1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Закон України


ЗАКОН УКРАЇНИ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення бізнесу (дерегуляція)
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2015, № 21, ст.133) ( Із змінами, внесеними згідно із Законами № 1404-VIII від 02.06.2016, ВВР, 2016, № 30, ст.542 № 2258-VIII від 21.12.2017, ВВР, 2018, № 9, ст.50 № 2496-VIII від 10.07.2018, ВВР, 2018, № 36, ст.275 )
Верховна Рада України постановляє:
I. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. Частину другу статті 41 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375) викласти в такій редакції:
"Власник або уповноважений ним орган з власної ініціативи зобов’язаний розірвати трудовий договір з посадовою особою в разі повторного порушення нею вимог законодавства у сфері ліцензування, з питань видачі документів дозвільного характеру або у сфері надання адміністративних послуг, передбачених статтями 166-10, 166-12, 188-44 Кодексу України про адміністративні правопорушення".
2. У Житловому кодексі Української РСР (Відомості Верховної Ради УРСР, 1983 р., додаток до № 28, ст. 573):
1) статті 100 і 152 викласти в такій редакції:
"Стаття 100. Переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення
Виконання наймачем робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребують отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується.
Виконання робіт, визначених частиною першою цієї статті, внаслідок яких змінюється площа, кількість чи склад приміщень у будинках державного чи громадського житлового фонду, допускається за письмовою згодою наймодавця (орендодавця), якщо інше не передбачено договором найму (оренди)";
"Стаття 152. Порядок проведення переобладнання і перепланування приміщень приватного житлового фонду
Виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об’єкта в експлуатацію не потребується";
2) абзац п’ятий частини першої статті 189 викласти в такій редакції:
"у незаконному переобладнанні та/або переплануванні жилих будинків (квартир), інших жилих приміщень, призначених та придатних для постійного або тимчасового проживання, нежилих приміщень, розташованих у жилих будинках, та/або використанні їх не за призначенням".
3. Статтю 164-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток № 51, ст. 1122) викласти в такій редакції:
"Стаття 164-10. Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом
Порушення законодавства, що регулює здійснення операцій з металобрухтом, посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Приймання посадовою особою суб’єкта господарювання, що здійснює операції з металобрухтом, промислового металобрухту у фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, -
тягне за собою накладення штрафу від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, -
тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією металобрухту, а також коштів, отриманих від його реалізації з порушенням вимог законодавства".
4. Статтю 213 Кримінального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., № 25-26, ст. 131) викласти в такій редакції:
"Стаття 213. Порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом
1. Здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, здійснення операцій з брухтом кольорових і чорних металів посадовими особами суб’єктів господарської діяльності, відомості про яких не включено до переліку суб’єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, надання приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організація незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту -
караються штрафом від тисячі пятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до одного року.
2. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вони вчинені особою, раніше судимою за злочин, передбачений цією статтею, -
караються штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років".
5. У Земельному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):
1) у статті 22:
пункт "а" частини третьої доповнити словами "фермерського господарства";
частину четверту виключити;
2) текст статті 33 викласти в такій редакції:
"1. Земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок";
3) у статті 93:
частину четверту викласти в такій редакції:
"4. Строк оренди земельної ділянки не може перевищувати 50 років";
доповнити частиною десятою такого змісту:
"10. Строк оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства не може бути меншим як 7 років";
4) пункт "в" статті 99 викласти в такій редакції:
"в) право на розміщення тимчасових споруд (малих архітектурних форм)";
5) у першому реченні абзацу першого частини восьмої статті 128 слова "організаціями, які мають відповідну ліцензію на виконання цього виду робіт" замінити словами "суб’єктами господарювання, які є суб’єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до закону".
6. У Господарському кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144):
1) перше речення частини другої статті 89 викласти в такій редакції:
"2. Посадовими особами господарського товариства є фізичні особи - голова та члени наглядової ради, виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства";
2) у статті 367:
назву викласти в такій редакції:
"Стаття 367. Форма договору комерційної концесії";
частини другу і третю виключити;
3) абзац другий частини другої статті 370 виключити;
4) частини другу і четверту статті 374 виключити.
7. У Цивільному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356):
1) у статті 105:
у частині другій слова "публікується у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації" замінити словами "оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
у частині п’ятій слова "з дня опублікування повідомлення" замінити словами "з дня оприлюднення повідомлення";
2) частину п’яту статті 245 викласти в такій редакції:
"5. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах, видана фізичною особою, посвідчується нотаріусом або іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, а також може посвідчуватися депозитарною установою у визначеному Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку порядку. Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах від імені юридичної особи видається в порядку, встановленому статтею 246 цього Кодексу, та не потребує посвідчення";
3) у статті 1118:
у назві слова "та його державна реєстрація" виключити;
частини другу - четверту виключити;
4) пункт 1 частини другої статті 1120 виключити;
5) абзац другий частини першої статті 1125 виключити;
6) частину другу статті 1126 виключити.
