестувань та іспитів стосовно кожного кандидата, а також інформацію про кандидатів, відібраних для проходження співбесіди, для проведення зазначених в абзаці сорок шостому цієї частини перевірок, та про кандидатів, відібраних Конкурсною комісією на кожну з вакантних адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачених пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону;
8) проводить повторний конкурс на адміністративні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, передбачені пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, у разі відхилення всіх кандидатів на відповідну посаду у зв’язку з їх невідповідністю вимогам, що ставляться до вакантної адміністративної посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, або непроходженням відібраними кандидатами спеціальної перевірки, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", перевірки, передбаченої Законом України "Про очищення влади".
Кандидат на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника або заступника вважається таким, що відповідає критерію доброчесності, якщо є незалежним, чесним, неупередженим, непідкупним, сумлінним, дотримується етичних норм та демонструє бездоганну поведінку у професійній діяльності та особистому житті, а також стосовно якого немає сумнівів щодо законності джерел походження майна, відповідності рівня життя кандидата та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідності способу життя кандидата його статусу.
Оцінювання Конкурсною комісією відповідності кандидатів критерію доброчесності здійснюється з урахуванням такого:
1) оцінювання спирається на інформацію без часових або територіальних обмежень;
2) кандидат не відповідає критерію в разі доведення невідповідності або наявності в Конкурсної комісії обґрунтованих сумнівів у відповідності;
3) будь-який висновок чи оцінка національного або міжнародного органу щодо доброчесності кандидата не є наперед визначальними та обов’язковими для Конкурсної комісії.
Кандидат на посаду заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його першого заступника або заступника вважається таким, що відповідає критерію професійної компетентності, якщо володіє необхідними знаннями та досвідом для виконання відповідних повноважень, продемонстрував аналітичні здібності, усні та письмові комунікаційні навички, лідерські здібності та спроможність наполегливо працювати.
Рішення Конкурсної комісії можуть бути оскаржені до суду лише з питань додержання встановленого цим Законом порядку організації та проведення конкурсу.
( Закон доповнено статтею 29-1 згідно із Законом № 3509-IX від 08.12.2023 )
Стаття 30. Подання документів кандидатом на посаду прокурора
( Назва статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Для участі в доборі кандидатів на посаду прокурора особа подає:1) письмову заяву про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора;
2) копію паспорта громадянина України та копію документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків;
( Пункт 2 частини першої статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3) анкету кандидата на посаду прокурора, що містить інформацію про особу, та автобіографію;
4) копію диплома про вищу юридичну освіту (з додатками), а також копії документів про науковий ступінь, вчене звання (за наявності);
( Пункт 4 частини першої статті 30 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
4-1) копію державного сертифіката про рівень володіння державною мовою, виданого відповідно до Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної";
( Частину першу статті 30 доповнено підпунктом 4-1 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
5) копію трудової книжки (за наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування;
( Пункт 5 частини першої статті 30 в редакції Законів № 1217-IX від 05.02.2021, № 2203-IX від 14.04.2022 )
6) медичну довідку про стан здоров’я за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров’я;
7) копію військового квитка (для військовослужбовців або військовозобов’язаних);
8) довідку про допуск до державної таємниці (у разі його наявності);
9) письмову згоду на збирання, зберігання та використання інформації про неї з метою оцінки готовності особи до роботи на посаді прокурора та проведення щодо неї спеціальної перевірки;
10) копію декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік, що подана відповідно до Закону України "Про запобігання корупції";
( Пункт 10 частини першої статті 30 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
11) заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання;
( Частину першу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
12) декларацію доброчесності і родинних зв’язків.
( Частину першу статті 30 доповнено новим абзацом згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Форма і зміст заяви про участь у доборі кандидатів на посаду прокурора, декларації доброчесності і родинних зв’язків, анкети кандидата на посаду прокурора затверджуються Генеральним прокурором та розміщуються на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора.
( Абзац чотирнадцятий частини першої статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Вимагати від кандидата на посаду прокурора надання документів, не передбачених цією статтею, забороняється.
2. Приймання документів завершується у день, визначений в оголошенні як кінцевий термін їх подання.
3. До участі в доборі кандидатів на посаду прокурора допускаються особи, які подали всі необхідні документи і відповідають вимогам, установленим до кандидата на посаду прокурора.
( Частина третя статті 30 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 31. Кваліфікаційний іспит
( Дію статті 31 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні рівня теоретичних знань у галузі права, європейських стандартів у галузі захисту прав людини, загальних здібностей кандидатів та наявних практичних навичок, необхідних для роботи на посаді прокурора.
Кваліфікаційний іспит проводиться шляхом проходження кандидатом на посаду прокурора анонімного тестування та анонімного виконання практичного завдання.
( Частина перша статті 31 в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
2. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, повідомляє кандидатів на посаду прокурора, допущених до кваліфікаційного іспиту, про дату, час і місце його проведення не пізніше ніж за сім днів до визначеної дати.
( Частина друга статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить кваліфікаційний іспит у спеціально відведеному для цього приміщенні. Перебіг кваліфікаційного іспиту фіксується за допомогою технічних засобів відео- та звукозапису.
( Частина третя статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, забезпечує перевірку складених тестів, виконаних практичних завдань та визначає кількість балів, набраних кандидатами на посаду прокурора.
( Частина четверта статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
5. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, після отримання результатів кваліфікаційних іспитів визначає прохідний бал, який не може бути нижчим 60 відсотків максимально можливого бала.
( Частина п'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6. Положення про порядок складання кваліфікаційного іспиту, мінімальний прохідний бал для допущення до наступного етапу кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання затверджуються відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина шоста статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
7. Результати кваліфікаційного іспиту дійсні протягом трьох років.
8. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складання такого іспиту повторно не раніше ніж через рік.
9. Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, визначає рейтинг кандидатів на посаду прокурора відповідно до кількості балів, набраних кандидатами за результатами складання кваліфікаційного іспиту.
