Гірничий закон України

ГІРНИЧИЙ ЗАКОН УКРАЇНИ

(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1999, № 50, ст.433) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1491-III від 22.02.2000, ВВР, 2000, № 13, ст.115 № 1807-III від 08.06.2000, ВВР, 2000, № 38, ст.318 № 2120-III від 07.12.2000, ВВР, 2001, № 2-3, ст.10 № 2357-III від 05.04.2001, ВВР, 2001, № 22, ст.109 № 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, № 32, ст.172 № 2755-III від 04.10.2001, ВВР, 2002, № 6, ст.35 № 2905-III від 20.12.2001, ВВР, 2002, № 12-13, ст.92 № 380-IV від 26.12.2002, ВВР, 2003, № 10-11, ст.86 № 1096-IV від 10.07.2003, ВВР, 2004, № 6, ст.38 № 2288-IV від 23.12.2004, ВВР, 2005, № 6, ст.138 № 3370-IV від 19.01.2006, ВВР, 2006, № 22, ст.184 № 345-VI від 02.09.2008, ВВР, 2008, № 42-43, ст.293 № 1564-VI від 25.06.2009, ВВР, 2009, № 51, ст.758 № 2367-VI від 29.06.2010, ВВР, 2010, № 34, ст.486 № 3572-VI від 05.07.2011, ВВР, 2012, № 5, ст.39 № 4650-VI від 12.04.2012, ВВР, 2013, № 8, ст.66 № 5459-VI від 16.10.2012, ВВР, 2013, № 48, ст.682 № 711-VII від 21.11.2013, ВВР, 2014, № 22, ст.796 № 1193-VII від 09.04.2014, ВВР, 2014, № 23, ст.873 № 76-VIII від 28.12.2014, ВВР, 2015, № 6, ст.40 № 191-VIII від 12.02.2015, ВВР, 2015, № 21, ст.133 № 2059-VIII від 23.05.2017, ВВР, 2017, № 29, ст.315 № 2314-VIII від 01.03.2018, ВВР, 2018, № 15, ст.121 № 2581-VIII від 02.10.2018, ВВР, 2018, № 46, ст.371 № 124-IX від 20.09.2019, ВВР, 2019, № 46, ст.295 № 402-IX від 19.12.2019, ВВР, 2020, № 20, ст.141 № 2805-IX від 01.12.2022 ) ( Установити, що за рахунок субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на придбання твердого та рідкого пічного побутового палива і скрапленого газу надаються пільги виходячи із розрахунку вартості однієї тонни твердого палива на домогосподарство, а особам, які мають таке право згідно із статтею 48 цього Закону, - із розрахунку вартості 3,1 тонни вугілля на побутові потреби на домогосподарство. Граничні показники вартості твердого палива у розрізі Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя визначаються Кабінетом Міністрів України згідно із Законами № 2285-IV від 23.12.2004, № 2505-IV від 25.03.2005, ВВР, 2005, № 17, № 18-19, ст.267 ) ( У тексті Закону слова "гірничорятувальні служби (формування)" та "державні галузеві або (та) регіональні гірничорятувальні служби (формування)" в усіх відмінках замінено відповідно словами "аварійно-рятувальні служби (формування)", "державні воєнізовані аварійно-рятувальні служби (формування)" у відповідних відмінках згідно із Законом № 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, № 32, ст.172 )

Цей Закон визначає правові та організаційні засади проведення гірничих робіт, забезпечення протиаварійного захисту гірничих підприємств, установ та організацій.

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення основних термінів і понять

У цьому Законі наведені нижче терміни та поняття вживаються в такому значенні:

вибій - поверхня корисної копалини або породи, з якої безпосередньо здійснюється її виїмка;

вибухові матеріали (речовини) - хімічні сполуки або суміші речовин, здатні до вибуху (швидкого самопоширюваного перетворення з виділенням великої кількості тепла та утворенням газів);

відкрита розробка родовищ - видобування корисних копалин безпосередньо з земної поверхні;

газодинамічні явища - швидкоплинне руйнування масиву порід і вивільнення газу під дією природних сил (раптові викиди, гірничі удари тощо);

гірнича наука - система наукових знань про умови залягання, способи і засоби розвідки, видобутку та збагачення корисних копалин;

гірнича (гірничодобувна) промисловість - комплекс галузей важкої промисловості з розвідування родовищ корисних копалин, їх видобутку з надр землі та збагачення;

гірнича виробка - порожнина у гірничому масиві після виймання корисних копалин та інших порід;

