Цей Закон спрямований на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів.

Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.

1. Держава сприяє розвитку вугільної і гірничодобувної промисловості та створює умови для високопродуктивної і безпечної праці на основі механізації та впровадження новітніх технологій у виробничі процеси.

2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у вугільно-промисловому комплексі, затверджує для вугледобувного підприємства, а центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері державного гірничого нагляду, затверджує для гірничодобувного підприємства програму модернізації, технічного переоснащення виробництва та безпеки праці.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) шахтарів формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду, яка перевищує законодавчо встановлений рівень прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, на величину не менш як на 30 відсотків, з урахуванням поступового переведення всіх шахтарів на погодинну оплату праці та досягнення середньоєвропейського рівня зарплати шахтарів.

Ставка податку з доходів шахтарів становить 10 відсотків від заробітної плати та інших доходів, що отримують за місцем основної роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах.

1. Шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали особами з інвалідністю I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та виплатою за рахунок бюджетних коштів соціальної стипендії в порядку та розмірі, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Зазначені особи після закінчення навчання працевлаштовуються відповідно до договору, укладеного між відповідним органом виконавчої влади, керівником навчального закладу та випускником.

Форму договору та порядок його укладення затверджує Кабінет Міністрів України.

1. Шахтарі, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання за рахунок підприємства позики у розмірі, визначеному колективним договором, для житлового будівництва або придбання квартир чи індивідуальних житлових будинків.

Шахтарі - молоді спеціалісти, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, мають право на позачергове одержання зазначеної позики згідно з колективним договором.

Шахтарі, які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, також мають право на одержання у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, земельної ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків.

2. Членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та які відповідно до законодавства потребують поліпшення житлових умов, надається житло за рахунок коштів державного бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

3. Для цілей цього Закону під членами сім'ї шахтаря слід розуміти дружину (чоловіка) та дітей віком до 18 років, а тих, що навчаються за денною формою навчання, - віком до 23 років, непрацездатних батьків шахтаря, яких відповідно до закону зобов'язаний утримувати такий працівник, повнолітніх непрацездатних дітей шахтаря, зокрема дітей, які мають інвалідність.

1. Членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, до пенсії у зв'язку із втратою годувальника на кожного непрацездатного члена сім'ї встановлюється доплата в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, за рахунок коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.