( Частина дев'ята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
10. Інформація про результати кваліфікаційного іспиту та місце кандидата на посаду прокурора в рейтингу є загальнодоступною і розміщується на офіційному веб-сайті відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина десята статті 31 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 32. Спеціальна перевірка кандидата на посаду прокурора1. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, організовує проведення спеціальної перевірки кандидатів на посаду прокурора, які успішно склали кваліфікаційний іспит, у порядку, встановленому законодавством у сфері запобігання корупції, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.2. Для проведення спеціальної перевірки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, після ухвалення попереднього рішення про допуск осіб, які успішно склали кваліфікаційний іспит, до наступного етапу добору надсилає до уповноважених органів запити про перевірку відповідних відомостей стосовно зазначених осіб.З урахуванням інформації, що міститься в особових справах кандидатів на посаду прокурора, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, може залучати до проведення спеціальної перевірки державні органи, у тому числі спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції, з метою перевірки відомостей про особу або достовірності документів, передбачених у статті 30 цього Закону та статті 57 Закону України "Про запобігання корупції".
3. Фізичні та юридичні особи, громадські організації можуть подавати до органу, що здійснює дисциплінарне провадження, інформацію щодо доброчесності кандидатів на посаду прокурора протягом одного місяця з дня офіційного оприлюднення списку кандидатів, які успішно склали кваліфікаційний іспит.
4. За результатами спеціальної перевірки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалює рішення про зарахування осіб, які відповідають установленим до кандидата на посаду прокурора вимогам, до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур або відмову у їх зарахуванні.5. У разі одержання інформації, що може свідчити про недоброчесність кандидата на посаду прокурора, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, розглядає її на своєму засіданні за участю такого кандидата. Кандидат на посаду прокурора має право ознайомитися з такою інформацією, надати відповідні пояснення, спростувати чи заперечити її. За результатами розгляду відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, може прийняти рішення про відмову у зарахуванні кандидата до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур.
Рішення органу, що здійснює дисциплінарне провадження, про відмову у зарахуванні до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур може бути оскаржено до суду.
( Стаття 32 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 32-1. Проведення конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури1. Інформацію про проведення конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури орган, що здійснює дисциплінарне провадження, розміщує на своєму офіційному веб-сайті не пізніше ніж за 10 днів до дня проведення конкурсу.
2. В оголошенні про проведення конкурсу зазначаються окружна прокуратура, в якій є вакантна (тимчасово вакантна) посада прокурора окружної прокуратури (крім адміністративних посад), на зайняття якої кандидат може подати заяву про участь у конкурсі для призначення прокурором-стажистом та проходження спеціальної підготовки, а також кількість таких посад і строк, протягом якого кандидати можуть подати відповідні заяви.
Після оголошення конкурсу на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури відповідна вакантна посада не може бути заміщена шляхом переведення на неї іншого прокурора.
3. Кандидат на посаду прокурора, який перебуває в резерві, може подати письмову заяву про участь у конкурсі із зазначенням окружної прокуратури, в якій кандидат бажає бути призначеним прокурором-стажистом.
4. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить конкурс на призначення прокурорів - стажистів окружних прокуратур на підставі рейтингу кандидатів на посаду прокурора відповідно до кількості балів, набраних кандидатами за результатами складання кваліфікаційного іспиту. У разі наявності в кандидатів однакової кількості балів перевага надається тому кандидату, який працював на посаді прокурора або має більший стаж роботи в галузі права.
5. На підставі заяви кандидата на посаду прокурора та за результатами конкурсу орган, що здійснює дисциплінарне провадження, надсилає керівникові відповідної обласної прокуратури особову справу кандидата на посаду прокурора та подання про призначення особи прокурором - стажистом окружної прокуратури.
6. Керівник обласної прокуратури не пізніше трьох робочих днів з дня отримання подання органу, що здійснює дисциплінарне провадження, видає наказ про призначення кандидата на посаду прокурора прокурором - стажистом відповідної окружної прокуратури.
( Закон доповнено статтею 32-1 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 33. Спеціальна підготовка прокурора - стажиста окружної прокуратури1. Спеціальна підготовка складається з:1) первинної підготовки, що проводиться Тренінговим центром прокурорів України, тривалістю до двох місяців;
2) стажування, що проводиться у відповідній окружній прокуратурі, протягом шести місяців.
2. Спеціальна підготовка може бути припинена за вмотивованим рішенням органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі грубого або систематичного порушення прокурором - стажистом окружної прокуратури порядку її проходження.3. Прокурор - стажист окружної прокуратури звільняється з посади та зараховується до резерву на заміщення вакантних посад прокурорів окружних прокуратур у випадку повернення на роботу прокурора, який обіймає відповідну посаду на постійній основі, за умови неможливості переведення прокурора-стажиста за його заявою на іншу вакантну (тимчасово вакантну) посаду прокурора цієї або іншої окружної прокуратури.
Така особа у порядку, визначеному статтею 32-1 цього Закону, бере участь у конкурсі на призначення прокурором - стажистом окружної прокуратури та в разі його успішного проходження продовжує спеціальну підготовку. При цьому строк перебування на посаді прокурора - стажиста окружної прокуратури не зараховується до строку, протягом якого результати кваліфікаційного іспиту є дійсними.
4. На підставі відомостей про завершення проходження прокурором - стажистом окружної прокуратури первинної підготовки та/або стажування орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає вмотивоване рішення про успішне чи неуспішне проходження спеціальної підготовки, копія якого надається прокурору-стажисту.
5. Особа, стосовно якої прийнято рішення про припинення спеціальної підготовки або про її неуспішне проходження, звільняється із займаної посади. Такі рішення можуть бути оскаржені до суду у встановленому законом порядку.
6. У разі прийняття рішення про успішне проходження спеціальної підготовки орган, що здійснює дисциплінарне провадження, надсилає уповноваженому керівникові обласної прокуратури подання про призначення прокурора-стажиста на посаду прокурора відповідної окружної прокуратури.
( Стаття 33 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 33-1. Первинна підготовка
1. Порядок проходження первинної підготовки визначається Тренінговим центром прокурорів України за погодженням з органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
2. Первинна підготовка проводиться з метою набуття прокурором - стажистом окружної прокуратури теоретичних знань для самостійної роботи на посаді прокурора.
3. За результатами первинної підготовки Тренінговий центр прокурорів України приймає рішення про успішне чи неуспішне її проходження.
При прийнятті відповідного рішення враховуються:
1) виконання прокурором - стажистом окружної прокуратури навчального плану первинної підготовки;
2) результат виконання практичного завдання;
3) рівень набутих знань та вміння їх застосовувати у практичній діяльності.
Методика оцінювання рівня набутих теоретичних знань визначається порядком проходження первинної підготовки.
4. Прокурор - стажист окружної прокуратури, який успішно пройшов первинну підготовку, допускається до стажування.