гірнича справа - діяльність, пов'язана з видобуванням з надр корисних копалин на основі новітніх досягнень науки і техніки;

гірничий об'єкт - окрема гірнича виробка (система гірничих виробок) або виробка, що входить до складу гірничого чи іншого підприємства та використовується для видобутку корисних копалин та інших цілей, а також будівлі (споруди), які технологічно пов'язані з ними;

гірничі відносини - правовідносини, пов'язані з використанням та охороною надр і врегульовані законами України та іншими нормативно-правовими актами;

гірниче законодавство - сукупність правових норм, які регулюють гірничі відносини та встановлюють правила ведення гірничих робіт;

гірниче підприємство - цілісний технічно та організаційно відокремлений майновий комплекс засобів і ресурсів для видобутку корисних копалин, будівництва та експлуатації об'єктів із застосуванням гірничих технологій (шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики тощо);

гірничі роботи - комплекс робіт з проведення, кріплення та підтримки гірничих виробок і виймання гірничих порід в умовах порушення природної рівноваги, можливості прояву небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

аварійно-рятувальна служба (формування) - професійна воєнізована служба, діяльність якої спрямована на організацію та здійснення заходів щодо запобігання аваріям на гірничих підприємствах та їх ліквідації, рятування людей;

гірничий масив - ділянка земної кори, яка характеризується єдиними умовами утворення та подібними властивостями компонентів, що її складають;

гірничі породи - природні агрегати однорідних або різних мінералів, утворених за певних геологічних умов у земній корі або на її поверхні;

завал виробки - довільний вивал у діючу гірничу виробку з перекриттям її перерізу та руйнуванням кріплення;

кар'єр - гірниче підприємство, що добуває рудні та нерудні корисні копалини відкритим способом;

консервація - припинення діяльності гірничого підприємства на невизначений строк з можливістю подальшого поновлення його роботи;

копальня - місце видобутку рудних та нерудних корисних копалин підземним або відкритим способом;

корисні копалини - природні мінеральні речовини, які можуть використовуватися безпосередньо або після їх обробки;

обвалення - порушення цілісності гірничого масиву, що супроводжується вивалом його частини у гірничу виробку;

особливо небезпечні підземні умови - умови в шахтах і рудниках, пов'язані з дією важкопрогнозованих проявів гірничогеологічних і газодинамічних факторів, що створюють небезпеку для життя та здоров'я їх працівників (виділення та вибухи газу та пилу, раптові викиди, гірничі удари, обвалення, самозаймання гірничих порід, затоплення гірничих виробок тощо);

охорона гірничих виробок - заходи, що вживаються для запобігання деформаціям гірничих виробок;

підривні роботи - роботи, що проводяться із застосуванням вибухових речовин для руйнування гірничих порід за допомогою вибуху з метою видобутку корисних копалин, проведення гірничих виробок тощо;

післязмінна реабілітація працівника - комплекс заходів медикобіологічної дії на організм працівника після робочої зміни з метою відновлення його фізичних або психофізіологічних функцій, порушених шкідливими умовами праці;

роботи з небезпечними та шкідливими умовами праці - виробничі процеси та (або) види робіт, що супроводжуються об'єктивними факторами, які створюють загрозу для здоров'я та життя працівників;

рудник - гірниче підприємство, що видобуває рудні та нерудні корисні копалини підземним способом;

самозаймання - займання корисних копалин і гірничих порід внаслідок їх окислення;

свердловина - циліндрична гірнича виробка, створена бурами або іншими буровими інструментами;

шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.

Стаття 2. Сфера дії Закону

Дія цього Закону поширюється на правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, установ, організацій, гірничих об'єктів (далі - гірничі підприємства), що займаються розвідкою, розробкою, видобутком та переробкою корисних копалин і веденням гірничих робіт, будівництвом, ліквідацією або консервацією гірничих підприємств, науково-дослідною роботою, ліквідацією аварій у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, незалежно від їх форми власності та підпорядкування, а також підприємства, установи, організації, громадян України, іноземних юридичних та фізичних осіб, осіб без громадянства.

Правовідносини у сфері діяльності гірничих підприємств, що здійснюються на підставі угоди про розподіл продукції, регулюються Законом України "Про угоди про розподіл продукції" та такою угодою. Діяльність за угодою про розподіл продукції регулюється положеннями цього Закону, якщо інше не передбачено законом та угодою про розподіл продукції.

