Цей Закон визначає особливості правового, економічного та організаційного регулювання приватизації державного майна вугледобувних підприємств та особливості їх діяльності у післяприватизаційний період.

1. У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

1) вугледобувне підприємство - гірниче підприємство, основним видом економічної діяльності якого є підземне або відкрите добування вугілля, до складу якого можуть входити шахти, шахтоуправління, розрізи та інші відокремлені підрозділи, що виконують допоміжні функції;

2) завершення приватизації - оформлення документів, що підтверджують право власності покупця на єдиний майновий комплекс або усі акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств, крім тих, що продаються працівникам підприємства згідно з умовами пільгового продажу;

3) інвестиційний конкурс - спосіб продажу об'єкта приватизації, за яким переможцем визначається претендент, що запропонував максимальну величину приведеного вартісного обсягу інвестицій в об'єкт приватизації, виражену в грошовому еквіваленті, згідно з бізнес-планом інвестиційного проекту та техніко-економічним обґрунтуванням післяприватизаційного розвитку об'єкта, та сплатив за нього одну гривню до Державного бюджету України;

4) розріз - вугледобувне підприємство або відокремлений підрозділ вугледобувного підприємства з видобутку вугілля відкритим способом;

5) шахта (шахтоуправління) - вугледобувне підприємство або відокремлений підрозділ вугледобувного підприємства з видобутку вугілля підземним способом.

1. Особливими умовами приватизації вугледобувних підприємств є:

продаж усіх акцій, що належать державі (без збереження у державній власності пакетів акцій) у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств;

встановлення на строк до трьох років з моменту завершення приватизації мораторію на застосування процедури примусової реалізації майна об'єктів приватизації шляхом зупинення виконавчого провадження та мораторію на порушення справ про банкрутство вугледобувних підприємств, які поширюються лише на борги, що утворилися на момент завершення приватизації. Мораторій не застосовується щодо рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв'язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування і заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів Пенсійного фонду України, а також щодо рішень про стягнення заборгованості за електричну енергію і послуги з її передачі та розподілу;

переоформлення на покупця (інвестора) об'єкта приватизації діючих спеціальних дозволів на видобування корисних копалин без проведення аукціону.

1. Приватизація вугледобувних підприємств здійснюється відповідно до законодавства з питань приватизації з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

1. До об'єктів приватизації належать:

вугледобувні підприємства як єдині майнові комплекси;

шахти (шахтоуправління) як єдині майнові комплекси;

розрізи як єдині майнові комплекси;

акції, які належать державі у статутних капіталах акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації чи корпоратизації державних вугледобувних підприємств.

1. Суб'єктами приватизації є:

державні органи приватизації;

покупці (інвестори) та їх представники;

посередники;

центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у вугільно-промисловому комплексі (далі - орган, уповноважений управляти державним майном).

1. Орган, уповноважений управляти державним майном, здійснює заходи з передприватизаційної підготовки вугледобувних підприємств та проводить реорганізацію підприємств з метою підвищення їх інвестиційної привабливості. Передприватизаційна підготовка здійснюється за рахунок коштів вугледобувних підприємств, що приватизуються відповідно до цього Закону.

Передприватизаційна підготовка вугледобувних підприємств включає:

проведення інвентаризації;

упорядкування технічної та будівельної документації щодо об'єкта приватизації;

виділення земельної ділянки, закріпленої за об'єктом приватизації, у натурі (на місцевості), оформлення землевпорядної документації;

визначення заходів соціального захисту працівників.

Передприватизаційна підготовка вугледобувних підприємств може включати виділення із складу підприємств структурних підрозділів, що не порушують технологічної єдності виробництва та технологічних циклів, і здійснення інших заходів.

2. Орган, уповноважений управляти державним майном, формує перелік об'єктів приватизації для затвердження Кабінетом Міністрів України переліку об'єктів державної власності, які підлягають приватизації. Рішення про приватизацію вугледобувних підприємств, цілісні майнові комплекси яких до дня набрання чинності цим Законом були передані у концесію або оренду, може бути прийнято лише за згодою концесіонерів або орендарів цілісних майнових комплексів таких вугледобувних підприємств.

3. Управління вугледобувними підприємствами, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, або пакетами акцій акціонерних товариств, які утворені на базі вугледобувних підприємств, здійснюється органом, уповноваженим управляти державним майном, до моменту завершення приватизації.

У разі утворення акціонерного товариства в процесі приватизації функції з управління корпоративними правами держави передаються від державних органів приватизації до органу, уповноваженого управляти державним майном, у встановленому порядку до моменту завершення приватизації.

