Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Кримінального процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88) такі зміни:

1. Пункт 9 частини першої статті 3 викласти в такій редакції:

"9) керівник органу прокуратури - Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки), керівник обласної прокуратури, керівник окружної прокуратури та їх перші заступники і заступники, які діють у межах своїх повноважень".

2. У статті 36:

1) пункт 2 частини другої викласти в такій редакції:

"2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування.

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) для здійснення своїх повноважень має право надавати письмову вказівку керівнику органу досудового розслідування, яка є обов’язкова для виконання, щодо надання йому матеріалів досудового розслідування із встановленням строку та способу її виконання.

Після отримання доступу до матеріалів досудового розслідування Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) має право доручити іншому прокурору здійснити перевірку додержання законів під час проведення досудового розслідування";

2) абзац третій частини четвертої виключити;

3) абзаци другий і третій частини п’ятої викласти в такій редакції:

"Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Бюро економічної безпеки України, а також доручати Бюро економічної безпеки України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки).

Право доручати у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об’єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану, іншому органу досудового розслідування здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України, а також доручати Національному антикорупційному бюро України розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності інших органів досудового розслідування, має Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки)".

3. У статті 37:

1) частину першу доповнити новим абзацом такого змісту:

"Перший заступник Генерального прокурора, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступники Генерального прокурора можуть визначатися прокурорами, які здійснюватимуть повноваження прокурора у конкретному провадженні, виключно рішенням Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов’язки)";

2) доповнити частиною четвертою такого змісту:

"4. У випадках, передбачених частинами другою і третьою цієї статті, повноваження прокурора, покладені на першого заступника Генерального прокурора, заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, заступників Генерального прокурора, можуть бути покладені на іншого прокурора органів прокуратури виключно рішенням Генерального прокурора (особи, яка виконує його обов’язки)".

4. Частину третю статті 39 викласти в такій редакції:

"3. Керівник органу досудового розслідування зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які даються у письмовій формі. Невиконання керівником органу досудового розслідування законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність, а також є підставою для прийняття рішення, визначеного частиною п’ятою статті 36 цього Кодексу".

5. Частину четверту статті 40 викласти в такій редакції:

"4. Слідчий зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування керівником органу досудового розслідування".

6. Частину третю статті 40-1 викласти в такій редакції:

"3. Дізнавач зобов’язаний виконувати доручення та вказівки прокурора, які надаються в письмовій формі. Невиконання дізнавачем законних вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою передбачену законом відповідальність та є підставою для відсторонення дізнавача від проведення дізнання".

7. Частину першу статті 41 викласти в такій редакції:

"1. Оперативні підрозділи органів Національної поліції, органів безпеки, Національного антикорупційного бюро України, органів Державного бюро розслідувань, органів Бюро економічної безпеки України, органів Державної прикордонної служби України, органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України здійснюють слідчі (розшукові) дії та негласні слідчі (розшукові) дії в кримінальному провадженні за письмовим дорученням слідчого, дізнавача, прокурора, а підрозділ детективів, оперативно-технічний підрозділ та підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України - за письмовим дорученням детектива, прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури або прокурора, який здійснює повноваження прокурора у відповідному кримінальному провадженні".

8. У статті 216:

1) пункт 3 частини п’ятої викласти в такій редакції:

"3) кримінальне правопорушення, передбачене статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини.

Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки) своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів Національного антикорупційного бюро України, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам. Під тяжкими наслідками слід розуміти заподіяння шкоди життєво важливим інтересам суспільства та держави, зокрема державному суверенітету, територіальній цілісності України, реалізації конституційних прав, свобод і обов’язків трьох і більше осіб.

Детективи Національного антикорупційного бюро України з метою попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, які віднесені цією статтею до його підслідності, за рішенням Директора Національного антикорупційного бюро України та за погодженням із Генеральним прокурором (особою, яка виконує його обов’язки) можуть також розслідувати кримінальні правопорушення, які віднесені до підслідності слідчих інших органів.

У разі встановлення підрозділом внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України кримінальних правопорушень, передбачених статтями 354, 364-370 Кримінального кодексу України, які були вчинені службовою особою Національного антикорупційного бюро України (крім Директора Національного антикорупційного бюро України, його першого заступника та заступника), такі кримінальні правопорушення розслідуються детективами зазначеного підрозділу";

2) доповнити частиною дванадцятою такого змісту:

"12. Спори про підслідність вирішує керівник органу прокуратури вищого рівня. Спір про підслідність у кримінальному провадженні, яке може належати до підслідності Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, вирішує Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов’язки)".

9. Частину п’яту статті 218 виключити.

10. Перше речення частини третьої статті 233 викласти в такій редакції: "3. Слідчий, дізнавач, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов’язаних із врятуванням життя людей, запобіганням безпосередній загрозі їхньому здоров’ю, статевій свободі чи особистій безпеці або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 112, 115-119, 121, 122, 124, 127, 129, 135, 136, 146, 147, 149, 152-156-1, 258, 258-1, 259 Кримінального кодексу України, або у разі необхідності невідкладного вилучення чи збереження доказів, що стосуються таких злочинів".

11. Частину п’яту статті 284 викласти в такій редакції:

"5. Рішення прокурора про закриття кримінального провадження щодо підозрюваного не є перешкодою для продовження досудового розслідування щодо відповідного кримінального правопорушення.

У передбачених цією статтею випадках прийняття прокурором рішення про закриття кримінального провадження учасники кримінального провадження мають право заявити відповідне клопотання безпосередньо Генеральному прокурору (особі, яка виконує його обов’язки), якщо досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється щодо кримінальних правопорушень, вчинених:

Президентом України, повноваження якого припинено, Прем’єр-міністром України, членом Кабінету Міністрів України, першим заступником та заступником міністра, членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України, Головою Державного комітету телебачення і радіомовлення України, Головою Фонду державного майна України, його першим заступником та заступником, членом Центральної виборчої комісії, народним депутатом України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Директором Національного антикорупційного бюро України, його першим заступником і заступником, Директором Бюро економічної безпеки України, його першим заступником і заступником, Директором Державного бюро розслідувань, його першим заступником і заступником, першим заступником та заступником Генерального прокурора, заступником Генерального прокурора - керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Головою Національного банку України, його першим заступником та заступником, Головою Національного агентства з питань запобігання корупції, його заступником, Секретарем Ради національної безпеки і оборони України, його першим заступником та заступником, Постійним Представником Президента України в Автономній Республіці Крим, його першим заступником та заступником, радником або помічником Президента України, керівником постійно діючого допоміжного органу, утвореного Президентом України, його заступниками, радником або помічником Голови Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України;

особою, посада якої належить до категорії "А";