( Закон доповнено статтею 33-1 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 33-2. Стажування
1. Порядок проходження стажування прокурора - стажиста окружної прокуратури затверджується Генеральним прокурором.
2. Стажування проводиться з метою отримання практичних навичок для роботи на посаді прокурора.
3. Стажування проводиться в окружній прокуратурі під керівництвом прокурора (керівника стажування) з числа прокурорів, які мають стаж роботи прокурором не менше п’яти років. Керівник стажування призначається керівником окружної прокуратури, а у випадку призначення керівником стажування керівника окружної прокуратури - керівником обласної прокуратури.
4. За результатами стажування керівник стажування складає висновок про проходження стажування прокурора - стажиста окружної прокуратури, який погоджується з керівником окружної прокуратури.
У висновку зазначаються:
1) характеристика ділових і особистих якостей прокурора - стажиста окружної прокуратури;
2) кількість та якість виконаних прокурором - стажистом окружної прокуратури завдань, наявність чи відсутність скарг про вчинення ним дисциплінарного проступку під час проходження стажування;
3) рівень підготовки прокурора - стажиста окружної прокуратури, організаторські та практичні навички, здобуті під час стажування;
4) дотримання прокурором - стажистом окружної прокуратури правил внутрішнього трудового розпорядку;
5) інші відомості, що характеризують прокурора - стажиста окружної прокуратури.
5. Стажування прокурора - стажиста окружної прокуратури завершується співбесідою, яка проводиться комісією із стажування, що утворюється наказом керівника відповідної обласної прокуратури. Порядок проведення співбесіди визначається в Порядку проходження стажування. Зазначена співбесіда фіксується за допомогою технічних засобів аудіо- та відеозапису.
Результати співбесіди з відповідними рекомендаціями та висновком про проходження стажування, зазначеним у частині четвертій цієї статті, надсилаються до органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Закон доповнено статтею 33-2 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 33-3. Особливості проходження стажування
1. Прокурору - стажисту окружної прокуратури може бути доручено виконання обов’язків, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, зокрема здійснення процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про кримінальні проступки та нетяжкі злочини.
2. Процесуальні рішення прокурора - стажиста окружної прокуратури під час здійснення процесуального керівництва підлягають погодженню із старшим прокурором групи прокурорів, а у визначених законом випадках - з керівником органу прокуратури.
Рішення прокурора - стажиста окружної прокуратури, які він приймає під час виконання інших функцій прокуратури, підлягають погодженню з керівником стажування.
3. Прокурору - стажисту окружної прокуратури забороняється:
1) здійснювати процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях про тяжкі та особливо тяжкі злочини;
2) бути старшим прокурором групи прокурорів;
3) бути залученим до роботи в Офісі Генерального прокурора, обласних та прирівняних до них прокуратурах.
4. Інші особливості здійснення прокурором - стажистом окружної прокуратури повноважень, пов’язаних з реалізацією функцій прокуратури, визначаються Порядком проходження стажування.
( Закон доповнено статтею 33-3 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 34.
( Статтю 34 виключено на підставі Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 35. Призначення на посаду прокурора
( Дію статті 35 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Керівник обласної прокуратури своїм наказом призначає прокурора - стажиста окружної прокуратури на посаду прокурора окружної прокуратури не пізніше трьох робочих днів з дня отримання подання органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина перша статті 35 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019; в редакції Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 36. Присяга прокурора1. Особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора такого змісту:"Я, (прізвище, ім’я, по батькові), вступаючи на службу в прокуратуру, присвячую свою діяльність служінню Українському народові і Україні та урочисто присягаю:
неухильно додержуватися Конституції та законів України;
сумлінним виконанням своїх службових обов’язків сприяти утвердженню верховенства права, законності та правопорядку;
захищати права і свободи людини і громадянина, інтереси суспільства і держави;
постійно вдосконалювати свою професійну майстерність, бути принциповим, чесно, сумлінно і неупереджено виконувати свої обов’язки, з гідністю нести високе звання прокурора".
2. Текст Присяги підписується прокурором і зберігається в його особовій справі. Процедура складення Присяги визначається Генеральним прокурором.
( Абзац перший частини другої статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021 )
Відомості про складення Присяги вносяться до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування в порядку, встановленому Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення. На вимогу прокурора про складення Присяги вноситься запис у його трудову книжку.
( Частину другу статті 36 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 1217-IX від 05.02.2021 )
( Частина друга статті 36 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 37.
( Статтю 37 виключено на підставі Закону № 2203-IX від 14.04.2022 )
Стаття 38. Порядок переведення прокурора на посаду до іншого органу прокуратури
( Дію статті 38 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Прокурор може бути переведений за його згодою до іншого органу прокуратури, у тому числі вищого рівня, на вакантну або тимчасово вакантну посаду. Переведення до органу прокуратури вищого рівня здійснюється за результатами конкурсу, порядок проведення якого визначається відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження. Конкурс має включати в себе оцінку професійного рівня, досвіду, морально-ділових якостей прокурора та перевірку його готовності до здійснення повноважень в іншому органі прокуратури, у тому числі вищого рівня.
( Абзац перший частини першої статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
Умовою участі прокурора в конкурсі є подання ним заяви про переведення, а також наявність відповідного стажу роботи на посаді прокурора, передбаченого частинами другою і третьою статті 27 цього Закону. Відповідний конкурс проводиться відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина перша статті 38 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 39. Порядок призначення прокурора на адміністративну посаду1. Адміністративними посадами в Офісі Генерального прокурора, обласних та окружних прокуратурах (крім посад, зазначених у частині третій цієї статті) є посади:1) Генерального прокурора;
2) першого заступника Генерального прокурора;
3) заступника Генерального прокурора;
4) керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора;
5) заступника керівника підрозділу Офісу Генерального прокурора;
6) керівника обласної прокуратури;
7) першого заступника керівника обласної прокуратури;
8) заступника керівника обласної прокуратури;
9) керівника підрозділу обласної прокуратури;
10) заступника керівника підрозділу обласної прокуратури;
11) керівника окружної прокуратури;
12) першого заступника керівника окружної прокуратури;
13) заступника керівника окружної прокуратури;
14) керівника підрозділу окружної прокуратури;
15) заступника керівника підрозділу окружної прокуратури.
( Частина перша статті 39 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
( Частину другу статті 39 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Адміністративними посадами у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі є посади:
1) заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
2) першого заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
3) заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
4) керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
5) заступника керівника підрозділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
4.