( Статтю 2 доповнено частиною згідно із Законом № 1807-III від 08.06.2000 )

Стаття 3. Законодавство, що регулює гірничі відносини

Гірничі відносини, що виникають у процесі діяльності гірничих підприємств, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом України про надра, законами України "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про аварійно-рятувальні служби", "Про цивільну оборону України", "Про охорону праці", "Про підприємства в Україні", "Про пожежну безпеку", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, зокрема:

( Абзац перший частини першої статті 3 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2470-III від 29.05.2001 )

міжгалузевими та галузевими правилами безпеки (далі - правилами безпеки), що включають норми безпечного ведення гірничих робіт, використання гірничошахтного та електротехнічного устаткування, рудникового та кар'єрного транспорту, вимоги щодо провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, додержання пилогазового режиму, виробничої санітарії, охорони праці та довкілля;

міжгалузевими та галузевими правилами технічної експлуатації (далі - правилами технічної експлуатації), що встановлюють вимоги та норми щодо ефективного, безпечного та екологічно чистого проведення гірничих робіт, організації та управління виробництвом;

єдиними правилами безпеки при підривних роботах, що встановлюють порядок зберігання, транспортування та використання вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт.

Правила безпеки, правила технічної експлуатації та єдині правила безпеки при підривних роботах затверджуються в установленому законодавством порядку.

Стаття 4. Об'єкти гірничих відносин

Об'єктами гірничих відносин є:

геологічна розвідка корисних копалин;

проектування, будівництво (реконструкція, технічне переоснащення), експлуатація, ліквідація або консервація гірничих підприємств;

організація протиаварійного захисту гірничих підприємств;

охорона праці, забезпечення безпеки та здоров'я людей в особливо небезпечних умовах.

Стаття 5. Суб'єкти гірничих відносин

Суб'єктами гірничих відносин є юридичні та фізичні особи України, іноземні юридичні та фізичні особи, особи без громадянства, які здійснюють геологічне вивчення родовищ корисних копалин, проектування, будівництво (реконструкцію), експлуатацію, ліквідацію аварій та ліквідацію або консервацію підприємств з видобутку та переробки корисних копалин, а також проводять гірничі роботи.

Стаття 6. Форми власності в гірничодобувній промисловості

Підприємства гірничодобувної промисловості можуть перебувати у різних формах власності, якщо інше не передбачено законами України.

Приватизація підприємств гірничодобувної промисловості здійснюється відповідно до законодавства про приватизацію. Перелік гірничих підприємств, що перебувають у державній власності та не підлягають приватизації, затверджується Верховною Радою України.

У разі приватизації підприємств гірничодобувної промисловості, крім тих, що приватизуються відповідно до Закону України "Про особливості приватизації вугледобувних підприємств", Кабінет Міністрів України за поданням Фонду державного майна України приймає рішення про закріплення в державній власності відповідного пакета акцій акціонерних товариств, створених на базі підприємств гірничодобувної промисловості.

( Частина третя статті 6 із змінами, внесеними згідно із Законом № 4650-VI від 12.04.2012 )

Не підлягає приватизації майно державних галузевих і регіональних гірничорятувальних служб, а також майно державних наукових установ із безпеки робіт гірничої промисловості.

Розділ II

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА У СФЕРІ РЕГУЛЮВАННЯ ГІРНИЧИХ ВІДНОСИН

Стаття 7. Принципи державної політики в гірничодобувній промисловості

Державна політика в гірничодобувній промисловості базується на принципах:

державного регулювання діяльності суб'єктів гірничих відносин в гірничодобувній промисловості;

безпечної експлуатації гірничих підприємств;

раціонального використання корисних копалин;

розвитку та підвищення технічного рівня гірничодобувних галузей;

створення умов для будівництва нових, реконструкції та підвищення технічного рівня діючих гірничодобувних підприємств;

підвищення екологічної безпеки гірничих підприємств;

розвитку конкурентних відносин на ринку мінеральних ресурсів;

додержання норм і правил відповідно до чинного законодавства усіма суб'єктами гірничих відносин;

( Абзац дев’ятий статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом № 124-IX від 20.09.2019 )

забезпечення підготовки кадрів високої кваліфікації для гірничодобувних галузей;

створення умов для перспективних наукових досліджень у сфері гірничих відносин;

державної підтримки гірничих підприємств;

забезпечення захисту прав та інтересів працівників гірничих підприємств.

Стаття 8. Державне регулювання гірничої справи

Державне регулювання гірничої справи здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, визначених Конституцією та законами України.