8. У Кримінальному процесуальному кодексі України (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., №№ 9-13, ст. 88):
1) частину першу статті 159 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Тимчасовий доступ до електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку здійснюється шляхом зняття копії інформації, що міститься в таких електронних інформаційних системах або їх частинах, мобільних терміналах систем зв’язку, без їх вилучення";
2) частину другу статті 168 доповнити абзацом другим такого змісту:
"Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв’язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду".
9. Частину другу статті 23 Закону України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., № 49, ст. 682; 1998 р., № 18, ст. 89) викласти в такій редакції:
"Посадовими особами органів управління товариства є фізичні особи - голова та члени виконавчого органу, ревізійної комісії, ревізор товариства, а також голова та члени іншого органу товариства, наділені повноваженнями з управління товариством, якщо утворення такого органу передбачено установчими документами товариства".
10. У Законі України "Про ветеринарну медицину" (Відомості Верховної Ради України, 2007 р., № 5-6, ст. 53; 2009 р., № 6, ст. 22; 2014 р., № 23, ст. 873):
1) у статті 1 термін "дозвіл на ввезення" виключити;
2) пункт 2 частини другої статті 32 викласти в такій редакції:
"2) ветеринарні документи: ветеринарні свідоцтва (для України - форми № 1, № 2) - при переміщенні за межі території Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, районів, міст (крім харчових продуктів тваринного походження для споживання людиною)";
3) абзац перший частини першої статті 72 викласти в такій редакції:
"1. Ветеринарні препарати, які не зареєстровані, дозволяється ввозити на територію України виключно з метою";
4) в абзаці першому частини дванадцятої статті 76 слова "та мають дозвіл на ввезення" виключити;
5) у статті 82:
у частині другій слова "чи для інших дозволених цілей" замінити словами "чи для інших цілей, передбачених законом";
частину третю виключити;
6) пункт 3 частини першої статті 85 виключити;
7) у статті 87:
пункт 1 частини першої виключити;
пункт 1 частини другої виключити;
у пункті 3 частини четвертої слова "як це зазначається у дозволі на ввезення на територію України" виключити;
8) в абзаці першому частини першої статті 91 слова "незалежно від наявності дозволу на ввезення на територію України або транзит" виключити;
9) у пункті 2 частини першої статті 96 слова "або режиму обов’язкового попереднього умовного дозволу" виключити.
11. Частину другу статті 21 Закону України "Про охорону праці" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 2, ст. 10; 2007 р., № 34, ст. 444; 2011 р., № 34, ст. 343) викласти в такій редакції:
"Проектування виробничих об’єктів, розроблення нових технологій, засобів виробництва, засобів колективного та індивідуального захисту працюючих повинні провадитися з урахуванням вимог щодо охорони праці. Експертиза проектів будівництва на їх відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці проводиться відповідно до статті 31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
12. У Законі України "Про пестициди і агрохімікати" (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 14, ст. 91 із наступними змінами):
1) у частині дев’ятій статті 7 слово "сертифікації" виключити;
2) частину шосту статті 8 виключити;
3) частину п’яту статті 10 виключити.
13. У частині першій статті 31 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):
пункт "а" доповнити підпунктом 11 такого змісту:
"11) організація роботи, пов’язаної із завершенням будівництва багатоквартирних житлових будинків, що споруджувалися із залученням коштів фізичних осіб, у разі неспроможності забудовників продовжувати таке будівництво";
у пункті "б":
підпункт 1 викласти в такій редакції:
"1) надання (отримання, реєстрація) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів у випадках та відповідно до вимог, встановлених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності";
доповнити підпунктом 7 такого змісту:
"7) здійснення державного контролю за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків".
14. У Законі України "Про оренду землі" (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 10, ст. 102 із наступними змінами):
1) у частині четвертій статті 9 слово "продаж" замінити словом "відчуження";
2) статті 15 і 17 викласти в такій редакції:
"Стаття 15. Умови договору оренди землі
Істотними умовами договору оренди землі є:
об’єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);
строк дії договору оренди;
орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об’єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.
Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності - земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування)";
"Стаття 17. Передача об’єкта оренди
Об’єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом";
3) частину третю статті 19 викласти в такій редакції:
"При передачі в оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства, особистого селянського господарства строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може бути меншим як 7 років";
4) у статті 21:
частину першу доповнити словами "згідно з договором оренди землі";
у частині другій слово "форма" замінити словом "умови";
5) статтю 22 викласти в такій редакції:
"Стаття 22. Форма орендної плати
Орендна плата справляється у грошовій формі.