1. Приватизація об'єктів, зазначених у статті 4 цього Закону, здійснюється такими способами:

продаж на аукціоні;

продаж на інвестиційному конкурсі;

іншими способами, передбаченими законодавством з питань приватизації, у тому числі шляхом викупу орендарями або концесіонерами цілісних майнових комплексів вугледобувних підприємств, які були передані в концесію або оренду до дня набрання чинності цим Законом.

2. Визначення способу приватизації об'єкта приватизації, включеного до переліку об'єктів приватизації, здійснюється державними органами приватизації спільно з органом, уповноваженим управляти державним майном, відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України.

1. Порядок проведення аукціону з продажу єдиних майнових комплексів, пакетів акцій акціонерних товариств затверджується Кабінетом Міністрів України.

2. Переможцем аукціону визнається учасник, який у ході проведення аукціону запропонував найвищу ціну за об'єкт приватизації та підписав узгоджений суб'єктами приватизації договір купівлі-продажу єдиного майнового комплексу або пакета акцій акціонерного товариства.

3. У разі якщо аукціон не відбувся через відсутність покупців, державний орган приватизації оголошує аукціон удруге із зниженням початкової ціни об'єкта приватизації на 30 відсотків.

4. У разі якщо аукціон повторно не відбувся через відсутність покупців після зниження початкової ціни об'єкта приватизації на 30 відсотків, державний орган приватизації оголошує аукціон утретє із зниженням початкової ціни об'єкта приватизації на 50 відсотків.

5. У разі якщо аукціон не відбувся через відсутність покупців після зниження початкової ціни об'єкта приватизації на 50 відсотків, об'єкт приватизації передається для продажу на інвестиційному конкурсі.

1. Положення про порядок проведення інвестиційного конкурсу з продажу єдиних майнових комплексів, пакетів акцій акціонерних товариств затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог цього Закону.

Для забезпечення проведення відбору інвестиційних проектів Фонд державного майна України спільно з органом, уповноваженим управляти державним майном, утворює конкурсну комісію, склад якої затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій головного органу в системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики економічного розвитку, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України.

2. Для участі в інвестиційному конкурсі потенційні інвестори попередньо подають органу, уповноваженому управляти державним майном, інвестиційний проект об'єкта приватизації.

Орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає протягом 30 днів у встановленому ним порядку поданий на розгляд інвестиційний проект об'єкта приватизації та письмово інформує потенційного інвестора про прийняте ним рішення. Після надходження погодження органу, уповноваженого управляти державним майном, потенційні інвестори подають до державних органів приватизації конкурсні інвестиційні пропозиції та підтвердні документи.

Конкурсні інвестиційні пропозиції подаються особисто претендентами або уповноваженими ними особами та реєструються державними органами приватизації в момент їх подачі.

Конкурсні інвестиційні пропозиції та підтвердні документи повинні містити:

заяву на участь у конкурсі у довільній формі (справжність підпису на заяві підлягає нотаріальному засвідченню);

документи, що підтверджують внесення застави і реєстраційного внеску за подання заяви на участь у конкурсі в установленому законодавством розмірі на зазначений в інформаційному повідомленні розрахунковий рахунок;

належним чином оформлені документи, що підтверджують:

- дату і місце державної реєстрації претендента та найменування органу державної реєстрації претендента;

- прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи або представника юридичної особи - претендента та їх повноваження;

- декларацію про доходи (у разі, якщо учасник інвестиційного конкурсу - фізична особа);

- для інвесторів, які є юридичними особами, - нотаріально засвідчені копії статутних документів;

короткий опис інвестиційного проекту;

довідку про фінансування реалізації інвестиційного проекту із зазначенням розміру вкладу (частки) кожного співінвестора (у разі їх наявності);

інформацію про спосіб забезпечення виконання зобов'язань з фінансування інвестиційного проекту (банківська гарантія, резервні акредитиви, чеки, згідно з якими первинне зобов'язання покладається на будь-який банк, а також депозити та векселі або будь-яке інше забезпечення виконання зобов'язань, передбачене законодавством);

бізнес-план інвестиційного проекту або техніко-економічне обґрунтування післяприватизаційного розвитку об'єкта;

документи, що підтверджують фінансову спроможність претендента реалізувати заходи, заявлені ним в інвестиційному проекті, у тому числі інформація про дебіторську та кредиторську заборгованість претендента за останні три роки;

довідку відповідного податкового органу про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), дійсну на момент відкриття пропозиції конкурсних торгів.

3. Для участі в конкурсі не приймаються інвестиційні проекти потенційних інвесторів, що:

визнані банкрутами, перебувають у стадії припинення або мають заборгованість із сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), а також стосовно яких порушено справу про банкрутство;

за результатами діяльності протягом трьох останніх років є збитковими.

4. Критерієм визначення переможця інвестиційного конкурсу є запропонована учасниками конкурсу максимальна величина приведеного вартісного обсягу інвестицій в об'єкт приватизації, виражена у грошовому еквіваленті.