( Дію абзацу першого частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020 )
Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 2, 3, 6-8, 11 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором за рекомендацією Ради прокурорів України. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами4 та 5 частини першої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами6та 11 частини першої цієї статті, здійснюється строком на п’ять років.
( Дію абзацу другого частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020 )
Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами9, 10, 12, 13 частини першої цієї статті, здійснюється керівником обласної прокуратури. Призначення на адміністративну посаду, передбаченупунктами12 та 13 частини першої цієї статті, здійснюється за поданням керівника окружної прокуратури.
( Абзац другий частини четвертої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Дію абзацу третього частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020 )
Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 14 та 15 частини першої цієї статті, здійснюється керівником окружної прокуратури.
( Абзац третій частини четвертої статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Дію абзацу четвертого частини четвертої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 з урахуванням змін, внесених Законом № 1065-IX від 03.12.2020 )
Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 1-8, 11-13 частини другої цієї статті, здійснюється Генеральним прокурором у встановленому законодавством порядку.
( Абзац п'ятий частини четвертої статті 39 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктами 1-3 частини третьої цієї статті, здійснюється у встановленому цим Законом порядку Генеральним прокурором, а на адміністративну посаду, передбаченупунктами 4 чи 5 частини третьої цієї статті, - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Призначення прокурора на адміністративну посаду, передбачену пунктом 1 частини третьої цієї статті, здійснюється строком на п’ять років.
( Абзац шостий частини четвертої статті 39 в редакції Закону № 1020-VIII від 18.02.2016 )
5.
( Дію частини п'ятої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Під час вирішення питання щодо надання рекомендації для призначення на адміністративну посаду Рада прокурорів України враховує професійні та морально-ділові якості кандидата, а також його управлінсько-організаторські здібності та досвід роботи.
6. Не може бути призначено прокурора на адміністративну посаду, якщо він має заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
( Статтю 39 доповнено новою частиною згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
7.
( Дію частини сьомої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Відмова Генерального прокурора у призначенні на адміністративну посаду рекомендованого Радою прокурорів України прокурора має бути письмово вмотивованою. Копія відповідного рішення Генерального прокурора надсилається до Ради прокурорів України та прокурору, якому відмовлено у призначенні на адміністративну посаду. Прокурор, якому Генеральним прокурором було відмовлено у призначенні на адміністративну посаду, може оскаржити таку відмову до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина сьома статті 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
8.
( Дію частини восьмої статті 39 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Прокурор, строк повноважень якого на адміністративній посаді закінчився, може бути повторно рекомендований Радою прокурорів України для призначення на цю адміністративну посаду у разі, якщо відсутні обставини, що свідчать про невідповідність прокурора вимогам, передбаченим частиною п’ятою цієї статті.
9. Перебування прокурора на адміністративній посаді у прокуратурі не звільняє його від здійснення повноважень прокурора відповідної прокуратури, передбачених цим Законом.10. На адміністративні посади в органі прокуратури, які не передбачають здійснення функцій прокуратури, визначених статтею 2 цього Закону, можуть призначатися особи, які не мають статусу прокурора.
( Статтю 39 доповнено частиною десятою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Стаття 39 із змінами, внесеними згідно із Законом № 198-VIII від 12.02.2015; в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015; із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 40. Призначення Генерального прокурора1. Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України.
2. Строк повноважень Генерального прокурора становить шість років. Одна й та ж особа не може обіймати посаду Генерального прокурора два строки поспіль.
( Частина друга статті 40 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. На посаду Генерального прокурора може бути призначений громадянин України, який:
1) має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років;
( Пункт 1 частини третьої статті 40 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
2) володіє державною мовою;
3) має високі морально-ділові, професійні якості та організаторські здібності;
4) стосовно якого відсутні обставини, передбачені частиною шостою статті 27 цього Закону;
( Пункт 4 частини третьої статті 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
5) та не має заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
( Частину третю статті 40 доповнено пунктом 5 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
( Частина третя статті 40 в редакції Закону № 1355-VIII від 12.05.2016 )
4. Президент України надсилає до Верховної Ради України письмове подання про надання згоди на призначення кандидата на посаду Генерального прокурора.
5. Порядок надання згоди на призначення на посаду Президентом України Генерального прокурора встановлюється Регламентом Верховної Ради України.
6. Рішення Верховної Ради України про відмову у наданні згоди на призначення на посаду Генерального прокурора є підставою для письмового подання Президента України про надання згоди на призначення іншого кандидата.
( Стаття 40 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 41. Порядок звільнення прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді1. Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 2-10 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором з таких підстав:1) подання заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
2) переведення на посаду до іншого органу прокуратури (крім адміністративної посади, передбаченої пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону);
3) неналежне виконання прокурором, який обіймає адміністративну посаду, посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади;
4) наявність заборгованості із сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
Звільнення прокурора з адміністративної посади, передбаченої пунктами 11-15 частини першої статті 39 цього Закону, здійснюється керівником обласної прокуратури в окружних прокуратурах, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури, з підстав, передбачених абзацом першим частини першої цієї статті.
Звільнення з адміністративної посади, передбаченої пунктами 1-3 частини третьої статті 39 цього Закону, здійснюється Генеральним прокурором, а з адміністративної посади, передбаченої пунктами 4 і 5 частини третьої статті 39 цього Закону, - заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки). Звільнення з таких адміністративних посад здійснюється виключно з підстав, передбачених частиною першою статті 51 цього Закону, а також у разі наявності висновку Комісії з проведення оцінки про неефективність діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та неналежне виконання обов’язків заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особою, яка виконує його обов’язки).
( Абзац сьомий частини першої статті 41 в редакції Закону № 3509-IX від 08.12.2023 )
( Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законами № 198-VIII від 12.02.2015, № 578-VIII від 02.07.2015, № 1020-VIII від 18.02.2016, № 1798-VIII від 21.12.2016, № 2475-VIII від 03.07.2018; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
2. Повноваження прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі:1) закінчення строку перебування на адміністративній посаді;
2) звільнення з посади прокурора або припинення повноважень на посаді прокурора.
3. Наявність підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, встановлюється у порядку, визначеному Генеральним прокурором, з дотриманням гарантій особи щодо повідомлень, отримання копій документів, які стали підставою для перевірки, участі у засіданні та залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів, отримання копії відповідного рішення.
