1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


З А К О Н У К Р А Ї Н И
( Закон втратив чинність на підставі Кодексу N 5403-VI від 02.10.2012, ВВР, 2013, N 34-35, ст.458 )
Про Цивільну оборону України
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 14, ст.124 ) ( Вводиться в дію Постановою ВР N 2975-XII від 03.02.93, ВВР, 1993, N 14, ст.125 ) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами N 555-XIV від 24.03.99, ВВР, 1999, N 19, ст.171 N 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, N 32, ст.172 N 1419-IV від 03.02.2004, ВВР, 2004, N 19, ст.259 N 1014-V від 11.05.2007, ВВР, 2007, N 33, ст.442 ) ( У тексті Закону слова "пошуково-рятувальні формування", "захист населення і місцевостей", "центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи" в усіх відмінках замінено відповідно словами "аварійно-рятувальні служби (формування)", "захист населення і територій" та "центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" у відповідних відмінках згідно із Законом N 2470-III від 29.05.2001, ВВР, 2001, N 32, ст.172 )
Кожен має право на захист свого життя і здоров'я від наслідків аварій, катастроф, пожеж, стихійного лиха та на вимогу гарантій забезпечення реалізації цього права від Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
( Частина перша преамбули в редакції Закону N 555-XIVвід 24.03.99 )
Держава як гарант цього права створює систему цивільної оборони, яка має своєю метою захист населення від небезпечних наслідків аварій і катастроф техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Р о з д і л I
ЗАГАЛЬНІ ЗАСАДИ
Стаття 1. Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій* техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Систему цивільної оборони складають:
органи виконавчої влади всіх рівнів, до компетенції яких віднесено функції, пов'язані з безпекою і захистом населення, попередженням, реагуванням і діями у надзвичайних ситуаціях;
( Абзац другий частини другої статті 1 із змінами, внесеними згідно із Законом N 555-XIV від 24.03.99 )
органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування;
( Абзац третій частини другої статті 1 в редакції Закону N 555-XIV від 24.03.99 )
сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;
фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони;
( Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 555-XIV від 24.03.99, в редакції Закону N 2470-III від 29.05.2001 )
курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
( Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 555-XIV від 24.03.99 )
служби цивільної оборони.
( Частину другу статті 1 доповнено абзацом згідно із Законом N 555-XIV від 24.03.99 )
_________________
* Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, що призвели або можуть призвести до людських і матеріальних втрат.
Попередження соціально-політичних, міжнаціональних конфліктів, масових безпорядків і дії щодо ліквідації їх наслідків до компетенції органів управління і сил цивільної оборони не входять.
Стаття 2. Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.
Завданнями Цивільної оборони України є:
попередження надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та ліквідація їх наслідків;
( Абзац другий частини другої статті 2 в редакції Закону N 2470-III від 29.05.2001 )
оповіщення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний часи та постійне інформування його про наявну обстановку;
захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів ураження;
організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та у воєнний час;
( Абзац шостий частини другої статті 2 виключено на підставі Закону N 2470-III від 29.05.2001 )
створення систем аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх готовності для сталого функціонування у надзвичайних ситуаціях мирного і воєнного часів;
підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту і діяти в надзвичайних ситуаціях.
Стаття 3. Керівництво Цивільною обороною України відповідно до її побудови покладається на Кабінет Міністрів України, міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності і підпорядкування.
Начальником Цивільної оборони України є Прем'єр-міністр України.
( Частина друга статті 3 в редакції Закону N 2470-III від 29.05.2001 )
Безпосереднє виконання завдань цивільної оборони здійснюється постійно діючими органами управління у справах цивільної оборони, у тому числі створеними у складі підприємств, установ і організацій силами та службами цивільної оборони.
Завдання, функції та повноваження органів управління у справах цивільної оборони визначаються цим Законом і Положенням про органи управління у справах цивільної оборони, яке затверджується Кабінетом Міністрів України.
Органи управління у справах цивільної оборони, які входять до складу місцевих державних адміністрацій, є підрозділами подвійного підпорядкування.
( Стаття 3 в редакції Закону N 555-XIV від 24.03.99 )
Р о з д і л II
ПОВНОВАЖЕННЯ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ, ВИКОНАВЧИХ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ, КЕРІВНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ, УСТАНОВ І ОРГАНІЗАЦІЙ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬНОЇ ОБОРОНИ
( Назва розділу II в редакції Закону N 555-XIV від 24.03.99 )
Стаття 4. Кабінет Міністрів України:
забезпечує здійснення заходів щодо попередження надзвичайних ситуацій та ліквідації їх наслідків;
розподіляє міста і території за групами, а юридичних осіб - за категоріями щодо реалізації заходів з цивільної оборони;
створює резерви засобів індивідуального захисту і майна цивільної оборони, матеріально-технічних та інших фондів на випадок надзвичайних ситуацій у мирний і воєнний час, а також визначає їх обсяг і порядок використання;
вживає заходів щодо забезпечення готовності органів управління у справах цивільної оборони, сил і засобів цивільної оборони до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
створює єдину систему підготовки органів управління у справах цивільної оборони, сил цивільної оборони та населення до дій в умовах надзвичайних ситуацій;
визначає порядок створення спеціалізованих професійних та невоєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань);
визначає порядок підготовки та проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення за участю особового складу Збройних Сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів з використанням озброєння і військової техніки;
( Статтю 4 доповнено абзацом восьмим згідно із Законом N 1419-IV від 03.02.2004 )
задовольняє мобілізаційні потреби військ, органів управління у справах цивільної оборони та установ цивільної оборони;
координує діяльність аварійно-рятувальних служб;
( Статтю 4 доповнено абзацом згідно із Законом N 2470-III від 29.05.2001 )
залучає аварійно-рятувальні служби до ліквідації надзвичайних ситуацій за межами території України.
( Статтю 4 доповнено абзацом згідно із Законом N 2470-III від 29.05.2001 )( Стаття 4 в редакції Закону N 555-XIV від 24.03.99 )
Стаття 5. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи сільських, селищних, міських рад в межах своїх повноважень забезпечують вирішення питань цивільної оборони, здійснення заходів щодо захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій та проведення потенційно небезпечних заходів в умовах присутності цивільного населення, сприяють органам управління у справах цивільної оборони у виконанні покладених на них завдань.
( Стаття 5 в редакції Закону N 555-XIV від 24.03.99, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1419-IV від 03.02.2004 )
Стаття 6. Спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади, до повноважень якого віднесено питання цивільної оборони:
бере участь у реалізації державної політики у сфері цивільної оборони, захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, а також попередження цих ситуацій;
організовує розроблення і здійснення відповідних заходів із цивільної оборони;
керує діяльністю підпорядкованих йому органів управління у справах цивільної оборони та спеціалізованих формувань, військами цивільної оборони;
здійснює контроль за виконанням вимог цивільної оборони, станом готовності сил і засобів цивільної оборони для проведення невідкладних робіт для попередження та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
здійснює координацію діяльності центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад та юридичних осіб щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру;
здійснює оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації, забезпечує належне функціонування відомчих територіальних і локальних систем оповіщення;
здійснює навчання населення, представників органів управління і сил цивільної оборони з питань захисту і дій у надзвичайних ситуаціях;
організовує фінансове і матеріально-технічне забезпечення військ цивільної оборони;
створює відповідно до законодавства України підприємства з виробництва спеціальної техніки, засобів захисту населення і контролю тощо.

................
Перейти до повного тексту