Стаття 9. Державна підтримка гірничих підприємств

Обсяги державної підтримки гірничих підприємств визначаються Державним бюджетом України на поточний рік.

Стаття 10. Державний нагляд у сфері гірничих відносин

Державний нагляд у сфері гірничих відносин за додержанням гірничого законодавства під час проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сферах охорони праці, державного гірничого нагляду (далі - орган гірничого нагляду), та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до законів України.

( Стаття 10 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2470-III від 29.05.2001, № 2288-IV від 23.12.2004, № 5459-VI від 16.10.2012 )

Стаття 11. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин

До повноважень місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері гірничих відносин відповідно до їх компетенції належать:

( Абзац другий частини першої статті 11 виключено на підставі Закону № 1193-VII від 09.04.2014 )

участь у розробці комплексних планів розвитку гірничодобувної промисловості на підпорядкованій їм території;

участь у розробці та реалізації системи заходів щодо роботи гірничих підприємств в умовах надзвичайного стану;

участь у здійсненні необхідних заходів щодо ліквідації наслідків аварій на гірничих підприємствах, інформування про них населення, залучення в установленому законом порядку до цих робіт підприємств, установ та організацій, а також населення;

визначення в установленому порядку розмірів відшкодувань підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності за забруднення довкілля та інші екологічні збитки;

вжиття заходів у встановленому порядку для відшкодування збитків, заподіяних гірничими підприємствами, підприємствам, установам, організаціям, громадянам та довкіллю;

створення, реорганізація та ліквідація або консервація гірничих підприємств комунальної власності;

здійснення контролю за збиранням, переробкою, утилізацією та захороненням промислових відходів гірничих підприємств;

інші повноваження, передбачені законами України.

Місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування не мають права втручатися в господарську діяльність гірничих підприємств, крім випадків, визначених законом.

Розділ III

ПІДГОТОВКА ДО ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ І ВИДОБУТКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Стаття 12. Розташування гірничих підприємств

Місця розташування гірничих підприємств визначаються до початку проектних робіт цих підприємств.

( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом № 1193-VII від 09.04.2014 )

Відведення землі під розташування гірничого підприємства проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, а надання гірничого відводу - Кодексом України про надра.

Стаття 13. Проектування гірничих підприємств

Проекти гірничих підприємств розробляються проектними організаціями або спеціалізованими підрозділами підприємств, установ та організацій, фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензію на виконання цих робіт. Ліцензія видається в порядку, встановленому законодавством.

( Частина перша статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3370-IV від 19.01.2006 )

Особливості та основні вимоги до проектування гірничих підприємств з видобування корисних копалин, а також проведення гірничих робіт, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, визначаються Кодексом України про надра.

Розроблені проекти гірничих підприємств підлягають оцінці впливу на довкілля, технічній та іншим видам експертиз і затверджуються власником (керівником) організації-замовника.

( Частина третя статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.201715 )

Стаття 14. Підготовка до будівництва гірничих підприємств

Підготовка до будівництва гірничих підприємств забезпечується замовником (користувачем гірничого відводу) шляхом передачі підрядчику (будівельнику) будівельних майданчиків, відповідних дозволів на проведення робіт, проектно-кошторисної документації, топографо-геодезичної основи та маркшейдерських даних і фінансування будівельних робіт.

Стаття 15. Організація будівництва гірничих підприємств

Будівництво гірничих підприємств, розташованих у гірничому масиві (виробці), здійснюється спеціалізованими гірничими організаціями, які мають ліцензію на виконання таких робіт, на підставі генерального договору-підряду відповідно до проекту.

Будівництво гірничих споруд на діючих гірничих підприємствах може здійснюватися спеціалізованими підрозділами цих підприємств за наявності відповідної ліцензії.

Будівництво гірничого підприємства здійснюється після затвердження проектно-кошторисної документації.

Стаття 16. Реконструкція та технічне переоснащення гірничих підприємств

Реконструкція та технічне переоснащення діючих гірничих підприємств здійснюються відповідно до затверджених проектів, що пройшли оцінку впливу на довкілля, технічну та інші види експертиз, спеціалізованими організаціями чи спеціалізованими підрозділами цих підприємств.

( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.201715 )

Стаття 17. Введення в експлуатацію гірничих підприємств

Введення в експлуатацію нових і реконструйованих гірничих підприємств здійснюється незалежно від форми власності відповідно до законодавства.