( Частина третя статті 41 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Звільнення прокурора з адміністративної посади чи припинення його повноважень на адміністративній посаді, крім випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої цієї статті, не припиняє його повноважень прокурора.5. Після звільнення прокурора з адміністративної посади або припинення його повноважень на цій посаді він не пізніше одного місяця призначається на одну з вакантних посад у цьому ж органі прокуратури або в разі відсутності вакантних посад переводиться на посаду до іншого органу прокуратури того ж або нижчого рівня за його письмовою згодою. У таких випадках рішення про призначення на посаду приймається керівником відповідного органу прокуратури.У разі відмови прокурора від призначення на вакантну посаду у відповідному органі прокуратури або від переведення на посаду до іншого органу прокуратури у зазначений строк прокурор звільняється з посади прокурора.
До моменту прийняття рішення про призначення прокурора на посаду, переведення на посаду до іншого органу прокуратури або звільнення з посади прокурора повноваження відповідного прокурора зупиняються із збереженням гарантій матеріального, соціального та побутового забезпечення, передбачених законодавством для прокурорів.
Стаття 42. Підстави звільнення Генерального прокурора з адміністративної посади та припинення його повноважень на цій посаді1. Генеральний прокурор звільняється з адміністративної посади Президентом України за згодою Верховної Ради України:1) у зв’язку з поданням заяви про дострокове припинення повноважень на адміністративній посаді за власним бажанням;
2) на підставі подання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, або Вищої ради правосуддя;
( Пункт 2 частини першої статті 42 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
3) у разі наявності заборгованості зі сплати аліментів на утримання дитини, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців з дня пред’явлення виконавчого документа до примусового виконання.
( Частину першу статті 42 доповнено пунктом 3 згідно із Законом № 2475-VIII від 03.07.2018 )
2. Повноваження Генерального прокурора на адміністративній посаді припиняються в разі:
1) висловлення Верховною Радою України недовіри Генеральному прокурору, що має наслідком його відставку з цієї адміністративної посади;
2) закінчення строку перебування на посаді Генерального прокурора.
3. Звільнення Генерального прокурора з адміністративної посади або припинення повноважень Генерального прокурора на адміністративній посаді не припиняє його повноважень прокурора.
( Частину четверту статті 42 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
( Стаття 42 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Розділ VI
ДИСЦИПЛІНАРНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПРОКУРОРА
Стаття 43. Підстави для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності1. Прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав:1) невиконання чи неналежне виконання службових обов’язків;
2) необґрунтоване зволікання з розглядом звернення;
3) розголошення таємниці, що охороняється законом, яка стала відомою прокуророві під час виконання повноважень;
4) порушення встановленого законом порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
( Пункт 4 частини першої статті 43 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
5) вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури;
6) систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики;
7) порушення правил внутрішнього службового розпорядку;
8) втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення;
9) публічне висловлювання, яке є порушенням презумпції невинуватості.
2. Притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності не виключає можливості притягнення його до адміністративної чи кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом.3. Виправдання особи або закриття стосовно неї судом кримінального провадження не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, який здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням та/або підтримання державного обвинувачення у цьому провадженні, крім випадків умисного порушення ним вимог законодавства чи неналежного виконання службових обов’язків.
( Частину четверту статті 43 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 44. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження1. Дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом.
( Частина перша статті 44 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 45. Дисциплінарне провадження щодо прокурора1. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.
( Абзац перший частини першої статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу можуть бути оскаржені виключно в порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України. Якщо за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора в межах кримінального процесу встановлено факти порушення прокурором прав осіб або вимог закону, таке рішення може бути підставою для дисциплінарного провадження.
( Частину першу статті 45 доповнено абзацом другим згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
2. Право на звернення до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, із дисциплінарною скаргою про вчинення прокурором дисциплінарного проступку має кожен, кому відомі такі факти. Рекомендований зразок дисциплінарної скарги розміщується на вебсайті Офісу Генерального прокурора.
( Частина друга статті 45 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3.
( Дію частини третьої статті 45 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
У разі якщо дисциплінарна скарга про вчинення прокурором дисциплінарного проступку подана членом відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, то він не має права вирішувати питання про відкриття дисциплінарного провадження, здійснювати перевірку та брати участь у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
( Частина третя статті 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Прізвище, ім’я, по батькові прокурора, щодо якого надійшла дисциплінарна скарга, не підлягають оприлюдненню до моменту прийняття рішення у справі.
( Стаття 45 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 46. Відкриття дисциплінарного провадження та проведення перевірки дисциплінарної скарги1.
( Дію частини першої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Секретаріат відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у день надходження дисциплінарної скарги реєструє її та за допомогою автоматизованої системи визначає члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, для вирішення питання щодо відкриття дисциплінарного провадження.
( Частина перша статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2.
( Дію частини другої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм вмотивованим рішенням відмовляє у відкритті дисциплінарного провадження, якщо:
( Абзац перший частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) дисциплінарна скарга не містить конкретних відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку прокурора;
2) дисциплінарна скарга є анонімною;
3) дисциплінарна скарга подана з підстав, не визначених статтею 43 цього Закону;
4) з прокурором, стосовно якого надійшла дисциплінарна скарга, припинено правовідносини у випадках, передбаченихстаттею 51 цього Закону;
( Пункт 4 частини другої статті 46 в редакції Закону № 578-VIII від 02.07.2015 )
5) дисциплінарний проступок, про який зазначено у дисциплінарній скарзі, вже був предметом перевірки і щодо нього відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення, яке не скасовано в установленому законом порядку.
( Пункт 5 частини другої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3.
( Дію частини третьої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
За відсутності підстав, передбачених частиною другою цієї статті, член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення про відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.
( Абзац перший частини третьої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Заява за результатами проведеної перевірки доброчесності прокурора, внаслідок якої встановлено вчинення дисциплінарного проступку, є обов’язковою підставою для відкриття дисциплінарного провадження щодо прокурора.
4.
( Дію частини четвертої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Після відкриття дисциплінарного провадження член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки.
( Частина четверта статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
5.
( Дію частини п'ятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право звернутися до відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, із клопотанням про необхідність відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження.
( Абзац перший частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Клопотання про відсторонення прокурора від посади розглядається на найближчому засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, з дотриманням передбачених статтею 47 цього Закону гарантій прокурора щодо повідомлення, участі у засіданні, залучення представника, надання пояснень, висловлення заперечень, клопотань та відводів.