За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.
Розрахунки щодо орендної плати за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, здійснюються виключно у грошовій формі".
15. У Законі України "Про захист рослин" (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50-51, ст. 310; 2004 р., № 26, ст. 362; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 23, ст. 873):
1) абзац сьомий частини другої статті 12 викласти в такій редакції:
"здійснення державного контролю за відповідністю встановленим законодавством вимогам щодо якості засобів захисту рослин, у тому числі пестицидів, які завозяться в Україну, а також за додержанням регламентів їх застосування";
2) частину другу статті 28 виключити.
16. Пункт 14 статті 16 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 20-21, ст. 190; 2013 р., № 25, ст. 251) викласти в такій редакції:
"14) за дотриманням договірних зобов’язань забудовниками, діяльність яких пов’язана із залученням коштів фізичних осіб у будівництво багатоквартирних житлових будинків".
17. Частину третю статті 20 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433) виключити.
18. У Законі України "Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 12, ст. 95; 2014 р., № 23, ст. 873):
1) абзац третій статті 14 виключити;
2) у статті 15:
абзаци другий і третій виключити;
в абзаці четвертому слова "атестації підприємств, що здійснюють переробку, утилізацію або знищення вилученої з обігу такої продукції" виключити;
3) абзац п’ятий статті 16 виключити;
4) частину третю статті 18 виключити;
5) у статті 19:
в абзаці п’ятому частини першої слова "та проведення атестації" виключити;
частину другу виключити.
19. Частину п’яту статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 39, ст. 333; 2005 р., № 5, ст. 114; 2014 р., № 5, ст. 62) викласти в такій редакції:
"5. Розміщення реклами на пам’ятках національного значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини.
Розміщення реклами на пам’ятках місцевого значення, в межах зон охорони цих пам’яток, історичних ареалів населених місць здійснюється на підставі дозволу, що оформлюється (видається) відповідно до Закону України "Про рекламу" за участю органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим, обласної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Зазначені органи беруть участь в оформленні дозволу на розміщення реклами шляхом погодження за зверненням органу, що видає дозвіл, без залучення суб’єкта господарювання".
20. У Законі України "Про питну воду та питне водопостачання" (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 16, ст. 112):
1) в абзаці четвертому статті 5 слова "та сертифікації" виключити;
2) абзац шостий частини другої статті 16 виключити.
21. У Законі України "Про рибу, інші водні живі ресурси та харчову продукцію з них" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 107; 2010 р., № 46, ст. 540; 2014 р., № 6-7, ст. 80, № 20-21, ст. 727, № 23, ст. 873):
1) частину третю статті 3 виключити;
2) частину першу статті 4 виключити;
3) статтю 9 виключити.
22. У Законі України "Про особисте селянське господарство" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 29, ст. 232):
1) статтю 5 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:
"Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть використовуватися для ведення особистого селянського господарства, товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства".
У зв’язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно частинами п’ятою - сьомою;
2) частину першу статті 6 після слова "належать" доповнити словами "земельні ділянки";
3) частину першу статті 7 після абзацу другого доповнити новим абзацом такого змісту:
"передавати земельні ділянки особистого селянського господарства фізичним або юридичним особам в оренду відповідно до закону".
У зв’язку з цим абзаци третій - шістнадцятий вважати відповідно абзацами четвертим - сімнадцятим.
23. У Законі України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 31-32, ст. 263 із наступними змінами):
1) у частині першій статті 1:
в абзаці третьому слова "і використовується для їх ідентифікації під час провадження господарської діяльності та відкриття рахунку в банку" виключити;
абзац тринадцятий виключити;
2) статтю 5 доповнити частиною другою такого змісту:
"2. У разі збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців може проводитися визначеними Міністерством юстиції України державними реєстраторами поза місцезнаходженням юридичної особи або місцем проживання фізичної особи, яка має намір стати підприємцем, та фізичної особи - підприємця";
3) у статті 6:
абзац сьомий частини першої викласти в такій редакції:
"надає відомості з Єдиного державного реєстру в порядку та обсязі, встановлених цим Законом";
частину другу викласти в такій редакції:
"2. На посаду державного реєстратора призначається особа, яка має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України. Державний реєстратор має посвідчення державного реєстратора та власну печатку, опис яких затверджується Міністерством юстиції України.
Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з прийому документів для надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та видачі оформлених результатів їх надання можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг";
доповнити частиною сьомою такого змісту:
"7. Державний реєстратор є державним службовцем. Оплата праці державного реєстратора визначається Кабінетом Міністрів України згідно із законодавством";
4) у частині першій статті 7:
абзац сьомий виключити;
абзац восьмий викласти в такій редакції:
"забезпечує оприлюднення відомостей з Єдиного державного реєстру про проведення реєстраційних дій";
5) статтю 10 викласти в такій редакції:
"Стаття 10. Адміністративний збір за проведення державної реєстрації
1. За проведення державної реєстрації змін:
що вносяться до установчих документів юридичної особи, справляється адміністративний збір у розмірі 0,05 мінімальної заробітної плати;
імені або місця проживання фізичної особи - підприємця справляється адміністративний збір у розмірі 0,02 мінімальної заробітної плати.
2. Адміністративний збір за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів благодійних організацій, не справляється.
3. За видачу дубліката оригіналу установчих документів та змін до них, засвідчених державним реєстратором, справляється адміністративний збір у розмірі 0,02 мінімальної заробітної плати.
4. Кошти, одержані відповідно до цього Закону як адміністративний збір, зараховуються до державного бюджету.
5. Документом, що підтверджує внесення адміністративного збору, є копія квитанції, виданої банком, копія платіжного доручення з відміткою банку, квитанція з платіжного термінала, квитанція (чек) з поштового відділення зв’язку.
6. Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому подаються документи для проведення відповідної реєстраційної дії";
6) у статті 17:
в абзаці тридцять першому частини другої слова "дату публікації у виданні спеціально уповноваженого органу з питань державної реєстрації" замінити словами "дату оприлюднення на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців";
частину шосту виключити;
7) доповнити статтею 17-1 такого змісту:
"Стаття 17-1. Інформаційна взаємодія між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами органів державної влади, обмін документами в електронній формі
1. Технічний адміністратор Єдиного державного реєстру в день проведення реєстраційної дії забезпечує передачу інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі до інформаційних систем:
центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, - відомостей про проведення такої реєстраційної дії;
Пенсійного фонду України - відомостей про проведення реєстраційних дій щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
До центрального органу виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, одночасно з відомостями Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи та державної реєстрації фізичної особи - підприємця технічний адміністратор Єдиного державного реєстру забезпечує передачу копії заяви про обрання спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційної заяви про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість в електронній формі, якщо такі заяви подані як додаток до заяви про державну реєстрацію.
2. Відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію створення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для взяття юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичної особи - підприємця на облік в органах державної статистики, державної фіскальної служби та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.
3. Відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення юридичної особи та її відокремленого підрозділу, державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для зняття юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичної особи - підприємця з обліку в органах державної статистики, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду України та/або вчинення інших дій відповідно до законодавства.
4. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, забезпечує передачу інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі до Єдиного державного реєстру таких відомостей:
дата та номер запису про взяття на облік, назва та ідентифікаційний код органу державної статистики, якому юридична особа, її відокремлений підрозділ, фізична особа - підприємець перебуває на обліку, - у день отримання відомостей, передбачених частиною першою цієї статті;
ідентифікаційні коди для їх присвоєння юридичним особам та їхнім відокремленим підрозділам органом державної реєстрації.
5. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує єдину державну податкову політику та державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, у день отримання відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, забезпечує передачу інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі до Єдиного державного реєстру таких відомостей:
дата та номер запису про взяття на облік, назва та ідентифікаційний код органу державної фіскальної служби, в якому юридична особа, її відокремлений підрозділ, фізична особа - підприємець перебуває на обліку;
реєстраційний номер платника єдиного внеску;
клас професійного ризику виробництва платника єдиного внеску за основним видом його економічної діяльності;
термін, до якого юридична особа, її відокремлений підрозділ, фізична особа - підприємець перебувають на обліку в органі державної фіскальної служби за місцем попередньої реєстрації у разі зміни місцезнаходження юридичної особи, її відокремленого підрозділу, зміни місця проживання фізичної особи - підприємця.
6. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень, забезпечує передачу інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі до Єдиного державного реєстру відомостей про наявність незавершених виконавчих проваджень щодо юридичної особи.
7. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку забезпечує передачу інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі до Єдиного державного реєстру таких відомостей:
про відсутність (наявність) нескасованих випусків цінних паперів юридичної особи - емітента - у день отримання запиту від органу державної реєстрації;
про відсутність (наявність) нескасованої реєстрації випуску акцій акціонерного товариства - у день отримання запиту від органу державної реєстрації.
8. Органи ліцензування забезпечують передачу відомостей щодо ліцензування інформаційно-телекомунікаційними засобами в електронній формі до Єдиного державного реєстру.
9. Порядок інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами відповідних органів державної влади, обміну документами в електронній формі, передбаченими цим Законом, затверджується Міністерством юстиції України спільно з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах";
8) статтю 18 доповнити частиною четвертою такого змісту:

................
Перейти до повного тексту