( Стаття 17 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2367-VI від 29.06.2010 )

Розділ IV

ЕКСПЛУАТАЦІЯ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ

Стаття 18. Основні вимоги до проведення гірничих робіт

Основними вимогами до проведення гірничих робіт є:

застосування прогресивних, безпечних і нешкідливих способів підготовки та розробки родовищ корисних копалин;

постійне підтримання діючих гірничих виробок, видобутку та транспортування корисних копалин у стані, визначеному правилами технічної експлуатації та правилами безпеки;

створення системи заходів щодо безпечної діяльності під час проведення гірничих робіт;

раціональне видобування, використання корисних копалин і охорона надр;

дотримання гранично допустимих нормативів викидів і скидів забруднюючих речовин у довкілля;

забезпечення радіаційної та екологічної безпеки під час проведення гірничих робіт;

забезпечення максимально можливої виїмки корисних копалин при сучасних технологіях;

приведення земельних ділянок, що вивільняються гірничими підприємствами після їх ліквідації або консервації, у стан, придатний для використання за призначенням відповідно до Земельного кодексу України.

При проведенні гірничих робіт має забезпечуватися також додержання інших вимог, передбачених законодавством.

Стаття 19. Порядок проведення гірничих робіт

Гірничі роботи проводяться за спеціальним дозволом (ліцензією) на користування надрами, який видається згідно з законодавством.

Проведення гірничих робіт здійснюється відповідно до проектів і паспортів, розроблених і затверджених згідно з правилами безпеки, правилами технічної експлуатації, єдиними правилами безпеки при підривних роботах. Проекти та паспорти повинні мати розділ "Протиаварійний захист".

У разі фактичних чи прогнозованих змін гірничо-геологічних (виробничих) умов гірничі роботи припиняються до коригування та перезатвердження в установленому порядку проектів і паспортів.

Проекти та паспорти доводяться до відома працівників гірничих підприємств у порядку, передбаченому правилами безпеки.

Підприємства щорічно інформують органи гірничого нагляду про план розвитку гірничих робіт.

( Частина п'ята статті 19 в редакції Закону № 2805-IX від 01.12.2022 )

Стаття 20. Гірничошахтне устаткування та матеріали

Гірничошахтне устаткування та матеріали допускаються органами гірничого та санітарно-епідеміологічного нагляду до застосування на гірничих підприємствах лише за наявності відповідного сертифіката.

Гірничошахтне устаткування та матеріали застосовуються згідно з нормативно-технічною документацією.

( Частину третю статті 20 виключено на підставі Закону № 191-VIII від 12.02.2015 )

Стаття 21. Застосування вибухових матеріалів під час проведення гірничих робіт

Проведення на гірничих підприємствах підривних робіт або робіт з вибуховими матеріалами здійснюється відповідно до єдиних правил безпеки при підривних роботах за наявності дозволу, який видають органи гірничого нагляду.

У разі проведення вибухових робіт на гірничих підприємствах застосовуються вибухові матеріали, занесені до переліку вибухових матеріалів, допущених до постійного виробництва і застосування, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення.

( Частина друга статті 21 в редакції Законів № 1491-III від 22.02.2000, № 2288-IV від 23.12.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом № 5459-VI від 16.10.2012 )

Підприємства, що проводять підривні роботи, зобов'язані мати склади та інші спеціальні місця для зберігання вибухових матеріалів, засоби їх перевезення та охорони, документацію, а також персонал відповідно до вимог, передбачених законодавством України.

Стаття 22. Експертиза проектних рішень з протиаварійного захисту, безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств

Оцінка впливу на довкілля, державна технічна (будівельно-технічна) та санітарно-гігієнічна експертизи безпеки проведення гірничих робіт, будівництва та експлуатації гірничих підприємств, експертиза проектів з протиаварійного захисту гірничих підприємств проводяться центральними органами виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах охорони праці та державного гірничого нагляду, санітарного та епідемічного благополуччя населення, нагляду і контролю за станом захисту територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у сферах екології та природних ресурсів, будівництва, архітектури, містобудування та житлово-комунального господарства і місцевими органами виконавчої влади в порядку, встановленому законодавством України.

( Частина перша статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законами № 2288-IV від 23.12.2004, № 5459-VI від 16.10.2012, № 2059-VIII від 23.05.201715 )

Зазначені у частині першій цієї статті оцінка впливу на довкілля та експертизи проводяться з метою визначення відсутності неприпустимого ризику, пов'язаного з можливістю завдання будь-якої шкоди життю, здоров'ю та майну громадян, а також навколишньому природному середовищу та об'єктам господарювання.