( Абзац другий частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
У разі прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади копія цього рішення надсилається керівнику органу прокуратури, в якому працює прокурор, стосовно якого прийнято таке рішення. У разі якщо відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняла рішення про наявність підстав для відсторонення від посади прокурора, який обіймає адміністративну посаду, копія цього рішення у семиденний строк надсилається Генеральному прокурору, керівнику обласної, окружної прокуратури відповідно до визначених цим Законом повноважень.
( Абзац третій частини п'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
Керівник органу прокуратури, в якому працює прокурор, Генеральний прокурор зобов’язаний невідкладно розглянути рішення про наявність підстав для відсторонення прокурора від посади, за результатами якого може видати наказ про відсторонення прокурора від посади до завершення дисциплінарного провадження. Копія наказу невідкладно вручається прокурору, якого відсторонено від посади.
( Частина п'ята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
6.
( Дію частини шостої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Під час здійснення перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об’єднань необхідну для проведення перевірки інформацію. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, має право надавати пояснення або відмовитися від їх надання стосовно себе.
( Частина шоста статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
7.
( Дію частини сьомої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові особи, керівники державних підприємств, установ, організацій, яким надіслано запит члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, зобов’язані протягом десяти днів з дня його отримання надати відповідь на запит і наявну в них інформацію. У разі необхідності строк для надання інформації може бути продовжений до 30 днів, про що член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, повідомляє особу, яка направила клопотання про продовження строку для надання інформації.
( Частина сьома статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
8.
( Дію частини восьмої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
У разі ненадання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами, керівниками державних підприємств, установ, організацій члену відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, запитуваної інформації він може звернутися з відповідним позовом до суду в порядку, передбаченому законом.
( Частина восьма статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
9.
( Дію абзацу першого частини дев'ятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Перевірка відомостей про наявність підстав для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності проводиться у строк, який не перевищує двох місяців із дня реєстрації дисциплінарної скарги, а в разі неможливості завершення перевірки протягом цього строку він може бути продовжений відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, але не більш як на місяць.
( Абзац перший частини дев'ятої статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
До завершення дисциплінарного провадження прокурор не може бути звільнений з посади прокурора у зв’язку з поданням заяви про звільнення за власним бажанням.
10.
( Дію частини десятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами перевірки готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення.
( Частина десята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
11.
( Дію частини одинадцятої статті 46 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Висновок та зібрані у процесі перевірки матеріали передаються на розгляд відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, та мають бути отримані його членами не пізніш як за п’ять днів до засідання, на якому такий висновок розглядатиметься.
( Частина одинадцята статті 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Стаття 46 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 47. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора
( Дію статті 47 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження. На засідання запрошуються особа, яка подала дисциплінарну скаргу, прокурор, стосовно якого відкрито дисциплінарне провадження, їхні представники, а у разі необхідності й інші особи. Повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, має бути надіслано не пізніш як за десять днів до дня проведення засідання.
( Частина перша статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
2. До повідомлення про час та місце проведення засідання відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, яке надсилається прокурору, додаються копія дисциплінарної скарги та висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
( Частина друга статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора розглядається за його участю і може бути розглянутий без нього лише у випадках, коли належним чином повідомлений прокурор:1) повідомив про згоду на розгляд висновку за його відсутності;
2) не з’явився на засідання, не повідомивши про причини неявки;
3) не з’явився на засідання повторно.
Рішення про можливість розгляду висновку за відсутності відповідного прокурора приймає відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Абзац п'ятий частини третьої статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Прокурор, який не братиме участі в засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вправі надіслати письмові пояснення щодо висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, які оголошуються на засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина четверта статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
5. Розгляд висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора відбувається на засадах змагальності. На засіданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, заслуховуються пояснення члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку, пояснення прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представника і в разі необхідності інших осіб.
( Частина п'ята статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6. Прокурор, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, та/або його представник мають право давати пояснення, відмовитися від їх надання, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, заявляти клопотання, а також за наявності сумнівів у неупередженості та об’єктивності члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, подавати заяву про його відвід.Під час прийняття рішення стосовно відводу член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, якому заявлено відвід, не має права брати участі в голосуванні та бути присутнім під час його проведення.
( Частина шоста статті 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Стаття 47 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 48. Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у дисциплінарному провадженні стосовно прокурора
( Назва статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1.
( Дію частини першої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, приймає рішення в дисциплінарному провадженні більшістю голосів від свого загального складу. Перед прийняттям рішення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за відсутності прокурора, стосовно якого здійснюється провадження, і запрошених осіб обговорює результати розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора.
( Частина перша статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законами № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
2.
( Дію частини другої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, який проводив перевірку та готував висновок про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, не має права брати участі у голосуванні при прийнятті рішення за результатами розгляду зазначеного висновку та бути присутнім під час проведення такого голосування.
( Частина друга статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
3.
( Дію частини третьої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
При прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення.
4. Рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.5.
( Дію частини п'ятої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
У разі відсутності підстав для накладення на прокурора дисциплінарного стягнення відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, своїм рішенням закриває дисциплінарне провадження.
( Частина п'ята статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
6.
( Дію частини шостої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладається в письмовій формі, підписується головуючим і членами відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, які брали участь у розгляді висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку, і оголошується на засіданні цього органу. Рішення у дисциплінарному провадженні має містити:
( Абзац перший частини шостої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) прізвище, ім’я, по батькові та посаду прокурора, який притягається до дисциплінарної відповідальності;
2) обставини, встановлені під час здійснення провадження;
3) мотиви, з яких відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, ухвалила рішення;
( Пункт 3 частини шостої статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4) суть рішення за наслідками розгляду із зазначенням виду дисциплінарного стягнення в разі його накладення;
5) порядок і строк оскарження рішення.
7.
( Дію частини сьомої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
За наявності окремої думки член відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, викладає її у письмовій формі та додає до справи, про що головуючий повідомляє на засіданні. Зміст окремої думки на засіданні не оголошується. За клопотанням прокурора, стосовно якого здійснюється дисциплінарне провадження, йому надається копія окремої думки члена відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження.
( Частина сьома статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
8.
( Дію частини восьмої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Копія рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, вручається прокуророві, стосовно якого воно прийнято, або у семиденний строк надсилається йому поштою рекомендованим листом із повідомленням про вручення. У цей же строк копія рішення надсилається керівникові органу прокуратури, в якому прокурор, стосовно якого воно прийнято, обіймає посаду.
( Частина восьма статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
9.
( Дію частини дев'ятої статті 48 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Рішення відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, прийняте за результатами розгляду дисциплінарного провадження, оприлюднюється на її веб-сайті у семиденний строк.
( Частина дев'ята статті 48 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 49. Види дисциплінарних стягнень1. На прокурора можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення:1) догана;
2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора);
3) звільнення з посади в органах прокуратури.
2. Прокурор протягом одного року з дня накладення на нього дисциплінарного стягнення вважається таким, який притягувався до дисциплінарної відповідальності, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті.3. До закінчення річного строку прокурор, який не допустив порушення законодавства та сумлінно й професійно здійснював свої службові обов’язки, може бути визнаний таким, який не притягувався до дисциплінарної відповідальності, на підставі клопотання керівника відповідного органу прокуратури, однак не раніш як:
( Абзац перший частини третьої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) через шість місяців із дня накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 1 частини першої цієї статті;
2) після закінчення половини строку, визначеного у разі накладення дисциплінарного стягнення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті;
( Пункт 2 частини третьої статті 49 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
4. За результатами дисциплінарного провадження може бути прийнято рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора (крім Генерального прокурора) у разі:
( Абзац перший частини четвертої статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) якщо дисциплінарний проступок, вчинений прокурором, має характер грубого порушення;
2) якщо прокурор вчинив дисциплінарний проступок, перебуваючи у статусі прокурора, який притягувався до дисциплінарної відповідальності.
5. У разі якщо за результатами дисциплінарного провадження щодо прокурора встановлено обставини, які свідчать про порушення прокурором вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону, Генеральний прокурор або його заступник ініціює перед Вищою радою правосуддя розгляд відповідного питання.
( Частина п’ята статті 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
6.
( Дію частини шостої статті 49 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
У разі якщо відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, за результатами дисциплінарного провадження стосовно прокурора, який обіймає адміністративну посаду, встановив неналежне виконання ним посадових обов’язків, установлених для відповідної адміністративної посади, орган, що здійснює дисциплінарне провадження, у випадках, коли призначення на таку посаду відповідно до цього Закону здійснюється за рекомендацією Ради прокурорів України, ініціює перед Радою прокурорів України розгляд питання про внесення рекомендації щодо звільнення прокурора з адміністративної посади.
( Частина шоста статті 49 в редакції Законів № 578-VIII від 02.07.2015, № 113-IX від 19.09.2019 )
( Стаття 49 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 50. Оскарження рішення, прийнятого за результатами дисциплінарного провадження1. Прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
( Частина перша статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
2. Розгляд адміністративного позову щодо оскарження рішення Вищої ради правосуддя здійснюється в порядку, визначеному процесуальним законом.
( Частина друга статті 50 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Подання адміністративного позову до суду на рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора не зупиняє дію такого рішення, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення Вищої ради правосуддя про притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності або про неможливість подальшого перебування особи на посаді.
( Частина третя статті 50 в редакції Закону № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Розділ VII
ЗВІЛЬНЕННЯ ПРОКУРОРА З ПОСАДИ, ПРИПИНЕННЯ, ЗУПИНЕННЯ ЙОГО ПОВНОВАЖЕНЬ НА ПОСАДІ
Стаття 51. Загальні умови звільнення прокурора з посади, припинення його повноважень на посаді1. Прокурор звільняється з посади у разі:1) неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я;
2) порушення ним вимог щодо несумісності, передбачених статтею 18 цього Закону;
3) набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією;
( Пункт 3 частини першої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
3-1) набрання законної сили рішенням суду про визнання активів прокурора або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
( Частину першу статті 51 доповнено пунктом 3-1 згідно із Законом № 263-IX від 31.10.2019 )
4) неможливості переведення на іншу посаду у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
( Пункт 4 частини першої статті 51 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
5) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього;
6) припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави;
7) подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням;
8) неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді;
9) ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури;
10) прийняття відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження, рішення про припинення спеціальної підготовки або рішення про неуспішне проходження спеціальної підготовки, а також у випадку, визначеному частиною третьою статті 33 цього Закону.
( Частину першу статті 51 доповнено пунктом 10 згідно із Законом № 2203-IX від 14.04.2022 )
( Абзац частини першої статті 51 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
Крім підстав, передбачених пунктами 1-9 цієї частини, заступник Генерального прокурора звільняється з посади у разі порушення вимог Закону України "Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)" у частині подання, дотримання строків подання декларації про контакти.
( Частину першу статті 51 доповнено абзацом тринадцятим згідно із Законом № 1780-IX від 23.09.2021 )
2. Особами, які в установленому цим Законом порядку приймають рішення про звільнення прокурора з посади, є:1) Генеральний прокурор - стосовно прокурорів Офісу Генерального прокурора;
( Пункт 1 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1-1) керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури - стосовно прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури;
( Частину другу статті 51 доповнено пунктом 1-1 згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015 )
2) керівник обласної прокуратури - стосовно прокурорів відповідної обласної прокуратури та прокурорів окружних прокуратур, які розташовані у межах адміністративно-територіальної одиниці, що підпадає під територіальну юрисдикцію відповідної обласної прокуратури.
( Пункт 2 частини другої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 578-VIII від 02.07.2015; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
( Пункт 3 частини другої статті 51 виключено на підставі Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Повноваження прокурора припиняються у зв’язку з:1) досягненням шістдесяти п’яти років;
2) смертю;
3) визнанням його безвісно відсутнім або оголошенням померлим;
4) рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
( Пункт 4 частини третьої статті 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
4. Особа, звільнена з посади Генерального прокурора, звільняється з посади прокурора з підстав, визначених пунктами 1-3, 5-7 частини першої цієї статті.
5. На звільнення прокурорів з посади з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, не поширюються положення законодавства щодо пропозиції іншої роботи та переведення на іншу роботу при звільненні у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, щодо строків попередження про звільнення, щодо переважного права на залишення на роботі, щодо переважного права на укладення трудового договору у разі поворотного прийняття на роботу, щодо збереження місця роботи на період щорічної відпустки та на період відрядження.