( Частина друга статті 22 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2059-VIII від 23.05.201715 ) ( Стаття 22 в редакції Закону № 2470-III від 29.05.2001 )

Стаття 23. Використання та облік відпрацьованих гірничих виробок

Порядок використання та обліку відпрацьованих гірничих виробок, придатних для розміщення підприємств, не пов'язаних з видобутком корисних копалин, визначається відповідно до законодавства Кабінетом Міністрів України.

Стаття 24. Документи, що дають право на проведення гірничих робіт

Гірниче підприємство при проведенні гірничих робіт повинно мати:

спеціальний дозвіл на користування надрами;

( Абзац другий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 3370-IV від 19.01.2006 ) ( Абзац третій частини першої статті 24 виключено на підставі Закону № 3370-IV від 19.01.2006 )

акт про надання гірничого відводу (для гірничих об’єктів, розробка родовищ корисних копалин на яких здійснюється підземним способом);

( Абзац четвертий частини першої статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2314-VIII від 01.03.2018; в редакції Закону № 402-IX від 19.12.2019; із змінами, внесеними згідно із Законом № 2805-IX від 01.12.2022 )

технічний проект, затверджений і погоджений у встановленому порядку;

геолого-маркшейдерську, технічну та обліково-контрольну документацію (календарні плани розвитку гірничих робіт, проекти, паспорти, схеми).

Вся технічна документація повинна вестися відповідно до вимог правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах та інших нормативно-правових актів.

Розділ V

ПРОТИАВАРІЙНИЙ ЗАХИСТ І БЕЗПЕКА ПРОВЕДЕННЯ ГІРНИЧИХ РОБІТ

Стаття 25. Система протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт

Система протиаварійного захисту та безпеки проведення гірничих робіт включає:

нормативно-правові акти та технічну документацію з безпеки гірничих робіт;

технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам;

план ліквідації аварії;

систему заходів щодо оповіщення про аварії;

порядок обслуговування гірничих підприємств державними аварійно-рятувальними службами;

( Абзац шостий статті 25 в редакції Закону № 2470-III від 29.05.2001 )

заходи з організації та проведення аварійно-рятувальних робіт.

( Абзац сьомий статті 25 в редакції Закону № 2470-III від 29.05.2001 )

Стаття 26. Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам

Технічні та організаційні заходи щодо запобігання аваріям і катастрофам здійснюються на стадіях геолого-розвідувальних і науково-дослідних робіт, проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, експлуатації, ліквідації або консервації гірничих підприємств із забезпеченням:

запобігання вибухам газу та пилу;

відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок;

запобігання газодинамічним явищам;

додержання вимог пожежної безпеки;

запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню в них небезпечних і шкідливих субстанцій;

відвернення руйнувань і катастроф на гірничорудниковому транспорті та організації його чіткої роботи;

запобігання аваріям і катастрофам у вертикальних стволах і на підйомних комплексах.

З метою запобігання вибухам газу та пилу:

на гірничих підприємствах та гірничих об'єктах, де має місце виділення вибухових та отруйних газів і пилу, встановлюється відповідний газовий, пиловий або пилогазовий режим, забезпечується аерогазовий контроль, застосовуються спеціальні види захисту устаткування та технологічних процесів згідно з правилами безпеки;

підривні роботи проводяться за спеціальними проектами із зазначеними параметрами буропідривного комплексу та в суворій відповідності з єдиними правилами безпеки при підривних роботах;

підземні гірничі виробки проводяться з примусовим провітрюванням за допомогою безперервно діючих вентиляційних установок згідно з правилами безпеки (на відкритих роботах допускається застосування природного провітрювання за умови досягнення нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря на робочих місцях).

Відвернення обвалення порід і завалів діючих гірничих виробок забезпечується використанням спеціальних способів проведення гірничих робіт, кріплення, підтримання в належному стані та охороною гірничих виробок.

Запобігання газодинамічним явищам (раптові викиди, гірничі удари тощо) забезпечується за допомогою комплексу заходів згідно з правилами безпеки та іншими нормативно-правовими актами.

Додержання вимог пожежної безпеки під час проведення робіт на кожному робочому місці забезпечується шляхом здійснення заходів згідно з проектом протипожежного захисту.

У гірничих виробках застосовуються технологічні процеси, устаткування та матеріали, що перешкоджають утворенню пальної суміші та джерел запалювання, а також здійснюються заходи для запобігання самозайманню гірничих порід.

................

Перейти до повного тексту