( Статтю 51 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
( Стаття 51 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 52. Звільнення прокурора у зв’язку з неможливістю виконувати свої повноваження за станом здоров’я1. Прокурор може бути звільнений з посади в разі неможливості виконувати свої повноваження за станом здоров’я за наявності медичного висновку, який надається медичною комісією, утвореною центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, або за рішенням суду, яке набрало законної сили, про визнання прокурора обмежено дієздатним чи недієздатним.
2. Визнавши, що стан здоров’я унеможливлює здійснення прокурором протягом тривалого часу або постійно своїх повноважень, відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження, вносить подання про звільнення прокурора з посади особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.
( Частина друга статті 52 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 53. Звільнення прокурора в разі порушення ним вимог щодо несумісності1. Прокурор звільняється з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності за поданням Вищої ради правосуддя, яке вона вносить особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.
2. Подання про звільнення Генерального прокурора з посади в разі порушення ним вимог щодо несумісності Вища рада правосуддя вносить Президенту України.
( Частина друга статті 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
( Стаття 53 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
Стаття 54. Звільнення прокурора в разі набрання законної сили судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язане з корупцією
( Назва статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
1. Суд, що ухвалив судове рішення, яким визнав прокурора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, після набрання таким рішенням законної сили повідомляє про це особу, уповноважену цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, яка звільняє такого прокурора з посади у триденний строк з дня отримання копії відповідного судового рішення, що набрало законної сили.
2. Суд, що ухвалив судове рішення, яким визнав Генерального прокурора винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, після набрання таким рішенням законної сили повідомляє про це відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, який вносить подання про звільнення Генерального прокурора з посади Президенту України.
( Частина друга статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016; в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Прокурор, щодо якого набрало законної сили судове рішення, яким його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, не може продовжувати здійснювати свої повноваження.
( Текст статті 54 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 55. Звільнення прокурора в разі неможливості переведення на іншу посаду або відсутності згоди на це у зв’язку з прямим підпорядкуванням близькій особі
( Назва статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
1. Прокурор, щодо якого наявні обставини прямого підпорядкування близькій особі, звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) протягом п’ятнадцяти днів з дня виникнення таких обставин прокурором чи близькою йому особою не вжито заходів щодо добровільного усунення обставин прямого підпорядкування;
2) прокурор чи близька йому особа не були протягом тридцяти днів із дня виникнення таких обставин переведені в установленому порядку на іншу посаду, що виключає пряме підпорядкування, або не надали згоду на таке переведення.
Примітка. Терміни "пряме підпорядкування" та "близькі особи" у цьому Законі вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".
( Примітка до статті 55 в редакції Закону № 524-IX від 04.03.2020 )
( Текст статті 55 із змінами, внесеними згідно із Законом № 524-IX від 04.03.2020 )
Стаття 56. Звільнення прокурора у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього1. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо прокурора, після набрання таким вироком законної сили повідомляє про це особу, уповноважену цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, яка звільняє такого прокурора з посади.
2. Суд, який ухвалив обвинувальний вирок щодо Генерального прокурора, після набрання таким вироком законної сили повідомляє про це відповідний орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, який вносить подання про його звільнення з посади Президенту України.
( Частина друга статті 56 із змінами, внесеними згідно із Законами № 1798-VIII від 21.12.2016, № 113-IX від 19.09.2019 )
3. Прокурор, щодо якого обвинувальний вирок суду набрав законної сили, не може продовжувати здійснювати свої повноваження.
Стаття 57. Звільнення прокурора у разі припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави1. Прокурор у разі припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.2. Генеральний прокурор у разі припинення громадянства або набуття громадянства іншої держави звільняється з посади Президентом України за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів.
( Частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Прокурор не може продовжувати здійснювати свої повноваження з моменту припинення громадянства України або встановлення у поданні відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, факту набуття прокурором громадянства іншої держави.
( Стаття 57 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 58. Звільнення прокурора в разі подання заяви про звільнення з посади за власним бажанням1. Прокурор незалежно від мотивів має право подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням у будь-який час свого перебування на посаді.2. Заява про звільнення з посади за власним бажанням подається особі, уповноваженій цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора.Заява Генерального прокурора про звільнення за власним бажанням подається Президенту України.
( Абзац другий частини другої статті 58 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Прокурор продовжує здійснювати свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.Стаття 59. Звільнення прокурора з посади в разі неможливості подальшого перебування на тимчасово вакантній посаді1. Прокурор, який обіймає тимчасово вакантну посаду, у разі повернення на роботу прокурора, який обіймає відповідну посаду на постійній основі, звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;
2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;
3) прокурор неуспішно пройшов добір на переведення до органу прокуратури вищого рівня.
( Пункт 3 частини першої статті 59 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
Стаття 60. Звільнення прокурора з посади у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури
( Дію статті 60 зупинено до 1 вересня 2021 року - див. абзац четвертий пункту 2 розділу II Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1. Прокурор звільняється з посади особою, уповноваженою цим Законом приймати рішення про звільнення прокурора, за поданням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження, у разі ліквідації чи реорганізації органу прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури, якщо:
( Абзац перший частини першої статті 60 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )
1) прокурор не подав заяву про переведення до іншого органу прокуратури протягом п’ятнадцяти днів;
2) в органах прокуратури відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення;
3) прокурор неуспішно пройшов конкурс на переведення до органу прокуратури вищого рівня.
Стаття 61. Припинення повноважень прокурора1. Повноваження прокурора припиняються:1) за віком з наступного дня після досягнення ним шістдесяти п’яти років;
2) у день його смерті.
2. Повноваження прокурора, крім Генерального прокурора, у зв’язку з рішенням відповідного органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора припиняються:
( Абзац перший частини другої статті 61 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
1) з дня, наступного за днем завершення строку на оскарження цього рішення, - якщо рішення не було оскаржено;
2) з дня, наступного за днем набуття статусу остаточного рішенням органу, до якого було оскаржено рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора, - якщо рішення було оскаржено, але скарга відхилена.
( Пункт 2 частини другої статті 61 в редакції Закону № 113-IX від 19.09.2019 )
( Частина друга статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1798-VIII від 21.12.2016 )
3. Керівник чи заступник керівника органу прокуратури, в якому обіймав посаду прокурор, повноваження якого було припинено, повідомляє про це відповідний орган, який притягнув прокурора до дисциплінарної відповідальності.
( Частина третя статті 61 із змінами, внесеними згідно із Законом № 113-IX від 19.09.2019 )